SlideShare a Scribd company logo
ОСНОВНІ ГРУПИ ФІТОПАТОГЕНІВ
ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ
З РОСЛИНАМИ (частина 1)
Акулов О.Ю.,
Заслужений працівник освіти
України, канд. біол. наук, доцент
кафедри мікології та фітоімунології
ХНУ ім. В.Н. Каразина
ВІРУСИ ТА ВІРОЇДИ
РНК
білкова оболочка
вірус
мозаїки тютюну
Адольф Майєр у 1886 р.
довів інфекційну природу ВМТ
клітинна стінка – «перша лінія захисту» рослин від вірозів
Основні симптоми вірозів рослин:
- порушення пігментації (мозаїчність, знебарвлення…)
- порушення росту (карликовість, деформація…)
- порушення продуктивності – «виродження сортів»
Способи зараження рослин вірусами:
- організмами-переносниками
(переважно сисні комахи)
- соками хворої рослини через рани
- з насінням, живцями
- з пилком хворих рослин (як виняток)
Захисна реакція –
«глушіння генів»
MP-сигнальні білки
Movement proteins (MP)
завдяки МР-білкам
вірози рослин
є системними інфекціями
швидке поширення вірусів
відбувається по флоемі
ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ВІРУСІВ В РОСЛИНІ
зараження
травмованої клітини
міграція в сусідні клітини
(через плазмодесми)
міграція
в клітини флоеми
системне
зараження рослини
отримання супер-супереліти
калусні культури in vitro
близький
транспорт
далекий
транспорт
Основні переносники фітовірусів:
- комахи, що живляться соками рослин
- людина (наприклад, з інструментами)
- кліщі
- нематоди (Longidiridae)
- деякі грунтові гриби (Olpidium, Woronina)
- комахи-опилювачі (перенос пилку
з хворих рослин)
персистентні віруси здатні накопичуватися
та тривалий час зберігатися в тілі певних комах
Найпоширеніший переносник фітовірусів – сисні комахи
попелиці, цикадки,
трипси, білокрилки…
деякі віруси переносяться кліщами
Російська зимова мозаїка озимої пшениці
відставання в рості, мозаїчність забарвлення
блідо-зелена карликовість, стерильність колосу
переносники – сисні комахи (цикадки),
доп. джерела інфеції – сорні злаки, падалиця
Жовта мозаїка ячменю (ВЖМЯ)
переносник – слизовик Polymyxa graminis
уражується ячмінь, пшениця…
Смугаста мозаїка пшениці
переносник галоутворюючий кліщ
Eriophyes (Aceria) tulipae
кліщ може паразитувати на тілі
попелиць та поширюватися
при їх міграціїтировать
вірус зберігається в яйцях кліщів
ДІАГНОСТИКА ВІРОЗІВ РОСЛИН
Електронна мікроскопія
Імуно-ферментний аналіз
(ELISA)
Імуно-флуоресцентна мікроскопія
Полімеразна ланцюгова реакція
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОВІРУСІВ:
Не мають клітинної будови
Не мають власного метаболізму
Не мають власних (активних) механізмів
подолання клітинної стінки рослини
Розмножуються лише в живих тканинах рослини
Зазвичай викликають системні інфекції
Фактори стійкості рослин до фітовірусів:
- наявність клітинної стінки
- «глушіння генів» (РНК-інтерференція)
- пригнічення розвитку шкідників-переносників
(наприклад, через накопичення токсинів)
БАКТЕРІЇ
ТА ФІТОПЛАЗМИ
близько 100 видів є фітопатогенами
на відміну від вірусів мають
власний обмін речовин та
здебільшого можуть
розвиватися сапротрофно
(у мертвих клітинах, рослинних
рештках, грунті…)
БАКТЕРІОЗИ
Pseudomonas syringae pv. tomatoPseudomonas syringae pv. syringae
«Erwinia carotovora» Erwinia amylovora Erwinia tracheiphila
Erwinia tracheiphila – бактеріальне
в`янення кабачку
Erwinia amylovora – бактеріальний
опік яблуні
Streptomyces scabies на картоплі
«Erwinia carotovora» на картоплі
Erwinia spp. – м`яка гниль овочів у сховищах
розвиток фітоплазми
«aster yellow»
ТОП 10 НАЙВАЖЛИВІШИХ БАКТЕРІОЗІВ РОСЛИН
ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПОТРАПЛЯННЯ БАКТЕРІЙ В РОСЛИНИ
продихи рани гідатоди нектарники
