Екологічий проект , виконаний у рамках обласної природоохоронної акції "ЛЕЛЕКА"

Відділ освіти Красногвардійського району
Станція юних натуралістів
Загальноосвітня середня школа №62
Обласна акція
«Білий лелека »
Роботу виконав юннат ЗОСШ № 62
Учень 10 - А класу Поліщук Денис
Керівник: Борщова Н. І.
м. Дніпропетровськ

Акція «Білий лелека »
Мета акції: Привернути увагу молоді до проблем охорони
птахів та їх природних біотопів через пропаганду охорони
білого лелеки та поширення знань про нього.
Розширити знання учнівської молоді з наукової інформації про
стан популяції білого лелеки в Дніпропетровській області та
розвинути почуття прекрасного та відчуття відповідальності
за збереження цієї краси для нащадків.
Завдання : Розповсюдження інформації про сучасне
поширення та чисельність птахів, що є все ще звичайними в
межах України, але перебувають у несприятливому
становищі через надмірне та нераціональне використання
певних біотопів та можуть через це значно скоротити
чисельність.
Заходи:
1.Робота з науковою літературою з метою вивчення
біологічних особливостей виду.
2.Тривале спостереження за птахами в природних умовах в
заплаві р. Самара за містом Новомосковськ Дніпропетровської
області, де річка протікає через ліс, в якому велика кількість
озерець, болотець та заплавних лук та з'ясування часу їх
прильоту , відльоту та особливостей гніздування.
3. Тривале спостереження за птахами в умовах
антропогенного середовища з метою винайдення місць
гніздування, вивчення їх способу життя та порівняння їх
життєдіяльності з птахами, що живуть у природному
середовищі (м. Новомосковськ, вулиця Колхозна, що
знаходиться на виїзді з міста та межує з лісом).

4. Короткочасне спостереження та проведення обліку
( протягом одного дня 16.18.2015 року) на ораній ниві між
містами Підгороднє та Меліоративне Дніпропетровської
області)
5. Конкурс творчих робіт - оповідань, віршів, малюнків,
плакатів, газет, презентацій, кросвордів, казок.
6. Захист найкращих робіт і презентацій.
7. Створення та розповсюдження в межах мікрорайону
агітаційних матеріалів про білого лелеку та його ареал
існування і захист в межах Дніпропетровської області та
України в цілому.
8. Збір та розповсюдження інформації про те, як допомогти
білому лелеці оселитися саме біля вашого будинку, як людина
може спробувати штучно створити умови для гніздування
лелеки та як на сьогодні людство допомагає гніздуванню білих
лелек.
9. Збір та розповсюдження інформації про те, як відходи та
сміття можна перетворити на шедеври мистецтва,
створити прикрасу для власного подвір'я у вигляді чудового
білого лелеки або цілого його гнізда.

Білий лелека
(Ciconia ciconia) (лат)
:Фото www.aldenvet.ua
У наукових виданнях минулого століття та у народі його описують як::
чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян,
гайстер).

Фото конкурсу газет
:Фото власне

Фото конкурсу газет

Фото захисту творчих робіт

Ми працюємо над малюнками

Фото конкурсу малюнків

Художник учень 10-А класу
Назарков Дмитро
Майстер – клас , як намалювати лелеку

Фото конкурсу малюнків

Ми працюємо над творчими проектами

Ми робимо доповіді

Юннати нашого гуртка проводили певні спостереження за білими
лелеками протягом березня – серпня 2015 року у природних умовах в лісі
на заплаві р. Самара біля міста Новомосковськ Дніпропетровської
області, де рідколісся посічене озерцями, болотцями та заплавними
луками, де гніздо побудоване на товстій гілці живого дуба..
Берег річки Самара та місце гніздування лелек

Також тривалі спостереження за гніздом білих лелек проводились в
умовах антропогенного середовища у місті Новомосковськ
Дніпропетровської області на вул. Колхозна. Там лелеки огніздилися на
стовпі електромережі прямо перед двором невеликого будинку у
приватному секторі.
М. Новомосковськ, вул.. Колхозна

Ці місця для спостережень були обрані тому, що про перше гніздо у м.
Новомосковськ ми знали вже давно ( 9 років спостерігали за ним) ,а ось про
гніздо у природному середовищі дізналися тільки в цьому році і знайшли
його не одразу. Нам допомогли місцеві жителі ( рибалки ), які розповіли
про порівняно нове гніздо лелек , якому за їх свідченнями не більше 3 років.
Вивчаючи літературу ми дізналися, що білі лелеки дуже прив'язані до місць
своїх гніздувань та використовують їх іноді протягом декількох десятків
років і навіть здатні «передавати житло у спадок» своїм нащадкам.
Також ми дізналися, що природний біотоп для білого лелеки – рідкий ліс
з луками , озерцями та болотцями, заплави річок.
Типовий природний біотоп для білого лелеки рідкий ліс з озерцями ,
Типовий природний біотоп для білого лелеки заплави річок,

Типовий природний біотоп для білого лелеки болотисті луки,
http://paon.at.ua

Але з часом лелека став синантропним птахом і дедалі часто
оселяється поряд з людським житлом, на узбіччях доріг, лініях
електромереж.
Типовий природний біотоп для білого лелеки як синантропного птаха
узбіччя доріг,лінії електромережі
http://animalworld.com.ua/
Типовий природний біотоп для білого лелеки як синантропного птаха
близькість людського житла

Для спостережень за білими лелеками у природному середовищі нами
була обрана ділянка рідкого змішаного лісу, яка містить невеличкі озерця,
луки та знаходиться на березі р. Самара. Ця місцевість розташована
майже на межі м. Номосковськ.
Друге гніздо, що розташоване в антропогенних умовах у приватному
секторі, знаходиться приблизно на відстані 1,5 км від першого на в.
Колхознау приватному секторі міста Новомосковська. Вулиця
розташована на виїзді з міста.
За нашими розрахунками, лелеки з обох гніздівель для здобування їжі та
нагулу будуть використовувати ресурси однієї і тієї ж ділянки
ландшафту, а саме ліс, заплавні луки, невеличкі озерця та мілководні
заливи р. Самара .
Ліс складається з декількох видів дерев. Частіше за все зустрічаються старі
акації, дуби, клени, по берегу залива деінде можна зустріти осики, трішки
далі – рідкі сосни.
Підлісок в основному складається з молодих дубів і кленів, іноді можна
зустріти шипшину, глід.
З трав'янистих рослин зустрічається кропива, чистотіл, молочай, зрідка
можна натрапити на кущик диких конопель.
Зрозуміло, що поряд, в приватному секторі , велика кількість садків, де
можна зустріти звичайні для нашої широти плодові кущі та дерева, а
неподалік знаходяться поля, засіяні пшеницею, кукурудзою та соняшником.
Місцевість навіть приватному секторі міста доволі спокійна, тиха, але
людей багато. В лісі людей можна зустріти кожного дня, але це в основному
рибалки, що поводять себе досить тихо. Ще декілька разів зустрічалося
невелике стадо корів( приблизно 15-20 голів), що паслися, та рухалися в

