PowerPoint Presentation: Червона книга України.

2.  Червона книга України — анотований та
ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що
знаходяться під загрозою зникнення на території
України, і підлягають охороні.

3. • До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно
або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території
України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та
виняткової (морської) економічної зони.
• Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають
особливій охороні на всій території України.
• Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної
книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання,
створення належних умов для розмноження у природних умовах,
розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет
Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні
адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство
охорони навколишнього природного середовища України та інші
державні органи, на які законодавством України та Автономної
Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.

4. Чому Червона?
У книзі сторінки різного кольору:
• Червоні листки – зникаючі чи під загрозою
зникнення.
• Жовті листки – рідкісні види.
• Білі листки – які зустрічаються дуже рідко, їх
завжди було мало на Землі.
• Сірі листки – рідко зустрічаються і мало
вивчені.
• Зелені листки – їх, на жаль, ще мало,
відновлені людиною.

5. Том «Тваринний
світ» складається з
наступних розділів:
Гідроїдні поліпи;
Круглі черви;
Кільчасті черви;
Ракоподібні;
Павукоподібні;
Багатоніжки;
Ногохвістки;
Комахи;
Молюски;
Круглороті;
Риби;
Земноводні;
Плазуни;
Птахи;
Ссавці.
Том «Рослинний
світ» складається з
наступних розділів:
Судинні рослини;
Водорості;
Мохоподібні;
Лишайники;
Гриби.

6. Молодильник озерний
• Молодильник озерний (Isoëtes lacustris L.)
— багаторічна рослина родини
молодильникових Isoëtaceae. Багаторічна
рослина 5-20 см заввишки. Ризоїди
численні, густі. Стебло бульбоподібне.
Наукове значення як рідкісний реліктовий
вид на північно-східній межі поширення.
Єдиний представник класу Isoëtopsida у
флорі України.
• Причини зміни чисельності:Забруднення
озер (антропогенна евтрофікація). В
останнє десятиліття виявлено ряд нових
місцезнаходжень, де вид раніше не
фіксувався.

7. Зелениця альпійська
• Багаторічна вічнозелена трав'яна
рослина зі сланким стеблом 20-40 см
завдовжки.
• Причини зміни чисельності:
Антропогенні (випасання худоби,
рекреація), природні (підвищення
ценотичної конкуренції). Вид нормально
відновлюється при знятті ценотичної
конкуренції і зниженні впливу випасу чи
антропогенного навантаження, заселяє
вторинні екотопи.

8. Плаун річний
• Природоохоронний статус виду: Вразливий
• Наукове значення: Вразливий вид на межі
ареалу.
• Причини зміни чисельності: Заготівля як
декоративної та лікарської рослини, вирубування
лісів, рекреаційне навантаження.
• Загальна біоморфологічна
характеристика:Хамефіт. Багаторічна трав'яна
рослина 10-30 см заввишки. Стебло повзуче, у
вузлах негусто укорінюється, вкрите лінійно-
ланцетними листками (мікрофілами), які
розташовані перпендикулярно до стебла або
відігнуті донизу. Стробіли поодинокі, сидячі,
ціліндрич-ні, без ніжок. Спороносить у липні-
вересні. Розмножується спорами і вегетативно.

9. Баранець звичайний
• Багаторічна вічнозелена трав'яна рослина 5-20
см заввишки. Стебло висхідне, рівно-дихотомічно
розгалужене, по мірі наростання біля основи
полягає і вкорінюється, формуючи куртинки до
1,5 м в діаметрі. Стебло густо вкрите лінійно-
ланцетними філоїдами, у 8 вертикальних рядах.
Спорангії у пазухах філоїдів. Вегетативне
розмноження вкоріненням полеглої частини
стебла і за допомогою виводкових бруньок.
• Причини зміни чисельності:Не має підземних
запасаючих органів і бічних бруньок, тому зламані
пагони не відновлюються. Зникає внаслідок
підвищення ценотичної конкуренції, не
переносить лісових пожеж, рекреаційного
навантаження.

10. Печериця мухомороподібна
• Шапинка діаметром 2-6 см, товста,
м'ясиста, спочатку напівкуляста, згодом
опуклорозпростерта, суха, шовковиста,
біла, згодом сірувато-жовтувата.
Пластинки вільні, тонкі, густі, спочатку
білуваті, згодом світло-рожеві, в кінці бурі.
• Причини зміни чисельності: Надмірні
рекреаційні навантаження на
місцезростання.

11. Квітохвісник Арчера
• Молоде плодове тіло грушоподібне або
оберненояйцеподібне, 4-5-5 см у діаметрі, з
довгими міцеліальними тяжами при основі.
• Перидій білуватий, тришаровий, після розриву
залишається біля основи ніжки у вигляді вольви.
• Ніжка циліндрична, 8-10x1-2,5 см, до основи
звужується, догори розширена, в середині
порожня, назовні білувата, у верхній частині
червонувата, жовтувато-рожева, біля основи з
білуватою вольвою.
• Від ніжки відходить 3-8 лопатей, стрічкоподібних,
дугоподібно викривлених, 3,5-4,5x0,4-0,6 см,
оранжево-червоних, які спочатку з'єднані на
верхівці, а потім роз'єднуються і зіркоподібно
розстеляються; при цьому краї лопатей на кінці
часто роздвоюються.
• Зовнішня поверхня лопатей з помітною
поздовжньою борозенкою.

12. Гомф булавоподібний
• Наукове значення:Єдиний представник роду в Україні.
• Плодове тіло широке, булавоподібне, ву-хоподібне, 4-
12x2-10 см, асиметричне, м'ясисте. Шапинкоподібна
верхня частина плодового тіла плоска, увігнута, зрідка
лійкоподібна, з тонким, інколи розсіченим поздовжніми
тріщинами лопатевим краєм, спочатку повстиста, потім
гладенька, фіолетова або м'ясо-червона, згодом жовто-
коричнева, сірувато- або коричнювато-червона, вох-
рянокоричнювата, з бузковим відтінком.
• Причини зміни чисельності:Евтрофікація та підкислення
лісових ґрунтів. Збирання населенням.
• Умови місцезростання:Хвойні та листяні ліси на
вапнякових і глинистих ґрунтах.

