ІНСТИТУТ
ПЕРЕДОВИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
ІНСТИТУТ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КИЇВ • 2008
- ХРЕСТОМАТІЯ
Як жили люди на наших землях за найдавніших часів
досліджує стародавня історія України. А період який вона
вивчає був досить тривалим, адже тогочасна людина
надзвичайно повільно здобувала досвід. Сходження людини на
нові щаблі розвитку засвідчували знаряддя праці. Період,
коли основним матеріалом для виготовлення був камінь,
називають кам'яним віком; підкорила людина перший метал
- мідь, почався мідний вік, потім тривав бронзовий і, врешті,
настав час залізного.
Пралюди (префікс пра- вказує на те, що йдеться про дуже
давні часи) вперше з'явилися на території України близько
1 млн років тому. Найдавніша пам'ятка про існування їх в
Україні - стоянка біля селища Королево на Закарпатті. Саме
тут було знайдено перші на наших землях знаряддя праці.
Життєдіяльність пралюдей - передісторія людства, що
розпочалася з появою людини розумної 40-35 тис. років тому.
Важливою віхою, що визначила подальше майбутнє людства,
стало землеробство та скотарство: відтоді значно послабилася
залежність від природи, життя стало стабільнішим і
і передбачуванішим. З'явилися перші селища, поступово
1 виникли міста, у яких розвивалися торгівля й ремесло,
і вивільнився час для творчості, а також з'явилися писемність і
І зародки наукових знань.
Винайшовши бронзу, давні хлібороби та скотарі належно
" оцінили переваги металевих знарядь. Тож не дивно, що доволі
і швидко люди навчилися отримувати більш досконалий
І метал - залізо. На землях України його опановували
і впродовж 1-го тис. до н. е. Поява залізних знарядь праці та
і, зброї спричинила бурхливий розвиток господарства та
1 військової справи.
•Перші людиноподібні ІСТОТИ
гна теренах України були
збирачами й мисливцями
'За^льодовиковоі'доби зародилося
образотворче мистецтво т -
Селище первісних
землеробів - носіїв
трипільської культури.
К А М * Я
Льодовиковий період
Поява пралюдей
на території України
О О
Поява людини
розумної
н и и к
Початки землеробства
Ф і скотарства
6-5 тис. до н. е.
Д О Б А М І Д І
Середньостогівська культура степових скотарів
Ямна кульп:;
Трипільська культура землеробів
1 4 0 10
9 т и с .
м л н т и с . т и с .
9 т и с . 7 т и с . 6 т и с . 5 т и с . 4 т и с . 3 т и с .
Першим відомим народом на українських землях бу
кіммерійці. Вони панували в степах України до 7 ст. до н. е.
доти, доки на зміну їм не прийшли значно могутніші скіфй.
У Причорномор'я скіфи примандрували зі степових районів
Передкавказзя. Як і кіммерійці, вони були кочовиками, осно-
ву господарства яких становило конярство, але у 3 ст. до н. е
скіфів заступили сармати. Ці кочовики походили
приуральсько-поволзьких степів. їх володарювання
майже 600 років, і йому поклали край германські
ґотів з півночі, а пізніше навала кочовиків зі сходу -
азійського племені гунів.
Від 7 ст. до н. е. й упродовж майже тисячі років на
північному узбережжі Чорного моря мешкали переселенці з
античної Греції, що жили за грецькими законами й плекали
грецьку культуру. Першою їх колонією на півдні України
вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного
міста Очакова. Протягом 6-5 ст. до н. е. грецькі переселенці
заселили все північне узбережжя Чорного моря.
Отже, територія України за різних часів ставала рідною
для багатьох народів, що підкоряли її, витісняючи
попередників, досягали у своєму пануванні могутності та
розквіту, а потім - йшли, нездатні чинити опір сильнішим і
згуртованішим за себе. Та в цьому мінливому калейдоскопі
споконвіку брали участь і численні місцеві племена. По-
різному складалися їхні стосунки з чужинцями: часом вони^.
були мирними, часом партнерськими, але здебільшого
ворожими. Так у протистоянні й випробуваннях протягом
2-1 тис. років до н. е. на лісистих просторах від Вісли до]
Дніпра народжувалися слов'яни - предки багатьох сучасних
європейських народів, зокрема й українського.
на поселення давніх слов'ян, причорноморські
колонії греків і дунайські володіння римлян
зЛда- На~початку нашої ери території України
сягн'ули'володіння Римської імперії, :
фортеці якої постали на Дунаї';
Північному Причорномор'ї та в Криму
-е ~ові простори сучасної України
ізна населяли племена кочових
: • ота рів - від носіїв стародавніх
^-'ьостогівської та ямної культур
до історичних кіммерійців,
скіфів і сарматів
І кочові, і землеробські
£ 4, племена давньої України
підтримували торговельні
зв'язки з давньою Грецією.
Д О Б А
Панування кіммерійців
у причорноморських степах
Панування скіфів
у причорноморських степах
Початок грецької колонізації
Північного Причорномор'я
Перші праслов'янські культури
7 ст. до н. в.
_ Скіфо-перська
О війна 512 р. до н. е.
Давньослов'янські племена
мрубинецькоїдльг^^ Прихід ґотів
у Східну Європу
Початок Великого
розселення слов'ян
Панування сарматів у причорноморських степах
Доба римського панування
на півдні України
О Народження Ісуса Христа
О Навала гунів
375
Мізин
Радомишль
Кирилівська Добранич,^
стоянка  зітСЬ
>иЖитомирська
стоянка
Межиріч,
Лука-
Врубловецька *ськіїй
ДеркулКоролево
Молодове
Кодак
Амвросіївка
Межа просування льодовика
ш л т ш близько 100 тис. років тому >
Україна 18 тис. років тому
_ Тундра
Холодні степи
Ліси
•— Сучасна берегова лінія
Місця стоянок первісних людей
рШі^
УЖСЇТЛОІЗІ
Уііолюванняі
інаїмамонта]
очатки історії людства пов'язують з появою людини розумної. Вона постала за часів, коли тривала
льодовикова епоха 40-35 тис. років тому. Найбільш суворий клімат установився в Європі 20-17
тис. років тому. За тих часів північні території України займав прильодовиковий лісостеп, де
мешкали мамонти. На півдні розляглися безкраї холодні степи з численними стадами бізонів. Такі
природно-кліматичні особливості визначили життя людей. Провідним заняттям людини розумної за тих
часів було полювання. На території України досліджено кількасот стоянок, що їх відносять до кам'яного
віку. Найвідоміші стоянки первісної людини розташовані в селах Мізин на Чернігівщині, Межиріч на
Черкащині та Добраничівка на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві. Ретельне вивчення
археологічних знахідок відкрило чимало таємниць з життя людини розумної.
•4- НАЙДАВНІШЕ МИНУЛЕ УКРАЇНИ
Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 ку
Ліси Лісостепи Степи
Ареал трипільської культури
4-3 тисячоліть до н.е.
Місця поселень стародавніх трипільців
Місця знахідок слідів культури
індоєвропейських племен
Район розселення індоєвропейських
племен у 4-3 тисячоліттях до н.е.
-г-' ' Трипіл лік
' Ш . &
іроянів Коломийщина•
Федорівка
Кошилівці у/ Городище Немирів
Мвйданецьі '^ськиііДеріївка Керносівка
Жванець &
•ф Рогізна Во/іцдимирівкц
Середній Стії
Старогорожено
-і. Михайлівське
:утені
ВИСОКІ
МОГИЛІ
Білозірка
Кам яна
Могила
'сатове
Гарман
Первокі 1НТИНІВКІ
Циганча,
Кубань^,
Стародавній
індоєвропеєцьІдол з Керносівки
УІРИПІЛ^цЦ
ПЕРШІ ЗЕМЛЕРОБИ й СКОТАРІ
'•""Л
нп ериторія України не належить до регіонів, де зароджувалося землеробство і скотарство. Наші
1 предки почали займатися цими видами людської діяльності 8-6 тис. років тому.
ІШШІІІ Утвердження на праукраїнських територіях землеробства дослідники пов'язують з так званою
•ЗІІйІІЗ трипільською культурою, носії якої опанували придатні для хліборобства чорноземи
правобережного Лісостепу. Трипільці надзвичайно добре володіли технікою вироблення глиняного посуду
та будівництва житла. Трипільська культура проіснувала півтори тисячі років. Одночасно в степовій смузі
формувався світ скотарів. На відміну від хліборобів скотарі вели кочове життя, якому притаманні
невибагливий побут і прості форми мистецтва. Саме зі степовим скотарським середовищем дослідники
пов'язують виникнення праіндоєвропейців - народу, від якого походять численні сучасні народи
індоєвропейської сім'ї, у тому числі й українці.
Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72км)
ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ  ТВОРЕННЯ
на ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
ІПоява залізних знарядь праці та зброї спричинила бурхливий розвиток господарства та військово:
справи. Причорноморські степи заполонили численні племена войовничих скотарів-кочівників.
^^^^Першими з них були кіммерійці - іраномовний народ, що примандрував із Нижнього Поволжя у
ІШшШі 9 ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть. У 7 ст. до н. е. на зміну кіммерійцям прийшл;:
скіфи.
Скіфська держава сягнула розквіту в 5-4 ст. до н. е. Вчені вмовилися називати її Велика Скіфія. 3&
часів найбільшої могутності скіфи поширили владу на багато сусідніх народів. А найвищого піднесення
вони досягли в 4 ст. до н. е. за часів царя Атея.
Нові поселенці потрапляли на територію України не лише степом, а й морем. У середині 7 ст. до н.е. н.-
узбережжі Чорного моря з'явилися греки, засновуючи тут свої міста-колонії, які були ніби двійниками
міст далекої Греції. Протягом кількох століть постали такі відомі міста як Тіра, Ольвія, Пантікапей.
Херсонес.
Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 км
ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН -7-
АЛАНИ Сарматські племена у 2 ст.
Кордони Римської імперії у 2-3 ст.
> Переселення ґотів у 2-3 ст.
• ^ Я Е Ш Гунська навала 4 ст.
АНТИ Слов'янські племена і території
їхнього розселення у 3-4 ст.
Л Місця знахідок визначних
V давньослов'янських пам'яток
Черняхів
ЗарубинцІЩ^
Мар гинівка т
Башмачкаі
О Пороліс
1'ородок
Потаїсса
Ольвія
„ ь
Олексаі
"^Апул
Сармізегетусі
Іижній 7~рзяИ
І о /Новіодун
резмюДробети
Херсоне!
ХараксІстрополь
<Словенські прикраси
рабатьківщиною слов'ян уважають терени на захід від Дніпра. Саме звідти почалося їхнє
ажА * розселення, що його пік припадає на 5 - 7 ст. Спочатку слов'яни змушені були коритися вождям
І&зШ&і прийшлих племен ґотів і гунів. А позбувшись залежності, вони могутнім потоком рушили на землі
/ИЙШЖ Східної Римської імперії, оселяючись в Подунав'ї та глибинних районах Балканського півострова.
На заході слов'яни дійшли до Ельби та балтійського узбережжя. На північному сході заселили верхів'я
Дону й Волги. Отже, підхоплені Великим переселенням, слов'янські племена перемішалися і на нових
територіях дали початки сучасним слов'янським народам.
Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 км)
Переважна більшість населення Русі
займалася сільським господарством.
Але з часом ставало все більше
міст - осередків ремесла і торгівлі.
Однією з найважливіших
ремісничих спеціальностей
було ковальство /  
Загони варягів - воїнів зі Скандинавії
- з 'явилися у Східній Європі в 9 ст.
Вони відігравали важливу роль
у житті ранньої Русі.
Від варяга Рюрика вели
свій рід і київські князі
Майже 12 століть тому наші предки почали творити
державу, і так заповзято розбудовували її, що незабаром на
неосяжних просторах від Карпат до Волги та від Чорного до
Білого морів утворилася одна з найбільших та наймогутніших
держав середньовічного світу - Київська Русь. Проіснувала
вона до середини 13 ст., допоки монгольська навала не
зруйнувала її. Безпосередньою спадкоємицею Київської Русі
стала Галицько-Волинська держава. Утворена 1199 р. князем
Романом Мстиславичем вона проіснувала до 1340 р.
Верховну владу за тих часів на наших землях здійснювали
князі, окрім того були вони й головними розпорядниками
всього місцевого життя. Тому той період в нашій історії
називають княжим.
Київська Русь та Галицько-Волинська держава були
активними учасниками тогочасного міжнародного життя.
Обидві держави налагодили різноманітні зв'язки не тільки з
Візантією та південними слов'янами, а й із країнами Західної
Європи та арабського Сходу. Місце Київської держави в
тогочасному світі великою мірою визначалось її
розташуванням на найважливіших торговельних шляхах.
Ідеться, зокрема, про шлях "з варягів у греки", що
пов'язував Балтійське й Чорне моря. Про велику політичну
роль Русі в тогочасній Європі красномовно свідчать
розгалужені династичні шлюби руських князів.
Військова міць Київської держави давала можливість
протягом сторіч успішно захищатися від нападів кочових
народів. Русь - Україна стала своєрідним щитом для захисту
народів Центральної та Західної Європи від монгольсько":
навали.
Міжнародне значення Київської Русі та Галицько-
Волинської держави визначає і жвава культурна діяльність.
Найбільший вплив на культуру руських земель мала Візантія.
Після запровадження християнсв
почалося будівництво храмів.
Головним храмом Русі був
Софійський собор, зведений
у Києві за велінням Ярослава М. _:
і присвячений Софії - Премуд;::
Дулібський союз племен
Навала аварів
О
Вторгнення слов'ян
на Балкани
Перші згадки про слов'ян
(антів і склавинів)
у писемних джерелах
Піднесення
Хозарського
каганату
Поява варягів
у Східній Європі
Князювання Ігоря
(912-945)
Князювання Ярослава Мудрого
(1019-1054)
Князювання Олега
(882-912)
Князювання Аскольда
(860-882)
Князювання Ольги
^945-964^
Князювання Святослава
(964-972)
Князювання Володимира
(980-1015)
Антоній Печерський {7-1073
Феодосій Печерський (7-1074)
860 (
Перший похід
русі на Царгород
9 ст
Здобуття Олегом
Києва
Вторгнення печенігів
у причорноморські степи
Любг-
Хрещення Русі
О 988
80 90
Розгром
печенігів
1050-ті
о
Прихід торків і пол:;--
у причорноморська
10 ст. 11 ст.
1?
Впродовж другої половини 14 ст. більшість українських
земель були підпорядковані Великому князівству
Литовському. Галичина ж опинилася у складі Польського
королівства. Проте входження українських земель до складу
інших держав не стало перериванням державотворчих
традицій, оскільки за часів середньовіччя державу
ототожнювали не з кордонами, а з особою володаря. Якщо в
Галичині рештки української знаті справді втратили
колишню владу, то під Литвою руські князі та бояри
зберігали свої владні права. Недарма, тогочасну Литовську
державу зазвичай історики називають Литовсько-Руською.
Русичі становили 90% населення тієї держави. Литовці
переймали від них військову організацію та способи оборони,
особливості зведення фортець, традиції господарювання і
володарювання. Великого поширення з-поміж литовської
знаті набувала руська віра - так попервах звалося на Литві
православне християнство. Руська мова стала мовою
великокняжого двору й державної канцелярії. Литовці
дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі
адміністративні посади. Руські князі та бояри ставали на
службу до великого князя литовського, за що за
закріплювали їхні родові землі. На місцях залишалася вся
попередня система управління. Збереження традиційного
укладу здійснювалося за принципом: "Старого не порушуємо,
а нового не впроваджуємо". Початком змін стало укладення
між Литвою та Польщею Кревської унії. У 15 - першій
половині 16 ст. було ліквідовано удільні руські князівства.
їіщскгі гу^е* СПГЦҐ.
НА
С і
Як і в наш час, важливі
документи засвідчувалися
печатками. їх робили
зі свинцю або олова
і привішували до аркушу
пергаменту на шнурках
НИМИт^т
[Християнство прийшло на Русь із Візантії:.
За візантійськими зразками будували
храми і писали ікони.
До нашого часу дивом збереглася
візантійська ікона 11 стЩ
відома тепер як Холмська Богоматір
Укріплення давньоруських
міст і фортець споруджували
переважно з землі та дерева.
У 13 ст. на Волині починають
будувати високі муровані
башти, на які ставили
камнеметні пристрої
і воїнів-арбалетників
Тому історики
залишків державності
втрату
- півдні Русь межувала
і кочовими народами,
які не могли існувати
без грабіжницьких
- а чадів на своїх сусідів-
••імлеробів. Усередині
1' ст на зміну печенігам
« оичорноморські степи
прийшли половці.
Руські князі і воювали
оловцями, і робили їх
своїми союзниками,
здружуючись з дочками,
половецьких ханів
витлумачують як
-«зювання
лимира
Узномаха
•3-1125)
Князювання Романа
Мстиславича(1199-1205)
Утворення
Галицько-Волинської 1199
держави 0
Князювання
Данила Романовича
(1238-1264)
Заснування Золотої Орди
1340
Початок правління О
литовських князів на
українських землях
Князювання
Юрія Львовича
(1301-1308)
На Русі князя порівнювали з головою, а землю,
яку він очолював, - з тілом. Суспільство не уявляло собі
існування без князя, хоча й засуджувало тих володарів,
які намагалися правити, не радячись зі своїми боярами
1440-ві
О
1185
Похід Ігоря Святославича О
на половців.
Створення "Слова
о полку Ігоревім"
1223
О
Битва на Калці
1237-1241
® Навала Батия на Русь
Битва на Синіх Водах
1349
Загарбання Польщею ®
Галичини
Утворення
Кримського
ханства
Перша згадка
про українських козаків
Кревська унія
між Польщею і Литвою
1471
Ліквідація О
Київського удільного
князівства
10 20 30 40 50 60 70 80 90
13 ст 14 ст. 15 ст
І СУМ * КОРЕЛА. %
Юнезьке
03.
ІЖОРА Ладога
ЛІВИ
Інші народи
і племена
АЛАНИ
г/ШК
ШХ>)))АвСлов'янське
поселення
Збруцький
ідол
ШЄ0<3_С0ЛЄННЯІ
ЩШсловіянШЛ
&Л0В>ЯНС£КИЙІ
щштншш
СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ
•ЛВДіСТЦ Я М Р
Украінськии народ є слов янсь-
іким народом. Крім українців,
!до слов'ян належать чехи,
словаки, поляки, болгари, македон-
ці, хорвати, словенці, чорногорці,
серби, білоруси, росіяни. їх умовно
поділяють на три гілки: західну,
східну та південну. Українці разом з
білорусами та росіянами належать до
східної гілки. Предків сучасних сло-
в'янських народів називають давніми
слов'янами. Вони жили племенами,
які час від часу об'єднувалися в сою-
зи. Назви східнослов'янських пле-
мінних союзів, що дожили до утво-
рення держави в 9 ст. з центром у
Києві, зберіг літопис. Так, на тери-
торії України мешкали сім племін-
них об'єднань, яких і вважають без-
посередніми предками українців.
Масштаб 1 : 13 000 000 (в 1 см 130 км
Територія розселення
східних слов'ян у 9 ст.
Східнослов'янські
с о ю з и племен:
ПОЛЯНИ предки українців
К Р И В И Ч І предки росіян
і білорусів
Біле
Ільмень
' ВЕСЬ
.Ладога
Білоозеро0ІЖОРА
юдь
Чудське ^ Новгород
1оз. Ільмень
Ісков
Ростов БУЛГАР.
ЛИТВА
Любеч ^
Переяслав
0 Саркел
(Біла Вежа)
Переяславеці
Корсунь
ДоростолА
Ь<К"Е) М о т к1РЕСЛАВ)
і
КОНСТАНТИНОПОЛЬ
А . (ЦАРГ0Р0Д)
Н&яшіяянісниііі
'ЧН6І4->0, мпАНОЛОКП Я
•Зустрмі(Улешірі№антійє£ким,імперат.одомі
СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.
