ДоноблІППО

1. Аналітична довідка
за результатами проведення ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської
учнівської олімпіади з української мови та літератури
у 2015-2016 навчальному році
Відповідно до плану роботи Донецького обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти на 2015-2016 н.р. та наказу департаменту
освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2015
№375 «Про проведення ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських
олімпіад», 28 лютого 2016 року проведено ІІІ (обласний) етап Всеукраїнської
учнівської олімпіади з української мови та літератури.
У ІІІ (обласному) етапі олімпіади участь узяли 58 учнів. З-поміж них
учнів
8 класу – 16;
9 класу – 11;
10 класу – 15;
11 класу – 16.
За результатами участі в ІІІ (обласному) етапі переможцями стали такі
учні:
I ступеня
Теліженко
Станіслав Олегович
учень 11 класу Новогродівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №7 відділу освіти
Новогродівської міської ради
II ступеня
Рєєк
Євгеній Олександрович
учень 8 класу Краматорської української гімназії
управління освіти Краматорської міської ради
Фуфлєва
Софія Сергіївна
учениця 9 класу Словʼянської загальноосвітньої
школи №8 відділу освіти Словʼянськоїміської ради
Тонкошкур
Олександра Едуардівна
учениця 11 класу Краматорської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №26 управління освіти
Краматорської міської ради
Плоскіна
Катерина Олександрівна
учениця 11 класу Артемівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №2 відділу освіти Артемівської
міської ради
Вейдер
Валерія Романівна
учениця 11 класу комунального закладу
Маріупольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
№66 управління освіти Маріупольської міської
ради
Щербина
Дарʼя Володимирівна
учениця 11 класу Краснолиманської
загальноосвітньої школи №3 відділу освіти
Краснолиманської міської ради
Бережнова учениця 11 класу комунального закладу НВК

2. Аліна Денисівна «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 –
дошкільний навчальний заклад» відділу освіти
Добропільської міської ради
Поповська
Яна Вадимівна
учениця 11 класу комунального закладу
Маріупольський міський ліцей управління освіти
Маріупольської міської ради
III ступеня
Баглай
Дарʼя Дмитрівна
учениця 8 класу Краматорської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 25 з профільним навчанням
управління освіти Краматорської міської ради
Потапенко
Ірина Володимирівна
учениця 9 класу Добропільської загальноосвітньої
школи-інтернату відділу освіти Добропільської
міської ради
Бабкіна
Ксенія Андріївна
учениця 9 класу Новодмитрівського навчально-
виховного комплексу відділу освіти
Костянтинівської райдержадміністрації
Запорожець
Аліна Юріївна
учениця 9 класу комунального закладу
Маріупольський міський ліцей управління освіти
Маріупольської міської ради
Коваль
Євген Олегович
учень 10 класу Дружківської гімназії «Інтелект»
відділу освіти Дружківської міської ради
Власова
Ганна Олександрівна
учениця 10 класу Артемівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №5 з профільним навчанням
відділу освіти Артемівської міської ради
Леусенко
Юлія Олександрівна
учениця 11 класу Добропільського НВК «Гімназія –
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» відділу
освіти Добропільської міської ради
Учасникам 8-11 класів було запропоновано такі завдання:
1) написання твору-роздуму;
2) стислі відповіді на запитання, що вимагають знань, умінь із розділів
мовознавства:«Фонетики», «Морфології», «Орфографії», «Лексикології»,
«Пунктуації», «Словотвору»;
3) конструювання та складання мовних одиниць;
4) синтаксичний розбір простого (8клас) та складного речення (9-11класи).
Максимальний бал за виконання всіх завдань – 50.
Проаналізувавши результати, зауважимо, що учні 8 класу найкраще
впоралися із завданням конструктивного характеру №3. Уставляючи в
речення запропоновані пароніми, 10 із 16 учасників набрали максимальну
кількість балів. На середньомурівні восьмикласникивиконали завдання № 2,
даючи лаконічні відповіді на запитання з розділів мовознавства. За
виконання цього завдання один учасник отримав – 8 балів із 10 можливих. У

