НВК "СЗШ І-ІІІ ст. №1-гімназія" смт Тростянець, психолого-педагогічний семінар

1. Психолого-педагогічний семінар-тренінг
«Психолого-педагогічна превенція
булінгу як складова ціннісного
ставлення до себе та до інших»
Підготувала соціальний педагог Кудля І.М.

2. Мета: Ознайомлення педагогів з поняттями
«булінг», «шкільний булінг»; оптимізація
стосунків у шкільному середовищі,
недопущення випадків булінгу (насильства
серед підлітків), вироблення системи дій при
виникненні булінгу у навчальному закладі,
розвиток у педагогів впевненості в собі,
психологічної компетентності.

3. Людина, як біологічний вид, стає
соціальним індивідом лише в
колективі. Один з найвідоміших
соціологів Толкотт Парсонс
зазначав, що особистість є причиною
та наслідком усіх змін у суспільстві.
Але особистість не може існувати
незалежно від колективу, а колектив у
свою чергу, визначається
особистісними характеристиками
його членів. Сьогодні знущання
одних людей над іншими, як
соціальне явище, присутнє на різних
щаблях формування та розвитку
людської особистості розпочинаючи
від системи початкової соціалізації –
школи.

4. Діти одночасно переживають як період формування
власного «я», так і формування цінностей та моделей
поведінки у суспільстві. Підлітковий вік, у якому
застосовуються найагресивніші форми булінгу, -
найскладніший вік, але, водночас, найважливіший
період для формування особистості. Діти у цьому віці
надзвичайно емоційні, а тому – різкі. Через це їм
властива схильність до різких кроків та крайнощів – у
тому числі й до жорстокості - психологічного та
фізичного насилля щодо членів власних колективів.
Булінг (від англ. bully— хуліган,
залякувати) – форма насильства у вигляді
травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації,
псування особистих речей, фізичної
розправи тощо.

5. Основні механізми розвитку булінгу
ЗАЗДРОЩІ ТА
КОНКУРЕНЦІЯ
БАЖАННЯ
ПІДПОРЯДКОВУВАТИ
ВЛАСНІЙ ВОЛІ
БАЖАННЯ ВИТІСНИТИ
КОГОСЬ ІЗ ГРУПИ
БАЖАННЯ
ПРИНИЗИТИ ІНШОГО

6. Види
булінгу
фізичний
кібербулінг
психологічний
економічний

7. Фізичний булінг
Полягає у багаторазово повторюваних ударах,
стусанах, підніжках, штовханнях, бійках,
ляпасах, нанесенні тілесних ушкоджень тощо.
Психологічний
булінг
Це бойкот, плітки , ігнорування, ізоляція в
колективі, інтриги, шантаж, створення
неприємностей.
Особливості та види булінгу в школі
Економічний
булінг
Кібербулінг
Виявляється в цькуванні за допомогою соціальних
мереж або надіслання образ на електронну адресу.
Це крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та
інших особистих речей жертви, вимагання грошей

8. Булінг включає головні компоненти
агресивна і негативна поведінка;
здійснюється регулярно.
відбувається у стосунках, учасники
яких мають неоднакову владу;
ця поведінка є навмисною;

9. Соціальна структура
булінгу
Беруть
активну
участь у
булінгу завжди
три групи
дітей.
АГРЕСОР
ЖЕРТВА
СПОСТЕРІГАЧ
Насилля у дитячому колективі
негативно відображається на
якості освіти у школі. Йдеться
не лише про зниження
пізнавальних спроможностей в
дітей. Спостерігачі та жертви
відчувають страх відвідувати
школу, переслідувачі
віднімають забагато часу в
педагогічного колективу,
розпорошуючи його не на
передачу нових знань, а роботу
над складними підлітками.
Дослідження показують, що
жертви булінгу найбільше
схильні до того, щоб «кидати»
школу.

