Звіт зі спостереження за виборами (проміжний)

Проміжний звіт за підсумками спостереження за виборами Президента України - 2019
Правозахисна платформа «Успішна варта», лютий 2019
1

2
Зміст
РЕЗЮМЕ............................................................................................................................................ 3
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ............................................................................ 6
УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ........................................................................................ 8
ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ............................................................................................. 8
ОКРУЖНІ ВИБОРЧІ КОМІСІЇ ....................................................................................................... 9
РЕЄСТРАЦІЯ ВИБОРЦІВ ................................................................................................................ 10
РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ ........................................................................................................... 11
УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕДВИБОРНОЇ АГІТАЦІЇ .................................................................... 12
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА ПРАВОПОРЯДКУ ПІД ЧАС ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ .................. 14
ФІНАНСУВАННЯ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ...................................................................................... 16
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ................................................................................................. 17
НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ СПОСТЕРІГАЧІ ...................................................................... 18
РЕКОМЕНДАЦІЇ.............................................................................................................................. 19
ПРО ПРАВОЗАХИСНУ ПЛАТФОРМУ «УСПІШНА ВАРТА»......................................................... 20

3
РЕЗЮМЕ
Чергові вибори президента України призначені на 31 березня 2019 року. Виборча кампанія
стартувала у встановлений законодавством термін - 31 грудня 2019 року.
18 січня 2019 року правозахисна платформа «Успішна варта» отримала дозвіл від ЦВК мати
своїх офіційних спостерігачів на виборах. Спостереження здійснюється шляхом роботи більше
50 довгострокових і короткострокових спостерігачів у виборчих округах; інтерв'ю з
представниками штабів кандидатів, виборчих комісій, медіа спільноти і суспільного сектора;
збору інформації з відкритих джерел інформації.
Даний звіт сформований за підсумками спостереження за період 31 грудня 2018 року - 28 лютого
2019 року з метою інформування української та міжнародної громадськості про хід виборчого
процесу в Україні та порушення, які можуть вплинути на вільне волевиявлення громадян і
результати виборів.
***
Законодавча база в цілому достатня для проведення демократичних виборів. Разом з тим,
необхідні подальші зусилля для забезпечення стабільності виборчого законодавства і його
уніфікації (прийняття Виборчого кодексу). Після старту президентської кампанії 2019 року в
парламенті розглядалися законопроекти, що впливають на хід виборів. Так, 7 лютого під гаслами
антиросійської риторики був прийнятий закон, що обмежує можливість міжнародних організацій зі
спостереження за виборами (про заборону громадянам РФ бути спостерігачами на виборах в
Україні). Також, протягом кампанії до порядку денного парламенту було включено законопроект
про посилення кримінальної відповідальності за порушення, пов'язані з виборами.
Станом на 28 лютого управління виборчим процесом здійснювалося в терміни та в обсягах
повноважень, передбачених виборчим законодавством. До 18 лютого Центральною виборчою
комісією (ЦВК) було сформовано 199 окружних виборчих комісій (ОВК). 44 кандидата подали
подання на 7355 членів ОВК. Зазначена кількість є достатньою для формування комісій без
направлення запиту про призначення членів до ЦВК. За даними українських журналістів, члени ОВК
від ряду кандидатів на попередніх виборах працювали на інших кандидатів. Експерти допускають,
що таке «перетікання» пов'язане з тим, що ряд кандидатів є технічними. І призначені за їх подачі
члени ОВК будуть працювати в інтересах інших кандидатів, які є лідерами гонки. Також зафіксовані
перші факти тиску на роботу ОВК з боку праворадикальних організацій (ОВК №24 у Дніпрі).
Реєстрація виборців є пасивною та постійно діючою і відбувається на основі централізованого
Державного реєстру виборців (ДРВ). До попереднього списку виборців на президентських виборах
включені 35 602 855 громадян (станом на 31 грудня 2018 р). Позитивним моментом є той факт, що
ЦВК спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування для внутрішньо переміщених осіб з
Донецької та Луганської областей. Разом з тим, права голосу на президентських виборах 2019 року
буде позбавлено майже 1 млн. громадян через відсутність зареєстрованого місця проживання.
Також обмежені виборчі права близько 3 млн. українських громадян, які проживають у Російській
Федерації, у зв'язку з рішенням ЦВК про закриття виборчих дільниць у цій державі.
Процес реєстрації кандидатів пройшов відповідно до законодавчих вимог. У встановлений законом
термін до комісії надійшло 89 заяв на реєстрацію в якості кандидата на пост Президента, з яких було
зареєстровано 44 кандидати. У судовому порядку оскаржив відмову ЦВК в реєстрації кандидат від
Комуністичної партії Петро Симоненко. Суд першої інстанції та Верховний суд відмовили в
задоволенні позовних вимог. Експерти відзначають, що ряд зареєстрованих кандидатів не мають

4
рейтингу електоральної підтримки та є «технічними» для більш крупних учасників передвиборної
гонки. Крім того, проти одного з лідерів опозиції зареєстрований «кандидат-двійник» (кандидат з
аналогічним прізвищем та ініціалами).
Протягом перших двох місяців виборчої кампанії з боку кандидатів були зафіксовані такі порушення
порядку проведення передвиборної агітації, як поширення агітаційної продукції без передбачених
законом вихідних даних, прихована агітація, розміщення агітаційної продукції в приміщеннях
органів влади і комунальних установах (переважно агітація чинного Президента). Перешкодою для
кандидатів на шляху до здійснення кампанії є часті випадки пошкодження агітаційних матеріалів і
білбордів, а також агітаційних наметів (фіксуються в різних регіонах і по відношенню до різних
кандидатів). Також зафіксовані спроби зриву заходів кандидатів з боку праворадикальних
організацій (9 лютого в Києві під час акції кандидата Юлії Тимошенко). У ході кампанії також
кандидати заявляли про випадки фізичного насильства на свою адресу і по відношенню до
співробітників штабів (А.Гриценко, О.Вілкул, О.Богомолець).
Значною мірою вплинути на результати волевиявлення громадян може використання чинним
президентом Петром Порошенком своїх посадових повноважень та адміністративного ресурсу
для проведення виборчої кампанії в якості кандидата на пост президента. Після старту виборчої
кампанії і до офіційної реєстрації в якості кандидата президент Порошенко здійснив ряд поїздок в
регіони України для презентації томосу про отримання автокефалії (т.зв. томос-тур), які можна
розцінювати як виборчі поїздки з метою передвиборчої агітації.
Також в рамках поточної виборчої кампанії актуальна проблема підкупу виборців, в тому числі
через легальні виплати соціальної допомоги та монетизацію соціальних пільг (субсидій). Журналісти
опублікували дані про багатоступінчасту схему підкупу виборців через т.зв. «сітку» з боку штабу
чинного президента України Петра Порошенка. Людям, які висловили підтримку діючому
президенту Порошенку, далі пропонується можливість отримати додаткові соціальні виплати від
держави.
Учасники виборчого процесу також заявляли про факти тиску і переслідувань з боку
правоохоронних органів. Такі випадки були зафіксовані по відношенню до кандидатів, які
перебувають в опозиції по відношенню до Петра Порошенка (Є.Мураєв, Ю.Тимошенко). В цілому, в
рамках виборчої кампанії простежується тенденція, коли частина правоохоронних органів (Служба
безпеки України і Генеральна прокуратура України) здійснюють дії та заяви в інтересах чинного
президента Петра Порошенка. Утой же час Міністерствовнутрішніх справ займає позиції,які можуть
свідчити про підтримку інтересів іншого лідера гонки - кандидата Юлію Тимошенко. Найбільш
яскраво на поточний момент ця тенденція проявилася 21-22 лютого під час взаємного викриття схем
з використанням т.зв. «виборчих пірамід», які нібито використовуються цими кандидатами.
Крім того, у зв'язку зі стартом виборчої кампанії в Україні почастішали випадки затримань
користувачів соціальних мереж, які нібито хотіли вплинути на виборчий процес «за завданням
Росії».
Діяльність ЗМІ в період передвиборної кампанії регулюється Законом про вибори, який
передбачає, що як державні, так і приватні ЗМІ повинні забезпечувати збалансоване висвітлення
кандидатів. Напередодні виборчої кампанії державна політика України була спрямована на
створення додаткових обмежень для роботи незалежних медіа та журналістів під виглядом
боротьби з сепаратизмом і необхідності захисту інформаційного простору від російської агресії.