3. цілому учні набрали від 3 до 7 балів. Їм важко було пояснити різницю в
написанні великої або малої літери у прикметниках або часткине в дієсловах.
Із синтаксичним, морфологічним та фонетичним розборами восьмикласники
також впоралися на середньому рівні, набравши від 5 до 11 балів із 15
можливих. Були допущені помилки у визначенні типу ускладнення простого
речення, граматичних ознак дієприкметника, розпізнаванні частин мови
(прислівник чи похідний прийменник). На низькому рівні учні 8 класу
написали твір-роздум («Мова – душа кожної національності»), допустивши
багато лексичних (тавтологій, русизмів) та граматичних помилок
(неправильна побудова речень), отримавши від 1 до 9 балів із 20.
Девʼятикласники виконали всі завдання на середньому рівні. Навіть
завдання конструктивного характеру №3 викликало утруднення. Учні
допустили помилки, розставляючи розділові знаки при звертаннях. Лише
один учасник набрав за це завдання максимальних 5 балів.
Даючи стислі відповіді на питання з розділів мовознавства (завдання
№2), більшість учнів 9 класу не змогли пояснити чергування і-й, написання
разом і через дефіс складних прикметників, правильно провідміняти
дробовий числівник. Під час синтаксичного розбору утруднення виникли у
визначенні другорядних членів речення, побудові схеми складного речення,
майже ніхто не зробив вертикальну схему речення. На середньому рівні
девʼятикласники написали твір-роздум («Україна – це ексклюзив»),
допустивши лексичні (русизми, повтори слів) та граматичні недоліки
(неправильна побудова речень, форм керування у словосполученнях)
помилки. За написання твору учасники отримали від 5 до 14 балів із 20.
Роботидесятикласників вирізняються низьким рівнем. Найкраще учні
9 класу впоралися із завданням конструктивного характеру №3 на
розстановку розділових знаків при відокремлених членах речення. Три
учасники не набрали за це завдання жодного бала. Даючи лаконічні відповіді
на запитання (завдання №2), учні не змогли пояснити різницю в написанні
сполучника підрядностіщоб та займенника що із часткоюб; закінчення –а, -я
або –у, – ю в родовому відмінку іменника Алжир у значенні міста та країни;
дібрати до фразеологізмів синонімічні та антонімічні пари. На низькому рівні
учні 10 класу виконали синтаксичний розбір складного речення, виявивши
утруднення за всіма складниками: у визначенні другорядних членів речення,
розпізнаванні частин мови, побудові схеми складного речення та його
характеристиці. Ніхто з них не подав вертикальну схему речення. На
низькому рівні десятикласники написали твір-роздум (за висловом Василя
Симоненка «На світі той мудріший, хто найдужче любить життя»),
допустивши значну кількість лексичних, граматичних, стилістичних
(чергування і-й, у-в, з-із-зі), змістових помилок. За написання твору учні 10
класу отримали від 4 до 12 балів із 20.

4. У цілому одинадцятикласники виконали завдання з мови на
достатньому та середньому рівнях. Найкраще учням 11 класу вдалося
впоратися із завданням №3 на складання речень, у яких би запропоновані
слова були спочаткувласною, а потім загальною назвою. Краще за учасників
інших класів одинадцятикласники виконали синтаксичний розбір речення,
набравши у середньому 7-8 балів із 10 можливих. Даючи відповіді на
запитання, учасники помилялися в поясненні вживання великої та малої
літери в прикметниках, що походять від власної назви. Утруднення були під
час тлумачення значень застарілих і запозичених слів. Однак створення
власного звʼязного висловлення ще потребує суттєвої підготовки, бо
допущені як змістові помилки, так і недоліки в мовленнєвому оформленні
творчого завдання. За написання твору за висловом О. Гончара «Найвища
краса – це краса вірності» учні 11 класів отримали від 3 до 18 балів із 20.
Отже, у цілому роботи учасників олімпіади характеризуються
низьким рівнем грамотності. Учні потребують ретельнішої підготовки щодо
надання стислих відповідей на запитання з розділів мовознавства,
синтаксичного розбору речення (подача не тільки горизонтальної, але й
вертикальної схеми).
Учасники олімпіади 8-11 класів мали виконати такі завдання:
1) написати твір на одну із запропонованих тем;
2) дати стисло й лаконічно відповіді на запитання, повʼязані із загальним
літературним процесом, літературознавчими поняттями, художніми
особливостями літературного твору тощо;
3) заповнити літературний «паспорт» твору.
Слід зауважити низький рівень виконання всіх завдань з української
літератури учнями 8 класу. Значні утруднення виникли під час стислих
відповідей на питання. Так, восьмикласникам було важко назвати різновиди
дум, авторів перекладів та переспівів «Слова про похід Ігорів», історичні
пісні-уславлення боротьби українського народу проти польського гніту;
причетних до викупу Т. Шевченка із кріпацької неволі. Недоліки були й у
визначенні художніх засобів в уривку з вірша Т. Шевченка «Минають
дні…». Тому за це завдання учасники набрали від 0 до 6,5 балів із 10
можливих. Позитивним є те, що всі учні правильно визначили вірш «Мені
однаково…» Т. Шевченка для заповнення літературного «паспорта», однак
неточності були у формулюванні ідеї, розкритті художніх прийомів,
визначенні жанру. За заповнення «паспорта» твору лише один
восьмикласник отримав 10 балів. Решта – від 0,5 до 6 балів із 10.
Відзначимо й низький рівень написання твору на одну із
запропонованих тем. Творчі роботи учнів характеризуються великою
кількістю помилок у мовномуоформленні, неточностями у передачі цитат із