напрямку до водопою разом з пастухом. Собаки та коти за період
спостережень зустрічалися зрідка, через близькість людського житла та
наявність у лісі туристичних баз. Частіше можна почути тільки співи
різноманітних птахів та шурхотіння листя від вітру або дрібних лісових
тваринок.
Серед пернатих представників багато горобців, зрідка можна зустріти
синицю,диких голубів, дятла, сойку.
На кожній відібраній ділянці ми обрали постійне місце для проведення
спостережень, з якого добре проглядається ділянка в радіусі близько 50-60 м.
На кожному вибраному місці для проведення спостережень визначили
маркер (добре помітну мітку).
З метою визначення дати прильоту та відльоту з гнізда до місць
відгодівлі, кількості пташенят та особливостей їх вигодовування на
даних територіях та порівняння особливостей життєдіяльності лелеки
білого у природному та антропогенному середовищах, ми проводили
спостереження у цих місцевостях 1 раз на тиждень, починаючи з 15
березня до 30 серпня. Нами було зроблено 25 виходів на постійні місця
спостережень. Виходи відбувалися зранку ( о 8.00- 8.30), спостереження
відбувалися приблизно по 30 хвилин.
Гніздо на живому дубі в заплаві р. Самара Гніздо на стовпі лінії електромережі в м.
Новомосковськ, в. Колхозна
Приліт лелек відбувся 23 березня.
Птахи прилетіли по черзі. Спочатку
прилетів один, більший, птах,
наступного дня – інший. Можна
зробити припущення, що менший,
другий птах – це самиця.
Приліт відбувся 18 березня. Обидва
птахи прилетіли разом.
Гніздо на дереві нахилилось і було
трохи пошкодженим, напевне,
зимою, під час негоди . Лелеки
Гніздо на електростовпі виявилось
майже непошкодженим, але птахи
протягом нетривалого часу трішки

лагодили його майже тиждень, а
лише потім приступили до шлюбних
ігор.
добудували його, та, судячи з усього,
оновили підстилку. Такі припущення
роблю тому, що менший за розмірами
лелека (напевне, самиця) приносила
якість залишки старого хутра і траву.
Залицяння та спарювання тривали
приблизно 2,5 тижні. Потім самиця
почала відкладати яйця, бо птахи
почали по черзі залишатись у гнізді.
Перший раз самиця залишилась у
гнізді 18 квітня
Самиця почала залишатись у гнізді з
12 квітня., іноді вона відлітала
неподалік та її заміняв самець.
Можна зробити висновки, що саме з
12 квітня у гнізді з'явилось перше
яйце.
Насиджування відбувалось по черзі,
але самиця кожного разу на ніч сама
сідала на гніздо, вдень вона часто
могла відлетіти і надовго.
Насиджування відбувалось по черзі,
але самиця кожного разу на ніч сама
сідала на гніздо, а вдень ніколи не
відлітала далеко.
21 травня виклюнулось перше
пташеня. Це було зрозуміло по
поведінці та клекотанню
новоспечених батьків.
14 травня в гнізді з'явилось перше
пташеня. Самиця залишилась
насиджувати, самець – почав
годувати.
Всього в гнізді вивелось 5 пташенят Всього в гнізді вивелось 3 пташеняти
По черзі батьки здобували їжу весь
час, не залишаючи молодь одну. Але
1 пташеня чомусь викинули з гнізда.
Всього вигодували 4 пташеняти.
До 16 червня пташенят ніколи не
лишали самих, батьки по черзі
здобували їжу. Потім інколи, щоб
прогодувати ненажерливих малих
білі лелеки разом вилітали на
полювання. Вигодували всіх
пташенят. Всього вигодували 3
пташеняти .
Приблизно через 2 місяці після
вилуплення молоді білі лелеки
почали намагатись зробити перші
вильоти з гнізда( сідали на край,
змахували крилами). Перший виліт
ми зафіксували 20 липня. Пташеня
вилетіло та присіло одразу на стріху
будинку.
Перший виліт відбувся 12липня.
Пташенята швидко освоїлися, влітали
та сідали на гілки дерев та на
розливну луку.
З гнізда до місць відгодівлі вся роди
на вилетіла 20 серпня. Вранці лелеки
вилетіли з гнізда, ввечері додому вже
не повернулись.
З гнізда до місць відгодівлі вся роди
на вилетіла 13 серпня.

В ході спостережень було виявлено наступне:
1. Хоча вважають, що самці лелек прилітають пізніше за самок, виявилось,
що іноді вони здатні прилітати до гніздівлі разом.
2. Всі етапи виховання пташенят та їх дозрівання у природному середовищі
відбувались на тиждень пізніше, ніж в антропогенному.
3. Перед шлюбними іграми лелеки обов'язково оновлюють гніздо, навіть
якщо воно не пошкоджене.
4. Якщо не вистачає їжі, лелеки викидають пташенят з гнізда.
5. Лелеки намагаються не залишати пташенят самих.
6. Від вилуплення з яйця до першого польоту проходить приблизно 8 тижнів
7.У середині серпня лелеки з обох гнізд залишили свої домівки і відлетіли до
місць відгодівлі.
8. У гнізді, що розташувалось у природному середовищі, виросло 4
пташеняти, а у антропогенному – 3. Всього у двох гніздах виросло 7 пташенят.
Всього в двох гніздах
виросло
7 пташенят
Гніздо
У природному середовищі
4 пташеняти
Гніздо
У антропогенному середовищі
3 пташеняти

9. Хотілося б додати, що лелек краще, цікавіше та зручніше спостерігати у
антропогенному середовищі.
Дані спостережень можна представити за допомогою
наступних діаграм:
Кількість пташенят, що виросли в кожному з двох гнізд ми представили
наступною діаграмою:
0
1
2
3
4
заплава р. Самара м. Новомосковськ, в.
Колхозна
кількість
пташенят у
гнізді
Співвідношення пташенят, що виросли і загинули в обох гніздах ми
представили наступною діаграмою:

0
1
2
3
4
5
6
7
8
пташенята,
що вивелись
в обох
гніздах
пташенята ,
що виросли в
обох гніздах
пташенята,
що загинули
кількість
пташенят
Кількість лелек в обох гніздах до початку і наприкінці
гніздування ми представили наступною діаграмою:
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
кількість білих
лелек на початку
гніздування
кількість білих
лелек наприкінці
гніздування
кількість птахів
даного виду
л
• Виявилося, що дорослі білі лелеки зовсім необережні, не бояться
людей, домашніх тварин та шуму, не намагаються уникати контактів з
людьми і свійськими тваринами. Те саме відноситься і до молодих
лелек, які через 2 місяці після вилуплення відрізняються від своїх

батьків тільки розмірами . Дорослі лелеки не відганяють дрібних
пташок від власного гнізда, дозволяючи їм оселятись поряд. Натомість,
здатні разом, вдвох, захищати та відвойовувати територію власної
гніздівлі від інших птахів свого виду.
Лелеки на відгодівлі http://byology.ru/
З метою визначення дати прильоту , відльоту з гнізда до місць
відгодівлі та кількості пташенят в межах одного гнізда лелек ми
спостерігали за гніздом лелек в антропогенному середовищі у м.
Новомосковськ по вул. Колхозній 7 років ( з 2009 по 2015 роки). В цих
спостереженнях нам допомагали місцеві жителі. Гніздо ми відкрили для
себе випадково, коли родиною їхали відпочивати на р. Самара у 2008 році.
З того часу кожного року ми рахували кількість пташенят в гнізді та
фіксували дати прильоту та відльоту лелек з гнізда.
Дані спостережень за 7 років представлені у таблиці:
РІК
ДАТА
ПРИЛЬОТУ
ДАТА ВИЛІТУ
З ГНІЗДА ДО
МІСЦЬ
ВІДГОДІВЛІ
КІЛЬКІСТЬ
ПТАШЕНЯТ,
ЩО
ВИРОСЛИ
ПРИМІТКИ
Самець Самиця
2009 12.03 14.03 15.08 5
2010 21.03 21.03 21.08 3 1