5
Протягом виборчої кампанії - 2019 Національна рада з питань теле- і радіомовлення зберігає
практику призначення перевірок опозиційним телеканалам («Наш», 112 Україна). Крім того, ряд
кандидатів повідомляли про наявність своїх імен у «чорних списках» людей, які не запрошуються
на певні телеканали і не публікуються в ЗМІ. Також кампанія характеризується транслюванням
інформації, що дискредитує («чорний піар») опонентів на телеканалах, які належать кандидатам
або наближеним до них особам (наприклад, серія мультфільмів «Зашкварені» на близькому до
президента Порошенка телеканалі «Прямий»). Особливістю кампанії - 2019 є активне використання
кандидатами реклами в соціальних мережах Youtube та Facebook.
Перевірити, чи оплачується вона з їх виборчих фондів, можна буде після публікації фінансових звітів
по використанню виборчих фондів кандидатів. Вони повинні бути подані в ЦВК, Національне
агентство по запобіганню корупції та опубліковані не пізніше ніж за 5 днів до дня голосування (25
березня). За оцінкою експертів, поширена практика, коли кандидати оплачують ряд активностей
поза рамками свого виборчого фонду. Йдеться про оплату роботи агітаторів, т.зв. «джинсових»
сюжетів на телебаченні та радіо, технологіях «чорного піару» проти конкурентів та ін.
Станом на 22 лютого ЦВК також акредитувала 36 спостерігачів від іноземних держав і 312
спостерігачів від міжнародних організацій. На законодавчому рівні парламент заборонив бути
спостерігачами на виборах громадянам Російської Федерації та особам, запропонованим
російською стороною (закон прийнятий 7 лютого). Крім того, право спостерігати за виборчим
процесом отримали 139 українських громадських організацій. Правозахисники стурбовані
наданням статусу спостерігачів праворадикальним парамілітарним угрупованням («Національні
дружини», «Державницька ініціатива Яроша»). Участь даних угруповань, які раніше неодноразово
брали участь в актах агресії проти інакомислячих в Україні, може привести до залякування
кандидатів і виборців, а також до силових сценаріїв на виборчих дільницях у день голосування.

6
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ
Президент України обирається народним голосуванням строком на п'ять років. Якщо жоден з
кандидатів не набере більше 50% голосів у першому турі, через три тижні після дня голосування
проводиться другий тур виборів, в якому беруть участь два кандидати, що отримали найбільшу
кількість голосів у першому турі.
Основна нормативно-правова база виборів президента України складається з Конституції
України, Закону України "Про вибори Президента України"1
(далі - "Закон про вибори"), Закону
України "Про Центральну виборчу комісію"2
, Закону України "Про державний реєстр виборців"3
.
Основне законодавство доповнюється деякими положеннями Кодексу адміністративного
судочинства, Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, а також
нормативними актами, прийнятими Центральною виборчою комісією.
Комплексна виборча реформа, яка б уніфікувала виборче законодавство для всіх видів виборів,
станом на грудень 2018 року, так і не була реалізована.
Нормативно-правова база щодо проведення виборів в Україні після 2014 року залишається
фрагментованою, містить прогалини і неточності. Їй не вистачає правової визначеності щодо
реєстрації кандидатів, правил проведення передвиборної агітації та фінансування кампаній,
вирішення виборчих суперечок і регулювання діяльності засобів масової інформації.
7 листопада 2017 року народні депутати проголосували в першому читанні за проект Виборчого
кодексу4
, який об'єднав 5 виборчих законів: про вибори Президента, народних депутатів, про
місцеві вибори, про Центральну виборчу комісію та про державний реєстр виборців. Станом на
грудень 2018 року Виборчий кодекс5
, як і раніше знаходився на розгляді в парламентському
Комітеті з питань правової політики і правосуддя.
Починаючи з президентських виборів 2014 року, уряд виступив з ініціативами посилення
кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства. 14 жовтня 2014 року
(перед парламентськими виборами) були прийняті поправки до Кримінального кодексу, які
посилили відповідальність за порушення, пов'язані з виборами6
.
1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14
2 https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-15/print1443087113377542
3 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16
4 Спочатку на розгляд Верховної Ради було представлено два проекти Виборчого кодексу. Законопроект №3112, який було
зареєстровано депутатом Валерієм Писаренком у вересні 2015 року, та законопроект № 3112-1, поданий групою депутатів,
зокрема Олександром Черненко і Леонідом Ємцем. Кожним з проектів пропонувалося три варіанти виборчих систем для
виборів: пропорційна система, система єдиного непереходного голосу на виборах до районних рад, мажоритарна виборча
система. При цьому перший проект не передбачає відкритих списків. Альтернативний проект №3112-1 виборчого кодексу по
завершенню голосування набрав найбільше голосів.
5 До Виборчого кодексу надійшла рекордна кількість поправок - 4200.
6 Згідно з внесеними змінами, за позбавлення громадян права участі в голосуванні або перешкоджання роботі виборчих
комісій передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. За махінації з Держреєстру
виборців передбачений тюремний термін від 2 до 4 років; за виготовлення, використання і навіть зберігання підроблених
бюлетенів - від 3 до 7 років.

