2. Актинобактерії або Актиноміцети
(променеві грибки, від грец. Аctis - промінь, mycos - гриб)
займають проміжне становище між бактеріями та грибами.
Загальне з бактеріями:
•малий розмір гіфів,
•немає статі,
•однаковий хімічний
склад клітинних стінок
(пептидоглікан),
•є прокаріотами.
Загальне з грибами:
•дуже розповсюджений
розвинений міцелій,
•деякі види
розмножуються спорами.
Всі актиноміцети грам (+), нерухомі
(за невеликим виключенням).
3. Культуральні ознаки – на щільних поживних
середовищах утворюють жорсткі колонії, які
вростають в агар (розрізняють субстратний і
повітряний міцелій).
Товщина міцелія актиноміцетів — 0,5—1,0 мкм.
Значення актиноміцетів:
•участь у кругообігу речовин у природі,
•патогенні форми викликають
захворювання (парша картопляна,
актиномікози, дерматити, збудники
туберкульозу, прокази)
•продуценти БАР (антибіотики:
стрептоміцин, ХТЦ, ністатін та ін.).
4. Розмноження – поперечний поділ,
перешнуровування, спорами.
Streptomyces sp.
Екологія – грунт, живі рослини та
рослинні рештки, що гниють, стічні води,
природні водоймища (стави), поверхня
тіла або слизових оболонок.
5. Нагрівання до 70 ... 80Нагрівання до 70 ... 80°С°С вбиває їх протягом 5 хв;вбиває їх протягом 5 хв;
Низька температура консервує актиноміцетиНизька температура консервує актиноміцети
на тривалий термін - до 1 ... 2 років;на тривалий термін - до 1 ... 2 років;
Висушування не вбиває актиноміцети, а скорішеВисушування не вбиває актиноміцети, а скоріше
сприяє їх збереженню.сприяє їх збереженню.
Актиноміцети чутливі до
дії високої температури.
Актиноміцети чутливі до
дії деяких хымычних речовин.
Під дією сулеми 1:1000 актиноміцети гинутьПід дією сулеми 1:1000 актиноміцети гинуть
через 5 ... 10 хв;через 5 ... 10 хв;
Під дією 3%-ного розчину формаліну –Під дією 3%-ного розчину формаліну –
через 5 ... 7 хв.через 5 ... 7 хв.
7. Принципи класифікації
прокаріотів.
Систематика – це теорія різноманіття, яка вивчає
відношення між певними групами.
Етапи розвитку систематики бактерій :
Мюллер (1773) – перша спроба наукової класифікації бактерій
(відомі на той час 15 видів бактерій розділено на 2 роди – Monus і Vibrio)
Фердінанд Кон (1870) – застосував морфологічний підхід до систематики
Ч. Дарвін – в основу систематики покладено спільність походження організмів
Виноградський та Беєрінк – новий підхід до систематики бактерій, який
базується на комбінації морфологічних та фізіологічних ознак. В подальшому
проводилися спроби здійснити філогенетичну класифікацію бактерій
На сьогоднішній день у всьому світі визнана наукова праця „Визначник
бактерій Бергі”, яка об”єднує знання по різноманіттю прокаріот.
Перше видання опубліковане в 1923 р. Загалом вже опубліковано 10
видань
8. КласифікаціяКласифікація – розділення численності організмів на групи– розділення численності організмів на групи
(таксони).(таксони).
Розрізняють такі ранги таксонів:Розрізняють такі ранги таксонів:
ВідділВідділ –– класклас –– порядокпорядок –– родинародина –– рідрід -- видвид –– штамштам
(основна одиниця класифікації).(основна одиниця класифікації).
ШтамШтам – чиста культура ізольованих з природного– чиста культура ізольованих з природного
субстрату бактерій.субстрату бактерій.
ЧистаЧиста культуракультура – потомство, отримане з однієї клітини.– потомство, отримане з однієї клітини.
ТаксономіяТаксономія – найменування груп організмів (таксонів),– найменування груп організмів (таксонів),
встановлення їх меж та підпорядкування.встановлення їх меж та підпорядкування.
Вид (згідно біологічної концепції) –Вид (згідно біологічної концепції) – це група організмів,це група організмів,
здатних до схрещування, які утворюють природні популяції,здатних до схрещування, які утворюють природні популяції,
і які не можуть схрещуватися з представниками іншихі які не можуть схрещуватися з представниками інших
груп.груп.
Для бактерій використовується бінарна номенклатура: родова та видова
назва, які записуються в латинській транскрипції.
Наприклад: Sarcina flava
родова назва видова назва
9. При визначенні виду бактерій враховуютьПри визначенні виду бактерій враховують
морфологічні, культуральні та фізіолого-морфологічні, культуральні та фізіолого-
біохімічні ознаки.біохімічні ознаки.
Морфологічні ознаки мікроорганізмівМорфологічні ознаки мікроорганізмів - описують форму,- описують форму,
розміри клітин, здатність до спороутворення ірозміри клітин, здатність до спороутворення і
розміщення спор, наявність капсул та клітиннихрозміщення спор, наявність капсул та клітинних
включень; здатність до руху і тип джгутикування;включень; здатність до руху і тип джгутикування;
забарвлюваність за Грамом.забарвлюваність за Грамом.
Культуральні ознаки мікроорганізмівКультуральні ознаки мікроорганізмів – описують– описують
характер росту культури на поживних середовищах (див.характер росту культури на поживних середовищах (див.
лаб.р.).лаб.р.).
Фізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмівФізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмів – відношення– відношення
м/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішньогом/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішнього
середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);
продукти ж/д м/о.продукти ж/д м/о.
10. При визначенні виду бактерій враховуютьПри визначенні виду бактерій враховують
морфологічні, культуральні та фізіолого-морфологічні, культуральні та фізіолого-
біохімічні ознаки.біохімічні ознаки.
Морфологічні ознаки мікроорганізмівМорфологічні ознаки мікроорганізмів - описують форму,- описують форму,
розміри клітин, здатність до спороутворення ірозміри клітин, здатність до спороутворення і
розміщення спор, наявність капсул та клітиннихрозміщення спор, наявність капсул та клітинних
включень; здатність до руху і тип джгутикування;включень; здатність до руху і тип джгутикування;
забарвлюваність за Грамом.забарвлюваність за Грамом.
Культуральні ознаки мікроорганізмівКультуральні ознаки мікроорганізмів – описують– описують
характер росту культури на поживних середовищах (див.характер росту культури на поживних середовищах (див.
лаб.р.).лаб.р.).
Фізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмівФізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмів – відношення– відношення
м/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішньогом/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішнього
середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);
продукти ж/д м/о.продукти ж/д м/о.
