Аналітичний звіт “Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізового режиму: можливі наслідки та очікування” описує поточну міграційну та безпекову ситуацію в Україні.
Звіт аналізує такі індикатори міграційної ситуації як кількість шукачів притулку, відмов у в’їзді, нелегальних “перевищувачів” терміну перебування в ЄС тощо.
Документ підготовлено за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Автори: Катерина Кульчицька, Ірина Сушко
За таких умов для ефективного впливу на громадську думку та стимулювання підтримки процесу повернення території під контроль української влади доцільним є використання журналіських стандартів та максимальна ідеологічна нейтральність у роботі водночас із не відступним просуванням позиції української влади та суспільства з цього питання.
Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінськог...UIFuture
Друга частина аналітики. Перша вийшла у світ у квітні 2016 року.
У доповіді розказується як і хто будував ідеологію сепаратизму, чому ідеї відокремлення знайшли відгук серед населення Донбасу, на які психологічні важелі тиснули агресори, чому «русская вєсна» захлинулась в Одесі, а також які можливості впустили українські лідери і як їх надолужити.
Автори: Тарас Березовець, Андрій Каракуц, Валерій Кравченко, Олександр Доброєр.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
За таких умов для ефективного впливу на громадську думку та стимулювання підтримки процесу повернення території під контроль української влади доцільним є використання журналіських стандартів та максимальна ідеологічна нейтральність у роботі водночас із не відступним просуванням позиції української влади та суспільства з цього питання.
Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінськог...UIFuture
Друга частина аналітики. Перша вийшла у світ у квітні 2016 року.
У доповіді розказується як і хто будував ідеологію сепаратизму, чому ідеї відокремлення знайшли відгук серед населення Донбасу, на які психологічні важелі тиснули агресори, чому «русская вєсна» захлинулась в Одесі, а також які можливості впустили українські лідери і як їх надолужити.
Автори: Тарас Березовець, Андрій Каракуц, Валерій Кравченко, Олександр Доброєр.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Володимир Путін…
Які асоціації викликає у Вас це ім’я? Страх? Агресія? Ненависть? Зло? А може…незмінність?
У кожного свої відчуття, але ми впевнені, що Ви не раз думали про те, як би змінився світ, аби на зміну цій «довічній» постаті прийшов хтось інший!
Майдан закордонних справ презентував дослідження, проведене спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 31 травня по 5 червня 2014 року. Було опитано 2001 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі?
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас. Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Дана публікація є збіркою основних фактів і міфів або хибних тверджень про українську трудову міграцію до країн Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Словачина, Чехія), і покликана допомогти орієнтуватися в міграційних тенденціях та уникати поширення неправдивої інформації журналістам, політикам і всім, хто бажає розібратися в явищі української трудової міграції.
Довідник складається з 5 розділів, кожен з яких присвячено окремій країні та поширених у ній уявленнях про українську трудову міграцію.
У кінці довідника – посилання на базу даних експертів і вартих довіри джерел інформації про трудову міграцію з України.
Публікацію створено у рамках проекту “Популяризація фактоорієнтованого медійного висвітлення явища трудової міграції з України до країн Вишеградської четвірки“, який реалізовує ГО “Європа без бар’єрів” за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
ОБІЗНАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЕПІДЕМІЮ ВІЛ В УКРАЇНІ 2017mResearcher
В листопаді 2017 року компанією GfK Ukraine на замовлення Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH була проведена четверта хвиля щорічного комплексного дослідження знань, ставлення і поведінкових установок населення України щодо ВІЛ/СНІД.
Proekt Kontseptsii dostupu do dokumentiv komunistychnyh spetssluzbIgor Kulyk
Презентація проекту Концепції доступу до документів комуністичних спецслужб для ознайомлення та надсилання своїх пропозицій на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Володимир Путін…
Які асоціації викликає у Вас це ім’я? Страх? Агресія? Ненависть? Зло? А може…незмінність?
У кожного свої відчуття, але ми впевнені, що Ви не раз думали про те, як би змінився світ, аби на зміну цій «довічній» постаті прийшов хтось інший!
Майдан закордонних справ презентував дослідження, проведене спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 31 травня по 5 червня 2014 року. Було опитано 2001 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі?
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас. Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Дана публікація є збіркою основних фактів і міфів або хибних тверджень про українську трудову міграцію до країн Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Словачина, Чехія), і покликана допомогти орієнтуватися в міграційних тенденціях та уникати поширення неправдивої інформації журналістам, політикам і всім, хто бажає розібратися в явищі української трудової міграції.
