School newspaper October 2018

1. КЗШ № 68 – чемпіони
Саксаганського району
з футболу
Відкриття шкільної
спартакіади
14 вересня в нашій школі був даний
старт щорічної шкільної Спартакіади.
Ця подія відіграє дуже важливу роль у
популяризації здорового способу
життя. У змаганняхі беруть участь
команди всіх класів. Від малого до
великого.
Це дуже веселий і цікавий захід. Він
дає дітям привід відпочити,
відволіктися від повсякденного
шкільного життя,
Ось і відбулося свято
першого дзвоника. Це
довгоочікуваний день для тих,
хто вперше переступив
шкільний поріг. В цей день всі
дороги ведуть до школи.
Нарядні учні, схвильовані
батьки і вчителі. Перший
дзвоник - це увертюра до
всього навчального року. А
для тих, хто переступив поріг
школи вперше, цей день
особливий - свято Першого
дзвоника. Для них все -
перше. Перший портфель і
перший підручник, перший
букет першій вчительці…
Свято першого дзвоника
Але це – свято
важливе не тільки для
першокласників, а й для
одинадцятикласників. І ті й
інші вступають в
абсолютно нове життя.
Тому цей день для них
найбільш хвилюючий і
запам'ятовується. Це свято
і для тих, хто зробить
черговий крок по довгій,
але цікавій, повній
відкриттів, дорозі знань!
Хто собі самому не
може знайти стежки,
той іншим указує шлях.
Цицерон
Підсумки вересня
Читайте у номері:
• Несподівані факти з життя
директора школи
• Щотижнева рубрика:
«Підслухано в школі».
Можливо, ти впізнаєш себе
• Результати вересня «Клас
року – 2019»
• Майстер-клас, конкурс,
оголошення та багато
іншого
показати, в якій вони
чудовій спортивній
формі. Протягом
навчального року
будуть проходити
змагання з футболу,
волейболу,
армрестлінгу, шахів...
Ну а поки - веселі старти,
ранкова зарядка і тиждень без
шкільної форми, що дуже
припало учням до душі… От
тільки тепер знову рейд
Шкільна форма .

2. Ми заходили до кабінету, і у нас трохи тремтіли руки. Зазвичай
ВОНА викликає до себе, якщо справи геть кепські. Але не
цього разу. Ми йшли брати інтерв'ю. Людмила Яківна вела
телефонну розмову. Жестом запросила нас присісти.
Розмова була напруженою. І хтось, по той бік телефону
добряче накосячив. Здавалося, що директор геть не в гуморі.
Та тільки поклала слухавку, так одразу і посміхнулась. «Так, я
рада, що ви хочете взяти в мене інтерв'ю! Я не проти, щоб
розмову записали на диктофон» - промовила зовсім іншим
голосом, веселим і добрим.
добудувати до осені. Але встигли. І школа
відкрила свої двері для 2700 учнів, уявляте?
А перед цим я працювала старшою піонер-
вожатою, вихователем групи продовженого
дня, вчителем біології.
Питання: Чи подобається Вам Ваша
робота?
Відповідь: Я отримую задоволення, якщо в
мене складається хороший урок, але мені
не подобається коли готуєшся до уроку, а
він в тебе не пішов. І виходиш
роздратований, в першу чергу, сам на себе.
А вже потім на дітей, що підвели. Коли ж
урок вдається, я - насолоджуюсь.
І як адміністратор, як директор школи, коли
я роблю якісь проекти внутрішкільні, коли
бачу, що для школи воно потрібно, радію. І
якщо вдається це зробити (ну, наприклад,
щоб вам затишно було навчатись). Тож
серце радіє того малесенького виходить
щось, хороше, я теж задоволенна. Ви навіть
не уявляєте як радію і задоволена.
Працювати в школі дуже цікаво!
З ким зі «#Школи» зустрічалась би
Людмила Яківна???