5. літературних творів, перекручуванні фактів. У багатьох роботах тема твору
не розкрита. Тому із 30 можливих балів учасники отримали від 2 до 19.
На низькому рівні виконали завдання з літератури й учні 9 класів.
Більшість із них не вгадала запропонований для заповнення літературного
«паспорта» програмовийтвір Г. С. Сковороди «Бджолаі Шершень», тому за
виконання отримала 0 або 0,5 бала. Ті, хто аналізував цей твір, неправильно
визначили його жанр, тему, ідею, образи й художні прийоми. За стислі
відповіді на запитання учасники теж набрали невисокі бали – від 1 до 8.
Учням 9 класу важко було назвати перекладачів Біблії українською мовою,
зʼясувати причини появи в українській літературі ХVI – XVII ст.
полемічних творів, визначити композиційні особливості вертепу як
пересувного лялькового театру та роль пісні в пʼєсі «Наталка Полтавка»
Івана Котляревського. Твори девʼятикласників характеризуються значною
кількістю помилок у змісті та мовленнєвому оформленні, не розкритою
темою. Тому за твір на одну із запропонованих тем учасники набрали від 7
до 22 балів із 30.
Десятикласники на низькому рівні заповнили літературний «паспорт»
програмового твору І. Я. Франка «Сойчине крило», більшість учнів не
змогла зʼясувати назву й автора твору, тому намагалася визначити
літературний рід, ідею, художні прийоми твору за поданим уривком, а не
тексту в цілому. За виконання цього завдання учасники отримали в
середньому 2-3 бали з 10 можливих. Невисокі бали (від 0 до 6,5) і за
лаконічні відповіді на запитання. Деякі з них не змогли назвати
письменника за його характеристикою. Більшість учнів неповно
схарактеризували імпресіоністичні ознаки новели М. Коцюбинського
«Intermezzo», визначили засоби творення комічного в повісті І. Нечуя-
Левицького «Кайдашева сімʼя» та роль угрупування «Молода муза» в
розвитку літератури початку ХХ ст. У творах десятикласників на одну із
запропонованих тем багато лексичних, граматичних, стилістичних та
змістових помилок. Тому за твір учасники набрали від 2 до 20 балів із 30.
Учні 11 класів краще за учасників інших класів впоралися із
завданнями з літератури. На достатньому рівні вони заповнили літературний
«паспорт» за поданим уривком із новели Миколи Хвильового «Я
(Романтика)», отримавши в середньому від 7 до 8 балів, хоч троє зовсім не
встановили назву та автора твору. Даючи стислі відповіді на запитання,
одинадцятикласники мали утруднення у визначенні особливостей розвитку
української драматургії та театру 1920-1930-х роках, розкритті поняття
маргінальності, але вони визначили головну проблему новели «Подвійне
коло» Ю. Яновського, особистість Остапа Вишні та вірш П. Тичини «О
панно Інно…» за їхніми характеристиками. Більшість учасників написала
твір на достатньому рівні, отримавши від 16 до 22 балів із 30.

6. Отже, у цілому завдання з української літератури учасники всіх класів
виконали на середньому та достатньому рівнях. Успішніше за інших із
завданнями впоралися одинадцятикласники. І це, можливо, викликано
підготовчо-коригувальною роботою до складання зовнішнього незалежного
оцінювання.
Методичні рекомендації для вчителів
1) Вивчити результати проведення ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської
учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2015-2016
навчальному році.
2) Проаналізувати типові недоліки виконання учнями олімпіадних
завдань.
3) Спланувати та організувати підготовчо-коригувальну роботу щодо
участі учнів у предметній олімпіаді 2016-2017 року.
4) Учителям, учні яких стали переможцями ІІІ (обласного) етапу
поточного року, спланувати й організувати підготовчу роботу до участі в ІV
етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури.