3. ЗМІСТ
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики....................................................... 5
1.1. Програма з етики для 5 класу.................................................................... 5
1.2. Методичні рекомендації щодо викладання етики у 5 класі................... 13
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики..................................................... 19
2.1. Моральне виховання школярів............................................................... 19
2.2. Викладання етики у молодших підлітків................................................ 35
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики............................................... 48
Вступ............................................................................................................... 48
Урок № 1. Запрошуємо у світ етики .............................................................. 49
Урок № 2. Як розрізняють добро і зло........................................................... 55
Урок 3. Як наші вчинки впливають на наше життя ...................................... 61
Урок 4. Що означає бути вихованим?............................................................ 65
Урок 7. Що означає бути щасливим?............................................................. 68
Урок 8. Чому не можна принижувати людське достоїнство......................... 74
Урок 9. Коли нам буває соромно ................................................................... 77
Урок 10. Яке значення для людини має родина? .......................................... 81
Урок 11. З чого починається дружба? ............................................................ 84
Урок 12. Як досягти поваги в колективі ........................................................ 88
Урок 15. Як виникають правила етикету ....................................................... 92
Уроки 16–17. Які моральні норми українського народу?............................. 95
Урок 18. Які правила визначають життя людей у суспільстві? ..................... 97
Урок 19. Що означає бути громадянином своєї держави ............................100
Урок 20. З чого починається досконалість людини?....................................103
Урок 23. Як досягти успіху в спілкуванні .....................................................106
Урок 24. У чому проявляється уміння користуватися мовним етикетом?..110
Урок 25. Як спілкуватися, долаючи відстані ................................................113
Урок 26. Що можна прочитати в погляді?....................................................115
Уроки 27–28. Що означає бути одягненим доречно? ..................................116
Урок 29. Як слід поводитися в дні смутку і суму ..........................................117
Уроки 30–31. Що таке етикет особливих випадків? ....................................119
Розділ ІV. Авторські уроки етики...........................................................................121
4.1. Вступне заняття ......................................................................................121
4.2. Ввічливість як основа виховання...........................................................125
4.3. Оглянься уважно навколо ......................................................................128
4.4. Уміння бути самим собою ......................................................................130
4.5. Етичний кодекс класу.............................................................................133
4. 4 Етика. 5 клас
4.6. Дзеркало краси .......................................................................................135
4.7. Твоя троянда — єдина у світі .................................................................136
4.8. Уміння вести бесіду ................................................................................139
4.9. Дерево дружби ........................................................................................142
4.10. Творіть добро, щоб кращим став цей світ ............................................144
4.11. Ввічливим і чемним будь, про культуру не забудь...............................147
4.12. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» .........................................161
4.13. Регата Ввічливості.................................................................................163
4.14. Що означає жити красиво? ..................................................................167
4.15. Вчись жити в мирі та злагоді ................................................................169
4.16. Ввічливість — це людяність..................................................................173
4.17. Урок чемності........................................................................................175
4.18. Людина з планети «Cтарість» ...............................................................179
4.19. Подорож до Країни ввічливості та доброти.........................................185
4.20. Друг — це означає другий «я»...............................................................187
5. Розділ І
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КУРСУ ЕТИКИ
1.1. ПРОГРАМА З ЕТИКИ ДЛЯ 5 КЛАСУ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета і завдання вивчення етики в школі
Етика належить до світоглядних дисциплін. Її часто називають прак-
тичною філософією і вивчають не тільки для того, щоб дізнатися, що таке,
наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути доброчинни-
ми. Зміст етики як науки — це знання, реалізовані в ставленні особистос-
ті до інших людей, суспільства й природи.
Основною метою шкільного курсу «Етика» є створення умов для фор-
мування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної куль-
тури і культури поведінки учня.
Реалізувати загальну мету дозволяє виконання таких завдань:
• поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в сус-
пільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства
та людства, правила етикету, правила культури поведінки;
• удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами
та цінностями, виявляти доброзичливість, ввічливість, повагу й чуй-
ність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та
аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному жит-
ті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими,
здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на
моральні цінності;
• формувати позитивне ставлення й мотивацію учнів до застосування
моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського
суспільства та людства в цілому;
• збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчи-
телями, знайомими й незнайомими людьми;
6. 6 Етика. 5 клас
• стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, основ
моральної культури.
Структура та зміст програми
Програмою передбачено вивчення курсу «Етика» в 5–6 класах загаль-
ноосвітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал структурований так,
щоб не тільки зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5-го до
6-го класу, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип
наступності між початковою, основною та старшою школою. Це зумовле-
но тим, що, за Державним стандартом освіти, предмет «Етика» в основній
школі є складовою освітньої галузі «Суспільствознавство». Крім того, ви-
вчення етичних проблем відбувається на уроках мови, літератури, худож-
ньої культури, природознавства тощо.
Курс етики структурований за такими загальними тематичними бло-
ками-розділами:
5 клас
Вступ. Що вивчає етика.
І. Чим керується людина у своїх вчинках та поведінці.
II. Які правила визначають гармонію людини із собою та і найближчим
оточенням.
III. Якими є моральні норми та правила співжиття в людському суспіль-
стві.
IV. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.
6 клас
І. Вступ. Сторінками пройдених уроків.
II. У світі моральних цінностей.
III. Жити в суспільстві.
IV. Бути культурною людиною означає...
Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади конструю-
вання змісту освіти в програмі застосовано аксіологічний, соціокультур-
ний, культурологічний та діяльнісний підходи.
Аксіологічний підхід передбачає засвоєння учнями на початко-
вому рівні змісту основних етичних понять та моральних категорій,
що відбивають систему загальнолюдських та національних цінностей.
У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити умови
для розуміння та усвідомлення учнями таких основних етичних по-
нять, як, наприклад, добро і зло, доброчинство, сором і совість, то-
варишування й дружба тощо. Програмою передбачено ознайомлення
7. Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 7
учнів з етикетними нормами, що конкретизують та унаочнюють ці
моральні цінності.
Усвідомлення учнями моральних цінностей суспільства закладає осно-
ви для формування їх власної системи духовних цінностей та морально-
го ідеалу.
Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями моралі як
одного із соціальних регуляторів систем «індивід — індивід», «індивід —
суспільство», а також засвоєння ними норм суспільного життя, визнання
цінностей взаємоповаги та взаємодопомоги, безкорисливості тощо.
