1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВІЛ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ Студентка 4 групи 5 курсу медичного факультету Богоніс Інна

2. «Щоб виховати покоління, вільне від СНІДу, нам необхідно звернути більше уваги на найбільш незахищені групи населення» Про це заявив у новій доповіді ООН виконавчий директор ЮНІСЕФ пан Ентоні Лейк

3. За оцінками ЮНЕЙДС/ВООЗ, на прикінці 200 7 р. в Україні проживало 3 95 0 00 ВІЛ-позитивних людей. Серед них: - 17 8 00 0 жінок (45, 0 %) - 2 17 00 0 чоловіків (5 5 , 0 %) Цей показник включає 3 95 000 дорослих людей віком від 15 до 49 років, які живуть з ВІЛ/СНіД (1, 63 % всього дорослого населення) – самий високий показник поширення ВІЛ-інфекції в Европі

4. Що ж таке ВІЛ? ВІЛ-інфекція – це одне з хронічних вірусних захворювань, викликане вірусом імунодефі- циту людини (ВІЛ), що призводить до глибокого порушення імунної системи, яке визначають медичним терміном «імунодефіцит».

5. Перші випадки цього захворювання виявлені в 1981 році (Лос-Анджелес, Нью-Йорк). Перші випадки інфікування дітей у 1982 році. Було відмічено: (чотири "Г"): 1 . більшість випадків інфікування у гомосексуалістів 2. випадки інфікування серед наркоманів (внутрішньовенне введенням гашишу ) 3. безневинними жертвами цієї інфекції стали люди, які страждають на гемофілію (вимагають періодичних переливань крові). 4. Часте виявлення серед громадян острова Гаїті

6. шляхи передачі ВІЛ-інфекції Статевий Гетеросексуальний, гомосексуальний При будь-яких формах статевих контактів Парентеральний через кров та інші біологічні рідин При переливанні інфікованої крові або її компонентів. При використанні кров’ю, інфікованою ВІЛ, шприців або інструментів. При пересадці органів, інфікованих ВІЛ. Інфікування через пошкоджену шкіру або слизові оболонки людей, які контактують з кров’ю та деякими іншими біологічними рідинами людей, які живуть з ВІЛ. Від матері до дитини (перинатальний) Вертикальний Під час вагітності через плаценту. Під час пологів. Горизонтальний При грудному вигодовуванні дитини

7. ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом: • при дотиках, рукостисканнях, обіймах; • через поцілунки; • при спільному проживанні в одній квартирі; • через посуд; • через їжу; • через постільну білизну, іграшки; • через повітря (зокрема при чханні та кашлі); • при купанні у воді; • через ручки дверей, крани, унітази; • через спортивне знаряддя; • через гроші; • при укусах комах або тварин.

8. Стійкість ВІЛ у зовнішньому середовищі • В сухій плямі крові, яка містить ВІЛ, активність вірусу зникає протягом кількох діб. • У великій кількості крові при температурі 23–27 °С активність вірусу зникає через 15 діб. • У продуктах крові, призначених для переливання, вірус може залишатися активним протягом багатьох років, у замороженій сироватці крові – до 10 років. • ВІЛ швидко гине при використанні дезінфекційних засобів, ультрафіолетового випро- мінювання. При нагріванні вище 56 °С вірус втрачає активність через 30 хвилин

9. Інфікування дітей ВІЛ Основним шляхом інфікування дітей ВІЛ в Україні є так звана «вертикальна трансмісія вірусу від матері до дитини». Передача ВІЛ від матері до дитини може відбутися: • під час вагітності; • під час пологів; • при грудному вигодовуванні ВІЛ-інфікованою матір’ю. Слід також пам’ятати, що дитина може інфікуватися ВІЛ ще й такими шляхами: • при статевому насильстві; • під час ін’єкцій та маніпуляцій з використанням нестерильних медичних інструментів, при переливанні крові, інфікованої ВІЛ, при споживанні ін’єкційних наркотичних речовин.

10. Чи всі діти ВІЛ-позитивних матерів інфікуються ВІЛ? Ні, не всі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, інфікуються ВІЛ. за умови відсут- ності профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини ризик інфікування дитини складає 35 %. Програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволяє суттєво знизити цей ри- зик. Стратегічним завданням цієї програми є зниження ризику передачі ВІЛ від матері до ди- тини до 1–2 %, що надасть можливість майже всім ВІЛ-інфікованим жінкам мати здорових дітей

11. ФОРМИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ 1. Вроджена інфекція (трансплацентарний шлях передачі) 2. Набута інфекція.