Довідник складається з 5 розділів, кожен з яких присвячено окремій країні та поширених у ній уявленнях про українську трудову міграцію.
У кінці довідника – посилання на базу даних експертів і вартих довіри джерел інформації про трудову міграцію з України.
Публікацію створено у рамках проекту “Популяризація фактоорієнтованого медійного висвітлення явища трудової міграції з України до країн Вишеградської четвірки“, який реалізовує ГО “Європа без бар’єрів” за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
ОБІЗНАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПРО ЕПІДЕМІЮ ВІЛ В УКРАЇНІ 2017mResearcher
В листопаді 2017 року компанією GfK Ukraine на замовлення Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH була проведена четверта хвиля щорічного комплексного дослідження знань, ставлення і поведінкових установок населення України щодо ВІЛ/СНІД.
Proekt Kontseptsii dostupu do dokumentiv komunistychnyh spetssluzbIgor Kulyk
Презентація проекту Концепції доступу до документів комуністичних спецслужб для ознайомлення та надсилання своїх пропозицій на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Результати колективного дослідження "Українська міграція в часи кризи: вимушена та трудова мобільність", на основі статистичних і польових досліджень, виконаних у рамках проекту "Моніторинг міграції в Україні: вимушена та трудова мобільність (2015-2016)".
Метою дослідження було вивчити вплив нових безпекових викликів з боку Росії (анексія Криму, ескалація бойових дій на Сході України) на характер і тренди української міграції.
Дослідження виконували "Європа без бар'єрів" в Україні, Geomigrace з Карлового Університету в Чехії, Центр Східних студій у Польщі (OSW), Словацька Асоціація Зовнішньої Політики (SFPA) у Словаччині.
Політика повернення мігрантів на батьківщину та їхньої реінтеграції в суспіль...DonbassFullAccess
Політика повернення мігрантів на батьківщину та їхньої реінтеграції в суспільство як складова міграційної політики держави: міжнародний досвід та ситуація в Україні
Аналітичний звіт містить результати оцінки процедур набуття громадянства й оформлення дозвільних документів для іноземців, проведеної експертами ГО «Європа без бар’єрів». Метою дослідження було сформувати комплексне бачення проблематики набуття громадянства і легалізації іноземців, сприяти реалізації прозорої міграційної політики в Україні з урахуванням досвіду країн-членів ЄС.
Звіт створено ГО «Європа без бар’єрів» під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія»
Презентація результатів аналізу першого року функціонування безвізового режиму: аналіз попиту на візи, відмов громадянам України у в'їзді на кордонах ЄС, перевищення терміну перебування, прохань про притулок.
Видання присвячене аналізові шляхів досягнення Україною критеріїв безвізової країни у відносинах з Європейським Союзом. Сформульовано рекомендації для державних органів України щодо встановлення в перспективі безвізового режиму між Україною та ЄС.
Статистичні дані та останні тенденції української міграції до країн ЄС станом на листопад 2016 року.
Зокрема, аналізуються такі показники:
Регулярна міграція
Візові заявки
Відмови у в’їзді на кордоні
Управління кордонами
Виявлення українських мігрантів з неврегульованим статусом
Кількість прохань про притулок
Рішення про надання притулку
У цьому тематичному звіті висвітлюються погляди близько 400 внутрішньо переміщених осіб на проблему переміщення, а також їхні очікування щодо майбутнього. Звіт підготовлено за результатами інтерв’ю, які Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ) проводила в тринадцяти областях країни в період з 18 червня до 19 липня 2014 року.
формуючи дорожню карту до безвізового режиму для громадян України у відносина...Europe without barriers
Видання присвячене систематизації «домашніх завдань» України, спрямованих на досягнення безвізового режиму з ЄС в контексті перспектив імплементації «дорожьої карти» до безвізового режиму між Україною та ЄС. Проаналізовано досвід міжнародних лобістських кампаній, спрямованих на скасування візових бар’єрів. Запропоновано рекомендації щодо ефективнішого використання існуючих можливостей, насамперед Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Метою цього дослідження є побачити точнішу та ширшу картину, можливості та проблеми українсько-польського кордону як найбільш завантаженого кордону в Україні. Головними героями дослідження є місцеві спільноти, адже саме вони є основними користувачами та бенефіціарами кордону. Ми вивчали, як люди сприймають українсько-польський кордон і як кордон впливає на їхнє повсякденне життя.