пташеня
викинули
з гнізда
2011 16.03 16.03 13.08. 4
2012 15.03 17.03 14.08. 3
2013 19.03 19.03 19.08 5
2014 1.04 1.04 22.08 5
2015 16.03 17.03 14.08 3 1
пташеня
викинули
з гнізда
Зібравши всі дані, ми зробили наступні висновки:
1. За 7 років досліджувана пара лелек вивела та виростила 28 пташенят. В
середньому це 4 пташеняти на рік.
Ці дані можна представити наступною діаграмою:
0
1
2
3
4
5
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
кількість
пташенят в
гнізді

2. За цей час 2 пташенят було викинуто з гнізда( по 1 в 2010 і 2015 роках).
Можливо вони були хворі або не вистачало їжі.
3. Прилітають лелеки частіше за все у другій декаді березня, при чому у
чотирьох випадках з семи вони прилетіли в один день. Але навіть і в
інші роки самиця надовго не затримувалась ( можливо , щоб інша
самиця не зайняла її місця).
4. Виліт лелек з гнізда на місця відгодівлі в основному відбувається у
другій декаді серпня. Після того лелеки вже не повертаються до гнізда
в цьому році.
http://paon.at.ua
Ще одне короткотривале спостереження ( протягом 1 дня) ми
зробили між містами Підгороднє та Меліоративне Дніпропетровської
області.
Там, 16.08.2015 року на ораній ниві ми спостерігали 14 білих лелек, які
повільно рухались і збирали черв'яків та комах, зовсім не звертаючи
уваги на працюючий на ниві трактор. Зважаючи на те,що гнізда, які ми
досліджували цього року, вже спорожніли, можна зробити висновки:
1. Після вильоту з гнізд родини білих лелек можуть збиратись у
невеликі зграї і відгодовуватись разом.
2. Дорослі білі лелеки як і молоді, полюбляють черв'яків і комах і
здатні ласувати ними, не зважаючи на присутність людини та
навіть важкої техніки.
3. На території Дніпропетровської області білий лелека не є
панівним видом, цих птахів тут небагато, але зустрітись з білим
лелекою цілком можливо.

Лелеки на ораній ниві
Як ви вже побачили з попередніх сторінок, протягом року юннати
нашого гуртка і учні нашої 62 школи досліджували білих лелек не тільки
у природі. Ми вивчали літературу, а потім вже наші теоретичні знання
неодноразово допомагали нам на практиці.
Далі у роботі ми хотіли б ознайомити і читачів з особливостями
життя цих цікавих і незвичайних птахів. ІТАК, ВІТАЙТЕ:
ЛЕЛЕКА БІЛИЙ

http://pernatidruzi.org.ua
Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії

Розповсюдження білих лелек
Річний життєвий цикл білого лелеки
http://byology.ru/

Родичі білих лелек
Більшість лелекоподібних зовні схожі один на одного - з довгими ногами,
довгими шиєю і дзьобом. Вони поширені майже по всьому світу, за винятком
найбільш холодних і найбільш посушливих районів.
Харчуються головним чином водними тваринами (комахами, рибою та
іншими хребетними).
113 видів об'єднані в 5 сімейств: чаплеві, китоголові, молотоголові, лелечі і
та ібісові.
До родини лелечих відносяться великі птахи, у польоті витягаючі довгу шию.
З 19 видів більшість живе в тропіках. Гніздяться поодинці або колоніями.
Ciconia ciconia
undina-bird.ru

Родичі білого лелеки
Африканський лелека - разіня
Anastomus lamelligerus
Білочеревий лелека
Ciconia abdimii

Далекосхідний лелека
Ciconia boyciana
Чорношиїй лелека
Ephippiorhynchus asiaticus

Чорний лелека
Ciconia nigra
Біла чапля
Ardea alba

ІНТЕРВ”Ю З БІЛИМ ЛЕЛЕКОЮ
Цього літа на канікулах запросив мене мій друг у гості до своїх
бабусі з дідусем у приватний сектор міста Новомосковська.
Вулиця , на якій стоїть будинок, знаходиться на околиці міста і
межує зі змішаним лісом, а за кілометр котить води мальовнича,
казкова річка Самара. Як тут не погодитись?
Та яким було моє здивування, коли я зрозумів, що головний сюрприз,
який обіцяв мені мій товариш – це не райський відпочинок, а
дивовижне лелече гніздо, що розташувалось на стовпі
електромереж прямісінько біля двору! Я про таке і не мріяв!
І почалось… Друг на річку – я до гнізда, друг до лісу – я до
гнізда… Весь час проводив поряд, спостерігав, записував…В
бабусі, дідуся , сусідів все запитував…

Аж ось одного сонячного дня, коли вдома був тільки я, а надворі
не було жодної живої душі, сталась в мене ця пригода… Важко
повірити, але це було так… Взяв собі криночку холодного
козиного молока, бінокль та всівся в затінку, гніздо
роздивляюсь. А в гнізді сидить великий білий лелека, інший ще
зранку літає взад – вперед, – їжу носить, бо у гнізді троє
ненажерливих малих ховається…

І тут розумію, що не тільки я лелеку роздивляюсь. Птах
також дуже уважно на мене дивиться, дарма що бінокля в
нього немає…
А потім взагалі відбулось неможливе. Раптом мені здалося, що
я почув голос зверху, з гнізда:

- Чого дивишся? Що тобі потрібно? Я хвилююсь, у мене діти, а
тут ти...
- Ти, напевне, людей часто бачиш, багато знаєш про нас, а я так
хочу познайомитись з тобою поближче, дізнатись щось про
твоє життя! Тому і роздивляюсь…Не хвилюйся, я не скривджу
вас!
- Ну так запитай мене, все одно часу вдосталь…
- Ти сама розкажи йому про нашого далекого родича, може
чимсь допоможе…, - раптом почувсь іще один голос. Це на край
гнізда прилетів тато – лелека та приніс їжу малятам.
- Я б сам розповів, та мені ніколи, діти голодні, - сказав лелека
та відлетів.
liveinternet.ru
- Дійсно, послухай, є в нас близькі родичі, нас з ними часто
плутають , але вони майже зникли, залишилось їх дуже мало.
Розкажи про них своїм, допоможіть їм вижити!Дивись, ми дуже
схожі, та нас можна відрізнити:

Далекосхідний лелека Білий лелека
Ciconia boyciana Ciconia ciconia
П О Р І В Н Я Л Ь Н А Т А Б Л И Ц Я
Відміннос
ті
Далекосхідний
лелека
Білий лелека
Назва
виду Ciconia boyciana Ciconia ciconia
Особливос
ті
розселення
виду
Мешкають у Приморському
та Хабаровському краях
і в Амурській області Росії,
Зимують на півдні і
південному сході Китаю.
Зникаючий вид, занесений до
Червоної книги.
Ареал білого лелеки — Європа,
Північна Африка та Азія. В
Україні гніздовий, перелітний
вид, є окремі випадки зимівлі, у
періоди міграцій може
траплятися скрізь.
Очі Навколо очей неоперена
ділянка червоної шкіри
Вся шкіра навколо очей оперена
Дзьоб Чорний Алуватий або яскраво -
помаранчевий
Крила на чорних другорядних
махових пір'їнах є ділянки
білого кольору
Махові пір'їни на крилах
мають чорне забарвлення.