фітопатогенні бактерії колонізують міжклітинники рослин (апопласт) та судини
більшість фітопатогенних бактерій має джгутики і активно переміщується
по рослині за наявності крапельної вологи
НЕСПЕЦИФІЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ФІТОПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ
рецептори
розпізнавання
флагеліну
В «класичних» довідниках з фітопатології вказано, що
фітопатогенні бактерії – переважно некротрофи, які
нападають на рослини з допомогою токсинів та ферментів
Фітотоксини фітопатогенних бактерій
P. syringae pv. tabaci
та pv. coronafaciens
глутамат + амміак глутамін
глутамін-синтетаза
табтоксин
карбамоїлфосфат + орнітін цитруллін
орнітін-карбамоїл
трансфераза
фазеолотоксин
аргінін
P. syringae pv.
phaseolicola та
pv. actinidiae
надлишок аміаку викликає некроз
дефіцит аргініну викликає хлороз
коронатін
P. syringae патовари glycinea, maculicola, atropurpurea, morsprunorum та tomato
Фітотоксини фітопатогенних бактерій
Коронатін є структурним аналогом сигнальної молекули метилжасмонату
(захищає рослини від шкідників та некротрофних паразитів)
індукція метилжасмонатних шляхів пригнічує синтез саліцилової кислоти,
Яка є необхідною для пригнічення гемібіотрофних інфекцій
Сирінгоміцин та сирінгопептин (продуцент P. syringae pv. syringae) –
липопетидні токсини, що викликають некрози у рослин
Фітотоксини фітопатогенних бактерій
пори в плазмалемі
вихід іонів та лізіс
Бактерії проникають в рослини
Через природні отвори чи рани
Розмножуються в міжклітниках або
судинах рослини не викликаючі
симптомів хвороби: ендотрофна
стратегія
Нападають на рослину
та вбивають її у разі:
- коли рослина ослаблена
(природнє відмирання, стрес…)
- при «перенаселеності»
ЕТАПИ РОЗВИТКУ БАКТЕРІОЗУ
сигнал від рослини
– етилен
(гормон старіння
та смерті)
УЗАГАЛЬНЕНИЙ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
Ендотрофний
розвиток бактерій
в рослинах томату
2013 р.
Етапи формування біоплівки
Бактерії в природі існують у вигляді складних угруповань - біоплівок
Система сприйняття кворуму (quorum sensing)
процес прийняття рішення для координованої поведінки
(регуляції експресії генів) в децентралізованих групах
мікроорганізмів, залежний від щільності популяції
кожна бактерія здатна виділяти певні сигнальні молекули –
автоіндуктори
залежно від кількості клітин певного виду регулюються
фізіологічні процеси: симбіоз, біолюмінісценція, споруляція,
виділення факторів патогенності та ін.
явище вперше описали у 1979 р. Nealson K.H. та Hastings J.W.
на прикладі морських біолюмінесцентних бактерій
Система сприйняття кворуму Luxl/LuxR
грам-негативних бактерій
гени luxl контролюють синтез автоіндуктора,
який сприймається за високої щільності клітин
активаторами транскрипції, що кодуються генами luxR
секреція целлюлаз та пектиназ,
що призводять до мацерації клітинних стінок рослини
та забезпечують патогенність
Грам-
позитивні
бактерії
Грам-
негативні
бактерії
Автоіндуктори бактерій
автоіндукторів багато, тому результат поведінки
бактерій у біоплівці контролюється дуже складно
для блокування системи сприйняття кворуму існує
система гасіння кворуму (quorum quenching)
quorum sensing – QS
quorum quenching – QQ
April, 2015
Бура бактеріальна плямистість (Bacterial speck)
збудник Pseudomonas syringae pv. tomato (Okabe) Young, Dye, et Wilkie
затримка дозрівання навколо місць ураження
Контроль хвороби:
1. Здорове насіння
2. Стійкі сорти або гібриди
3. Прискорення мінералізації решток, сівозміна
4. Крапельне зрошення
5. Використання бактерицидів (мідь, стрептоміцин…)
6. Використання біопрепаратів на основі авірулентних штамів
Pseudomonas syringae (Ps 21 та ін.)