Дослідження зосередилося на двох спільнотах. Населений пункт Шегині розташований поруч із найстарішим та найбільш переповненим ПП для автомобілів, вантажівок, автобусів і пішоходів, а маленьке село Угринів – лише за кілька сотень метрів від абсолютно нового ПП спільного контролю.
У першій частині цього дослідження ми розглядаємо вплив кордону на стиль життя людей і на їхній світогляд.
У другій частині – звертаємо погляд на особливості сприйняття і реалії процесу перетину кордону через два ПП.
Остання частина дослідження присвячена політиці управління українським кордоном та відносинам з Польщею, оскільки рішення, які ухвалюють центральні органи влади, не можуть не впливати на місцеві громади.
Розширення та модернізація Шенгену: наслідки і перспективи для УкраїниEurope without barriers
В даній публікації містяться розгорнуті результати моніторингу діяльності візових центрів, що надають посередницькі послуги громадянам України. Ці дані вперше були оприлюднені під час круглого столу «Розширення Шенгену – наслідки для України», проведеного ЦМКЗПУ 15 лютого 2008 в м. Києві.
Крім того, надано первинний аналіз впливу розширення Шенгенської зони на ситуацію з видачею віз громадянами України та здійснено попередні оцінки стану імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС.
Видання присвячене проблемам, з якими стикаються громадяни України, отримуючи візи для поїздок в країни Європейського Союзу. За підсумками досліджень і спостережень за діяльністю консульських установ сформульовані поради і рекомендації, що враховують маловідомі широкому загалу аспекти роботи консульських установ.
Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізаціїEurope without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження імплементації чотирьох блоків реформ, розпочатих у рамках руху до безвізового режиму.
Звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).
Similar to Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізового режиму: можливі наслідки та очікування (20)
Аналіз проблематики дотримання прав людини під час перетину кордону на матеріалі кордонів країн Європейського Союзу, України та адміністративної межі/лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України.
У полі зору обмеження і виклики, з якими стикаються:
– громадяни України на кордонах ЄС;
– іноземці на кордонах України;
– громадяни України під часу перетину лінії розмежування та адмінмежі з тимчасово окупованими територіями України.
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Дана публікація аналізує проблематику врегулювання зовнішньої трудової міграції з України в декількох аспектах. Публікація містить розділи, присвячені нормативному рівню врегулювання в Україні, досвіду інших країн, зокрема Польщі та Румунії, дво- і багатосторонній співпраці з Європейським Союзом, і аналіз практичного виміру управління трудовою міграцією на прикладі урядових дій під час пандемії COVID-19.
The publication analyses the key issues of functioning of Ukraine’s border with Schengen countries – Poland, Slovakia, Hungary. Building new border-crossing points, streamlining of border space via creation of service zones, electronic queue projects, joint control and access to information are in focus.
The publication accompanies analytical report “Border 777. Current problems of Ukraine-Schengen border“, being an attempt to respond to challenges revealed during analysis of problems of border management.
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною.
Проаналізовано тенденції руху через кордон, розбудови прикордонної інфраструктури, планування прикордонного простору, транскордонної та міжнародної співпраці. Серед них –
кордон Україна-Шенген у цифрах і фактах
планування нових пунктів пропуску на кордоні
впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон
проєкти електронної черги
проблеми транскордонної співпраці
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною. Проаналізовано особливості планування нових пунктів пропуску на кордоні, впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон і проєкти електронної черги, спільного контролю, доступу до інформації.
Публікація є доповненням до аналітичного звіту «Кордон 777. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України» і є спробою дати відповідь на питання, сформульовані під час аналізу основних проблем кордону.
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Громадський моніторинг і сприяння реалізації ефективної політики управління кордонами України з країнами Шенгену». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Publication analyses the key issues of functioning of Ukraine’s border with Schengen countries – Poland, Slovakia, Hungary. Cross-border movement trends, border infrastructure development, border spatial planning, trans-border and international cooperation are in focus, including peculiarities of building new border-crossing points, streamlining of border space via creation of service zones, electronic queue projects.
The focus of the study are people crossing the Ukraine-Poland land border, which is the busiest for both countries and serves as a primary gateway for entering the European Union from Ukraine.