Розмір У 1,5 рази більше за білого Птах розміром від 80 до 100 см
довжиною, розмахом крил 200
—220 см та вагою від 2,5 до 4,5
кілограмів.
Місця
гніздуванн
я
уникає сусідства людини
і гніздиться по можливості
в найбільш глухих місцях.
Гнізда будує на деревах,
іноді дуже високо, іноді на
нижніх сучках.
Синантропні птахи. Вони охоче
селяться в населених пунктах.
Трапляються навіть у великих
містах. Але знаходять гнізда
лелек і далеко від людського
житла — в заплавах рік, на
узліссях, вздовж доріг. Серед
болота можна іноді побачити
гніздо навіть на невисокому
пеньку.
Кількість
виводків
за сезон
один один
Триваліст
ь життя
життя 8-9 років
Середня тривалість життя 8-9 ,
іноді до 20 років
Харчуванн
я
Харчується в основному
рибою (карасями, в'юнами),
жабами, великими водними
безхребетними.
Чорногузи харчуються
переважно дрібними
тваринами — дощовими
черв'яками, комахами,
жабами,мишами ибами та іноді
падаллю Отже, чорногуз не
спеціалізується на якомусь
певному типі їжі, а харчується
найдоступнішою здобиччю.
Висновки: Далекосхідний лелека більший за білого, має більш яскраве
забарвлення кінцівок, чорний дзьоб та неоперену ділянку шкіри навколо
очей, на чорних махових пір'ях крил є білуваті плями. Як і інші лелеки,
далекосхідний лелека страждає від меліорації болотистих лугів і узбереж
озер — кормова база його скорочується і він не в стані вигодувати пташенят.
У посушливі роки, коли особливо гостро відчувається дефіцит корму,
більшість пташенят у гніздах гине від голоду. Друга причина — знищення
великих дерев, придатних для будівництва гнізд. Такі дерева валять па
дрова, вони гинуть при осінніх палах, коли випалюється суха трава.

Занесений до Червоної книги.
Лелека в гнізді дуже схвильовано розповідав про свого далекого
родича. Було видно, що птах дуже переймається його долею.
- А що , ближче родичів у вас немає? – спитав я.
- Чому немає? Є! Тут, в Україні, з нами гніздується іще один
наш родич, чорний лелека, але він зовсім на нас не схожий!
Спілкуємось ми зрідка, але до місць зимівлі іноді навіть разом
літаємо. В мене і паспорт є закордонний. Хочеш подивитись?
Паспорт
Виданий лелеці білому , в тому, що він є
перелітним птахом, і може вільно мігрувати

межами Європи та інших континентів.
Заборонено виліт до Арктики та Антарктики.
Лелека білий (Ciconia ciconia) відноситься до Роду Лелека
(Ciconia), Родини Лелекових (Ciconiidae), Ряду Лелекоподібних
(Ciconiiformes) , Класу Птахи.
Розмір - великий птах,100-120 см завдовжки.
Вага - 2,7-4,5 кг.
Крила-білі, махові пір'я чорного кольору.
Розмах крил- 195 - 215 см.
Дзьоб –довгий, загострений, червоного кольору.
Шия-довга. .
Колір – білий, окрім чорних пір'їн на крилах.
• УВАГА! Самці і самки зовні за забарвленням один від
одного не відрізняються! Єдина можлива зовнішня
відмінність - розмір, самиці дрібніші.

Основні дані:
РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 4 років
Період гніздування: квітень –серпень.
Несіння: одне на рік.
Кількість яєць: 3 - 4 іноді 6.
Висиджування: 30- 32 дня.
Вигодовування пташенят: 60 – 65 днів.
СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: перелітні; гніздуються парами .
Їжа: комахи, жаби, дрібна риба , дрібні ссавці.
Тривалість життя: близько 20 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Відомо 17 видів лелек, що належать до 6 родів. До тих, що зустрічаються
в Україні, належать білий та чорний лелека.
http://www.fresher.ru/
Вибач , будь ласка, але в’явилось, що про тебе я зовсім не знав.
- Тепер ти знаєш про мене хоча б щось… ,- сказала птаха, - але
зовсім небагато. Про мене набагато більше люди знають. Ось
послухай!

http://byology.ru/
Розповсюдження

Розповсюджені ми дуже широко. Ареал білого лелеки досить великий, це —
Європа (від Іспанії аж до Росії ), Північна Африка та Азія (від Туреччини до
Кавказу) . Білі лелеки мають найбільший ареал розповсюдження серед
представників цієї родини.
В Україні ми гніздовий, перелітний вид, але іноді, за обставинами, можемо і
зимувати. Гніздитися можемо майже на всій території, крім високогір'я
Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму , у періоди міграцій може
траплятися скрізь. Зимуємо ми в Південній Африці і Південній Азії.
http://undina-bird.ru
Ми, білі лелеки, оселяємось у відкритому ландшафтi з придатними
кормовими угіддями — луками, болотами, пасовищами. Полюбляємо
зволожені ділянки з невисокою трав'янистою рослинністю, на яких є групи
старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а
трава регулярно викошується.

місця існування для білих лелек
– відкриті простори лісової та степової зон.
http://zoo-eco.zooclub.ru
Розорювання заплави значно погіршує наші кормові угіддя, також ми
намагаємось уникати високої рослинності. Найкращі місця існування для

білих лелек – відкриті простори лісової та степової зон, лісові масиви та
узлісся поблизу відкритих просторів, населені пункти, зволожені місцевості.
Поведінка та спосіб життя
У другій половині березня лелеки прилітають до Європи, а в кінці серпня
вирушають на південь, пролітаючи шлях довжиною близько 10 тис. км.
Характерний ключ, що очолює досвідчений вожак, летить на великій висоті і
за день долає від 50 до 270 км.
Прилітаємо ми в Україну в березні-квітні невеликими групами, іноді
парами і відразу ж займаємо своє старе гніздо. Не боїмося людей, тому
нерідко гнізда влаштовуємо на дахах будинків, на стовпах ліній
електромережі та на інших спорудах. Обов'язковою умовою для життя лелек,
окрім наявності великих дерев і будівель, на яких можна побудувати гніздо, є
ще й наявність вологих місць – мокрих лук, болотець або річкової заплави з
озерами.
Ми, Лелеки – зразкові батьки. З часу підняття молодих птахів на крило,
лелеки харчуються сім’ями, обов’язково повертаючись в обід і ввечері у
гніздо. Ми добре літаємо, а злітаємо після розбігу.

Лелека любить літати з попутним вітром. Повільно і величаво пливе він в
небі, лише зрідка змахуючи крилами – немов – би планерує. Шию в польоті
лелека витягує вперед, ноги тримає витягнутими назад.
Іноді лелеки , ніби відпочиваючі, тривалий час планерують, майже не
рухаючи крилами, а можуть іще на великих спіралях підніматись на велику
висоту.
Восени лелеки збираються у зграї і відлітають у вирій. В кінці серпня
відлітають молоді лелеки, дорослі птахи полетять за ними пізніше, у вересні.

Під час міграцій білий лелека може утворювати великі зграї, поодинці або
невеликими групами трапляється у спільних зграях з пеліканами, чорними

лелеками, а також з хижими птахами.
http://animalworld.com.ua
Голос у нас, білих лелек, слабкий, але це не заважає нам спілкуватись.
Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один
одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці
чорногуза, як нас іще називають, властивий і шлюбний ритуал, який
супроводжується спільним клацанням дзьобами.

Взагалі то люди не все знають про нас. З одного боку ми, лелеки,
приносимо користь, а з іншого - можемо і неподобство. В Африці нас взагалі
називають саранові птахи, тому що сарану ми винищуємо у величезних
кількостях. Але ми можемо знищувати яйця та пташенят інших птахів, не
гребуємо ми навіть курчатами та каченятами, які спокусливо гуляють у дворі
під гніздом. Люди схильні перебільшувати наші добрі наміри. Ми
можемо вбити змію, але частіше то бувають вужі або ящірки.
У людей білий лелека - це символ довголіття та подружньої вірності… Та
насправді, хоча у нас, білих лелек, пари і утворюються на все життя, та варто
самиці запізнитись з прильотом із вирію, самець може запросити у гніздо
іншу. А коли справжня господиня повертається з зимівлі, зав'язуються
тривалі бійки.

http://www.bizslovo.org
Харчування
Лелеки – ненажери, можуть їсти цілий день, вилітаючи на полювання
насвітанку, та проводячи на луках та болотах більшу частину часу.

