1. Алгоритм дії лікаря загальної практики сімейної
медицини при постановці діагнозу туберкульозу.
Диференційна діагностика.
к.мед.н., обласний пульмонолог УОЗ ОДА,
генеральний директор ОТМПО
Яковенко О.К.
Луцьк 2014
2. З 1995 року в Україні офіційно
оголошено
ЕПІДЕМІЮ УКРАЇНИ!
3. Про продовження терміну дії
«Програми протидії захворюванню
на туберкульоз у 2012 – 2016 роках в
області»
Волинська обласна рада
Шосте скликання
Рішення від 27.12.2011 року №8/19
м. Луцьк
4. Поліпшення епідемічної ситуації шляхом зниження
показників захворюваності та смертності від туберкульозу,
шляхом застосування лабораторної та рентгенологічної
діагностики, зменшення випадків запущених форм серед
уперше виявлених хворих і поєднання комплексу методів
ранньої діагностики, санітарно-просвітницької роботи та
забезпечення контрольованого лікування відповідно
стандартизованих схем, що дозволить значно знизити
розвиток МРТБ серед контингентів хворих.
Мета Програми
5. 1. (???) Щороку знижувати не менш як на 1 відсоток рівень захворюваності та
смертності від туберкульозу;
2. (???) Запобігати поширенню мультирезистентному туберкульозу;
3. (???) Знизити показник частоти переривання лікування на 10 %, утримувати
кількість виявлених із застосуванням методу мікроскопії мазка мокротиння
випадків захворювання на туберкульоз серед осіб, що вперше захворіли до 50%;
4. Удосконалити систему надання населенню протитуберкульозної допомоги,
підготовки і перепідготовки медичних працівників з питань профілактики і
діагностики туберкульозу та лікування хворих;
5. Забезпечити залучення понад 80% медичних працівників до навчання за
міжнародними стандартами;
6. Своєчасно виявляти хворих на туберкульоз.
На сьогоднішній день не можливо виконати
ряд завдань Державної Програми
6. Захворюваність по області
2007-2013 р. р.
702 (67,8) 700 (67,5)*
667(64,4)
654 (63,1)
303 (30,3) 285 (27,5)
173 (16,7)
161 (15,5)
16
58 (5,6)22 (1,5)
24**
0
100
200
300
400
500
600
700
800
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Активний ТБ
Активний ТБ ОД
Активний ТБ БК (+)
Активний ТБ Д (+)
Активний ТБ+ВІЛ
Активний ТБ дітей (0-17)
Примітка: *захворюваність по Україні – 2007 рік 79,8/100 тис., 2012 рік 68,1/100 тис.
** в 2013 році дитяча захворюваність в порівнянні з 2012 роком зросла на 75,4%
*** в т.ч. МРТБ 198 випадків, РРТБ 68 випадків
7. Захворюваність по області
в 2012-2013 р. р.*
52,3
55,21
54,29
39,72
49,17
61,9/100 тис.
52,03
84,5
82,37
72,9
65,78
62,95
92,41
90,86 93,91
76,01
77,85 67,49/100 тис.
67,9/100 тис.
2012
2013
Примітка: *В 2013 році виявлено 700 чол. (67,4/100 тис.), де питома вага бацилярного ТБ легень склала
49,1%, зі зростанням малих форм туберкульозу (201 випадок з питомою вагою 30,7% від ТБ ОД у 2013 році проти
159 випадків у 2012 році), та зменшенням мікроскопії на 7,4% зі зменшенням виявлення КСП (+) на 13,8%, при
тому, що питома вага вперше виявленого ТБ при профілактичних оглядах в області склала 68,3% (394 xв.) проти
79,5% (349 хв.) в 2012 році. Україна – 67,9/100 тис.
8. Захворюваність по області
в І кварталі 2013-2014 р. р.