Камлик Людмила Яківна,
директор КЗШ № 68
Питання: Як давно Ви працюєте директором?
Відповідь: Я працюю директором із жовтня
місяця 1990 року. (Заув. ред. «А це скільки
років?» - запитав наш кореспондент який
погано знає математику.) Ну рахуйте… як раз
ось в цьому році 28, а взагалі в цій школі я
працюю з дня її відкриття: із 15 серпня 1986
року.
Питання: А яку посаду Ви займали перед
цим?
Відповідь: Я прийшла в школу працювати
заступником директора з виховної роботи, от
так, як зараз Анастасія Миколаївна Білоусова.
Починали ми із директором школи працювати
разом. Коли мені зателефонували і запросили
на посаду заступника директора, мені було
дуже цікаво побачити школу і весь новий
мікрорайон Гірницький. Та коли ми приїхали, я
побачила тільки велику будівлю, самої школи
ще не було (лише фундамент на півметра), не
було 124 школи, та багатьох будинків. І почали
ми спостерігати за тим, як зростала наша
школа. Поверх за поверхом, кабінет за
кабінетом. Дуже переживали, що не встигнуть
Питання: Ким Ви мріяли стати у дитинстві?
Відповідь: Ще у школі я думала, що точно не буду йти навчатися у
педагогічний вуз. Не піду в торгівлю (не дуже давала раду грошам з
дитинства) і у медицину (боюся крові, аж інколи втрачаю
свідомість). Коли я навчалась у школі, то відвідувала музичну школу
і грала на фортепіано. Обожнювала вчительку по сольфеджіо. Вона
була чарівна людина і це, мабуть, вплинуло на мене. Тому я дуже
хотіла поступить на муз-літературу, тобто бути викладачем, але не в
звичайній школі, а в музичній. Отже, поїхала я до Миколаївського
інституту культури, але… я не набрала потрібних балів. Тому пішла
працювати піонер-вожатою в свою рідну школу і заочне навчалася в
інституті. Роки навчання були довгими. У 2004 році я ще отримала
диплом менеджера за спеціальністю «Управління закладами
освіти» при академії педагогічних наук.
Питання: Можете Ви поділитися з нами якоюсь веселою історією з
Вашої кар’єри?
Відповідь: Це було приблизно років 4 тому. Я сиджу в кабінеті і
двері в мене відчинені. І в секретаря теж, вона пішла з
розпорядженнями. Коли чую, як плаче дитина, так кричить (це десь
кінець вересня місяця). Я вийшла, подивилася - нікого немає.
Зайшла в кабінет, сіла, продовжую працювати. Знову чую: плаче
дитина. Вийшла пройшлась, подивилася - нікого нема. Зайшла
думаю: «В мене якісь галюцинації?». Та ні, не схоже. Заходжу до
кабінету: знову плаче дитина. Тоді я подумала, що це, мабуть,
дитина залишилась у внутрішньому коридорі, технічка двері
закрила, а дитина залишилась там. Я погукала прибиральницю,
вона прийшла і відчинила двері, ми пройшлися, подивилися, нікого
немає. Коли чую: знову голосить, в туалеті. Я відкриваю двері, у
чоловічому туалеті стоїть хлопчик, в нього гарненька бабочка, такі
гарні підтяжки і зняті штани. Стоїть і плаче, аж кричить. Я кажу:
«Чого ти голосиш?», А він: «ПОПУ ВЫТРИ МНЕ». Отак от, Мама
причепила бабочку, такі модні підтяжки купила, а дитину навіть
попу не навчили витирати. Довелося самій вчить.
Питання: А яка Людмила Яківна вдома?
Відповідь: Живемо ми з чоловіком удвох. Він у мене лікар-стоматолог.