While the available statistics from the border guards and customs officials allow us to see only a part of the picture, big data provides greater insight into what the travelers are like, i.e. where they go, where they come from, who they are and which hurdles they are facing.
The results emanating from the study give chance to identify whether the Ukraine-Poland border caters to the travellers’ needs as well as which pitfalls are present and what the solutions for fixing the bottlenecks are. Their major advantage lies in the fact that these solutions are based on the behavior of millions of travellers that were subject of this study and could serve as a practical contribution to the efficient implementation of the Action Plan on implementation of IBM Strategy.
Paper created within the framework of the Building Safe and Human Borders Through Public Assessment of the Polish-Ukrainian Border project implemented in cooperation with the Stefan Batory Foundation (Poland) and funded by the International Renaissance Foundation. The material reflects the position of the authors and does not necessarily coincide with the position of the International Renaissance Foundation.
Пріоритети співпраці Україна-ЄС: кібербезпека, захсит персональних даних, про...Europe without barriers
Дана аналітична записка відображає бачення подальшого розвитку та дій України, спрямованих на розроблення та імплементації Нового порядку денного у сфері ЮСБ, в частинах, що стосуються правоохоронної співпраці, боротьби з оргзлочинністю, кібербезпеки та захисту персональних даних.
Польсько-український колективний аналіз основних проблем, що стоять на перешкоді створення між Польщею та Україною “кордону з людським обличчям” – кордону, який перетинати зручно і швидко.
Аналіз стосується загальних питань, пов’язаних з функціонуванням кордону, митного та прикордонного контролю, новацій і експериментів на кордоні, а також функціонування сполучення між країнами та пунктів пропуску залежно від типу пересування – автомобільного, залізничного, пішохідного та велосипедного.
This study aims to see a bigger and more comprehensive picture, the potential and problems of the Ukrainian-Polish border as the most crowded one on the eastern edge of the EU. Local communities are the key to this as the major users and beneficiaries. We explore how people see the Ukrainian-Polish border and how the border affects their everyday lives.
Here we focus on two of them. The Shehyni community is right next to the oldest and most crowded BCP for cars, lorries, buses, and individuals. While the Uhryniv community is small, and just a few hundred meters away from a brand new BCP with joint control.
In the first part of this research we look at the effects of the border on people’s lifestyles and view of the world. In the second part, we see the perception and realities of crossing the border via two BCPs. Constantly moving back and forth between Ukraine and Poland, local residents feel the impact of infrastructure on their lives. The last part is devoted to Ukrainian border management policy and relations with Poland, since decisions taken in central offices could not but have an effect on local communities.
This study is inspired and supported by the Open Society Foundation’s Initiative for Safe and Humane Borders aimed at moving selected borders and borderlands from a state of violence, uncertainty, privation and marginalization towards greater safety, predictability, prosperity, and inclusion. Paper created within the framework of the Building Safe and Human Borders Through Public Assessment of the Polish-Ukrainian Border project implemented in cooperation with the Stefan Batory Foundation (Poland) and funded by the International Renaissance Foundation. The material reflects the position of the authors and does not necessarily coincide with the position of the International Renaissance Foundation.
Огляд стратегічних документів у сфері інтегрованого управління кордонами (ІУК))Europe without barriers
Україна з 2010 року впроваджує підхід інтегрованого управління кордонами (ІУК) у тісній співпраці з Європейським Союзом. Дана аналітична записка аналізує еволюцію нормативно-правової бази України у сфері інтегрованого управління кордонами у 2010-2018 роках.
4 типи процедури набуття громадянства України:
1. Набуття громадянства України за територіальним походженням
2. Прийняття до громадянства України
3. Набуття громадянства України за територіальним походженням для осіб, які живуть за кордоном
4. Прийняття до громадянства України для осіб, які живуть за кордоном
Оригінал: https://europewb.org.ua/infographics/shema-nabuttya-gromadyanstva-ukrayiny/
This report presents results of monitoring for the quality of services at the twenty international automobile and pedestrian border checkpoints at the state border of Ukraine with member states of the European Union, Belarus and Russian Federation. The aim of this study was to obtain a comprehensive assessment of innovations and changes in the practice of crossing a state border by citizens of Ukraine and foreigners after completion of visa liberalization process with the EU and present results of the assessment to policy makers and general public in order to increase the level of mobility of Ukrainians and formation of an entry-friendly policy for foreigners.