11,56
20,51
18,61
5,67
12,29
14,65
13,83
6,5
27,46
21,06
35,08
15,11
19,93
24,78
11,74
30,4
26,56
25,22
18,51*
17,1**
2012
2013
Примітка: * Приріст захворюваності по області + 26,7%;
** Приріст захворювання по Україні – 4,5%
9. Дитяча захворюваність на туберкульоз в області*
64,6%
48,9%
26,3%
69,7%
84,6%
65%
+ 75,4%
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
2011 2012 2013
Туберкулінодіагностика
Вакцинація БЦЖ
Дитяча захворюваність
Примітка: *дитяча захворюваність серед дітей 0-17 років
10. Примітка:
*в тому числі 145 чоловік (20,7%) - це нарко-алькоголь залежні особи;
** показник захворюваності серед медичних працівників області 0,13/10 тис.осіб
15,4%
1,8%**
61,2%*
12,5%
3,2%
5,5% 2013
Працюючий контингент
Медичний персонал
Непрацюючий
контингент
Пенсіонери
Учні, студенти
Інші особи
Соціальний статус хворих на туберкульоз серед
вперше виявлених осіб
11. Примітка:
* в тому числі на АРТ 59 осіб (96,7%) з Ко-інфекцією.
**в тому числі 39,3% - це нарко-алькоголь залежні особи, в тому числі 3,3% - це особи БПМП
8,2%
91,8%*
2013
Працюючий контингент
Непрацюючий
контингент
Соціальний статус хворих
на Ко-інфекцію вперше виявлених осіб*
12. Смертність від туберкульозу в області
263 (25,4)
178 (17,1)*22,6/100
15,1
14,2
0
50
100
150
200
250
300
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Cмертність (Волинь)
Смертність (Україна)
Примітка: *приріст смертності по області в порівнянні з 2012 роком + 10,4%
13. Смертність від туберкульозу в І кварталі 2014 року*
37 чоловік
10 чоловік
67,5 %
70%
0
5
10
15
20
25
30
35
ОТМПО Смертність по місцю
проживання
Кількість померлих від
ТБ
Кількість проведених
секцій
Примітка:
* Всього померло 47 хворих, в т.ч. 32 померлим (68%) проведена секція (25 випадків в патанатомії
ЛМКЛ та 7 випадків в судово-медичним експертом).
14. 1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України 18.08.2010
№684 «СТАНДАРТ інфекційного контролю за туберкульозом
в лікувально-профілактичних закладах, місцях
довгострокового перебування людей та проживання хворих
на туберкульоз»
2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від
21.12.2012 №1091 «УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ
(ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ТУБЕРКУЛЬОЗ»
Алгоритми заходів профілактики, своєчасної діагностики,
сучасного лікування та тактики ведення хворих на
туберкульоз в закладах охорони здоровя І-ІІІ рівня
регламентується наказами МОЗ!
15. Функціональні обов’язки лікарів ЦПМСД
(Наказ МОЗ від 21.12.2012 № 1091)
Виявлення хворих з підозрою на ТБ проводиться в лікувальних закладах первинної медичної
допомоги (ЦПМСД) і в будь-яких інших медичних закладах персоналом цих установ, шляхом:
1. Активне виявлення ТБ в групах ризику шляхом призначення скринінгового флюорографічного
обстеження 1 раз на рік (Додаток 1 наказу 1091);
2. Пасивне виявлення ТБ - при зверненні громадян в медичні заклади за будь-якою медичною
допомогою при наявності симптомів, що можуть свідчити про ТБ, наявність скарг, що
відповідають інтоксикаційному та бронхо-легенево-плевральному синдромам;
3. Скерування пацієнтів з підозрою на ТБ (за результатами алгоритму первинної діагностики) до
лікаря-фтизіатра ІІ-ІІІ рівня;
4. Забезпечення транспортування мокротиння до лабораторії з мікробіологічної діагностики ТБ І
рівня (пункт мікроскопії мокротиння);
5. Проведення вакцинації, ревакцинації БЦЖ;
6. Облік та динамічне спостереження (клінічний скрининг та туберкулінодіагностика) за дітьми,
які не були вакциновані при народженні;
7. Ведення новонароджених із вогнищ туберкульозної інфекції (Додаток 12 наказу 1091);
8. Активне виявлення випадків ТБ та ЛТІ у дітей в умовах епідемії туберкульозу: щорічна
туберкулінодіагностика (проба Манту з 2 ТО) проводиться практично здоровим дітям віком від
4 до 14 років, в першу чергу у групах ризику захворювання на ТБ.
