2. Об’єкт дослідження: їжак звичайний (Erinaceus europaeus)
Мета дослідження: вивчити та дослідити існування їжака
звичайного на території міста Кам'янця Подільського
Місце дослідження: мікрорайон школи; екологічний відділ
ПНВО
Час дослідження: квітень-грудень 2019 року
Актуальність: Ця робота особливо
актуальна сьогодні, оскільки у суспільстві і
далі спостерігається гострий дефіцит
екологічної освіти і не всі розуміють
необхідність збереження природи. Люди і
далі продовжують винищувати наших
“братів менших”, не розуміючи, що так
можна знищити і самих себе. Часто
жертвами людського недбальства стає
їжак звичайний.
4. Їжачок-хитрячок
Із голок та шишок
Пошив собі піджачок
Із колючих голочок
І у тому піджачку
Він гуляє по садку
Натикає на голки
Груші яблуки, сливки
І до себе на обід
Він скликає.
Цілий рід.
5. Учні 6 класу вирішили більше
дізнатись про таку гарненьку чудову
тваринку, яку не можна приголубити і
погладити, але яка часто стає
домашнім улюбленцем і залюбки
контактує з людиною.
Тому класний керівник вирішив більше
познайомити своїх учнів з їжачком, який
проживає в еколого-натуралістичному центрі
учнівської молоді і провів виховну годину на
тему «Їжачок хитрячок».
7. Зовнішній вигляд
ШЕРСТЬ
Живіт і грудка, горло і лапи покриті
жорсткими довгими волосками
Довжина самки – 13.5-30 см.
Довжина самця – 22-32 см.
Кількість малят – 2-7
Протяжність життя – 10 років
Харчування: наземні безхребетні,
яйця птахів
ЛАПА
На кожній лапі по
п'ять пальців які
закінчуються
гострими кігтями
ВУХА
Маленькі
закруглені
ГОЛОВА
Покрита
жорсткою
шерстю
МОРДОЧКА
Клиновидна
загострена
закінчується
чорним носиком
ГОЛКИ
Спина і боки
захищені багато
чисельними (біля 5
тис.) твердими
голками
ОЧІ
Маленькі,
чорні
розміщені по
бокам голови
8. Їжачок - маленький, сірий, колючий... Хто
ж не знає їжака? Так от, судячи з кількості
безглуздих вигадок про його спосіб життя,
ніхто не знає.
Із книжки в книжку, з листівки на плакат
кочує образ запасливого їжачка з рум'яним
яблуком на спині. Хто це бачив?
Ніхто не бачив, але всі впевнені,
що яблука й гриби їжачок запасає
собі на зиму. І оскільки в зубах
носити провіант не привчений - не
собака ж! - наколює фрукти на
колючки. А потім довгими
зимовими вечорами гризе в себе в
нірці промерзлі яблука, сухі гриби
й чекає не дочекається весни...
ЇЖАЧОК ХИТРЯЧОК
9. Їжакам не потрібні запаси їжі, тому що взимку їжаки... сплять.
Сплять солодким сном з листопада по квітень, як ведмеді,
борсуки, жаби й змії. А в сні витрачають потихеньку
підшкірний жир, накопичений аж ніяк не на яблуках. Адже
їжак тварина комахоїдна. Рослинну їжу - варену картоплю,
рис, груші, сливи, горіхи, насіннячко й ті ж горезвісні яблука -
їдять тільки ті їжаки, які утримуються в неволі. Так то ж
неволя! У неволі навіть цілковиті вегетаріанці - горили
починають цікавитися рибою й м'ясом.
У природному середовищі перебування
раціон їжаків становлять жуки, черв'яки й
равлики. Іноді їжак може урізноманітнити
своє меню жабами, ящірками, пташиними
яйцями, мишенятами.
11. До речі, про мишей:
Вважається, що їжак - чудовий мишолов, його навіть
називають колючою кішкою. Але насправді миші не
їжача їжа. Не може їжачок за цими шустрими гризунами
погнатися, от хіба що повезе йому знайти мишаче гніздо.
Але набагато більше цікавлять їжаків зовсім інші гнізда -
осині й бджолині. Цих комах їжак їсть, зовсім не боячись
укусів.
12. Їжаки взагалі дуже стійкі до різних
отрут, у тому числі й до бджолиної.
Невеликі дози сулеми, миш'яку,
синильної кислоти для їжачка не
смертельні.