13. Мухомор щетинистий
Моховик паразитний

14. Листочня кучерява
Сироїжка синювата

15. Гігроцибе ковпакоподібна
• Шапинка від блідо- до яскраво-рожевої, червонувато-
чи лілувато-рожева, помаранчева, часто дещо
різнобарвна, видовжена, гостроконічна, пізніше
розпростерта, з піднятими догори краями, з гострим
горбком, гладка, спочатку, особливо у вологому стані,
клейка, пізніше дуже суха, волокниста, край рівний
чи городчастий, пізніше глибоко розтріскується на
сектори, 2-7 см у діаметрі.
• Пластинки від прикріплених до майже вільних, рідкі,
вузькі, товсті, спочатку світло-рожеві, з віком
вицвітають до білих.
• Спори 6,5-9x4,5-6 мкм, широко-еліпсоїдні, гладенькі.
• поровий порошок білий.
• Ніжка 4-15x0,4-1 см, однакова за товщиною по всій
довжині або ж донизу дещо потовщується, гола,
шовковиста, порожниста, дуже ламка, біла,
кремувата чи навіть трохи лілувата.

16. Міріостома шийкова (дірчаста,
стрижневидна)
• Плодові тіла спочатку приплюснуто-кулясті, 2-
10 см завширшки, 4-5 см заввишки, біля
основи звужені, рудуваті, рудувато-коричневі.
• Чисельність та структура популяцій:
Трапляється поодиноко, зрідка групами з 2-3
плодових тіл.
• Причини зміни чисельності: Руйнування місць
зростання через вирубування насаджень на
піщаних ґрунтах; шкоди грибу завдають
навіть рубки-очищення.

17. Конюшина червонувата
• Багаторічна трав'яна рослина до 20-90 cм
заввишки. Стебла прямостоячі чи висхідні.
Листки в обрисі яйцеподібні, листочки ланцетні
4-8 см завдовжки та 1-1,5 см завширшки, по
краю нерівномірно зубчасті, зісподу із сіткою
жилок.
• Причини зміни чисельності:Вид
характеризується стенотопною еколого-
ценотичною амплітудою і є чутливим до
надмірного впливу антропогенних факторів,
погано відновлюється. За останні десятиліття
число локалітетів і чисельність популяцій
скоротилися.

18. Фіалка біла
• Багаторічна трав'яна рослина 8-12
см заввишки, з висхідним
кореневищем і розетками листків.
• Причини зміни
чисельності:Руйнування природних
локалітетів, розорювання лучно-
степових схилів, випалювання
чагарників.

19. Дзвоники карпатські
• Багаторічна трав'яна майже гола або коротко-
шорстко-опушена рослина з видовженим, косо
горизонтальним кореневищем. Стебло при
основі висхідне, 15-40 см заввишки,
тонкоборозенчасте, негусто улис-нене.
• Причини зміни чисельності:Головним
лімітуючим фактором поширення виду в регіоні
є наявність карбонатних субстратів. У деяких
місцях (Свидовець) негативний вплив може
мати інтенсивне випасання і пов'язана з ним
евтрофікація екотопів. Іноді знищують у
відносно доступних місцях для пересаджування
до альпінаріїв.

20. Котячі лапки карпатські
• Пучкуватокореневий напів-кущик з
інтенсивно галузистими короткими
висхідними кореневищами,
здерев'янілими разом з нижньою
частиною безрозетко-вих надземних
пагонів 5-20 см заввишки. Більшість
листків зосереджена при основі
стебел, стеблові листки нечисленні.
• Причини зміни чисельності:
Обмеженість відповідних субстратів,
випас худоби та інші прояви
господарської діяльності людини.

21. Льон Палласів
• Напівкущик, 7-20 см заввишки, з
несправжньорозетковими пагонами. Коренева
система стрижнева, підземні пагони у вигляді
коротких кореневищ, гілок кау-декса. Рослини
повністю опушені густими, короткими,
відстовбурченими, сріблясто-білими волосками.
Листки широколінійні, сидячі. Суцвіття дихазій,
квітки жовті. Плід коробочка.
• Причини зміни чисельності:При надмірному впливі
антропогенних факторів, (порушення
місцезростань, будівництво, сільськогосподарська
діяльність, витоптування в результаті рекреації,
випасання худоби) відбувається різке зменшення
чисельності. Процес відновлення повільний, що
пов'язано з біоморфологічними і екологічними
особливостями - специфікою форми росту, малою
кількістю коробочок і насіння, стенотопністю.

22. Тюльпан гранітний
• Багаторічна трав'яна рослина 20-35 см заввишки.
• Цибулини з темно-бурими оболонками та
суцільним кільцем густих щетинок навколо денця.
• Листки лінійноланцетні, з гострою верхівкою,
здебільшого дугоподібно вигнуті вгору або назовні.
• Квітки поодинокі, рідко по 2-3 (ssp. bestashica
Klokov et Zoz), жовті, 17-35 мм завдовжки, яскраві,
часто зовні з рожево-бузковим від-дінком.
• Зовнішні листочки оцвітини вужчі, ніж внутрішні,
часто у 1,5 раза.
• Листочки оцвітини найширші нижче середини.
Коробочка до 20 (25) мм завдовжки.
• Цвіте у квітні-травні, плодоносить у червні.
Розмножується насінням та вегетативно
цибулинами.

23. Тюльпан Шренка
• Багаторічна трав'яна рослина 10-40 см
заввишки.
• Цибулина яйцеподібна з бурими
тонкошкірястими, з внутрішнього боку
притиснутоволосистими оболонками.
• Стебло голе або у верхній частині
опушене.
• Листки (2-3) широко-ланцетні, хвилясті,
сизі, звичайно зісподу опушені.
• Квітки 2,5-5 см завдовжки, поодинокі,
частіше червоні, іноді жовті та білуваті.
• Плід довгаста коробочка. Цвіте у квітні-
травні.
• Плодоносить у червні-липні.
Розмножується цибулинами та насінням.

24. Дзвоники Кладни
• Напівкущик з інтенсивно галузистими, довгими,
тонкими, висхідними чи горизонтальними
кореневищами, мичкуватою кореневою системою
та висхідними й частково лежачими
непоодинокими без-розетковими надземними,
здерев'янілими у нижній частині пагонами (іноді
утворюють дернини). Прикореневі листки під час
цвітіння часто відсутні, нечисленні, дрібні, з
довгими черешками й серцеподібними, по краю
дрібно- й тупозубчастими пластинками, стеблові
листки сидячі, вузьколанцетні чи лінійні. Квітки
верхівкові, великі, поодинокі (іноді 2-3).
• Причини зміни чисельності:Обмеженість
відповідних субстратів, різні прояви господарської
діяльності людини (випасання худоби).