Серед важливих тем, що розкривають складні взаємозв’язки людини
й суспільства, особливе місце належить проблемі моральних засад грома-
дянства. Учні набувають уміння оцінювати власні вчинки та вчинки ін-
ших з погляду їх суспільної значущості. Засвоюючи зміст «золотого пра-
вила» моралі, вони усвідомлюють повагу до гідності й прав людини як не-
обхідну умову життя в суспільстві.
Культурологічний підхід передбачає вивчення складових моральної
культури особистості й поглиблення та збагачення знань про моральний
зміст культури людства, культури, звичаїв і традицій українського народу,
різних народів і національностей, які живуть в Україні.
Оскільки курс «Етика» має на меті формування в учнів діяльних чес-
нот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісно-
му підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителеві слід вба-
чати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розумін-
ня добра і зла, моралі і справедливості, навчитися діяти й поводитись,
орієнтуючись на моральні правила та цінності. Основним в етиці вва-
жається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чини-
ти добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути
добродієм.
Особливості організації навчально-виховного процесу
Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації
навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує ін-
терактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування,
моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних
завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.
Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усьо-
го 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тема-
тичних блоків-розділів разом з уроками узагальнення та тематичного оці-
нювання навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на
8. 8 Етика. 5 клас
вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її змінювати в ме-
жах 35-ти річних годин. Резервний час учитель може використовувати на
власний розсуд.
«Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» міс-
тять перелік основних знань, умінь і навичок, передбачених кожною те-
мою.
Особливий наголос зроблено на вмінні учня моделювати ситуації та
розв’язувати їх, проводити аналогії з власним досвідом.
5 клас
(35 годин, 1 година на тиждень)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
Вступ. Що вивчає етика.
(1 год.)
Що таке етика? Для чого вивчають
етику? Як пов’язані етика та духовний
світ людини? Якими є важливі люд-
ські чесноти?
Розповідаєпроважливістьетичнихзнань
у житті людини.
Пояснює зміст поняття «етика».
Характеризує людські чесноти як ви-
яви шляхетності, мудрості, справед-
ливості
Тема 1. Чим керується людина у вчинках та поведінці.
(5 годин, у тому числі — 1 урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання)
Як розрізнити добро і зло? Чому люди
повинні вибирати між добром і злом?
Що таке доброчинність?
Характеризує певні події та явища як
прояви добра чи зла.
Пояснює критерії оцінки певних учин-
ків (допомога іншим, щирість, щед-
рість).
Наводить приклади доброчинності,
людяності.
Моделює ситуації та розв’язує їх
Що таке вчинок? Який вчинок назива-
ють подвигом? Як впливають емоції та
почуття на нашу поведінку. Як навчи-
тись керувати собою? Що допомагає
уникнути помилок та негативних на-
слідків учинків?
Пояснює зміст понять «вчинок», «под-
виг».
Характеризує емоції та почуття, які
впливають на нашу поведінку.
Обґрунтовує важливість уміння керу-
вати собою
Як співвідносяться мораль і етикет? До
чого призводить незнання етикетних
правил? Які етикетні правила на що-
день є найважливішими?
Розповідає про важливість етикетних
норм для життя.
Оцінює приклади людської поведін-
ки відповідно до моральних норм та
вимог етикету.
Моделює ситуації та розв’язує їх
Узагальнення
Тематичне оцінювання
9. Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 9
Тема 2. Які правила визначають гармонію людини із собою та найближчим
оточенням. (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного
оцінювання)
Що означає бути щасливим? Що таке
людська індивідуальність та відчуття
гармонії в собі? Чому важливо пра-
вильно оцінювати себе?
Пояснює зміст понять «людська інди-
відуальність», щастя, внутрішня гар-
монія, самооцінка.
Називає і наводить приклади рис ха-
рактеру людини.
Розповідає про важливість само-
оцінки
Що таке гідність та честь? Чому не
можна принижувати людську гідність?
Чому кожна людина гідна поваги? Як
не втратити гідність?
Пояснює поняття гідність, честь та
наводить відповідні приклади.
Обґрунтовує важливість збереження
власної гідності.
Моделює ситуації та розв’язує їх
Що таке совість? Як пов’язані совість
і відповідальність перед собою? Коли
людині буває соромно? Чому важли-
во знати думку інших про себе? Коли
люди відчувають провину?
Пояснює та порівнює поняття со-
ром і совість.
Розповідає про важливість совісті
й сорому як регуляторів людської по-
ведінки.
Обґрунтовує важливість оцінки сво-
їх вчинків іншими.
Наводить приклади визнання влас-
них помилок.
Пояснює взаємозв’язок совісті з від-
повідальністю перед собою.
Моделює ситуації та розв’язує їх
Яку роль відіграє у житті людини ро-
динне коло, сімейні свята і традиції?
Чому необхідні взаємна повага, до-
помога і чуйність у родинному колі?
Якими мають бути сімейні обов’яз-
ки? Як уникнути конфлікту в стосун-
ках з рідними?
Характеризує свою поведінку в колі
сім’ї.
Наводить приклади сімейних свят
і традицій.
Характеризує ієрархію родинних зв’яз-
ків.
Розв’язує ситуативні завдання, демон-
струючи дотримання етичних норм
взаємної поваги, допомоги, довіри,
чуйності.
Розповідає про важливість виконан-
ня своїх обов’язків у сім’ї.
Пояснює причини виникнення та ва-
ріанти уникнення і розв’язання кон-
флікту.
Моделює ситуації та розв’язує їх
10. 10 Етика. 5 клас
З чого починається дружба і вміння
дружити? Кого ми називаємо другом?
За що ми цінуємо своїх друзів?
Пояснює важливість дружби.
Обґрунтовує необхідні умови друж-
ніх стосунків.
Наводить приклади дружби та вмін-
ня дружити
Якими є моральні основи товаришу-
вання? Як розв’язувати конфліктні си-
туації? Що таке честь колективу? Як
відрізнити справжній та вигаданий ав-
торитет?
Пояснює поняття «товаришування»,
«честь колективу».
Наводить приклади взаємодопомоги та
поваги в учнівському колективі.
Обґрунтовуєважливістьумінняуникати
конфліктів у шкільному колективі.
Розповідає про необхідність відпові-
дального ставлення до своїх обов’яз-
ків у класі та авторитет.
Наводить приклади справжнього та ви-
гаданого авторитету.
Аналізуєсвоївчинкиіповедінку,врахо-
вуючи їх оцінку однокласниками
Узагальнення
Тематичне оцінювання
Тема 3. Якими є моральні норми і правила співжиття у людському суспільстві.
(8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання)
Як і чому виник етикет? Що таке цере-
монії,звичаї,традиції,етикетнікодекси?
Які манери вважаються гарними?