ПЕРШІ КНЯЗІ
Масштаб 1 : 16 000 000 (в 1 см 160 км)
В о тя к и
ЛІВИ
:РСЬ ) |З6ОРСЬІ<
ЖМУДЬ СД-В- К
5 ЛІ ХОРВАТИ
—
І ершу державу на наших те-
ренах чужинці знали під на-
звою Русь. Так називав її і
літописець. Від літописної назви
держави з центром у Києві вчені-
історики утворили назву Київська
Русь.
Вже за перших князів Русь стала
однією з найбільших держав Схід-
ної Європи. Великого розголосу на-
були походи Аскольда та Олега про-
ти Візантії. Укладені цими князями
угоди засвідчили міжнародне виз-
нання Русі. Ось чому історики
твердять, що ті договори завершили
період становлення Київської дер-
жави. У наступні роки її авторитет
невпинно зростав. Русь значно
зміцніла за князювання Ігоря,
Ольги та Святослава. Це, однак, не
означало, що кордони держави були
сталими. Кожному київському
володарю доводилося докладати
великих зусиль, аби поновити свою
владу над непокірними племінними
князями.
Східнослов'янські
поляни племена - предки
українців
Київська держава
наприкінці
князювання Олега
Території, приєднані
Ігорем і Святославом
Кордони Русі
наприкінці правління
Святослава (972 р.)
_ _ _ Шлях "із варягів
~ у греки"
Походи київських князів
> Аскольда, Олега, Ігоря
• і Святослава
Князь
Святослав
затока
Т
Ч-дське і
оз. Новгород
оз.Ільмень
Псков
'КОРСЬ' Ростов £
БУЛГАР
ЖМУДЬ
ЛИТВА ^одимир
Смоленськ
Переяслав
л(^Г'_лГмутаракань
Корсунь
КОНСТАНТИНОПОЛЬ
(ЦАРГОРОД)
Хрещення
киян
•Хрещенняір&лр'диШраї
та
МИРА ВЕЛИКОГО
МУДРОГО
Масштаб 1 : 16 000 000 (в 1 см 160 км
|~Т осівши київський стіл, син
Святослава Володимир
здіиснив кілька походів про-
ти східнослов'янських племен, які
ще не були підкорені Києву. Князь
позбавив влади племінних князів і
замість них посадив у великих міс-
тах своїх синів. За Володимира Русь
стала найбільшою державою того-
часної Європи. А запровадження
християнства як державної релігії
сприяло налагодженню тісних від-
носин із багатьма державами.
Син Володимира Ярослав, якого
називають Мудрим, докладав неаби-
яких зусиль для збереження єдності
та могутності Руської держави.
Ярослав не полишав будівництва,
розпочатого батьком, й остаточно
здолав печенігів. За Ярослава вирос-
тали нові міста, розквітли старі, |
розбудовувався й міцнів стольний
Київ.
Київська Русь на початку
правління Володимира
Походи київських князів
Місце хрещення
князя Володимира
ПРУССИ
БІЛІ ХОРВАТИ
ЛАНИг
(ЯСИ)
Хрещення Русі
Території, приєднані
Володимиром і
Ярославом
Перемога над
печенігами (1036 р.)
Кордони Русі
наприкінці правління
Ярослава
у л і н о е псЦілинне нлуослдб
Торговище
ЗАМКОВА
Церква
Богородиці
Пирогощої
Княжии
ГОРА
V Г Л Ш І
•7 Щ |І"і",|
Десятинна
церква
Місце
хрещення
киян
Західні
ворота
Софійські
ворота ^ ілівський
оверхий
п і І і і і і і І а •
Софійський
собор ,
'037 *
'Лядські
-ворота
КАОВ УГОРСЬКЕКловський
монастир
1Ю8І*
х Спаський
Угорські і її монастир
ворота ^ ^ ^ Л Г ф Ж - д ( '
БЕ^СТОВЕ !~їі4!|іі40б0р
ІиІ Г ні ПІ. ж^і ;
* Троїцька і,і].... і [. М *
н а д б р а м н а т г
церква - " г АЖИ^^^Ш
І £ до 1125 лГп
ПЕЧЕРСЬКИЙ ^ Х Т м
МОНАСТИР _
Печера
св.Феодосія
к Золоті
~ ворота
'ЛІТОПИСЄЦІЇ
ПМІ'ІЛІІШТцг.іи. (IIні
;
|П»>ПЛІГ
іНічічіиЦ"іч—и* ,
[урірнаїцривняі
СТАРОДАВНІЙ КИЇВ
""•"•І""' '"І • ЧИ І ПІП
Масштаб 1 : 27 000 (в 1 см 270 м)
Русі за часів свого розквіту була
з найбільших міст Європи. Насе-
лення Києва у 12 - на початку 13 ст. ся-
гало 50 тисяч жителів. Місто складалося з трьох
великих частин - Гори, Подолу та Печерську.
Гору захи-щали дві лінії валів. Першу з них
спорудили за Володимира Святославича ("город
Володимира"), другу - за Ярбслава Мудрого
("город Ярослава"). На Горі були розташовані
головні храми, монастирі, княжі та боярські
двори. Поділ був заселений ремісниками та
купцями. Він лежав у долині Дніпра, на березі
його старого річища Почайни. Його головну
ринкову площу - Торговище - прикрашала
церква Богородиці Пирогощої.
З містом були тісно пов'язані його околиці -
приміські села, укріплені княжі та боярські дво-
ри, монастирі. Серед монастирів найбільшим був
Печерський. У перші роки існування його ченці
жили в печерах. Згодом храми та келії спору-
дили на земній поверхні. Серед знаменитих
мешканців монастиря - літописець Нестор,
іконописець Аліпій, цілитель Агапіт.
Е К А В И Ц Я
Золоті
ворота
Оборонні вали, >
ворота
Стіни
Забудова,
вулиці
1037 Ч а с спорудження
храмів
Ц и ф р а м и позначено:
1 город Володимира
город Ярослава
І адога
Чудське оз.
НОВГОРОД
 Ільмень
РостовПсков
_Суздаль
ВЛАДИМИР
Муром
, СМОЛЕНСЬК
РЯЗАНЬ
Берестя
Новгород-
Сіверський
?Г?ЧЕРНІГІІ
Перемишль
Ужгороді!
•іїгязояськь
•у (СУТОЗЬХ'^ п
•МО'Р-Е У
мутараканьл
Корсунь Сурож
( ' Р У С Ь ' К . Ю
Половецьі
Русь за ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ
о смерті Ярослава Мудрого
™в Київській Русі між його
синами та онуками спа-
лахнула боротьба за владу та землі.
Пригальмувати князівські чвари,
дати відсіч половцям - новим кочо-
викам, які з'явилися в причорно-
морських степах, спромігся онук
Ярослава Мудрого - Володимир
Мономах. Його князювання було
часом зміцнення великокнязівської
влади та відновлення єдності Русі.
Єдність держави зберігав і син Мо-
номаха Мстислав. Однак після його
смерті почалася доба роздробле-
ності - так називають період, коли
Русь розпалася на окремі кня-
зівства, які не хотіли коритися
Києву, а прагнули жити самостій-
ним життям.
На середину 12 ст. Київ уже не
був єдиною столицею. Місцеві кня-
зі, які з кожним роком почувалися
дедалі незалежнішими, прагнули
мати свої стольні міста такими, що
не поступалися б Києву.
І Любецький з'їзд князів
І (1097 р.)
— Н а п а д и половців на Русь
Кочовища половецьких
» орд
Походи руських князів
проти половців:
—*• Володимира Мономаха
Ігоря Святославича
Масштаб 1 : 13 000 000 (в 1 см 130 км
Онезьке ^
Території, втрачені
Руссю в 12 ст.
Спільний кордон
руських земель
на початку 13 ст.
СМОЛЕНСЬК
РЯЗАНЬ
Мінськ
Новогрудок
Новгород-
Сіверський
Сандомир
ВОЛОДИМІ
ючаток УІ

[ЧЕРНІГІВ
у жовтень. 12.Ж-'
 І . Я С.ІЛ Ь
І А/С / Я
. V 'Ь КИІІ
ГОУДЕН^ІМ
ЛЬВІВ
реяслав* и
юрезень 1231
' ГАЛИН
о.Хортиця
Корсунь Сурож
ід о.б уіїтяїмонгїрлам и|#иева
МОНГОЛЬСЬКА НАВАаА
.••.,пм.,і....шп.і,і,—
Ш І і - г опри князівські усобиці Київська Русь зустріла 13 ст. багатою та квітучою державою. Проте зі
1 Сходу загрожував новий ворог - монголи, які в азійських степах утворили свою могутню державу й
розпочали зав°йовувати сусідні народи.
Я Перший похід монгольських орд на руські землі відбувся в 1222-1223 рр. Того разу обійшлося
без значних руйнувань. Утім, наступні походи, які очолював хан Батий, мали для руських земель важкі
наслідки. Найбільшого спустошення зазнали Київська, Переяславська та Чернігівська землі. На
підкорених територіях від Уралу та Західного Сибіру до Чорного моря було створено монгольську державу
- Золоту Орду. Під її владою опинилась і Русь - Україна.
Масштаб 1 : 9 850 000 (в 1 см 985 км)
. - г — , / „ Л К Е К Н Я З І В С Т В О
М а р і є н б у р ґ ^ 0 л у Л Ї 0 » С Ь К Ь
^гродн°/*ч ш К Ш
КРАКІВ
Перемиш
^ Перший похід монголів
до Східної Європи
х Битва на Калці (1223 р.)
Навала Батия
Міста, здобуті монголами
-ень 1240 Д а т и захоплення
- е н ь ' ^ міст монголами
А Я
СМОЛЕНСЬК -
Гродно
Мінськ
Новогрудок
Берестя
Сандомир,
ВОЛОДИМИР
І Псрсясл:
ПЕРЕЯСЛАВПеремишль
ЛЬВІВ
Теребовля
Бакота • ^
•16- ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
"НІ)
І сторію Галицько-Волинської
.держави починають роком і
коли волинський князь
Роман Мстиславич об'єднав Галиць- ]
ке й Волинське князівства. Він
докладав зусиль для захисту захід-
них кордонів своєї молодої держави,
успішно воював з половцями. Влада ]
Романа поширювалася майже на по-
ловину сучасної України. У 1203 р.
відчинив перед ним браму й Київ.
Проте столицею Роман обрав Галич.
Добу найвищого піднесення Га-
лицько-Волинського князівства по-
в'язують з ім'ям Романового сина -
князя Данила. Данило заклав кілька
міст, у тому числі й Львів, роз-
будував нову столицю - Холм.
По смерті Данила землі князів-
ства розподілили між собою його
нащадки. Зумів знову об'єднати ^.Ужгоро^
галицько-волинські землі онук
Данила Галицького - Юрій Львович.
За столицю цей князь обрав
Володимир. Після смерті останнього
з Даниловичів Галицько-Волинське |
князівство занепало та увійшло до
складу Литви і Польщі.
Масштаб 1 : 7 500 000 (в 1 см 75 км
Галицько-Волинська держава за
Романа Мстиславича (1199 р.)
Території, які тимчасово належали
Галицько-Волинській державі
Інші руські землі
Найбільші міста, засновані
Данилом Галицьким
Кордони Галицько-Волинської
держави за Юрія Львовича (1301 р.)
Л И Т О В С ^ ^ .
¥ ) ) у'
І К Н ^ З і В с т к
> I I й о
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 14-15 століттях .17?
МОСКВА
Полоцьк
КЕНІГСБЕРГ
Смоленськ
Мінськ
ЧОРНА РУСЬ
Плоцьк
Пінськ
Варшава^
Ч Е Р Н І Г
• [Чернігів,.
Люблін
Черкаси
СХІДНЕ
Мукачеве
ї??Кам'янець
Брацлаї
II Я З І в с т в о
^ М О Л Д А В 1 Я
!> • (залежне від
Р** Османської імперії)
о.ХортицяІ
Перекоп
Акерман
КИРК-
Ч О <Р М £
Польський король
і м Казимир III
рніШШІШШШЛТЛИЮВСІЇКИХ4КНЯЗІВ}
Ш«<Г
•ДербЩ
Масштаб 1 : 8 500 000 (в 1 см 85 км)
М О С К О В С Ь
Л ТЕВТОНСЬКИЙ/
'  О Р ^ Н /
/(залежний
від Польщі)
; /
И
КРАКІВ
ПЕРЕЯСЛАВЛЬ
РЯЗАНСЬКИЙ
В Е Л И К Е
К Н Я З І В С Т В О
ь КЕ(
ВОЛИНЬ У к Р а і н с ь к і
у землі
Битва на Синіх
Водах (1362 р.)
ід 1340 р. українські землі одна за одною
і ) потрапляли під владу литовських князів,
їх приєднання перетворило Литву на
велику державу, яку називають Великим
князівством Литовським, а через значну
кількість української та білоруської людності -
ще й Литовсько-Руським. Деякими україн-
ськими землями володіли також Польща,
Молдавія, Угорщина.
У добу польського панування на Галичині*-
Волині та Поділлі було споруджено чимало
мурованих фортець і замків.
Наймогутніша з цих твердинь збереглася
у Кам'янці-Подільському уЛ
Дмитро Вишневецький (7-1563)
Роксолана (бл.1505-1561)
Створення
Пересопницького
Євангелія _
Спорудження фортеці на Хортиці
1 6 С Т .
Василь-Костянтин Острозький (1526-1608)
Іван Федорович (?—1583)
Люблінська унія
О 1569
Северин Наливайко (7-1597)
Берестейська унія
80 90
Петро Сагайдачний (7-1622)
Хотинська битва
Петро Могила (1596-"
Гетьмануз
Битви на Жог
Заснування
Києво-Могилянської
.е„« О академії
1632
"Пани мають необмежену владу не тільки
над їхнім (селян) майном, але й над їхнім
життям; ось яка велика свобода польської,
шляхти, яка живе неначе в раю,
а селяни - ніби перебувають
у чистилищі"
Від кінця 15 до кінця 18 ст. тривав на нашій землі період,
який називають козацьким. Як багато важив він в історії
України свідчить той факт, що нас, українців, і сьогодні звуть
у світі козацьким народом.
Початок козацької доби припадає на часи, коли українцям,
позбавленим власної держави, загрожувало цілковите
знищення. Особливо жорстокими були грабіжницькі походи
турецьких військ та татарсько-ногайських орд: нападники
руйнували міста й села, винищували населення, а тих, хто
лишався живим, забирали в неволю. Держави, що володіли
українськими землями, не могли протидіяти набігам
степовиків. Силою, здатною чинити опір загарбникам, стало
козацтво.
Захищаючи прабатьківську землю від зазіхань чужинців,
козаки виробили особливу військову організацію, самобутню
систему управління й командування. Козацькі прийоми
ведення морських і сухопутних боїв, велика винахідливість
під час військових операцій, наступальний характер дій
збагатили скарбницю світового військового мистецтва.
Водночас українські лицарі відроджували сплюндровані
землі, зводили храми й міста, плекали хліб і творили пісню.
Поступово просуваючись на південь, вони мирним шляхом
розширювали життєвий простір нашого народу. За Дніпро-
вими порогами козаки відродили українську державу, утвер-
дивши християнську козацьку республіку - Запорозьку Січ.
Саме там сформувалися свої органи законодавчої та
виконавчої влади, судочинства, виробилися особливі закони,
за якими жили запорожці і які поступово поширилися на
.українських землях.
Як і в княжу добу, головними,
осередками культури,
мистецтва та освіти
залишалися монастирі
•"а*ЄнуВаННЯ
мглського
і£"-і559)
• а
•=ЛИЦЬКОГО
•648-1657)
Гетьманування
Івана
Брюховецького
^166^1668)
" ™Іван Сірко (7-1680)
Гетьманування
Івана Самойловича
(1672-1687)
Гетьманування
Петра Дорошенка
(1665-1676)
' І51
5 5*тва під
Берестечком
_ Переяславська
• ї 54 ^ рада Андрусівське
- льна війна 1667 ° перемир'я
• , Походи турків на Чигирин
Конотопська битва о ^
С 1659 1677, 1678
Гетьманування Івана Мазепи
(1687-1708)
Гетьманування
Івана Скорогвдського
Гетьманування
Павла Полуботка
(1722-1723)
• а
Гетьманування
Данила Апостола
(1727-1734)
Самійло Величк<М1670^іісл^728^
Пилип Орлик(1672-1742)
1710 О Конституція П.Орлика
1709 О полтавська битва
Кирила Ро:
Гетьманування
ізумов
(1750
іОВСЬКОГО
1764)
Василь Григорович-Барський
(1701-1747)
^ ^ в а н ^ и г щ в ^
Максим Березовський ^74^777)
Григорій Сковорода (1722-1794)
Поділи Речі Посполитої
1772° 1 7 9 3 0 0
Ліквідація
Коліївщина Запорозької Ліквідація
л Січіл о Кримського
1768 " 1775 1783 ханства
Державотворчий досвід козацтва знайшов продовження в
державі Війську Запорозькому, що постала внаслідок
Національно-визвольної війни українського народу під
проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти Речі
Посполитої.
Проте історичні умови склалися не на користь української
держави. Щоб довести війну за національне визволення до
переможного кінця, українцям потрібна була допомога когось
:з сусідів. Гетьман Богдан Хмельницький уклав військови"
союз з московським царем.
Вже за наступних гетьманів царський уряд почав вживати'
іходів, аби обмежити права козаків та посилити свою владу в
Гетьманщині, засвідчуючи прагнення до цілковитого^
підкорення України й перетворення її на провінцію Російської
імперії.
Зрештою російський царат завдав остаточного удару
українській державності: було скасовано гетьманство (1764),
остаточно зруйновано Запорозьку Січ (1775), ліквідовано
козацький устрій на землях Лівобережної (1781) та
Слобідської (1765) України. Тож кінець 18 ст. став для*-
України кінцем волі.
Дев'ятнадцяте століття Україна зустрічала розділеною
між Російською та Австрійською імперіями, де її землі стали
звичайними провінціями, а самі українці, позбавлені волі
національної, політичної та соціальної, потрапили в тяжке
кріпацьке ярмо. За гетьманування Івана Мазепи на території козацької
України було збудовано багато мурованих храмів,
їхній своєрідний стиль називають козацьким
або мазепинським бароко.
До найкращих взірців цього стилю
належав Богоявленський собор
Братського монастиря у Києві
Г '
Я
- - :. • :долі козаки, озброєні мушкетами,
шоювали переважно в пішому строю.
5 .; - : жої кінноти вони захищалися
- ":: ; - укріпленням з возів
Після кожного нападу на українські
землі ординці гнали в Крим ясир -
бранців, яких продавали на
невільницьких ринках Кафи
та інших портових міст
При Братському монастирі митрополит
Петро Могила заснував вищий навчальний
заклад, що згодом став називатися
Києво-Могилянською академією.
Освіту в її стінах здобули багато видатних
діячів України та інших православних країн
МОСКВА
Полоцьі
5 КЕНІГСБЕРГ
ГЕРЦОГСТВО
•^ПРУССІЯ
(залежне ]
від Польщі И
СмоленськҐданськ
ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТ В О
і Мінські^ с Д , .
Новогрудок
ірянськ
Іознаї
Чернігів^
і 
БреслауЧ о
Люблін
Сандомир
КРАКІВ
V =Хортицька ..Г^
Січ й Ч ;
СУЧАВА
іч'акге
Перекоп
Акерман
О—<
БАХЧИСАРАЙ
Герб Речі Посполитої
Герби українських
земель
Князь І
Василь-
Костянтин
Острозький
[ЗІшбкІвШс.трозіІ
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 16 столітті
Масштаб 1 : 8 800 000 (в 1 см 88 км)
гоРуї/Кордони Речі Посполитої
на 1569 р.
Землі, передані у 1569 р
від Великого князівства
Литовського до Польсь-
кого королівства
ВОЛИНЬ Українські землі
1 111
1569 р. схваленою в місті Любліні угодою про і
унію (об'єднання) Великого князівства Литов-1
ського й Польського королівства було утворено:
державу Річ Посполиту. Більшість українських земель]
опинилася в її складі й перейшла під владу Польщі.
На українських землях почалася доба польського]
володарювання.