25. Сосна кедрова (кедрова
європейська)
• Фанерофіт. Хвойне дерево 20-25 (30 м) заввишки,
тривалістю життя до 400 і більше років. Крона
яйцеподібна, кора тріщинувата коричнево-сірого
кольору.
• Деревина міцна, смолиста, запашна.
• Хвоя тригранна 8-12 см завдовжки, 1 мм
завширшки, зібрана на вкорочених пагонах у
пучки по 5 штук.
• Шишки бурі, яйцеподібні, спрямовані вгору або
відхилені вбік, 5-8 см завдовжки, 5 см завширшки.
• Насіння до 1 см завдовжки, в товстій лушпині,
їстівне.
• Пилування відбувається у червні-липні, насіння
достигає у жовтні-листопаді.

26. Модрина польська
• Дерево 20-30 м заввишки з м'якою хвоєю, що
опадає на зиму. Росте швидко.
• Тривалість життя понад 500 років.
• Деревина червоно-бура, смолиста, міцна.
Стробіли різностатеві, однодомні.
• Мегаспо-рофіли по 2, прикриті твердими
лусками, зібрані в шишки, мікроспорофіли в
пазухах лусок спірально розташовані в
мікростробі-лах. Шишки невеликі, 15-25 мм
завдовжки, яйцеподібнодовгасті. Насіння
дрібне, крилате.
• Пилує у квітні-травні, обнасінюється у
вересні-жовтні.
• Розмножується насінням.
• Світлолюбна, морозостійка рослина.

27. Яловець високий
• Вічнозелене дерево до 15 м заввишки.
Тривалість життя 600 років.
• Стовбур збіжистий, скривлений, у
старому віці дуплистий.
• Кора сіра, від-слонюється тонкими
смужками. Хвоя завдовжки 1 мм,
лускоподібна, тупа.
• Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі,
фіолетово-чорні, вкриті дерев'янистими
лусками, дозрівають через рік, восени.
• Запилюється у березні-квітні.
• Розмножується насінням.

28. Сальвінія плаваюча
• Однорічна водна папороть з ниткоподібним,
розгалуженим, стеблом від 3 до 8 см
завдовжки.
• Коренева система не розвинута.
• В завдовжки мутовках по три листки, з яких
два - цілокраї плаваючі, третій - розсічений на
9-14 долей, занурений, виконує функцію
кореня.
• Плаваючі листки овально-еліптичні тупі, на
верхньому боці з щетинистими білими
волосками, на нижньому - з бурими.
• Спорокарпії кулеподібні, зібрані біля основи
занурених листків.
• Спороносить у серпні-вересні.
• Розмножується спорами.

29. Кальдезія білозоролиста
Цибуля білувата

30. Шипшина Чацького
Берека

31. Білоцвіт літній
Нарцис вузьколистий

32. Гадюча цибулька гроноподібна
Рястка Буше

33. Плодоріжка блощична
Зозульки іберійські

34. Півники рогаті
Півники сибірські

35. Пелікан рожевий
• Маса тіла - до 11,5 кг, довжина - 140-
175 см, розмах крил - 245-295 см.
• Дорослий птах білий з рожевим
відтінком та темно-бурими маховими
перами.
• Молодий птах темно-бурий.

36. Чапля жовта
• Маса - 230-370 г, довжина тіла - 440-
470 мм, розмах крил - 800-920 мм.
• Голова та шия жовті, низ тулуба,
хвіст і крила білі, спина винного
кольору; дзьоб блакитний, лапи
темно-сірі.
• Один з 5-ти видів роду; єдиний вид
роду у фауні України.

37. Косар
• Перелітний птах. З'являється у
березні-квітні. Оселяється на прісних
та солонуватих водоймах. Гніздиться
колоніями. Гнізда влаштовує на
кущах, заломах очерету або
деревах.
• Дзьоб довгий, плоский, розширений
на кінці; ноги довгі. Довжина тіла -
800-900 мм, розмах крил - 1150-1400
мм. Вага птахів - до 2 кг. У
шлюбному вбранні білий, на волі
вохриста пляма, на голові вохристий
чуб, на горлі жовтогаряча гола шкіра;
дзьоб чорний з жовтою верхівкою,
ноги чорні.

38. Скопа
• Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть
з'являтися на початку березня; основний проліт
у третій декаді березня - другій декаді квітня.
Оселяється поблизу великих водойм, мало
відвідуваних людиною. Гніздо розміщують на
високих деревах на верхівці або товстих бічних
гілках крони.
• Маса тіла - 1,1-2 кг, довжина тіла - 55-70 см,
розмах крил - 145-170 см. Самка за розмірами
дещо більша від самця, за забарвленням не
відрізняється. Хижий птах, більший за середні
розміри. Верх бурий з невеликою плямистістю;
низ білий. Крила знизу сірувато-білі з чорними
кінцями і темними смугами. Хвіст світлий,
короткий, з темними смугами. У польоті
здалеку нагадує великого мартина.

39. Беркут
• Довжина тіла - до 900 мм, розмах
крил - до 2170 мм. Маса тіла - до 6 кг.
У дорослого птаха верх голови і
задня частина шиї рудувато-вохристі
з золотистим відтінком, інше
оперення темно-буре; хвіст сіруватий
з вузькими темними поперечними
смугами, на кінці - широка темна
смуга; восковиця і пальці жовті. У
молодого птаха забарвлення темно-
буре; основа махових пер біла; хвіст
білий з широкою темною смугою на
кінці; протягом 5 років оперення
поступово набуває вигляду, як у
дорослого.

40. Гриф чорний
• Осілий, нерегулярно кочовий птах.
Гніздиться окремими парами або
розрідженими скупченнями до 5-7 пар у
верхньому поясі Кримських гір. Гнізда
будує на деревах. Період відкладання
яєць триває з початку березня до початку
квітня. У кладці одне яйце.
• Дуже великий птах з широкими довгими
крилами та коротким хвостом. Маса тіла -
до 12 кг, розмах крил - 2,5-3 м. У
дорослого голова і верхня частина шиї
вкриті коротким бурим пухом, темнішим
на лицьовій частині голови та горлі.

41. Балабан
• Маса тіла: 800-1100 г, довжина тіла:
480-570 мм, розмах крил: 1100-1250
мм.
• У забарвленні лише вікові відмінності.
• У дорослого верх сірувато-бурий, пера
зі світлою облямівкою, голова білувата
з бурими рисками, низ білуватий з
поздовжніми бурими смугами, дзьоб
сірий, восковиця і ноги жовті.
• Молодий птах зверху темніший, знизу
плямистіший, восковиця і ноги
блакитно-сірі.