Розповідаєпророльцеремонійтаетикет-
них кодексів у формуванні етикету.
Характеризує первісні засоби регуляції
поведінки (звичаї, традиції).
Пояснює поняття «гарні манери»
Якими є моральні норми в культурі
українського народу? Яку роль відігра-
ють для українців звичаї гостинності,
працелюбність, взаємоповага, допомо-
га сиротам, вдовам, безкорисливість?
Якими є звичаї різних народів, які жи-
вуть в Україні?
Обґрунтовуєважливістьморальнихнорм
у житті українського народу.
Наводитьприкладиморальнихзвичаїв,
традицій українського народу.
Характеризує моральні основи звичаїв
інших народів, які живуть в Україні.
Пояснюєсутьосновнихморальнихпра-
вил життя українського народу
Чому люди поважають звичаї, традиції
і закони? Чому треба поважати гідність
і права людини? Що означає бути гро-
мадянином своєї держави? Як ми від-
чуваємо належність до своєї країни? Як
бути корисним суспільству?
Пояснює поняття громадянства.
Наводить приклади поваги до звичаїв,
традицій, символів і законів.
Оцінює власні вчинки та вчинки інших
з погляду їх суспільної значущості.
Обґрунтовує важливість поваги до гід-
ності і прав людини як необхідної умо-
ви життя в суспільстві.
11. Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 11
У чому полягає основний зміст «золо-
того правила» моралі? Чи можна спіл-
куватись з іншими людьми, не викону-
ючи сучасних етикетних норм? Чому
людяність і справедливість є основою
сучасного етикету? Що таке пристой-
ність?
Формулює «золоте правило» моралі
і пояснює його значущість для життя.
Наводить приклади сучасного етикету
та пояснює його демократичність.
Пояснюєпоняттяпристойностіякпрояв
відповідності поведінки до ситуації.
Обґрунтовуєрольпостійноготренуван-
ня у набутті моральних якостей.
Оцінює значущість чеснот (привітнос-
ті, доброзичливості, делікатності, гід-
ності,благородства,скромності)улюд-
ських взаєминах
Узагальнення
Тематичне оцінювання
Тема 4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.
(11 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання)
Щотакеспілкувальнаповедінкатамов-
ний етикет? Що означає бути цікавим
і приємним співрозмовником? Які
є моральні основи спілкування?
Розповідає про необхідність добро-
зичливості, щирості, уваги і поваги до
партнера у спілкуванні.
Формулює і використовує найважли-
віші правила бесіди (для того, хто го-
ворить; для того, хто слухає).
Моделює ситуації та розв’язує їх
Як звертатися до людей? Як вибача-
тися і пробачати? Як чемно відмови-
тися чи погодитися? Як висловлюва-
ти вдячність?
Обґрунтовує важливість дотримання
правил мовного етикету.
Використовує у різних ситуаціях до-
речні словесні форми.
Оцінює спілкування своє та інших,
спираючись на норми етикету.
Моделює та розв’язує ситуативні зав-
дання
Коли доречно користуватися телефо-
ном? Що означає «вміти листуватися»?
Як оформити листа, надісланого в ме-
режі Інтернет?
Пояснює особливості правил дистант-
ного спілкування.
Використовуєуміннядистантногоспіл-
кування (письмового та електронного
листування і телефонних розмов).
Моделює та розв’язує ситуації
Які є основні правила невербального
спілкування?Колижестибуваютькрас-
номовнішими за слова? Чому жести ба-
гатозначні?
Пояснює поняття невербального спіл-
кування.
Наводить приклади застосування людь-
ми засобів невербального спілкування
(пози тіла, жестів, міміки).
Використовує та пояснює основні же-
сти. Характеризує особливості жестику-
ляції та зміст окремих жестів у різних на-
родів.Моделює та розв’язує ситуативні
завдання
12. 12 Етика. 5 клас
Чому одяг є виявом індивідуальності?
Що таке мода і стиль? Як співвідно-
сяться віяння моди та етикет? Як піді-
брати для себе одяг?
Наводитьприкладирізнихстилівіформ
одягу.
Характеризує роль моди і стилю в жит-
ті людини.
Пояснює, як виявляються норми ети-
кету в одязі та зовнішності людини.
Моделює та розв’язує ситуації
Що треба пам’ятати, відвідуючи хво-
рого? Як поводитись у поліклініці та
лікарні? Якими є особливості пове-
дінки в дні смутку та печалі? Як ви-
словлювати співчуття та утішати? Як
відбувається вшанування полеглих
у поминальні дні?
Характеризує особливості поведінки
під час догляду за хворими, перебуван-
ня в поліклініці та лікарні.
Пояснюєособливостіповедінкитаети-
кетних норм у дні трауру та вшануван-
ня полеглих.
Виявляє повагу до традицій вшану-
вання померлих родичів (поминаль-
них днів). Моделює та розв’язує ситу-
ативні завдання
Яким є етикет особливих випадків та
поведінка в різних життєвих ситуаціях
(на святі, на весіллі, в музеї та бібліоте-
ці, в гостях)? Як вибирають та прийма-
ють подарунки? Як улаштувати свято
вдома чи в школі?
Пояснюєособливостіповедінкивспіл-
куванні з незнайомими людьми.
Аналізує власну поведінку та поведін-
ку інших, враховуючи розмаїття жит-
тєвих ситуацій.
Розповідає про важливість дотриман-
ня норм етикету в різноманітних си-
туаціях
Використовуєправилаетикетуусвоєму
поводженні у різних ситуаціях шкіль-
ного та позашкільного життя. Моде-
лює та розв’язує ситуації
Узагальнення
Тематичне оцінювання
Підсумкове узагальнення (2 години)
13. Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 13
1.2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
ВИКЛАДАННЯ ЕТИКИ У 5 КЛАСІ
Навчальними планами для 12-річної школи передбачено впроваджен-
ня в 5—6-х класах нового навчального предмета – «Етика». Мета, завдання
й зміст нового предмета покликані реалізувати засадничі положення доку-
ментів, що розкривають перспективи розвитку освіти. Так, у Національній
доктрині розвитку освіти зазначено, що метою державної освітньої полі-
тики є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації
кожного громадянина України. Одним з напрямів такої політики визна-
чено етичне виховання особистості, набуття нею моральної культури.
У Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня га-
лузь «Суспільствознавство») сформульовано завдання підготувати учнів до
взаємодії з соціальним середовищем, сформувати в них соціалізуючі та ко-
мунікативні навички, почуття власної гідності, відповідальність, збагати-
ти досвід емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну актив-
ну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі.
Крім того, Державний стандарт галузі передбачає засвоєння учнями таких
елементів змісту освіти, як «цінності в житті людини й суспільства», «ін-
дивідуальність»; «вільний розвиток людини», «свобода і відповідальність»,
«толерантність», «мораль», «етика і етикет». Результатами освітньої підго-
товки учнів відповідно до Стандарту мають стати:
• уявлення: про соціальні норми, співвідношення та роль етичних норм
у суспільстві, міжособистісні стосунки та шляхи їх гармонізації, само-
цінність кожної людини;
• знання: цінностей та соціальних норм у житті людини, історичнос-
ті світогляду людини, ролі науки та релігії в житті, поняття творчос-
ті, свободи та відповідальності, духовності людини, основ спілкуван-
ня, шляхів конструктивного розв’язання міжособистісних конфлік-
тів, основних моральних норм та цінностей українського суспільства
й людства, правил етикету;
• уміння: визначати життєві цінності та орієнтири, аналізувати власний
досвідефективногоспілкування,ефективноспілкуватисятаспівпрацю-
вати, керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, від-
різняти моральність та аморальність, дотримуватися правил етикету.
Ці засади втілено в навчальній програмі курсу «Етика» для загально-
освітніх навчальних закладів. Відповідно до неї основною метою курсу
є створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів осо-
бистості, моральної культури і культури поведінки учня.
14. 14 Етика. 5 клас
Реалізувати загальну мету дозволяє виконання таких завдань:
• поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в сус-
пільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства
та людства, правила етикету, правила культури поведінки;
• удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами
та цінностями, виявляти доброзичливість, ввічливість, повагу й чуй-
ність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та
аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному жит-
ті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими,
здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на
моральні цінності;
• формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моде-
лей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського сус-
пільства та людства в цілому;
• збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчи-
телями, знайомими й незнайомими людьми;
• стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, основ
моральної культури.
Курс «Етика» орієнтовано на набуття учнями ключових компетентнос-
тей, насамперед громадянської, соціальної, загальнокультурної, навчаль-
ної (уміння навчатися) та відповідних загальногалузевих компетентностей.
Зміст предмета передбачає, зокрема, формування в учнів здатності:
1. Орієнтуватися в морально-етичних питаннях життя й визначати в них
власну позицію, узгоджуючи її із системою моральних цінностей де-
мократичного суспільства.
2. Робити свідомий вибір моделей поведінки, орієнтуючись на систему
індивідуальних, національних і загальнолюдських моральних ціннос-
тей, насамперед на доброчинність, гідність, чуйність, товариськість,
доброзичливість, делікатність, благородство й сучасні етикетні нор-
ми.
3. Оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції добра та зла,
моральних норм та етикетних правил, вимог міжкультурного спілку-
вання та демократичної толерантності.
4. Користуватися розмаїттям засобів мовного етикету, дотримуватися
мовної культури та спілкувального етикету.
5. Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в парі та групі, ви-
конувати різні ролі й функції в колективі, виявляти ініціативу, підтри-
мувати взаємини з іншими та моделювати їх.
15. Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 15
6. Застосовувати моделі неконфліктної поведінки й досягнення кон-
сенсусу, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх ви-
конання.
Розв’язання завдань, що стоять перед вчителями, які викладатимуть
курс «Етика», забезпечується повноцінним засвоєнням учнями його зміс-
ту, відображеного в навчальній програмі.
Програма курсу складається з пояснювальної записки, де викладе-
но мету, завдання курсу, його методологічні основи, особливості струк-
тури, зміст курсу та організації пізнавальної діяльності учнів під час його
вивчення.
В основній частині програми зазначено кількість годин на вивчен-
ня (усього – 35 годин, 1 година на тиждень). Передбачено години для
уроків узагальнення та тематичного оцінювання навчальних досяг-
нень учнів.
Курс складається з декількох тематичних блоків-розділів, що вивча-
ються у 5 і 6 класах. Навчальний матеріал структуровано так, щоб не тіль-
ки зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5-го до 6-го кла-
су, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступ-
ності між початковою, основною та старшою школою.
Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орі-
єнтовною, учитель може її змінювати в межах 35-ти годин річних. На-
прикінці курсу можуть бути проведені також повторювально-узагальню-
вальні уроки, метою яких є відвідування громадських місць усім класом,
спостереження за власною поведінкою й обговорення, чого навчилися
впродовж року.
До кожного розділу подано орієнтовний узагальнений перелік
інформаційних питань змісту, які відображено в підручниках або інших
посібниках. Ці питання змісту учні засвоюють у вигляді знань, уявлень
і початкових понять. Інформаційні питання програми не розподілені за
окремими уроками, що дає змогу вчителеві самому визначати назву теми
уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на кожному уроці
залежно від особливостей класу та індивідуального методичного стилю
педагога. Пропоновані інформаційні питання становлять обов’язковий
мінімум знань.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів пред-
ставлені в програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набу-
ти учні в процесі вивчення кожної теми.
16. 16 Етика. 5 клас
Представлені в програмі вміння й навички належать до декількох
груп:
Навчально-інтелектуальні
вміння
Творчі вміння
Поведінкові вміння
та навички
Учень:
• називає поняття, моральні
чи етикетні норми;
• формулює певні моральні
правилачиправилаповедін-
ки, етикетні норми, власні
прості визначення понять;
• пояснює сутність чи зміст
понять, категорій;
•розповідаєпроважливіетич-
ні феномени, які існують
у суспільстві;
• наводить приклади явищ,
що вивчаються;
•аналізує(розкриває)–визна-
чає внутрішні складові (про-
яви)тогочиіншогоявищата
зв’язки між ними;
•характеризує–називаєриси,
ознаки явища, процесу;
• порівнює (визначає спільне
тавідмінне)проявилюдської
поведінки;
• обґрунтовує (доводить) пев-
ну думку, положення, під-
кріплюючи їх декількома
(1–3) аргументами чи при-
кладами
Учень:
•розв’язуєситуатив-
ні завдання, опе-
руючи набутими
знаннями й умін-
нями;
• оцінює приклади
людської та влас-
ної поведінки від-
повідно до мораль-
них чи етикетних
вимог і правил, ви-
словлює власні су-
дженнящодотихчи
іншихвчинківіпо-
ведінки;
• моделює ситуації
морально-етично-
го змісту та визна-
чаєшляхиїхрозв’я-
зання
Учень:
• дмонструє дотримання
етичних норм взаємної
поваги, допомоги, дові-
ри, чуйності;
•застосовуєнапрактиці(на
уроці, поза уроком) най-
важливіші етикетні пра-
вила й норми
Оскільки засвоєння змісту курсу передбачає не лише опанування учня-
ми знань, а й формування в них широкого кола вмінь, навичок, предмет-
них компетентностей і ставлень, організація навчання повинна поєдну-
вати в собі різні методи й технології. Саме тому щоуроку варто застосо-
вувати різні види пізнавальної, розумової та навчальної активності учнів,
що передбачено й підручником. Віддавати перевагу слід активним мето-
дам, коли учні є «суб’єктами» навчання, виконують творчі завдання, бе-
руть участь у діалозі з учителем. Такі методи пов’язані з виконанням твор-
чих завдань (часто вдома), питаннями від учня до вчителя й від учителя
до учня тощо.
17. Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 17
Різновидом активної моделі навчання, який доцільно використовувати
на уроках етики, є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних методів
полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто на-
вчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання
у співпраці). Учитель під час інтерактивного уроку виступає здебільшого
в ролі організатора процесу навчання. Інтерактивні технології передбача-
ють застосування методу моделювання реальних життєвих ситуацій, спря-
мованих на спільне розв’язання проблеми, а також рольових ігор.
Серед інтерактивних технологій прийнятними для використання
на уроках етики є робота учнів у парах, у малих групах, Метод «Уявний
мікрофон», обговорення питання всім класом.
Навчальний процес на уроках курсу має ґрунтуватися на новій педа-
гогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємопова-
га, творче співробітництво. В основі етики лежить не рольове, а особис-
тісне спілкування: підтримка, співпереживання, утвердження людської
гідності, довіра, що дає змогу використовувати діалог як провідну форму
навчального спілкування, спонукає до обміну думками, враженнями, до
моделювання життєвих ситуацій. Принципово важливою є орієнтація на
розвиток творчої активності, творчого мислення, здатності до адекватної
діяльності в нових умовах.
Основним способом опрацювання навчального тексту є коментова-
не читання учнями.
Якщо учні класу не мають розвинених навичок мовлення, читання чи
опрацювання текстів, спілкування, учитель може обирати із запропоно-
ваних завдань певну кількість, яка, з одного боку, забезпечить досягнен-
ня очікуваних результатів уроку, а з іншого,— буде посильною і доступ-
ною для учнів. Треба тільки пам’ятати, що мету курсу не можна зводити
лише до набуття учнями знань про мораль, адже головним є опанування
вмінь та формування моделей моральної ввічливої поведінки, розвиток
ціннісної сфери дітей.
Основою для оцінювання учнів служить перелік вимог до рівня загаль-
ноосвітньої підготовки учнів, уміщений у програмі в кожній темі.
Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та
методиці викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традицій-
ні способи оцінювання, то перевірка вмінь і навичок має бути тривалі-
шою, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці взага-
лі навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення учні виявлятимуть
у реальному житті; завдання ж учителя – надати учням можливість ви-
явити і відстояти власну думку в будь-яких «навчальних ситуаціях» у кла-
сі та поза школою.
18. 18 Етика. 5 клас
Оцінювання результатів навчання з етики за чинною програмою пе-
редбачає й тематичне оцінювання засвоєних ними знань і сформованих
умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням
на уроках усні запитання, нескладні письмові завдання, насамперед тес-
тові. Однак такі прийоми виступають лише як частина прийомів контро-
лю. Пропонуємо проводити уроки тематичного оцінювання в ігровій не-
традиційній формі, щоб підтримати інтерес учнів до предмета та продов-
жувати формувати їх уміння й навички.
Продовження вивчення курсу етики в 6 класі передбачає поглиблен-
ня знань учнів про етичні норми, поняття та категорії, удосконалення та
розвиток умінь, навичок учнів, завершення формування в них загально-
предметних компетентностей.
Курс «Етика» можуть викладати вчителі історії та правознавства, укра-
їнської мови та літератури, а також зарубіжної літератури.
19. Розділ ІІ
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КУРСУ ЕТИКИ
2.1. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ
Модернізація освітньої діяльності сучасної школи і визначення пріо-
ритету виховання в останніх документах, що відбивають державну політи-
ку в освітніх закладах, зумовлюють необхідність осмислення проблеми ці-
лепокладання в цілісній організації навчально-виховного процесу учнів.
Назріла необхідність вичленувати як провідні аспекти виховної діяль-
ності школи моральні норми і цінності в життєдіяльності людей, оскільки
в суспільному і шкільному середовищі все чаcтіше спостерігаються мораль-
не неблагополуччя, деструктивізм і дегуманізація проявів молоді.
Сьогодні необхідно зосередитися на тому, що ціннісні основи буття
людини відпрацьовувалися століттями і завжди були значущими й пер-
шорядними в суспільстві. Вони виражалися в різні періоди життєдіяль-
ності людства в постулатах релігійних повчань, заповідях християнства,
моральних шуканнях мислителів, традиціях народів та етносів, проголо-
шувалися в різних соціальних кодексах поводження людей. Це не випад-
ково, як і не випадково, що значеннєвий ключ і ціннісні основи життєді-
яльності людини лежать у площині моралі, відкіля черпає кожна людина
свої смислозначущі засади і символи життя.
Моральнийвитокосмисленнялюдськогожиттяпротягомсторічрозгля-
давсяфілософієюйетикоючерезспробузнайтийомуєдинезмістовневизна-
чення,урезультатічогобуловиділенейобґрунтованетакемісткепоняття,як
«прості норми моральності», що є однаково значущим для всього людства.
Звідси йде й поняття «загальнолюдські цінності», яке уживається сьогодні
й акцентує ціннісний аспект життєдіяльності людей.
Тож чи не повинен стати цей ціннісний аспект предметом першоряд-
ної важливості в освітній діяльності школи?! Чи не повинен бути виділе-
ний спеціальний час, витрачені педагогічні зусилля в ім’я пробудження
20. 20 Етика. 5 клас
у зростаючій душі дитини морального прагнення людиною, бути готовою
до морального вибору в ім’я життя, людини, прогресу, культури?!
Щоб школа сьогодні як соціальний організм могла стати для дитини
виховним середовищем, моральна атмосфера якого обумовить її ціннісні
установки, у її педагогічну канву повинна бути закладена морально-етич-
на система, яка цементувала б та актуалізувала ціннісні основи всіх ком-
понентів шкільного життя: навчальну діяльність, перерву як продуману
організацію міжурочного простору, позаурочну діяльність,— наповнюю-
чи їх етичним змістом.
Важливо також, щоб освітня діяльність, виконуючи свої пізна-
вальні функції, була націлена на реалізацію виховного потенціалу на-
вчальних дисциплін, а кожен педагог ніс позитивний заряд взаємодії
з дітьми, заснований на повазі до них, принципах вікового, індивідуаль-
но орієнтованого і суб’єктного підходу, що проявлявся б не на словах,
а в практичній дії.
