Минуле Криму багате на події – величні і щасливі, трагічні й героїчні, власне, як і минувшина будь-якого іншого регіону з давньою, складною і суперечливою історією. Саме на півострові знайдені найдавніші на теренах України пам’ятки, що свідчать про те, що людина опанувала ці землі близько 100 тис. років тому.
Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Крим: погляд крізь віки», яка допоможе читачеві підняти завісу минулого та розкрити таємниці півострова, омитого морем та зігрітого сонцем.
Запрошуємо до перегляду!
Крим – земля сонячна та привітна, водночас – потаємна, невідома, загадкова. Кожен народ, який приходив сюди, залишив свої скарби, свої таємниці, кожен вніс у кримську землю свої сили, свою душу.
Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Крим. Золотий острів у Чорному морі», щоб ознайомити користувачів з історією, культурою та життям Криму. Експозиція також представлена у відкритому доступі (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх).
Приємного перегляду.
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 14 жовтня, представлено презентацію-огляд «Козацької слави одвічна сурма», присвячену історії виникнення козацтва в Україні та найбільш яскравим постатям величної козацької доби.
Козацтво дозволило вижити українському в умовах відсутності власної держави та за часів тотального знищення всього самобутнього. Козаками ставали вільні люди, які прагнули захищати Батьківщину від ворогів. Враховуючи історичне значення та вагомий внесок у сучасну боротьбу за незалежність, у 1999 році Указом Президента в Україні запровадили День українського козацтва, який відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці.
Сьогодні ми вкотре бачимо, як феномен козацтва вплинув на українських синів, дочок та їхніх дітей, які героїчно боронять Україну від російських загарбників.
Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури, що представлена у презентації-огляді.
Книжки дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.
Крим – земля сонячна та привітна, водночас – потаємна, невідома, загадкова. Кожен народ, який приходив сюди, залишив свої скарби, свої таємниці, кожен вніс у кримську землю свої сили, свою душу.
Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Крим. Золотий острів у Чорному морі», щоб ознайомити користувачів з історією, культурою та життям Криму. Експозиція також представлена у відкритому доступі (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх).
Приємного перегляду.
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 14 жовтня, представлено презентацію-огляд «Козацької слави одвічна сурма», присвячену історії виникнення козацтва в Україні та найбільш яскравим постатям величної козацької доби.
Козацтво дозволило вижити українському в умовах відсутності власної держави та за часів тотального знищення всього самобутнього. Козаками ставали вільні люди, які прагнули захищати Батьківщину від ворогів. Враховуючи історичне значення та вагомий внесок у сучасну боротьбу за незалежність, у 1999 році Указом Президента в Україні запровадили День українського козацтва, який відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці.
Сьогодні ми вкотре бачимо, як феномен козацтва вплинув на українських синів, дочок та їхніх дітей, які героїчно боронять Україну від російських загарбників.
Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури, що представлена у презентації-огляді.
Книжки дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.
Було колись в Україні:подорож в історію
(книжкова виставка для читачів-учнів 1-4-х класів)
Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть найрідніші тобі люди, друзі, однокласники. У тебе і у кожного з них є предки, ті, хто жив раніше. Усі разом ми – народ України. Родовід нашого народу є його історією, яка сягає у глибоку давнину. Цю довгу історію нашого українського народу повинен знати кожен громадянин нашої Вітчизни.
У книжках, представлених на виставці, розповідається про найважливіші події з історії України, від стародавніх часів до наших днів.
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день увесь світ згадує жахливі події 1944 року, коли за вказівкою вождів тоталітарного режиму примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. З півострова Крим було виселено понад 200 тисяч осіб. За даними Українського інституту національної пам’яті, за перші роки після переселення від голоду, виснаження та хвороб померли, за різними оцінками, понад 46 % всіх депортованих.
Біль кримськотатарського народу – це спільний біль наш та десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідної домівки. Однак історія повторилась… Після віроломної окупації Криму росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також День боротьби за права кримськотатарського народу.
Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Злочин без терміну давності», яка допоможе читачеві підняти завісу минулого.
Запрошуємо до перегляду!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Екологічна інформація є важливою складовою забезпечення сталого розвитку суспільства. Громадяни мають право на доступ до такої інформації, а державні органи та інші суб'єкти зобов'язані забезпечувати її прозорість та відкритість. Це допомагає підвищувати обізнаність суспільства, сприяє участі громадян у прийнятті рішень та контролі за природоохоронною діяльністю.
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект» до Всесвітнього дня книги та авторського права.
Запрошуємо до перегляду!
П’єса «Наталка Полтавка» – один із перших драматичних творів нової української літератури, де реалістично змальовано життя українського села XIX століття, яскраво показано типи народних характерів. Тут завдяки суто побутовому конфлікту розкрито деякі соціальні відносини, образи чиновників, селян, бурлаків.
Життєва правдивість, майстерність у зображенні характерів, широке використання фольклорних джерел допомогли п’єсі здобути всенародне визнання, і вона донині хвилює глядача
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Сільські території: стратегічні напрями розвитку».
Зиґмунт Мілковський – один із найплідніших польських письменників, окрім публіцистичних творів, написав 80 романів (за кількістю яких поступався лише Крашевському). Дебютував як романіст у 1858 році працею «Василь Голуб», опублікованою в «Dzienniku Literackim».
Романи Мілковського відображують його інтерес до звичаїв і культури українського селянства, які він документував, перебуваючи на теренах України. Він надавав великого значення як естетичним, так й етичним цінностям. Показав конфлікти між дворянством і селянством, у яких звинувачував шляхту. Проте він вказував на можливість встановлення добрих відносин між землевласниками та їхніми підданими. На його думку, соціальна рівновага повинна ґрунтуватися на вигідному для садиби та села розподілі праці, а також на взаємній вигоді та повазі.
До відзначення 210-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка відділ рідкісних і цінних видань презентує віртуальну книжкову виставку «Тарас Шевченко – геній і пророк українського народу». На експозиції представлені твори Великого Кобзаря, які хронологічно охоплюють друки 1860–2016 рр., з анотаціями й бібліографічними описами.
Запрошуємо користувачів і шанувальників творчості українського генія до перегляду виставки!
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Ефективне тваринництво: корми та годівля».
Чехія – одна з найцікавіших європейських країн. Цьому сприяє її давня історія, безліч культурних пам’яток та чарівна природа. Злата Прага, хокей і пиво відомих на весь світ пивоварних заводів – головні візитні картки Чехії. Гарну репутацію мають і самі чехи, які вважаються відкритими, працьовитими та практичними.
Центр європейської інтеграції, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського, у межах циклу «Вивчай Європу – змінюй Україну» підготував віртуальну виставку «Чехія – колиска натхнення».
Запрошуємо до перегляду!
Продовольча безпека держави, виробництво валового внутрішнього продукту ґрунтуються насамперед, на достатніх потужностях та сучасних технологіях зернових підприємств, що існують в країні. Тому знання, які дозволяють зменшити втрати зерна, є основою для підвищення ефективності зернових компаній з метою задоволення зростаючого попиту на зерно та продукти його переробки у світі, оскільки для більшості населення планети вони є основними продуктами харчування.
Сушіння – складний технологічний процес, який застосовують для видалення надлишкової вологи у зерні з метою доведення його до сухого стану, що забезпечує подальшу надійну збереженість продукції. При сушінні необхідно додержуватися рекомендованих режимів сушіння зерна залежно від його вологості та цільового призначення.
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Зерно: сушіння та зберігання».
17 вересня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження Дмитра Федоровича Чеботарьова (1908–2005) – всесвiтньовiдомого вченого-геронтолога, клініциста, академіка Академії медичних наук України, академіка Національної академії наук України, лауреата Державної премiї України в галузі науки і техніки, Заслуженого дiяча науки України, директора Інституту геронтології.