Лише підчас вигодовування пташенят він постійно з'являється біля гнізда та
приносить своїм вічно голодним дітям то дощового черв'яка, то жабу, а іноді
і ящірку , мишеня чи змію.
Особливо багато корму їм потрібно в гніздовий період, коли одна родина
білих лелек може за добу з'їсти до 5 кг корму.
Полюючи, лелека повільно ухається своїми мисливськими угіддями на
вологих луках, полях, по берегах річок, озер і ставків. Птах повільно
пересувається луками, видивляючись здобич, і час від часу вміло підхоплює
дзьобом жабу чи рибку.

http://paon.at.ua
Впіймавши щось велике, наприклад, жабу,він заковтує її, піднявши дзьоба
догори.
http://byology.ru/
Їсть також ящірок, змій, слимаків, різноманітних комах, мишей, ховрахів та
пташенят найрізноманітніших птахів, що гніздуються на землі, а у
заболочених місцях - молюсків. Змій білий лелека спочатку вбиває кількома
ударами свого важкого дзьоба. Інший птах частіше за все полює десь поряд.
Лелеки шукають їжу і на землі.
Орана нива між м. Підгороднє та м. Меліоративне

Фото власне.
Часто можна побачити родини лелек, поважно ідучих по полю за трактором,
де завжди повно червів та іншої дрібної поживи.
http://dachnik.in.ua

На місцях зимівель птахи харчуються сараною, не гребує і падаллю.
http://noks-tv.ru

Нашестя сарани в Африці. Важко перебільшити корисність білого
лелеки для цієї країни. Лелек тут називають сарановим птахами, бо
вони у великій кількості знищують цих шкідників.
Наївшись, лелека відпочиває і подовгу стоїть майже нерухомо десь на дереві
чи даху будинку, а частіше за все розташовується на краю свого власного
гнізда.

Отже, чорногуз не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а харчується
найдоступнішою здобиччю, тому його відносять до харчових опортуністів.
Гніздування

Білі лелеки — синантропні птахи. Вони охоче селяться в населених
пунктах. Трапляються навіть у великих містах.
Лелеки на головній площі м. Харкова.
Але знаходять гнізда лелек і далеко від людського житла — в заплавах рік,
на узліссях, вздовж доріг. Серед болота або галявини можна іноді побачити
гніздо навіть на порівняно невисокому пеньку.
http://navigator.rv.ua
Лелеки часто гніздяться по сусідству з людським житлом, обираючи для
цього дахи будинків, труби печей, опори ліній електропередач або дерева, що
ростуть поблизу споруд.

Вони обирають для гнізд відкриті та напіввідкриті ландшафти, високі
місця, звідки добре проглядається місцевість. Іноді можна помітити цілі

колонії лелек числом до 20 гнізд. Селяться птахи, як правило, на околицях
ставків, річок або заболочених лук.
З дерев лелеки віддають перевагу тим, що ростуть поблизу людського
житла або в заплавах рік і мають велику розлогу крону. За підрахунками,
зробленими в Україні у 1987 році, більше половини гнізд на деревах були
збудовані на тополях, ясенах, вербах i дубах.
Пара чорногузів часто роками гніздиться на одному і тому ж місці, таким
чином самка і самець щороку зустрічаються, хоча пару утворюють на сезон.
Гніздо лелеки будують з гілок дерев.
Міцні і довгі лягають в основу, менші накладаються згори. Всередині птахи
вистилають оселю сіном, травою, мохом.

Нерідко трапляються також папір, ганчірки, коров'ячий і кінський гній,
картоплиння, шматки целофанової плівки тощо. Спочатку гніздо порівняно
невелике — близько метра в поперечнику і всього кілька десятків
сантиметрів заввишки. З роками гніздо надбудовується і збільшується за
розмірами. Іноді такі споруди використовуються десятки років поспіль і
сягають 2 метрів у діаметрі, 3–4 метри заввишки та 1–2 тонни ваги.
Розміщення гнізд білого лелеки за останні десятиліття зазнало значних
змін. Якщо у 1931 році на тодішній території УРСР 68% їх були на будівлях,
то до 1987–1988 роках частка скоротилася до 20%, у 1994–1995 роках
становила вже всього 13%, а в 2004–2005 роках — взагалі лише 9%.
Невпинно збільшується відсоток гнізд на стовпах і водонапірних вежах.

http://stezhka.com.ua
Тенденція оселятися на господарських спорудах з певного часу є загальною,
вона спостерігається у різних країнах. Чорногузи стали гніздитися навіть на
залізничних станціях, влаштовуючись на опорах контактної мережі. На шум
поїздів під самими ногами вони не звертають уваги.
http://rbcu.ru/
Розмноження

У віці близько чотирьох років чорногуз стає статевозрілим і готовим
до спарювання.
У шлюбний період білі лелеки чистять одне одному пір'я.
Злучаються кілька разів.

Навесні, після прильоту та шлюбного ритуалу, молода пара будує гніздо і
самка відкладає 3-6 яєць, які висиджують по черзі самка і самець 30-32 дні.

Яйце чисто біле, близько 100 грамів вагою. З'являються яйця в гніздах у
другій половині квітня — на початку травня.

Строки їх відкладання досить розтягнуті. Батьки насиджують яйця
поперемінно, але вночі їх завжди зігріває самка.
Одночасно можна побачити і насиджуючих чорногузів і таких, що тільки
займають гнізда. Пташенята прокльовуються через 4 тижні, в тій же
послідовності, в якій були відкладені яйця.
Новонароджені чорногузи вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, який
через тиждень замінюється білим пір’ячком, дзьоб у них темний, ніжки —
жовто-рожеві. Важать вони всього 60-80 грамів.

Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через
кілька годин. З першого дня пташенята їдять самостійно.
http://byology.ru/
Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в глотці (вола у
лелек немає) і відригують її в середину гнізда. У перші дні малята отримують
дрібну і ніжну поживу — червів, личинок комах тощо. Поступово раціон їх
розширюється.

Неймовірно ненажерливі пташенята постійно вимагають їжі, і батьки без
втоми напихають їх різноманітною поживою. Батьки не тільки приносять
пташенятам величезну кількість корму, а й воду у дзьобі.
http://byology.ru/
У сильну спеку батьки прикривають дитинчат від сонця, широко розкривши
крила. Батьки дуже піклуються про своїх дітей , і поки вони ще малі, зовсім
не залишають їх самих . Якщо один з батьків відправлявся на полювання,
інший в цей час завжди знаходиться в гнізді, щоб в разі чого захистити своїх
дітей, дивитись, щоб вони не випали з гнізда.