More Related Content

What's hot

Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganisms
Viktor Stabnikov
 
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airTopic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Viktor Stabnikov
 
учення про інфекцію
учення про інфекціюучення про інфекцію
учення про інфекцію
olgazelik
 
презентація лекція 5 вырусны хвороби.ppt
презентація лекція 5 вырусны хвороби.pptпрезентація лекція 5 вырусны хвороби.ppt
презентація лекція 5 вырусны хвороби.ppt
ssuser54872e
 
морф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміцморф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміц
olgazelik
 

What's hot (20)

5_Фітоімунологія. Токсини як фактор стійкості рослин
5_Фітоімунологія. Токсини як фактор стійкості рослин5_Фітоімунологія. Токсини як фактор стійкості рослин
5_Фітоімунологія. Токсини як фактор стійкості рослин
 
5_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби цибулі
5_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби цибулі5_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби цибулі
5_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби цибулі
 
7_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Піренофороз пшениці
7_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Піренофороз пшениці7_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Піренофороз пшениці
7_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Піренофороз пшениці
 
Хвороби винограду. Мікози / Fungal diseases of grapevine
Хвороби винограду. Мікози / Fungal diseases of grapevineХвороби винограду. Мікози / Fungal diseases of grapevine
Хвороби винограду. Мікози / Fungal diseases of grapevine
 
3_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби кукурудзи
3_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби кукурудзи3_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби кукурудзи
3_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби кукурудзи
 
Хвороби соняшника_Darmenko Оleg
Хвороби соняшника_Darmenko ОlegХвороби соняшника_Darmenko Оleg
Хвороби соняшника_Darmenko Оleg
 
Topic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganismsTopic 6 physiology of microorganisms
Topic 6 physiology of microorganisms
 
11_Прикладна мікологія. Мікози рослин
11_Прикладна мікологія. Мікози рослин11_Прикладна мікологія. Мікози рослин
11_Прикладна мікологія. Мікози рослин
 
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and airTopic 11 microorganisms of soil, water and air
Topic 11 microorganisms of soil, water and air
 
6 2
6 26 2
6 2
 
3_Прикладна мікологія. Симбіоз грибів і тварин
3_Прикладна мікологія. Симбіоз грибів і тварин3_Прикладна мікологія. Симбіоз грибів і тварин
3_Прикладна мікологія. Симбіоз грибів і тварин
 
учення про інфекцію
учення про інфекціюучення про інфекцію
учення про інфекцію
 
презентація лекція 5 вырусны хвороби.ppt
презентація лекція 5 вырусны хвороби.pptпрезентація лекція 5 вырусны хвороби.ppt
презентація лекція 5 вырусны хвороби.ppt
 
Музичне мистецтво. 7 клас
Музичне мистецтво. 7 класМузичне мистецтво. 7 клас
Музичне мистецтво. 7 клас
 
практична №2
практична №2практична №2
практична №2
 
анемії
анеміїанемії
анемії
 
Аритмії серця
Аритмії серцяАритмії серця
Аритмії серця
 
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагіяКлітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
 
Хвороби кукурудзи_Darmenko Oleg
Хвороби кукурудзи_Darmenko OlegХвороби кукурудзи_Darmenko Oleg
Хвороби кукурудзи_Darmenko Oleg
 
морф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміцморф.грибів, актиноміц
морф.грибів, актиноміц
 

Similar to 3_Фітоімунологія. Основні групи патогенів

Антибактеріальні властивості лікарських рослин
Антибактеріальні властивості лікарських рослинАнтибактеріальні властивості лікарських рослин
Антибактеріальні властивості лікарських рослин
Yulia Karpenko
 
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Viktor Stabnikov
 
Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...
Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...
Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...
Татьяна Манушкина
 
вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.
olgazelik
 
Profesionalbiologyverypiglockmovelol.ppt
Profesionalbiologyverypiglockmovelol.pptProfesionalbiologyverypiglockmovelol.ppt
Profesionalbiologyverypiglockmovelol.ppt
kopin89525
 

Similar to 3_Фітоімунологія. Основні групи патогенів (20)