Для цього необхідно вичленувати сферу цілепокладання в структурі на-
вчально-виховного процесу і вважати її визначальною в освітній діяльнос-
ті школи, що забезпечує не тільки інтелектуальне, але й моральне дорослі-
шання школярів, перспективні можливості їх моральної протидії негатив-
ним процесам у шкільному і навколишньому соціальному середовищі.
Цього можна досягти при органічному включенні в контекст навчаль-
но-виховного процесу школи адекватної його організаційній структурі
системи морального виховання, що відповідає також соціальним запи-
там суспільства і родини. Органічне і природне занурення подібної сис-
теми в логіку навчально-виховного процесу школи дозволить реалізувати
її спрямованість на позитивні прояви дітей та їхнє стимулювання, ство-
рення ситуації успіху і морального захисту кожної дитини, включеність її
в процес взаємодії зі старшими і молодшими.
Процес модернізації освіти поставив перед школою серйозні виховні
задачі. Їхнє вирішення залежить від виявлення й осмислення реального рів-
ня вихованості сучасних школярів, що вимагає визначення критеріальних
засад у моральній спрямованості виховання. На їх основі можна орієнтува-
тися в його змісті, загальній спрямованості і педагогічних принципах.
Відповідно до цього необхідно замислитися, у чому ж полягає вихов-
ний потенціал 15000 годин навчальної діяльності в середньому на одного
школяра на рік і що повинне бути закладено у виховний процес шкільно-
го закладу як одного з основних соціальних інституту виховання. І першо-
чергова тут задача — визначити сферу і педагогічні основи морального ви-
ховання учнів у цілісній структурі навчально-виховного процесу школи,
вичленувати логіку й основну стратегію виховного процесу в освітньому
21. Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 21
закладі. Для цього важливо розглядати життєдіяльність учнів у школі не
тільки як організацію пізнавального процесу, але й як сферу різнобічної,
морально спрямованої соціальної взаємодії з навколишнім світом, інтен-
сивного культурного і морального становлення, школу громадянськос-
ті і гуманізму.
Це вимагає розуміння педагогічних принципів і змістовної сутнос-
ті виховання, що базується на смислозначущих ціннісних основах люд-
ського життя і життя суспільства. Ці основи вироблялися століттями
і при багатій розмаїтості критеріальних підходів і заявлених пріоритетів,
проте, зводилися до моральних постулатів, що стверджують життя і лю-
дину найвищою цінністю, а все значуще для їхнього розвитку — основ-
ним змістом.
Ці постулати відбивали моральне значення і гідність особистості, її
ціннісні уявлення, що стосуються сфери моральної свідомості, — мораль-
ні норми, принципи, ідеали, поняття добра і зла, справедливості, щас-
тя. Це те, що виділяється людиною як найбільш значуще, що вона вклала
в основу уявлень про своє «Я», норми стосунків з людьми і навколишнім
світом, власне життєосмислення і життєдіяльність. Це той ціннісний зміст,
що існує для необхідного орієнтування кожного у своїй життєдіяльності.
В основі його лежить моральний вибір самої особистості, що вимагає на-
пруження сил власного розуму і почуттів і прагнення зрозуміти сутність
загальнолюдських законів у кожному конкретному випадку.
Досягається ж це вихованням, де вибір може розглядатися як метод
пізнання й особистісного усвідомлення школярем соціальних процесів
і морально-етичних взаємин. Моральний вибір і пов’язані з ним пріори-
тети визначають життєві позиції особистості, тому важливою є та суб’єк-
тна основа життєвих змістів, яку учень виробляє сам через здобуття мо-
ральних знань, їхнє емоційне сприйняття, намагання у власному досвіді
побудувати стосунки з людьми і навколишнім світом.
У такому контексті виховання веде до осягнення і прийняття школяра-
ми ціннісних, смислозначущих основ людського життя. Цінності — пред-
мет етики як «науки про моральне життя людини» (А. Швейцер), тому го-
ловною задачею виховного процесу стає осмислення етики й етичних ка-
тегорій, що визначають моральну основу життєвих проявів особистості.
Таке осмислення стає педагогічно значущою задачею морально-етич-
ного виховання, необхідною й затребуваною сучасною школою.
Етика, акумулюючи моральні проблеми людського буття, може скон-
центрувати педагогічні зусилля вчителів і потенційні резерви шкільного
закладу на реалізації ефективних шляхів гуманістичного виховання учнів,
22. 22 Етика. 5 клас
формуванні їх морально-ціннісних орієнтирів, актуалізації духовного по-
тенціалу, етичної культури особистості. Вона може стати невичерпним
джерелом морального осмислення життя людини, її побутування в сус-
пільстві, становлення людського «Я», усвідомлення його цінності через
пізнання сутності етичних понять, занурення в історію етичних навчань,
діалог епох і культур
Спеціальні дослідження і педагогічний досвід показали, що сьогодні
назріла необхідність органічного включення в навчально-виховний процес
школи системи морально-етичного виховання дітей, яка спирається на гу-
маністичні основи загальнолюдських цінностей, їхні життєсмислові аспек-
ти. Це стає на сьогодні однією з найважливіших педагогічних засад і прин-
ципів виховної політики держави і потребує спеціально виділеного часу на
базовому рівні школи і спеціальних зусиль педагогічного колективу.
Значущість морально-етичного виховання дітей особливо актуалізу-
валася в сучасний період у зв’язку з утратою людьми моральної сутності
власного життя, що позначається на зростаючій агресивності, інфантиль-
ності частини молоді, бездуховності. Дефіцит моральних цінностей і не-
хтування моральними нормами стають повсюдним явищем.
Які ж основні орієнтири морального виховання в сучасній школі необ-
хідно вичленувати, які інтегративні поняття і характеристики позначити
як ідеальні категорії, до яких варто прагнути учням? Найбільш значущи-
ми, як показує педагогічна практика та її аналіз, варто вважати:
• гуманізм, в основу якого закладена повага і доброзичливість стосов-
но іншої людини, доброта як джерело почуття, дії та ставлення до на-
вколишнього світу;
• відповідальність як моральна готовність відповідати за свої думки і дії,
співвідносити їх з можливими наслідками;
• борг як усвідомлення і готовність до прояву своїх обов’язків перед дер-
жавою, суспільством, людьми і самим собою;
• совісність як регулятивна основа всієї життєдіяльності людини;
• почуття власної гідності як моральне самоствердження на базі емоцій-
но-рефлексивної і позитивної установки на самоповагу і повагу до ін-
шої людині;
• громадянськість як почуття Батьківщини, нерозривного зв’язку з ві-
тчизною, причетності до її долі.