і
ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
Ч
Землі
запорозьких
козаків
Морські
походи
запорожців
Битва під
Хотином
(1621 р.)
Шляхи
татарських
нападів
Головні
невільницькі
ринки у
Полтава
ЧеркасиШорнийКам'янець
Хортиця
Очаків
Перекоп
Акермаї
Ґезлев<
БАХЧИСАРАЙ
сманської
Синоп
СТАМБУЛ
(ЦАРГОРОД) Трапезунд
^
Один з перших
козацьких
гетьманів •
князь Дмитро
Вишневецький
Ко'зак4МаМаиі
V (ІіШЩіІріїТІ ' І . • ^.тт.и.шйгг іТТІГМІ ІГ „ . І Т Г , , » . , » . , , , - Щ К И Р , , , - „ - , - І Г • т п т . і я м в д м г . І І .г. ) V т І Щ І Й Д І ц . Г Г И І Щ І
" Лт причорноморських степах після розпаду Золотої Орди господарями почувалися татари. Українські
N землі зазнавали їхніх постійних спустошливих набігів, які особливо посилилися після переходу
Кримського ханства в залежність від Османської імперії. Найбільшим лихом стало захоплення в
• неволю тисяч бранців. Роль захисників рідної землі взяли на себе збройні загони українців, яких
явали козаками. Вони селилися за Дніпровими порогами. Тому українських козаків називали
:: г розькими. На Запорожжі козаки будували фортеці - Січі. Пізніше Запорозькою Січчю козаки
звали свою столицю, а також всі землі за порогами. Вдалі морські походи козаків на турецькі й
- тлрські фортеці припали на перші два десятиліття 17 ст., названі істориками добою героїчних походів.
» : --аб 1 : 8 000 000 (в 1 см 80 км)
Мінськ / 
Новогрудок
Пінськ
ВАРШАВА Берестя
Чернігів
Путивль*
Люблін
Луцьк
Острог
1630
Переяслав
Житомир
Львів Біла Церква
Черкаси
Курукове
Озеро
Брацлав
^ЛЙюКаїл'янець
о.Хортиця
л Г ^ Сучава
імпер
ЯССИ
КОЛОЖВАР
ГЗр уин уванняЯ
Г Ф о ДТЕШІКЗДАКІ
Козак-піхотинець
•22. ПЕРШІ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ
'^Щ О агартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю,
||||_0 жадало для себе нових прав. Проте замість очікуваних привілеїв козаки відчули брутальний наступ на
| | | § | р с в о ї здобутки. Польська влада докладала зусиль, аби зменшити чисельність козаків. До того ж козакам
дозволялося жити лише на певній території, визначеній польським урядом. Усілякі утиски
поширювалися на все українське населення. Це викликало обурення й протести. У 30-х рр. 17 ст. одне за одним
спалахували протипольські повстання. Гуртуючись навколо козацьких ватажків Тараса Трясила, Івана Сулими,
Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні мешканці міст і сіл зі зброєю в руках ішли виборювати собі
волю. Проте польська влада жорстоко придушила ті повстання.
Масштаб 1 : 6 400 000 (в 1 см 64 км)
Д І К р а к і в ^  о . . , _ _
 * ?л Д М ^^ Перемишль Д А 4  « К
Територія, охоплена повстанням
під проводом Северина Наливайка
(1594-1596 рр.)
Територія, охоплена повстаннями
1620-х - 1630-х років
У1630 Місця і роки видатних битв
Зруйнування фортеці Кодак
еЦ козаками (1635 р.)
К Н Я З І В С Т В О
) .
Брянськ
(залежне Е
Османсь»
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА.
РЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
>23'
і•!і; -ніші ІІ.ПІІІІИ
травні 1648 р. розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського во-
лодарювання. Її очолив Богдан Хмельницький. У результаті перших переможних битв було звільнено
начну частину українських земель. На цих територіях утвердилася Українська козацька держава -
Військо Запорозьке. Оскільки вища влада в цій державі належала гетьманові, історики називають її
-тьманщиною. Територія Війська Запорозького поділялася на області, які називалися полками,
у.аючи союзників проти Польщі, 1654 р. Б.Хмельницький був змушений звернутися за допомогою
:-:овського царя. Згодом це призвело до повного включення України до складу Московії.

І
> Дорогичин
, ; Берестя
Стародуб
Пінськ
"облін
Путивль
П Ш НіжинЗамостя
Прилуки
Бєлгород
и нБ е р е с т е ч к о * ^ , о ^ а - і
1649 і Ж,
 1 ® : , : Збараж 1 6 4 Г " % Ч
Миргород
Паволоч
Полтава
іб4811
Корсунь
Вінниця
Кам'янець
У 651
Брацлав
1652
Умань
Мукачеве
Жовппфоди
к н я п в с
( з а л е ж н е Від Хортиця
ВАН І Я
імперії)
Похід козацького
війська у 1648 р.
Похід війська
Речі Посполитої *
у 1651 р. •
М і с ц я і роки битв
перемоги козацьких
військ
перемоги військ
Речі Посполитої
Облоги міст ^
Кордони Української
козацької держави
на 1654 р.
Резиденція гетьмана
України
Очаків
Перекоп га
Ч О Р Ї Ї ' Е МОР-Е^
Центри полків Акерман
ЩеркваїпЩлизшЩирингг,
ЩШ^УдованаїкоштрЩШк
І'іеобЯЗ^^І^Щ
ЇБІХмєлбницШОЩ
Стародуб
ВАРШАВА
Пінськ
ять
Берестя
•рнігів
Люблін Путивль
Конотоп Бєлгород
Ніжин
Прилуки
Зв'ягель^
ХарківЖитомир
іреяслав
Іеремишль
Біла Церква Полтава
Корсунь
Вінниця
Кам'янець
Умань
'Могилів
о.Хортиця
д І М ' п £ р
Очаків ^
ЯССИ
Перекоп
Акерман ї[-
ІК-ОНОХОПСЇЇЩ
ШЯ&ипіаШЛ
Кордон Української
козацької держави
за Івана Виговського
Резиденція Івана
Виговського
Московська залога
в Києві
Гадяцька угода
(6 вересня 1658 р.)
Конотопська битва
(28-29 вересня 1659 р.)
Територія, на яку
поширювалася влада
Павла Тетері
(1663-1665 рр.)
Територія, на яку
поширювалася влада
Івана Брюховецького
(1663-1668 рр.)
УКРАЇНА в ДОБУ РУЇНИ
(1657-1667)
міцнення Української козацької держави непокоїло сусідніх володарів, які почали вдаватися до
ворожих дій за спиною гетьманського уряду. Поліпшити ситуацію в Україні прагнув Іван
; Виговський, який, обіймаючи гетьманську владу, пішов на розрив з Московією. Щоправда,
' намірам Виговського не судилося здійснитися. Врешті-решт в Україні розгорілася жорстока
братовбивча війна. Після відмови Юрія Хмельницького від гетьманства ІбоЗ р. територію
козацької держави було поділено на Правобережну та Лівобережну Гетьманщини. На правобережні полки
через гетьмана Павла Тетерю намагалася впливати Польща, прагнучи відновити й утвердити там свою
владу. Лівобережні козаки, очолювані Іваном Брюховецьким, дедалі більше підпадали під владу Москви.
Масштаб 1 : 6 400 000 (в 1 см 64 км)
Слуцьк
Стародуб
Севськ ^
Ніжин
..Бєлгород
4 Н Ш і
Прилукі
Харків[итомир
і'Яереяслав"
Полтава
Умань
о. Хортиця.
Бендері
Перекоп
Акермаї
Гезлеве
Ш&л~6гіатм0кайій
УКРАЇНА в ДОБУ руїни
(1667—1687)
•в _ ;: • 6 700 000 (в 1 см 67 км)
Брянськ
Ш В • • КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
 V
Курськ
;-ЄЦЬ
БАХЧИСАРАЙ т —
О -О:
** * £ О * *
! оділ козацької України оста-
точно закріпила угода в селі
Андрусові, підписана між
Польщею та Московією 1667 року. За
Андрусівським перемир'ям Ліво-
бережна Україна відходила до
Московії, Правобережна Україна - до
Польщі. Запорожжя мало спочатку
перебувати під опікою обох держав.
Поділивши між собою Україну,
Польща та Московія не збиралися
захищати інтереси українського
народу.
Особливо складною була ситуація
на Правобережжі, мешканці якого,
крім усього зазнавали грабіж-
ницьких нападів турків і татар.
Руйнівні воєнні дії знищили сотні
сіл, містечок, міст і призвели до
повного запустіння великих
територій. Проте, незважаючи на
несприятливі умови, гетьмани Ліво-
бережжя - Дем'ян Многогрішний,
Іван Самойлович і Правобережжя -
Петро Дорошенко - прагнули
об'єднати Україну й відновити її
незалежність.
г Кордон між Московським
царством і Річчю Посполитою Я / Здобуття турками
за Андрусівським перемир'ям с а с і Чигирина (1678 р.)
(1667 р.)
Українська козацька держава,
об'єднана Петром Дорошенком
(1668-1669 рр.)
Похід запорожців на чолі з
Іваном Сірком на Крим (1675 р.)
Походи турків на Чигирин
(1677,1678 рр.) 1
Резиденція гетьманів
Лівобережної України
Московські залоги
в українських містах
[Тародуб
Пінськ
Ніжин Я---
( ^Г
Переяслаї
Житомир
Полтава
Корсунь
Брацлав
Умань
(залежн^'Ьід Московсбй •о царства;
О. Хортиця.
Бендери
Акерман
Гезлеве
БАХЧИСАРАЙ
щіо'лтавсБка-
іЗяОитва]**-}
ГЕТЬМАНЩИНА
в другій половині 1? — на початку
ід 1659 р. кожний новообраний
гетьман укладав із царем статті-
©угоди, що дедалі більше
І обмежували державні права
України. Невпинно зростала чисель-
ність царських військ, що перебували в
Гетьманщині та утримувалися коштом
українців. За угодами, гетьманам було
заборонено підтримувати відносини з
іншими державами, водночас вони
мусили, за наказом царя, споряджати
козацькі полки на війни у складі
московської армії, а також для
виснажливих будівельних робіт на
користь Московії. Московські воєводи-
намісники, що призначалися в
Україну, мало зважали на прагнення
гетьманів зберігати давні козацькі
права.
Спробу відновити державну само-
стійність України було здійснено за
гетьманування Івана Мазепи. Щоб
визволити Україну, гетьман Мазепа
вирішив скористатися з війни між
Московією і Швецією та виступити на
боці шведського короля Карла XII. Той
обіцяв цілковиту свободу Україні.
Проте у вирішальній битві під
Полтавою 1709 р. шведське військо
зазнало поразки. Отож, намірам Івана
Мазепи здійснитись не судилося.
СТОЛІТТЯ
Масштаб 1 : 6 700 000 (в 1 см 67 км)
Кордони території, підвладній
Івану Мазепі до 1708 р.
Дії у Північній війні
шведських військ
російських військ
Полтавська битва (1709 р
г Зруйнування ро
^Щч/ Батурина (1708
Ж.
т 5 і ? Брянськ
Т І о /
ВЕЛИКІ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
Острог
т^ті Кам'янець
осіиськими віиськами
р.) і Січі (1709 р.)
І
ООрелСлуцьк
Бобруйськ
БІЛЬСЬК
Стародуі
Брест-Литовськ
(Берестя) Іінськ
Новгород-
Сіверськ^
Курськ
Воронеж
Іернігів,
Ніжин
Острогозьк
іоград-Волинськ Прилуки Бєлгород
[О ОхтиркаКременець1  /г Іаслав
"^емишль Х Л ь ^
Іереяславірдичів.
О Біла Церква
<у ©Тернопіль
Геркаси
ВінницяСтаніслав ''ерськи^
Кам'янець-Подільськ Умань °БахмутКоломия
Могилів
КатеринославУс
Єлизаветград
о . Х о р т и и я У 0 л е к с а н д Р і в с ь к
Балта Черкаськ
Таганрог
Іаріуполь
Миколаїв
Бендери
Херсон
л і * Акерман
Катеринодар
Сімферополь
Бахчисарай
Севастополь
Феодосія (Кафа)
'
Імператриця
Катерина II
Року 1764 останнього гетьмана Кирила Розумовського було позбавлено булави. Та подія означала
остаточне скасування гетьманства. Незабаром царський уряд ліквідував козацькі полки
; Гетьманщини і Слобожанщини. Дійшла черга й до Запорожжя. У 1775 р. російські війська
^зруйнували Січ та захопили все Запорожжя. Так було покінчено з рештками самостійності
:ни. За тих часів переділу зазнали й ті українські землі, які перебували у складі Речі Посполитої:
::ість з них увійшла до складу Росії.
1 "83 р. до Російської імперії було приєднано Крим.^ Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 км)
Українські території
кладі Російської імперії
Гетьманщина (до 1764 р.)
Запорожжя (до 1775 р.)
Слобожанщина (до 1765 р.
Нові міста, засновані на місці
раїнських і татарських поселень
)рдон Речі Посполитої до 1772 р
Кордон Османської імперії та
залежних від неї держав до 1774 р
УКРАЇНА В Д р у г і й ПОЛОВИНІ 1В СТОЛІТТЯ '27*
землях
Австро-Угорщини вся
і багатства перебували
руках польських і угорських панів.
Українським селянам залишалася
тажга поаия та злидні
Від перших десятиліть 19 ст. почалося відчутне
пожвавлення духовного життя, з яким пов'язують
зародження українського визвольного руху.
Традиційно його початком вважають вихід у світ 1798 р.
"Енеїди" Івана Котляревського - поеми, якій судилася слава
першого твору нової української літератури, твору, що
засвідчив появу нової української літературної мови.
Хвиля національного відродження захопила й
західноукраїнські землі. Зусиллями діячів "Руської трійці" -
Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького
в підавстрійській Україні вийшов альманах "Русалка
Дністрова" - перша книга на західноукраїнських землях,
видрукована українською мовою. Ця подія стала віхою у
справі національного відродження галицьких українців, які
заявили про себе як про частину єдиного українського народу,
що має свою історію, самобутню культуру.
Виняткову роль у національному відродженні України
відіграв Тарас Шевченко - геніальний поет і визначний
художник, адже він був першим, хто сформулював українську
національну ідею і через свої поетичні твори зробив її надбан-
ням усього українського загалу, чим сприяв згуртуванню
українців у боротьбі за своє національне визволення.
На початку 60-х рр. 19 ст. національно-визвольний рух в
Україні знайшов втілення в діяльності громад. Громади
виникли в Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі та інших
містах. Гуртківці провадили культурно-освітню роботу серед
селянства, робітничої молоді, брали активну участь у
створенні недільних шкіл, збирали усну народну творчість,
розшукували документи з історії українського народу, писали
й видавали навчальну літературу.
Початок видобутку вугілля на Донбасі
надав поштовху розвитку важкої
індустрії в Україні
Від другої половини
19 ст. стрімко зростали
і українські міста, а на
20 ст. припав
розквіт місто-
будівництва. Тоді ж
оформився своєрідний
архітектурний стиль,
званий українським
модерном. Яскравим
його зразком є Будинок
земства
в Полтаві
Маркіян Шашкеви^18ИИ843^
Володимир Антонович (1834-1 У.
Михайло Драгоманов (1841 -1895)
Іван Котляревський (1769-1838)
Микола Костомаров (1817-1885)
Тарас
Устим Кармалюк (1787-1835)
1848
Утворення Кирило-Мефодіївського О
братства 1846
40
Революція _ — українців
О в Австрійській імперії
О Скасування кріпацтва
1861 в Російській імперії
0 Початок трудової еміграції
українців з Галичини
50 70 80
7 1905-1907 роках Російську імперію, до складу якої
лили й українські землі, захопили революційні події. У ті
українство набуло величезний політичний досвід. Саме
: відкрито з'явилися українські газети і журнали, активну
ьність розгорнули "Просвіти". За тих років легально
ли діяти національні партії.
Цей досвід став у пригоді під час Української революції.
? :-су 1917 українські партії та громадські організації утворили
Українську Центральну Раду. Очолив її Михайло Грушевський.
листопаді 1917 р. було проголошено Українську Народну
Республіку (УНР). У квітні наступного року влада перейшла до
-тьмана Павла Скоропадського, а офіційною назвою держави
тала Українська Держава. Після зречення гетьманом влади
країні довелося одночасно вести війну з російськими
'.льшовиками, білогвардійцями та Польщею. У ці тяжкі часи
їлада належала Директорії УНР. На західноукраїнських
землях у листопаді 1918 р. було проголошено
- східноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР), а 22 січня
1 ^19 р. обидві українські держави об'єдналися. Проте війну
:уло програно, і сусідні держави захопили територію України.
Незабаром усі українські землі опинилися у складі
' .льшовицької держави СРСР. Разом з іншими народами
країнці розбудовували Радянський Союз, пережили
- їхоліття Другої світової війни. Від середини 50-х років в
Україні посилилися політичні протести проти радянського
тежиму. Виходила поширювана самвидавом література,
злникло кілька нелегальних організацій і груп. У 70 - 80-і
токи криза охопила всі сфери життя і, зрештою, СРСР
припинив існування. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада
тючисто проголосила незалежність України. Це рішення було
підтримано всенародним референдумом 1 грудня.
В 20 ст. кіно стало наймасовішим видом мистецтва.
Його пропагандистський потенціал було поставлено
на службу радянській владі. Втім, справжні митці
знаходили можливість створювати високохудожні
кінофільми. Таким був український режисер
Олександр Довженко
>29'
Мітинг у Києві напередодні
проголошення незалежності України
Як за часів царату,^так-і за комуністичного
чправління поетів і письменників, які в своїх
творах висловлювались за незалежність
України, заарештовували
До 1934 р. столицею у
радянської України був Харків.
Зведені в ті часи
адміністративні будівлі стали
своєрідною візитівкою міста
Володимир Винниченко(1880-1951)
Нестор Махно (1888-1934)
•Дранко (1856-1916)
Микола Ватутін (1901-1944)
ш ш т Степан Бандера (1909-1959)
Василь Стус (1938-1985)
:інка(1871-1913) Розпад Російської імперії.
Проголошення УНР
Початок Першої 1917 О ^ А в с т ^ - У ^ ц и н
світової віини
1914
О 1918
Роман Шухевич (1907-1950)
Радянсько-німецька війна
1941-1945
Ухвалення Конституції України
Михайло Грушевський (1866-1934)
1932-1933
Голодомор
у радянській Україні
О
щоо Приєднання Західної України
1 У , , а О до СРСР
Розпад СРСР.
Проголошення незалежності України ^
1991
1996
"«тлюра (1879-1926)
Василь Симоненко (1935-1963)
Чорнобильська катастрофа
1986
О
20 ст20 40 50
ВЕЛИКА
БРИТАНІЯ
,03. Байка,і іадивосток
САНКТ-ПЕТЕРБУРҐ
Тоболі Іркутськ
Москва
- ^ В І Д Е Н Ь
АВСТРО
^ У Г О Р І Л И
Омськ
Саратов
Тифліс
Гашкент
Є Г И П Е Т 1
тштнттщ
зо* УКРАЇНА у ДБ ОХ ІІМПЕРІЙВ |
а початок 19 ст. українські землі опинилися у складі
двох імперій - Російської та Австрійської. У житті
обох держав було чимало відмінностей. Проте їхні
володарі ставилися до нашого народу майже
однаково: українців не вважали за окремий народ, що має
власну історію та високу культуру, обмежували вживання
української мови. Українські родини і на селі, і в містах
потерпали від безробіття, малоземелля, злиднів. Це спонука-
ло багатьох українців полишати рідну землю й
переселятися на чужину в пошуках кращої долі. Якщо із
західноукраїнських земель, які перебували під владою / ^
Австрійської імперії, українці переселялися за океан - / ^
до Канади, СІЛА, Бразилії, то з Н а д д н і п р я н с ь к о ї / ^
України переселення відбувалося в межах
Російської імперії.
Масштаб 1 : 52 000 000 (в 1 см 520 км)
? Г І $ <и І ч ' Я ^ Ч
о. Сахалін
' . Ш . я п о н
О Суцільна територія, заселена
українцями на початку XX ст.
Території, що їх освоювали українці-
переселенці на початку XX ст.
У
І
4
і
Слуцьк
М і н с ь к а
с у б ) е р н і я
Г у О Є Р Н І Я !
оКобринГ,
Брест- Пінськ
Литовськ .
Воронеж
[урськ
Л ю б л і н ^ ° ©  Ковель В о ( л | і і ! и с " ь > а
Ніжин
рогозьк
р н і я
Житомиї
О Охтирка
Харків
Прилуки (ОВовчанІ
Ізяслав
Самбір ^Бердичів .Канів
•Полтава
Тернопіль
Тараща
Вінниця
Станіслав ; Кам'янець-
 Подільськ Кремени'Квород
Умань
ЛуганськБахмутМогилів л .Коломия .
КатеринославЄлизаветград
Юзівка
Балта
Олександрівськ
Маріуполь
Миколаїв
ірасполь Мелітополь
Кишинів >дянськ
Катеринодар
Євпаторіяо. Фідонісі
( Зміїний)
'Феодосія
Сімфері
Новоросійськ
Севастополі
Імператв/
МИКШШТ
;АЇНА в 19
• І Ц І І И . І І ! І І І І П І ; И Ч Г Ш І
століття увійшло в історію України як період її національного відродження. Розділений кордонами
-<-1 у український народ не втратив прагнення до волі. З-поміж освічених українців пожвавлюється
інтерес до народної творчості, історії та культури. З'являються видання українських народних
пісень, дум, переказів. Після виходу у світ "Енеїди" Івана Котляревського розвивається нова
іїнська література. Історики розшукують та публікують документи українського минулого. Своїм
гсенням український рух завдячував сузір'ю талановитих особистостей - Миколі Костомарову, Іванові
яку, Лесі Українці. Символом українського відродження став Тарас Шевченко.
Масштаб 1 : 7 900 000 (в 1 см 79 км)
•ежа розселення українців
а початку XX ст.
„ е н т р и російських губерній
~а австро-угорських країв
^ л і в е р с и т е т и
Т Могила Тараса Шевченка
•32 СВІТОВА ВІ
Шм О літку 1914 р. спалахнула
Йеті^-- війна, яку назвали світовою,
адже в неї були втягнуті всі
великі держави світу. Австро-
Угорщина й Росія - держави, що
переділили українські землі, -
воювали між собою. Так українці
опинилися в різних, ворожих одна
одній, арміях, а територія України
стала одним з найважливіших
театрів воєнних дій.
Українці-галичани й українці-
наддніпрянці тисячами гинули за
чужі інтереси. Війна принесла
українському народу неймовірні
нещастя і страждання, що надали
нового поштовху національно-
визвольному руху. У цьому рухові
не останню роль відігравало
галицьке стрілецтво. Історія
стрілецтва починається від 1914 р.,
коли було сформовано легіон
Українських січових стрільців із
добровольців, підготовлених різни-
ми українськими товариствами,
такими як "Січ", "Сокіл". Тих
добровольців висилало кожне село,
кожне містечко, бо галичани
сподівалися, що їхня молодь
допоможе звільнити Україну.
•ВЯЯТІЙСЬХХ МОТВ
Данциґ
Кеніґсберґ
N
Гродно . Новогрудок
X '
ВаР'Пеу
Каліш Лодзі
і —
Ч к г
Масштаб 1 : 7 000 000 (в 1 см 70 км)
Вільно
СМінськ
/Ь
Ч
ст-Литовськ _.
Пінськ
п о
Краків
О Г
ч - У
Луцьк | / / Д
Житомир
Броди
в Кошице£
Львів0
Г7
гЛисоняX
Маківка
^Тернопіль
Р / А
о 0<Щ
Будапешт
Лінії фронтів: ^ ^ И ч »
т т т наприкінці 1914 р.
~ на початку 1916 р.
Станіслав
Кам'янець-Подільськ ^
"З
% о Ч Кишинів
- Ясси О
Брест-
Литовськ
Гомель
Новгород-
Сіверський
Чернігів
КурськМозир
Люблін
Коростень
Житомир
іеремишль
Біла
С Церква
ЛЬВІВ
Полтава
Черкаси
До ней^
Лугансі
Умань
теринослав с і
(Січеслав) 
Олександрівс)>к
Ілизаветгр; Юзівк.
Гуляйполе Новочеркаськ,
Таганрог
Маріупол^ 'остов
БердянськТирасполь
Коложваї Кишинів
Катеринодаї
К у б а * ь
Ч^-ОчНоворосійськ
СІМФЕРОПОЛЬ
Севастополь
Герб Української Держави
овалення самодержавства в Росії викликало піднесення національно-визвольного руху в Україні. В
^ ^ ^ ^ березні 1917 р. було утворено Центральну Раду - представницький орган українських
демократичних сил. Головою обрали Михайла Грушевського. У листопаді того ж року було
проголошено Українську Народну Республіку (УНР).
:ня 1918 р. Центральна Рада проголосила незалежність України. Та вже за місяць більшовицькі
• а :ь:-:а захопили Київ. За вкрай несприятливих обставин уряд УНР звернувся до Німеччини та Австро-
7 щини з проханням про військову допомогу. 29 квітня 1918 р. владу в Україні перебрав гетьман Павло
" гтадський. Але восени проти гетьманського режиму спалахнуло повстання, очолюване Директорією.
1 - дня, після зречення Скоропадським влади, було відновлено УНР.
Масштаб 1 : 8 100 000 (в 1 см 81 км)
Тамбов
• ч ^ 4 ;
4 . 4
^ Воронеж
Іяоомир
- — Т е р н о п і ї с " * » * * »
^ Станіслав І Вінниця
І ^ *!Юрод ^ Кам'янець-Подільсус
V Коломия Ц^ І.
:---'Мукачеве :• Чернівці
V О о 4 о Ґ ' ї к * * - — Ч
_г-.:ецен , Є Ч ^  .
о / ^  .  V
В І І і 1
Д е р ж а в и , що у т в о р и л и с я
, Столиця Української н а М І С И І Російської імперії
; Народної Республіки > Українська Народна
на місці Російської іл
Українська Народна
Республіка
Столиця [ ] і н ш і
Західноукраїнської і 1
Народної Республіки Територія Західноукраїнської
Наступ червоних військ Народної Республіки
у грудні 1917 - січні 1918 рр. восени 1918 р.
с..-. оіп ісгч.гго..,^ Територія Української Держави
за гетьмана П.Скоропадського
^ ^ Наступ черво
^ ^ у грудні 1917 - иі
Бій під Крутами ^ ^ ^
л і ЗО січня 1918 р.) і ґ *
Будинок Центральної Ради в Києв^^^Щ
г~ дІ. І
і ь
/КРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1918рр.) -33-
" " і і і і і і і ш і ч і ч і і і і ч ю т і і і і і і і і ш і і і і і ми- і ні її ги ііііііпні іііііі» п ні іітвіїїііінттміїїііііііиііііііиііі «ні і
Брест-
Литовськ
Гомель
/Грип 'ять
Мозир
Новгород-
Сіверський
Курськ
Чернігів
Коростень
Житомир
Перемишль ЛЬВІВ
О Бердичів £,Біла
Полтава
Тернопіі
о
Вінниця
Станіслав
Кам'янець-Подільськ
Ч г ^ ^ П Могилів
ЩІШТР
Лугансі
іВетфДО.*.*
Катеринослав
(Січеслав)
Ізівка
Олександрівськ
Новочеркаськ,оГуляйпол0»
Таганрог
Маріуполі Ростов
іердянрьк
Катеринодар
Сімферополь
НоворосійськСевастополь
®БУХАРЕСТ
Білогвардійці
адіння Австро-Угорської імперії створило умови для державотворення на західноукраїнських
землях. 13 листопада 1918 р. було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР).
22 січня 1919 р. відбулося об'єднання обох українських держав. Та становище УНР ставало дедалі
__]складнішим. Війська Директорії не змогли зупинити наступ Червоної армії і 5 лютого залишили
оиїв, відступаючи до Галичини. У ті тяжкі часи Директорію очолив Симон Петлюра. З весни 1919 р. на
Україну почався наступ армії білогвардійського генерала Денікіна. Восени того ж року почався новий
наступ більшовицьких військ, які невдовзі захопили більшу частину України. Із заходу наступали польські
війська. Зрештою, навесні 1921 р. Польща і радянська Росія уклали договір і поділили Україну між собою.
Тільки Північна Буковина і Бессарабія потрапили під владу Румунії, а Закарпаття - Чехо-Словаччини.
Масштаб 1 : 8 100 000 (в 1 см 81 км)
Тамбов
ВАРШАВА! . ^
о- ^ (Воронеж
в? Люблін  о
Холм
Сандомир ,
Ужгород00 £
МІШКОЛЬЦ О ' Г
Мукачеве V Чернівці
^ V
Дебрецен 4  Ч ч І 7 1 К р и в '
— . Л У Ясси ґ Х а ч * .-.. /
 г О о 7 У У  т І Миколаїв •і-г/
У*. м У ^ А КиШгжЛГаСП0"Ь
Дії у 1919 р.: - Одеса ^ ^ ^
и.п.їиги,,^ оім.и, П Українська Народна V
Дії у 1919 р.:
українських військ •
червоних військ західноукраїнська Народна
білогвардійських військ Республіка (ЗУНР)
польських військ
«•Vі» Нестора Махна
Більшовики
Поляки
С-
Ж
і УКРАЇНА в МІЖВОЄННИЙ 35
-
| 1920 р. на більшій частині українських земель було встановлено радянську владу і розпочалася
доба Української Радянської Соціалістичної Республіки. Наприкінці 1922 р. УРСР було включено
до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). У цій державі Україна перебувала
( до 1991 р. На території УРСР впроваджувалися радянські порядки. Розгорнулося небачене
::пцтво, перебудова сільського господарства, але не за потребами України, а відповідно до інтересів
:езної радянської держави. Так, у селах створювали колективні господарства - колгоспи. Селяни не
. кувалися на такі перетворення. Щоб остаточно придушити опір селян, більшовицьке керівництво
:з'вало в Україні голод, внаслідок якого загинули мільйони людей.
Масштаб 1 : 7 350 000 (в 1 см 73,5 км)
Варшава
Гомель
їлодимир-
шинськи^
Коростень
Бєлгород
ІОХВИЦ!гомир
Біла Церква
іердичівТернопіль олтава
118.09.1941
Проскурів
ЧеркасиВінниця
21.07.1941Станіслав
Кам'янець-
0Подільськ
Ужгород Умань
ірошиловград 
V. 17.07.1942 $
Кіровоград
014.08.1941
Дніпропетровськ
) 25.08.1941
Сталіно
26.10.1941
Запоріжжя
і4.10.1941Кривий Ріг
^.Кишинів^Ь.  Миколаї
16.08.1941
їерсон
Одеса
46.10.194.1,
оФідонісі
(Зміїний)
Краснодар
Сімферополь
16.10.1941} к£
Феодобія
Оч
Новоросійськ
Севастополь
4.07.1942
У
щ
вир Другої світової війни українські землі були втягнуті від її початку - 1 вересня 1939 р., коли
німецькі війська напали на Польщу, під владою якої перебувала Західна Україна. Цій події
; передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини та Радянського Союзу, згідно з якою
«західноукраїнські землі мали ввійти до складу СРСР. Так на територію Західної України було
введено радянські війська. Війна Німеччини проти Радянського Союзу розпочалася 22 червня 1941 р. Вже
через рік (у липні 1942 р.) Україна була повністю загарбана німецькими військами.
Метою завойовників було підкорення України, винищення її населення, перетворення її земель на
постачальника продовольства та сировини. На території України було створено мережу таборів смерті.
Десятки тисяч людей різних національностей загинули в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Рівному.
Масштаб 1 : 7 350 000 (в 1 см 73,5 км)
Воронеж
Радянський Союз у 1939 р
Територія, приєднана до
Радянського Союзу
в 1939-1940 рр.
Кордони Української РСР
на 1940 р.
Територія, окупована
Німеччиною
(на червень 1941р.)
Держави - союзниці
Німеччини
^ Наступ німецьких військ
^ ^ ^ та їхніх союзників
19 09 1941 Д а ™ захоплення міст
німецькими військами
Дії радянських військ
) Оборона Києва, Одеси,
Севастополя
ЦЦ: Райони оточення
радянських військ
_ Радянсько-німецький
фронт наприкінці 1941р.
Німецькі )
вояки
ІИЯЙ?
Українців женуть у німецьку неволю
о [ Гомель
Курськ
Чернігів
Ковель
' с Коростень
Житомир
^ Тернопіль Г- Полтава
23 09 7 943 <
ірсунь
Шевчі
Проскурів Вінниця
20 03 1944
СтаніславО Кам'янець-
Подільськ
Умань Кіровоград
'•  8.01.1944 1
Сталіно
8 09 1943Запоріжжя
ІМ.10 1943Нікополь
Маріупі
Миколаї
28 03 1944'
-'Одеса
10.04.1944,
о.Фідонісі
(Зміїний)
Краснодар
Сімфероп
13.04.1944)
Севастополь
9.05.1944 м
ІОДОСІЯ
Новоросійськ
/ РУГГ
^3—1945 рр.)
І—Г а окупованих українських територіях розгорнувся Рух опору, який відігравав важливу роль у
"V, . розгромі загарбників. Звільнення України відбувалося в 1943-1944 рр. Ще ніколи наша земля не
"~£була ареною таких жорстоких боїв. Важливе значення для звільнення українських земель мала
битва за Дніпро. 6 листопада було звільнено Київ. У грудні 1943 р. почався загальний наступ
і- :-::ьких військ на Правобережній Україні. На початку жовтня 1944 р. визволено територію України в
::нах 1939 р., а наприкінці жовтня й Закарпаття. Війна коштувала українському народові близько 8
-_::знів життів. Пам'ять про учасників тих кривавих подій вшановують 28 жовтня - у день визволення
: :ни і 9 травня - у день, який для мільйонів людей є святом Перемоги.
Масштаб 1 : 7 350 000 (в 1 см 73,5 км)
Воронеж
' « о р о д і <
Пери
Ростов-на-
Дону
тзиторія, окупована Німеччиною
1 -а листопад 1942 р.)
.ІтЗжави - союзниці Німеччини
^адянсько-німецький фронт
. -истопаді 1942 р.
Район дій Української
-звстанської армії
3 айони дій радянських
тартизанів
-аступ радянських військ
Л. німецьких військ
*а їхніх союзників
Дати звільнення міст
радянськими військами
Райони оточення
-німецьких військ
Кордони Української Р С Р
- ' --я України
РИТАНІЯ
Іладивосток
Байка.і
Ленінград
Рига
Мінськ
Іркутськ
Івердловсьі
Казань Новосибірськ
МОСКВА ІМСЬК
Молдавська РСР

ТбІЛІСІ ї ;
Грузинська РСР
Киргизька РСР
Вірменська РСРІ
Таджицька РСР
ій;іжанська РСР
ісля Другої світової війни майже всі українські землі
об'єдналися у складі Української Радянської Соці-
алістичної Республіки. Року 1954 до України було
'приєднано Крим. У післявоєнний період наш народ
невтомно працював, відбудовуючи зруйновані міста й села.
Наприкінці 1950-х - на початку 1960-х років постало нове
покоління борців за волю України - шістдесятники.
З-посеред різних думок про подальшу долю України
визрівала вимога виходу її з СРСР та створення Української
незалежної держави. Проте такі думки радянське керів-
ництво вважало протизаконними. Почалися пересліду-
вання й цькування шістдесятників.
Наприкінці 1991 р. Радянський Союз припинив
існування, замість радянських республік постали
незалежні держави.
Масштаб 1 : 52 000 000 (в 1 см 520 км)
Я І ' В Я І ч ії^^р
:
Кс кінська
Латвійська РСР
Литовська РСР
Білоруська РСР
| Радянським Союз
Українська Р С Р
ГГГ ' -г
Радянський
прикордонник
За планами комуністичного керівництва, усі народи СРСР
повинні були злитися в єдиний радянський народ
Курськ
Люблін Чернігів
Бєлгород
Рівне
Житомир
Тернопіль
Хмельницький
Сі^'&і:Черкаси
Вінниця
1 Ужгород
А
Івано-Франківсі
Луганськ
Кіровоград іпетровськ
Донецьк
Запоріжжя
•остов-на-Дону
солаїв
А в т о н о м н а
Республіка5
К р и м
;,Сімфер(
існодар
о. Зміїний
(Україна)
[Ьідро'дженийЩ
шихайлівєвкийі
[•Золо товерхийШ
'монастирЯВШ
рмрнументщ
(Незалежного ті
'України
Верховна Рада України
Й А ПІІОА/к.
серпня 1991 р. було ухвалено Акт проголошення незалежності України, а 1 грудня український
^ І ^ К народ схвалив його під час референдуму. 28 червня 1996 р. було прийнято Конституцію -
""Основний Закон нашої держави.
Україна розташована в Східній Європі. Її територія складається з 24 областей та Автономної
Республіки Крим. Столицею України є її найбільше місто - Київ. Великими містами, кількість
:-?шканців яких перевищує 1 мільйон, є Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса. В Україні живе
'-изько 48 мільйонів чоловік, з них українців - понад 37 мільйонів. Поряд з українцями в Україні
:ешкають росіяни, білоруси, молдовани, татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени,
реки й представники інших національностей. Та всі разом ми - український народ, а земля України -
іша Батьківщина.
Масштаб 1:7200000 (в 1 см 72 км)
Воронеж
Столиці держав
Державний кордон України
Кордони інших держав
Центри областей України
і Автономної Республіки Крим
Межі областей України
і Автономної Республіки Крим
Примітки:
. Назви областей, однойменних з їх
центрами, на карті не підписано
2. Київ і Севастополь - міста державного
підпорядкування
_.-фрами на карті позначено:
1 - Словаччина
2 - Угорщина
Т~
ФСЬКИІ
Курськ
Любліні.
^ О І Володимир-
N Холм - Волинський Коростень
Ніжин
Бєлгород
Житомир / /
[оПереяслав-
Хмельницькиї
Острог
Перемишлі
Бердичів
О
Біла Церкі
Почаїв
) 1 О^Х-ч О , О. Хмельницький
V. І Дрогобич „Тернопіль - у
Галич ^
О
ВДод ^ Івано-Франківсйс^
к шР т
ІцМукачеве у Коломия' , >
Полтава
іеркаси і Сіверсб
7 / О
Кам'янець-
Подільський
СвятогірсіВінниця
Чигирин
Умань
V Лугансьі
Кіровоград о. Дніпропетровськ 
Донецьк
< Кривий Ріг
| Запоріжжя
Маріуполь
С Мелітополі
Каховка ^
Білгород-
Дністровський
Ізмаїл
" ^ Ш ^ о ж ^ К р а с н о д а р
о. Зміїний
.(Україна) Євпаторія '•"А; р // /д(
Бахчисарай Сімферополь
Севастополь
Закарпаття
Галичина
Поділля
Волинь
| Полісся
Середня Наддніпрянщина
'40- ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ
ашу країну з давніх давен поділяють на окремі землі: Волинь, Поділля, Закарпаття.
.Слобожанщина тощо. їх називають історико-етнографічними. Кожна з них вирізняється
[самобутністю народного будівництва, одягу, господарськими заняттями, звичаями та традиціями.
що"сформувалися під впливом природного середовища та історичних особливостей. Довідатися про них
можна в музеях народної архітектури та побуту. Особливості життя народу в різні історичні періоди
досліджує наука етнографія (від грецьких слів етно - народ, графія - опис).