лекція 6
лекція 6лекція 6
лекція 6
 
5_Прикладна мікологія. Мікотоксини
5_Прикладна мікологія. Мікотоксини5_Прикладна мікологія. Мікотоксини
5_Прикладна мікологія. Мікотоксини
 
тема2 1тех мб
тема2 1тех мбтема2 1тех мб
тема2 1тех мб
 
пухлина (2 частина)
пухлина (2 частина)пухлина (2 частина)
пухлина (2 частина)
 
Сучасні проблеми вірусології та імунології. Розвиток біотехнології та її суча...
Сучасні проблеми вірусології та імунології. Розвиток біотехнології та її суча...Сучасні проблеми вірусології та імунології. Розвиток біотехнології та її суча...
Сучасні проблеми вірусології та імунології. Розвиток біотехнології та її суча...
 
10_Прикладна мікологія. Мікориза
10_Прикладна мікологія. Мікориза10_Прикладна мікологія. Мікориза
10_Прикладна мікологія. Мікориза
 
6_Прикладна мікологія. Грибні отрути та міцетизми
6_Прикладна мікологія. Грибні отрути та міцетизми6_Прикладна мікологія. Грибні отрути та міцетизми
6_Прикладна мікологія. Грибні отрути та міцетизми
 
Антибактеріальні властивості лікарських рослин
Антибактеріальні властивості лікарських рослинАнтибактеріальні властивості лікарських рослин
Антибактеріальні властивості лікарських рослин
 
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.Topic 10  pathogenic microorganisms. immunoresistance.
Topic 10 pathogenic microorganisms. immunoresistance.
 
тема3 2 тех_мб
тема3 2 тех_мбтема3 2 тех_мб
тема3 2 тех_мб
 
Lekcia3
Lekcia3Lekcia3
Lekcia3
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1
 
Запалення: клітинні механізми
Запалення: клітинні механізмиЗапалення: клітинні механізми
Запалення: клітинні механізми
 
Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...
Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...
Лекція 3 Клональне мікророзмноження рослин. Одержання безвірусного садивного ...
 
Нестатеве розмноження.
Нестатеве розмноження.Нестатеве розмноження.
Нестатеве розмноження.
 
вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.вчення про імунітет 1 ч.
вчення про імунітет 1 ч.
 
Основи біотехнології рослин.ppt
Основи біотехнології рослин.pptОснови біотехнології рослин.ppt
Основи біотехнології рослин.ppt
 
Profesionalbiologyverypiglockmovelol.ppt
Profesionalbiologyverypiglockmovelol.pptProfesionalbiologyverypiglockmovelol.ppt
Profesionalbiologyverypiglockmovelol.ppt
 
Тема 1.ppsx
Тема 1.ppsxТема 1.ppsx
Тема 1.ppsx
 
2_Прикладна мікологія. Мікози людини
2_Прикладна мікологія. Мікози людини2_Прикладна мікологія. Мікози людини
2_Прикладна мікологія. Мікози людини
 

More from Department of Mycology and Plant Resistance

More from Department of Mycology and Plant Resistance (20)

Welcome Department of Mycology
Welcome Department of MycologyWelcome Department of Mycology
Welcome Department of Mycology
 
13 _Почвоведение. Каштановые и засоленные почвы
13 _Почвоведение. Каштановые и засоленные почвы13 _Почвоведение. Каштановые и засоленные почвы
13 _Почвоведение. Каштановые и засоленные почвы
 
12_Почвоведение. Горные почвы
12_Почвоведение. Горные почвы12_Почвоведение. Горные почвы
12_Почвоведение. Горные почвы
 
11_Почвоведение. Болотные и аллювиальные почвы
11_Почвоведение. Болотные и аллювиальные почвы11_Почвоведение. Болотные и аллювиальные почвы
11_Почвоведение. Болотные и аллювиальные почвы
 
10_Почвоведение. Черноземы и серые лесные почвы лесостепной и степной зон
10_Почвоведение. Черноземы и серые лесные почвы лесостепной и степной зон10_Почвоведение. Черноземы и серые лесные почвы лесостепной и степной зон
10_Почвоведение. Черноземы и серые лесные почвы лесостепной и степной зон
 
9_Почвоведение. Классификация таксономия и номенклатура почв
9_Почвоведение. Классификация таксономия и номенклатура почв9_Почвоведение. Классификация таксономия и номенклатура почв
9_Почвоведение. Классификация таксономия и номенклатура почв
 
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...
 
