Презентацію підготували співробітники Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки "Молода Гвардія", м. Київ

1. www.msmb.org.ua

2.  Перший лауреат Нобеля з Білорусі
 Перший професійний журналіст,
котрий здобув премію в галузі
літератури
 14 жінка, що отримала Нобелівську
премію з літератури
www.msmb.org.ua

3. СвітланаАлексієвич народилась 31
травня 1948 року у м. Станіславі
(сьогодні – Івано-Франківськ) в
родині білоруса та українки.
У 1967 році Світлана вступила на
факультет журналістики
Білоруського державного
університету.
Після закінчення навчання
Алексієвич запросили до Мінська
працювати у «Сільській газеті», а
ще за кілька років вона стала
спершу кореспондентом, а далі –
заввідділу нарису й публіцистики
журналу «Неман».
www.msmb.org.ua

4. З початку 2000-х, через тиск з боку
режиму Лукашенка, Алексієвич жила в
Італії, Франції, Швеції та Німеччині й лише
чотири роки тому повернулася до Білорусі.
Вона не приховує власного ставлення до
режиму Лукашенка, рішуче засуджує
російську агресію проти України.
Алексієвич регулярно друкує статті з
критикою політики Путіна. Вона також є
автором 21 сценарію для документальних
фільмів і 3 тетатральних п’єс.
www.msmb.org.ua

5. Алєксієвич отримала Нобелівську премію «за багатоголосу
творчість — пам’ятник стражданню і мужності наших часів».
Письменниця називає свій стиль “жанром людських голосів”. Її
твори також відносять до нон-фікшн або документальної прози,
дехто називає її жанр “журналізмом”.
Найвідоміші твори авторки обєднуються у пенталогію “Червона
людина. Голоси утопії”.
www.msmb.org.ua

6. Алексієвич написала “У війни…” в 1983 році.
Два роки видавництва відмовлялись її
друкувати, звинувачуючи письменницю в
пацифізмі та розвінченні героїчного образу
радянської жінки. “Останні свідки” не мали
такого резонансу в суспільстві, але це не
применшує роль цієї книги у формуванні іншого
бачення війни.
www.msmb.org.ua

7. У 1988 році Алексієвич
побувала в Афганістані.
Напередодні
письменниця 4 роки
їздила по СРСР та
спілкувалась із матерями
загиблих афганців. За
книгу “Цинкові
хлопчики” над авторкою
організували суд за
позовом редакцій
військових та
комуністичних газет.
www.msmb.org.ua

8. Алексієвич:
“Якщо раніше, пишучи книжки, я придивлялася
до страждань інших, то тут я сама свідок - на
рівні з усіма. Моє життя є складовою частиною
події, я тут живу. На чорнобильській землі. В
маленькій Білорусі, про яку світ раніше, можна
вважати, не чув. У країні, про яку кажуть, що це
вже не земля, а чорнобильська лабораторія.
Білоруси – чорнобильський народ.
Чорнобиль зробився нашим домом,
національною межею.”
www.msmb.org.ua

9. Герої книжки Світлани Алексієвич "Час second-
hand (кінець червоної людини)" показують
два виміри радянського абсурду — який існував за
часів функціонування системи і який залишився
після її падіння, засвідчуючи ще більше безглуздя й
жорстоку сутність імперії.
Час second-hand
www.msmb.org.ua

10. Алексієвич – лауреат 17
радянських і міжнародних
нагород з літератури, серед
яких премії імені Миколи
Островського і Ришарда
Капусцінського. У 2011
здобула польського
«Ангелуса».
Опозиційність письменниці до
режимів Путіна та Лукашенка
посприяли тому, що Алексієвич
отримала Нобель. Таким чином
Європа висловлює ставлення до
“пострадянських диктаторів”.
www.msmb.org.ua

11. Цьогорічна Нобелівська
премія в грошовому
еквіваленті становить 8 млн
швецьких крон, тобто понад
975 тис. доларів. Як каже сама
Алексієвич, тепер їй є за що
купувати свободу.
“Тепер сидітиму й
працюватиму, а не
думатиму, де взяти гроші,
щоб спокійно писати.”
www.msmb.org.ua

12. Алексієвич про сучасну Білорусь:
“Сьогодні середовище людей, які
думають про Білорусь, схоже на гетто. Це
інтелігенція — невелика кількість
людей. Долучаються й молоді люди, але
цей «молодняк» підростає, виходить на
вулицю протестувати («ми —
білоруси!»), їх викидають з університету,
і вони виїжджають в Європу. Це
прорахований цикл. Лукашенко робив
такий злочин вже тричі. І ми знову
чекаємо наступного покоління — а з ним
така ж історія. Білорусі потрібні кадрові
люди. Не знаю, хто працюватиме у нас
над питанням самоідентичності. Старше
покоління письменників відходить. Це
— великий знак питання.”
www.msmb.org.ua

13. «Я вже написала про
червону людину, людину
радянську. Я більше не маю
чого сказати. Тому працюю
над іншим. Цей проект має
назву “Людина любові”…»
www.msmb.org.ua

14. www.msmb.org.ua