Масштаб 1:7 200000 (в 1 см 72 км
Воронеж
КУКПНПН І Українські історико
І,У КОНИНА етнографічні землі
л Музеї народної
архітектури
та побуту
І У . і с т
Д А В Н Я І С Т О Р І Я сторінк
НАЙДАВНІШЕ МИНУЛЕ УКРАЇНИ 4
ПЕРШІ ЗЕМЛЕРОБИ й СКОТАРІ 5
ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ на ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 6
ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН 7
К Н Я Ж А Р У С Ь - У К Р А Ї Н А
ДНІ СЛОВ'ЯНИ 10
7АНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ПЕРШІ КНЯЗІ 11
РУСЬ ЧАСІВ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО
т л ЯРОСЛАВА МУДРОГО 12
ГТАРОДАВНІЙ КИЇВ 13
РУСЬ за ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ 14
МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА 15
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 16
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 14-15 століттях 17
К О З А Ц Ь К А Д О Б А
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 16 столітті 20
ЕИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ 21
ПЕРШІ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 22
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА.
• ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ 23
УКРАЇНА в ДОБУ РУЇНИ (1657-1667 рр.) 24
УКРАЇНА в ДОБУ РУЇНИ (1667-1687 рр.) 25
ГЕТЬМАНЩИНА в другій половині 17 - на початку 18 століття 26
" КРАЇНА в другій половині 18 століття 27
В І Д Р О Д Ж Е Н Н Я У К Р А Ї Н И
УКРАЇНА у СКЛАДІ ДВОХ ІМПЕРІЙ ЗО
" КРАЇНА в 19 - на початку 20 століття 31
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 32
"КРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1918 рр.) 33
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1919-1920 рр.) 34
"КРАЇНА в МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД 35
"КРАЇНА в ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1942 рр.) 36
"КРАЇНА в ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1943-1945 рр.) 37
УКРАЇНА у СКЛАДІ СРСР 38
УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА 39
ХТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ 40
Атлас укладено і підготовлено до друку
Закритим акціонерним товариством
"Інститут передових технологій" 2004 р.
Перевидано у 2008 р.
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру
суб'єкта видавничої справи
ДК № 2 0 1 7 від 2 3 . 1 1 . 2 0 0 4 р.
Упорядник Дмитро Ісаєв
Редактори: Дмитро Ісаєв, Дмитро Вортман
Владислав Гречаний
Текст Віталія Власова
Малюнки Володимира Зельдеса
вул. Попудренка, 54, Київ-94, МСП-660; 0 2 6 6 0
тел. (044) 292 2027, 568 5332
Е-таіІ: іаІ@апІех.кіеу.иа
Иі1р://««т.іаі.кіеу.иа
Підписано до друку 18.07.2008 р.
Папір крейдяний 170 г/м2
Формат паперу 6 4 x 9 4
Ум. друк. арк. 5,4 + обкладинка
Наклад 15 0 0 0 прим.
© ЗАТ "Інститут передових технологій", 2004, 2008 рр.
© Барладін О . В . , 2004, 2008 рр.
15

9
ВМ 978-96
V Ш
7 8 9 6 6 7
6-7650-
6 5 0 4
•9-0
9 0

Ilyustrovaniy atlas

  • 1.
  • 2.
  • 3.
    Як жили людина наших землях за найдавніших часів досліджує стародавня історія України. А період який вона вивчає був досить тривалим, адже тогочасна людина надзвичайно повільно здобувала досвід. Сходження людини на нові щаблі розвитку засвідчували знаряддя праці. Період, коли основним матеріалом для виготовлення був камінь, називають кам'яним віком; підкорила людина перший метал - мідь, почався мідний вік, потім тривав бронзовий і, врешті, настав час залізного. Пралюди (префікс пра- вказує на те, що йдеться про дуже давні часи) вперше з'явилися на території України близько 1 млн років тому. Найдавніша пам'ятка про існування їх в Україні - стоянка біля селища Королево на Закарпатті. Саме тут було знайдено перші на наших землях знаряддя праці. Життєдіяльність пралюдей - передісторія людства, що розпочалася з появою людини розумної 40-35 тис. років тому. Важливою віхою, що визначила подальше майбутнє людства, стало землеробство та скотарство: відтоді значно послабилася залежність від природи, життя стало стабільнішим і і передбачуванішим. З'явилися перші селища, поступово 1 виникли міста, у яких розвивалися торгівля й ремесло, і вивільнився час для творчості, а також з'явилися писемність і І зародки наукових знань. Винайшовши бронзу, давні хлібороби та скотарі належно " оцінили переваги металевих знарядь. Тож не дивно, що доволі і швидко люди навчилися отримувати більш досконалий І метал - залізо. На землях України його опановували і впродовж 1-го тис. до н. е. Поява залізних знарядь праці та і, зброї спричинила бурхливий розвиток господарства та 1 військової справи. •Перші людиноподібні ІСТОТИ гна теренах України були збирачами й мисливцями 'За^льодовиковоі'доби зародилося образотворче мистецтво т - Селище первісних землеробів - носіїв трипільської культури. К А М * Я Льодовиковий період Поява пралюдей на території України О О Поява людини розумної н и и к Початки землеробства Ф і скотарства 6-5 тис. до н. е. Д О Б А М І Д І Середньостогівська культура степових скотарів Ямна кульп:; Трипільська культура землеробів 1 4 0 10 9 т и с . м л н т и с . т и с . 9 т и с . 7 т и с . 6 т и с . 5 т и с . 4 т и с . 3 т и с .
  • 4.
    Першим відомим народомна українських землях бу кіммерійці. Вони панували в степах України до 7 ст. до н. е. доти, доки на зміну їм не прийшли значно могутніші скіфй. У Причорномор'я скіфи примандрували зі степових районів Передкавказзя. Як і кіммерійці, вони були кочовиками, осно- ву господарства яких становило конярство, але у 3 ст. до н. е скіфів заступили сармати. Ці кочовики походили приуральсько-поволзьких степів. їх володарювання майже 600 років, і йому поклали край германські ґотів з півночі, а пізніше навала кочовиків зі сходу - азійського племені гунів. Від 7 ст. до н. е. й упродовж майже тисячі років на північному узбережжі Чорного моря мешкали переселенці з античної Греції, що жили за грецькими законами й плекали грецьку культуру. Першою їх колонією на півдні України вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного міста Очакова. Протягом 6-5 ст. до н. е. грецькі переселенці заселили все північне узбережжя Чорного моря. Отже, територія України за різних часів ставала рідною для багатьох народів, що підкоряли її, витісняючи попередників, досягали у своєму пануванні могутності та розквіту, а потім - йшли, нездатні чинити опір сильнішим і згуртованішим за себе. Та в цьому мінливому калейдоскопі споконвіку брали участь і численні місцеві племена. По- різному складалися їхні стосунки з чужинцями: часом вони^. були мирними, часом партнерськими, але здебільшого ворожими. Так у протистоянні й випробуваннях протягом 2-1 тис. років до н. е. на лісистих просторах від Вісли до] Дніпра народжувалися слов'яни - предки багатьох сучасних європейських народів, зокрема й українського. на поселення давніх слов'ян, причорноморські колонії греків і дунайські володіння римлян зЛда- На~початку нашої ери території України сягн'ули'володіння Римської імперії, : фортеці якої постали на Дунаї'; Північному Причорномор'ї та в Криму -е ~ові простори сучасної України ізна населяли племена кочових : • ота рів - від носіїв стародавніх ^-'ьостогівської та ямної культур до історичних кіммерійців, скіфів і сарматів І кочові, і землеробські £ 4, племена давньої України підтримували торговельні зв'язки з давньою Грецією. Д О Б А Панування кіммерійців у причорноморських степах Панування скіфів у причорноморських степах Початок грецької колонізації Північного Причорномор'я Перші праслов'янські культури 7 ст. до н. в. _ Скіфо-перська О війна 512 р. до н. е. Давньослов'янські племена мрубинецькоїдльг^^ Прихід ґотів у Східну Європу Початок Великого розселення слов'ян Панування сарматів у причорноморських степах Доба римського панування на півдні України О Народження Ісуса Христа О Навала гунів 375
  • 5.
    Мізин Радомишль Кирилівська Добранич,^ стоянка зітСЬ >иЖитомирська стоянка Межиріч, Лука- Врубловецька *ськіїй ДеркулКоролево Молодове Кодак Амвросіївка Межа просування льодовика ш л т ш близько 100 тис. років тому > Україна 18 тис. років тому _ Тундра Холодні степи Ліси •— Сучасна берегова лінія Місця стоянок первісних людей рШі^ УЖСЇТЛОІЗІ Уііолюванняі інаїмамонта] очатки історії людства пов'язують з появою людини розумної. Вона постала за часів, коли тривала льодовикова епоха 40-35 тис. років тому. Найбільш суворий клімат установився в Європі 20-17 тис. років тому. За тих часів північні території України займав прильодовиковий лісостеп, де мешкали мамонти. На півдні розляглися безкраї холодні степи з численними стадами бізонів. Такі природно-кліматичні особливості визначили життя людей. Провідним заняттям людини розумної за тих часів було полювання. На території України досліджено кількасот стоянок, що їх відносять до кам'яного віку. Найвідоміші стоянки первісної людини розташовані в селах Мізин на Чернігівщині, Межиріч на Черкащині та Добраничівка на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві. Ретельне вивчення археологічних знахідок відкрило чимало таємниць з життя людини розумної. •4- НАЙДАВНІШЕ МИНУЛЕ УКРАЇНИ Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 ку
  • 6.
    Ліси Лісостепи Степи Ареалтрипільської культури 4-3 тисячоліть до н.е. Місця поселень стародавніх трипільців Місця знахідок слідів культури індоєвропейських племен Район розселення індоєвропейських племен у 4-3 тисячоліттях до н.е. -г-' ' Трипіл лік ' Ш . & іроянів Коломийщина• Федорівка Кошилівці у/ Городище Немирів Мвйданецьі '^ськиііДеріївка Керносівка Жванець & •ф Рогізна Во/іцдимирівкц Середній Стії Старогорожено -і. Михайлівське :утені ВИСОКІ МОГИЛІ Білозірка Кам яна Могила 'сатове Гарман Первокі 1НТИНІВКІ Циганча, Кубань^, Стародавній індоєвропеєцьІдол з Керносівки УІРИПІЛ^цЦ ПЕРШІ ЗЕМЛЕРОБИ й СКОТАРІ '•""Л нп ериторія України не належить до регіонів, де зароджувалося землеробство і скотарство. Наші 1 предки почали займатися цими видами людської діяльності 8-6 тис. років тому. ІШШІІІ Утвердження на праукраїнських територіях землеробства дослідники пов'язують з так званою •ЗІІйІІЗ трипільською культурою, носії якої опанували придатні для хліборобства чорноземи правобережного Лісостепу. Трипільці надзвичайно добре володіли технікою вироблення глиняного посуду та будівництва житла. Трипільська культура проіснувала півтори тисячі років. Одночасно в степовій смузі формувався світ скотарів. На відміну від хліборобів скотарі вели кочове життя, якому притаманні невибагливий побут і прості форми мистецтва. Саме зі степовим скотарським середовищем дослідники пов'язують виникнення праіндоєвропейців - народу, від якого походять численні сучасні народи індоєвропейської сім'ї, у тому числі й українці. Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72км)
  • 7.
    ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ ТВОРЕННЯ на ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ІПоява залізних знарядь праці та зброї спричинила бурхливий розвиток господарства та військово: справи. Причорноморські степи заполонили численні племена войовничих скотарів-кочівників. ^^^^Першими з них були кіммерійці - іраномовний народ, що примандрував із Нижнього Поволжя у ІШшШі 9 ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть. У 7 ст. до н. е. на зміну кіммерійцям прийшл;: скіфи. Скіфська держава сягнула розквіту в 5-4 ст. до н. е. Вчені вмовилися називати її Велика Скіфія. 3& часів найбільшої могутності скіфи поширили владу на багато сусідніх народів. А найвищого піднесення вони досягли в 4 ст. до н. е. за часів царя Атея. Нові поселенці потрапляли на територію України не лише степом, а й морем. У середині 7 ст. до н.е. н.- узбережжі Чорного моря з'явилися греки, засновуючи тут свої міста-колонії, які були ніби двійниками міст далекої Греції. Протягом кількох століть постали такі відомі міста як Тіра, Ольвія, Пантікапей. Херсонес. Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 км
  • 8.
    ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН-7- АЛАНИ Сарматські племена у 2 ст. Кордони Римської імперії у 2-3 ст. > Переселення ґотів у 2-3 ст. • ^ Я Е Ш Гунська навала 4 ст. АНТИ Слов'янські племена і території їхнього розселення у 3-4 ст. Л Місця знахідок визначних V давньослов'янських пам'яток Черняхів ЗарубинцІЩ^ Мар гинівка т Башмачкаі О Пороліс 1'ородок Потаїсса Ольвія „ ь Олексаі "^Апул Сармізегетусі Іижній 7~рзяИ І о /Новіодун резмюДробети Херсоне! ХараксІстрополь <Словенські прикраси рабатьківщиною слов'ян уважають терени на захід від Дніпра. Саме звідти почалося їхнє ажА * розселення, що його пік припадає на 5 - 7 ст. Спочатку слов'яни змушені були коритися вождям І&зШ&і прийшлих племен ґотів і гунів. А позбувшись залежності, вони могутнім потоком рушили на землі /ИЙШЖ Східної Римської імперії, оселяючись в Подунав'ї та глибинних районах Балканського півострова. На заході слов'яни дійшли до Ельби та балтійського узбережжя. На північному сході заселили верхів'я Дону й Волги. Отже, підхоплені Великим переселенням, слов'янські племена перемішалися і на нових територіях дали початки сучасним слов'янським народам. Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 км)
  • 9.
    Переважна більшість населенняРусі займалася сільським господарством. Але з часом ставало все більше міст - осередків ремесла і торгівлі. Однією з найважливіших ремісничих спеціальностей було ковальство / Загони варягів - воїнів зі Скандинавії - з 'явилися у Східній Європі в 9 ст. Вони відігравали важливу роль у житті ранньої Русі. Від варяга Рюрика вели свій рід і київські князі Майже 12 століть тому наші предки почали творити державу, і так заповзято розбудовували її, що незабаром на неосяжних просторах від Карпат до Волги та від Чорного до Білого морів утворилася одна з найбільших та наймогутніших держав середньовічного світу - Київська Русь. Проіснувала вона до середини 13 ст., допоки монгольська навала не зруйнувала її. Безпосередньою спадкоємицею Київської Русі стала Галицько-Волинська держава. Утворена 1199 р. князем Романом Мстиславичем вона проіснувала до 1340 р. Верховну владу за тих часів на наших землях здійснювали князі, окрім того були вони й головними розпорядниками всього місцевого життя. Тому той період в нашій історії називають княжим. Київська Русь та Галицько-Волинська держава були активними учасниками тогочасного міжнародного життя. Обидві держави налагодили різноманітні зв'язки не тільки з Візантією та південними слов'янами, а й із країнами Західної Європи та арабського Сходу. Місце Київської держави в тогочасному світі великою мірою визначалось її розташуванням на найважливіших торговельних шляхах. Ідеться, зокрема, про шлях "з варягів у греки", що пов'язував Балтійське й Чорне моря. Про велику політичну роль Русі в тогочасній Європі красномовно свідчать розгалужені династичні шлюби руських князів. Військова міць Київської держави давала можливість протягом сторіч успішно захищатися від нападів кочових народів. Русь - Україна стала своєрідним щитом для захисту народів Центральної та Західної Європи від монгольсько": навали. Міжнародне значення Київської Русі та Галицько- Волинської держави визначає і жвава культурна діяльність. Найбільший вплив на культуру руських земель мала Візантія. Після запровадження християнсв почалося будівництво храмів. Головним храмом Русі був Софійський собор, зведений у Києві за велінням Ярослава М. _: і присвячений Софії - Премуд;:: Дулібський союз племен Навала аварів О Вторгнення слов'ян на Балкани Перші згадки про слов'ян (антів і склавинів) у писемних джерелах Піднесення Хозарського каганату Поява варягів у Східній Європі Князювання Ігоря (912-945) Князювання Ярослава Мудрого (1019-1054) Князювання Олега (882-912) Князювання Аскольда (860-882) Князювання Ольги ^945-964^ Князювання Святослава (964-972) Князювання Володимира (980-1015) Антоній Печерський {7-1073 Феодосій Печерський (7-1074) 860 ( Перший похід русі на Царгород 9 ст Здобуття Олегом Києва Вторгнення печенігів у причорноморські степи Любг- Хрещення Русі О 988 80 90 Розгром печенігів 1050-ті о Прихід торків і пол:;-- у причорноморська 10 ст. 11 ст. 1?
  • 10.
    Впродовж другої половини14 ст. більшість українських земель були підпорядковані Великому князівству Литовському. Галичина ж опинилася у складі Польського королівства. Проте входження українських земель до складу інших держав не стало перериванням державотворчих традицій, оскільки за часів середньовіччя державу ототожнювали не з кордонами, а з особою володаря. Якщо в Галичині рештки української знаті справді втратили колишню владу, то під Литвою руські князі та бояри зберігали свої владні права. Недарма, тогочасну Литовську державу зазвичай історики називають Литовсько-Руською. Русичі становили 90% населення тієї держави. Литовці переймали від них військову організацію та способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання і володарювання. Великого поширення з-поміж литовської знаті набувала руська віра - так попервах звалося на Литві православне християнство. Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії. Литовці дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі адміністративні посади. Руські князі та бояри ставали на службу до великого князя литовського, за що за закріплювали їхні родові землі. На місцях залишалася вся попередня система управління. Збереження традиційного укладу здійснювалося за принципом: "Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо". Початком змін стало укладення між Литвою та Польщею Кревської унії. У 15 - першій половині 16 ст. було ліквідовано удільні руські князівства. їіщскгі гу^е* СПГЦҐ. НА С і Як і в наш час, важливі документи засвідчувалися печатками. їх робили зі свинцю або олова і привішували до аркушу пергаменту на шнурках НИМИт^т [Християнство прийшло на Русь із Візантії:. За візантійськими зразками будували храми і писали ікони. До нашого часу дивом збереглася візантійська ікона 11 стЩ відома тепер як Холмська Богоматір Укріплення давньоруських міст і фортець споруджували переважно з землі та дерева. У 13 ст. на Волині починають будувати високі муровані башти, на які ставили камнеметні пристрої і воїнів-арбалетників Тому історики залишків державності втрату - півдні Русь межувала і кочовими народами, які не могли існувати без грабіжницьких - а чадів на своїх сусідів- ••імлеробів. Усередині 1' ст на зміну печенігам « оичорноморські степи прийшли половці. Руські князі і воювали оловцями, і робили їх своїми союзниками, здружуючись з дочками, половецьких ханів витлумачують як -«зювання лимира Узномаха •3-1125) Князювання Романа Мстиславича(1199-1205) Утворення Галицько-Волинської 1199 держави 0 Князювання Данила Романовича (1238-1264) Заснування Золотої Орди 1340 Початок правління О литовських князів на українських землях Князювання Юрія Львовича (1301-1308) На Русі князя порівнювали з головою, а землю, яку він очолював, - з тілом. Суспільство не уявляло собі існування без князя, хоча й засуджувало тих володарів, які намагалися правити, не радячись зі своїми боярами 1440-ві О 1185 Похід Ігоря Святославича О на половців. Створення "Слова о полку Ігоревім" 1223 О Битва на Калці 1237-1241 ® Навала Батия на Русь Битва на Синіх Водах 1349 Загарбання Польщею ® Галичини Утворення Кримського ханства Перша згадка про українських козаків Кревська унія між Польщею і Литвою 1471 Ліквідація О Київського удільного князівства 10 20 30 40 50 60 70 80 90 13 ст 14 ст. 15 ст
  • 11.