Лелеки воюють з котами, і можна поспівчувати тому, який необережно
з'явиться вдень поблизу гнізда. Ударами дзьоба птах може вбити кота , або
зкинути його з даху. Коли пташенята підростають, батьки починають
потроху залишати їх самих і полювати разом. Це стає навіть необхідним ,
тому що пташенята потребують все більше їжі.
Дуже дивно, що при такій любові до власних дітей лелеки іноді викидають
їх гнізда. Навіть якщо підібрати і повернути пташеня назад до гнізда, його
все одно викинуть. Чим це пояснити? Можливо, батьки не здатні вигодувати
всіх пташенят, або викидають слабкого чи хворого. Іноді лелеки не
викидають пташеня, але вбивають і поїдають його. Виліт молодняка
відбувається у другій половині липня — на початку серпня.
http://navigator.rv.ua

У сприятливі роки зростає відсоток більших виводків, частка гнізд з 3 і 4
пташенятами майже вирівнюється, а в окремих місцевостях останні можуть
навіть переважати.
Пташенята перебувають у гнізді майже два місяці. У два місяці пташенята
беруть перші уроки польоту, і вставши на крило, на другий день залишають
гніздо. Молоді під керівництвом батьків навчаються самостійно здобувати
їжу і розпізнавати своїх ворогів, а також набувають життєвого досвіду.

У кінці літа молодь відлітає з батьками в Африку, де живе 3 роки, і тільки
після цього вони повертаються у рідні краї, щоб вивести власне потомство.

Міграція білих лелек
http://www.fresher.ru/
Білий лелека — перелітний птах. У серпні зграї, керуючись інстинктом,
починають тягнутися на південь. У нас зграї звичайно нараховують від 2-3 до
сотні лелек. Але іноді можна побачити й великі багатосотенні скупчення.
Зграї поступово збільшуються на шляхах перельоту і на Балканах
складаються вже з тисяч птахів. У білих лелек два основних маршрути
осінніх перельотів. Птахи, що мешкають у Західній Європі, летять через
Гібралтар і далі вздовж західного узбережжя Африки на південь континенту.

Східні лелеки летять над Босфором в Малу Азію, звідти – в Єгипет і над
долиною Нілу в Південну Африку.
Лелеки відлітають з Ізраілю до Африки
http:// www in.isra.com
Далеко не всі птахи відлітають зимувати на південь. Одні надто слабкі, у
інших пошкоджені крила, і єдиний порятунок їм приносить зустріч із
людиною. Люди нерідко рятують птахів із біди, приносячи їх у зоопарки або
даючи прихисток у себе в господарстві. Лелеки легко приручаються і іноді до
кінця життя залишаються у хазяїв.

Приліт на місця гніздування відмічається, здебільшого, у другій половині
березня — першій половині квітня, хоча ранньої весни їх можна місцями
побачити й на початку березня.
Іноді ранній приліт може зіграти з білими лелеками злий жарт. Так , у
2013 році пернатих, що повернулися з вирію, зустріли морози і снігові
замети. Дибаючи берегами річок, вони сподівалияся знайти бодай якусь їжу,
але даремно. На Буковині, щоб врятувати птахів, створювали у соціальних
мережах спільноти волонтерів, які збирали корм і підвозили його його до
місць гніздування.

Окремі птахи можуть затримуватися аж до травня. Звичайно, першим
з’являється самець, рідше — самка, іноді ж обидва птахи одразу. Самка
найчастіше прилітає через кілька днів після самця. Старі лелеки
повертаються раніше молодих.
ОСОБЛИВОСТІ перельоту молодих лелек
В кінці серпня пташенята з нового виводка, як і дорослі лелеки, покидають
місця гніздів'я. Вони збираються у великі зграї і готуються до дальньої
подорожі. Ці пернаті мають природжене відчуття навігації. На місця
зимівель, розташовані на відстані близько 8 тис. км, птахи летять тією самою
дорогою, що і батьки минулого року. Дорослі птахи відлітають трохи
пізніше. Переліт триває біля чотирьох місяців. За день птахи долають до 200
км. Під час подорожі використовують запаси жиру, накопичені влітку.
Лелеки можуть літати різними способами: бережуть сили, використовуючи
висхідні потоки повітря, і тоді вітер несе їх у потрібному напрямі, але під час
звичайного польоту роблять 2 помахи крилами за секунду. Птахи летять
через Туреччину. Вони уникають водних просторів, де немає місць для
відпочинку.
http://megaznaika.com.ua

Охорона
Білий лелека — такий звичний і здавалося б добре відомий птах, але
загадок він завдає немало. Одна з них - значні зміни чисельності і неухильне
розселення цього птаха на схід, яке не припиняється вже сотні років. Зараз
якось не дуже віриться в те, що зовсім недавно за історичними мірками білих
лелек у східній частині України не було зовсім.
Білий лелека не відноситься до видів птахів, яким загрожує вимирання. На
відміну від лелеки чорного ,який занесений в Червону Книгу України.
У минулому люди винищували лелек, вважаючи їх шкідниками і добуваючи
із них цінний жир. У наш час сусідство з людьми залишається для лелек не
менш тяжким. Застосування пестицидів і забруднення атмосфери отруйними

продуктами спалення пластмаси та відходів електронної індустрії знижують
природний приріст популяцій лелек у високорозвинених країнах і районах
інтенсивного ведення сільського господарства. В Україні діє програма з
охорони білого лелеки.
У першій половині XX століття почалося досить швидке скорочення
чисельності лелек. До кінця 40-х років у Середній Європі цих птахів стало
майже вдвічі менше. У 1934 році за ініціативою німецької орнітологічної
станції Росітен був проведений І Міжнародний облік білих лелек. Потім вони
стали організовуватися регулярно — у 1958, 1974, 1984, 1994-1995 роках. На
протязі кількох десятиліть ці обліки показували неухильне скорочення
чисельності чорногузів у Західній Європі.
http://byology.ru
Якщо у 1907 році у Німеччині нараховувалося 7-8 тисяч гніздових пар, то
до І984 року кількість їх зменшилася до 649 у Західній Німеччині і 2724 у
НДР. У багатьох місцях взагалі залишилися лічені гнізда. Так, на території
федеральної землі Гессен у 1984 році їх було всього 5. У Голландії
чисельність лелек упала з 310 пар у 1939 році до 34 у 1984. Вони залишилися
лише в трьох з одинадцяти провінцій. У Данії ще в середині минулого
століття гніздилося близько 10 000 пар, але незабаром чисельність стала
швидко скорочуватися. У 1934 році було 859 гнізд, а в 1985 - вже всього 14.

У Португалії чисельність упала з 7 тисяч пар у кінці 1950-х років до 1500 у
1987 році. В Ельзасі (Франція) раніше у кожному другому селі були заїжджі
двори під назвою "У лелеки". Тепер же у більшості з них про цих птахів
нагадують лише старі вивіски. У Швейцарії у 1949 році опустіло останнє
гніздо. Зовсім перестав лелека гніздитися в Південній Швеції. У Бельгії в
одній з провінцій на 1974 рік залишалося єдине природне гніздо у заплаві
невеликої річечки. Натовпи моторизованих туристів цілими сім'ями
приїжджали подивитися на нього мов на найдорожчу реліквію. Однак
незабаром їздити стало вже нікуди... В Італії білий лелека був звичайним
птахом ще в античні часи, але чисельність його стала скорочуватися і у XVII
столітті він зник зовсім.
http://shkola.ostriv.in.ua
Причини скорочення чисельності білого лелеки в основному зводяться до
впливу людської діяльності. Серед тварин ворогів у цього птаха дуже мало.
Буває іноді, що яйця чи пташенята стають жертвами хижих звірів або птахів,
гинуть від різних паразитів чи хвороб. Великі пернаті та чотириногі хижаки
можуть нападати і на дорослих лелек. Деяку шкоду приносить порушення
нормального гніздового життя чужими чорногузами. Внаслідок бійок