8_Почвоведение. Кислотность, влагоемкость почв
8_Почвоведение. Кислотность, влагоемкость почв8_Почвоведение. Кислотность, влагоемкость почв
8_Почвоведение. Кислотность, влагоемкость почв
 
7_Почвоведение. Поглотительная способность почв
7_Почвоведение. Поглотительная способность почв7_Почвоведение. Поглотительная способность почв
7_Почвоведение. Поглотительная способность почв
 
6_Почвоведение. Морфология почв
6_Почвоведение. Морфология почв6_Почвоведение. Морфология почв
6_Почвоведение. Морфология почв
 
5_Почвоведение. Химический состав почвы
5_Почвоведение. Химический состав почвы5_Почвоведение. Химический состав почвы
5_Почвоведение. Химический состав почвы
 
4_Почвоведение. Факторы почвообразования
4_Почвоведение. Факторы почвообразования4_Почвоведение. Факторы почвообразования
4_Почвоведение. Факторы почвообразования
 
3_Почвоведение. Минеральная часть почвы
3_Почвоведение. Минеральная часть почвы3_Почвоведение. Минеральная часть почвы
3_Почвоведение. Минеральная часть почвы
 
2_Почвоведение. Выветривание и почвообразующие породы
2_Почвоведение. Выветривание и почвообразующие породы2_Почвоведение. Выветривание и почвообразующие породы
2_Почвоведение. Выветривание и почвообразующие породы
 
1_Почвоведение. Общие сведения. История
1_Почвоведение. Общие сведения. История1_Почвоведение. Общие сведения. История
1_Почвоведение. Общие сведения. История
 
12_Прикладна мікологія. Фунгіциди
12_Прикладна мікологія. Фунгіциди12_Прикладна мікологія. Фунгіциди
12_Прикладна мікологія. Фунгіциди
 
7_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Лісове та мисливське госпо...
7_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Лісове та мисливське госпо...7_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Лісове та мисливське госпо...
7_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Лісове та мисливське госпо...
 
8_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Методи громадського тиску ...
8_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Методи громадського тиску ...8_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Методи громадського тиску ...
8_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Методи громадського тиску ...
 
6_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Созологія в Україні
6_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Созологія в Україні6_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Созологія в Україні
6_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Созологія в Україні
 
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у цари...
 

Recently uploaded

Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинСучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
tetiana1958
 
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежністьСимон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
tetiana1958
 
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
santomihail264
 

Recently uploaded (17)

KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdfKUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
 
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинСучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
 
Графіки стабілізаційних відключень у Рівненській області
Графіки стабілізаційних відключень у Рівненській областіГрафіки стабілізаційних відключень у Рівненській області
Графіки стабілізаційних відключень у Рівненській області
 
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежністьСимон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
 
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
 
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
 
Албанія
АлбаніяАлбанія
Албанія
 
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
 
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdfПідсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
 
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdfLOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
 
Роберт Льюїс Л.Стівенсон. Біографічна довідка
Роберт Льюїс Л.Стівенсон. Біографічна довідкаРоберт Льюїс Л.Стівенсон. Біографічна довідка
Роберт Льюїс Л.Стівенсон. Біографічна довідка
 
Р.Л.Стівенсон. Презентація життєвого шляху
Р.Л.Стівенсон. Презентація життєвого шляхуР.Л.Стівенсон. Презентація життєвого шляху
Р.Л.Стівенсон. Презентація життєвого шляху
 
Стабілізаційні графіки відключень світла у Рівному
Стабілізаційні графіки відключень світла у РівномуСтабілізаційні графіки відключень світла у Рівному
Стабілізаційні графіки відключень світла у Рівному
 
Цифровий університет - Відкрита українська ініціатива(DigiUni)
Цифровий університет - Відкрита українська ініціатива(DigiUni)Цифровий університет - Відкрита українська ініціатива(DigiUni)
Цифровий університет - Відкрита українська ініціатива(DigiUni)
 
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdfPOPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
 