    І СУМ *КОРЕЛА. % Юнезьке 03. ІЖОРА Ладога ЛІВИ Інші народи і племена АЛАНИ г/ШК ШХ>)))АвСлов'янське поселення Збруцький ідол ШЄ0<3_С0ЛЄННЯІ ЩШсловіянШЛ &Л0В>ЯНС£КИЙІ щштншш СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ •ЛВДіСТЦ Я М Р Украінськии народ є слов янсь- іким народом. Крім українців, !до слов'ян належать чехи, словаки, поляки, болгари, македон- ці, хорвати, словенці, чорногорці, серби, білоруси, росіяни. їх умовно поділяють на три гілки: західну, східну та південну. Українці разом з білорусами та росіянами належать до східної гілки. Предків сучасних сло- в'янських народів називають давніми слов'янами. Вони жили племенами, які час від часу об'єднувалися в сою- зи. Назви східнослов'янських пле- мінних союзів, що дожили до утво- рення держави в 9 ст. з центром у Києві, зберіг літопис. Так, на тери- торії України мешкали сім племін- них об'єднань, яких і вважають без- посередніми предками українців. Масштаб 1 : 13 000 000 (в 1 см 130 км Територія розселення східних слов'ян у 9 ст. Східнослов'янські с о ю з и племен: ПОЛЯНИ предки українців К Р И В И Ч І предки росіян і білорусів Біле Ільмень
  • 12.
    ' ВЕСЬ .Ладога Білоозеро0ІЖОРА юдь Чудське ^Новгород 1оз. Ільмень Ісков Ростов БУЛГАР. ЛИТВА Любеч ^ Переяслав 0 Саркел (Біла Вежа) Переяславеці Корсунь ДоростолА Ь<К"Е) М о т к1РЕСЛАВ) і КОНСТАНТИНОПОЛЬ А . (ЦАРГ0Р0Д) Н&яшіяянісниііі 'ЧН6І4->0, мпАНОЛОКП Я •Зустрмі(Улешірі№антійє£ким,імперат.одомі СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ПЕРШІ КНЯЗІ Масштаб 1 : 16 000 000 (в 1 см 160 км) В о тя к и ЛІВИ :РСЬ ) |З6ОРСЬІ< ЖМУДЬ СД-В- К 5 ЛІ ХОРВАТИ — І ершу державу на наших те- ренах чужинці знали під на- звою Русь. Так називав її і літописець. Від літописної назви держави з центром у Києві вчені- історики утворили назву Київська Русь. Вже за перших князів Русь стала однією з найбільших держав Схід- ної Європи. Великого розголосу на- були походи Аскольда та Олега про- ти Візантії. Укладені цими князями угоди засвідчили міжнародне виз- нання Русі. Ось чому історики твердять, що ті договори завершили період становлення Київської дер- жави. У наступні роки її авторитет невпинно зростав. Русь значно зміцніла за князювання Ігоря, Ольги та Святослава. Це, однак, не означало, що кордони держави були сталими. Кожному київському володарю доводилося докладати великих зусиль, аби поновити свою владу над непокірними племінними князями. Східнослов'янські поляни племена - предки українців Київська держава наприкінці князювання Олега Території, приєднані Ігорем і Святославом Кордони Русі наприкінці правління Святослава (972 р.) _ _ _ Шлях "із варягів ~ у греки" Походи київських князів > Аскольда, Олега, Ігоря • і Святослава Князь Святослав
  • 13.
    затока Т Ч-дське і оз. Новгород оз.Ільмень Псков 'КОРСЬ'Ростов £ БУЛГАР ЖМУДЬ ЛИТВА ^одимир Смоленськ Переяслав л(^Г'_лГмутаракань Корсунь КОНСТАНТИНОПОЛЬ (ЦАРГОРОД) Хрещення киян •Хрещенняір&лр'диШраї та МИРА ВЕЛИКОГО МУДРОГО Масштаб 1 : 16 000 000 (в 1 см 160 км |~Т осівши київський стіл, син Святослава Володимир здіиснив кілька походів про- ти східнослов'янських племен, які ще не були підкорені Києву. Князь позбавив влади племінних князів і замість них посадив у великих міс- тах своїх синів. За Володимира Русь стала найбільшою державою того- часної Європи. А запровадження християнства як державної релігії сприяло налагодженню тісних від- носин із багатьма державами. Син Володимира Ярослав, якого називають Мудрим, докладав неаби- яких зусиль для збереження єдності та могутності Руської держави. Ярослав не полишав будівництва, розпочатого батьком, й остаточно здолав печенігів. За Ярослава вирос- тали нові міста, розквітли старі, | розбудовувався й міцнів стольний Київ. Київська Русь на початку правління Володимира Походи київських князів Місце хрещення князя Володимира ПРУССИ БІЛІ ХОРВАТИ ЛАНИг (ЯСИ) Хрещення Русі Території, приєднані Володимиром і Ярославом Перемога над печенігами (1036 р.) Кордони Русі наприкінці правління Ярослава у л і н о е псЦілинне нлуослдб
  • 14.
    Торговище ЗАМКОВА Церква Богородиці Пирогощої Княжии ГОРА V Г ЛШ І •7 Щ |І"і",| Десятинна церква Місце хрещення киян Західні ворота Софійські ворота ^ ілівський оверхий п і І і і і і і І а • Софійський собор , '037 * 'Лядські -ворота КАОВ УГОРСЬКЕКловський монастир 1Ю8І* х Спаський Угорські і її монастир ворота ^ ^ ^ Л Г ф Ж - д ( ' БЕ^СТОВЕ !~їі4!|іі40б0р ІиІ Г ні ПІ. ж^і ; * Троїцька і,і].... і [. М * н а д б р а м н а т г церква - " г АЖИ^^^Ш І £ до 1125 лГп ПЕЧЕРСЬКИЙ ^ Х Т м МОНАСТИР _ Печера св.Феодосія к Золоті ~ ворота 'ЛІТОПИСЄЦІЇ ПМІ'ІЛІІШТцг.іи. (IIні ; |П»>ПЛІГ іНічічіиЦ"іч—и* , [урірнаїцривняі СТАРОДАВНІЙ КИЇВ ""•"•І""' '"І • ЧИ І ПІП Масштаб 1 : 27 000 (в 1 см 270 м) Русі за часів свого розквіту була з найбільших міст Європи. Насе- лення Києва у 12 - на початку 13 ст. ся- гало 50 тисяч жителів. Місто складалося з трьох великих частин - Гори, Подолу та Печерську. Гору захи-щали дві лінії валів. Першу з них спорудили за Володимира Святославича ("город Володимира"), другу - за Ярбслава Мудрого ("город Ярослава"). На Горі були розташовані головні храми, монастирі, княжі та боярські двори. Поділ був заселений ремісниками та купцями. Він лежав у долині Дніпра, на березі його старого річища Почайни. Його головну ринкову площу - Торговище - прикрашала церква Богородиці Пирогощої. З містом були тісно пов'язані його околиці - приміські села, укріплені княжі та боярські дво- ри, монастирі. Серед монастирів найбільшим був Печерський. У перші роки існування його ченці жили в печерах. Згодом храми та келії спору- дили на земній поверхні. Серед знаменитих мешканців монастиря - літописець Нестор, іконописець Аліпій, цілитель Агапіт. Е К А В И Ц Я Золоті ворота Оборонні вали, > ворота Стіни Забудова, вулиці 1037 Ч а с спорудження храмів Ц и ф р а м и позначено: 1 город Володимира город Ярослава
  • 15.
    І адога Чудське оз. НОВГОРОД Ільмень РостовПсков _Суздаль ВЛАДИМИР Муром , СМОЛЕНСЬК РЯЗАНЬ Берестя Новгород- Сіверський ?Г?ЧЕРНІГІІ Перемишль Ужгороді! •іїгязояськь •у (СУТОЗЬХ'^ п •МО'Р-Е У мутараканьл Корсунь Сурож ( ' Р У С Ь ' К . Ю Половецьі Русь за ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ о смерті Ярослава Мудрого ™в Київській Русі між його синами та онуками спа- лахнула боротьба за владу та землі. Пригальмувати князівські чвари, дати відсіч половцям - новим кочо- викам, які з'явилися в причорно- морських степах, спромігся онук Ярослава Мудрого - Володимир Мономах. Його князювання було часом зміцнення великокнязівської влади та відновлення єдності Русі. Єдність держави зберігав і син Мо- номаха Мстислав. Однак після його смерті почалася доба роздробле- ності - так називають період, коли Русь розпалася на окремі кня- зівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити самостій- ним життям. На середину 12 ст. Київ уже не був єдиною столицею. Місцеві кня- зі, які з кожним роком почувалися дедалі незалежнішими, прагнули мати свої стольні міста такими, що не поступалися б Києву. І Любецький з'їзд князів І (1097 р.) — Н а п а д и половців на Русь Кочовища половецьких » орд Походи руських князів проти половців: —*• Володимира Мономаха Ігоря Святославича Масштаб 1 : 13 000 000 (в 1 см 130 км Онезьке ^ Території, втрачені Руссю в 12 ст. Спільний кордон руських земель на початку 13 ст.
  • 16.
    СМОЛЕНСЬК РЯЗАНЬ Мінськ Новогрудок Новгород- Сіверський Сандомир ВОЛОДИМІ ючаток УІ [ЧЕРНІГІВ у жовтень.12.Ж-' І . Я С.ІЛ Ь І А/С / Я . V 'Ь КИІІ ГОУДЕН^ІМ ЛЬВІВ реяслав* и юрезень 1231 ' ГАЛИН о.Хортиця Корсунь Сурож ід о.б уіїтяїмонгїрлам и|#иева МОНГОЛЬСЬКА НАВАаА .••.,пм.,і....шп.і,і,— Ш І і - г опри князівські усобиці Київська Русь зустріла 13 ст. багатою та квітучою державою. Проте зі 1 Сходу загрожував новий ворог - монголи, які в азійських степах утворили свою могутню державу й розпочали зав°йовувати сусідні народи. Я Перший похід монгольських орд на руські землі відбувся в 1222-1223 рр. Того разу обійшлося без значних руйнувань. Утім, наступні походи, які очолював хан Батий, мали для руських земель важкі наслідки. Найбільшого спустошення зазнали Київська, Переяславська та Чернігівська землі. На підкорених територіях від Уралу та Західного Сибіру до Чорного моря було створено монгольську державу - Золоту Орду. Під її владою опинилась і Русь - Україна. Масштаб 1 : 9 850 000 (в 1 см 985 км) . - г — , / „ Л К Е К Н Я З І В С Т В О М а р і є н б у р ґ ^ 0 л у Л Ї 0 » С Ь К Ь ^гродн°/*ч ш К Ш КРАКІВ Перемиш ^ Перший похід монголів до Східної Європи х Битва на Калці (1223 р.) Навала Батия Міста, здобуті монголами -ень 1240 Д а т и захоплення - е н ь ' ^ міст монголами А Я
  • 17.
    СМОЛЕНСЬК - Гродно Мінськ Новогрудок Берестя Сандомир, ВОЛОДИМИР І Псрсясл: ПЕРЕЯСЛАВПеремишль ЛЬВІВ Теребовля Бакота• ^ •16- ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА "НІ) І сторію Галицько-Волинської .держави починають роком і коли волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Галиць- ] ке й Волинське князівства. Він докладав зусиль для захисту захід- них кордонів своєї молодої держави, успішно воював з половцями. Влада ] Романа поширювалася майже на по- ловину сучасної України. У 1203 р. відчинив перед ним браму й Київ. Проте столицею Роман обрав Галич. Добу найвищого піднесення Га- лицько-Волинського князівства по- в'язують з ім'ям Романового сина - князя Данила. Данило заклав кілька міст, у тому числі й Львів, роз- будував нову столицю - Холм. По смерті Данила землі князів- ства розподілили між собою його нащадки. Зумів знову об'єднати ^.Ужгоро^ галицько-волинські землі онук Данила Галицького - Юрій Львович. За столицю цей князь обрав Володимир. Після смерті останнього з Даниловичів Галицько-Волинське | князівство занепало та увійшло до складу Литви і Польщі. Масштаб 1 : 7 500 000 (в 1 см 75 км Галицько-Волинська держава за Романа Мстиславича (1199 р.) Території, які тимчасово належали Галицько-Волинській державі Інші руські землі Найбільші міста, засновані Данилом Галицьким Кордони Галицько-Волинської держави за Юрія Львовича (1301 р.) Л И Т О В С ^ ^ . ¥ ) ) у' І К Н ^ З і В с т к > I I й о
  • 18.
    УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в14-15 століттях .17? МОСКВА Полоцьк КЕНІГСБЕРГ Смоленськ Мінськ ЧОРНА РУСЬ Плоцьк Пінськ Варшава^ Ч Е Р Н І Г • [Чернігів,. Люблін Черкаси СХІДНЕ Мукачеве ї??Кам'янець Брацлаї II Я З І в с т в о ^ М О Л Д А В 1 Я !> • (залежне від Р** Османської імперії) о.ХортицяІ Перекоп Акерман КИРК- Ч О <Р М £ Польський король і м Казимир III рніШШІШШШЛТЛИЮВСІЇКИХ4КНЯЗІВ} Ш«<Г •ДербЩ Масштаб 1 : 8 500 000 (в 1 см 85 км) М О С К О В С Ь Л ТЕВТОНСЬКИЙ/ ' О Р ^ Н / /(залежний від Польщі) ; / И КРАКІВ ПЕРЕЯСЛАВЛЬ РЯЗАНСЬКИЙ В Е Л И К Е К Н Я З І В С Т В О ь КЕ( ВОЛИНЬ У к Р а і н с ь к і у землі Битва на Синіх Водах (1362 р.) ід 1340 р. українські землі одна за одною і ) потрапляли під владу литовських князів, їх приєднання перетворило Литву на велику державу, яку називають Великим князівством Литовським, а через значну кількість української та білоруської людності - ще й Литовсько-Руським. Деякими україн- ськими землями володіли також Польща, Молдавія, Угорщина.
  • 19.
    У добу польськогопанування на Галичині*- Волині та Поділлі було споруджено чимало мурованих фортець і замків. Наймогутніша з цих твердинь збереглася у Кам'янці-Подільському уЛ Дмитро Вишневецький (7-1563) Роксолана (бл.1505-1561) Створення Пересопницького Євангелія _ Спорудження фортеці на Хортиці 1 6 С Т . Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) Іван Федорович (?—1583) Люблінська унія О 1569 Северин Наливайко (7-1597) Берестейська унія 80 90 Петро Сагайдачний (7-1622) Хотинська битва Петро Могила (1596-" Гетьмануз Битви на Жог Заснування Києво-Могилянської .е„« О академії 1632 "Пани мають необмежену владу не тільки над їхнім (селян) майном, але й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської, шляхти, яка живе неначе в раю, а селяни - ніби перебувають у чистилищі" Від кінця 15 до кінця 18 ст. тривав на нашій землі період, який називають козацьким. Як багато важив він в історії України свідчить той факт, що нас, українців, і сьогодні звуть у світі козацьким народом. Початок козацької доби припадає на часи, коли українцям, позбавленим власної держави, загрожувало цілковите знищення. Особливо жорстокими були грабіжницькі походи турецьких військ та татарсько-ногайських орд: нападники руйнували міста й села, винищували населення, а тих, хто лишався живим, забирали в неволю. Держави, що володіли українськими землями, не могли протидіяти набігам степовиків. Силою, здатною чинити опір загарбникам, стало козацтво. Захищаючи прабатьківську землю від зазіхань чужинців, козаки виробили особливу військову організацію, самобутню систему управління й командування. Козацькі прийоми ведення морських і сухопутних боїв, велика винахідливість під час військових операцій, наступальний характер дій збагатили скарбницю світового військового мистецтва. Водночас українські лицарі відроджували сплюндровані землі, зводили храми й міста, плекали хліб і творили пісню. Поступово просуваючись на південь, вони мирним шляхом розширювали життєвий простір нашого народу. За Дніпро- вими порогами козаки відродили українську державу, утвер- дивши християнську козацьку республіку - Запорозьку Січ. Саме там сформувалися свої органи законодавчої та виконавчої влади, судочинства, виробилися особливі закони, за якими жили запорожці і які поступово поширилися на .українських землях. Як і в княжу добу, головними, осередками культури, мистецтва та освіти залишалися монастирі
  • 20.
    •"а*ЄнуВаННЯ мглського і£"-і559) • а •=ЛИЦЬКОГО •648-1657) Гетьманування Івана Брюховецького ^166^1668) " ™ІванСірко (7-1680) Гетьманування Івана Самойловича (1672-1687) Гетьманування Петра Дорошенка (1665-1676) ' І51 5 5*тва під Берестечком _ Переяславська • ї 54 ^ рада Андрусівське - льна війна 1667 ° перемир'я • , Походи турків на Чигирин Конотопська битва о ^ С 1659 1677, 1678 Гетьманування Івана Мазепи (1687-1708) Гетьманування Івана Скорогвдського Гетьманування Павла Полуботка (1722-1723) • а Гетьманування Данила Апостола (1727-1734) Самійло Величк<М1670^іісл^728^ Пилип Орлик(1672-1742) 1710 О Конституція П.Орлика 1709 О полтавська битва Кирила Ро: Гетьманування ізумов (1750 іОВСЬКОГО 1764) Василь Григорович-Барський (1701-1747) ^ ^ в а н ^ и г щ в ^ Максим Березовський ^74^777) Григорій Сковорода (1722-1794) Поділи Речі Посполитої 1772° 1 7 9 3 0 0 Ліквідація Коліївщина Запорозької Ліквідація л Січіл о Кримського 1768 " 1775 1783 ханства Державотворчий досвід козацтва знайшов продовження в державі Війську Запорозькому, що постала внаслідок Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Проте історичні умови склалися не на користь української держави. Щоб довести війну за національне визволення до переможного кінця, українцям потрібна була допомога когось :з сусідів. Гетьман Богдан Хмельницький уклав військови" союз з московським царем. Вже за наступних гетьманів царський уряд почав вживати' іходів, аби обмежити права козаків та посилити свою владу в Гетьманщині, засвідчуючи прагнення до цілковитого^ підкорення України й перетворення її на провінцію Російської імперії. Зрештою російський царат завдав остаточного удару українській державності: було скасовано гетьманство (1764), остаточно зруйновано Запорозьку Січ (1775), ліквідовано козацький устрій на землях Лівобережної (1781) та Слобідської (1765) України. Тож кінець 18 ст. став для*- України кінцем волі. Дев'ятнадцяте століття Україна зустрічала розділеною між Російською та Австрійською імперіями, де її землі стали звичайними провінціями, а самі українці, позбавлені волі національної, політичної та соціальної, потрапили в тяжке кріпацьке ярмо. За гетьманування Івана Мазепи на території козацької України було збудовано багато мурованих храмів, їхній своєрідний стиль називають козацьким або мазепинським бароко. До найкращих взірців цього стилю належав Богоявленський собор Братського монастиря у Києві Г ' Я - - :. • :долі козаки, озброєні мушкетами, шоювали переважно в пішому строю. 5 .; - : жої кінноти вони захищалися - ":: ; - укріпленням з возів Після кожного нападу на українські землі ординці гнали в Крим ясир - бранців, яких продавали на невільницьких ринках Кафи та інших портових міст При Братському монастирі митрополит Петро Могила заснував вищий навчальний заклад, що згодом став називатися Києво-Могилянською академією. Освіту в її стінах здобули багато видатних діячів України та інших православних країн
  • 21.
    МОСКВА Полоцьі 5 КЕНІГСБЕРГ ГЕРЦОГСТВО •^ПРУССІЯ (залежне ] відПольщі И СмоленськҐданськ ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТ В О і Мінські^ с Д , . Новогрудок ірянськ Іознаї Чернігів^ і БреслауЧ о Люблін Сандомир КРАКІВ V =Хортицька ..Г^ Січ й Ч ; СУЧАВА іч'акге Перекоп Акерман О—< БАХЧИСАРАЙ Герб Речі Посполитої Герби українських земель Князь І Василь- Костянтин Острозький [ЗІшбкІвШс.трозіІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 16 столітті Масштаб 1 : 8 800 000 (в 1 см 88 км) гоРуї/Кордони Речі Посполитої на 1569 р. Землі, передані у 1569 р від Великого князівства Литовського до Польсь- кого королівства ВОЛИНЬ Українські землі 1 111 1569 р. схваленою в місті Любліні угодою про і унію (об'єднання) Великого князівства Литов-1 ського й Польського королівства було утворено: державу Річ Посполиту. Більшість українських земель] опинилася в її складі й перейшла під владу Польщі. На українських землях почалася доба польського] володарювання. і
  • 22.
    ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА. ЗАПОРОЗЬКАСІЧ Ч Землі запорозьких козаків Морські походи запорожців Битва під Хотином (1621 р.) Шляхи татарських нападів Головні невільницькі ринки у Полтава ЧеркасиШорнийКам'янець Хортиця Очаків Перекоп Акермаї Ґезлев< БАХЧИСАРАЙ сманської Синоп СТАМБУЛ (ЦАРГОРОД) Трапезунд ^ Один з перших козацьких гетьманів • князь Дмитро Вишневецький Ко'зак4МаМаиі V (ІіШЩіІріїТІ ' І . • ^.тт.и.шйгг іТТІГМІ ІГ „ . І Т Г , , » . , » . , , , - Щ К И Р , , , - „ - , - І Г • т п т . і я м в д м г . І І .г. ) V т І Щ І Й Д І ц . Г Г И І Щ І " Лт причорноморських степах після розпаду Золотої Орди господарями почувалися татари. Українські N землі зазнавали їхніх постійних спустошливих набігів, які особливо посилилися після переходу Кримського ханства в залежність від Османської імперії. Найбільшим лихом стало захоплення в • неволю тисяч бранців. Роль захисників рідної землі взяли на себе збройні загони українців, яких явали козаками. Вони селилися за Дніпровими порогами. Тому українських козаків називали :: г розькими. На Запорожжі козаки будували фортеці - Січі. Пізніше Запорозькою Січчю козаки звали свою столицю, а також всі землі за порогами. Вдалі морські походи козаків на турецькі й - тлрські фортеці припали на перші два десятиліття 17 ст., названі істориками добою героїчних походів. » : --аб 1 : 8 000 000 (в 1 см 80 км)
  • 23.
    Мінськ / Новогрудок Пінськ ВАРШАВАБерестя Чернігів Путивль* Люблін Луцьк Острог 1630 Переяслав Житомир Львів Біла Церква Черкаси Курукове Озеро Брацлав ^ЛЙюКаїл'янець о.Хортиця л Г ^ Сучава імпер ЯССИ КОЛОЖВАР ГЗр уин уванняЯ Г Ф о ДТЕШІКЗДАКІ Козак-піхотинець •22. ПЕРШІ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ '^Щ О агартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю, ||||_0 жадало для себе нових прав. Проте замість очікуваних привілеїв козаки відчули брутальний наступ на | | | § | р с в о ї здобутки. Польська влада докладала зусиль, аби зменшити чисельність козаків. До того ж козакам дозволялося жити лише на певній території, визначеній польським урядом. Усілякі утиски поширювалися на все українське населення. Це викликало обурення й протести. У 30-х рр. 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання. Гуртуючись навколо козацьких ватажків Тараса Трясила, Івана Сулими, Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні мешканці міст і сіл зі зброєю в руках ішли виборювати собі волю. Проте польська влада жорстоко придушила ті повстання. Масштаб 1 : 6 400 000 (в 1 см 64 км) Д І К р а к і в ^ о . . , _ _ * ?л Д М ^^ Перемишль Д А 4 « К Територія, охоплена повстанням під проводом Северина Наливайка (1594-1596 рр.) Територія, охоплена повстаннями 1620-х - 1630-х років У1630 Місця і роки видатних битв Зруйнування фортеці Кодак еЦ козаками (1635 р.) К Н Я З І В С Т В О ) . Брянськ (залежне Е Османсь»
  • 24.
    НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. РЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇКОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ >23' і•!і; -ніші ІІ.ПІІІІИ травні 1648 р. розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського во- лодарювання. Її очолив Богдан Хмельницький. У результаті перших переможних битв було звільнено начну частину українських земель. На цих територіях утвердилася Українська козацька держава - Військо Запорозьке. Оскільки вища влада в цій державі належала гетьманові, історики називають її -тьманщиною. Територія Війська Запорозького поділялася на області, які називалися полками, у.аючи союзників проти Польщі, 1654 р. Б.Хмельницький був змушений звернутися за допомогою :-:овського царя. Згодом це призвело до повного включення України до складу Московії. І > Дорогичин , ; Берестя Стародуб Пінськ "облін Путивль П Ш НіжинЗамостя Прилуки Бєлгород и нБ е р е с т е ч к о * ^ , о ^ а - і 1649 і Ж, 1 ® : , : Збараж 1 6 4 Г " % Ч Миргород Паволоч Полтава іб4811 Корсунь Вінниця Кам'янець У 651 Брацлав 1652 Умань Мукачеве Жовппфоди к н я п в с ( з а л е ж н е Від Хортиця ВАН І Я імперії) Похід козацького війська у 1648 р. Похід війська Речі Посполитої * у 1651 р. • М і с ц я і роки битв перемоги козацьких військ перемоги військ Речі Посполитої Облоги міст ^ Кордони Української козацької держави на 1654 р. Резиденція гетьмана України Очаків Перекоп га Ч О Р Ї Ї ' Е МОР-Е^ Центри полків Акерман ЩеркваїпЩлизшЩирингг, ЩШ^УдованаїкоштрЩШк І'іеобЯЗ^^І^Щ ЇБІХмєлбницШОЩ
  • 25.
    Стародуб ВАРШАВА Пінськ ять Берестя •рнігів Люблін Путивль Конотоп Бєлгород Ніжин Прилуки Зв'ягель^ ХарківЖитомир іреяслав Іеремишль БілаЦерква Полтава Корсунь Вінниця Кам'янець Умань 'Могилів о.Хортиця д І М ' п £ р Очаків ^ ЯССИ Перекоп Акерман ї[- ІК-ОНОХОПСЇЇЩ ШЯ&ипіаШЛ Кордон Української козацької держави за Івана Виговського Резиденція Івана Виговського Московська залога в Києві Гадяцька угода (6 вересня 1658 р.) Конотопська битва (28-29 вересня 1659 р.) Територія, на яку поширювалася влада Павла Тетері (1663-1665 рр.) Територія, на яку поширювалася влада Івана Брюховецького (1663-1668 рр.) УКРАЇНА в ДОБУ РУЇНИ (1657-1667) міцнення Української козацької держави непокоїло сусідніх володарів, які почали вдаватися до ворожих дій за спиною гетьманського уряду. Поліпшити ситуацію в Україні прагнув Іван ; Виговський, який, обіймаючи гетьманську владу, пішов на розрив з Московією. Щоправда, ' намірам Виговського не судилося здійснитися. Врешті-решт в Україні розгорілася жорстока братовбивча війна. Після відмови Юрія Хмельницького від гетьманства ІбоЗ р. територію козацької держави було поділено на Правобережну та Лівобережну Гетьманщини. На правобережні полки через гетьмана Павла Тетерю намагалася впливати Польща, прагнучи відновити й утвердити там свою владу. Лівобережні козаки, очолювані Іваном Брюховецьким, дедалі більше підпадали під владу Москви. Масштаб 1 : 6 400 000 (в 1 см 64 км)
  • 26.
    Слуцьк Стародуб Севськ ^ Ніжин ..Бєлгород 4 НШ і Прилукі Харків[итомир і'Яереяслав" Полтава Умань о. Хортиця. Бендері Перекоп Акермаї Гезлеве Ш&л~6гіатм0кайій УКРАЇНА в ДОБУ руїни (1667—1687) •в _ ;: • 6 700 000 (в 1 см 67 км) Брянськ Ш В • • КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ V Курськ ;-ЄЦЬ БАХЧИСАРАЙ т — О -О: ** * £ О * * ! оділ козацької України оста- точно закріпила угода в селі Андрусові, підписана між Польщею та Московією 1667 року. За Андрусівським перемир'ям Ліво- бережна Україна відходила до Московії, Правобережна Україна - до Польщі. Запорожжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав. Поділивши між собою Україну, Польща та Московія не збиралися захищати інтереси українського народу. Особливо складною була ситуація на Правобережжі, мешканці якого, крім усього зазнавали грабіж- ницьких нападів турків і татар. Руйнівні воєнні дії знищили сотні сіл, містечок, міст і призвели до повного запустіння великих територій. Проте, незважаючи на несприятливі умови, гетьмани Ліво- бережжя - Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович і Правобережжя - Петро Дорошенко - прагнули об'єднати Україну й відновити її незалежність. г Кордон між Московським царством і Річчю Посполитою Я / Здобуття турками за Андрусівським перемир'ям с а с і Чигирина (1678 р.) (1667 р.) Українська козацька держава, об'єднана Петром Дорошенком (1668-1669 рр.) Похід запорожців на чолі з Іваном Сірком на Крим (1675 р.) Походи турків на Чигирин (1677,1678 рр.) 1 Резиденція гетьманів Лівобережної України Московські залоги в українських містах
  • 27.
    [Тародуб Пінськ Ніжин Я--- ( ^Г Переяслаї Житомир Полтава Корсунь Брацлав Умань (залежн^'ЬідМосковсбй •о царства; О. Хортиця. Бендери Акерман Гезлеве БАХЧИСАРАЙ щіо'лтавсБка- іЗяОитва]**-} ГЕТЬМАНЩИНА в другій половині 1? — на початку ід 1659 р. кожний новообраний гетьман укладав із царем статті- ©угоди, що дедалі більше І обмежували державні права України. Невпинно зростала чисель- ність царських військ, що перебували в Гетьманщині та утримувалися коштом українців. За угодами, гетьманам було заборонено підтримувати відносини з іншими державами, водночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни у складі московської армії, а також для виснажливих будівельних робіт на користь Московії. Московські воєводи- намісники, що призначалися в Україну, мало зважали на прагнення гетьманів зберігати давні козацькі права. Спробу відновити державну само- стійність України було здійснено за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман Мазепа вирішив скористатися з війни між Московією і Швецією та виступити на боці шведського короля Карла XII. Той обіцяв цілковиту свободу Україні. Проте у вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. Отож, намірам Івана Мазепи здійснитись не судилося. СТОЛІТТЯ Масштаб 1 : 6 700 000 (в 1 см 67 км) Кордони території, підвладній Івану Мазепі до 1708 р. Дії у Північній війні шведських військ російських військ Полтавська битва (1709 р г Зруйнування ро ^Щч/ Батурина (1708 Ж. т 5 і ? Брянськ Т І о / ВЕЛИКІ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ Острог т^ті Кам'янець осіиськими віиськами р.) і Січі (1709 р.)
  • 28.
    І ООрелСлуцьк Бобруйськ БІЛЬСЬК Стародуі Брест-Литовськ (Берестя) Іінськ Новгород- Сіверськ^ Курськ Воронеж Іернігів, Ніжин Острогозьк іоград-Волинськ ПрилукиБєлгород [О ОхтиркаКременець1 /г Іаслав "^емишль Х Л ь ^ Іереяславірдичів. О Біла Церква <у ©Тернопіль Геркаси ВінницяСтаніслав ''ерськи^ Кам'янець-Подільськ Умань °БахмутКоломия Могилів КатеринославУс Єлизаветград о . Х о р т и и я У 0 л е к с а н д Р і в с ь к Балта Черкаськ Таганрог Іаріуполь Миколаїв Бендери Херсон л і * Акерман Катеринодар Сімферополь Бахчисарай Севастополь Феодосія (Кафа) ' Імператриця Катерина II Року 1764 останнього гетьмана Кирила Розумовського було позбавлено булави. Та подія означала остаточне скасування гетьманства. Незабаром царський уряд ліквідував козацькі полки ; Гетьманщини і Слобожанщини. Дійшла черга й до Запорожжя. У 1775 р. російські війська ^зруйнували Січ та захопили все Запорожжя. Так було покінчено з рештками самостійності :ни. За тих часів переділу зазнали й ті українські землі, які перебували у складі Речі Посполитої: ::ість з них увійшла до складу Росії. 1 "83 р. до Російської імперії було приєднано Крим.^ Масштаб 1 : 7 200 000 (в 1 см 72 км) Українські території кладі Російської імперії Гетьманщина (до 1764 р.) Запорожжя (до 1775 р.) Слобожанщина (до 1765 р. Нові міста, засновані на місці раїнських і татарських поселень )рдон Речі Посполитої до 1772 р Кордон Османської імперії та залежних від неї держав до 1774 р УКРАЇНА В Д р у г і й ПОЛОВИНІ 1В СТОЛІТТЯ '27*
  • 29.
    землях Австро-Угорщини вся і багатстваперебували руках польських і угорських панів. Українським селянам залишалася тажга поаия та злидні Від перших десятиліть 19 ст. почалося відчутне пожвавлення духовного життя, з яким пов'язують зародження українського визвольного руху. Традиційно його початком вважають вихід у світ 1798 р. "Енеїди" Івана Котляревського - поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури, твору, що засвідчив появу нової української літературної мови. Хвиля національного відродження захопила й західноукраїнські землі. Зусиллями діячів "Руської трійці" - Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького в підавстрійській Україні вийшов альманах "Русалка Дністрова" - перша книга на західноукраїнських землях, видрукована українською мовою. Ця подія стала віхою у справі національного відродження галицьких українців, які заявили про себе як про частину єдиного українського народу, що має свою історію, самобутню культуру. Виняткову роль у національному відродженні України відіграв Тарас Шевченко - геніальний поет і визначний художник, адже він був першим, хто сформулював українську національну ідею і через свої поетичні твори зробив її надбан- ням усього українського загалу, чим сприяв згуртуванню українців у боротьбі за своє національне визволення. На початку 60-х рр. 19 ст. національно-визвольний рух в Україні знайшов втілення в діяльності громад. Громади виникли в Києві, Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі та інших містах. Гуртківці провадили культурно-освітню роботу серед селянства, робітничої молоді, брали активну участь у створенні недільних шкіл, збирали усну народну творчість, розшукували документи з історії українського народу, писали й видавали навчальну літературу. Початок видобутку вугілля на Донбасі надав поштовху розвитку важкої індустрії в Україні Від другої половини 19 ст. стрімко зростали і українські міста, а на 20 ст. припав розквіт місто- будівництва. Тоді ж оформився своєрідний архітектурний стиль, званий українським модерном. Яскравим його зразком є Будинок земства в Полтаві Маркіян Шашкеви^18ИИ843^ Володимир Антонович (1834-1 У. Михайло Драгоманов (1841 -1895) Іван Котляревський (1769-1838) Микола Костомаров (1817-1885) Тарас Устим Кармалюк (1787-1835) 1848 Утворення Кирило-Мефодіївського О братства 1846 40 Революція _ — українців О в Австрійській імперії О Скасування кріпацтва 1861 в Російській імперії 0 Початок трудової еміграції українців з Галичини 50 70 80
  • 30.
    7 1905-1907 рокахРосійську імперію, до складу якої лили й українські землі, захопили революційні події. У ті українство набуло величезний політичний досвід. Саме : відкрито з'явилися українські газети і журнали, активну ьність розгорнули "Просвіти". За тих років легально ли діяти національні партії. Цей досвід став у пригоді під час Української революції. ? :-су 1917 українські партії та громадські організації утворили Українську Центральну Раду. Очолив її Михайло Грушевський. листопаді 1917 р. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). У квітні наступного року влада перейшла до -тьмана Павла Скоропадського, а офіційною назвою держави тала Українська Держава. Після зречення гетьманом влади країні довелося одночасно вести війну з російськими '.льшовиками, білогвардійцями та Польщею. У ці тяжкі часи їлада належала Директорії УНР. На західноукраїнських землях у листопаді 1918 р. було проголошено - східноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР), а 22 січня 1 ^19 р. обидві українські держави об'єдналися. Проте війну :уло програно, і сусідні держави захопили територію України. Незабаром усі українські землі опинилися у складі ' .льшовицької держави СРСР. Разом з іншими народами країнці розбудовували Радянський Союз, пережили - їхоліття Другої світової війни. Від середини 50-х років в Україні посилилися політичні протести проти радянського тежиму. Виходила поширювана самвидавом література, злникло кілька нелегальних організацій і груп. У 70 - 80-і токи криза охопила всі сфери життя і, зрештою, СРСР припинив існування. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада тючисто проголосила незалежність України. Це рішення було підтримано всенародним референдумом 1 грудня. В 20 ст. кіно стало наймасовішим видом мистецтва. Його пропагандистський потенціал було поставлено на службу радянській владі. Втім, справжні митці знаходили можливість створювати високохудожні кінофільми. Таким був український режисер Олександр Довженко >29' Мітинг у Києві напередодні проголошення незалежності України Як за часів царату,^так-і за комуністичного чправління поетів і письменників, які в своїх творах висловлювались за незалежність України, заарештовували До 1934 р. столицею у радянської України був Харків. Зведені в ті часи адміністративні будівлі стали своєрідною візитівкою міста Володимир Винниченко(1880-1951) Нестор Махно (1888-1934) •Дранко (1856-1916) Микола Ватутін (1901-1944) ш ш т Степан Бандера (1909-1959) Василь Стус (1938-1985) :інка(1871-1913) Розпад Російської імперії. Проголошення УНР Початок Першої 1917 О ^ А в с т ^ - У ^ ц и н світової віини 1914 О 1918 Роман Шухевич (1907-1950) Радянсько-німецька війна 1941-1945 Ухвалення Конституції України Михайло Грушевський (1866-1934) 1932-1933 Голодомор у радянській Україні О щоо Приєднання Західної України 1 У , , а О до СРСР Розпад СРСР. Проголошення незалежності України ^ 1991 1996 "«тлюра (1879-1926) Василь Симоненко (1935-1963) Чорнобильська катастрофа 1986 О 20 ст20 40 50
  • 31.
    ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ,03. Байка,і іадивосток САНКТ-ПЕТЕРБУРҐ ТоболіІркутськ Москва - ^ В І Д Е Н Ь АВСТРО ^ У Г О Р І Л И Омськ Саратов Тифліс Гашкент Є Г И П Е Т 1 тштнттщ зо* УКРАЇНА у ДБ ОХ ІІМПЕРІЙВ | а початок 19 ст. українські землі опинилися у складі двох імперій - Російської та Австрійської. У житті обох держав було чимало відмінностей. Проте їхні володарі ставилися до нашого народу майже однаково: українців не вважали за окремий народ, що має власну історію та високу культуру, обмежували вживання української мови. Українські родини і на селі, і в містах потерпали від безробіття, малоземелля, злиднів. Це спонука- ло багатьох українців полишати рідну землю й переселятися на чужину в пошуках кращої долі. Якщо із західноукраїнських земель, які перебували під владою / ^ Австрійської імперії, українці переселялися за океан - / ^ до Канади, СІЛА, Бразилії, то з Н а д д н і п р я н с ь к о ї / ^ України переселення відбувалося в межах Російської імперії. Масштаб 1 : 52 000 000 (в 1 см 520 км) ? Г І $ <и І ч ' Я ^ Ч о. Сахалін ' . Ш . я п о н О Суцільна територія, заселена українцями на початку XX ст. Території, що їх освоювали українці- переселенці на початку XX ст.
  • 32.
    У І 4 і Слуцьк М і нс ь к а с у б ) е р н і я Г у О Є Р Н І Я ! оКобринГ, Брест- Пінськ Литовськ . Воронеж [урськ Л ю б л і н ^ ° © Ковель В о ( л | і і ! и с " ь > а Ніжин рогозьк р н і я Житомиї О Охтирка Харків Прилуки (ОВовчанІ Ізяслав Самбір ^Бердичів .Канів •Полтава Тернопіль Тараща Вінниця Станіслав ; Кам'янець- Подільськ Кремени'Квород Умань ЛуганськБахмутМогилів л .Коломия . КатеринославЄлизаветград Юзівка Балта Олександрівськ Маріуполь Миколаїв ірасполь Мелітополь Кишинів >дянськ Катеринодар Євпаторіяо. Фідонісі ( Зміїний) 'Феодосія Сімфері Новоросійськ Севастополі Імператв/ МИКШШТ ;АЇНА в 19 • І Ц І І И . І І ! І І І І П І ; И Ч Г Ш І століття увійшло в історію України як період її національного відродження. Розділений кордонами -<-1 у український народ не втратив прагнення до волі. З-поміж освічених українців пожвавлюється інтерес до народної творчості, історії та культури. З'являються видання українських народних пісень, дум, переказів. Після виходу у світ "Енеїди" Івана Котляревського розвивається нова іїнська література. Історики розшукують та публікують документи українського минулого. Своїм гсенням український рух завдячував сузір'ю талановитих особистостей - Миколі Костомарову, Іванові яку, Лесі Українці. Символом українського відродження став Тарас Шевченко. Масштаб 1 : 7 900 000 (в 1 см 79 км) •ежа розселення українців а початку XX ст. „ е н т р и російських губерній ~а австро-угорських країв ^ л і в е р с и т е т и Т Могила Тараса Шевченка
  • 33.