12. Клінічні різновиди вродженої інфекції. 1. Дизморфічний синдром (при народженні). Виявляється у дитини, народженої від інфікованої матері, характеризується мікроцефалією, гідроцефалією, симптомами енцефалопатії, кальфіцією м'яких тканин мозку. 2. СНІД-асоційований комплекс. Генералізована лімфаденопатія, тривалі гарячкові стану з вираженим потовиділенням, гепатоспленомегалія, тривалі діареї неясного генезу, екзантеми неясної етіології. Вище перераховані прояви зустрічаються у вигляді моносимптомів, або в поєднанні. 3. Власне СНІД. Дві групи проявів: інфекція та онкологія. У дітей з вродженим СНІД, він проявляється опортуністичними інфекціями (від англійського слова opportunity-можливість) (бактеріальними, вірусними), які характеризуються важким перебігом, з розвитком септичних ускладнень, гематогенного дісемінування. Домінування інфекції, викликаної умовно-патогенною флорою (наприклад пневмоцистна пневмонія). При вродженої ВІЛ-інфекції діти живуть 1.5 - 2 роки після народження.

13. Набуті ВІЛ інфекції у дітей 1. Характеризується тяжкими змінами з боку ЦНС: • прогресуюча енцефалопатія з розвитком судомного синдрому, атаксії, затримки психічного розвитку 2. Опортуністичні інфекції (називаються хвороби, які виникають у людей з імунодефіцитом, і викликані бактеріями, вірусами, грибами або найпростішими, що є природними мешканцями навколишнього середовища і безпечні для інших людей) 3. Онкологічні захворювання: • саркома Капоші Шкіра: гирляндоподібні плями синюшного кольору, випинання шкірних покривів. Травний тракт: гиперемовані або синюшні поліпи величезного розміру, щільні тестоватие маси на поверхні слизової.Симптоми кишкової непрохідності.

14. Класифікація ВІЛ-інфекції у дітей (ВООз, 2006 р. I клінічна стадія Безсимптомна II клінічна стадія Початкові ознаки захворювання III клінічна стадія Розгорнута стадія захворювання IV клінічна стадія Тяжкі прояви захворювання Фізичний розвиток Не порушено. Не порушено. Помірна затримка фізич- ного розвитку Тяжка затримка фізичного розвитк Ознаки захво- рювання Немає ніяких ознак захворювання або може спостерігати- ся збільшення лім- фатичних вузлів. Збільшення печінки та/або селезінки. збільшення навко- ловушних слинних залоз. захворювання шкіри. захворювання слизової оболонки рота і ясен. захворювання орга- нів дихання та вух, що повторюються. Тяжкі ураження слизової оболонки рота. затяжні розлади шлунково-кишкового тракту. затяжна лихоманка. Тяжкі зміни в загально- му аналізі крові. Тяжкі запалення легенів, що повторюються. Туберкульоз легенів. Туберкульоз лімфатич- них вузлів. хронічні ураження легенів. Опортуністичні інфекції. Пухлини. ВІЛ-енцефалопатія. Позалегеневий туберкульоз. Тяжке ураження серця і нирок.

15. Особливості проявів ВІЛ-інфекції в дітей У ВІЛ-інфікованих дітей можливі два варіанти перебігу захворювання. При швидкому перебігу ВІЛ-інфекції, що буває в 10–30 % хворих, уже в перші місяці життя відбувається глибоке порушення стану імунної системи. Протягом першого року життя в дитини може спостерігатися значна затримка фізичного і нервово-психічного розвитку; порушення імунної системи призводить до тяжких інфекційних захворювань. Діти зі швидким перебігом ВІЛ-інфекції одразу після встановлення діагнозу потребують призначення специфічного лікування. В 70–90 % ВІЛ-інфікованих дітей захворювання прогресує повільніше – ознаки СНІДу виникають у віці 6–9 років.

17. Якими тестами можна встановити діагноз ВІЛ-інфекції? Діагноз ВІЛ-інфекції встановлюють: • непрямими тестами – виявлення в сироватці крові антитіл до ВІЛ; • прямими тестами – виявлення в плазмі або клітинах крові генетичного матеріалу або окремих структурних компонентів (антигенів) вірусу.

18. Попри трагічний стан справ, у країнах колишнього СРСР все ще не відбулося змін у ставленні до дітей і молодих людей, які опинилися на задвірках суспільства. Вони все ще вважаються «асоціальними», наголошується у звіті ЮНІСЕФ. Водночас ці діти "потребують доступу до медичних і соціальних послуг, а не суворого засудження", підкреслюють у дитячому фонді ООН. Організація робить також висновок, що тільки коли вдасться подолати таку дискримінацію, можна буде говорити про можливість припинити поширення епідемії СНІД у Східній Європі .

19. Дякую за увагу!