7
13 квітня 2018 року до парламенту був внесений урядовий законопроект щодо посилення
відповідальності за порушення
виборчого законодавства7
.
Законопроект був включений до
порядку парламенту на 26 лютого,
проте так і не був винесений на
голосування. В цілому, вітаючи намір
збільшити прозорість виборчого
процесу, «Успішна варта» змушена
констатувати, що є ризик використання
ряду норм законопроекту як інструменту боротьби проти політичної опозиції на майбутніх
парламентських виборах 2019 року8
.
Після старту президентської кампанії 2019 року під гаслами антиросійської риторики був
прийнятий ряд рішень, що обмежують право голосу для українських громадян і можливості
міжнародних організацій зі спостереження за виборами.
Так, постановою №274 ЦВК України вирішила перенести ділянки для голосування з Російської
Федерації в посольства України в Грузії, Казахстані та Фінляндії. Цим рішенням комісія фактично
викреслила з виборчого процесу 2019 року 3 мільйони українців, які (згідно з офіційними заявами
представників української влади) знаходяться на території Російської Федерації.
7 лютого Верховна Рада України 232 голосами проголосувала за законопроект №9524, яким
заборонила громадянам Російської Федерації та особам, запропонованим російською стороною,
бути спостерігачами на президентських, парламентських і місцевих виборах в Україні. У
пояснювальній записці до закону зазначено, що він розроблений «з метою мінімізації ризиків і
загроз втручання Російської Федерації у проведення виборів в Україні»9
. Напередодні прийняття
цього закону (4 лютого) президент України Петро Порошенко заявив, що віддасть наказ Державній
прикордонній службі України не пускати спостерігачів від Російської Федерації на президентські
вибори 2019 року. Закон був підписаний президентом 26 лютого.
7 Законопроект №8270 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення
виборчого законодавства», суб'єкт законодавчої ініціативи - Кабінет Міністрів України
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63864
8 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/sazhat-za-grechku-chto-dumayut-yuristy-ob-uzhestochenii-otvetstvennosti-za-narushenie-
izbiratelnogo-prava
9 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/verkhovnaya-rada-zapretila-rossiyskikh-nablyudateley-na-vyborakh-prezidenta
Кримінальний кодекс України (далі - ККУ) вже містить 7
статей, що передбачають кримінальну відповідальність за
правопорушення, пов'язані з виборчими процесами (ст.157-
160). Згідно з відкритими даними на сайті Генеральної
прокуратури, за 2018 р за даними статтями ККУ було взято
на облік 15 кримінальних правопорушень. З них тільки у двох
справах (по ст. 160 Підкуп виборця) були пред'явлені підозри, і
справу передано до суду.

8
УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ
Управління виборчим процесом здійснюється на трьох рівнях, включаючи Центральну виборчу
комісію (ЦВК), окружні виборчі комісії (ОВК) та дільничні виборчі комісії (ДВК). Незважаючи на те,
що територія України поділена на 225 виборчих округів, у зв'язку з проведенням виборів
Президента України в 2019 році було сформовано тільки 199 ОВК.
12 лютого ЦВК затвердила перелік територіальних виборчих округів, на яких не будуть проводити
вибори президента України. Це територія Автономної Республіки Крим та 14 округів на території
Донецької та Луганської областей. У ЦВК відзначили, що відповідне рішення було прийнято на
основі указу президента Порошенка від 7 лютого 2019 року, яким він затвердив кордони і перелік
районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій в ОРДЛО.
Дільничні виборчі комісії повинні бути сформовані, згідно графіка виборів, не пізніше 18 днів до дня
голосування (до 12 березня включно).
ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
Центральна виборча комісія (ЦВК) є постійно діючим органом, що відповідає за забезпечення
реалізації та захисту виборчих прав громадян, а також однакове застосування закону про вибори.
ЦВК, що регулює всі технічні аспекти виборів, визначає одномандатні виборчі округи, призначає
окружні виборчі комісії, контролює функціонування Державного реєстру виборців і виділяє бюджет
для проведення виборів. Крім цього, в завдання ЦВК входить реєстрація довірених осіб партій і
кандидатів, а також організацій громадських спостерігачів, акредитація міжнародних спостерігачів,
здійснення контролю фінансування передвиборних кампаній.
23 березня 2014 року, напередодні позачергових президентських виборів, у закон про ЦВК були
внесені поправки, що дозволяють членам комісії, призначеним 1 червня 2007 року, продовжувати
виконання своїх функцій після закінчення 7-річного терміну повноважень. Це було зроблено, щоб
уникнути ситуації, в якій мандат члена ЦВК став би недійсним посередині виборчого процесу.
Після численних рекомендацій міжнародних організацій на початку лютого 2018 року президент
Порошенко вніс до Верховної Ради оновлене подання на призначення членів ЦВК. 20 вересня 2018
року парламент проголосував за 14 нових членів ЦВК. Два члена комісії зберегли за собою посади
до квітня 2021 року. Одне вакантне місце залишається квотою "Опозиційного блоку", який на
момент голосування відмовився подавати свою кандидатуру. За оцінкою експертів, 9 з 16
призначених нових членів комісії можна вважати лояльними до адміністрації чинного президента
Порошенка.
У вересні 2018 року спеціально заради цих призначень в парламенті було прийнято рішення
розширити склад ЦВК до 17 осіб, також в законі було змінено положення про те, скільки членів
комісії можна вважати кворумом (11 осіб)10
.
5 жовтня 2018 року нові члени ЦВК принесли присягу в парламенті, після чого провели своє перше
засідання, на якому було обрано голову комісії, двох заступників та секретаря. Перше засідання
члени Комісії вирішили провести в закритому форматі та журналістів на зустріч не допустили. Згідно
чинного законодавства України, діяльність Комісії здійснюється відкрито і публічно, тобто всі
абсолютно засідання ЦВК повинні бути відкритими для засобів масової інформації та представників
громадськості.
10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2550-19#n2