A total of 2,243 interviews were conducted, including 1,386 interviews with Ukrainian citizens and 857 interviews with foreigners.
ndependent monitoring report was prepared under the project “Anatomy of the border: public assessment of the practice of crossing Ukrainian border and normative innovations”, implemented by NGO “Europe without barriers” with the support of European program of International Renaissance Foundation. NGO “Europe Without Barriers” is responsible for the contents of this document.
У звіті представлено результати моніторингу якості послуг на двадцяти міжнародних автомобільних та пішохідних пунктах пропуску державного кордону між Україною та державами членами Європейського Союзу, Білоруссю і Російською Федерацією. Метою дослідження було одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину державного кордону громадянами України та іноземцями після завершення процесу візової лібералізації з ЄС та презентувати результати оцінки розробникам політики і широкій громадськості заради підвищення рівня мобільності українців та формування дружньої для іноземців політики в’їзду.
Всього було проведено 2243 інтерв’ю, серед яких 1386 інтерв’ю з українськими громадянами та 857 з іноземцями.
Незалежний моніторинговий звіт підготовлено в рамках проекту «Анатомія кордону: громадська оцінка практик перетину кордону України та нормативних новацій», що реалізується ГО «Європа без бар’єрів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Aviation Vector of Eastern Partnership: Approximation of National Legislation...Europe without barriers
Analytic report based on results of the study of the CAA Agreements implementation in Moldova and Georgia, and the harmonization of Ukrainian legislation in the field of civil aviation with EU norms and directives.
Main points:
– Moldova: the state of implementation of the CAA Agreement and the implications of its implementation
– Georgia: the state of implementation of the CAA Agreement and the implications of its implementatio
– Ukraine: the state of signing and implementation of the CAA Agreement, main approaches to implementing EU’s directives and regulations
Also analyzed:
– Unilateral implementation of CAA Agreement
– European Single Sky
– Comprehensive plan
– Translation of EU’s directives and regulations
– Certification of aircraft and airports
– “Open skies” in individual airports (Lviv, Odesa)
– Ground handling
– Licensing airlines
Also document contains recommendations to authorities based on study results.
The document was created in the framework of project “Civil facilitation of the Association Agreement implementation through harmonization of the EU’s and Ukraine’s legislation in aviation sphere based on the Eastern Partnership countries’ experience” implemented by NGO “Europe without Barriers” under the auspices of Ukrainian National Platform of Eastern Partnership Civil Society Forum with the support from European Union and International Renaissance Foundation, in the framework of grant program of Civic Synergy project. “Europe without Barriers” is responsible for the content
Авіаційний вектор Східного Партнерства: оцінка прогресу України, Молдови та Г...Europe without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження результатів впровадження Угод про САП у Молдові і Грузії та стану гармонізації українського законодавства у сфері цивільної авіації з нормами і директивами ЄС.
Зокрема, розглянуто питання:
– Молдова: стан імплементації Угоди про САП і наслідки її впровадження
– Грузія: : стан імплементації Угоди про САП і наслідки її впровадження
– Україна: стан підписання та імплементації Угоди про САП, підходи, що застосовуються до імплементації директив ЄС
Інші питання:
– Одностороннє застосування Угоди про САП
– Єдине європейське небо
– Комплексний план
– Переклад директив і регуляцій
– Сертифікація суден і аеропортів
– “Відкрите небо” в окремих аеропортах (Львів і Одеса)
– Наземне обслуговування
– Ліцензування перевізників
Документ містить також рекомендації до профільних органів влади України за підсумками дослідження
Audit of reforms. Assessment report on changes in regions after visa liberali...Europe without barriers
“Audit of reforms” is the first complex assessment of implementing on the local level in Ukraine the tasks which were set by the EU during visa liberalization dialogue.
Four fields of reforms were explored in 6 regions:
1. Document security
2. Border management
3. Migration&asylum management
4. Countering discrimination
Presentation delivered by executive director of Ukrainian think-and-do tank "Europe without Barriers" Iryna Sushko in Berlin on October, 24, 2017 in the framework of "Platform for Analytics and Intercultural Communication"
Інфографіка №5. Подорожуй відповідально: права і обмеження гостей ЄС
Неврегульована і вимушена міграція з України до ЄС перед отриманням безвізового режиму: можливі наслідки та очікування
1.
2. Документ підготовлено за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку
виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку
аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Відповідальність за зміст документу несе ГО «Європа без бар’єрів».
