Проект Рекомендацій парламентських слухань "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ...Viktor Halasiuk, PhD
Проект Рекомендацій парламентських слухань "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ПІДТРИМКА МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ", затверджений Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва
Бюджет України 2017: підсумки І-го півріччяUIFuture
Макроекономічні показники та Держаний бюджет України 1
Ключові показники зведеного бюджету України у І півр. 2017 3
Виконання Державного бюджету України у І півріччя 2017 5
Доходи Державного бюджету України 5
Видатки Державного бюджету України 6
Фінансування Державного бюджету України 8
Резюме 9
Розрахунок ефекту від податку на виведений капітал.
uifuture.org звертає увагу читачів на те, що інформація від Українського інституту майбутнього, опублікування в документі "Оцінка економічного ефектів від податку на Виведення капітал" з березня 2018 року частково не є актуальною.
Дивіться документ Расчет эффекта от НнВК 2.0. Март 2018 (doc.)
http://uifuture.org/post/ukrainskij-institut-budusego-rasscital-effekt-ot-prinatia-naloga-na-vyvedennyj-kapital-v-marte-2018_736
Проект Рекомендацій парламентських слухань "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ...Viktor Halasiuk, PhD
Проект Рекомендацій парламентських слухань "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ПІДТРИМКА МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ", затверджений Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва
Бюджет України 2017: підсумки І-го півріччяUIFuture
Макроекономічні показники та Держаний бюджет України 1
Ключові показники зведеного бюджету України у І півр. 2017 3
Виконання Державного бюджету України у І півріччя 2017 5
Доходи Державного бюджету України 5
Видатки Державного бюджету України 6
Фінансування Державного бюджету України 8
Резюме 9
Розрахунок ефекту від податку на виведений капітал.
uifuture.org звертає увагу читачів на те, що інформація від Українського інституту майбутнього, опублікування в документі "Оцінка економічного ефектів від податку на Виведення капітал" з березня 2018 року частково не є актуальною.
Дивіться документ Расчет эффекта от НнВК 2.0. Март 2018 (doc.)
http://uifuture.org/post/ukrainskij-institut-budusego-rasscital-effekt-ot-prinatia-naloga-na-vyvedennyj-kapital-v-marte-2018_736
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування малого та середнього підп...USAID LEV
Презентація Володимира Дубровського, старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, старшого експерта Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) на круглому столі «Регуляторний вплив спрощеної системи оподаткування на господарську діяльність», що був організований Державною регуляторною службою України та Програмою USAID "Лідерство в економічному врядуванні" 13 липня 2015
У шостому випуску бюлетеня говоримо про Угоду про вільну торгівлю з Канадою, яка набула чинності 1 серпня 2017 року. У випуску ми детально описали як працюватиме механізм вільної торгівлі між державами, зокрема поступове зниження мит для аграрної та промислової продукції.
Також говоримо про нові корисні для експортерів міжнародні ініціативи, які діють в Україні: SheExports від Офісу з просування експорту та Програму «Готові до співпраці з Німеччиною» від Товариства з міжнародного співробітництва (GIZ).
Також у випуску: практичні поради з експорту органічної продукції до Канади від Марії Махновець, консультанта з експорту органічної продукції, ініціатора створення Українського органічного Кластеру (Ukrainian Organic Cluster).
Презентаційні матеріали доповіді на секції "Державне регулювання економіки" 82-ї наукової студентської конференції "Соціально-економічні перспективи України на початку ХХІ століття" ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Яка систем державних фінансів потрібна Україні? Що робити з численними податками в умовах найгострішого бюджетного дефіциту? Над цими питаннями сьогодні професійно займаються десятки найкращих фахівців, вивчається досвід багатьох країн.
Очевидно, що сучасна держава не може дозволити собі повністю відмовитись від податків. Адже вона має забезпечити реалізацію функцій державного управління, контролю, оборони, соціального захисту тощо, і на це все потрібні кошти.
Але не обов’язково державних фінансів повинно бути багато, головне, щоб вони були збалансовані за доходами і видатками. А державні чиновники мають нести персональну відповідальність за кожну ввірену йому гривню. Тоді з’явиться більше бажаючих чесно платити податки. А в доповнення – бути соціально відповідальними.
От тільки ряд податкових бар"єрів роблять таку "ведмежу послугу" місцевим громадам, що далеко не кожен підприємець погоджується допомагати соціальній сфері. Ну не хочуть підприємці сплачувати податок на прибуток, ПДВ і ПДФО з коштів і ресурсів, які вони і так добровільно надають бюджетникам!