9. Проведення ДОТ-лікування під безпосередньою курацією дільничного фтизіатра та виконання
його рекомендацій;
10. Інформування населення з питань профілактики, виявлення та лікування ТБ;
11. Участь у здійсненні оздоровчих заходів, відстеженні контактів у вогнищах ТБ під курацією
фтизіатра та лікаря епідеміолога (Додаток 3 наказу 1091).
16. ПЕРЕЛІК МІНІМАЛЬНИХ ОБСТЕЖЕНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ І-ІІ РІВНЯ
(У НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ЗАКЛАДАХ ОХООНИ ЗДОРОВ'Я)
А. Обов’язкові обстеження
1. Збір скарг і анамнезу в осіб, які мають симптоми, що вимагають обов'язкового
обстеження на туберкульоз за результатами клінічного скринінгу та анкетування
(продуктивний кашель із виділенням мокротиння, що триває понад 2 тижні,
втрата маси тіла, підвищення температури тіла, спітніння вночі, кровохаркання,
біль в грудній клітці тощо);
2. Дворазове дослідження мокротиння методом мікроскопії мазка мокротиння;
3. Оглядова і бокова рентгенографія органів грудної порожнини;
4. КТ-томографія ОГК (при наявності показань до її проведення);
5. Постановка проби Манту;
6. Консультація фтизіатра та /або пульмонолога, інфекціоніста;
Б. Використання обов’язкової медичної документації у повсякденній роботі
1. Форма ТБ 01;
2. Додаток 1 наказу МОЗ 1091 (категорії населення з підвищеним ризиком);
3. Додаток 2 наказу МОЗ 1091 (інформована добровільна згода);
4. Додаток 3 наказу МОЗ 1091 (відстеження контактів);
5. Додаток 4 наказу МОЗ 1091 (скринінгова анкета);
6. Додаток 5 наказу МОЗ 1091 (мікроскопія мазка на КСБ);
7. Додаток 6 наказу МОЗ 1091 (фактори та групи ризику щодо захворювання на
дитячий ТБ);
17. Діагностика туберкульозу на рівні ЦПМСД
(Наказ МОЗ 21.12.2012 № 1091)
Для виявлення підозрілих на туберкульоз сімейний лікар, фельдшер ФАПу застосовує:
1. Цілеспрямований збір анамнезу: за прямими ознаками (є відомості про наявність
хворого на ТБ в оточенні або хворих на ТБ тварин); за непрямими ознаками (наявність осіб,
що кашляють; наявність у родині осіб із хронічними бронхо-легеневими захворюваннями;
випадків смерті від легеневого захворювання; літніх людей із залишковими
посттуберкульозними змінами; осіб, звільнених з місць позбавлення волі, осіб, що
страждають на алкоголізм, наркоманію; осіб, які тимчасово проживають у родині, з регіонів
неблагополучних щодо ТБ);
2. Клінічні методи: визначення скарг, що відповідають інтоксикаційному і бронхо-легенево-
плевральному синдромам та збір анамнезу (контакт з хворими на ТБ, захворювання на ТБ в
минулому, визначення факторів ризику щодо ТБ) проведення скринінгового анкетування на
ТБ (Додаток 4 наказу 1091);
3. Фізикальне обстеження: огляд, перкусія, пальпація, аускультація;
4. Туберкулінодіагностика: Проведення проби Манту з 2 ТО в стандартному розведенні для
виявлення хворих на ТБ дітей з ЛТІ;
5. Променева діагностика: забезпечити направлення на рентгенологічне флюорографічне
обстеження органів грудної порожнини для дорослих та неповнолітніх осіб;
6. Бактеріоскопічний метод: забезпечити 2-х разовий збір і транспортування мокротиння в
лабораторію з мікробіологічної діагностики ТБ І рівня (пункт мікроскопії мокротиння) для
дослідження на КСБ методом мікроскопії мазка (у разі наявності кашлю). Правила збирання
мокротиння (Додаток 5 наказу 1091);
18. 1. Профілактика та раннє виявлення туберкульозу!
2. Контрольоване лікування хворого по місцю проживання!
Дообстеження хворого ІІ-ІІІ рівні (дослідження матеріалу на GeneXpert MTB/RIF тощо)!
Алгоритм дії сімейного лікаря ЦПМСД
Анкетування, мікроскопія, рентгенографія, туберкулінодіагностика, консультація пульмонолога!
