Презентація з лекції Сергія Жукова судді Касаційного господарського суду Верховного Суду, у Правничій школі ЕВА-Астерс 16 квітня 2019 року.

1. ВПЛИВ ПРАКТИКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ У
СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
НА РЕЙТИНГ DOING BUSINESS
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд

2. 1. Проект Світового банку рейтинг “Doing Business”.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд

3. 1.1. Рейтинг Doing Business.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд

4. 1.2. Значення рейтингу Doing Business для залучення інвестицій.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Рейтинг Doing Business цікавий для масового інвестора середньої
ланки.
В структурі глобальних інвестицій одне з провідних місць займає
саме інвестор середньої ланки.
Інвестиції в країни з низьким рейтингом Doing Business
розглядаються як ризиковані.
Cтрімка динаміка просування в гору та потрапляння в топ-50 рейтингу
Doing Business це можливість отримати багатомільярдні інвестиції.

5. 1.3. Україна у рейтингу Doing Business.
Показники
Doing Business
2017 2018 2019
Рейтинг легкості ведення
бізнесу
80 76 71
за індикаторами:
реєстрація підприємств 20 52 56
забезпечення виконання
контрактів
81 82 57
кредитування 20 29 32
захист інвесторів 70 81 72
врегулювання
неплатоспроможності
150 149 145
підключення до
електромереж
130 128 135
отримання дозволів на
будівництво
140 35 30
реєстрація власності 63 64 63
міжнародна торгівля 115 119 78
оподаткування 84 43 54
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
У 2012 році Україна посідала
всього 152 місце і з того часу
демонструє стабільне
зростання.
Україна 2 в світі за темпами
зростання.
Лише за останні 3 роки
зростання з 80 до 71 місця.
Підвищення позиції України у
рейтингу Doing Business є
одним із ключових
стратегічних індикаторів
реалізації Стратегії сталого
розвитку “Україна - 2020”,
затвердженої Указом
Президента України
від 12.01.2015 № 5
Мета України входження в
топ-50 рейтингу Doing
Business.
Однією із головних
проблем для зростання
загального результату у
рейтингу "Doing Business"
для України є покращення
показника за індикатором
"Врегулювання
неплатоспроможності".

6. 1.3. Україна у рейтингу Doing Business (продовження).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
68.25
73.54
75.77
76.95
77.29
78.9
80.83
83.28
0 20 40 60 80 100
Україна (рейтинг 71)
Молдова (рейтинг 47)
Білорусь (рейтинг 37)
Польща (рейтинг 33)
Франція (рейтинг 32)
Німеччина (рейтинг 24)
Литва (рейтинг 14)
Грузія (рейтинг 6)
Україна в загальному рейтингу Doing Business 2019
та інші країни для порівняння
Показник сприятливості ведення бізнесу
31.72
46.87
52.58
54.12
56.03
74.08
76.48
90.12
0 20 40 60 80 100
Україна (рейтинг 145)
Литва (рейтинг 85)
Білорусь (рейтинг 72)
Молдова (рейтинг 68)
Грузія (рейтинг 60)
Франція (рейтинг 28)
Польща (рейтинг 25)
Німеччина (рейтинг 4)
Україна в рейтингу за компонентом "Врегулювання
неплатоспроможності" та інші країни для порівняння
Показник сприятливості ведення бізнесу

7. 1.4. Визначення рейтингу країн за індикатором
"Врегулювання неплатоспроможності".
Ключові параметри за якими визначається рейтинг країн за індикатором "Врегулювання
неплатоспроможності" :
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
тривалість процедури
банкрутства
(визначення періоду
часу від дефолта
компанії за своїми
зобов'язаннями до
кінцевого розрахунку з
кредиторами);
вартість – затрати на
процедуру (у відсотках
від вартості майна
боржника);
коефіцієнт
повернення
заборгованості –
скільки центів на долар
заявленої
заборгованості
одержать кредитори (у
центах);
індекс ефективності
нормативно-правової
бази.

8. 2. Роль Верховного Суду у формуванні практики з
питань банкрутства.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд

9. 2.1. Роль Верховного Суду у формуванні судової практики з
питань банкрутства (в контексті практики ЄСПЛ).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає:
• неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному,
може створити ситуацію юридичної невизначеності (див. рішення ЄСПЛ
у справі "Вінчіч та інші проти Сербії");
• одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової
визначеності (див. рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти
Румунії");
• Право на справедливий суд також пов'язане з вимогами єдиного
застосування закону. … за певних обставин суперечливі рішення
національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити
порушення вимоги щодо справедливого суду (див. рішення ЄСПЛ у
справі "Томіч та інші проти Чорногорії", у справі "Шахін і Шахін проти
Туреччини");
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
• у цьому зв'язку не можна недооцінювати завдання вищих судів у забезпеченні уніфікованого та єдиного застосування права (див. рішення
ЄСПЛ у справі "Тудор Тудор проти Румунії", у справі "Стефаніка та інші проти Румунії");
• Верховний суд повинен забезпечувати єдність судової практики, щоб виправляти непослідовності та в такий спосіб підтримувати
громадську довіру до судової системи (див. рішення ЄСПЛ "Альбу та інші проти Румунії").