    •32 СВІТОВА ВІ ШмО літку 1914 р. спалахнула Йеті^-- війна, яку назвали світовою, адже в неї були втягнуті всі великі держави світу. Австро- Угорщина й Росія - держави, що переділили українські землі, - воювали між собою. Так українці опинилися в різних, ворожих одна одній, арміях, а територія України стала одним з найважливіших театрів воєнних дій. Українці-галичани й українці- наддніпрянці тисячами гинули за чужі інтереси. Війна принесла українському народу неймовірні нещастя і страждання, що надали нового поштовху національно- визвольному руху. У цьому рухові не останню роль відігравало галицьке стрілецтво. Історія стрілецтва починається від 1914 р., коли було сформовано легіон Українських січових стрільців із добровольців, підготовлених різни- ми українськими товариствами, такими як "Січ", "Сокіл". Тих добровольців висилало кожне село, кожне містечко, бо галичани сподівалися, що їхня молодь допоможе звільнити Україну. •ВЯЯТІЙСЬХХ МОТВ Данциґ Кеніґсберґ N Гродно . Новогрудок X ' ВаР'Пеу Каліш Лодзі і — Ч к г Масштаб 1 : 7 000 000 (в 1 см 70 км) Вільно СМінськ /Ь Ч ст-Литовськ _. Пінськ п о Краків О Г ч - У Луцьк | / / Д Житомир Броди в Кошице£ Львів0 Г7 гЛисоняX Маківка ^Тернопіль Р / А о 0<Щ Будапешт Лінії фронтів: ^ ^ И ч » т т т наприкінці 1914 р. ~ на початку 1916 р. Станіслав Кам'янець-Подільськ ^ "З % о Ч Кишинів - Ясси О
  • 34.
    Брест- Литовськ Гомель Новгород- Сіверський Чернігів КурськМозир Люблін Коростень Житомир іеремишль Біла С Церква ЛЬВІВ Полтава Черкаси До ней^ Лугансі Умань теринославс і (Січеслав) Олександрівс)>к Ілизаветгр; Юзівк. Гуляйполе Новочеркаськ, Таганрог Маріупол^ 'остов БердянськТирасполь Коложваї Кишинів Катеринодаї К у б а * ь Ч^-ОчНоворосійськ СІМФЕРОПОЛЬ Севастополь Герб Української Держави овалення самодержавства в Росії викликало піднесення національно-визвольного руху в Україні. В ^ ^ ^ ^ березні 1917 р. було утворено Центральну Раду - представницький орган українських демократичних сил. Головою обрали Михайла Грушевського. У листопаді того ж року було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). :ня 1918 р. Центральна Рада проголосила незалежність України. Та вже за місяць більшовицькі • а :ь:-:а захопили Київ. За вкрай несприятливих обставин уряд УНР звернувся до Німеччини та Австро- 7 щини з проханням про військову допомогу. 29 квітня 1918 р. владу в Україні перебрав гетьман Павло " гтадський. Але восени проти гетьманського режиму спалахнуло повстання, очолюване Директорією. 1 - дня, після зречення Скоропадським влади, було відновлено УНР. Масштаб 1 : 8 100 000 (в 1 см 81 км) Тамбов • ч ^ 4 ; 4 . 4 ^ Воронеж Іяоомир - — Т е р н о п і ї с " * » * * » ^ Станіслав І Вінниця І ^ *!Юрод ^ Кам'янець-Подільсус V Коломия Ц^ І. :---'Мукачеве :• Чернівці V О о 4 о Ґ ' ї к * * - — Ч _г-.:ецен , Є Ч ^ . о / ^ . V В І І і 1 Д е р ж а в и , що у т в о р и л и с я , Столиця Української н а М І С И І Російської імперії ; Народної Республіки > Українська Народна на місці Російської іл Українська Народна Республіка Столиця [ ] і н ш і Західноукраїнської і 1 Народної Республіки Територія Західноукраїнської Наступ червоних військ Народної Республіки у грудні 1917 - січні 1918 рр. восени 1918 р. с..-. оіп ісгч.гго..,^ Територія Української Держави за гетьмана П.Скоропадського ^ ^ Наступ черво ^ ^ у грудні 1917 - иі Бій під Крутами ^ ^ ^ л і ЗО січня 1918 р.) і ґ * Будинок Центральної Ради в Києв^^^Щ г~ дІ. І і ь /КРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1918рр.) -33- " " і і і і і і і ш і ч і ч і і і і ч ю т і і і і і і і і ш і і і і і ми- і ні її ги ііііііпні іііііі» п ні іітвіїїііінттміїїііііііиііііііиііі «ні і
  • 35.
    Брест- Литовськ Гомель /Грип 'ять Мозир Новгород- Сіверський Курськ Чернігів Коростень Житомир Перемишль ЛЬВІВ ОБердичів £,Біла Полтава Тернопіі о Вінниця Станіслав Кам'янець-Подільськ Ч г ^ ^ П Могилів ЩІШТР Лугансі іВетфДО.*.* Катеринослав (Січеслав) Ізівка Олександрівськ Новочеркаськ,оГуляйпол0» Таганрог Маріуполі Ростов іердянрьк Катеринодар Сімферополь НоворосійськСевастополь ®БУХАРЕСТ Білогвардійці адіння Австро-Угорської імперії створило умови для державотворення на західноукраїнських землях. 13 листопада 1918 р. було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 22 січня 1919 р. відбулося об'єднання обох українських держав. Та становище УНР ставало дедалі __]складнішим. Війська Директорії не змогли зупинити наступ Червоної армії і 5 лютого залишили оиїв, відступаючи до Галичини. У ті тяжкі часи Директорію очолив Симон Петлюра. З весни 1919 р. на Україну почався наступ армії білогвардійського генерала Денікіна. Восени того ж року почався новий наступ більшовицьких військ, які невдовзі захопили більшу частину України. Із заходу наступали польські війська. Зрештою, навесні 1921 р. Польща і радянська Росія уклали договір і поділили Україну між собою. Тільки Північна Буковина і Бессарабія потрапили під владу Румунії, а Закарпаття - Чехо-Словаччини. Масштаб 1 : 8 100 000 (в 1 см 81 км) Тамбов ВАРШАВА! . ^ о- ^ (Воронеж в? Люблін о Холм Сандомир , Ужгород00 £ МІШКОЛЬЦ О ' Г Мукачеве V Чернівці ^ V Дебрецен 4 Ч ч І 7 1 К р и в ' — . Л У Ясси ґ Х а ч * .-.. / г О о 7 У У т І Миколаїв •і-г/ У*. м У ^ А КиШгжЛГаСП0"Ь Дії у 1919 р.: - Одеса ^ ^ ^ и.п.їиги,,^ оім.и, П Українська Народна V Дії у 1919 р.: українських військ • червоних військ західноукраїнська Народна білогвардійських військ Республіка (ЗУНР) польських військ «•Vі» Нестора Махна Більшовики Поляки С- Ж
  • 36.
    і УКРАЇНА вМІЖВОЄННИЙ 35 - | 1920 р. на більшій частині українських земель було встановлено радянську владу і розпочалася доба Української Радянської Соціалістичної Республіки. Наприкінці 1922 р. УРСР було включено до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). У цій державі Україна перебувала ( до 1991 р. На території УРСР впроваджувалися радянські порядки. Розгорнулося небачене ::пцтво, перебудова сільського господарства, але не за потребами України, а відповідно до інтересів :езної радянської держави. Так, у селах створювали колективні господарства - колгоспи. Селяни не . кувалися на такі перетворення. Щоб остаточно придушити опір селян, більшовицьке керівництво :з'вало в Україні голод, внаслідок якого загинули мільйони людей. Масштаб 1 : 7 350 000 (в 1 см 73,5 км)
  • 37.
    Варшава Гомель їлодимир- шинськи^ Коростень Бєлгород ІОХВИЦ!гомир Біла Церква іердичівТернопіль олтава 118.09.1941 Проскурів ЧеркасиВінниця 21.07.1941Станіслав Кам'янець- 0Подільськ УжгородУмань ірошиловград V. 17.07.1942 $ Кіровоград 014.08.1941 Дніпропетровськ ) 25.08.1941 Сталіно 26.10.1941 Запоріжжя і4.10.1941Кривий Ріг ^.Кишинів^Ь. Миколаї 16.08.1941 їерсон Одеса 46.10.194.1, оФідонісі (Зміїний) Краснодар Сімферополь 16.10.1941} к£ Феодобія Оч Новоросійськ Севастополь 4.07.1942 У щ вир Другої світової війни українські землі були втягнуті від її початку - 1 вересня 1939 р., коли німецькі війська напали на Польщу, під владою якої перебувала Західна Україна. Цій події ; передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини та Радянського Союзу, згідно з якою «західноукраїнські землі мали ввійти до складу СРСР. Так на територію Західної України було введено радянські війська. Війна Німеччини проти Радянського Союзу розпочалася 22 червня 1941 р. Вже через рік (у липні 1942 р.) Україна була повністю загарбана німецькими військами. Метою завойовників було підкорення України, винищення її населення, перетворення її земель на постачальника продовольства та сировини. На території України було створено мережу таборів смерті. Десятки тисяч людей різних національностей загинули в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Рівному. Масштаб 1 : 7 350 000 (в 1 см 73,5 км) Воронеж Радянський Союз у 1939 р Територія, приєднана до Радянського Союзу в 1939-1940 рр. Кордони Української РСР на 1940 р. Територія, окупована Німеччиною (на червень 1941р.) Держави - союзниці Німеччини ^ Наступ німецьких військ ^ ^ ^ та їхніх союзників 19 09 1941 Д а ™ захоплення міст німецькими військами Дії радянських військ ) Оборона Києва, Одеси, Севастополя ЦЦ: Райони оточення радянських військ _ Радянсько-німецький фронт наприкінці 1941р. Німецькі ) вояки ІИЯЙ? Українців женуть у німецьку неволю
  • 38.
    о [ Гомель Курськ Чернігів Ковель 'с Коростень Житомир ^ Тернопіль Г- Полтава 23 09 7 943 < ірсунь Шевчі Проскурів Вінниця 20 03 1944 СтаніславО Кам'янець- Подільськ Умань Кіровоград '• 8.01.1944 1 Сталіно 8 09 1943Запоріжжя ІМ.10 1943Нікополь Маріупі Миколаї 28 03 1944' -'Одеса 10.04.1944, о.Фідонісі (Зміїний) Краснодар Сімфероп 13.04.1944) Севастополь 9.05.1944 м ІОДОСІЯ Новоросійськ / РУГГ ^3—1945 рр.) І—Г а окупованих українських територіях розгорнувся Рух опору, який відігравав важливу роль у "V, . розгромі загарбників. Звільнення України відбувалося в 1943-1944 рр. Ще ніколи наша земля не "~£була ареною таких жорстоких боїв. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада було звільнено Київ. У грудні 1943 р. почався загальний наступ і- :-::ьких військ на Правобережній Україні. На початку жовтня 1944 р. визволено територію України в ::нах 1939 р., а наприкінці жовтня й Закарпаття. Війна коштувала українському народові близько 8 -_::знів життів. Пам'ять про учасників тих кривавих подій вшановують 28 жовтня - у день визволення : :ни і 9 травня - у день, який для мільйонів людей є святом Перемоги. Масштаб 1 : 7 350 000 (в 1 см 73,5 км) Воронеж ' « о р о д і < Пери Ростов-на- Дону тзиторія, окупована Німеччиною 1 -а листопад 1942 р.) .ІтЗжави - союзниці Німеччини ^адянсько-німецький фронт . -истопаді 1942 р. Район дій Української -звстанської армії 3 айони дій радянських тартизанів -аступ радянських військ Л. німецьких військ *а їхніх союзників Дати звільнення міст радянськими військами Райони оточення -німецьких військ Кордони Української Р С Р - ' --я України
  • 39.
    РИТАНІЯ Іладивосток Байка.і Ленінград Рига Мінськ Іркутськ Івердловсьі Казань Новосибірськ МОСКВА ІМСЬК МолдавськаРСР ТбІЛІСІ ї ; Грузинська РСР Киргизька РСР Вірменська РСРІ Таджицька РСР ій;іжанська РСР ісля Другої світової війни майже всі українські землі об'єдналися у складі Української Радянської Соці- алістичної Республіки. Року 1954 до України було 'приєднано Крим. У післявоєнний період наш народ невтомно працював, відбудовуючи зруйновані міста й села. Наприкінці 1950-х - на початку 1960-х років постало нове покоління борців за волю України - шістдесятники. З-посеред різних думок про подальшу долю України визрівала вимога виходу її з СРСР та створення Української незалежної держави. Проте такі думки радянське керів- ництво вважало протизаконними. Почалися пересліду- вання й цькування шістдесятників. Наприкінці 1991 р. Радянський Союз припинив існування, замість радянських республік постали незалежні держави. Масштаб 1 : 52 000 000 (в 1 см 520 км) Я І ' В Я І ч ії^^р : Кс кінська Латвійська РСР Литовська РСР Білоруська РСР | Радянським Союз Українська Р С Р ГГГ ' -г Радянський прикордонник За планами комуністичного керівництва, усі народи СРСР повинні були злитися в єдиний радянський народ
  • 40.
    Курськ Люблін Чернігів Бєлгород Рівне Житомир Тернопіль Хмельницький Сі^'&і:Черкаси Вінниця 1 Ужгород А Івано-Франківсі Луганськ Кіровоградіпетровськ Донецьк Запоріжжя •остов-на-Дону солаїв А в т о н о м н а Республіка5 К р и м ;,Сімфер( існодар о. Зміїний (Україна) [Ьідро'дженийЩ шихайлівєвкийі [•Золо товерхийШ 'монастирЯВШ рмрнументщ (Незалежного ті 'України Верховна Рада України Й А ПІІОА/к. серпня 1991 р. було ухвалено Акт проголошення незалежності України, а 1 грудня український ^ І ^ К народ схвалив його під час референдуму. 28 червня 1996 р. було прийнято Конституцію - ""Основний Закон нашої держави. Україна розташована в Східній Європі. Її територія складається з 24 областей та Автономної Республіки Крим. Столицею України є її найбільше місто - Київ. Великими містами, кількість :-?шканців яких перевищує 1 мільйон, є Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса. В Україні живе '-изько 48 мільйонів чоловік, з них українців - понад 37 мільйонів. Поряд з українцями в Україні :ешкають росіяни, білоруси, молдовани, татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, реки й представники інших національностей. Та всі разом ми - український народ, а земля України - іша Батьківщина. Масштаб 1:7200000 (в 1 см 72 км) Воронеж Столиці держав Державний кордон України Кордони інших держав Центри областей України і Автономної Республіки Крим Межі областей України і Автономної Республіки Крим Примітки: . Назви областей, однойменних з їх центрами, на карті не підписано 2. Київ і Севастополь - міста державного підпорядкування _.-фрами на карті позначено: 1 - Словаччина 2 - Угорщина Т~
  • 41.
    ФСЬКИІ Курськ Любліні. ^ О ІВолодимир- N Холм - Волинський Коростень Ніжин Бєлгород Житомир / / [оПереяслав- Хмельницькиї Острог Перемишлі Бердичів О Біла Церкі Почаїв ) 1 О^Х-ч О , О. Хмельницький V. І Дрогобич „Тернопіль - у Галич ^ О ВДод ^ Івано-Франківсйс^ к шР т ІцМукачеве у Коломия' , > Полтава іеркаси і Сіверсб 7 / О Кам'янець- Подільський СвятогірсіВінниця Чигирин Умань V Лугансьі Кіровоград о. Дніпропетровськ Донецьк < Кривий Ріг | Запоріжжя Маріуполь С Мелітополі Каховка ^ Білгород- Дністровський Ізмаїл " ^ Ш ^ о ж ^ К р а с н о д а р о. Зміїний .(Україна) Євпаторія '•"А; р // /д( Бахчисарай Сімферополь Севастополь Закарпаття Галичина Поділля Волинь | Полісся Середня Наддніпрянщина '40- ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ ашу країну з давніх давен поділяють на окремі землі: Волинь, Поділля, Закарпаття. .Слобожанщина тощо. їх називають історико-етнографічними. Кожна з них вирізняється [самобутністю народного будівництва, одягу, господарськими заняттями, звичаями та традиціями. що"сформувалися під впливом природного середовища та історичних особливостей. Довідатися про них можна в музеях народної архітектури та побуту. Особливості життя народу в різні історичні періоди досліджує наука етнографія (від грецьких слів етно - народ, графія - опис). Масштаб 1:7 200000 (в 1 см 72 км Воронеж КУКПНПН І Українські історико І,У КОНИНА етнографічні землі л Музеї народної архітектури та побуту
  • 42.
    І У .і с т Д А В Н Я І С Т О Р І Я сторінк НАЙДАВНІШЕ МИНУЛЕ УКРАЇНИ 4 ПЕРШІ ЗЕМЛЕРОБИ й СКОТАРІ 5 ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ на ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 6 ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН 7 К Н Я Ж А Р У С Ь - У К Р А Ї Н А ДНІ СЛОВ'ЯНИ 10 7АНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ПЕРШІ КНЯЗІ 11 РУСЬ ЧАСІВ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО т л ЯРОСЛАВА МУДРОГО 12 ГТАРОДАВНІЙ КИЇВ 13 РУСЬ за ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ 14 МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА 15 ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 16 УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 14-15 століттях 17 К О З А Ц Ь К А Д О Б А УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 16 столітті 20 ЕИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ 21 ПЕРШІ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 22 НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. • ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ 23 УКРАЇНА в ДОБУ РУЇНИ (1657-1667 рр.) 24 УКРАЇНА в ДОБУ РУЇНИ (1667-1687 рр.) 25 ГЕТЬМАНЩИНА в другій половині 17 - на початку 18 століття 26 " КРАЇНА в другій половині 18 століття 27 В І Д Р О Д Ж Е Н Н Я У К Р А Ї Н И УКРАЇНА у СКЛАДІ ДВОХ ІМПЕРІЙ ЗО " КРАЇНА в 19 - на початку 20 століття 31 ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 32 "КРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1918 рр.) 33 УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1919-1920 рр.) 34 "КРАЇНА в МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД 35 "КРАЇНА в ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1942 рр.) 36 "КРАЇНА в ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1943-1945 рр.) 37 УКРАЇНА у СКЛАДІ СРСР 38 УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА 39 ХТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ 40
  • 43.
    Атлас укладено іпідготовлено до друку Закритим акціонерним товариством "Інститут передових технологій" 2004 р. Перевидано у 2008 р. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єкта видавничої справи ДК № 2 0 1 7 від 2 3 . 1 1 . 2 0 0 4 р. Упорядник Дмитро Ісаєв Редактори: Дмитро Ісаєв, Дмитро Вортман Владислав Гречаний Текст Віталія Власова Малюнки Володимира Зельдеса вул. Попудренка, 54, Київ-94, МСП-660; 0 2 6 6 0 тел. (044) 292 2027, 568 5332 Е-таіІ: іаІ@апІех.кіеу.иа Иі1р://««т.іаі.кіеу.иа Підписано до друку 18.07.2008 р. Папір крейдяний 170 г/м2 Формат паперу 6 4 x 9 4 Ум. друк. арк. 5,4 + обкладинка Наклад 15 0 0 0 прим. © ЗАТ "Інститут передових технологій", 2004, 2008 рр. © Барладін О . В . , 2004, 2008 рр. 15 9 ВМ 978-96 V Ш 7 8 9 6 6 7 6-7650- 6 5 0 4 •9-0 9 0