Підвідомчість спорів щодо інтелектуальної власності: 
суть проблеми та шляхи вирішення 
Микола Потоцький, 
ДП «Український інститут 
промислової власності»
Спори щодо інтелектуальної власності: 
 Конфлікт прав 
 Реалізація прав
Спори про визнання недійсними прав інтелектуальної 
власності розглядаються у порядку : 
Адміністративного судочинства 
Господарського / Цивільного судочинства
Суть проблеми: 
 Правова невизначеність 
 Дестабілізація цивільного обігу
Адміністративне судочинство: аргумент “за” 
 публічно-правова природа відносин
А чи публічно-правова природа відносин? 
Ознаки: 
 суб'єкт владних повноважень (стаття 3 КАС України); 
 уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єктів, які 
зобов'язані виконувати його вимоги (інформ. лист ВСУ від 
26.12.05 № 3.2.-05); 
 наділений дискреційними повноваженнями (Рекомендація Ради 
Європи № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень 
від 11.03.1980) 
 здійснює у спірних відносинах владні, управлінські функції 
(Постанова пленуму ВАСУ від 20.05.13 № 8).
А чи публічно-правова природа відносин? 
Суб'єктний склад відносин: 
 заявник – юридична або фізична особа; 
 заклад експертизи – ДП «Український інститут промислової 
власності»; 
 ДСІВ України – суб’єкт владних повноважень; 
 Всесвітня організація інтелектуальної власності (міжнародні 
процедури).
А чи публічно-правова природа відносин? 
Структура відносин: 
 факт подання заявки до ДСІВ України; 
 факт організації ДСІВ України експертизи об’єкта та скерування 
заявки до закладу експертизи; 
 факт підготовки закладом експертизи висновку про відповідність 
(не відповідність) заявленого об’єкта умовам надання правової 
охорони; 
 факт прийняття ДСІВ України рішення про реєстрацію (або 
відмову у реєстрації) заявленого об’єкта; 
 факт сплати заявником збору за видачу охоронного документу; 
 факт внесення до відповідного державного реєстру відомостей 
про реєстрацію заявленого об’єкту та публікації інформації про 
видачу охоронного документу.
А чи публічно-правова природа відносин? 
Диспозитивний характер прав та обов'язків: реалізація прав та 
обов’язків засновується на вільному волевиявленні: 
процедурні права - подати заявку, відкликати заявку, внести 
зімни до заявки, продовжити та поновити строки, передати право 
на заявку третім особам; 
процедурні обов’язки - подати комплект документів, сплатити 
збір, направляти відповіді на повідомлення закладу експертизи, 
повідомляти про зміни у правовому статусі та адресі для 
листування тощо. 
Відсутність у ДСІВ України повноваження керувати 
поведінкою суб'єктів відносин, та відсутність у суб'єктів 
обов'язку дотримуватися вимог ДСІВ України
А чи публічно-правова природа відносин? 
Фактична відсутність дискреційних повноважень: 
ДСІВ України приймає рішення про реєстрацію об'єкта на 
підставі висновку про його відповідність умовам правової 
охорони; 
ДСІВ України приймає рішення про відмову у реєстрації об'єкта 
на підставі висновку про його не відповідність умовам правової 
охорони. 
Рішення ДСІВ України не може бути іншим 
ніж висновок закладу експертизи
А чи публічно-правова природа відносин? 
ДСІВ України не виконує щодо заявника владно-управлінської 
функції, а її роль зводиться до затвердження висновку закладу 
експертизи та прийняття на його основі рішення, визначеного 
спеціальними законами; 
ДСІВ України позбавлена дискреційних повноважень у питанні 
видачі або відмови у видачі охоронного документу, які є сутністю 
адміністративних правовідносин; 
у заявника не виникає обов’язку виконувати рішення ДСІВ 
України; заявник на власний розсуд приймає рішення 
продовжувати участь у правовідносинах набуття прав 
інтелектуальної власності на підставі їх державної реєстрації, 
сплачувати збори.
Адміністративне судочинство: проблеми реалізації 
Порушення принципів адміністративного судочинства (стаття 2 
КАСУ); 
Обмеження процесуальних прав власника спірних прав 
інтелектуальної власності (участь у якості третьої особи); 
Зміщення акцентів зі спору про право (суб’єкти доводять 
пріоритет, зміст та межі спірного права інтелектуальної 
власності) на оскарження рішення суб'єкта владних 
повноважень.
Шляхи вирішення проблеми підвідомчості спорів: 
Поновлення інституту спеціалізації суддів; 
Уніфікація процедури розгляду спорів; 
Розмежування категорій справ у процесуальних кодексах; 
Створення суду інтелектуальної власності України
Дякую за увагу!

