Ковпитська ЗОШ, profile picture
Uploaded byКовпитська ЗОШ
2,753 views

Етика Методичний посібник 5 клас

Етика Методичний посібник 5 клас

Embed presentation

Download to read offline
1 / 191
2 / 191
3 / 191
Most read
4 / 191
5 / 191
6 / 191
7 / 191
8 / 191
9 / 191
10 / 191
11 / 191
12 / 191
13 / 191
14 / 191
15 / 191
16 / 191
17 / 191
18 / 191
19 / 191
20 / 191
21 / 191
22 / 191
23 / 191
24 / 191
25 / 191
26 / 191
27 / 191
28 / 191
29 / 191
30 / 191
31 / 191
32 / 191
33 / 191
34 / 191
35 / 191
36 / 191
37 / 191
38 / 191
39 / 191
40 / 191
41 / 191
42 / 191
43 / 191
44 / 191
45 / 191
46 / 191
47 / 191
48 / 191
49 / 191
50 / 191
51 / 191
52 / 191
53 / 191
54 / 191
55 / 191
56 / 191
57 / 191
58 / 191
59 / 191
60 / 191
61 / 191
62 / 191
63 / 191
64 / 191
65 / 191
66 / 191
67 / 191
68 / 191
69 / 191
70 / 191
71 / 191
72 / 191
73 / 191
74 / 191
75 / 191
76 / 191
77 / 191
78 / 191
79 / 191
80 / 191
81 / 191
82 / 191
83 / 191
84 / 191
85 / 191
86 / 191
87 / 191
88 / 191
89 / 191
90 / 191
91 / 191
92 / 191
93 / 191
94 / 191
95 / 191
96 / 191
97 / 191
98 / 191
99 / 191
100 / 191
101 / 191
102 / 191
103 / 191
104 / 191
105 / 191
106 / 191
107 / 191
108 / 191
109 / 191
110 / 191
111 / 191
112 / 191
113 / 191
114 / 191
115 / 191
116 / 191
117 / 191
118 / 191
119 / 191
120 / 191
121 / 191
122 / 191
123 / 191
124 / 191
125 / 191
126 / 191
127 / 191
128 / 191
129 / 191
130 / 191
131 / 191
132 / 191
133 / 191
134 / 191
135 / 191
136 / 191
137 / 191
138 / 191
139 / 191
140 / 191
141 / 191
142 / 191
143 / 191
144 / 191
145 / 191
146 / 191
147 / 191
148 / 191
149 / 191
150 / 191
151 / 191
152 / 191
153 / 191
154 / 191
155 / 191
156 / 191
157 / 191
158 / 191
159 / 191
160 / 191
161 / 191
162 / 191
163 / 191
164 / 191
165 / 191
166 / 191
167 / 191
168 / 191
169 / 191
170 / 191
171 / 191
172 / 191
173 / 191
174 / 191
175 / 191
176 / 191
177 / 191
178 / 191
179 / 191
180 / 191
181 / 191
182 / 191
183 / 191
184 / 191
185 / 191
186 / 191
187 / 191
188 / 191
189 / 191
190 / 191
191 / 191
Харків Видавнича група «Основа» 2005
ББК 74.200.58 Е68 ISBN 966-333-256-5 © ТОВ «Видавнича група «Основа»», 2005 Етика. 5 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2005.— 192 с. ISBN 966-333-256-5 У книзі надано нормативні документи та методичні рекомендації щодо про- ведення уроків етики у 5 класі. Книга складається з 4 розділів. У розділі першому надрукована програма з етики та методичні рекомендації МОНУ щодо викладан- ня предмета. Розділ другий присвячений загальним питанням етичного вихован- ня підлітків та методам і прийомам викладання курсу етики у 5 класі. У третьому розділі представлені розробки уроків етики відповідно до програми з опорою на діючий підручник. У четвертому розділі увазі читача пропонуються розробки ав- торських уроків вчителів етики. ББК 74.200.58 Е68 Атори: Шемшуріна А. І. (2.1., 4.1. - 4.4.), Григораш В. В. (2.2.), Каптан Т. М. (розділ ІІІ), Бєлєвцова В. В. (4.5.), Владимирська Л. В. (4.6.), Батуєва Л. О. (4.7.), Бразговка Л. П. (4.8.), Сорокіна Є. О. (4.9.), Мура В. Г., Сліпенко Л. В. (4.10), Бра- тікова М. І. (4.11.), Сідєльнікова О. М. (4.12.), Коваль О. І. (4.13.), Іпатенко Н. М. (4.14.), Сотскова В. М. (4.15.), Борович Г. Й (4.16. - 4.20.). Відповідальний за випуск Григораш В. В.
ЗМІСТ Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики....................................................... 5 1.1. Програма з етики для 5 класу.................................................................... 5 1.2. Методичні рекомендації щодо викладання етики у 5 класі................... 13 Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики..................................................... 19 2.1. Моральне виховання школярів............................................................... 19 2.2. Викладання етики у молодших підлітків................................................ 35 Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики............................................... 48 Вступ............................................................................................................... 48 Урок № 1. Запрошуємо у світ етики .............................................................. 49 Урок № 2. Як розрізняють добро і зло........................................................... 55 Урок 3. Як наші вчинки впливають на наше життя ...................................... 61 Урок 4. Що означає бути вихованим?............................................................ 65 Урок 7. Що означає бути щасливим?............................................................. 68 Урок 8. Чому не можна принижувати людське достоїнство......................... 74 Урок 9. Коли нам буває соромно ................................................................... 77 Урок 10. Яке значення для людини має родина? .......................................... 81 Урок 11. З чого починається дружба? ............................................................ 84 Урок 12. Як досягти поваги в колективі ........................................................ 88 Урок 15. Як виникають правила етикету ....................................................... 92 Уроки 16–17. Які моральні норми українського народу?............................. 95 Урок 18. Які правила визначають життя людей у суспільстві? ..................... 97 Урок 19. Що означає бути громадянином своєї держави ............................100 Урок 20. З чого починається досконалість людини?....................................103 Урок 23. Як досягти успіху в спілкуванні .....................................................106 Урок 24. У чому проявляється уміння користуватися мовним етикетом?..110 Урок 25. Як спілкуватися, долаючи відстані ................................................113 Урок 26. Що можна прочитати в погляді?....................................................115 Уроки 27–28. Що означає бути одягненим доречно? ..................................116 Урок 29. Як слід поводитися в дні смутку і суму ..........................................117 Уроки 30–31. Що таке етикет особливих випадків? ....................................119 Розділ ІV. Авторські уроки етики...........................................................................121 4.1. Вступне заняття ......................................................................................121 4.2. Ввічливість як основа виховання...........................................................125 4.3. Оглянься уважно навколо ......................................................................128 4.4. Уміння бути самим собою ......................................................................130 4.5. Етичний кодекс класу.............................................................................133
4 Етика. 5 клас 4.6. Дзеркало краси .......................................................................................135 4.7. Твоя троянда — єдина у світі .................................................................136 4.8. Уміння вести бесіду ................................................................................139 4.9. Дерево дружби ........................................................................................142 4.10. Творіть добро, щоб кращим став цей світ ............................................144 4.11. Ввічливим і чемним будь, про культуру не забудь...............................147 4.12. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» .........................................161 4.13. Регата Ввічливості.................................................................................163 4.14. Що означає жити красиво? ..................................................................167 4.15. Вчись жити в мирі та злагоді ................................................................169 4.16. Ввічливість — це людяність..................................................................173 4.17. Урок чемності........................................................................................175 4.18. Людина з планети «Cтарість» ...............................................................179 4.19. Подорож до Країни ввічливості та доброти.........................................185 4.20. Друг — це означає другий «я»...............................................................187
Розділ І НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ ЕТИКИ 1.1. ПРОГРАМА З ЕТИКИ ДЛЯ 5 КЛАСУ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Мета і завдання вивчення етики в школі Етика належить до світоглядних дисциплін. Її часто називають прак- тичною філософією і вивчають не тільки для того, щоб дізнатися, що таке, наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути доброчинни- ми. Зміст етики як науки — це знання, реалізовані в ставленні особистос- ті до інших людей, суспільства й природи. Основною метою шкільного курсу «Етика» є створення умов для фор- мування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної куль- тури і культури поведінки учня. Реалізувати загальну мету дозволяє виконання таких завдань: • поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в сус- пільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки; • удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти доброзичливість, ввічливість, повагу й чуй- ність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному жит- ті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності; • формувати позитивне ставлення й мотивацію учнів до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства в цілому; • збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчи- телями, знайомими й незнайомими людьми;
6 Етика. 5 клас • стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, основ моральної культури. Структура та зміст програми Програмою передбачено вивчення курсу «Етика» в 5–6 класах загаль- ноосвітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал структурований так, щоб не тільки зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5-го до 6-го класу, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступності між початковою, основною та старшою школою. Це зумовле- но тим, що, за Державним стандартом освіти, предмет «Етика» в основній школі є складовою освітньої галузі «Суспільствознавство». Крім того, ви- вчення етичних проблем відбувається на уроках мови, літератури, худож- ньої культури, природознавства тощо. Курс етики структурований за такими загальними тематичними бло- ками-розділами: 5 клас Вступ. Що вивчає етика. І. Чим керується людина у своїх вчинках та поведінці. II. Які правила визначають гармонію людини із собою та і найближчим оточенням. III. Якими є моральні норми та правила співжиття в людському суспіль- стві. IV. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті. 6 клас І. Вступ. Сторінками пройдених уроків. II. У світі моральних цінностей. III. Жити в суспільстві. IV. Бути культурною людиною означає... Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади конструю- вання змісту освіти в програмі застосовано аксіологічний, соціокультур- ний, культурологічний та діяльнісний підходи. Аксіологічний підхід передбачає засвоєння учнями на початко- вому рівні змісту основних етичних понять та моральних категорій, що відбивають систему загальнолюдських та національних цінностей. У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити умови для розуміння та усвідомлення учнями таких основних етичних по- нять, як, наприклад, добро і зло, доброчинство, сором і совість, то- варишування й дружба тощо. Програмою передбачено ознайомлення
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 7 учнів з етикетними нормами, що конкретизують та унаочнюють ці моральні цінності. Усвідомлення учнями моральних цінностей суспільства закладає осно- ви для формування їх власної системи духовних цінностей та морально- го ідеалу. Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями моралі як одного із соціальних регуляторів систем «індивід — індивід», «індивід — суспільство», а також засвоєння ними норм суспільного життя, визнання цінностей взаємоповаги та взаємодопомоги, безкорисливості тощо. Серед важливих тем, що розкривають складні взаємозв’язки людини й суспільства, особливе місце належить проблемі моральних засад грома- дянства. Учні набувають уміння оцінювати власні вчинки та вчинки ін- ших з погляду їх суспільної значущості. Засвоюючи зміст «золотого пра- вила» моралі, вони усвідомлюють повагу до гідності й прав людини як не- обхідну умову життя в суспільстві. Культурологічний підхід передбачає вивчення складових моральної культури особистості й поглиблення та збагачення знань про моральний зміст культури людства, культури, звичаїв і традицій українського народу, різних народів і національностей, які живуть в Україні. Оскільки курс «Етика» має на меті формування в учнів діяльних чес- нот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісно- му підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителеві слід вба- чати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розумін- ня добра і зла, моралі і справедливості, навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Основним в етиці вва- жається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чини- ти добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм. Особливості організації навчально-виховного процесу Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує ін- терактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення. Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усьо- го 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тема- тичних блоків-розділів разом з уроками узагальнення та тематичного оці- нювання навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на
8 Етика. 5 клас вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її змінювати в ме- жах 35-ти річних годин. Резервний час учитель може використовувати на власний розсуд. «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» міс- тять перелік основних знань, умінь і навичок, передбачених кожною те- мою. Особливий наголос зроблено на вмінні учня моделювати ситуації та розв’язувати їх, проводити аналогії з власним досвідом. 5 клас (35 годин, 1 година на тиждень) Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Вступ. Що вивчає етика. (1 год.) Що таке етика? Для чого вивчають етику? Як пов’язані етика та духовний світ людини? Якими є важливі люд- ські чесноти? Розповідаєпроважливістьетичнихзнань у житті людини. Пояснює зміст поняття «етика». Характеризує людські чесноти як ви- яви шляхетності, мудрості, справед- ливості Тема 1. Чим керується людина у вчинках та поведінці. (5 годин, у тому числі — 1 урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Як розрізнити добро і зло? Чому люди повинні вибирати між добром і злом? Що таке доброчинність? Характеризує певні події та явища як прояви добра чи зла. Пояснює критерії оцінки певних учин- ків (допомога іншим, щирість, щед- рість). Наводить приклади доброчинності, людяності. Моделює ситуації та розв’язує їх Що таке вчинок? Який вчинок назива- ють подвигом? Як впливають емоції та почуття на нашу поведінку. Як навчи- тись керувати собою? Що допомагає уникнути помилок та негативних на- слідків учинків? Пояснює зміст понять «вчинок», «под- виг». Характеризує емоції та почуття, які впливають на нашу поведінку. Обґрунтовує важливість уміння керу- вати собою Як співвідносяться мораль і етикет? До чого призводить незнання етикетних правил? Які етикетні правила на що- день є найважливішими? Розповідає про важливість етикетних норм для життя. Оцінює приклади людської поведін- ки відповідно до моральних норм та вимог етикету. Моделює ситуації та розв’язує їх Узагальнення Тематичне оцінювання
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 9 Тема 2. Які правила визначають гармонію людини із собою та найближчим оточенням. (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Що означає бути щасливим? Що таке людська індивідуальність та відчуття гармонії в собі? Чому важливо пра- вильно оцінювати себе? Пояснює зміст понять «людська інди- відуальність», щастя, внутрішня гар- монія, самооцінка. Називає і наводить приклади рис ха- рактеру людини. Розповідає про важливість само- оцінки Що таке гідність та честь? Чому не можна принижувати людську гідність? Чому кожна людина гідна поваги? Як не втратити гідність? Пояснює поняття гідність, честь та наводить відповідні приклади. Обґрунтовує важливість збереження власної гідності. Моделює ситуації та розв’язує їх Що таке совість? Як пов’язані совість і відповідальність перед собою? Коли людині буває соромно? Чому важли- во знати думку інших про себе? Коли люди відчувають провину? Пояснює та порівнює поняття со- ром і совість. Розповідає про важливість совісті й сорому як регуляторів людської по- ведінки. Обґрунтовує важливість оцінки сво- їх вчинків іншими. Наводить приклади визнання влас- них помилок. Пояснює взаємозв’язок совісті з від- повідальністю перед собою. Моделює ситуації та розв’язує їх Яку роль відіграє у житті людини ро- динне коло, сімейні свята і традиції? Чому необхідні взаємна повага, до- помога і чуйність у родинному колі? Якими мають бути сімейні обов’яз- ки? Як уникнути конфлікту в стосун- ках з рідними? Характеризує свою поведінку в колі сім’ї. Наводить приклади сімейних свят і традицій. Характеризує ієрархію родинних зв’яз- ків. Розв’язує ситуативні завдання, демон- струючи дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, довіри, чуйності. Розповідає про важливість виконан- ня своїх обов’язків у сім’ї. Пояснює причини виникнення та ва- ріанти уникнення і розв’язання кон- флікту. Моделює ситуації та розв’язує їх
10 Етика. 5 клас З чого починається дружба і вміння дружити? Кого ми називаємо другом? За що ми цінуємо своїх друзів? Пояснює важливість дружби. Обґрунтовує необхідні умови друж- ніх стосунків. Наводить приклади дружби та вмін- ня дружити Якими є моральні основи товаришу- вання? Як розв’язувати конфліктні си- туації? Що таке честь колективу? Як відрізнити справжній та вигаданий ав- торитет? Пояснює поняття «товаришування», «честь колективу». Наводить приклади взаємодопомоги та поваги в учнівському колективі. Обґрунтовуєважливістьумінняуникати конфліктів у шкільному колективі. Розповідає про необхідність відпові- дального ставлення до своїх обов’яз- ків у класі та авторитет. Наводить приклади справжнього та ви- гаданого авторитету. Аналізуєсвоївчинкиіповедінку,врахо- вуючи їх оцінку однокласниками Узагальнення Тематичне оцінювання Тема 3. Якими є моральні норми і правила співжиття у людському суспільстві. (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Як і чому виник етикет? Що таке цере- монії,звичаї,традиції,етикетнікодекси? Які манери вважаються гарними? Розповідаєпророльцеремонійтаетикет- них кодексів у формуванні етикету. Характеризує первісні засоби регуляції поведінки (звичаї, традиції). Пояснює поняття «гарні манери» Якими є моральні норми в культурі українського народу? Яку роль відігра- ють для українців звичаї гостинності, працелюбність, взаємоповага, допомо- га сиротам, вдовам, безкорисливість? Якими є звичаї різних народів, які жи- вуть в Україні? Обґрунтовуєважливістьморальнихнорм у житті українського народу. Наводитьприкладиморальнихзвичаїв, традицій українського народу. Характеризує моральні основи звичаїв інших народів, які живуть в Україні. Пояснюєсутьосновнихморальнихпра- вил життя українського народу Чому люди поважають звичаї, традиції і закони? Чому треба поважати гідність і права людини? Що означає бути гро- мадянином своєї держави? Як ми від- чуваємо належність до своєї країни? Як бути корисним суспільству? Пояснює поняття громадянства. Наводить приклади поваги до звичаїв, традицій, символів і законів. Оцінює власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості. Обґрунтовує важливість поваги до гід- ності і прав людини як необхідної умо- ви життя в суспільстві.
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 11 У чому полягає основний зміст «золо- того правила» моралі? Чи можна спіл- куватись з іншими людьми, не викону- ючи сучасних етикетних норм? Чому людяність і справедливість є основою сучасного етикету? Що таке пристой- ність? Формулює «золоте правило» моралі і пояснює його значущість для життя. Наводить приклади сучасного етикету та пояснює його демократичність. Пояснюєпоняттяпристойностіякпрояв відповідності поведінки до ситуації. Обґрунтовуєрольпостійноготренуван- ня у набутті моральних якостей. Оцінює значущість чеснот (привітнос- ті, доброзичливості, делікатності, гід- ності,благородства,скромності)улюд- ських взаєминах Узагальнення Тематичне оцінювання Тема 4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті. (11 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Щотакеспілкувальнаповедінкатамов- ний етикет? Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником? Які є моральні основи спілкування? Розповідає про необхідність добро- зичливості, щирості, уваги і поваги до партнера у спілкуванні. Формулює і використовує найважли- віші правила бесіди (для того, хто го- ворить; для того, хто слухає). Моделює ситуації та розв’язує їх Як звертатися до людей? Як вибача- тися і пробачати? Як чемно відмови- тися чи погодитися? Як висловлюва- ти вдячність? Обґрунтовує важливість дотримання правил мовного етикету. Використовує у різних ситуаціях до- речні словесні форми. Оцінює спілкування своє та інших, спираючись на норми етикету. Моделює та розв’язує ситуативні зав- дання Коли доречно користуватися телефо- ном? Що означає «вміти листуватися»? Як оформити листа, надісланого в ме- режі Інтернет? Пояснює особливості правил дистант- ного спілкування. Використовуєуміннядистантногоспіл- кування (письмового та електронного листування і телефонних розмов). Моделює та розв’язує ситуації Які є основні правила невербального спілкування?Колижестибуваютькрас- номовнішими за слова? Чому жести ба- гатозначні? Пояснює поняття невербального спіл- кування. Наводить приклади застосування людь- ми засобів невербального спілкування (пози тіла, жестів, міміки). Використовує та пояснює основні же- сти. Характеризує особливості жестику- ляції та зміст окремих жестів у різних на- родів.Моделює та розв’язує ситуативні завдання
12 Етика. 5 клас Чому одяг є виявом індивідуальності? Що таке мода і стиль? Як співвідно- сяться віяння моди та етикет? Як піді- брати для себе одяг? Наводитьприкладирізнихстилівіформ одягу. Характеризує роль моди і стилю в жит- ті людини. Пояснює, як виявляються норми ети- кету в одязі та зовнішності людини. Моделює та розв’язує ситуації Що треба пам’ятати, відвідуючи хво- рого? Як поводитись у поліклініці та лікарні? Якими є особливості пове- дінки в дні смутку та печалі? Як ви- словлювати співчуття та утішати? Як відбувається вшанування полеглих у поминальні дні? Характеризує особливості поведінки під час догляду за хворими, перебуван- ня в поліклініці та лікарні. Пояснюєособливостіповедінкитаети- кетних норм у дні трауру та вшануван- ня полеглих. Виявляє повагу до традицій вшану- вання померлих родичів (поминаль- них днів). Моделює та розв’язує ситу- ативні завдання Яким є етикет особливих випадків та поведінка в різних життєвих ситуаціях (на святі, на весіллі, в музеї та бібліоте- ці, в гостях)? Як вибирають та прийма- ють подарунки? Як улаштувати свято вдома чи в школі? Пояснюєособливостіповедінкивспіл- куванні з незнайомими людьми. Аналізує власну поведінку та поведін- ку інших, враховуючи розмаїття жит- тєвих ситуацій. Розповідає про важливість дотриман- ня норм етикету в різноманітних си- туаціях Використовуєправилаетикетуусвоєму поводженні у різних ситуаціях шкіль- ного та позашкільного життя. Моде- лює та розв’язує ситуації Узагальнення Тематичне оцінювання Підсумкове узагальнення (2 години)
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 13 1.2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ЕТИКИ У 5 КЛАСІ Навчальними планами для 12-річної школи передбачено впроваджен- ня в 5—6-х класах нового навчального предмета – «Етика». Мета, завдання й зміст нового предмета покликані реалізувати засадничі положення доку- ментів, що розкривають перспективи розвитку освіти. Так, у Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що метою державної освітньої полі- тики є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Одним з напрямів такої політики визна- чено етичне виховання особистості, набуття нею моральної культури. У Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня га- лузь «Суспільствознавство») сформульовано завдання підготувати учнів до взаємодії з соціальним середовищем, сформувати в них соціалізуючі та ко- мунікативні навички, почуття власної гідності, відповідальність, збагати- ти досвід емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну актив- ну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі. Крім того, Державний стандарт галузі передбачає засвоєння учнями таких елементів змісту освіти, як «цінності в житті людини й суспільства», «ін- дивідуальність»; «вільний розвиток людини», «свобода і відповідальність», «толерантність», «мораль», «етика і етикет». Результатами освітньої підго- товки учнів відповідно до Стандарту мають стати: • уявлення: про соціальні норми, співвідношення та роль етичних норм у суспільстві, міжособистісні стосунки та шляхи їх гармонізації, само- цінність кожної людини; • знання: цінностей та соціальних норм у житті людини, історичнос- ті світогляду людини, ролі науки та релігії в житті, поняття творчос- ті, свободи та відповідальності, духовності людини, основ спілкуван- ня, шляхів конструктивного розв’язання міжособистісних конфлік- тів, основних моральних норм та цінностей українського суспільства й людства, правил етикету; • уміння: визначати життєві цінності та орієнтири, аналізувати власний досвідефективногоспілкування,ефективноспілкуватисятаспівпрацю- вати, керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, від- різняти моральність та аморальність, дотримуватися правил етикету. Ці засади втілено в навчальній програмі курсу «Етика» для загально- освітніх навчальних закладів. Відповідно до неї основною метою курсу є створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів осо- бистості, моральної культури і культури поведінки учня.
14 Етика. 5 клас Реалізувати загальну мету дозволяє виконання таких завдань: • поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в сус- пільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки; • удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти доброзичливість, ввічливість, повагу й чуй- ність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному жит- ті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності; • формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моде- лей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського сус- пільства та людства в цілому; • збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчи- телями, знайомими й незнайомими людьми; • стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, основ моральної культури. Курс «Етика» орієнтовано на набуття учнями ключових компетентнос- тей, насамперед громадянської, соціальної, загальнокультурної, навчаль- ної (уміння навчатися) та відповідних загальногалузевих компетентностей. Зміст предмета передбачає, зокрема, формування в учнів здатності: 1. Орієнтуватися в морально-етичних питаннях життя й визначати в них власну позицію, узгоджуючи її із системою моральних цінностей де- мократичного суспільства. 2. Робити свідомий вибір моделей поведінки, орієнтуючись на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських моральних ціннос- тей, насамперед на доброчинність, гідність, чуйність, товариськість, доброзичливість, делікатність, благородство й сучасні етикетні нор- ми. 3. Оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції добра та зла, моральних норм та етикетних правил, вимог міжкультурного спілку- вання та демократичної толерантності. 4. Користуватися розмаїттям засобів мовного етикету, дотримуватися мовної культури та спілкувального етикету. 5. Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в парі та групі, ви- конувати різні ролі й функції в колективі, виявляти ініціативу, підтри- мувати взаємини з іншими та моделювати їх.
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 15 6. Застосовувати моделі неконфліктної поведінки й досягнення кон- сенсусу, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх ви- конання. Розв’язання завдань, що стоять перед вчителями, які викладатимуть курс «Етика», забезпечується повноцінним засвоєнням учнями його зміс- ту, відображеного в навчальній програмі. Програма курсу складається з пояснювальної записки, де викладе- но мету, завдання курсу, його методологічні основи, особливості струк- тури, зміст курсу та організації пізнавальної діяльності учнів під час його вивчення. В основній частині програми зазначено кількість годин на вивчен- ня (усього – 35 годин, 1 година на тиждень). Передбачено години для уроків узагальнення та тематичного оцінювання навчальних досяг- нень учнів. Курс складається з декількох тематичних блоків-розділів, що вивча- ються у 5 і 6 класах. Навчальний матеріал структуровано так, щоб не тіль- ки зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5-го до 6-го кла- су, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступ- ності між початковою, основною та старшою школою. Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орі- єнтовною, учитель може її змінювати в межах 35-ти годин річних. На- прикінці курсу можуть бути проведені також повторювально-узагальню- вальні уроки, метою яких є відвідування громадських місць усім класом, спостереження за власною поведінкою й обговорення, чого навчилися впродовж року. До кожного розділу подано орієнтовний узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які відображено в підручниках або інших посібниках. Ці питання змісту учні засвоюють у вигляді знань, уявлень і початкових понять. Інформаційні питання програми не розподілені за окремими уроками, що дає змогу вчителеві самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на кожному уроці залежно від особливостей класу та індивідуального методичного стилю педагога. Пропоновані інформаційні питання становлять обов’язковий мінімум знань. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів пред- ставлені в програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набу- ти учні в процесі вивчення кожної теми.
16 Етика. 5 клас Представлені в програмі вміння й навички належать до декількох груп: Навчально-інтелектуальні вміння Творчі вміння Поведінкові вміння та навички Учень: • називає поняття, моральні чи етикетні норми; • формулює певні моральні правилачиправилаповедін- ки, етикетні норми, власні прості визначення понять; • пояснює сутність чи зміст понять, категорій; •розповідаєпроважливіетич- ні феномени, які існують у суспільстві; • наводить приклади явищ, що вивчаються; •аналізує(розкриває)–визна- чає внутрішні складові (про- яви)тогочиіншогоявищата зв’язки між ними; •характеризує–називаєриси, ознаки явища, процесу; • порівнює (визначає спільне тавідмінне)проявилюдської поведінки; • обґрунтовує (доводить) пев- ну думку, положення, під- кріплюючи їх декількома (1–3) аргументами чи при- кладами Учень: •розв’язуєситуатив- ні завдання, опе- руючи набутими знаннями й умін- нями; • оцінює приклади людської та влас- ної поведінки від- повідно до мораль- них чи етикетних вимог і правил, ви- словлює власні су- дженнящодотихчи іншихвчинківіпо- ведінки; • моделює ситуації морально-етично- го змісту та визна- чаєшляхиїхрозв’я- зання Учень: • дмонструє дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, дові- ри, чуйності; •застосовуєнапрактиці(на уроці, поза уроком) най- важливіші етикетні пра- вила й норми Оскільки засвоєння змісту курсу передбачає не лише опанування учня- ми знань, а й формування в них широкого кола вмінь, навичок, предмет- них компетентностей і ставлень, організація навчання повинна поєдну- вати в собі різні методи й технології. Саме тому щоуроку варто застосо- вувати різні види пізнавальної, розумової та навчальної активності учнів, що передбачено й підручником. Віддавати перевагу слід активним мето- дам, коли учні є «суб’єктами» навчання, виконують творчі завдання, бе- руть участь у діалозі з учителем. Такі методи пов’язані з виконанням твор- чих завдань (часто вдома), питаннями від учня до вчителя й від учителя до учня тощо.
Розділ І. Нормативне забезпечення курсу етики 17 Різновидом активної моделі навчання, який доцільно використовувати на уроках етики, є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто на- вчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці). Учитель під час інтерактивного уроку виступає здебільшого в ролі організатора процесу навчання. Інтерактивні технології передбача- ють застосування методу моделювання реальних життєвих ситуацій, спря- мованих на спільне розв’язання проблеми, а також рольових ігор. Серед інтерактивних технологій прийнятними для використання на уроках етики є робота учнів у парах, у малих групах, Метод «Уявний мікрофон», обговорення питання всім класом. Навчальний процес на уроках курсу має ґрунтуватися на новій педа- гогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємопова- га, творче співробітництво. В основі етики лежить не рольове, а особис- тісне спілкування: підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра, що дає змогу використовувати діалог як провідну форму навчального спілкування, спонукає до обміну думками, враженнями, до моделювання життєвих ситуацій. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчої активності, творчого мислення, здатності до адекватної діяльності в нових умовах. Основним способом опрацювання навчального тексту є коментова- не читання учнями. Якщо учні класу не мають розвинених навичок мовлення, читання чи опрацювання текстів, спілкування, учитель може обирати із запропоно- ваних завдань певну кількість, яка, з одного боку, забезпечить досягнен- ня очікуваних результатів уроку, а з іншого,— буде посильною і доступ- ною для учнів. Треба тільки пам’ятати, що мету курсу не можна зводити лише до набуття учнями знань про мораль, адже головним є опанування вмінь та формування моделей моральної ввічливої поведінки, розвиток ціннісної сфери дітей. Основою для оцінювання учнів служить перелік вимог до рівня загаль- ноосвітньої підготовки учнів, уміщений у програмі в кожній темі. Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традицій- ні способи оцінювання, то перевірка вмінь і навичок має бути тривалі- шою, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці взага- лі навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення учні виявлятимуть у реальному житті; завдання ж учителя – надати учням можливість ви- явити і відстояти власну думку в будь-яких «навчальних ситуаціях» у кла- сі та поза школою.
18 Етика. 5 клас Оцінювання результатів навчання з етики за чинною програмою пе- редбачає й тематичне оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням на уроках усні запитання, нескладні письмові завдання, насамперед тес- тові. Однак такі прийоми виступають лише як частина прийомів контро- лю. Пропонуємо проводити уроки тематичного оцінювання в ігровій не- традиційній формі, щоб підтримати інтерес учнів до предмета та продов- жувати формувати їх уміння й навички. Продовження вивчення курсу етики в 6 класі передбачає поглиблен- ня знань учнів про етичні норми, поняття та категорії, удосконалення та розвиток умінь, навичок учнів, завершення формування в них загально- предметних компетентностей. Курс «Етика» можуть викладати вчителі історії та правознавства, укра- їнської мови та літератури, а також зарубіжної літератури.
Розділ ІІ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ ЕТИКИ 2.1. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ Модернізація освітньої діяльності сучасної школи і визначення пріо- ритету виховання в останніх документах, що відбивають державну політи- ку в освітніх закладах, зумовлюють необхідність осмислення проблеми ці- лепокладання в цілісній організації навчально-виховного процесу учнів. Назріла необхідність вичленувати як провідні аспекти виховної діяль- ності школи моральні норми і цінності в життєдіяльності людей, оскільки в суспільному і шкільному середовищі все чаcтіше спостерігаються мораль- не неблагополуччя, деструктивізм і дегуманізація проявів молоді. Сьогодні необхідно зосередитися на тому, що ціннісні основи буття людини відпрацьовувалися століттями і завжди були значущими й пер- шорядними в суспільстві. Вони виражалися в різні періоди життєдіяль- ності людства в постулатах релігійних повчань, заповідях християнства, моральних шуканнях мислителів, традиціях народів та етносів, проголо- шувалися в різних соціальних кодексах поводження людей. Це не випад- ково, як і не випадково, що значеннєвий ключ і ціннісні основи життєді- яльності людини лежать у площині моралі, відкіля черпає кожна людина свої смислозначущі засади і символи життя. Моральнийвитокосмисленнялюдськогожиттяпротягомсторічрозгля- давсяфілософієюйетикоючерезспробузнайтийомуєдинезмістовневизна- чення,урезультатічогобуловиділенейобґрунтованетакемісткепоняття,як «прості норми моральності», що є однаково значущим для всього людства. Звідси йде й поняття «загальнолюдські цінності», яке уживається сьогодні й акцентує ціннісний аспект життєдіяльності людей. Тож чи не повинен стати цей ціннісний аспект предметом першоряд- ної важливості в освітній діяльності школи?! Чи не повинен бути виділе- ний спеціальний час, витрачені педагогічні зусилля в ім’я пробудження
20 Етика. 5 клас у зростаючій душі дитини морального прагнення людиною, бути готовою до морального вибору в ім’я життя, людини, прогресу, культури?! Щоб школа сьогодні як соціальний організм могла стати для дитини виховним середовищем, моральна атмосфера якого обумовить її ціннісні установки, у її педагогічну канву повинна бути закладена морально-етич- на система, яка цементувала б та актуалізувала ціннісні основи всіх ком- понентів шкільного життя: навчальну діяльність, перерву як продуману організацію міжурочного простору, позаурочну діяльність,— наповнюю- чи їх етичним змістом. Важливо також, щоб освітня діяльність, виконуючи свої пізна- вальні функції, була націлена на реалізацію виховного потенціалу на- вчальних дисциплін, а кожен педагог ніс позитивний заряд взаємодії з дітьми, заснований на повазі до них, принципах вікового, індивідуаль- но орієнтованого і суб’єктного підходу, що проявлявся б не на словах, а в практичній дії. Для цього необхідно вичленувати сферу цілепокладання в структурі на- вчально-виховного процесу і вважати її визначальною в освітній діяльнос- ті школи, що забезпечує не тільки інтелектуальне, але й моральне дорослі- шання школярів, перспективні можливості їх моральної протидії негатив- ним процесам у шкільному і навколишньому соціальному середовищі. Цього можна досягти при органічному включенні в контекст навчаль- но-виховного процесу школи адекватної його організаційній структурі системи морального виховання, що відповідає також соціальним запи- там суспільства і родини. Органічне і природне занурення подібної сис- теми в логіку навчально-виховного процесу школи дозволить реалізувати її спрямованість на позитивні прояви дітей та їхнє стимулювання, ство- рення ситуації успіху і морального захисту кожної дитини, включеність її в процес взаємодії зі старшими і молодшими. Процес модернізації освіти поставив перед школою серйозні виховні задачі. Їхнє вирішення залежить від виявлення й осмислення реального рів- ня вихованості сучасних школярів, що вимагає визначення критеріальних засад у моральній спрямованості виховання. На їх основі можна орієнтува- тися в його змісті, загальній спрямованості і педагогічних принципах. Відповідно до цього необхідно замислитися, у чому ж полягає вихов- ний потенціал 15000 годин навчальної діяльності в середньому на одного школяра на рік і що повинне бути закладено у виховний процес шкільно- го закладу як одного з основних соціальних інституту виховання. І першо- чергова тут задача — визначити сферу і педагогічні основи морального ви- ховання учнів у цілісній структурі навчально-виховного процесу школи, вичленувати логіку й основну стратегію виховного процесу в освітньому
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 21 закладі. Для цього важливо розглядати життєдіяльність учнів у школі не тільки як організацію пізнавального процесу, але й як сферу різнобічної, морально спрямованої соціальної взаємодії з навколишнім світом, інтен- сивного культурного і морального становлення, школу громадянськос- ті і гуманізму. Це вимагає розуміння педагогічних принципів і змістовної сутнос- ті виховання, що базується на смислозначущих ціннісних основах люд- ського життя і життя суспільства. Ці основи вироблялися століттями і при багатій розмаїтості критеріальних підходів і заявлених пріоритетів, проте, зводилися до моральних постулатів, що стверджують життя і лю- дину найвищою цінністю, а все значуще для їхнього розвитку — основ- ним змістом. Ці постулати відбивали моральне значення і гідність особистості, її ціннісні уявлення, що стосуються сфери моральної свідомості, — мораль- ні норми, принципи, ідеали, поняття добра і зла, справедливості, щас- тя. Це те, що виділяється людиною як найбільш значуще, що вона вклала в основу уявлень про своє «Я», норми стосунків з людьми і навколишнім світом, власне життєосмислення і життєдіяльність. Це той ціннісний зміст, що існує для необхідного орієнтування кожного у своїй життєдіяльності. В основі його лежить моральний вибір самої особистості, що вимагає на- пруження сил власного розуму і почуттів і прагнення зрозуміти сутність загальнолюдських законів у кожному конкретному випадку. Досягається ж це вихованням, де вибір може розглядатися як метод пізнання й особистісного усвідомлення школярем соціальних процесів і морально-етичних взаємин. Моральний вибір і пов’язані з ним пріори- тети визначають життєві позиції особистості, тому важливою є та суб’єк- тна основа життєвих змістів, яку учень виробляє сам через здобуття мо- ральних знань, їхнє емоційне сприйняття, намагання у власному досвіді побудувати стосунки з людьми і навколишнім світом. У такому контексті виховання веде до осягнення і прийняття школяра- ми ціннісних, смислозначущих основ людського життя. Цінності — пред- мет етики як «науки про моральне життя людини» (А. Швейцер), тому го- ловною задачею виховного процесу стає осмислення етики й етичних ка- тегорій, що визначають моральну основу життєвих проявів особистості. Таке осмислення стає педагогічно значущою задачею морально-етич- ного виховання, необхідною й затребуваною сучасною школою. Етика, акумулюючи моральні проблеми людського буття, може скон- центрувати педагогічні зусилля вчителів і потенційні резерви шкільного закладу на реалізації ефективних шляхів гуманістичного виховання учнів,
22 Етика. 5 клас формуванні їх морально-ціннісних орієнтирів, актуалізації духовного по- тенціалу, етичної культури особистості. Вона може стати невичерпним джерелом морального осмислення життя людини, її побутування в сус- пільстві, становлення людського «Я», усвідомлення його цінності через пізнання сутності етичних понять, занурення в історію етичних навчань, діалог епох і культур Спеціальні дослідження і педагогічний досвід показали, що сьогодні назріла необхідність органічного включення в навчально-виховний процес школи системи морально-етичного виховання дітей, яка спирається на гу- маністичні основи загальнолюдських цінностей, їхні життєсмислові аспек- ти. Це стає на сьогодні однією з найважливіших педагогічних засад і прин- ципів виховної політики держави і потребує спеціально виділеного часу на базовому рівні школи і спеціальних зусиль педагогічного колективу. Значущість морально-етичного виховання дітей особливо актуалізу- валася в сучасний період у зв’язку з утратою людьми моральної сутності власного життя, що позначається на зростаючій агресивності, інфантиль- ності частини молоді, бездуховності. Дефіцит моральних цінностей і не- хтування моральними нормами стають повсюдним явищем. Які ж основні орієнтири морального виховання в сучасній школі необ- хідно вичленувати, які інтегративні поняття і характеристики позначити як ідеальні категорії, до яких варто прагнути учням? Найбільш значущи- ми, як показує педагогічна практика та її аналіз, варто вважати: • гуманізм, в основу якого закладена повага і доброзичливість стосов- но іншої людини, доброта як джерело почуття, дії та ставлення до на- вколишнього світу; • відповідальність як моральна готовність відповідати за свої думки і дії, співвідносити їх з можливими наслідками; • борг як усвідомлення і готовність до прояву своїх обов’язків перед дер- жавою, суспільством, людьми і самим собою; • совісність як регулятивна основа всієї життєдіяльності людини; • почуття власної гідності як моральне самоствердження на базі емоцій- но-рефлексивної і позитивної установки на самоповагу і повагу до ін- шої людині; • громадянськість як почуття Батьківщини, нерозривного зв’язку з ві- тчизною, причетності до її долі. Акцент на даних характеристиках дозволяє осмислювати школярам, прилучатися в процесі виховання й опановувати у співвіднесенні зі свої- ми проявами такі збірні й образні поняття, як:
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 23 • культура почуттів — уміння і прагнення до емоційного самопрояву на рівні міри й моральності; • здатність до морального зусилля, «зусилля людини бути» (Мамар- дашвилі) як підстава для самооцінки, самовизначення і самовдос- коналення; • почуття емпатії — емоційне «відчуття» іншого, порівняння своєї по- ведінки зі станом іншої людини. На основі здатності до емпатії роз- вивається толерантність як терпимість до інакомислення, віроспові- дання і відповідного у зв’язку з цим прояву. За якими ж визначними педагогічними принципами необхідно про- вадити дану спрямованість морального виховання? — Взаємозв’язок і взаємодія знання — почуття — поводження як най- важливіший принцип співвіднесення засвоєння з опануванням і присвоєн- ням смислозначущих змістів людської життєдіяльності. Сутнісне значен- ня тут має емоційне «проживання» учнями моральних знань як емоційний фактор особистісного розвитку школярів, що стимулює їхнє включення в досвід поведінки. Психологами доведено, що гуманізація виховання неможлива без емоційної складової як найважливішого психолого-пе- дагогічного параметра особистісного становлення школярів і формуван- ня значеннєвих значень у їхньому суб’єктному визначенні картини світу, окреслено параметри психолого-педагогічних шляхів формування емоцій- но забарвленого морального клімату колективу, побудови учнівських вза- ємин як найважливішої умови повноцінного розвитку школярів. — Діалог, діалогічна взаємодія педагогів та учнів як основний принцип усієї виховної політики школи. Він виступає спонукальною основою само- визначення школярів, джерелом морального осмислення життя людини в суспільстві, самоосмислення. Форма діалогу — ефективний інструмент вироблення у школярів самостійного, недогматичного мислення. — Актуалізація проблемного характеру виховних ситуацій, що перед- бачають включеність когнітивних, етичних та естетичних здібностей сві- домості, рефлексивних реакцій вихованців, що робить їх незамінним ін- струментом для побудови продуктивної виховної педагогіки. Усе це сприяє переведенню сучасної освіти від «людини освіченої» до «людини культури», що визначає і психолого-педагогічні параметри мо- рального виховання. Які ж напрями в організації виховної діяльності слід, як підказує пе- дагогічна наука і практика, вичленувати як пріоритетні? • Організацію різнобічної позитивно й емоційно забарвленої взаємодії дітей і дорослих у всіх сферах життєдіяльності освітнього закладу;
24 Етика. 5 клас • створення педагогічних умов, що формують моральну стійкість шко- лярів засобами актуалізації етичної розмаїтості ситуацій, які активі- зують можливість вибору і визначають необхідність моральних зусиль школярів; • розвиток потребнісної й емоційної сфери учнів у морально-духовно- му контексті, формування морально орієнтованої мотивації; • підвищення статусу методів виховання, орієнтованих на його суб’єкт- ну основу, самооцінку, самоаналіз, самовизначення учнів у процесі на- вчально-виховної діяльності освітнього закладу, що виводять на по- требу самовиховання й самовдосконалення. У цьому — педагогічний корінь морально-етичного виховання і його безперервності. Відповідно до цього у виховній політиці освітнього за- кладу важливий насамперед системний підхід, що веде до цілісного пози- тивного розвитку школярів, виховання моральної стійкості особистості, стабільності її ціннісних орієнтирів. Значущим є виховання соціального і громадянського імунітету дитини до всього деструктивного, що випадає з морального поля життєдіяльності людей. Звідси першочергова задача — створення морального поля життєді- яльності освітнього закладу, що вимагає продуманої системи морального виховання школярів, розробки його концептуальних основ. У сучасній ситуації освітнього закладу, на жаль, спостерігаються розпливчасті виховні орієнтири, розкиданість цілей, змісту й устано- вок у вихованні учнів. Педагогічні зусилля часто витрачаються на по- долання і профілактику різних форм поведінки школярів, на одномо- ментні організаційні потреби шкільної життєдіяльності або задані звер- ху орієнтири. При цьому цілісна структура навчально-виховного процесу з її продуманим змістом і відповідною йому стратегією і тактикою пере- творення в життя найчастіше відсутня. Надзвичайно важливою є загальна цілісність освітнього про- цесу школи з чітко вираженим ракурсом виховної орієнтації дітей. І, якщо школа вважає за необхідне цей ракурс орієнтувати на вироблення в учнів етичних змістів людської життєдіяльності, обов’язковою є побу- дова виховної системи моральної основи, органічно включеної в навчаль- но-виховний процес школи. Заняття відповідно до вікових особливостей учнів будуються за сюжет- ним малюнком, орієнтовані на психолого-педагогічний рівень виховної палітри і творче особистісне осмислення учнем моральних проблем люд- ського життя. Це досягається шляхом створення різноманітних ситуацій включення школярів у практику морального життя людини, застосування
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 25 прийомів стимулювання зусиль особистості в моральному самовизначенні і самовихованні через активізацію її природних, інтелектуальних та емо- ційних ресурсів, організацію тонкої рефлексивної роботи. Сюжетний малюнок етичного заняття передбачає логічно вибудовану канву діалогічної взаємодії педагога і дітей, спільного міркування, пошу- ку відповіді або рішення, у процесі якого народжуються оцінні суджен- ня, що спонукають школяра до морально-ціннісних орієнтирів і стиму- люють їх. Превалює спрямованість на стимулювання етичних суджень ді- тей, що базуються не стільки на засвоєнні знань, скільки на актуалізації творчого потенціалу мислення, самостійного, обґрунтованого міркуван- ня, що веде до особистісного пошуку школярами істини, а не до засвоєн- ня лише готового знання, а педагога орієнтує на розкриття ресурсів твор- чої уяви учнів. Не менш важлива і «повсякденна методика етичного заряду», що діє в системі вільного спілкування дітей під час перерви й у післяурочний час. Вона передбачає сполучення етичної установки на доброзичливість і по- вагу у взаєминах з однолітками з методично інструментованими формами попередження конфліктних ситуацій і гідного виходу з них. Методика орієнтована на позитивні аспекти в організації доброзичли- вого клімату взаємин учнів, оптимістичний прогноз їхньої поведінки через психологічну установку на повагу до оточуючих й одне до одного, на емо- ційне тепло і взаєморозуміння, за якого ніхто не буде скривджений та обді- лений увагою. Методичні прийоми спрямовані на спільний пошук шляхів запобігання конфліктам і визначення гідних способів виходу з конфлік- тних ситуацій, що виникли. Відпрацьовується і психологічна канва пове- дінки педагога, який терпляче навчає школярів знаходити коректні спо- соби реагування на недостойну поведінку інших, наполегливо культивує уміння дітей вибачати, виявляти поблажливість і шляхетність. Істотним елементом у системі етичного виховання служить загально- колективна позаурочна діяльність з етичною спрямованістю, спеціально орієнтована на включення всіх учнів в етичний діалог, спілкування, взає- модію. Композиційно вона побудована як театралізована вистава-діалог і здійснюється у формі «школи ввічливості» у початкових класах, «етич- них діалогів про головне» — у підліткових, «вечорів етичних роздумів» — у старших вікових групах. Головне тут — організація різнобічного спілкування, взаємодії, взає- мовпливу дітей, в основі якого педагогом визначена моральна перспек- тива, передбачена можливість ситуації успіху для кожного, створені умо- ви для етичної рефлексії.
26 Етика. 5 клас Кожний з компонентів системи, маючи свою функцію, специфічний зміст і методичну особливість, здійснює визначену частину морально-етич- ного виховання як безперервного процесу співвіднесення знань, почуттів, поведінки школярів з ціннісними основами життєдіяльності людей, вироб- леними і відібраними віковим людським досвідом, яка сприяє осягнен- ню значущих змістів у меті та способі життя особистості, яка формується. Етичне в даному процесі виступає світоглядною основою життєосмислен- ня, а моральне — критерієм стосунків з людьми і навколишнім світом. Життєдіяння системи, її педагогічна сутність міститься у змістовній основі і методичному забезпеченні моделювання безперервного етично- го виховання учнів у сучасній школі. Вона базується на смислозначущих цінностях людського життя і життя суспільства. Розпочати логічну канву безперервності морально-етичного вихован- ня школярів покладено на спеціалізований виховний предмет етики, що несе в діалогічній взаємодії з учнями пізнавальну основу моральних норм і життєво значущих цінностей, які за допомогою різноманітних методик осмислюються учнями, емоційно проживаються ними й у процесі засво- єння через метод морального вибору дієво впливають на досвід, що форму- ється, морально орієнтованих ставлень до навколишнього світу і людей. Закріплюється дана спрямованість морального становлення особис- тості в послідовному процесі включення учнів у досвід етично значущої поведінки в різних видах позакласної і позаурочної діяльності, застосу- вання спеціальних методик гуманізації взаємодії і стосунків дітей у між- урочному просторі, тобто на перервах. При такій стратегічній лінії безперервності морально спрямованої пе- дагогічної дії та її виховної функції зможе формуватися і зміцнюватися прі- оритет моральності в шкільному середовищі і життєдіяльності учнів. Процес безперервності виховання заснований на диференційовано і послідовно вибудованій, логічно обґрунтованій канві поетапного вклю- чення учнів відповідно до їх вікового дорослішання, стрижневих категоріях етики, що осмислюються й опановуються ними у взаємодії і взаємозв’яз- ку освіти з багатою палітрою різноманітних, емоційно-почуттєвих, діяль- нісних, ігрових, експериментальних, творчих засобів уведення школяра в процес опанування етичних змістів у власному способі життя. Педагогічна практика свідчить, що динаміка і характер соціальних процесів, які відбуваються, не відповідають програмним цілям та уста- новкам суспільства. Спостерігається конфліктоутворююче начало у со- ціальному житті людей. Дане явище вимагає глибокого аналізу й осмис- лення напрямків і форм виховання в освітніх закладах. Досвід показує, що
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 27 позитивні паростки, творчі виховні технології і знахідки затребувані шко- лою, яка розвиває й удосконалює власний пошук в актуалізації мораль- ного становлення учнів. Такий пошук призводить до неминучості включення в навчально-ви- ховний процес школи особливого предмета виховного характеру, осно- вою якого є діалоги з учнями про головне у життєдіяльності людини. Тож етика тут є затребуваною й необхідною через те, що є наукою про цін- ності людського буття, про добро і зло в житті людей. Її виховний потен- ціал важко переоцінити. Етика дозволяє занурити школяра в загальнолюдський досвід наро- дження і збереження моральності як основи й умови збереження життя. Вона дає можливість побудувати з підростаючою людиною живий діалог про живе життя, про вічні питання буття, які протягом століть гостро сто- ять перед людиною і так не просто розв’язуються нею. Саме етика здатна допомогти особистості, що розвивається, розібра- тися в природі моральних цінностей, які утворюють стрижень духовності і культури, зрозуміти етичну основу і норми людського спілкування. У цьо- му — її виховна база, що кристалізувалася протягом всієї історії розвитку етичної думки, пошуку людиною сенсу життя і моральної істини. Концентруючи в собі моральний досвід поколінь і вироблені людством протягом всієї історії розвитку етичної думки моральні закони життя лю- дей, етика робить їх надбанням кожного нового покоління. Це дозволяє школяреві в процесі її вивчення перетворювати етичні знання в особистіс- ні змісти власної життєдіяльності, а педагогові стимулювати зусилля осо- бистості в моральному самовизначенні і самовихованні. Виховні задачі етики досить чітко свого часу визначив П. А. Кропот- кін: • діяти в моральному напрямку, закликаючи до кращих потреб лю- дини; • визначати й пояснювати основні начала, без яких люди не могли б жити суспільством; • прагнути до вищого: любові, мужності, братерства, самоповаги, до життя, узгодженого з ідеалом; • не допускати думки, що можна жити, незважаючи на потреби і бажан- ня інших. Тому в моральному вихованні школярів необхідний наскрізний етич- ний курс для учнів, що сприяє систематизації їхніх моральних уявлень і ціннісних орієнтацій, досягненню моральної усвідомленості у виборі спо- собів і форм поведінки, а також орієнтує на етичний контекст взаємодії
28 Етика. 5 клас учнів з дорослими й однолітками у сфері їх життєдіяльності в школі, со- ціумі, навколишньому світі. Практика показала, що в сукупності це саме той предмет, який до- поможе підростаючій людині зануритися у світ істинних цінностей люд- ського життя, емоційно відчути їхнє значення у власній життєдіяльності, поставити перед собою непрості питання про зміст і призначення буття, здійснити в діалогічній взаємодії з іншими моральний пошук відповіді на дане питання, проявити душевні зусилля в моральному виборі і зробити важливу спробу самооцінки і самовизначення. Даний курс, побудований на принципах діалогової педагогіки із сю- жетно-ігровою й особистісно орієнтованою суб’єктною основою, аку- мулює багату виховну палітру педагогічних прийомів і методів і забез- печує безперервність морально-етичного виховання дітей як по гори- зонталі (навчальний процес, позаурочна виховна діяльність, перерва як сфера міжурочного простору), так і по вертикалі (від етичної грама- тики до історії розвитку етичної думки). Включення його в навчаль- но-виховний процес школи із зазначенням статусу виховного предме- та стимулює моральне дорослішання учнів від класу до класу як роз- витком змісту в міру його розширення, ускладнення, поглиблення, так і багатоаспектною педагогічною технологією, орієнтованою на процес ста- новлення ціннісно значущих орієнтацій учнів та їх морального розвитку. Моральні основи буття сучасний школяр зможе зрозуміти за умови про- будження до пошуку самостійної думки, і початок цього пошуку в школі може бути покладено на спеціальних уроках етики через входження у ді- алог з іншими про найболючіші питання буття. У логіці його безперерв- ності як предмета виховання відбувається творче особистісне осмислен- ня учнем моральних проблем людського життя. Це досягається шляхом створення різноманітних прийомів включення школярів в осмислен- ня, усвідомлення і практичне опанування моральних аспектів життя лю- дини, а також способів стимулювання зусиль особистості в моральному самовираженні від самооцінки в молодшому шкільному віці до самови- значення і самовиховання — у підлітковому, самовдосконалення — у стар- шому через активізацію особистісних духовно-моральних потреб і при- родних інтелектуальних, емоційних ресурсів, організацію тонкої рефлек- сивної роботи. Процес усвідомлення школярем моральної основи поведінки і відно- син тривалий і вимагає педагогічно вивірених й особистісно орієнтова- них підходів відповідно до його вікових особливостей. Цей процес вибу- дований у послідовній логічній канві від первинного ознайомлення дітей
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 29 і підлітків з етичними знаннями, поняттями, їх послідовного опануван- ня у курсі етичної граматики через емоційне й інтелектуальне занурення учнів у світ етичних норм буття до поступового накопичення в самосвідо- мості дітей оцінних суджень і практичних дій, що вимагають морально- го вибору, усвідомлено орієнтованих уявлень про смисложиттєві цінності людського буття, реалізованих у досвіді морального ставлення, що фор- мується, до навколишнього світу і людей. У змістовній основі курсу закладено пізнання іншої людини і самого себе, розвиток засобів такого пізнання: уміння порівнювати, аналізувати йузагальнювативчинкиіншихівласні,бачитиїхнійетичнийзмісттаоціню- ватийого.Методичневираженняданоїзадачіпідкоряєтьсяпринципові:чим яскравіше і композиційно різноманітніше побудована діалогічна взаємодія з учнями та її діяльнісне начало, чим істотніший вплив на емоційну сто- рону особистості, тим ефективніший результат. Кожен вік вимагає застосування на етичних заняттях з дітьми певної палітри засобів і методів побудови етичного діалогу, психолого-педагогіч- них прийомів організації взаємодії. У підлітковому віці урок етики може стати своєрідним акумулятором накопичених моральних уявлень у життєвому досвіді підлітків, у співвід- несенні цього досвіду з етично вивіреними нормами способу життя лю- дей у віковому досвіді людства. Це співвіднесення, зіставлення й особис- тісне осмислення учнів і повинне стати основою канви діалогу зі зроста- ючою особистістю. Тут необхідні ті психолого-педагогічні механізми, що дозволяють вибудувати дієву діалогічну взаємодію з підлітками на рівні їх- нього віку, пробудити їхні думки і почуття, викликати прагнення вирази- ти свої думки, направити до спільного пошуку істини, пробудити бажан- ня оцінити себе, намітити шляхи до самовдосконалення. Технологія етичного заняття з підлітками ніби випливає з повсякден- ної життєдіяльності дітей, актуальних для них питань буття, з якими вони зіштовхуються. Відповідно до цього етичне заняття будується як безпе- рервний діалог підлітка, що розвивається, з навколишнім світом, у процесі якого відбувається емоційне проживання і збагачення морального досві- ду школярів. У методиці побудови заняття пріоритетними повинні стати пошук вихованцями морального рішення в ситуаціях морального вибору, прийоми стимулювання моральної самооцінки, усвідомлення свого «Я». Прикладом може служити канва діалогу етичного заняття з підлітка- ми «Поспішай робити добро». Заняття починається з двох маленьких експериментів.
30 Етика. 5 клас У першому дітям пропонується протягом однієї хвилини записати на листочку будь-які слова. Коли вони написані, педагог пропонує підкрес- лити ті, які стосуються моральності. По закінченні роботи бажаючі чита- ють свій набір слів, що відбивають моральний контекст. — Який висновок ми можемо зробити? – Так, наше життя і наші думки обов’язково стикаються з моральни- ми проблемами. Як ви думаєте, чому? Ось та зав’язка, з якої починається діалог. І на моральні проблеми під- літки вийшли самі, аналізуючи свій досвід, свої думки. Педагог не моралі- зував, а опосередкованим способом, використовуючи експеримент, вивів дитячу думку на них. Цю думку він активізує за допомогою іншого експе- рименту, пропонуючи учням написати 10 прикметників, і, діючи анало- гічним способом, веде діалог зі школярами про закономірності отриманих ними результатів експерименту. Ця зав’язка, що інтригує підлітків, дозво- ляє включити дітей у своєрідне дослідження власних результатів, причин- но-наслідкових зв’язків своєї думки порівняно з іншими. — Який висновок ви можете зробити з результатів експерименту? – Правильно, в арсеналі людської думки визначне місце посідають проблеми моралі, моральні оцінки, етика взаємин, у чому ви зараз пере- коналися. А як це втілюється в досвіді поведінки? – Необхідність у своїх діях нести добро оточуючим точно виражає ро- сійське народне прислів’я: «Поспішай робити добро». Чи можете ви це прислів’я застосувати до своєї поведінки? – Звернімося до вашого досвіду. Виберіть найбільш властивий вам ва- ріант поведінки в таких типових життєвих ситуаціях: 1) Неділя. По телевізору повинна йти улюблена передача. Але мама че- рез досить об’єктивну причину просить саме в цей час погуляти з ма- леньким братом. Який варіант поведінки ви виберете? • Запропоную подивитися передачу разом із братом. • Спочатку подивлюся передачу, потім піду погуляю з братом. • З’ясую, з якої причини мама не може сама погуляти, потім вирішу, як вчинити. • Піду погуляю з братом. • Придумаю братові яку-небудь цікаву гру, поки буде йти передача, щоб він не захотів йти гуляти. • Прокоментуйте свій вибір. 2) Класний керівник оголосив дітям, що на ялинку в цирк (або якусь місцеву установу) вдалося дістати 18 квитків, і сказав: «Вас у класі
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 31 35 чоловік. Я вас усіх люблю і не можу вирішити, кому не йти. Зробіть це самі. Підніміть руку ті, хто сам вирішив не піти, або запропонуйте, як зробити по-іншому». Як ти вчинеш? • Запропоную тягти жереб, щоб не було шкода. • Запропоную вирішити проблему голосуванням. • Запропоную дати ці квитки тим, хто заслужив це навчальною й актив- ною роботою. • Підніму руку, що не піду. • Запропоную розподілити по групах, а група нехай вибере гідних. • Поясніть обраний варіант. 3) Діти готували виставу до Нового року. Усім хотілося грати головні ролі. Як ви порадите вчителеві вчинити при розподілі ролей? • Головні ролі дати тим, хто уже виявив свої здібності. • Головні ролі дати бажаючим. • Головні ролі дати тим, хто ще жодного разу ні в якому заході не брав участі. • Бажаючим заропонувати тягти жереб. • Нехай вирішать самі учасники вистави. Вибір варіантів діти роблять письмово, щоб педагог міг проаналізува- ти спрямованість їхнього рішення. Заглиблення підлітків у моральний вибір дає їм можливість співвід- нести різні варіанти поводження із собою і власним досвідом, а аналіз сво- го вибору, його коментар – замислитися про моральну цінність подумки здійсненого вчинку. І тут дуже важливо дати орієнтири для даної оцінки, знову ж опосередковано підводячи дитину до усвідомлення й осмислен- ня моральних критеріїв власної поведінки. Таке усвідомлення загострює процес «думання» учнів, стаючи куль- мінацією заняття. – А тепер, діти, спробуйте розмістити обрані вами рішення у такі стовп- чики: для себе, для інших, для колективу або родини. – Поміркуйте над тим, що у вас вийшло. На чию користь ви приймали рішення? Як вони співвідносяться з народною мудрістю: «Поспішай ро- бити добро»? Проаналізуємо, який варіант вчинку в кожній ситуації свід- чить про доброту у ставленні до іншого. Цей аналіз дуже важливий, тому що в процесі активного діалогу під- літки осмислюють, що ж вважати добрим, і, головне, тонкість і склад- ність прийняття найбільш чуйного і тактовного рішення. І тут у процесі
32 Етика. 5 клас діалогу доречно обговорити з підлітками, чи завжди справедливе рішен- ня відповідає доброму. Нехай діти подумають, посперечаються. Адже ки- нути жереб, наприклад, значить знов повернути усіх у ту однакову ситуа- цію, коли нікому не має бути шкода, що не йому дістався квіток. Але рів- ні умови для усіх — це не обов’язково добре рішення. Можливо, саме в ім’я доброти стосовно когось варто відмовитися від формальної справед- ливості, коли всім дається нарівно. Такий поворот, ведучи до розв’язки сюжету, дозволяє поглибити діа- лог, торкнутися важливих для підліткового віку проблем, тому що для них особливо характерне прагнення до справедливості. — Що ж таке справедливість? – Прагнення відповідати істині в рішеннях і вчинках, бути безсторон- нім. А чи можна бути безстороннім, прагнучи добра? — Отже, доброта, добро вимагає від людини прояву почуттів. Згадайте слова О. С. Пушкіна: «И долго буду тем любезен я народу, що чувства до- брые я лирой пробуждал». Поміркуємо у зв’язку з цим над наступними ви- словленнями і прислів’ями, у яких відбитий моральний досвід поколінь: • «Давай вершить добро, пока есть силы. Не то потом и ты, и я в предверии могилы Лишь зло пожнём». • «Посеем семена добра, Покуда сеять можем, Пока земля, что столь щедра, Для нас не станет ложем». • «Добро и зло творить всегда Во власти всех людей. Но зло творится без труда, Добро — творить трудней». • «Рождает зверя зверь, Рождает птица птицу. От доброго добро, От злого зло родится»... – Ви звернули увагу на те, що поруч з добром сусідить зло. Як ви ду- маєте, чому? – Добро завжди протидіє злу, бореться з ним. Відомий лікар і філософ Альберт Швейцер образно так визначив сутність добра і зла: «Добро — те, що служить збереженню і розвиткові життя, зло є те, що знищує життя або перешкоджає йому». Отже, основне призначення людини — робити добро. Ви згодні з цим?
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 33 – Можливо, саме тому ще в старій абетці, коли букви алфавіту позна- чалися найближчими людині словами: З — земля, Л — люди, М — мис- лите, буква Д позначалася словом Добро. Абетка ніби закликала: «Люди Землі, мисліть, думайте і робіть Добро»! У чому ж виховний потенціал діалогової взаємодії з учнями на етич- них заняттях? • У стимулюванні альтернативної думки і знятті страху її невідповіднос- ті прийнятим нормі або зразку. • У розкритті резервів індивідуальності й особливості особистості в мис- ленні і світосприйнятті. • У розвитку гнучкості мислення і прагнення до самостійного аналізу життєвих явищ, що сприяють актуалізації адаптаційних функцій осо- бистості. • У подоланні одномірності уявлень школярів про життя і людину, сти- мулюванні процесу особистісного осмислення моральних підвалин у життєдіяльності. • У створенні оптимальних умов для розвитку комунікативних функцій особистості. Моральне виховання як педагогічне явище спрямоване на розвиток і зміцнення механізмів, що організують і регулюють моральне життя шко- лярів, їхню життєдіяльність. Процес морального виховання учнів в освіт- ньому закладі передбачає оволодіння особистістю необхідною сумою етич- них знань, їхнє осмислення через емоційно-образне уявлення і практичне апробування норм моральної поведінки, що впливає на розвиток культу- ри морально орієнтованого мислення і поведінку вихованців. Сам процес морального розвитку школярів варто розглядати як посту- пове досягнення гармонії і психолого-педагогічної єдності розвиваючої дії емоційно-почуттєвої й інтелектуально-раціональної сфер особистос- ті, що забезпечує накопичення, усвідомлення і розвиток школярем емо- ційно пережитих й особистісно прийнятих етичних норм поведінки. Ло- гіка даного процесу передбачає спрямованість на удосконалення й реалі- зацію всієї сукупності моральних орієнтирів і ціннісно значущих змістів життєдіяльності людини в способі життя школярів. Усе це вимагає чіткого вичленовування психолого-педагогічних прин- ципів організації процесу морального виховання школярів, що базують- ся на двомірній позиції учня, який виступає в ролі об’єкта виховання і суб’єкта виховного процесу, що організується. І це дуже важливо, оскіль- ки дієвість процесу, що організується, залежить від характеру взаємодії цих позицій, під час якої необхідно забезпечити розвиваючі моральні основи
34 Етика. 5 клас дитини, рух від позиції об’єкта до все більш вираженої й усвідомлюваної самим учнем позиції суб’єкта. Відповідно до цього найважливішим психолого-педагогічним прин- ципом організації процесу морального виховання є його послідовна по- етапність. Усередині кожного етапу також закладені відповідно до задач, що постали й які забезпечують їхні принципи, і методичні підходи. На першому етапі, коли суб’єктність учня порівняно невелика, педагог прагне викликати його інтерес до морального знання, сприяти розвиткові моральних устремлінь і потреб особистості. Досягає він цього за допомогою широкого спектра насичення школярів моральними знаннями, емоційно й діяльнісно забарвлених форм їхнього включення в гру, вправу, мірку- вання, діалогічну взаємодію, використання практичних форм діяльності з урахуванням вікових особливостей дітей, їхнього рівня вихованості. На другому етапі, коли спостерігається розширення сфери суб’єктно- го начала особистості школяра, необхідно емоційно-образне зосереджен- ня учнів на морально-ціннісних орієнтирах їхньої життєдіяльності через накопичення емоційних реакцій, проявів, дій, що стверджують мораль- не начало особистості. Посилення емоційного начала в реакціях на інших людей психологи пов’язують з культивуванням гуманності. Цьому спри- яє пробуджена емоційна сфера учня, що включає його в позитивну канву побудови своїх контактів і взаємин з оточуючими. При цьому моральне почуття і моральна свідомість як опосередковуючі духовні ланки у взає- модії і спілкуванні школярів призведуть до конкретизації й обґрунтуван- ня власної моральної позиції учня як на етичних заняттях, так і в повсяк- денній життєдіяльності. На третьому етапі на основі концентрації розвинених моральних уяв- лень і почуттів, морального досвіду поведінки, що формується в ситуаціях морального вибору, які максимально використовуються педагогом і сти- мулюють внутрішні зусилля школярів, суб’єктна позиція учня актуалізу- ється. Моральний вибір і пов’язані з ним пріоритети спрямовані на ста- новлення життєво важливих змістів, оскільки учням важливо виробити власну суб’єктну їх обґрунтованість. Відбувається ніби саморозгортання моральних властивостей особистості, формуються і розвиваються рушій- ні сили її суб’єктного начала. Четвертий етап, спрямований на створення педагогічних умов для моральної рефлексії, що веде до самовизначення школярів, само- оцінки через актуалізацію морального потенціалу особистості, утвер- дження через оцінку інших позитивного начала особистості кожно- го, відзначається розвитком морального ставлення до самого себе,
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 35 поваги до своїх людських достоїнств, усвідомленням себе рівним іншим і народженням відповідальності за наслідки свого вчинку, поведінки. На цьому етапі слідування моральним принципам і нормам поведін- ки обумовлено внутрішнім прийняттям їх особистістю. Дані норми ста- ють стійкою вимогою школярів до себе, їх переконанням. 2.2. ВИКЛАДАННЯ ЕТИКИ У МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ Введення нового предмета «Етика» у 5 класі потребує суттєвої підго- товки вчителя до його викладання. Це обумовлено специфікою змісту та мети предмета. Досвід вітчизняних та зарубіжних шкіл свідчить про неор- динарність методики викладання етики, суттєву відмінність методів і форм організації навчання етики порівняно з іншими предметами. По суті, ети- ка не є предметом та уроком у загальноприйнятому розумінні цього сло- ва, оскільки метою навчання етики є формування моральних цінностей та орієнтирів, культури поведінки учнів. Логічніше говорити не про урок етики, а про етичне заняття. Навчальною програмою, нормативними документами передбачені такі завдання курсу, як стимулювання пізнавального інтересу до етичного знання, формування досвіду моральних відносин, удосконалення мо- ральної самооцінки, формування емоційно-чуттєвої сфери, уміння регу- лювати свої взаємини з оточуючими. Зрозуміло, що формування знань, умінь, розвиток емоційної сфери і вироблення поведінкових реакцій не- можливо здійснити в рамках викладання предмета традиційними метода- ми. Взагалі, здається неможливим досягнення, наприклад, такого резуль- тату, закладеного в програмі, як вміння робити належний вибір у склад- них життєвих ситуаціях. Проте досягти найбільш можливого ефекту ми повинні, застосовуючи відповідні методи і форми організації пізнаваль- ної діяльності учнів. Важливо, щоб зміст предмета синтезував вже наявні знання учнів про людину, людські стосунки, прості норми моралі, правила культурної по- ведінки. Послідовність та логіка занять повинні базуватись на результатах систематичної діагностики вихованості, сформованості окремих якостей, ціннісних орієнтацій, ставлення до моральних проблем тощо. Заняття не- обхідно будувати з урахуванням суб’єктного досвіду учнів. Методична по- будова і педагогічна інструментовка мають забезпечувати єдність знань, почуттів і поведінки. Враховуючи вікові психологічні особливості мо- лодших підлітків, доцільно організувати перш за все активну діяльність
36 Етика. 5 клас школярів під час етичних занять. Передача інформації не повинна бути домінуючим методом як за обсягом, так і за метою заняття. Домінуючими повинні бути гра, творча діяльність, спілкування. У літературі накопиче- но достатньо методів, прийомів, форм організації заняття, творчих вправ, які, з точки зору автора, відповідають меті вивчення етики. Тож давайте виділимо деякі з них. 1. Аналіз педагогічних ситуацій. При виборі ситуацій бажано, щоб вони були актуальними для даного класу. Треба враховувати події, які сталися в цьому класі нещодавно, або проблеми, які характерні для даного колек- тиву. Можна використати ситуації з популярних фільмів, книжок, теле- передач. Мета обговорення – набуття учнями досвіду безконфліктної по- ведінки, формування вміння робити моральний вибір, враховувати при прийнятті рішень наслідки вчинків. Іноді доцільно використовувати малюнки, портрети, картини. Пи- тання для обговорення повинні бути пов’язані зі змістом уроку. Напри- клад: чи щаслива ця людина? Чому? Або: як ви думаєте, які риси прита- манні цій людині? Позитивні Негативні Для себе Гарний настрій, задоволен- ня від спілкування з дру- зями. Збережене здоров’я Прогалини в знаннях. Прояв недобросовісності, безвідпо- відальності. Можлива низька оцінка Для батьків Збережене здоров’я Будуть засмучені, що я безвідпові- дальний. Буде неприємно почути від вчите- лів про мій вчинок ВИСНОВОК Замість виконання домашнього завдання я вирішив піти на прогулянку
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 37 Важливим у процесі етичного аналізу текстів, ситуацій, малюнків є оці- нювання позитивних і негативних наслідків вчинків (для себе і для оточу- ючих). Школярі повинні розуміти, що кожен вчинок має як позитивні, так і негативні наслідки стосовно кожного учасника ситуації. Схема обгово- рення може бути такою. Для етичного аналізу є доцільним використання методики (алгорит- му) критичного мислення: — У чому суть проблеми і яким може бути результат її обговорення? — Якими фактами ми оперуємо? — У чому ми спостерігаємо конфлікт цінностей? — Які є альтернативи вирішення проблеми? — Чи достатньо доведень правильності цих альтернатив? — Чи є інші причини виникнення проблеми? — Яку інформацію ми не врахували? — Чи можливі інші розв’язки проблеми? Зрозуміло, що цей алгоритм може бути застосований лише у спроще- ному варіанті, але на такі питання обов’язково треба звертати увагу. Важ- ливо, щоб учні зрозуміли, що не завжди є однозначне розв’язання мораль- ної проблеми, що можливі різні точки зору, з якими можна не погоджува- тись, але сприймати їх як наявний факт. Для молодших підлітків цікавим є обговорення прислів’їв, афоризмів. Такі вправи можуть проводитись у рамках групової роботи. Також можна поєднувати обговорення афоризмів з виконанням вправи «Закінчити ре- чення». Іноді такі вправи дозволяють нетрадиційно розпочати урок, ак- тивізувати пізнавальний інтерес учнів. 2. Cкласти історію своєї сім’ї, відповівши на ряд запитань: — Звідки ти родом, хто твої предки? — Які традиції є у твоїй сім’ї? — Якими фактами з історії своєї сім’ї ти пишаєшся? — Якщо б ти міг здійснити мандрівку в часі, до кого б зі своїх предків ти вирушив і чому? — Які улюблені заняття твоєї сім’ї? Зрозуміло, це завдання слід давати заздалегідь, бо головним у ньому є не зміст, а створення ситуації спілкування з батьками, в процесі якого будуть актуалізовані моральні цінності, цінності сім’ї. Крім того, аналіз результатів виконання завдання дозволить вчителю краще пізнати своїх учнів, зрозуміти окремі аспекти поведінки школярів, що може бути вико- ристано при плануванні наступних занять.
38 Етика. 5 клас 3. Складання програми самовдосконалення. Таку програму можна склас- ти у простій, доступній формі. Щоб стати добріше, я намагаюсь... Щоб навчитися себе поважати, я.... Щоб стати більш відповідальним, я... Я 4. Складання та розгадування кросвордів етичного змісту. Це завдання розвиває пізнавальний інтерес учнів, його можна використати при тема- тичному оцінюванні. 5. Скласти характеристику (свою, літературного персонажа, одноклас- ника), використовуючи картки з назвами моральних якостей (чесність, справедливість, доброта, агресивність, недобросовісність тощо). Виконан- ня цієї вправи актуалізує проблему морального вибору, сприяє формуван- ню адекватної оцінки або самооцінки за розробленими критеріями. 6. Скласти кодекс поведінки, моральний кодекс класу тощо. Для вико- нання цієї вправи можна організувати роботу в групах, розподіливши за- вдання: взаємини між однокласниками, відносини з учителями, батьками, друзями, дівчатами (хлопцями). Можна запропонувати ігрову ситуацію: «Ви — єдині, хто залишився живий після аварії корабля. Ви опинились на безлюдному острові. Чудова природа, достатньо їжі, гарний клімат. Май- же ніяких проблем, але надії, що вас колись хтось знайде, обмаль. Відтак, важливо виробити якісь загальні правила поведінки. А для цього потріб- но розпочати з якогось єдиного універсального принципу. Ви домовились, що повинні за 5 хвилин знайти такий принцип. Час пішов». 7. Скласти список з 10 речей (поняття, явища, предмети, люди), які допоможуть вам стати щасливою людиною. Таке завдання є поширеною
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 39 діагностикою ціннісних орієнтацій підлітка. Для вчителя етики важли- вим аспектом є наявність і кількість суто моральних речей у складено- му списку. 8. Складання власного портрета за схемою: Виконання такого завдання сприяє формуванню адекватної самооцін- ки, створює ситуацію додаткової самоактуалізації, допомагає розробити програму самоудосконалення. 9. Намалювати (описати) свій скарб. Це теж поширена діагностика мо- ральних уподобань дитини. Аналіз результату передбачає розмову з учня- ми: чому саме це є скарбом? що ти з цим будеш робити? яким чином цей скарб допоможе тобі стати щасливим? У розмові можна використати ві- доме оповідання А. Чехова «Счастье». 10. Намалювати своїх друзів, себе, сім’ю. Виконати малюнок на тему «Моє хобі», «Де я люблю бувати», «Про що я мрію». Аналіз малюнків до- зволить вчителеві краще пізнати своїх учнів, їх уподобання, а значить, більш ефективно побудувати розмову, етичне заняття. 11. Розповісти про ситуацію, в якій герой здійснив моральний вчинок з его- їстичних мотивів. Проаналізувати моральну цінність такого вчинку. Про- вести розмову на тему «А чи важливим є мотив вчинку?», «Що важливі- ше: мотив чи результат?», «Що є критерієм моральності людини?». Кожен учень повинен при аналізі такої ситуації орієнтуватись на власну позицію, традиції сім’ї тощо. Мої невдачі Мої успіхи Яким я себе бачу Яким мене сприймають оточуючі люди Хочу бути... Я
40 Етика. 5 клас 12. Організація парної роботи: розповісти одне одному про..., дати по- раду у тій чи інший ситуації, обговорити афоризм тощо. Така робота не тільки збільшує обсяг активної роботи на уроці і сприяє розвитку мов- лення учнів, але й суттєво впливає на формування моральних орієнтирів, оскільки для молодших підлітків ровесник є найбільш авторитетною осо- бою в ситуації морального вибору. 13. Підготувати доповідь (повідомлення) на відповідну тему. Важливо по- яснити учневі, що мова не йде про списування інформації з книги чи до- відника. Йдеться про озвучення власних роздумів, аналіз інших точок зору. Зрозуміло, що якась частка інформації повинна бути (афоризми, посилан- ня на літературні твори, думки авторитетних дорослих, батьків), але все це має використовуватись як матеріал для оцінки доповідачем. Вчитель може дати план виступу або рекомендації щодо його підготовки. 14. Придумати оповідання про чесність (справедливість, ввічливість тощо). Аналіз оповідань (за бажанням учнів) дозволить скоригувати уяв- лення школярів про етичні категорії. 15. Закінчити оповідання (речення). Аналіз різних варіантів одного й того ж оповідання (речення, афоризму тощо) створює умови для по- рівняння власного бачення ситуації з авторським. При цьому, як відо- мо, здійснюється корекція ціннісних орієнтирів, поведінкових реакцій, моральних уявлень. Можна використати стандартні початки речення (я хочу..., я мрію...). 16. Написати листа (собі, рідним, людині, якій зараз погано, тощо). Таке завдання сприяє формуванню самооцінки, саморефлексії. Крім того, письмове мовлення передбачає більш глибоке занурення у зміст мораль- них цінностей, активізує пошук аргументів, сприяє розвитку критичного мислення. Можливі варіації завдання: написати листа незнайомій люди- ні і розповісти про себе; написати листа улюбленому актору, відомій лю- дині (письменнику, президенту, спортсмену). 17. Анкетування (тестування) за простою моделлю оцінювання. Напри- клад, оцінити добрі і злі вчинки героя літературного твору (1–2 бали). Зро- зуміло, що вчинки не повинні бути явно прозорими з точки зору їх відповід- ності моральним нормам. Таке оцінювання використовується як початко- вий етап бесіди або диспуту, є, так би мовити, матеріалом для роздумів. 18. Заповнити таблицю. Моральні Аморальні Нейтральні
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 41 Така таблиця заповнюється при обговоренні вчинків у процесі етично- го аналізу літературних творів, педагогічних ситуацій . Можна ускладни- ти таблицю розділами: «Наслідки для себе», «Наслідки для інших» тощо. Складання таблиць активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє фор- муванню навичок узагальнення та систематизації. 19. Заповни таблицю. Видатні люди Яким чином вони вплинули на суспільство Виконання цієї вправи сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, до- помагає підлітку обрати свій ідеал. 20. Заповнити схему. Справедливість — це Така вправа дозволяє виявити суб’єктний досвід учнів, розпочати урок шляхом обговорення уявлень учнів про ту чи іншу доброчинність з метою подальшої їх корекції. 21. Театралізація літературних творів сприяє розвитку творчих здібнос- тей учнів, активізує мислення, пам’ять, підвищує пізнавальний інтерес до моральних проблем, розвиває емоційну сферу особистості школяра. Важливо, щоб театралізація не використовувалась лише заради оформ- лення заняття. 22.Етичнийпрактикум— цевиконаннятворчихсправ,якісприяютьздо- буттю досвіду нормативної поведінки. Так, після завершення теми «Став- лення до навколишнього середовища» доцільно організувати практичну справу щодо озеленення шкільного приміщення, збору пластикової тари тощо. Після вивчення теми «Етикет» можна провести шкільне свято з ви- користанням правил етикету (зустріч гостей, сервірування столу, мовний етикет). Після обговорення проблеми ставлення до матері, жінки можна запропонувати дітям підготувати подарунок до свята свої близьким (мате- рі, сестрі, бабусі). Важливо враховувати можливі ситуації в класі (у дитини може не бути матері, а тому треба запропонувати інший варіант). Загалом після вивчення кожної теми бажано проводити позакласний захід певної
42 Етика. 5 клас спрямованості, що дозволить закріпити вивчений матеріал, сформувати навички нормативної поведінки, розвинути емоційну сферу учнів. Це далеко не повний перелік прийомів, методів, які дозволять зроби- ти етичне заняття більш ефективним, емоційно насиченим. Проте важ- ливо завжди пам’ятати про мету етичного заняття, не перевантажувати його яскравими формами організації навчання, які не відповідають кон- кретній меті і змісту. Треба враховувати особливості впливу на почуття людини різних видів мистецтва. Так, почуття страху частіше пов’язано з використанням засобів образотворчого мистецтва, печалі — викорис- танням музики, співчуття — літературних творів. В цілому більша части- на етичного заняття — це грамотно побудований діалог з дітьми, мета яко- го — створити ситуацію занурення у світ моральних цінностей, сприяти замисленню дитини над ціннісними орієнтирами, аналізу власної пове- дінки з точки зору загальноприйнятих норм моралі. Пропонуємо вам деякі рекомендації щодо проведення першого уро- ку етики. Тема: «Запрошуємо у світ етики». Урок можна розпочати з питання «Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «ЕТИКА»? Учні на листочках відповідають на питання (одне- два слова), а вчитель систематизує відповіді дітей. На дошці з’являється асоціативний ряд, в процесі обговорення отриманих відповідей уточню- ються уявлення про поняття «етика»: моральні норми, правила поведінки, людські стосунки. Аналогічна робота може бути проведена зі словом «мо- раль». Вчитель може пояснити різницю між цими поняттями, дати озна- чення етики як науки про мораль. — А як ви думаєте, коли виникла етика? Коли люди почали домовля- тися про правила спілкування, норми поведінки? — А де ці правила фіксувались? (У казках, прислів’ях, афоризмах) — Давайте згадаємо народні вислови, прислів’я, в яких знайшли відо- браження етичні норми. Вчитель проводить аналіз висловів учнів, пропонує подумати над та- кими афоризмами: «Людина віддзеркалюється у своїх вчинках». (В. Шиллер) «Люди живуть вчинками, а не ідеями». (А. Франс) «Думай добре, і думки визріють у гарні вчинки». (Л. Толстой) «Чого не треба робити, не роби навіть у думках». (Епіктет) У процесі обговорення учні доходять висновку про те, що важливо зна- ти, які норми були вироблені людьми протягом тисячоліть. Вчитель може підкреслити, що основні правила майже не змінились, вони пройшли
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 43 випробування часом, а тому є універсальними і певним чином пов’язують людей різних епох, народів, віку, вірувань та ідеологій. Можна запропонувати учням перевірити це, порівнявши власні думки з афоризмами відомих людей. Пропонується вправа «Закінчи речення». «Обговорюючи вчинки інших,...» (згадуй про свої — Л. Толстой) «Важко навчитись добру, слухаючи нотації, легко — ...» (прикладом — Сенека) «Застерігай себе від того, що ....» (засуджуєш в інших — Катон Старший) «Доброчинність людини вимірюється не великими подвигами, а ...» (повсякденними вчинками — Б. Паскаль) «Спостерігаючи чужі вади, розумна людина...» (позбувається влас- них –Публілій Сір) На завершення можна запропонувати учням обрати з переліку якостей особистості 5 найбільш важливих, на думку учнів. У процесі обговорення обраних якостей слід звернути увагу на те, що є якості моральні (доброта, чесність...), а є нейтральні щодо моралі (розкутість, веселість, швидкий ро- зум, розвинента пам’ять...). Етика вивчає категорії моралі, хоча інші риси характеру теж важливі для людини. Як домашнє завдання можна запропонувати учням підготувати разом з батьками розповідь на тему: «Які правила поведінки традиційно шану- ють у нашій сім’ї?» Дуже важливим є відбір тексту для обговорення (педагогічної ситуа- ції, літературного твору, анкети тощо). Бажано використовувати літера- турний матеріал, з яким вже знайомі діти з курсу літератури, історії, звер- таючи увагу не стільки на літературний, скільки на етичний аналіз твору. Великі можливості щодо формування моральних уявлень закладені у народних казках, притчах, оповіданнях В. О. Сухомлинського, байках Г. С. Сковороди, українських билинах. У додатках ми пропонуємо вам окремі матеріали для використання на етичних заняттях. Додаток 1 МУРАШКА ТА ГУСЕНИЦЯ (байка Езопа) Якось Гусениця повільно повзла по дорозі, і зустрілась їй моторна і на- хабна Мурашка. Побачивши Гусеницю, Мурашка з презирством похита- ла головою і промовила: «Забирайся з моєї дороги, нікчемна повзуча тва- рино, і надалі не перетинай шляхів вищих істот. Схоже, природа, створю- ючи тебе, не полюбила справу своїх рук і кинула тебе напризволяще, не
44 Етика. 5 клас закінчивши потворний образ. Тебе треба було б втішити словами, та розмов- ляти з тобою і тобі подібними не гідно мого становища. Тож прощавай». Гусениця навіть не знайшла слів для відповіді, відповзла з дороги і по- чала працювати. Швидко оточила себе шовковим коконом, а незабаром з’явився з кокона прекрасний Метелик. Підіймаючись над землею, помі- тив Метелик Мурашку, яка метушливо поспішала у своїх справах, і сказав їй: «Не можна судити за зовнішністю!» Додаток 2 Перелік якостей особистості Вміння співчувати Веселість Мудрість Мужність Миролюбність Скромність Почуття власної гідності Вміння працювати в колективі Обов’язковість Сміливість Доброта Щедрість Терпимість Цілеспрямованість Витримка Слухняність Вміння прощати Надійність Почуття відповідальності Почуття гумору Тактовність Дисциплінованість Чесність Правдивість Вірність Ініціативність Доброзичливість Вчитель може використовувати такі переліки для анкетування учнів за методикою 5 якостей. Можуть бути запропоновані такі завдання: «Обери з переліку 5 якостей, які найбільше тобі притаманні»; «Обери 5 якостей, які тобі найбільше подобаються в людях»; «Обери 5 якостей, які б ти хотів мати». Аналізуючи відповіді, вчитель може звернути увагу на такі питан- ня: яка частка обраних якостей є суто моральними; чи є відповідність між якостями, які подобаються дитині, і тими, які дитина обрала як власні? Додаток 3 Педагогічні ситуації 1. Хтось намагається пройти поза чергою попереду вас, пояснюючи це тим, що він дуже поспішає. Ваші дії. 2. Ваш приятель потрапив у халепу: брав участь у крадіжці, йому загро- жують великі неприємності, і він просить вас переховати вдома деякі речі. Що ви йому відповісте? 3. Ви отримали від приятеля листа: «Декілька днів тому я розповів сво- єму кращому другу, що мрію зіграти головну роль у шкільній поста- новці. Він відповів мені, що його такі речі не цікавлять, але якщо для
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 45 мене це важливо, то він бажає мені успіху. А вчора я довідався, що мій друг ходив на випробування і головну роль дали йому, а мені залишили другорядну. Я його після цього не хочу навіть бачити, але ж нам тепер разом бути на репетиціях. Що ти мені порадиш?» Що б ви відповіли? 4. На день народження ви отримали в подарунок капелюха, який вам дуже сподобався. Ви знали, що батько багато працював додатково, щоб купити цей подарунок. Та, коли ви прийшли в школу, ваші при- ятелі сказали: «Де ти знайшов таке чудовисько? Ти ж не збираєшся в цьому ходити?» Як би ви вчинили? 5. У вашому класі є один дуже несимпатичний хлопець. Він зайнятий лише собою, весь час говорить про свої успіхи, про батькові високі за- робітки, постійно скаржиться на те, що до нього всі погано ставлять- ся. Якось на перерві ви чуєте, що ваші однокласники насміхаються над ним, презирливо говорять про його вади. Та ви розумієте, що той хло- пець так себе поводить через те, що в нього немає друзів і навіть не- має, з ким поспілкуватись. Що ви будете робити? 6. У класі обговорюється оповідання. Майже всі однокласники мають одну точку зору, крім Андрія, який завжди ні з ким не згодний. Всі на- сміхаються над хлопцем, говорячи йому: «Ти, як завжди, проти всіх». Та цього разу ваша точка зору збігається з думками Андрія. Чи скаже- те ви про це? Промовчите? Зміните свою точку зору? 7. Вас запросили в гості. Вам не хочеться йти, та незручно відмовитись. Що ви зробите: придумаєте поважну причину, скажете, що болить го- лова, просто відмовитесь чи підете в гості? 8. Ви переписали домашній твір у приятеля, який навчається в іншій школі. Вчителька здивована вашими успіхами і питає, чи не допома- гав вам хтось. Чи скажете ви, що це не ваш твір? Додаток 4 Мотиви морального вибору (матеріал для анкети) Відомий психолог Лоренс Кольберг визначив шість основних мотивів поведінки, які відповідають шести етапам становлення особистості: • страх покарання (пункти 1, 7); • бажання отримати нагороду (п.п. 2, 8); • схвалення оточуючих (п.п. 3, 9); • повага до закону (п.п. 4, 10); • бажання поводитись розумно і знаходити компроміс (п.п. 5, 11);
46 Етика. 5 клас • почуття власної гідності і прихильність до власного морального кре- до (п.п. 6, 12). Складіть бали відповідно до цих пунктів, і ви зрозумієте, якими моти- вами поведінки ви найчастіше керуєтесь. Мені легше зробити моральний вибір (вчинок), якщо: Ніколи Завжди 1 Я не боюсь покарання за свої дії 1 2 3 4 5 6 2 Я впевнений, що це принесе радість 1 2 3 4 5 6 3 Я впевнений, що будь-хто на моєму місці зробив те ж саме 1 2 3 4 5 6 4 Це не суперечить законам 1 2 3 4 5 6 5 Цим я завдам мінімум незручностей іншим 1 2 3 4 5 6 6 Я буду за це себе поважати 1 2 3 4 5 6 7 Я впевнений, що про це ніхто не дізнається 1 2 3 4 5 6 8 Мені це буде приємно 1 2 3 4 5 6 9 Мої друзі це схвалять 1 2 3 4 5 6 10 Я виконую чиюсь вказівку 1 2 3 4 5 6 11 Цим досягається розумний компроміс 1 2 3 4 5 6 12 Я вважаю це єдино правильним 1 2 3 4 5 6 Додаток 5 Подарунок (ігрова ситуація) На столі приготовлено шість подарунків. За результатами жеребкуван- ня гравці по черзі виходять і вибирають собі подарунок, розгортають його, демонструють іншим гравцям і кладуть біля себе. Кожен наступний гра- вець обирає новий подарунок і або залишає його собі, або обмінює на по- дарунок, який вже вибрали попередні гравці. Можна «захищати» свій по- дарунок, але не можна відмовити, якщо гравець наполягає на заміні. Піс- ля того, як зіграли всі шестеро, першому гравцеві надається право ще раз обрати подарунок. Під час гри можна обговорювати будь-які речі, ради- тись з друзями тощо. Аналіз гри проходить як обговорення питань: «Чи був якийсь подарунок найбільш популярним? Чому саме він?»; «До яких хитрощів вдавались гравці, щоб захистити свій подарунок?»; «Чи відчув хтось незадоволення, образу, якщо йому дістався не той подарунок, яко- го він бажав?»; «Які почуття виникали у вас у процесі гри?».
Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики 47 Додаток 6 УЛАМКИ ДОБРОТИ Сім’я проводила вихідний день на пляжі. Діти бавились на березі. Та ось з’явилась маленька стара жінка. Її одяг був брудним і старим. Вона щось промовляла про себе, підбирала з піску якісь речі і клала їх до сум- ки. Батьки покликали дітей і наказали їм перебувати від жінки подалі. Коли жінка проходила поряд, вона посміхнулась сім’ї, та ніхто не відпо- вів на привітання. А згодом сім’я дізналась, що вже багато років ця маленька бабуся зби- рає на піску уламки скла, щоб діти не поранили собі ноги. Це оповідання можна використати як творче завдання «Закінчити опо- відання», подавши лише його перший абзац.
Розділ ІІІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО УРОКІВ ЕТИКИ ВСТУП Учителеві на уроках етики дуже важливо пробудити моральну само- стійність думки учня і надати йому можливість зосередитися на ній. Влас- на думка дитини набуде життєвої сили, якщо постійно буде стикатися з думками, почуттями і діями інших. Для цього таке зіткнення необхід- но наповнити інтелектуально й емоційно. Внутрішні моральні пережи- вання дитини допоможуть їй виробити спосіб життя, орієнтований на за- гальнолюдські цінності. Етичний діалог, як визначає А. І. Шемшурина, має такі складові: • зав’язка, що виявляє проблему; • процес діалогічного спілкування щодо виявленої проблеми з позицій логіки взаємодії, що розвивається; • точка інтелектуальної й емоційної напруги як кульмінація сполучен- ня думок, суджень, альтернативних позицій; • моральний вибір як внутрішній діалог учня із собою, як самовизна- чення; • відкритий фінал як наступне індивідуальне міркування. Процес оволодіння етичними нормами є індивідуальним так само, як і рівень морального розвитку дитини. Щоб педагогові мати можливість створювати умови для самовдосконалення дитини, необхідно знати рі- вень розвитку кожної дитини. Для цього використовуються діагностич- ні методики. Важливою смисловою складовою етичного діалогу є побудова логіч- ного ланцюжка розвитку думки. Питання вчителя повинні виводити ди- тину на послідовне поглиблення розглянутої проблеми. Звернення до осо- бистості дитини під час діалогу є невід’ємною частиною діалогу. Усе, що відбувається на уроці, дитина повинна повернути «на себе». Без самоос- мислення неможливе моральне самовдосконалення. В етичному діалозі
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 49 обов’язково повинна настати точка найвищої напруги, кульмінація, коли думки і почуття учня гранично напружені і він готовий прийняти мораль- не рішення. Задача вчителя — запропонувати або підказати моральні шля- хи рішення розглянутої проблеми. Вихід на моральний вибір окреслений, і настає смисловий висновок діалогу. Для успішного проведення етичного діалогу необхідно формувати мо- тивацію дітей. Мотивація може бути створена у формі запрошення до роз- мови, коли вчитель звертається до внутрішнього світу дітей; через звер- нення до досвіду соціальних відносин дітей (акцент на позитивних або не- гативних прикладах). Головне, щоб учитель не нав’язував дітям моральну проблему. Активність дітей у процесі рішення ними моральної проблеми підсилюється через пізнавальний характер етичного діалогу. УРОК № 1. ЗАПРОШУЄМО У СВІТ ЕТИКИ Матеріал для вчителя Слово «еthоs» давньогрецького походження. У Гомера це слово озна- чало місце для проживання, людське житло. Пізніше це слово набуло ін- шого значення — «звичай, вдача, характер». Геракліт вважав, що етос людини є її божество. Античні філософи вжи- вали це слово для позначення усталеного характеру або явища. Арістотель слова еthіка і еthікаs (етичний) використовує для позна- чення людських якостей, не пов’язаних з розумом і мисленням. Ці якості Арістотель назвав етичними чеснотами або душевними якостями. Для по- значення етичних чеснот Арістотель уводить слово «етичний». Науку, що вивчає етичні чесноти і досліджує, яка з цих чеснот є досконалою, Аріс- тотель назвав етикою. Для точного перекладу слова «етичний» на латину Марк Туллій Цице- рон використовував термін «моральний» (moralis) — те, що стосується ха- рактеру, темпераменту, звичаю, моди. Слідом за Цицероном цей термін уживає Сенека. Обидва слова входять у новоєвропейські мови. У російській мові з’яв- ляється поняття «нравственность», в українській — «мораль». Наука етика проіснувала понад 23 сторіччя. Про етику варто говори- ти тільки тоді, коли існує свобода вибору. Необхідно враховувати розходження в термінах «етика» і «мораль». Ети- ка — це наука, галузь знання. Мораль (моральність) — предмет вивчення етики. У побуті ця різниця відчутна не завжди. Наприклад, нерідко згаду-
50 Етика. 5 клас ють етику викладача, медичну етику. У даному випадку етика вживається як синонім слова «мораль (моральність)». Для визначення моралі професор Титаренко використовує практично оцінювальний спосіб ставлення людини до дійсності, що регулює поведін- ку людини з погляду принципового розмежування добра і зла. Будучи проявом практичного, активного ставлення людини до життя, мораль виступає у 2-х своїх формах: імперативній (вимога або заборона щось робити), теоретиком якої є І. Кант, та оптативній (пошук і реаліза- ція блага, досконалості, щастя, свідомого вибору блага і цінностей, мож- ливість приймати рішення), теоретиком якої виступає Арістотель. Здатність свідомо вибирати блага і цінності, приймати рішення нази- вають фронезисом. Мораль цікавить тільки такі прояви людини, які можуть бути оціне- ні. Не всі явища дійсності (наприклад, те, у який колір пофарбована сте- ля) підлягають моральній оцінці. Мораль має місце тільки там, де з’явля- ється можливість оцінювати поведінку як добру або злу. Мораль є особливим ставленням людини до дійсності. Задача люд- ства в цьому плані — переосмислити своє ставлення до природи, космосу, Всесвіту. Переосмислення необхідне, тому що продовжує діяти егоїстич- ний, корисливий підхід: «Я не заподію природі нічого шкідливого, тому що вона мені відповість тим же». Безкорисливий підхід полягає в осмис- ленні себе як частки космосу, Всесвіту: «Я від самого початку не можу за- шкодити природі, оскільки це суперечить моїй людській сутності». Тільки з позицій протистояння добра і зла все набуває моральної якості. Моральне ставлення людини до світу повинно бути орієнтоване на ідеал Добра. Основною соціальною функцією моралі є регуляція людської поведін- ки і міжособистісних стосунків. Попри те, що перші поведінкові норми являли собою приклади жор- стокості і тиску на людину, вже в первісному суспільстві починає утвер- джуватися система нормативної регуляції життя. «Мононормами» первісного суспільства були табу і табуації. Табу — це категорична заборона дій, спрямованих на недоторкан- ність об’єкта. Механізм табу — це прообраз майбутньої автономності моралі: люди- ну, яка порушила табу, може ніхто і не карати. Тільки сама людина може себе покарати за порушення моральних норм. Подвійність (амбівалентність) моралі також була характерною для пер- вісногосуспільства: інцест(статевізв’язкиміжродичами)бувдлязвичайних
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 51 людей неприпустимим, але це було прерогативою богів, древніх царських династій. З появою держави виникають нові способи регуляції людського жит- тя. З’являється право як система соціальних норм і відносин, виконання яких забезпечується силою й авторитетом держави. У цивілізованому суспільстві існують дві форми регуляції людських відносин: інституційна і позаінституційна. Норми права затверджуються від імені інституту держави, а моральні норми — самою практикою людських відносин. Не тільки мораль є регулятором людських відносин. Регулює їх також звичай, політика. Питання про мораль — це питання про панування розуму над при- страстями. Коли пристрасті перебувають у згоді з розумом, ми маємо до- брочесний лад душі, коли ні — порочний, вважав Арістотель. Додержуватися вказівок розуму означає виявляти розумну поведінку, спрямовану на досягнення благої мети. Як дізнатися, чи насправді розум прагне вищого блага? Це виявляється в добрій волі, тому що добра воля не може стати злою. Усі блага (багатство, здоров’я, рішучість і т. ін.) без доброї волі не мо- жуть бути використані для порочних цілей. Добра воля — це чиста воля, без домішки користі, вигоди. Але в реальному світі немає жодного вчинку, що був би зроблений лише через добру волю. Ідеально моральним є вчинок, орієнтуючись на який ми подумки ви- конуємо усе, що сполучено з вигодою і приємними відчуттями. Отже, моральний вимір особистості пов’язаний з розумністю, розум- ність — з орієнтацією на вище благо, орієнтація на вище благо — з доб- рою волею. Моральна норма — це моральна вимога, приклад поведінки, що має обов’язковий характер. Загальними ознаками моральної норми є обов’язковість та універса- лізація, тобто моральна норма є обов’язковою для усіх. Нормою норми є «золоте правило моральності»: «Поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб поводилися з тобою». Отже, тепер підсумуємо, що ж таке мораль: • панування розуму над пристрастями; • прагнення до вищого блага; • добра воля, безкорисливість; • здатність жити в людському гуртожитку;
52 Етика. 5 клас • людяність; • автономія волі; • взаємність відносин, виражених «золотим правилом моральності». Кожне з визначень передбачає все інше. Цей матеріал допоможе вчителеві зорієнтуватися в курсі. Головним критерієм людської вихованості є реальне поводження лю- дей, тобто правила поведінки, сукупність норм поводження — етикет. У повсякденному житті ми керуємося загальними для всіх правилами, що запобігають виникненню непорозуміння між людьми. Але всі правила знати неможливо, до того ж їх і не існує абсолютно на всі випадки люд- ського життя. Тому дуже важливо учнів підготувати до того, що в основі всіх правил поведінки лежать гуманізм, доцільність, скромність, краса. Логіка розкриття теми: • етика — це наука про етичні чесноти (Арістотель); • мораль — це спосіб ставлення людини до дійсності; • мораль має місце тільки там, де з’являється можливість оцінювати по- ведінку як добру або злу; • мораль виступає як регулятор людської поведінки і міжособистісних стосунків; • моральна поведінка завжди спрямована на досягнення благої мети; • благо — це добро, яке не може бути злом; • вчиняти по-доброму означає не мати користі і вигоди; • моральні норми обов’язкові для всіх без винятку; • «золоте правило моральності» є основним критерієм доброго вчинку; • гуманізм, доцільність, скромність, краса — основа етикету; • зв’язок етики з духовним світом людини. Урок починається з розповіді вчителя про історію слова «етика». У ч и т е л ь. Зараз ми з вами вирушимо в прекрасну і чудову країну, що називається Древньою Грецією. Колись давно давньогрецький поет Гомер місце для проживання, люд- ське житло назвав етикою. Арістотель, один з найвідоміших філософів, помітив, що людина має якості, не пов’язані з розумом. Ці якості він назвав душевними якостями або чеснотами. Учитель, перериваючи розповідь, ставить питання: – Як ви думаєте, про які якості міг говорити Арістотель? Після того, як діти називають ці якості, учитель продовжує розповідь. – Для позначення всіх якостей, які ви перерахували, Арістотель уво- дить слово «етичний». Іншими словами, ці якості Арістотель називає етич- ними.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 53 Науку ж, яка буде вивчати етичні чесноти, Арістотель назвав етикою. Незабаром це поняття поширилося в Римі, і римський філософ Марк Туллій Цицерон, перекладаючи слово «етичний» на латину, використо- вує термін «моральний». Моральний означає той, що стосується харак- теру людини. Згодом ці слова з’явилися в російській та українській мові. У росій- ській мові поширилися такі поняття, як «етика», «етичний», «нравствен- ный», «нравственность»; в українській — «етика», «етичний», «мораль- ний», «мораль». У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому найкращі людські якості назива- ють чеснотами? Після розмірковувань дітей необхідно привести до висновку, що, за- вдяки цим якостям, люди здатні робити добро. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, а як ми дізнаємося про своє став- лення до інших людей і людей до нас? (Через поведінку) У ч и т е л ь. Проте люди по-різному можуть ставитися одне до од- ного, до навколишнього світу? Як ми дізнаємося, де моральні взаємини, а де — ні? (Моральне ставлення не завдає шкоди.) У ч и т е л ь. Чи можемо ми сказати, що мораль — це визначений спо- сіб ставлення людини до дійсності? Дітей необхідно привести до висновку про те, що такий спосіб дозво- ляє людям жити в суспільстві. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, оскільки ми у певний (моральний) спосіб ставимося до дійсності, то чи не значить це, що ми завжди будемо поводитися морально або аморально? Для того, щоб діти відповіли на це питання, їм пропонується розділити аркуш у зошиті на 2 стовпчики. В один стовпчик вони мають записувати все, що пов’язано з мораллю, в інший — все, що не пов’язано. Допомогти незнайомій людині прибрати сад, вибрати фасон плаття для дня народження, зупинити бійку, вибрати собі місце або парту в класі, по- вернути знайдені гроші власникові, вибрати в магазині гаманець. Потім учні аргументують свій вибір. Учитель підводить їх до висновку про те, що не всі наші прояви мають моральну оцінку, а тільки ті, які можна оцінити як добрі або злі. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому люди завжди прагнули мати пра- вила поведінки, які б визначали їхнє ставлення одне до одного? (Без цих правил був би хаос.) У ч и т е л ь. Ви праві: ще в первісному суспільстві існували заборо- ни. Відомою була, наприклад, заборона доторкатися до речей вождя. Такі
54 Етика. 5 клас заборони називали табу. Якщо члени племені знаходили, скажімо, не до кінця обгризену кістку, вони її могли гризти, нічого не підозрюючи. Як тільки вони дізнавалися, що ця кістка належала вождеві, вони вводили себе в такий стан, що навіть могли вмерти. І такі випадки траплялися до- сить часто. Як ви думаєте, чому сильні чоловіки племені вмирали, коли дізнава- лися про те, що кістка або інший предмет, який вони знайшли, належав вождеві? Чи хтось їх карав? Хто? Потрібно дійти висновку, що вони самі себе карали. Виходить, кара- ти себе за свій учинок може тільки сама людина. У ч и т е л ь. А чому неможливе покарання з боку інших? (Людина не буде робити щось погане тільки тоді, коли за нею спостерігали, через влас- ний страх.) У ч и т е л ь. А як же визначити, добре в тебе поводження або зле? Учні повинні дійти висновку про те, що добре поводження має бла- гу (добру) ціль. У ч и т е л ь. Мета — одержати багатство — добра чи зла? Це кульмінація етичного діалогу. Учні в процесі міркувань повинні ді- йти висновку, що прагнення багатства може бути як доброю, так і злою метою. Для доведення своєї версії учні наводять приклади з творів худож- ньої літератури, з життя... Учитель пропонує учням обговорити в групах, у якому випадку такі блага, як здоров’я, багатство, удача, сила, будуть спрямовані на досяг- нення благої мети. У результаті обговорення учні доходять висновку, що названі блага пов’язані з благою метою в тому випадку, коли людина, яка має ці блага, не переслідує вигоди і користі. У ч и т е л ь. Проте не всі люди так діють і вчиняють. Отже, виходить, на одних ці норми поширюються, а на інших ні? Що відбувається з лю- диною, яка не дотримується норм моралі? (До неї можуть ставитися так само, як і вона; вона особисто відчуває те зло, яке заподіяла іншим; люди від неї відвернуться — ось найбільш розповсюджені відповіді на це питання.) Виходить, додержуватися цих правил повинні всі без винятку. У ч и т е л ь. А як слід вчинити, щоб не помилитися щодо оточую- чих людей? Чи хотіли б ви, щоб вас хтось скривдив? образив? принизив? (Ні) По- співчував? допоміг? заспокоїв? (Так) У ч и т е л ь. У якому випадку конкретні люди по-доброму будуть до вас ставитися? (Коли ми до них будемо ставитися так само.) Саме тому й існує «золоте правило моральності».
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 55 Текст цього правила, віддрукований на красивій листівці, одержує кож- на дитина. Це буде пам’ятка дитині, подарунок їй, напуття і можливість на дозвіллі подумати над своєю поведінкою, заглянути «у себе». Цей момент є розв’язкою етичного діалогу і містить у собі відкритий момент. На цьому я б урок закінчила, запропонувавши додому матеріал під- ручника для самостійного вивчення. Якщо ж учитель вирішить включити в урок весь матеріал підручни- ка, то тоді можна розглянути малюнок на С. 10 підручника, відповісти на питання, а потім прочитати статті «Що таке етика?», «Як пов’язані етика і духовний світ людини?». Щоправда, в цьому випадку етичного діалогу не вийде. Усе-таки, буде краще, якщо матеріал діти прочитають самостійно, ще раз згадавши про те, що обговорювалося на уроці. Про етику на цьому уроці можна сказати, що внутрішнім проявом на- шого ставлення до інших є мораль, а зовнішнім — етикет. Удома діти прочитають матеріал про це в підручнику і зможуть його закріпити. УРОК № 2. ЯК РОЗРІЗНЯЮТЬ ДОБРО І ЗЛО Матеріали для вчителя Щодня, щохвилини і щомиті кожна дитина (утім, як і дорослий) ро- бить свій моральний вибір, навіть тоді, коли над цим і не замислюється. Дитині постійно доводиться вибирати між добром і злом. Не завжди ці ка- тегорії виступають як діаметрально протилежні, тому вчителеві дуже важ- ливо самому розібратися в цьому... Розмову про добро і зло доречно проводити у формі етичного діало- гу, методика проведення якого описана вище. У цьому діалозі вчитель й учні разом шукають відповіді, вони рівноправні в пошуку моральної іс- тини. Учителеві дуже важливо також пам’ятати про те, що п’ятикласник на момент початку діалогу вже має певний життєвий досвід, він уже зі- штовхувався із ситуаціями, у яких потрібно було зробити вибір між добром і злом. У зв’язку з цим необхідно на уроці створити умови для співвідне- сення особистого життєвого досвіду дитини, її уявлень про добро і зло з виробленими людством етичними нормами. Особистісне осмислення п’ятикласником вироблених людством уявлень про добро і зло і повинне стати основою етичного діалогу на уроці. При цьому потрібно постійно стимулювати мислення дитини, її самостійність вибору. Урок обов’язко- во повинен мати зав’язку, кульмінацію і відкритий кінець. Розвиток етич- ного діалогу забезпечується засобами опосередкованого впливу на дити-
56 Етика. 5 клас ну, застосуванням діагностичних методик. Особливістю етичного діало- гу в п’ятих класах є необхідність довести дітям на практиці переваги слі- дування етичним нормам. Учителеві необхідно пам’ятати, що добро і зло є категоріями етики і специфікою цих категорій є те, що представити добро ми можемо тільки через його антагоніста — зло. Історичний процес цих понять був проце- сом формування і розвитку моралі. Людством добро і зло усвідомлюються як цінності. Вони є характеристикою людських вчинків. Людина, роблячи вчинок, співвідносить його з визначеним ідеалом. Таким ідеалом виступає моральна досконалість. Добрий учинок наближає до цього ідеалу, а злий — віддаляє. В історії етичної думки добро і зло трактується неоднаково: як щастя і нещастя, насолода і страждання, користь і шкода і т. ін. Безсумнівним є зв’язок добра і зла з душевним і духовним досвідом самої людини. Тільки духовними зусиллями людини досягається утвер- дження добра. При цьому варто пам’ятати, що зовнішні дії людини не за- вжди спрямовані на добродіяння, оскільки не всі дії підкріплені духовни- ми зусиллями людини. Добро і зло — це дві сторони однієї медалі. Якби не було зла, люди- на і не підозрювала б про його існування. Множинність підходів до спів- відношення добра і зла дозволяють учителеві розглядати проблему в різ- них аспектах, якщо раптом вони виникнуть у п’ятикласників, природно, на рівні розуміння 10–11-літнього підлітка. При цьому не рекомендуєть- ся в 5 класі знайомити учнів з різними позиціями, адже матеріал розра- хований на вчителя. Нормативно-ціннісний зміст добра і зла визначається його філософ- ським змістом. Добро утверджується в подоланні осібності, роз’єднанос- ті, відчуження між людьми і встановленні взаєморозуміння, згоди, людя- ності. Як людська якість добро виявляється в милосерді, любові, зло — у ворожості, насильстві. Ідея зв’язку добра і зла існувала ще в давнину. Хто не відчув на собі і не пережив зла, той не може бути по-справжньому діяльнісно добрим. Ця ідея здобула відображення в ряді етичних положень: 1. Добро і зло пізнаються в єдності, одне через інше, але «пробування» зла без чіткого розуміння добра може обернутися пороком. 2. Без готовності чинити опір злу недостатньо розуміння зла. Недостат- ньо вивчити дорогу в пекло, щоб потрапити до раю. 3. Добро і зло не тільки взаємовизначені, вони взаємообумовлені: добро є значущим у протиставленні злу і практично утверджується у відки- данні зла.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 57 Дієвим добром ми можемо вважати діяння добра (чеснота). Розглядати тему уроку необхідно, дотримуючись такої логіки: • актуалізація понять добра і зла для п’ятикласників; • можливість існування добра тільки через його антагоніста — зло; • добро і зло як характеристика людських учинків; • зв’язок добра і зла з душевним і духовним досвідом самої людини; • трактування добра і зла різними людьми; • добро як людська якість, що виявляється в милосерді, любові; зло — у ворожості, насильстві; • дієве добро — це діяння добра. За такою логікою і потрібно побудувати етичний діалог на уроці, але з урахуванням вікових особливостей п’ятикласників. Урок починаєть- ся з вірша. Придумано кем-то просто и мудро При встрече здороваться: «Доброе утро!» Доброе утро! Солнцу и птицам! И каждый становится добрым, доверчивым! И доброе утро длится до вечера! У ч и т е л ь. Уявімо собі, що вранці вам ніхто не побажав нічого гар- ного, не привітався з вами. Як би ви себе почували? Вислухати всі міркування дітей і привести їх до висновку, що весь день вони б ходили смутні, скривджені.. У ч и т е л ь. Виходить, добре, коли хтось, як у цьому вірші, дарує вам добре слово або робить щось приємне? Цей момент можна вважати зав’язкою заняття, тому що відбувається актуалізація понять добра і зла. Далі вчитель здійснює процес діалогічного спілкування щодо поруше- ної проблемі, дотримуючись логіки взаємодії, що розвивається. У ч и т е л ь. Давайте повернемося одне до одного, посміхнемося, ска- жемо одне одному добрі і гарні слова. Чи стало вам краще? Чи відчули ви себе щасливішими? А як ви думаєте, чому? Вислуховуючи міркування дітей, учитель їх підводить до висновку, що людям кращає тоді, коли хтось по-доброму до них ставиться. Виходить, добро існує, якщо ми його можемо реально на собі відчути. У ч и т е л ь. Можливо, хтось розповість нам про те, як змінився його настрій після добрих слів, посмішки. Слухаємо одного-двох учнів. У ч и т е л ь. А як ви дізналися, що існує добро?
58 Етика. 5 клас Діти навряд чи дійдуть висновку про те, що добро пізнається через іс- нування зла, тому їм потрібно допомогти. У ч и т е л ь. Скажіть, як ми сьогодні здогадалися, що настав день? Міркування учнів. У ч и т е л ь. А якби не було ночі, чи здогадалися б ми про існування дня? Наведіть приклади, коли ви про щось догадалися лише тому, що іс- нувало щось інше? Діти наводять приклади гіркого і солодкого, холодного і гарячого, бі- лого і чорного... У ч и т е л ь. А як такі слова називаються в російській або українській мовах? (Антонімами) У ч и т е л ь. А зараз ми з вами подумки вирушимо на чарівному ко- раблі (макет або малюнок такого корабля можна повісити в класі) у країну роботів. У цій країні живуть роботи, які завжди посміхаються й усім ба- жають тільки гарного. «Гарної тобі роботи, удачі», — говорять вони одне одному. Ці роботи добрі чи злі? Міркування п’ятикласників. В основному діти роблять висновок про те, що ми відвідаємо країну добрих роботів. У ч и т е л ь. А як ви дізналися, що роботи добрі? (Вони посміхаються, бажають одне одному тільки чогось гарного.) У ч и т е л ь. Тоді слухайте далі. Прийшовши на роботу, роботи про- водять експерименти над полоненими живими істотами з інших планет, тому що їм не вистачає матеріалу для ремонту своїх витрачених деталей. Тож добрі чи злі ці роботи? Діти відповідають, що роботи злі. У ч и т е л ь. Проте ви спочатку сказали, що вони добрі. Чому ж ви змінили свою думку? Діти повинні дійти висновку, що про те, зла якась людина або добра, ми можемо дізнатися за її справами, а не за її словами. У ч и т е л ь. Давайте відкриємо наш підручник на стор. 17*, розгляне- мо картинку і прочитаємо, про що сперечаються Олеся і Богдан. Після ознайомлення з предметом суперечки вчитель ставить запитан- ня: «Як ви вважаєте, кріт і миша були добрими чи злими? І як ви про це дізналися?» (За їхніми діями, учинками) У ч и т е л ь. Згадайте зі свого життя ситуації, коли ви судили про ін- ших людей як про добрих або злих за їхніми вчинками. Діти згадують і озвучують ці ситуації. * О. Данилевская, Е. Пометун. Этика. Учебник для 5 класса общеобра- зовательных учебных заведений. Пер. с укр.— К.: Генеза, 2005,
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 59 У ч и т е л ь. А як ви вважаєте, чому Олеся і Богдан по-різному розу- міють добро? Міркування дітей потрібно привести до того, що в Олесі і Богдана, імовірніше за все, різний життєвий досвід і кожний з них має власні уяв- лення про добро. У ч и т е л ь. Якщо у людей можуть бути неоднакові уявлення про до- бро і зло, як же нам не помилитися в оцінці людини або її вчинку? Іншими словами, як нам дізнатися, добре чи зле вчиняють люди? Міркування дітей потрібно привести до думки, що необхідно визна- читися, який же зміст ми вкладаємо в поняття добра або зла. У ч и т е л ь. Для цього ми прочитаємо на стор. 17 підручника текст «Що називаємо добром, а що — злом». Використовуючи методику незакінченого речення, учитель пропонує дітям закінчити речення, тим самим перевіряючи, наскільки ними засво- єно зміст добра і зла. Протилежністю добра є.... Добро за всіх часів люди ототожнювали з... Добра людина здатна... У ч и т е л ь. Удома ви виконаєте завдання 2 на стор. 18 і завдання 3 на стор. 19. Ці завдання допоможуть вам заглянути в «себе» і трішки в собі розібратися. Отже, п’ятикласники вже мають уявлення про добро і зло і можуть ви- значати їхній зміст. Але дуже важливо, щоб учні не тільки знали, як відріз- нити добро від зла, але й прагнули робити добро. З цією метою рекомен- дується залучити учнів до творчої діяльності. Учитель пропонує помірку- вати над запропонованою ситуацією. П’ятикласник Юра забув вдома підручник з математики. Його су- сідка по парті Оля подумала, що це дуже добре. Вона закриється рукою і буде виконувати самостійну роботу. І лише тільки після того, як вона все розв’яже, вона дозволить дати покористуватися підручником Юрі. Він за час, що залишився, не встигне виконати роботу, а її вчитель похвалить за гарний результат. Чим більше вона думала про це, тим їй ставало усе гірше й гірше. Невже вона така зла дівчинка, яка думає тільки про себе? Адже ж Юра завжди їй допомагав... І вона поклала підручник на середину пар- ти. Але виявилося, що номери прикладів її варіанта опинилися на тій сто- роні, де сидів Юра, і їй не дуже зручно було користуватися підручником. У результаті вона одержала не дуже високий бал, тому що не встигла ви- конати всі завдання. Юра теж одержав невисокий бал, тому що не вважав- ся гарним математиком.
60 Етика. 5 клас Чи правильно вчинила дівчинка? Обговоріть у групах це питання. Після того, як усі думки будуть висловлені, дуже важливо підвести п’ятикласників до думки, що Оля довго сумнівалася, але потім усе-таки зробила свій вибір, і цей вибір був зроблений на користь добра, хоча сама вона і постраждала. У ч и т е л ь. А ви могли б так вчинити? Це найвища точка етичного діалогу, його кульмінація. Відповіді на це питання не слід вислуховувати, тому що у переважній більшості п’ятиклас- ники будуть нещирі. Але саме питання актуалізує дану проблему для кож- ного з учнів і дозволить їм ще раз заглянути в «себе», пізнати себе. Водно- час учителеві важливо провести діагностику, щоб знати, хто б з дітей зро- бив вибір на користь іншого. Дітям пропонується пограти у рольову гру. Гра називається «Магазин однієї покупки». За бажанням дітей учитель розподіляє ролі: директор ма- газина, продавець, касир, покупці. Покупцями можуть бути по черзі всі бажаючі. Гру можна продовжити (або провести, якщо на уроці не дозво- лить час) на класній годині, під час проведення позаурочного заходу. За- дача директора магазина, продавця і касира за будь-яку ціну продати свій товар, тому що від цього залежить їхня зарплатня і благополуччя. Поку- пець може придбати товар. А може і відмовитися від покупки. На аркушах паперу, складеного вдвічі, учитель на зовнішній стороні пише наймену- вання товару: магнітофон, лялька, фотоапарат (краще, якби вчитель знав, чого найбільше хочуть діти, і, виходячи з їхніх потреб, позначив би товар)... Ціна товару зазначена на внутрішній стороні листа, але про неї ще ніхто з гравців не знає. Покупець йде до магазину і вибирає тільки одну покуп- ку. З покупкою (листом паперу) покупець йде до каси. І тільки тут касир називає ціну, розгортаючи лист. Ціною ляльки, наприклад, є те, що діти інтернату, який знаходиться поблизу, залишаться без екскурсії до зоопар- ку. Ціною магнітофона є те, що однокласники будуть позбавлені Новоріч- ного свята і т. ін. На цьому етапі гри повинні включитися директор, про- давець, касир, які, імпровізуючи, повинні умовити покупця придбати по- купку. Покупець може погодитися або ні. Це діагностичний прийом, що дозволить учителеві зафіксувати резуль- тати вибору учня і спланувати з ним індивідуальну роботу з метою корек- ції моральних уявлень учня. Далі вчитель після аналізу виборів підводить учнів до питання про те, у чому ж реально виявляється добро? (У діянні добра) Цей момент є розв’яз- кою уроку.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 61 На завершення вчитель пропонує, не відкладаючи на потім, прямо на уроці зробити добру справу і на вирізаних з паперу квіточках попросити вибачення за те, що діти зробили одне одному недоброго вже в цьому на- вчальному році. Вдома учням пропонується попросити вибачення у бать- ків, сусідів, бабусь, дідусів... Урок закінчується тим, що учитель відкриває заздалегідь написаний на дошці вислів: «З добром потрібно поспішати, адже можна спізнитися». УРОК 3. ЯК НАШІ ВЧИНКИ ВПЛИВАЮТЬ НА НАШЕ ЖИТТЯ Матеріали для вчителя Учителеві необхідно знати, що існує два підходи до розуміння сутнос- ті моральної діяльності: У широкому розумінні діяльність є моральною, якщо співвідноситься з вимогами моралі, її нормами і цінностями. Відтак, діяльність аморальна порушує закони моралі. У вузькому розумінні моральною є тільки та ді- яльність, що базується на усвідомленому виборі її суб’єкта і ставить собі за мету активне утвердження визначених моральних цінностей. Ці підходи дають зрозуміти, що справжній моральний вчинок — явище вкрай рідкіс- не в повсякденному житті. Можна бути чесним, порядним і при цьому не робити ніяких учинків, поки моральне поводження не спричиняє виник- нення сумнівів щодо духовно-моральних засад, які репрезентує особис- тість, погоджуючи їх з уявленнями про власне достоїнство. Іншими сло- вами, якщо певний обов’язок не викликає ніяких сумнівів, то в мораль- ному плані виконувати його легко і немає потреби в здійсненні вчинку. Якщо ми які-небудь ціннісні засади відстоюємо шляхом власного вибо- ру, — це вчинок. Таким чином, вчинок — це ціннісний акт цілеспрямо- ваного утвердження визначених моральних цінностей у ситуації, коли ці цінності піддаються сумніву або заперечуються. Захищаючи дані ціннос- ті, людина ніби відокремлюється від маси. Подвиг — це діяння, спрямо- ване скоріше на досягнення визначеної мети, а не на її полемічне утвер- дження у світі. Подвиг — це потрібна і важлива справа, яка, без сумніву, є потрібною і необхідною. Учинок людина здійснює на власний страх і ри- зик, не сподіваючись на загальне схвалення. За своєю етичною спрямо- ваністю вчинок може бути добрим або злим, але принципово він не може бути бездуховним, тому що в ньому реалізується людська духовність у конкретній ситуації. Учинок може змінити реальність. Жертва Христа — вчинок, що змінив увесь світ у самій своїй основі, і він (світ) уже не може бути таким, яким був раніше. Людський учинок змінює світ у кращий бік.
62 Етика. 5 клас Особистість, що здійснює вчинок, неминуче йде на ризик — і моральний, і нерідко фізичний, іноді — на самопожертву. Разом з тим, вчинок позна- чає певне зрушення реальності, що оточує даного суб’єкта. Учинок вносить у реальність щось нове і разом з тим щось руйнує у ній. Повноцінний учи- нок є способом людського втручання у світ. Тому першим етичним настав- лянням є не зловживати вчинком. Учинок — явище рідкісне, і таким він і повинен бути. Водночас людина, не здатна на вчинки, не є справжнім суб’єктом моральності. Другим наставлянням є готовність зробити вчи- нок, коли в цьому виникає потреба. Моральна зрілість людської особис- тості визначається цією готовністю. Чорнобиль став свідченням того, що для нашої людини подвиг більш зрозумілий, ніж вчинок. Прийняти на себе радіацію (із усіма наслідками для себе і людства) виявилося легшим, ніж попередити світ про загроз- ливу небезпеку. Мало хто готовий на самостійний крок, багато прагнуть слухати юрбу. Логіка розкриття теми: • діяльність моральна співвідноситься з вимогами моралі, її нормами і цінностями; • моральною є тільки та діяльність, що базується на усвідомленому ви- борі її суб’єкта і собі за мету ставить активне утвердження визначених моральних цінностей; • можна бути чесною, порядною людиною і при цьому не робити мо- ральних учинків; • потреба в моральному вчинку виникає тоді, коли необхідно утверди- ти визначені моральні цінності; коли вони базуються на сумніві й за- переченні; • захищаючи дані цінності, людина ніби відокремлюється від маси; • зробити подвиг означає виконати дуже важливу і важку справу, що, без сумніву, є необхідною і потрібною; • людський вчинок, хоч незначною мірою, але змінює світ на краще; • вчинок руйнує щось у реальності; • не потрібно зловживати вчинком; • людина повинна бути готовою зробити вчинок, коли це буде по- трібно. Цей урок є логічним продовженням попередніх. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, батьки, прочитавши ваші вибачення за те негарне, що ви зробили, залишилися вами задоволені чи ні? Дітей потрібно привести до висновку, що, уже попросивши вибачен- ня, вони зробили щось гарне.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 63 У ч и т е л ь. А які ще гарні справи ви зробили вдома? Діти розповідають. У ч и т е л ь. А чи одержали ви задоволення від того, що доставили ра- дість дорослим? Напевно, ваші батьки відчули тепло, увагу, радість. Ска- жіть, якщо ваші рідні радіють, чи є в цьому частка вашої участі? Дітей потрібно привести до думки, що робили вони це від душі, тому і принесли радість своїм близьким. А те, що робиться від душі, з бажан- ням, обов’язково виходить. У ч и т е л ь. А тепер розглянемо малюнок на стор. 22 нашого підруч- ника і прочитаємо, як провели вчорашній день наші друзі Олеся і Богдан- чик. Як ви вважаєте (після прочитання), чому Олеся і Богдан неоднаково оцінили вчорашню діяльність Олесі. Прослухавшиміркуваннядітей,учительїхпідводитьдодумкипроте,що можна бути гарним, порядним, чесним і при цьому не робити ніяких учин- ків, як Олеся. Далі вчитель пропонує згадати казкового героя Буратіно. Чому він, бажаючи добра, заподіював своєму батькові неприємності? Міркуючи, діти повинні дійти висновку, що думки в Буратіно були гарними, а вчинки не дуже. У ч и т е л ь. А як ви розумієте, що таке вчинок? Якщо учням запропонувати прочитати статтю підручника про вчи- нок, вони сприймуть лише готові знання. Навряд чи такі знання стануть надбанням особистості. Ми пропонуємо активізувати розумову діяльність учнів. У психології розрізняють два поняття: дія і вчинок. Тож учитель про- понує поміркувати над запропонованою розповіддю і подумати, хто з ге- роїв зробив вчинок, а хто — дію. Оленка поїхала влітку до бабусі в гості. У бабусі величезний сад. Цьо- го року вродило багато яблук, настільки багато, що бабуся сказала: «На- певно, доведеться ті, що попадали, викинути». Оленка все літо допома- гала бабусі, тому що була дівчинкою працьовитою і дуже її любила. Вона збирала яблука, які впали додолу, різала їх на шматочки, сушила, а по- тім укладала їх у мішечки. Бабуся була дуже задоволена, тому що попере- ду довга зима. А подружка Оленки Наташа нікуди не поїхала, тому що в мами від- пустка тільки восени, а бабуся живе дуже далеко, та й квиток дорого ко- штує. Дівчинка часто приходила на ринок, що знаходиться неподалік, і купувала фрукти на ті гроші, що їй залишала мама. Одного разу Наташа побачила дуже красиві груші неймовірної величини. Від них йшов такий аромат, що дівчинка купила одну і стала нею милуватися, розпитуючи ба- бусю про сорт груш. Бабуся теж захопилася розмовою і не помітила, що
64 Етика. 5 клас замість 1 гривні на здачу віддала 10 гривень. Наташа автоматично покла- ла здачу в кишеню і помітила, що грошей виявилося набагато більше, ніж було, тільки вдома. «Як добре, — подумала дівчинка, — тепер я зможу на- купити стільки усього до школи: і олівці, і зошити, і обкладинки для книг, і навіть пластилін». Вона прийшла до магазину і вже готова була розплати- тися за товар, але раптом сказала: «Це не мої гроші, вони крадені». Учитель, використовуючи методику незакінченої розповіді, пропонує учням закінчити розповідь. Після цього він ставить питання: — Чому дівчинка відповіла, що гроші крадені? Чому дівчинка відчу- ла каяття совісті? Адже бабуся навіть не помітила помилки. Хто з дівчаток вчинив подвиг, а хто — дію? Учнів потрібно привести до думки, що дії відбуваються постійно, іно- ді ми навіть і не помічаємо, що виконали дію (наприклад, вдягаємося, го- туємо їжу, перемо, ремонтуємо замки тощо). А от учинок — це вибір лю- дини, який вона робить наодинці із собою. Діти на даному уроці одержали певні знання, вони вже можуть розріз- нити вчинок і дію. Але зав’язкою етичного діалогу є питання вчителя: — А як ви думаєте, чи потрібно аналізувати свої вчинки? Після того, як прозвучали відповіді дітей, учитель пропонує учням проаналізувати вчинки героїв наступної історії. Михайлик товаришував із Сашком і Толею. Вони були близькими дру- зями, завжди разом грали, майстрували, ходили на річку, допомагали один одному у веденні нелегкого домашнього сільського господарства. Одно- го разу, коли вони грали у футбол із хлопцями із сусіднього двору, Ванька, якого хлопці не приймали через те, що він часто хворів, і називали його хлюпіком, подаючи м’яч, що полетів до глядачів, ненавмисно потрапив Сашкові по голові. Сашко розлютився, напав на Ваньку, повалив його на землю і став погрожувати йому м’ячем. Ванька розплакався, а всі навко- ло сміялися. Толик іржав, як кінь. І раптом Мишко кинувся до Сашка, ві- діпхнув його і крикнув: «Не смій!». На цьому дружба хлопчиків припини- лася. Мишко дуже страждав, згадуючи дні колишньої дружби. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, хто з героїв здійснив учинок? (Мишко) У ч и т е л ь. Чому ж Михайлик, зробивши вчинок, так страждав? Необхідно в ході міркувань підвести дітей до висновку, що люди, роб- лячи моральні вчинки, часто страждають і залишаються самотніми. У ч и т е л ь. А невже існують вчинки неморальні? Для того, щоб відповісти на це питання, учитель пропонує учням ви- конати завдання 3 на стор. 24 підручника.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 65 Підсумовуючи відповіді, учитель робить висновок про те, що потре- ба здійснити моральний учинок виникає тоді, коли необхідно утвердити визначені моральні цінності. У ч и т е л ь. А чи чули ви коли-небудь про людей, що вчинили подвиг? Тож виконаємо завдання 4 у підручнику і прочитаємо розповідь «Кожно- му буде дано по вірі його». Учні відповідають на питання завдання 4, потім на питання, розміще- ні наприкінці розповіді. У ч и т е л ь. Роблячи вчинки, чи вмієте ви передбачати їхні наслідки? Це кульмінація етичного діалогу. У ч и т е л ь. А зараз давайте проведемо невеликий експеримент, який вам допоможе подивитися на себе ніби збоку. Запишіть у стовпчик усе, що ви робили за минулий тиждень. Тепер давайте прочитаємо, що вийшло. Нижче зробимо таблицю з графами: для себе, для батьків, для товаришів, для школи, для незнайомих людей. Проаналізуйте те, що ви записали. Чи є серед записаного вчинки? А чи всі ваші вчинки або дії були спрямовані на добро? Чи хтось комусь заподіяв неприємність, незручність? Щоб іншим не доставляти неприємностей, потрібно вміти аналізувати свої дії, вчинки і передбачати їхні результати. А що ж є причиною наших помилок? Привести дітей до думки, що відсутність розважливості, здатності пе- редбачати наслідки саме і призводить до помилок, від яких недобре як ото- чуючим, так і тобі. Це розв’язка заняття. Далі учні в групах виконують завдання 5 на стор. 26–28. Домашнє завдання: прочитати казку В. Сухомлинського на стор. 28–29 підручника і написати невелике оповідання «Учинок, яким я пишаюся». УРОК 4. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ВИХОВАНИМ? Матеріал для вчителя Уміння поводитися серед людей підлітки набувають із найрізноманітні- ших джерел: родини, вуличної компанії, книг, телебачення, секцій, гуртків і т. ін. Процес впливу на підлітка ззовні не піддається контролю. З огляду на вікові особливості дітей, школа може здійснити цілеспрямований пе- дагогічний процес, орієнтований на підвищення рівня моральної вихова- ності школярів. Підліток повинен мати можливість застосувати щодо себе моральні цінності в процесі діалогу з однолітками, учителем. Дуже важливо при проведенні даного уроку сформувати уявлення учнів про моральні норми суспільства і виробити навички етичного по- водження. Для цього необхідно разом з учнями виробити критерії оцінки
66 Етика. 5 клас вихованої людини і включити учнів у практичну діяльність, що дозволить їм закріпити на практиці уявлення про вихованість. Призасвоєннінорметикетудужеважливозвернутиувагунаїхнюетичну сутність. В основі етикету — повага до інших людей і доброзичливість. На уроці вчитель може використовувати рольові ігри, інсценівки, твор- чі завдання, бесіду, аналіз художніх творів. Логіка розкриття теми: • з вихованою людиною оточуючим легко, тому дуже важливо нею бути; • вихованих людей від невихованих відрізняє доброзичливе ставлення до людей; • бути вихованим означає з розумінням ставитися до інших, дотримува- тися внутрішніх моральних правил, що не дозволяють вчинити щось зле стосовно інших; • уміння вимовляти ввічливі слова ще не свідчить про вихованість лю- дини; • критеріями оцінки вихованості є повага і доброзичливе ставлення до людей; • можна і потрібно виявляти поважне ставлення і до незнайомих людей; • такт і делікатність є відтінками ввічливості; • знання правил етикету ще не робить людину вихованою, а незнання ображає почуття інших людей. Зі статті підручника на стор. 31 «Як співвідноситься мораль, вихова- ність та етикет» виберіть інформацію про те, як слово «вихований» тлу- мачить словник. У ч и т е л ь. То що ж означає бути вихованим? (З розумінням стави- тися до інших, дотримуватися внутрішніх моральних правил, що не дозволя- ють зробити зле стосовно інших.) Учитель пропонує учням пояснити зміст вислову «Вихована людина — не той, хто не проллє соус, а той, хто не помітить, як це зробив інший». Необхідно дати учням можливість максимально повно висловити власну думку. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, той, хто не помітить, як інший пролив соус, чемно поставиться до нього чи ні? У чому виявляється ввічливість? Після міркувань учнів про ввічливість учитель для аналізу пропонує їм оповідання. П’ятикласник Коля їхав у метро з мамою в цирк. «Вибачте, будь лас- ка»,— сказав Коля бабусі, відіпхнувши її, і сів на сидіння, утиснувшись між нею і жінкою. «Дякую тобі, мамо»,— сказав хлопчик мамі, що звільнила йому більше місця поряд. «Велике Вам спасибі»,— сказав Коля продавцеві,
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 67 вихопивши у нього з рук морозиво. «Невиховані тут усі,— сказав Коля,— не могли урну поставити». І викинув папірець прямо на клумбу. У ч и т е л ь. Назвіть, будь ласка, ввічливі слова, які вимовив хлопчик. (Діти відповідають.) У ч и т е л ь. А чи можемо ми Колю назвати вихованим? Чому? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Уявіть, що ви на вулиці зустріли незнайому людину. Як ви визначите, вихована вона чи ні? Це кульмінація етичного діалогу. Як же нам визначити? За якими критеріями? Учням пропонується розділитися на групи і виробити ці критерії. Слухаючи учнів, учитель з численних критеріїв вибирає головні: по- вагу і доброзичливе ставлення до людей. Учні намагаються пояснити, чому саме ці критерії ми вибираємо для оцінки вихованої людини. У ч и т е л ь. Чи можна з повагою ставитися до інших, не знаючи близь- ко цих людей? Учні приходять до думки, що поважне ставлення до незнайомого мож- на проявити під час навіть випадкової розмови жестом, увагою, посміш- кою, мімікою. Учням пропонується попрацювати в парах і скласти діалог. Слухаючи діалоги, учитель просить назвати, які якості учні виявили в діалозі (ввічливість, делікатність, дотепність, тактовність, увага...). У ч и т е л ь. Чи всі якості характеризують рівень вихованості люди- ни? (Ні, не всі) — Такт і делікатність є відтінками ввічливості. — Якщо ви не порушуєте правила етикету, то чи можна вас у цьому випадку вважати вихованою людиною? (Ні, можна дотримуватися пра- вил етикету і при цьому не бути ввічливою людиною.) Учитель пропонує учням знайти приклади з власного життя, коли слі- дування нормам етикету не було свідченням вихованості людини. У ч и т е л ь. Ми з вами говорили про те, що такт і делікатність є від- тінками ввічливості. Тож давайте глибше розберемося в цих поняттях. Тактовність — це уміння зрозуміти почуття і настрої оточуючих. А де- лікатність — це уміння побачити стан іншої людини, не помітити її фізич- них недоліків, помилок. Для того, щоб перевірити, наскільки добре учні засвоїли ці поняття, учитель їм для аналізу пропонує дві ситуації.
68 Етика. 5 клас 1. Хлопчик у їдальні розбив склянку з молоком. Однокласник йому ска- зав: «Тюхтій!». 2. Хлопчик був розгублений через те, що припустився у диктанті багатьох помилок. На перерві до нього підійшов однокласник і сказав: «Точно, двійку одержиш! Ох, і влетить тобі вдома!». У першій ситуації учні оцінюють поводження однокласника як неде- лікатне, а в другій — як нетактовне. Далі учням пропонується прочитати з підручника казку В. Сухомлин- ського «Скажи людині “здрастуйте”» і відповісти на питання до неї, вмі- щені на С. 32 підручника. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи обов’язково знати правила етикету? Після міркувань дітей учитель їм пропонує прочитати розповідь на С. 32 «До чого призводить незнання правил етикету». У ч и т е л ь. А що демонструють люди, які не знають правил етикету? (Неповагу, недоброзичливе ставлення до людей) — Давайте подивимося на малюнки на С. 34, 35 і відповімо, які пра- вила етикету порушені. Домашнє завдання. Вдома учні мають вивчити правила поведінки за столом, у школі, на вулиці, у громадських місцях, на природі. Ці правила можна знайти на С. 36 і 37 підручника. Урок закінчується питанням: – А як ви думаєте, що краще: бути вихованою людиною чи дотриму- ватися правил етикету? Тож давайте продемонструємо одне одному свою вихованість, тобто добре і поважне ставлення. Учні можуть прямо на уроці це продемонструвати (написати побажан- ня, порадіти успіхам, похвалити за щось і т. ін.). Уроки 5–6 можна провести за матеріалами підручника. З матеріалу підручника учитель на власний розсуд вибирає матеріал для узагальнення вивченого і матеріал для тематичного оцінювання. УРОК 7. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ЩАСЛИВИМ? Матеріал для вчителя Оскільки у всіх нас різні цілі й бажання, щастя людьми розуміється по-різному. Тому щастя завжди індивідуальне. Проблема виникає тоді, коли прагнення виявляються не відповідними до моральних вимог. Різним є також розуміння щастя.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 69 Щастя і доля. Давнє слово «евдемонія» (щастя) дослівно означало долю людини, що перебуває під захистом богів. Арістотель щастя розумів як во- лодіння вищими благами. У російській та українській мовах слово «щастя» включає корінь «часть» («участь» російською мовою), що означало «судь- ба», «доля». Бути щасливим значить перебувати під милістю вищих сил, бути успішним, «со-участным» долі. Щастя як удача Удачливість у широкому розумінні — це те гарне, що виходить всупе- реч будь-яким розрахункам, а також ненавмисне уникання поганого. Але тільки удачливості для щастя недостатньо. Щастя і задоволення Таке розуміння засноване на досвіді відчуття надзвичайного блажен- ства, радості. Такі стани швидкоплинні. Але задоволення доступне як щасливим, так і нещасним. Задоволення саме по собі не є змістом щастя. Щастя і багатство Існує ще одна точка зору, ніби щастя полягає у багатстві, достатку. Але чи всякий достаток приносить щастя? Сенека запропонував тест на виявлення ставлення людини до власно- го багатства: «Не треба відвертатися від багатства, але неприпустимо при- ймати у себе вдома жодного динарія нечистого походження». Проте багатством володіють як щасливі, так і нещасні. Людину ро- бить щасливою не саме по собі багатство, але багатство, яке нажите чес- ною працею і не обтяжує її. Щастя і влада Диявол трьома пропозиціями спокушав Ісуса: • перетворити камені в хлібини; • кинутися з храму; • усі царства Всесвіту — за поклоніння собі. Прийнявши будь-яку з пропозицій, одразу настає несвобода, тобто нещастя. Щастя і безтурботність Епікур розглядає щастя як безтурботність. Ідеал Епікура — незалеж- ність індивіда від світу та безтурботність, той внутрішній спокій, свобода, що здобуваються в результаті цієї незалежності. Індивід від світу залежить подвійно — безпосередньо й опосередко- вано.
70 Етика. 5 клас Безпосередній зв’язок виявляється в негативних відчуттях (страж- даннях) через незадоволеність бажань, опосередкований — у страхах пе- ред невідомим. Щоб знайти спокій, жити щасливо, як вважав Епікур, треба вміти до- лати і те, й інше. Щастя і чеснота За Арістотелем, «щасливе життя і щастя полягають у тому, щоб жити добре, а жити добре значить жити доброчесно. У цьому — мета, щастя і вище благо». Єдиним гідним людини задоволенням є задоволення від доброзичливого вчинку. Щастя і сенс життя Вже під час пошуку сенсу життя людина знаходить щастя, тому що в процесі пошуку вона самовдосконалюється. Щастя і любов Щастя знаходять ті, що люблять, і ті, кого люблять. Тут запропоновані далеко не всі точки зору на проблему щастя. Але щастя є індивідуальним. Кожна людина в силу своїх потреб виби- рає для себе як зміст щастя, так і шляхи його досягнення. На цьому уроці вчитель повинен допомогти учням засвоїти і такі не- прості поняття психології, як індивідуальність, характер, тому що щастя людини безпосередньо пов’язане з її індивідуальністю. Рекомендую дещо порушити послідовність матеріалу, викладеного в підручнику, і запропонувати такий логічний порядок розгляду теми. Особистість характеризується якісними і кількісними проявами пси- хічних особливостей, що утворюють її індивідуальність. Під індивідуальністю ми розуміємо поєднання психологічних особли- востей людини, що формують її індивідуальність, визначають своєрідність, відмінність певної особистості від інших людей. Людина як соціальна і біологічна істота є носієм особистості. Поняття особистості вже включає в себе поняття «людина». Водночас поняття «лю- дина» характеризується низкою соціальних і біологічних ознак. • Кожна людина унікальна, неповторна, індивідуальна; індивідуаль- ність — це те особливе і своєрідне, що відрізняє дану людину від ін- ших; • індивідуальність впливає на наш характер, наші інтереси, звички, ба- жання, потреби і т. ін., тобто те, чого людина постійно потребує, чого їй не вистачає для нормального функціонування;
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 71 • усі люди відчувають потребу в щасті, але розуміння щастя в кожного своє, індивідуальне: щастя як багатство, любов, життя для інших, за- доволення і т. ін.; • характер людини формується під безпосереднім впливом суспільства. Характер — це особливі прикмети, риси, яких людина набуває в сус- пільстві; • структура рис характеру виявляється в тому, як людина ставиться до інших людей, справ, речей, до себе; • надзвичайно важливо розвивати в людині позитивні риси характеру, оскільки той, хто ставиться уважно до інших людей, більш щасливий, ніж той, хто поводиться грубо, тому що люди йому відповідають так само; • кожний повинен визначити для себе, що ж для нього є щастя; для цьо- го він має спочатку розібратися в собі, навчитися себе оцінювати; • самооцінка повинна бути адекватною; • розібравшись у собі, людина спробує зробити себе щасливою, тому що зможе визначити, що їй цікаво, до чого необхідно прагнути; • пізнавши себе, людина більше пізнає інших і зможе їх зробити щас- ливими. Урок починається з питання вчителя, зверненого до конкретних учнів: — Скажи, чи ти така сама, як всі інші? Вислуховуючи декількох учнів, учитель намагається визначити, що ж у них особливого, чим вони відрізняються від інших. У ч и т е л ь. А чи може бути, що ви всі однакові? Давайте проведе- мо експеримент. Учитель пропонує скласти листок удвічі, потім ще раз удвічі й відірвати від нього верхній правий кут; далі ставиться завдання ще раз скласти ар- куш вдвічі й відірвати тепер вже нижній лівий кут, а потім, склавши його ще раз удвічі, відірвати правий кут і розгорнути. Учням потрібно надати можливість подивитися, що вийшло в інших, посміятися і т. ін. У ч и т е л ь. Як бачимо, всі дії ви виконували під мою команду, але те, що ви отримали, у кожного вийшло по-різному. Це зав’язка етичного діалогу. У ч и т е л ь. Відтак, усі ми по-різному реагуємо навіть на однакові ко- манди. Ось так само по-різному ми дивимося на навколишній світ. Чому? (Тому що ми всі різні.)
72 Етика. 5 клас У ч и т е л ь. Що ж у нас є особливого і неповторного, такого, що не схоже на інших? Тут необхідно дати дітям можливість виявити і назвати те особливе, що їх відрізняє від усіх: зовнішність, інтереси, мова, бажання, прагнення, улюблені книги, фільми... У ч и т е л ь. Те особливе, що відрізняє кожного з вас від усіх інших, називається індивідуальністю. Розглянемо малюнок на С. 45 підручника. Чому діти неоднаково міркують? (Тому що кожний з них має особисте уяв- лення про щастя. Це пов’язано з їхньою індивідуальністю.) У ч и т е л ь. Доведіть, що те, що властиве тільки кожному з вас, впли- ває на ваші інтереси, бажання, прагнення і т. ін. Це питання дітям пропонується для того, щоб кожен п’ятикласник зробив спробу пізнати себе. Учитель повинен надати можливість відпові- сти всім бажаючим. Учні повинні дійти висновку, що, наприклад, інтереси музиканта бу- дуть пов’язані з музикою, художника — з живописом, тобто художник має потребу в реалізації свого таланту. У ч и т е л ь. Давайте спробуємо визначити, а чого потребує кожний з вас. Учитель пропонує діагностичну методику: — Напишіть у стовпчик, чого б ви хотіли понад усе. 1. _____________________________ 2. _____________________________ 3. _____________________________ На першому місці те, чого б ви хотіли найбільше, і т. ін. Результати учитель вивчає, щоб з’ясувати, які потреби — духовні чи матеріальні — переважають у структурі особистості. Результати діагнос- тики заносяться вчителем у таблицю. Потреби учнів 5-В класу П. І. дити- ни Потреби матеріальні Потреби духовні Висновкиу нако- пиченні у багат- стві у гарних умовах життя гума- нізм інтел- лект есте- тич. Учитель фіксує усі варіанти відповідей, цифри — це порядковий но- мер потреби.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 73 Повторну діагностику можна провести наприкінці семестру, року. На підставі результатів даної таблиці вчитель зможе здійснювати ко- рекцію уявлень учнів про себе самих і про тих, хто їх оточує, з погляду за- гальнолюдських цінностей. У ч и т е л ь. Чи може кожний з вас відчувати себе щасливим, якщо в нього немає того, чого він прагне понад усе? (Ні. Це кульмінація етич- ного діалогу.) У ч и т е л ь. Чому ж кожний з вас має свій індивідуальний набір того, що необхідно для щастя? Учні згадують Олесю і Богданчика. У них теж є власне уявлення про щастя. Учитель вислуховує всі відповіді учнів. У ч и т е л ь. Чи буде хтось із вас відчувати задоволеність, якщо не до- сягне того, про що ви бажали? (Ні) У ч и т е л ь. Попрацюйте в групах над питанням, що ж таке щастя і як ви розумієте щастя. У чому воно? Лідери груп озвучують відповіді учнів. Учні можуть аргументувати свій вибір. У результаті на дошці з’являється запис: Щастя — це: • удача; • багатство; • влада; • задоволення; • незалежність; • любов; • дружба; • чеснота; • сенс життя і т. ін. У ч и т е л ь. Прочитайте на С. 46 підручника статтю «Чому кожна лю- дина щаслива по-своєму». Виконайте завдання № 2, 3 на С. 46. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, а чи можна щось змінити у собі, на- приклад, у ставленні до інших людей? Якщо хтось грубий і неуважний, то чи може він стати ввічливим і уважним до людей? (Можна, але для цього потрібно виховати характер.) Прочитати матеріал на С. 47. У ч и т е л ь. Структура рис характеру виявляється в тому, як людина ставиться до інших людей, справ, речей, себе. Адже в людини є як пози- тивні, так і негативні риси характеру. Чи хочете ви пограти? (Так)
74 Етика. 5 клас Гра має на меті формування адекватної самооцінки. Протягом року, як тільки виникає можливість, необхідно, щоб всі учні взяли участь у грі, виконуючи роль «відрядженого». Методика проведення гри. Один учень (за бажанням) вирушає у від- рядження (за двері класу). Всі учні називають позитивні і негативні риси характеру однокласника. Учитель записує їх на дошці у два стовпчики, а потім прикриває чимось. Через час «з відрядження» повертається учень. Учитель пропонує йому вгадати, які позитивні і негативні риси його ха- рактеру назвали однокласники. Після того, як учень назве усі риси, учи- тель відкриває дошку і надає можливість прочитати те (всі відповіді запи- суються в коректній формі), що про нього думають однокласники. Для ба- гатьох учнів це стає відкриттям, тому що про існування негативних якостей вони, виявляється, не підозрювали. Гра допомагає замислитися над влас- ним характером, глянути на себе ніби збоку, що сприяє самоаналізу й по- ступовому формуванню адекватної самооцінки. У ч и т е л ь. Я сподіваюся, що кожний з вас постарається позбутися негативних рис характеру і буде розвивати у собі позитивні. Удома ви виконаєте завдання на С. 47 підручника і ще раз спробуєте поміркувати над особливостями свого характеру. А як ви думаєте, яка людина більш щаслива: з негативними чи пози- тивними рисами характеру? Міркуванняповинніпривестидітейдовисновку,щолюдинізпозитивни- ми рисами характеру легше жити в згоді з тими, хто її оточує, тому що люди ставляться до неї так само, як вона до них (з чуйністю, доброзичливістю). У ч и т е л ь. Щоб бути щасливим, людина має визначити, що ж для неї особисто є щастям. А для цього їй слід навчитися оцінювати себе. При цьому її оцінка повинна збігатися з оцінкою оточуючих. Пізнавши себе, людина навчиться пізнавати й інших. Отже, зможе зро- бити і себе, й оточуючих щасливими. А можливо, особисте щастя безпо- середньо пов’язане з щастям оточуючих? Поміркуйте над цим. Це розв’язка етичного діалогу, що містить відкритий момент. Додому учням пропонується оцінити себе (завдання 7 на С. 48–49 під- ручника). УРОК 8. ЧОМУ НЕ МОЖНА ПРИНИЖУВАТИ ЛЮДСЬКЕ ДОСТОЇНСТВО Матеріали для вчителя Основними функціями моральної свідомості є: осмислення, контролю- юча функція, санкціонуюча, критичний перегляд моральних установок.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 75 Честь утверджує визначений стандарт людського індивіда відповідно до приналежності його до групи осіб (професійної, соціальної, національ- ної): честь ученого, честь харків’янина, честь юнака і т. ін. Честь походить від слова «частина». Кожен член групи має свою частину. Людське достоїнство — це цінність індивіда як представника люд- ства. Усвідомлення честі навчає солідарності з ближнім, а усвідомлення до- стоїнства відповідальності перед далеким майбутнім. Логіка розкриття теми: • чим вища значущість людини, тим вище її оцінюють оточуючі; • людина набуває значущості, коли поважає себе і цінує в собі людську особистість. Але ця повага заснована на повазі до інших; • кожна людина гідна, щоб до неї ставилися як до найбільшої цін- ності; • почуття власного достоїнства властиве тільки морально розвиненим особистостям; • захищаючи власне достоїнство, ми захищаємо своє право на повагу з боку оточуючих; • у житті постійно доводиться захищати власне достоїнство; • захищаючи власне достоїнство, не принижуй достоїнства інших, став- ся до них з позиції поваги; • достоїнство людини виявляється в її вчинках. Ці вчинки повинні бути гідні звання «людина»; • усвідомлення честі вчить солідарності з ближнім, а усвідомлення до- стоїнства — відповідальності перед далеким майбутнім; • достоїнство втрачає лише той, хто ним не володіє. У ч и т е л ь. Удома ви себе оцінювали за тестом «Чи приємно з вами спілкуватися?». Сподіваюся, що всі є приємними в спілкуванні. А якщо хтось ще не досяг досконалості в цьому питанні, у вас усе попереду. По- трібно тільки захотіти. Скажіть, діти, чи змінилися ви, вивчаючи етику? Необхідно вислухати всіх учнів. У ч и т е л ь. А як ви розумієте вислів «Кожну людину оцінюють від- повідно до того, як вона сама себе оцінює»? Це зав’язка етичного діалогу. Міркуючи, учні повинні дійти висновку, що чим вища значущість лю- дини, тим вище її будуть оцінювати оточуючі. У ч и т е л ь. А коли людина набуває значущості? (Коли людина пова- жає себе, але ця самоповага заснована на повазі до інших.)
76 Етика. 5 клас У ч и т е л ь. Слова «достоїнство» і «достойний» мають один корінь. Чого ж гідна кожна людина? (Щоб до неї ставилися як до людини) У ч и т е л ь. Так, дійсно, адже людина — найбільша цінність на зем- лі. Звичайно, почуття власного достоїнства властиве не всім, а тільки мо- рально розвиненим особистостям. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи потрібно захищати своє людське до- стоїнство? Що ми захищаємо, коли захищаємо людське достоїнство? (Осо- бисте право на повагу) Це кульмінація етичного діалогу. — Спробуємо вирішити ряд педагогічних задач. Краще, якщо вони бу- дуть відбивати реальний стан справ у класі. Задача 1 Мама лаялася за те, що Сашко увесь час у школі щось забував. «Тюх- тій»,— чув хлопчик по кілька разів на день навіть тоді, коли нічого не за- бував. На чергову образу хлопчик вискочив на двір, голосно ляснувши дверима. Хто правий у цій ситуації? Задача 2 Хлопчаки щоранку переслідували новачка і за вільний прохід до шко- лу брали з нього жуйки. Хлопчик у черговий раз не віддав жуйки, а вийняв флакон чорнил і вилив на кривдників. Чому він так вчинив? Задача 3 У вас у класі дуже сильний учень, що змушує більш слабких приби- рати замість нього. Як би ви вчинили, якби він і вас змусив це робити? У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи часто в житті доводиться вирішувати подібні задачі? (Завжди, щодня) Від кого ми маємо захищатися? У ч и т е л ь. А чим необхідно керуватися, вирішуючи подібні задачі? (Захищаючи своє достоїнство, не принижуй достоїнства інших, стався до них не з позиції сили, а з позиції поваги.) У ч и т е л ь. Прочитайте індійську притчу на С. 53 підручника і дайте, будь ласка, відповідь, як у ній утверджується ідея людського достоїнства. Діти опрацьовують текст притчі. У ч и т е л ь. Здавна вважали, що достоїнство людини виявляється в її вчинках. Якими повинні бути ці вчинки? (Ці вчинки пов’язані з вимо- гами поваги до власної особистості. При цьому не можна зневажати досто- їнство іншої людини.)
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 77 У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи є різниця у висловленнях «захища- ти достоїнство» і «захищати честь». Для того, щоб вам легше було відпо- вісти на це питання, прочитаємо статтю на С. 52 підручника «Що таке до- стоїнство і честь». Для кращого розуміння значень понять «достоїнство» і «честь» учи- тель пропонує поміркувати над висловом: «Усвідомлення честі навчає со- лідарності з ближнім, а усвідомлення достоїнства — відповідальності пе- ред далеким майбутнім». Міркуючи, учні повинні дійти висновку про те, що захищати честь означає захищати той кодекс правил, що встановлений визначеною групою (професійною, соціальною, національною). Як приклад можна навести за- хист кодексу лицарської честі і т. ін. Натомість захист достоїнства завжди пов’язаний з високими моральними якостями людини, яка здійснює цей захист, що дозволяють шанобливо ставитися до оточуючих людей. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи кожна людина гідна поваги? Не по- спішайте, будь ласка, з висновками. Давайте спочатку прочитаємо уривок з розповіді Ганни Франк «Кеті» на С. 54 і відповімо на питання до урив- ка на С. 53. Діти опрацьовують текст. У ч и т е л ь. Як бачите, кожна людина гідна поваги. А чи може людина, що володіє достоїнством, його втратити? Прочи- таємо байку Є. Гребінки С. 55 підручника. Міркуючи, учні повинні дійти висновку, що той, у кого є достоїнство, його не втратить, тому що наявність достоїнства свідчить про моральне до- рослішання особистості. А якщо людина «втрачає достоїнство» — значить, морального дорослішання ще не відбулося, тобто людина ще не сформу- валася як моральна особистість. Це розв’язка етичного діалогу. Далі учні виконують завдання на С. 56. УРОК 9. КОЛИ НАМ БУВАЄ СОРОМНО Матеріали для вчителя Самосвідомість — це усвідомлення себе, насамперед своєї власної сві- домості. Моральна самосвідомість — це така специфічна форма моральної свідо- мості, предметом якої є власне моральна свідомість, а носієм — людина. Основними функціями моральної свідомості є осмислення, контроль, санкціонований і критичний перегляд моральних установок людської
78 Етика. 5 клас суб’єктивності. Ми вже говорили про честь і достоїнство. Отож, уявлен- ня про честь і достоїнство — це санкціонування (утвердження) визначе- них стандартів самооцінки людської особистості. Функції контролю і критичного мислення реалізують такі форми са- мосвідомості, як совість і сором. Основну роль у системі моральної самосвідомості відіграє совість — внутрішній регулятор людини. Сократ першим звернувся до проблеми совісті, вважаючи її джерелом моральних суджень і самопізнання. Арістотель совість вважав правдивим судом, судом доброї людини. А Кант говорив про совість як про внутрішнє судилище. За Кантом, людина з’являється на таке судилище, коли порушує моральний закон. Людська совість дає можливість людині тверезо оцінювати реальні умови виконання суспільних норм моралі в тій або іншій конкретній си- туації. Власні зобов’язання людини іноді примушують її робити щось, що суперечить етиці закону. Говорити неправду аморально, але краще взяти на душу цей гріх, ніж віддати безвинну людину в руки убивці. Со-вість. Тільки тоді, коли «звістка» (-вість), що породжує наш вну- трішній голос, стикається з поняттями добра і зла, відповідальності, бор- гу, можна говорити про совість. Голос совісті розширює нашу свободу, тому що вказує на те, що щось можна було зробити інакше. Він завжди звертається до нашої волі, свобо- ди вибору. Вибираючи одне, ми відмовляємося від іншого. Імперативність совісті завжди вимагає від особистості більшого, ніж вона здатна дати на даний момент, тим самим совість націлює людину на критичне переосмислення її ставлення до світу. Совість завжди турбує, хвилює, збуджує свого носія. І це її нормаль- ний стан. А. Швейцер чисту совість вважав винаходом диявола. Спокійної сові- сті не буває. Совість — найперше джерело морального неспокою. Прак- тичні справи, що відповідають духовним переконанням особистості, ще не є свідченням наявності совісті. Совість вимагає практичного перетво- рення власне цінності духовного буття. Каяття — це перегляд особистістю основ власної поведінки і свідо- мості. Каяття можливе тільки за умови вільного духовного самовизначення людини. Під будь-яким тиском каяття не має моральної цінності. Каяття — це напрямок духовної вади на основі внутрішньої переорі- єнтації людської особистості.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 79 Важливою формою моральної свідомості є сором. В. С. Соловйов со- ром вважав першоосновою людської моральності. Людина повинна навчитися відчувати свої негарні вчинки як щось таке, що принижує її совість, гнітить її власне «Я». Сором — це моральне переживання, що передбачає суд «Я» над са- мим собою. Це переживання тим гостріше, чим глибше в ньому задіяна цілісність моральної натури особистості. Совість більше виражає загальний стан людини у світі, зв’язок її долі з долями інших людей. Сором — це визначений моральний стан особис- тості, для якої необхідне прийняття чужої точки зору стосовно себе. Це — ніби погляд стороннього спостерігача. Він не завжди розуміє наші вну- трішні устремління. Але без нього моральна свідомість може помиляти- ся, утрачати розуміння нашого стану серед людей. Сором — почуття подвійне. Нам хочеться чогось, однак ми відчуваємо сором. І ми повинні реалізувати своє право вибору, прийняти рішення. Логіка розкриття теми: • совість як звір, що сидить усередині нас; • совість — це вміння разом відгукуватися на звістку; • звістку несе нам внутрішній голос; • спокійної совісті не буває, совість завжди турбує, хвилює, будора- жить, тому що людина хоче зробити щось краще, ніж вона зробила до цього; • муки совісті настають тоді, коли людина порушує моральні правила; • щоб не зазнавати цих мук, не треба порушувати моральних правил. А якщо порушив, треба спробувати виправити, змінити усе на краще; • совість — це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за своє поводження і свої вчинки; • сором — почуття сильного хвилювання, тривоги, зніяковілості через своє погане поводження, негідних дій, учинків, це зовнішній суддя. У ч и т е л ь. Розгляньте, будь ласка, малюнок на С. 56. Чому в Оле- сі був зіпсований настрій? Чи траплялися у вас подібні випадки? Що ви відчували? Це зав’язка етичного діалогу. Дітям необхідно дати висловитися. У результаті дійдемо висновку, що в разі вчинення чогось негарного усередині тебе начебто щось гризе, душа ніби починає боліти. У ч и т е л ь. І цей звір називається совістю. Совість складається з пре- фікса со- і кореня -віст-. Давайте назвемо відомі вам слова російською
80 Етика. 5 клас мовою, що починаються з такого самого префікса (со-чувствие, со-пережи- вание, со-страдание, со-участие). Префікс со- означає «разом», тобто ра- зом переживати, відгукуватися на якусь звістку (со-вість). Виходить, від- чуття совісті — це стан, коли ми разом відгукуємося на звістку. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, хто несе цю звістку? (Совість, наш вну- трішній голос) У ч и т е л ь. Спробуємо підібрати епітети до слова «совість». (Чиста, спокійна, незаплямована і т. ін.) У ч и т е л ь. А як розуміти поняття «спокійна совість»? Коли вона може спати? Після розмірковувань дітей треба привести до висновку, що совісті спокійної не буває, вона завжди нагадує про себе, хвилює. У ч и т е л ь. А чому вона завжди нагадує про себе? (Тому що людина не- рідко не задоволена тим, як вона щось зробила, і хоче зробити це краще.) Це кульмінація етичного діалогу У ч и т е л ь. Прочитайте статтю на С. 58 «Що таке совість і відпові- дальність перед собою» і дайте відповідь на питання: — Які ви порушували моральні правила і чому доводилося терпіти муки совісті? Діти називають ці правила і пояснюють, чому виникали подібні си- туації. У ч и т е л ь. Що необхідно зробити, щоб не зазнавати цих мук? (На- магатися щось виправити, змінити, але починати треба із себе.) Використовуючи прийом сувою, учитель просить записати учнів влас- не визначення совісті. Після цього листок (сувій) розгортається, і вчитель читає, що вийшло. Отже, совість — це усвідомлення й почуття моральної відповідальнос- ті за свої вчинки і своє поводження перед самим собою. У ч и т е л ь. А чи виникало у вас коли-небудь почуття сорому, чи ні- яковіли ви будь-коли? Згадайте, будь ласка, такі ситуації. Згадали? Роз- повідати про них не потрібно. А зараз давайте трішки пограємо. Кожний з вас візьме собі в помічники казкового героя і, змінивши сюжет казки, придумає ситуацію, коли вашому героєві стає соромно. Даючи подібне завдання, учитель використовує прийом опосередко- ваного впливу на учня. У вуста казкових персонажів діти вкладають влас- ні переживання. Розповідаючи, учні повинні зрозуміти, чому ж було соромно, напри- клад, Буратіно, Червоному Капелюшку, Курочці Рябі і т. ін.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 81 У результаті необхідно зробити висновок, що герої відчували сором, тому що зробили щось негарне, щось таке, що принизило їх самих. У ч и т е л ь. Почуття сорому змушує нас відмовитися від того, що б ми могли зробити, якби сторонні цього не бачили. Таким чином, совість — це внутрішній суддя, а сором — зовнішній. У ч и т е л ь. Прочитайте статтю на С. 60 підручника «Чому важливо знати думку інших про себе» і дайте відповідь на запитання: чим відрізня- ються сором і сором’язливість? Виконання завдання на С. 60 дасть можливість поміркувати над пи- танням, чи можлива відповідальність без сорому. Додому діти одержу- ють завдання прочитати розповідь Лесі Храпливої «Святомиколаївська сценка». А урок можна закінчити, ще раз нагадавши дітям, що совість — вну- трішній суддя, а сором — зовнішній. Питання: – Чи не занадто багато суддів на одну людину? Над цим питанням учні мають поміркувати. Це розв’язка етичного діалогу і відкритий кінець уроку. УРОК 10. ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ МАЄ РОДИНА? Матеріали для вчителя «Усі ми родом з дитинства». Кому не відомо це висловлення? Все: і гарне, і погане — людина одержує в родині. Родина є найважливішим середовищем формування особистості. Не- має більш професійних інститутів, ніж родина. Ніщо так не ранить і не обе- рігає дитину, як родина. Тільки мати і батько виробляють у дитини зразок її майбутнього поводження. Фактори, що впливають у родині на особистість дитини, фахівці роз- поділяють на три групи: 1. Соціальна мікросфера родини, у якій здійснюється залучення дітей до соціальних цінностей і ролей. 2. Родинна і позасімейна діяльність, праця. 3. Сімейне виховання. Родина — це сім «я». Людина в родині виконує кілька ролей одночас- но: батько, брат, сестра, син, дочка, бабуся, дідусь. Дуже важливо, щоб діти зрозуміли, що щасливою буде тільки та родина, у якій поважають кожно- го: і старшого, і малого. Тепло, любов, ніжність одержує людина в родині.
82 Етика. 5 клас Проводячи цей урок, в учнів необхідно виховати повагу до членів сво- єї родини, бажання піклуватися про них, відповідати любов’ю на любов, оберігати молодших. У п’ятикласників повинні бути сформовані свої обов’язки перед родиною. На уроці бажано використовувати фотографії близьких, краще, якщо на ньому будуть присутні батьки. Крім того, доцільно застосовувати діа- гностичні зрізи, що дозволять вчителеві одержати інформацію про харак- тер атмосфери, яка панує в родинах дітей, а також використати такий при- йом, як побудова загального будинку радості. Для проведення уроку знадобляться: 1) вирізані з білого паперу жіночі і чоловічі фігурки; 2) зображення кімнат квартири (дитячої, кухні, вітальні з меблями — усе на одному листі ватману); 3) кольорові олівці; 4) галерея портретів членів родини; 5) запрошення батькам. Логіка розкриття теми: • у родині людині найкраще; • у наших близьких добрі очі, у них ми бачимо любов, ніжність, тур- боту; • родина об’єднує кілька поколінь, у родині ми одержуємо моральні уроки; • спільні свята і справи об’єднують людей духовно; • духовне єднання — найміцніше; • у кожної дитини в родині повинні бути свої обов’язки; • до нашого сімейного загального будинку радості візьмемо найкраще. У ч и т е л ь. Ми з вами говорили про те, що відносини між людьми повинні будуватися на взаємній повазі, довірі. Як ви думаєте, хто вас лю- бить найбільше, навіть коли ви одержуєте погані бали, розбиваєте таріл- ку або десь забули рукавички... (Звичайно, це ваші близькі.) У ч и т е л ь. Розглянемо малюнок на С. 63 підручника. Діти розглядають емблеми своїх родин. У ч и т е л ь. На сьогодні ви принесли фотографії своїх близьких. По- дивимося на нашу портретну галерею. Скільки тут портретів! А як ви ду- маєте, що поєднує всі ці портрети, такі різні за віком і за зовнішнім ви- глядом? Учні доходять висновку, що всі портрети поєднує вираз очей, зобра- жених на них. Очі на фото добрі, турботливі.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 83 У ч и т е л ь. Можливо, хтось хоче розповісти про своїх близьких. Діти під час розповіді доходять висновку про те, що родина об’єднує кілька поколінь, у родині ми одержуємо моральні уроки. У ч и т е л ь. Давайте трішки пограємо. Ви одержали чоловічі і жіночі фігурки. А зараз візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх. На дошці ви бачите квартиру, у якій будуть жити наші паперові чоло- вічки. Помістіть їх туди, куди захочете. На очах у батьків діти поміщають фігурки чоловічків у відповідні кім- наті на зображеній квартирі. Учитель не коментує їхні дії. Це діагностич- ний прийом: якщо в кольорі чоловічків переважає блакитний або синій, — дитина відчуває радість у спілкуванні з близькими; якщо зелений, — дити- ні спокійно; якщо жовтий, жовтогарячий, — тривожно; якщо коричневий, чорний, — дитині погано. Можливо, дитині погано від спілкування з од- ним з батьків. Тож важливо, щоб батьки спостерігали за цією грою. Осо- бливу увагу необхідно звернути на розміщення чоловічих і жіночих фі- гур. Можна припустити, що тата найчастіше знаходяться біля телевізора, з газетою в кріслі, на дивані, рідше — у дитячій кімнаті, а мами — у дитя- чій кімнаті або на кухні. Це прийом є й опосередкованим прийомом впливу на батьків, які по- винні відчути, що саме такими їх і сприймають діти. Після закінчення уроку батьки мають зустрітися з учителем. Учитель не повинен при цьому коментувати вибір дітей. А ось про значення ко- льору можна розповісти. Після того, як діти помістили паперових чоловічків у квартиру, учитель пропонує дітям прочитати спогади Дарти Цвек про святкування Різдва і за допомогою уявного мікрофона розповісти про свої сімейні свята. Можна також, щоб про це розповів хтось з бабусь, дідусів. Добре, якби діти при- несли і показали результати спільної праці в родині — предмети декора- тивного мистецтва, вишивку і т. ін. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, навіщо в родині потрібні спільні справи? Діти доходять висновку, що спільні свята об’єднують; через них пере- дається пам’ять про членів родини, про сімейні традиції. Спільні справи вчать поважати одне одного, прислухатися одне до одного. Це одні із най- більш радісних моментів, коли родина разом, тож можна говорити про ду- ховне єднання, міцніше за яке нічого немає. У ч и т е л ь. Не секрет, звичайно, що всі в родині про вас піклуються. А чи є у вас обов’язки перед родиною?
84 Етика. 5 клас Діти говорять про те, що обов’язків у них не так вже й мало: турбота про молодших, повага до старших, допомога у введенні домашнього гос- подарства, самообслуговування і т. ін. У ч и т е л ь. А чи завжди все так гладко буває в родині? (Ні, трапля- ються сварки, конфлікти.) У ч и т е л ь. Як ви розумієте слова мудреця про те, що «людина вияв- ляє свою сутність саме в дрібницях, коли не стримує себе». Після міркувань учнів учитель пропонує побудувати загальний сімей- ний Будинок Радості. Адже школа — теж родина. Учні повинні написати на окремих листочках усе, що візьмуть із собою у цей будинок (добро, по- вага, співчуття і т. ін.), і те, що залишать (зло, заздрість, брутальність...). Листочки зі словами прикріплюються на дошку, де намальований цей Бу- динок Радості. Це теж діагностичний прийом. Домашнє завдання: прочитати С. 67–69 підручника. УРОК 11. З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ДРУЖБА? Матеріали для вчителя На цьому уроці мова йтиме про етику стосунків у колективі. Краще, якщо урок міститиме матеріал з реального життя п’ятикласників. І, оскіль- ки провідною діяльністю для п’ятикласників є спілкування, урок необхід- но побудувати як спілкування з однолітками, у результаті якого учні змо- жуть побачити власні недоліки. Учням пропонуються різні варіанти рішення педагогічних задач, узя- тих з конкретних реалій життя однолітків. Порівнюючи своє поводження з поводженням однолітків, учні вчаться самоаналізу, що формує потребу в самовихованні. Рекомендується перед початком заняття поговорити з класним керів- ником, щоб отримати достовірну інформацію про характер міжособистіс- них стосунків у колективі. Діти в цьому віці мають не зовсім правильні уявлення про дружбу, то- вариськість, не вміють товаришувати. Урок допоможе їм оволодіти емо- ційними реакціями, необхідними під час спілкування. З огляду на те, що спілкування з однолітками в цьому віці для учнів стає суспільно значущим, постараємося надати учням можливість на уро- ці впливати одне на одного.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 85 Робота в парах дозволить учням пізнати одне одного, навчить їх прислу- хатися і враховувати іншу точку зору, емоційно реагувати на свого сусіда. Прийом сувою дозволить дітям виокремити загальні проблеми і знайти причини, що заважають дружбі. Йдучи на урок, учитель повинен знати, що такими причинами, як показує практика, є наступні: незнання етич- них норм і невміння поводитися відповідно до них; звичка слідувати пер- шому пориванню; дурні звички; спрямованість на себе; невміння прислу- хатися до інших. Молодші підлітки нерідко утверджують себе в неетичних формах по- водження. Логіка розкриття теми: • нам добре, коли поруч друг; • друг може допомогти, заспокоїти, прийти на допомогу, підтримати; • не всякий може стати другом; • другу можна довіряти, поділитися найпотаємнішим; із другом ти за- вжди щирий; • ми не завжди здатні оцінити, що поруч знаходиться справжній друг; • щоб не пропустити момент зустрічі із справжнім другом, необхідно відчути довіру до цієї людини; • довіра — це особливе ставлення, засноване на вірі в чесність, поряд- ність, щирість; • у посмішці виявляються довіра, добре ставлення до людини; • для дружби необхідно вирости; • вирости означає виховати в собі якості, що дозволили б нас назвати справжніми друзями; • ми відповідаємо за тих, кого приручаємо. Учитель на початку уроку включає запис пісні про дружбу (на розсуд учителя) і просить учнів усім разом заспівати. Потім ставить запитання: – Що ми відчуваємо, коли співаємо разом? (Нам весело, виникає ра- дість, задоволення, почуття щастя і т. ін.) У ч и т е л ь. Нам було гарно? (Так) — А чи можемо ми сказати, що це було через те, що поруч друзі? Це зав’язка етичного діалогу. У ч и т е л ь. Адже навіть у пісні співається: «Если с другом вышел в путь — веселей дорога...». Скажіть, чому з другом подорожувати весе- ліше? Міркуючи, діти повинні дійти висновку, що друг може і допомогти, і підтримати, і поділитися, і заспокоїти.
86 Етика. 5 клас У ч и т е л ь. Намалюйте свого справжнього друга, але не олівцями, а словами. Діти називають усі достоїнства свого справжнього друга. У ч и т е л ь. Проте дуже багато людей на землі можуть відповідати цьому визначенню. Значить, усі вони будуть вашими справжніми друзя- ми? Тобто всяка людина, що відповідає вашому описові, стане вашим дру- гом, чи не так? Міркуючи, діти доходять висновку, що навряд чи всі ці люди стануть друзями. Хоча можливість така не виключена. Друг — це щось більше, це довіра одне одному, що може виявлятися в конкретних ситуаціях; це стан, коли можна поділитися таємницею і не боятися, що вона комусь стане ві- дома, можливість «поплакатися», розповісти про себе те, чого навіть бать- кам не розповіси, із другом ти завжди щирий. У ч и т е л ь. А хіба ми не могли б вибрати з числа людей, що живуть на планеті, тих, хто буде відповідати вашим уявленням про них? Це кульмінація етичного діалогу. У ч и т е л ь. Давайте не поспішати з відповіддю, а розглянемо малю- нок на С. 71. Попрацюйте в парах. — Як ви вважаєте, друзів знаходять чи вибирають? Якщо є в класі діти, що вважають себе друзями, попросіть їх утвори- ти пари. У ч и т е л ь. Ми просимо «пари друзів» поділитися з однокласниками своїми висновками: вони вибрали одне одного чи знайшли? Дуже важливо, щоб під час опрацювання цього питання у дітей не склалася думка, що друга або вибирають, або знаходять. Кожній людині життя дарує випадок, коли поруч знаходиться справжній друг, тільки ми, можливо, не завжди або дуже пізно зможемо це оцінити. У ч и т е л ь. А як визначити той момент, коли починається дружба? Адже ми можемо цей момент пропустити або не помітити. Міркуючи, діти доходять висновку, що в цей момент відчуваєш до лю- дини якесь потяг, вона чимось привертає твою увагу, тобі відразу ж хочеть- ся їй довіряти... У ч и т е л ь. А як ви розумієте значення слова «довіра»? Діти доходять висновку, що довіра — це особливе ставлення, заснова- не на прояві віри до когось. У ч и т е л ь. І в що ж ми віримо? (Ми віримо в те, що той, до кого ми маємо це почуття, щирий, чесний, порядний...) У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чому в дитячій пісеньці співається про те, що дружба починається з посмішки?
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 87 Міркуючи, діти доходять висновку, що в посмішці людина передає своє добре ставлення, довіру. У ч и т е л ь. А чи всі ми вміємо дружити? І що заважає нашій дружбі? Давайте відповімо на це питання, використовуючи прийом сувою? Три сувої пускаються по рядах, і діти на них пишуть причини, що за- важають дружбі в класі. Потім учитель, виділяючи головні причини, на- зиває їх. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи ми доросли до дружби? А як ви розу- мієте вислів «вирости до дружби»? Міркуючи, учні доходять висновку про те, що не всі ще мають ті якос- ті, які дозволили б назвати їх справжніми друзями. У ч и т е л ь. А що необхідно зробити для того, щоб ці якості з’явили- ся? (Необхідно їх у собі виховувати.) У ч и т е л ь. Запишіть, будь ласка, ті якості, які ви хотіли б у собі ви- ховати. Діти записують. Виконання завдання № 3 на С. 72 підручника дасть п’ятикласникам можливість погодитися або не погодитися з думкою Г. Сковороди. У ч и т е л ь. А тепер давайте перевіримо, чи вміємо ми цінувати друж- бу. Для цього виконаємо завдання на С. 73. Виконання завдання № 6 на С. 73 призведе учнів до висновку, що «ми відповідальні за тих, кого приручили». У ч и т е л ь. А що значить приручити? (Дати надію.) У ч и т е л ь. Так, це подібно до того, як простягнути руку потопаючому. І що буде, якщо цю руку прибрати? Адже не випадково слово «приручи- ти» є спорідненим зі словом «рука». І я готова кожному з вас подати свою руку, тому що відповідаю за всіх і мені не байдуже, якщо вам погано. Цей момент дуже важливий на уроці. З таких моментів починаються довірчі відносини між учителем та учнями. Учитель стає другом. Завдання № 7 на С. 75 учні виконують вдома і читають самостійно текст «Цуцик і його друзі». Учитель продовжує: — Давайте з цієї хвилини почнемо намагатися формувати в собі ті якос- ті, яких нам не вистачає для справжньої дружби. І почнемо ми з того, що на наступний урок приготуємо подарунок колективові. А зараз давайте посміхнемося одне одному і скажемо добрі і гарні сло- ва. Можливо, саме сьогодні хтось знайде собі друга. Відкритий кінець і розв’язка етичного діалогу.
88 Етика. 5 клас УРОК 12. ЯК ДОСЯГТИ ПОВАГИ В КОЛЕКТИВІ У будь-якій формі колективної роботи наявна моральна оцінка резуль- татів колективної діяльності. Колектив володіє колосальним виховним впливом, тому що мораль- но розвиває особистість. У колективі ніби оголюються всі негативні про- яви підлітка. Відтак, за порушення моральних норм колектив може суво- ро покарати — відчуженням. Саметомутакважливо,щобдітиусвоємукласномуколективіпочували- ся комфортно, щоб у ньому був створений доброзичливий мікроклімат. Тільки в цьому випадку можливий моральний розвиток дитини. На цей урок діти приготували подарунок колективові. На уроці можна використовувати такі прийоми: • складання наставляння хлопчикам і дівчаткам; • ромашка (відірвавши листочок, зроби що-небудь гарне тому, кого скривдив, виправ свою помилку); • злі слова зітри чарівною губкою. Логіка розкриття теми: • вчиняти по-товариськи означає, виконуючи загальну справу, добро- зичливо ставитися одне до одного, тобто вміти спілкуватися одне з од- ним; • друг — поняття більш глибоке, ніж товариш; • ми не завжди буваємо гарними товаришами; • товариство — це і повага, і єдність у поглядах, і спільні позиції стосов- но навколишнього, і почуття взаємної симпатії, і довіра; • товариші теж можуть дружити; • є дружба особиста, а є колективна; • кожний повинен захищати честь колективу; • захищати честь колективу означає дотримуватися правил, установле- них колективом; • щоб захищати честь колективу, іноді необхідно пожертвувати чимось особистим; • від зусиль кожного залежать товариські відносини в колективі. У ч и т е л ь. Розглянемо малюнок на С. 77. Як ви думаєте, чому дів- чатка пішли? (Хлопчики вчинили не по-товариськи.) У ч и т е л ь. А що значить вчинити по-товариськи? Це зав’язка етичного діалогу. Діти міркують. Учитель їм пропонує прочитати статтю на С. 78 «Що таке товариство і як стати товаришем».
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 89 Тепер до міркувань про те, що значить вчиняти по-товариськи, мож- на додати, що це також означає доброзичливо ставитися одне до одного, тобто вміти спілкуватися одне з одним, виконуючи загальну справу. У ч и т е л ь. А чим відрізняються поняття «друг» і «товариш»? Діти пояснюють свої відповіді, використовуючи раніше засвоєний матеріал. У ч и т е л ь. А чи завжди ми є гарними товаришами і друзями? Да- вайте виконаємо завдання 2 на С. 78 (тест) і перевіримо ваші здібності до прояву товариства і дружби. У ч и т е л ь. Які риси необхідні для товариства? Діти перераховують їх. Це і повага, і доброзичливість, і єдність у по- глядах, й дотримання спільних позицій стосовно навколишнього, і почут- тя взаємної симпатії і довіри. У ч и т е л ь. Скажіть, а чи можуть товариші дружити? Учні доходять висновку, що є дружба особиста, а є дружба колектив- на. Особиста заснована на почуттях одне до одного, а колективна — на єд- ності у ставленні до певної справи, в оцінці результатів. У класі ми всі товариші. Проте всередині товариських відносин мо- жуть формуватися більш глибокі, особисті; це вже друзі. У ч и т е л ь. Скажіть, якщо товариські відносини формуються у ви- значеному колективі, то чи повинен кожний захищати честь колективу? Як ви розумієте, що таке честь колективу? За допомогою «уявного» мікрофона учні мають відповісти на це пи- тання. Учні доходять висновку, що захищати честь колективу означає дотри- муватися правил, установлених колективом. У ч и т е л ь. А зараз попрацюємо в групах і виконаємо завдання № 5 на С. 81. Виберемо й проаналізуємо одну із ситуацій. З проаналізованих ситуацій можна зробити висновок, що для того, щоб захистити честь колективу, необхідно відмовитися від чогось особис- того, пожертвувати чимось. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи в нашому шкільному колективі все благополучно? Це кульмінація етичного діалогу. — Чи правильно у нас ставляться хлопчики до дівчаток? Пропоную, використовуючи прийом сувою, хлопчикам написати напуття дівчаткам, а дівчаткам — хлопчикам. Учитель потім ці напуття читає.
90 Етика. 5 клас У ч и т е л ь. А щоб у нашому колективі ніколи нічого поганого не було, давайте спочатку запишемо усе, що нам заважає (діти по черзі запи- сують на дошці), а потім зітремо це чарівною губкою. Як бачимо, все не- гарне разом зі злими чарами зникло. А на завершення уроку пограємо в «Ромашку». Учитель тримає виготовлену з паперу ромашку. Той, хто відриває пе- люстку, робить що-небудь гарне тому, кого він скривдив. Адже це по-то- вариськи — визнати свою помилку і попросити вибачення. Домашнє завдання: прочитати статтю «Як розрізнити справжній і ви- гаданий авторитет» на С. 83 підручника. Висновок: від зусиль кожного залежать товариські відносини в колек- тиві — це розв’язка етичного діалогу. Уроки 13–14 проводяться за підручником. Матеріали для вчителя до уроків 15–22 До вивчення теми № 3 діти вже зрозуміли, що у своєму поводжен- ні необхідно керуватися добрими намірами, добрим ставленням до ін- ших людей. Основою в прояві доброзичливості й поваги до інших є ввічливість. Правилам увічливості необхідно слідувати тому, що це допомагає спіл- куванню, запобігає непорозумінню, виникненню конфліктів між людьми. У своєму поводженні людина зобов’язана додержуватися правил, які є за- гальними для всіх людей, що дозволить усім перебувати в рівному становищі. Форма поводження людей закріплюється в етикеті, зводі правил. Ети- кет можна вважати домовленістю між людьми про те, що є правильним і неправильним у даному спілкуванні. За допомогою етикету люди регулювали своє повсякденне спілкування. Не випадково давні греки під словом ethos розуміли «звичай», «вдачу». Відомо, що не тільки мораль є регулятором людської поведінки і між- особистісних стосунків. Регулюють ці відносини і звичаї, і традиції, і ритуали. Ми найчастіше діємо так, як звичайно діють щодо нас і оточуючих. Коли знищуються звичаї, починається хаос. Звичай, на відміну від мора- лі, що полягає у формулі: роби так, як повинні робити усі, — можна ви- значити у такий спосіб: роби так, як роблять усі. Наприклад, відомим звичаєм українського народу є зустрічати доро- гих гостей хлібом і сіллю.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 91 Під традиціями розуміються звичаї, норми поводження, що переда- ються з покоління в покоління, наприклад, традиція садити поруч з бу- динком вербу і калину. «Без верби і калини нема України»,— говорить українське прислів’я. Засновником ритуалу вважають Конфуція, що запропонував норма- тивну програму, названу етикою ритуалу. Учителеві, напевно, буде цікаво дізнатися, що батько ритуалу народився у шлюбі, що порушував усі нор- ми ритуалу, тому що на момент народження хлопчика його батькові було 67 років, а матері — 20. У Китаї допускалася різниця у віці між батьками не більше 10 років. У 30 років Конфуцій відкрив свою школу, у якій ви- вчалися мораль, ритуал, давні тексти. Одним з основних положень нормативної програми Конфуція є лі (ри- туал). Стримувати себе й в усьому додержуватися ритуалу й є, за Конфуці- єм, людинолюбством. Конфуцій вважав, що ритуал забезпечує згоду між людьми. Ритуалом визначалися особливості прояву синівської пошани і принципи виправлення імен. Навіть, якщо батько є злодієм, син зобов’я- заний його шанувати. Пошана повертається через дітей. Принцип виправ- лення імен полягав у тому, що кожний повинен бути собою: государ — го- сударем, батько — батьком, син — сином. Тоді не виникає розбіжностей між людьми в державі, тому що кожний виконує своє призначення. Нормою регуляції, як говорилося в попередніх темах, є також закон. З цими поняттями необхідно познайомити дітей на уроках. Під час організації роботи на уроках, особливо при розгляді тем про українські традиції, звичаї, ритуали, учителеві необхідно враховувати сис- тему особливостей духовного світу особистості українця: 1) національну психологію (працьовитий хазяїн, умілий хлібороб, побор- ник прав людини, державної незалежності); 2) національний характер і темперамент (пошук правди, гостинність, щед- рість, талант, ніжність, ліризм, волелюбність, душевне багатство); 3) національний спосіб мислення (самобутність); 4) народну мораль (людинолюбство, доброта, милосердя); 5) народну естетику (уміння вишивати, смачно готувати і т. ін.); 6) національну філософію, ідеологію, свідомість і самосвідомість. У процесі вивчення етикетних норм необхідно, щоб учні засвоїли, що основними принципами етикету є почуття міри в усьому, розумність і доб- ре ставлення до людей. Ці принципи вироблялися протягом тисячоріч, оскільки люди завжди шукали такі способи і форми спілкування, за яких усім було б добре. Гарні манери — це «золота середина», яку люди зна- йшли для зручності.
92 Етика. 5 клас УРОК 15. ЯК ВИНИКАЮТЬ ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ Логіка розкриття теми: • етикет як прояв вищої культури людини; • внутрішня сутність людини завжди виявляється через зовнішнє пово- дження; • правила поведінки свідчать про зовнішній прояв ставлення до оточу- ючих людей; • етикет як сукупність правил поведінки, що стосується зовнішнього прояву ставлення до людей; • у п’ятикласників можуть виникнути ситуації, коли їм ніяково і незруч- но, але необхідно вміти гідно виходити з цих ситуацій; • церемонії регулювали відносини між людьми і пропонували кожному дотримуватися суворих правил. Це вносило певний порядок у відно- сини між людьми; • до нас дійшли багато церемоній, які свідчать сьогодні про добре став- лення до людини; • поводження повинне бути щирим і не лицемірним; • манери як спосіб поводження, уміння триматися в суспільстві; • щоб виховувати в собі гарні манери, треба багато над собою працюва- ти. При цьому йдеться не тільки про поведінку, але й удосконалюван- ня внутрішнього світу, тому що він — основа нашого поводження. На цьому уроці необхідно актуалізувати наявні в учнів знання про ети- кет, поглибити їх уявлення про етикет як про прояв зовнішньої культури людини, а також познайомити дітей з поняттями «церемонія», «манера». На уроці має бути сформована потреба виховувати гарні манери. Учитель починає урок розповіддю про Ґете, німецького поета і філо- софа. У ч и т е л ь. У Ґете якось запитали: «Що найскладніше побачити?». Він відповів: «Найскладніше побачити те, що лежить під твоїми ногами». Як ви розумієте цей вислів Ґете? Учні висловлюють власні думки. У ч и т е л ь. Не варто поспішати з висновками. Адже людина — це ці- лісна система і зовнішніх, і внутрішніх проявів. Внутрішнє завжди виявляється через зовнішнє. Зовнішній прояв на- шої внутрішньої сутності й є етикетом. Етикет — поняття французьке, що походить від французького слова «ярлик», «етикетка». Учні пам’ята- ють про це з перших уроків.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 93 Учитель запитує учнів: «А як ви думаєте, чому наше зовнішнє пово- дження є ярликом, етикеткою, цінником, якщо хочете, нас самих?». Відповідаючи, учні доходять висновку про те, що правила поведінки свідчать про зовнішній прояв нашого ставлення до оточуючих людей. Таким чином, етикетом будемо називати сукупність правил поведін- ки, що стосується зовнішнього прояву ставлення до людей. У ч и т е л ь. Як вивчення рідної мови дитиною починається не з гра- матики, а з розмовної мови, так і мистецтво бути людиною починається з опанування етичних ситуацій побутового характеру. У словах «етика» й «етикет», як ви вже знаєте, однаковий корінь. Так, перші етичні кодекси виникли ще до нашої ери, а перші зводи поведінки з’явилися усього кілька сторіч тому. Ви ще зовсім недавно навіть не підозрювали, що можуть виникну- ти такі ситуації, коли не будеш знати, як поводитися. Адже раніше бага- то проблем за вас вирішували батьки. А тепер доводиться багато рішень приймати самим. У ч и т е л ь. Згадайте неприємні ситуації, у яких ви опинялися. Зга- дали? Не обов’язково про них говорити вголос, оскільки тоді вам було не- приємно, незручно. Чому? Це зав’язка етичного діалогу. У ч н і. Тому що не знали, як вийти з цього становища. У ч и т е л ь. Давайте спробуємо разом розібратися в правилах етике- ту, щоб ніколи не потрапляти в незручне становище. Розглянемо малюнок на стор. 89, а потім прочитаймо текст під малюн- ком і відповімо на питання до завдання на стор. 90. У ч и т е л ь. Як ви зрозуміли, що таке церемонії і навіщо вони потріб- ні були козакам? Чому козаки не могли обійтися без цих церемоній? Учні відповідають і доходять висновку, що церемонією визначалися чіткі правила для всіх. Кожний знав, що робити і коли робити. Це вноси- ло певний порядок у спілкування між людьми. Далі учні читають статтю на стор. 90 підручника «Що таке церемонія» і виписують у зошит визначення слова «церемонія». Прочитаний учнями матеріал можна доповнити відомостями, взяти- ми з «Енциклопедії етикету» (Санкт-Петербург, 1996). Крім того, можна запропонувати підготувати учням повідомлення, а можна використовувати розповідь учителя. У Давньому Китаї нараховували близько тридцяти тисяч церемоній. Як постукатися в будинок, як вийти, як підвестися, сісти, узяти чашку з чаєм — усе це було суворо визначене й розписане. Багато років витрачали
94 Етика. 5 клас діти феодалів і багатіїв на те, щоб вивчити ці правила. Вивчити їх була здат- на тільки не обтяжена роботою людина, що могла собі дозволити «церемо- нитися». Так багаті відокремлювалися від бідних. І це було в усіх країнах. Існував етикет і для бідних: не юрбитися, як череда баранів; не брудни- ти в приміщеннях; говорити докторові «ваше благородіє», тримати капе- люха в руках тощо. Але у простих людей були також свої правила стосовно, наприклад, рукостискання. Цей спосіб вітання прийшов до нас із глибокої давнини. Колись давно було розумним обмацувати руки одне одного, щоб переко- натися, що в зустрічної людини немає зброї. У ч и т е л ь. Як ви вважаєте, а чи потрібні церемонії сьогодні? І чи не свідчать ці церемонії про лицемірство? Адже можна зовні виявляти щодо людини доброзичливе ставлення, а внутрішньо її ненавидіти? Це кульмінація етичного діалогу. У ч и т е л ь. Давайте не поспішати з відповіддю. Згадайте, про які це- ремонії вам доводилося чути або самим у них брати участь. (Завдання 2 на С. 91 підручника.) Звичайно, учні називають церемонію прийому гостей. У будь-якому випадку усі відповіді учнів необхідно прослухати. Учитель може додати, що церемонія прийому гостей була відома ще в Давньому Римі. Її свого часу прославляли Цицерон, Тацит, Цезар. У творі І. Шерра «Історія звичаїв і культури» цікаво описується церемонія прийо- му гостей у середньовічних замках: «Страж зі свого спостережного пункту оголошує про появу чужоземця, і відразу хазяї замка починають готува- тися до прийому. На почесному дворику господарка вітає гостя, поки той спішується, допомагає йому звільниться від важких обладунків і дає чис- тий одяг. Потім гостеві пропонують охолоджені напої і готують для нього баню. У той же час інші члени родини готують почесне місце навпроти ха- зяїна замка. Дружина хазяїна або його старша дочка сідають поруч з гос- тем, пригощають його стравами і питвом». (З «Енциклопедії етикету») У ч и т е л ь. Ця церемонія відійшла в минуле. Але багато чого й збе- реглося. Так, наприклад, у Болгарії дорогих гостей обдаровують червони- ми гвоздиками і рожевою олією. А як зустрічають дорогих гостей в Укра- їні? (Хлібом-сіллю на вишитому рушникові) У ч и т е л ь. Чи настільки вже потрібні церемонії сьогодні? (Так) Зга- дайте, які урочисті церемонії існують у вашій школі? (Підняття прапора України, вручення атестатів та ін.) У ч и т е л ь. І все-таки, чи не свідчить наше поводження про лицемір- ство? Адже можна не поважати людину, проте ми змушені їй посміхатися.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 95 Учні висувають свої версії і доходять висновку, що поводження повинне бути щирим. Не обов’язково розкланюватися в люб’язностях з людиною, яку ненавидиш або зневажаєш, або такою, що тебе ображає, але привіта- тися стримано ти з нею зобов’язаний. Не розкриваючи перед нею душу, до- цільно стримано відповісти на її питання. Тоді це не лицемірство, а всього лише умовна норма, запропонована правилами спілкування. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи можна сказати про людину, що в неї гарні манери, якщо вона принижує і кривдить інших? (Ні, в основі гарних манер — доброзичливе ставлення до людей.) Виконуємо завдання № 4 на С. 91, завдання 5 на С. 92–93. Урок закінчується груповою роботою. Кожна з груп учнів представ- ляє дослідницький інститут, що розробляє рекомендації щодо вихован- ня гарних манер. Кожний з інститутів пропонує свої рекомендації — це розв’язка етич- ного діалогу. Вдома учні будуть виконувати завдання 1, 2, 3 на С. 94–95 підруч- ника. УРОКИ 16–17. ЯКІ МОРАЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ? Використовуючи матеріал підручника, урок можна провести у формі зустрічі делегацій країн Росії, Білорусії з українськими школярами. Цей урок вимагає великої підготовки. Необхідно підготувати українські, ро- сійські, білоруські костюми (жіночі й чоловічі), державну символіку трьох країн, карту. Учні обирають ролі. На цьому уроці згадуємо звичай зустрічати доро- гих гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Саме так українська делегація зустрічає представників інших країн. Після цього представники української делегації розповідають про значен- ня державної символіки, потім переходять на звичаї народу. Питання делегаціям країн, що приїхали, даються заздалегідь. Р о с і й с ь к а д е л е г а ц і я. А що український народ протягом ба- гатьох століть цінує понад усе? Українська делегація відповідає, попередньо прочитавши вдома статтю підручника на С. 97 «Що в Україні споконвіків цінували понад усе». Б і л о р у с ь к а д е л е г а ц і я. Ми читали українську народну ле- генду «Змієві вали» (С. 97 підручника). Поясніть нам, будь ласка, про які якості українського народу йдеться в цій легенді.
96 Етика. 5 клас Українська делегація розповідає, що в легенді оспівана любов до рід- ної землі. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. Кожен народ має свою національну психологію. Є вона й в українців. Українець — працьовитий господар, умі- лий хлібороб, він завжди боровся за права людини. У нашого народу є та- кож своя національна естетика. Наші дівчата й жінки люблять смачно го- тувати, вишивати, прикрашати хату вишитими рушниками тощо. Ми для вас приготували смачні вареники із сиром і сметаною. Але той, хто хоче добавки, повинен згадати українську казку, у якій оспівується працьови- тість, хазяйновитість українського народу. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. А це чарівна скринька. У ній лежать завдання для гостей. Хто правильно відповідає, той матиме можливість за- співати разом з нами українських пісень. Завдання. Пояснити зміст прислів’їв і приказок, що записані на лист- ках паперу і які гості по черзі витягають зі скриньки. Завдання 4 на С. 98 і завдання 6 на С. 99–100 підручника. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. А чи знаєте ви наші свята? (Свято врожаю — обжинки.) Використовуючи матеріал завдання 5 на С. 99, гості розповідають про традиції святкування обжинків. Р о с і й с ь к а д е л е г а ц і я. Ми вам привезли у подарунок на- ших російських матрьошок. Але ми хочемо їх вручити як приз. Той, хто більше усіх придумає епітетів до слова «Україна», той і одержить найбіль- шу матрьошку. Б і л о р у с ь к а д е л е г а ц і я. Ми теж готувалися до зустрічі, ба- гато читали про Україну, її традиції й звичаї, а тому теж хочемо запровади- ти приз. Запис білоруського ансамблю «Пісняри» одержить той, хто кра- ще від усіх знає український етикет. Проводиться вікторина за матеріалом статті «Як в українському ети- кеті втілене шанобливе ставлення до інших» на С. 100 підручника. 1. Як українці вітають одне одного? (Дай, Бог, здоров’я! Помагай, Бог! Будьте здорові! З неділею святою будьте здорові! Зі святом будьте здо- рові!) 2. Як, відповідно до українського етикету, молодші зверталися до стар- ших? Наведіть приклади. (На Ви, використовуючи увічливу форму мно- жини: «Мамо, сідайте до столу»; «Будьте здорові, батьку».) 3. Що вам відомо про українську гостинність? (Гостя запрошують у буди- нок, пригощають його, обдаровують, садять на найзручніше місце. «На- весні гостя пригощають медком, а восени — молочком».)
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 97 4. Які свята називають гостями у народних обрядових піснях? (Різдво Христове, Святий Василь, свято Водохрещення) 5. Які свята вважають найкращим часом для гостей? (Різдво, Новий рік, Великдень) У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. Так, дійсно, Великдень — це один із найбільш шанованих українцями свят. Використовуючи матеріал завдання 8 на С. 101–102, вони розповіда- ють про цей величальний день. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. Український народ, маючи свою са- мобутню культуру, з повагою ставиться до культури інших народів (матері- ал статті на С. 103 «Чому потрібно знати звичаї різних народів»), тому що в основі української народної моралі закладені людяність, доброта, мило- сердя, а в основі українського характеру — гостинність, щедрість, душев- не багатство, талант, ліризм. Український народ дуже талановитий, у чому ви зараз зможете пере- конатися. Проводиться невеликий концерт з виконанням українських пісень, танців. Вдома учні виконують завдання 9 на С. 102 і завдання 11 на С. 103–104. УРОК 18. ЯКІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧАЮТЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У СУСПІЛЬСТВІ? Логіка розкриття теми: • люди іноді порушують правила етикету і норми моралі; • порушення цих норм призводить до виникнення конфліктних ситуа- цій, до загострення міжособистісних стосунків; • люди повинні вміти попереджати конфліктні ситуації або гідно з них виходити; • за порушення закону (норм права) можна бути покараним судом, за порушення норм моралі тільки людина може сама себе може засудити. Коли ми порушуємо деякі норми моралі, суд нас покарати не може; • якщо закон не співвідноситься з моральними нормами, краще його порушити; • той закон гарний, що має моральну основу і створений для людей; • кожна людина має обов’язки і права; • права мають усі, але вони існують доти, доки їх поважають інші; • Конституція України є Основним Законом нашої держави;
98 Етика. 5 клас • традиції, звичаї, мораль, закон захищають права людей і вимагають від усіх поважати права і достоїнства кожного. Учитель на початку вивчення теми пропонує учням розглянути малю- нок на С. 107 і виконати завдання № 1 на цій же сторінці підручника. Питання «Як би ви поводилися на місці Богдана в такій ситуації?» є зав’язкою етичного діалогу. Відповідаючи на питання завдання № 1 на С. 107, учні доходять ви- сновку, що Богдан порушив правила і норми моралі. У ч и т е л ь. Які наслідки може мати для нього таке поводження? Як можна було б вплинути на Пашу? (Завдання 2 на С. 108) Міркуючи, учні доходять висновку про те, що подібна поведінка Бог- дана ще більше загострить конфлікт між хлопчиками і не буде сприя- ти примиренню. Потрібно було привітатися з Пашею і чемно попроси- ти його повернути гру. У ч и т е л ь. А ви б змогли відмовити, якби вас чемно попросили? Учні говорять, що і Паша вчинив не зовсім правильно, тому що не можна було довго тримати чужу річ. А Богдан повинен був поцікавити- ся, які були на це причини. Можливо, Паша хворів і не міг вчасно повер- нути гру. У ч и т е л ь. Використовуючи методику незакінченого речення, про- довжте: 1. «Традиції, звичаї і моральні правила допомагають людині...». 2. «Порушення традицій, звичаїв і моральних правил призводить до...». Після того, як учні закінчать речення, вони їх зачитують у класі. У ч и т е л ь. Я зараз вам запропоную для аналізу одне оповідання, яке називається «Колишні сусіди». Вітя і Сашко дружили з 2-х років. Їхні батьки одночасно одержали квартири і стали сусідами. Хлопчики разом ходили в дитячий сад, а от у школи пішли різні. Але вони продовжували зустрічатися, ходили один до одного на дні народження і навіть знали однокласників кожного з них. Але одного разу Вітя побачив, як Сашко, якому нещодавно виповнило- ся 11 років, штовхав і бив хлопчика, який жив у сусідньому під’їзді. Коли Вітя підійшов, він крикнув Сашкові, щоб той зупинився. Але Сашко від- повів, що це не його розуму справа, адже Женька сам винуватий, тому що обіцяв помінятися з ним марками, а тепер відмовляється це робити. Вітя міцно схопив Сашка за курточку, так, що від неї відірвався рукав. Сашко злякався, що мама його буде лаяти за зіпсовану куртку, і припинив бійку. Після цього хлопчики не дружать.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 99 Питання 1. Чи згодні ви з назвою розповіді? А яку б ви запропонували назву? (Ко- лишні друзі) 2. Чиє поводження вам не сподобалося? 3. Які норми порушив Сашко? 4. Чи правильно вчинив Вітя? Відповідаючи на питання, учні доходять висновку про те, що Сашко порушив не тільки моральні правила, а й норми права, тобто закон. Але через те, що він неповнолітній, за нього несуть відповідальність батьки. Вітя теж почав битися, але він захищав людське достоїнство більш слаб- кого, Женьки. Женька в даній ситуації також виявився порушником моральних пра- вил, тому що пообіцяв і не дотримав слова. Але норм права він не пору- шував. У ч и т е л ь. А що, на вашу думку, краще: порушити норми моралі або норми права? Це кульмінація етичного діалогу. Стосовно цього питання учням необхідно надати можливість обов’яз- ково висловитися. При цьому за допомогою навідних запитань учителя учні повинні дійти висновку про те, що за порушення норм права тебе або твоїх батьків карає закон (суд), а за порушення моральних норм засудити себе зможеш тільки ти сам. Далі учні, використовуючи методику незакінченого речення, викону- ють завдання на 3 на С. 109 підручника. Читаючи притчу і виконуючи завдання № 4 на С. 109, учні роблять висновок про те, що той закон гарний, який має моральну основу, тобто створений для людей. Учні знайомляться з тлумаченням слів «звичай», «традиція», «норма права», «закон». У ч и т е л ь. Кожна людина зобов’язана виконувати закон. Але у лю- дини, крім обов’язків, є ще й права. Скажімо, ви всі користуєтеся правом здобувати безкоштовну освіту, але у вас є й обов’язок — добре учитися. У ч и т е л ь. А тепер розділимося на групи (завдання № 5 на С. 110) і словесно намалюємо місто, у якому люди забули слова, що позначають обов’язки: «зобов’язаний», «повинен», «слід», «потрібно». Люди цього міс- та пам’ятали тільки про свої права. Кожна група розповідає про своє місто. Учні доходять висновку, що місто, у якому є тільки права і немає обов’язків, існувати не може, тому що діти, маючи право ходити до школи, не будуть учитися; батьки не
100 Етика. 5 клас будуть зобов’язані годувати, вдягати і виховувати дітей; діти не будуть пі- клуватися про старших тощо... Права мають усі, але вони існують доти, доки їх поважають інші люди. У ч и т е л ь. Основним Законом нашої держави є Конституція Укра- їни (дітям демонструється примірник Конституції). Обов’язком кожного є не зазіхати на права і свободи, честь і достоїнство інших людей. Виконуючи завдання № 6 на С. 110 підручника, учні вчаться вислов- лювати власну думку і захищати свою позицію з питань, пов’язаних з по- рушенням прав інших людей. Учитель розповідає учням про те, що після 22.00 дітям без супроводу батьків не можна знаходитися на вулиці; що після 22.00 і до 7.00 ранку не можна у власній квартирі чинити галас, робити ремонт, тому що це зава- жає сусідам. Ремонт без згоди сусідів також починати не можна. Паління в навчальних закладах і громадських місцях заборонено. Як ви думаєте, навіщо вводяться такі обмеження? (Для того, щоб наші дії не заважали оточуючим людям.) У ч и т е л ь. Чи можна сказати, що і традиції, і звичаї, і мораль, і за- кон захищають права людей і вимагають від усіх поважати права і досто- їнство кожної людини? Міркування учнів стосовно цього питання є розв’язкою етичного ді- алогу. Вдома учні читають оповідання «Хлопці розважаються» і відповідають на питання до нього на С. 111. УРОК 19. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ГРОМАДЯНИНОМ СВОЄЇ ДЕРЖАВИ Логіка розкриття теми: • коли людина бере участь у подіях, пов’язаних з життям країни, вона є її громадянином, і про це потрібно пам’ятати завжди; • бути сином або дочкою своєї країни означає робити все для її процві- тання; • бути громадянином означає бути відповідальним за долю країни; • під громадянськістю розуміється уміння берегти свою країну; • кожна людина зобов’язана виконувати свій громадянський обов’я- зок; • у громадян України є обов’язок любити країну, захищати її, поважати її символи, культуру, мову, традиції;
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 101 • справжній громадянин наділений не тільки громадянськими якостя- ми, але й громадянськими почуттями: почуттям любові, відповідаль- ності, причетності, гордості за свою країну, провини; • п’ятикласники можуть теж виконати свій громадянський обов’язок: берегти природу, шанувати традиції, символи, культуру і т. ін.; • не обов’язково бути дорослим, щоб виявити свої громадянські по- чуття. На початку уроку розглядаємо малюнок на С. 12, читаємо текст і від- повідаємо на питання, поміщені в завданні 1. Розібравшись у державних символах України, діти згадують традиції, пов’язані з ними. У ч и т е л ь. Скажіть, коли ви берете участь у подіях, присвячених жит- тю нашої країни, чи замислюєтеся ви над тим, що ви громадяни України? Це зав’язка етичного діалогу. Після міркувань дітей, учитель їх запитує: «А чи завжди про це пови- нна пам’ятати про те, що вона є сином або дочкою своєї країни, потріб- но пам’ятати? Чому?». Діти доходять висновку, що людина завжди а отже, зобов’язана зробити все для процвітання своєї громади. У ч и т е л ь. А який зміст ви вкладаєте в слово «громадянин»? Діти доходять висновку, що бути громадянином — це означає відпо- відальність за долю країни. У ч и т е л ь. А як співвідносяться слова «громадянин» і «громадян- ськість»? Діти доходять висновку, що під громадянськістю ми розуміємо умін- ня берегти свою країну. Виконуючи завдання № 3 на С. 113, учні, працюють з «уявним» мікро- фоном і наводять приклади громадянськості. У ч и т е л ь. Прослухайте оповідання В. Сухомлинського «Людина, що буде вічно ходити по своїй землі і вічно дивитися в землю». ЛЮДИНА, ЩО БУДЕ ВІЧНО ХОДИТИ ПО СВОЇЙ ЗЕМЛІ І ВІЧНО ДИВИТИСЯ В ЗЕМЛЮ Йшов жорстокий бій за нашу землю рідну. Боровся в цьому бою з во- рогами молодий солдат. Командир наказав йому зв’язати кілька гранат і кинути їх під ворожий танк, що наближався до наших позицій. Зв’язав молодий солдат гранати, поповз у чисте поле. Коли наблизився ворожий танк, солдат подумав, що в нього не ви- стачить мужності. Страх скував його душу і тіло, і він пролежав на землі, а танк пішов на наші окопи.
102 Етика. 5 клас Почув молодий солдат розриви снарядів і кулеметів. Ганебно біг він з поля бою. Ворожа куля ранила його в спину. Довго біг — полями і луга- ми, лісами і нивами. Довкола нього стогнала рідна земля, поневолена во- рогом. Темною ніччю прийшов він до рідної домівки. Вийшла з будинку мати, обійняла сина, пригорнула до грудей, заплакала. Аж ось побачила вона, що поранено сина в спину. — Чому ти поранений у спину? — запитала мати, відсторонюючи сина від грудей. Син мовчав. Він нахилив голову, опустив очі додолу і не міг підвес- ти їх. — Ти боягуз,— сказала мати.— Проклинаю тебе. Йди і будь вічним блу- качем. Вічно ходи по землі і вічно дивися в землю. Застогнав син, проклятий матір’ю, і пішов від рідної домівки. Так і ходить він по рідній землі, нахиливши голову, і дивиться в зем- лю. Ходить і буде вічно ходити з нахиленою головою. Люди відвертаються від нього, діти скрикують від страху, побачивши його згорблену спину. Ніколи не прийме його рідна земля, тому що він зрадив її. Така доля боягуза і зрадника. Питання 1. Чому мати прокляла свого сина? 2. Яке покарання чекало молодого солдата? 3. Який обв’язок він не виконав? Учні доходять висновку, що молодий солдат не виконав громадян- ського обов’язку. У ч и т е л ь. А який громадянський обов’язок не виконав молодий солдат? (Обов’язок захищати батьківщину. «Обов’язок» і «зобов’язаний» — однокореневі слова.) У ч и т е л ь. А які обов’язки є у громадян України? (Любити країну, захищати її, поважати її символи, культуру, мову, традиції.) У ч и т е л ь. Справжній громадянин наділений не тільки громадян- ськими якостями, але й громадянськими почуттями. Як ви думаєте, про які громадянські почуття йде мова? (Ці почуття не дають можливості бути байдужими до проблем країни, людей: почуття любові, почуття відповідаль- ності, почуття причетності, гордості, провини.) Далі учні виконують завдання № 4 на С. 114 підручника, що дозволить поглибити поняття «громадянські почуття».
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 103 У ч и т е л ь. Ви вже можете дати визначення словам «громадянин», «громадянськість», перелічити громадянські якості і почуття. Але ви тіль- ки п’ятикласники. Як же на ділі ми можемо виявити свої громадянські якості й почуття? Це кульмінація етичного діалогу. Учитель дає на клас 9 аркушів паперу, складених вдвічі і скріплених так, щоб не було видно, що усередині. Учням пропонується розділитися на групи і написати зовні на цих листках, як можна в 10–12 років вияви- ти свій громадянський обов’язок. Учні пишуть, що можна здати макулатуру, не палити листя, не сміти- ти, не знищувати дерева, прибирати вулиці, на яких живемо, і т. ін. У міру того, як кожна група читає написане, учитель знімає скріпки, і на кожному листі з’являється по одній літері, з яких складається сло- во – громадянин. У ч и т е л ь. Виявляється, не обов’язково бути дорослим, щоб проя- вити свої громадянські якості і почуття. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні виконують завдання 6 і 7 на С. 115 підручника. УРОК 20. З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ДОСКОНАЛІСТЬ ЛЮДИНИ? Логіка розкриття теми: • погане в собі необхідно викорінювати, а гарне — удосконалювати; • удосконалювати свої кращі якості необхідно для того, щоб мирно спів- існувати з іншими людьми, у яких є свої погляди й інтереси; • кращі людські якості необхідно помножити на знання про те, як по- водитися в суспільстві; • етикет не дозволяє нам бути грубими, агресивними тощо, але знання правил етикету ще не робить людину пристойною; • в основі пристойності — поважне ставлення до інших людей, помно- жене на гарні манери; • людина пристойна завжди прогнозує свої вчинки, щоб вони не ви- явилися непристойними для інших людей; • завжди необхідно користуватися «золотим правилом моральності»; • сучасний етикет заснований на людяності й справедливості. Учитель пропонує розглянути малюнок на С. 117, прочитати текст і відповісти на питання завдання № 1.
104 Етика. 5 клас У ч и т е л ь. Який ви зміст вкладаєте в дієслово «удосконалюватися»? Кожний з вас нехай напише, що б ви хотіли у собі удосконалити, зміни- ти на краще. Це зав’язка етичного діалогу. Потім діти читають, що вони хотіли б у собі удосконалити. У ч и т е л ь. Запишіть на листочках із зошита все те погане, що б ви хотіли у собі знищити. Учитель збирає ці листочки, не читаючи. Заздале- гідь він попереджає, що те, що напишуть діти, ніхто не побачить. Зібравши листочки, учитель їх складає на металевий піднос і спалює, якщо дозво- ляють правила протипожежної безпеки (перед відкритим вікном, напри- клад). В іншому випадку їх можна порвати на дрібні шматочки і викину- ти в сміття. Цей прийом дає можливість усвідомити, що все погане мож- на знищити, викорінити. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, навіщо нам треба себе удосконалювати? Можливо, нам і так добре? Це кульмінація діалогу. Учні доходять висновку, що ми в цьому світі не одні і постійно співіс- нуємо з різними людьми, у яких є свої погляди, інтереси... Якщо ми буде- мо удосконалювати свої кращі якості, нам легше буде формувати взаєми- ни з різними людьми, тому що ми будемо терпимі до їхніх недоліків, ми- лосердні, жалісливі і т. ін., що природно проявиться й у нашій зовнішній поведінці. Іншими словами, ми наші кращі людські почуття помножимо на знання, як поводитися в тій або іншій ситуації. Далі учні виконують завдання № 2 на С. 118–119. Виконання завдання 3 закінчується міркуванням над питанням «Чи потрібні сучасній людині правила етикету?» У ч и т е л ь. Німецький філософ Шопенгауер назвав етикет «наморд- ником, надягнутим на людину». Як ви розумієте ці слова? Чи не обмежує етикет наших свобод — хочемо, але не можемо? Учні доходять висновку, що етикет не дозволяє нам бути грубим, агре- сивним, дратівливим стосовно інших людей, але це не означає обмежен- ня свобод, тому що свобода людини насамперед виявляється у свободі ви- бору: будеш грубим — тебе не будуть поважати; будеш доброзичливим — люди до тебе будуть доброзичливо ставитися. Виконуючи завдання № 4 на С. 119, учні одержують уявлення про при- стойність. Учні доходять висновку, що знання правил етикету ще не ро- бить людину пристойною. В основі пристойності — поважне ставлення до інших людей, помножене на гарні манери.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 105 Виконуючи завдання 5 на С. 119–120 підручника, учні намагаються оцінити ситуації як пристойні або непристойні. Після обговорення ситуацій учні роблять висновок, що пристойна по- ведінка відповідає правилам ввічливості і прогнозує вчинки, які не будуть неприємними для оточуючих. У ч и т е л ь. Щоб не помилитися у своїх учинках, користуйтеся «зо- лотим правилом моральності». Давайте його згадаємо: «Вчиняй стосовно іншого так, як ти хотів би, щоб він вчинив стосовно тебе». Виконуючи завдання 6 на С. 122, учні придумують або згадують істо- рії, у яких допомагає «золоте правило моральності». Виконання завдання 7 на С. 122 переконує учнів у думці, що сучасний етикет заснований на моральних правилах, таких, як людяність і справед- ливість. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні читають оповідання В. Сухомлинського «Горбата» і відпо- відають на питання. Закріплення матеріалу і тематичне оцінювання здійснюється за під- ручником (уроки 21–22). Матеріали для вчителя до уроків 23–35 Уроки 23–26 присвячені формуванню комунікативних компетенцій учнів. Мовний етикет — один з найважливіших елементів людської культу- ри. У кожній мові існують певні етикетні засоби. На уроках необхідно ство- рити умови для оволодіння учнями етикетними засобами мови. Етикетне поводження має різні прояви, з якими необхідно познайомити учнів. Мовний етикет не існує сам по собі, він супроводжується етикетним поводженням, не пов’язаним з мовою: кивок голови, уклін, посмішка і т. ін. Але головне — необхідно навчити дітей тонко відчувати відтінки сво- го і чужого поводження. У спілкуванні часто використовуються словесні і несловесні засоби, тож дуже важливо навчити учнів визначати зміст цих знаків, тому що не завжди вони розуміються однозначно (наприклад, підморгування). Людину необхідно вчити говорити, щоб вона змогла жити серед лю- дей. Але при цьому необхідно пам’ятати про те, що будь-яке наше сло- во, звертання може бути забарвлено різними, іноді протилежними
106 Етика. 5 клас почуттями, — як доброзичливістю, так ненавистю. Якщо наші почуття добрі, ми одержуємо відповідні почуття, і спілкування відбувається. Дотримання норм мовного етикету дуже важливе для встановлення різноманітних контактів з оточуючими. А для цього необхідно навчитися бути уважними до людей . З метою формування мовної культури вчитель на уроках може вико- ристовувати всілякі мовні ситуації, тести, рольові й ситуативні ігри, гру- пову і парну роботу і постійно при цьому пам’ятати: нашою задачею є не навчити мовних етикетних формул, а переконати учнів у тому, що голо- вним способом застосування етикетних правил є ввічливість. «Ніщо не об- ходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість». (Мі- гель Сервантес де Сааведра) УРОК 23. ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ В СПІЛКУВАННІ Логіка розкриття теми: • у житті кожної людини трапляються ситуації, коли вона постає перед вибором, вимовляти або не вимовляти ввічливі слова й які; • звертання до людей без уживання ввічливих слів ображає їх і ставить у принизливе становище; • словами «спасибі», «будь ласка» та ін. ми виражаємо повагу до людей, з якими спілкуємося; • слово, недобре й глузливе, може завдати шкоди більше, ніж фізичне насильство; • одних увічливих слів недостатньо, потрібно дуже тонко вміти відчува- ти настрій іншої людини; • брутальністю можна вважати не тільки наявність грубих сов, але й від- сутність увічливих; • задоволення від спілкування можливе лише у випадку обопільного увіч- ливого ставлення одне до одного; • слово не повинне розходитися у людини зі справою; • в основі спілкування — доброзичливе, поважне ставлення до інших. Вивчення теми почнемо з невеликого тесту. У ч и т е л ь. Давайте перевіримо, чи часто ми використовуємо звер- тання «Будьте ласкаві...», «Будьте люб’язні...», «Вибачте, будь ласка...» тощо. Запишіть, будь ласка в зошит: 1. Скільки разів на день, кому і для чого ви сказали «спасибі»? 2. Скільки разів і для чого ви сказали «будь ласка»?