10. 2.2. Роль Верховного Суду у формуванні судової практики з
питань банкрутства (в контексті національного
законодавства).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»:
• Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність
судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36
Закону );
• висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для
всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що
містить відповідну норму права (частина п’ята статті 13 Закону);
• висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються
іншими судами при застосуванні таких норм права (частина шоста статті 13 Закону).
Господарського процесуального кодексу України:
• при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо
застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236
Кодексу).

11. 3. Правові позиції Верховного Суду спрямовані
на покращення показників ключових параметрів
індикатора «Врегулювання неплатоспроможності»
рейтингу Doing Business.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд

12. 3.1. Щодо тривалості процедури банкрутства.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Німеччина, 1.2
Польща, 3
Франція, 1.9
Грузія, 2
Молдова, 2.8
Білорусь, 1.5
Литва, 2.3
Україна, 2.9
Тривалість процедури банкрутства
(у роках)
З діаграми вбачається, що тривалість
процедури банкрутства в Україні є приблизно
такою ж як у Польщі та Молдові рейтинг яких в
Doing Business 2019 за індикатором
"Врегулювання неплатоспроможності" є значно
вищим ніж України. Проте, загалом процедура
банкрутства в Україні є більш тривалою ніж в
інших країнах.

13. 3.1. Щодо тривалості процедури банкрутства (продовження).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Короткий опис проблеми.
Незважаючи на наявність процедурних лімітів часу, встановлених
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство
тривають зазвичай надто довго, у тому числі у зв'язку з продовженням
господарськими судами стадій процедур банкрутства поза межами
граничних строків.
Правові позиції Верховного Суду, які спрямовані на вирішення
проблеми та покращення показника тривалості процедури
банкрутства в Україні в рейтингу Doing Business.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертає увагу
господарських судів на:
необхідність застосовування принципів процесуальної економії;
вжиття передбачених процесуальним законодавством заходів
запобіганню зловживанню учасниками провадження процесуальними
правами задля безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду
справи про банкрутство;
необхідність застосування принципу судового розсуду з метою
ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників
судового процесу при вирішенні питання переходу до процедури
ліквідації боржника.
Крім того, Верховним Судом неодноразово наголошується на
компетенції господарських судів стосовно прийняття власного рішення
про застосування процедури ліквідації боржника за умов відсутності
альтернативи її застосування та встановлення фактичних обставин
неплатоспроможності боржника.

14. 3.2. Щодо затрат на процедуру банкрутства.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Німеччина, 8
Польща, 15
Франція, 9
Грузія, 10
Молдова, 15
Білорусь, 17
Литва, 15
Україна, 40.5
Вартість процедури банкрутства
(% від вартості майна боржника)
З діаграми вбачається, що вартість процедури
банкрутства в Україні в порівнянні з іншими
країнами є дуже високою.

15. 3.2. Щодо затрат на процедуру банкрутства (продовження).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Короткий опис проблеми.
Висока вартість процедури банкрутства пов’язана, зокрема, з її
тривалістю.
Наслідком тривалості процедури банкрутства є збільшення витрат на
оплату послуг арбітражного керуючого, витрат, пов'язаних з
виконанням ним своїх повноважень, а також витрат на утримання
активів боржника, які відшкодовуються, як правило, за рахунок
кредиторів.
Разом з тим, з приводу оплати послуг арбітражного керуючого
Верховний Суд дотримується позиції про те, що відмова від
авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших
джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному
керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці,
що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших
міжнародних актів і суперечить ст. 43 Конституції України.
Правові позиції Верховного Суду, які спрямовані на вирішення
проблеми та покращення показника затрат на процедуру
банкрутства в Україні в рейтингу Doing Business.
Правові позиції Верховного Суду фактично спрямовані на розуміння
кредиторами ризику надання згоди на участь у справі про
банкрутство. Оскільки за відсутності майна боржника та інших джерел
оплати послуг арбітражного керуючого, який правомірно очікує
покриття винагороди, оплата його послуг лягає тягарем на кредиторів,
виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
У свою чергу перевищення строків процедур банкрутства, у тому числі
через недобросовісне користування учасниками провадження своїми
процесуальними правами, є наслідком додаткових витрат для
кредиторів.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу господарських судів на те,
що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого
дослідженню підлягає обсяг виконаної роботи, а не лише період часу
протягом якого тривала судова процедура застосована до боржника.