Підвідомчість спорів у сфері інтелектуальної власності

  • 1.
    Підвідомчість спорів щодоінтелектуальної власності: суть проблеми та шляхи вирішення Микола Потоцький, ДП «Український інститут промислової власності»
  • 2.
    Спори щодо інтелектуальноївласності:  Конфлікт прав  Реалізація прав
  • 3.
    Спори про визнаннянедійсними прав інтелектуальної власності розглядаються у порядку : Адміністративного судочинства Господарського / Цивільного судочинства
  • 4.
    Суть проблеми: Правова невизначеність  Дестабілізація цивільного обігу
  • 5.
    Адміністративне судочинство: аргумент“за”  публічно-правова природа відносин
  • 6.
    А чи публічно-правоваприрода відносин? Ознаки:  суб'єкт владних повноважень (стаття 3 КАС України);  уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єктів, які зобов'язані виконувати його вимоги (інформ. лист ВСУ від 26.12.05 № 3.2.-05);  наділений дискреційними повноваженнями (Рекомендація Ради Європи № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень від 11.03.1980)  здійснює у спірних відносинах владні, управлінські функції (Постанова пленуму ВАСУ від 20.05.13 № 8).
  • 7.
    А чи публічно-правоваприрода відносин? Суб'єктний склад відносин:  заявник – юридична або фізична особа;  заклад експертизи – ДП «Український інститут промислової власності»;  ДСІВ України – суб’єкт владних повноважень;  Всесвітня організація інтелектуальної власності (міжнародні процедури).
  • 8.
    А чи публічно-правоваприрода відносин? Структура відносин:  факт подання заявки до ДСІВ України;  факт організації ДСІВ України експертизи об’єкта та скерування заявки до закладу експертизи;  факт підготовки закладом експертизи висновку про відповідність (не відповідність) заявленого об’єкта умовам надання правової охорони;  факт прийняття ДСІВ України рішення про реєстрацію (або відмову у реєстрації) заявленого об’єкта;  факт сплати заявником збору за видачу охоронного документу;  факт внесення до відповідного державного реєстру відомостей про реєстрацію заявленого об’єкту та публікації інформації про видачу охоронного документу.
  • 9.
    А чи публічно-правоваприрода відносин? Диспозитивний характер прав та обов'язків: реалізація прав та обов’язків засновується на вільному волевиявленні: процедурні права - подати заявку, відкликати заявку, внести зімни до заявки, продовжити та поновити строки, передати право на заявку третім особам; процедурні обов’язки - подати комплект документів, сплатити збір, направляти відповіді на повідомлення закладу експертизи, повідомляти про зміни у правовому статусі та адресі для листування тощо. Відсутність у ДСІВ України повноваження керувати поведінкою суб'єктів відносин, та відсутність у суб'єктів обов'язку дотримуватися вимог ДСІВ України
  • 10.
    А чи публічно-правоваприрода відносин? Фактична відсутність дискреційних повноважень: ДСІВ України приймає рішення про реєстрацію об'єкта на підставі висновку про його відповідність умовам правової охорони; ДСІВ України приймає рішення про відмову у реєстрації об'єкта на підставі висновку про його не відповідність умовам правової охорони. Рішення ДСІВ України не може бути іншим ніж висновок закладу експертизи
  • 11.
    А чи публічно-правоваприрода відносин? ДСІВ України не виконує щодо заявника владно-управлінської функції, а її роль зводиться до затвердження висновку закладу експертизи та прийняття на його основі рішення, визначеного спеціальними законами; ДСІВ України позбавлена дискреційних повноважень у питанні видачі або відмови у видачі охоронного документу, які є сутністю адміністративних правовідносин; у заявника не виникає обов’язку виконувати рішення ДСІВ України; заявник на власний розсуд приймає рішення продовжувати участь у правовідносинах набуття прав інтелектуальної власності на підставі їх державної реєстрації, сплачувати збори.
  • 12.
    Адміністративне судочинство: проблемиреалізації Порушення принципів адміністративного судочинства (стаття 2 КАСУ); Обмеження процесуальних прав власника спірних прав інтелектуальної власності (участь у якості третьої особи); Зміщення акцентів зі спору про право (суб’єкти доводять пріоритет, зміст та межі спірного права інтелектуальної власності) на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
  • 13.
    Шляхи вирішення проблемипідвідомчості спорів: Поновлення інституту спеціалізації суддів; Уніфікація процедури розгляду спорів; Розмежування категорій справ у процесуальних кодексах; Створення суду інтелектуальної власності України
  • 14.