Донька вже доросла, працює і мешкає в Києві. Моїй онучці скоро буде
рік. Але бачимось не так часто, як хотілося б, я Більше бабуся по
вайберу. Ну а ще, в нас кіт, приблудився він до нас. Дозволили
переночувати в гаражі, щоб не замерз, так там і залишився (колеги
порадили не віддавати ні кому). Ми йому побудували будиночок в гаражі.
Всі діти знають і люблять. Він такий красивий, зеленоокий, і дуже лагідний.
Як я відпочиваю? Я люблю читати легкі романи. Вони, може, й не дуже
корисні, але останнім часом я обираю саме таку літературу. Ще
кожного вечора включаю телеканал 1+1 і дивлюся серіал «#Школа». І,
навіть, коли якась дуже важлива подія (футбол) то чоловік має йти в іншу
кімнату і дивитися онлайн на ноутбуці. (Заув. ред. Далі ми досить довго
обговорювали серіал і Людмила Яківна нам розказала, з ким би хотіла
зустрічатися. Спробуй відгадати. А з ким би ти хотів (хотіла)?)
Ще я дуже люблю придумувати дизайн інтер’єру, тому у мене вдома
часто змінюються меблі. І це мені подобається. Люблю перешивати речі,
якщо часу вистачає. А от готувати я не люблю, тому готує в мене чоловік, а
я прибираю.
Питання: Що Ви хочете побажати учням нашої школи на цей навчальний
рік?
Відповідь: В першу чергу, хочу побажати, щоб всім у школі було
психологічно комфортно, щоб ви мали бажання йти до школи кожного
дня, і розвивалися, мали бажання розвиватися. Комусь потрібні оцінки 10-
12, а для когось оцінка 4, це також розвиток. І оцінка, це, повірте, не
головне. Головне – розвиток! Розвивайтеся. І читайте. Читайте як можна
більше. Читайте паперові книжки, не електронні. Читайте класику!
А про кого б ще з вчителів ти хотів більше дізнатися? Пиши нам листа у поштову скриньку або на e-mail адресу
Інтерв̕'ю з директором школи.
Цього ти точно не знав про
Людмилу Яківну.

3. Прокачай мізки
Лише на три хвилини на день заглядає
полум'яне око бога сонця Ра у святилище
богині Ізіди. Величезне дзеркало збирає
світло, перетворюючи його в жар, і жерці
випікають на дорогоцінному маслі
жертовні коржі з білої пшениці. На
жаровні вміщується лише два коржі, але
хоча й розпечена вона, навіть у
сонячному полум'ї потрібна ціла
хвилина, щоб пропекти обидва коржі з
одного боку. А приготувати потрібно
неодмінно три коржі - по одному
кожному з головних богів: сонячному Ра,
похмурій Ізіді й могутньому Осирісу. Як
упоратися із цим завданням?
(Надсилай відповідь до 7 жовтня на адресу редакції. Імена
тих, хто відгадає загадку будуть опубліковані в наступному
номері)
Майстер-клас
Короткі факти про все на
світі, які перетворять вас на
ходячу Вікіпедію
Планета Венера - справжня
бунтарка. Вона вважає за краще
обертатися проти годинникової
стрілки.
Перебування на висоті прискорює
ріст волосся. Наприклад, коли ви
летите в літаку, ваші кучері
ростуть вдвічі швидше.
Володарям блакитних очей не
пощастило. Всі вони мають
занижений больовий поріг.
Перелякані люди починають
бачити краще.
Ніколи не їжте кулькові ручки!
Щорічно через це гине 100 осіб.
Хочете лизнути свій лікоть? А ні!
Це анатомічно неможливо.
Більшість з тих, хто прочитав
цей текст, спробували
дотягнутися язиком до свого
ліктя. А ви?
Ніс потроху росте протягом
усього життя людини.
Нещасна задня сторона
людського коліна. Для неї немає
назви в багатьох мовах.
Людину можна ідентифікувати
не тільки за відбитками пальців,
але і язика.