Акцент на даних характеристиках дозволяє осмислювати школярам,
прилучатися в процесі виховання й опановувати у співвіднесенні зі свої-
ми проявами такі збірні й образні поняття, як:
23. Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 23
• культура почуттів — уміння і прагнення до емоційного самопрояву на
рівні міри й моральності;
• здатність до морального зусилля, «зусилля людини бути» (Мамар-
дашвилі) як підстава для самооцінки, самовизначення і самовдос-
коналення;
• почуття емпатії — емоційне «відчуття» іншого, порівняння своєї по-
ведінки зі станом іншої людини. На основі здатності до емпатії роз-
вивається толерантність як терпимість до інакомислення, віроспові-
дання і відповідного у зв’язку з цим прояву.
За якими ж визначними педагогічними принципами необхідно про-
вадити дану спрямованість морального виховання?
— Взаємозв’язок і взаємодія знання — почуття — поводження як най-
важливіший принцип співвіднесення засвоєння з опануванням і присвоєн-
ням смислозначущих змістів людської життєдіяльності. Сутнісне значен-
ня тут має емоційне «проживання» учнями моральних знань як емоційний
фактор особистісного розвитку школярів, що стимулює їхнє включення
в досвід поведінки. Психологами доведено, що гуманізація виховання
неможлива без емоційної складової як найважливішого психолого-пе-
дагогічного параметра особистісного становлення школярів і формуван-
ня значеннєвих значень у їхньому суб’єктному визначенні картини світу,
окреслено параметри психолого-педагогічних шляхів формування емоцій-
но забарвленого морального клімату колективу, побудови учнівських вза-
ємин як найважливішої умови повноцінного розвитку школярів.
— Діалог, діалогічна взаємодія педагогів та учнів як основний принцип
усієї виховної політики школи. Він виступає спонукальною основою само-
визначення школярів, джерелом морального осмислення життя людини
в суспільстві, самоосмислення. Форма діалогу — ефективний інструмент
вироблення у школярів самостійного, недогматичного мислення.
— Актуалізація проблемного характеру виховних ситуацій, що перед-
бачають включеність когнітивних, етичних та естетичних здібностей сві-
домості, рефлексивних реакцій вихованців, що робить їх незамінним ін-
струментом для побудови продуктивної виховної педагогіки.
Усе це сприяє переведенню сучасної освіти від «людини освіченої» до
«людини культури», що визначає і психолого-педагогічні параметри мо-
рального виховання.
Які ж напрями в організації виховної діяльності слід, як підказує пе-
дагогічна наука і практика, вичленувати як пріоритетні?
• Організацію різнобічної позитивно й емоційно забарвленої взаємодії
дітей і дорослих у всіх сферах життєдіяльності освітнього закладу;
24. 24 Етика. 5 клас
• створення педагогічних умов, що формують моральну стійкість шко-
лярів засобами актуалізації етичної розмаїтості ситуацій, які активі-
зують можливість вибору і визначають необхідність моральних зусиль
школярів;
• розвиток потребнісної й емоційної сфери учнів у морально-духовно-
му контексті, формування морально орієнтованої мотивації;
• підвищення статусу методів виховання, орієнтованих на його суб’єкт-
ну основу, самооцінку, самоаналіз, самовизначення учнів у процесі на-
вчально-виховної діяльності освітнього закладу, що виводять на по-
требу самовиховання й самовдосконалення.
У цьому — педагогічний корінь морально-етичного виховання і його
безперервності. Відповідно до цього у виховній політиці освітнього за-
кладу важливий насамперед системний підхід, що веде до цілісного пози-
тивного розвитку школярів, виховання моральної стійкості особистості,
стабільності її ціннісних орієнтирів. Значущим є виховання соціального
і громадянського імунітету дитини до всього деструктивного, що випадає
з морального поля життєдіяльності людей.
Звідси першочергова задача — створення морального поля життєді-
яльності освітнього закладу, що вимагає продуманої системи морального
виховання школярів, розробки його концептуальних основ.
У сучасній ситуації освітнього закладу, на жаль, спостерігаються
розпливчасті виховні орієнтири, розкиданість цілей, змісту й устано-
вок у вихованні учнів. Педагогічні зусилля часто витрачаються на по-
долання і профілактику різних форм поведінки школярів, на одномо-
ментні організаційні потреби шкільної життєдіяльності або задані звер-
ху орієнтири. При цьому цілісна структура навчально-виховного процесу
з її продуманим змістом і відповідною йому стратегією і тактикою пере-
творення в життя найчастіше відсутня.
Надзвичайно важливою є загальна цілісність освітнього про-
цесу школи з чітко вираженим ракурсом виховної орієнтації дітей.
І, якщо школа вважає за необхідне цей ракурс орієнтувати на вироблення
в учнів етичних змістів людської життєдіяльності, обов’язковою є побу-
дова виховної системи моральної основи, органічно включеної в навчаль-
но-виховний процес школи.
Заняття відповідно до вікових особливостей учнів будуються за сюжет-
ним малюнком, орієнтовані на психолого-педагогічний рівень виховної
палітри і творче особистісне осмислення учнем моральних проблем люд-
ського життя. Це досягається шляхом створення різноманітних ситуацій
включення школярів у практику морального життя людини, застосування
25. Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 25
прийомів стимулювання зусиль особистості в моральному самовизначенні
і самовихованні через активізацію її природних, інтелектуальних та емо-
ційних ресурсів, організацію тонкої рефлексивної роботи.
Сюжетний малюнок етичного заняття передбачає логічно вибудовану
канву діалогічної взаємодії педагога і дітей, спільного міркування, пошу-
ку відповіді або рішення, у процесі якого народжуються оцінні суджен-
ня, що спонукають школяра до морально-ціннісних орієнтирів і стиму-
люють їх. Превалює спрямованість на стимулювання етичних суджень ді-
тей, що базуються не стільки на засвоєнні знань, скільки на актуалізації
творчого потенціалу мислення, самостійного, обґрунтованого міркуван-
ня, що веде до особистісного пошуку школярами істини, а не до засвоєн-
ня лише готового знання, а педагога орієнтує на розкриття ресурсів твор-
чої уяви учнів.
Не менш важлива і «повсякденна методика етичного заряду», що діє
в системі вільного спілкування дітей під час перерви й у післяурочний час.
Вона передбачає сполучення етичної установки на доброзичливість і по-
вагу у взаєминах з однолітками з методично інструментованими формами
попередження конфліктних ситуацій і гідного виходу з них.