З ім’ям визначного вченого пов’язано становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку. Наукові праці присвячені захворюванням шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питанням геронтології та геріатрії тощо.
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського стала учасником проєкту «Польська полиця в Україні», який реалізує Державна установа «Український інститут книги» спільно з Інститутом книги у Польщі та за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі.
Найбільша з європейських країн-крихіток, найбагатша та найбезпечніша – все це про Люксембург. Це єдине у світі герцогство з надзвичайно цікавою історією. Люксембург є однією із шести країн-засновниць Євросоюзу, а також однією з дванадцяти країн-засновниць НАТО. Разом із Бельгією і Нідерландами входить до Бенілюксу. Попри маленькі розміри країни, тут є безліч пам’яток історії та культури, а на туристів чекає насичений і цікавий відпочинок.
Ставкове рибництво – не тільки продуктивне, але й захоплююче заняття, що сприяє єднанню людини з живою природою.
Сектор аграрних наук Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Ставкове рибництво».
6 грудня в нашій державі відзначається День Збройних Сил України. Він установлений 1993 року постановою ВРУ. Дату обрали не випадково: саме цього дня 1991 року був ухвалений Закон «Про Збройні сили України». З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «ЗСУ: історії Героїв».
Штутгарт, розташований у самому серці землі Баден-Вюртемберг, дивує своєю багатошаровою культурною спадщиною та сучасністю. Запрошуємо вас відправитися у світ культурної розмаїтості. Відкрийте для себе неповторний шарм Штутгарта – найкультурнішого міста Німеччини.
НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення конфліктів мирним шляхом і ринкова економіка.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського, підготував віртуальну виставку «10 цікавих фактів про Північноатлантичний альянс».
Запрошуємо до перегляду!
21 листопада наша країна відзначає День Гідності та Свободи, який увібрав у себе доленосні події новітньої історії України – Помаранчевої революції та Революції Гідності. Цього дня українці віддають шану патріотизму та мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
2. Гаврилов, О. Феодосія та її околиця за античної доби / О. Гаврилов //
Археологія. – 2004. – № 2. – С. 27–47.
Місто заснували вихідці з грецького міста Мілет (Мала Азія) в середині 6 століття до н. е.,
назвавши поселення Теодосія («Богом дана»).
Перші поселенці жили в землянках і
напівземлянках. Займалися сільським
господарством, ловили рибу, розвивали
ремісничу справу, налагодили торгівлю з
місцевими племенами. Зручне географічне
розташування на перехресті торговельних
шляхів, родючі землі та зручна гавань
створили сприятливі умови для швидкого
розвитку міста. Грецькі купці везли на
продаж оливкову олію, вино, прикраси,
посуд, а купували шкіру, ліс, рибу, хліб.
Наймана морська служба була головним
родом занять більшості вільних громадян
Феодосії.
3. Перебуваючи на перетині міграційних потоків, півострів за кількатисячолітню історію
дав прихисток низці племен, назви яких нині відомі тільки науковому загалу.
Зубар, В. М. З історії південно-західної Таврики у другій чверті –
середині III ст. / В. М. Зубар // Археологія. – 2003. – № 3. – С. 50–55.
Тривалий час його історія була повʼязана із скіфами,
що заснували тут свою державу (остання столиця —
Неаполь Скіфський). Скіфи створили особливу систему
взаємодії із грецькими полісами та державами (на
західних землях — Херсонес Таврійський, на сході —
Боспорське царство зі столицею в Пантікапеї). Таврида
з її строкатим населенням була частиною еллінського
світу: про неї писали в літературних творах Геродот та
Евріпід; її життя відображене на фресках та мозаїках,
скульптурах та ювелірних виробах з поховань
скіфських царів, вироблених руками еллінських
ремісників.
4. Зубар, В. Сармати, населення Таврики і Херсонес у І ст. н. е. / В. Зубар //
Археологія. – 2003. – № 2. – С. 25–41.
