Сутність і структура поділу праці

1. Суспільний поділ праці :
сутність і структура
Виконала
Студентка групи Е-119
Карпова К.О.
Перевірила
Кваша О.С.

2. План

3. Вступ
Суспільний поділ праці - відокремлення окремих видів
трудової діяльності - стало причиною й умовою виникнення
товарного виробництва. Зворотним боком суспільного
поділу праці є його кооперація. Істотний внесок у справу
вивчення процесів поділу праці вніс Карл Маркс.
Очевидно, що виробничий процес, розчленовуючись на
відносно самостійні фази, не може не концентруватися по
окремих стадіях виробництва на визначеній території, в
окремих країнах.
Тому виділяються два види територіального поділу праці:
міжрегіональний - поділ праці між регіонами однієї і тієї ж
країни;
міжнародний - поділ праці між різноманітними країнами.

4. Суспільний поділ праці буває
таких функціональних видів:

5. 1.Сутність суспільного поділу
праці
Суспільний поділ праці - це процес, при якому різні види
обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюючи
все нові виробництва і галузі.Розвиток поділу праці поглиблює
товарний обмін, стає важливим процесом розвитку ринкової
економіки. Поділ праці, є важливим чинником подолання
суперечності між безмежними потребами і обмеженістю ресурсів.
Однак цей чинник діє у певних межах і тому не стосується всіх
економічних ресурсів, зокрема тих, які обмежені природою і не
відновлюються після виробничого споживання. Інакше кажучи,
поділ праці не може відновити запаси нафти, газу, вугілля,
залізної руди та інших природних ресурсів.Проте поділ праці може
успішно долати обмеження виробничих можливостей. І це
досягається завдяки тому, що поділ праці є важливим чинником
підвищення продуктивності праці. Історія свідчить, що людство
саме тому приділяло увагу поділу праці, що він зумовлював
значне зростання її продуктивності.

6. Сутність суспільного поділу праці
Суспільний поділ праці ґрунтується на диференціації праці
виробників на її види та підвиди (працю землероба,
ремісника тощо). Це призводить, з одного боку, до
відокремлення виробників, а з іншого – до їх залежності один
від одного, необхідності обміну між ними продуктами своєї
діяльності. Внаслідок цього виникає система суспільної
праці, протилежна системі праці натурального господарства,
що ґрунтується не на поділі (спеціалізації), а на зміні праці.
Чинником виникнення та розвитку суспільного поділу праці є
закон економії праці (робочого часу).
Закон економії праці (робочого часу) – суттєвий (внутрішній),
стійкий обернено пропорційний причинно-наслідковий зв'язок
між величиною робочого часу як міри витрат праці та її
результатом.

7. 2. Поділ праці та організація
управління.
Суспільний поділ праці безпосередньо пов'язаний з
організаційно-управлінською структурою суспільного
виробництва.Спеціалізація виробництва створює умови для
виділення окремих функцій управління і управлінських
підрозділів, які об'єднуються в певну організаційну
структуру. Управління відокремлюється від виробництва і
стає самостійною сферою, що відіграє вирішальну роль у
формуванні якісних ознак економічної системи, передусім у
плані її соціально-економічної ефективності. Сфера
управління має власну організаційну структуру, засновану
на внутрішньому поділі управлінської праці. Горизонтальну
схему поділу широко застосовують при розподілі великого
масиву робіт на численні локальні виробничі функції чи
завдання як на рівні великих підприємств, так і на
галузевому рівні організації та управління економікою.

8. Поділ праці та організація
управління
Вертикальна схема організації управління
забезпечує координацію окремих управлінських
функцій горизонтального рівня з метою
досягнення загальних цілей виробничої системи
(підприємства, галузі чи всього народного
господарства). Характер виробничого процесу і
принципи поділу праці всередині виробничих
систем всіх рівнів визначають певну комбінацію
горизонтальної та вертикальної організації
управління, власне її систему.

9. 2.1 Етапи розвитку суспільного
поділу праці.
Розвиток товарного виробництва можна вивчати за
етапами суспільного поділу праці.
Першим великим суспільним поділом праці було
відокремлення пастуших племен і поділ
сільськогосподарського виробництва на землеробство й
тваринництво. Це вже були зачатки виникнення
товарного виробництва . Однак слід зауважити, що
обмін відбувався не всередині племен, а на стиках їх
зіткнення. Причиною виникнення першого поділу праці
був розвиток виробничого досвіду членів общин та
поява принципово нових засобів праці, а головне –
нових потреб.