господарів гнізда з "зайдами" яйця або малі пташенята можуть викидатися з
нього. На успіх гніздування впливають і погодні умови. Роки з помірно
вологим і теплим літом оптимальні для виведення пташенят. У випадку
посухи чи затяжних дощів середня кількість пташенят, що вилетіли з гнізда
на даній території, зменшується в 1,5-4 рази. У найбільш несприятливі роки
більшість лелечих родин у деяких місцевостях можуть взагалі не вивести
потомства.
Однак протягом тисячоліть лелеки гинули від ворогів і хвороб, на протязі
тисячоліть більш-менш регулярно повторювалось холодне чи посушливе
літо, але птахів від цього не ставало менше. Фатальну роль у долі давнього
супутника людини відіграв технічний прогрес. Осушення та розорювання
боліт, заплавних луків, затоплення долин річок, катастрофічне зниження
чисельності земноводних у багатьох країнах Західної Європи позбавили
лелек їх звичну їжі. Бездумне використання пестицидів у сільському
гоcподарстві, хімічна боротьба з гризунами приводить якщо не до прямої
загибелі птахів, то до серйозних порушень здоров'я. Багато лелек, особливо
молодих, що недавно залишили гніздо, розбиваються об дроти ліній
електромереж і гинуть на їх опорах від замикання. Вносять свій фатальний
вклад і великі труби, куди лелеки можуть падати, коли сідають на край
перепочити. У Німеччині, розбираючи стару піч для випалювання цегли,
якось знайшли в трубі рештки майже 50 лелек!

Нині людина прямо чи посередньо є винуватцем смерті 4 з 5 загиблих
дорослих лелек. Проводився спеціальний аналіз причин загибелі цих птахів в
Україні у 1980-хроках Виявилося, що з випадків з відомою причиною
загибелі 64 % серед дорослих лелек загинули на електролініях, близько 12 %
— вбиті людьми. Як не дивно, де в кого піднімається рука і на них.
http://rbcu.ru/

Велику тривогу вчених викликає висока смертність чорногузів на
прольоті і в місцях зимівлі. У багатьох країнах Африки білий лелека є
традиційно мисливським птахом. М'ясо споживається в їжу, кістки ніг йдуть
на трубки, пір'я використовують для прикрас, навіть із дзьоба роблять
чаклунські засоби. За даними повернення кілець, у Північній і Західній
Африці близько 80 % випадків загибелі лелек припадає на відстріл. Всього,
за підрахунками німецького орнітолога X. Шульца, на східному пролітному
шляху щороку відстрілюється 5-10 тисяч лелек, з них 4-6 тисячу Лівані. У
Західній Африці більше всього їх убивають в Малі. Тут у дельті Нігеру
знаходиться одне з найважливіших місць зимівлі західноєвропейських білих
лелек. X. Шульц писав, що в деяких африканських хижах знаходив цілі
гірлянди кілець, знятих з убитих лелек. Підстрелити птаха з кільцем
вважається такою ж удачею, як у нас знайти підкову. У Нігері на місцевому
базарі можна побачити засушені лелечі голови. Вони слугують свого роду
амулетом і чаклунським засобом. Окрім полювання з вогнепальною зброєю,
використовуються і давні примітивні способи — лук, бумеранг і т. п. Деякі
племена проводять відлов, використовуючи прив'яза них манних лелек.
Навіть у наші дні зрідка приходять повідомлення про знахідки в Європі лелек
з африканськими стрілами в тілі. Ще більшу шкоду, ніж полювання,
приносить руйнування середовища проживання лелек. Кожну осінь близько
півмільйона чорногузів пролітають на південь через Близький Схід. Тут
проходить найбільший їх пролітний шлях на південноафриканські зимівлі.
На початку жовтня на Синайському півострові у деяких місцях за дві години
можна нарахувати до 30 тисяч птахів! Зараз пролітаючі через Синай лелеки
знаходяться в небезпеці. У пустелі не так і багато зручних для перепочинку
та годівлі місць. Та завдяки людській діяльності більшість з них вже не
можуть прихистити виснажених тривалим польотом птахів. Підчас перельоту
орнітологи кожен ранок підбирають мертвих і вкрай ослаблих лелек. Для
допомоги пернатим мандрівникам був навіть збудований спеціальний загін,

де лелеки можуть погодуватися і набратися сил, щоб знову вирушити в
дорогу.
З давніх часів білий лелека почав селитися поряд з людиною. Він швидко
освоїв солом'яні та очеретяні дахи сільських хат. Ця прихильність до м'яких
дахів пояснюється досить просто: птахи втикали в солому кілька великих
опорних гілок, які несли на собі весь тягар гнізда. Зараз же на залізному чи
шиферному даху гніздо збудувати важко. Та й окремо стоячих дерев із
всохлими або зламаними верхівками залишається все менше. Зі зміною
характеру забудови сіл, лелеки були змушені шукати нові місця для гнізд.
Деякі з цих "знахідок" не зовсім вдалі з точки зору людини. З'явилися гнізда
на пам'ятниках, трубах дрібних сільських підприємств, на стовпах ліній
електромережі. Останній варіант використовується лелеками все більше. І
причини цього — з одного боку все зростаюча мережа електроліній, з іншого
— ускладнення конструкції опор, а це вельми зручно для побудови гнізда.
Саме по собі гніздо лелеки на стовпі, як правило, не приносить шкоди, але
через необачність птахи можуть викликати короткі замикання, зачіпаючи
дроти.

При цьому гинуть самі і викликають порушення роботи енергомережі.
Відомі випадки також загорання гнізд на електричних стовпах.
Перенос гнізда лелеки з лінії ЛЕП
http://gorod.tomsk.ru/
Нерідко лелеки розділяють радості і незгоди людей. Під час воєн вони також
змушені були кидати свої домівки. У 1914-1915 і 1941-1942 роках
відмічалися нальоти на лелеку місцях, що знаходилися за межами основної

області гніздування. Як вважають учені, пов'язано це з бойовими діями, які
велись тоді в Україні, Білорусі і Прибалтиці. Багато лелек гинуло під час
громадянської війни в Лівані — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу.
Для полювання використовувались навіть кулемети. А бійці озброєних
формувань стріляли у пролітаючих великими зграями птахів і просто так, для
тренування влучності. У деяких країнах Африки також досі не вдається взяти
під охорону місця зимівлі лелек через складну політичну ситуацію в них.
Здавалося б там, де білий лелека користується любов'ю і пошаною людей, він
повинен благоденствувати. Але часи, коли цього птаха обожнювали, давно
минули. З розвитком технічного прогресу люди все більше відриваються від
природи. Перетворюючи її в залізобетонне "навколишнє середовище",
забувають старі звичаї, традиції, вірування. На перший план вийшло суто
споживацьке відношення до живих істот. Якщо раніше гніздо лелеки на даху
вважалося великим благом, селянин мав за честь прилаштувати йому
дерев'яне колесо на стрісі, то тепер все це стало зайвими клопотами. Мало
того, що лелек майже перестали спеціально приваблювати, їх почали гнати
подалі від людського житла. Так, ще наприкінці 1920-х років, як
розповідають очевидці, перекриваючи сараї та клуні в колгоспах, без жалю
скидали лелечі гнізда. Чи то чиясь хвороблива уява пов'язала їх з
солом'яними стріхами, а значить з бідністю, чи милосердя до птахів також
порахували за пережиток минулого — невідомо.
Результати останнього V Міжнародного обліку чисельності білого лелеки,
який проходив у 1994-1995 роках, виявилися більш втішними, ніж
попередніх. Підсумки його були підведені на міжнародному симпозіумі, що
проходив наприкінці вересня 1996 року у німецькому місті Гамбурзі. Всього
в 19 країнах було обліковано близько 160 тисяч гніздових пар. Порівняно з
IV обліком у 1984 році чисельність виросла на 21 %. Найбільш істотно вона
зросла у західної популяції — на 34%. В Іспанії, наприклад, чисельність