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 107 У ч и т е л ь. Дуже добре, якщо в кожного за день таких випадків і си- туацій було кілька, але деякі не можуть їх згадати. Як ви думаєте, чому? Це зав’язка етичного діалогу. Діти міркують і доходять висновку про те, що, напевно, такі випадки траплялися, але ми їх не використовували для того, щоб вимовляти сло- ва «спасибі», «будь ласка». У ч и т е л ь. А чи настільки вже важливі ці слова? Можливо, без них швидше щось вирішується і не треба витрачати на них час? Ось послухай- те, будь ласка, діалог між п’ятикласниками. — Дай олівець. — На. — Не той, дай червоний. — На. — Тепер дай коричневий. Що, не бачиш, червоний мені вже не по- трібний. — ... У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому дитина не отримала відповіді? Діти доходять висновку, що подібне звертання ображає і ставить лю- дину в принизливе становище. У ч и т е л ь. Спробуємо розіграти дану сценку. Що б ви у ній зміни- ли? Які б ви слова використовували? Бажаючі розігрують ситуації. У ч и т е л ь. Так вам подобається більше? А чому? Учні говорять про те, що, вживаючи слова «спасибі», «будь ласка», ми у такий спосіб виражаємо повагу до інших людей. У ч и т е л ь. А невже одне якесь слово так багато значить у нашому житті? Давайте послухаємо оповідання Миколи Колцуняка «Насмішливе слово» . НАСМІШЛИВЕ СЛОВО (Байка з народних вуст) Давно се діялось. Побачив один чоловік у лісі огрядного оленя, довго любувався він красою оленя, аж той в кінці запримітив чоловіка і зрадів, бо вже здавна мріяв розпитати в когось про свою вроду. Олень наблизився до чоловіка, став перед ним і питає: — Чи гарний я? — Якби не куций! — сказав чоловік.
108 Етика. 5 клас Олень затремтів з досади і каже: — Зроби мені сокирою рану поміж рогами,— і пригнув голову до чо- ловіка. Сей вагався, та, врешті, цюкнув сокирою рогатого, й одразу бриз- нула кров косицею аж до половини високих дерев. — Дякую тобі за послугу,— сказавши поранений,— за рік прийди на те саме місце, щось цікавого покажу тобі і скажу. Сказав він і погнався в гущаки, залишаючи за собою кривавий слід. Через рік чекає чоловік на оленя, але вже з рушницею в руці, бо боявся помсти оленя. Невдовзі надбіг олень, поклонився чоловікові й каже: — Подивися, чи рана від твоєї сокири загоїлась.— Сказав і нахилив го- лову перед чоловіком. Тремтячи, оглянув чоловік поранене місце і каже: — Загоїлась, і лиш маленький шрам по собі залишила. — Бачиш,— промовив, зітхаючи, олень,— рана від сокири за рік за- гоїлась, але рана, що мені в серці зробило твоє насмішливе слово, не за- гоїться ніколи. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому рана від глузливого слова ніколи не загоїться? Учні доходять висновку про те, що слова можуть ранити болючіше від сокири, тому що людина подібні моменти дуже сильно переживає, вони викликають у неї неприємні відчуття, а тому вона їх довго пам’ятає. Сло- во має магічну силу. Разом зі словом ми передаємо людині добро і зло, на нього спрямоване. У ч и т е л ь. А чи достатньо знати ввічливі слова й у потрібний момент їх уживати? Для того, щоб відповісти на це питання, розглянемо малюнок на С. 128, а потім відповімо на питання. Чому ж у даній ситуації непра- вильно витлумачене слово допомогло уникнути конфлікту? Учні доходять висновку, що хлопчик вчасно розрядив обстановку, яка загострилася. І розрядив він її жартом. Виходить, одних слів недостатньо. Потрібно вміти дуже тонко відчувати настрій інших людей. А для цього необхідні знання. Читаючи статтю «Що таке культура спілкування і мовний етикет» на С. 129–130 підручника, виконуючи завдання 2 на С. 129, учні засвоюють такі поняття, як «норми спілкування», «комунікативні ситуації», «спілку- вання», «мовний етикет». Для того, щоб потренуватися у формулах мовного етикету, учні вико- нують завдання № 3 на С. 130. У ч и т е л ь. Мудреці, що мають життєвий досвід, радять: «Проковт- ни зле слово!». Як ви розумієте пораду мудреців?
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 109 Діти доходять висновку про те, що злих слів у спілкуванні з іншими людьми необхідно уникати . У ч и т е л ь. Але дівчинка, діалог якої з бабусею я вам зараз прочи- таю, не вживає злих слів. — Ба! Обідати! І скоріше! Хліба! Ба! Неси компот! Ложку дай! Усе! Мене немає! У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи можна це назвати діалогом? (Ні) Як почуває себе бабуся в цей момент? (Вона відчуває образу, адже вона намагалася догодити онучці і заслуговує на поважне ставлення до себе.) У ч и т е л ь. Але ж дівчинка не вимовляла брутальних слів? Учні говорять про те, що брутальність виявляється вже в тих мовних формулах, які застосувала дівчинка. Брутальністю може бути не тільки на- явність брутальних слів, але й відсутність увічливих. У ч и т е л ь. Давайте виправимо ситуацію. Учні розігрують сценку. У ч и т е л ь. Сподіваюся, ніхто з вас не поводиться зі старшими так, як ця дівчинка. Але, якби дівчинка побачила, як це можна зробити, вона обов’язково б виправилася. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, коли спілкування приносить задо- волення: тоді, коли ви вживаєте в спілкуванні ввічливі слова чи коли до вас звертаються, використовуючи в мові ввічливі слова? Це кульмінація етичного діалогу. Учні міркують, наводять приклади з власного життя, доходять до дум- ки про те, що задоволення від спілкування можливе лише у випадку обо- пільного поважного ставлення одне до одного. У ч и т е л ь.Щобспілкуваннябулообопільноприємним,необхідновра- ховувати рекомендації для мовця і для слухача (завдання 3–4 на С. 131). Учитель пропонує прочитати вірш «Балакуни» (завдання № 6 на С. 132) і «Вовки» (завдання 7 на С. 132) і відповісти на запитання: — Чому не поважають пустобрехів і брехунів? Учні доходять висновку про те, що в людини слово не повинне роз- ходитися зі справою. Урок закінчується тим, що учні, працюючи в групах, складають пра- вила ввічливого спілкування так, щоб три з них формулювалися запереч- ними реченнями, три — стверджувальними (С. 133). Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні складають казку про те, як брехлива сорока стала найправ- дивішим птахом у лісі (С. 133).
110 Етика. 5 клас УРОК 24. У ЧОМУ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ УМІННЯ КОРИСТУВАТИСЯ МОВНИМ ЕТИКЕТОМ? Логіка розкриття теми: • необхідно уміти використовувати в мові мовні формули, у яких міс- титься відмова; • у той же час увічливі слова ми іноді вимовляємо в недоречних для цьо- го ситуаціях, і тоді вони звучать образливо або безглуздо; • необхідно завжди враховувати адресата мови, ситуацію спілкування і темп, які можуть бути доречними або недоречними в розмові; • мова й мовлення повинні бути зрозумілі, тільки тоді співрозмовники можуть зрозуміти одне одного; • мовні формули, які ми вибираємо, повинні відповідати ситуації спіл- кування; вибираючи їх, необхідно враховувати особу співрозмовника; теми повинні бути зрозумілі і приємні співрозмовникові; • щастя — це коли тебе розуміють. На початку вивчення теми вчитель пропонує учням розглянути малю- нок, відповісти на питання на С. 134–135 підручника. У ч и т е л ь. Чи потрібно вміти говорити «ні»? (Так, тому що трапля- ються ситуації, коли краще сказати «ні», ніж «так».) Це зав’язка етичного діалогу. У ч и т е л ь. А в якій формі може звучати відмова? Запропонуйте ці форми. Учні пропонують різні варіанти відмови. У ч и т е л ь. Ми знаємо ввічливі словесні форми, але виникають си- туації, коли... Учитель читає. Побачив Миколка Сашка, підійшов до нього і каже: — Чи не будете Ви настільки люб’язні, вельмишановний пане, відпо- вісти мені, що нам задали з найбільшої з наук математики? Мені незручно про це Вас запитувати, я дуже засмучений, боюся, що я Вас образив своїм проханням, але я, ще раз прошу вибачення, забув записати домашнє за- вдання. Я не хотів Вас скривдити. Очманілий Сашко витріщив очі і нічого не міг відповісти Миколці. У ч и т е л ь. Чому ця ситуація виглядає безглуздою? Учні доходять висновку про те, що ввічливі слова можна вимовити в ситуації, яка для них недоречна, а тому для людей це буде звучати як об- раза або безглуздість. Тому завжди потрібно враховувати адресата мови, ситуацію, у якій відбувається спілкування, і теми, на які можна говорити з тією або іншою людиною.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 111 Про це — стаття на С. 135 «Коли “чарівні слова” здобувають силу». Виконуючи завдання 2 на С. 135, учні вправляються у виборі ввічливих словесних формул. У ч и т е л ь. Кожен народ уживає свої словесні формули. Докладні- ше ми про це дізнаємося, коли прочитаємо на С. 136 статтю «Як вибра- ти доречне слово». Виконання завдання № 3 на С. 136–137 дозволить учням повправля- тися в складанні діалогів з використанням етикетних прикметників. Далі можна виконати завдання 4, 5, 6, 7 на С. 137–138, що також до- зволять учням потренуватися у виборі мовних етикетних формул. У ч и т е л ь. Наша мова — універсальний засіб передачі інформації. Для того, щоб інформація була прийнята і перероблена співрозмовником, мова й мовлення повинні бути зрозумілі. Якщо вони не зрозумілі, тоді не- можливе спілкування між людьми — вони перестають розуміти одне одного. А можливо, праві ті, хто вважає, що щастя — це коли тебе розуміють? Це кульмінація етичного діалогу. Згадаємо міні-фільм із сатиричного кіножурналу «Єралаш» ...У кадрі звичайний ліфт. Ліфт піднімається угору. У кабіні — літній мешканець будинку і юний громадянин. Старший ставить молодшому запитання: — Як справи? Питання поставлене. Воно зрозуміле. Отже, між супутниками може виникнути спілкування, у процесі якого буде отримана інформація... Ось «інформація» уже починає надходити. Питання: «Як справи?» — викликало цілий потік «інформації». — У, справи моща. Ща один фітіль таке зморозив. Підкочується до шке- та. Дай, говорить, велік поганяти! Сів і почухрав. Аж тут училка. А він ну випендрюватися. Рукавицю роззявив. Та як дерябнеться. Сам з фінгалом. Училка ледве не з котушок, а велік гикнувся. Во ржачка! Кльово, так? — А що, там кінь був? Це питання старшого свідчить, що обсяг отриманої ним інформації поки що дорівнює нулю... — Який кінь? Це питання юного співрозмовника свідчить, що вони зараз говорять «різними мовами»... Але у старшого потреба розібратися, зрозуміти і переробити «потік ін- формації» наростає. — Давай усе спочатку,— пропонує він. — Ну давайте. І чого ви не зрозуміли?! Виходить один фітіль...
112 Етика. 5 клас — Без свічки? — Без. — А що ж це за фітіль? — Ну, хлопець один, довгий, підкотив до шкета... — Він на чому підкотив, на велосипеді? — Та ні, велосипед у шкета був. — У якого шкета? — Ну, шибздик один. Ви його знаєте, ходить тут, ось з таким шнобе- лем. — З ким, з ким? — Так не з ким, а з чим. Ніс у нього у вигляді шнобеля. Ну от, каже, дай велік поганяти. Сів і почухав. — У нього що, чесалося що-небудь? — Та ні, попиляв він. — Ну й як, розпиляв? — Що розпиляв? — Ну, велік? — Чим? — Ну, цим самим, шнобелем. — Та ні, шнобель у шкета був. А у фітіля фінгал, йому бзік у голову вда- рив, він і став кочевряжитися. Рукавицю роззявив, от і дерябнувся. — А чому рукавиця, він що, узимку дерябнувся? — Так не було там ніякої зими, там училка була. — Учителька, ти хочеш сказати? — Ну так, з фінгалом, тобто з веліком, ні, з котушками. Але ж велік гикнувся. — Як гикнувся? — А так — накрився. На дрібні шматочки. Тепер зрозуміло? — Зрозуміло! — сказав старший. — Чому співрозмовники одне одного не зрозуміли? Міркуючи над цим питанням, учні доходять висновку про те, що ро- зуміння неможливе без урахування ситуації спілкування, особи співроз- мовника, теми спілкування. А тому мовні формули, які ми вибираємо, по- винні цьому відповідати. Вдома учні читають оповідання М. Фролової «Восьме березня» (С. 139).
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 113 УРОК 25. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ, ДОЛАЮЧИ ВІДСТАНІ Логіка розкриття теми: • можна спілкуватися, долаючи відстані, але при цьому пам’ятати про правила телефонного етикету; • в основі телефонного етикету — ввічливе й доброзичливе ставлення до інших людей; • з різними людьми ми спілкуємося по-різному, але в будь-якому випад- ку ми демонструємо їм наше добре ставлення; • заборони тому й існують, що вони нас утримують від образливого або недоречного ставлення до інших людей; • іноді телефонний дзвоник недоречний: необхідно бути особисто при- сутнім; • виникають ситуації, коли краще спілкуватися за допомогою листу- вання; • в основі телефонного дзвоника і листування — поважне і добре став- лення до інших людей. Розгляд теми починається з обговорення ситуацій, зображених на малюнку на С. 141 підручника. Відповідаючи на питання завдання 1 на С. 141, учні доходять висновку про те, що співрозмовникові цікаві всі теми, отже, не потрібно занадто довго займати телефон. Телефонна розмова по- винна бути короткою. У ч и т е л ь. Скажіть, чи однаково ви будете розмовляти зі знайомими і незнайомими людьми? Учні говорять, що з незнайомими людьми ми говоримо більш стри- мано. Розробіть рекомендації для тих, хто спілкується по телефону. Учні скла- дають рекомендації, потім проводять самокорекцію, користуючись пора- дами телефонним співрозмовникам, розміщеними на С. 142. У ч и т е л ь. Чи відомо вам, що телефон («теле» — далеко, «фон» — звук) з’явився наприкінці ХІХ століття? Ми вже давно звикли до нього, проте чи освоїли його, давайте перевіримо. Це зав’язка етичного діалогу. Питання 1. Коли телефонувати вважається непристойним? 2. Чи є часові межі для телефонного дзвоника? 3. Чи завжди потрібні ввічливі слова в телефонній розмові? 4. Коли не можна обійтися без дзвоника по телефону? 5. Чи можна турбувати сусідів, що мають телефон?
114 Етика. 5 клас Пам’ятка Перш ніж набрати номер, подумайте: 1. Чи буде ваш дзвоник приємний? 2. Чи не стурбуємо ми того, кому телефонуємо? 3. Чи заслуговує справа, стосовно якої ми телефонуємо, на те, щоб зара- ди неї турбувати? Виконання завдань 2, 3, 4, 5, 6 на С. 142–143 допоможе учням повправ- лятися в дотриманні телефонного етикету. У ч и т е л ь. Якщо у людини трапилося нещастя, то висловлювати співчуття по телефону не зовсім доречно. Необхідно особистою присут- ністю продемонструвати своє співчуття. Але скажіть, будь ласка, чи завжди ви раді телефонному дзвоникові? Чи можете ви, скажімо, примиритися по телефону? Це кульмінація етичного діалогу. Учні доходять висновку, що важливі не факт телефонного дзвоника або його відсутність, а наше ставлення до людини. У ч и т е л ь. Чи хотіли б ви від близьких людей одержати поздоров- лення по телефону? (Ні) У ч и т е л ь. Якщо відстань велика, ми можемо писати листа. А чи вмієте ви їх писати? Виконання завдань 7, 8, 9, 10, 11 на С. 144–145 допомагає учням вправ- лятися в етикетних правилах. Наприкінці уроку учням пропонується ви- робити правила, якими користується культурна людина. Вони можуть бути такими: 1. Відповісти на отриманого листа ви повинні не пізніше, ніж через 5–7 днів після його одержання. 2. Не пишіть на брудному папері. 3. Лист починається зі звертання: «Здраствуй», «Добрий день...», «Доро- гий...» і т. ін. 4. Близькій людині можна писати, застосовуючи ті вирази, які ви звик- ли вживати під час спілкування з нею. Людині малознайомій пишіть стримано. 5. Закінчуйте листа побажанням здоров’я, успіхів або виразами «Щас- ливо», «На все добре». 6. Якщо ви випадково забули написати про щось, можете це додати піс- ля підпису, поставивши латинські букви P. S., що означає «після на- писаного». 7. Ніколи не вживайте шаблонних виразів типу «Лети з привітом — по- вернися з відповіддю», «Чекаю відповіді, як соловей літа».
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 115 У ч и т е л ь. А що найголовніше можна виділити в телефонній роз- мові і при написанні листа? Учні доходять висновку, що найголовніше — це повага й поважне став- лення до людини, з якою спілкуєшся по телефону або за допомогою лис- тування. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні дізнаються, як оформити листа, присланого по мережі Ін- тернет (С. 146). УРОК 26. ЩО МОЖНА ПРОЧИТАТИ В ПОГЛЯДІ? Логіка розкриття теми: • очі — це дзеркало душі; • необхідно враховувати особливості немовних засобів спілкування різ- них народів, щоб не помилитися в тому, як людина до тебе ставиться; • необхідно знати і розуміти різні відтінки людського погляду; • крім мови слів і мови поглядів, існує мова жестів; • жести бувають пристойні і непристойні; • іноді можна обійтися без слів і жестів за допомогою доброзичливої по- смішки; • посмішку потрібно відрізняти від усмішки; • міміка, жести, так само, як і очі, що є дзеркалом нашої душі, — це лише зовнішній прояв нашої внутрішньої сутності, нашого істинного став- лення до співрозмовника. У ч и т е л ь. Дуже часто говорять, що очі — це дзеркало душі. Як ви розумієте цей вислів? Учні говорять про те, що тільки очі можуть свідчити про щирість лю- дини, незалежно від того, що й як вона говорить. Учитель пропонує учням розглянути малюнки на С. 147–148 і відпо- вісти на питання завдання 1 на С. 148. Учні доходять думки, що іноді слова свідчать про одне, а вираз очей говорить про інше. У ч и т е л ь. Чи бували ви в таких ситуаціях? Це зав’язка етичного діалогу У ч и т е л ь. А що ми хочемо побачити в очах співрозмовника? (По- бачити, як він дійсно до нас ставиться.) Але не в усіх країнах погляди тлумачаться однаково. Про це ви дізна- єтеся, виконавши завдання № 2 на С. 148–149. Виконуючи завдання 3 на С. 149 підручника, ми потренуємося з вами зображувати різні погляди. А навіщо це нам потрібно? (Щоб не помилити- ся щодо того, як до нас ставляться інші люди.)
116 Етика. 5 клас Виконання вправ 4, 5, 6 на С. 149 допоможе учням засвоїти різні ню- анси людського погляду. Учні роблять висновок про те, що погляд є свідченням справжнього ставлення до людини. У ч и т е л ь. Крім мови слів і мови поглядів, існує також мова жестів. Вивчивши статтю «Коли жести бувають красномовніше від слів» на С. 149–150, учні знайомляться з культурою жесту. Учні виконують завдання 7, 8 на С. 151. У ч и т е л ь. А чи можна обійтися без слів і жестів? Це кульмінація етичного діалогу. Учні доходять висновку, що доброзичлива посмішка замінює слова і жести. Вона свідчить про добре ставлення людини до тебе. У ч и т е л ь. А чим відрізняється посмішка від усмішки? (Усмішка бу- ває іронічна, глузлива; а посмішка — доброзичлива.) У ч и т е л ь. Чому ми, спеціально не навчаючись міміки і жестику- лювання, завжди безпомилково ними виражаємо наше ставлення до ін- ших? Учні доходять висновку, що міміка і жести, як і очі, — це усього лише зовнішній прояв нашого внутрішнього (істинного) ставлення до людей. Вдома учні читають уривок з повісті Всеволода Нестайка «Тореодори з Васюківки» на С. 151–152 підручника. УРОКИ 27–28. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ОДЯГНЕНИМ ДОРЕЧНО? Логіка розкриття теми: • одяг — не головний, але дуже важливий елемент людської індивіду- альності; • одяг підкреслює особливості характеру кожної людини; • добре, коли одяг підкреслює і національну приналежність людини; • модно одягнена та людина, що має свій стиль; • стиль повинен відповідати зовнішності, характерові, смакам людини; • мода й етикет взаємозалежні; • головною етикетною нормою моди є відчуття міри в усьому; • колір одягу теж підкреслює нашу індивідуальність і настрій; • наш одяг не повинен ображати почуття інших людей. За наш одяг ін- шим не повинно бути соромно. Розглянемо малюнок на С. 153. У ч и т е л ь. Як ви розумієте вираз «Зустрічають за одягом, а прово- джають за розумом»?
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 117 Міркуючи, діти доходять висновку, що одяг — це не головний, але дуже важливий елемент індивідуальності людини. Читаючи статтю «Чому одяг є проявом індивідуальності» на С. 154, учні переконуються в тому, що одяг підкреслює особливості характеру. Виконуючи завдання 2, 3, 4, 5 на С. 154–155, учні вчаться підкреслю- вати за допомогою одягу свою індивідуальність, не забуваючи при цьому й про свою національну приналежність. У ч и т е л ь. А як ви розумієте вираз «вам пасує»? Учні доходять висновку про те, що одяг та його стиль повинні підкрес- лювати краще, що є в людині. Другий урок з цієї теми можна почати з демонстрації ділового одягу, що приготували діти, але при цьому вони повинні підкреслити свою ін- дивідуальність. Прочитавши статтю «Що таке мода і стиль» на С. 155–156, учні пере- конуються в тому, що модно одягненою слід вважати ту людину, яка має свій стиль. А стиль повинен відповідати зовнішності, характерові, сма- кам людини. У ч и т е л ь. А як, на ваш погляд, співвідносяться мода й етикет? Це кульмінація етичного діалогу. Учні доходять висновку, що головною нормою є дотримання в усьо- му міри. Щодо одягу ця міра виявляється в доречності, зручності, сполу- чуваності елементів одягу. Діти виконують завдання № 7 на С. 157. Виконавши завдання 8 на С. 157–158, учні дізнаються про символіку квітів українців. У ч и т е л ь. Так, дійсно, наш настрій нерідко асоціюється з квітами. А як ви думаєте, чи можна своїм одягом образити почуття оточуючих? На- ведіть приклади. Учні доходять висновку, що одяг людини не повинен викликати в оточу- ючих почуття незручності, сорому. Адже буває так, що на одяг якої-небудь людини соромно дивитися, оскільки це зачіпає наші моральні почуття. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні читають казку Ганса Христіана Андерсена «Нове вбран- ня короля». УРОК 29. ЯК СЛІД ПОВОДИТИСЯ В ДНІ СМУТКУ І СУМУ Урок не проводиться, якщо в когось з дітей напередодні або недавно вмер хтось із близьких. Урок проводиться спокійно. Краще, коли на цьо- му уроці застосовуватимуться бесіда і читання текстів.
118 Етика. 5 клас Логіка розкриття теми: • людині, яку спіткали недуга або горе, необхідно допомогти; • допомога виявляється в розраді, співпереживанні; • головне — не залишитися байдужим до чужого горя; • не завжди хворого можна відвідувати, інколи краще використовувати телефон або передати через близьких побажання скоріше видужати; • з людьми, що мають обмежені фізичні можливості або яких спіткало горе, потрібно поводитися тактовно; • такт як відчуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явища життя; • в основі жалобного етикету — уважне, чуйне ставлення до людей, яких спіткало горе; • вихована людина повинна виразити співчуття і прийти на допомогу, якщо її приймають близькі. Учитель пропонує розглянути малюнок на С. 162 і відповісти на пи- тання завдання 1. Далі учні, читаючи статтю «Що потрібно пам’ятати, відвідуючи хво- рого», доходять висновку про те, що людині необхідно допомогти, коли в неї трапилися горе або недуга. Допомога виявляється в різних формах: розраді, співпереживанні. Тут діє моральна норма: не залишитися байду- жим до чужого горя. У ч и т е ль. У яких випадках не можна відвідувати хворого? (Якщо у нього висока температура, інфекційне захворювання, якщо є протипока- зання лікаря або хворому неприємно вас бачити.) Тут може допомогти телефон. Виконуючи завдання 2, 3 на С. 164, учні можуть повправлятися, як поводитися в ситуаціях, коли потрібно продемонструвати хворому свою участь у його долі. Щоб учні відчули, як почувають себе люди з обмеженими фізичними можливостями, слід запропонувати їм виконати завдання 4 на С. 164. У ч и т е л ь. А як ми називаємо людину, яка делікатно, чемно, дотри- муючись відчуття міри, ставиться до інших людей? (Тактовна) У ч и т е л ь. Слова «тактовний» і «такт» — спільнокореневі. Такт — це відчуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ життя. Прожалобнийетикетдітидізнаються,читаючистаттю«Якіосновніпра- вила жалобного етикету» на С. 165 і виконуючи завдання № 5 на С. 166. У ч и т е л ь. Що покладено в основу жалобного етикету? Учні відповідають, що в основі жалобного етикету — уважне, чуйне ставлення до людей, яких спіткало горе.
Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики 119 Вихована людина повинна виразити співчуття, запропонувати свою допомогу. У ч и т е л ь. Як можна висловити співчуття людям, яких спіткало горі? (Потиском руки; близькі люди обіймають, цілують одне одного.) На С. 167 поміщені мовні формули, якими можна висловити співчут- тя людям, яких спіткало горе. Вдома учні читають оповідання Я. Стельмаха «Нахаба». УРОКИ 30–31. ЩО ТАКЕ ЕТИКЕТ ОСОБЛИВИХ ВИПАДКІВ? На цих уроках розглядаються різні випадки, що вимагають дотриман- ня визначених норм етикету, тому можна абсолютно у тій же послідовнос- ті використовувати матеріал підручника. Бажано розіграти якнайбільше ситуацій, у яких діти спробували б виявити етикетні норми. 1. Поводження під час торжеств Пам’ятка • Одяг підбирай відповідно до свята. • Будь пунктуальним. • Залиш свій поганий настрій вдома. • Спробуй перейнятися загальним настроєм свята. • Не заважай іншим. • З повагою і подякою стався до організаторів свята. Учитель може запропонувати виготовити запрошення на свято. Під час складання запрошення пам’ятай: • про звертання до того, кого запрошуєш; • про назву свята; • про місце, час, дату проведення свята; • про надання додаткових відомостей, що допоможуть запрошеному краще приготуватися до свята; • вислови особисті сподівання і бажання бачити того, кого запрошуєш; • підпишися під запрошенням. 2. Запрошення до танцю Пам’ятка • До незнайомої дівчини звертаються «Дозволь(те) тебе (Вас) запроси- ти»; до знайомого — «Давай потанцюємо». • Дівчинка повинна подякувати або чемно відмовитися. • Хлопчик після відмови повинен відійти і під час цього танцю іншу ді- вчинку не запрошувати.
120 Етика. 5 клас • Після танцю хлопчик має подякувати дівчинці і проводити її на те міс- це, звідки він її запросив. • Після танцю подякувати одне одному посмішкою і нахилом голови. Після ознайомлення з правилами учитель вмикає музику, і діти про- бують застосувати ці правила в дії. 3. У бібліотеці Пам’ятка • Поводися стримано, не галасуй, не розмовляй. • Не шаруди книгами і журналами. • Не вживай їжі. • Не виривай аркуші з книг. • Не підкреслюй у книгах речення, слова; не наслинюй пальця, пере- гортаючи сторінки. • Не роби в книгах позначок на полях. • Не винось книги з читального залу додому або за межі читального залу. • Не перемальовуй через копіювальний папір малюнки і креслення. • Узявши рідкісну книгу на абонементі, не тримай її занадто довго. • Не забувай, що навколо такі ж читачі, як і ти. 4. У магазині Діти самостійно складають пам’ятку, користуючись матеріалами під- ручника на С. 174–175, і розігрують ситуації «У магазині». 5. Свято в школі і вдома Поради щодо проведення свята учні читають на С. 175–176 підруч- ника. 6. Як дарувати і приймати подарунки Матеріали підручника на С. 176–177. Виконуючи завдання № 7 на С. 178, учні переконуються в тому, що лише гарні і добрі люди гідні дружби і любові. У подарунку головне не його ціна, а те тепло й турбота, яку ви пере- даєте людині. Вдома учні читають казку І. Калинця «Про дівчинку і квіти». Уроки 32–35 допомагають закріпити знання, отримані в процесі вивчен- ня теми, і провести тематичне оцінювання.
Розділ ІV АВТОРСЬКІ УРОКИ ЕТИКИ 4.1. ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ Варіант 1 Нехай добрим буде розум у вас, а серце розумним. С. Маршак Учитель показує четверокласникам стилізовану фігурку людини, ви- різану з паперу: — Як ви думаєте, діти, чи вихована це людина? Фігурка прикріплюється до дошки, від неї учитель креслить розбіжні промені і пропонує: — Давайте зробимо його гарним. Нехай кожний при- пише йому яка-небудь рису вихованої людини. Різноманітні достоїнства, обрані дітьми, учитель поєднує в групи за ознаками: уміння поводитися серед людей, ставлення до оточуючих; про- яв гігієнічних навичок, побутової культури. У результаті діти роблять висновок, що вихована людина — це той, хто вміє поводитися серед людей, хто чистий і охайний, у кого в усьому під- тримуються порядок і акуратність. Учитель підсумовує, що вихованість – така якість особистості, у якій органічно поєдналися етичні норми пово- дження і спілкування, культура зовнішності і побутова культура. Учитель підкреслює, що в основі вихованості як якості особистості за- кладений прояв поваги і доброго ставлення до людей. — Чому це важливо, щоб у взаєминах з людьми виявлялася повага до них і доброта? Звідповідейдітейучительробитьвисновок:оскількилюдинаживесеред людей, то вона повинна враховувати, як її вчинки позначаться на інших. Допомогти цьому може знання науки, з основами якої ми будемо з вами знайомитися на заняттях з етичної граматики. Етика (від грець. — вдача, звичай) — це наука, що вивчає закони (за- кономірності моралі, їхню дію в суспільстві.) Мораль (від лат. — моральний) — прояв морального ставлення лю- дини до навколишнього світу: батьківщини, людей, колективу, праці, природи, до самої себе.
122 Етика. 5 клас Як ви вважаєте, у повсякденному житті, у різних, часом дуже супе- речливих ситуаціях, чи легко знайти рішення, вихід, керуючись принци- пами моралі? А чому не легко? (Треба думати насамперед про інших.) – Виявляється, думаючи над своїми словами і вчинками, ми намагає- мося зрозуміти, як їх сприймуть інші. Напевне, тому С. Маршак, звертаю- чись до вас, діти, говорив: «Нехай добрим буде розум у вас, а серце розум- ним буде». Намагайтеся завжди пам’ятати ці слова письменника. — Спробуйте з позицій цього заклику знайти правильне рішення у та- ких ситуаціях: 1. В Олі за стіною жила літня сусідка. Вона часто скаржилася, що Оля грає на піаніно саме тоді, коли їй необхідно відпочити. — От противна, — говорила Оля, — щораз лягає спати о другій годи- ні дня. А для мене це найбільш зручний час. Чи має рацію Оля? 2. Дівчатка зібралися в театр і довго обговорювали, яке плаття кожна з них одягне. Тамара не обговорювала своє вбрання, а, замислившись, сказала: «Я не піду до театру». — Чому Тамара вирішила не йти в театр? (У неї не було красивої сукні.) — Що треба зробити дівчаткам, щоб Тамара пішла до театру? — Яких же висновків ми повинні дійти в результаті нашого заняття? Діти й учитель формулюють основні висновки, поняття етики і мо- ралі. Варіант 2 Заняття починається з відтворення в пам’яті учнів тих знань, що були отримані раніше. Повторення будується в ігровій формі. Учитель прикріплює до дошки дві стилізовані фігурки: чоловічу й жіночу. — Будемо вважати, діти, що обидві ці фігурки — виховані люди. Яки- ми ви їх собі уявляєте, згадуючи наші заняття? (Відповіді дітей можна оформити у вигляді конкурсу.) Підсумовуючи результати висловлень, важливо виділити такі групи ознак: уміння поводитися серед людей, ставлення до оточуючих. — Які якості цих людей ви б хотіли виділити як найбільш важливі для вихованої людини? (Діти записують ці якості у своїх зошитах або на лис- точках, а потім на прохання вчителя підкреслюють 5 найбільш важливих, на їх погляд.) Запитуючи в учнів, які якості вони підкреслили, учитель у процесі їх- ніх відповідей записує на дошці найбільш важливі моральні якості осо-
Розділ ІV. Авторські уроки етики 123 бистості: доброта, працьовитість, справедливість, чесність, увічливість, чуйність тощо. — Записані поняття, діти, визначають моральні якості людини. Як ви думаєте, чому вони називаються моральними? Тому що в них міс- титься те ставлення до оточуючих, яке повинне характеризувати люди- ну й визначати її поведінку. А як справедливо говорив німецький поет і мислитель Ґете: «Поведінка — це дзеркало, у якому кожний показує свій лик». Спробуйте з цього погляду пояснити, як ви розумієте такі моральні якості, як доброта, чуйність, делікатність. (Свої відповіді дітям пропонується записати.) Коли діти впораються із завданням, вихователь, класний керівник дає їм пояснення понять і просить порівняти, наскільки воно збігається з їх визначеннями. Доброта — це чуйність і делікатність стосовно іншого. Чуйність — уміння відгукнутися на переживання іншої людини, по- думки поставити себе на її місце. Тактовність — уміння побачити і зрозуміти стан іншої людини. Делікатність—уміннянепомітитичужогопромаху,незручності,помил- ки, фізичних недоліків, ненав’язливо допомогти в скрутному становищі. — Спробуйте запам’ятати значення цих визначень, щоб усвідомлено, з розумінням користуватися ними. — А які поняття будуть протилежними названим за значенням? (Злість, черствість, байдужість, безтактність) — Як можна назвати поведінку людини, що відповідає якостям, вира- женим у даних поняттях? (Аморальною) — Отже, в основі поведінки вихованої людини лежить прояв мораль- них якостей і відповідне їм моральне ставлення до оточуючих. Тому і ви- хованість у характеристиці людини є важливою моральною якістю. — Згадайте, яка головна ознака вихованості. (Прояв поваги і доброзич- ливого ставлення до людей) — От наші заняття і будуть допомагати нам ставати вихованими людь- ми, допомагати ростити в собі людину. Один з чудових російських поетів Василь Андрійович Жуковський якось образно висловився: «При думці великій, що я людина, завжди підношуся душею». Ці слова, діти, свідчать про усвідомлення великої відповідальності звання — «людина». «Людина — це звучить гордо», — вигукнув один з героїв творів О. М. Горького. А поет Едуардас Межелайтис стверджував: «Стати люди- ною — велика робота». Давайте ж і ми будемо багато працювати над со- бою, щоб гордо нести це звання — людина!
124 Етика. 5 клас Нехай кожний спробує уявити, яким у результаті такої роботи він ста- не в майбутньому. Спробуємо пофантазувати. Допоможе тут творча роз- повідь, під час якої ви й розкажете нам про свої уявлення. Творча розповідь У майбутньому я, звичайно, буду гарною людиною. Гарною, це зна- чить... Я буду працювати... На роботі я намагатимуся, щоб людям зі мною було... Адже для цього важливо пам’ятати про те, що... У мене буде родина. У родині мені б хотілося, щоб стосунки між усіма... Я прагнутиму зрозуміти кожного — і дорослого, і маленького, а у своїй по- ведінці з ними... Особливу турботу я буду виявляти про..., тому що... У мене, звичайно, будуть друзі, з якими я... Намагатимуся бути корисною людиною, свої обов’язки виконувати- му... А головне, до чого я буду прагнути в майбутньому, це — ... Після виконаної роботи вчитель робить паузу, пропонуючи дітям за- глибитися у зміст своєї розповіді, замислитися. Матеріал же цієї розпові- ді послужить педагогові для аналізу й вивчення дітей. Письменник пише: «Життя як подих — вдих, видих і знову вдих... Життя як дорога — підйом, спуск і знову підйом... Життя як море — штиль, шторм і знову штиль...» — Якими ж якостями в першу чергу треба володіти людині, щоб «гра- фік» її долі був максимально наближений до стрімко висхідної прямої? Про це в мене одного разу велася розмова з дітьми. М и х а й л о (гарячкує і жестикулює). — Сміливість! Тільки сміливість... Сміливість міста бере. Я що хочу сказати: якщо все обмірковувати, та зважувати, та перевіряти і так далі, швидко станеш старим... А коли чогось досягнеш? Коли жити будеш, а не існувати? К е ш а (глузливий, швидкий). — Мені, як усім, теж подобаються сміливі люди. Навіть дуже! Але хіба однією сміливістю можна усього досягти? Техніка затирає з усіх боків... Наука — сила. Батько в мене лікар, а математикою займається. А що? Так зі штучним серцем працювати? Воно ж машина!... Я думаю, настає час розуму. О с т а п (говорить повільно). — А негідники що, не бувають розумниками? Ще як бувають... Згадай- те історію... уважно згадайте... Скільки розумних негідників там наслідили. Жах! А життя повинне робитися кращим... Так? Виходить, усі надії поклада- ти тільки на розум — ризикована справа. Тим більше, що мозок можна на кі-
Розділ ІV. Авторські уроки етики 125 4.2. ВВІЧЛИВІСТЬ ЯК ОСНОВА ВИХОВАННЯ Ми почали з вами велику розмову про вихованість. — Чому треба прагнути бути вихованою людиною? (Щоб людям легко і приємно було з тобою.) — Що лежить в основі вихованості як якості особистості? (Повага і до- брозичливість до людей) — А як ви вважаєте, що в першу чергу відрізняє виховану людину? (Ввічливість) У чому ж виявляється ввічливість? Відповіді дітей учитель групує за такими ознаками: слова, вчинки, зов- нішні прояви, що характеризують добре ставлення до людей. У висновках учитель підкреслює, що вихованість людини характеризує певні ознаки ввічливості, які не вичерпуються тільки повсякденними ввічливими сло- вами. Поняття ввічливості глибше. До ХVІ століття слово «вежа» означало «знавець», той, хто знає правила пристойності, загальноприйняті форми вираження доброго ставлення до людей. Учитель показує дітям заготовлену заздалегідь картинку з намальо- ваним автобусом, у вікнах якого видно пасажирів, що порушують пра- вила ввічливого поводження. Дітям пропонується знайти порушення, лограми зважувати, а розум — ні... Розум як виміряти?.. Він буває і злий, і до- брий.Правда—першаякість!Ітребаобов’язковочесно,щодня...вусьому— у великому і малому — суворо виконувати її закони... Д а т и к о — Сміливість — добре! Розум — теж! І правда підходить. Ніхто не за- перечує. Але є питання: яка користь буде людям, якщо дуже смілива, ро- зумна і по-своєму правдива людина всі здібності спрямує на досягнення своїх особистих цілей? Що, егоїсти — обов’язково дурні й боягузи? Любов! З цього все повинно починатися. Я про любов до людей, до справи, до життя... про Велику Любов... Все! К о с т я (непосидючий хлопець). — Це все розмови. Кожний себе показує! Таку задачу не можна розв’я- зати — нерозв’язне це рівняння: одних ліків від усіх хвороб не буває. Ал- хіміки вже на цьому накололися. Зрозуміло? У мене батько теж лікар, як у Кешки. Батько говорить: хворобу лікує поганий лікар, а гарний — ви- користовує хворого! Розумієте різницю? Важливо не слова придумувати, а жити правильно. Що значить «правильно»? Відповім: по совісті... — Спробуйте, діти, продовжити цю розмову, поміркуйте над нею, зна- йдіть своє рішення в суперечці. Це й буде вашим домашнім завданням.
126 Етика. 5 клас проаналізувати їх з погляду вихованості. У класі, де організованість учнів не піддається сумніву, можна створити такі ігрові ситуації: а) група (можна по рядах) дітей ставить у ряд стільці, вибирає водія і по- казує, як поводяться в автобусі виховані люди: передають гроші, по- ступаються місцем, проводять до виходу, вітаються зі знайомими; б) аналогічно: ситуації в магазині, шкільній роздягальні, буфеті. Продовжуючи думку дітей, учитель зосереджує їхню увагу на тако- му епізоді: «На передньому сидінні автобуса, біля вікна розмістилася молода, з тонкими рисами обличчя жінка, вишукано одягнена. На колінах у неї ле- жала дитина. Вона зі зворушливою дбайливістю поправляла сліпучі мере- жива, щохвилини заглядала в обличчя своєму маляті, і не можна було не замилуватися цим юним, красивим, якимсь особливо інтеліґентним ма- теринством. На черговій зупинці молода мати піднялася, щоб вийти, але її літня сусідка затрималася, перепинила дорогу. Відбулася затримка. Шо- фер було закрив уже двері... І раптом тишу автобуса прорізав рідкий ве- рескливий голос: «Водію! Осліп, чи що? Розсілися отут усякі — не про- йдеш!». Потім вона вийшла. Зачарування розсіялося. Воно відлетіло ско- ріше, ніж запах її тонких парфумів...» (Бушелева Б. В. О культуре поведения. — М., Знание, 1974.– С. 42.) Чому розсіялося зачарування? А у вашому житті чи не траплялися подібні ситуації, коли різке сло- во, брутальність, нечемне поводження видавали невихованість людини? (Діти висловлюються.) – Древня мудрість говорить: «Заговори, щоб я побачив тебе». — Як ви її розумієте? Що повинна побачити і відчути людина, розмов- ляючи зі співрозмовником? (Зацікавленість, увагу, щирість) — А що допомагає виразити зацікавленість, увагу співрозмовникові? (Посмішка, жест, міміка, слово) — Які ви можете назвати якості людини, що можуть проявлятися в роз- мові? (Ввічливість, делікатність, тактовність, скромність, стриманість, уважність, чарівність, товариськість, природність, життєрадісність, ро- зум, дотепність....) А які з них визначають вихованість людини? –Хочетьсязвернутивашуувагунатакіякості,яктактовність,делікатність, що є тонкими відтінками ввічливості. Можна запропонувати ситуацію, яка підкреслить прояв або відсутність такту, делікатності в поведінці людини. Наташа зайшла до подруги за уроками. Подруга обідала. – Їсти хочеш?— запитала вона.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 127 — Ні, спасибі, — подякувала Наташа. — Та облиш, я ж знаю, що ви погано харчуєтеся. Сідай. Питання: а) У чому безтактність подруги? б) А як можна було б вчи- нити? (Мені одній не хочеться. Мама, говорить, що я одна погано їм, давай разом, буде веселіше.) Сергій з товаришем зайшов до сусіда Толі подивитися його альбом з марками. Хлопчики захопилися розмовою, а товариш Сергія не знався на марках і почував себе збентеженим. Толя, помітивши це, перевів розмову на обговорення спортивних змагань. Це було цікаве всім трьом. — У чому проявилася делікатність поводження Толі? — Які ви можете навести приклади зі свого життя, життя класу або з прочитаних книг щодо прояву тактовності, делікатності людей? — Як ви вважаєте, що відчуває людина в оточенні тактовних, делікат- них людей? (Їй легко, просто, вільно, природно, він не бентежиться, не бо- їться зробити щось не так.) У ч и т е л ь. Давайте спробуємо визначити такі поняття, як «тактов- ність», «делікатність». Чим вони відрізняються? Тактовність — це уміння зрозуміти почуття і настрій оточуючих, по- ставити себе на їхнє місце, уявити, як позначаються на інших наші сло- ва і вчинки. Делікатність — це уміння побачити стан іншої людини, не підкреслю- вати її незручності, помилки, фізичних недоліків. – Який висновок ми зробимо із сьогоднішнього заняття? Вихованість виявляється насамперед у ввічливому поводженні лю- дини. Прояв увічливості — це не тільки слова, але й поводження людини в цілому, коли нею керує прагнення показати повагу і добре ставлення до людини, бути тактовною й уважною до свого співрозмовника. — Поміркуйте, діти, чи треба бути ввічливими з людьми, яких ми не поважаємо? Після нетривалої дискусії дітей учитель повідомляє, що ввічли- вість має безліч відтінків і відповідно до зміни обставин та взаємин можуть змінюватися відтінки ввічливості – незмінної якості вихова- ної людини. Учитель розкриває дітям сутність деяких відтінків: коректність – дещо підкреслена, офіційна ввічливість, іноді трохи сухувата; пошти- вість – ввічливість поштива, наприклад, щодо старших; люб’язність – ввічливість, в якій проявляється прагнення бути приємним та корис- ним іншому.
128 Етика. 5 клас 4.3. ОГЛЯНЬСЯ УВАЖНО НАВКОЛО — Давайте уявімо себе в казці. А як відомо, казкові герої дуже часто постають перед вибором, по якій дорозі йти. От і перед вами сьогодні три дороги. Вибирайте: • Ліворуч підеш — своє щастя знайдеш. Важко тобі доведеться. Друга втратиш, себе зламаєш, назад не повернешся. • Праворуч підеш — щасливим станеш, багато побачиш, чужі таємни- ці дізнаєшся, душею зачерствієш, до людей охолонеш, сміятися розу- чишся. • Прямо підеш — себе знайдеш, у дорозі змучишся, настраждаєшся. Що і чому виберуть діти, педагогові важливо осмислити і поміркува- ти над цим з ними. — У житті, діти, як у казці, ми завжди вибираємо, яким шляхом просту- вати, як вчинити, і наш вибір характеризує нас самих. Як і в чому ха- рактеризує, давайте поміркуємо разом, вирішивши кілька педагогіч- них задач: • Галя і Петрик жили на дачі. Вранці вони любили збирати гриби в ма- ленькому гайку біля ділянки. Одного разу вони побачили кимсь загуб- лені чоловічі годинники і червону дамську парасольку. Діти швидко побігли зі знахідкою до себе на ділянку: «Мамусю! Татусю! — радісно кричали вони. — Дивіться, які подарунки ми знайшли вам на день на- родження!». — Які якості особистості проявилися у цих дітей? • У піонерський табір в один із суботніх днів до багатьох дітей приїхали батьки і, звичайно, привезли гостинці. У палаті, де жили 6 дівчаток, до п’ятьох приїхали відвідувачі, а до однієї — ні. Увечері перед сном дівчатка жували різні солодощі, а одна з них — узятий з їдальні хліб. — Які якості проявилися у всіх дівчаток? (Імовірно, варто виділити гор- дість або скромність, а може, почуття власної гідності в однієї, яке виразилося в тому, що вона не попросила ні в кого їжі, але спробувала триматися з гідністю у данній ситуації, захопивши з їдальні після ве- чері хліб.) • Ліда із Сонею дружили. У Ліди занедужав батько, і вона тяжко пере- живала його хворобу. Якось дівчатка зайшли до Олі, їхньої ровесниці. У розмові Оля і Соня, розповідаючи страшні історії та усілякі випад- ки, завели розмову про цвинтар. Ліда попросила Соню припинити, але та відмахнулась. Ліда пішла, а вночі довго плакала, що в неї тепер немає подруги.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 129 — Які якості дівчаток проявилися в цій ситуації? Учитель пропонує дітям самим навести ситуації для розбору, мож- ливо, використовує тут ситуації класного життя, а потім, підсумовуючи розмову, приводить дітей до дуже важливого висновку: у проявах людини, її поведінці проступають моральні якості характеру, тобто різні форми по- ведінки, учинки характеризують людину як особистість. — Який же звідси випливає висновок? — Як важливо, діти, уважно оглядатися навколо себе. Адже навколо — люди. І їм може бути дуже незатишно і навіть погано від вашої черствості, байдужості, невихованості. Будуючи людське суспільство, дуже важливо по-людськи побудувати і себе. Пригадуєте, ми говорили з вами про ввічливість, різні його відтінки і прояви? Що ви пам’ятаєте про це? — Виходить, ввічливість — це не тільки зовнішні ознаки уваги, а більш глибока внутрішня якість людини, що контролює її поведінку в ці- лому, регулює спілкування людей, етичні норми стосунків. А як говорить наука, «здатність установити правильні стосунки з оточуючими — один з факторів, що формують характер». — Як ви думаєте, чи змінилися ви самі в цьому плані протягом остан- нього року Замислимося над тим, чим кожний з вас сьогодні відрізняєть- ся від себе рік тому. Цю розмову можна провести у формі бесіди, а можна попросити ді- тей письмово відповісти на запитання, а потім проаналізувати й узагаль- нити основне в класі. Можна запропонувати висловитися про те, як, на їхню думку, змінилися інші. — Підбиваючи підсумок нашому аналізові, його, ймовірно, можна виразити словами А. Стендаля: «Щоб добре жилося серед людей, не тре- ба жити для себе». Так, оглядайтеся навколо, діти. Будьте уважні до людей, перемагайте в собі все наносне й непотрібне, формуйте в собі справжню ввічливість і пам’ятайте, що «людина сильнішою стає навіть після маленької перемо- ги над собою» (М. Горький). В одній зі своїх книг А. Маркуша цю думку виразив так: «Людина повинна чути людину. Можливо, це й є найголовніше в житті? Можливо, це та сама вісь, навколо якої обертається все наше існування? Людина повинна нести людині не тільки добре слово, але насамперед справу. Поспішати на допомогу... Людина повинна жити для людини. Саме до цього зводиться, зрештою, зміст усіх законів суспільства». (А. Маркуша «Слава ветру», С. 30)
130 Етика. 5 клас 4.4. УМІННЯ БУТИ САМИМ СОБОЮ — На минулому занятті, діти, ми уважно роздивилися навколо себе, а сьогодні спробуємо заглянути всередину себе. Людині важливо замислюватися, якою вона є і як її сприймають інші. Чи вміємо ми бути самими собою, чи не дуже намагаємося підлашто- вуватися під якийсь шаблон, зберігаючи престиж, а іноді просто боячись видатися смішним, бути незрозумілим, що в результаті так затамовуємо своє «я», своє істинне, справжнє, що воно, можливо, потім ховається вже і від нас самих? Як ви вважаєте? Нехай діти висловляться, можливо, поставлять якісь питання. — Скажіть, що значить уміти бути самим собою? Як ви це розумієте? — Так, виходить, тут є як зовнішній прояв людини в спілкуванні з ін- шими, так і більш глибоке — внутрішнє її ставлення до життя, людей, себе. А тут вже йдеться про питання совісті, честі, більш серйозне осмислен- ня свого «я». Тож давайте спробуємо поміркувати над простим і складним і зробити важливі висновки для себе. — Отже, як ви вважаєте, що значить бути самим собою в спілкуванні з оточуючими, у колі людей, у громадських місцях? Діти обов’язково повинні висловитися. — А от що з цього приводу говорить Анатолій Маркуша: «Мені здаєть- ся, що головне правило по-справжньому гарного тону — будь самим со- бою в будь-якій обстановці і намагайся не завдавати неприємностей ото- чуючим. Природність і доброзичливість цілком зводять нанівець можливі промахи. І ще одна практична порада: потрапивши в нове для себе середо- вище або в незнайому обстановку, уважно придивляйся до оточуючих, не лізь нікого повчати, намагайся не відрізнятися від більшості — і, запев- няю, усе тоді буде гаразд. Але повернемося до взаємодії, що містить у собі, як уже було сказано, й уміння триматися серед людей. З чого починати? Слухай більше, говори менше. Будь відверто попереджувальним до оточуючих й у першу чергу до лю- дей похилого віку, до старших. Пообіцявши щось зробити, — зроби. Не можеш — не обіцяй. Дивуйся, але не намагайся нікого здивувати. Навіть переконавшись, що маєш справу з дурнем, не говори йому про це. У силу своєї дурості дурень зрозуміти тебе не зможе, а образиться не- одмінно.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 131 Говори тільки правду, а якщо правду сказати неможливо, то промовчи. Намагайся приховувати свої недоліки і ніколи не демонструй своїх пе- реваг (ні явних, ні особливо — уявних!). Для початку, мабуть, досить. Самовиховання потребує наполегливості, спостережливості і часу. Са- мовиховання доступне виключно усім. Було б тільки бажання і терпіння! Одного разу у колі вчителів розпочалася розмова на цю тему, і старий поважний географ сумно помітив: — Бути вихованим — дуже важка штука, куди легше здаватися вихо- ваним... При всій повазі до сивини старого вчителя я дозволив собі не погоди- тися з ним і заперечив: — Бути вихованим — це все одно, що ходити у своїх черевиках, а зда- ватися — це все одно, що ходити в чужому взутті: або тисне, або звалю- ється. Ходіть у своїх черевиках, дітки, ходіть сміливо, з достоїнством». («Абет- ка мужності») — Можна як поради до зовнішнього вигляду і поведінки додати кіль- ка веселих правил польської письменниці Аліни Гольдникової. «Люди не товар на вітрині і не експонати музею, з ними потрібно по- водитися делікатно». «Той, хто вважає, що після повернення додому можна разом з пальто залишити в коридорі свою ввічливість, ніколи не стане по-справжньому вихованою людиною». «Красиве вбрання поліпшує настрій, але воно не повинне псувати ха- рактер». «Плями на одязі потрібно зводити перш, ніж ти до них звик». «Немає на землі кращого запаху, ніж запах чистоти». «Не забувай стригти нігті і пам’ятай — у тебе їх двадцять». — Як ви ставитеся до цих порад? — Візьміть усе сказане собі за правило у вашій повсякденній поведін- ці і спілкуванні з людьми. А тепер давайте заглянемо глибше, усередину себе і спробуємо торкну- тися стрижневої основи людської особистості, що диктує їй, як вчинити в різних ситуаціях, і спрямовує її поведінку, її ставлення до людей. — Як ви думаєте, до чого насамперед ми повинні звернутися? (До совісті) Послухаємо ще раз письменника Анатолія Маркушу.
132 Етика. 5 клас «Я думаю, якщо людина не робить сумнівного вчинку, хоча точно може сказати: про це ніхто ніколи не довідається і тому не засудить, — виходить, у такої людини совість є». Батьки на роботі, сестра в школі. Ти ненавмисно розбив блюдечко, можна звалити усі на шкодливу кішку Мурку (вона вже точно тебе не ви- криє), але ти не звалюєш. Чому? Не дозволяє совість. У родині тебе вважають ласкавим, увічливим сином, який шанобли- во ставиться до батьків і взагалі до старших. Удома ти старанно підтриму- єш цю думку, а позаочі, коли дорослі не чують, називаєш батька «мій ста- рий шкарбун». Не претендуй на звання совісної людини. Не заслугову- єш, дорогий, не тягнеш! Звичайно, наведені приклади — спрощені, схематичні. Совість — по- няття тонке, делікатне, і бувають у житті тисячі ситуацій, коли не так про- сто з’ясувати, по совісті або проти совісті діяла людина. Трапляються при цьому і помилки. Але справа не в тому, що про тебе говорять і думають люди, куди важливіше самому віддавати звіт, вчинив ти по совісті чи до- зволив собі піти на компроміс. Розвиненасовість—найтонший вимірювальнийінструмент,найчутли- віший індикатор будь-якого твого вчинку і навіть наміру зробити вчинок. Совість, як і інші властивості людського характеру, піддається удоско- наленню, регулюванню, налаштуванню... У який спосіб? Напевно, треба починати з того, щоб виробити деякий звід заборон і чітко дотримувати- ся цього зводу за всіх обставин. Припустімо, у твій звід заборон входить: я не говорю неправду. Так вже будь люб’язний, не бреши. — А як бути, якщо правду сказати неможливо? Промовчи. Ухилися від відповіді. Переведи розмову на іншу тему... Скажімо, у твій звід заборон входить: я не брешу. Тож намагайся три- матися і не піддавайся спокусі першим передати товаришеві найсвіжішу «новину»... Добре, але як бути, якщо кращий друг запитує, що про нього гово- рив хтось? Відповідай: «На жаль, передавати чужі слова не в моїх правилах. Кра- ще тобі запитати в того, хто говорив...». Дуже непогано включити у звід заборон: я не даю оцінки людям з пер- шого погляду. — Цікаво, а якщо мене запитають: ну як, гарний хлопець Вітька? Мені що ж — мовчати і ляскати вухами?
Розділ ІV. Авторські уроки етики 133 — Вухами ляскати не треба і мовчати не обов’язково. Скажи, напри- клад, так: «Ми ще недостатньо знайомі, щоб я міг судити про нього...». Совість виховувати важко, а обманювати легко. Адже ніхто, крім тебе, ніколи не дізнається, обманюєш ти свою совість чи не обманюєш. Тим на- полегливіше необхідно боротися за чистоту цієї найважливішої власти- вості душі. І треба чітко розуміти: ніхто, ніколи, нічим не нагородить тебе за успіхи на цій ниві діяльності. Не чекай і не засмучуйся. Порядні люди роблять подвиги — найбільші і найменші — не заради почестей і слави, а за велінням розуму і під контролем совісті. Будь суворий до себе і час від часу згадуй східну мудрість: «Проявивши поблажливість до себе, навіть розумний дурніє». («Абет- ка мужності») Які думки викликала у вас така розмова з письменником? — І ще одне хотілося б додати — людяність. Один з радянських пись- менників Євг. Богат говорив: «Людяності не треба соромитися. І безпосе- редності теж. Боячись відкрито виразити почуття, що нас переповняють, — розсміятися, коли весело, заплакати, коли ми вражені або розчулені, — ми часто боїмося кращого в собі, і це краще, не знаходячи виходу, умирає, як багаття, наглухо завалене труском... Мужність — у щирості». — Хотілося б, щоб цю думку письменника ви понесли із собою і повер- талися до неї кожного разу, коли у вас не виходить бути самим собою. 4.5. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС КЛАСУ I. Вступне слово вчителя – У деяких казках Джанні Родарі, якого ви добре знаєте, розповідаєть- ся про мандрівника Джованіно Периджеріо, що побував у країні солом’я- них людей, готових спалахнути в будь-який момент, у країні крижаних людей, які не знали слова «любов», а також у країнах воскових, скляних і навіть цукрових людей. Ці казки, безсумнівно, алегоричні, але алегорія їх досить прозора. II. Бесіда з питань — Як ви вважаєте, яких же людей мав на увазі Родарі під масками со- лом’яних, крижаних, воскових, скляних і цукрових людей? — А чому, на ваш погляд, ці люди живуть у різних країнах, а не в одній? — Виходить, у казці можна розділити людей з різними характерами, а як у житті? Чи ви зустрічали таких людей, що живуть в одній країні, міс- ті, колективі? — Чи легко уживатися разом цим людям? Чому?
134 Етика. 5 клас — А що ж потрібно зробити, щоб різні за характером, темпераментом люди почувалися комфортно в колективі, наприклад, у вашому класі? ІІІ. Узагальнення вчителя – Над цим питанням люди почали замислюватися з давніх часів. І ді- йшли висновку, що необхідно домовлятися, виробляти прийнятні для всіх правила спільного життя. Спочатку ці правила складали народний етикет. З розвитком цивілізації людство напрацювало безліч законів і правил, що регламентують усі сторони людського життя. Ось перед вами деякі з них (показати Конституцію України, Кримінальний Кодекс, Кодекс законів про працю, Статут школи, Правила для учнів). – От і я вам пропоную виробити етичний кодекс класу на уроці. КОДЕКС — звід законів і правил, що регулюють взаємини між людь- ми певної групи. У кожній групі є зразковий кодекс дружби, що був прийнятий в одно- му з класів. Ви можете його використовувати. Ви одержали домашнє зав- дання дізнатися у батьків, на яких засадах будуються взаємини в родинах, у їхніх трудових колективах. А на уроках етики ви виробили уявлення про стосунки між людьми. Давайте уточнимо, що головне треба пам’ятати. IV. Робота над етичним кодексом класу Кожна група одержує завдання з вироблення правил стосунків між: червоні — вчителем і учнями; зелені — учнем і колективом класу; сині — хлопчиками і дівчатками; жовті — різними класами. Роботавиконуєтьсяпідмузику.Учніможутьвикористовувативисловлення, записані на плакаті. Правил не повинно бути багато, лише 2–3 головних. V. Представлення й обґрунтування правил, вироблених кожною групою Записати їх на дошці, з’ясувати, чи задовольняють вони всі інші групи. Запропонувати надрукувати їх і вивісити в класі. VI. Заключне слово вчителя – Ви сьогодні займалися надзвичайно важливою і складною роботою. Спробували себе в ролі законодавців. Погодилися і прийняли ці прави- ла усі. Тепер залишається, напевно, найскладніше — дотримуватися цих правил, жити відповідно до них. Комусь це буде важче зробити, комусь простіше. Деяким потрібно буде навчитися стримувати себе, змінювати звички, але це того варте. Попереду у вас кілька років спільного навчан- ня, а далі — нові колективи. Життя буде радісніше, щасливіше, якщо лю- дина почуває себе комфортно серед людей, якщо повага і любов взаємні. Я бажаю вам цього. Живіть за етичним кодексом класу!
Розділ ІV. Авторські уроки етики 135 4.6. ДЗЕРКАЛО КРАСИ На дошці великий барвистий плакат країни Задзеркалля, де є внизу «розпут- тя», красива галявина і на дереві Мудра Сова, дзеркальне озеро, виставка картин. Звучить музика. — Добрых людей не просто найти, Их в мире, пожалуй, один к десяти. По-настоящему добрых, конечно. Вот почему, повстречав на пути И светлое что-то успев обрести, Мы их уже помним вечно. Нашу сьогоднішню розмову ми присвячуємо красивому і некрасивому в нашому житті, ми обговоримо, чому одні люди володіють надзвичайною притягувальною силою, а інші ніби відштовхують. Розмова непроста, тому знайти істину допоможе нам сьогодні героїня дитячих казок Льюїса Керолла Аліса, що запрошує нас у Задзеркалля. А як ви вважаєте, чому саме Задзер- калля — краще місце для такої розмови? У дзеркалі людина бачить себе всю і помічає, коли вона красива, а коли й не дуже. Задзеркалля — казкова країна, тож, як у багатьох казках, на вході нас очі- кує розпуття: три дороги — три вибори, один з яких вам треба бути зробити. Отже, вибирайте: – Праворуч підеш — писаним красенем станеш. Ліворуч підеш — силу богатирську отримаєш. Прямо підеш — людям милий будеш, — А чому саме цю дорогу ви вибрали? — А коли людина буде милою людям? —Ачинездаєтьсявам,що,вибравшитретюпуть,видосягнетеітого,що очікувало вас на перших двох? — Отже, вирушаємо в дорогу. Перед нами галявина педагогічних ситу- ацій. Мудра Сова намагається знайти правильні відповіді. Давайте допомо- жемо їй у цьому. Дітямпропонуютьсяпедагогічніситуаціїнатеми:«Доброта—сила»;«До- брота — краса». — А чи були у вашому житті ситуації такого вибору? Що ж ви вибрали? — А потім чи не розчаровувалися ви у своєму виборі? А тепер давайте підіб’ємо невеликий підсумок: чого нас навчила Мудра Сова? Чи ми її? Краса — це ... Красива людина — той, хто ...
136 Етика. 5 клас Добра людина — той, хто ... Добрий завжди здається сильним, тому що ... Люби людей, щоб ... А тепер вирушаємо на виставку в Задзеркалля. На дошці або екрані — репродукції, що зображають портрети добрих людей (мадонни Леонардо да Вінчі, Рафаеля, портрети Крамського та ін.). — Що зв’язує ці картини, написані в різні часи різними людьми? — Чому настільки привабливі ці особи? — Давайте і ми залишимо свій слід на виставці Задзеркалля: уявіть, що вам потрібно намалювати портрет найкрасивішої людини. Опишіть слова- ми, що ви намалюєте. Учитель передбачає, що серед портретів буде і портрет мами. — Чому ви вважаєте цю жінку найкрасивішою? — Ось ми й опинилися на межі Задзеркалля. Тут знаходиться знамените Задзеркальне озеро, у якому кожний бачить усі свої переваги й недоліки. — Яку людину ви побачили? — Що б ви хотіли змінити в ній? — Кого з однокласників ви хотіли б бачити поруч? Чому? —Якбагатоживенасвітікрасивихлюдей!Красивихсвоєюдобротою,чес- ністю,скромністю,бажаннямстатикраще.Будемосподіватися,щозроками ця краса не зів’яне, а розцвіте! Адже росте людина, ростуть і її добрі справи. МизалишаємоЗадзеркалля,анапам’ятьпроперебуваннявційдивовиж- ній чарівній країні залишимо в душі маленькі дзеркальця, щоб, побачивши некрасиве в нас, вони яскравими сонячними «зайчиками» відразу ж нагада- ли про небезпеку. Але краще, звичайно, обійтися без таких сигналів. И, чтоб после себя не корить В том, что сделал кому-то больно, Лучше добрым на свете быть, Злого в мире и так довольно. 4.7. ТВОЯ ТРОЯНДА — ЄДИНА У СВІТІ На дошці в класі зображення Маленького Принца і Троянди. На партах дітей лежать листочки паперу для запису. У ході уроку використовуються записи Ф. Шуберта «Аве Марія», П. Чайков- ського «Лускунчик. Вальс квітів», вальси Шопена, Глинки, Прокоф’єва, Чайков- ського, Свиридова, Штрауса. На столі вчителя приготовлені свічки. Звучить фонограма музики Ф. Шуберта «Аве Марія».
Розділ ІV. Авторські уроки етики 137 — Ця музика і назва теми сьогоднішнього уроку знову повертають нас у казку А. Сент-Екзюпері «Маленький Принц». Уперше ми зустрілися з Маленьким Принцом два роки тому. Разом з ним розгадали таємницю подарунка Лиса Маленькому Принцові: «Головне очима не побачиш». Наступна зустріч з Маленьким Принцом відбулася в нас торік. Пам’я- таєте? «Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив». Сьогодні у нас з вами третя зустріч з Маленьким Принцом і його Тро- яндою, під час якої спробуємо розгадати ще одну таємницю їхньої друж- би: як сталося, що Маленький Принц, полетівши від Троянди, хотів за- бути про неї, але вона, навпаки, стала для нього дорожчою від усіх на сві- ті, єдиною у світі. Для того, щоб розмовляти з вами на цю тему, мені б хотілося запалити свічки. Я вважаю, що тільки при свічках можна говорити про таємницю перевтілення дружніх стосунків у прекрасне почуття любові. (Вмикається фонограма музики Шопена, Глинки, Прокоф’єва, Чайков- ського, Свиридова, Штрауса.) — Які питання вам хотілося б поставити мені з цього приводу? Мож- ливо, буде й так, що питання з’являться у вас протягом уроку. Ви їх мо- жете написати мені. А зараз дозвольте мені задати вам питання: чому ж зустріч Маленького Принца і Троянди не була схожою на міцну дружбу? Їхня зустріч змусила змінити спосіб життя Маленького Принца, він зали- шив свою планету, свої обов’язки. Чому так вийшло? Основна причина — невміння Маленького Принца і Троянди керува- ти своїми почуттями. Вони були занадто молоді, вони не вміли любити, як у цьому пізніше зізнався Маленький Принц. Долаючи перешкоди і труднощі, Маленький Принц зміг пронести ніж- ні почуття до Троянди, тільки тепер ці почуття перетворилися в глибокі, шляхетні, осмислені. Завдяки цим почуттям у Маленького Принца з’яв- ляється бажання перебороти себе, йому хочеться бути добрішим, витри- манішим. Ці почуття змушують його повернутися до Троянди, йому хо- четься скоріше побачити її, говорити з нею, бути поруч. — Чи зміг сам Маленький Принц розібратися у своїх почуттях? — Правильно, йому допоміг Лис — мудрий друг, який усе розуміє. Це Лис допоміг відкрити душевний світ Маленького Принца, він навчив його розуміти ті почуття, якими було переповнене серце. Лис правильно сприйняв дружбу Маленького Принца і Троянди. Але був ще один герой казки, Пілот, який теж правильно зрозумів цю друж- бу. Не було ніяких докорів з їхнього боку, ніхто не глузував з Маленько- го Принца за його теплу вірність Троянді. Навпаки, люди, що оточували
138 Етика. 5 клас Маленького Принца, намагалися допомогти йому, прагнули пояснити йому те, що відбувається, навіть жертвуючи своїми почуттями. Ви, напев- но, помітили, що і Лиса я називаю людиною, це дійсно так. Люди допо- могли зміцніти цій дружбі, допомогли їй перерости в любов. Тепер ви можете сказати, чому вірність і дружні почуття Маленького Принца і Троянди перетворилися в справжню любов? — Звичайно ж, це трапилося завдяки людям, що оточують Малень- кого Принца, завдяки його друзям. Давайте зараз уявімо собі, що ми не знаємо такої казки про Маленького Принца. Ми ніколи не чули ні про Троянду, ні про Маленького Принца, ні про їхню дружбу. Але рап- том ми прочитали або почули одну тільки фразу, що виведена у назві на- шого уроку: «Твоя троянда — єдина у світі». Які асоціації виникають у вас? Про що йдеться в цій фразі? — Правильно, ймовірніше за все йдеться про стосунки між дівчин- кою (Троянда) і хлопчиком (Маленький Принц), про теплі та дружні взає- мини між ними. Ми з вами багато говорили про почуття казкових героїв, але ж насправ- ді ми говорили про реальних людей, про вас, хлопчиків і дівчаток. Яупевнена,щойЕкзюперірозповідавнамказкупроМаленькогоПрин- ца і Троянду, маючи на увазі дружбу між дівчинкою та хлопчиком. Дуже важливо, щоб навколо правильно ставилися до твоєї дружби з дорогою тобі людиною. Але, на жаль, так буває не завжди. Як ви вважаєте, що ж потрібно зроби- ти, щоб оточуючі правильно ставилися до дружби хлопчика і дівчинки? Якщо обмежитися рамками класу, необхідно змінити взаємини між хлопчиками і дівчатками. А як це зробити? Спочатку я звертаюся до хлопчиків: як повинні ви вчиняти стосов- но дівчаток? Це ж питання я пропоную дівчаткам: як повинні вчиняти ви стосов- но хлопчиків? — Цікаво, чи схожі хлопчики в класі на Маленького Принца? Дівчат- ка, прочитайте свої спостереження. А тепер, хлопчики, прочитайте свої думки, будь ласка. Хлопці, ви згод- ні з думкою дівчаток про вас? А дівчатка? Діти обговорюють судження однокласників. — Я бачу, що не всі згодні. А стосовно чого саме і чому? Ми сьогодні дійшли висновку, що дуже важливо, коли тебе оточують люди, які правильно розуміють твої почуття до людини, що подобаєть- ся тобі.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 139 А ви можете назвати себе такою розуміючою людиною? — Давайте перевіримо. «Коли я дізнаюся, що мій знайомий дружить з дівчинкою, я...» «Коли я дізнаюся, що моя знайома дружить із хлопчиком, я...» «Коли я чую, що хтось дражнить дівчинку і хлопчика, які дружать, я ...» — От і закінчується наша зустріч. Дослухаємо останні такти валь- су. Погасимо свічки. І скажемо одне одному «До побачення». А вірність Маленького Принца своїй Троянді залишається в наших серцях надовго, а можливо, назавжди. Пам’ятайте про розуміючих людей! Будьте ними! 4.8. УМІННЯ ВЕСТИ БЕСІДУ На дошці за шторою записані слова: Не перебивай, не перекрикуй. Не нав’язуй нецікаву тему. Не хвастай своїми досягненнями. Чітко викладай свої думки. Зауваження роби, не ображаючи іншого. Кращий співрозмовник той, хто вміє слухати. На партах лежать картки синього і червоного кольорів, листочки з при- слів’ями. На столі вчителя — два іграшкових телефонних апарати. — Доброго дня, діти. Сідайте зручніше, поправте картки і листочки на столах — вони нам зараз знадобляться. (Штору на дошці відкрити і звернути увагу дітей на перелік правил.) — Діти, а які правила написані на дошці? Правильно, правила бесі- ди, телефонних розмов. (Озаглавити перелік на дошці.) — Ми з вами з цими правилами вже знайомі, а тепер давайте загля- немо в книгу мудрості всіх часів і народів (книга «Розум серця — світ мо- ральності у висловленнях, афоризмах»). У вас, діти, на столах лежать висловлення вчених, письменників, відомих людей з різних тем: добра і зла, неправди, заздрості, ввічли- вості. Але ви уважно подивіться і назвіть тільки ті, що стосуються на- шої теми. (Діти зачитують афоризми і висловлення, називають їхніх авторів. Учитель допомагає їм у цьому.)
140 Етика. 5 клас «Талантом співрозмовника відрізняється не той, хто охоче говорить сам, а той, з ким охоче говорять інші...». (Жан Лабрюйєр — французький письменник) «Тільки вміючи слухати і відповідати, можна бути гарним співроз- мовником». (Франсуа Ларошфуко — французький письменник) «Правда, сказана зі злістю, неправді страшенній подібна». (Вільям Блейк — англійський поет, художник) «Нікому не зашкодить, що він промовчав, але може зашкодити те, що він сказав». (Катон молодший — символічний автор у латинській мові) «Треба вміти мовчати взагалі про все, що має значення лише для тебе одного». (Честерфільд — англійський письменник, державний діяч) «Іноді, чесно, так недоречно». (Російське прислів’я) «Ніщо так не підбадьорює людину, як добре слово». (Давньоіндійський афоризм) У міру того, як діти зачитують афоризми, слід звертати увагу на те, яке правило на дошці вони підтверджують. – Отже, ми ще краще засвоїли правила бесіди. Давайте пограємо те- пер і спробуємо застосувати наші знання. 1 ситуація: ви телефонуєте сусідові вашого друга і хочете з ним (това- ришем) поговорити. (Діти обігрують ситуацію.) – Потрібно бути подвійно ввічливим, адже ви обтяжуєте людину сво- їм проханням: «Будь ласка, вибачте, що турбую вас...» — і обов’язково: «Дякую!» 2 ситуація: вам телефонують і хочуть поговорити, але ви зайняті, при- міром, дивитеся цікавий фільм. (Два учні обігрують ситуацію.) – Необхідно вибачитися і запропонувати самому передзвонити друго- ві, тому що зараз ви зайняті, і краще не говорити про телевізор.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 141 3 ситуація: у гостях ви опинилися поруч з незнайомою людиною. Як почнете бесіду, розмову? Адже ви як вихована молода людина не можете не помічати того, хто сидить поруч. – Можна, приміром, щось запитати, а потім довідатися ім’я сусіда, представитися самому і далі продовжити розмову. (Якщо діти з першого разу не зможуть «вчинити» правильно, то вчитель під- казує і повторює ситуацію.) – Діти, а тепер вікторина. У вас на столах картки двох кольорів. Я за- даю вам питання, а ви, якщо вважаєте це правильним, показуєте червону картку, а якщо неправильним, — синю. 1. Вам нецікава розповідь друга — потрібно розвернутися і піти. Пра- вильно це чи ні? (Синя картка) – А як же правильно вчинити в цій ситуації? (Обговорити відповіді дітей.) – Спробуйте перевести розмову на тему, цікаву обом. 2. Вас перебив ваш співрозмовник — треба спробувати заглушити його своїм голосом. Правильно це чи ні? (Синя картка) – А як же правильно вчинити? (Обговорити відповіді дітей.) 3. Вам не подобається мова приятеля — треба спробувати знайти в ній гарні ознаки. Правильно це чи ні? (Червона картка) (Обговорити відповіді дітей. Ситуацію можна обіграти.) 4. Ви йдете з батьком по вулиці і зустрічаєте свого приятеля (вам необ- хідно сказати йому кілька слів). Ви мовчки залишаєте батька і говори- те вдосталь із другом. Правильно це чи ні? (Синя картка) – А як вчинити правильно? (Обговорити відповіді дітей.) – Необхідно вибачитися перед батьком і т. ін. (Ситуацію можна обі- грати.) – А тепер питання ставите ви мені, діти. Ви сьогодні снідали? У вас на дошці помилка! Я забув свого зошита з етикету. І відповіді вчителя: Що ж мені, по-твоєму, не снідати?! Який розумний знайшовся! Я і сама бачу. Забув свого зошита — твої проблеми. – Що ви, діти, відчули, почувши такі відповіді? Чи приємно було вам? А як би ви хотіли, щоб вам відповіли? (Діти самі підбирають увічливі відповіді на задані питання. Їх варто обгово- рити разом з дітьми.)
142 Етика. 5 клас Учитель звертається до класу: – Хлопчик у блакитному светрі, біленький такий, вийди, будь ласка, до дошки. І ти, дівчинка з косою, йди, будь ласка, сюди. (Діти, здивовано переглядаючись, виходять. А з класу навіть чутні вигуки: «Це Валера й Аня!») Учитель запитує дітей: – Чи сподобалося вам моє звертання? А як би ви хотіли, щоб до вас зверталися? (Обговорити з дітьми відповіді.) – Звичайно, краще звертатися на ім’я, багатьом не подобається навіть, коли звертаються на прізвище. – Діти, а якщо ви хочете, щоб вас називали на ім’я, то як ви думаєте, чи цього хочуть інші? Давайте запишемо з вами на дошці ще одне прави- ло бесіди: називайте співрозмовника по імені. А яке ще одне «золоте» пра- вило спілкування людей одне з одним ми з вами засвоїли? (Обговорити з дітьми відповіді.) – Ми, діти, з’ясували — ставитися треба до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе. Бажаю вам, діти, ніколи не забувати цього. До побачення. 4.9. ДЕРЕВО ДРУЖБИ —Здрастуйте,діти!Сьогоднінашезаняттябуденезовсімзвичайним.Да- вайте спробуємо намалювати незвичайну ялинку, яку назвемо «Дружба». Чому я запропонувала це ім’я? — Правильно. Кожній людині добре, коли в неї є друг, а колектив класу повинен бути дружним. Тоді легше й цікавіше жити та навчатися кожному. Як ви вважаєте, наш клас дружний чи ні? Запишіть свою думку. По рядах передається листочок «свитка», кожний на ньому записує свою дум- ку. Тихо грає музика (пісенька про дружбу). — Подивимося, як ви міркуєте... Учитель читає думки дітей. Якщо клас дружний, учитель говорить: «Нам допомагає дружба. Давайте покажемо на малюнку, що саме нам до- помагає». Якщо ні, він підкреслює, що потрібно зробити, якими ми по- винні бути, щоб було легше, приємніше, цікавіше. — Отже, спочатку малюємо ялинку, яку звуть «Дружба», а потім вни- зу коло дітей. Давайте згорнемо листочок навпіл і будемо малювати на пра- вій стороні. Хто може запропонувати розшифрування цього слова?
Розділ ІV. Авторські уроки етики 143 Якщо заздалегідь було дано таке завдання, то пропонується підбити підсумок конкурсу. Діти називають свої варіанти, учитель звертає увагу на кожну букву слова. Просить придумати слова на цю букву. Після обговорення на лівій половині листочка з’являються правила: 1. Роби розумно. Подумай, а потім роби. 2. Керуй бажаннями. Подумай, чи приємно це іншому. 3. Будь активним. Запропонуй свою справу, вислови свою думку. Як ви це розумієте? Діти висловлюються, вчитель узагальнює і запи- сує збоку. – Подивіться, як цікаво в нас вийшло! Якщо кожний буде додержува- тися цих правил, наш клас обов’язково стане дружним. (Або: «Очевидно, саме ці правила допомагають нам щодня».) — Вам подобаються ці правила? Чудово. Із сьогоднішнього дня ми бу- демо намагатися діяти тільки так. А тепер давайте оцінимо якості людини, що необхідні, щоб вона була другом. Ми вже називали деякі якості на уроках етики. Діти називають, учитель записує найголовніші на дошці біля ялинки або нижче від малюнка і нумерує кожну якість. Діти записують на листку: (1) щедрість, (2) шляхетність, (3) доброта, (4) працьовитість, (5) обов’яз- ковість, (6) спритність, (7) відданість, (8) чесність, (9) довіра, (10) спра- ведливість, (11) взаєморозуміння, (12) розуміння. — Прекрасно! Заплющте на хвилинку очі. Уявіть собі: ваша ялинка при- красилася чарівними іграшками. У кожній іграшці знаходиться якість лю- дини, необхідна їй як другові. Розплющте очі. Намалюйте їх на своїй ялин- ці з відповідними номерами. Наприклад: я вважаю, що найголовнішим для мене в дружбі є відданість. Я цю «іграшку» повішу на саму верхівку (пишу на зірочці № 7 цю якість), а кожний з вас має право вибрати свою. Отже, прикрасьте свою ялинку тими іграшками, що вам подобають- ся, і поставте цифру. (Учитель це робить на дошці, а діти — на своїх листочках). — Подивіться, яка красива ялинка в нас вийшла. Ядаруювамціялинкиіпрошупам’ятатиправила,якінасьогоднімисклали разом. Я сподіваюся, що кожний з вас обов’язково намагатиметься дотриму- ватися цих правил у житті і виховуватиме в собі якості справжнього друга. Якщо ж у нас щось не буде виходити, ми подивимося на ялинку, зга- даємо сьогоднішній урок, правила нашої поведінки, і я вірю, що наш клас обов’язково стане дружним (буде ще дружнішим), а в будь-якій справі вам допомагатимуть ці якості і дружба.
144 Етика. 5 клас 4.10. ТВОРІТЬ ДОБРО, ЩОБ КРАЩИМ СТАВ ЦЕЙ СВІТ У ч и т е л ь. Слова епіграфа повністю відповідають ідеї нашого занят- тя. Сьогодні ми будемо говорити про доброту, милосердя, з’ясуємо, чому викликають занепокоєння долі деяких старих людей, долі покинутих ді- тей, чому не всі люди мають шматок хліба, теплий одяг, адже держава по- винна піклуватись про всіх однаково. Милосердя, доброта, чутливість, співпереживання і щиросердність, уміннярозділитичужийбіль,вчаснопідтриматиуважкухвилину,розрадити в горі й біді — це найкращі риси українських людей. Дуже хочеться, щоб ці риси були притаманні і вам, діти, щоб ви ніколи не проходили повз стареньких бабусі чи дідуся, не привітавшись, не допомігши хоч добрим словом. Ми часто бачимо, як люди плачуть. А чи задумувався хто, Що тії сльози значать? Невже ці крапельки пусті такі прозорі, золоті? Он хоче ляльку й плаче дівчинка маленька, На оченятах голубих блищить сльоза дрібненька, Мов срібна намистинка, капає в долоні. І слізки ті її гірки й солоні. А на сусідній вулиці бабуся Дітей додому слізно жде. «Добридень»,— я до неї обізвуся, Тоді вона з щоки сльозу змахне. Не раз ми бачимо, як люди плачуть. І кожен раз щось сльози тії значать: Сором’язливість, безпорадність, Бентежність, сум, безмежну радість. Дай, Боже, сліз лише щасливих, Легких, веселих, жартівливих, Пошли нам, Боже, днів погожих море, Зітри з лиця землі все горе. Творіть добро, щоб кращим Став цей світ. Не знали б горя щоб старі й малі, Страждання нищіть нанівець, Свій слід залиште на землі. Л. Сліпенко
Розділ ІV. Авторські уроки етики 145 *** Чи є різниця між слізьми дитини, Людини молодої й літньої людини? Звичайно є, але мала у тім різниця, Бо сльози — то душі криниця. Найбільш вражають сльози ветерана, Бо в нього й досі кровоточить в серці рана. Тож не повинні бути подвиги його забуті. Стареньких менше з року в рік, З лиця землі зітре їх 21-й вік. Щодня шануймо ветеранів, не раз у рік, На свято, що в історію ввійшло навік. Милосердя й доброта — як два крила, на яких тримається світ. Мило- сердя — це не милостиня. Невже для того, щоб з’явилась доброта в наших серцях, потрібен землетрус чи якась катастрофа? В Україні проживає майже 2 мільйони одиноких людей, близько 200 тис. проживають у будинках-інтернатах. Ці люди почувають себе самотніми. Письменник-гуманіст А. П. Чехов писав: «Треба, щоб за дверима кож- ної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь з молотком і постій- но нагадував би стуком, що є нещасні...». Багато діток проживають у дитячих будинках, в школах-інтернатах. Мені неодноразово доводилось там бувати. Уявіть собі 20 пар допитли- вих оченяток, і всі вони дивляться з надією, що прийшла їхня мама і ско- ро їх забере додому. Такий випадок трапився зі мною, він вразив мене, і я написала вірш. Хіба ж це мати, Що може лиш життя дитині дати, А потім в дитбудинок її здати, Бо зовсім їй не хочеться про неї дбати? Її з вовчицею не можна навіть порівняти, Бо та ніколи не залишить вовченяти. Раз довелось мені в дитячому будинку побувати, З тих пір не можу я спокійно спати. Ще й досі бачу погляд оченяток І відчуваю дотик рученяток. В вухах дзвенить тривожне запитання: «Чия ти, мамо, ти моя? Я — Таня». Та враз рум’янєць згас, поблідло личко... Тут вихователька зайшла,
146 Етика. 5 клас Худенька, невеличка. Оце їх мама, двадцятьом — одна. Чи зможе обігріть усіх теплом вона? Не кожен зможе в дитбудинку працювати, Щодня там треба по шматочку серце віддавати, Щоб бути їм усім, як мати, І, як про рідних, дбати, охороняти. Про сиріт всіх піклується держава, Все є у них, та не у тому справа. Самі подумайте ви, люди, Чому у мирний час є сироти повсюди? У сиріт цих — живі батьки, А діти їхні — покидьки. Не вистачає місця в Домі маляти. Коли настане вже той час, Що вже дітей не будуть покидати? Коли у кожного маляти буде мати, Яка готова всю себе до крапельки віддати? Подумайте, чи не пора нам зупинитись, Чи не пора за бідних сиріт заступитись, Чи не пора зозуль бездушних покарати, Щоб не порочили святого слова «мати»? Та не всі такі матері, як сказано у вірші. Таких одиниці. У кожного із вас хороша мама, яка ночей недосипає і дбає про вас. Любіть своїх бать- ків, допомагайте їм, все зробіть, аби не були вони одинокими в старості, бо й після життя батьки житимуть у серцях ваших своїми добрими справами. Немає матінки вже стільки літ, Та все цвіте нею посаджена калина, Вкривається плодами рік у рік І кожну мить тривожить душу сина. Немає матінки, та біля тину груша, Нею посаджена, тривожить сину душу. Вкривається плодами рік у рік, Щоб не забув ти матері повік. Махає вітами і липка біля хати: — Для тебе посадила мене мати, Для тебе цей духмяний жовтий цвіт, Щоб пам’ятав ти матінку багато літ.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 147 Усе навкруг нагадує тобі про неньку, Про любу горлицю твою сивеньку: І вишенька, і липка, і калина. Ти матір завжди пам’ятай, бо ти — її дитина. Тільки доброта, тільки милосердя роблять нас справжніми людьми. На уроках зарубіжної літератури ми вивчали твір Шолом Алейхема «Хлоп- чик Моти», твори Омара Хайяма, Діккенса, Короленка, О. Толстого, А. Чехова, Марка Твена, Астрід Ліндгрен... Всі вони покликані виховувати в нас добро, милосердя, співчуття до нещастя людини. Тож поставте перед собою мету творити добро завжди і всюди. Творіть добро, щоб кращим став цей світ, Не знали б горя щоб старі й малі. Страждання нищіть нанівець, Свій слід залиште на землі. Теплом своїм ви серце обігрійте Тому, хто вже наругу притерпів. Тому, кому терпіть не сила, Хто горе побороти не зумів. Байдужими не станьте тільки І пам’ятайте, що ми — люди. Творіть добро, піклуйтеся про інших — І посвітлішає усюди. Слухання пісні «Про доброту». 4.11. ВВІЧЛИВИМ І ЧЕМНИМ БУДЬ, ПРО КУЛЬТУРУ НЕ ЗАБУДЬ Вихованість — якість особи, в якій органічно поєднані культура спіл- кування, культура зовнішності й культура задоволення потреб (побуто- ва культура). Принцип і норми спілкування формувалися віками. Народи всіх країн і часів ретельно відбирали, зберігали, накопичували досвід спілкування за принципом: розумно — морально — гарно. Основою справжньої культу- ри спілкування є гуманне ставлення людини до людини. Тому формуван- ня у дітей позиції відвертості, довір’я, дружелюбності — неодмінна умова виховання культури спілкування.
148 Етика. 5 клас Добре ставлення до людей має виявлятися у зрозумілій для всіх фор- мі. Такою формою, якістю спілкування людини з людиною є ввічливість. Слово «ввічливість» має спільний корінь із словом «вежа», яке до XVI сто- ліття мало значення «знавець», той, хто знайомий із звичаями — умовни- ми і загальноприйнятими способами вираження доброго ставлення до людей. У звичаях закріплені прийняті в тому чи іншому суспільстві фор- ми вітання, звертання, надання деяких послуг, форми подяки і вибачення. Звичаями диктується церемоніал знайомства, деякі правила ведення роз- мов, поведінки в громадських місцях, спілкування чоловіків і жінок. Не- припустимо, щоб діти бачили у звичаях лише пусті умовності, які усклад- нюють життя. Дуже важливо розкрити їм глибокий внутрішній зміст зви- чаїв, переконати дітей, що додержання всього цього свідчить про повагу до людей, до загальноприйнятих традицій. Різні життєві ситуації пов’яза- ні з певними нормами пристойного і непристойного. Тому треба знайо- мити дітей з цим, якщо можна так висловитися, ситуативним етикетом. Нехай знають, як поводитися серед рідних і близьких, у колі товаришів, сусідів, друзів, серед малознайомих і зовсім чужих людей. Нехай уміють поздоровляти й обдаровувати, виявляти співчуття. Існують певні норми поведінки на вулиці, у транспорті, в місцях розваг, в установах тощо. Все це повинне стати надбанням підростаючого покоління. (Тихо звучить музика.) У ч и т е л ь. Невмирущою криницею нашого народу є його культура, витоки якої сягають у глибоку давнину. Завдання, яке стоїть перед нами,— ознайомитися з правилами етике- ту Людини, які вона повинна засвоїти з дитинства і користуватися ними протягом усього життя. Ця тема дуже широка. Зрозуміло, що у кожного народу свої правила, традиції, зумовлені історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються і на манері поведінки. Навчити тебе бути вихованою і ввічливою людиною можеш ти тіль- ки сам і ніхто інший. Ніхто тебе не навчить культури, якщо ти сам цьо- го не захочеш. На першій сторінці Біблії сказано: «Спочатку було Слово...». А оскільки спочатку було слово, то віддамо шану передусім мовно- му етикету. Слово «етикет» грецьке й означає «звичай, характер». Культура мови — це духовне обличчя людини.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 149 Як треба звертатися до людей? У ч н і 1. На Ви звертаються до незнайомої або малознайомої людини; до рів- ної або старшої за віком; при офіційних обставинах спілкування. 2. На Ти звертаються до близької людини; при дружньому ставленні; до рівної або молодшої за віком. (На фоні музики) У ч и т е л ь. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозе- му, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з рози, з Дніпровської води, від зорі і місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, славі і гордо- го духу. Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія? (К. Мотрич) Саме в народних піснях, прислів’ях, приказках виявляється увага до умовного етикету. — Слухай перший — говори останній. — Одне погане слово скажеш — почуєш десять. — Слухай багато, а говори мало. — Де багато слів, там мало мудрості. — На слові зірвався — увесь світ дізнався. — Перш ніж сказати, сім разів у роті язик поверни. — Пташку пізнають по пір’ю, а людину по мові. Звучить пісня «Мова моя» (сл. М. Бойко, муз. Г. Ромаса). ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосіди — Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводився гоже, А другий — навпаки. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку
150 Етика. 5 клас Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з дитсадка. Великий із-зі рогу Їм тиче кулака. Тож, певно, по заслузі Дісталось хлопчакам. В малого всюди друзі, Великий ходить сам. (В. Бичко) Звучить пісня «Настоящий друг» (сл. М. Пляцковського, муз. П. Савельєва). У ч и т е л ь. Діти! Слід згадати, що голову маєте не тільки для шапок. До речі, а навіщо вам голова? Треба розібратися. А тому й продовжимо курс етикету зі з’ясування цього питання. Коли людина мислить, вона обов’язково дійде висновку, що бути ввіч- ливим значно корисніше, ніж неввічливим. Народна мудрість говорить: «Не все перескакуй, інде й перелізь». А щодо голови існує правило. Правило 1. На вулиці негарно крутити головою на всі боки або розглядати людей так, ніби вони експонати. Але варто озиратися, проходячи в двері, бо, якщо за тобою хтось іде слідом, треба двері притримати. У ч и т е л ь. Звичайно, цих правил дотримується людина, яка хоче бути джентльменом. Правило 2. Голос даний людині для того, щоб вона не надривала його, а говори- ла тактовно і ввічливо. Але бувають випадки, коли навіть тактовно і ввічливо розмовляти не слід. Це в театрі чи кіно. Не варто говорити з набитим ротом за столом. Головний убір знімають в приміщенні, крім магазину (це для чоловіків). ЧЕМНІСТЬ Коли я знайомих чи рідних стрічаю, Я кланяюсь, знявши кашкет з голови.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 151 І дякую чемно, як щось їх спитаю: — Спасибі велике! Пробачте. А ви? (С. Маршак) Учитель звертається до глядачів: — Діти, які слова ви кажете, коли дякуєте старшим і своїм товари- шам? — А які слова слід казати, коли ви хочете щось попросити? ДОЗВОЛИВ Перше вересня — і знову Біля школи діти. Всі одягнені святково І тримають квіти. — Ви погляньте, У Миколи Як жоржин багато! — Оточили дружним колом Хлопчика дівчата. — Де ж ти їх зумів дістати? Це ж не квіти — мрія? — Я нарвав їх біля хати Дідуся Андрія. — А дідусь тобі дозволив?! — Так! Микола заспокоїв їх і посміхнувся. — Він за мною біг до школи, А тоді махнув рукою І назад вернувся. (В. Шаройко) Як користуватися руками? Правило 1. Коли розмовляєш, говорять уста — руки мовчать. Правило 2. На столі під час обіду мають лежати тільки кисті рук. Правило 3. В музеї роздивлятися експонати слід очима, а не руками.
152 Етика. 5 клас ДОБРИЙ Він на вулиці хлопчик хороший, І малих захищає, і чемний, а як прийде додому — сестричку він щоразу тяга за косичку. (Я. Курлат) У ч и т е л ь. Кожна людина має п’ять пальців на руках, серед яких один названий вказівним. Таку назву пальцеві вигадав давньогрецький розбійник виключно з метою перевірки вихованості мешканців Старо- давньої Греції. Той, хто, виходячи з підступної назви, користувався паль- цем для того, щоб на щось указувати, вважався невихованим і палець йому відрубували разом з рукою. На щастя, в наші гуманні часи пальця вже ніхто не відрубує, але не- культурні люди ще залишилися. Діти розігрують ситуацію. — Як пройти (до кінотеатру, магазину, музею)? — Де тут пам’ятник? Правило: Відповідь треба давати словами, а не пальцями. (Звучить українська народна пісня «Од Києва до Лубен».) У ч и т е л ь. Бачите, як дівка танцювала, що аж каблуки побила. А навіщо нам ноги? Чарльз Дарвін спочатку розробив теорію про походження видів і, зо- крема про те, що людина походить від мавпи, а решту свого життя при- святив тому, щоб розвінчати свою ж таки гіпотезу. Але нічого з цього не вийшло. Саме тому більшість людей всерйоз вва- жає своїми предками мавп і, відповідно, поводиться так у товаристві. Звучить пісня «Бім-бам-ба» (сл. В. Шаїнського, муз. В. Степанова). Правило 1. Сидіти треба, тримаючи ноги рівно. Не закручувати їх навколо стільця, не класти на парту. Правило 2. По школі ходити спокійно, не лякати сейсмологів, тупаючи, як слон. У ч и т е л ь ЯК СЛІД ВІТАТИСЯ? Кожний народ вітається по-різному. Китайці вклоняються одне одному. Калмики труться носами.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 153 Ескімоси, висловлюючи свою повагу і шану, крутять язиком на всі боки. Але ми маємо заздалегідь попередити: ніхто вам не повірить, що ви ескімос, навіть якщо по вулиці ти ходитимеш на лижах. Тож сховай язик за щоки і згадай, що живеш в Європі на початку XXI століття. Правило 1. Незалежно від того, який у тебе настрій, вітатися з людьми треба при- вітно. Правило 2. Навіть з ровесниками слід вітатися ввічливо, а не гамселити по плечу, волаючи «Привіт, товстий!» Правило 3. Ні в якому разі не слід вітатися сидячи. Правило 4. Перед тим як потиснути руку, слід зняти рукавичку. Як телефонувати? (Дзвенить телефонний дзвінок. Учні розігрують сценку.) У меня зазвонил телефон. — Кто говорит? — Слон. — Откуда? — От верблюда. — Что вам надо? — Шоколада. А потом позвонил крокодил И со слезами просил: — Мой милый, хороший, Пришли мне калоши, И мне, и жене, и Тотоше. А потом позвонили зайчатки: — Нельзя ли прислать перчатки? А потом позвонили мартышки: — Пришлите, пожалуйста, книжки? А потом позвонил медведь Да как начал реветь. — Погодите, медведь, не ревите, Объясните, чего вы хотите? А потом позвонили цапли:
154 Етика. 5 клас — Пришлите, пожалуйста, капли. А потом позвонила свинья: — Пришлите ко мне соловья. И такая дребедень Целый день. Динь-ди-лень. Динь-ди-лень. Динь-ди-лень! То тюлень позвонит, то олень. А вчера поутру Кенгуру: — Не это ли квартира Мойдодыра? Я рассердился да как заору: — Нет! Это чужая квартира!!! — А где Мойдодыр? — Не могу вам сказать... Позвоните по номеру сто двадцать пять. Я три ночи не спал, Я устал. Мне б заснуть, Отдохнуть... Но только я лег — звонок. (К. Чуковський, скорочено) Правило 1. Ніколи не телефонуй незнайомим людям. Правило 2. Дзвонити до 8 годин ранку та після 10 вечора — то вже порушення еле- ментарного етикету. Як ходити в кінотеатр чи Палац культури? У ч и т е л ь. Існує дуже повчальна історія. Три роки зустрічався хло- пець з дівчиною, являючи собою зразок чемності. І ось одного разу, коли дівчина погодилася стати нареченою, хлопець запросив її до театру. Завчивши раз і назавжди, що дівчину слід пропускати вперед, він і цього разу пустив її перед собою продиратися по ряду. Але красуня, за- чепившись за чиюсь ногу, втратила рівновагу і гепнулась просто на про- ході. Наш хлопець, який ішов позаду, випадково наступив їй на сукню, і, коли дівчина підвелася, пролунав оглушливий тріск ниток. Самі розумі- єте, в якій ситуації опинилася дівчина, якщо плаття було легке і вечірнє. Одним словом, весілля так і не відбулося.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 155 Правило 1. Проходити на своє місце слід обличчям до людей, що сидять в ряду. Виховані люди в такому випадку мають підвестися зі своїх місць, аби зручніше було проходити. Правило 2. Коли заходиш в зал кінотеатру з дівчиною, мусиш на місце іти перший і допомогти їй сісти. Правило 3. В кінотеатрі головні убори мають знімати всі, навіть жінки. У ч и т е л ь. Танці, танці... (Виступає танцювальний ансамбль. Глядачів теж запрошують танцювати.) Правило По закінченні танцю кожен джентльмен мусить провести дівчину, яку запросив, на місце. У ч и т е л ь. У кожного народу є прислів’я на зразок нашого «У гос- тях добре, а вдома — краще». Кожна людина саме вдома і має виробляти в собі ті гарні манери, які згодом дадуть їй змогу набути популярності в товаристві і стати культур- ним. Звучить пісня «Ввічливий вальс» (сл. А. Барто, муз. Д. Кабалевського). МОВА МОЯ РІДНА (сл. М. Бойко, муз. Г. Ромаса) Помірно, лагідно М о - в о - м о - я , я к б а р - в і - н о к д у х - м я - -на, пах-неш м’я-то-ю вліт-ку і хлі-бом зем- - л і . С р і б - н о й л е г - к о і с - к р и ш - с я с в о - 3 4
156 Етика. 5 клас -ї-ми піс-ня-ми, ти вог-нис-та і щи-ра, як м р і - ї м о - ї . В к о - л и с - к о - в і й п і с - н і , у п о - к о - с а х т р а в , в р о - с я - н о - м у л и с - т і , в с п а - л а - - х а х з а г - р а в , л и - н е з н о в і з н о в . Мово моя, як барвінок духмяна, Пахнеш м’ятою влітку і хлібом землі. Срібно й легко іскришся своїми піснями, Ти вогниста і щира, як мрії мої. П р и с п і в: В колисковій пісні, у покосах трав, В росяному листі, в спалахах заграв, В вишитій сорочці, в полі за селом Мова моя рідна лине знов і знов. Ллється, як річка, то тиха, то бистра, Слово чисте й прозоре, як ранком роса. Богом створена мова для нашої пісні. Мово! Гордість моя, моя вічна краса. : :
Розділ ІV. Авторські уроки етики 157 П р и с п і в. В пісні чарівній сміюся і плачу, Бо вирує життя в ній, немов водограй. В своїй мові я чую, в словах її бачу І поля, і криниці, і рідний мій край. БИМ-БАМ-БА (сл. В. Степанова, муз. В. Шаинского) Из тро-пи-чес-ко-го ле-са, где ба-на-ны и ко- -ко-сы, у-бе-жа-ла о-безь-ян-ка на ог-ром-ный теп-ло-ход. Сим-па-тич-ну-ю бег-лян-ку по-лю- -би-ли все мат-ро-сы, по-то-му что о-безь-ян-ка и т а н - ц у - е т , и п о - е т . Бей, ба-ра-бан, зве-ни, ги-та-ра, дуй, тру-ба, дуй, 4 4 :
158 Етика. 5 клас т р у - б а ! Э т о в е - с е - л ы й т а - н е ц « Б и м - б а м - б а ! » Из тропического леса, где бананы и кокосы, Убежала обезьянка на огромный теплоход. Симпатичную беглянку полюбили все матросы, Потому что обезьянка и танцует, и поет. П р и п е в: Бей, барабан, звени, гитара, Дуй, труба, дуй, труба! Это веселый танец «Бим-бам-ба!» В этом танце необычном можно топать, как слонята. Прыгать, словно кенгуру, или птиц изображать. Но при этом непременно надо помнить всем ребятам, Что они должны забавной обезьянке подражать. П р и п е в. Корчат рожицы девчонки, корчат рожицы мальчишки, Пляшет, словно заводная, развеселая гурьба. Хорошо, как обезьянка, танцевать без передышки, Вместе с нею повторяя очень громко «Бим-бам-ба!» НАСТОЯЩИЙ ДРУГ (сл. М. Пляцковского, муз. П. Савельева) Д р у ж - б а к р е п - к а - я н е с л о - м а - е т - с я , н е р а с - к л е - и т - с я о т д о ж - д е й и в ь ю г. 2 4
Розділ ІV. Авторські уроки етики 159 Друг в бе-де не бро-сит, лиш-не-го не спро-сит — вот что зна-чит нас-то-я-щий, вер-ный друг. Дружба крепкая не сломается, Не расклеится от дождей и вьюг. Друг в беде не бросит, Лишнего не спросит — Вот что значит настоящий, Верный друг. Мы поссоримся и помиримся. «Не разлить водой!» — шутят все вокруг. В полдень или в полночь Друг придет на помощь — Вот что значит настоящий, Верный друг. Друг всегда меня может выручить, Если что-небудь приключится вдруг. Нужным быть кому-то В трудную минуту — Вот что значит настоящий, Верный друг. ВВІЧЛИВИЙ ВАЛЬС (сл. А. Барто, муз. Д. Кабалевського) Помірно На-ста-не по-ра ще до-сі не зна-на — чу-до-ві каз-ко-ві ча- си: хло-п’я-та й дів-чат-ка при-віт-ни-ми ста-нуть, і ввіч-ли- : : 3 4
160 Етика. 5 клас ві бу-дуть у-сі. Не бу-де ді-тей не-хо-ро-ших, нас-та-нутьча- си зо-ло-ті ... Ніх-то до кім-на-ти в ка-ло-шах, в ка-ло-шах не зай-де ні-ко-ли, ні-ко-ли в жит-ті! Вій-не віт-рець при-єм- ний, фі-ал-ки роз-цві-туть, і зник-нуть всі не-чем-ні, на-ві- ки про-па-дуть. Вже чу-ти по-дих даль-ній — вес-на і-де до нас, і в шко-лі, в роз-дя-галь-ні нас-та-не ти-ша враз. Настане пора ще досі не знана — Чудові, казкові часи: Хлоп’ята й дівчатка привітними стануть, І ввічливі будуть усі. Не буде дітей нехороших, Настануть часи золоті ... Ніхто до кімнати в калошах, в калошах Не зайде ніколи, ніколи в житті. Війне вітрець приємний, Фіалки розцвітуть, І зникнуть всі нечемні,
Розділ ІV. Авторські уроки етики 161 Навіки пропадуть. Вже чути подих дальній — Весна іде до нас, І в школі, в роздягальні Настане тиша враз. Хай грубощі зникнуть навіки, навіки! Хай будуть такі лікарі, Що зможуть від грубощів виписати ліки Й даватимуть їх дітворі. Дитина — така капризуля, Кричить і до всіх пристає, Та їй прописали пилюлі, пилюлі — І враз вона мила й слухняна стає. У ч и т е л ь. Бережіть Землю! Ця думка пронизує всі твори А. де Сент- Екзюпері. Про це і його улюблена казка «Маленький принц». Про любов до людей, про відповідальність перед людством, перед усією планетою роз- повідає ця мудра казка-притча. Сьогоднішній урок я назвала уроком муд- рих порад. Ми спробуємо збагнути, які мудрі поради пропонує нам автор «Маленького принца». Як і в народних казках, мова тут іде про добро і зло, висловлена думка про краще життя. — Чому головним героєм казки є дитина? (Дитинство, на думку пись- менника,— категорія моральна. В дитині закладені моральні здібності, які розвиваються залежно від умов життя.) — Дорослі і діти. Як часто ми не розуміємо одне одного, говоримо май- же різними мовами. Що розділяє дорослих і дітей? Вік? Погляди на жит- тя? Чи це добре, коли дорослий у житті залишається дитиною? У ч и т е л ь. Дивні люди ці дорослі. Замість того, щоб прикрашати дім, радіти сонцю, теплу, друзям, вони ведуть війни, рахують гроші, сва- ряться. А як треба жити? Що робити, щоб життя стало кращим? Давайте звернемось до Маленького принца. Він має відкрити нам таємницю. Яке тверде правило було у Маленького принца? Як він його викону- вав? («Є таке тверде правило: встав уранці, умився, причепурився — і відразу приведи до ладу свою планету...».) — Від чого застерігає нас автор? Чому боротися з баобабами потріб- но щодня? 4.12. «МИ ВІДПОВІДАЄМО ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ»
162 Етика. 5 клас — Що змінилося в житті Маленького принца після того, як на його планеті з’явилася Троянда? (Він любить Троянду, турбується про неї, але вона робить йому боляче своїми капризами. Вперше пізнавши почуття любо- ві, Маленький принц пізнає і почуття душевного болю.) — Щастя для Маленького принца полягає в тому, щоб навчити- ся любити свою квітку. Посварившись із квіткою, він вирушає в по- дорож. Саме це дозволяє автору показати різні типи дорослих людей. Чисті моральні принципи Маленького принца зіткнулись з безглуз- дими вчинками дорослих. Маленький принц відвідав 6 планет. І лише на Землі він зрозумів справжню суть стосунків між людьми. Інсценування епізоду «Лис відкриває Маленькому принцу свою таємницю» (XXI глава). — Як ви розумієте таємницю Лиса? Що означає приручити? (Це означає зробити неповторним, не схожим на інших. Але це несе й вели- ку відповідальність: «Я за неї відповідаю...».) — Ми завжди маємо пам’ятати пораду мудрого Лиса: «Люди забули цю істину, але ти не забувай: ти назавжди відповідаєш за всіх, кого при- ручив». — Як Маленький принц зрозумів, що таке любов? — Що таке щастя на думку автора? (Автор вважає, що щасливий лише той, хто пізнав почуття любові, прихильності, хто зігрів теплим словом ближнього.) — Як Лис говорить про дружбу? («... немає таких магазинів, де б тор- гували друзями».) — На прощання Лис відкриває своєму товаришу просту, але мудру та- ємницю: «Не чути голосу серця означає стати дорослим, якому нічого не цікаво, крім цифр». Отже, на Землі Маленький принц зрозумів велику науку життя, він розуміє, що сила людини в дружбі, щастя — в любові до ближнього, обов’язок — у служінні батьківщині, у відповідальності перед нею. А тепер давайте кожен з вас запалить на небі свою яскраву зірочку, і ми ще раз пригадаємо мудрі поради А. де Сент-Екзюпері. (На дошці клаптик голубої тканини (небо), учні приколюють до нього зіроч- ки і пригадують поради. Звучить «Місячна соната» Бетховена.) — Ми відповідаємо за тих, кого приручили? — Є таке тверде правило: встав уранці... — Щастя в тому, щоб любити.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 163 — Немає таких магазинів, де б торгували друзями. — Могутність людей у дружбі. — В душі кожного дорослого повинен жити Маленький принц, якщо його немає, то цьому дорослому ніколи не зрозуміти дитинство. — А вдома я пропоную вам написати твір-мініатюру про почуття та думки, які у вас виникли після цього уроку. Мета: поглибити та зміцнити знання школярів про правила поведін- ки та ввічливі слова. Правила гри На дошці накреслено квадрати, у крайньому ряду по горизонталі на- писано числа, а по вертикалі букви (поле чисте). У ведучого написані букви (кораблики) і числа, під якими закодовані питання. Ведучий вибирає собі помічників (одні стежать за збитими ко- рабликами (наприклад x — кораблик збитий, пишуть на дошці певну бук- ву, яка була задумана, 0 — постріл не влучив у ціль). У грі беруть участь 2–3 команди по 5–10 чоловік, команда обирає собі капітана. Обов’язки капітана: право на «постріл» (називає цифру і букву, на пе- рехресті яких знаходиться або цифра (закодоване питання), або літера (з одно, дво- або трипарусного кораблика)). Другий помічник ведучого стежить за правильно визначеним питан- ням. «Стріляють» команди по черзі. Якщо капітан своїм «пострілом» влучає в цифру, то команда відповідає на питання, що закодоване під цією циф- рою. На обдумування команді дається 10 секунд. У випадку відсутності відповіді або ж її неправильності право на від- повідь передається наступній команді, тому над поставленим питанням думають всі команди. Якщо жодна із команд не відповіла, можуть відпо- відати вболівальники. Лише за правильну відповідь команді присуджується 1 бал. Якщо ка- пітан своїм «пострілом» влучив у літеру, то команда автоматично отримує 1 бал і має право на наступний «постріл». Під час гри в міру влучень в кораблики будуть відкриватися все більше і більше літер. Тому команди повинні намагатися першими вгадати зако- доване слово. Тій команді, яка вгадала це слово, присуджується 2 бали. 4.13. РЕГАТА ВВІЧЛИВОСТІ
164 Етика. 5 клас У випадку «прямого влучення в однопарусний кораблик» він вважа- ється збитим. Автоматично навколо нього відкриваються сусідні клітини («кораблики» не повинні торкатись один одного). Якщо пряме влучення припадає на дво- або трипарусні кораблики, то вони вважаються поране- ними. Команда отримує 1 бал і знову «стріляє», знаючи, що ці кораблики розташовуються тільки по вертикалі або по горизонталі. Команда-переможець визначається за загальною кількістю набра- них балів. Примітка: під час гри, коли команди обдумують відповідь, варто ро- бити музичні паузи, рекламні паузи, вікторини, ігри з глядачами 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. А 1. 9 18 24 31 40 48 55 І Б 2. 10 19 В 32 41 49 56 64 В 3. 11 20 В 33 42 Ч 57 65 Г 4. 12 21 25 34 43 50 58 66 Д 5. 13 Л 26 35 44 51 59 67 Е 6. 14 И 27 36 45 52 60 68 Є 7. 15 В 28 37 46 53 61 69 Ж 8. 16 22 29 38 І 54 62 70 З С 17 23 30 39 47 Т 63 Ь 1 А (1) Як треба готуватися до прийому гостей? 1 Б (2) Чим святковий стіл відрізняється від звичайного? 1 В (3) Чим відрізняються свята загальні від ювілеїв, днів народження? 1 Г (4) Що має робити господиня до прийому гостей і під час прийому? 1 Д (5) Коли треба приходити в гості, якщо вас запросили?
Розділ ІV. Авторські уроки етики 165 1 Е (6) Що це за несподівані візити? 1 Є (7) Як треба сервірувати стіл? 1 Ж (8) Які обов’язки гостя? 1 З (буква С) 2 А (9) Як ви розумієте вислів «Цінність подарунка зовсім не визнача- ється його вартістю»? 2 Б (10) Що дарують на новосілля? 2 В (11) Які дарунки можна віднести до весільних? 2 Г (12) Коли треба оглядати дарунки? 2 Д (13) Чому квіти на святковому столі слід ставити у низькі вази? 2 Е (14) Що таке самолюбство? 2 Є (15) Чому воно необхідне людині? 2 Ж (16) Які існують правила поводження в театрі? 2 З (17) Яким повинен бути одяг для тих, хто йде в театр? 3 А (18) Що треба робити, коли ви отримали квиток перед самою ви- ставою? 3 Б (19) Коли зустрілися знайомі люди, що треба зробити? 3 В (20) Ваші дії, коли ви запізнилися на виставу у театр? 3 Г (21) Правила поводження у музеї. 3 Д Буква Л 3 Е Буква И 3 Є Буква В 3 Ж (22) Чи варто ображатися? 3 З (23) Як ви розумієте вислів: «Вихованість теж необхідно вихову- вати»? 4 А (24) Як треба обходити на зупинці трамвай? 4 Б Буква В 4 В Буква В 4 Г (25) В кіно і театрі шапки повинні знімати...? 4 Д (26) Що повинен в транспорті зробити ввічливий чоловік? 4 Е (27) Як треба обходити на зупинці автомобіль, автобус, тролейбус? 4 Є (28) Як треба переходити вулицю, коли немає світлофора? 4 Ж (29) Чому чоловік, який йде вулицею поруч з жінкою, повинен триматись від неї ліворуч? 4 З (30) А як правильно ходити попід руку? 5 А (31) Що треба зробити обов’язково, коли виходиш на вулицю? 5 Б (32) На який колір світлофора слід переходити вулицю? 5 В (33) Чи вміємо ми культурно поводитись? 5 Г (34) Що таке культура?
166 Етика. 5 клас 5 Д (35) Кого можна назвати культурною людиною? 5 Е (36) Яку людину ви вважаєте красивою? 5 Є (37) Які вчинки людей можна назвати красивими? 5 Ж (38) Чому вважають, що скромність прикрашає людину? 5 З (39) Краса і культура поведінки. Який між ними зв’язок? 6 А (40) Якою повинна бути сучасна людина? 6 Б (41) Що таке ввічливість? 6 В (42) Навіщо бути ввічливим? 6 Г (43) Як потрібно поводитися із мамою, татом та іншими члена- ми родини? 6 Д (44) Як себе треба поводити із знайомими і незнайомими людьми? 6 Е (45) Чому не можна ламати дерева, кущі? 6 Є (46) Як потрібно відпочивати в лісі? 6 Ж (буква І) 6 З (47) Чому не можна приносити додому лісових звірів і птахів? 7 А (48) Як користуватися виделкою, ложкою і ножем? 7 Б (49) Як часто і в чому допомагаєш ти мамі і бабусі? 7 В (буква Ч) 7 Г (50) Що потрібно зробити перед тим, як ввійти в чийсь будинок або квартиру? 7 Д (51) Як і з ким треба вітатися? 7 Е (52) Які слова вживають при зустрічі та прощанні? 7 Є (53) Як потрібно зустрічати гостей, а також своїх близьких з ро- боти? 7 Ж (54) Чи потрібно знімати шапку, коли прийшли в гості, театр, ди- тячу бібліотеку? 7 З (буква) Т 8 А (55) Якщо ти з’їв цукерку, що потрібно зробити з обгорткою? 8 Б (56) Чи можна розмовляти в кіно, театрі та інших громадських міс- цях? 8 В (57) Як ми назвемо людину, яка рве квіти, ламає в лісі гілки дерев? 8 Г (58) Чи можна назвати ввічливим того, хто ображає звірів? 8 Д (59) Чому ввічлива людина ніколи не буде хвастатися, грубити, об- манювати? 8 Е (60) Чому діти говорять неправду? 8 Є (61) При посадці в транспорт що потрібно зробити ввічливій лю- дині? 8 Ж (62) Назвати, які ви знаєте ввічливі слова. 8 З (63) Назвати народні прислів’я з теми «Етикет».
Розділ ІV. Авторські уроки етики 167 9 А (буква) І 9 Б (64) Які правила етикету порушують хлопці нашої школи, заходячи в приміщення? 9 В (65) Звідки взялися правила культури поведінки? 9 Г (66) Які існують правила поводження в школі, на уроці? 19 Д (67) До чого призводять порушення правил поведінки? 9 Е (68) Як себе треба поводити на стадіоні? 9 Є (69) У чому полягає справжня, а не показна краса поведінки юна- ка чи дівчини? 9 Ж (70) У чому суть хороших манер? 9 З (буква) ь (м’який знак) Підсумок гри. 4.14. ЩО ОЗНАЧАЄ ЖИТИ КРАСИВО? У ч и т е л ь. Якось запитали мудреця: «З чим можна порівняти життя людини?» Мудрець відповів: «З коливанням маятника». Людина завжди перебуває в сумнівах, завжди шукає відповідь: «так» чи «ні». Вона завжди в пошуку істини. А що таке істина? В чому вона? У кожного істина своя, тому що люди настільки «зациклені» на своєму власному сприйнятті, що просто не можуть зрозуміти ні чиїсь інші сприй- няття, ні реальні факти. Наше заняття присвячене тому, щоб розвивати вміння будь-яке явище, подію, вчинок розглядати з усіх боків, розуміти будь-яку точку зору, іноді в негативному бачити і позитивне. Розминка-тренінг «Аукціон» Ситуація: «Сьогодні на уроці історія — отримав (отримала) найниж- чий бал». Що у цій ситуації ви можете знайти гарного? У ч и т е л ь. Сьогодні ми проведемо диспут у формі «акваріуму». Що таке диспут? Диспут — це шлях розвитку самостійності, подолання інертності мис- лення, формалізму, шаблону. Диспут — це можливість розрядки емоційної напруги, завдяки чому зміцнюється психічна стійкість. Диспут — це інтелектуальна гімнастика. Перш ніж проводити диспут, давайте методом «мозкового штурму» ви- робимо правила диспуту, яких повинні дотримуватись всі.
168 Етика. 5 клас Правила проведення диспуту 1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно. 2. Не перебивайте того, хто говорить. 3. Критикуйте ідеї, а не особу, що її висловила. 4. Поважайте всі висловлені думки. 5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує. 6. Не змінюйте тему диспуту. 7. Намагайтеся заохочувати до участі в диспуті інших. (Правила записуються на дошці.) Оголошення теми диспуту. Питання для обговорення 1. Який зміст ви вкладаєте в поняття «жити красиво»? 2. Як ви вважаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно? 3. Чи хочете ви жити красиво? Якщо так, то що ви для цього робите чи плануєте зробити в майбут- ньому? Якщо ні, — то чому? У ч и т е л ь. Приступаємо до обговорення першого питання. Що най- частіше розуміють під словами «красиво жити»? Часто беруть до уваги зов- нішній бік життя: автомобіль, квартира, дача, гарний одяг, гроші. Але за цим нерідко прихована духовна порожнеча. Який зміст ви вкладаєте в ці слова? Місце в «акваріумі» займає перша група та обговорює дане питання. Закінчивши обговорення, учні займають свої місця. Запитання до класу: — Чи згодні ви з думкою товаришів з даного питання? — Чиї докази були найбільш переконливими? — Чи хочете ви щось доповнити? Перерва. Гра «Чарівний стілець» Один стілець у класі оголошується «чарівним». У того, хто сідає на цей стілець, зникають всі негативні якості, залишаються лише позитив- ні. Учні повинні назвати всі позитивні якості особи, яка сидить на «ча- рівному» стільці. Місце в «акваріумі» займає друга група учнів та обговорює наступне питання. Пауза.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 169 Гра «Крісло відвертості» Всі стільці в класі оголошуються «кріслами відвертості». Всі, хто си- дить на них, повинні говорити лише правду. Учитель називає початок фрази, учні повинні її закінчити: «Я пиша- юсь собою тому ...». Місце в «акваріумі» займає третя група та обговорює наступне питання. Запитання до класу: — Чи можете ви назвати прізвища людей чи літературних героїв, які, на вашу думку, живуть чи жили красиво? У ч и т е л ь. Діти, ви висловили багато цікавих думок з питань, які сьогодні обговорювались. Всі ви хочете жити красиво, але не всі вклада- ють в це поняття однаковий зміст. Підбити підсумок диспуту мені б хотілося словами Й. Бехера. Красиво жить — не просто звук пустой. Лишь тот, кто в мире красоту умножил Трудом, борьбой,— тот жизнь красиво прожил, Воистину, увенчан красотой. Різні думки були висловлені із приводу того, чи можете ви побудува- ти своє життя так, як бажаєте. Дійсно, людське життя визначається як зовнішніми, так і внутрішні- ми ознаками, воно не зводиться до простого втілення наших задумів. Але людина може спланувати своє життя, визначити мету існування, вибра- ти шлях її реалізації. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль. А якщо і не все, то досить багато. Огляд літератури. 4.15. ВЧИСЬ ЖИТИ В МИРІ ТА ЗЛАГОДІ Ми всі з вами — український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, ма- льовничій землі. Тут жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут ко- рінь українського народу. Земля багата хлібом-сіллю, піснею, добрими людьми. Пригадаймо навали татарських орд, турецьких яничар, польських фе- одалів, що хотіли поневолити український народ, який хотів сіяти хліб і ростити дітей, який мріяв жити у мирі та злагоді, бо саме ці цінності є найголовнішими, первинними для всіх і для кожного.
170 Етика. 5 клас Український поет 60-х В. Симоненко в одній з поезій писав: Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші душі вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить людей і життя. Так. Найголовніше в житті — це добре, гуманне ставлення до лю- дей. Нерідко ми забуваємо, що в людських стосунках існують певні пра- вила і закономірності. Мати репутацію симпатичної людини, відчува- ти любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе — законне праг- нення кожного. Але як цього досягти? Адже абсолютно однакових людей не буває. Так само, як не має людей цілком гарних або цілком поганих. У різних ситуаціях, за різних обставин одна й та сама людина поводить себе неоднаково. Люди різняться багатьма рисами, у них різні досвід, ха- рактер, вдача; індивідуальною є й школа позитивних якостей. Чи існує якийсь загальний принцип поведінки? Так, є, і в ньому вті- лена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою!» Поряд з цим є ще не менш важливий принцип: «Увійди в становище іншого». Тобто зрозумій його інтереси, бажання, побоювання, мрії. Дуже хочеться, щоб таких людей, про яких говорить Л. Забашта у вір- ші «Моди», стало більше в людському житті. Є моди на зачіски, На гострі носки в черевиках, На декольте на сукні І на короткі штанці, На плечі — вузькі і широкі, На вуха малі і великі І навіть на форму браслета На ніжній дівочій руці.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 171 І ми, незалежні, зайняті завжди ділом, Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості. Та, тільки правду кажучи, я б дуже хотіла, Щоб стали навік панівними інші моди в житті: Моди на світлі душі, На прямоту, на сердечність, На людяність, на гуманність, На серце, повне щедрот... Життя складне, тисячі людей страждають не тільки від холоду, голоду, а й ще через те, що не чують теплого слова, їм немає, з ким поговорити: Кажімо більше ніжних слів Знайомим, друзям... Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів. Нехай тих слів солодкий мед Чиюсь загоїть рану. Кажімо більше ніжних слів, Комусь всміхаймось ненароком. То не життя людське коротке, Короткі в нас слова черстві. Кажімо більше ніжних слів! Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні, а й цілком благополучні, здорові люди, в яких душа глуха й черства до чужого горя. Лікуймо наші душі зачерствілі, Лікуймо наші зболені серця, Лікуймо наші душі загрубілі, Несімо правди непогасний стяг,— І кривда в нашу долю не поцілить. Скропімо серце щире, не черстве Людського милосердя еліксиром. Воно, хоч кволе, знову оживе, У справедливість й людяність повірить. Найвища наука життя — мудрість, а найвища мудрість — бути добрим. Доброта й чуйність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важ- ку хвилину, розрадити в горі й біді — це притаманно нашому народу. Назвати прислів’я про доброту: (За добро добром платять. Хто людям добра бажає, той і собі має. Не одежа красить людину, а добрі діла...)
172 Етика. 5 клас Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доб- роти, злагоди. Бо тільки це зробить нас справжніми людьми. Будьмо милосердними! Поспішаймо творити добро! І хочеться так любить, Щоб навіть каміння байдуже Захотіло ожити і жить! Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця і чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: — Їх на землі не було... (В. Симоненко) Правила мирного співжиття 1. Вчися слухати інших. 2. Спочатку подумай, а потім скажи. 3. Будь завжди ввічливий. 4. Не насміхайся над слабшим. 5. Не давай волю поганим словам і вчинкам. 6. Не пускай в дію кулаки. 7. Не бажай іншому того, що б не хотів мати сам. Прекрасні поради для того, як жити у мирі та злагоді, дає Біблія (кни- га книг), настільна книга майже кожного українця, духовний поводир на- шого народу. Ось про що говорять деякі з 10 Божих заповідей: 5 заповідь. Шануй батька й матір: добре тобі буде і довго будеш жити на землі. Любов найперше треба виявляти до наших батьків. Навіть тварини з любов’ю ставляться до своїх батьків. Тому непошана до батьків — це яви- ще протиприродне. Кожна людина — боржник своїм батькам. Від батьків ми одержали життя. Наша мати вболівала за нас від самого малечку і гото- ва віддати за нас своє життя. Вона не спала ночей над нами, недоїдала, аби ми були ситі і здоровенькі виростали. Батько захищав нас від усього по- ганого, вчив нас працювати, вчитися. Ніхто нас не любить так, як батьки. Отже, любити батьків і шанувати їх не тільки не тяжко, а дуже приємно. — Як же шанувати батьків? 1) Любити їх, як себе. Поводитися з ними з пошаною та любов’ю, слуха- ти їх настанови та поради. 2) Коритися батькам не за страх, а за совість. 3) Поводити себе так, щоб не засмучувати їх та не осоромлювати їх пе- ред людьми. 4) Оберігати їхнє здоров’я, допомагати їм у всьому, а на старості годува- ти та давати притулок.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 173 Але 5 заповідь заповідає нам пошану не тільки до батьків, а й до всіх, хто робить добро нам: 1. До Батьківщини та її влади. 2. До учителів і наставників шкільних. 3. До старших віком («Перед сивим лицем устань і вшануй старе об- личчя»). 6 заповідь. Не вбивай. Забороняє забирати чуже життя в будь-який спосіб. Бо вбити людину можнанетількифізично,айсловомобразливим,наклепомчиповодженням з нею так, що вона сама собі заподіє смерть. Забороняючи чинити будь-яку шкоду життю наших ближніх, 6 заповідь наказує нам всіма силами обері- гати їхнє здоров’я, добробут. Вона заповідає: 1) Допомагати бідним. 2) Утішати зажурених. 3) Служити немічним. 4) Полегшувати стан знедолених. 5) З усіма поводитися лагідно та з любов’ю. 6) Миритися й мирити тих, що ворогують. 7) Прощати образи й робити добро ворогам. 7 заповідь. Не кради. Засуджує, забороняє всяку крадіжку або переконання присвоюван- ня чужого. У нелегкий час ми живемо, але будемо сподіватися, що на нашій рід- ній землі, у всьому світі мир, добро і злагода єднатимуть всіх людей. 4.16. ВВІЧЛИВІСТЬ — ЦЕ ЛЮДЯНІСТЬ В е д у ч а. Добрий день, дорогі діти, гості! Ви так гарно відповіли мені «Добрий день!». Отож ми побажали одне одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задово- лення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим добрим, теплим побажанням.Ащекажуть«Доброгоздоров’я»,«Здоровібули»,«Моєшануван- ня вам...». Є теплі, рідні та близькі слова — «мама», «тато», є й вагомі — «дер- жава», «Батьківщина». А ще є ввічливі слова, і називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху й гарний настрій.
174 Етика. 5 клас Сьогодні ми влаштуємо невеликий екзамен на ввічливість нашим хлоп- чикам. А щоб вони були впевненими в собі, назвемо їх лицарями і споді- ваємось, що недаремно нарекли їх цим ім’ям. Отже, розпочинаємо турнір лицарів ввічливості. Щоб у лицарському турнірі перемогти, потрібно бути мудрим і люб’яз- ним, знати всі закони доброї поведінки. Змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуватися законів ввічливості. Оголошую перший конкурс «Розминка». Запитання для команд: 1. Кого в минулому називали лицарями? 2. Яку людину ми називаємо лицарем у наші дні? — Наступний конкурс — «Лицарські манери». Завдання. Хто скаже найбільше чарівних слів? Кожен з вас повинен назвати відомі всім чарівні слова ввічливості та вирази. За кожне назване слово команда отримує 1 бал. — Наступний конкурс — «Ми йдемо у гості». Запитання для команди: 1. Як обрати подарунок? 2. Як приймати подарунок? 3. Якщо ти прийшов у гості з дівчиною... 4. Коли потрібно приходити в гості? 5. Як повинен поводитись господар? 6. Які ви знаєте правила поведінки за столом? В е д у ч а. Відповіді ми почули. Отже, слово за журі. Та, на жаль, не завжди буває так, як написано в правилах. Тож, як не потрібно робити, ми дізнаємось з літературної сторінки, яку підготували наші дівчата. (Вірші «У гостях», «Гостинна сусідка», «Некультурні хазяї», «Про культуру школяра».) В е д у ч а. Дякую, дівчатка, я думаю, що таких хазяїв і гостей серед нас немає. Наші лицарі відпочили, отже, слід далі проводити конкурс. Всі ми лю- бимо таке свято, як день народження. У цей день хочеться почути найтеп- ліші, найщиріші слова, отже, завдання для лицарів: скласти привітання для однокласниці до дня її народження. Наш народ склав чимало віршів, пісень, казок, легенд, в яких вша- новується людина ввічлива, доброзичлива. Та чи не найбільша мудрість народу міститься у прислів’ях, приказках. Отже, назва наступного конкурсу — «До джерел народної мудрості».
Розділ ІV. Авторські уроки етики 175 Завдання. Згадати прислів’я, приказки про ввічливість. Останній конкурс — «Від теорії до практики». Завдання командам: сервірування стола. В е д у ч а. Наш турнір закінчується. І, поки журі підбиває підсумки, учасники турніру дають клятву лицарів: — Клянемось лицарями бути! Завжди «спасибі» говорити, «Добрий день» та «до побачення» Мають у житті велике значення. Клянемось лицарями бути! І лінь, грубість позабути, Науки різні знати І про етикет не забувати. Клянемось лицарями бути! У боротьбі зі злом добро творити, Нечему вразити мечем чарівним, Словом суворим і вірним. Клянемось лицарями бути! В е д у ч а. Будьте завжди ввічливими, чуйними, уважними. Припус- тившись помилки, проявивши грубість, попросіть вибачення. Завжди до- помагайте старшим, молодшим, друзям. Ніколи не перебивайте свого спів- розмовника навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєтесь, вислухайте його до кінця і тільки тоді висловіть свою думку. Пам’ятайте, що «ніщо не да- ється так дешево і не коштує так дорого, як ввічливість». Дружіть з ввічливими словами, загляньте в країну ввічливих наук і будь- те завжди шляхетними,— тоді вас любитимуть і поважатимуть. А щоб у вас і надалі був такий гарний настрій, давайте разом заспіва- ємо нашу пісню «Добра посмішка». Даруйте людям ввічливі слова, і в нагороду ви справді побачите «до- бру посмішку на кожному обличчі». 4.17. УРОК ЧЕМНОСТІ Мета: виховувати культуру спілкування у повсякденному житті, мо- ральні основи культури поведінки у колективі, культуру мовлення. Обладнання: іграшка «Ласкавонька», кольорові фішки, смужки паперу «У нас можна» і «У нас не можна», магнітофон. В е д у ч а. Доброго дня, дорогі друзі!
176 Етика. 5 клас Я привіталася з вами так, як я роблю це кожного дня. Ви, мабуть, дуже здивувалися б, якби замість звичайного привітання почули: «Ви їли сьо- годні?» або «Ваша худоба здорова?». Але, виявляється, ці слова — теж ві- тання. Саме такими фразами обмінювалися при зустрічі мешканці старо- давнього Китаю, Монголії, Єгипту. І це лише на перший погляд смішно. Адже, справді, основою життя монгола-кочівника була його череда. Здо- рова худоба була ознакою того, що вистачає їжі, отже, й у господаря все гаразд. Загинула худоба від хвороби чи нестачі корму — це вже показник голоду, недуги, смерті. Ось і виходить — побажати здоров’я худобі все одно, що побажати здо- ров’я самому господареві та його родині. Рухи, жести, якими з давніх-давен користувалися люди різних країн під час вітання, ще різноманітніші. Декотрі вклонялися, інші падали на- вколішки і билися об землю лобом, треті підносили руку до чола та сер- ця, четверті торкалися носами. Та й тепер подивіться навкруги. Ось пройдуть військові — віддають честь. Зустрінуться двоє чоловіків — потиснуть руки. А інші здалеку по- махають одне одному. Жінки, які довго не бачилися, обнімуться, навіть поцілуються. Ось так по-різному відзначають люди найпростішу й найчастішу по- дію у своєму житті — зустріч з іншою людиною. І все-таки спільне тут є. Не привітатися або не відповісти на привітання у всі часи й усіх народів вважалося невихованістю та неповагою до інших. Адже в поклоні, в ко- ротких словах вітання закладений глибокий зміст: «Я тебе бачу, людино. Я тебе поважаю і хочу, щоб ти до мене добре ставилася, бажаю тобі здо- ров’я, миру, щастя, радості, добра». Я тільки привіталася з вами: «Доброго дня, дорогі друзі!»,— але який важливий зміст вклала у ці слова! — Які ви знаєте слова привітання? (Діти називають.) — Як ви думаєте, що означають ці слова? (Бажають здоров’я, зичать добра...) Зараз я вам розповім чудову бувальщину про слово «здрастуйте». Лісовою доріжкою йшли батько з маленьким сином. Навколо тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел і струмок жебонить у лісовій гу- щавині. Раптом хлопчик побачив, як їм назустріч іде бабуся з паличкою. — Коли ми зустрінемося з бабусею, скажемо їй слово «здрастуйте», — попередив батько. — Для чого говорити їй це слово? — здивувався син.— Адже ми зов- сім не знайомі.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 177 — А ось зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш, для чого. Ось і бабуся. — Здрастуйте,— сказав батько. — Здрастуйте,— сказав син. — Здрастуйте,— сказала бабуся і посміхнулася. Ісинздивованопобачив,яквсенавколозмінилося.Сонцезасяялояскра- во, затріпотіло. У кущах заспівали пташки — досі їх не було чути. На душі у хлопчика стало тепло і радісно. — Чому це так? — запитав син. — Чому це так? — запитую я у вас. — Слово «здрастуйте», як і «добрий день», «доброго ранку», має чудо- дійну силу: ці слова зближують людей, відкривають їхні душі. Бажати здо- ров’я, зичити добра — що може бути кращим у житті? Поверніться одне до одного, привітайтеся й усміхніться одне одному. Правда приємно? — А що ви взагалі відчуваєте, коли вам кажуть гарні, добрі слова, коли вам посміхаються? — А з чим це відчуття можна порівняти? (З дотиком до чогось теплого, м’якого, пухнастого, ніжного) — Я вас зараз познайомлю з тим, хто викликає такий ніжний дотик, добрі почуття. Це Ласкавонька. — А ви дарували колись Ласкавоньку? Розкажіть. Коли ви допомагали мамі, поступились дівчинці місцем, поділились з другом,— ви їм подарували Ласкавоньку. Коли ви пестите кішку,— вона мурчить, бо їй це приємно, отже, ви також даруєте їй Ласкавоньку. Спробуйте кожному подарувати її зараз. Коли ми передаватимемо Ласкавоньку, одне одному скажіть щось при- ємне, тож я починаю: «Як мені подобається, як ти посміхаєшся». (Діти передають іграшку.) Але є й інші дотики — злі. Вони колючі, холодні. — Коли ви відчуваєте такі дотики? (Коли лають, ображають погани- ми словами.) — Чи ображали вас колись? — А ви ображали кого-небудь? Це добре чи погано? — А що краще — говорити добрі слова чи злі? Уявіть ситуацію: ви зустріли інопланетянина. Його мови ви не розумі- єте, він не розуміє вас. А як би ви показали йому ваші добрі наміри? (Визначається кращий співрозмовник- інопланетянин.)
178 Етика. 5 клас — Отже, як ми можемо дізнатися, який настрій у людини? (Не тільки зі слів, а й за виразом обличчя) — Ви пам’ятаєте, з чого ми почали свою зустріч. (Ми привіталися.) У ч и т е л ь. Ми привіталися не тільки тому, що вітали одне одного, бажали добра одне одному, а й тому, що уміння правильно привітати лю- дину — це лише одне з багатьох правил ввічливої культурної поведінки. — А звідки взялися правила поведінки? Ніхто цих правил сам не вигадував. Вони з’явилися в народі поступово. І виникали аж ніяк не випадково. Скільки разів ви, мабуть, чули: «Шап- ку зніміть, коли в приміщення зайшли!». — А навіщо знімати шапку? — Звідки взялося це правило? Ці суворі часи давно минули. У будь-який дім люди заходять без будь- яких побоювань. Але звичай знімати шапку, коли заходиш до кімнати, за- лишився. Знімаючи шапку, ви показуєте господарям, що поважаєте дім, у який зайшли, поважаєте людей. Ось ми зараз і перевіримо, чи добре ви знаєте правила поведінки, чи чесні ви діти. Обираються 2 команди. Запитання даються по черзі кожній команді. За правильну відповідь члену команди дається кольорова фішка. — Які слова називаються чарівними? Для чого вони існують? — У дверях зіткнулися хлопчик і дівчинка. Що робити? — У дверях зіткнулися старший учень з молодшим. Як вчинити? — Чи можна замість слова «здрастуйте» казати слово «привіт!»? — Чи обов’язково вітатися, зайшовши до магазину, аптеки, біб- ліотеки, будь-якого громадського місця? — Як ви звертаєтесь у справах до директора школи? — Як ім’я, по батькові прибиральниці, яка миє у школі? — Розмовляють два учителі. Учневі треба звернутись до одного з них. Як це чемно зробити? — Хто вітається першим, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка; стар- ша людина чи молодша? — У коридорі школи розмовляють двоє учителів. Олег побачив свою вчительку і, проходячи мимо, ввічливо сказав: «Доброго дня, Валенти- но Іванівно!». Чи правильно він вчинив? — Двоє учнів йдуть вулицею. Один з них зустрів свого знайомого, при- вітався. Чи повинен вітатися другий учень, який його не знає? — Петрик біжить по коридору, не помічаючи нікого, штовхнув дівчин- ку. Що слід зробити Петрику?
Розділ ІV. Авторські уроки етики 179 У ч и т е л ь. Привітаємо тих, хто отримав найбільшу кількість фішок. А зараз ми спробуємо скласти свої правила поведінки, яких би ви до- тримувались вдома, у школі, на вулиці, серед ровесників тощо. Кожна команда складає свої правила, а через 5 хв. ми почуємо, що у нас можна, а чого — не можна. Ті пункти, що збігатимуться або всім спо- добаються, ми запишемо у загальні правила поведінки. У нас можна 1. Вітатися 2. Звертатися на ім’я 3. Усміхатися одне одному 4. Допомагати одне одному 5. Казати тільки добрі слова 6. Дружити 7. Говорити тільки правду У нас не можна 1. Штовхатися 2. Лаятися 3. Ображати одне одного 4. Брати чужі речі — Ось такі наші правила. Ми повинні їх дотримуватися. На цьому наша година спілкування завершується. І на прощання ми кажемо «До побачення!». 4.18. ЛЮДИНА З ПЛАНЕТИ «CТАРІСТЬ» 1 жовтня — Міжнародний, день громадян, похилого віку. Звучить пісня «Гей, роки, гей, літа...». В е д у ч а. На картах небесних тіл така планета не позначена. Але вона існує — тільки не в просторі, а в часі. І свого часу кожен з нас, залишаючись жителем Землі, ступає на цю планету. Час там протікає повільно — з довгими ночами, наповненими безсон- ням, ломотою суглобів, лякаючи перебоями в серці. І люди сприймають його по-іншому і живуть більше в минулому, аніж у теперішньому. У них дивна пам’ять — пам’ятають до найдрібніших деталей події піввікової дав- нини і забувають те, що трапилось нещодавно: куди поділись окуляри, чи ковтнули пігулку, що їли на обід. А як вони ходять! Земляни, наприклад, вгору по східцях стрибають через двоє сходинок, балансують на потужних ногах, а якщо і впадуть, то легко підведуться, розсміються.
180 Етика. 5 клас Жителі планети «Старість» пересуваються повільно, особливо взим- ку, коли слизько, приглядаються напружено, по східцях піднімаються приставним кроком, як вчать їх після інфаркту. А впавши, самостійно підвестися не можуть, чекають простягнутої руки, а інколи й машини швидкої допомоги. Облишмо алегорії, скажемо простіше — старість. Або, якщо зовсім за енциклопедичним словником: «Віковий період від 75 до 90 років». «Старий, що малий»,— говорить прислів’я. І справді, є в них щось подібне. Перш за все безпорадність. Тільки у дитини вона з кожним роком, місяцем, днем зменшується, а у старих, навпаки, збільшується. І ще: старі люди образливі, як діти. Але дитячі образи нас тішать, а ста- реньких — дратують. Дитину поспішаємо заспокоїти, приласкати, загладити образу: зна- ємо, що вона не винна, що це — від незрілості, ранимої нервової сис- теми. На старечі образи намагаємося переважно уваги не звертати. Але ж і вони трапляються через нервову систему. Тільки не від незрілої, а дуже замореної. Старість, по суті своїй, трагічна. Хоча б тому, що у цьому віці впер- ше по-справжньому розумієш закон природи: людина смертна. Зви- чайно, про це ти знаєш з дитинства. Але з часом, постоявши біля тру- ни однолітка, викреслюючи один за одним номери телефонів, по яких вже ніколи не доведеться дзвонити, відчуваючи десь біля самого сер- ця залізний спазм, усвідомлюєш дану інформацію вже не як абстракт- ну істину, а як реальність. Не забувайте також, що більшість старих — це вдівці і вдови, адже рідко кому вдається, як у казці із щасливим кінцем, жити довго і по- мерти в один день. Старість окреслює навколо людини кола самотності. І чим далі, тим вужчим стає це коло. За межею залишається робота, до якої звик, яку любив. Потім — весь божий світ, і ось уже став доступним тільки найближчий квартал або сквер, ось уже не вийдеш за ворота... Звичайно, проти туги, суму, старості повинні боротися. І як — теж відомо. — Знайдіть собі хобі! — вчать психологи. — Будьте активні фізично, займайтесь посильною працюю,— ре- комендує лікар.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 181 — Додавайте не роки до життя, а життя до років! — формулюють завдання інші. Комусь це вдається. Ми знаємо сивобородих стариків, які беруть участь у спортивних змаганнях, і художників, які малюють на схилі років. Знаємо й таких, які читають, пишуть, шиють. (Показ ілюстрацій.) Старі люди люблять давати поради, «вчать жити». Можливо, це якось генетично в них закладено, обумовлено самою природою, яка попіклу- валась про те, щоб не зник дарма досвід поколінь. Але природа попі- клувалась і про те, щоб у молодих спрацьовував інстинкт відштовху- вання від старості і прагнення нового, незвичного. Скільки через це виникає протиріч, образ, сліз, трагедій, а особли- во зараз, коли попередній досвід знецінюється, коли так багато змін трапляється і в нас самих, і навколо нас. — Хочеш я навчу тебе швидко рахувати в умі? — запитує дідусь, у якого з’явилася щаслива можливість дати урок. — Навіщо? — запитує онук. — У мене ж є мікрокалькулятор. Або ще діалог... — Як ти картоплю чистиш? — хмуриться 80-річна мама, спостері- гаючи, за дорослою донькою.— Скільки зрізаєш? У неї, у мами — стійка звичка голодних років, нею й оладки з кар- топляного лушпиння ще не забуті. А у дочки інші знання: «Та нітра- ти ж. Треба товще зрізати!» — і обрізана картоплина, кинута різким ру- хом, падає в каструлю. Ще один характерний діалог двох літніх жінок довелося почути у трамваї. — Ну, як ти живеш з невісткою? — Та ніяк. Говорить, наче телеграму надсилає, зайве слово боїть- ся сказати: доброго ранку, вас до телефону, спасибі, будь ласка — ось і вся наша розмова. — Це ще нічого. Буває гірше. І тоді спадають на думку бувальщина, легенди, розповіді... ЛЕГЕНДА ПРО НАЙСВЯТІШУ ЛЮБОВ МАТЕРИНСЬКУ Дуже давно жила сім’я з трьох поколінь. От якось батько наказав си- нові: «Приготуй назавтра візка, бабусю повеземо». Повставали вони до схід сонця. Батько виніс свою матір, посадив на воза, покликав сина, і вони удвох повезли. Заплакала стара, але нічого вже не могла вдіяти. — Куди ми веземо бабусю? — запитав син у батька.
182 Етика. 5 клас — До старого шахтового обвалу, бо яка від старої користь, якщо тіль- ки сидить та їсть, а робити нічого не може. Коли приїхали до шурфу, розвернув батько возика і тихенько пус- тив його разом із бабусею. — Що ви наробили, тату? — закричав син. — Навіщо і возика вики- нули? Адже, коли прийде час, на чому я вас повезу до звалища? Почув це батько і наче прокинувся, гірко заплакав і поліз до ями — витягати матір і возика. 1 - й у ч е н ь. Існує багато прислів’їв: «Поки баби — доки й ради», «Хто бабусю має — потіху знає», «Бабця скаже, як зав’яже», «Там баби- ні гуки, де онуки», «Бабине слівце — плідне деревце». В е д у ч а. Уже став крилатим вислів: «Є баба, є й діти». І це дій- сно так, бо на плечі цих невтомних трудівниць випадало, крім усього, й виховання онуків. З особливою любов’ю і теплотою змалював образ бабусі Іван Драч: А бабуся, бабусина, бабусенція До дівчиська, дівчиниська так і тулиться, Сиротина ж, сиротуля, сиротиночка Бабумамція, бабубатько, бабусонечко... Якось в електричці мені довелося почути цікавий діалог. Молода мати з дівчинкою їхала до села. Поруч з ними сиділа жінка, уважно придив- ляючись до своїх попутників. Потім сказала: «Куди, доню, їдеш?». — По бабусині казки. — А ти любиш свою бабусю? — Хіба можна бабусю не любити? Що й казати — мудро підмічено: дитячими вустами глаголить іс- тина. В е д у ч а. А ось як інакше деякі ставляться до своїх бабусь. Послу- хайте оповідання «Святковий обід». — Чому не відбувся святковий обід? За сучасної зайнятості батьків бабусі у багатьох випадках беруть на себе левову частку турбот і обов’язків, пов’язаних з вихованням ону- ків. Від бабусь ми вчимося вишивати, садити і вирощувати квіти, го- тувати їжу і білити хату, доглядати і виховувати немовлят, працювати в полі, на городі, поратися біля худоби. Бабуся є берегинею багатьох звичаїв й традицій нашого народу. У зв’язку з цим мені хотілося б звернути увагу на одну обставину — на наш моральний обов’язок перед тими, хто безкорисливо передає
Розділ ІV. Авторські уроки етики 183 у спадок свій багатющий досвід і знання. Чи завжди ми віддячуємо їм такою ж любов’ю? З кількох фактів, взятих з життя, може, й не варто робити якихось висновків, але замислитись над ними, поміркувати — наш обов’язок. (Виконується пісня «Лист до матері».) «Живе тільки той, хто комусь потрібен»,— писав Сенека. І справді, всі ці зауваження, які інколи доводять до відчаю навіть люблячих рід- них людей,— це теж спроба бути потрібним. Віддати найдорожчим лю- дям останнє, що залишилось, застерегти їх, навчити доброго — це по- винно стати нормою кожного з нас. З роками зникає багато бажань і потреб. Але ніколи не згасне потреба у спілкуванні. Ось що потрібно старшим людям, як хліб, як повітря. А чому так часто ми, молоді, їм відмовляємо? Приходить час — помирають люди... І нічим не можна відкупитися від смерті. Але люди помирають по-різному... В різних умовах. Одні — як у Бо- риса Олійника у вірші «Пісня про матір», інші — як у вірші Володимира Довгалюка «А у баби хата — домовина». Не завжди доживають свого віку старенькі вдома. Звичайно, різні об- ставини змушують покинути свою домівку і переїхати до будинку при- старілих. Коли людина самотня і за нею нікому доглянути — це одна справа. Але, коли діти відмовляються від своїх немічних батька чи матері,— це вже злочин. Рідні діти матері зреклися... Але любов материнська безмірна — «хво- ре серце, хоч і плаче по ночах, але не шле проклін до порогу дітей»... Бу- динок пристарілих... Що ж чекає на тих, хто туди потрапив? Досить крас- номовно цей стан описано у віршу «В будинку пристарілих». У цьому домі тихо, тепло, пилу немає, чисто прибрано, на підвікон- ні, наче символ доброти, квіти. Свіже повітря, блищить паркет... Але дуже важко уявити, що хтось закінчив свій шлях у цьому будинку, де все казен- не, де чекаєш сина, який живе у розкошах і не згадує про матір, яка наро- дила, виростила, вигодувала його, рятуючи від лиха, хвороб, провела без- сонні ночі біля його колиски. (Розглянемо ілюстрацію, на якій зображено дві старенькі бабусі.) Спиніть свій погляд. Сестри? Сусіди? Приятельки? Давні знайомі? Там, за чорним проломом дверей,— усе їхнє життя... З вицвілими рушни- ками на стінах, з фото, на яких усі молоді, з килимами, нехитрим кухон- ним начинням, з калачиками на підвіконні, образами у кутку...
184 Етика. 5 клас І пам’ятаю про минуле з його скупими радощами, з важкими буднями і постійним чеканням чогось більшого, кращого... Шкода, що так і не дочекалися його, бо прийшло воно із «запрошен- ням» на цукор, чергами, шаленими цінами на хліб і все інше і неспівмір- ною з усім цим компенсацією... Отже, думаймо про цих двох. Думаймо про маму чи бабусю, яка живе в селі й часто хворіє. Думаймо про самотню матір у міській квартирі, яка не втомлюється чекати дзвінка чи звістки від нас. Поки старенькі бабусі й мами з нами — ми всі молоді. Вони — наш за- хист, наша добра згадка про незгасне світло дитинства! Тримаймося ж її! Пам’яттю. Думкою. Спомином. Тримаймося за них душею. Кажуть, що найбільша радість — це чекан- ня радості завтрашнього дня. Старі люди позбавлені хвилюючого чекан- ня щастя. Їм завтрашній день нічого не обіцяє. У Анни Ахматової є проникливі рядки: Что войны, что чума? — Конец их виден скорый, Их приговор почти произнесен, Но кто нас защитит от ужаса, Который Был бегом времени Когда-то наречен? Дійсно, хто захистить? Міністерство охорони здоров’я? Міністерство соціального захисту? Фонд милосердя і здоров’я? Чи п’ятирічний онук своїм поцілунком або найближчі люди добрим словом? У старості є не тільки втрати, є й надбання: вона краще знає ціну любо- ві, відданості, навіть простої уваги і піклування, співчутливого погляду. Маленьке може стати для старості великим. І ми не повинні відмов- ляти старим людям у цій малості. (Лунає пісня «Як ішли роки наші на ярмарок ...».) — Чи справді все це так, про що ми сьогодні говоримо? Ми попроси- мо поговорити з нами наших гостей — бабусь, які прийшли до нас. Хочеться вірити, що ніхто з вас не забуде своїх батьків, особливо тоді, коли до них прийде старість, що ви будете пам’ятати про своє ко- ріння, про те, що все життя за вами «будуть мандрувати очі материнські і білява хата», пам’ятатимете ту вербу, що додому поверта.... Людина, на жаль, смертна. І кожен з нас має свій час на землі. Попе- реду — безліч проблем, гори знань, підкорити які нелегко. Але робити це треба, щоб не бути викинутим із життя.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 185 Бути людиною — не дуже просто, Бути людиною — геройство в наші дні. Устати й крикнути з трибуни, з помосту: «О, люди, залишайтеся завжди людьми!» 4.19. ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ВВІЧЛИВОСТІ ТА ДОБРОТИ Етапи: І станція — Словник чемної людини II станція — Містечко вихованих людей III станція — Семафор ввічливості IV станція — Словник народної мудрості V станція — Скринька корисних порад В е д у ч а. Дорогі друзі, сьогодні на нашій традиційній годині спіл- кування ми помандруємо до Країни ввічливості та доброти, подивимось, які ви є насправді — ввічливі, чуйні, добрі, милосердні чи злі, байдужі, невиховані. Перш ніж вирушити в уявну подорож, що потрібно зробити? Зви- чайно, привітатись! Тож добрий день! Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський свого часу писав: — Сказав мудрець: «Живи, добро звершай, Та нагород за це не вимагай! Лиш у добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра. Хай оживає істина стара — Людина починається з Добра! Отже, в путь до Країни ввічливості та доброти! (Оголошується список членів журі.) І станція — «Словник чемної людини» Дві команди за 3 хв. по черзі повинні назвати якомога більше ввічли- вих слів. Оцінка — 1 бал за кожне правильне слово. Конкурс «Закінчи речення» 1. Розтане навіть крижана глиба від теплого... («спасибі»). 2. Зазеленіє навіть пень, Коли почує... («добрий день»). 3. Якщо їсти більш не в силі, Мамі скажемо... («спасибі»).
186 Етика. 5 клас 4. Коли за щось сварять чи за підказку, Скажемо... («вибачте»). 5. І у Франції, і у Словаччині На прощання кажуть... («до побачення»). II станція — «Містечко вихованих людей» Командам даються запитання. За правильну відповідь — два оплески, за неправильну — один. 1. Чи поступаєшся ти місцем старенькій людині у транспорті? 2. Чи треба кидати на вулиці обгортки від цукерок? 3. Чи переходиш ти вулицю на червоне світло? 4. Чи розмовляєш ти за столом під час їжі? 5. Коли прокинувся, мамі кажеш «Доброго ранку»? 6. Чи допомагаєш ти батькам по господарству? 7. Чи дякуєш ти, коли тобі щось подарували? Підсумки. III станція — «Семафор ввічливості» — У кожного з вас червоний і зелений олівець. Я читаю репліки, а ви повинні підняти олівець того чи іншого кольору. 1. «Дайте мені хлібину»,— звернувся хлопчик до продавця у хлібному ма- газині. 2. «Покличте до телефона Марину». 3. «Я трохи пошкодила книгу, підклейте її самі»,— сказала дівчинка біб- ліотекарці. 4. «Люба бабусю, я допоможу тобі». 5. «Мамо, швидше давай їсти!» 6. «Прошу, сідайте будь ласка». Підсумки. Оцінки. IV станція — «Словник народної мудрості» — Тут трапилась пригода — розсипалась наша коробочка зі словами, і вам потрібно їх зібрати. (Команди отримують завдання — зі слів скласти прислів’я і приказки.) — Тяжко тому жити, хто не хоче робити. — Що у хаті маємо, тим і приймаємо. — Чим багаті, тим і раді. — Слова широкого вітання дорожчі від частування. — Ввічливих і лагідних скрізь шанують. — Не радій чужому горю. Підсумок. Оцінки.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 187 V станція — «Скринька корисних порад» За 10 хв. скласти корисні поради з 9–10 пунктів. 1. Не поспішай сідати першим за стіл. 2. Не розмовляй під час їжі. 3. Не перебивай того, хто говорить. 4. Не показуй пальцем на інших. 5. Не забудь зняти шапку, коли заходиш у помешкання. 6. Поступайся місцем людям похилого віку. 7. Не забудь вибачатись, коли штовхнув когось, і т. д. Підсумок. Оцінки. Клятва хлопчиків-лицарів: Клянемось лицарями бути! Завжди «Спасибі» говорити, «Добрий день» та «До побачення» Мають у житті велике значення. Клянемось лицарями бути! І лінь, і грубість позабути, Науки різні знати І про етикет не забувати. Клянемось лицарями бути! У боротьбі зі злом добро здобути, Нечему вразити мечем чарівним, Словом суворим і вірним. Клянемось лицарями бути! В е д у ч а. Отже, сьогодні ви дещо згадали, дечого навчились, що сто- сується морально-етичних норм. Нехай добро, щирість, лагідність ніколи не покидає вас. Будьте завжди Людиною з великої літери! (Нагородження призами активних учасників свята.) 4.20. ДРУГ — ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДРУГИЙ «Я» Хто не шукає дружби з ближнім, той сам собі заклятий ворог. Шота Руставелі Звучить музика. 1 - а в е д у ч а. Дорогі друзі. Вже стало традицією проводити у нас години спілкування на морально-етичні теми. Сьогодні наша розмова про дружбу, товаришування. Це дуже багатогранна тема.
188 Етика. 5 клас Перед вами я поклала гілочки. Як ви гадаєте, для чого вони вам потріб- ні сьогодні? А хто знає казку «Батьківський заповіт»? Про що вона? (Діти розповідають казку.) Батько перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілочці і наказав їх зламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки докупи, перев’язав їх і знову попросив зробити те ж саме, але сини не змогли цього зробити. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті. Кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не здолають, всі негаразди ви легко витримаєте». Ось і ми з вами зберемо наші гілочки у пучечок і перев’яжемо стрічкою. Цей пучечок стане немовби символом нашої єдності, символом дружби. 2 - а в е д у ч а. А які прислів’я та приказки ви знаєте про дружбу? — Дерево міцне корінням, а людина — друзями. — Хто в біді допоміг, той два рази поміг. — Один в полі не воїн. — Дружба — велика сила. — Сила птаха в крилах, а людини — в дружбі. — З добрим дружись, а лихого стережись. — Друга шукай, а знайдеш — тримай. — Дружній табун і вовків не боїться. — Міцну дружбу і вогонь не спалить. — Справжнього друга і за гроші не купиш. — Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже. Так, їх є дуже й дуже багато. То щожтакедружба?Заразнашінформацій- ний центр розкриє нам це поняття, користуючись тлумачним словником. У ч е н ь. Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній допо- мозі, прихильності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей. Це актив- на зацікавленість одне в одному. 1 - а в е д у ч а. Без друзів у наш час важко жити на світі. Давайте по- слухаємо, що означало мати справжнього друга у давні часи. Нам про це розкажуть інформатори. У ч е н и ц я. В усі часи дружба вважалась великою цінністю. У скіфів вона перевірялась кров’ю і служила військовим справам. Дружба оформля- ласьспеціальнимдоговоромівеликоюклятвою:надрізавшипальці,побрати- ми зливали кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя дружба вважалась втіленням благородства, вірності. Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу вище за кохання і сімейні стосунки.
Розділ ІV. Авторські уроки етики 189 Наш народ споконвіку культивував лицарські традиції. Із століття в століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за свободу і незалежність України. Товариство, дружба і братерство, народжені не спорідненням крові, а спорідненням думок, мети, справ,— це велика сила. Дружба ушляхетню- вала життя. Вона надзвичайно високо поціновувалась в українській куль- турі. Піднесено писав про дружбу М. В. Гоголь: «Немає уз святіших за то- вариство, і батько любить своє дитя, мати любить своє дитя, дитя любить батька й матір, але це не те; і звір любить своє дитя. А поріднитись по душі, а не по крові може тільки людина». 2 - а в е д у ч а. Так, дійсно, дружити може тільки людина, але дружбу кожен розуміє по-своєму. В основі юнацької дружби лежить величезна по- требаусприйняттііншими.Більшістьзваспогодятьсяздумкою,щощастя — це коли тебе розуміють, і тому кожен постійно прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав, став вашим дзеркалом чи двійником, вашим другим «Я». Але друзі бувають різні. Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. Він писав: «Через те, що дружба така божественна, така приємна річ, що здається, ніби вона — сонце життя, то слід найбільш дбати, щоб не вважати нам вовка вівцею, скорпіона — раком, змію — ящіркою. Немає нічого небез- печнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отрутнішого від уда- ваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі». 1 - а в е д у ч а. У кожного із нас у житті виникають різні ситуації, і ко- жен з нас виходить з них по-своєму. Давайте тепер разом спробуємо це зро- бити. Як би ви вчинили в таких ситуаціях? Ситуація 1. До Ігоря прийшов Толя. — Вмикай телевізор, наші грають! — Не можу, на завтра не підготував історію. — Кінчай зі своїми уроками, пропустимо перший період! — Вибач, Толю, але не можу. Вибач! — Ех, ти, а ще другом називаєшся! Давайте спробуємо знайти відповіді на такі запитання: — Чи правильно вчинив Ігор? — А що б ви зробили на його місці? (Толя мав спочатку привітатись, а потім запропонувати подивити- ся гру.)
190 Етика. 5 клас Ситуація 2. У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, він почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу ска- зати, тому що не хочу зрадити друга». Вчитель попросив цього учня вими- ти парту. — Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який зробив це? — Хіба справжній друг вчинив би так? Хто мав вимивати парту? Ситуація 3. У мене у класі немає друзів, до мене вороже ставляться, насміхаються наді мною,мененіхтонерозуміє.Всіучнікласуякісьдивні,дужечастобуваютьзли- ми, а мені так хочеться мати друзів. Що мені робити? До кого звернутись по допомогу? 2 - а в е д у ч а. Ну що ж, ми з вами спробували проаналізувати деякі ситуації, обговорили їх. А тепер давайте поговоримо про вас. Скажіть: — Чи є у вас друзі? — За що ви їх називаєте друзями? За що поважаєте? — Чи були у вас такі ситуації, коли друг прийшов вам на допомогу? Розкажіть про них. — А чи було у вас таке, що друг вас зрадив? Як ви себе почували в та- кому випадку? — А ви ніколи не зраджували друга? Висновок. А тепер підіб’ємо підсумок сказаного вами, зробимо висновки. — Що означає слово дружба? — Чого вона нас вчить? — Що означає бути вірним другом?
Підписано до друку 27.10.2005. Формат 60×841/16. Папір офсетний. Гарнітура Ньютон. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 11,16. Зам. № 5-10/21-1. ТОВ «Видавнича група «Основа»». Свідоцтво ДК № 1179 від 27.12.2002 р. Україна, 61145, Харків, вул. Космічна, 21-а. Тел. (057) 717-99-30. E-mail: office@osnova.com.ua Головний редактор В. В. Григораш Редактор І. Т. Соколянська Технічний редактор О. В. Лєбєдєва ЕТИКА. 5 КЛАС Навчальне видання

More Related Content

PPTX
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ - видатний державний діяч Київської Русі
byІнна Мельник
 
PPT
Загальні правила створення презентації
byОлександр Дрижал
 
PPTX
6 клас урок № 5 клітина - одиниця живого
byМетодичний кабінет
 
PDF
Самоаналіз уроку інформатики
byHelen Pata
 
PPT
Портфоліо кафедри вчителів початкових класів
byЕкатерина Корзун
 
PPTX
Дидактичні погляди Ушинського
bynatali7441
 
PPT
особистісно орієнтоване навчаня презентація
byСветлана Андрущенко
 
PPT
види сучасних ікт в навчально виховному процесі
bymasterfizik
 
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ - видатний державний діяч Київської Русі
byІнна Мельник
 
Загальні правила створення презентації
byОлександр Дрижал
 
6 клас урок № 5 клітина - одиниця живого
byМетодичний кабінет
 
Самоаналіз уроку інформатики
byHelen Pata
 
Портфоліо кафедри вчителів початкових класів
byЕкатерина Корзун
 
Дидактичні погляди Ушинського
bynatali7441
 
особистісно орієнтоване навчаня презентація
byСветлана Андрущенко
 
види сучасних ікт в навчально виховному процесі
bymasterfizik
 

What's hot

PDF
хімічні рівняння для 7 класу
bytatyana6221310
 
PPTX
Звіт керівника закладу за 2023-2024.pptx
byssuserd0ab23
 
PPTX
Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти. Напрям 3.
byssuserce4e97
 
DOC
Документація з руху учнів в школі.
byКовпитська ЗОШ
 
PPT
Празька поетична школа
byLjuda0502
 
PPTX
Оцінювання НУШ 5 клас.pptx
byssuserc462cb1
 
PPT
презентація атестація вчителів
byГадяцька гімназія імені Олени Пчілки
 
PPT
Статеве розмноження. Будова і утворення статевих клітин.
bylabinskiir-33
 
DOCX
типи і структура уроків іноземної мови
byVanya0508
 
PPTX
Моделюванні уроків української мови на засадах компетентнісного підходу
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
PPTX
типи і стилі мовлення. офіційно діловий стиль. оголошення. - копия
byТетяна Шинкаренко
 
PPT
тема.прикладка як різновид означення
byВалентина Кодола
 
PPT
Ю.Беззуб. Використання технологій національно-патріотичного виховання на урок...
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
DOC
Методичний тиждень як шлях професійного зростання педагогів-позашкільників
byНаталья Качковская
 
PPTX
Будова кісткової, хрящової та м'язової тканин
bylabinskiir-33
 
PPTX
презентація кільчасті черви.Pptx
byЕлена Новохатняя
 
PPT
Здійснення діяльнісного підходу при проведенні уроків математики Сидорчук С.Ю...
byСветлана Брюховецкая
 
PDF
ЮНИЙ ДОСЛІДНИК (ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ З БІОЛОГІЇ ДЛЯ 6 КЛАСУ)
byIgor Shuvarsky
 
PPTX
Презентація на атестацію
byОксана Томчишин
 
PPT
Презентація досвіду роботи вчителя біології
bynelya3001
 
хімічні рівняння для 7 класу
bytatyana6221310
 
Звіт керівника закладу за 2023-2024.pptx
byssuserd0ab23
 
Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти. Напрям 3.
byssuserce4e97
 
Документація з руху учнів в школі.
byКовпитська ЗОШ
 
Празька поетична школа
byLjuda0502
 
Оцінювання НУШ 5 клас.pptx
byssuserc462cb1
 
презентація атестація вчителів
byГадяцька гімназія імені Олени Пчілки
 
Статеве розмноження. Будова і утворення статевих клітин.
bylabinskiir-33
 
типи і структура уроків іноземної мови
byVanya0508
 
Моделюванні уроків української мови на засадах компетентнісного підходу
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
типи і стилі мовлення. офіційно діловий стиль. оголошення. - копия
byТетяна Шинкаренко
 
тема.прикладка як різновид означення
byВалентина Кодола
 
Ю.Беззуб. Використання технологій національно-патріотичного виховання на урок...
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
Методичний тиждень як шлях професійного зростання педагогів-позашкільників
byНаталья Качковская
 
Будова кісткової, хрящової та м'язової тканин
bylabinskiir-33
 
презентація кільчасті черви.Pptx
byЕлена Новохатняя
 
Здійснення діяльнісного підходу при проведенні уроків математики Сидорчук С.Ю...
byСветлана Брюховецкая
 
ЮНИЙ ДОСЛІДНИК (ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ З БІОЛОГІЇ ДЛЯ 6 КЛАСУ)
byIgor Shuvarsky
 
Презентація на атестацію
byОксана Томчишин
 
Презентація досвіду роботи вчителя біології
bynelya3001
 

Similar to Етика Методичний посібник 5 клас

PDF
6_e_d_2023.pdf
byLudaM3
 
DOC
Програма з етики (5 - 6 кл.) редакція 2005 року
byКовпитська ЗОШ
 
PDF
«Етика» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Марти...
byssuser39b124
 
PDF
5_e_m_2022.pdf
by4book9kl
 
DOC
програма християнської етики
byNicoriuc_Ala
 
PDF
«Етика» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Данил...
byssuser39b124
 
PDF
6 этика данилевська_пометун_2006_укр
byAira_Roo
 
PDF
5_e_dav_2022.pdf
byLudaM3
 
PDF
6_e_i_2023.pdf
byLudaM3
 
PDF
5_e_d_2022.pdf
by4book9kl
 
PDF
5_e_m_2022.pdf
byLudaM3
 
PDF
5_e_i_2022.pdf
by4book9kl
 
PDF
6 этика рижова_пособ_2010_укр
byAira_Roo
 
PDF
6 e r_u
bySvinka Pepa
 
PDF
основна частина, висновки, додатки
bynelarina
 
PDF
6 e r_u
byAgent Plus UK
 
PDF
6 e r_u
byUA4-6
 
DOCX
1
byViktoriya2205
 
PPT
Cходинки етичного зростання
byВика Маковская
 
PPT
СШ № 150. Морально - духовний розвиток учнів 5-9 класів на основі впровадженн...
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 
6_e_d_2023.pdf
byLudaM3
 
Програма з етики (5 - 6 кл.) редакція 2005 року
byКовпитська ЗОШ
 
«Етика» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Марти...
byssuser39b124
 
5_e_m_2022.pdf
by4book9kl
 
програма християнської етики
byNicoriuc_Ala
 
«Етика» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Данил...
byssuser39b124
 
6 этика данилевська_пометун_2006_укр
byAira_Roo
 
5_e_dav_2022.pdf
byLudaM3
 
6_e_i_2023.pdf
byLudaM3
 
5_e_d_2022.pdf
by4book9kl
 
5_e_m_2022.pdf
byLudaM3
 
5_e_i_2022.pdf
by4book9kl
 
6 этика рижова_пособ_2010_укр
byAira_Roo
 
6 e r_u
bySvinka Pepa
 
основна частина, висновки, додатки
bynelarina
 
6 e r_u
byAgent Plus UK
 
6 e r_u
byUA4-6
 
1
byViktoriya2205
 
Cходинки етичного зростання
byВика Маковская
 
СШ № 150. Морально - духовний розвиток учнів 5-9 класів на основі впровадженн...
byІнститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
 

More from Ковпитська ЗОШ

PDF
Методика навчання мистецтва у початковій школі Посібник для вчителів JI. М. ...
byКовпитська ЗОШ
 
PDF
ВЧИМОСЯ ЖИТИ РАЗОМ. Посібник для вчителя З РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК у курс...
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ У 1,5,10 КЛАСАХ (Шкільний СВІТ)
byКовпитська ЗОШ
 
DOCX
Інтегроване заняття Я досліджую світ. Теми тижня (вибірково)
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
Ранкова зустріч
byКовпитська ЗОШ
 
PPT
ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМЛИНСЬКИЙ (біографія)
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
Анкета для батьків учнів 1-го класу
byКовпитська ЗОШ
 
PDF
ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ В.О. СУХОМЛИНСЬКИЙ У ДІАЛОЗІ З СУЧАСНІСТЮ
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
Виховання любові до природи за Сухомлинським
byКовпитська ЗОШ
 
DOCX
Орієнтовні теми для Щоденника вражень
byКовпитська ЗОШ
 
PDF
Morning meeting - Ранкові зустрічі
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
Анкета для батьків учнів 1-х класів (бланки)
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ 1 КЛАСІВ
byКовпитська ЗОШ
 
DOCX
Ранкова зустріч розвиток взаємоповаги та толерантності
byКовпитська ЗОШ
 
DOCX
Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
byКовпитська ЗОШ
 
DOC
План виховної роботи на ІІ семестр гімназія 2014
byКовпитська ЗОШ
 
DOCX
Використання QR-кодів у освітньому середовищі
byКовпитська ЗОШ
 
PDF
Витоки передшкільної освіти в педагогічному вимірі В.Сухомлинського реалії і ...
byКовпитська ЗОШ
 
DOCX
СПАДЩИНА В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК СКЛАДОВА МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ...
byКовпитська ЗОШ
 
PPTX
ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМЛИНСЬКИЙ
byКовпитська ЗОШ
 
Методика навчання мистецтва у початковій школі Посібник для вчителів JI. М. ...
byКовпитська ЗОШ
 
ВЧИМОСЯ ЖИТИ РАЗОМ. Посібник для вчителя З РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК у курс...
byКовпитська ЗОШ
 
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ У 1,5,10 КЛАСАХ (Шкільний СВІТ)
byКовпитська ЗОШ
 
Інтегроване заняття Я досліджую світ. Теми тижня (вибірково)
byКовпитська ЗОШ
 
Ранкова зустріч
byКовпитська ЗОШ
 
ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМЛИНСЬКИЙ (біографія)
byКовпитська ЗОШ
 
Анкета для батьків учнів 1-го класу
byКовпитська ЗОШ
 
ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ В.О. СУХОМЛИНСЬКИЙ У ДІАЛОЗІ З СУЧАСНІСТЮ
byКовпитська ЗОШ
 
Виховання любові до природи за Сухомлинським
byКовпитська ЗОШ
 
Орієнтовні теми для Щоденника вражень
byКовпитська ЗОШ
 
Morning meeting - Ранкові зустрічі
byКовпитська ЗОШ
 
Анкета для батьків учнів 1-х класів (бланки)
byКовпитська ЗОШ
 
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ 1 КЛАСІВ
byКовпитська ЗОШ
 
Ранкова зустріч розвиток взаємоповаги та толерантності
byКовпитська ЗОШ
 
Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського
byКовпитська ЗОШ
 
План виховної роботи на ІІ семестр гімназія 2014
byКовпитська ЗОШ
 
Використання QR-кодів у освітньому середовищі
byКовпитська ЗОШ
 
Витоки передшкільної освіти в педагогічному вимірі В.Сухомлинського реалії і ...
byКовпитська ЗОШ
 
СПАДЩИНА В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК СКЛАДОВА МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ...
byКовпитська ЗОШ
 
ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМЛИНСЬКИЙ
byКовпитська ЗОШ
 

Recently uploaded

PPT
Мат. методи, технології навчання, різні моделі
byrudyanovatn
 
PDF
Нагороди гуртка «Нитяна графіка» за ІІ півріччя 2025-2026 н.р.
byNataliya Persikova
 
PPTX
Моніторингове дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в л...
bymarinsbog
 
PPTX
Травмапедагогіка для освітян та українських шкіл.pptx
byssuser7541ef1
 
PPTX
Національна пам'ять як інструмент захисту ідентичності та історичної правди в...
byestet13
 
PPTX
Awards
byOlenaPoljanska
 
Мат. методи, технології навчання, різні моделі
byrudyanovatn
 
Нагороди гуртка «Нитяна графіка» за ІІ півріччя 2025-2026 н.р.
byNataliya Persikova
 
Моніторингове дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в л...
bymarinsbog
 
Травмапедагогіка для освітян та українських шкіл.pptx
byssuser7541ef1
 
Національна пам'ять як інструмент захисту ідентичності та історичної правди в...
byestet13
 