Від початку історичного часу панівними народами у
степах Північного Причорноморʼя були індоєвропейці —
скіфи, сармати, алани.
У другій половині І ст. до н. е. у Криму зʼявляються
іраномовні сармати, які поступово розселяються по
всьому півострову. У I ст. н. е. через велику кількість
сарматів у грецькому Боспорському царстві деякі античні
автори називають його греко-сарматським. Археологи
знайшли велику кількість поселень і поховань сарматів.
У них знайдені ювелірні вироби, залізні мечі, ножі, посуд
тощо. У III ст. н. е. кількість сарматів у Криму різко
зменшується, що повʼязано з їх відходом з півострова і
участю разом із германським племенем готів у походах в
Центральну та Західну Європу.
5. Газін , В. В. Крим – Україна: політичні стосунки періоду гетьманування
Павла Тетері (1663 – 1665 рр.) / В. В. Газін // Укр. іст. журн. – 2001. – № 1. –
С. 62–73.
Скориставшись підтримкою Криму під час гетьманських
виборів, після приходу до влади, Павло Тетеря доклав
зусиль, щоб позбутися татар, тому одразу після свого
обрання, у дипломатичній формі наполягав на виведенні
татарських військ з території України.
Попри бажання гетьманського уряду Тетері позбутися
татар як дестабілізуючого фактора, зовнішня небезпека та
внутрішні суперечності змушували його постійно шукати
підтримки своєї влади з боку Криму, що відповідало
інтересам останнього.
Зрозумівши марність своїх зусиль стабілізувати ситуацію в Україні і припинити
повстання, Тетеря виїхав до Польщі.
6. Шагін-Герай
- Всупереч законам Шаріата збільшив податки, чим
довів мешканців півострова до злиднів.
- Провів загальний перепис населення, що привело
правовірних в жах.
- Створив великий бюрократичний адміністративний
штат і оточив себе авантюристами з Європи і Росії.
- Намагався ввести у татарську армію муштру за
пруським зразком і тілесні покарання.
- За допомогою російських військ придушив
повстання свого народу і знищив понад 12 тисяч
чоловік.
- Зарізав свого попередника, хана Селіма-Герая.
Гук, О. Правителі Криму: останій кримський хан / О. Гук // Дивосвіт. –
2004. – № 3. – С. 41.
7. Ликова, А. Населення Севастополя в 1856–1917 рр. : (професії,
національності, віросповідання, соціальний стан) / А. Ликова // Зовн.
справи. – 2016. – № 6. – С. 46–49.
Місто було засноване в 1783 р., і
протягом тривалого часу його
населення було нечисленним. Тут
мешкали в основному
військовослужбовці та їхні родини,
а корінного населення фактично не
було.
Склад Севастополя у ХІХ ст. зазнав
певних змін унаслідок міграції,
збільшення, зменшення або виводу
з міста військового контингенту,
поступового збільшення
чисельності міщан і відставних
військових.
8. Як депортували кримських татар у 1944 р.?
11 травня 1944 р. ДКО СРСР видав постанову «Про кримських татар», в якій детально
розписувався механізм депортації корінних мешканців Криму. Як це було практично
завжди, акцію наказувалося виконати «сталінськими» темпами — до 1 червня, а в її
ході виселити всіх (!) татар з території Криму і розмістити їх в Узбецькій РСР.
9. Людям давали на збори близько 15 хвилин, везли на залізничні станції Криму та
завантажували в товарні вагони.
Загалом у момент
прибуття на
спецпоселення було
взято на облік виселених
із Криму 228 392 особи, з
них — 224 740 згідно з
постановами від 11
травня та 2 червня 1944
р.
Баран, В. Крим: 1944 рік : (Архівні джерела про депортацію) / В. Баран //
Сучасність. – 1993. – № 8. – С. 72–85.
10. Сокур, Ю. Кому належить Крим / Ю. Сокур // Дивосвіт. – 2004. – № 3. – С.
37–40.