9
Станом на 22 лютого управління ЦВК виборчим процесом здійснювалося в терміни і в обсягах
повноважень, передбачені виборчим законодавством.
ОКРУЖНІ ВИБОРЧІ КОМІСІЇ
ОВК і ДВК є тимчасовими органами, члени яких висуваються кандидатами. ЦВК призначає ОВК, а
ОВК призначає ДВК. До складу ОВК повинно входити не менше 12 членів.
До 18 лютого - термін, встановлений законодавством - ЦВК було сформовано 199 ОВК. 44 кандидата
подали подання на 7355 членів ОВК11
. Зазначена кількість є достатньою для формування комісій без
направлення запиту про призначення членів у ЦВК. Голови, заступники голів та секретарі ОВК
(керівники) призначалися пропорційно кількості висунутих кандидатів з використанням формули,
визначеної ЦВК. Це дозволило забезпечити рівномірний розподіл згаданих посад серед кандидатів.
Згідно з даними, опублікованими ЦВК, близько 65,7% таких призначених осіб мали попередній
досвід роботи у виборчій комісії (на попередніх президентських виборах - 71%).
За даними українських журналістів, члени ОВК від ряду кандидатів на попередніх виборах
працювали на інших кандидатів. Так, кілька членів ОВК, які в 2014 році працювали на кандидата
Юлію Тимошенко, на виборах 2019 року було подано від маловідомих кандидатів Миколи Габера
та Андрія Новака - по 7 і 5 осіб відповідно. Як представники Петра Порошенка в 2014 році в ОВК
працювали 4 з 8 членів нових ОВК від кандидата Романа Насірова. 8 членів ОВК партії «УДАР» (на її
основі в 2014 році був створений Блок Петра Порошенка) на виборах 2019 року представляють
інтереси кандидата Юлії Литвиненко.
Експерти допускають, що таке «перетікання» членів ОВК пов'язано з тим, що ряд кандидатів є
технічними. І призначені за їх подачі члени ОВК будуть працювати в інтересах інших кандидатів, які
є лідерами гонки.
Зафіксовані перші факти тиску на роботу ОВК з боку праворадикальних організацій. Так, 21 лютого
в Дніпрі окружна виборча комісія №24 не змогла почати роботу через блокування з боку
представників угруповання С14. Значна частина членів ОВК відмовилася або не з'явилася на
засідання. Представники С14 не давали голові ОВК вчиняти будь-які дії щодо комісії. У С14
повідомили, що претензії до глави ОВК були викликані його нібито проросійської і
«сепаратистською» позицією12
.
11 На позачергових виборах президента 2014 року кандидатами було подано 4 164 кандидатур в ОВК
12 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/aktivisty-s14-napali-na-predsedatelya-izbiratelnoy-komissii-i-sorvali-rabotu-oik

10
РЕЄСТРАЦІЯ ВИБОРЦІВ
Реєстрація виборців є пасивною і постійно діючої, і відбувається на основі централізованого
Державного реєстру виборців (ДРВ). ЦВК здійснює контроль за ДРВ, який оновлюється щомісяця.
Починаючи з 2013 року, виборці можуть перевіряти свої персональні дані в інтерактивному режимі,
що підвищує прозорість13
.
До попереднього списку виборців на президентських виборах включені 35 602 855 громадян. Такі
дані Державного реєстру виборців на 31 грудня 2018 року14
.
За даними керівництва ДРВ, майже 1 млн. громадян не зможе проголосувати на виборах через
відсутність зареєстрованого місця проживання. У 2003 році парламент прийняв закон, який
фактично скасував прописку. Але по факту її просто почали називати «реєстрацією місця
проживання». Згідно з інформацією Офісу реформ адміністративних послуг, протягом року
послугою реєстрації та перереєстрації місця проживання користується понад 2 млн осіб. При цьому
не менше 30% громадян не можуть в силу тих чи інших причин зареєструватися за місцем
проживання.
Для забезпечення конституційного права громадян обирати і бути обраними повинні бути
передбачені законодавчі механізми для можливості голосування громадян, які не мають
офіційної реєстрації місця проживання.
Виборчі права громадян також були обмежені рішенням ЦВК про перенесення 5 виборчих
дільниць з території Російської Федерації в посольства України в Грузії, Казахстані та Фінляндії15
.
Як заявив у квітні 2018 року міністр закордонних справ Павло Клімкін, в Росії проживає близько 3
мільйонів українців. Відповідно, виборчі права цих громадян будуть суттєво обмежені під час
президентської кампанії-201916
.
Для забезпечення права голосу українських громадян, які перебувають у Російській Федерації, на
території цієї країни повинні бути відкриті виборчі дільниці.
Позитивним моментом є той факт, що ЦВК спростила процедуру тимчасової зміни місця
голосування для внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей. Згідно з
постановою ЦВК, громадяни, виборча адреса яких
знаходиться на тимчасово окупованих територіях
Донецької та Луганської областей, можуть не додавати
до заяви документи, що підтверджують необхідність
тимчасової зміни місця їх голосування. Впровадженою
процедурою можна скористатися лише на період
проведення виборів президента України, народних депутатів України та всеукраїнського
референдуму17
.
13 https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?start
14 https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pdt=1
15 Постанова ЦВК №274 від 31 грудня 2018 року http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=44232&what=0
16 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/3-milliona-ukraintsev-v-rossii-ne-smogut-prinyat-uchastiya-v-vyborakh
17 http://mtot.gov.ua/tsvk-sproshheno-protseduru-zminy-mistsya-golosuvannya-dlya-vpo-donetskoyi-ta-luganskoyi-oblastej/
Як повідомили в ЦВК, станом на 20
лютого 26 541 виборець побажав
змінити місце для голосування на
виборах.

11
РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ
Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років,
має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє
державною мовою. Кандидати можуть висуватися політичними партіями або балотуватися шляхом
самовисування. Для реєстрації кожен кандидат повинен представити вичерпний перелік
документів, разом з документом, що підтверджує внесення грошової застави в розмірі 2,5 млн.
гривень на спеціальний банківський рахунок ЦВК. Внесена застава повертається тільки тим
кандидатам, яким було відмовлено в реєстрації, а також двом кандидатам, які пройшли до другого
туру.
8 лютого ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у президенти України. Процес реєстрації ЦВК
кандидатів пройшов відповідно до законодавчих вимог. У встановлений законом термін до комісії
надійшло 89 заяв на реєстрацію в якості кандидата на пост Президента, з яких було зареєстровано
44 кандидати. Кандидати, яким було відмовлено в реєстрації, допустили суттєві помилки в поданих
документах або не внесли грошову заставу.
У судовому порядку оскаржив відмову ЦВК в реєстрації кандидат від Комуністичної партії Петро
Симоненко. Верховний суд прийняв рішення погодитися з рішенням суду першої інстанції, який
відмовив у задоволенні позовних вимог лідеру КПУ18
.
На нинішніх виборах зареєстрована рекордна кількість кандидатів на пост президента України19
.
Таким чином, вибори є найбільш конкурентними за всю історію незалежної України. Разом з тим,
для участі у виборах в якості кандидатів зареєструвалися ряд маловідомих у загальнонаціональному
масштабі претендентів з відсутністю електорального рейтингу і партійних структур. Такі кандидати,
як правило, виконують роль «технічних» для більш крупних лідерів президентських перегонів.
Кількість представників в окружних і дільничних виборчих комісіях розподіляється пропорційно між
усіма кандидатами (в тому числі і керівних посад). Імовірно, представники від ряду кандидатів у
комісіях працюватимуть в інтересах інших кандидатів. Так, за оцінками експертів, своїх технічних
кандидатів зареєстрували діючий президент Петро Порошенко та лідер партії «Батьківщина» Юлія
Тимошенко.
Також у ЦВК був зареєстрований т.зв. «кандидат-двійник» - депутат від партії «Народний фронт»
Юрій Тимошенко. Ініціали Юрія Володимировича Тимошенка (Тимошенко Ю.В.) в скороченому
вигляді повністю збігаються з ініціалами кандидата від партії «Батьківщина» Юлії Володимирівни
Тимошенко, яка лідирує в соціологічних опитуваннях. Таким чином, у виборчому бюлетені поруч
будуть розташовуватися два прізвища Тимошенко, що може ввести в оману виборців.
Технології технічних кандидатів і кандидатів-двійників застосовуються в українських виборчих
кампаніях протягом тривалого часу. Для вирішення цієї проблеми на законодавчому рівні
необхідно передбачити певний ценз, що виключає таку недобросовісну конкуренцію кандидатів
у майбутньому. В якості такого цензу може бути, наприклад, введено вимогу щодо наявності у
кандидатів мінімального порогу електоральної підтримки на момент оголошення виборів або ж
надання певної кількості підписів громадян на підтримку кандидата.
18 2 лютого ЦВК відмовила йому в реєстрації кандидатом на пост президента через те, що він висунутий партією, статут,
найменування та символіка якої не відповідають вимогам закону «Про засудження комуністичного і націонал-
соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки».
19 На виборах Президента 1999 року - 13 кандидатів, на виборах 2004 року - 24 кандидата, на виборах 2014 року - 21