При підозрі на туберкульоз - обов’язкова консультація лікаря фтизіатра!
Стаціонарне, контрольоване лікування хворого на туберкульоз в ОТМПО до знебацилення!
19. Контрольоване лікування хворих на рівні ЦПМСД
(Наказ МОЗ від 21.12.2012 № 1091)
N.B.! Лікування хворих на туберкульоз проводиться в спеціалізованих
протитуберкульозних закладах, та за місцем проживання на рівні ЦПМСД проводиться
контрольоване лікування під контролем фтизіатра.
1. Дільничний фтизіатр, який лікує і спостерігає пацієнта, повинен передати сімейному
лікарю ЦПМСД необхідні препарати на місяць (які будуть зберігатись у відповідальної особи
закладу ПМД) і індивідуальну карту обліку хворого (ТБ01), в якій медична сестра ЦПМСД,
фельдшер ФАПу та/або медична сестра ГО «Червоний Хрест» відмічає прийом хворим ПТП
у її присутності;
2. Сімейний лікар ЦПМСД та/або фельдшер ФАПу, медична сестра ГО «Червоний Хрест»
забезпечує організацію чіткого контролю за прийняттям ПТП проводить опитування щодо
виникнення побічних реакцій і відмічає прийом ліків у карті ТБ01;
3. Якщо пацієнт протягом 2-3 днів не з’явився на прийом, медична сестра повинна вжити
заходів для розшуку пацієнта, повідомити сімейного лікаря про такий випадок фтизіатра
та/або призначеного хворому куратора;
4. Не рідше, ніж 1 раз на місяць пацієнт, який одержує контрольоване лікування в ЦПМСД,
має бути оглянутий дільничним фтизіатром для моніторингу та корекції лікування
5. Якщо виникли побічні реакції під час лікування, медична сестра та сімейний лікар та/або
фельдшер негайно повідомляє дільничного фтизіатра та виконує його рекомендації ;
6. Після завершення контрольованого лікування сімейний лікар та/або фельдшер повинен
скерувати пацієнта до дільничного фтизіатра і передати йому заповнену форму ТБ 01.
Примітка: Хворі з обмеженими формами ТБ без бактеріовиділення можуть лікуватися амбулаторно
протягом всього основного курсу антимікобактеріальної терапії за умови забезпечення чіткої
контрольованості лікування!
20. Контрольоване лікування хворих на рівні ЦПМСД
(Наказ МОЗ від 21.12.2012 № 1091)
1. Прийом препаратів проводити в умовах ДОТ-кабінетів, стаціонару на дому, або за допомогою куратора
(медичний працівник, соціальний працівник, волонтер, член родини тощо) для пацієнтів з низькою
прихильністю до лікування.
2. Форма надання ДОТ-послуг визначається з урахуванням прихильності пацієнта до лікування, та пацієнтам,
які мають високу прихильність до лікування, препарати можуть видаватися на руки на термін до 10 діб (з
відповідною відміткою у формі ТБ-01);
3. Здійснювати контрольованого лікування препаратами в дозах, що призначені лише лікарем фтизіатром.
Примітка: Препарати приймаються перорально за один прийом або за призначенням фтизіатра. Комбіновані
ПТП з фіксованими дозами можна застосовувати у будь-якому режимі лікування туберкульозу;
4. Використання ДОТ послуг зазвичай не є необхідним у веденні усіх випадків активного ТБ. Для всіх пацієнтів
слід проводити оцінку ризиків щодо дотримання режиму лікування, і застосування ДОТ слід розглядати для
пацієнтів, які мають в оцінці ризиків негативні соціальні фактори;
5. Проводити повідомлення кожному пацієнту з ТБ прізвище його куратора і його контактні дані (ГО
«Червоний Хрест»).
Примітка: Куратор повинен проводити навчання та залучення пацієнта до лікування, формування
прихильності до нього на амбулаторному етапі, використовувати наступні форми втручання з метою
покращення дотримання режиму лікування ТБ, якщо пацієнт його порушує: листи-нагадування, медично-
просвітні консультації, бесіди, орієнтована на пацієнта, та інформаційно-освітні буклети; відвідування вдома;
щоденники пацієнта; допомога або поради щодо того, як отримувати соціальну допомогу, житлові та
соціальні послуги.
