1. Гормони
 Гормони (грец. Ορμόνη) — це біологічноактивні хімічні речовини, що
виділяються ендокринними
залозами безпосередньо у кров і впливають на
організм в цілому, або на певні органи і тканинимішені. Гормони слугують гуморальними (ті що
переносяться з кров'ю) регуляторами певних
процесів у певних органах і системах.
 Існують й інші визначення, згідно з якими
трактування поняття гормон ширше: «сигнальні
хімічні речовини, що виробляються клітинами
тіла і впливають на клітини інших частин тіла».
Це визначення є кращим, оскільки воно охоплює
багато речовин, які традиційно зараховують до
гормонів: гормони тварин, які позбавлені
кровоносної системи
наприклад, екдизони круглих червів, гормони
хребетних, які виробляються не в ендокринних
залозах (простагландини, еритропоетини тощо),
а також гормони рослин.

2. н — гормон альфи-клітин острівців
Лангерганса підшлункової залози.По хімічній будові
глюкагон є пептидним гормоном. Також він є одним із
антагоністів інсуліну, сприяє утворенню глюкози
в печінці.
Нормальна секреція гормону забезпечує надійний
контроль за підтриманням сталості рівня глюкози крові.
Нестача інсуліну при цукровому
діабеті супроводжується надлишком глюкагону, який,
власне, і є причиною гіперглікемії. Значне збільшення
концентрації глюкагону в крові є ознакою
глюкагономи — пухлини α-клітин. Майже у всіх
випадках порушується толерантність до глюкози і
розвивається цукровий діабет. Діагностика
захворювання заснована на виявленні в плазмі
крові дуже високої концентрації глюкагону. У
новонароджених, якщо мати хвора на діабет,
порушена секреція глюкагону, що може грати важливу
роль у розвитку неонатальної гіпоглікемії.
Гіпоглікемічна стимуляція викиду глюкагону відсутня у
хворих на цукровий діабет I типу. Дефіцит глюкагону
може відображати загальне зниження маси
тканини підшлункової залози, викликане запаленням,
пухлиною або панкреатектомією. При дефіциті
глюкагону виявляють відсутність підйому його рівня в
тесті стимуляції аргініном.

3. Гонадотропін


н, також Хоріальний
гонадотропін (лат. Chorionic gonadotropin) —
гонадотропний гормон, який виробляється
ворсинками хоріона і плацентою приматів. За
хімічною природою — глікопротеїн, молекулярна
маса біля 30 000. За біологічними властивостями
наближається до лютеїнізуючого гормона гіпофіза.
Хоріальний гонадотропін людини (ХГЛ) є димером
і складається з двох субодиниць — α і β. β-ХГЛ
виявляється в організмі жінки лише під
час вагітності. Синтез гормону починається з
моменту імплантації (визначається на 8-10 день
післязапліднення яйцеклітини) і триває протягом
усієї вагітності. За нормального перебігу вагітності
в перші тижні вміст β-ХГЛ подвоюється кожні 2
дні. На визначенні концентрації β-ХГЛ у сечі жінки
засновані сучасні аптечні тести та вагітність.

4. Соматропін
 Основна фармакотерапевтична
дія: рекомбінантний гормон росту
людини; являє собою білок, що
виділяється з клітин бактерій E.coli, у
генетичний апарат яких вбудовано ген,
який кодує гормон росту людини; являє
собою пептид із 191 амінокислоти,
ідентичний за амінокислотною
послідовністю та складом, а також за
пептидною картою, ізоелектричною
точкою, молекулярною масою,
ізомеричною структурою та біологічною
активністю до гіпофізарного гормону
росту людини; діє не тільки на ріст, а
також на будову тіла та метаболізм;
взаємодіє зі специфічними рецепторами
на поверхні клітин багатьох типів,
включаючи міоцити, гепатоцити,
адіпоцити, лімфоцити та гемопоетичні
клітини.

5. Інсулін (від лат. insula — острів) — гормон пептидної
природи, що утворюється в бета-клітинах острівців
Лангерганса підшлункової залози. Впливає на багато
аспектів обміну речовин практично у всіх тканинах.
Основна дія інсуліну полягає в зниженні
концентрації глюкози в крові.
Інсулін збільшує проникність плазматичних
мембран для глюкози, активує ключові ферменти
гліколізу стимулює перетворення
в печінці і м'язах глюкози на глікоген , підсилює
синтез жирів і білків. Крім того, інсулін пригнічує
активність ферментів, що розщеплюють глікоген і жири.
Тобто, крім анаболічної дії, інсулін володіє також і
антикатаболічним ефектом.
Порушення секреції інсуліну унаслідок деструкції бетаклітин — абсолютна недостатність інсуліну — є
ключовою ланкою патогенезу цукрового діабету 1-го
типу. Порушення дії інсуліну на тканини — відносна
інсулінова недостатність — має важливе місце в
розвитку цукрового діабету 2-го типу.

6. Тестостерон





н (від лат. testis «чоловіче яєчко,
чоловіча сила» і грец. στερεόω «зміцнюю») —
чоловічий статевий гормон; за хімічною
природою — стероїд.
Тестостерон виробляється головним чином
в яєчках, а також (менше) у плаценті та
надниркових залозах. У чоловіків за добу
утворюється бл. 10 мг, у жінок — 0,4 мг речовини.
У крові тестостерон циркулює в неактивній формі
у комплексі з β-глобуліном.
Тестостерон стимулює розвиток
чоловічих статевих органів та вторинних
статевих ознак (зокрема, ріст волосся на
обличчі); сприяє також росту кісток.
Тестостерон застосовується для лікування
порушення статевої системи чоловіків; при
чоловічому клімаксі (іноді при жіночому) і
пов'язаних з ним судинних і нервових розладах;
при акромегалії. Вживають тестостерон суворо за
призначенням лікаря.

7. Прогестерон

Прогестерон (від лат. pro — перед, раніше, на
користь і лат. gestatio — носіння, тут — вагітність)
— статевий гормон хребетних тварин та людини. За
хімічною природою — стероїд. Попередником
прогестерону є прегненолон, молекула якого
містить ядро холестерину. Прогестерон є
проміжним продуктом при синтезі всіх гормонів
стероїдного типу. Основне місце синтезу
прогестерону — жовте тіло яєчників. Прогестерон
разом з естрадіолом регулює естральний цикл у
ссавців (менструальний у людини). Під дією
прогестерону слизова оболонка матки набуває
здатності до імплантації заплідненої яйцеклітини.
При відсутності заплідненої яйцеклітини жовте
тіло атрофується, а синтез прогестерону
зменшується. Прогестерон пригнічує активність
гладенької мускулатури матки, чим запобігає
можливості викидня. У кінці вагітності
концентрація прогестерону знижується, і
активність гладенької мускулатури матки
підвищується. Прогестерон застосовується в
медицині при лікуванні порушень оваріального
циклу та вагітності, а в поєднанні з естрогенами —
як протизаплідний засоби. Прогестирон виявлено
також у деяких комах та у квіткових рослин.

8. Тромбоксан
 Тромбоксан - представник
сімейства ейкозаноїдів.
Найбільш значущими для
організму є тромбоксан A2 і
тромбоксан В2. Назва
пов'язана з роллю
тромбоксанов в процесі
згортання крові. Тромбоксани
взаємодіють з рецепторами,
сполученими з G білком (а саме
з Gq білком) [2]. Тромбоксан
звужує судини, підвищує
артеріальний тиск і активує
агрегацію тромбоцитів.
Концентрація тромбоксану
знаходиться в рівновазі з
рівнем його антагоніста
простацикліну.