12
УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕДВИБОРНОЇ АГІТАЦІЇ
Відповіднодо закону про вибори, кандидат може почати виборчу кампаніюна наступний день після
своєї реєстрації. Передвиборна агітація закінчується о 24:00 останньої п'ятниці перед днем
голосування (у випадку з цими виборами - 29 березня).
У січні, під час процесу реєстрації кандидатів, були зафіксовані численні випадки поширення
агітаційної продукції вже зареєстрованих кандидатів в президенти без передбачених законом
вихідних даних (тираж, замовник, організація, яка здійснила друк). Зафіксовано розповсюдження
такої продукції (білборди, листівки) наступними кандидатами: А.Садовим, О.Шевченком, Ю.Бойко,
С.Капліним, Є.Мураєвим, Ю.Тимошенко, А.Гриценком, В.Скоциком, О.Богомолець та ін).
Також фіксувалися випадки прихованої агітації (зустрічі депутатів від партій, кандидати яких
балотуються, зі співробітниками бюджетних установ, проведення благодійних акцій та ін).
Зафіксовані випадки розміщення агітаційної продукції в приміщеннях органів влади і
комунальних установах (Вінниця, Рівне, Запоріжжя та ін). Відповідно до закону про вибори
президента, забороняється використання приміщень органів державної влади та місцевого
самоврядування для проведення передвиборної агітації (ч.20 ст.64) і розміщення в них агітаційних
матеріалів та політичної реклами (ч.21 ст.64)
Протягом всієї кампанії фіксуються випадки пошкодження агітаційних матеріалів і білбордів
кандидатів у президенти, а також агітаційних наметів20
. У ряді регіонів про факти пошкодження
білбордів опозиційних кандидатів (О.Вілкул, Є.Мураєв) через свої пабліки повідомляли
представники праворадикальних угруповань С14 та «Національний корпус». Також зафіксовані
випадки нападів на агітаційні намети кандидатів Анатолія Гриценка (Миколаїв, 8 лютого), Юлії
Тимошенко (Луганська область, 16 лютого), партії «Народний фронт» (Київ, 23 січня). 22 лютого у
Вінниці невідомі розбили вікна вхідних дверей громадської приймальні партії Блок Петра
Порошенка «Солідарність»21
.
Кандидати в цілому вільно проводять зустрічі з виборцями в різних регіонах. Разом з тим,
зафіксовані спроби зриву заходів кандидатів з боку праворадикальних організацій. Так, 9 лютого
в Києві під час акції кандидата Юлії Тимошенко правоохоронці затримали членів С14. У них
вилучили газові балончики, ножі та плакати. Прибула на місце «група підтримки» з інших членів
С14, що атакувала Подільський райвідділ поліції. В результаті конфлікту поранені були троє
поліцейських. Усіх затриманих представників С14 пізніше відпустили.
В ході виборчої кампанії зафіксовано ряд суттєвих порушень порядку та умов агітації, які можуть
істотно вплинути на результати волевиявлення громадян. Одним з них є використання чинним
президентом Петром Порошенком своїх посадових повноважень та адміністративного ресурсу
для проведення виборчої кампанії в якості кандидата на пост президента.
Після старту виборчої кампанії і до офіційної реєстрації в якості кандидата президент Порошенко
здійснив ряд поїздок у регіони України для презентації томосу про отримання автокефалії (т.зв.
томос-тур), які можна розцінювати як виборчі поїздки з метою передвиборчої агітації.
20 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/v-ukraine-okhotyatsya-za-reklamoy-oppozitsionnykh-politsil
21 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/v-ukraine-uchastilis-sluchai-povrezhdeniya-predvybornoy-agitatsii

13
З такими поїздками, починаючи з 10 січня,
Порошенко відвідав Рівне22
, Вінницю23
, Луцьк24
,
Житомир25
, Черкаси26
, Київську область27
. Під час
цих поїздок президент брав участь у презентації
томосу з ієрархами новоствореної церкви і
проводив зустрічі з виборцями за участю
представників місцевої влади і чиновників.
Незалежні спостерігачі зафіксували ознаки
централізованого підвезення людей на зустріч з
президентом. Крім того, вже після старту виборчої кампанії президент Порошенко здійснив робочу
поїздку в Одеську область, де взяв участь у відкритті нової дороги28
.
У лютому, як уже зареєстрований кандидат, президент Порошенко здійснив робочі поїздки до
Харкова29
, Івано-Франківська30
та Львова31
, де також презентував томос.
Один з кандидатів (Юлія Тимошенко) у судовому порядку вимагав визнати протиправними дії
кандидата на пост Президента України Петра Порошенка з проведення передвиборної агітації та
встановлення факту використання інших коштів, крім коштів свого виборчого фонду, при
фінансуванні передвиборної агітації. 20 лютого колегія суддів Шостого апеляційного
адміністративного суду відхилила позов.
Також в рамках поточної виборчої кампанії актуальна проблема підкупу виборців, у тому числі
через легальні виплати соціальної допомоги та монетизацію соціальних пільг (субсидій).
Журналісти опублікували дані про багатоступінчасту схему підкупу виборців через т.зв. «сітку» з
боку штабу чинного президента України Петра Порошенка. Так, у ряді регіонів України (Київ,
Одеса, Чернігів, Хмельницький, Суми, Луганськ та ін.) у січні було зафіксовано проведення т.зв.
«соціологічного опитування» щодо готовності проголосувати за чинного президента Порошенка.
Формально його проводив не штаб кандидата або його партії, а громадська організація «Інститут
розвитку і сприяння демократії» (створена в грудні 2018 року). Як з'ясували журналісти, до
проведення такого опитування на платній основі активно залучалися співробітники бюджетних
установ. Відповідно до закону про вибори (ч.6. Ст.64), укладання з виборцями за рахунок виборчого
фонду оплачуваних договорів на проведення передвиборної агітації заборонено. У зазначеному
випадку під видом соціологічного дослідження фактично проводиться прихована агітаційна
діяльність, поза рамками витрат виборчого фонду.
22 https://www.president.gov.ua/ru/news/bez-nezalezhnoyi-cerkvi-nemozhliva-nezalezhna-derzhava-prezi-52426
23 https://www.president.gov.ua/ru/news/prezident-na-podyachnomu-molebni-za-otrimannya-tomosu-pro-av-52458
24 https://www.president.gov.ua/ru/news/htos-shukaye-v-tomosi-vidsutnist-avtokefaliyi-i-te-sho-mitro-52474
25 https://www.president.gov.ua/ru/news/uhvalennya-zakonu-pro-vporyadkuvannya-mehanizmu-perehodu-par-52558
26 https://www.president.gov.ua/ru/news/prezident-na-podyachnomu-molebni-na-cherkashini-yednist-cerk-52594
27 https://www.president.gov.ua/ru/news/tomos-ta-yedina-cerkva-ye-duhovnim-fundamentom-derzhavotvore-52514
28 https://www.president.gov.ua/ru/news/nasha-doroga-ye-simvolom-nashih-zmin-prezident-vzyav-uchast-53058
29 https://www.president.gov.ua/ru/news/na-sogodnishnij-den-dlya-nas-nemaye-nichogo-vazhlivishogo-ni-53106
30 https://www.president.gov.ua/ru/news/nasha-cerkva-jde-z-viroyu-i-lyubovyu-prezident-pid-chas-pody-53190
31 https://www.president.gov.ua/ru/news/ya-dyakuyu-za-nashu-yednist-prezident-na-lvivshini-zavitav-d-53398
6 січня Вселенський патріарх Варфоломій
офіційно вручив підписаний Томос для
Православної церкви України предстоятелю
ПЦУ митрополиту Київському і всієї України
Епіфанию. 9 січня всі члени Синоду Вселенського
патріархату підписали Томос про
автокефалію ПЦУ. Після отримання Томосу
Порошенко разом зі священиками почав турне
обласними центрами України.