Awards
byOlenaPoljanska
 

Етика Методичний посібник 5 клас

  • 1.
  • 2.
    ББК 74.200.58 Е68 ISBN 966-333-256-5© ТОВ «Видавнича група «Основа»», 2005 Етика. 5 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2005.— 192 с. ISBN 966-333-256-5 У книзі надано нормативні документи та методичні рекомендації щодо про- ведення уроків етики у 5 класі. Книга складається з 4 розділів. У розділі першому надрукована програма з етики та методичні рекомендації МОНУ щодо викладан- ня предмета. Розділ другий присвячений загальним питанням етичного вихован- ня підлітків та методам і прийомам викладання курсу етики у 5 класі. У третьому розділі представлені розробки уроків етики відповідно до програми з опорою на діючий підручник. У четвертому розділі увазі читача пропонуються розробки ав- торських уроків вчителів етики. ББК 74.200.58 Е68 Атори: Шемшуріна А. І. (2.1., 4.1. - 4.4.), Григораш В. В. (2.2.), Каптан Т. М. (розділ ІІІ), Бєлєвцова В. В. (4.5.), Владимирська Л. В. (4.6.), Батуєва Л. О. (4.7.), Бразговка Л. П. (4.8.), Сорокіна Є. О. (4.9.), Мура В. Г., Сліпенко Л. В. (4.10), Бра- тікова М. І. (4.11.), Сідєльнікова О. М. (4.12.), Коваль О. І. (4.13.), Іпатенко Н. М. (4.14.), Сотскова В. М. (4.15.), Борович Г. Й (4.16. - 4.20.). Відповідальний за випуск Григораш В. В.
  • 3.
    ЗМІСТ Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики....................................................... 5 1.1. Програма з етики для 5 класу.................................................................... 5 1.2. Методичні рекомендації щодо викладання етики у 5 класі................... 13 Розділ ІІ. Методичне забезпечення курсу етики..................................................... 19 2.1. Моральне виховання школярів............................................................... 19 2.2. Викладання етики у молодших підлітків................................................ 35 Розділ ІІІ. Методичні рекомендації до уроків етики............................................... 48 Вступ............................................................................................................... 48 Урок № 1. Запрошуємо у світ етики .............................................................. 49 Урок № 2. Як розрізняють добро і зло........................................................... 55 Урок 3. Як наші вчинки впливають на наше життя ...................................... 61 Урок 4. Що означає бути вихованим?............................................................ 65 Урок 7. Що означає бути щасливим?............................................................. 68 Урок 8. Чому не можна принижувати людське достоїнство......................... 74 Урок 9. Коли нам буває соромно ................................................................... 77 Урок 10. Яке значення для людини має родина? .......................................... 81 Урок 11. З чого починається дружба? ............................................................ 84 Урок 12. Як досягти поваги в колективі ........................................................ 88 Урок 15. Як виникають правила етикету ....................................................... 92 Уроки 16–17. Які моральні норми українського народу?............................. 95 Урок 18. Які правила визначають життя людей у суспільстві? ..................... 97 Урок 19. Що означає бути громадянином своєї держави ............................100 Урок 20. З чого починається досконалість людини?....................................103 Урок 23. Як досягти успіху в спілкуванні .....................................................106 Урок 24. У чому проявляється уміння користуватися мовним етикетом?..110 Урок 25. Як спілкуватися, долаючи відстані ................................................113 Урок 26. Що можна прочитати в погляді?....................................................115 Уроки 27–28. Що означає бути одягненим доречно? ..................................116 Урок 29. Як слід поводитися в дні смутку і суму ..........................................117 Уроки 30–31. Що таке етикет особливих випадків? ....................................119 Розділ ІV. Авторські уроки етики...........................................................................121 4.1. Вступне заняття ......................................................................................121 4.2. Ввічливість як основа виховання...........................................................125 4.3. Оглянься уважно навколо ......................................................................128 4.4. Уміння бути самим собою ......................................................................130 4.5. Етичний кодекс класу.............................................................................133
  • 4.
    4 Етика. 5клас 4.6. Дзеркало краси .......................................................................................135 4.7. Твоя троянда — єдина у світі .................................................................136 4.8. Уміння вести бесіду ................................................................................139 4.9. Дерево дружби ........................................................................................142 4.10. Творіть добро, щоб кращим став цей світ ............................................144 4.11. Ввічливим і чемним будь, про культуру не забудь...............................147 4.12. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» .........................................161 4.13. Регата Ввічливості.................................................................................163 4.14. Що означає жити красиво? ..................................................................167 4.15. Вчись жити в мирі та злагоді ................................................................169 4.16. Ввічливість — це людяність..................................................................173 4.17. Урок чемності........................................................................................175 4.18. Людина з планети «Cтарість» ...............................................................179 4.19. Подорож до Країни ввічливості та доброти.........................................185 4.20. Друг — це означає другий «я»...............................................................187
  • 5.
    Розділ І НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУЕТИКИ 1.1. ПРОГРАМА З ЕТИКИ ДЛЯ 5 КЛАСУ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Мета і завдання вивчення етики в школі Етика належить до світоглядних дисциплін. Її часто називають прак- тичною філософією і вивчають не тільки для того, щоб дізнатися, що таке, наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути доброчинни- ми. Зміст етики як науки — це знання, реалізовані в ставленні особистос- ті до інших людей, суспільства й природи. Основною метою шкільного курсу «Етика» є створення умов для фор- мування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної куль- тури і культури поведінки учня. Реалізувати загальну мету дозволяє виконання таких завдань: • поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в сус- пільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки; • удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти доброзичливість, ввічливість, повагу й чуй- ність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному жит- ті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності; • формувати позитивне ставлення й мотивацію учнів до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства в цілому; • збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчи- телями, знайомими й незнайомими людьми;
  • 6.
    6 Етика. 5клас • стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, основ моральної культури. Структура та зміст програми Програмою передбачено вивчення курсу «Етика» в 5–6 класах загаль- ноосвітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал структурований так, щоб не тільки зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5-го до 6-го класу, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступності між початковою, основною та старшою школою. Це зумовле- но тим, що, за Державним стандартом освіти, предмет «Етика» в основній школі є складовою освітньої галузі «Суспільствознавство». Крім того, ви- вчення етичних проблем відбувається на уроках мови, літератури, худож- ньої культури, природознавства тощо. Курс етики структурований за такими загальними тематичними бло- ками-розділами: 5 клас Вступ. Що вивчає етика. І. Чим керується людина у своїх вчинках та поведінці. II. Які правила визначають гармонію людини із собою та і найближчим оточенням. III. Якими є моральні норми та правила співжиття в людському суспіль- стві. IV. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті. 6 клас І. Вступ. Сторінками пройдених уроків. II. У світі моральних цінностей. III. Жити в суспільстві. IV. Бути культурною людиною означає... Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади конструю- вання змісту освіти в програмі застосовано аксіологічний, соціокультур- ний, культурологічний та діяльнісний підходи. Аксіологічний підхід передбачає засвоєння учнями на початко- вому рівні змісту основних етичних понять та моральних категорій, що відбивають систему загальнолюдських та національних цінностей. У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити умови для розуміння та усвідомлення учнями таких основних етичних по- нять, як, наприклад, добро і зло, доброчинство, сором і совість, то- варишування й дружба тощо. Програмою передбачено ознайомлення
  • 7.
    Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики 7 учнів з етикетними нормами, що конкретизують та унаочнюють ці моральні цінності. Усвідомлення учнями моральних цінностей суспільства закладає осно- ви для формування їх власної системи духовних цінностей та морально- го ідеалу. Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями моралі як одного із соціальних регуляторів систем «індивід — індивід», «індивід — суспільство», а також засвоєння ними норм суспільного життя, визнання цінностей взаємоповаги та взаємодопомоги, безкорисливості тощо. Серед важливих тем, що розкривають складні взаємозв’язки людини й суспільства, особливе місце належить проблемі моральних засад грома- дянства. Учні набувають уміння оцінювати власні вчинки та вчинки ін- ших з погляду їх суспільної значущості. Засвоюючи зміст «золотого пра- вила» моралі, вони усвідомлюють повагу до гідності й прав людини як не- обхідну умову життя в суспільстві. Культурологічний підхід передбачає вивчення складових моральної культури особистості й поглиблення та збагачення знань про моральний зміст культури людства, культури, звичаїв і традицій українського народу, різних народів і національностей, які живуть в Україні. Оскільки курс «Етика» має на меті формування в учнів діяльних чес- нот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісно- му підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителеві слід вба- чати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розумін- ня добра і зла, моралі і справедливості, навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Основним в етиці вва- жається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чини- ти добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм. Особливості організації навчально-виховного процесу Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує ін- терактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення. Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усьо- го 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тема- тичних блоків-розділів разом з уроками узагальнення та тематичного оці- нювання навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на
  • 8.
    8 Етика. 5клас вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її змінювати в ме- жах 35-ти річних годин. Резервний час учитель може використовувати на власний розсуд. «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» міс- тять перелік основних знань, умінь і навичок, передбачених кожною те- мою. Особливий наголос зроблено на вмінні учня моделювати ситуації та розв’язувати їх, проводити аналогії з власним досвідом. 5 клас (35 годин, 1 година на тиждень) Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Вступ. Що вивчає етика. (1 год.) Що таке етика? Для чого вивчають етику? Як пов’язані етика та духовний світ людини? Якими є важливі люд- ські чесноти? Розповідаєпроважливістьетичнихзнань у житті людини. Пояснює зміст поняття «етика». Характеризує людські чесноти як ви- яви шляхетності, мудрості, справед- ливості Тема 1. Чим керується людина у вчинках та поведінці. (5 годин, у тому числі — 1 урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Як розрізнити добро і зло? Чому люди повинні вибирати між добром і злом? Що таке доброчинність? Характеризує певні події та явища як прояви добра чи зла. Пояснює критерії оцінки певних учин- ків (допомога іншим, щирість, щед- рість). Наводить приклади доброчинності, людяності. Моделює ситуації та розв’язує їх Що таке вчинок? Який вчинок назива- ють подвигом? Як впливають емоції та почуття на нашу поведінку. Як навчи- тись керувати собою? Що допомагає уникнути помилок та негативних на- слідків учинків? Пояснює зміст понять «вчинок», «под- виг». Характеризує емоції та почуття, які впливають на нашу поведінку. Обґрунтовує важливість уміння керу- вати собою Як співвідносяться мораль і етикет? До чого призводить незнання етикетних правил? Які етикетні правила на що- день є найважливішими? Розповідає про важливість етикетних норм для життя. Оцінює приклади людської поведін- ки відповідно до моральних норм та вимог етикету. Моделює ситуації та розв’язує їх Узагальнення Тематичне оцінювання
  • 9.
    Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики 9 Тема 2. Які правила визначають гармонію людини із собою та найближчим оточенням. (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Що означає бути щасливим? Що таке людська індивідуальність та відчуття гармонії в собі? Чому важливо пра- вильно оцінювати себе? Пояснює зміст понять «людська інди- відуальність», щастя, внутрішня гар- монія, самооцінка. Називає і наводить приклади рис ха- рактеру людини. Розповідає про важливість само- оцінки Що таке гідність та честь? Чому не можна принижувати людську гідність? Чому кожна людина гідна поваги? Як не втратити гідність? Пояснює поняття гідність, честь та наводить відповідні приклади. Обґрунтовує важливість збереження власної гідності. Моделює ситуації та розв’язує їх Що таке совість? Як пов’язані совість і відповідальність перед собою? Коли людині буває соромно? Чому важли- во знати думку інших про себе? Коли люди відчувають провину? Пояснює та порівнює поняття со- ром і совість. Розповідає про важливість совісті й сорому як регуляторів людської по- ведінки. Обґрунтовує важливість оцінки сво- їх вчинків іншими. Наводить приклади визнання влас- них помилок. Пояснює взаємозв’язок совісті з від- повідальністю перед собою. Моделює ситуації та розв’язує їх Яку роль відіграє у житті людини ро- динне коло, сімейні свята і традиції? Чому необхідні взаємна повага, до- помога і чуйність у родинному колі? Якими мають бути сімейні обов’яз- ки? Як уникнути конфлікту в стосун- ках з рідними? Характеризує свою поведінку в колі сім’ї. Наводить приклади сімейних свят і традицій. Характеризує ієрархію родинних зв’яз- ків. Розв’язує ситуативні завдання, демон- струючи дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, довіри, чуйності. Розповідає про важливість виконан- ня своїх обов’язків у сім’ї. Пояснює причини виникнення та ва- ріанти уникнення і розв’язання кон- флікту. Моделює ситуації та розв’язує їх
  • 10.
    10 Етика. 5клас З чого починається дружба і вміння дружити? Кого ми називаємо другом? За що ми цінуємо своїх друзів? Пояснює важливість дружби. Обґрунтовує необхідні умови друж- ніх стосунків. Наводить приклади дружби та вмін- ня дружити Якими є моральні основи товаришу- вання? Як розв’язувати конфліктні си- туації? Що таке честь колективу? Як відрізнити справжній та вигаданий ав- торитет? Пояснює поняття «товаришування», «честь колективу». Наводить приклади взаємодопомоги та поваги в учнівському колективі. Обґрунтовуєважливістьумінняуникати конфліктів у шкільному колективі. Розповідає про необхідність відпові- дального ставлення до своїх обов’яз- ків у класі та авторитет. Наводить приклади справжнього та ви- гаданого авторитету. Аналізуєсвоївчинкиіповедінку,врахо- вуючи їх оцінку однокласниками Узагальнення Тематичне оцінювання Тема 3. Якими є моральні норми і правила співжиття у людському суспільстві. (8 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Як і чому виник етикет? Що таке цере- монії,звичаї,традиції,етикетнікодекси? Які манери вважаються гарними? Розповідаєпророльцеремонійтаетикет- них кодексів у формуванні етикету. Характеризує первісні засоби регуляції поведінки (звичаї, традиції). Пояснює поняття «гарні манери» Якими є моральні норми в культурі українського народу? Яку роль відігра- ють для українців звичаї гостинності, працелюбність, взаємоповага, допомо- га сиротам, вдовам, безкорисливість? Якими є звичаї різних народів, які жи- вуть в Україні? Обґрунтовуєважливістьморальнихнорм у житті українського народу. Наводитьприкладиморальнихзвичаїв, традицій українського народу. Характеризує моральні основи звичаїв інших народів, які живуть в Україні. Пояснюєсутьосновнихморальнихпра- вил життя українського народу Чому люди поважають звичаї, традиції і закони? Чому треба поважати гідність і права людини? Що означає бути гро- мадянином своєї держави? Як ми від- чуваємо належність до своєї країни? Як бути корисним суспільству? Пояснює поняття громадянства. Наводить приклади поваги до звичаїв, традицій, символів і законів. Оцінює власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості. Обґрунтовує важливість поваги до гід- ності і прав людини як необхідної умо- ви життя в суспільстві.
  • 11.
    Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики 11 У чому полягає основний зміст «золо- того правила» моралі? Чи можна спіл- куватись з іншими людьми, не викону- ючи сучасних етикетних норм? Чому людяність і справедливість є основою сучасного етикету? Що таке пристой- ність? Формулює «золоте правило» моралі і пояснює його значущість для життя. Наводить приклади сучасного етикету та пояснює його демократичність. Пояснюєпоняттяпристойностіякпрояв відповідності поведінки до ситуації. Обґрунтовуєрольпостійноготренуван- ня у набутті моральних якостей. Оцінює значущість чеснот (привітнос- ті, доброзичливості, делікатності, гід- ності,благородства,скромності)улюд- ських взаєминах Узагальнення Тематичне оцінювання Тема 4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті. (11 годин, у тому числі 1 — урок узагальнення, 1 — тематичного оцінювання) Щотакеспілкувальнаповедінкатамов- ний етикет? Що означає бути цікавим і приємним співрозмовником? Які є моральні основи спілкування? Розповідає про необхідність добро- зичливості, щирості, уваги і поваги до партнера у спілкуванні. Формулює і використовує найважли- віші правила бесіди (для того, хто го- ворить; для того, хто слухає). Моделює ситуації та розв’язує їх Як звертатися до людей? Як вибача- тися і пробачати? Як чемно відмови- тися чи погодитися? Як висловлюва- ти вдячність? Обґрунтовує важливість дотримання правил мовного етикету. Використовує у різних ситуаціях до- речні словесні форми. Оцінює спілкування своє та інших, спираючись на норми етикету. Моделює та розв’язує ситуативні зав- дання Коли доречно користуватися телефо- ном? Що означає «вміти листуватися»? Як оформити листа, надісланого в ме- режі Інтернет? Пояснює особливості правил дистант- ного спілкування. Використовуєуміннядистантногоспіл- кування (письмового та електронного листування і телефонних розмов). Моделює та розв’язує ситуації Які є основні правила невербального спілкування?Колижестибуваютькрас- номовнішими за слова? Чому жести ба- гатозначні? Пояснює поняття невербального спіл- кування. Наводить приклади застосування людь- ми засобів невербального спілкування (пози тіла, жестів, міміки). Використовує та пояснює основні же- сти. Характеризує особливості жестику- ляції та зміст окремих жестів у різних на- родів.Моделює та розв’язує ситуативні завдання
  • 12.
    12 Етика. 5клас Чому одяг є виявом індивідуальності? Що таке мода і стиль? Як співвідно- сяться віяння моди та етикет? Як піді- брати для себе одяг? Наводитьприкладирізнихстилівіформ одягу. Характеризує роль моди і стилю в жит- ті людини. Пояснює, як виявляються норми ети- кету в одязі та зовнішності людини. Моделює та розв’язує ситуації Що треба пам’ятати, відвідуючи хво- рого? Як поводитись у поліклініці та лікарні? Якими є особливості пове- дінки в дні смутку та печалі? Як ви- словлювати співчуття та утішати? Як відбувається вшанування полеглих у поминальні дні? Характеризує особливості поведінки під час догляду за хворими, перебуван- ня в поліклініці та лікарні. Пояснюєособливостіповедінкитаети- кетних норм у дні трауру та вшануван- ня полеглих. Виявляє повагу до традицій вшану- вання померлих родичів (поминаль- них днів). Моделює та розв’язує ситу- ативні завдання Яким є етикет особливих випадків та поведінка в різних життєвих ситуаціях (на святі, на весіллі, в музеї та бібліоте- ці, в гостях)? Як вибирають та прийма- ють подарунки? Як улаштувати свято вдома чи в школі? Пояснюєособливостіповедінкивспіл- куванні з незнайомими людьми. Аналізує власну поведінку та поведін- ку інших, враховуючи розмаїття жит- тєвих ситуацій. Розповідає про важливість дотриман- ня норм етикету в різноманітних си- туаціях Використовуєправилаетикетуусвоєму поводженні у різних ситуаціях шкіль- ного та позашкільного життя. Моде- лює та розв’язує ситуації Узагальнення Тематичне оцінювання Підсумкове узагальнення (2 години)
  • 13.
    Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики 13 1.2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ЕТИКИ У 5 КЛАСІ Навчальними планами для 12-річної школи передбачено впроваджен- ня в 5—6-х класах нового навчального предмета – «Етика». Мета, завдання й зміст нового предмета покликані реалізувати засадничі положення доку- ментів, що розкривають перспективи розвитку освіти. Так, у Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що метою державної освітньої полі- тики є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Одним з напрямів такої політики визна- чено етичне виховання особистості, набуття нею моральної культури. У Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня га- лузь «Суспільствознавство») сформульовано завдання підготувати учнів до взаємодії з соціальним середовищем, сформувати в них соціалізуючі та ко- мунікативні навички, почуття власної гідності, відповідальність, збагати- ти досвід емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну актив- ну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі. Крім того, Державний стандарт галузі передбачає засвоєння учнями таких елементів змісту освіти, як «цінності в житті людини й суспільства», «ін- дивідуальність»; «вільний розвиток людини», «свобода і відповідальність», «толерантність», «мораль», «етика і етикет». Результатами освітньої підго- товки учнів відповідно до Стандарту мають стати: • уявлення: про соціальні норми, співвідношення та роль етичних норм у суспільстві, міжособистісні стосунки та шляхи їх гармонізації, само- цінність кожної людини; • знання: цінностей та соціальних норм у житті людини, історичнос- ті світогляду людини, ролі науки та релігії в житті, поняття творчос- ті, свободи та відповідальності, духовності людини, основ спілкуван- ня, шляхів конструктивного розв’язання міжособистісних конфлік- тів, основних моральних норм та цінностей українського суспільства й людства, правил етикету; • уміння: визначати життєві цінності та орієнтири, аналізувати власний досвідефективногоспілкування,ефективноспілкуватисятаспівпрацю- вати, керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, від- різняти моральність та аморальність, дотримуватися правил етикету. Ці засади втілено в навчальній програмі курсу «Етика» для загально- освітніх навчальних закладів. Відповідно до неї основною метою курсу є створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів осо- бистості, моральної культури і культури поведінки учня.
  • 14.
    14 Етика. 5клас Реалізувати загальну мету дозволяє виконання таких завдань: • поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в сус- пільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки; • удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти доброзичливість, ввічливість, повагу й чуй- ність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному жит- ті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності; • формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моде- лей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського сус- пільства та людства в цілому; • збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчи- телями, знайомими й незнайомими людьми; • стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, основ моральної культури. Курс «Етика» орієнтовано на набуття учнями ключових компетентнос- тей, насамперед громадянської, соціальної, загальнокультурної, навчаль- ної (уміння навчатися) та відповідних загальногалузевих компетентностей. Зміст предмета передбачає, зокрема, формування в учнів здатності: 1. Орієнтуватися в морально-етичних питаннях життя й визначати в них власну позицію, узгоджуючи її із системою моральних цінностей де- мократичного суспільства. 2. Робити свідомий вибір моделей поведінки, орієнтуючись на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських моральних ціннос- тей, насамперед на доброчинність, гідність, чуйність, товариськість, доброзичливість, делікатність, благородство й сучасні етикетні нор- ми. 3. Оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції добра та зла, моральних норм та етикетних правил, вимог міжкультурного спілку- вання та демократичної толерантності. 4. Користуватися розмаїттям засобів мовного етикету, дотримуватися мовної культури та спілкувального етикету. 5. Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в парі та групі, ви- конувати різні ролі й функції в колективі, виявляти ініціативу, підтри- мувати взаємини з іншими та моделювати їх.
  • 15.
    Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики 15 6. Застосовувати моделі неконфліктної поведінки й досягнення кон- сенсусу, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх ви- конання. Розв’язання завдань, що стоять перед вчителями, які викладатимуть курс «Етика», забезпечується повноцінним засвоєнням учнями його зміс- ту, відображеного в навчальній програмі. Програма курсу складається з пояснювальної записки, де викладе- но мету, завдання курсу, його методологічні основи, особливості струк- тури, зміст курсу та організації пізнавальної діяльності учнів під час його вивчення. В основній частині програми зазначено кількість годин на вивчен- ня (усього – 35 годин, 1 година на тиждень). Передбачено години для уроків узагальнення та тематичного оцінювання навчальних досяг- нень учнів. Курс складається з декількох тематичних блоків-розділів, що вивча- ються у 5 і 6 класах. Навчальний матеріал структуровано так, щоб не тіль- ки зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5-го до 6-го кла- су, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступ- ності між початковою, основною та старшою школою. Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орі- єнтовною, учитель може її змінювати в межах 35-ти годин річних. На- прикінці курсу можуть бути проведені також повторювально-узагальню- вальні уроки, метою яких є відвідування громадських місць усім класом, спостереження за власною поведінкою й обговорення, чого навчилися впродовж року. До кожного розділу подано орієнтовний узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які відображено в підручниках або інших посібниках. Ці питання змісту учні засвоюють у вигляді знань, уявлень і початкових понять. Інформаційні питання програми не розподілені за окремими уроками, що дає змогу вчителеві самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на кожному уроці залежно від особливостей класу та індивідуального методичного стилю педагога. Пропоновані інформаційні питання становлять обов’язковий мінімум знань. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів пред- ставлені в програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набу- ти учні в процесі вивчення кожної теми.
  • 16.
    16 Етика. 5клас Представлені в програмі вміння й навички належать до декількох груп: Навчально-інтелектуальні вміння Творчі вміння Поведінкові вміння та навички Учень: • називає поняття, моральні чи етикетні норми; • формулює певні моральні правилачиправилаповедін- ки, етикетні норми, власні прості визначення понять; • пояснює сутність чи зміст понять, категорій; •розповідаєпроважливіетич- ні феномени, які існують у суспільстві; • наводить приклади явищ, що вивчаються; •аналізує(розкриває)–визна- чає внутрішні складові (про- яви)тогочиіншогоявищата зв’язки між ними; •характеризує–називаєриси, ознаки явища, процесу; • порівнює (визначає спільне тавідмінне)проявилюдської поведінки; • обґрунтовує (доводить) пев- ну думку, положення, під- кріплюючи їх декількома (1–3) аргументами чи при- кладами Учень: •розв’язуєситуатив- ні завдання, опе- руючи набутими знаннями й умін- нями; • оцінює приклади людської та влас- ної поведінки від- повідно до мораль- них чи етикетних вимог і правил, ви- словлює власні су- дженнящодотихчи іншихвчинківіпо- ведінки; • моделює ситуації морально-етично- го змісту та визна- чаєшляхиїхрозв’я- зання Учень: • дмонструє дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, дові- ри, чуйності; •застосовуєнапрактиці(на уроці, поза уроком) най- важливіші етикетні пра- вила й норми Оскільки засвоєння змісту курсу передбачає не лише опанування учня- ми знань, а й формування в них широкого кола вмінь, навичок, предмет- них компетентностей і ставлень, організація навчання повинна поєдну- вати в собі різні методи й технології. Саме тому щоуроку варто застосо- вувати різні види пізнавальної, розумової та навчальної активності учнів, що передбачено й підручником. Віддавати перевагу слід активним мето- дам, коли учні є «суб’єктами» навчання, виконують творчі завдання, бе- руть участь у діалозі з учителем. Такі методи пов’язані з виконанням твор- чих завдань (часто вдома), питаннями від учня до вчителя й від учителя до учня тощо.
  • 17.
    Розділ І. Нормативнезабезпечення курсу етики 17 Різновидом активної моделі навчання, який доцільно використовувати на уроках етики, є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх тих, хто на- вчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці). Учитель під час інтерактивного уроку виступає здебільшого в ролі організатора процесу навчання. Інтерактивні технології передбача- ють застосування методу моделювання реальних життєвих ситуацій, спря- мованих на спільне розв’язання проблеми, а також рольових ігор. Серед інтерактивних технологій прийнятними для використання на уроках етики є робота учнів у парах, у малих групах, Метод «Уявний мікрофон», обговорення питання всім класом. Навчальний процес на уроках курсу має ґрунтуватися на новій педа- гогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємопова- га, творче співробітництво. В основі етики лежить не рольове, а особис- тісне спілкування: підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра, що дає змогу використовувати діалог як провідну форму навчального спілкування, спонукає до обміну думками, враженнями, до моделювання життєвих ситуацій. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчої активності, творчого мислення, здатності до адекватної діяльності в нових умовах. Основним способом опрацювання навчального тексту є коментова- не читання учнями. Якщо учні класу не мають розвинених навичок мовлення, читання чи опрацювання текстів, спілкування, учитель може обирати із запропоно- ваних завдань певну кількість, яка, з одного боку, забезпечить досягнен- ня очікуваних результатів уроку, а з іншого,— буде посильною і доступ- ною для учнів. Треба тільки пам’ятати, що мету курсу не можна зводити лише до набуття учнями знань про мораль, адже головним є опанування вмінь та формування моделей моральної ввічливої поведінки, розвиток ціннісної сфери дітей. Основою для оцінювання учнів служить перелік вимог до рівня загаль- ноосвітньої підготовки учнів, уміщений у програмі в кожній темі. Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традицій- ні способи оцінювання, то перевірка вмінь і навичок має бути тривалі- шою, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці взага- лі навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення учні виявлятимуть у реальному житті; завдання ж учителя – надати учням можливість ви- явити і відстояти власну думку в будь-яких «навчальних ситуаціях» у кла- сі та поза школою.
  • 18.
    18 Етика. 5клас Оцінювання результатів навчання з етики за чинною програмою пе- редбачає й тематичне оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням на уроках усні запитання, нескладні письмові завдання, насамперед тес- тові. Однак такі прийоми виступають лише як частина прийомів контро- лю. Пропонуємо проводити уроки тематичного оцінювання в ігровій не- традиційній формі, щоб підтримати інтерес учнів до предмета та продов- жувати формувати їх уміння й навички. Продовження вивчення курсу етики в 6 класі передбачає поглиблен- ня знань учнів про етичні норми, поняття та категорії, удосконалення та розвиток умінь, навичок учнів, завершення формування в них загально- предметних компетентностей. Курс «Етика» можуть викладати вчителі історії та правознавства, укра- їнської мови та літератури, а також зарубіжної літератури.
  • 19.
    Розділ ІІ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУЕТИКИ 2.1. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ Модернізація освітньої діяльності сучасної школи і визначення пріо- ритету виховання в останніх документах, що відбивають державну політи- ку в освітніх закладах, зумовлюють необхідність осмислення проблеми ці- лепокладання в цілісній організації навчально-виховного процесу учнів. Назріла необхідність вичленувати як провідні аспекти виховної діяль- ності школи моральні норми і цінності в життєдіяльності людей, оскільки в суспільному і шкільному середовищі все чаcтіше спостерігаються мораль- не неблагополуччя, деструктивізм і дегуманізація проявів молоді. Сьогодні необхідно зосередитися на тому, що ціннісні основи буття людини відпрацьовувалися століттями і завжди були значущими й пер- шорядними в суспільстві. Вони виражалися в різні періоди життєдіяль- ності людства в постулатах релігійних повчань, заповідях християнства, моральних шуканнях мислителів, традиціях народів та етносів, проголо- шувалися в різних соціальних кодексах поводження людей. Це не випад- ково, як і не випадково, що значеннєвий ключ і ціннісні основи життєді- яльності людини лежать у площині моралі, відкіля черпає кожна людина свої смислозначущі засади і символи життя. Моральнийвитокосмисленнялюдськогожиттяпротягомсторічрозгля- давсяфілософієюйетикоючерезспробузнайтийомуєдинезмістовневизна- чення,урезультатічогобуловиділенейобґрунтованетакемісткепоняття,як «прості норми моральності», що є однаково значущим для всього людства. Звідси йде й поняття «загальнолюдські цінності», яке уживається сьогодні й акцентує ціннісний аспект життєдіяльності людей. Тож чи не повинен стати цей ціннісний аспект предметом першоряд- ної важливості в освітній діяльності школи?! Чи не повинен бути виділе- ний спеціальний час, витрачені педагогічні зусилля в ім’я пробудження
  • 20.
    20 Етика. 5клас у зростаючій душі дитини морального прагнення людиною, бути готовою до морального вибору в ім’я життя, людини, прогресу, культури?! Щоб школа сьогодні як соціальний організм могла стати для дитини виховним середовищем, моральна атмосфера якого обумовить її ціннісні установки, у її педагогічну канву повинна бути закладена морально-етич- на система, яка цементувала б та актуалізувала ціннісні основи всіх ком- понентів шкільного життя: навчальну діяльність, перерву як продуману організацію міжурочного простору, позаурочну діяльність,— наповнюю- чи їх етичним змістом. Важливо також, щоб освітня діяльність, виконуючи свої пізна- вальні функції, була націлена на реалізацію виховного потенціалу на- вчальних дисциплін, а кожен педагог ніс позитивний заряд взаємодії з дітьми, заснований на повазі до них, принципах вікового, індивідуаль- но орієнтованого і суб’єктного підходу, що проявлявся б не на словах, а в практичній дії. Для цього необхідно вичленувати сферу цілепокладання в структурі на- вчально-виховного процесу і вважати її визначальною в освітній діяльнос- ті школи, що забезпечує не тільки інтелектуальне, але й моральне дорослі- шання школярів, перспективні можливості їх моральної протидії негатив- ним процесам у шкільному і навколишньому соціальному середовищі. Цього можна досягти при органічному включенні в контекст навчаль- но-виховного процесу школи адекватної його організаційній структурі системи морального виховання, що відповідає також соціальним запи- там суспільства і родини. Органічне і природне занурення подібної сис- теми в логіку навчально-виховного процесу школи дозволить реалізувати її спрямованість на позитивні прояви дітей та їхнє стимулювання, ство- рення ситуації успіху і морального захисту кожної дитини, включеність її в процес взаємодії зі старшими і молодшими. Процес модернізації освіти поставив перед школою серйозні виховні задачі. Їхнє вирішення залежить від виявлення й осмислення реального рів- ня вихованості сучасних школярів, що вимагає визначення критеріальних засад у моральній спрямованості виховання. На їх основі можна орієнтува- тися в його змісті, загальній спрямованості і педагогічних принципах. Відповідно до цього необхідно замислитися, у чому ж полягає вихов- ний потенціал 15000 годин навчальної діяльності в середньому на одного школяра на рік і що повинне бути закладено у виховний процес шкільно- го закладу як одного з основних соціальних інституту виховання. І першо- чергова тут задача — визначити сферу і педагогічні основи морального ви- ховання учнів у цілісній структурі навчально-виховного процесу школи, вичленувати логіку й основну стратегію виховного процесу в освітньому
  • 21.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 21 закладі. Для цього важливо розглядати життєдіяльність учнів у школі не тільки як організацію пізнавального процесу, але й як сферу різнобічної, морально спрямованої соціальної взаємодії з навколишнім світом, інтен- сивного культурного і морального становлення, школу громадянськос- ті і гуманізму. Це вимагає розуміння педагогічних принципів і змістовної сутнос- ті виховання, що базується на смислозначущих ціннісних основах люд- ського життя і життя суспільства. Ці основи вироблялися століттями і при багатій розмаїтості критеріальних підходів і заявлених пріоритетів, проте, зводилися до моральних постулатів, що стверджують життя і лю- дину найвищою цінністю, а все значуще для їхнього розвитку — основ- ним змістом. Ці постулати відбивали моральне значення і гідність особистості, її ціннісні уявлення, що стосуються сфери моральної свідомості, — мораль- ні норми, принципи, ідеали, поняття добра і зла, справедливості, щас- тя. Це те, що виділяється людиною як найбільш значуще, що вона вклала в основу уявлень про своє «Я», норми стосунків з людьми і навколишнім світом, власне життєосмислення і життєдіяльність. Це той ціннісний зміст, що існує для необхідного орієнтування кожного у своїй життєдіяльності. В основі його лежить моральний вибір самої особистості, що вимагає на- пруження сил власного розуму і почуттів і прагнення зрозуміти сутність загальнолюдських законів у кожному конкретному випадку. Досягається ж це вихованням, де вибір може розглядатися як метод пізнання й особистісного усвідомлення школярем соціальних процесів і морально-етичних взаємин. Моральний вибір і пов’язані з ним пріори- тети визначають життєві позиції особистості, тому важливою є та суб’єк- тна основа життєвих змістів, яку учень виробляє сам через здобуття мо- ральних знань, їхнє емоційне сприйняття, намагання у власному досвіді побудувати стосунки з людьми і навколишнім світом. У такому контексті виховання веде до осягнення і прийняття школяра- ми ціннісних, смислозначущих основ людського життя. Цінності — пред- мет етики як «науки про моральне життя людини» (А. Швейцер), тому го- ловною задачею виховного процесу стає осмислення етики й етичних ка- тегорій, що визначають моральну основу життєвих проявів особистості. Таке осмислення стає педагогічно значущою задачею морально-етич- ного виховання, необхідною й затребуваною сучасною школою. Етика, акумулюючи моральні проблеми людського буття, може скон- центрувати педагогічні зусилля вчителів і потенційні резерви шкільного закладу на реалізації ефективних шляхів гуманістичного виховання учнів,
  • 22.
    22 Етика. 5клас формуванні їх морально-ціннісних орієнтирів, актуалізації духовного по- тенціалу, етичної культури особистості. Вона може стати невичерпним джерелом морального осмислення життя людини, її побутування в сус- пільстві, становлення людського «Я», усвідомлення його цінності через пізнання сутності етичних понять, занурення в історію етичних навчань, діалог епох і культур Спеціальні дослідження і педагогічний досвід показали, що сьогодні назріла необхідність органічного включення в навчально-виховний процес школи системи морально-етичного виховання дітей, яка спирається на гу- маністичні основи загальнолюдських цінностей, їхні життєсмислові аспек- ти. Це стає на сьогодні однією з найважливіших педагогічних засад і прин- ципів виховної політики держави і потребує спеціально виділеного часу на базовому рівні школи і спеціальних зусиль педагогічного колективу. Значущість морально-етичного виховання дітей особливо актуалізу- валася в сучасний період у зв’язку з утратою людьми моральної сутності власного життя, що позначається на зростаючій агресивності, інфантиль- ності частини молоді, бездуховності. Дефіцит моральних цінностей і не- хтування моральними нормами стають повсюдним явищем. Які ж основні орієнтири морального виховання в сучасній школі необ- хідно вичленувати, які інтегративні поняття і характеристики позначити як ідеальні категорії, до яких варто прагнути учням? Найбільш значущи- ми, як показує педагогічна практика та її аналіз, варто вважати: • гуманізм, в основу якого закладена повага і доброзичливість стосов- но іншої людини, доброта як джерело почуття, дії та ставлення до на- вколишнього світу; • відповідальність як моральна готовність відповідати за свої думки і дії, співвідносити їх з можливими наслідками; • борг як усвідомлення і готовність до прояву своїх обов’язків перед дер- жавою, суспільством, людьми і самим собою; • совісність як регулятивна основа всієї життєдіяльності людини; • почуття власної гідності як моральне самоствердження на базі емоцій- но-рефлексивної і позитивної установки на самоповагу і повагу до ін- шої людині; • громадянськість як почуття Батьківщини, нерозривного зв’язку з ві- тчизною, причетності до її долі. Акцент на даних характеристиках дозволяє осмислювати школярам, прилучатися в процесі виховання й опановувати у співвіднесенні зі свої- ми проявами такі збірні й образні поняття, як:
  • 23.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 23 • культура почуттів — уміння і прагнення до емоційного самопрояву на рівні міри й моральності; • здатність до морального зусилля, «зусилля людини бути» (Мамар- дашвилі) як підстава для самооцінки, самовизначення і самовдос- коналення; • почуття емпатії — емоційне «відчуття» іншого, порівняння своєї по- ведінки зі станом іншої людини. На основі здатності до емпатії роз- вивається толерантність як терпимість до інакомислення, віроспові- дання і відповідного у зв’язку з цим прояву. За якими ж визначними педагогічними принципами необхідно про- вадити дану спрямованість морального виховання? — Взаємозв’язок і взаємодія знання — почуття — поводження як най- важливіший принцип співвіднесення засвоєння з опануванням і присвоєн- ням смислозначущих змістів людської життєдіяльності. Сутнісне значен- ня тут має емоційне «проживання» учнями моральних знань як емоційний фактор особистісного розвитку школярів, що стимулює їхнє включення в досвід поведінки. Психологами доведено, що гуманізація виховання неможлива без емоційної складової як найважливішого психолого-пе- дагогічного параметра особистісного становлення школярів і формуван- ня значеннєвих значень у їхньому суб’єктному визначенні картини світу, окреслено параметри психолого-педагогічних шляхів формування емоцій- но забарвленого морального клімату колективу, побудови учнівських вза- ємин як найважливішої умови повноцінного розвитку школярів. — Діалог, діалогічна взаємодія педагогів та учнів як основний принцип усієї виховної політики школи. Він виступає спонукальною основою само- визначення школярів, джерелом морального осмислення життя людини в суспільстві, самоосмислення. Форма діалогу — ефективний інструмент вироблення у школярів самостійного, недогматичного мислення. — Актуалізація проблемного характеру виховних ситуацій, що перед- бачають включеність когнітивних, етичних та естетичних здібностей сві- домості, рефлексивних реакцій вихованців, що робить їх незамінним ін- струментом для побудови продуктивної виховної педагогіки. Усе це сприяє переведенню сучасної освіти від «людини освіченої» до «людини культури», що визначає і психолого-педагогічні параметри мо- рального виховання. Які ж напрями в організації виховної діяльності слід, як підказує пе- дагогічна наука і практика, вичленувати як пріоритетні? • Організацію різнобічної позитивно й емоційно забарвленої взаємодії дітей і дорослих у всіх сферах життєдіяльності освітнього закладу;
  • 24.
    24 Етика. 5клас • створення педагогічних умов, що формують моральну стійкість шко- лярів засобами актуалізації етичної розмаїтості ситуацій, які активі- зують можливість вибору і визначають необхідність моральних зусиль школярів; • розвиток потребнісної й емоційної сфери учнів у морально-духовно- му контексті, формування морально орієнтованої мотивації; • підвищення статусу методів виховання, орієнтованих на його суб’єкт- ну основу, самооцінку, самоаналіз, самовизначення учнів у процесі на- вчально-виховної діяльності освітнього закладу, що виводять на по- требу самовиховання й самовдосконалення. У цьому — педагогічний корінь морально-етичного виховання і його безперервності. Відповідно до цього у виховній політиці освітнього за- кладу важливий насамперед системний підхід, що веде до цілісного пози- тивного розвитку школярів, виховання моральної стійкості особистості, стабільності її ціннісних орієнтирів. Значущим є виховання соціального і громадянського імунітету дитини до всього деструктивного, що випадає з морального поля життєдіяльності людей. Звідси першочергова задача — створення морального поля життєді- яльності освітнього закладу, що вимагає продуманої системи морального виховання школярів, розробки його концептуальних основ. У сучасній ситуації освітнього закладу, на жаль, спостерігаються розпливчасті виховні орієнтири, розкиданість цілей, змісту й устано- вок у вихованні учнів. Педагогічні зусилля часто витрачаються на по- долання і профілактику різних форм поведінки школярів, на одномо- ментні організаційні потреби шкільної життєдіяльності або задані звер- ху орієнтири. При цьому цілісна структура навчально-виховного процесу з її продуманим змістом і відповідною йому стратегією і тактикою пере- творення в життя найчастіше відсутня. Надзвичайно важливою є загальна цілісність освітнього про- цесу школи з чітко вираженим ракурсом виховної орієнтації дітей. І, якщо школа вважає за необхідне цей ракурс орієнтувати на вироблення в учнів етичних змістів людської життєдіяльності, обов’язковою є побу- дова виховної системи моральної основи, органічно включеної в навчаль- но-виховний процес школи. Заняття відповідно до вікових особливостей учнів будуються за сюжет- ним малюнком, орієнтовані на психолого-педагогічний рівень виховної палітри і творче особистісне осмислення учнем моральних проблем люд- ського життя. Це досягається шляхом створення різноманітних ситуацій включення школярів у практику морального життя людини, застосування
  • 25.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 25 прийомів стимулювання зусиль особистості в моральному самовизначенні і самовихованні через активізацію її природних, інтелектуальних та емо- ційних ресурсів, організацію тонкої рефлексивної роботи. Сюжетний малюнок етичного заняття передбачає логічно вибудовану канву діалогічної взаємодії педагога і дітей, спільного міркування, пошу- ку відповіді або рішення, у процесі якого народжуються оцінні суджен- ня, що спонукають школяра до морально-ціннісних орієнтирів і стиму- люють їх. Превалює спрямованість на стимулювання етичних суджень ді- тей, що базуються не стільки на засвоєнні знань, скільки на актуалізації творчого потенціалу мислення, самостійного, обґрунтованого міркуван- ня, що веде до особистісного пошуку школярами істини, а не до засвоєн- ня лише готового знання, а педагога орієнтує на розкриття ресурсів твор- чої уяви учнів. Не менш важлива і «повсякденна методика етичного заряду», що діє в системі вільного спілкування дітей під час перерви й у післяурочний час. Вона передбачає сполучення етичної установки на доброзичливість і по- вагу у взаєминах з однолітками з методично інструментованими формами попередження конфліктних ситуацій і гідного виходу з них. Методика орієнтована на позитивні аспекти в організації доброзичли- вого клімату взаємин учнів, оптимістичний прогноз їхньої поведінки через психологічну установку на повагу до оточуючих й одне до одного, на емо- ційне тепло і взаєморозуміння, за якого ніхто не буде скривджений та обді- лений увагою. Методичні прийоми спрямовані на спільний пошук шляхів запобігання конфліктам і визначення гідних способів виходу з конфлік- тних ситуацій, що виникли. Відпрацьовується і психологічна канва пове- дінки педагога, який терпляче навчає школярів знаходити коректні спо- соби реагування на недостойну поведінку інших, наполегливо культивує уміння дітей вибачати, виявляти поблажливість і шляхетність. Істотним елементом у системі етичного виховання служить загально- колективна позаурочна діяльність з етичною спрямованістю, спеціально орієнтована на включення всіх учнів в етичний діалог, спілкування, взає- модію. Композиційно вона побудована як театралізована вистава-діалог і здійснюється у формі «школи ввічливості» у початкових класах, «етич- них діалогів про головне» — у підліткових, «вечорів етичних роздумів» — у старших вікових групах. Головне тут — організація різнобічного спілкування, взаємодії, взає- мовпливу дітей, в основі якого педагогом визначена моральна перспек- тива, передбачена можливість ситуації успіху для кожного, створені умо- ви для етичної рефлексії.
  • 26.
    26 Етика. 5клас Кожний з компонентів системи, маючи свою функцію, специфічний зміст і методичну особливість, здійснює визначену частину морально-етич- ного виховання як безперервного процесу співвіднесення знань, почуттів, поведінки школярів з ціннісними основами життєдіяльності людей, вироб- леними і відібраними віковим людським досвідом, яка сприяє осягнен- ню значущих змістів у меті та способі життя особистості, яка формується. Етичне в даному процесі виступає світоглядною основою життєосмислен- ня, а моральне — критерієм стосунків з людьми і навколишнім світом. Життєдіяння системи, її педагогічна сутність міститься у змістовній основі і методичному забезпеченні моделювання безперервного етично- го виховання учнів у сучасній школі. Вона базується на смислозначущих цінностях людського життя і життя суспільства. Розпочати логічну канву безперервності морально-етичного вихован- ня школярів покладено на спеціалізований виховний предмет етики, що несе в діалогічній взаємодії з учнями пізнавальну основу моральних норм і життєво значущих цінностей, які за допомогою різноманітних методик осмислюються учнями, емоційно проживаються ними й у процесі засво- єння через метод морального вибору дієво впливають на досвід, що форму- ється, морально орієнтованих ставлень до навколишнього світу і людей. Закріплюється дана спрямованість морального становлення особис- тості в послідовному процесі включення учнів у досвід етично значущої поведінки в різних видах позакласної і позаурочної діяльності, застосу- вання спеціальних методик гуманізації взаємодії і стосунків дітей у між- урочному просторі, тобто на перервах. При такій стратегічній лінії безперервності морально спрямованої пе- дагогічної дії та її виховної функції зможе формуватися і зміцнюватися прі- оритет моральності в шкільному середовищі і життєдіяльності учнів. Процес безперервності виховання заснований на диференційовано і послідовно вибудованій, логічно обґрунтованій канві поетапного вклю- чення учнів відповідно до їх вікового дорослішання, стрижневих категоріях етики, що осмислюються й опановуються ними у взаємодії і взаємозв’яз- ку освіти з багатою палітрою різноманітних, емоційно-почуттєвих, діяль- нісних, ігрових, експериментальних, творчих засобів уведення школяра в процес опанування етичних змістів у власному способі життя. Педагогічна практика свідчить, що динаміка і характер соціальних процесів, які відбуваються, не відповідають програмним цілям та уста- новкам суспільства. Спостерігається конфліктоутворююче начало у со- ціальному житті людей. Дане явище вимагає глибокого аналізу й осмис- лення напрямків і форм виховання в освітніх закладах. Досвід показує, що
  • 27.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 27 позитивні паростки, творчі виховні технології і знахідки затребувані шко- лою, яка розвиває й удосконалює власний пошук в актуалізації мораль- ного становлення учнів. Такий пошук призводить до неминучості включення в навчально-ви- ховний процес школи особливого предмета виховного характеру, осно- вою якого є діалоги з учнями про головне у життєдіяльності людини. Тож етика тут є затребуваною й необхідною через те, що є наукою про цін- ності людського буття, про добро і зло в житті людей. Її виховний потен- ціал важко переоцінити. Етика дозволяє занурити школяра в загальнолюдський досвід наро- дження і збереження моральності як основи й умови збереження життя. Вона дає можливість побудувати з підростаючою людиною живий діалог про живе життя, про вічні питання буття, які протягом століть гостро сто- ять перед людиною і так не просто розв’язуються нею. Саме етика здатна допомогти особистості, що розвивається, розібра- тися в природі моральних цінностей, які утворюють стрижень духовності і культури, зрозуміти етичну основу і норми людського спілкування. У цьо- му — її виховна база, що кристалізувалася протягом всієї історії розвитку етичної думки, пошуку людиною сенсу життя і моральної істини. Концентруючи в собі моральний досвід поколінь і вироблені людством протягом всієї історії розвитку етичної думки моральні закони життя лю- дей, етика робить їх надбанням кожного нового покоління. Це дозволяє школяреві в процесі її вивчення перетворювати етичні знання в особистіс- ні змісти власної життєдіяльності, а педагогові стимулювати зусилля осо- бистості в моральному самовизначенні і самовихованні. Виховні задачі етики досить чітко свого часу визначив П. А. Кропот- кін: • діяти в моральному напрямку, закликаючи до кращих потреб лю- дини; • визначати й пояснювати основні начала, без яких люди не могли б жити суспільством; • прагнути до вищого: любові, мужності, братерства, самоповаги, до життя, узгодженого з ідеалом; • не допускати думки, що можна жити, незважаючи на потреби і бажан- ня інших. Тому в моральному вихованні школярів необхідний наскрізний етич- ний курс для учнів, що сприяє систематизації їхніх моральних уявлень і ціннісних орієнтацій, досягненню моральної усвідомленості у виборі спо- собів і форм поведінки, а також орієнтує на етичний контекст взаємодії
  • 28.
    28 Етика. 5клас учнів з дорослими й однолітками у сфері їх життєдіяльності в школі, со- ціумі, навколишньому світі. Практика показала, що в сукупності це саме той предмет, який до- поможе підростаючій людині зануритися у світ істинних цінностей люд- ського життя, емоційно відчути їхнє значення у власній життєдіяльності, поставити перед собою непрості питання про зміст і призначення буття, здійснити в діалогічній взаємодії з іншими моральний пошук відповіді на дане питання, проявити душевні зусилля в моральному виборі і зробити важливу спробу самооцінки і самовизначення. Даний курс, побудований на принципах діалогової педагогіки із сю- жетно-ігровою й особистісно орієнтованою суб’єктною основою, аку- мулює багату виховну палітру педагогічних прийомів і методів і забез- печує безперервність морально-етичного виховання дітей як по гори- зонталі (навчальний процес, позаурочна виховна діяльність, перерва як сфера міжурочного простору), так і по вертикалі (від етичної грама- тики до історії розвитку етичної думки). Включення його в навчаль- но-виховний процес школи із зазначенням статусу виховного предме- та стимулює моральне дорослішання учнів від класу до класу як роз- витком змісту в міру його розширення, ускладнення, поглиблення, так і багатоаспектною педагогічною технологією, орієнтованою на процес ста- новлення ціннісно значущих орієнтацій учнів та їх морального розвитку. Моральні основи буття сучасний школяр зможе зрозуміти за умови про- будження до пошуку самостійної думки, і початок цього пошуку в школі може бути покладено на спеціальних уроках етики через входження у ді- алог з іншими про найболючіші питання буття. У логіці його безперерв- ності як предмета виховання відбувається творче особистісне осмислен- ня учнем моральних проблем людського життя. Це досягається шляхом створення різноманітних прийомів включення школярів в осмислен- ня, усвідомлення і практичне опанування моральних аспектів життя лю- дини, а також способів стимулювання зусиль особистості в моральному самовираженні від самооцінки в молодшому шкільному віці до самови- значення і самовиховання — у підлітковому, самовдосконалення — у стар- шому через активізацію особистісних духовно-моральних потреб і при- родних інтелектуальних, емоційних ресурсів, організацію тонкої рефлек- сивної роботи. Процес усвідомлення школярем моральної основи поведінки і відно- син тривалий і вимагає педагогічно вивірених й особистісно орієнтова- них підходів відповідно до його вікових особливостей. Цей процес вибу- дований у послідовній логічній канві від первинного ознайомлення дітей
  • 29.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 29 і підлітків з етичними знаннями, поняттями, їх послідовного опануван- ня у курсі етичної граматики через емоційне й інтелектуальне занурення учнів у світ етичних норм буття до поступового накопичення в самосвідо- мості дітей оцінних суджень і практичних дій, що вимагають морально- го вибору, усвідомлено орієнтованих уявлень про смисложиттєві цінності людського буття, реалізованих у досвіді морального ставлення, що фор- мується, до навколишнього світу і людей. У змістовній основі курсу закладено пізнання іншої людини і самого себе, розвиток засобів такого пізнання: уміння порівнювати, аналізувати йузагальнювативчинкиіншихівласні,бачитиїхнійетичнийзмісттаоціню- ватийого.Методичневираженняданоїзадачіпідкоряєтьсяпринципові:чим яскравіше і композиційно різноманітніше побудована діалогічна взаємодія з учнями та її діяльнісне начало, чим істотніший вплив на емоційну сто- рону особистості, тим ефективніший результат. Кожен вік вимагає застосування на етичних заняттях з дітьми певної палітри засобів і методів побудови етичного діалогу, психолого-педагогіч- них прийомів організації взаємодії. У підлітковому віці урок етики може стати своєрідним акумулятором накопичених моральних уявлень у життєвому досвіді підлітків, у співвід- несенні цього досвіду з етично вивіреними нормами способу життя лю- дей у віковому досвіді людства. Це співвіднесення, зіставлення й особис- тісне осмислення учнів і повинне стати основою канви діалогу зі зроста- ючою особистістю. Тут необхідні ті психолого-педагогічні механізми, що дозволяють вибудувати дієву діалогічну взаємодію з підлітками на рівні їх- нього віку, пробудити їхні думки і почуття, викликати прагнення вирази- ти свої думки, направити до спільного пошуку істини, пробудити бажан- ня оцінити себе, намітити шляхи до самовдосконалення. Технологія етичного заняття з підлітками ніби випливає з повсякден- ної життєдіяльності дітей, актуальних для них питань буття, з якими вони зіштовхуються. Відповідно до цього етичне заняття будується як безпе- рервний діалог підлітка, що розвивається, з навколишнім світом, у процесі якого відбувається емоційне проживання і збагачення морального досві- ду школярів. У методиці побудови заняття пріоритетними повинні стати пошук вихованцями морального рішення в ситуаціях морального вибору, прийоми стимулювання моральної самооцінки, усвідомлення свого «Я». Прикладом може служити канва діалогу етичного заняття з підлітка- ми «Поспішай робити добро». Заняття починається з двох маленьких експериментів.
  • 30.
    30 Етика. 5клас У першому дітям пропонується протягом однієї хвилини записати на листочку будь-які слова. Коли вони написані, педагог пропонує підкрес- лити ті, які стосуються моральності. По закінченні роботи бажаючі чита- ють свій набір слів, що відбивають моральний контекст. — Який висновок ми можемо зробити? – Так, наше життя і наші думки обов’язково стикаються з моральни- ми проблемами. Як ви думаєте, чому? Ось та зав’язка, з якої починається діалог. І на моральні проблеми під- літки вийшли самі, аналізуючи свій досвід, свої думки. Педагог не моралі- зував, а опосередкованим способом, використовуючи експеримент, вивів дитячу думку на них. Цю думку він активізує за допомогою іншого експе- рименту, пропонуючи учням написати 10 прикметників, і, діючи анало- гічним способом, веде діалог зі школярами про закономірності отриманих ними результатів експерименту. Ця зав’язка, що інтригує підлітків, дозво- ляє включити дітей у своєрідне дослідження власних результатів, причин- но-наслідкових зв’язків своєї думки порівняно з іншими. — Який висновок ви можете зробити з результатів експерименту? – Правильно, в арсеналі людської думки визначне місце посідають проблеми моралі, моральні оцінки, етика взаємин, у чому ви зараз пере- коналися. А як це втілюється в досвіді поведінки? – Необхідність у своїх діях нести добро оточуючим точно виражає ро- сійське народне прислів’я: «Поспішай робити добро». Чи можете ви це прислів’я застосувати до своєї поведінки? – Звернімося до вашого досвіду. Виберіть найбільш властивий вам ва- ріант поведінки в таких типових життєвих ситуаціях: 1) Неділя. По телевізору повинна йти улюблена передача. Але мама че- рез досить об’єктивну причину просить саме в цей час погуляти з ма- леньким братом. Який варіант поведінки ви виберете? • Запропоную подивитися передачу разом із братом. • Спочатку подивлюся передачу, потім піду погуляю з братом. • З’ясую, з якої причини мама не може сама погуляти, потім вирішу, як вчинити. • Піду погуляю з братом. • Придумаю братові яку-небудь цікаву гру, поки буде йти передача, щоб він не захотів йти гуляти. • Прокоментуйте свій вибір. 2) Класний керівник оголосив дітям, що на ялинку в цирк (або якусь місцеву установу) вдалося дістати 18 квитків, і сказав: «Вас у класі
  • 31.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 31 35 чоловік. Я вас усіх люблю і не можу вирішити, кому не йти. Зробіть це самі. Підніміть руку ті, хто сам вирішив не піти, або запропонуйте, як зробити по-іншому». Як ти вчинеш? • Запропоную тягти жереб, щоб не було шкода. • Запропоную вирішити проблему голосуванням. • Запропоную дати ці квитки тим, хто заслужив це навчальною й актив- ною роботою. • Підніму руку, що не піду. • Запропоную розподілити по групах, а група нехай вибере гідних. • Поясніть обраний варіант. 3) Діти готували виставу до Нового року. Усім хотілося грати головні ролі. Як ви порадите вчителеві вчинити при розподілі ролей? • Головні ролі дати тим, хто уже виявив свої здібності. • Головні ролі дати бажаючим. • Головні ролі дати тим, хто ще жодного разу ні в якому заході не брав участі. • Бажаючим заропонувати тягти жереб. • Нехай вирішать самі учасники вистави. Вибір варіантів діти роблять письмово, щоб педагог міг проаналізува- ти спрямованість їхнього рішення. Заглиблення підлітків у моральний вибір дає їм можливість співвід- нести різні варіанти поводження із собою і власним досвідом, а аналіз сво- го вибору, його коментар – замислитися про моральну цінність подумки здійсненого вчинку. І тут дуже важливо дати орієнтири для даної оцінки, знову ж опосередковано підводячи дитину до усвідомлення й осмислен- ня моральних критеріїв власної поведінки. Таке усвідомлення загострює процес «думання» учнів, стаючи куль- мінацією заняття. – А тепер, діти, спробуйте розмістити обрані вами рішення у такі стовп- чики: для себе, для інших, для колективу або родини. – Поміркуйте над тим, що у вас вийшло. На чию користь ви приймали рішення? Як вони співвідносяться з народною мудрістю: «Поспішай ро- бити добро»? Проаналізуємо, який варіант вчинку в кожній ситуації свід- чить про доброту у ставленні до іншого. Цей аналіз дуже важливий, тому що в процесі активного діалогу під- літки осмислюють, що ж вважати добрим, і, головне, тонкість і склад- ність прийняття найбільш чуйного і тактовного рішення. І тут у процесі
  • 32.
    32 Етика. 5клас діалогу доречно обговорити з підлітками, чи завжди справедливе рішен- ня відповідає доброму. Нехай діти подумають, посперечаються. Адже ки- нути жереб, наприклад, значить знов повернути усіх у ту однакову ситуа- цію, коли нікому не має бути шкода, що не йому дістався квіток. Але рів- ні умови для усіх — це не обов’язково добре рішення. Можливо, саме в ім’я доброти стосовно когось варто відмовитися від формальної справед- ливості, коли всім дається нарівно. Такий поворот, ведучи до розв’язки сюжету, дозволяє поглибити діа- лог, торкнутися важливих для підліткового віку проблем, тому що для них особливо характерне прагнення до справедливості. — Що ж таке справедливість? – Прагнення відповідати істині в рішеннях і вчинках, бути безсторон- нім. А чи можна бути безстороннім, прагнучи добра? — Отже, доброта, добро вимагає від людини прояву почуттів. Згадайте слова О. С. Пушкіна: «И долго буду тем любезен я народу, що чувства до- брые я лирой пробуждал». Поміркуємо у зв’язку з цим над наступними ви- словленнями і прислів’ями, у яких відбитий моральний досвід поколінь: • «Давай вершить добро, пока есть силы. Не то потом и ты, и я в предверии могилы Лишь зло пожнём». • «Посеем семена добра, Покуда сеять можем, Пока земля, что столь щедра, Для нас не станет ложем». • «Добро и зло творить всегда Во власти всех людей. Но зло творится без труда, Добро — творить трудней». • «Рождает зверя зверь, Рождает птица птицу. От доброго добро, От злого зло родится»... – Ви звернули увагу на те, що поруч з добром сусідить зло. Як ви ду- маєте, чому? – Добро завжди протидіє злу, бореться з ним. Відомий лікар і філософ Альберт Швейцер образно так визначив сутність добра і зла: «Добро — те, що служить збереженню і розвиткові життя, зло є те, що знищує життя або перешкоджає йому». Отже, основне призначення людини — робити добро. Ви згодні з цим?
  • 33.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 33 – Можливо, саме тому ще в старій абетці, коли букви алфавіту позна- чалися найближчими людині словами: З — земля, Л — люди, М — мис- лите, буква Д позначалася словом Добро. Абетка ніби закликала: «Люди Землі, мисліть, думайте і робіть Добро»! У чому ж виховний потенціал діалогової взаємодії з учнями на етич- них заняттях? • У стимулюванні альтернативної думки і знятті страху її невідповіднос- ті прийнятим нормі або зразку. • У розкритті резервів індивідуальності й особливості особистості в мис- ленні і світосприйнятті. • У розвитку гнучкості мислення і прагнення до самостійного аналізу життєвих явищ, що сприяють актуалізації адаптаційних функцій осо- бистості. • У подоланні одномірності уявлень школярів про життя і людину, сти- мулюванні процесу особистісного осмислення моральних підвалин у життєдіяльності. • У створенні оптимальних умов для розвитку комунікативних функцій особистості. Моральне виховання як педагогічне явище спрямоване на розвиток і зміцнення механізмів, що організують і регулюють моральне життя шко- лярів, їхню життєдіяльність. Процес морального виховання учнів в освіт- ньому закладі передбачає оволодіння особистістю необхідною сумою етич- них знань, їхнє осмислення через емоційно-образне уявлення і практичне апробування норм моральної поведінки, що впливає на розвиток культу- ри морально орієнтованого мислення і поведінку вихованців. Сам процес морального розвитку школярів варто розглядати як посту- пове досягнення гармонії і психолого-педагогічної єдності розвиваючої дії емоційно-почуттєвої й інтелектуально-раціональної сфер особистос- ті, що забезпечує накопичення, усвідомлення і розвиток школярем емо- ційно пережитих й особистісно прийнятих етичних норм поведінки. Ло- гіка даного процесу передбачає спрямованість на удосконалення й реалі- зацію всієї сукупності моральних орієнтирів і ціннісно значущих змістів життєдіяльності людини в способі життя школярів. Усе це вимагає чіткого вичленовування психолого-педагогічних прин- ципів організації процесу морального виховання школярів, що базують- ся на двомірній позиції учня, який виступає в ролі об’єкта виховання і суб’єкта виховного процесу, що організується. І це дуже важливо, оскіль- ки дієвість процесу, що організується, залежить від характеру взаємодії цих позицій, під час якої необхідно забезпечити розвиваючі моральні основи
  • 34.
    34 Етика. 5клас дитини, рух від позиції об’єкта до все більш вираженої й усвідомлюваної самим учнем позиції суб’єкта. Відповідно до цього найважливішим психолого-педагогічним прин- ципом організації процесу морального виховання є його послідовна по- етапність. Усередині кожного етапу також закладені відповідно до задач, що постали й які забезпечують їхні принципи, і методичні підходи. На першому етапі, коли суб’єктність учня порівняно невелика, педагог прагне викликати його інтерес до морального знання, сприяти розвиткові моральних устремлінь і потреб особистості. Досягає він цього за допомогою широкого спектра насичення школярів моральними знаннями, емоційно й діяльнісно забарвлених форм їхнього включення в гру, вправу, мірку- вання, діалогічну взаємодію, використання практичних форм діяльності з урахуванням вікових особливостей дітей, їхнього рівня вихованості. На другому етапі, коли спостерігається розширення сфери суб’єктно- го начала особистості школяра, необхідно емоційно-образне зосереджен- ня учнів на морально-ціннісних орієнтирах їхньої життєдіяльності через накопичення емоційних реакцій, проявів, дій, що стверджують мораль- не начало особистості. Посилення емоційного начала в реакціях на інших людей психологи пов’язують з культивуванням гуманності. Цьому спри- яє пробуджена емоційна сфера учня, що включає його в позитивну канву побудови своїх контактів і взаємин з оточуючими. При цьому моральне почуття і моральна свідомість як опосередковуючі духовні ланки у взає- модії і спілкуванні школярів призведуть до конкретизації й обґрунтуван- ня власної моральної позиції учня як на етичних заняттях, так і в повсяк- денній життєдіяльності. На третьому етапі на основі концентрації розвинених моральних уяв- лень і почуттів, морального досвіду поведінки, що формується в ситуаціях морального вибору, які максимально використовуються педагогом і сти- мулюють внутрішні зусилля школярів, суб’єктна позиція учня актуалізу- ється. Моральний вибір і пов’язані з ним пріоритети спрямовані на ста- новлення життєво важливих змістів, оскільки учням важливо виробити власну суб’єктну їх обґрунтованість. Відбувається ніби саморозгортання моральних властивостей особистості, формуються і розвиваються рушій- ні сили її суб’єктного начала. Четвертий етап, спрямований на створення педагогічних умов для моральної рефлексії, що веде до самовизначення школярів, само- оцінки через актуалізацію морального потенціалу особистості, утвер- дження через оцінку інших позитивного начала особистості кожно- го, відзначається розвитком морального ставлення до самого себе,
  • 35.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 35 поваги до своїх людських достоїнств, усвідомленням себе рівним іншим і народженням відповідальності за наслідки свого вчинку, поведінки. На цьому етапі слідування моральним принципам і нормам поведін- ки обумовлено внутрішнім прийняттям їх особистістю. Дані норми ста- ють стійкою вимогою школярів до себе, їх переконанням. 2.2. ВИКЛАДАННЯ ЕТИКИ У МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ Введення нового предмета «Етика» у 5 класі потребує суттєвої підго- товки вчителя до його викладання. Це обумовлено специфікою змісту та мети предмета. Досвід вітчизняних та зарубіжних шкіл свідчить про неор- динарність методики викладання етики, суттєву відмінність методів і форм організації навчання етики порівняно з іншими предметами. По суті, ети- ка не є предметом та уроком у загальноприйнятому розумінні цього сло- ва, оскільки метою навчання етики є формування моральних цінностей та орієнтирів, культури поведінки учнів. Логічніше говорити не про урок етики, а про етичне заняття. Навчальною програмою, нормативними документами передбачені такі завдання курсу, як стимулювання пізнавального інтересу до етичного знання, формування досвіду моральних відносин, удосконалення мо- ральної самооцінки, формування емоційно-чуттєвої сфери, уміння регу- лювати свої взаємини з оточуючими. Зрозуміло, що формування знань, умінь, розвиток емоційної сфери і вироблення поведінкових реакцій не- можливо здійснити в рамках викладання предмета традиційними метода- ми. Взагалі, здається неможливим досягнення, наприклад, такого резуль- тату, закладеного в програмі, як вміння робити належний вибір у склад- них життєвих ситуаціях. Проте досягти найбільш можливого ефекту ми повинні, застосовуючи відповідні методи і форми організації пізнаваль- ної діяльності учнів. Важливо, щоб зміст предмета синтезував вже наявні знання учнів про людину, людські стосунки, прості норми моралі, правила культурної по- ведінки. Послідовність та логіка занять повинні базуватись на результатах систематичної діагностики вихованості, сформованості окремих якостей, ціннісних орієнтацій, ставлення до моральних проблем тощо. Заняття не- обхідно будувати з урахуванням суб’єктного досвіду учнів. Методична по- будова і педагогічна інструментовка мають забезпечувати єдність знань, почуттів і поведінки. Враховуючи вікові психологічні особливості мо- лодших підлітків, доцільно організувати перш за все активну діяльність
  • 36.
    36 Етика. 5клас школярів під час етичних занять. Передача інформації не повинна бути домінуючим методом як за обсягом, так і за метою заняття. Домінуючими повинні бути гра, творча діяльність, спілкування. У літературі накопиче- но достатньо методів, прийомів, форм організації заняття, творчих вправ, які, з точки зору автора, відповідають меті вивчення етики. Тож давайте виділимо деякі з них. 1. Аналіз педагогічних ситуацій. При виборі ситуацій бажано, щоб вони були актуальними для даного класу. Треба враховувати події, які сталися в цьому класі нещодавно, або проблеми, які характерні для даного колек- тиву. Можна використати ситуації з популярних фільмів, книжок, теле- передач. Мета обговорення – набуття учнями досвіду безконфліктної по- ведінки, формування вміння робити моральний вибір, враховувати при прийнятті рішень наслідки вчинків. Іноді доцільно використовувати малюнки, портрети, картини. Пи- тання для обговорення повинні бути пов’язані зі змістом уроку. Напри- клад: чи щаслива ця людина? Чому? Або: як ви думаєте, які риси прита- манні цій людині? Позитивні Негативні Для себе Гарний настрій, задоволен- ня від спілкування з дру- зями. Збережене здоров’я Прогалини в знаннях. Прояв недобросовісності, безвідпо- відальності. Можлива низька оцінка Для батьків Збережене здоров’я Будуть засмучені, що я безвідпові- дальний. Буде неприємно почути від вчите- лів про мій вчинок ВИСНОВОК Замість виконання домашнього завдання я вирішив піти на прогулянку
  • 37.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 37 Важливим у процесі етичного аналізу текстів, ситуацій, малюнків є оці- нювання позитивних і негативних наслідків вчинків (для себе і для оточу- ючих). Школярі повинні розуміти, що кожен вчинок має як позитивні, так і негативні наслідки стосовно кожного учасника ситуації. Схема обгово- рення може бути такою. Для етичного аналізу є доцільним використання методики (алгорит- му) критичного мислення: — У чому суть проблеми і яким може бути результат її обговорення? — Якими фактами ми оперуємо? — У чому ми спостерігаємо конфлікт цінностей? — Які є альтернативи вирішення проблеми? — Чи достатньо доведень правильності цих альтернатив? — Чи є інші причини виникнення проблеми? — Яку інформацію ми не врахували? — Чи можливі інші розв’язки проблеми? Зрозуміло, що цей алгоритм може бути застосований лише у спроще- ному варіанті, але на такі питання обов’язково треба звертати увагу. Важ- ливо, щоб учні зрозуміли, що не завжди є однозначне розв’язання мораль- ної проблеми, що можливі різні точки зору, з якими можна не погоджува- тись, але сприймати їх як наявний факт. Для молодших підлітків цікавим є обговорення прислів’їв, афоризмів. Такі вправи можуть проводитись у рамках групової роботи. Також можна поєднувати обговорення афоризмів з виконанням вправи «Закінчити ре- чення». Іноді такі вправи дозволяють нетрадиційно розпочати урок, ак- тивізувати пізнавальний інтерес учнів. 2. Cкласти історію своєї сім’ї, відповівши на ряд запитань: — Звідки ти родом, хто твої предки? — Які традиції є у твоїй сім’ї? — Якими фактами з історії своєї сім’ї ти пишаєшся? — Якщо б ти міг здійснити мандрівку в часі, до кого б зі своїх предків ти вирушив і чому? — Які улюблені заняття твоєї сім’ї? Зрозуміло, це завдання слід давати заздалегідь, бо головним у ньому є не зміст, а створення ситуації спілкування з батьками, в процесі якого будуть актуалізовані моральні цінності, цінності сім’ї. Крім того, аналіз результатів виконання завдання дозволить вчителю краще пізнати своїх учнів, зрозуміти окремі аспекти поведінки школярів, що може бути вико- ристано при плануванні наступних занять.
  • 38.
    38 Етика. 5клас 3. Складання програми самовдосконалення. Таку програму можна склас- ти у простій, доступній формі. Щоб стати добріше, я намагаюсь... Щоб навчитися себе поважати, я.... Щоб стати більш відповідальним, я... Я 4. Складання та розгадування кросвордів етичного змісту. Це завдання розвиває пізнавальний інтерес учнів, його можна використати при тема- тичному оцінюванні. 5. Скласти характеристику (свою, літературного персонажа, одноклас- ника), використовуючи картки з назвами моральних якостей (чесність, справедливість, доброта, агресивність, недобросовісність тощо). Виконан- ня цієї вправи актуалізує проблему морального вибору, сприяє формуван- ню адекватної оцінки або самооцінки за розробленими критеріями. 6. Скласти кодекс поведінки, моральний кодекс класу тощо. Для вико- нання цієї вправи можна організувати роботу в групах, розподіливши за- вдання: взаємини між однокласниками, відносини з учителями, батьками, друзями, дівчатами (хлопцями). Можна запропонувати ігрову ситуацію: «Ви — єдині, хто залишився живий після аварії корабля. Ви опинились на безлюдному острові. Чудова природа, достатньо їжі, гарний клімат. Май- же ніяких проблем, але надії, що вас колись хтось знайде, обмаль. Відтак, важливо виробити якісь загальні правила поведінки. А для цього потріб- но розпочати з якогось єдиного універсального принципу. Ви домовились, що повинні за 5 хвилин знайти такий принцип. Час пішов». 7. Скласти список з 10 речей (поняття, явища, предмети, люди), які допоможуть вам стати щасливою людиною. Таке завдання є поширеною
  • 39.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 39 діагностикою ціннісних орієнтацій підлітка. Для вчителя етики важли- вим аспектом є наявність і кількість суто моральних речей у складено- му списку. 8. Складання власного портрета за схемою: Виконання такого завдання сприяє формуванню адекватної самооцін- ки, створює ситуацію додаткової самоактуалізації, допомагає розробити програму самоудосконалення. 9. Намалювати (описати) свій скарб. Це теж поширена діагностика мо- ральних уподобань дитини. Аналіз результату передбачає розмову з учня- ми: чому саме це є скарбом? що ти з цим будеш робити? яким чином цей скарб допоможе тобі стати щасливим? У розмові можна використати ві- доме оповідання А. Чехова «Счастье». 10. Намалювати своїх друзів, себе, сім’ю. Виконати малюнок на тему «Моє хобі», «Де я люблю бувати», «Про що я мрію». Аналіз малюнків до- зволить вчителеві краще пізнати своїх учнів, їх уподобання, а значить, більш ефективно побудувати розмову, етичне заняття. 11. Розповісти про ситуацію, в якій герой здійснив моральний вчинок з его- їстичних мотивів. Проаналізувати моральну цінність такого вчинку. Про- вести розмову на тему «А чи важливим є мотив вчинку?», «Що важливі- ше: мотив чи результат?», «Що є критерієм моральності людини?». Кожен учень повинен при аналізі такої ситуації орієнтуватись на власну позицію, традиції сім’ї тощо. Мої невдачі Мої успіхи Яким я себе бачу Яким мене сприймають оточуючі люди Хочу бути... Я
  • 40.
    40 Етика. 5клас 12. Організація парної роботи: розповісти одне одному про..., дати по- раду у тій чи інший ситуації, обговорити афоризм тощо. Така робота не тільки збільшує обсяг активної роботи на уроці і сприяє розвитку мов- лення учнів, але й суттєво впливає на формування моральних орієнтирів, оскільки для молодших підлітків ровесник є найбільш авторитетною осо- бою в ситуації морального вибору. 13. Підготувати доповідь (повідомлення) на відповідну тему. Важливо по- яснити учневі, що мова не йде про списування інформації з книги чи до- відника. Йдеться про озвучення власних роздумів, аналіз інших точок зору. Зрозуміло, що якась частка інформації повинна бути (афоризми, посилан- ня на літературні твори, думки авторитетних дорослих, батьків), але все це має використовуватись як матеріал для оцінки доповідачем. Вчитель може дати план виступу або рекомендації щодо його підготовки. 14. Придумати оповідання про чесність (справедливість, ввічливість тощо). Аналіз оповідань (за бажанням учнів) дозволить скоригувати уяв- лення школярів про етичні категорії. 15. Закінчити оповідання (речення). Аналіз різних варіантів одного й того ж оповідання (речення, афоризму тощо) створює умови для по- рівняння власного бачення ситуації з авторським. При цьому, як відо- мо, здійснюється корекція ціннісних орієнтирів, поведінкових реакцій, моральних уявлень. Можна використати стандартні початки речення (я хочу..., я мрію...). 16. Написати листа (собі, рідним, людині, якій зараз погано, тощо). Таке завдання сприяє формуванню самооцінки, саморефлексії. Крім того, письмове мовлення передбачає більш глибоке занурення у зміст мораль- них цінностей, активізує пошук аргументів, сприяє розвитку критичного мислення. Можливі варіації завдання: написати листа незнайомій люди- ні і розповісти про себе; написати листа улюбленому актору, відомій лю- дині (письменнику, президенту, спортсмену). 17. Анкетування (тестування) за простою моделлю оцінювання. Напри- клад, оцінити добрі і злі вчинки героя літературного твору (1–2 бали). Зро- зуміло, що вчинки не повинні бути явно прозорими з точки зору їх відповід- ності моральним нормам. Таке оцінювання використовується як початко- вий етап бесіди або диспуту, є, так би мовити, матеріалом для роздумів. 18. Заповнити таблицю. Моральні Аморальні Нейтральні
  • 41.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 41 Така таблиця заповнюється при обговоренні вчинків у процесі етично- го аналізу літературних творів, педагогічних ситуацій . Можна ускладни- ти таблицю розділами: «Наслідки для себе», «Наслідки для інших» тощо. Складання таблиць активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє фор- муванню навичок узагальнення та систематизації. 19. Заповни таблицю. Видатні люди Яким чином вони вплинули на суспільство Виконання цієї вправи сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, до- помагає підлітку обрати свій ідеал. 20. Заповнити схему. Справедливість — це Така вправа дозволяє виявити суб’єктний досвід учнів, розпочати урок шляхом обговорення уявлень учнів про ту чи іншу доброчинність з метою подальшої їх корекції. 21. Театралізація літературних творів сприяє розвитку творчих здібнос- тей учнів, активізує мислення, пам’ять, підвищує пізнавальний інтерес до моральних проблем, розвиває емоційну сферу особистості школяра. Важливо, щоб театралізація не використовувалась лише заради оформ- лення заняття. 22.Етичнийпрактикум— цевиконаннятворчихсправ,якісприяютьздо- буттю досвіду нормативної поведінки. Так, після завершення теми «Став- лення до навколишнього середовища» доцільно організувати практичну справу щодо озеленення шкільного приміщення, збору пластикової тари тощо. Після вивчення теми «Етикет» можна провести шкільне свято з ви- користанням правил етикету (зустріч гостей, сервірування столу, мовний етикет). Після обговорення проблеми ставлення до матері, жінки можна запропонувати дітям підготувати подарунок до свята свої близьким (мате- рі, сестрі, бабусі). Важливо враховувати можливі ситуації в класі (у дитини може не бути матері, а тому треба запропонувати інший варіант). Загалом після вивчення кожної теми бажано проводити позакласний захід певної
  • 42.
    42 Етика. 5клас спрямованості, що дозволить закріпити вивчений матеріал, сформувати навички нормативної поведінки, розвинути емоційну сферу учнів. Це далеко не повний перелік прийомів, методів, які дозволять зроби- ти етичне заняття більш ефективним, емоційно насиченим. Проте важ- ливо завжди пам’ятати про мету етичного заняття, не перевантажувати його яскравими формами організації навчання, які не відповідають кон- кретній меті і змісту. Треба враховувати особливості впливу на почуття людини різних видів мистецтва. Так, почуття страху частіше пов’язано з використанням засобів образотворчого мистецтва, печалі — викорис- танням музики, співчуття — літературних творів. В цілому більша части- на етичного заняття — це грамотно побудований діалог з дітьми, мета яко- го — створити ситуацію занурення у світ моральних цінностей, сприяти замисленню дитини над ціннісними орієнтирами, аналізу власної пове- дінки з точки зору загальноприйнятих норм моралі. Пропонуємо вам деякі рекомендації щодо проведення першого уро- ку етики. Тема: «Запрошуємо у світ етики». Урок можна розпочати з питання «Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «ЕТИКА»? Учні на листочках відповідають на питання (одне- два слова), а вчитель систематизує відповіді дітей. На дошці з’являється асоціативний ряд, в процесі обговорення отриманих відповідей уточню- ються уявлення про поняття «етика»: моральні норми, правила поведінки, людські стосунки. Аналогічна робота може бути проведена зі словом «мо- раль». Вчитель може пояснити різницю між цими поняттями, дати озна- чення етики як науки про мораль. — А як ви думаєте, коли виникла етика? Коли люди почали домовля- тися про правила спілкування, норми поведінки? — А де ці правила фіксувались? (У казках, прислів’ях, афоризмах) — Давайте згадаємо народні вислови, прислів’я, в яких знайшли відо- браження етичні норми. Вчитель проводить аналіз висловів учнів, пропонує подумати над та- кими афоризмами: «Людина віддзеркалюється у своїх вчинках». (В. Шиллер) «Люди живуть вчинками, а не ідеями». (А. Франс) «Думай добре, і думки визріють у гарні вчинки». (Л. Толстой) «Чого не треба робити, не роби навіть у думках». (Епіктет) У процесі обговорення учні доходять висновку про те, що важливо зна- ти, які норми були вироблені людьми протягом тисячоліть. Вчитель може підкреслити, що основні правила майже не змінились, вони пройшли
  • 43.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 43 випробування часом, а тому є універсальними і певним чином пов’язують людей різних епох, народів, віку, вірувань та ідеологій. Можна запропонувати учням перевірити це, порівнявши власні думки з афоризмами відомих людей. Пропонується вправа «Закінчи речення». «Обговорюючи вчинки інших,...» (згадуй про свої — Л. Толстой) «Важко навчитись добру, слухаючи нотації, легко — ...» (прикладом — Сенека) «Застерігай себе від того, що ....» (засуджуєш в інших — Катон Старший) «Доброчинність людини вимірюється не великими подвигами, а ...» (повсякденними вчинками — Б. Паскаль) «Спостерігаючи чужі вади, розумна людина...» (позбувається влас- них –Публілій Сір) На завершення можна запропонувати учням обрати з переліку якостей особистості 5 найбільш важливих, на думку учнів. У процесі обговорення обраних якостей слід звернути увагу на те, що є якості моральні (доброта, чесність...), а є нейтральні щодо моралі (розкутість, веселість, швидкий ро- зум, розвинента пам’ять...). Етика вивчає категорії моралі, хоча інші риси характеру теж важливі для людини. Як домашнє завдання можна запропонувати учням підготувати разом з батьками розповідь на тему: «Які правила поведінки традиційно шану- ють у нашій сім’ї?» Дуже важливим є відбір тексту для обговорення (педагогічної ситуа- ції, літературного твору, анкети тощо). Бажано використовувати літера- турний матеріал, з яким вже знайомі діти з курсу літератури, історії, звер- таючи увагу не стільки на літературний, скільки на етичний аналіз твору. Великі можливості щодо формування моральних уявлень закладені у народних казках, притчах, оповіданнях В. О. Сухомлинського, байках Г. С. Сковороди, українських билинах. У додатках ми пропонуємо вам окремі матеріали для використання на етичних заняттях. Додаток 1 МУРАШКА ТА ГУСЕНИЦЯ (байка Езопа) Якось Гусениця повільно повзла по дорозі, і зустрілась їй моторна і на- хабна Мурашка. Побачивши Гусеницю, Мурашка з презирством похита- ла головою і промовила: «Забирайся з моєї дороги, нікчемна повзуча тва- рино, і надалі не перетинай шляхів вищих істот. Схоже, природа, створю- ючи тебе, не полюбила справу своїх рук і кинула тебе напризволяще, не
  • 44.
    44 Етика. 5клас закінчивши потворний образ. Тебе треба було б втішити словами, та розмов- ляти з тобою і тобі подібними не гідно мого становища. Тож прощавай». Гусениця навіть не знайшла слів для відповіді, відповзла з дороги і по- чала працювати. Швидко оточила себе шовковим коконом, а незабаром з’явився з кокона прекрасний Метелик. Підіймаючись над землею, помі- тив Метелик Мурашку, яка метушливо поспішала у своїх справах, і сказав їй: «Не можна судити за зовнішністю!» Додаток 2 Перелік якостей особистості Вміння співчувати Веселість Мудрість Мужність Миролюбність Скромність Почуття власної гідності Вміння працювати в колективі Обов’язковість Сміливість Доброта Щедрість Терпимість Цілеспрямованість Витримка Слухняність Вміння прощати Надійність Почуття відповідальності Почуття гумору Тактовність Дисциплінованість Чесність Правдивість Вірність Ініціативність Доброзичливість Вчитель може використовувати такі переліки для анкетування учнів за методикою 5 якостей. Можуть бути запропоновані такі завдання: «Обери з переліку 5 якостей, які найбільше тобі притаманні»; «Обери 5 якостей, які тобі найбільше подобаються в людях»; «Обери 5 якостей, які б ти хотів мати». Аналізуючи відповіді, вчитель може звернути увагу на такі питан- ня: яка частка обраних якостей є суто моральними; чи є відповідність між якостями, які подобаються дитині, і тими, які дитина обрала як власні? Додаток 3 Педагогічні ситуації 1. Хтось намагається пройти поза чергою попереду вас, пояснюючи це тим, що він дуже поспішає. Ваші дії. 2. Ваш приятель потрапив у халепу: брав участь у крадіжці, йому загро- жують великі неприємності, і він просить вас переховати вдома деякі речі. Що ви йому відповісте? 3. Ви отримали від приятеля листа: «Декілька днів тому я розповів сво- єму кращому другу, що мрію зіграти головну роль у шкільній поста- новці. Він відповів мені, що його такі речі не цікавлять, але якщо для