16. 3.3. Щодо коефіцієнта повернення заборгованості.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Німеччина,
80.4
Польща, 60.8
Франція, 73.8
Грузія, 40.2
Молдова, 30.9
Білорусь, 39.6
Литва, 40.6
Україна, 9.6
Коефіцієнт повернення заборгованості
(центи на долар)
З діаграми вбачається, що в Україні коефіцієнт
повернення заборгованості є дуже низький у
порівнянні з іншими країнами.

17. 3.3. Щодо коефіцієнта повернення заборгованості
(продовження).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Короткий опис проблеми.
Одним із головних завдань Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є
справедливе і рівномірне задоволення вимог усіх кредиторів
боржника.
Особлива роль у процедурах банкрутства належить арбітражному
керуючому, оскільки саме через нього здійснюється зв'язок між
господарським судом та усіма учасниками у справі про
банкрутство. Тому, задля досягнення мети – задоволення вимог
усіх кредиторів боржника, арбітражний керуючий зобов'язаний
вжити усіх передбачених законом заходів щодо збереження,
захисту та повернення майнових активів боржника/банкрута.
Так, арбітражний керуючий зобов'язаний проводити
інвентаризацію та оцінку майна боржника (банкрута); вчиняти дії
щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості
шляхом пред'явлення до третіх осіб відповідних вимог; подавати
до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів)
боржника; вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та
повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.
Окремо слід зазначити, що Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити
ліквідатору. Обов’язком ліквідатора є здійснення всієї повноти
заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (принцип
безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Правові позиції Верховного Суду, які спрямовані на вирішення
проблеми та покращення показника коефіцієнту повернення
заборгованості у справах про банкрутство в Україні в рейтингу
Doing Business.
У постановах Верховного Суду викладено правові позиції щодо дій
боржника, які можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків
та спрямовані на завдання шкоди кредиторам при розгляді
господарськими судами спорів про визнання недійсними
правочинів боржника та щодо оцінки господарським судом
правомірності дій ліквідатора, дотримання ним добросовісності та
розсудливості при розгляді господарськими судами вимог про
визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна
боржника.
Крім того, у свої правових позиціях Верховний Суд звертає увагу на
право ліквідатора заявити вимоги до учасників (засновників)
боржника у разі банкрутства боржника з вини його засновників та
до третіх осіб у зв’язку з доведенням боржника до банкрутства.

18. 3.5. Щодо індексу ефективності нормативно-правової бази.
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Німеччина, 15
Польща, 14
Франція, 11
Грузія, 11
Молдова, 12
Білорусь, 10
Литва, 8
Україна, 8.5
Індекс ефективності нормативно-правової бази
(0-16)
З діаграми вбачається, що індекс ефективності
нормативно-правової бази в Україні є приблизно
таким же як у Литви та не набагато менший ніж у
Білорусі, Грузії та Франції рейтинг яких в Doing
Business 2019 за індикатором "Врегулювання
неплатоспроможності" є значно вищим ніж України.
Проте, показник індексу в Україні лишається
низьким, зважаючи, що його максимальна шкала 16.

19. 3.5. Щодо індексу ефективності нормативно-правової бази
(продовження).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спрямований як на відновлення платоспроможності боржника та налагодження
його господарської діяльності, так і на захист прав та інтересів кредиторів.
Аналіз законодавства України та судової практики дає підстави вважати, що кінцевий результат процесу вирішення неплатоспроможності спрямований на відновлення
платоспроможності боржника та його подальше функціонування на ринку, та лише за відсутності такої можливості, – до продажу майна цього боржника задля задоволення
вимог його кредиторів.
Водночас прагнення досягнути результату у вигляді відновлення платоспроможності боржника та його подальшого функціонування на ринку не повинно спричиняти
порушення інтересів кредиторів такого боржника та ставити останніх у завідомо невигідне становище при виборі судової процедури, яка застосовується до боржника у справі
про банкрутство.
З цього приводу Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у
з'ясуванні ознак банкрутства та можливості застосування до боржника інших ніж процедура ліквідації, судових процедур (санація, мирова угода), та відповідно подальшого
здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання зборів (комітету) кредиторів. Однак остаточна їх оцінка надається господарським судом, який здійснює провадження
у справі про банкрутство виходячи, зокрема з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури та чи є реальна
можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора чи шляхом укладення мирової угоди між
кредиторами та боржником.
Разом з тим, стосовно ефективності нормативно-правової бази щодо регулювання процедур банкрутства та строки провадження у справах про банкрутство слід зазначити,
що усі судові процедури банкрутства за чинним законодавством, крім мирової угоди, загалом можуть тривати до двох років та 9 місяців (2.9).
У свою чергу Верховний Суд у своїй судовій практиці у справах про банкрутство здійснює всі можливі заходи задля скорочення часових та фінансових витрат у процедурі
банкрутства для захисту інтересів кредиторів, а також здійснює перевірку додержання судами норм матеріального та процесуального права щодо введення ліквідаційної
процедури лише у випадку встановлення господарським судом неспроможності боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової
угоди.
Такі заходи свідчать про намагання Верховного Суду оптимізувати саму процедуру банкрутства, зробити її більш якісною та ефективною, що матиме позитивний
вплив на покращення рейтингу України за індикатором "Врегулювання неплатоспроможності" та відповідно підвищення позиції України у загальному рейтингу
Doing Business.