42. Тетерук
• Маса тіла дорослих птахів: самця
- 1100— 1400 г самки - 750—1100.
Розміри (мм) самця (самки):
довжина тіла - 508-708 (470-508),
розмах крил - 805—897 (770—
800).
• Самець чорний з темно-синім
металічним полиском, над оком
червона "брова", на крилі біле
"дзеркальце", хвіст ліроподібний.
Самка бура, на хвості невелика
вирізка.

43. Орябок
• Осілий вид. Заселяє ліси різного типу,
проте перевагу віддає деревостанам, у
яких переважають береза, ялина, вільха
з густим підліском та добре зволоженим
грунтом.
• Розміри дорослих птахів: маса - 350—
500 г довжина тіла - 350—370 мм,
розмах крил - 480—540 мм. Самець
зверху сірий з чорно-бурими і рудими
поперечними смугами. На голові "чуб",
над оком червона "брова". Підборіддя і
горло чорні, облямовані білою смугою.

44. Журавель сірий
• Весняна міграція у березні - на початку
травня. Оселяється по заболочених
лісах, на великих відкритих болотах та у
заплавах з заростями очерету.
Гніздиться окремими парами, гнізда з
рослинних решток на купинах або сухих
місцинах.
• Маса тіла: 4-7 кг, довжина тіла: 114-130
см, розмах крил: 200-230 см. Шия, дзьоб
і ноги довгі. Дорослий птах сірий, на тім'ї
гола червона шкіра; потилиця, горло і
верх шиї чорні, по боках голови білі
смуги, дзьоб буруватий, ноги чорні.

45. Кулик-довгоніг (ходуличник)
• Перелітний птах. Весняна міграція у
квітні-травні. Заселяє узбережжя
морів, прибережні о-ви, напівзатоплені
острівці, долини річок, купинясті
болота, мілководні прісні і солонуваті
озера, відстійники, риборозплідні
ставки.
• Довжина тіла - 35—40 см, розмах крил
- 67—83 см, маса - 150—190 г. У
дорослого влітку верх голови і шия
ззаду чорні або білі, спина і крила
чорні з полиском, решта оперення
біла, дзьоб чорний, ноги червоні;
взимку тім'я і задня частини шиї
сіруваті.

46. Кулик-сорока
• Гніздовий перелітний птах. Прилітає
в першій половині березня - середині
квітня. Оселяється на низинних
узбережжях морів, річок, озер,
водосховищ, також на солончаках.
Гніздиться окремими парами.
Відкладання яєць з другої половини
квітня до початку травня.
• Маса - 330—750 г, довжина - 40—45
см, розмах крил - 80—85 см. Кулик
середніх розмірів. Забарвлення
строкате - верх і груди чорні, низ
білий. Дзьоб, ноги та кільце навколо
ока червоно-рожеві.

47. Крячок малий
• Заселяє о-ви і коси, піщані пляжі та
оголені ділянки дна лиманів, піщані і
галечникові береги та о-ви річок, озер,
риборозплідні стави. Гніздиться у
моновидових та полівидових колоніях.
Гнізда - невеликі ямки в піску, гальці чи
м'якому ґрунті.
• Чисельність i причини її зміни: В Україні
чисельність становить 2,5-4 тис. пар, з
тенденцією до зменшення.
• Причини зміни чисельності: деградація
місць гніздування внаслідок господарської
діяльності людина

48. Кульон великий (кроншнеп
великий)
• На Зх. Україні гніздиться на заплавних луках,
іноді на полях, пасовищах, сінокосних луках; на
пд. України - в заплавах річок, на вологих
ділянках балок та струмків, в агроценозах.
Моногам, гніздиться парами або невеликими
угрупованнями.
• Гнізда - невеликі заглиблення в грунті, вимощені
сухою травою або без неї, у кладці - 4 яйця.
• Найбільший кулик, що трапляється на Україні.
• Розмах крил: 80-100 см, маса тіла: до 1 кг.
Дорослий птах зверху темно-бурий з білуватою
строкатістю, над оком - світла "брова", низ
спини, поперек, надхвістя і черево білі з темно-
бурими рисками на грудях, волі та боках тулуба.

49. Голуб-синяк
• Гніздовий, перелітний. У помірно холодні
зими трапляється майже по усій країні.
Прилітає на місця розмноження у березні-
квітні. Заселяє ліси різного типу, перевагу
віддає листяним і мішаним, старим, з
дуплистими деревами, поряд з відкритими
місцями.
• Маса тіла - до 300 г, довжина тіла - 31-34
см, розмах крил - 63-70 см. Дорослий птах
сизувато-сірий, на шиї і волі металічний
полиск, верхівка хвоста чорна, дзьоб
червонуватий з жовтою верхівкою, ноги
червоні, восковиця біла. Молодий птах
буруватий.

50. Пугач
• Осілий. Активний у сутінках і вночі.
Токування відбувається наприкінці
зими.
• Гніздиться по глухих ярах, берегових
урвищах, скельних виходах, рідше в
лісах і на болотах. Яйця відкладає в
кінці лютого - на початку березня.
• Гнізда влаштовує на глухих ділянках
лісів, байраків чи скельних виходів на
землі в нішах, на виступах або під
коріннями дерев і чагарників.
• Маса тіла - 1,5-4,2 кг, довжина тіла -
600750 мм, розмах крил - 1600-1880
мм.

51. Сич волохатий
• Невелика сова. Довжина тіла - 207-270
мм, розмах крил - 55-62 см, маса тіла -
116-197 г. Голова порівняно велика з
добре вираженим лицевим диском
білого кольору. Верх бурий з білими
плямами, низ світлий з бурим
поздовжнім рисунком.
• Очі та дзьоб жовті. Кігті чорні. Пальці
оперені до кігтів.
• На Поліссі оселяється в стиглих
соснових лісах з домішкою осики та
берези.
• Шлюбні крики самців чути в березні-
квітні.
• Гніздиться в дуплах жовни чорної,
займає штучні гніздівлі.

52. Сипуха
• Переважно осілий; зареєстровані
кочівлі на значні відстані: у м. Ніжині
Чернігівської обл. виявлена особина,
закільцьована в Німеччині.
Гніздиться в населених пунктах у
будівлях і в дуплах дерев. Шлюбний
період починається в березні.
• Довжина тіла - 33-38 см, розмах
крил— 8593 см, маса тіла - близько
300 г. У T. a. guttata забарвлення
верху сірувате, низу - іржасте, темні
плями виражені і численні. Хвіст
рудий. Дзьоб жовтуватий. Райдужна
оболонка ока чорна.