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування малого та середнього підп...USAID LEV
Презентація Володимира Дубровського, старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, старшого експерта Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) на круглому столі «Регуляторний вплив спрощеної системи оподаткування на господарську діяльність», що був організований Державною регуляторною службою України та Програмою USAID "Лідерство в економічному врядуванні" 13 липня 2015
У шостому випуску бюлетеня говоримо про Угоду про вільну торгівлю з Канадою, яка набула чинності 1 серпня 2017 року. У випуску ми детально описали як працюватиме механізм вільної торгівлі між державами, зокрема поступове зниження мит для аграрної та промислової продукції.
Також говоримо про нові корисні для експортерів міжнародні ініціативи, які діють в Україні: SheExports від Офісу з просування експорту та Програму «Готові до співпраці з Німеччиною» від Товариства з міжнародного співробітництва (GIZ).
Також у випуску: практичні поради з експорту органічної продукції до Канади від Марії Махновець, консультанта з експорту органічної продукції, ініціатора створення Українського органічного Кластеру (Ukrainian Organic Cluster).
Презентаційні матеріали доповіді на секції "Державне регулювання економіки" 82-ї наукової студентської конференції "Соціально-економічні перспективи України на початку ХХІ століття" ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Яка систем державних фінансів потрібна Україні? Що робити з численними податками в умовах найгострішого бюджетного дефіциту? Над цими питаннями сьогодні професійно займаються десятки найкращих фахівців, вивчається досвід багатьох країн.
Очевидно, що сучасна держава не може дозволити собі повністю відмовитись від податків. Адже вона має забезпечити реалізацію функцій державного управління, контролю, оборони, соціального захисту тощо, і на це все потрібні кошти.
Але не обов’язково державних фінансів повинно бути багато, головне, щоб вони були збалансовані за доходами і видатками. А державні чиновники мають нести персональну відповідальність за кожну ввірену йому гривню. Тоді з’явиться більше бажаючих чесно платити податки. А в доповнення – бути соціально відповідальними.
От тільки ряд податкових бар"єрів роблять таку "ведмежу послугу" місцевим громадам, що далеко не кожен підприємець погоджується допомагати соціальній сфері. Ну не хочуть підприємці сплачувати податок на прибуток, ПДВ і ПДФО з коштів і ресурсів, які вони і так добровільно надають бюджетникам!
Реформа регуляторної політики розроблена групою радників Міністра економічного розвитку та торгівлі України
спільно з Адміністрацією Президента України.
Головною темою другого випуску оновленого бюлетеня є "Реформування законодавства у сфері торговельного захисту". У випуску ви дізнаєтеся про головні нововведення у цій сфері, а також про основні вимоги ЄС до безпеки та якості продукції.
Published on Jun 29, 2016
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Фіскально відповідальна політика щодо МСП: як поєднати інтереси бізнесу та су...USAID LEV
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Чи треба реформувати спрощену систему оподаткування? US AID/LEVRostyslav LUKACH
Vladimir Dubrovskiy, старший експерт Програми мав презентацію, яка передувала дискусії. Висновки за підсумками дискусії:
1. Спрощена система оподаткування має бути збережена в існуючому вигляді до завершення реформи загальної податкової системи, в т.ч. зниження ставок податків та спрощення їх адміністрування, а також завершення реформи Державної фіскальної служби, в т.ч. підвищення рівня довіри бізнесу до ДФС.
2. Розроблення нових норм застосування спрощеної системи має грунтуватись на пропозиціях бізнесу та будуватись за принципом «оціночного доходу» із диференційованими ставками оподаткування для різних галузей і видів господарської діяльності, залежно від їх специфіки (торгівля, виробництво, послуги).
3. ДРСУ закликає представників бізнесу та громадських організацій активно подавати наявні розрахунки щодо вартості адміністрування податків для різних видів бізнесу, для врахування цієї інформації у матеріалах, які напрацьовуються робочою групою при ДРСУ, та будуть використовуватись в якості аргументів для доведення необхідності залишення спрощеної системи оподаткування як необхідної умови розвитку МСБ, в т.ч. в рамках відповідних дискусій з Міністерством фінансів.
Rationalizing agricultural state support in Ukraine. Imputed income and tax p...Oleg Nivievskyi
The presentation covers the following topics:
1) Why current ag state support is a waste of tax payers money and what could be done to make it efficient
2) Why the special VAT regime in agriculture is a bad idea
3) Why imputed income and tax in agriculture is also a bad idea
Published on Sep 6, 2016
Презентація Оксани Кузяків на круглому столі «Мале та середнє підприємництво в Україні: соціальна роль в період військового конфлікту»
Аргарно-туристичний форум для підприємців на селі «Органічна Ферма Майбутнього».
http://www.touristvillage.pl.ua/index.php/category-tourpoltava/87-na-poltavshchyni-vidbuvsya-pershyy-ahroturystychnyy-forum
Similar to Agricultural state support in Ukraine (20)
Special session at Gewisola conference (annual meeting of the german association of agricultural economists) on implications of the russian invasion of Ukraine
Agricultural war damages review Ukraine
issue 1 June 2022
RF’s full scale war on Ukraine leaves three months behind and its toll is already immense. More than 8 million Ukrainians are estimated to have been
internally displaced, in addition to 6 mln who have left the country. Ukrainian economy is projected to
contract by 45% and dozens of millions across the world are threatened with hunger because of the disrupted exports of grains from Ukraine and
continued damage of its agri-food sector.
We launch the regular Agricultural War Damage Review to inform the wide audience and policy makers on the compensation and rehabilitation
needs. We base our estimates on the rapid damage assessment methodology compliant with the World Bank and FAO. Upcoming is the commentary Agricultural War Losses Review
Food security and policy review in Ukraine_issue 1Oleg Nivievskyi
Food Security and Policy Review in Ukraine aims at providing a regular monitoring of the
food security situation in Ukraine and wartime agricultural policy response. It shall assist various
stakeholders and interested parties in taking decisions
based on facts and evidence
Russian Invasion of Ukraine - Implications for Global Food Markets and PolicyOleg Nivievskyi
This document provides an outline with multiple bullet points listing topics. It touches on a variety of subjects without going into detail on any single point. The outline serves as a general framework but does not convey specific information about the content it intends to cover.
Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських тери...Oleg Nivievskyi
Це Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій 2015-2020 рр, яка була розроблена за участі ЄС, але так ніколи і не ухвалена
The document summarizes state support programs for Ukraine's agriculture sector from 1998-2021. It finds that livestock producers received more support than crop producers until 2016, when most price interventions ended except for sugar and pork. A major support program partially reimburses costs for domestic farm machinery and equipment. Analysis shows this program's largest beneficiaries were medium farms of 500-10,000 hectares, though it provided more effective support to smaller farms of up to 500 hectares by covering a larger share of their equipment costs. Overall, the analysis examines trends in single-commodity support over time and impacts of the machinery reimbursement program.
The document summarizes key statistics about Ukraine's land market in October 2021, including:
- The Kharkiv region had the most agricultural land sales transactions, while the Kherson and Kirovograd regions saw the largest areas of land sold.
- Most transactions were for commercial agricultural production, followed by individual farming.
- Arable land accounted for 85.5% of sold land by area.
- Average prices of agricultural land varied regionally, influenced by soil fertility and development potential. The most expensive lands were in Lviv and Kyiv regions.
- Prices of land for individual farming were typically lower than for commercial production, especially in western regions where plots were smaller.
- Bank lending
- Agricultural producers in Ukraine receive state support through direct budget outlays, tax benefits, and market price support measures. The main sources of support have been tax benefits and price supports, though direct budget outlays are also significant.
- In 2021, total agricultural support is expected to amount to UAH 19.3 billion through these channels, equal to the amount expected in 2022.
- Direct state support for agricultural producers in Ukraine for 2021 was allocated at UAH 4 billion and is planned at UAH 4.4 billion for 2022, targeting subsidies for machinery, credit programs, and individual farms.
2. ФІСКАЛЬНА ДЕРЖПІДТРИМКА З 1998р.
0
1
2
3
4
млрддолСША
Субсидії виробникам
Податкові пільги
Підтримка загальних послуг (напр. діяльність ДПСС, ДЗК тощо)
Джерело: ОЕСР та власні розрахунки на основі даних Казначейства та Держстату
Відміна
спецрежиму
ПДВ
4. АГРАРНИЙ СЕКТОР – ЧИСТИЙ РЕЦИПІЄНТ
ПІДТРИМКИ
0.0
1.0
2.0
3.0
4.0
5.0
6.0
0.0
1.0
2.0
3.0
4.0
5.0
6.0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
%
%
Податкові надходження, % в Конс.Доходах Бюджету
Податкові пільги, % в Конс.Видатках Бюджету
Субсидії, % в Конс.Видатках Бюджету
Джерело: ОЕСР та власні розрахунки на основі даних Казначейства та Держстату
NB: ПДВ/ПДФО та військовий збір не враховувались, оскільки виробники в цьому випадку є лише податкові
агенти, а не справжні платники цих податків
5. ТЕПЕРІШНЯ ДЕРЖПІДТРИМКА ≈ 6 МЛРД
ГРН (≈ $250 МЛН)
Фінансова
підтримка заходів
в АПК шляхом
здешевлення
кредитів
2%
Фінансова підтримка розвитку
фермерських господарств
14%
Державна підтримка розвитку
хмелярства, закладення молодих
садів, виноградників та…
Надання кредитів фермерським
господарствам
3%
Державна підтримка галузі тваринництва, зберігання
та переробки с/г продукції, аквакультури
(рибництва)
59%
Часткова
компенсація
вартості с/г
техніки та
обладнання
вітчизняного
виробництва
15%
NB! В ЦІЛОМУ 24 ПРОГРАМИ
6. ЧОМУ ІСНУЮЧА ПІДТРИМКА НЕЕФЕКТИВНА
1. ІНВЕСТИЦІЇ В ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ (ТЕХНІКА, НАСІННЯ, САДЖАНЦІ,
КОМПЛЕКСИ, ОБЛАДНАННЯ ТОЩО) І ТАК БИ ВІДБУЛИСЬ БЕЗ СУБСИДІЙ
- Мінливий та поганий дизайн програм та їх виконання
- Фрагментований дизайн програм: конфліктуючі цілі, дублювання (
та розпорошення коштів/підвищення адміністративних витрат
- Концентрований на великих виробниках та погано таргетований
дизайн (постійні скандали навколо отримувачів підтримки)
2. ПО СВОЇЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СУТІ, ПРИВ’ЯЗАНІ ДО ВИРОБНИЦТВА РЕСУРСНІ
СУБСИДІЇ ЦЕ:
- Накопичення викривлень в економіці (держава завжли поганий
провісник успішних секторів)
- Поганий інструмент для стимулювання зростання
- Неочікувані бенефеціари (постачальники ресурсів)
3. ПОТРІБНО ПРОДОВЖУВАТИ ШЛЯХ ДО БІЛЬШОЇ ВІДКРИТОСТІ ДАНИХ ПО
ОТРИМУВАЧАХ ДОПОМОГИ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПО ПРОГРАМАХ ПІДТРИМКИ
7. ЯК РЕФОРМУВАТИ? ЧИ ПОТРІБНА
ПІДТРИМКА?
1. МЕТА – ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ТА
ЕКСПОРТ
2. СУЧАСНІ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО
ВТРУЧАННЯ:
- фокус на ринкових та політичних провалах
- суспільні блага (інфраструктура, освіта, наука, СФЗ, захист прав
тощо)
- не треба «ставити на переможців» (в держави це завжди
погано виходить)
8. ЯК РЕФОРМУВАТИ? ЧИ ПОТРІБНА
ПІДТРИМКА?
1. ПРОВАЛ РИНКУ – ДОСТУП ДО КРЕДИТІВ ДЛЯ МАЛИХ
СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ:
- Мораторій на сільгоспземлю: землю не можна використовувати
як заставу (малі працюють в основному на своїй землі)
- Транзакційні витрати
- Асиметрія інформації: банки погано розуміють малих через
брак кредитної історії, належної звітності тощо
РІШЕННЯ:
– СКАСУВАННЯ МОРАТОРІЮ
– ІНСТРУМЕНТ ГАРАНТУВАННЯ КРЕДИТІВ в комбінації із
агрострахуванням
– ОСВІТА як банків так в виробників
9. ЯК РЕФОРМУВАТИ? ЧИ ПОТРІБНА
ПІДТРИМКА?
2. ПРОВАЛ ПОЛІТИКИ – ВПРОДОВЖ 20 РОКІВ ПОЛІТИКА
ПІДТРИМКИ БУЛА НАЦІЛЕНА НА ВЕЛИКИХ
(СУБСИДІЇ/ПОДАТКИ)
- Стимулювало виникнення великих та мега виробників
- Менше місце для малих та нерівні умови впродовж останніх
20 років
РІШЕННЯ:
- Простий та таргетований інструмент стимулювання
капітальних інвестицій та диверсифікації для малих
сільгоспвиробників (в поєднанні із інструментом
гарантування)
- компенсація початкового внеску за кредитом (matching
grant)
- компенсація відсоткової ставки не бажана, оскільки має
значні фіскальні ризики та викривлення
10. ЯК РЕФОРМУВАТИ? ЧИ ПОТРІБНА
ПІДТРИМКА?
2. КОМПЕНСАЦІЯ ПОЧАТКОВОГО ВНЕСКУ ЗА КРЕДИТОМ
- Критерії адресної групи
- Оборот/виручка
- Підєднанні до реєстру сільгоспвиробників
- Таргетування капітальних інвестицій в першу чергу
- Задля диверсифікації – підтримка всже розвинутих
виробнитв (зернових, олійних та курятини) виключити з
критеріїв доступу
- Регулярна оцінка та моніторинг