4. Методи роботи:
Вивчення педагогічної та психологічної літератури з
проблеми розвитку творчого сприйняття, мислення, уяви,
емоції, образотворчої діяльності, екологічного виховання.
Аналіз наявного педагогічного досвіду з даної проблеми
Вивчення ефективності впливу екологічного виховання на
розвиток художньої діяльності
На підставі отриманих даних розробити комплекс методичних
рекомендацій по використанню художньої діяльності для
формування у дітей екологічного ставлення до природи,
готовності оберігати природні цінності.

7. Результати роботи
З метою поглибленого вивчення впливу екологічного
виховання на зображувальну діяльність у дошкільників ми
розробили структурну модель впливу екологічного
сприйняття на зображувальну діяльність. Вона ґрунтується
на єдності екологічних знань, знань про природу та
морально - екологічні норми поведінки та практичної
реалізації цих знань в образотворчій діяльності.

8. Протягом трьох років я проводила експеримент у двох
групах ДНЗ, приблизно рівних по рівню розвитку дітей.
Констатуючий експеримент проводився на початку
кожного учбового року в двох групах, яки ми об означимо
А і Б На другому етапі ,на протязі учбового року, в групі
А, я проводжу комплексні та тематичні заняття по
ознайомленню з природою, а також бесіди, спостереження,
дослідницько-пошукову діяльність направлені на
ознайомлення з природою, формування екологічного
світогляду дітей.
Я проводила роботу і у другій половині дня. Це такі
форми роботи, як читання екологічних казок, перегляд
лялькових вистав, екологічних свят та ін.
Деякі види діяльності я доповнювала малюванням,
аплікацією, ліпленні або конструюванням. Що допомагало
мені досягати більших результатів у роботі у формуванні
екологічного виховання.

9. Аби переконатися в ефективності використованого
формуючого експерименту, були проведені контрольні
експерименти, по тій же діагностичній методиці, тобто виявили
рівень кожного компоненту по кожному виду діяльності, та
отримали такі результати:
Так, на першому етапі в 2011 році, у молодшій групі ми
отримали такі результати на початку року та у кінці:
Праксеол
Аксеол
Когнетив

10. Ми можемо сказати, що у молодшій групі рівень
когнітивного компоненту збільшився. Так високий рівень
збільшився на 11%, а середній та низький зменшились на 7%
та 6% відповідно.
Рівень аксіологічного компоненту теж виріс. Так дітей
з низьким рівнем більше немає, а високим збільшився на 28%.
Рівень праксеологічного же компоненту збільшився ,
високий на 12%, середній рівень на 21%, а низький
зменшився на 33%
З результатів порівняльного аналізу видно, що проведена
робота допомогла дітям отримати необхідні знання про
природу, розвинути екологічне ставлення до неї, навчитися
передавати знання у зображеної діяльності.
На другому етапі, у 2012 році, у середній групі ми також
отримали гарні результати:

11. Пракс
Аксеол
Когнет
У середній групі також рівень усіх компонентів
збільшився, але праксеологічний компонент залишаєтся
менш сформованим по відношенню з аксіологічним та
когнітивним компонентами, що зумовлює не зовсім
достатній рівень сформованості екологічної культури (ще не
у всіх дітей достатньо знань про природу, екологію).
Але діти з більшим задоволення приймають участь у
заняттях, та проявляють інтерес до зображувальної
діяльності.

12. На третьому етапі, у 2013 році ,в старшій групі ми отримали
найвищі результати:
Пракс
Аксекол
Корнет
В старшій групі ми бачемо дуже гарні результати. Так дітей з
низьким рівнем зовсім не залишилось. А високий рівень
праксеологічного компоненту виріс до 82%, аксіологічний до
88%, а когнітивний до 84%.
Розглядаючи діаграми ми бачемо велику динамику розвитку
усіх компонентів на протязі усіх триох років.

13. ВИСНОВКИ
Ефективність проведеної роботи з дітьми визначається її
результативністю. В процесі роботи у дітей підвищився рівень як
екологічної культури так і рівень продуктивної діяльності. Малята
навчилися мислити, у них сформувались навички поведінки в
природі, бажання самостійно пізнавати природу та відображати її в
образотворчої діяльності. Діти оволоділи знаннями про природу і
навчилися використовувати різні види художньої діяльності,
особливо нетрадиційні її види, при створенні творчих робіт.
Спостерігаючи за самостійною художньою діяльністю ,створенню
робіт без втручання дорослих, ми зробили такий висновок: проводячи
спостереження або заняття по ознайомленню дошкільників з
природою, ігри, розваги обов’язково пропонувати дітям намалювати,
зліпити, відобразити отримані знання, уявлення .
Екологічні знання у роботі діти отримували як на заняттях, так і в
процесі комплексного використання різних видів діяльності
(спостереженнях, іграх, в пошуково- дослідницької діяльності, і
інших). А також таких гарних результатів ми досягли завдяки
активній участі батьків в житті групи.

15. Виходячи з аналізу дослідно-експериментальної роботи,
прийти до висновків:
Щоб навчити дітей любити та берегти природу,
передавати свої враження у продуктивній діяльності,
потрібно передусім дати вихованцям знання про природу,
сформувати уявлення у тому, що в природі немає жодного
об’єкта корисного або тільки шкідливого. Все в природі
взаємопов’язано і має велике значення для існування
людини і життя загалом;
Організація екологічного виховання та впливу його на
образотворчу діяльність буде результативною, якщо робота
проводиться систематично, послідовно та чітко.