53. Сова довгохвоста
• Один з найпоширеніших видів сов
Закарпатської обл., трапляється частіше
у букових лісах. Загальна чисельність
складає близько 1 тис. ос., яка зростає у
зимовий період за рахунок міграцій птахів
з пн. Чисельність європейської популяції
складає 53-140 тис. ос. У європейській
частині Росії, Білорусі і країнах Балтії
починаючи з 1960-х рр. зареєстровано
ріст чисельності і розширення ареалу на
пд.-зх. Причинами зміни чисельності є:
незаконне знищення у сезон полювання,
вирубування старих лісових масивів.
Чисельність залежить також від
інтенсивності розмноження мишоподібних
гризунів.

54. Сиворакша
• Гніздовий перелітний птах. Прилітає у
кінці квітня - на початку травня.
• У лісовій смузі гнізда влаштовує в
дуплах; у степовій - заселяє нори у
схилах урвищ, нерідко поряд із
бджолоїдкою звичайною.
• Гніздиться окремими парами або
колоніями до 5 пар.
• Кладка у травні-червні, з 3-6 яєць.
Насиджують самка і самець протягом 18-
19 днів.
• Має один гніздовий цикл. Пташенята
вилітають з гнізда у віці 26-28 днів, у
липні.
• Осінній відліт у серпні-вересні. Живиться
великими комахами та дрібними
хребетними.

55. Жовна зелена (дятел зелений)
• Гніздовий, осілий і кочовий птах.
Оселяється в листяних і мішаних
лісах, переважно річкових долин.
• У другій половині квітня утворює
пари і видовбує дупла, переважно
в м'яких породах дерев.
• Кладки з 2-8 яєць з'являються у
другій половині травня - на
початку червня.
• Пташенята залишають гніздо в
червні-жовтні.
• Живиться переважно мурахами та
їхніми лялечками, може їсти
плоди вишні, черешні, шовковиці.

56. Дятел білоспинний
• Довжина тіла: 240-260 мм; маса самця:
105112 г, самки: 105-106 г. Виражений
статевий диморфізм.
• У самця верх голови червоний, а у самки
- чорний.
• Потилиця та верхня частина спини чорні,
нижня частина спини біла.
• Боки тулуба з повздовжніми вузькими
темними рисками. Черево біле.
• Підхвістя і задня частина черева
червоні.

57. Жайворонок сірий
• Перелітно-кочовий птах. На гніздових ділянках
з'являється у кінці квітня. Трапляється у посушливих
степових р-нах з солончаками, пісками, перелогами
та випасами з негустою трав'яною рослинністю.
• Гніздиться окремими парами. Гнізда з решток
рослин влаштовує на землі. Кладки яєць
трапляються з початку травня до початку липня, у
частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового
періоду буває 2 кладки.
• У кладці 4-5 яєць. Пташенята залишають гнізда у
віці 9 днів. Перших зльотків спостерігають з кінця
травня, погано літаючі пташенята трапляються до
початку серпня. Вигодовують пташенят обидва птахи
пари.
• У післягніздовий період птахи тримаються зграями.
• Влітку живиться комахами, головним чином жуками і
прямокрилими, до раціону входить і рослинна їжа.
• У зимовий період у живленні переважає насіння
різних рослин.

58. Шпак рожевий
• Перелітний птах. Перебування виду в країні має
інвазійний характер.
• З місць зимівлі прилітає на початку травня.
Оселяється переважно у скелясто-степових
біотопах на кам'яних осипах та вапнякових
урвищах.
• Гніздиться щільними колоніями, у вапнякових
скелях, осипах, під стріхами будівель.
• Кладка (травень-червень) з 4-6 яєць. Пташенята
з'являються на початку липня.
• Після завершення гніздування молоді з дорослими
мандрують зграями у липні-серпні.
• Живиться сарановими, жуками, цикадами,
збираючи їх на відкритих цілинних ділянках,
перелогах, у лісосмугах та фруктових садах.
• У липні-серпні значну частину живлення складають
стиглі плоди вишні, шовковиці тощо.

59. Скеляр строкатий
• В Криму трапляється переважно на
кам'янистих гірських плато та схилах, у
Карпатах - на найвищих полонинах з
кам'яними розсипами та урвищами.
Прилітає у квітні.
• Гніздо влаштовує в нішах та на карнизах
скель. Відкладання яєць у травні-червні.
Кладка з 4-5 (рідко 6) яєць. Насиджує
самка 14-15 діб.
• Може мати 2 кладки на рік. Відлітає в кінці
серпня - вересні.
• Характер живлення: комахи, дрібні
молюски та інші безхребетні, дрібні
ящірки.

60. Синиця біла
• Малочисельний гніздовий і
кочовий вид.
• Заселяє ділянки вологих лісів і
чагарники поблизу боліт. Гнізда в
дуплах дерев, нішах старих
будівель. Гніздиться у травні-
червні.
• У кладці 10-12 яєць.
Насиджування 13-14 діб. Гніздова
біологія виду в Україні не
достатньо вивчена. Раціон: дрібні
комахи та павуки, взимку - ще й
насіння рослин.
• Довжина тіла - близько 14 см,
маса птахів в межах 12,5-15,5 г.

61. Вівсянка чорноголова
• Трапляється у відкритих сухих степах, на
зсувних схилах морських берегів.
• Тримається серед високої рудеральної
рослинності, молодих полезахисних
лісосмугах та чагарниках.
• У місцях гніздування з'являються в квіті-
травні.
• Гнізда розташовуються в кущах та заростях
трав'яних рослин. У кладці 2-7, частіше 4-5
яєць.
• Насиджує самка протягом 14-16 днів.
• Пташенята залишають гніздо у віці приблизно
12 діб. Відліт у липні-серпні.
• Живиться зерном культурних рослих,
насінням бур'янів та комахами.

62. Їжак вухатий
• Степові місцини, особливо ділянки
псамофітного степу, деградовані
пасовища, схили ярів, крейдяні
відслонення.
• Веде сутінково-нічний спосіб життя.
• В якості житла використовує нори,
купи хмизу і бур'яну.
• Для тимчасових схованок
використовує ямки в землі, щілини
серед каміння.
• Характерна сплячка, яка триває з
кінця жовтня до середини березня.
Парування у квітні, у виводку 3-8
малят.
• Статева зрілість після року життя.