10. Другий суспільний поділ праці
Другим великим суспільним поділом праці стало
відокремлення ремесла, яке раніше було підсобним заняттям
землеробства, від сільського господарства; починають
виникати міста.
Передумовами виникнення другого поділу поділу праці були
поява металевих знарядь праці, винахід технології
металообробки і підвищення продуктивності праці.
Цей етап вважають особливо помітним кроком у зародженні
товарного виробництва. Це сприяло подальшому зростанню
продуктивної сили праці, її спеціалізації та кооперації,
поглибленню обміну виробничої діяльності людей у зв’язку з
виробництвом матеріальних і духовних цінностей, які
використовує людина, виникненню гончарного виробництва,
ткацтва, ковальського ремесла.

11. Третій суспільний поділ праці
Третій суспільний поділ праці ознаменувався відокремленням
торгівлі (купецького капіталу). Торгівля стала самостійною
галуззю господарства. Це був новий крок до розвитку товарно-
грошових відносин.
Подальший поділ праці пов'язаний з виникненням і розвитком
машинної індустрії, формуванням нових галузей виробництва.
Особливо помітне значення для розвитку товарного
виробництва мало виникнення галузей виробництва засобів
виробництва для виробництва засобів виробництва (в
основному галузей важкої промисловості). В промисловості
поділ праці охопив підприємства, багато з яких почали
спеціалізуватися на виробництві окремих видів продукції.
Поступово розвивається міжнародний поділ праці. Це сприяє
посиленню зовнішньоекономічних товарних зв'язків, розвитку
міжнародної торгівлі.

12. Четвертий суспільний поділ
праці.
Після третього поділу праці (приблизно через
65 століть) у ХХ ст. у розвинених країнах світу
відбувся четвертий великий поділ праці -
відокремлення нематеріального виробництва
(науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від
матеріального, в наслідок чого посилилась
тенденція до розширення товарного
виробництва . Цей поділ праці почався в
середині 70-х років ХХ ст. у розвинутих країнах.
У цей час відбувається виокремлення
інформаційної сфери зі сфер матеріального і
нематеріального виробництва.

13. Закон поділу праці

14. 2.2 Економічний закон поділу
праці. Сутність закону.
Закон суспільного поділу праці — закон, який виражає
внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком
продуктивних сил і об'єктивно неминучим поглибленням
процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації
виробництва й праці, та зростанням на цій основі
продуктивності праці. Спеціалізація виробництва
супроводжується підвищенням ступеня його однорідності,
удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня
механізації та автоматизації основних фондів,
удосконаленням організації виробництва і праці.Виявляється
у трьох основних формах: загальній (поділ суспільного
виробництва на окремі сфери, роди), частковій (поділ сфер і
родів на окремі галузі й види виробництва) та одиничній
(поділ праці всередині окремого підприємства на цехи,
бригади, професії тощо).

15. Економічний закон поділу
праці. Сутність закону.
Зв'язок між розвитком продуктивних сил, суспільним поділом
праці та зростанням її продуктивності виявляється передусім
в частковій та одиничній формах. Своєю чергою, зростання
продуктивності праці в цих формах — матеріальна основа
появи нових великих суспільних поділів праці. Таким,
зокрема, є четвертий великий суспільний поділ праці —
відокремлення сфери нематеріального виробництва від
сфери матеріального, яке відбулося в розвинених країнах
світу . В цих країнах активно формуються умови для
наступних великих суспільних поділів праці, зокрема
відокремлення інформаційної сфери від сфер матеріального
та нематеріального виробництва, виокремлення
управлінської праці в обох сферах наукової діяльності
(кількість працівників у розвинених країнах світу з часу
розгортання НТР подвоювалася кожні 10 років). Найповніше
діє у формі одиничного поділу праці.

16. Структура та види суспільного
поділу праці
Структура суспільного поділу праці за будь-яких
соціально-економічних умов означає постійну
наявність стійких особливостей у змісті і
характері різних видів праці й окремих
виробничих процесів. Поділена праця виступає
як сукупність видів спеціалізованої конкретної
праці.

17. Висновок
Поділ і кооперування праці є одним із
найважливіших напрямів організації праці,
об'єктивною необхідністю організації
колективної праці. Розрізняють такі форми
поділу праці: технологічна, функціональна,
професійна, кваліфікована. Усі ці форми
співіснують одночасно. Форми кооперування
праці за назвою аналогічні формам його поділу.
Крім того, за територіальною ознакою
розрізняють: міжцехове, внутрішньо-цехове,
внутрішньо-участкове , внутрішньо-бригадне
кооперування праці.

18. Дякую за увагу !