Презентація до курсу "Прикладна мікологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
у 1867 р.швейцарський ботанік
Сімон Шведенер (1829-1919 рр.)
відкрив подвійну природу лишайників
"Die Flechten als Parasiten der Algen"
4.
Докази паразитичної природисимбіозу:
- водорості сильно змінені:
посилений фотосинтез,
пригнічене розмноження;
- живлення гриба здійснюється
за допомогою гаусторій;
- гриб контролює чисельність
клітин водорості;
- гриб зазвичай не може існувати
самостійно (облігатний
паразитизм), а водорості
чудово розвиваються окремо
6.
ЛИШАЙНИКИ НЕ ЄТАКСОНОМ
І КОЖЕН КОМПОНЕНТ ТАЛОМУ МАЄ
ВЛАСНУ НАУКОВУ НАЗВУ І
ОКРЕМЕ СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
7.
Гіфи гриба -основний формоутворюючий
компонент талому лишайника
Латинська назва лишайника – це назва
його грибного компонента: Xanthoria, Parmelia, Cladonia...
Водорості (за рахунок продуктів фотосинтезу)
забезпечують гриб органікою
9.
МІКОБІОНТ
близько 25 тисячвидів (в Європі близько 2000)
Ascomycota Basidiomycota
Dictyonema glabratum
Multiclavula
ichthyiformis
Lichenomphalia sp.
Cladonia sp.
Caloplaca saxicola
10.
ФОТОБІОНТ
40 родів водоростейі ціанобактерій
фікобіонт ціанобіонт
Nostoc, Stigonema
зелені водорості:
Trebouxia, Trentepohlia
Інколи жовто-зелені, бурі:
Heterococcus, Petroderma
використання флуоресцентних зондівдо рРНК показало,
що клітини базидієвих дріжджів утворюють захисний кортекс
симбіотичні дріжджі продукують токсичну
«вульпінову кислоту»
22.
Інколи лишайникоподібні симбіозиутворюють
зелені водорості (Chlorella xanthella)
та актинобактерії (Streptomyces spp.)
актинолишайники (actinolichens)
вперше
виявлені
у 1964 р.
Лишайники (разом змохами) –
«піонерні» істоти, що заселюють скелі
та забезпечують утворення первинного ґрунту
первинна сукцесія
за участю лишайників,
«вивітрювання» гірських порід
25.
Лишайники – екстремалофіли,що є важливими
продуцентами в умовах тундри
Оленячий мох
(Cetraria islandica та ін.)
Ягель
(Cladonia alpestris та ін.)
Лишайники – продуценти
імуностимулюючихречовин
Umbilicaria esculenta має
противірусну активність
β-Glucan isolated from
Umbilicaria esculenta
induced expression of the
DC maturation markers
CD80, CD86,
and MHC class I and II
43.
some lichen polysaccharidesenhance
production of nitrous oxide (NO) by
macrophages and also alter the production
levels of various proinflammatory and
antiinflammatory cytokines (IL-10, IL-12,
IL-1β, TNF-α, and IFN-α/β) by macrophages
and dendritic cells