14
Людям, які висловили підтримку діючому президенту Порошенку, далі пропонується можливість
отримати додаткові соціальні виплати від держави. Гроші за програмами соціальної допомоги,
які затверджуються місцевими та обласними радами, видають саме тим, хто потрапив у "білий
список" потенційних прихильників Порошенка. У Миколаївській області на ці програми з місцевого
бюджету було виділено 70 млн.грн., в Одеській - 90 млн.грн, у Дніпропетровській - 140 млн.грн. У
Харківській обласній програмі спочатку було закладено на 2019 рік 18 мільйонів, потім рішенням
сесії облради (6 грудня 2018 року) сума була збільшена до 50 мільйонів.
Крім того, в Одеській області зафіксована діяльність «мобільної поліклініки», яка надає
безкоштовний медогляд і консультації пацієнтам під егідою президента Порошенка. У селах
Львівської області жителів запрошували на обговорення плану розвитку сіл за ініціативою
Президента. Така діяльність носить ознаки непрямої агітації за Петра Порошенка як
потенційного кандидата в Президенти.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА ПРАВОПОРЯДКУ ПІД ЧАС ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, з початку виборчого процесу і станом на 22 лютого
було зареєстровано 1741 заяву і повідомлення про порушення, пов'язані з виборчим процесом. У
більшій частині ці факти були пов'язані з незаконною агітацією (1102), підкупом виборців (130),
псуванням майна (130) і хуліганством (27). Поліцейські відкрили 77 кримінальних провадження, з
них 39 стосуються порушень виборчого законодавства, а 38 - за фактами, пов'язаними з
проведенням виборчої кампанії. Крім того, правоохоронці склали 401 адміністративний протокол
за фактами порушень у виборчій сфері32
.
В ході кампанії були зафіксовані випадки фізичного насильства на адресу співробітників штабів і
представників кандидатів.
• 14 січня невідомі обстріляли автомобіль співробітників штабу кандидата Анатолія
Гриценка в Києві. У поліції розпочато кримінальне провадження за фактом хуліганства із
застосуванням зброї.
• 1 лютого в Бердянську (Запорізька область) місцеві «активісти» праворадикального
угруповання «Національний корпус» зірвали виступ кандидата Олександра Вілкула,
обливши його зеленкою та не давши виступити в місцевому будинку культури. Нападник був
затриманий, але пізніше відпущений судом під особисте зобов'язання. Також кандидат
заявив про аналогічний напад на нього в м.Мангуш (Донецька область). Вілкул заявив, що
напади на нього організовані Службою безпеки України33
.
• 11 лютого кандидат Ольга Богомолець заявила, що невідомі вчинили напад на квартиру
керівника її передвиборчого штабу в Одесі.
Учасники виборчого процесу також заявляли про факти тиску і переслідування з боку
правоохоронних органів. Такі випадки були зафіксовані по відношенню до кандидатів, які
перебувають в опозиції до Петра Порошенка.
• 15 січня депутат Надія Савченко, яка раніше була заарештована за підозрою в державній
зраді, заявила, що СБУ перешкоджає їй в реєстрації кандидатом в президенти України. Вона
32http://mvs.gov.ua/ua/news/18532_Popri_ataki_i_diskreditaciyu_policiya_bude_prodovzhuvati_borotisya_z_porushennyam_peredvibo
rchogo_zakonodavstva___Arsen_Avakov.htm
33 https://www.facebook.com/watch/?v=605941319876515

15
зазначила, що правоохоронці не допускають до неї в СІЗО нотаріуса, що не дає їй можливості
оформити документи для реєстрації.
• Один з кандидатів (Євген Мураєв) 13 лютого був викликаний на допит до Генеральної
прокуратури у справі про несплату податків за ч. 3 ст. 212 ККУ. Адвокати кандидата
стверджують, що справа носить ознаки політичного переслідування.
• 15 лютого Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що направив до
Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про можливий злочин кандидата Юлії
Тимошенко (незаконне збагачення і декларування недостовірної інформації кандидатом)34
.
В рамках виборчої кампанії простежується тенденція, коли частина правоохоронних органів
(Служба безпеки України і Генеральна прокуратура України) здійснюють дії та заяви в інтересах
чинного президента Петра Порошенка. У той же час Міністерство внутрішніх справ займаєпозиції,
які можуть свідчити про підтримку інтересів іншого лідера гонки - кандидата Юлії Тимошенко.
Найбільш яскраво на поточний момент ця тенденція проявилася 21-22 лютого під час взаємного
викриття схем з використанням т.зв. «виборчих пірамід», які нібито використовуються цими
кандидатами. Так, 21 лютого Служба безпеки України провела більше 50 обшуків у різних регіонах
у зв'язку зі створенням так званих «виборчих пірамід», заявивши, що підозрюють у їх організації
народного депутата від партії «Батьківщина». Також у СБУ підкреслили, що частина організаторів
цієї «піраміди» глибоко інтегровані в російський політикум і тривалий час організовували виборчі
компанії в Російській Федерації. Важливо підкреслити, що напередодні даних обшуків вийшло
відразу кілька журналістських розслідувань про плани підкупу виборців і впливу на роботу
окружних виборчих комісій з боку президента Петра Порошенка.
22 лютого представники МВС (поліції) затримали кілька представників т.зв. «сітки» чинного
президента Порошенка в Сумській області. У відповідь прокуратура Сумської області повідомила
про підозру начальнику поліції Сумської області, звинувативши його в явно незаконному наказі.
У той же день кандидат Юлія Тимошенко на прес-брифінгу високо оцінила роботу керівництва МВС
щодо забезпечення правопорядку на виборах. Глава МВС Арсен Аваков в інтерв'ю одному з
українських видань заявив про причетність до порушень виборчого законодавства заступника
голови фракції Блок Петра Порошенка в парламенті Сергія Березенка.
Таким чином, керівництво органів правопорядку і безпеки України виявилося залученим у
виборчий процес на боці різних кандидатів в президенти.
Крім того, у зв'язку зі стартом виборчої кампанії в Україні почастішали випадки обшуків і
затримань користувачів соціальних мереж, які нібито хотіли вплинути на виборчий процес. У
більшості випадків Служба безпеки України не розкриває особистостей затриманих.
34 https://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=245618