Проблему передачі Кримського півострова Україні, яка поставала не раз,
насамперед за ініціативою самих кримчан, викликали не ті чи інші
роковини певних дат з історії українсько-російських стосунків, а винятково
економічні причини. Саме
економічна залежність
півострова від українського
господарського організму з
огляду на географічне
розташування Криму
змушувала його господарів
звертати свій погляд на
Наддніпрянщину з
найдавніших часів.
11. У 1991 р. автономія в унітарній державі утворювалася як прийнятний для різних
політичних сил компроміс, здатний мінімізувати ризики конфліктогенності. Частково
він своєї мети досяг, хоч кримськотатарська спільнота цей компроміс не сприйняла і
добивається зміни або принаймні коригування політико-правового статусу автономії.
Головна вісь конфліктності на півострові розвивалася, однак, по лінії «Сімферополь —
Київ» і досягла апогею у 1992 р., з проголошенням Верховною Радою Криму його
державної самостійності. Тоді напругу пристрастей вдалося помʼякшити. Утім,
політичний простір Криму залишався переобтяженим безліччю проблем —
економічних і земельних, мовно-освітніх та релігійних. Значна частина цих проблем
успадкована від минулих політичних режимів, чимало є таких, які породжені
упродовж останнього двадцятиріччя — недосконалістю регіональної політики центру,
непрофесіоналізмом місцевої влади, нерозвинутістю структур громадянського
суспільства.
Чубаров, Р. Крымская автономия. Истоки и первые годы становления
на новом этапе (1991-1992 гг.) / Р. Чубаров // Віче. – 2001. – № 1. – С. 146 –
156.
12. Короткочасне існування «Республіки Крим» показало, що російські правлячі кола не
спромоглися анексувати цю територію України, спираючись на підтримку більшої
частини її населення, яке було дезорієнтоване примарними перспективами кращого
життя в межах Російської Федерації.
Кульчицький, С. Народження і крах «Республіки Крим» : [як Росія
намагалася, але не змогла анексувати півострів у 1990-х] / С.
Кульчицький // Укр. тиждень. – 2020. – № 5. – С. 52–54.
Анексія півострова виявилася
можливою тільки у формі прямого
силового втручання з
порушенням усталених норм
міжнародного права. Уряд
Єльцина не був готовий до такого
сценарію, бо передбачав
невідворотні ускладнення у
відносинах із цивілізованим
світом.
13. Хоменко, В. Господарі Криму: кримчаки і кримці, або «Кто в доме
хозяин…» / О. Гук // Дивосвіт. – 2004. – № 3. – С. 42.
Народ, якого лишилось менше 1000 чоловік.
Єдиний у світі народний музей кримчаків відкрито у центрі Сімферополя.
Його експонати
розповідають про
життя цієї народності з
ХІХ ст. до наших днів.
Тут можна побачити
традиційний одяг
кримчаків, шати
весільної пари
молодих, предмети
побуту і знаряддя
праці.
14. Корінний народ Криму.
Населення півострова – це особливий предмет
дослідження в історії Криму, оскільки народності, які
проживали на півострові, постійно змінювалися,
привносили нововведення, розвивали різні сфери
життєдіяльності, сповідували різні релігії. Такі зміни
постійно супроводжувалися сутичками та війнами,
унаслідок яких будувалися і знищувалися цілі міста й
держави.
Саме населення виступало ключовим фактором усіх
історичних подій, що відбувалися на території Криму.
Півострів завжди населяли різні народності, від жорстоких
варварів до висококультурних греків. За багатовікову
історію Криму ним володіли різні світові імперії, що
підтверджує його особливе місце в геополітиці.
Фалков, Р. Забутий плач міст Тавриди / Р. Фалков // Зовн. справи. –
2014. – № 4. – С. 26–29.
15. Медведев, А. Мой Крым / А. Медведев // Новое время страны. – 2018. –
№ 9. – С. 20–21.
Історії співвітчизників, які у 2014 р. прийняли рішення покинути півострів