Автори: Катерина Кульчицька, Ірина Сушко
3. 2
Після отримання безвізу українці пройдуть справжній тест на порядність,
відповідальність та відповідність європейським цінностям: від поведінки окремих
українців на кордоні та всередині держав-членів тепер залежатиме доля безвізу для
усієї країни. Якщо хоча б один із статистично контрольованих показників, наприклад,
відмови українцям у в’їзді чи нелегальне перебування українців в ЄС за 2 місяці покаже
суттєве зростання, безвізовий режим може бути призупинено. Тож чи втримає Україна
безвізовий режим чи втратить його невдовзі після вступу в дію?
Україна на порозі отримання безвізового режиму з країнами ЄС. Європейський
Парламент 6 квітня та Рада Європейського Союзу 11 травня 2017 року затвердили
візову лібералізацію для українських громадян, які подорожуватимуть до країн ЄС до
90 днів протягом періоду 180 днів. Очікується, що безвізовий режим вступить в силу 11
червня 2017 року.
Однак, безвізовий режим може бути тимчасово призупинений відповідно до нового
механізму (mechanism of the visa-free regime suspension), який може вступити в силу
у разі суттєвого та різкого зростання кількості громадян, яким відмовлено у в’їзді,
зростання кількості громадян, які перебувають на території країн-членів ЄС без
відповідних документів і дозволів, та зростання кількості прохань про притулок. До того
ж, будь-яка з країн ЄС може ініціювати застосування механізму призупинення
безвізового режиму у разі зменшення співпраці у сфері реадмісії, суттєвого зростання
рівня відмов на звернення про реадмісію та суттєвого зростання ризиків для державної
політики чи внутрішньої безпеки країн-членів. Під суттєвим та різким зростанням
мається на увазі збільшення хоча б одного із вищевказаних показників більше ніж
на 50% за два місяці у порівнянні з таким же періодом попереднього року або у
порівнянні з двома місяцями до введення безвізового режиму (European Parliament,
2016).
Тож яким чином безвізовий режим вплине на міграційні потоки з України до ЄС і
чи вдасться Україні втримати безвізовий режим? Для пошуку відповіді на ці питання
ми проаналізували міграційні тенденції за найбільш суперечливими індикаторами:
кількістю осіб, які нелегально перебувають в ЄС, заявниками на пошук притулку та
відмовам у в’їзді.
Нелегальне перебування
Більшість українців, які подорожують країнами ЄС та Шенгенської зони, обирають
законні шляхи отримання дозвільних документів. Станом на 31 грудня 2016 року були
4. 3
дійсними 1 026 957 дозволів на проживання в країнах ЄС, майже половина з них –
449 989 дозволів – були видані для здійснення оплачуваної діяльності (remunerated
activities) (Eurostat, 2017).
Українців, які нелегально перебувають в країнах ЄС та Шенгенської зони, здебільшого
виявляють з візами чи дозволами на проживання, у яких закінчився термін дії. У 2016
році в ЄС було виявлено близько 27 тисяч українських громадян з неврегульованим
статусом, що значно менше, ніж кількість осіб, що користувались легальними засобами
міграції.
Значну кількість українських громадян затримали саме під час добровільного
повернення в Україну з ЄС (Frontex, 2017). Найчастіше українців виявляли під час
нелегального перебування у сусідніх країнах - у Польщі (17 445 осіб), Угорщині (3 620),
Чехії (1 550), а також у Німеччині (2 270).
Після запровадження безвізового режиму до так званих «нелегальних» мігрантів будуть
відносити не тільки тих, у кого закінчиться термін дії візи або дозволу на проживання, а і
тих, хто перевищить ліміт короткострокового перебування в ЄС без візи, а це 90 днів
протягом періоду 180 днів. Слід констатувати, що однією із причин перевищення
дозволеного ліміту перебування буде необізнаність громадян України з правилами
користування безвізовим режимом. Відповідно до дослідження Київського
Міжнародного Інституту Соціології, проведеного в березі 2017 року, одна третина
респондентів (34%) не змогли відповісти на питання як довго вони зможуть перебувати
в країнах ЄС в рамках безвізового режиму; майже половина респондентів (45%)
вважали, що вони зможуть залишитися в ЄС на 90 або більше днів (КМІС, 2017).
Прогнозується, що показник виявлення неврегульованих українських мігрантів в ЄС
продовжуватиме зростати, як і у 2013-2015 роках, особливо за рахунок трудових
мігрантів, які намагатимуться використати безвізовий режим для спрощеного перетину
кордону та подальшого працевлаштування у державах-членах ЄС.