63. Хохуля руська
• Оселяється у заплавах, старицях, озерах,
ставках, меліоративних каналах з відкритим
дзеркалом води і густою прибережною
рослинністю.
• Кочує під час весняних паводків та у випадках,
коли водойма стає непридатною для життя.
Всеїдна.
• Статевої зрілості досягає наступного року після
народження у віці 9-10 місяців.
• Розмножується 1-2 рази на рік. У виводку 1-6
малюків (найчастіше 3-4).
• Тіло - 18-23 см; мускулистий, сплющений з боків
хвіст майже дорівнює довжині тіла і має кіль з
жорсткого волосся.
• Голова закінчується рухливим хоботком.
• Очі та вуха - маленькі. Хутро м'яке та густе, має
властивість не змочуватись водою.

64. Кутора мала
• Населяє берегові ділянки водойм, які густо
заросли трав'янистою рослинністю, деревами та
кущами.
• Живиться навколоводною мезофауною (черви,
молюски, ракоподібні, комахи, личинки) та
дрібними хребетними.
• Статевої зрілості досягає на першому році життя.
У приплоді 2-5 малят.
• Характерне двоколірне забарвлення хутра:
сріблясто-чорне на спині та світле на черевці.
• Довжина тіла до 6-9 см, хвоста - 4-6 cм.
• Від близького виду, кутори великої, відрізняється
меншими загальними розмірами, меншим
розвитком кіля на нижньому боці хвоста та менш
розвиненими плавальними оторочками на лапах.

65. Нетопир звичайний
• Хутро на спині темнокоричневе, іноді з
червонуватим або золотистим відтінком.
• Черевце світліше.
• Літальна перетинка темна.
• Вуха темні, заокруглені, лише трохи довші, ніж
ширші.
• Козелок витягнутий, з округлою верхівкою.
• Великий палець коротший, ніж ширина зап'ястка,
виміряна на складеному крилі.
• П'ятий палець кисті довжиною близько 40 мм.
Нижня третина спинного боку міжстегнової
перетинки вкрита шерстю, натомість уздовж
нижньої частини гомілки - оголена.
• Друга фаланга 3-го пальця крила довша, ніж
третя.
• Довжина тіла: 32-49 мм, вуха: 7-13 мм, козелка:
4-5,5 мм, передпліччя: 26-34 мм, вага: від 3 до 9,2
г.

66. Вухань австрійський
• Типовим біотопом є широколистяні ліси і
печерні регіони Карпат, Поділля, Криму.
• Схильний до синантропії, тяжіє до людських
осель, парків і садів. Осілий.
• Оселяється в дуплах дерев і тріщинах
скельних відслонень, у суворі зими часто
зустрічається в печерах і каменоломнях.
Політ маневровий; полює на дрібних нічних
комах, переважно на узліссях, галявинах,
садках.
• Веде переважно усамітнений спосіб життя,
влітку самиці формують невеликі виводкові
групи.
• Статевої зрілості досягає на 2 рік життя.
Плодить раз на рік по 1 малечі. Вид-двійник
вуханя звичайного.

67. Заєць білий
• Зустрічається у всіх типах лісових
насаджень.
• Веде присмерковий спосіб життя. Гін з
середини лютого, з перервами вагітності, до
кінця липня. Буває від 2 до 4 виводків.
• Вагітність 48-51 днів. На 8-9 день після
народження молоді можуть самостійно їсти.
• Живиться рослинною їжею: злаками, різною
травою та лісовими ягодами. Зимою їсть
пагони та кору дерев, сіно.
• Тварина середнього розміру, за складом
тіла нагадує кроля.
• Довжина тіла—44-74 см, вага - 2,5-5,5кг.
• Забарвлення літом буро-сіре, зимою—
чисто біле.

68. Ховрах європейський
• Осілий вид, що живе в норах, які влаштовує
горизонтально у малопотужному шарі ґрунту,
гніздові камери розміщує у скельному ґрунті,
зокрема серед брил пісковиків, іноді
використовує нори сліпаків. Активний з кінця
березня до початку жовтня.
• У пд. частині ареалу впадає у літнє теплове
заціпеніння (серпень-вересень), яке
переходить у зимову сплячку.
• Живиться переважно дикорослими а також
культурними рослинами (злаки, листя цукрових
буряків), а також комахами і дрібними
хребетними.
• Парується в кінці березня. Самка раз на рік
(квітень) народжує 4-6 малят. Місцями
перебування слугують вигони, балки, схили
кряжів, каньйони річок, пасовища, пришляхові
кювети, старі дамби та ін.

69. Сліпак подільський
• Відносно дрібний гризун довжина
тіла до 23 см, хвіст майже не
помітний до 3 см.
• Пристосований до підземного
способу життя: тулуб валькуватий,
вушна раковина відсутня, очі скриті
під шкірою.
• Завжди помітні різці ізольовані від
ротової порожнини внутрішніми
виростами губ.
• Хутро густе м'яке, забарвленвід
світло-палевого до бурого.

70. Соня садова
• Мешканець непорушених лісових масивів.
• Загалом властивий бореальним
угрупованням.
• Селиться переважно в ялиново-букових
лісах з багатим підростом та наявністю
великоплідних і дуплистих дерев.
• Гнізда влаштовує в дуплах дерев і
розщілинах, серед каміння та у ходах
кротів.
• Всі знахідки в Україні є літніми.
• На зиму впадає в сплячку (з жовтня до
квітня). Зимові гнізда влаштовує у дуплах
або норах. Типова пожива - букові та лісові
горіхи, жолуді, фрукти, комахи.
• Плодить 1-2 рази на рік по 4-7 малят.
Живуть до 3-5 років.

71. Тушканчик великий
• Тварина активна у сутінках та вночі. Живе в
норі, яка веде до гніздової камери.
• Перед нею звірок щоденно створює земляну
пробку, яка захищає його від нападу ласок,
полозів та гадюк.
• У сплячку залягає у жовтнілистопаді, а
пробуджується у березні-квітні.
• Живиться цибулинами лілійних, листям
полину, злаків, їхнім насінням, іноді -
комахами.
• Викопує насіння баштанних культур та псує
їх сходи.
• Самиця весною та на початку літа народжує
2-8 малят.
• Значну небезпеку для гризуна становлять
тхори, сови та мартини.