виросла в півтора рази.
Причини досить швидкого росту чисельності білого лелеки, що розпочався
в різних країнах наприкінці 1980-х -у першій половині 1990-х років, поки що
до кінця не зрозумілі. Для західної популяції найбільш істотним фактором
вважається значне покращення умов зимівлі. У середині 1980-х років
закінчився тривалий період посухи в районі Сахелю в Африці. Чим більше
там опадів, тим краще живляться зимуючі лелеки. Зрозуміло, що смертність
при цьому зменшується. Спеціальні дослідження показали також, що від
умов зимівлі значною мірою залежить і успішність розмноження лелек
наступного літа. Важко поки що сказати також, наскільки стійким та

довготривалим буде цей ріст чисельності. Не варто впадати в надмірний
оптимізм, хоча й причин для розпачу на щастя поменшало.
З часу V Міжнародного обліку білого лелеки чисельність його в Україні
зростала, збільшившись більш як у півтора рази. Проте в останні роки цей
ріст сповільнився, спостерігається тенденція до стабілізації популяції. Тепер
важливо вияснити чисельність більш точно, а також зібрати іншу важливу
для науковців інформацію. Для цього й проводяться регулярні міжнародні
обліки.
В Україні білий лелека охороняється законом України “Про тваринний
світ”, Бонською, Бернською та Рамсарською конвенціями, ратифікованими у
1996 році.
Житло лелеки поруч з людиною
Лелеки оселяються поряд людиною у зовсім незвичних і незручних
місцях. Іноді людям доводиться переносити гніза білих лелек, особливо зі
стовпів ліній електромережі.

Як привабити лелеку оселитись поруч
Лелека птах перелітний, але де б він не був, у людей з ним пов'зані багато
прикмет та вірувань. До того ж лелеки приносять багато користі. Тому ми
намагаємось допомогти цим птахам, щоб зберегти їх популяції. Лелеку
можна спробувати привабити оселитись біля вашого будинку або дачі.
Для цього необхідно на певній висоті встановити міцні опори для
майбутнього гнізда( гнізда лелек важкі і з кожним ремонтом стають дедалі
важче і більше )

Гніздування колонії білих лелек на штучно встановлених опорах.
http://belregiongaz.ru
Споконвіків місце, де лелека звив собі гніздо, в нашого народу вважається
благословенним Богом. Лелека зароджує надію. Саме ці три поняття: віра,
надія, любов — і символізує цей птах
Достатньо вжити найпростішх заходів, і наше небо, і небо наших дітей та
онуків знову наповниться білими лелеками, які принесуть мир і добробут у
наші родини.

На Дніпропетровщині електриків змусили плести гнізда лелекам.
Поки пташки відлетіли на південь, у нас вирішили убезпечити проводи від
майбутніх пошкоджень.
Велика проблема лелечиних гнізд у тому, що пташки постійно рвуть лінії
електропередач та й самі гинуть від ударів струмом. Нові гнізда мають не
допустити нових смертей.
http://retina.news.mail.ru
- Лелеки зрозуміють, що гніздо змінилося. Разом з тим, якщо воно матиме ті
ж параметри – зручність, великий розмір – вони тут загніздяться, - розповів
старший науковий співробітник Дніпровсько-Орільського заповідника
Олександр Пономаренко.
Вартість такого переселення не розголошується, але повідомляється - аварії
обходяться ще дорожче.

http://belregiongaz.ru
Люди створюють штучні опори, які повинні замінити білим лелекам стовпи
ліній електромереж.
http://moe-belgorod.ru
http://vettips.ru http://retina.news.mail.ru
Для лелек плетуть нові гнізда

Цікаві факти про білого лелеку
Лелеки - дуже корисні птахи, що захищають насадження від
шкідників. Так мисливці, наприклад, склали опис вмісту шлунків трьох
спійманих птахів: у шлунку першого лелеки знайшли 76 хрущів, всередині
другого - 730 личинок листових ос, у третьому - 1315 штук сарани.
Побачивши на гнізді лелеку, багато хто думає, що бачать самку, але
зазвичай це буває самець. Майбутні батьки ділять свої обов'язки: самець
висиджує яйця вдень, а самка - вночі.
Найстарішим вважається гніздо, влаштоване лелеками на вежі в
східній Німеччині, слугувало птахам з 1549 року у 1930 рік.
Лелеки влаштовують гнізда на деревах, стовпах, дахах будинків,
фабричних трубах. Гнізда постійно добудовуються і з роками стають
настільки величезними, що можуть важити кілька центнерів.
Орли, молотоголови та лелеки будують найбільші гнізда. Гніздо
лелеки може бути діаметром близько 1,5 м і досягати 1,5 м заввишки.

Білі лелеки дуже полюбляють сарану, тому багато мешканців Африки
називають цих пернатих також „пожирачами сарани„.
У білих лелек є одна дивовижна звичка: їжу вони підкидають дзьобом
вгору і знову ловлять. Так само вони чинять під час полювання, ймовірно,
щоб зручніше розмістити здобич у дзьобі.
Колись білі лелеки влаштовували гнізда на скелях та деревах, а тепер
частіше гніздуються на дахах будинків. У багатьох країнах люди прагнуть
привернути лелек і готують основи для їхніх гнізд.
Лелеки перед відльотом на зимівлю іноді забивають слабких птахів,
щоб вони не затримували стаю .
Голосові зв’язки редуковані, тому лелеки – майже німі. В немає вола.
До цієї родини відноситься 17 видів птахів, що об'єднуються в 9
пологів, поширених на всіх материках, але в Північній Америці вони
населяють тільки самий південь материка. Найбільше видів живе в жарких
країнах східної півкулі. Відомо 27 викопних видів лелек.
Птахи летять вдень і на великій висоті, часто вдаючись до ширяючого
польоту. Переміщаються вони на південь приблизно в два рази повільніше,
ніж вони летіли навесні.
Летіти над морем лелеки, природно, уникають.
Слово „лелекати”- по – українськи означає „балакати”.
Лелеку білого ще називають “чорногузом”. Ця давня українська назва
вказує на колір птаха: біла шия, груди, вся передня частина тулуба, лише

чорний хвіст (гуз). Коли він складає крила з чорними кінцями, то здається,
що увесь зад у нього чорний.
В Африці, де зимують лелеки, їх ніхто лелеками не називає, там вони-
саранові птахи. І ніякої помилки тут немає – у саванах лелеки в основному
їдять сарану та інших прямокрилих
- Та ви дуже відомі птахи. І я знав, що для ваших гнізд
можна зробити опору, навіть колесо просто покласти. А ось
про те, щоі зараз для вас створюють штучні будівлі, почув
вперше, - сказав я.
- Чому , адже мене вважають носієм щастя та радості
материнства.? Багато хто хотів би , щоб у дворі оселились
лелеки. Ось послухай, і ти зрозуміє, з гордістю відповів мені
лелека.

.
http://megaznaika.com.ua
Білий лелека в віруваннях та прикметах
Білий лелека з давніх-давен користується симпатією і повагою
людей.

Екологічий проект , виконаний у рамках обласної природоохоронної акції "ЛЕЛЕКА"

Екологічий проект , виконаний у рамках обласної природоохоронної акції "ЛЕЛЕКА"

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Екологічий проект , виконаний у рамках обласної природоохоронної акції "ЛЕЛЕКА"

Similar to Екологічий проект , виконаний у рамках обласної природоохоронної акції "ЛЕЛЕКА" (20)

More from Наталья Полищук

More from Наталья Полищук (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (10)

Екологічий проект , виконаний у рамках обласної природоохоронної акції "ЛЕЛЕКА"