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
 

3_Фітоімунологія. Основні групи патогенів

  • 1. ОСНОВНІ ГРУПИ ФІТОПАТОГЕНІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ З РОСЛИНАМИ (частина 1) Акулов О.Ю., Заслужений працівник освіти України, канд. біол. наук, доцент кафедри мікології та фітоімунології ХНУ ім. В.Н. Каразина
  • 2. ВІРУСИ ТА ВІРОЇДИ РНК білкова оболочка вірус мозаїки тютюну Адольф Майєр у 1886 р. довів інфекційну природу ВМТ клітинна стінка – «перша лінія захисту» рослин від вірозів
  • 3. Основні симптоми вірозів рослин: - порушення пігментації (мозаїчність, знебарвлення…) - порушення росту (карликовість, деформація…) - порушення продуктивності – «виродження сортів»
  • 4. Способи зараження рослин вірусами: - організмами-переносниками (переважно сисні комахи) - соками хворої рослини через рани - з насінням, живцями - з пилком хворих рослин (як виняток)
  • 5. Захисна реакція – «глушіння генів» MP-сигнальні білки
  • 6. Movement proteins (MP) завдяки МР-білкам вірози рослин є системними інфекціями швидке поширення вірусів відбувається по флоемі
  • 7. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ВІРУСІВ В РОСЛИНІ зараження травмованої клітини міграція в сусідні клітини (через плазмодесми) міграція в клітини флоеми системне зараження рослини отримання супер-супереліти калусні культури in vitro близький транспорт далекий транспорт
  • 8. Основні переносники фітовірусів: - комахи, що живляться соками рослин - людина (наприклад, з інструментами) - кліщі - нематоди (Longidiridae) - деякі грунтові гриби (Olpidium, Woronina) - комахи-опилювачі (перенос пилку з хворих рослин)
  • 9. персистентні віруси здатні накопичуватися та тривалий час зберігатися в тілі певних комах Найпоширеніший переносник фітовірусів – сисні комахи попелиці, цикадки, трипси, білокрилки… деякі віруси переносяться кліщами
  • 10. Російська зимова мозаїка озимої пшениці відставання в рості, мозаїчність забарвлення блідо-зелена карликовість, стерильність колосу переносники – сисні комахи (цикадки), доп. джерела інфеції – сорні злаки, падалиця
  • 11. Жовта мозаїка ячменю (ВЖМЯ) переносник – слизовик Polymyxa graminis уражується ячмінь, пшениця…
  • 12. Смугаста мозаїка пшениці переносник галоутворюючий кліщ Eriophyes (Aceria) tulipae кліщ може паразитувати на тілі попелиць та поширюватися при їх міграціїтировать вірус зберігається в яйцях кліщів
  • 13. ДІАГНОСТИКА ВІРОЗІВ РОСЛИН Електронна мікроскопія Імуно-ферментний аналіз (ELISA) Імуно-флуоресцентна мікроскопія Полімеразна ланцюгова реакція
  • 14.
  • 15. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОВІРУСІВ: Не мають клітинної будови Не мають власного метаболізму Не мають власних (активних) механізмів подолання клітинної стінки рослини Розмножуються лише в живих тканинах рослини Зазвичай викликають системні інфекції Фактори стійкості рослин до фітовірусів: - наявність клітинної стінки - «глушіння генів» (РНК-інтерференція) - пригнічення розвитку шкідників-переносників (наприклад, через накопичення токсинів)
  • 16. БАКТЕРІЇ ТА ФІТОПЛАЗМИ близько 100 видів є фітопатогенами на відміну від вірусів мають власний обмін речовин та здебільшого можуть розвиватися сапротрофно (у мертвих клітинах, рослинних рештках, грунті…)
  • 17. БАКТЕРІОЗИ Pseudomonas syringae pv. tomatoPseudomonas syringae pv. syringae «Erwinia carotovora» Erwinia amylovora Erwinia tracheiphila
  • 18. Erwinia tracheiphila – бактеріальне в`янення кабачку
  • 19. Erwinia amylovora – бактеріальний опік яблуні
  • 20. Streptomyces scabies на картоплі «Erwinia carotovora» на картоплі
  • 21. Erwinia spp. – м`яка гниль овочів у сховищах
  • 23. ТОП 10 НАЙВАЖЛИВІШИХ БАКТЕРІОЗІВ РОСЛИН
  • 24. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПОТРАПЛЯННЯ БАКТЕРІЙ В РОСЛИНИ продихи рани гідатоди нектарники фітопатогенні бактерії колонізують міжклітинники рослин (апопласт) та судини
  • 25. більшість фітопатогенних бактерій має джгутики і активно переміщується по рослині за наявності крапельної вологи
  • 26. НЕСПЕЦИФІЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ФІТОПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ рецептори розпізнавання флагеліну
  • 27. В «класичних» довідниках з фітопатології вказано, що фітопатогенні бактерії – переважно некротрофи, які нападають на рослини з допомогою токсинів та ферментів
  • 28. Фітотоксини фітопатогенних бактерій P. syringae pv. tabaci та pv. coronafaciens глутамат + амміак глутамін глутамін-синтетаза табтоксин карбамоїлфосфат + орнітін цитруллін орнітін-карбамоїл трансфераза фазеолотоксин аргінін P. syringae pv. phaseolicola та pv. actinidiae надлишок аміаку викликає некроз дефіцит аргініну викликає хлороз
  • 29. коронатін P. syringae патовари glycinea, maculicola, atropurpurea, morsprunorum та tomato Фітотоксини фітопатогенних бактерій Коронатін є структурним аналогом сигнальної молекули метилжасмонату (захищає рослини від шкідників та некротрофних паразитів) індукція метилжасмонатних шляхів пригнічує синтез саліцилової кислоти, Яка є необхідною для пригнічення гемібіотрофних інфекцій
  • 30. Сирінгоміцин та сирінгопептин (продуцент P. syringae pv. syringae) – липопетидні токсини, що викликають некрози у рослин Фітотоксини фітопатогенних бактерій пори в плазмалемі вихід іонів та лізіс
  • 31. Бактерії проникають в рослини Через природні отвори чи рани Розмножуються в міжклітниках або судинах рослини не викликаючі симптомів хвороби: ендотрофна стратегія Нападають на рослину та вбивають її у разі: - коли рослина ослаблена (природнє відмирання, стрес…) - при «перенаселеності» ЕТАПИ РОЗВИТКУ БАКТЕРІОЗУ сигнал від рослини – етилен (гормон старіння та смерті)
  • 34. Етапи формування біоплівки Бактерії в природі існують у вигляді складних угруповань - біоплівок
  • 35. Система сприйняття кворуму (quorum sensing) процес прийняття рішення для координованої поведінки (регуляції експресії генів) в децентралізованих групах мікроорганізмів, залежний від щільності популяції кожна бактерія здатна виділяти певні сигнальні молекули – автоіндуктори залежно від кількості клітин певного виду регулюються фізіологічні процеси: симбіоз, біолюмінісценція, споруляція, виділення факторів патогенності та ін. явище вперше описали у 1979 р. Nealson K.H. та Hastings J.W. на прикладі морських біолюмінесцентних бактерій
  • 36.
  • 37. Система сприйняття кворуму Luxl/LuxR грам-негативних бактерій гени luxl контролюють синтез автоіндуктора, який сприймається за високої щільності клітин активаторами транскрипції, що кодуються генами luxR
  • 38.
  • 39. секреція целлюлаз та пектиназ, що призводять до мацерації клітинних стінок рослини та забезпечують патогенність
  • 41. автоіндукторів багато, тому результат поведінки бактерій у біоплівці контролюється дуже складно для блокування системи сприйняття кворуму існує система гасіння кворуму (quorum quenching)
  • 42. quorum sensing – QS quorum quenching – QQ
  • 43.
  • 45. Бура бактеріальна плямистість (Bacterial speck) збудник Pseudomonas syringae pv. tomato (Okabe) Young, Dye, et Wilkie затримка дозрівання навколо місць ураження
  • 46. Контроль хвороби: 1. Здорове насіння 2. Стійкі сорти або гібриди 3. Прискорення мінералізації решток, сівозміна 4. Крапельне зрошення 5. Використання бактерицидів (мідь, стрептоміцин…) 6. Використання біопрепаратів на основі авірулентних штамів Pseudomonas syringae (Ps 21 та ін.)