Онкологія

1. Нефробластома
(пухлина Вільмса)
Виконала студентка 311 групи
Фотул Юлія
Викладач Луцько С.М.

2. Пухлина Вільмса (нефробластома, ембріональна аденоміосаркома
нирки) являє собою злоякісну ембріональну пухлину паренхіми
нирки, була названа на честь німецького хірурга Макса Вільмса
(1867-1918), який уперше описав гістогенез цього новоутворення.
Одне з найпоширеніших пухлинних захворювань у дітей.
 ●Епідеміологія. У структурі онкологічної захворюваності серед
дітей вона становить близько ЗО %.
 ●Наприкінці 90-х років XX ст. захворюваність на нефро-
бластому становила 1 випадок на 100 000 населення.
 ●Найчастіше виявляється в дітей від 1 до 4 років. Описані
випадки її розвитку ще у внутрішньоутробний період.
 ●Ураження обох нирок спостерігається в 10 % випадків.
 ●Хвороба буває пов'язаною з природженими анома-ліями,
такими як вади розвитку сечостатевої
системи, аніридією, гіперметропією (синдром Беквіта—
Відермана). На хромосомному рівні це пов'язано
з делецією короткого плеча 11-ї хромосоми.

3.  Патологічна анатомія.
 ➢Для нефробластоми характерні виражений
поліморфізм, чергування елементів сполучно-
тканинного та епітеліального походжень.
 ➢При патоморфологічному дослідженні виявляються
елементи кісткової, хрящової, м'язової тканин та ін.
 ➢Найчастіше пухлина локалізується в центрі нирки,
може бути і в полюсах. За наявності капсули пухлина
відтісняє ниркову миску і чашечки, відмежовується від
решти тканин нирки.
 ➢Нефробластомі притаманний виражений інфіль-
тративний ріст із
проростанням паранефральноїклітковини, суміжних
органів.
 ➢Метастазує гематогенно і лімфогенно. Гематогенні
метастази найчастіше локалізуються в печінці, легенях,
плеврі, кістках, лімфогенні —
у заочеревинних лімфатичних вузлах.

4.  Клініка.
 Початкові стадії
нефробластоми
супроводжуються кво
лістю, втратою
апетиту і маси тіла.
 Найчастіше пухлину
виявляють батьки під
час купання дитини,
намацавши щільний,
горбистий утвір, що
займає значну
частину живота.
 З ростом пухлини
з'являються біль,
гематурія, клініка
віддалених
метастазів.
Класифікація:
I стадія — пухлина інкапсульована, що піддається
хірургічному видаленню.
II стадія — поширення пухлинного процесу за межі
ниркової капсули з локальною інфіль-трацією,
поширенням уздовж ниркової вени і
захопленням парааортальнихлімфатичних вузлів.
Можлива операція без макроско-пічного залишення
залишкової пухлини.
ІІІ стадія — при операції залишається макроско-
пічнорезидуальна пухлина чи перитоне-
альні лімфатичні вузли або явне роз-
сіювання пухлини при операції.
ІV стадія — віддалені метастази.
V стадія — ураження обох нирок.

5.  Діагностика:анамнез, огляд,
пальпація,ангіографія,УЗД,КТ,екскреторна урографія
 Лікування
 Найкращих результатів дозволяє досягти мультимодальний підхід, що
включає оперативне лікування, хіміо- та променеву терапію.
 Операція при пухлині Вільмса полягає у видаленні первинного
пухлинного вогнища. З цією метою проводиться або резекція нирки, або її
видалення (нефректомія). Одночасно з цими втручаннями проводиться
видалення одиночних метастазів (при їх наявності): резекція печінки або
легені.
 Променева терапія при пухлині Вільмса проводиться за різними схемами.
Вона застосовується як до операції, так і після неї, а також під час
операції.
 Наразі одним із перспективних методів вважається застосування
поліхіміотерапії, тобто поєднання кількох хіміопрепаратів.
Найчастіше в хіміотерапії пухлини Вільмса застосовують такі
препарати, як доксорубіцин, вінбластин, вінкристин тощо.
 Алгоритм лікування визначають залежно від стадії захворювання та
анаплазії нирки

6. Дякую за увагу!