Шукачі притулку з України
Військова агресія Росії на Сході України та анексія Криму стала однією із головних
причин посилення потоків шукачів притулку з України в ЄС у 2014-2015 роках. У 2016
році вперше після початку конфлікту приріст українських шукачів притулку в ЄС
знизився: було зареєстровано 12 475 заявок, що на 43% менше ніж у 2015 році. Частка
українських заявок в ЄС за перші півроку 2016 року склала менше 1% (12 475 з
5. 4
1 259 955 заявок). Найчастіше українці шукали притулок в країнах із великою
українською діаспорою: Італії, Іспанії, Німеччині та Польщі (Eurostat, 2017).
На поменшання кількості шукачів притулку з України могли вплинути як хоч крихкий,
але режим тиші, так і поступове покращення економічної ситуації в Україні. Відповідно
до результатів якісного дослідження, проведеного в Україні, Польщі, Чехії та
Словаччині, економічні фактори, такі як економічна криза, обмежені можливості вийти
на ринок праці, дуже низькі заробітні плати, як і раніше, є домінуючою силою, яка
спонукає до міграції з України. Втеча внутрішньо переміщених осіб (ВПО) зі своїх
попередніх місць проживання є результатом військових дій. Проте, коли ВПО
вибирають нове місце для проживання і приймають рішення про міграцію за кордон,
вони, як і раніше, керуються економічними мотивами. Нові важливі чинники, які
стимулюють поточну українську міграцію - це війна як така, нестабільна політична
ситуація, корупція, кумівство і бажання уникнути військової служби (Drbohlav,
Jaroszewicz, 2016).
Іншим фактором, який імовірно впливає на зменшення кількості шукачів притулку з
України до ЄС, є високий рівень відмов. У 2016 році частка відмов зросла з 70 до 75%
(з 6 630 відмов у 2015 році до 8 785 відмов у 2016 (Євростат, 2017).
Однією із ключових причин відмови українцям є «можливість внутрішньої втечі». Це
означає, що українські громадяни, які зазнали переслідування на тимчасово
окупованих територіях, мають можливість безпечно проживати на решті території
України, як це роблять більше півтора мільйона українських внутрішньо переміщених
осіб.
Втім, деякі громадяни України таки змогли обґрунтувати своє прохання на притулок в
ЄС. У 2016 році 2835 українських громадян отримали різні види захисту, серед них 490
осіб – статус біженця. Більше половини усіх позитивних рішень, винесених українським
шукачам притулку в ЄС у 2016 році, було ухвалено в Італії (1850 рішень). Відповідна
тенденція була наявна і у 2015 році.
Безвізовий режим може сприяти зменшенню кількості українських заявок на пошук
притулку, адже статус шукача притулку все менше використовуватиметься
економічними мігрантами як можливість легально залишитися в ЄС на термін до трьох
місяців. З іншого боку, запровадження безвізового режиму створить більш сприятливі
умови, щоб прибути до країн ЄС та подати заявку на пошук притулку для тих
внутрішньо переміщених осіб, які не змогли інтегруватися в Україні. Якщо економічне
становище переселенців погіршуватиметься, це буде частіше виштовхувати їх з країни
у пошуках кращого життя.
6. 5
Відмови у в’їзді
Навіть за візового режиму деяким громадянам України відмовляли у в’їзді до країн ЄС.
У 2016 році у в’їзді було відмовлено 22 925 українським громадянам, що на 6% менше,
ніж у 2015 році (Eurostat, 2017). Всього українським громадянам було відмовлено
27 861 раз, що може означати те, що деяким особам було відмовлено декілька разів
(Frontex, 2017).
81% усіх відмов було здійснено на сухопутному кордоні між Україною та
Польщею, що переживає значний наплив українських мігрантів з 2014 року (Eurostat,
2017; Drbohlav, Jaroszewicz, 2016). Саме на сухопутному українсько-польському кордоні
було зафіксоване найбільше річне зростання: у 2014 році - 11 185 відмов, а у 2015 - 19
020. Гіпотетично, ситуація дворічної давнини з відмовами українцям у в’їзді на
польському кордоні могла б стати приводом для призупинення безвізу.
