Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977), українського композитора, педагога і музично-громадського діяча.
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977), українського композитора, педагога і музично-громадського діяча.
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
У відділі рідкісних і цінних видань організовано книжкову виставку «Заарештована книга». Експонована література у свій час була вилучена із загальнодоступних фондів бібліотеки до закритого відділу спецфонду, який був породженням радянської цензури і функціонував у Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва з 1928 до 1990 рр.
Представлені книги та журнали розповідають читачам про страшні сторінки нашої історії минулого століття: «червоний» терор перших років Радянської влади, розкуркулення і колективізацію, життя політичних і культурних діячів сталінської епохи, а також твори у галузі літератури, науки та мистецтва.
З нагоди 200-річчя від дня народження М.М.Вербицького, автора музики Державного Гімну України.
Підготувала бібліограф Марганецької міської ЦБС О.В.Забенько
22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912).
Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.
Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.).
Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
У відділі рідкісних і цінних видань організовано книжкову виставку «Заарештована книга». Експонована література у свій час була вилучена із загальнодоступних фондів бібліотеки до закритого відділу спецфонду, який був породженням радянської цензури і функціонував у Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва з 1928 до 1990 рр.
Представлені книги та журнали розповідають читачам про страшні сторінки нашої історії минулого століття: «червоний» терор перших років Радянської влади, розкуркулення і колективізацію, життя політичних і культурних діячів сталінської епохи, а також твори у галузі літератури, науки та мистецтва.
З нагоди 200-річчя від дня народження М.М.Вербицького, автора музики Державного Гімну України.
Підготувала бібліограф Марганецької міської ЦБС О.В.Забенько
22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912).
Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.
Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.).
Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.
До 144-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Микола Леонтович – видатний український композитор».
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики.
Серце, віддане музиці: Платон Майборода : (до 95-річчя від дня народження українського композитора) : музично-бібліографічне ревю для дітей середнього та старшого шкільного віку (слайд-шоу ресурсу на блозі «НБУшка»; повна версія доступна локально у НБУ для дітей).
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
«На хресті слова розіп’ятий» (до 125-річчя від дня народження Євгена Маланюк...Дарницька Книгиня
. Євген Маланюк - письменник, який був «завжди - проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори, але саме в еміграції розквітнув потужний талант Євгена Маланюка — поета, перекладача, літературознавця. Видання присвячене цьому блискучому лірику та мислителю, у якого був один адресат і один герой — Україна.
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Ці віршовані рядки належать авторові багатьох співаних-непереспіваних нами пісень, з-поміж яких найпопулярніші «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Треба йти до осені», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять» та багатьох інших, які давно вже стали народними, Митцеві від Бога, Герою України, Народному артисту СРСР, Народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, українському композитору жанрів класичної та популярної музики, поету Олександру Івановичу Білашу.
Творчість Білаша сприяла загальному піднесенню (60-і роки) української, передусім ліричної пісні, що базувалася на глибинних народних традиціях. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драматичних вистав та 29 кінофільмів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кінця 1970-х років чимало уваги приділив поетичній творчості. Видав 10 збірок власних віршів.
До 90-річчя від дня народження Олександра Білаша відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злились в мені мелодія і слово воєдино».
Музичний бібліо-календар. І квартал 2023 року.estet13
Запитайте у різних людей про те, що значить музика для них, і отримаєте різні відповіді. Музика може дарувати насолоду, може бути способом самовираження, хобі, справою всього життя тощо. Ми всі любимо музику: одній людині подобається класика, іншій до вподоби приємний танцювальний ритм або рок-музика...
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки пропонує своїм читачам ознайомитися із деякими фактами із життя відомих українських та світових музикантів, композиторів, виконавців.
Ну а тим, кому просто цікаво дізнатися щось нове зі світу музики, бажаємо якомога частіше і більше слухати ту музику, яка подобається. І настрій покращиться, і життя стане яскравіше!
3. Батьки
Лисенко Віталій Романович, офіцер
орденського кірасирського полку.
Лисенко Ольга Єреміївна,
Походила з Полтавського
поміщицького роду
Луценків.
4. Тут, у Гриньках, як згадував
пізніше М.Старицький, над
М.Лисенком «...зіткнулись
два цілком протилежних і
навіть ворожих впливи; з
одного боку — французька
мова, манери і
аристократична манірність
(мати й гувернантка), з
другого боку — українська
мова... пестощі і зайва
простота манер.
9. Музиці М.Лисенка притаманна
органічна єдність змісту і форми,
глибока ідейність, реалізм, висока
композиторська майстерність.
Невтомний організатор, закоханий у
свою справу подвижник, талановитий
художник, палкий і активний
пропагандист української музичної
культури, М.Лисенко завжди і всюди
ставив собі за мету, визначав як
найважливе завдання — відкривати
громадськості невичерпні художні
скарби українського народу.
12. Надгробний пам’ятник
М. В. Лисенку
на Байковому
кладовищі у м. Києві.
В історії України постать
Миколи Лисенка
залишається унікальним
прикладом
поєднання в одній особі
видатного музиканта,
культурного і громадського
діяча,
незалежної, інтелігентної
і чесної людини!
13. Його ім’я присвоєне театрам
і навчальним закладам, йому
встановлені пам’ятники,
щорічно вручаються премії
імені Лисенка.
На його честь відбуваються
фестивалі і конкурси.
Нашим духовним
гімном
є його хор
“Боже Великий Єдиний,
нам Україну храни”