6. Умови лікування і періодичність лікування слід організувати так, щоб лікування було якомога зручнішим
для хворого на ТБ. Хворий та призначений йому куратор повинні брати участь у прийнятті рішення з цього
питання.
21. Превентивне лікування на рівні ЦПМСД
(Наказ МОЗ від 21.12.2012 №1091)
Профілактика ізоніазидом проводиться:
1. Всім ВІЛ-позитивним хворим при наявності контакту з хворим на туберкульоз легень;
Примітка: При контакті з хворим на МР ТБ профілактика не проводиться, хворий спостерігається
фтизіатром з проведенням рентгенобстеження раз на 6 міс.).
2. При наявності позитивного тесту на туберкулін або інтерферонового тесту протягом двох років після
виявлення в осіб з груп ризику.
3. У ВІЛ-інфікованих осіб при рівні СD4 нижче 500 клітин незалежно від показника туберкулінового або
інтерферонового теста
4. В осіб, які спостерігаються у кат. 5.1. після перенесеного туберкульозу у разі виявлення ВІЛ-інфекції.
Схема профілактичного (превентивного) лікування:
1. Призначають ізоніазид щоденно 0,3 гр (або 5 мг/кг маси тіла) протягом 6 місяців з повторним
призначенням через 24 місяці. Хіміопрофілактика не показана ВІЛ-інфікованим особам при рівні СD4
500 кл. і вище, які отримують АРТ.
Примітка: Перед призначенням профілактики туберкульозу обов’язково виключити активний
туберкульоз. При неможливості остаточно виключити активну форму туберкульозу і при наявності
лихоманки хіміопрофілактику
УВАГА!
Сімейному лікарю необхіодно сприяти проведенню превентивного лікування (хіміопрофілактики) у
дітей (Додаток 8) та дорослих за призначенням дільничного фтизіатра та з використанням
отриманих від нього препаратів!!!
22. Функціональні обов’язки ЛПЗ області ІІ-ІІІ рівня
(Наказ МОЗ від 21.12.2012 № 1091)
1. Діагноз ТБ в осіб з підозрою на нього далі підтверджують (або скасовують) в
спеціалізованих протитуберкульозних закладах (спеціалізованих структурних
підрозділах закладів охорони здоров'я) вторинної/третинної медичної допомоги на
підставі лабораторних даних (позитивний результат мікроскопії мазка мокротиння на
КСБ, культурального дослідження, молекулярно-генетичних методів), клінічних
симптомів та/або рентгенологічних, та/або морфологічних даних (біопсія ураженого
органа).
2. Діагностику МРТБ здійснюють в спеціалізованих протитуберкульозних закладах
третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги
Примітка:
А. Діагноз ТБ встановлюють на підставі лабораторних даних (позитивна мікроскопія
мокротиння на кислотостійкі бактерії), клінічних (симптоми) та/або рентгенологічних, та/або
морфологічних даних (біопсія ураженого органа).
Б. У разі виявлення на рентгенограмі порожнин розпаду, дрібно-вогнищевої дисемінації
пацієнт скеровується до фтизіатра для дообстеження з результатами бактеріоскопії мазка;
В. При підозрі на позалегеневі форми ТБ пацієнтів, у тому числі дітей, негайно скеровують
на консультацію до лікаря фтизіатра;
Д. Негайна ізоляція пацієнта з позитивним мазком мокротиння у протитуберкульозний
стаціонар або в домашніх умовах або із застосуванням примусової ізоляції згідно іх
законодавством.
23. ПЕРЕЛІК ОБСТЕЖЕНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ З НЕГАТИВНИМ МАЗКОМ МОКРОТИННЯ
Обов’язкові обстеження Додаткові обстеження
(тільки в установах ІІІ рівня)
Збір скарг і анамнезу КТ органів грудної клітки
Оглядова і бокова рентгенографія органів
грудної порожнини (якщо ці дослідження не
виконувались в загальній лікарняній мережі)
Фібробронхоскопія з забором промивних вод
для мікроскопічного та культурального
дослідження
Томографія уражених частин легень (при
наявності показань до її проведення)
Визначення МБТ та резистентності до
Рифампіцину за допомогою молекулярно-
генетичного тесту у дітей, ВІЛ-інфікованих та
осіб, які мали контакт з хворими на МР ТБ*
Культуральне дослідження мокротиння на
рідке поживне середовище
Трансторакальна або трансбронхіальна або
відкрита пункційна біопсія легень, біопсія
збільшених лімфовузлів**
Культуральне дослідження мокротиння на
щільне середовище Левенштейна-Йенсена
Торакоскопія з біопсією плеври/легень за і
забором матеріалу для культурального
дослідження
Проба Манту У разі доступності та за показаннями – проба з
рекомбінантним туберкуліном
Примітка: *У разі виявлення МБТ(+) та стійкості, як мінімум, до рифампіцину – негайне подання
документів наобласну ЦЛКК-ХРТБ та госпіталізація хворого на ІІІ рівень.
**Якщо є клінічні ознаки та симптоми ТБ, гістологічне підтвердження діагнозу ТБ - лікування слід
розпочати, не очікуючи результатів культурального дослідження.
24. ПЕРЕЛІК ОБСТЕЖЕНЬ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ
ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ З ПОЗИТИВНИМ МАЗКОМ МОКРОТИННЯ
Обов’язкові обстеження Додаткові обстеження (тільки в
протитуберкульозних установах ІІІ
рівня)
Збір скарг і анамнезу КТ органів грудної клітки
Культуральне дослідження мокротиння
на рідке поживне середовище
Молекулярно-генетичні дослідження
Культуральне дослідження мокротиння
на середовищі Левенштейна-Йенсена
ТМЧ молекулярно-генетичними
методами
Прискорений ТМЧ до ПТП І ряду на
рідке поживне середовище
Фібробронхоскопія
ТМЧ до ПТП ІІ ряду на щільне поживне
середовище (при виявленні
резистентнтності до ПТП І ряду)
Рентгенографія та томографія ОГК
(якщо ці дослідження не
виконувались в загальній лікарняній
мережі)
25. Пацієнти з підозрою на ТБ незалежно від результатів бактеріоскопії
Пацієнти, які раніше
лікувалися від ТБ
(невдача лікування,
рецидив, відрив), і в
анамнезі у яких немає
даних про стійкість
до R та Н
Пацієнти з
ВДТБ методом
бактеріоскопії
Пацієнти з
соціальних
груп ризику, в
яких
виявлений ТБ
методом
бактеріоскопії
Хворі на туберкульоз
з негативною клініко-
рентгенологічною
динамікою та/або
продовженням чи
відновленням
бактеріовиділення
Контактні з
хворими на
МР ТБ
Діти
0-17
років
Дослідження матеріалу на GeneXpert MTB/RIF
МБТ+. Виявлена стійкість до R МБТ+. Стійкість до R не виявлена
МБТ–. (GeneXpert MTB/RIF МБТ не
виявив)
Випадок РМР ТБ
Випадок туберкульозу зі збереженою
чутливістю. Категорія 1-2
Видати результат
дослідження та
продовжити
обстеження пацієнта
Примітка: Обстеження на «ДЕ» (напівкількісний ПЛР-метод з визначенням чутливості до Ріфампіцину визначає лише лікар фтизіатр після
попередньої консультації. Подальший бактеріологічний моніторинг лікування методами мікроскопії та посіву проводити відповідно до
діючої нормативно-правової бази.
Обстеження пацієнтів на І-ІІІ рівні методом напівкількісним ПЛР-
методом з визначенням чутливості МБТ до Ріфампіцину
26. Вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ)
Вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ) - це ТБ у хворих, які ніколи раніше не
хворіли на туберкульоз, або лікувалися ПТП менше 1 місяця.
ВДТБ може мати як негативні, так і позитивні результати мікроскопії мокротиння та
культуральних досліджень. У таких хворих може діагностуватись ТБ різної локалізації.