До трійки країн за кількістю відмов також входять сусідні Румунія та Словаччина. Однак
у цих країнах показники в рази менші, ніж на кордоні з Польщею. У 2016 році було
відмовлено у в’їзді 1420 українським громадянам на сухопутному кордоні з Румунією та
700 українським громадянам на сухопутному кордоні з Словаччиною.
Майже 40% усіх відмов українські громадяни отримали через відсутність документів, які
б підтверджували мету та умови перебування в ЄС (10 015 разів). Другою поширеною
причиною відмови була відсутність чинної візи або дозволу на проживання (7 934 р.).
7. 6
Після надання Україні безвізового режиму прогнозується зростання відмов у в’їзді
українським громадянам, оскільки консульські установи вже не будуть перевіряти
супровідні документи та фільтрувати потік подорожніх з закордонними біометричними
паспортами. Для прикладу, у 2016 році середній показник відмов у оформленні
Шенгенських віз українським громадянам становив 3,6%, загалом консульські установи
держав-членів ЄС та Шенгенської зони відмовили українцям у візах 45 789 рази
(European Commission, 2017). З набуттям чинності безвізового режиму, відповідний
контроль документів будуть здійснювати прикордонні служби держав-членів ЄС, які
будуть відмовляти у в’їзді усім тим, хто не зможе довести мету своєї поїздки або
наявність достатніх умов для перебування.
Крім того, кількість відмов у в’їзді може збільшитися через неготовність українців до
поїздок до ЄС, викликану низьким рівнем поінформованості про правила користування
безвізовим режимом. Зокрема, за даними дослідження Київського Міжнародного
Інституту Соціології, проведеного в 2017 році, тільки 33% опитаних знали, що
перевагою біометричних закордонних паспортів є можливість в’їжджати до країн ЄС під
час безвізового режиму (КМІС 2017 г.).
Висновки
Після вступу в дію лібералізації візового режиму з ЄС очікується певне збільшення
кількості відмов у в’їзді на зовнішніх кордонах країн ЄС. Показник українських мігрантів,
затриманих в ЄС з неврегульованим статусом, імовірно, буде продовжувати рости, як
це було в 2014-2016 роках, особливо за рахунок трудових мігрантів. Проте, кількість
заяв про надання притулку може зменшитися, як це було в 2016 році.
Механізм призупинення безвізового режиму, ймовірно, не буде введений найближчим
часом після того, як безвізовий режим набуде чинності. Для того, щоб уникнути
введення цього механізму, рекомендується продовжувати інформаційні кампанії серед
українських громадян про правила користування безвізовим режимом. Інформування
громадськості майже однаково необхідне як для громадян Західної і Центральної
України, які є більш мобільними, так і для громадян Східної та Південної України, які
мають менше досвіду подорожей, і тому можуть мати менше знань про те, як
правильно використовувати безвізовий режим. З огляду на той факт, що економічні
чинники є домінуючою силою, яка визначає міграцію з України, український уряд
повинен працювати над поліпшенням економічної ситуації.
8. 7
Посилання
Drbohlav D., Jaroszewicz M. (2016). Ukrainian Migration in Time of Crisis: Forced and
Labour Mobility. Charles University. Prague, 172-173. In:
http://europewb.org.ua/anglomovna-versiya-doslidzhennya-ukrayinskoyi-migratsiyi-do-krayin-
vyshegradu/
EUROPEAN PARLIAMENT (2016): European Parliament legislative resolution of 15
December 2016 on the proposal for a regulation of the European Parliament and of the
Council amending Regulation (EC) No 539/2001 listing the third countries whose nationals
must be in possession of visas when crossing the external borders and those whose
nationals are exempt from that requirement (revision of the suspension mechanism)
EUROSTAT (2017): All valid permits by reason, length of validity and citizenship on 31
December of each year
EUROSTAT (2017): Asylum and first time asylum applicants by citizenship, age and sex
Annual aggregated data
EUROSTAT (2017): Third country nationals found to be illegally present - annual data
EUROSTAT (2017): Third country nationals refused entry at the external borders - annual
data
FRONTEX (2017): Risk analysis for 2017. Frontex. Warsaw. In:
http://frontex.europa.eu/assets/Publications/Risk_Analysis/Annual_Risk_Analysis_2017.pdf
EUROPEAN COMMISSION (2017): Visa statistics for consulates, 2016. In:
https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/visa-policy_en
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІОЛОГІЇ (2017): Погляди і думки жителів
України про введення безвізового режиму з Європейським союзом: результати
опитування. Київ