20. 3.5. Щодо індексу ефективності нормативно-правової бази
(продовження).
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
На думку експертів, прийняття Кодексу можна розцінювати як підґрунтя для покращення позиції України за індикатором "Врегулювання
неплатоспроможності". Кодекс дасть можливість суттєво підвищити ефективність процедур банкрутства та дозволить Україні піднятися в рейтингу
Doing Business за індикатором "Врегулювання неплатоспроможності" та в загальному рейтингу.
Метою Кодексу є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна
боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності
фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.
18 жовтня 2018 року Верховною Радою України у другому читанні в цілому прийнято Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), який
відповідно до прикінцевих та перехідних положень набирає чинності та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування.

21. 4. Міжінституційна взаємодія та покращення показників ключових
параметрів індикатора «Врегулювання неплатоспроможності».
Господарські суди
Реалізація господарськими
судами принципу судового
нагляду у справах про
банкрутство, зокрема,
полягає у застосуванні до
боржника оптимальної
судової процедури та
відповідно призначенні
розпорядника майна,
керуючого санацією чи
ліквідатора, у затвердженні
звітів останніх і розгляді заяв
учасників справи про
банкрутство щодо
оскарження їх дій.
Арбітражні керуючі
Під час здійснення своїх
повноважень є
незалежними.
Безпосередньо
організовують здійснення
відповідних судових
процедур.
Користуються усіма правами
розпорядника майна,
керуючого санацією,
ліквідатора.
Зобов'язаний діяти
добросовісно, розсудливо, з
метою, з якою ці права та
обов'язки надано, та
обґрунтовано.
Міністерство юстиції
України
Є державним орган з питань
банкрутства.
Здійснює контроль за
діяльністю арбітражних
керуючих шляхом
проведення планових і
позапланових перевірок.
Встановлює порядок
утворення дисциплінарної
комісії для здійснення
контролю за діяльністю
арбітражних керуючих та
призначає 3 її членів.
Організовує систему
підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації
арбітражних керуючих.
Саморегулівні організації
арбітражних керуючих
Обирають 4 осіб до складу
дисциплінарної комісії.
Здійснюють функції щодо
громадського регулювання
діяльності арбітражних
керуючих, зокрема:
контроль за виконанням
положень Закону та інших
нормативно-правових актів у
діяльності арбітражних
керуючих - її членів;
участь у розробленні
нормативно-правових актів;
участь у професійній
підготовці арбітражних
керуючих та підвищенні їх
професійного рівня.
Співпраця на основі
детального та глибинного
аналізу законодавства про
банкрутство, судової
практики у справах про
банкрутство, дотримання
арбітражними керуючими
вимог законодавства,
підвищення їх кваліфікації,
яка надасть можливість
усунути першопричини
виявлених недоліків та
забезпечить покращення
позиції Україні за
показником
"Врегулювання
неплатоспроможності".
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд
Зважаючи на те, що рейтинг Doing Business призначений не лише для оцінки ефективності законодавства, а й для оцінки забезпечення його дотримання,
усі суб’єкти (господарські суди, Міністерство юстиції України, арбітражні керуючі та їх саморегулівні організації) повинні усвідомити необхідність
поєднання своїх зусиль та налагодити співпрацю щодо виявлення недоліків у законодавстві і практиці, які призводять до тривалості та значних фінансових
затрат процедур банкрутства, а також спільний пошук шляхів їх усунення.

22. Дякую за увагу!
________
Верховний Суд
Касаційний господарський суд