Методика орієнтована на позитивні аспекти в організації доброзичли-
вого клімату взаємин учнів, оптимістичний прогноз їхньої поведінки через
психологічну установку на повагу до оточуючих й одне до одного, на емо-
ційне тепло і взаєморозуміння, за якого ніхто не буде скривджений та обді-
лений увагою. Методичні прийоми спрямовані на спільний пошук шляхів
запобігання конфліктам і визначення гідних способів виходу з конфлік-
тних ситуацій, що виникли. Відпрацьовується і психологічна канва пове-
дінки педагога, який терпляче навчає школярів знаходити коректні спо-
соби реагування на недостойну поведінку інших, наполегливо культивує
уміння дітей вибачати, виявляти поблажливість і шляхетність.
Істотним елементом у системі етичного виховання служить загально-
колективна позаурочна діяльність з етичною спрямованістю, спеціально
орієнтована на включення всіх учнів в етичний діалог, спілкування, взає-
модію. Композиційно вона побудована як театралізована вистава-діалог
і здійснюється у формі «школи ввічливості» у початкових класах, «етич-
них діалогів про головне» — у підліткових, «вечорів етичних роздумів» —
у старших вікових групах.
Головне тут — організація різнобічного спілкування, взаємодії, взає-
мовпливу дітей, в основі якого педагогом визначена моральна перспек-
тива, передбачена можливість ситуації успіху для кожного, створені умо-
ви для етичної рефлексії.
26. 26 Етика. 5 клас
Кожний з компонентів системи, маючи свою функцію, специфічний
зміст і методичну особливість, здійснює визначену частину морально-етич-
ного виховання як безперервного процесу співвіднесення знань, почуттів,
поведінки школярів з ціннісними основами життєдіяльності людей, вироб-
леними і відібраними віковим людським досвідом, яка сприяє осягнен-
ню значущих змістів у меті та способі життя особистості, яка формується.
Етичне в даному процесі виступає світоглядною основою життєосмислен-
ня, а моральне — критерієм стосунків з людьми і навколишнім світом.
Життєдіяння системи, її педагогічна сутність міститься у змістовній
основі і методичному забезпеченні моделювання безперервного етично-
го виховання учнів у сучасній школі. Вона базується на смислозначущих
цінностях людського життя і життя суспільства.
Розпочати логічну канву безперервності морально-етичного вихован-
ня школярів покладено на спеціалізований виховний предмет етики, що
несе в діалогічній взаємодії з учнями пізнавальну основу моральних норм
і життєво значущих цінностей, які за допомогою різноманітних методик
осмислюються учнями, емоційно проживаються ними й у процесі засво-
єння через метод морального вибору дієво впливають на досвід, що форму-
ється, морально орієнтованих ставлень до навколишнього світу і людей.
Закріплюється дана спрямованість морального становлення особис-
тості в послідовному процесі включення учнів у досвід етично значущої
поведінки в різних видах позакласної і позаурочної діяльності, застосу-
вання спеціальних методик гуманізації взаємодії і стосунків дітей у між-
урочному просторі, тобто на перервах.
При такій стратегічній лінії безперервності морально спрямованої пе-
дагогічної дії та її виховної функції зможе формуватися і зміцнюватися прі-
оритет моральності в шкільному середовищі і життєдіяльності учнів.
Процес безперервності виховання заснований на диференційовано
і послідовно вибудованій, логічно обґрунтованій канві поетапного вклю-
чення учнів відповідно до їх вікового дорослішання, стрижневих категоріях
етики, що осмислюються й опановуються ними у взаємодії і взаємозв’яз-
ку освіти з багатою палітрою різноманітних, емоційно-почуттєвих, діяль-
нісних, ігрових, експериментальних, творчих засобів уведення школяра
в процес опанування етичних змістів у власному способі життя.
Педагогічна практика свідчить, що динаміка і характер соціальних
процесів, які відбуваються, не відповідають програмним цілям та уста-
новкам суспільства. Спостерігається конфліктоутворююче начало у со-
ціальному житті людей. Дане явище вимагає глибокого аналізу й осмис-
лення напрямків і форм виховання в освітніх закладах. Досвід показує, що
27. Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 27
позитивні паростки, творчі виховні технології і знахідки затребувані шко-
лою, яка розвиває й удосконалює власний пошук в актуалізації мораль-
ного становлення учнів.
Такий пошук призводить до неминучості включення в навчально-ви-
ховний процес школи особливого предмета виховного характеру, осно-
вою якого є діалоги з учнями про головне у життєдіяльності людини.
Тож етика тут є затребуваною й необхідною через те, що є наукою про цін-
ності людського буття, про добро і зло в житті людей. Її виховний потен-
ціал важко переоцінити.
Етика дозволяє занурити школяра в загальнолюдський досвід наро-
дження і збереження моральності як основи й умови збереження життя.
Вона дає можливість побудувати з підростаючою людиною живий діалог
про живе життя, про вічні питання буття, які протягом століть гостро сто-
ять перед людиною і так не просто розв’язуються нею.
Саме етика здатна допомогти особистості, що розвивається, розібра-
тися в природі моральних цінностей, які утворюють стрижень духовності
і культури, зрозуміти етичну основу і норми людського спілкування. У цьо-
му — її виховна база, що кристалізувалася протягом всієї історії розвитку
етичної думки, пошуку людиною сенсу життя і моральної істини.
Концентруючи в собі моральний досвід поколінь і вироблені людством
протягом всієї історії розвитку етичної думки моральні закони життя лю-
дей, етика робить їх надбанням кожного нового покоління. Це дозволяє
школяреві в процесі її вивчення перетворювати етичні знання в особистіс-
ні змісти власної життєдіяльності, а педагогові стимулювати зусилля осо-
бистості в моральному самовизначенні і самовихованні.
Виховні задачі етики досить чітко свого часу визначив П. А. Кропот-
кін:
• діяти в моральному напрямку, закликаючи до кращих потреб лю-
дини;
• визначати й пояснювати основні начала, без яких люди не могли
б жити суспільством;
• прагнути до вищого: любові, мужності, братерства, самоповаги, до
життя, узгодженого з ідеалом;
• не допускати думки, що можна жити, незважаючи на потреби і бажан-
ня інших.
Тому в моральному вихованні школярів необхідний наскрізний етич-
ний курс для учнів, що сприяє систематизації їхніх моральних уявлень
і ціннісних орієнтацій, досягненню моральної усвідомленості у виборі спо-
собів і форм поведінки, а також орієнтує на етичний контекст взаємодії