72. Мишівка лісова
• Зустрічається спорадично.
• Віддає перевагу місцям мешкання з високим густим
травостоєм, галявинам, вирубкам, чагарниковим
заростям, в першу чергу ягідникам.
• Зрідка оселяється у соснових посадках, ялицевих та
соснових лісах.
• Гнізда будує з осоки, лісових трав і листя в пустотах
між корінням, в невисоких дуплах, в трухлявій
деревині пнів, іноді риє нори.
• Активна з квітня по жовтень.
• Взимку впадає у сплячку.
• Просинається при температурі вище за 10оС.
• Веде здебільшого сутінковий та нічний спосіб
життя.
• Основу раціону складають комахи, насінини та
ягоди.
• Розмножується 1 раз на рік. Вагітність триває 30
днів. В приплоді 2-6 малят (в середньому 4).

73. Хом’як звичайний
• Осілий норний вид, що влаштовує підземні
галереї з кількома виходами глибиною до 2,5 м
з численними віднорками, каморами, тунелями і
гніздовими камерами. Відносно всеїдний звір.
• На зиму збирає величезні запаси їжі (зерно,
насіння, коріння та коренеплоди), маса яких
може нараховувати 20 кг.
• В пн. регіонах впадає в сплячку, а в пд. взимку
просто стає малоактивним.
• Веде сутінковий і нічний спосіб життя.
• Схильний до синантропізації.
• Має значний репродуктивний потенціал.
• З квітня по серпень самка здатна дати 2-3
виводки, в яких зазвичай буває 10 малят.
• Починає розмножатися у 3-4-місячному віці.
• Різноманітні відкриті ландшафти, цілина, поля,
агроценози, лісосмуги, захаращенні узлісся,
городи, подвір'я.

74. Строкатка степова
• Характерний мешканець степу, інколи
зустрічається на посівах багаторічних трав.
• Типові біотопи - цілинні ділянки
різнотравнотипчакових, полиново-злакових і
лучних степів, зарості степових чагарників,
посіви багаторічних трав.
• Землерий, що риє розгалужені нори.
• Має переважно сутінкову активність, взимку
активний і вдень.
• Живиться переважно вегетативними
частинами трав'янистих рослин та насінням
диких трав.
• Характерна висока інтенсивність
розмноження на фазі зростання чисельності.
• Розмноження протягом всього теплого
періоду року, плодить по 5-7 малят до 6 разів
на рік.
• Живуть 1-2 роки.

75. Сліпачок звичайний
• Типово степовий вид, приурочений до цілинних
ділянок різнотравно-злакових і псамофітних степів,
інколи заселяє агроценози.
• Існує багаторічна просторова динаміка популяцій
завдяки постійному переміщенню колоній.
• Активність цілодобова, найбільша вранці; взимку і в
літню посуху активність знижена.
• Живиться переважно рослинною їжею, як
підземними, так і надземними частинами рослин;
характерне запасання корму.
• Період гону і термін вагітності приуроченні до
середини літа. Самка плодить 2-3 рази на рік по 2-5
малят.
• Живуть 2-3 роки. Вид є індикатором мало порушених
ділянок псамофітного степу.
• Утримується як лабораторна тварина для генетичних
досліджень.

76. Ведмідь бурий
• Типовий лісовий вид.
• В гірських районах надає перевагу мозаїчному
деревостану, розчленованому заростаючими
вирубками та субальпійськими луками.
• Барлоги влаштовує під виворотнями, в дуплах
старих дерев, на схилах в чагарнику, серед
кам'яних завалів.
• Початок та строки зимової сплячки коливаються
залежно від погодних умов.
• Всеїдна тварина, причому рослинні корми можуть
складати основну частину раціону.
• Народження ведмежат відбувається раз на два
роки в кінці грудня - на початку січня.
• У виводку зазвичай двоє ведмежат, що
тримаються з матір'ю до 2 років.

77. Перегузня
• Перев'язка є автохтоном степової та напівпустельної
фауни.
• Для неї характерна сутінково-нічна активність, що робить
її малопомітною твариною.
• Найбільше значення у харчуванні хижака належить
ховрахам, тушканчикам, хом'якам, сліпкам, мишам і
норицям, хоча він також полюбяє баштанні культури,
плоди шипшини, терну, глоду, винограду. Відомі випадки
сумісних полювань перегузні разом з лисицею.
• Власних нір вона не будує, а використовує житла степових
гризунів. Індивідуальна ділянка у тварини невелика і
становить 10-30 га.
• Розмноження перев'язки мало досліджене. Для неї
характерна латента фаза розвитку зародка.
• Перев'язка схожа на лісового тхора, від якого
відрізняється меншими розмірами (довжина тіла - 269-352
мм, маса - 370-715 г) та строкатим кольором хутра, що
поєднує чорні, жовті, білі смуги і плями.

78. Горностай
• Особливості біології та наукове значення Горностай
віддає перевагу зволоженим ділянкам з високим
травостоєм.
• Мешкає у дуплах, під хмизом та в різних
порожнинах.
• Він харчується норицями, мишами, ховрахами,
пацюками, ондатрами та водоплавними птахами,
хоча також їсть риб, амфібій, рептилій та плоди
рослин.
• Робить схованки харчів.
• Самки дуже рано стають статевозрілими.
• Тривалість вагітносі разом з ембріональною
діапаузою становить 240-393 доби.
• Шлюбний період триває близько 6 місяців, у
виводках буває 3-14 щенят. Береги водойм, болота,
заплавні та байрачні ліси, іноді агроценози та
населені пункти.

79. Видра річкова
• Видра веде сутінково-нічний спосіб життя.
• Живе в норі з 1-2 входами, що розташовані під
водою і над нею; часто займає старі ондатрові та
боброві житла.
• Харчується рибами, амфібіями та річковими
раками.
• Весною її раціон доповнюють комахи, п'явки та
мушлі.
• Не гребує вона рептиліями, водоплавними
птахами, гризунами та землерійками. Іноді робить
схованки корму під нависами берегів. Молоді
тварини також їдять рослинні корми (плоди
культурних та безхлорофільні частини водних
рослин).
• Статева зрілість наступає у віці 16-17 місяців.
Вагітність (з ембріональною діапаузою) - 240-365
діб.

