Download to read offline
Uploaded byDepartment of Mycology and Plant Resistance
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у царині охорони грибів
Презентація до курсу "Біорізноманіття грибів з основами мікосозології", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
More Related Content
Similar to 5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у царині охорони грибів
More from Department of Mycology and Plant Resistance
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у царині охорони грибів
- 1. Міко-созо-логія: • Наука проохорону грибів • За аналогією до терміну “фітосозологія” Созологія – найкоректніший аналог поняття “Conservation Biology”
- 2. Основи міжнародної співпраці зарадизбереження біологічного різноманіття
- 3. Ключові поняття: • Конвенція– (лат. conventio — договір, угода) – різновид міжнародного договору • Ратифікація – (лат. ratificatio від ratus - вирішений, затверджений + facere - робити) затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили для даної держави.
- 4. Державний лад України законодавчавиконавча судова Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Верховний суд України Президент України
- 5. підписуються Повноважним представниками країн (дипломатами) ратифікуються Вищимзаконодавчим органом (в Україні – Верховна Рада) набувають чинності на території держави Міжнародні угоди
- 6. Конвенція про охоронудикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі • Міжнародна співпраця в галузі збереження флори та фауни; • Перелік видів рослин та тварин, що знаходяться під загрозою зникнення; • Перелік заборонених способів експлуатації тварин та рослин; • Перелік зникаючих середовищ існування (з них в Україні наявні 32 типи); • Гриби не входять до жодного з додатків конвенції Берн, 1979
- 7. Конвенція про охорону біологічногорізноманіття • Дає офіційні визначення поняттям “біологічне різноманіття”, “екосистема” та іншим; • Відповідальність країн за наслідки діяльності, що завдає шкоди навколишньому середовищу інших країн; • Зобов’язує країни-учасниці проводити на своїй території дослідження та розробляти програми підтримання біорізноманіття; • Країни провадять господарчу діяльність на власний розсуд. Ріо-де-Жанейро, 1992
- 8. Всеєвропейська стратегія збереження біологічногота ландшафтного різноманіття • “Збереження, зміцнення та відновлення ключових екосистем, середовищ існування, видів та елементів ландшафтів шляхом створення Загальноєвропейської екологічної мережі та ефективного управління нею.” • Необхідність консолідації країн Європи з метою збереження біологічного різноманіття • Спільна відповідальність країн-учасниць Софія, 1995
- 9. У царині охоронигрибів Міжнародна практика
- 10. Міжнародна спілка охорони природи InternationalUnion for Conservation of Nature (IUCN)
- 11. IUCN Red List •Охоплює всі біологічні види • Види розподілені за категоріями • Приналежність до певної категорії визначається за критеріями • Критерії носять переважно кількісний характер
- 13. Зменшення популяції Обмежене поширення Мала популяція, що зменшу- ється Дуже мала та обмежена популяція Напідставі кількісного аналізу
- 14. Червоний список (Red List) Червонакнига (Red Data Book) • Не має сили закону • Є переліком рідкісних та загрожуваних видів, що часом поділені за категоріями • Містить доволі велику кількість видів • Поширена практика у країнах Європи • Є офіційним документом • Наводить відомості про поширення та особливості • Містить переважно небагато видів • Властива країнам колишнього соцтабору
- 15. Червоний список Японії– 88 видів грибів Червоний список Фінляндії – 485 видів грибів Червоний список Чехії – 905 видів грибів Червоний список Німеччини – 992 видів грибів Червоний список Польщі – 1081 видів грибів Червоний список Нідерландів – 1655 видів грибів…
- 16.
- 17.
- 18. Червоний список МСОП ●33 види грибів ● Ascomycota — 9 видів ● Basidiomycota — 24 види
- 19. Sarcosoma globosum (Schmidel)Casp. Near Threatened Асоційований з Європейськими старовіковими лісами. Потерпає від скорочення площ лісів та лісогосподарської діяльності Поміщений до категорії NT оскільки трішки не дотяг до категорії VU за критеріями A2c+3c+4c .
- 20. Agaricus pattersoniae Peck VulnerableC2a(i) Асоційований з угрупованнями кипарису монтерейського (Cupressus macrocarpa) — ендеміка Каліфорнії, що потерпає від раку (Seiridium cardinale (Xylariales)) Кількість відомих локалітетів менше 50; Кількість дорослих особин менша 1,000, кожн з субпопуляцій має менш ніж 500 особин. Близький до критерію A3c for VU Кількість локалітетів зменшується та ймовірно зменшиться на чверть впродовж наступних 20 років http://www.iucnredlist.org/details/75093504/0
- 21. Erioderma pedicellatum (Hue) P.M.Jørg. •Critically Endangered A2c+4c • о.Ньюфаундленд, Канада • Ендем
- 22. The Global FungalRed List Initiative ● Виникла у 2013 р. ● Веб-ресурс для пропонування важливих для збереження грибів ● Розробка документації для IUCN Red List
- 23. X Конгрес європейськихмікологів Таллін, 1985 Засновано Європейську раду з охорони грибів (European Council for the Conservation of Fungi, ECCF)
- 24. ECCF • Складається зпредставників країн- учасниць • Керується Виконавчою радою, що переобирається на кожному Конгресі Європейських мікологів • Бере участь у формуванні міжнародних та національних природоохоронних програм • Бере участь у розробці Червоного списку Європи
- 25. Основні завдання ECCF •Координація мікологічних досліджень країн Європи • Встановлення контактів із національними природоохоронними організаціями задля розробки локальних програм з охорони грибів • Сприяння заходам щодо охорони територій, цінних з мікологічної точки зору
- 26. Buglossoporus pulvinus Lactariusmairei Sarcodon martioflavus Ramariopsis crocea
- 27. ХІ Конгрес європейськихмікологів (1992, К’ю, Великобританія)
- 28. Запропоговано понад 650видів грибів-макроміцетів для включення у Європейський червоний список
- 29. ECCF сьогодні • Подаєпропозиції щодо розширення “грибної” частини Європейського Червоного списку • Координує деякі національні програми, присвячені охороні грибів та їх біотопів • “33 загрожувані види грибів Європи” – обґрунтування включення деяких видів грибів до Додатку 1 Бернської конвенції
- 31. Деякі проекти ECCF •Ascomycete Conservation • Red List for Microfungi • Mildew, Mould and Myxomycete Conservation • Rust and Smut Conservation
- 32. Україна в ECCF Чиннийсекретар організації – Віра Павлівна Гайова (Інститут ботаніки НАНУ) “Перелік потенційно рідкісних, загрожуваних та недостатньо досліджених грибів України” Червона книга України (ботанічна частина)
- 33. Серпень 2010 –створено Міжнародне товариство зі збереження грибів (International Society for Fungal Conservation) • Засновник – Девід Мінтер • Міжнародний аналог ECCF
- 35. Великобританія UK Biodiversity ActionPlan, 1993 Спеціальні регіональні плани, спеціальні плани щодо окремих видів та угруповань Red Data List of Threatened British Fungi
- 36. Hygrocybe spadicea Action Planfor Hygrocybe spadicea Cornwall’s Biodiversity plan Waxcap Grassland Conservation
- 37. Armillaria ectypa • ActionPlan for Armillaria ectypa • Northern Ireland Habitat Action Plan
- 38. Спроби адаптації критеріївIUCN до грибів Британський досвід Ключовий показник — кількість квадратів 10 Х 10 км, на яких було виявлено вид впродовж певного періоду Джерела даних — бази даних, гербарії, колекції,....
- 39. Heikki Kotiranta ● Недискретніорганізми ● Варіабельна тривалість життя ● Значні відмінності в життєвих стратегіях Спроби адаптації критеріїв IUCN до грибів Фінський досвід
- 40. Генета – генетично однорідна та дискретна особина Рамета– клоновий нащадок генети • Розпад генети • Нестатеве розмноження без розселення нащадків Можливі шляхи утворення рамет:
- 41. Time of evaluation(3 генерації) • 50 років – мікоризні гриби • 20 років – підстилкові та гумусові сапротрофи • 10 років – сапротрофи на нетривких субстратах (напр., копротрофні гриби)
- 42. Time of evaluationfor wood- inhabiting fungi (3 генерації) • 50 років – дуб, сосна, модрина • 30 років – ялина, ялиця, в’яз, липа, клен, тополі, великі верби • 20 років – вільха, береза, ліщина, груша, слива, верба
- 43. Population size Обчислена кількістьIUCN-особин = кількість локалітетів × 20 × Індекс вірогідності виявлення 20 = 2 генети, що розпадаються на 10 рамет кожна Wood-inhabiting: 4-8 IUCN-особин / локалітет Індекс вірогідності виявлення: від 3 до 600 залежно від розміру та помітності плодових тіл