16
Так, 22 січня в СБУ заявили, що встановили в
Сумах особистість російського журналіста,
який нібито адміністрував і здійснював
інформаційне наповнення антиукраїнських
інтернет-спільнот «на замовлення спецслужб
РФ»35
. 24 січня з аналогічним формулюванням
в СБУ заявили про затримання жителя Києва.
Оперативники стверджують, що чоловік
своїми діями допомагав російським
спецслужбам втрутитися у виборчі процеси в
Україні через соціальні мережі.
15 лютого в СБУ заявили, що заблокували спробу РФ втрутитися у виборчий процес в Україні. Нібито
куратори з Російської Федерації залучали жителів Дніпропетровської області до поширення в
соціальних мережах провокаційних матеріалів, які впливають на електоральні настрої населення36
.
25 лютого в СБУ заявили про затримання ще одного жителя Дніпра, який, за версією СБУ, «вів
електронну переписку з жителем Росії, який намагався отримати дані про мережу зв'язку, що
забезпечує проведення виборів президента України»37
.
ФІНАНСУВАННЯ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ
Згідно із законодавством, передвиборна кампанія може фінансуватися з приватних коштів
кандидата, з пожертвувань фізичних осіб, а також з коштів партії, яка висунула кандидата.
Обмежень по сумі коштів, які партія може витратити на фінансування кампанії кандидата, не
встановлено. Фізичні особи можуть пожертвувати до 400 мінімальних зарплат (приблизно 490 000
гривень). Пожертвування від іноземців, юридичних осіб і з анонімних джерел забороняються.
Закон про вибори вимагає від кандидата в президенти відкрити два спеціальних банківських
рахунки для надходження грошових коштів і для витрат. Обмежень за видатками в рамках кампанії
не встановлено.
Закон про вибори містить вимогу, згідно з якою всі витрати повинні здійснюватися виключно
шляхом банківського переказу з рахунка для витрат.
Згідно законодавства, проміжні фінансові звіти по використанню виборчих фондів кандидатів
повинні бути подані до ЦВК, Національного агентства по запобіганню корупції та опубліковані не
пізніше ніж за 5 днів до дня голосування (25 березня). Остаточні підсумкові звіти кандидатів повинні
бути опубліковані не пізніше ніж на 30-й день після виборів (30 квітня).
За оцінкою експертів, поширена практика, коли кандидати оплачують ряд активностей поза
рамками свого виборчого фонду. Йдеться про оплату роботи агітаторів, т.зв. «джинсових» сюжетах
на телебаченні та радіо, технологіях «чорного піару» проти конкурентів і ін.
35 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/sbu-soobshchila-o-razoblachenii-ocherednogo-administratora-sotssetey
36 https://www.facebook.com/UspishnaVarta/photos/a.293109324488562/571394733326685/?type=3&theater
37 https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/5775#.6DxSOp4v.dpbs
За даними правозахисників «Успішна варта», за
публікації в інтернеті переслідується більше 400
користувачів соціальних мереж. Їм інкримінують
політичні статті - держзрада, заклики до повалення
конституційного ладу і посягання на територіальну
цілісність, які тягнуть за собою санкції до 15 років
позбавлення волі. Тому більшість затриманих
погоджуються на угоду зі слідством і визнають
провину в обмін на умовний термін.

17
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Конституція гарантує свободу слова і забороняє цензуру, а нормативно-правова база щодо ЗМІ
передбачає загальну свободу ЗМІ. Напередодні виборчої кампанії державна політика України була
спрямована на суттєве обмеження свободи слова і думки38
. Публічно декларуючи прихильність
нормам міжнародного права та європейським стандартам, державна політика України в 2018 році
де-факто була спрямована на створення додаткових обмежень для роботи незалежних медіа і
журналістів під виглядом боротьби з сепаратизмом і необхідності захисту інформаційного простору
від російської агресії.
У парламенті депутати від урядової коаліції виносили на розгляд ряд законопроектів, спрямованих
на можливість позасудового блокування онлайн-ресурсів та створення додаткових приводів для
штрафів і позбавлення ліцензій телеканалів. Безпрецедентним стало голосування парламенту за
введення адресних санкцій проти двох телеканалів, які транслювали альтернативні владі позиції.
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення за рахунок своїх функцій з ліцензування
та накладення штрафів залишалася інструментом для тиску на незалежні медіа з метою отримання
лояльної редакційної політики по відношенню до президента Порошенка.
Крім того, українськими та міжнародними правозахисниками зафіксовані численні факти втручання
органів безпеки в роботу журналістів і діяльність громадських організацій з метою цензурування
матеріалів та думок, що озвучуються. Починаючи з 2014 року представники СБУ надмірно широко
трактують положення Кримінального кодексу, що стосуються тероризму, а також положення про
державну зраду і посягання на територіальну цілісність держави в справах проти українських
працівників ЗМІ, журналістів, блогерів і звичайних користувачів соціальних мереж. У 2018 році
правоохоронні органи ініціювали нові переслідування проти журналістів (арешт головного
редактора РИА «Новости Украина» Кирила Вишинського).
Не менш суттєвою проблемою дотримання права на свободу слова і думки в Україні є насильство
по відношенню до журналістів і редакцій медіа. Згідно зі статистикою, 96% злочинів проти
журналістів в Україні залишаються безкарними.
Діяльність ЗМІ в період передвиборної кампанії регулюється Законом про вибори, який передбачає,
що як державні, так і приватні ЗМІ повинні забезпечувати збалансоване висвітлення кандидатів.
Крім того, закон передбачає надання державними ЗМІ безкоштовного ефірного часу та друкованої
площі всім учасникам виборчих перегонів. 21 лютого ЦВК, відповідно до закону, затвердила
результати жеребкування щодо черговості надання кандидатам на пост президента України
ефірного часу на Громадському телебаченні.
Платна передвиборна агітація дозволяється в державних і приватних ЗМІ без обмежень, проте
інформаційні агентства повинні надати учасникам виборчих перегонів рівні умови та опублікувати
свої розцінки.
Протягом виборчої кампанії - 2019 зафіксовані наступні тенденції:
- призначення Національною радою з питань теле- і радіомовлення перевірок опозиційним
телеканалам «Наш» (належить кандидату в президенти Євгену Мураєву) і телеканалу «112
Україна»;
38 Детальніше див. «Політичні та громадянські права в Україні. Моніторинг дотримання в 2018 г. »https://uspishna-
varta.com/ru/monitoring/politicheskiye-i-grazhdanskiye-prava-v-ukraine-monitoring-soblyudeniya-2018