13. От ще одна з легенд про їжака:
нібито, зустрівши в лісі хижака, їжак може згорнутися в
клубок і покотитись, тікаючи від небезпеки. Звернутись-то
їжак може, а от покотитись - ніяк. Його спинний м'яз
влаштований таким чином, що стягує в кулю тільки
нерухомо сидячого або лежачого їжака. Варто йому
поворухнутися, лежачи на спині, як м'яз втратить свою
пружність й їжак розпластається по землі ганчіркою. Від
своїх ворогів - лисиць, пугачів, великих сов, яструбів -
їжачок зазвичай не тікає й, звичайно, не укочується. Він
завмирає на місці, згорнувшись у колючу кулю.
ЛІТЕРАТУРНЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ
14. Але є в їжака інші вороги, від яких
колючки не рятують. А все тому,
що живуть ці вороги
безпосередньо в їжачих колючках.
Це кліщі й блохи. Часом вони так
дістають бідного їжачка, що він
влаштовує собі дезінфекцію.
Знаходить, наприклад, опалі
дикі кислі яблука й качається
у них. Звідси, напевно, і
народилася легенда про
запасливого їжачка.
15. Іноді їжаки позбуваються від бліх
традиційним способом,
відпрацьованим і перевіреним не
одним поколінням диких тварин:
заходять у воду по кінчик носа. Це
допомагає, але не надовго. Варто
чистому їжачкові прогулятися по
лісі, як у його голках знову
поселяються паразити.
16. До речі
Особливість їжачків - буквально притягати до
себе кліщів - досить давно й з великим
успіхом використовують епідеміологи. За
допомогою їжаків вони рахують кліщів у
природних вогнищах енцефаліту. В
епідеміологів є навіть особлива одиниця
рахунку - "їжак-година". Вона показує
кількість кліщів, яких один їжачок назбирає за
одну годину пробігу по зараженому лісі.
17. А ось іще декілька фактів з
життя їжаків:
Колючки й згортання в
клубок - це природний
захист їжачків від
хижаків. Однак він не
завжди допомагає -
деяким тваринам
вдається розгорнути
скрученого в клубок
їжачка. А лисиця,
кажуть, навіть відкочує
їжачка у воду, щоб він
розгорнувся.
18. З їжаками з язичницьких та античних часів
пов'язано святкування початку весни;
У їжаків не найкращий зір. Правда, вважається,
що їжаки можуть розрізняти кольори як людина.
Крім того, у їжаків дуже гарні слух і нюх;
До-речі в таких Європейських країнах, як
Франція і Польща їжак європейський
охороняється законом;
За ніч тваринка може пройти близько 3 км.
Линька у їжака йде повільно – в середньому за
рік міняється одна голка з трьох, кожна голка
зростає 12-18 місяців;
Скульптура їжачка з мультфільму “Їжак у
тумані” встановлено в м. Київ.
19. ХВОРОБА НЕ ПРИКРАШАЄ, АЛЕ…
У Великобританії завдяки старанням лікарів вдалося врятувати
їжака від облисіння. Маленька тваринка повністю втратила голки
через серйозне захворювання шкіри.
Спуд, так назвали їжака, знайденого в садку в березні, був
доставлений до лікарні дикої природи Тігівінкля. Після примочок,
мікстури та регулярного масажу з дитячою олійкою, він досі не
може позбавитися хвороби до кінця. Проте в нього почали
відростати голки."Він виглядає значно краще", - розповів прес-
секретар заказнику в Букінгемширі, додавши, що ветеринари
більше не хвилюються за здоров’я тварини.
Під час хвороби Після лікування
21. Учні ознайомилися з їжаком вухатим який занесений до
Червоної книги України, вивчали загальну будову, спосіб життя.
Вухатий їжак відрізняється від звичайного зрозуміло чим -
великими вухами (3-5 см).
Але не тільки.
Вухатий їжак бігає швидше
звичайного й при небезпеці
неохоче скручується в клубок, а
частіше намагається втекти,
сичачи й підстрибуючи. Вухаті
їжаки дуже стійкі до сильних
отрут і перегріву.
22. В наш час сусідство з людиною
залишається для їжаків обтяжливим.
Вірогідно, що зниження чисельності
пов'язане з розорюванням земель та
забрудненням біоценозів застосування
пестицидів, і забруднення атмосфери
отруйними продуктами згорання
пластмас і відходів електронної
індустрії знижують природне
зростання популяцій їжака вухатого.
Занесено до Червоної
книги Української РСР
(1980). Охороняється в
Українському степовому
та Луганському
природних заповідниках.
23. Друже мій, люби
життя,
Люби людей, природу,
А кривду кинь у
забуття,
Як камінь в тиху
воду.
З повагою до тебе,
Їжачок Фані
