Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977), українського композитора, педагога і музично-громадського діяча.
Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977), українського композитора, педагога і музично-громадського діяча.
«Як не горю – я не живу» (до 125- річчя від дня народження П.Г.Тичини). Savua
Із циклу інформаційних віртуальних виставок «Я українець. Оце і вся моя біографія…» (до ювілейних дат укр-х письменників, поетів, журналістів, громад.діячів)
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
Музичний календар підготовлений вчителями музики на курса підвищення кваліфікації у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
П.І.Чайковський:«Я жадав би від усіх сил душі, щоб музика моя поширилась, щоб збільшилась кількість людей, які б любили її, знаходили б у ній розраду і подругу».
Біобібліографічний список містить біографічні відомості про Михайла Михайловича Вербицького, а також бібліографічну інформацію щодо його творів та літературу про нього.
«Як не горю – я не живу» (до 125- річчя від дня народження П.Г.Тичини). Savua
Із циклу інформаційних віртуальних виставок «Я українець. Оце і вся моя біографія…» (до ювілейних дат укр-х письменників, поетів, журналістів, громад.діячів)
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
Музичний календар підготовлений вчителями музики на курса підвищення кваліфікації у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
П.І.Чайковський:«Я жадав би від усіх сил душі, щоб музика моя поширилась, щоб збільшилась кількість людей, які б любили її, знаходили б у ній розраду і подругу».
Біобібліографічний список містить біографічні відомості про Михайла Михайловича Вербицького, а також бібліографічну інформацію щодо його творів та літературу про нього.
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912).
Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.
Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.).
Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
Михайло Терещенко : до 130-річчя від дня народження / Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка. - Суми, 2016. - 12 с.
Бібліографічна пам’ятка присвячена 130-річчю з дня народження підприємця, політичного і громадського діяча Михайла Івановича Терещенка.
Видання адресовано широкому колу читачів.
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
Пауль Целан – “класик модернізму, поет абсолютних метафор” автрійський поет і перекладач, котрий володів 8-ма європейськими мовами, лауреат премії міста Бремен (1958) та Бюхнерівської премії (1960)
3. Біографія
Павло Тичина народився 23 січня 1891 року, в селі Піски Козелецького
повіту Чернігівської губернії. Батько Павла, Григорій Тимофійович Тичина,
був сільським пономарем і одночасно вчителем у безкоштовній сільській
школі грамоти.
4. Біографія
Павло Григорович народився в величезній
родині, мав 12 сестер і братів,
найвідоміший з яких Євген Тичина
(педагог, м. Харьків). Поет навчався в
земській початковій місцевій школі. Його
вчителькою була Серафима Морачевська,
саме їй хлопець присвятить одну з поем.
Морачевська, оцінивши чудовий голос і
слух хлопця, порадила
батькам віддати Павла
в один із монастирських
хорів Чернігова.
5. Біографія
1900 року 9-річний Тичина, повторно й
успішно пройшовши проби голосу, став
співаком архієрейського хору при
Євецькому монастирі. Одночасно він
навчався в Чернігівському духовному
училищі. Регент хору виділяв Павла з-
поміж інших хлопчиків-співаків, доручав
йому навчати нотній грамоті новачків.
Як правило, навчання відбувалося на
могилі Леоніда Глібова, похованого в
Чернігові на території Троїцького
монастиря. У такий спосіб Тичина
навчав нот свого брата Євгена, а також
майбутнього хорового
диригента Григорія Верьовку.
6.
7. Біографія
Дослідники вважають, що від 1906 року Павло Тичина пише вірші — почасти під
впливом Олександра Олеся та Миколи Вороного. Перший відомий нам, але
незакінчений вірш Тичини — «Сине небо закрилося…» — датовано 1906 роком.
Пізніше поет, переглядаючи свій архів, так відгукнувся про цей вірш:
«Подивишся — аж смішно»
8. Біографія
Товаришами П.Тичини в семінарії були Григорій Верьовка, майбутній поет
Василь Елланський (Василь Еллан-Блакитний), Аркадій Казка та інші
відомі пізніше діячі української культури.
10. Біографія
Значний вплив на формування Тичини-поета мало його знайомство
з Михайлом Коцюбинським, літературні «суботи» якого він відвідував
з 1911 року. Цьому знайомству посприяв М. М. Жук.
11. Біографія
1912 року в № 1 журналу «Літературно-науковий вісник» з подачі
М. С. Грушевського уперше надруковано твір Тичини. Це був вірш «Ви
знаєте, як липа шелестить». Зошит з віршами Павла Тичини Михайлові
Грушевському передав Михайло Коцюбинський.
12. Біографія
У 1913–1917 роках Павло Тичина навчався на економічному факультеті Київського комерційного
інституту , але не закінчив його. Одночасно працював редактором відділу оголошень
газети «Рада» і технічним секретарем редакції журналу «Світло» помічником хормейстера у
театрі Миколи Садовського . Улітку підробляв у статистичному бюро чернігівського
земства. Так, влітку та восени 1914–1916 років Тичина працював роз'їзним інструктором і
рахівником-статистом Чернігівського губернського земського статистичного бюро. Це дало
йому можливість зробити низку цінних фольклорних записів
13. Біографія
Згодом Тичина працював завідувачем відділу хроніки газети «Нова Рада» і
відділу поезії журналу «Літературно-науковий вісник», головою
української секції Всеукраїнського видавництва ,завідувачем
літературної частини Першого державного драматичного театру УСРР.
14. З 1923 по 1934 рік — співредактор журналу «Червоний шлях»
(Харків). Входить до заснованої 1923 р. Спілки пролетарських
письменників України «Гарт».
1926 року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії
пролетарської літератури) на чолі з М. Хвильовим, куди увійшли й колишні
члени «Гарту».
З 1929 р. — дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939 рр. і в
1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР.
З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.
1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР.
З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради
Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів,
президій, кавалер орденів і медалей.