18
- наявність «чорних списків» кандидатів і експертів, що не запрошуються на певні телеканали і не
публікуються в ЗМІ;
- транслювання інформації, що дискредитує («чорний піар») проти опонентів на телеканалах, що
належать кандидатам або наближеним до них особам (наприклад, серія мультфільмів
«Зашкварені» на близькому до президента Порошенка телеканалі «Прямий»);
- поширення меседжів, що дискредитують кандидатів, через замовні публікації в регіональних
друкованих виданнях. Наприклад, протягом лютого в низці друкованих регіональних видань було
розміщено статтю проти кандидата Володимира Зеленського39
;
- активне використання текстів, відео та зображень, які дискредитують кандидатів в президенти, в
соціальних мережах Youtube і Facebook;
- агітаційні ролики на підтримку кандидатів в Youtube, реклама яких оплачується поза офіційного
виборчого фонду кандидатів.
Крім того, станом на 26 лютого парламент таки і не прийняв постанову про мораторій на проведення
перевірок ЗМІ під час виборів з боку контролюючих органів.
НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ СПОСТЕРІГАЧІ
Закон про вибори передбачає здійснення спостереження за виборчим процесом міжнародними і
національними спостерігачами, включаючи місцеві громадські організації. Закон встановлює, що
для отримання права спостереження за виборами, статути місцевих громадських організацій
повинні визначати спостереження за виборами як один з видів діяльності такої організації,
звужуючи, таким чином, можливість здійснення спостереження.
Станом на 22 лютого ЦВК також акредитувала 36 спостерігачів від іноземних держав і 312
спостерігачів від міжнародних організацій.
7 лютого Верховна Рада України проголосувала за законопроект №9524, яким заборонила
громадянам Російської Федерації та особам, запропонованим російською стороною, бути
спостерігачами на президентських, парламентських і місцевих виборах в Україні. У пояснювальній
записці до закону зазначено, що він розроблений «з метою мінімізації ризиків і загроз втручання
Російської Федерації у проведення виборів в Україні»40
.
139 українських громадських організацій зареєструвалися для акредитації спостерігачів41
.
Правозахисники стурбовані наданням статусу спостерігачів праворадикальним парамілітарним
угрупованням («Національні дружини», «Державницька ініціатива Яроша»).
Участь даних угруповань, які раніше неодноразово брали участь в актах агресії проти інакомислячих
в Україні, може привести до залякування кандидатів і виборців, а також до силових сценаріїв на
виборчих дільницях у день голосування. Представники праворадикальних угруповань вже заявили,
що мають намір «жорстко переслідувати тих, хто організовує масову скупку голосів».
39 https://uspishna-varta.com/ru/election/nablyudateli-fiksiruyut-ispolzovaniye-tekhnologiy-chernogo-piara-na-vyborakh-2019
40 https://uspishna-varta.com/ru/novyny/verkhovnaya-rada-zapretila-rossiyskikh-nablyudateley-na-vyborakh-prezidenta
41 http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001

19
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Перелічені нижче рекомендації пропонуються до розгляду владі, кандидатамна посаду Президента
України і громадянському суспільству України для підвищення прозорості виборчого процесу і
створення умов для проведення чесних і демократичних виборів.
1. Парламенту України необхідно відмовитися від внесення змін до виборчого
законодавства та інших законів, що регулюють проведення виборів, після початку виборчої
кампанії.
2. Слід ретельно переглянути методику призначення членів ОВК, щоб забезпечити більш
високий рівень професіоналізму і стабільність роботи цих комісій. Практика, коли члени ОВК
неформально представляють інтереси інших кандидатів (не тих, від яких вони були подані),
є неприпустимою.
3. Для забезпечення конституційного права громадян обирати і бути обраними повинні бути
передбачені законодавчі механізми для можливості голосування громадян, які не мають
офіційної реєстрації місця проживання.
4. Для забезпечення права голосу українських громадян, які перебувають у Російській
Федерації, на території цієї країни повинні бути відкриті виборчі дільниці.
5. Для усунення технологій «технічні кандидати» і «кандидати-двійники» на законодавчому
рівні необхідно передбачити певний ценз, що виключає таку недобросовісну конкуренцію
кандидатів у майбутньому. В якості такого цензу може бути, наприклад, введено вимогу
щодо наявності у кандидатів мінімального порогу електоральної підтримки на момент
оголошення виборів або ж надання певної кількості підписів громадян на підтримку
кандидата.
6. На рівні ЦВК дати оцінку і винести відповідне рішення щодо використання чинним
президентом Порошенком своїх посадових повноважень і адміністративного ресурсу для
проведення виборчої кампанії в якості кандидата на пост президента.
7. Кандидатам у Президенти України керуватися принципами добросовісної конкуренції та
відмовитися від практики підкупу виборців і побудови т.зв. «виборчих пірамід».
8. Заборонити органам безпеки втручання в будь-якій формі у виборчий процес з метою
підтримки або дискредитації тих чи інших кандидатів. Органи безпеки та правопорядку
повинні залишатися політично незаангажованими та об'єктивно виконувати свої функції по
охороні порядку і забезпечення безпеки в рамках виборчого процесу, що передбачені
чинним законодавством.
9. Незаконне втручання праворадикальних парамілітарних угруповань в роботу дільничних
комісій та передвиборну агітацію кандидатів має негайно припинятися правоохоронними
органами і кваліфікуватися відповідно до кримінального та адміністративного права.
10. Забезпечити об'єктивність у рішеннях, винесених Національною радою з питань
телебачення та радіомовлення, щодо перевірок та штрафів для мовників. Дотримуватися
балансу і притягати до відповідальності за порушення в тому числі медіа, близькі до
президента Порошенка та чинної влади.

Звіт зі спостереження за виборами (проміжний)

Звіт зі спостереження за виборами (проміжний)

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Звіт зі спостереження за виборами (проміжний)

Similar to Звіт зі спостереження за виборами (проміжний) (20)

More from Правозащитная платформа «Успішна варта»

More from Правозащитная платформа «Успішна варта» (20)

Звіт зі спостереження за виборами (проміжний)