76

1. Організація праці

2. 1. Поняття і основні напрями
організації праці.
2. Форми розподілу й кооперації
праці.
3. Сутність поняття „робоче місце”.
Класифікація робочих місць.
4. Умови праці та фактори, що їх
визначають.

3. Організація праці – це
спосіб поєднання безпосередніх
виробників із засобами
виробництва з метою створення
сприятливих умов для одержання
високих кінцевих соціально-
економічних результатів.

4. Основні напрями наукової організації праці
полягають у:
розробленні та впровадженні раціональних
форм розподілу і кооперації праці;
поліпшенні організації підбору, підготовки й
підвищення кваліфікації кадрів;
раціоналізації трудових процесів, впровадженні
передових способів і методів праці;
вдосконаленні організації та обслуговування
робочих місць;
вдосконаленні нормування праці;
впровадженні ефективних форм і методів
матеріального і морального стимулювання праці;
покращенні умов праці;
зміцненні дисципліни праці.

5. Завдання організації праці у масштабі
народного господарства:
забезпечення найбільш повного
використання людських ресурсів суспільства;
регулювання співвідношення чисельності
зайнятих у галузях матеріального і
нематеріального виробництва;
раціональний розподіл і перерозподіл
робочої сили між галузями і регіонами країни.

6. Завдання організації праці на рівні
підприємства:
раціонального розподілу і кооперації праці;
спеціалізації та розширенні зон обслуговування;
узгодженості дій
Завдання організації праці на конкретному
робочому місці:
впровадження прогресивних робочих засобів і
трудових операцій;
застосування сучасного обладнання і планування
робочих місць;
рівномірне та безперебійне забезпечення їх
інструментами й матеріалами;
створення належних умов для роботи й
життєдіяльності людини.

7. Розподіл праці – відокремлення
діяльності окремих працівників
та їх груп у процесі праці

8. Види розподілу праці:
1. Технологічний розподіл праці передбачає
поділ виробничого процесу за видами робіт,
фазами, циклами, технологічними
операціями.
2. Функціональний розподіл праці – це
розподіл працівників підприємства на
категорії залежно від виконуваних ними
функцій.
3. Професійно-кваліфікаційний − це поділ
праці між групами працівників за ознакою
технологічної однорідності виконуваних робіт,
а також залежно від складності цих робіт

9. Професія – це особливий вид трудової
діяльності, яка вимагає спеціальних
теоретичних знань і практичних навичок.
Спеціальність – це вид діяльності, який має
специфічні особливості і вимагає від
працівників додаткових теоретичних знань і
навичок.
Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань
і практичних навичок, які визначають ступінь
володіння людиною тією чи іншою професією
або спеціальністю.

10. Кооперація – це організована
виробнича взаємодія між
окремими працівниками,
колективами бригад, дільниць,
цехів, служб у процесі праці для
досягнення певного виробничого
ефекту.

11. Форми кооперації:
всередині суспільства (обмін діяльністю і
продуктом праці здійснюється між галузями
економіки);
всередині галузі (передбачає обмін
продуктами праці або спільну участь низки
підприємств у виробництві певної продукції);
всередині підприємства (кооперація
здійснюється між цехами, дільницями,
окремими виконавцями залежно від
конкретних виробничих умов (тип
виробництва, особливості техніки і
технології та ін)).

12. Види кооперації праці всередині
підприємства:
міжцехова – об'єднання праці цехів, служб
підприємства для виробництва продукції;
внутрішньо цехова – передбачає
об'єднання праці ділянок, служб цеху;
внутрішньодільнична – об'єднання праці
всіх учасників ділянки виробництва для
забезпечення безперебійності виробничого
процесу, передбачає об'єднання праці між
бригадами;
бригадна – різновид внутрішньодільничної
кооперації, передбачає об'єднання працівників
однієї або декількох професій, які виконують
єдине виробниче завдання.

13. Робоче місце – частина
виробничого простору одного чи
групи працівників, оснащена
основним і допоміжним
технологічним обладнанням,
інвентарем, інструментом,
робочими меблями, необхідними
для проведення певного виду
робіт.

14. Організація робочого місця – це
система заходів щодо його планування,
оснащення засобами і предметами
праці, розміщення в певному порядку,
обслуговування й атестації.
Вимоги до організації робочого
місця розробляються такою
галуззю науки, як ергономіка

15. Робочі місця можна класифікувати за
такими ознаками.
За ступенем механізації:
ручної роботи;
машинно-ручні;
механізовані;
автоматизовані;
апаратурні
За ознакою спеціалізації:
спеціалізовані;
універсальні робочі місця
За ознакою розподілу праці:
індивідуальні;
колективні, де трудові процеси

16. За кількістю обладнання, що
обслуговується:
одноверстатні (одноапаратурні,
одноагрегатні);
багатоверстатні (багатоапаратурні,
багатоагрегатні).
За місцеположенням:
стаціонарні, розташовані та обладнані на
одному місці;
пересувні, що постійно пересуваються у
просторі (робочі місця ремонтного персоналу).

17. Атестація робочих місць охоплює
такі аспекти:
•умови праці і забезпечення техніки
безпеки;
•техніко-технологічні фактори, тобто
технічна оснащеність, планування
обслуговування, прогресивність
технологічного процесу;
•рівень організації праці (темп роботи,
час зайнятості, інтенсивність праці);
•економічну ефективність (витрати,
доходи, результат).

18. Умови праці
сукупність елементів виробничого середовища, що оточують
працівника в процесі виробництва і впливають на функціональний
стан людини, її працездатність, здоров'я, усі сторони її розвитку, і,
насамперед, на ставлення до праці та її ефективність
Соціально-економічні Виробничі
включають усе те, що впливає
на рівень підготовки працівника
до участі в праці, на
відновлення робочої сили
це всі елементи виробничого
середовища, що впливають на
працівника в процесі праці, на
його здоров'я і працездатність,
на ставлення до роботи

19. Фактори, які визначають умови
праці та впливають на здоров'я і
працездатність людини, поділяють на
такі групи:
соціально-економічні;
психофізіологічні;
санітарно-гігієнічні;
соціально-психологічні

20. Міжнародна організація праці вирізняє десять
складових які впливають на працездатність
людини:
1.фізичне зусилля,
2.нервова напруга,
3.темп роботи,
4.робоче положення,
5.монотонність роботи,
6.температура, вологість, теплове випромінювання в
робочій зоні,
7.забрудненість повітря,
8.виробничий шум,
9.вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці