розробка

2.  Дистанційний курс
 це запланована викладачем діяльність для засвоєння
структурованної інформації
 Дистанційний навчальний процес
 це відтворення традиційного навчального процесу
засобами ІКТ (спілкування, співробітництво,
співтворчість, самостійна робота тощо)

3. комунікація
Незалежне
Навчання у навчання
співробітництві
Дослідження,
тьюторіали,
симуліція вірт.
лабор., е книги
Асинхрон-
на та
синхронна
Студент
Знання/
інтерфейс
змісту
Виклада ч
Інші
викладачі
Структурування
навчальнриехс у рсі в
Студент -
студент
Студент -
контент
Студент -
викладач Викладач -
контент
Підтримка студентами, експертами
Запити
Студент -
зміст
Контент -
контент
Модель
дистанційного
навчання

4. Навчальні
результати Підготовка
студента
Активність
студента
Взаємодія
студента
Розвиток
студента
Карта
змісту
Організація
Досліджувати
Читати,
спостерігати
Застосовувати
Практикуватися
Робити
висновки
Студент -
інтерфейс
Студент -
зміст
Студент -
студент
Студент-
викладач
Використання
у реальному
житті
Особисте
розуміння
Успішне навчання

6.  аналіз (Analyzing) потреб організації;
 проектування (Designing) системи для
потреб організації;
 розвиток (Developing)системи з
використанням аналізу вихідних даних;
 виконання (Implementing) процесів системи;
 оцінка (Evaluating) проекту створення та
виконання.

7.  Аналіз цільової групи;
 Аналіз діяльності спеціаліста;
 Аналіз завдань;
 Аналіз/декомпозиція умінь;
 Аналіз знань, на яких ґрунтуються уміння;
 Загальні задачі навчання;
 Завдання на діяльність.

8.  Послідовність змісту навчання;
 Вибір методів навчання;
 Вибір (або створення) засобів навчання;
 Проектування навчальної програми.

9.  План занять;
 Презентація курсу;
 Навчальні засоби;
 Вправи;
 Контроль (у тому числі тести) знань та вмінь.

10.  проводиться навчання з обраною аудиторією.
Проміжні результати ‑ план виконання.

11.  План поточної оцінки;
 Список необхідних дій для поточної оцінки;
 План підсумкової оцінки;
 Результати підсумкової оцінки

12.  формування списку видів діяльності, які студент зможе виконувати
після вивчення курсу – 30 хв.;
 формування списку завдань – 30 хв.;
 надання характеристики кожному завданню і комплекту завдань у
цілому – 2 год.;
 вибір завдань, які буде виконувати студент у курсі – 30 хв.;
 оцінка часу виконання кожного завдання – 30 хв.;
 планування щотижневої навчальної діяльності – 2 год.;
 визначення цілей курсу і кожного заняття – 2 год.;
 складання програми курсу – 2 год.;
 визначення системи доставки курсу студентам – 30 хв.;
 налагодження віртуального навчального середовища під курс – 30 хв.;
 уведення програми курсу у середовище – 2 год.;
 складання передмови до курсу – 1 год.;
 уведення цілей кожного заняття у середовище – 2 год.;
 оцінювання виконаної роботи – 1 год.

13.  Тиждень 1 – завдання 1,2,3,4,5 – 4 години ;
 Тиждень 2 – завдання 6, 7, 10 – 4 години 30 хв.;
 Тиждень 3 – завдання 8, 9, 11 – 4 години 30 хв.;
 Тиждень 4 – завдання 12, 13, 14 – 4 години.

14. - це та поведінка, ті знання, вміння та навички, які
повинен продемонструвати студент, щоб його
можна було назвати “компетентним”.
- це опис очікувани результатів навчання, а не сам
навчальний процес

15.  визначення змісту навчального матеріалу,
джерел та методів навчання
 оцінки результатів навчання
 активізації навчальної роботи студентів,
перетворення їх у свідомих учасників
навчального процесу

16.  Виконання. Що саме зможе робити студент?
 Умови. При яких умовах він це зможе робити?
 Критерії. Як добре він це зможе робити?

17.  Виконання
 Написати
 Бігти
 Рахувати
 Виділяти
 Демонструвати
 Вказувати
 Вибирати
 Співвідносити
 Стан
 Розуміти
 Знати
 Вміти
 Цінувати
 Бути знайомим
 Відчувати
 Бачити

18.  Що саме повинен демонструвати студент, аби
підтвердити успішність навчання
 В яких умовах він повинен це демонстувати
 Як добре він це робить

20.  спостерігання і пригадування інформації
 знання дат, подій, міст
 знання головних ідей
 володіння інформацією щодо предмету
Ключові слова:Перераховувати, визначати,
розповідати, з’ясовувати, показувати,
характеризувати, збирати, перевіряти,
формувати у вигляді таблиць, цитувати,
називати, визначати хто, де, коли та ін.

21.  розуміння інформації
 сприйняття значень
 перенесення знань до нового контексту
 з’ясовування фактів, порівнювання,
відмінність
 упорядковування, групування, формування
висновків
 провіщання наслідків
Ключові слова: Підсумовувати, описувати,
роз’яснювати, протиставляти, провіщати
результати, асоціювати (порівнювати),
визначати, оцінювати, розрізняти,
обговорювати, розповсюджувати.

22.  використання інформації
 використання методів, підходів (концепцій), теорій
у нових ситуаціях
 розв’язання задачі, використовуючи потрібні
уміння або знання
Ключові слова: Застосувати, демонструвати,
рахувати, виконувати, ілюструвати, показувати,
вирішувати, перевіряти, змінювати, визначати
зв’язок (співвідносити), змінюватися,
класифікувати, досліджувати, відкривати

23. О ц і н к а
( E v a l u a t i o n )
С т в о р е н н я
( C r e a t i n g )
С и н т е з
( S y n t h e s i s )
О ц і н ю в а н н я
( E v a l u a t i n g )
А н а л і з
( A n a l y s i s )
А н а л і з у в а н н я
( A n a l y s i n g )
З а с т о с у в а н н я
( A p p l i c a t i o n )
З а с т о с у в а н н я
( A p p l y i n g )
Р о з у м і н н я
( C o m p r e h e n s i o n )
У с в і д о м л е н н я
( U n d e r s t a n d i n g )
З н а н н я
( K n o w l e d g e )
П р и г а д у в а н н я
( R e m e m b e r i n g )

24.  Роль викладача на цьому рівні: спрямовувати,
розповідати, показувати, перевіряти,
записувати, оцінювати.
 Роль студента на цьому рівні: він відповідає,
пригадує, розпізнає, описує, переказує або
просто пасивний учасник.
 Опишіть, що трапилось після..?
 Що є вірним, або невірним..?

25.  Викладач - демонструє, слухає, задає
питання, порівнює, співставляє, перевіряє.
 Студент - пояснює, описує, тлумачить,
демонструє, з'ясовує, він активний учасник.
 Чи можете Ви пояснити, чому..?
 Чи можете Ви написати своїми словами...?
 Як ви маєте пояснити...?
 Чи можете Ви написати короткий огляд..?

26.  Роль викладача: показує, супроводжує,
спостерігає, оцінює, організує, ставить
питання.
 Роль студента: розв'язує завдання,
демонструє використання знань, розраховує,
збирає (факти), комплектує, завершує,
ілюструє, конструює, активний учасник.
 Чи Ви знаєте інший приклад, де ...?
 Чи можете Ви згрупувати за
характеристиками таке, як ...?

27.  Психіка людини нерозривно зв'язана з його
діяльністю і нею обумовлена
 Діяльнісний підхід - формування у студентів
уміння здійснювати діяльність
 Кінцевою метою навчання є формування
способу дій
 Знання стають не метою навчання, а його
засобом

28.  Біхевієристська – слідкування за поведінкою –
вивчення фактів “Що”
 Когнитивна – здібності, мислення – процеси та
правила “Як”
 Конструктивістська – співвідношення зі своїм
досвідом – “Чому”

29.  Чітко формулювати кінцеві результати навчання
для його оцінки
 Тестування
 Структура навчального матеріалу – від простого
до складного
 Відгуки викладача, відчувати результат

30.  Внутрішній процес: пам’ять, мислення,
абстрагування, мотивація
 Короткотермінова пам’ять (20 сек.) ->
довготермінова
 Глави, розділи, підрозділи
 Принцип 7 +/- 2
 Інформаційні карти

31.  Представлення інформації
 Важлива інформація – у центрі
 Інформація повинна привертати увагу
 Чому треба вивчити урок
 Складність матеріалу повинна відповідати здібностям
студентів

32.  Зв’язок нової та старої інформації
 Використання організаційних структур для
нагадування
 Моделі понять
 Вхідні питання для занурення
 Адаптивні тести для створення маршрутів повторення
 Розбивка на частини з урахуванням принципу
7+/-2 та використання інформаційних карт

33.  Різні стратегії аналізу, сінтезу, використання
 Врахування різних стилів
 “конкретний дослід” – приклади, зв’язок зі
студентами, настанови викладача
 “спостерігач” – від спостереження до дії, викладач –
експерт, уникають контактів зі студентами
 “активні експериментатори” – дискусії, активні
методи
 “абстракционіст” – робота з об’єктами, теорією

34.  Відповідна підтримка
 Асимілятори – високий рівень підтримки викладачем
 Акомодатори – мінімальна підтримка викладачем
 Різні форми представлення інформації – теорія
подвійного коду
 Стимулятори – модель: увага (утримання),
доцільність (важливість, користь), впевненість
(успіх, мета та заохочення), задоволення
(використання на практиці)

35.  Заохочення до використання пізнавальних
здібностей – питання самоперевірки, питання
тьютора
 Моделювання життєвих ситуацій – завершені
проекти з виходом у практику

36.  Навчання – активний процес. Завдання на
використання інформації
 Студенти конструюють свої знання.
Інформація з перших рук, а не відфільтрована
викладачем
 Співробітництво. Робота у групах
 Час на осмислення інформації. Питання у
тексті.
 Навчання повинно мати сенс для студентів
 Студенти приймають рішення відносно
навчальних цілей
 Навчання у спілкуванні

37.  активізація попереднього досвіду;
 демонстрація умінь;
 використання вмінь;
 інтеграція цих вмінь у активний реальний світ
студента

38.  Завжди доступна;
 Завжди включена (або може бути запущена
однією командою);
 Завжди зв'язує;
 Стандартизована;
 Проста;
 Персоніфікована;
 Модульна;
 Робить те, що ви бажаєте (мінімізує помилки).

39.  “Передмова” ‑ інформаційна сторінка курсу
 “Автори курсу”
 “Тьютор”
 “Програма курсу”
 “Головна сторінка тижневого заняття”

40.  Вивчення мети і достатнього подання
 Взаємодія
 Оцінка і контроль
 Навчальні засоби інформації та інструментальні
середовища
 Студентська система підтримки і послуги

41.  Мета і загальні відомості
 Поняття про курс
 Поняття про слухачів та про їхню діяльність
 Поняття про роль викладача у навчальному процесі
 Засоби представлення презентації курсу
 Установа, що представляє курс
 Автори курсу
 Термін представлення
 Експертиза та оцінка курсу
 Реквізити установи, яка є власником курсу

43.  Структурування змісту модуля
 Структурування тексту модуля
 Редагування тексту
 Розробка завдань до тем модуля

44.  Пояснювальний заголовок
 Зміст (якщо більше 6 розділів – вказати важливі)
 Карта понять (структурно-логічна схема)
 Список об’єктів вивчення простою мовою
 Вхідний тест

45.  Вступ
 Зв’язок з іншими заняттями
 Заголовки (2-3 рівня)
 Система нумерації
 Інструкції
 Вказівники (вербальні та наглядні)
 Резюме

46.  Словник (користні посилання по тексту або
завдання створити особистий)
 Підсумковий тест (до 20% від терміну занять)
 Ключові слова у алфавітному порядку з
посиланням на сторінки

47.  Від навчання до самонавчання
 Студент – головна особа
 Конструювання навчального простору та
навчальних порад
 Активне навчання та стратегії навчання
 Самоорганізоване та самоскероване навчання
 Загальні компетенції
 Інтерактивне, кооперативне навчання та
співробітництво
 Інтернаціональна та міжкультурна
комунікація

48.  Заохочення контактів між студентами та
викладачами.
 Розвиток взаємодії та кооперації між
студентами.
 Заохочення активного навчання.
 Запрошення до зворотного зв’язку.
 Найбільша увага завданням.
 Комунікація.
 Повага до талантів та увага до шляхів
навчання студентів.

49.  Відповідність цілям і задачам навчання
 Активність та інтерактивність
 Відповідність стилям навчання
 Смислова закінченість певного блоку тексту
 Структурованість блоків тексту
 Засоби для забезпечення інтересу і принадності
змісту
 Стиль мовної організації
 Схеми окремих блоків тексту і визначення
взаємозв’язків

50.  Правильність
 Повнота
 Функціональність
 Послідовність та зв’язність
 Обсяг

51.  структурна логіка
 хронологічність
 концентрічні кола
 послідовність по спіралі
 послідовність причин
 зворотний ланцюжок
 акцентування на проблемі
 акцентування на проекті
 акцентування на студенті

52.  Впевніться, що студент розуміє, чому Ви саме у
такий спосіб використали навчальний матеріал
при побудові завдань
 Поясніть студенту, чому завдання варто
виконувати
 Проаналізуйте, скільки часу пересічний студент
повинен витратити на Ваше завдання. Повідомте
про це студенту
 Роз’ясніть студенту, на який обсяг відповіді Ви
очікуєте і де його треба записати
 Для запобігання монотонності завдань, слідкуйте
за врівноваженням у самостійній практичній
роботі

53. Рекомендації до розробки
завдань
 Використовуйте певні види “паузи” для того,
щоб допомогти студентам побачити Ваші
роз’яснення завчасно, до того, як вони
перейдуть до виконання завдання
 Візьміть за правило розміщувати свої
пояснення відразу після “паузи” і
застосовувати певні засоби, щоб привернути до
них увагу студентів
 Ваші пояснення повинні бути змістовними,
розвинутими і вичерпними

54.  Список – з коментарем.
 Матеріал у рамці.
 Надруковані цитати, які мають відношення до
теми.
 Блоки тексту навколо малюнка із стрілками до
частин малюнка.
 Матеріал надрукований іншим шрифтом.

55.  Покладайтеся на власний розум (І. Кант).
 Старе – як очевидне, і нове – як неймовірне
 Поєднання фактів і міркувань
 Можливість побудувати власну гіпотезу і питання
для її перевірки!
 Ніщо так не сприяє інтересу, як підтвердження
здогадки!
 Навчіться ставити питання собі!
 Спробуйте самостійно знаходити відповіді
 Зв’язки важливіші за факти. Саме вони надають
фактам смисл і значення

56.  З іншого боку ..
 Наступний приклад ...
 Але це не єдиний спосіб ...
 Зараз ми підходимо до пункту, який може вас
здивувати ..
 Зараз ми підійшли до дійсно складної частини ...

57.  Зоровий канал (Бачити, оглядати, зображення,
вигляд, дивитися, спостерігати, оглянути, помітити,
споглядати, виглядати, видовище, мати)
 Слуховий канал (Чути, слухати, гармонія, галас,
дзвонять дзвони, дослухатися, дисонанс, звучати
музикою, звук, лунати, чутно, чутність, бути чутним)
 Моторний канал (Безпечний, рух, торкати,
торкатися, зручний, досліджувати, швидко, обробити,
опрацювати, вловити, сприйняти, відчути, тиск,
відчувати, випробувати, перевірити)

58.  Використовуйте короткі речення
 Запобігайте складними реченням
 Запобігайте надлишку інформації у реченні.
 Використовуйте персональні займенники
 Запобігайте множинними негативами
 Використовуйте форми оцінювання
 Використовуйте знайомі приклади
 Включайте запитання
 Використовуйте приклади і аналогії

62. Епіграф
Затравочне
питання
Зміст розділу
Нагадування
Приклади із
життя

63. Приклади із
життя
Визначення
Переклад
Зв’язок із майбутньою
діяльністю

64. Питання для
самоперевірки
Пояснення
до схеми
Питання на
рефлексію

65. Історичні довідки
Питання для
самоперевірки
Пояснення
до формули

66. Приклади
Питання на
рефлексію
Висновок
з теми

67.  Декоративна
 Розважальна
 Виразна
 Переконлива
 Описова
 Пояснювальна
 Спрощувальна
 Розрахункова (графіки, гістограми та ін.)
 Постановча

68.  Пояснення функцій
 Врівноваження функцій
 Розміщення завдань після ілюстрацій
 Чи роз’яснювати позначення?
 Розміщення поряд з текстом
 Графічні акценти
 Перевантаження інформацією
 Ілюстрації не кажуть про все
 Використання сторонніх ілюстрацій
 Тестування ілюстрацій
 Бібліотека ілюстрацій

69.  Альтернативний текст
 Альтернатива мультимедійної презентації
 Колір
 Таблиця стилів
 Карта сайту
 Таблиці
 Фрейми
 Частота
 Аплети
 Форми
 Навігаційні посилання

71. Світло-зелений
червоний
Світло-оранжевий
зелений

72. Жовтий
фіолетовий
оранжевий

73.  Відтінки
 Легкість
 Насиченість

74. Сильне акцентування уваги на тексті
Сильне акцентування уваги на тексті
Акцентування уваги на тексті
Акцентування уваги на тексті
Вторинність тексту
Вторинність тексту
Неприпустиме поєднання
Непрпустиме поєднання
червоний – зелений
червоний – зелений
жовтий - фіолетовий
жовтий - фіолетовий
синій – оранжений
синій – оранжений
Дальтоніки
не
сприймають

75. Паганий приклад: “Логотип”
Добрий приклад: “Логотип Кока-коли”
Паганий приклад: “Картинка”
Добрий приклад: “Кіт дівчинки”
Паганий приклад: “Зелена кнопка”
Добрий приклад: “Передати”

76. Protanopia
Deuteranopia
Tritanopia

78.  Процес засвоєння інформації
 Якість інформації
 Якість навчальної діяльності
 Якість засобів передачі інформації
 Формування особистісних якостей
 Визначення рівня результатів навчання
 Адаптація засобів навчання
 Корекційна спрямованість і допомога

79.  Керування процесом сприйняття і переробки
інформації – (субстратегія: визначення рівня
адаптації)
 Керування і підтримка мотивації
 Система формування оцінки – рейтинг оцінки
 Керування практичною діяльністю –
перетворення знань на уміння і навички
 Оцінка оптимальності процесу (альтернативне
порівняння видів діяльності)
 Керування процесом творчого пошуку (гіпотези,
обговорення, рефлексія, відкриті питання)

80. Форми і задачі контролю Дії викладача
Самоконтроль наскрізний процес на
початку вивчення теми
Надання засобів
контролю
Вхідний перевірка базових знань,
умінь, навичок на
початку вивчення теми
Індивідуальні
рекомендації
Рубіжний статистика перебігу
навчання (рівень
досягнень), сигнали для
корекції
Аналіз
результатів,
корекція стратегії і
засобів
Підсумковий результати та якість
навчального процесу
Висновки щодо
ефективності
планування
доробок і змін

81.  Глосарій - ключові поняття , альтернативні
визначення, ситуації, адаптація.
 Закриті і відкриті питання
 Аналіз тексту, в т.ч. прогнозування доповнень
 Зв’язок “знання - діяльність” (створення бази
даних до діяльності)
 Порівняння альтернативних текстів, створення
особистого варіанту
 Аналіз діяльності за зразком у різних ситуаціях

82.  Тести
 Розробки змісту завдань за темою
 Розвиваючі комплекси завдань по типу тріади.
 Питання - підказки з вибором відповіді.
 Рейтингова оцінка (змістовна дискретність
оцінки )
 Проектно-комунікативні методи.

83.  Кількість помилок студентів при невірному
сприйнятті інформаційного образу
 Брак самоконтролю і самокоригування
 Знання причинно-наслідкових зв’язків ознак,
процесів, характерних для даного об’єкту
 Уміння розрізняти завдання з надлишковою або
недостатньою інформацією про об’єкт і
відповідно планувати діяльність
 Здатність шукати об’єкт самотужки

84. Типи знань Навчальні елементи Рекомендовані
формати
Сутності
об'єкта
контролю
Суджения
Категорії
Основи
Теореми
Закони
Структури
Концепції
Моделі
Теорії
Відкриті:
«доповнення»
Закриті:
Множинний вибір
встановлення
відповідності
Установлення
правильної
послідовності
Причинно-
наслідкові
алгоритми
Причинні зв'язки
Наслідки
Процедури
знаходження
алгоритмів діяльності
Алгоритми діяльності
Закриті
Установлення
правильної
послідовності

85.  Тестове завдання повинно оцінювати
досягнення визначеної освітньої цілі.
 Тестове завдання повинно перевіряти вміння
застосовувати отримані знання
 Інформація, що міститься в одному тестовому
завданні, не повинна давати відповідь на інше
тестове завдання.

86. Уникати підказок, таких як:
 граматична невідповідність між умовою та
варіантами відповідей;
 повтор у правильній відповіді слів з умови;
 використання прикладів з підручника чи лекції як
тестових завдань;
 найдовша правильна відповідь;
 найбільш детальна правильна відповідь;
 дистрактори, які виключають один одного.

87.  Перевагою закритої форми є її універсальність
- зміст практично будь-якої дисципліни
піддається трансформації в завдання з
вибірковими відповідями.
 У завданнях закритої форми можна виділити
основну частину, що містить постановку
проблеми, і готові відповіді, сформульовані
викладачем.

88.  Число дистракторів рідко буває більше п'яти,
хоча при необхідності, може досягати шести-
семи.
 Дистрактор, що ніхто не вибирає як правильну
відповідь, звичайно називають непрацюючим.
Його необхідно видалити

91.  Оптимальна кількість завдань тесту – 30-60
 Кількість завдань у базі у 10 разів більша ніж у
тесті
 Термін тестування до 60 хвилин
 Перевага великої кількості простих завдань

92. Підготував студент 6МФ групи
факультету природничої та
фізико-математичної освіти
Охріменко Олександр
Вікторович