80. Корсак
• Корсак віддає перевагу цілинним ділянкам.
• Він майстерно ловить гризунів, рептилій, зайців,
молодих бабаків, полюбляє комах і майже не вживає
рослинної їжі.
• У роки з низькою чисельністю гризунів, підбирає
мертву рибу, їсть трупи різних тварин і може ковтати
неїстівні предмети.
• Корсак активний переважно у сутінках і вночі.
• День він проводить у норі, яку риє власноруч, або у
норах бабаків, рідше - лисиць та борсуків.
• Ця тварина досить уразлива з боку інших хижаків і
дуже залежна від кліматичних умов.
• Для корсака однаково небезпечні сильні морози та
буревії, спека та курні бурі. Тому він змушений часто
ховатись у норі під час несприятливої погоди, що, за
поганої вгодованості та дефіциті кормів, послаблює
організм і сприяє підвищенню рівня смертності.

81. Кіт лісовий
• Характерні біотопи: широколистяні та мішані,
рідше шпилькові та плавневі ліси.
• В гірських районах для виду характерні сезонні
вертикальні переміщення.
• Основу раціону складають мишоподібні гризуни та
птахи.
• Тварини ведуть одиночний, переважно
присмерековий та нічний спосіб життя.
• Виводкові лігвища та тимчасові сховища
влаштовують в дуплах старих дерев, розколинах
скель, заломах очерету та звалищах хмизу.
Народжують за рідкісними винятками раз на рік в
кінці квітня - на початку травня.
• У виводку зазвичай 3-4 кошенят.
• Нерідко дикий кіт відвідує території поблизу
населених пунктів.

82. Рись
• Біотопи: широколистяні, мішані та шпилькові
ліси, часто з підліском.
• На території Полісся індивідуальні території рисі
нерідко частково приурочені до болотяних
ділянок.
• В гірських районах для виду характерні сезонні
вертикальні переміщення.
• В раціоні рисі основними компонентами є косуля,
заєць-русак, мишоподібні гризуни, птахи.
• Спосіб життя переважно присмерековий та
нічний.
• Народження кошенят припадає на травень.
• У виводку зазвичай двоє-троє кошенят. Для виду
характерна виражена антропофобність.

83. Тюлень-монах
• Зовсім не витримує присутності людини,
особливості поведінки і біології вивчені
недостатньо.
• Тримається невеликими групами і поодинці, тому
і отримав таку назву. В Чорному морі відбувалися
сезонні міграції.
• Живиться рибою та ракоподібними.
• Статевої зрілості досягає у 4 роки. Раз на два
роки (липень-серпень) самка після 10-11-місячної
вагітності народжує маля, яке два місяці
знаходиться на березі.
• У 6-7-місячному віці линяє і тільки потім випливає
у море. До 3 років тримається біля матері.
• Переважно безлюдні важкодоступні морські
острови та кам'янисті узбережжя з печерами і
скелястими ущелинами або пісчано-галечникові
пляжі, захищені від накатів хвиль.

84. Афаліна
• Тримається прибережної смуги, хоча зустрічається і
у відкритому морі, здійснює сезонні переміщення.
• Заходить в ріки на значну відстань.
• Пірнає на глибину до 150 м.
• Тримається нечисленними косяками.
• При великій концентрації риби утворює скупчення
до сотень особин.
• Живиться як пелагічними, так і придонними рибами,
а також ракоподібними, молюсками.
• Статевої зрілості набуває в 5-10 років.
• Спарюється протягом теплого сезону. Вагітність
триває біля року. Тривалість молочного годування
від півроку до 2 років. Припускається 2-3 річний
цикл розмноження.
• Населяє прибережні зони та мілководдя, особливо
в весняний і осінній періоди.

85. Морська свиня (азовка)
• Звичайно тримається нечисленними групами,
але в період масового ходу риби збирається в
великі косяки.
• Основу живлення становлять пелагічні (шпрот,
хамса, атерина) і придонні риби (бички).
• Період спарювання - липень-жовтень, щенята
з'являються з квітня по серпень. Термін вагітності
близько 10 місяців.
• Довжина новонародженого досягає половини і
більше довжини матері.
• В прибережних зонах и на мілководді
зустрічальність вища, особливо в весняний і
осінній періоди.
• Морські свині дрібніше за справжніх дельфінів і
мають зуби з округлою коронкою.
• Довжина тіла - 1,2-1,8 м, маса - близько 30-70 кг
(в Чорному морі), тіло більш кремезної статури.
Голова, притуплена. Спинний плавець
невеликий, трикутної форми.

86. Зубр
• Традиційно вид, що здійснював величезні міграції,
зараз веде осілий спосіб життя.
• Тримається невеликими сім'ями або стадами (до
50 особин).
• Старі самці живуть поодинці, пристають до гурту
лише під час гону. Живиться травою, листям,
пагонами і гілками дерев та чагарників, корою, а
також добре їсть сіно.
• Статевої зрілості самець досягає у 2-3-річному
віці, а самка у 2-річному. Гін у серпні-вересні.
• Самка раз на рік після 9-місячної вагітності
народжує одне, рідко двох малят. Лактація триває
8-10 місяців.
• івнині та гірські ліси (переважно листяні і мішані, з
вирубками, луками та болотами). Виходить на
сінокоси та ін. сільськогосподарські угіддя.

87. Кінь дикий
• Характеризується високою екологічною
пластичністю.
• В умовах Полісся переважно обирає для мешкання
відкриті степові і лучні ділянки, пойми річок,
узлісся.
• Коні харчуються трав'янистою рослинністю, також
листям дерев, чагарників і водно-болотною
рослинністю.
• Ведуть груповий спосіб життя зі складною
соціальною структурою. Є репродуктивні та
одностатеві групи.
• Фізіологічна статева зрілість настає у 2 роки,
повний репертуар статевої і соціальної поведінки
розвивається пізніше. В приплоді одне лоша.
• Має значення для підтримки біорізноманіття
трав'янистих екосистем, створення структурованих
ландшафтів, підвищення мозаїчності відкритих
місць мешкання та лісів.

88. Саламандра плямиста
Ропуха очеретяна

89. Осетер шип
Ялець звичайний

90. Карась звичайний
Лосось чорноморський

91. Минь річковий
Морський чорт європейський

92. Морський кoник довгорилий
Морська голка тонкорила

93. Риба-присосок європейська
Короткопера риба-присосок
двоплямиста

94. Зубарик звичайний
Бопс смугастий

95. Піскара сіра
Губань зелений

96. Красуня блискуча кримська
Красуня діва

97. Бабка перев’язана
Бджола-муляр

98. Жиряк гладенький
Златка блискуча

99. Мантіспа штирійська
Ореїна плагіата

100. Люцина
Ведмедиця-господиня

101. Сатурнія руда
Сонцевик фау-біле