10. стають заздрість, помста, відчуття неприязні,
прагнення відновити справедливість, боротьба за
владу, потреба підпорядкування лідерові,
самоствердження (аж до задоволення садистських
потреб окремих осіб).
Мотивацією
до булінгу

11. за такими ознаками:
– стать, вік, – – релігійні переконання,
– хвороби, – – етнічне походження,
– інвалідність, – – місце проживання,
– сімейний стан, – майновий стан,
– зовнішність, – мова,
– відсутність досвіду життя в колективі,
– низький інтелект, – страх перед школою.
Щодо вікових особливостей, то в середніх класах школи в учнів відбувається
активний пошук власного «я». Крім того, саме в цей період відбувається
розуміння власної ролі в соціальному світі. І водночас – зростання критичності
до себе, до своєї зовнішності (одяг, риси). Тому здійснення насилля за
зовнішніми ознаками дитини в цьому віці відіграє важливу роль, оскільки
досить гостро сприймається дітьми.
Дискримінуються діти

12. Культ насильства
в суспільстві
Негативний
вплив ЗМІ
Низький рівень
виховання
Гіперопіка
батьків
Байдужість з
боку батьків
Агресивні
комп`ютерні
ігри
Що впливає на агресивну поведінку дітей?

13. Психолог Дан
Ольвеус визначив
типові риси учнів,
схильних ставати
жертвами булінгу:
Вони схильні до
депресії і
частіше за своїх
ровесників
думають про
самогубство.
Вони
полохливі,
чутливі,
замкнуті і
соромязливі.
Вони часто
тривожні,
невпевнені в
собі, мають
низьку
самооцінку.
Вони не мають
друзів і успішніше
спілкуються з
дорослими, ніж з
однолітками.

14. Наслідки для жертви булінгу
Навіть 1 випадок булінгу залишає глибокий
емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи
психолога. Неадекватне сприйняття реальності –
підвищена тривожність, різноманітні фобії,
думки про суїцид, депресія, неврози.
Розлади
психіки
Негативне сприйняття однолітків – відсторонення від
спілкування, часті прогули в школі. Ускладнюються
соціальні комунікації, страх розмовляти з певними
людьми, формується закритість та боязнь публічності,
колишня жертва та булер більшою мірою схильні до
самотності.
Труднощі
у взаєминах
Результатом булінгу дуже часто бувають фізичні
нездужання. Знижується імунітет, що призводить до
частих захворювань дитини. Можливі розлади сну і
переростання травми в психосоматику.
Хвороби

15. Кожен повинен знати про те, в яких формах може проявлятися
насильство і цькування та як від нього страждають люди.
Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки в
класі, потім загальношкільні правила, які повинні бути складені
в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитись.
Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, не каральний
характер. Осуд, зауваження,догана мають бути спрямовані на
вчинок учня, його можливі наслідки, а не на особистість
порушника правил.
При аналізі ситуації необхідно розібратися в тому, що
трапилося, вислухати обидві сторони,підтримати потерпілого і
обов’язково поговорити з кривдником, щоб зрозуміти, чому він
так вчинив, що можна зробити, щоб таке не повторилося.
Для успішної боротьби з насильством

16. Учням треба пояснити, що навіть пасивне
спостереження за знущаннями і бійкою надихає
кривдника продовжувати свої дії. Свідки події
повинні захистити жертву насильства і за
необхідності покликати на допомогу дорослих.
Необхідно запровадити механізми повідомлення про
випадки насильства, щоб учні не боялися цього
робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням
підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

19. Практична
частина
семінару

20. Вправа "Чому так стається"
Соціальний педагог об’єднує вчителів у чотири групи за картками. Як
ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва),
"вчитель".
Відповіді вчителів.
Ви отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.
Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так
поводити.
Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для
кривдників.
Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес
булінгу.
Група "вчителів" пише, які заходи з протидії булінгу можна впровадити на рівні школи,
класу. Що можуть зробити педагоги, щоб стати ближчими до учнів.

21. Вправа "Я зможу допомогти"
Соціальний педагог: Ви залишаєтеся працювати у підгрупах. Кожна підгрупа отримає
певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб
допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки.
Ситуація 1.
«Привіт. Мене звати Андрій. Я ніяк не можу потоваришувати зі своїми новими
однокласниками. Ми з батьками півроку тому переїхали з Авдіївки. Тепер мешкаємо в
Києві. Я почав ходити в нову школу. Спочатку мені начебто подобалося, а зараз хочу
повернутися назад. Мене до цього постійно примушують мої однокласники. Вони мене
систематично б’ють, називають «сєпаром», кажуть, щоб я «валив туди, звідки приїхав»,
кажуть, що війна в країні почалася через таких, як я. Але ж я нічого їм не зробив, я не винен
у тому, що ми з батьками були змушені переїхати, і вже точно не винен у тому, що почалася
війна. Але як довести це своїм однокласникам, взагалі не знаю. Може, Ви мені щось
підкажете?»
Ситуація 2.
Мене звати Руслан. Мені 12 років. Ви знаєте, я ходжу в школу, і мені здається, що я більше
не хочу туди ходити. У мене дуже погані стосунки з моєю класною керівницею – Інною
Михайлівною. Вона налаштувала проти мене весь клас. Я вчусь не дуже добре, я не
відмінник. А моя класна керівниця каже, що я «телепень», «дурень» і «бидло необтесане».
Вона говорить, що з «моїм курячим мозком» я в майбутньому буду «крутити хвости
коровам». Вона це каже при всьому класі. Тому мої однокласники також мене так обзивають
і сміються з мене, кажуть, що я самий тупий у класі. Мене це дуже ображає.Що мені
робити?

