Театральна педагогіка як засіб збереження духовного здоров’я дитини

1. Театральна педагогіка як засіб
збереження духовного здоров’я
дитини
Кухарик Лариса Назарівна,
вчитель початкових класів
загальноосвітньої школи І-ІІ ст.
с. Погулянка,
спеціаліст вищої категорії

2. Турбота про здоров’я
дитини – це не просто
комплекс санітарно-
гігієнічних норм і правил … і
не перелік вимог до режиму
харчування, праці,
відпочинку. Це насамперед
турбота про гармонійну
повноту всіх фізичних і
духовних сил, і вінцем цієї
гармонії є радість творчості.
В. О. Сухомлинський

3. Лялька для дитини – це не просто іграшка,
а друг, який оживає в її руках

4. Вчитель і актор мають
споріднені душі

5. ”Казка – це активна естетична творчість, що
охоплює всі сфери духовного життя людини –
її розум, почуття, уяву, волю…”
В.О.СухомлинськийНехай перші кроки на крутій
стежині будуть осяяні
красою…
Діти повинні жити у світі
гри, фантазії, казки

6. І тепер у нас діти грають і в
пальчиковому театрі, настінному,
в театрі масок і на столі

7. Мої вихованці тішать не тільки
учнів нашої школи

8. Наша творчість за останній рік
( 9 казок і вистав )
Казка “Пан Коцький”
Казка «Кривенька качечка»

9. Вистава “На пташиному дворі” Вистава “Подорож до моря”
Вистава «Пригоди
Кізоньки»

10. Казочка про дівчинку Нехотілочку Казка “Ріпка на сучасний лад”
Вистава “Пригоди дівчинки Наталочки”

11. Здоров’я – це повнота духовного
життя, радість, ясний розум…
В.О.Сухомлинський
(Інсценізаціїї творів В.О.Сухомлинського)

12. Педагогіка засобами лялькового театру –
це не звичні шкільні уроки, а заняття з
пізнання себе та навколишнього світу за
допомогою творчості.

13. Діти стають режисерами, декораторами,
костюмерами, ляльководами, швачками,
артистами

14. Основа мого досвіду,
спираючись на творчі надбання Великого вчителя,
- широке використання театрально-ігрових методів
навчання, що дає змогу мені, як учителю не
залишати поза увагою жодної дитини, дбаючи про її
природні здібності;
- розвиток інтелектуально-емоцій-
ного рівня, навчання культури
мовленнєвого спілкування;
- виховання навички культурно-
експресивного вираження емоцій
та почуттів;
- розвиток у дітей вміння застосову-
вати нові здобуті знання на практиці;
- реалізація завдання національного
виховання.

15. Дітей націлюю:
- працювати самостійно, проявляти ініціативу,
легко уживатися з іншими;
- засвоювати нові знання з власної ініціативи;
- приймати рішення, з бажанням вчитися;
- розкривати свої творчі здібності;
- відчувати себе впевненою і знаючою
особистістю;
- взаємозбагачувати один одного, жити серед
краси довкілля, відчувати радість успіху.

16. За театралізованою
діяльністю – майбутнє школи