1. РЕАНІМАЦІЙНІ ЗАХОДИ ПРИ ЗУПИНЦІ
ДИХАННЯ.
ФАІСб-1-09
Висоцька Тетяна

2. 1 — приносові
ЗАГАЛЬНА БУДОВА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
пазухи;
2 — стовбур
мозку;
3 — носова
частина горла;
4 — ротова
частина горла;
5 — гортанна
частина горла;
6—
надгортанник; 7 —
стравохід;
8 — ребра;
9 — міжребербні
м’язи;
10 — ліва легеня;
11 — поперекова
частина
діафрагми;
12 — діафрагма;
13 — листки
плеври;
14 — серце;
15 — бронхи;
16 — легеневі
судини;
17 — трахея;
18 — гортань;
19 — носове
волосся;
20 — носова
порожнина.

3. ЗАПАМ`ЯТАЙТЕ!!!
які ознаки повинні служити сигналом для надання
свідомість
сплутана або першої допомоги:
людина
непритомна.
дихання то судомне, то рідке (замість 16-
18 за хвилину налічується всього 5-8
дихань) або його зовсім немає.
пульс на великих судинах (сонна
артерія - біля основи передньої
сторони шиї, стегнова артерія - в
ділянці пахової складки) то
з'являється, то зникає;

4. ОДРАЗУ ПОЧИНАЙТЕ РОБИТИ ШТУЧНУ
ВЕНТИЛЯЦІЮ ЛЕГЕНІВ

5. ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНІВ
(ШТУЧНЕ ДИХАННЯ) - ЦЕ ВДУВАННЯ «СВОГО» ПОВІТРЯ
В ЛЕГЕНІ ПОТЕРПІЛОГО. ТАКЕ ПОВІТРЯ , МІСТИТЬ У
СОБІ 16% КИСНЮ (ПРИ 21 % В АТМОСФЕРНОМУ
ПОВІТРІ) І ДОСТАТНЄ ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ НИМ КРОВІ
ПОТЕРПІЛОГО.
Завдання штучної вентиляції - ритмічне
нагнітання повітря в легені в достатньому
обсязі: видих при цьому відбувається
самостійно за рахунок еластичності легенів
та грудної клітки.

6. Необхідно зробити таке: 1. Покласти потерпілого
горизонтально на спину,
при цьому порушення
дихання виникає, як
правило, внаслідок
западання язика. Для
попередження
западання язика
необхідно висунути
вперед нижню щелепу
потерпілого, відкрити
рот, зігнути голову, як
вказано на мал. №1.
2. Звільнити ділянку шиї, грудної клітки, тулуба від стягуючих
предметів одягу (краватки, пояса, ременя, бюстгалтера і
т.інше).

7. 3.Відкрити рот і впевнитись у відсутності сторонніх тіл в ротовій
порожнині (харчових і блювотних мас, крові, слизу). Голову
потерпілого повертають на бік, відкривають рот, очищають порожнину
рота пальцем, обгорнутим марлею або хусточкою (мал. №2).

8. 4. Закинути максимально
голову назад і видихнути
в рот потерпілого повітря
(для нього це вдих).
5. Через деякий час знову
провести видих повітря в
рот потерпілого.
Слідкувати за грудною
кліткою

9. Однією рукою
закидають
голову назад,
а другою
беруть за
підборіддя і
піднімають
вверх нижню
щелепу,
закриваючи
рот, проводять
глибокий вдих
і повітря
видихають в
ніс
потерпілого.

10. Т-подібна
або S-
подібна
трубка
Ці засоби використовують тільки медпрацівники.

11. Не забудьте
перевірити
пульс на
сонній
ар` терії,
приклавши до
неї 2 пальці.

12. ЗАКРИТИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ - ЦЕ
РИТМІЧНЕ ЗДАВЛЮВАННЯ СЕРЦЯ МІЖ
ПЕРЕДНЬОЮ СТІНКОЮ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ТА
ХРЕБТОМ. ПРИ НАДАВЛЮВАННІ КРОВ ІЗ ПРАВОГО
ШЛУНОЧКА ПОСТУПАЄ В АОРТУ, ЛЕГЕНЕВІ СУДИНИ
ТА ЛЕГЕНІ, А ПРИ РОЗСЛАБЛЕНІ - ПО ВЕНАХ
ЗАПОВНЮЄ ПОРОЖНИНИ СЕРЦЯ. ТАКИМ ЧИНОМ
РИТМІЧНЕ ЧЕРГУВАННЯ ЗДАВЛЮВАНЬ ТА
РОЗСЛАБЛЕНЬ ПЕВНОЮ МІРОЮ ЗАБЕЗПЕЧУЄ
РОБОТУ СЕРЦЯ ЯК НАСОСА.
Закритий масаж серця ефективний тільки при
одночасному проведенні штучної вентиляції
легенів

14. у дорослого кількість поштовхів
повинна бути не менше 60 в одну
хвилину!!!

15. Дітям до 10-12
років зовнішній
масаж серця
слід проводити
кінчиками двох
пальців:
кількість
поштовхів 70-
80; 100-120 в
одну хвилину.

16. Спочатку роблять 4 вдохи, потім, якщо біля потерпілого
знаходиться одна людина, то вдування повітря в легені
потерпілого чергуються з 15 натискуваннями на грудину з
інтервалом 1 сек. (15 натискувань на грудину, два вдохи)

17. Спочатку роблять 4
вдохи, потім, якщо є
двоє, то одна
людина проводить
штучне дихання «з
рота в рот» або «з
рота в ніс», а друга
виконує зовнішній
масаж серця у
співвідношенні (1:4;
1:5) (5 натискувань
на грудину, один
вдих)

18. Методика стискання грудної
клітини.

19. Метод Холгера-Нільсена

20. Метод Сільвестра та Метод Шефера