22. Ситуація 3
Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми
почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи.
Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все
відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі
здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники
стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді,
я дуже хочу з ними дружити.
Ситуація 4
Мене звати Олег. У мого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник.
Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають однокласники. Вони
постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня
просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те
що старшаки йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його
поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.
Питання для обговорення:
1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то в чому саме?
2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних
ситуаціях?

23. Вправа «Сердиті кульки»
Мета: розвиток самоконтролю, контролю гніву.
Соціальний педагог: Давайте подумаємо, чим відрізняється
агресивний стан від агресивної дії.
Агресивний стан супроводжується емоціями гніву, ненависті,
а агресивна дія може принести шкоду іншій
людині: образи, знущання, бійки, побиття.
А зараз ми побачимо, що відбувається з нами коли ми чимось роздратовані і
знаходимося у стані гніву.
У мене є дві повітряні кульки червоного та жовтого кольорів. Візьміть червону кульку
надуйте її та зав’яжіть. Кулька символізує тіло людини, а повітря в ній роздратування
та гнів.
- Чи може зараз повітря входити або виходити з кульки?
- Що трапляється, коли почуття переповнюють людину? (підвищується тиск в
людини, почервоніння, стиснуті кулаки, заціплені зуби, з’являється дратівливість,
напруження, людина хоче викинути на когось негативні почуття)
- Як ви думаєте, що трапиться з зав’язаною кулькою, якщо її відпустити?
Відпустіть кульку та прослідкуйте за нею. Ми бачимо, що кулька абсолютно не
контрольована. Так буває коли людина зла. Вона може здійснити вчинки не
контролюючи їх.
Якщо кулька – це людина що з нею трапилося? (кричить, стає агресивною, здійснює
насилля, стає жорстока, неконтрольована)
Надавіть на кульку, щоб вона луснула. Чи безпечний цей спосіб вираження гніву.
Якщо кулька – це людина що з нею трапилося?
Надуйте жовту кульку і випустіть трохи повітря. Знову різко стисніть.
- Кулька зменшилась чи вибухнула? (зменшилась)
- Яким чином безпечно можна випустити гнів? (проговорити, фізична праця,
покричати в лісі)
- Таким чином ми контролюємо наші почуття. Здуваємо кульку повільно доки
не випустимо все повітря.
Висновок: Людина повинна вміти контролювати свій гнів для того, щоб не нашкодити
оточуючим людям і собі. Коли ми показуємо свій гнів і роздратування, контролюючи
їх, то вони можуть «вийти» з людини, як повітря із нашої кульки і нікому не
нашкодити.

24. Притча про змію
Жила-була неймовірно люта, отрутна і злісна Змія. Одного разу вона зустріла
мудреця і, здивувавшись його доброті, втратила свою злостивість. Мудрець
порадив їй припинити кривдити людей, і Змія вирішила жити простодушно,
не завдаючи шкоди кому-небудь. Але як тільки люди дізналися про те, що
Змія не є небезпечною, вони стали кидати в неї каміння, тягати її за хвіст і
знущатися. Це були важкі часи для Змії. Мудрець побачив, що відбувається, і,
вислухавши скарги Змії, сказав: «Дорога, я просив. Щоб ти перестала
заподіювати людям страждання і біль, але я не говорив, щоб ти ніколи не
шипіла і не відлякувала їх».
Мораль: немає нічого дивного в тому, щоб сичати на людину, яка кривдить,
показуючи, що ви можете постояти за себе і знаєте, як протистояти злу.
Тільки ви повинні бути обережні і не пускати отруту в кров ворога. Можна
навчитися протистояти злу, не заподіюючи зло у відповідь.