Серед розмаїття сучасних
ляльок народні ляльки з тканини є
могутнім магічним талісманом з
неосяжною енергетикою та символом
зв’язку між поколіннями. Саме тому вони
стають все більш популярними!
В українській культурі така лялька
зветься мотанкою і є символом жіночої
мудрості, родинним оберегом. Мотанка
виконується виключно шляхом
намотування, не має обличчя і несе в
собі тепло людських рук, любов і
турботу, з якою створена… Кожна
ниточка, кожен елемент одягу цієї
ляльки містить особливий символічний
зміст. А, зроблена власними руками,
наділена теплими думками та щирими
почуттями, лялька-мотанка стане
безцінним та унікальним подарунком для
Вас та дорогих Вашому серцю людей.
Відмазав
— Алло! Маріє Іванівно? Вовочка не зможе прийти сьогодні до
школи, він хворий.
— Добре, а з ким я розмовляю?
— Це я, мій тато!
Страшна тварина
Сестра робить біологію:
— Які тварини ведуть нічний спосіб життя?
— Погугли.
— Ні, погуглів я не знаю.
Десять
— Вовочко, назви десять африканських тварин.
— Шість мавп і чотири крокодили.

4. Увага, конкурс!
Всім початківцям і вже відомим
поетам КЗШ № 68!
Всім, хто вчиться з 1 по 11
клас, а також вчителям!
Оголошується конкурс віршів
«Натхнення - 2»!
Кращі з них будуть
опубліковані в наступному
випуску «КлаСіКо».
Тематика віршів – вільна. Обсяг
до 40 рядків. Роботи надсилати
у текстовому форматі на
електронну адресу редакції.
Підслухано в школі
Описание рисунка.
У вівторок, 2 жовтня, у нашій школі
до дня захисту тварин відбудеться
фотовиставка домашніх
улюбленців. Найкращі світлини
будуть опубліковані у наступному
випуску газети.
****
5 жовтня, п'ятницю, оголошено
днем самоврядування. Хочеш
цікаво і незвично провести
улюблений урок? Звертайся із
запитаннями і пропозиціями до
представників учнівського
самоврядування.
Оголошення
Зв'язатися із редакцією можна:
 klasiko68@gmail.com
 КЗШ № 68, каб. 313,
особисто або через
поштову скриньку.
 063-991-46-14
www.widgets.msn.com
Читай у наступному випуску:
 про життя, захоплення і інтереси
заступників директора школи;
 про день самоврядування;
 найкращі вірщі шкільних поетів;
 про нашу команду журналістів;
 загадки для тренування логіки;
 поради для осінньої фотосесії та
багато іншого.
Над випуском працювали: Бандура Валерія Вікторівна, Наянова Анастасія, Перетятько
Софія, Перепічаєв Ілля, Наливайчук Ірина, Савчук Анастасія, Флоренца Олена,
Федорцов Дмитро. Дізнайся про нас більше у другому випуску «КлаСіКо». Бажаєш
приєднатися? Ми тільки «За»! Звертайся.
Хочеш привітати друга,
однокласника або вчителя з
важливою подією? Пиши
редакції, надсилай фото і
його привітає вся школа.
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №68, шкільна щотижнева газета / 1 жовтня 2018 р. / № 1
Третього вересня під час святкової лінійки
Василько Перший, учень 5N класу не дуже
добре себе поводив. На що класна
керівничка Жанна Альбертівна (імена
героїв змінено) зробила йому зауваження і
строго наказала: «Василько, слухай
уважно! Потім перекажеш мені, що
говорила Людмила Яківна.» Закінчилась
лінійка, пройшов перший урок, за ним ще
два. Повела Жанна Альбертівна 5N клас на
перший поверх. І тут наздогнав її
Василько, та й питає: «А коли
переказувати, що казала директор?»
Вітаємо переможців місяця: 5Б і 5В клас
(середня школа) і 10 клас (старша школа)!
Молодці! Так тримати!!!