Хворі з ВДТБ належать до 1 категорії, та можуть мати ТБ різних локалізацій:
А. З бактеріовиділенням ВДТБ МБТ(+);
Б. З іншими (тяжкими) формами захворювання різних локалізацій без
бактеріовиділення ВДТБ МБТ(–): міліарним, дисемінованим ТБ, деструктивним
легеневим ТБ (при поодиноких порожнинах понад 3 см або при наявності більш ніж 3-х
порожнин меншого розміру); менінгітом, казеозною пневмонією, туберкульозним
перикардитом, перитонітом, ТБ кишківника, ТБ хребта з неврологічними
ускладненнями, урогенітальним ТБ., ТБ внутрішньогрудних лімфовузлів з ураженням
більше ніж 2-х груп з однієї сторони або 2-х і більше груп з обох сторін, ускладнений
перебіг ТБ у дітей.
Примітка: У разі негативних мазків мокротиння і виявлення вогнищевих або інфільтративних змін на
рентгенограмі легень пацієнту з підозрою на туберкульоз легень призначають антибіотики широкого спектру дії
(за виключенням рифампіцину, аміноглікозидів і фторхінолонів) до 2 тижнів, після чого повторюють
рентгенограму легень. При відсутності позитивної динаміки вогнищ запалення пацієнта негайно скеровують до
фтизіатра; При неможливості проведення лікарем ЦПМСД (сімейним лікарем, дільничним терапевтом, педіатром,
фельдшером ФАПу будь-яких методів діагностики – термінов скерування пацієнта на другий рівень медичної
допомоги та/або до фтизіатра;
27. 1. Інфекційні захворювання легень та плеври:
• Вірусні та бактеріальні пневмонії;
• Гострий абсцес легень та гангрена легень, плеврити та емпієма;
• Мікози та паразитарні захворювання легень;
2. Онкологічні захворювання легень та плеври:
• Рак та карциноїдні пухлини легень, пухлини плеври;
• Метастатичне пухлини (ураження) легень та плеври;
• Доброякісні пухлини легень;
3. Інтерстиційні та дисеміновані захворювання легень:
• Ідіопатична інтерстиційна пневмонія та ідіопатичний легеневий фіброз;
• СЗСТ та легеневі васкуліти;
• Саркоїдоз;
• Гістіоцитоз та гемосидероз легень;
• Легеневі еозинофілії;
• Лімфангіолейомиоматоз легень та альвеолярний протеїноз;
Диференційна діагностика туберкульозу
легень сімейним лікарем ЦПМСД
28. 4. Професійні та пов’язані з факторами навколишнього середовища
захворювання легень:
• Пневмоконіози (коніотуберкульоз);
• Гіперчутливий пневмоніт (алергічний альвеоліт);
• Токсичні ураження легень;
• Ураження легень, викликані ліками;
5. Порушення легеневого кровообігу:
• ТЕЛА;
• Легенева гіпертензія при хронічних респіраторних захворюваннях;
• Хронічна постемболічна лененева гіпертензія;
• Респіраторні прояви позалегеневих захворювань ( захворювання серця,
нервової системи тощо).
Диференційна діагностика туберкульозу
легень сімейним лікарем ЦПМСД
29. Діагноз: Позагоспітальна верхньодольова пневмонія, МБТ (-)???
Діагноз: Двобічна інтерстиційна пневмонія, МБТ(-)???
Діагноз: Дисемінований процес в легенях неуточнений, МБТ(-)???
Діагноз: Інфільтативні та вогнищеві зміни в легенях, МБТ (-)???
Діагноз: Позалегеневі форми туберкульозу, МБТ (-)???
Діагноз: Саркоїдоз*???
У клініциста завжди виникає три риторичних запитання при наявності вище
перелічених діагнозів!
Чи виставляти попередній діагноз ВДТБ?
Чи призначати протитуберкульозні препарати І ряду?
Де хворий повинен знаходитись на стаціонарному лікування?
Диференційна діагностика туберкульозу
легень сімейним лікарем ЦПМСД
Примітка: 37-Й КОНГРЕС ВСЕСВІТНЬОЇ АСОЦІАЦІЇ ПО САРКОЇДОЗУ ТА ІНШИМ ГРАНУЛЬОМАТОЗАМ (WASOG) У
СТОКГОЛЬМІ В 2002 РОЦІ: Саркоїдоз – це системне поліорганне захворювання, яке не повязане з
туберкульозом. На сьогоднішній день не потрібно проводити тест-терапію з ПТП у хворих з підозрою на
Саркоїдоз, та заборонено госпіталізовувати таких хворих у протитуберкульозні заклади.