  • 45.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 45 мене це важливо, то він бажає мені успіху. А вчора я довідався, що мій друг ходив на випробування і головну роль дали йому, а мені залишили другорядну. Я його після цього не хочу навіть бачити, але ж нам тепер разом бути на репетиціях. Що ти мені порадиш?» Що б ви відповіли? 4. На день народження ви отримали в подарунок капелюха, який вам дуже сподобався. Ви знали, що батько багато працював додатково, щоб купити цей подарунок. Та, коли ви прийшли в школу, ваші при- ятелі сказали: «Де ти знайшов таке чудовисько? Ти ж не збираєшся в цьому ходити?» Як би ви вчинили? 5. У вашому класі є один дуже несимпатичний хлопець. Він зайнятий лише собою, весь час говорить про свої успіхи, про батькові високі за- робітки, постійно скаржиться на те, що до нього всі погано ставлять- ся. Якось на перерві ви чуєте, що ваші однокласники насміхаються над ним, презирливо говорять про його вади. Та ви розумієте, що той хло- пець так себе поводить через те, що в нього немає друзів і навіть не- має, з ким поспілкуватись. Що ви будете робити? 6. У класі обговорюється оповідання. Майже всі однокласники мають одну точку зору, крім Андрія, який завжди ні з ким не згодний. Всі на- сміхаються над хлопцем, говорячи йому: «Ти, як завжди, проти всіх». Та цього разу ваша точка зору збігається з думками Андрія. Чи скаже- те ви про це? Промовчите? Зміните свою точку зору? 7. Вас запросили в гості. Вам не хочеться йти, та незручно відмовитись. Що ви зробите: придумаєте поважну причину, скажете, що болить го- лова, просто відмовитесь чи підете в гості? 8. Ви переписали домашній твір у приятеля, який навчається в іншій школі. Вчителька здивована вашими успіхами і питає, чи не допома- гав вам хтось. Чи скажете ви, що це не ваш твір? Додаток 4 Мотиви морального вибору (матеріал для анкети) Відомий психолог Лоренс Кольберг визначив шість основних мотивів поведінки, які відповідають шести етапам становлення особистості: • страх покарання (пункти 1, 7); • бажання отримати нагороду (п.п. 2, 8); • схвалення оточуючих (п.п. 3, 9); • повага до закону (п.п. 4, 10); • бажання поводитись розумно і знаходити компроміс (п.п. 5, 11);
  • 46.
    46 Етика. 5клас • почуття власної гідності і прихильність до власного морального кре- до (п.п. 6, 12). Складіть бали відповідно до цих пунктів, і ви зрозумієте, якими моти- вами поведінки ви найчастіше керуєтесь. Мені легше зробити моральний вибір (вчинок), якщо: Ніколи Завжди 1 Я не боюсь покарання за свої дії 1 2 3 4 5 6 2 Я впевнений, що це принесе радість 1 2 3 4 5 6 3 Я впевнений, що будь-хто на моєму місці зробив те ж саме 1 2 3 4 5 6 4 Це не суперечить законам 1 2 3 4 5 6 5 Цим я завдам мінімум незручностей іншим 1 2 3 4 5 6 6 Я буду за це себе поважати 1 2 3 4 5 6 7 Я впевнений, що про це ніхто не дізнається 1 2 3 4 5 6 8 Мені це буде приємно 1 2 3 4 5 6 9 Мої друзі це схвалять 1 2 3 4 5 6 10 Я виконую чиюсь вказівку 1 2 3 4 5 6 11 Цим досягається розумний компроміс 1 2 3 4 5 6 12 Я вважаю це єдино правильним 1 2 3 4 5 6 Додаток 5 Подарунок (ігрова ситуація) На столі приготовлено шість подарунків. За результатами жеребкуван- ня гравці по черзі виходять і вибирають собі подарунок, розгортають його, демонструють іншим гравцям і кладуть біля себе. Кожен наступний гра- вець обирає новий подарунок і або залишає його собі, або обмінює на по- дарунок, який вже вибрали попередні гравці. Можна «захищати» свій по- дарунок, але не можна відмовити, якщо гравець наполягає на заміні. Піс- ля того, як зіграли всі шестеро, першому гравцеві надається право ще раз обрати подарунок. Під час гри можна обговорювати будь-які речі, ради- тись з друзями тощо. Аналіз гри проходить як обговорення питань: «Чи був якийсь подарунок найбільш популярним? Чому саме він?»; «До яких хитрощів вдавались гравці, щоб захистити свій подарунок?»; «Чи відчув хтось незадоволення, образу, якщо йому дістався не той подарунок, яко- го він бажав?»; «Які почуття виникали у вас у процесі гри?».
  • 47.
    Розділ ІІ. Методичнезабезпечення курсу етики 47 Додаток 6 УЛАМКИ ДОБРОТИ Сім’я проводила вихідний день на пляжі. Діти бавились на березі. Та ось з’явилась маленька стара жінка. Її одяг був брудним і старим. Вона щось промовляла про себе, підбирала з піску якісь речі і клала їх до сум- ки. Батьки покликали дітей і наказали їм перебувати від жінки подалі. Коли жінка проходила поряд, вона посміхнулась сім’ї, та ніхто не відпо- вів на привітання. А згодом сім’я дізналась, що вже багато років ця маленька бабуся зби- рає на піску уламки скла, щоб діти не поранили собі ноги. Це оповідання можна використати як творче завдання «Закінчити опо- відання», подавши лише його перший абзац.
  • 48.
    Розділ ІІІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДОУРОКІВ ЕТИКИ ВСТУП Учителеві на уроках етики дуже важливо пробудити моральну само- стійність думки учня і надати йому можливість зосередитися на ній. Влас- на думка дитини набуде життєвої сили, якщо постійно буде стикатися з думками, почуттями і діями інших. Для цього таке зіткнення необхід- но наповнити інтелектуально й емоційно. Внутрішні моральні пережи- вання дитини допоможуть їй виробити спосіб життя, орієнтований на за- гальнолюдські цінності. Етичний діалог, як визначає А. І. Шемшурина, має такі складові: • зав’язка, що виявляє проблему; • процес діалогічного спілкування щодо виявленої проблеми з позицій логіки взаємодії, що розвивається; • точка інтелектуальної й емоційної напруги як кульмінація сполучен- ня думок, суджень, альтернативних позицій; • моральний вибір як внутрішній діалог учня із собою, як самовизна- чення; • відкритий фінал як наступне індивідуальне міркування. Процес оволодіння етичними нормами є індивідуальним так само, як і рівень морального розвитку дитини. Щоб педагогові мати можливість створювати умови для самовдосконалення дитини, необхідно знати рі- вень розвитку кожної дитини. Для цього використовуються діагностич- ні методики. Важливою смисловою складовою етичного діалогу є побудова логіч- ного ланцюжка розвитку думки. Питання вчителя повинні виводити ди- тину на послідовне поглиблення розглянутої проблеми. Звернення до осо- бистості дитини під час діалогу є невід’ємною частиною діалогу. Усе, що відбувається на уроці, дитина повинна повернути «на себе». Без самоос- мислення неможливе моральне самовдосконалення. В етичному діалозі
  • 49.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 49 обов’язково повинна настати точка найвищої напруги, кульмінація, коли думки і почуття учня гранично напружені і він готовий прийняти мораль- не рішення. Задача вчителя — запропонувати або підказати моральні шля- хи рішення розглянутої проблеми. Вихід на моральний вибір окреслений, і настає смисловий висновок діалогу. Для успішного проведення етичного діалогу необхідно формувати мо- тивацію дітей. Мотивація може бути створена у формі запрошення до роз- мови, коли вчитель звертається до внутрішнього світу дітей; через звер- нення до досвіду соціальних відносин дітей (акцент на позитивних або не- гативних прикладах). Головне, щоб учитель не нав’язував дітям моральну проблему. Активність дітей у процесі рішення ними моральної проблеми підсилюється через пізнавальний характер етичного діалогу. УРОК № 1. ЗАПРОШУЄМО У СВІТ ЕТИКИ Матеріал для вчителя Слово «еthоs» давньогрецького походження. У Гомера це слово озна- чало місце для проживання, людське житло. Пізніше це слово набуло ін- шого значення — «звичай, вдача, характер». Геракліт вважав, що етос людини є її божество. Античні філософи вжи- вали це слово для позначення усталеного характеру або явища. Арістотель слова еthіка і еthікаs (етичний) використовує для позна- чення людських якостей, не пов’язаних з розумом і мисленням. Ці якості Арістотель назвав етичними чеснотами або душевними якостями. Для по- значення етичних чеснот Арістотель уводить слово «етичний». Науку, що вивчає етичні чесноти і досліджує, яка з цих чеснот є досконалою, Аріс- тотель назвав етикою. Для точного перекладу слова «етичний» на латину Марк Туллій Цице- рон використовував термін «моральний» (moralis) — те, що стосується ха- рактеру, темпераменту, звичаю, моди. Слідом за Цицероном цей термін уживає Сенека. Обидва слова входять у новоєвропейські мови. У російській мові з’яв- ляється поняття «нравственность», в українській — «мораль». Наука етика проіснувала понад 23 сторіччя. Про етику варто говори- ти тільки тоді, коли існує свобода вибору. Необхідно враховувати розходження в термінах «етика» і «мораль». Ети- ка — це наука, галузь знання. Мораль (моральність) — предмет вивчення етики. У побуті ця різниця відчутна не завжди. Наприклад, нерідко згаду-
  • 50.
    50 Етика. 5клас ють етику викладача, медичну етику. У даному випадку етика вживається як синонім слова «мораль (моральність)». Для визначення моралі професор Титаренко використовує практично оцінювальний спосіб ставлення людини до дійсності, що регулює поведін- ку людини з погляду принципового розмежування добра і зла. Будучи проявом практичного, активного ставлення людини до життя, мораль виступає у 2-х своїх формах: імперативній (вимога або заборона щось робити), теоретиком якої є І. Кант, та оптативній (пошук і реаліза- ція блага, досконалості, щастя, свідомого вибору блага і цінностей, мож- ливість приймати рішення), теоретиком якої виступає Арістотель. Здатність свідомо вибирати блага і цінності, приймати рішення нази- вають фронезисом. Мораль цікавить тільки такі прояви людини, які можуть бути оціне- ні. Не всі явища дійсності (наприклад, те, у який колір пофарбована сте- ля) підлягають моральній оцінці. Мораль має місце тільки там, де з’явля- ється можливість оцінювати поведінку як добру або злу. Мораль є особливим ставленням людини до дійсності. Задача люд- ства в цьому плані — переосмислити своє ставлення до природи, космосу, Всесвіту. Переосмислення необхідне, тому що продовжує діяти егоїстич- ний, корисливий підхід: «Я не заподію природі нічого шкідливого, тому що вона мені відповість тим же». Безкорисливий підхід полягає в осмис- ленні себе як частки космосу, Всесвіту: «Я від самого початку не можу за- шкодити природі, оскільки це суперечить моїй людській сутності». Тільки з позицій протистояння добра і зла все набуває моральної якості. Моральне ставлення людини до світу повинно бути орієнтоване на ідеал Добра. Основною соціальною функцією моралі є регуляція людської поведін- ки і міжособистісних стосунків. Попри те, що перші поведінкові норми являли собою приклади жор- стокості і тиску на людину, вже в первісному суспільстві починає утвер- джуватися система нормативної регуляції життя. «Мононормами» первісного суспільства були табу і табуації. Табу — це категорична заборона дій, спрямованих на недоторкан- ність об’єкта. Механізм табу — це прообраз майбутньої автономності моралі: люди- ну, яка порушила табу, може ніхто і не карати. Тільки сама людина може себе покарати за порушення моральних норм. Подвійність (амбівалентність) моралі також була характерною для пер- вісногосуспільства: інцест(статевізв’язкиміжродичами)бувдлязвичайних
  • 51.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 51 людей неприпустимим, але це було прерогативою богів, древніх царських династій. З появою держави виникають нові способи регуляції людського жит- тя. З’являється право як система соціальних норм і відносин, виконання яких забезпечується силою й авторитетом держави. У цивілізованому суспільстві існують дві форми регуляції людських відносин: інституційна і позаінституційна. Норми права затверджуються від імені інституту держави, а моральні норми — самою практикою людських відносин. Не тільки мораль є регулятором людських відносин. Регулює їх також звичай, політика. Питання про мораль — це питання про панування розуму над при- страстями. Коли пристрасті перебувають у згоді з розумом, ми маємо до- брочесний лад душі, коли ні — порочний, вважав Арістотель. Додержуватися вказівок розуму означає виявляти розумну поведінку, спрямовану на досягнення благої мети. Як дізнатися, чи насправді розум прагне вищого блага? Це виявляється в добрій волі, тому що добра воля не може стати злою. Усі блага (багатство, здоров’я, рішучість і т. ін.) без доброї волі не мо- жуть бути використані для порочних цілей. Добра воля — це чиста воля, без домішки користі, вигоди. Але в реальному світі немає жодного вчинку, що був би зроблений лише через добру волю. Ідеально моральним є вчинок, орієнтуючись на який ми подумки ви- конуємо усе, що сполучено з вигодою і приємними відчуттями. Отже, моральний вимір особистості пов’язаний з розумністю, розум- ність — з орієнтацією на вище благо, орієнтація на вище благо — з доб- рою волею. Моральна норма — це моральна вимога, приклад поведінки, що має обов’язковий характер. Загальними ознаками моральної норми є обов’язковість та універса- лізація, тобто моральна норма є обов’язковою для усіх. Нормою норми є «золоте правило моральності»: «Поводься з іншими так, як ти хотів би, щоб поводилися з тобою». Отже, тепер підсумуємо, що ж таке мораль: • панування розуму над пристрастями; • прагнення до вищого блага; • добра воля, безкорисливість; • здатність жити в людському гуртожитку;
  • 52.
    52 Етика. 5клас • людяність; • автономія волі; • взаємність відносин, виражених «золотим правилом моральності». Кожне з визначень передбачає все інше. Цей матеріал допоможе вчителеві зорієнтуватися в курсі. Головним критерієм людської вихованості є реальне поводження лю- дей, тобто правила поведінки, сукупність норм поводження — етикет. У повсякденному житті ми керуємося загальними для всіх правилами, що запобігають виникненню непорозуміння між людьми. Але всі правила знати неможливо, до того ж їх і не існує абсолютно на всі випадки люд- ського життя. Тому дуже важливо учнів підготувати до того, що в основі всіх правил поведінки лежать гуманізм, доцільність, скромність, краса. Логіка розкриття теми: • етика — це наука про етичні чесноти (Арістотель); • мораль — це спосіб ставлення людини до дійсності; • мораль має місце тільки там, де з’являється можливість оцінювати по- ведінку як добру або злу; • мораль виступає як регулятор людської поведінки і міжособистісних стосунків; • моральна поведінка завжди спрямована на досягнення благої мети; • благо — це добро, яке не може бути злом; • вчиняти по-доброму означає не мати користі і вигоди; • моральні норми обов’язкові для всіх без винятку; • «золоте правило моральності» є основним критерієм доброго вчинку; • гуманізм, доцільність, скромність, краса — основа етикету; • зв’язок етики з духовним світом людини. Урок починається з розповіді вчителя про історію слова «етика». У ч и т е л ь. Зараз ми з вами вирушимо в прекрасну і чудову країну, що називається Древньою Грецією. Колись давно давньогрецький поет Гомер місце для проживання, люд- ське житло назвав етикою. Арістотель, один з найвідоміших філософів, помітив, що людина має якості, не пов’язані з розумом. Ці якості він назвав душевними якостями або чеснотами. Учитель, перериваючи розповідь, ставить питання: – Як ви думаєте, про які якості міг говорити Арістотель? Після того, як діти називають ці якості, учитель продовжує розповідь. – Для позначення всіх якостей, які ви перерахували, Арістотель уво- дить слово «етичний». Іншими словами, ці якості Арістотель називає етич- ними.
  • 53.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 53 Науку ж, яка буде вивчати етичні чесноти, Арістотель назвав етикою. Незабаром це поняття поширилося в Римі, і римський філософ Марк Туллій Цицерон, перекладаючи слово «етичний» на латину, використо- вує термін «моральний». Моральний означає той, що стосується харак- теру людини. Згодом ці слова з’явилися в російській та українській мові. У росій- ській мові поширилися такі поняття, як «етика», «етичний», «нравствен- ный», «нравственность»; в українській — «етика», «етичний», «мораль- ний», «мораль». У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому найкращі людські якості назива- ють чеснотами? Після розмірковувань дітей необхідно привести до висновку, що, за- вдяки цим якостям, люди здатні робити добро. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, а як ми дізнаємося про своє став- лення до інших людей і людей до нас? (Через поведінку) У ч и т е л ь. Проте люди по-різному можуть ставитися одне до од- ного, до навколишнього світу? Як ми дізнаємося, де моральні взаємини, а де — ні? (Моральне ставлення не завдає шкоди.) У ч и т е л ь. Чи можемо ми сказати, що мораль — це визначений спо- сіб ставлення людини до дійсності? Дітей необхідно привести до висновку про те, що такий спосіб дозво- ляє людям жити в суспільстві. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, оскільки ми у певний (моральний) спосіб ставимося до дійсності, то чи не значить це, що ми завжди будемо поводитися морально або аморально? Для того, щоб діти відповіли на це питання, їм пропонується розділити аркуш у зошиті на 2 стовпчики. В один стовпчик вони мають записувати все, що пов’язано з мораллю, в інший — все, що не пов’язано. Допомогти незнайомій людині прибрати сад, вибрати фасон плаття для дня народження, зупинити бійку, вибрати собі місце або парту в класі, по- вернути знайдені гроші власникові, вибрати в магазині гаманець. Потім учні аргументують свій вибір. Учитель підводить їх до висновку про те, що не всі наші прояви мають моральну оцінку, а тільки ті, які можна оцінити як добрі або злі. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому люди завжди прагнули мати пра- вила поведінки, які б визначали їхнє ставлення одне до одного? (Без цих правил був би хаос.) У ч и т е л ь. Ви праві: ще в первісному суспільстві існували заборо- ни. Відомою була, наприклад, заборона доторкатися до речей вождя. Такі
  • 54.
    54 Етика. 5клас заборони називали табу. Якщо члени племені знаходили, скажімо, не до кінця обгризену кістку, вони її могли гризти, нічого не підозрюючи. Як тільки вони дізнавалися, що ця кістка належала вождеві, вони вводили себе в такий стан, що навіть могли вмерти. І такі випадки траплялися до- сить часто. Як ви думаєте, чому сильні чоловіки племені вмирали, коли дізнава- лися про те, що кістка або інший предмет, який вони знайшли, належав вождеві? Чи хтось їх карав? Хто? Потрібно дійти висновку, що вони самі себе карали. Виходить, кара- ти себе за свій учинок може тільки сама людина. У ч и т е л ь. А чому неможливе покарання з боку інших? (Людина не буде робити щось погане тільки тоді, коли за нею спостерігали, через влас- ний страх.) У ч и т е л ь. А як же визначити, добре в тебе поводження або зле? Учні повинні дійти висновку про те, що добре поводження має бла- гу (добру) ціль. У ч и т е л ь. Мета — одержати багатство — добра чи зла? Це кульмінація етичного діалогу. Учні в процесі міркувань повинні ді- йти висновку, що прагнення багатства може бути як доброю, так і злою метою. Для доведення своєї версії учні наводять приклади з творів худож- ньої літератури, з життя... Учитель пропонує учням обговорити в групах, у якому випадку такі блага, як здоров’я, багатство, удача, сила, будуть спрямовані на досяг- нення благої мети. У результаті обговорення учні доходять висновку, що названі блага пов’язані з благою метою в тому випадку, коли людина, яка має ці блага, не переслідує вигоди і користі. У ч и т е л ь. Проте не всі люди так діють і вчиняють. Отже, виходить, на одних ці норми поширюються, а на інших ні? Що відбувається з лю- диною, яка не дотримується норм моралі? (До неї можуть ставитися так само, як і вона; вона особисто відчуває те зло, яке заподіяла іншим; люди від неї відвернуться — ось найбільш розповсюджені відповіді на це питання.) Виходить, додержуватися цих правил повинні всі без винятку. У ч и т е л ь. А як слід вчинити, щоб не помилитися щодо оточую- чих людей? Чи хотіли б ви, щоб вас хтось скривдив? образив? принизив? (Ні) По- співчував? допоміг? заспокоїв? (Так) У ч и т е л ь. У якому випадку конкретні люди по-доброму будуть до вас ставитися? (Коли ми до них будемо ставитися так само.) Саме тому й існує «золоте правило моральності».
  • 55.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 55 Текст цього правила, віддрукований на красивій листівці, одержує кож- на дитина. Це буде пам’ятка дитині, подарунок їй, напуття і можливість на дозвіллі подумати над своєю поведінкою, заглянути «у себе». Цей момент є розв’язкою етичного діалогу і містить у собі відкритий момент. На цьому я б урок закінчила, запропонувавши додому матеріал під- ручника для самостійного вивчення. Якщо ж учитель вирішить включити в урок весь матеріал підручни- ка, то тоді можна розглянути малюнок на С. 10 підручника, відповісти на питання, а потім прочитати статті «Що таке етика?», «Як пов’язані етика і духовний світ людини?». Щоправда, в цьому випадку етичного діалогу не вийде. Усе-таки, буде краще, якщо матеріал діти прочитають самостійно, ще раз згадавши про те, що обговорювалося на уроці. Про етику на цьому уроці можна сказати, що внутрішнім проявом на- шого ставлення до інших є мораль, а зовнішнім — етикет. Удома діти прочитають матеріал про це в підручнику і зможуть його закріпити. УРОК № 2. ЯК РОЗРІЗНЯЮТЬ ДОБРО І ЗЛО Матеріали для вчителя Щодня, щохвилини і щомиті кожна дитина (утім, як і дорослий) ро- бить свій моральний вибір, навіть тоді, коли над цим і не замислюється. Дитині постійно доводиться вибирати між добром і злом. Не завжди ці ка- тегорії виступають як діаметрально протилежні, тому вчителеві дуже важ- ливо самому розібратися в цьому... Розмову про добро і зло доречно проводити у формі етичного діало- гу, методика проведення якого описана вище. У цьому діалозі вчитель й учні разом шукають відповіді, вони рівноправні в пошуку моральної іс- тини. Учителеві дуже важливо також пам’ятати про те, що п’ятикласник на момент початку діалогу вже має певний життєвий досвід, він уже зі- штовхувався із ситуаціями, у яких потрібно було зробити вибір між добром і злом. У зв’язку з цим необхідно на уроці створити умови для співвідне- сення особистого життєвого досвіду дитини, її уявлень про добро і зло з виробленими людством етичними нормами. Особистісне осмислення п’ятикласником вироблених людством уявлень про добро і зло і повинне стати основою етичного діалогу на уроці. При цьому потрібно постійно стимулювати мислення дитини, її самостійність вибору. Урок обов’язко- во повинен мати зав’язку, кульмінацію і відкритий кінець. Розвиток етич- ного діалогу забезпечується засобами опосередкованого впливу на дити-
  • 56.
    56 Етика. 5клас ну, застосуванням діагностичних методик. Особливістю етичного діало- гу в п’ятих класах є необхідність довести дітям на практиці переваги слі- дування етичним нормам. Учителеві необхідно пам’ятати, що добро і зло є категоріями етики і специфікою цих категорій є те, що представити добро ми можемо тільки через його антагоніста — зло. Історичний процес цих понять був проце- сом формування і розвитку моралі. Людством добро і зло усвідомлюються як цінності. Вони є характеристикою людських вчинків. Людина, роблячи вчинок, співвідносить його з визначеним ідеалом. Таким ідеалом виступає моральна досконалість. Добрий учинок наближає до цього ідеалу, а злий — віддаляє. В історії етичної думки добро і зло трактується неоднаково: як щастя і нещастя, насолода і страждання, користь і шкода і т. ін. Безсумнівним є зв’язок добра і зла з душевним і духовним досвідом самої людини. Тільки духовними зусиллями людини досягається утвер- дження добра. При цьому варто пам’ятати, що зовнішні дії людини не за- вжди спрямовані на добродіяння, оскільки не всі дії підкріплені духовни- ми зусиллями людини. Добро і зло — це дві сторони однієї медалі. Якби не було зла, люди- на і не підозрювала б про його існування. Множинність підходів до спів- відношення добра і зла дозволяють учителеві розглядати проблему в різ- них аспектах, якщо раптом вони виникнуть у п’ятикласників, природно, на рівні розуміння 10–11-літнього підлітка. При цьому не рекомендуєть- ся в 5 класі знайомити учнів з різними позиціями, адже матеріал розра- хований на вчителя. Нормативно-ціннісний зміст добра і зла визначається його філософ- ським змістом. Добро утверджується в подоланні осібності, роз’єднанос- ті, відчуження між людьми і встановленні взаєморозуміння, згоди, людя- ності. Як людська якість добро виявляється в милосерді, любові, зло — у ворожості, насильстві. Ідея зв’язку добра і зла існувала ще в давнину. Хто не відчув на собі і не пережив зла, той не може бути по-справжньому діяльнісно добрим. Ця ідея здобула відображення в ряді етичних положень: 1. Добро і зло пізнаються в єдності, одне через інше, але «пробування» зла без чіткого розуміння добра може обернутися пороком. 2. Без готовності чинити опір злу недостатньо розуміння зла. Недостат- ньо вивчити дорогу в пекло, щоб потрапити до раю. 3. Добро і зло не тільки взаємовизначені, вони взаємообумовлені: добро є значущим у протиставленні злу і практично утверджується у відки- данні зла.
  • 57.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 57 Дієвим добром ми можемо вважати діяння добра (чеснота). Розглядати тему уроку необхідно, дотримуючись такої логіки: • актуалізація понять добра і зла для п’ятикласників; • можливість існування добра тільки через його антагоніста — зло; • добро і зло як характеристика людських учинків; • зв’язок добра і зла з душевним і духовним досвідом самої людини; • трактування добра і зла різними людьми; • добро як людська якість, що виявляється в милосерді, любові; зло — у ворожості, насильстві; • дієве добро — це діяння добра. За такою логікою і потрібно побудувати етичний діалог на уроці, але з урахуванням вікових особливостей п’ятикласників. Урок починаєть- ся з вірша. Придумано кем-то просто и мудро При встрече здороваться: «Доброе утро!» Доброе утро! Солнцу и птицам! И каждый становится добрым, доверчивым! И доброе утро длится до вечера! У ч и т е л ь. Уявімо собі, що вранці вам ніхто не побажав нічого гар- ного, не привітався з вами. Як би ви себе почували? Вислухати всі міркування дітей і привести їх до висновку, що весь день вони б ходили смутні, скривджені.. У ч и т е л ь. Виходить, добре, коли хтось, як у цьому вірші, дарує вам добре слово або робить щось приємне? Цей момент можна вважати зав’язкою заняття, тому що відбувається актуалізація понять добра і зла. Далі вчитель здійснює процес діалогічного спілкування щодо поруше- ної проблемі, дотримуючись логіки взаємодії, що розвивається. У ч и т е л ь. Давайте повернемося одне до одного, посміхнемося, ска- жемо одне одному добрі і гарні слова. Чи стало вам краще? Чи відчули ви себе щасливішими? А як ви думаєте, чому? Вислуховуючи міркування дітей, учитель їх підводить до висновку, що людям кращає тоді, коли хтось по-доброму до них ставиться. Виходить, добро існує, якщо ми його можемо реально на собі відчути. У ч и т е л ь. Можливо, хтось розповість нам про те, як змінився його настрій після добрих слів, посмішки. Слухаємо одного-двох учнів. У ч и т е л ь. А як ви дізналися, що існує добро?
  • 58.
    58 Етика. 5клас Діти навряд чи дійдуть висновку про те, що добро пізнається через іс- нування зла, тому їм потрібно допомогти. У ч и т е л ь. Скажіть, як ми сьогодні здогадалися, що настав день? Міркування учнів. У ч и т е л ь. А якби не було ночі, чи здогадалися б ми про існування дня? Наведіть приклади, коли ви про щось догадалися лише тому, що іс- нувало щось інше? Діти наводять приклади гіркого і солодкого, холодного і гарячого, бі- лого і чорного... У ч и т е л ь. А як такі слова називаються в російській або українській мовах? (Антонімами) У ч и т е л ь. А зараз ми з вами подумки вирушимо на чарівному ко- раблі (макет або малюнок такого корабля можна повісити в класі) у країну роботів. У цій країні живуть роботи, які завжди посміхаються й усім ба- жають тільки гарного. «Гарної тобі роботи, удачі», — говорять вони одне одному. Ці роботи добрі чи злі? Міркування п’ятикласників. В основному діти роблять висновок про те, що ми відвідаємо країну добрих роботів. У ч и т е л ь. А як ви дізналися, що роботи добрі? (Вони посміхаються, бажають одне одному тільки чогось гарного.) У ч и т е л ь. Тоді слухайте далі. Прийшовши на роботу, роботи про- водять експерименти над полоненими живими істотами з інших планет, тому що їм не вистачає матеріалу для ремонту своїх витрачених деталей. Тож добрі чи злі ці роботи? Діти відповідають, що роботи злі. У ч и т е л ь. Проте ви спочатку сказали, що вони добрі. Чому ж ви змінили свою думку? Діти повинні дійти висновку, що про те, зла якась людина або добра, ми можемо дізнатися за її справами, а не за її словами. У ч и т е л ь. Давайте відкриємо наш підручник на стор. 17*, розгляне- мо картинку і прочитаємо, про що сперечаються Олеся і Богдан. Після ознайомлення з предметом суперечки вчитель ставить запитан- ня: «Як ви вважаєте, кріт і миша були добрими чи злими? І як ви про це дізналися?» (За їхніми діями, учинками) У ч и т е л ь. Згадайте зі свого життя ситуації, коли ви судили про ін- ших людей як про добрих або злих за їхніми вчинками. Діти згадують і озвучують ці ситуації. * О. Данилевская, Е. Пометун. Этика. Учебник для 5 класса общеобра- зовательных учебных заведений. Пер. с укр.— К.: Генеза, 2005,
  • 59.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 59 У ч и т е л ь. А як ви вважаєте, чому Олеся і Богдан по-різному розу- міють добро? Міркування дітей потрібно привести до того, що в Олесі і Богдана, імовірніше за все, різний життєвий досвід і кожний з них має власні уяв- лення про добро. У ч и т е л ь. Якщо у людей можуть бути неоднакові уявлення про до- бро і зло, як же нам не помилитися в оцінці людини або її вчинку? Іншими словами, як нам дізнатися, добре чи зле вчиняють люди? Міркування дітей потрібно привести до думки, що необхідно визна- читися, який же зміст ми вкладаємо в поняття добра або зла. У ч и т е л ь. Для цього ми прочитаємо на стор. 17 підручника текст «Що називаємо добром, а що — злом». Використовуючи методику незакінченого речення, учитель пропонує дітям закінчити речення, тим самим перевіряючи, наскільки ними засво- єно зміст добра і зла. Протилежністю добра є.... Добро за всіх часів люди ототожнювали з... Добра людина здатна... У ч и т е л ь. Удома ви виконаєте завдання 2 на стор. 18 і завдання 3 на стор. 19. Ці завдання допоможуть вам заглянути в «себе» і трішки в собі розібратися. Отже, п’ятикласники вже мають уявлення про добро і зло і можуть ви- значати їхній зміст. Але дуже важливо, щоб учні не тільки знали, як відріз- нити добро від зла, але й прагнули робити добро. З цією метою рекомен- дується залучити учнів до творчої діяльності. Учитель пропонує помірку- вати над запропонованою ситуацією. П’ятикласник Юра забув вдома підручник з математики. Його су- сідка по парті Оля подумала, що це дуже добре. Вона закриється рукою і буде виконувати самостійну роботу. І лише тільки після того, як вона все розв’яже, вона дозволить дати покористуватися підручником Юрі. Він за час, що залишився, не встигне виконати роботу, а її вчитель похвалить за гарний результат. Чим більше вона думала про це, тим їй ставало усе гірше й гірше. Невже вона така зла дівчинка, яка думає тільки про себе? Адже ж Юра завжди їй допомагав... І вона поклала підручник на середину пар- ти. Але виявилося, що номери прикладів її варіанта опинилися на тій сто- роні, де сидів Юра, і їй не дуже зручно було користуватися підручником. У результаті вона одержала не дуже високий бал, тому що не встигла ви- конати всі завдання. Юра теж одержав невисокий бал, тому що не вважав- ся гарним математиком.
  • 60.
    60 Етика. 5клас Чи правильно вчинила дівчинка? Обговоріть у групах це питання. Після того, як усі думки будуть висловлені, дуже важливо підвести п’ятикласників до думки, що Оля довго сумнівалася, але потім усе-таки зробила свій вибір, і цей вибір був зроблений на користь добра, хоча сама вона і постраждала. У ч и т е л ь. А ви могли б так вчинити? Це найвища точка етичного діалогу, його кульмінація. Відповіді на це питання не слід вислуховувати, тому що у переважній більшості п’ятиклас- ники будуть нещирі. Але саме питання актуалізує дану проблему для кож- ного з учнів і дозволить їм ще раз заглянути в «себе», пізнати себе. Водно- час учителеві важливо провести діагностику, щоб знати, хто б з дітей зро- бив вибір на користь іншого. Дітям пропонується пограти у рольову гру. Гра називається «Магазин однієї покупки». За бажанням дітей учитель розподіляє ролі: директор ма- газина, продавець, касир, покупці. Покупцями можуть бути по черзі всі бажаючі. Гру можна продовжити (або провести, якщо на уроці не дозво- лить час) на класній годині, під час проведення позаурочного заходу. За- дача директора магазина, продавця і касира за будь-яку ціну продати свій товар, тому що від цього залежить їхня зарплатня і благополуччя. Поку- пець може придбати товар. А може і відмовитися від покупки. На аркушах паперу, складеного вдвічі, учитель на зовнішній стороні пише наймену- вання товару: магнітофон, лялька, фотоапарат (краще, якби вчитель знав, чого найбільше хочуть діти, і, виходячи з їхніх потреб, позначив би товар)... Ціна товару зазначена на внутрішній стороні листа, але про неї ще ніхто з гравців не знає. Покупець йде до магазину і вибирає тільки одну покуп- ку. З покупкою (листом паперу) покупець йде до каси. І тільки тут касир називає ціну, розгортаючи лист. Ціною ляльки, наприклад, є те, що діти інтернату, який знаходиться поблизу, залишаться без екскурсії до зоопар- ку. Ціною магнітофона є те, що однокласники будуть позбавлені Новоріч- ного свята і т. ін. На цьому етапі гри повинні включитися директор, про- давець, касир, які, імпровізуючи, повинні умовити покупця придбати по- купку. Покупець може погодитися або ні. Це діагностичний прийом, що дозволить учителеві зафіксувати резуль- тати вибору учня і спланувати з ним індивідуальну роботу з метою корек- ції моральних уявлень учня. Далі вчитель після аналізу виборів підводить учнів до питання про те, у чому ж реально виявляється добро? (У діянні добра) Цей момент є розв’яз- кою уроку.
  • 61.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 61 На завершення вчитель пропонує, не відкладаючи на потім, прямо на уроці зробити добру справу і на вирізаних з паперу квіточках попросити вибачення за те, що діти зробили одне одному недоброго вже в цьому на- вчальному році. Вдома учням пропонується попросити вибачення у бать- ків, сусідів, бабусь, дідусів... Урок закінчується тим, що учитель відкриває заздалегідь написаний на дошці вислів: «З добром потрібно поспішати, адже можна спізнитися». УРОК 3. ЯК НАШІ ВЧИНКИ ВПЛИВАЮТЬ НА НАШЕ ЖИТТЯ Матеріали для вчителя Учителеві необхідно знати, що існує два підходи до розуміння сутнос- ті моральної діяльності: У широкому розумінні діяльність є моральною, якщо співвідноситься з вимогами моралі, її нормами і цінностями. Відтак, діяльність аморальна порушує закони моралі. У вузькому розумінні моральною є тільки та ді- яльність, що базується на усвідомленому виборі її суб’єкта і ставить собі за мету активне утвердження визначених моральних цінностей. Ці підходи дають зрозуміти, що справжній моральний вчинок — явище вкрай рідкіс- не в повсякденному житті. Можна бути чесним, порядним і при цьому не робити ніяких учинків, поки моральне поводження не спричиняє виник- нення сумнівів щодо духовно-моральних засад, які репрезентує особис- тість, погоджуючи їх з уявленнями про власне достоїнство. Іншими сло- вами, якщо певний обов’язок не викликає ніяких сумнівів, то в мораль- ному плані виконувати його легко і немає потреби в здійсненні вчинку. Якщо ми які-небудь ціннісні засади відстоюємо шляхом власного вибо- ру, — це вчинок. Таким чином, вчинок — це ціннісний акт цілеспрямо- ваного утвердження визначених моральних цінностей у ситуації, коли ці цінності піддаються сумніву або заперечуються. Захищаючи дані ціннос- ті, людина ніби відокремлюється від маси. Подвиг — це діяння, спрямо- ване скоріше на досягнення визначеної мети, а не на її полемічне утвер- дження у світі. Подвиг — це потрібна і важлива справа, яка, без сумніву, є потрібною і необхідною. Учинок людина здійснює на власний страх і ри- зик, не сподіваючись на загальне схвалення. За своєю етичною спрямо- ваністю вчинок може бути добрим або злим, але принципово він не може бути бездуховним, тому що в ньому реалізується людська духовність у конкретній ситуації. Учинок може змінити реальність. Жертва Христа — вчинок, що змінив увесь світ у самій своїй основі, і він (світ) уже не може бути таким, яким був раніше. Людський учинок змінює світ у кращий бік.
  • 62.
    62 Етика. 5клас Особистість, що здійснює вчинок, неминуче йде на ризик — і моральний, і нерідко фізичний, іноді — на самопожертву. Разом з тим, вчинок позна- чає певне зрушення реальності, що оточує даного суб’єкта. Учинок вносить у реальність щось нове і разом з тим щось руйнує у ній. Повноцінний учи- нок є способом людського втручання у світ. Тому першим етичним настав- лянням є не зловживати вчинком. Учинок — явище рідкісне, і таким він і повинен бути. Водночас людина, не здатна на вчинки, не є справжнім суб’єктом моральності. Другим наставлянням є готовність зробити вчи- нок, коли в цьому виникає потреба. Моральна зрілість людської особис- тості визначається цією готовністю. Чорнобиль став свідченням того, що для нашої людини подвиг більш зрозумілий, ніж вчинок. Прийняти на себе радіацію (із усіма наслідками для себе і людства) виявилося легшим, ніж попередити світ про загроз- ливу небезпеку. Мало хто готовий на самостійний крок, багато прагнуть слухати юрбу. Логіка розкриття теми: • діяльність моральна співвідноситься з вимогами моралі, її нормами і цінностями; • моральною є тільки та діяльність, що базується на усвідомленому ви- борі її суб’єкта і собі за мету ставить активне утвердження визначених моральних цінностей; • можна бути чесною, порядною людиною і при цьому не робити мо- ральних учинків; • потреба в моральному вчинку виникає тоді, коли необхідно утверди- ти визначені моральні цінності; коли вони базуються на сумніві й за- переченні; • захищаючи дані цінності, людина ніби відокремлюється від маси; • зробити подвиг означає виконати дуже важливу і важку справу, що, без сумніву, є необхідною і потрібною; • людський вчинок, хоч незначною мірою, але змінює світ на краще; • вчинок руйнує щось у реальності; • не потрібно зловживати вчинком; • людина повинна бути готовою зробити вчинок, коли це буде по- трібно. Цей урок є логічним продовженням попередніх. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, батьки, прочитавши ваші вибачення за те негарне, що ви зробили, залишилися вами задоволені чи ні? Дітей потрібно привести до висновку, що, уже попросивши вибачен- ня, вони зробили щось гарне.
  • 63.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 63 У ч и т е л ь. А які ще гарні справи ви зробили вдома? Діти розповідають. У ч и т е л ь. А чи одержали ви задоволення від того, що доставили ра- дість дорослим? Напевно, ваші батьки відчули тепло, увагу, радість. Ска- жіть, якщо ваші рідні радіють, чи є в цьому частка вашої участі? Дітей потрібно привести до думки, що робили вони це від душі, тому і принесли радість своїм близьким. А те, що робиться від душі, з бажан- ням, обов’язково виходить. У ч и т е л ь. А тепер розглянемо малюнок на стор. 22 нашого підруч- ника і прочитаємо, як провели вчорашній день наші друзі Олеся і Богдан- чик. Як ви вважаєте (після прочитання), чому Олеся і Богдан неоднаково оцінили вчорашню діяльність Олесі. Прослухавшиміркуваннядітей,учительїхпідводитьдодумкипроте,що можна бути гарним, порядним, чесним і при цьому не робити ніяких учин- ків, як Олеся. Далі вчитель пропонує згадати казкового героя Буратіно. Чому він, бажаючи добра, заподіював своєму батькові неприємності? Міркуючи, діти повинні дійти висновку, що думки в Буратіно були гарними, а вчинки не дуже. У ч и т е л ь. А як ви розумієте, що таке вчинок? Якщо учням запропонувати прочитати статтю підручника про вчи- нок, вони сприймуть лише готові знання. Навряд чи такі знання стануть надбанням особистості. Ми пропонуємо активізувати розумову діяльність учнів. У психології розрізняють два поняття: дія і вчинок. Тож учитель про- понує поміркувати над запропонованою розповіддю і подумати, хто з ге- роїв зробив вчинок, а хто — дію. Оленка поїхала влітку до бабусі в гості. У бабусі величезний сад. Цьо- го року вродило багато яблук, настільки багато, що бабуся сказала: «На- певно, доведеться ті, що попадали, викинути». Оленка все літо допома- гала бабусі, тому що була дівчинкою працьовитою і дуже її любила. Вона збирала яблука, які впали додолу, різала їх на шматочки, сушила, а по- тім укладала їх у мішечки. Бабуся була дуже задоволена, тому що попере- ду довга зима. А подружка Оленки Наташа нікуди не поїхала, тому що в мами від- пустка тільки восени, а бабуся живе дуже далеко, та й квиток дорого ко- штує. Дівчинка часто приходила на ринок, що знаходиться неподалік, і купувала фрукти на ті гроші, що їй залишала мама. Одного разу Наташа побачила дуже красиві груші неймовірної величини. Від них йшов такий аромат, що дівчинка купила одну і стала нею милуватися, розпитуючи ба- бусю про сорт груш. Бабуся теж захопилася розмовою і не помітила, що
  • 64.
    64 Етика. 5клас замість 1 гривні на здачу віддала 10 гривень. Наташа автоматично покла- ла здачу в кишеню і помітила, що грошей виявилося набагато більше, ніж було, тільки вдома. «Як добре, — подумала дівчинка, — тепер я зможу на- купити стільки усього до школи: і олівці, і зошити, і обкладинки для книг, і навіть пластилін». Вона прийшла до магазину і вже готова була розплати- тися за товар, але раптом сказала: «Це не мої гроші, вони крадені». Учитель, використовуючи методику незакінченої розповіді, пропонує учням закінчити розповідь. Після цього він ставить питання: — Чому дівчинка відповіла, що гроші крадені? Чому дівчинка відчу- ла каяття совісті? Адже бабуся навіть не помітила помилки. Хто з дівчаток вчинив подвиг, а хто — дію? Учнів потрібно привести до думки, що дії відбуваються постійно, іно- ді ми навіть і не помічаємо, що виконали дію (наприклад, вдягаємося, го- туємо їжу, перемо, ремонтуємо замки тощо). А от учинок — це вибір лю- дини, який вона робить наодинці із собою. Діти на даному уроці одержали певні знання, вони вже можуть розріз- нити вчинок і дію. Але зав’язкою етичного діалогу є питання вчителя: — А як ви думаєте, чи потрібно аналізувати свої вчинки? Після того, як прозвучали відповіді дітей, учитель пропонує учням проаналізувати вчинки героїв наступної історії. Михайлик товаришував із Сашком і Толею. Вони були близькими дру- зями, завжди разом грали, майстрували, ходили на річку, допомагали один одному у веденні нелегкого домашнього сільського господарства. Одно- го разу, коли вони грали у футбол із хлопцями із сусіднього двору, Ванька, якого хлопці не приймали через те, що він часто хворів, і називали його хлюпіком, подаючи м’яч, що полетів до глядачів, ненавмисно потрапив Сашкові по голові. Сашко розлютився, напав на Ваньку, повалив його на землю і став погрожувати йому м’ячем. Ванька розплакався, а всі навко- ло сміялися. Толик іржав, як кінь. І раптом Мишко кинувся до Сашка, ві- діпхнув його і крикнув: «Не смій!». На цьому дружба хлопчиків припини- лася. Мишко дуже страждав, згадуючи дні колишньої дружби. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, хто з героїв здійснив учинок? (Мишко) У ч и т е л ь. Чому ж Михайлик, зробивши вчинок, так страждав? Необхідно в ході міркувань підвести дітей до висновку, що люди, роб- лячи моральні вчинки, часто страждають і залишаються самотніми. У ч и т е л ь. А невже існують вчинки неморальні? Для того, щоб відповісти на це питання, учитель пропонує учням ви- конати завдання 3 на стор. 24 підручника.
  • 65.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 65 Підсумовуючи відповіді, учитель робить висновок про те, що потре- ба здійснити моральний учинок виникає тоді, коли необхідно утвердити визначені моральні цінності. У ч и т е л ь. А чи чули ви коли-небудь про людей, що вчинили подвиг? Тож виконаємо завдання 4 у підручнику і прочитаємо розповідь «Кожно- му буде дано по вірі його». Учні відповідають на питання завдання 4, потім на питання, розміще- ні наприкінці розповіді. У ч и т е л ь. Роблячи вчинки, чи вмієте ви передбачати їхні наслідки? Це кульмінація етичного діалогу. У ч и т е л ь. А зараз давайте проведемо невеликий експеримент, який вам допоможе подивитися на себе ніби збоку. Запишіть у стовпчик усе, що ви робили за минулий тиждень. Тепер давайте прочитаємо, що вийшло. Нижче зробимо таблицю з графами: для себе, для батьків, для товаришів, для школи, для незнайомих людей. Проаналізуйте те, що ви записали. Чи є серед записаного вчинки? А чи всі ваші вчинки або дії були спрямовані на добро? Чи хтось комусь заподіяв неприємність, незручність? Щоб іншим не доставляти неприємностей, потрібно вміти аналізувати свої дії, вчинки і передбачати їхні результати. А що ж є причиною наших помилок? Привести дітей до думки, що відсутність розважливості, здатності пе- редбачати наслідки саме і призводить до помилок, від яких недобре як ото- чуючим, так і тобі. Це розв’язка заняття. Далі учні в групах виконують завдання 5 на стор. 26–28. Домашнє завдання: прочитати казку В. Сухомлинського на стор. 28–29 підручника і написати невелике оповідання «Учинок, яким я пишаюся». УРОК 4. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ВИХОВАНИМ? Матеріал для вчителя Уміння поводитися серед людей підлітки набувають із найрізноманітні- ших джерел: родини, вуличної компанії, книг, телебачення, секцій, гуртків і т. ін. Процес впливу на підлітка ззовні не піддається контролю. З огляду на вікові особливості дітей, школа може здійснити цілеспрямований пе- дагогічний процес, орієнтований на підвищення рівня моральної вихова- ності школярів. Підліток повинен мати можливість застосувати щодо себе моральні цінності в процесі діалогу з однолітками, учителем. Дуже важливо при проведенні даного уроку сформувати уявлення учнів про моральні норми суспільства і виробити навички етичного по- водження. Для цього необхідно разом з учнями виробити критерії оцінки
  • 66.
    66 Етика. 5клас вихованої людини і включити учнів у практичну діяльність, що дозволить їм закріпити на практиці уявлення про вихованість. Призасвоєннінорметикетудужеважливозвернутиувагунаїхнюетичну сутність. В основі етикету — повага до інших людей і доброзичливість. На уроці вчитель може використовувати рольові ігри, інсценівки, твор- чі завдання, бесіду, аналіз художніх творів. Логіка розкриття теми: • з вихованою людиною оточуючим легко, тому дуже важливо нею бути; • вихованих людей від невихованих відрізняє доброзичливе ставлення до людей; • бути вихованим означає з розумінням ставитися до інших, дотримува- тися внутрішніх моральних правил, що не дозволяють вчинити щось зле стосовно інших; • уміння вимовляти ввічливі слова ще не свідчить про вихованість лю- дини; • критеріями оцінки вихованості є повага і доброзичливе ставлення до людей; • можна і потрібно виявляти поважне ставлення і до незнайомих людей; • такт і делікатність є відтінками ввічливості; • знання правил етикету ще не робить людину вихованою, а незнання ображає почуття інших людей. Зі статті підручника на стор. 31 «Як співвідноситься мораль, вихова- ність та етикет» виберіть інформацію про те, як слово «вихований» тлу- мачить словник. У ч и т е л ь. То що ж означає бути вихованим? (З розумінням стави- тися до інших, дотримуватися внутрішніх моральних правил, що не дозволя- ють зробити зле стосовно інших.) Учитель пропонує учням пояснити зміст вислову «Вихована людина — не той, хто не проллє соус, а той, хто не помітить, як це зробив інший». Необхідно дати учням можливість максимально повно висловити власну думку. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, той, хто не помітить, як інший пролив соус, чемно поставиться до нього чи ні? У чому виявляється ввічливість? Після міркувань учнів про ввічливість учитель для аналізу пропонує їм оповідання. П’ятикласник Коля їхав у метро з мамою в цирк. «Вибачте, будь лас- ка»,— сказав Коля бабусі, відіпхнувши її, і сів на сидіння, утиснувшись між нею і жінкою. «Дякую тобі, мамо»,— сказав хлопчик мамі, що звільнила йому більше місця поряд. «Велике Вам спасибі»,— сказав Коля продавцеві,
  • 67.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 67 вихопивши у нього з рук морозиво. «Невиховані тут усі,— сказав Коля,— не могли урну поставити». І викинув папірець прямо на клумбу. У ч и т е л ь. Назвіть, будь ласка, ввічливі слова, які вимовив хлопчик. (Діти відповідають.) У ч и т е л ь. А чи можемо ми Колю назвати вихованим? Чому? (Відповіді дітей.) У ч и т е л ь. Уявіть, що ви на вулиці зустріли незнайому людину. Як ви визначите, вихована вона чи ні? Це кульмінація етичного діалогу. Як же нам визначити? За якими критеріями? Учням пропонується розділитися на групи і виробити ці критерії. Слухаючи учнів, учитель з численних критеріїв вибирає головні: по- вагу і доброзичливе ставлення до людей. Учні намагаються пояснити, чому саме ці критерії ми вибираємо для оцінки вихованої людини. У ч и т е л ь. Чи можна з повагою ставитися до інших, не знаючи близь- ко цих людей? Учні приходять до думки, що поважне ставлення до незнайомого мож- на проявити під час навіть випадкової розмови жестом, увагою, посміш- кою, мімікою. Учням пропонується попрацювати в парах і скласти діалог. Слухаючи діалоги, учитель просить назвати, які якості учні виявили в діалозі (ввічливість, делікатність, дотепність, тактовність, увага...). У ч и т е л ь. Чи всі якості характеризують рівень вихованості люди- ни? (Ні, не всі) — Такт і делікатність є відтінками ввічливості. — Якщо ви не порушуєте правила етикету, то чи можна вас у цьому випадку вважати вихованою людиною? (Ні, можна дотримуватися пра- вил етикету і при цьому не бути ввічливою людиною.) Учитель пропонує учням знайти приклади з власного життя, коли слі- дування нормам етикету не було свідченням вихованості людини. У ч и т е л ь. Ми з вами говорили про те, що такт і делікатність є від- тінками ввічливості. Тож давайте глибше розберемося в цих поняттях. Тактовність — це уміння зрозуміти почуття і настрої оточуючих. А де- лікатність — це уміння побачити стан іншої людини, не помітити її фізич- них недоліків, помилок. Для того, щоб перевірити, наскільки добре учні засвоїли ці поняття, учитель їм для аналізу пропонує дві ситуації.
  • 68.
    68 Етика. 5клас 1. Хлопчик у їдальні розбив склянку з молоком. Однокласник йому ска- зав: «Тюхтій!». 2. Хлопчик був розгублений через те, що припустився у диктанті багатьох помилок. На перерві до нього підійшов однокласник і сказав: «Точно, двійку одержиш! Ох, і влетить тобі вдома!». У першій ситуації учні оцінюють поводження однокласника як неде- лікатне, а в другій — як нетактовне. Далі учням пропонується прочитати з підручника казку В. Сухомлин- ського «Скажи людині “здрастуйте”» і відповісти на питання до неї, вмі- щені на С. 32 підручника. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи обов’язково знати правила етикету? Після міркувань дітей учитель їм пропонує прочитати розповідь на С. 32 «До чого призводить незнання правил етикету». У ч и т е л ь. А що демонструють люди, які не знають правил етикету? (Неповагу, недоброзичливе ставлення до людей) — Давайте подивимося на малюнки на С. 34, 35 і відповімо, які пра- вила етикету порушені. Домашнє завдання. Вдома учні мають вивчити правила поведінки за столом, у школі, на вулиці, у громадських місцях, на природі. Ці правила можна знайти на С. 36 і 37 підручника. Урок закінчується питанням: – А як ви думаєте, що краще: бути вихованою людиною чи дотриму- ватися правил етикету? Тож давайте продемонструємо одне одному свою вихованість, тобто добре і поважне ставлення. Учні можуть прямо на уроці це продемонструвати (написати побажан- ня, порадіти успіхам, похвалити за щось і т. ін.). Уроки 5–6 можна провести за матеріалами підручника. З матеріалу підручника учитель на власний розсуд вибирає матеріал для узагальнення вивченого і матеріал для тематичного оцінювання. УРОК 7. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ЩАСЛИВИМ? Матеріал для вчителя Оскільки у всіх нас різні цілі й бажання, щастя людьми розуміється по-різному. Тому щастя завжди індивідуальне. Проблема виникає тоді, коли прагнення виявляються не відповідними до моральних вимог. Різним є також розуміння щастя.
  • 69.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 69 Щастя і доля. Давнє слово «евдемонія» (щастя) дослівно означало долю людини, що перебуває під захистом богів. Арістотель щастя розумів як во- лодіння вищими благами. У російській та українській мовах слово «щастя» включає корінь «часть» («участь» російською мовою), що означало «судь- ба», «доля». Бути щасливим значить перебувати під милістю вищих сил, бути успішним, «со-участным» долі. Щастя як удача Удачливість у широкому розумінні — це те гарне, що виходить всупе- реч будь-яким розрахункам, а також ненавмисне уникання поганого. Але тільки удачливості для щастя недостатньо. Щастя і задоволення Таке розуміння засноване на досвіді відчуття надзвичайного блажен- ства, радості. Такі стани швидкоплинні. Але задоволення доступне як щасливим, так і нещасним. Задоволення саме по собі не є змістом щастя. Щастя і багатство Існує ще одна точка зору, ніби щастя полягає у багатстві, достатку. Але чи всякий достаток приносить щастя? Сенека запропонував тест на виявлення ставлення людини до власно- го багатства: «Не треба відвертатися від багатства, але неприпустимо при- ймати у себе вдома жодного динарія нечистого походження». Проте багатством володіють як щасливі, так і нещасні. Людину ро- бить щасливою не саме по собі багатство, але багатство, яке нажите чес- ною працею і не обтяжує її. Щастя і влада Диявол трьома пропозиціями спокушав Ісуса: • перетворити камені в хлібини; • кинутися з храму; • усі царства Всесвіту — за поклоніння собі. Прийнявши будь-яку з пропозицій, одразу настає несвобода, тобто нещастя. Щастя і безтурботність Епікур розглядає щастя як безтурботність. Ідеал Епікура — незалеж- ність індивіда від світу та безтурботність, той внутрішній спокій, свобода, що здобуваються в результаті цієї незалежності. Індивід від світу залежить подвійно — безпосередньо й опосередко- вано.
  • 70.
    70 Етика. 5клас Безпосередній зв’язок виявляється в негативних відчуттях (страж- даннях) через незадоволеність бажань, опосередкований — у страхах пе- ред невідомим. Щоб знайти спокій, жити щасливо, як вважав Епікур, треба вміти до- лати і те, й інше. Щастя і чеснота За Арістотелем, «щасливе життя і щастя полягають у тому, щоб жити добре, а жити добре значить жити доброчесно. У цьому — мета, щастя і вище благо». Єдиним гідним людини задоволенням є задоволення від доброзичливого вчинку. Щастя і сенс життя Вже під час пошуку сенсу життя людина знаходить щастя, тому що в процесі пошуку вона самовдосконалюється. Щастя і любов Щастя знаходять ті, що люблять, і ті, кого люблять. Тут запропоновані далеко не всі точки зору на проблему щастя. Але щастя є індивідуальним. Кожна людина в силу своїх потреб виби- рає для себе як зміст щастя, так і шляхи його досягнення. На цьому уроці вчитель повинен допомогти учням засвоїти і такі не- прості поняття психології, як індивідуальність, характер, тому що щастя людини безпосередньо пов’язане з її індивідуальністю. Рекомендую дещо порушити послідовність матеріалу, викладеного в підручнику, і запропонувати такий логічний порядок розгляду теми. Особистість характеризується якісними і кількісними проявами пси- хічних особливостей, що утворюють її індивідуальність. Під індивідуальністю ми розуміємо поєднання психологічних особли- востей людини, що формують її індивідуальність, визначають своєрідність, відмінність певної особистості від інших людей. Людина як соціальна і біологічна істота є носієм особистості. Поняття особистості вже включає в себе поняття «людина». Водночас поняття «лю- дина» характеризується низкою соціальних і біологічних ознак. • Кожна людина унікальна, неповторна, індивідуальна; індивідуаль- ність — це те особливе і своєрідне, що відрізняє дану людину від ін- ших; • індивідуальність впливає на наш характер, наші інтереси, звички, ба- жання, потреби і т. ін., тобто те, чого людина постійно потребує, чого їй не вистачає для нормального функціонування;
  • 71.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 71 • усі люди відчувають потребу в щасті, але розуміння щастя в кожного своє, індивідуальне: щастя як багатство, любов, життя для інших, за- доволення і т. ін.; • характер людини формується під безпосереднім впливом суспільства. Характер — це особливі прикмети, риси, яких людина набуває в сус- пільстві; • структура рис характеру виявляється в тому, як людина ставиться до інших людей, справ, речей, до себе; • надзвичайно важливо розвивати в людині позитивні риси характеру, оскільки той, хто ставиться уважно до інших людей, більш щасливий, ніж той, хто поводиться грубо, тому що люди йому відповідають так само; • кожний повинен визначити для себе, що ж для нього є щастя; для цьо- го він має спочатку розібратися в собі, навчитися себе оцінювати; • самооцінка повинна бути адекватною; • розібравшись у собі, людина спробує зробити себе щасливою, тому що зможе визначити, що їй цікаво, до чого необхідно прагнути; • пізнавши себе, людина більше пізнає інших і зможе їх зробити щас- ливими. Урок починається з питання вчителя, зверненого до конкретних учнів: — Скажи, чи ти така сама, як всі інші? Вислуховуючи декількох учнів, учитель намагається визначити, що ж у них особливого, чим вони відрізняються від інших. У ч и т е л ь. А чи може бути, що ви всі однакові? Давайте проведе- мо експеримент. Учитель пропонує скласти листок удвічі, потім ще раз удвічі й відірвати від нього верхній правий кут; далі ставиться завдання ще раз скласти ар- куш вдвічі й відірвати тепер вже нижній лівий кут, а потім, склавши його ще раз удвічі, відірвати правий кут і розгорнути. Учням потрібно надати можливість подивитися, що вийшло в інших, посміятися і т. ін. У ч и т е л ь. Як бачимо, всі дії ви виконували під мою команду, але те, що ви отримали, у кожного вийшло по-різному. Це зав’язка етичного діалогу. У ч и т е л ь. Відтак, усі ми по-різному реагуємо навіть на однакові ко- манди. Ось так само по-різному ми дивимося на навколишній світ. Чому? (Тому що ми всі різні.)
  • 72.
    72 Етика. 5клас У ч и т е л ь. Що ж у нас є особливого і неповторного, такого, що не схоже на інших? Тут необхідно дати дітям можливість виявити і назвати те особливе, що їх відрізняє від усіх: зовнішність, інтереси, мова, бажання, прагнення, улюблені книги, фільми... У ч и т е л ь. Те особливе, що відрізняє кожного з вас від усіх інших, називається індивідуальністю. Розглянемо малюнок на С. 45 підручника. Чому діти неоднаково міркують? (Тому що кожний з них має особисте уяв- лення про щастя. Це пов’язано з їхньою індивідуальністю.) У ч и т е л ь. Доведіть, що те, що властиве тільки кожному з вас, впли- ває на ваші інтереси, бажання, прагнення і т. ін. Це питання дітям пропонується для того, щоб кожен п’ятикласник зробив спробу пізнати себе. Учитель повинен надати можливість відпові- сти всім бажаючим. Учні повинні дійти висновку, що, наприклад, інтереси музиканта бу- дуть пов’язані з музикою, художника — з живописом, тобто художник має потребу в реалізації свого таланту. У ч и т е л ь. Давайте спробуємо визначити, а чого потребує кожний з вас. Учитель пропонує діагностичну методику: — Напишіть у стовпчик, чого б ви хотіли понад усе. 1. _____________________________ 2. _____________________________ 3. _____________________________ На першому місці те, чого б ви хотіли найбільше, і т. ін. Результати учитель вивчає, щоб з’ясувати, які потреби — духовні чи матеріальні — переважають у структурі особистості. Результати діагнос- тики заносяться вчителем у таблицю. Потреби учнів 5-В класу П. І. дити- ни Потреби матеріальні Потреби духовні Висновкиу нако- пиченні у багат- стві у гарних умовах життя гума- нізм інтел- лект есте- тич. Учитель фіксує усі варіанти відповідей, цифри — це порядковий но- мер потреби.
  • 73.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 73 Повторну діагностику можна провести наприкінці семестру, року. На підставі результатів даної таблиці вчитель зможе здійснювати ко- рекцію уявлень учнів про себе самих і про тих, хто їх оточує, з погляду за- гальнолюдських цінностей. У ч и т е л ь. Чи може кожний з вас відчувати себе щасливим, якщо в нього немає того, чого він прагне понад усе? (Ні. Це кульмінація етич- ного діалогу.) У ч и т е л ь. Чому ж кожний з вас має свій індивідуальний набір того, що необхідно для щастя? Учні згадують Олесю і Богданчика. У них теж є власне уявлення про щастя. Учитель вислуховує всі відповіді учнів. У ч и т е л ь. Чи буде хтось із вас відчувати задоволеність, якщо не до- сягне того, про що ви бажали? (Ні) У ч и т е л ь. Попрацюйте в групах над питанням, що ж таке щастя і як ви розумієте щастя. У чому воно? Лідери груп озвучують відповіді учнів. Учні можуть аргументувати свій вибір. У результаті на дошці з’являється запис: Щастя — це: • удача; • багатство; • влада; • задоволення; • незалежність; • любов; • дружба; • чеснота; • сенс життя і т. ін. У ч и т е л ь. Прочитайте на С. 46 підручника статтю «Чому кожна лю- дина щаслива по-своєму». Виконайте завдання № 2, 3 на С. 46. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, а чи можна щось змінити у собі, на- приклад, у ставленні до інших людей? Якщо хтось грубий і неуважний, то чи може він стати ввічливим і уважним до людей? (Можна, але для цього потрібно виховати характер.) Прочитати матеріал на С. 47. У ч и т е л ь. Структура рис характеру виявляється в тому, як людина ставиться до інших людей, справ, речей, себе. Адже в людини є як пози- тивні, так і негативні риси характеру. Чи хочете ви пограти? (Так)
  • 74.
    74 Етика. 5клас Гра має на меті формування адекватної самооцінки. Протягом року, як тільки виникає можливість, необхідно, щоб всі учні взяли участь у грі, виконуючи роль «відрядженого». Методика проведення гри. Один учень (за бажанням) вирушає у від- рядження (за двері класу). Всі учні називають позитивні і негативні риси характеру однокласника. Учитель записує їх на дошці у два стовпчики, а потім прикриває чимось. Через час «з відрядження» повертається учень. Учитель пропонує йому вгадати, які позитивні і негативні риси його ха- рактеру назвали однокласники. Після того, як учень назве усі риси, учи- тель відкриває дошку і надає можливість прочитати те (всі відповіді запи- суються в коректній формі), що про нього думають однокласники. Для ба- гатьох учнів це стає відкриттям, тому що про існування негативних якостей вони, виявляється, не підозрювали. Гра допомагає замислитися над влас- ним характером, глянути на себе ніби збоку, що сприяє самоаналізу й по- ступовому формуванню адекватної самооцінки. У ч и т е л ь. Я сподіваюся, що кожний з вас постарається позбутися негативних рис характеру і буде розвивати у собі позитивні. Удома ви виконаєте завдання на С. 47 підручника і ще раз спробуєте поміркувати над особливостями свого характеру. А як ви думаєте, яка людина більш щаслива: з негативними чи пози- тивними рисами характеру? Міркуванняповинніпривестидітейдовисновку,щолюдинізпозитивни- ми рисами характеру легше жити в згоді з тими, хто її оточує, тому що люди ставляться до неї так само, як вона до них (з чуйністю, доброзичливістю). У ч и т е л ь. Щоб бути щасливим, людина має визначити, що ж для неї особисто є щастям. А для цього їй слід навчитися оцінювати себе. При цьому її оцінка повинна збігатися з оцінкою оточуючих. Пізнавши себе, людина навчиться пізнавати й інших. Отже, зможе зро- бити і себе, й оточуючих щасливими. А можливо, особисте щастя безпо- середньо пов’язане з щастям оточуючих? Поміркуйте над цим. Це розв’язка етичного діалогу, що містить відкритий момент. Додому учням пропонується оцінити себе (завдання 7 на С. 48–49 під- ручника). УРОК 8. ЧОМУ НЕ МОЖНА ПРИНИЖУВАТИ ЛЮДСЬКЕ ДОСТОЇНСТВО Матеріали для вчителя Основними функціями моральної свідомості є: осмислення, контролю- юча функція, санкціонуюча, критичний перегляд моральних установок.
  • 75.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 75 Честь утверджує визначений стандарт людського індивіда відповідно до приналежності його до групи осіб (професійної, соціальної, національ- ної): честь ученого, честь харків’янина, честь юнака і т. ін. Честь походить від слова «частина». Кожен член групи має свою частину. Людське достоїнство — це цінність індивіда як представника люд- ства. Усвідомлення честі навчає солідарності з ближнім, а усвідомлення до- стоїнства відповідальності перед далеким майбутнім. Логіка розкриття теми: • чим вища значущість людини, тим вище її оцінюють оточуючі; • людина набуває значущості, коли поважає себе і цінує в собі людську особистість. Але ця повага заснована на повазі до інших; • кожна людина гідна, щоб до неї ставилися як до найбільшої цін- ності; • почуття власного достоїнства властиве тільки морально розвиненим особистостям; • захищаючи власне достоїнство, ми захищаємо своє право на повагу з боку оточуючих; • у житті постійно доводиться захищати власне достоїнство; • захищаючи власне достоїнство, не принижуй достоїнства інших, став- ся до них з позиції поваги; • достоїнство людини виявляється в її вчинках. Ці вчинки повинні бути гідні звання «людина»; • усвідомлення честі вчить солідарності з ближнім, а усвідомлення до- стоїнства — відповідальності перед далеким майбутнім; • достоїнство втрачає лише той, хто ним не володіє. У ч и т е л ь. Удома ви себе оцінювали за тестом «Чи приємно з вами спілкуватися?». Сподіваюся, що всі є приємними в спілкуванні. А якщо хтось ще не досяг досконалості в цьому питанні, у вас усе попереду. По- трібно тільки захотіти. Скажіть, діти, чи змінилися ви, вивчаючи етику? Необхідно вислухати всіх учнів. У ч и т е л ь. А як ви розумієте вислів «Кожну людину оцінюють від- повідно до того, як вона сама себе оцінює»? Це зав’язка етичного діалогу. Міркуючи, учні повинні дійти висновку, що чим вища значущість лю- дини, тим вище її будуть оцінювати оточуючі. У ч и т е л ь. А коли людина набуває значущості? (Коли людина пова- жає себе, але ця самоповага заснована на повазі до інших.)
  • 76.
    76 Етика. 5клас У ч и т е л ь. Слова «достоїнство» і «достойний» мають один корінь. Чого ж гідна кожна людина? (Щоб до неї ставилися як до людини) У ч и т е л ь. Так, дійсно, адже людина — найбільша цінність на зем- лі. Звичайно, почуття власного достоїнства властиве не всім, а тільки мо- рально розвиненим особистостям. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи потрібно захищати своє людське до- стоїнство? Що ми захищаємо, коли захищаємо людське достоїнство? (Осо- бисте право на повагу) Це кульмінація етичного діалогу. — Спробуємо вирішити ряд педагогічних задач. Краще, якщо вони бу- дуть відбивати реальний стан справ у класі. Задача 1 Мама лаялася за те, що Сашко увесь час у школі щось забував. «Тюх- тій»,— чув хлопчик по кілька разів на день навіть тоді, коли нічого не за- бував. На чергову образу хлопчик вискочив на двір, голосно ляснувши дверима. Хто правий у цій ситуації? Задача 2 Хлопчаки щоранку переслідували новачка і за вільний прохід до шко- лу брали з нього жуйки. Хлопчик у черговий раз не віддав жуйки, а вийняв флакон чорнил і вилив на кривдників. Чому він так вчинив? Задача 3 У вас у класі дуже сильний учень, що змушує більш слабких приби- рати замість нього. Як би ви вчинили, якби він і вас змусив це робити? У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи часто в житті доводиться вирішувати подібні задачі? (Завжди, щодня) Від кого ми маємо захищатися? У ч и т е л ь. А чим необхідно керуватися, вирішуючи подібні задачі? (Захищаючи своє достоїнство, не принижуй достоїнства інших, стався до них не з позиції сили, а з позиції поваги.) У ч и т е л ь. Прочитайте індійську притчу на С. 53 підручника і дайте, будь ласка, відповідь, як у ній утверджується ідея людського достоїнства. Діти опрацьовують текст притчі. У ч и т е л ь. Здавна вважали, що достоїнство людини виявляється в її вчинках. Якими повинні бути ці вчинки? (Ці вчинки пов’язані з вимо- гами поваги до власної особистості. При цьому не можна зневажати досто- їнство іншої людини.)
  • 77.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 77 У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи є різниця у висловленнях «захища- ти достоїнство» і «захищати честь». Для того, щоб вам легше було відпо- вісти на це питання, прочитаємо статтю на С. 52 підручника «Що таке до- стоїнство і честь». Для кращого розуміння значень понять «достоїнство» і «честь» учи- тель пропонує поміркувати над висловом: «Усвідомлення честі навчає со- лідарності з ближнім, а усвідомлення достоїнства — відповідальності пе- ред далеким майбутнім». Міркуючи, учні повинні дійти висновку про те, що захищати честь означає захищати той кодекс правил, що встановлений визначеною групою (професійною, соціальною, національною). Як приклад можна навести за- хист кодексу лицарської честі і т. ін. Натомість захист достоїнства завжди пов’язаний з високими моральними якостями людини, яка здійснює цей захист, що дозволяють шанобливо ставитися до оточуючих людей. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи кожна людина гідна поваги? Не по- спішайте, будь ласка, з висновками. Давайте спочатку прочитаємо уривок з розповіді Ганни Франк «Кеті» на С. 54 і відповімо на питання до урив- ка на С. 53. Діти опрацьовують текст. У ч и т е л ь. Як бачите, кожна людина гідна поваги. А чи може людина, що володіє достоїнством, його втратити? Прочи- таємо байку Є. Гребінки С. 55 підручника. Міркуючи, учні повинні дійти висновку, що той, у кого є достоїнство, його не втратить, тому що наявність достоїнства свідчить про моральне до- рослішання особистості. А якщо людина «втрачає достоїнство» — значить, морального дорослішання ще не відбулося, тобто людина ще не сформу- валася як моральна особистість. Це розв’язка етичного діалогу. Далі учні виконують завдання на С. 56. УРОК 9. КОЛИ НАМ БУВАЄ СОРОМНО Матеріали для вчителя Самосвідомість — це усвідомлення себе, насамперед своєї власної сві- домості. Моральна самосвідомість — це така специфічна форма моральної свідо- мості, предметом якої є власне моральна свідомість, а носієм — людина. Основними функціями моральної свідомості є осмислення, контроль, санкціонований і критичний перегляд моральних установок людської
  • 78.
    78 Етика. 5клас суб’єктивності. Ми вже говорили про честь і достоїнство. Отож, уявлен- ня про честь і достоїнство — це санкціонування (утвердження) визначе- них стандартів самооцінки людської особистості. Функції контролю і критичного мислення реалізують такі форми са- мосвідомості, як совість і сором. Основну роль у системі моральної самосвідомості відіграє совість — внутрішній регулятор людини. Сократ першим звернувся до проблеми совісті, вважаючи її джерелом моральних суджень і самопізнання. Арістотель совість вважав правдивим судом, судом доброї людини. А Кант говорив про совість як про внутрішнє судилище. За Кантом, людина з’являється на таке судилище, коли порушує моральний закон. Людська совість дає можливість людині тверезо оцінювати реальні умови виконання суспільних норм моралі в тій або іншій конкретній си- туації. Власні зобов’язання людини іноді примушують її робити щось, що суперечить етиці закону. Говорити неправду аморально, але краще взяти на душу цей гріх, ніж віддати безвинну людину в руки убивці. Со-вість. Тільки тоді, коли «звістка» (-вість), що породжує наш вну- трішній голос, стикається з поняттями добра і зла, відповідальності, бор- гу, можна говорити про совість. Голос совісті розширює нашу свободу, тому що вказує на те, що щось можна було зробити інакше. Він завжди звертається до нашої волі, свобо- ди вибору. Вибираючи одне, ми відмовляємося від іншого. Імперативність совісті завжди вимагає від особистості більшого, ніж вона здатна дати на даний момент, тим самим совість націлює людину на критичне переосмислення її ставлення до світу. Совість завжди турбує, хвилює, збуджує свого носія. І це її нормаль- ний стан. А. Швейцер чисту совість вважав винаходом диявола. Спокійної сові- сті не буває. Совість — найперше джерело морального неспокою. Прак- тичні справи, що відповідають духовним переконанням особистості, ще не є свідченням наявності совісті. Совість вимагає практичного перетво- рення власне цінності духовного буття. Каяття — це перегляд особистістю основ власної поведінки і свідо- мості. Каяття можливе тільки за умови вільного духовного самовизначення людини. Під будь-яким тиском каяття не має моральної цінності. Каяття — це напрямок духовної вади на основі внутрішньої переорі- єнтації людської особистості.
  • 79.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 79 Важливою формою моральної свідомості є сором. В. С. Соловйов со- ром вважав першоосновою людської моральності. Людина повинна навчитися відчувати свої негарні вчинки як щось таке, що принижує її совість, гнітить її власне «Я». Сором — це моральне переживання, що передбачає суд «Я» над са- мим собою. Це переживання тим гостріше, чим глибше в ньому задіяна цілісність моральної натури особистості. Совість більше виражає загальний стан людини у світі, зв’язок її долі з долями інших людей. Сором — це визначений моральний стан особис- тості, для якої необхідне прийняття чужої точки зору стосовно себе. Це — ніби погляд стороннього спостерігача. Він не завжди розуміє наші вну- трішні устремління. Але без нього моральна свідомість може помиляти- ся, утрачати розуміння нашого стану серед людей. Сором — почуття подвійне. Нам хочеться чогось, однак ми відчуваємо сором. І ми повинні реалізувати своє право вибору, прийняти рішення. Логіка розкриття теми: • совість як звір, що сидить усередині нас; • совість — це вміння разом відгукуватися на звістку; • звістку несе нам внутрішній голос; • спокійної совісті не буває, совість завжди турбує, хвилює, будора- жить, тому що людина хоче зробити щось краще, ніж вона зробила до цього; • муки совісті настають тоді, коли людина порушує моральні правила; • щоб не зазнавати цих мук, не треба порушувати моральних правил. А якщо порушив, треба спробувати виправити, змінити усе на краще; • совість — це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за своє поводження і свої вчинки; • сором — почуття сильного хвилювання, тривоги, зніяковілості через своє погане поводження, негідних дій, учинків, це зовнішній суддя. У ч и т е л ь. Розгляньте, будь ласка, малюнок на С. 56. Чому в Оле- сі був зіпсований настрій? Чи траплялися у вас подібні випадки? Що ви відчували? Це зав’язка етичного діалогу. Дітям необхідно дати висловитися. У результаті дійдемо висновку, що в разі вчинення чогось негарного усередині тебе начебто щось гризе, душа ніби починає боліти. У ч и т е л ь. І цей звір називається совістю. Совість складається з пре- фікса со- і кореня -віст-. Давайте назвемо відомі вам слова російською
  • 80.
    80 Етика. 5клас мовою, що починаються з такого самого префікса (со-чувствие, со-пережи- вание, со-страдание, со-участие). Префікс со- означає «разом», тобто ра- зом переживати, відгукуватися на якусь звістку (со-вість). Виходить, від- чуття совісті — це стан, коли ми разом відгукуємося на звістку. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, хто несе цю звістку? (Совість, наш вну- трішній голос) У ч и т е л ь. Спробуємо підібрати епітети до слова «совість». (Чиста, спокійна, незаплямована і т. ін.) У ч и т е л ь. А як розуміти поняття «спокійна совість»? Коли вона може спати? Після розмірковувань дітей треба привести до висновку, що совісті спокійної не буває, вона завжди нагадує про себе, хвилює. У ч и т е л ь. А чому вона завжди нагадує про себе? (Тому що людина не- рідко не задоволена тим, як вона щось зробила, і хоче зробити це краще.) Це кульмінація етичного діалогу У ч и т е л ь. Прочитайте статтю на С. 58 «Що таке совість і відпові- дальність перед собою» і дайте відповідь на питання: — Які ви порушували моральні правила і чому доводилося терпіти муки совісті? Діти називають ці правила і пояснюють, чому виникали подібні си- туації. У ч и т е л ь. Що необхідно зробити, щоб не зазнавати цих мук? (На- магатися щось виправити, змінити, але починати треба із себе.) Використовуючи прийом сувою, учитель просить записати учнів влас- не визначення совісті. Після цього листок (сувій) розгортається, і вчитель читає, що вийшло. Отже, совість — це усвідомлення й почуття моральної відповідальнос- ті за свої вчинки і своє поводження перед самим собою. У ч и т е л ь. А чи виникало у вас коли-небудь почуття сорому, чи ні- яковіли ви будь-коли? Згадайте, будь ласка, такі ситуації. Згадали? Роз- повідати про них не потрібно. А зараз давайте трішки пограємо. Кожний з вас візьме собі в помічники казкового героя і, змінивши сюжет казки, придумає ситуацію, коли вашому героєві стає соромно. Даючи подібне завдання, учитель використовує прийом опосередко- ваного впливу на учня. У вуста казкових персонажів діти вкладають влас- ні переживання. Розповідаючи, учні повинні зрозуміти, чому ж було соромно, напри- клад, Буратіно, Червоному Капелюшку, Курочці Рябі і т. ін.
  • 81.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 81 У результаті необхідно зробити висновок, що герої відчували сором, тому що зробили щось негарне, щось таке, що принизило їх самих. У ч и т е л ь. Почуття сорому змушує нас відмовитися від того, що б ми могли зробити, якби сторонні цього не бачили. Таким чином, совість — це внутрішній суддя, а сором — зовнішній. У ч и т е л ь. Прочитайте статтю на С. 60 підручника «Чому важливо знати думку інших про себе» і дайте відповідь на запитання: чим відрізня- ються сором і сором’язливість? Виконання завдання на С. 60 дасть можливість поміркувати над пи- танням, чи можлива відповідальність без сорому. Додому діти одержу- ють завдання прочитати розповідь Лесі Храпливої «Святомиколаївська сценка». А урок можна закінчити, ще раз нагадавши дітям, що совість — вну- трішній суддя, а сором — зовнішній. Питання: – Чи не занадто багато суддів на одну людину? Над цим питанням учні мають поміркувати. Це розв’язка етичного діалогу і відкритий кінець уроку. УРОК 10. ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ МАЄ РОДИНА? Матеріали для вчителя «Усі ми родом з дитинства». Кому не відомо це висловлення? Все: і гарне, і погане — людина одержує в родині. Родина є найважливішим середовищем формування особистості. Не- має більш професійних інститутів, ніж родина. Ніщо так не ранить і не обе- рігає дитину, як родина. Тільки мати і батько виробляють у дитини зразок її майбутнього поводження. Фактори, що впливають у родині на особистість дитини, фахівці роз- поділяють на три групи: 1. Соціальна мікросфера родини, у якій здійснюється залучення дітей до соціальних цінностей і ролей. 2. Родинна і позасімейна діяльність, праця. 3. Сімейне виховання. Родина — це сім «я». Людина в родині виконує кілька ролей одночас- но: батько, брат, сестра, син, дочка, бабуся, дідусь. Дуже важливо, щоб діти зрозуміли, що щасливою буде тільки та родина, у якій поважають кожно- го: і старшого, і малого. Тепло, любов, ніжність одержує людина в родині.
  • 82.
    82 Етика. 5клас Проводячи цей урок, в учнів необхідно виховати повагу до членів сво- єї родини, бажання піклуватися про них, відповідати любов’ю на любов, оберігати молодших. У п’ятикласників повинні бути сформовані свої обов’язки перед родиною. На уроці бажано використовувати фотографії близьких, краще, якщо на ньому будуть присутні батьки. Крім того, доцільно застосовувати діа- гностичні зрізи, що дозволять вчителеві одержати інформацію про харак- тер атмосфери, яка панує в родинах дітей, а також використати такий при- йом, як побудова загального будинку радості. Для проведення уроку знадобляться: 1) вирізані з білого паперу жіночі і чоловічі фігурки; 2) зображення кімнат квартири (дитячої, кухні, вітальні з меблями — усе на одному листі ватману); 3) кольорові олівці; 4) галерея портретів членів родини; 5) запрошення батькам. Логіка розкриття теми: • у родині людині найкраще; • у наших близьких добрі очі, у них ми бачимо любов, ніжність, тур- боту; • родина об’єднує кілька поколінь, у родині ми одержуємо моральні уроки; • спільні свята і справи об’єднують людей духовно; • духовне єднання — найміцніше; • у кожної дитини в родині повинні бути свої обов’язки; • до нашого сімейного загального будинку радості візьмемо найкраще. У ч и т е л ь. Ми з вами говорили про те, що відносини між людьми повинні будуватися на взаємній повазі, довірі. Як ви думаєте, хто вас лю- бить найбільше, навіть коли ви одержуєте погані бали, розбиваєте таріл- ку або десь забули рукавички... (Звичайно, це ваші близькі.) У ч и т е л ь. Розглянемо малюнок на С. 63 підручника. Діти розглядають емблеми своїх родин. У ч и т е л ь. На сьогодні ви принесли фотографії своїх близьких. По- дивимося на нашу портретну галерею. Скільки тут портретів! А як ви ду- маєте, що поєднує всі ці портрети, такі різні за віком і за зовнішнім ви- глядом? Учні доходять висновку, що всі портрети поєднує вираз очей, зобра- жених на них. Очі на фото добрі, турботливі.
  • 83.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 83 У ч и т е л ь. Можливо, хтось хоче розповісти про своїх близьких. Діти під час розповіді доходять висновку про те, що родина об’єднує кілька поколінь, у родині ми одержуємо моральні уроки. У ч и т е л ь. Давайте трішки пограємо. Ви одержали чоловічі і жіночі фігурки. А зараз візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх. На дошці ви бачите квартиру, у якій будуть жити наші паперові чоло- вічки. Помістіть їх туди, куди захочете. На очах у батьків діти поміщають фігурки чоловічків у відповідні кім- наті на зображеній квартирі. Учитель не коментує їхні дії. Це діагностич- ний прийом: якщо в кольорі чоловічків переважає блакитний або синій, — дитина відчуває радість у спілкуванні з близькими; якщо зелений, — дити- ні спокійно; якщо жовтий, жовтогарячий, — тривожно; якщо коричневий, чорний, — дитині погано. Можливо, дитині погано від спілкування з од- ним з батьків. Тож важливо, щоб батьки спостерігали за цією грою. Осо- бливу увагу необхідно звернути на розміщення чоловічих і жіночих фі- гур. Можна припустити, що тата найчастіше знаходяться біля телевізора, з газетою в кріслі, на дивані, рідше — у дитячій кімнаті, а мами — у дитя- чій кімнаті або на кухні. Це прийом є й опосередкованим прийомом впливу на батьків, які по- винні відчути, що саме такими їх і сприймають діти. Після закінчення уроку батьки мають зустрітися з учителем. Учитель не повинен при цьому коментувати вибір дітей. А ось про значення ко- льору можна розповісти. Після того, як діти помістили паперових чоловічків у квартиру, учитель пропонує дітям прочитати спогади Дарти Цвек про святкування Різдва і за допомогою уявного мікрофона розповісти про свої сімейні свята. Можна також, щоб про це розповів хтось з бабусь, дідусів. Добре, якби діти при- несли і показали результати спільної праці в родині — предмети декора- тивного мистецтва, вишивку і т. ін. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, навіщо в родині потрібні спільні справи? Діти доходять висновку, що спільні свята об’єднують; через них пере- дається пам’ять про членів родини, про сімейні традиції. Спільні справи вчать поважати одне одного, прислухатися одне до одного. Це одні із най- більш радісних моментів, коли родина разом, тож можна говорити про ду- ховне єднання, міцніше за яке нічого немає. У ч и т е л ь. Не секрет, звичайно, що всі в родині про вас піклуються. А чи є у вас обов’язки перед родиною?
  • 84.
    84 Етика. 5клас Діти говорять про те, що обов’язків у них не так вже й мало: турбота про молодших, повага до старших, допомога у введенні домашнього гос- подарства, самообслуговування і т. ін. У ч и т е л ь. А чи завжди все так гладко буває в родині? (Ні, трапля- ються сварки, конфлікти.) У ч и т е л ь. Як ви розумієте слова мудреця про те, що «людина вияв- ляє свою сутність саме в дрібницях, коли не стримує себе». Після міркувань учнів учитель пропонує побудувати загальний сімей- ний Будинок Радості. Адже школа — теж родина. Учні повинні написати на окремих листочках усе, що візьмуть із собою у цей будинок (добро, по- вага, співчуття і т. ін.), і те, що залишать (зло, заздрість, брутальність...). Листочки зі словами прикріплюються на дошку, де намальований цей Бу- динок Радості. Це теж діагностичний прийом. Домашнє завдання: прочитати С. 67–69 підручника. УРОК 11. З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ДРУЖБА? Матеріали для вчителя На цьому уроці мова йтиме про етику стосунків у колективі. Краще, якщо урок міститиме матеріал з реального життя п’ятикласників. І, оскіль- ки провідною діяльністю для п’ятикласників є спілкування, урок необхід- но побудувати як спілкування з однолітками, у результаті якого учні змо- жуть побачити власні недоліки. Учням пропонуються різні варіанти рішення педагогічних задач, узя- тих з конкретних реалій життя однолітків. Порівнюючи своє поводження з поводженням однолітків, учні вчаться самоаналізу, що формує потребу в самовихованні. Рекомендується перед початком заняття поговорити з класним керів- ником, щоб отримати достовірну інформацію про характер міжособистіс- них стосунків у колективі. Діти в цьому віці мають не зовсім правильні уявлення про дружбу, то- вариськість, не вміють товаришувати. Урок допоможе їм оволодіти емо- ційними реакціями, необхідними під час спілкування. З огляду на те, що спілкування з однолітками в цьому віці для учнів стає суспільно значущим, постараємося надати учням можливість на уро- ці впливати одне на одного.
  • 85.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 85 Робота в парах дозволить учням пізнати одне одного, навчить їх прислу- хатися і враховувати іншу точку зору, емоційно реагувати на свого сусіда. Прийом сувою дозволить дітям виокремити загальні проблеми і знайти причини, що заважають дружбі. Йдучи на урок, учитель повинен знати, що такими причинами, як показує практика, є наступні: незнання етич- них норм і невміння поводитися відповідно до них; звичка слідувати пер- шому пориванню; дурні звички; спрямованість на себе; невміння прислу- хатися до інших. Молодші підлітки нерідко утверджують себе в неетичних формах по- водження. Логіка розкриття теми: • нам добре, коли поруч друг; • друг може допомогти, заспокоїти, прийти на допомогу, підтримати; • не всякий може стати другом; • другу можна довіряти, поділитися найпотаємнішим; із другом ти за- вжди щирий; • ми не завжди здатні оцінити, що поруч знаходиться справжній друг; • щоб не пропустити момент зустрічі із справжнім другом, необхідно відчути довіру до цієї людини; • довіра — це особливе ставлення, засноване на вірі в чесність, поряд- ність, щирість; • у посмішці виявляються довіра, добре ставлення до людини; • для дружби необхідно вирости; • вирости означає виховати в собі якості, що дозволили б нас назвати справжніми друзями; • ми відповідаємо за тих, кого приручаємо. Учитель на початку уроку включає запис пісні про дружбу (на розсуд учителя) і просить учнів усім разом заспівати. Потім ставить запитання: – Що ми відчуваємо, коли співаємо разом? (Нам весело, виникає ра- дість, задоволення, почуття щастя і т. ін.) У ч и т е л ь. Нам було гарно? (Так) — А чи можемо ми сказати, що це було через те, що поруч друзі? Це зав’язка етичного діалогу. У ч и т е л ь. Адже навіть у пісні співається: «Если с другом вышел в путь — веселей дорога...». Скажіть, чому з другом подорожувати весе- ліше? Міркуючи, діти повинні дійти висновку, що друг може і допомогти, і підтримати, і поділитися, і заспокоїти.
  • 86.
    86 Етика. 5клас У ч и т е л ь. Намалюйте свого справжнього друга, але не олівцями, а словами. Діти називають усі достоїнства свого справжнього друга. У ч и т е л ь. Проте дуже багато людей на землі можуть відповідати цьому визначенню. Значить, усі вони будуть вашими справжніми друзя- ми? Тобто всяка людина, що відповідає вашому описові, стане вашим дру- гом, чи не так? Міркуючи, діти доходять висновку, що навряд чи всі ці люди стануть друзями. Хоча можливість така не виключена. Друг — це щось більше, це довіра одне одному, що може виявлятися в конкретних ситуаціях; це стан, коли можна поділитися таємницею і не боятися, що вона комусь стане ві- дома, можливість «поплакатися», розповісти про себе те, чого навіть бать- кам не розповіси, із другом ти завжди щирий. У ч и т е л ь. А хіба ми не могли б вибрати з числа людей, що живуть на планеті, тих, хто буде відповідати вашим уявленням про них? Це кульмінація етичного діалогу. У ч и т е л ь. Давайте не поспішати з відповіддю, а розглянемо малю- нок на С. 71. Попрацюйте в парах. — Як ви вважаєте, друзів знаходять чи вибирають? Якщо є в класі діти, що вважають себе друзями, попросіть їх утвори- ти пари. У ч и т е л ь. Ми просимо «пари друзів» поділитися з однокласниками своїми висновками: вони вибрали одне одного чи знайшли? Дуже важливо, щоб під час опрацювання цього питання у дітей не склалася думка, що друга або вибирають, або знаходять. Кожній людині життя дарує випадок, коли поруч знаходиться справжній друг, тільки ми, можливо, не завжди або дуже пізно зможемо це оцінити. У ч и т е л ь. А як визначити той момент, коли починається дружба? Адже ми можемо цей момент пропустити або не помітити. Міркуючи, діти доходять висновку, що в цей момент відчуваєш до лю- дини якесь потяг, вона чимось привертає твою увагу, тобі відразу ж хочеть- ся їй довіряти... У ч и т е л ь. А як ви розумієте значення слова «довіра»? Діти доходять висновку, що довіра — це особливе ставлення, заснова- не на прояві віри до когось. У ч и т е л ь. І в що ж ми віримо? (Ми віримо в те, що той, до кого ми маємо це почуття, щирий, чесний, порядний...) У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чому в дитячій пісеньці співається про те, що дружба починається з посмішки?
  • 87.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 87 Міркуючи, діти доходять висновку, що в посмішці людина передає своє добре ставлення, довіру. У ч и т е л ь. А чи всі ми вміємо дружити? І що заважає нашій дружбі? Давайте відповімо на це питання, використовуючи прийом сувою? Три сувої пускаються по рядах, і діти на них пишуть причини, що за- важають дружбі в класі. Потім учитель, виділяючи головні причини, на- зиває їх. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи ми доросли до дружби? А як ви розу- мієте вислів «вирости до дружби»? Міркуючи, учні доходять висновку про те, що не всі ще мають ті якос- ті, які дозволили б назвати їх справжніми друзями. У ч и т е л ь. А що необхідно зробити для того, щоб ці якості з’явили- ся? (Необхідно їх у собі виховувати.) У ч и т е л ь. Запишіть, будь ласка, ті якості, які ви хотіли б у собі ви- ховати. Діти записують. Виконання завдання № 3 на С. 72 підручника дасть п’ятикласникам можливість погодитися або не погодитися з думкою Г. Сковороди. У ч и т е л ь. А тепер давайте перевіримо, чи вміємо ми цінувати друж- бу. Для цього виконаємо завдання на С. 73. Виконання завдання № 6 на С. 73 призведе учнів до висновку, що «ми відповідальні за тих, кого приручили». У ч и т е л ь. А що значить приручити? (Дати надію.) У ч и т е л ь. Так, це подібно до того, як простягнути руку потопаючому. І що буде, якщо цю руку прибрати? Адже не випадково слово «приручи- ти» є спорідненим зі словом «рука». І я готова кожному з вас подати свою руку, тому що відповідаю за всіх і мені не байдуже, якщо вам погано. Цей момент дуже важливий на уроці. З таких моментів починаються довірчі відносини між учителем та учнями. Учитель стає другом. Завдання № 7 на С. 75 учні виконують вдома і читають самостійно текст «Цуцик і його друзі». Учитель продовжує: — Давайте з цієї хвилини почнемо намагатися формувати в собі ті якос- ті, яких нам не вистачає для справжньої дружби. І почнемо ми з того, що на наступний урок приготуємо подарунок колективові. А зараз давайте посміхнемося одне одному і скажемо добрі і гарні сло- ва. Можливо, саме сьогодні хтось знайде собі друга. Відкритий кінець і розв’язка етичного діалогу.
  • 88.
    88 Етика. 5клас УРОК 12. ЯК ДОСЯГТИ ПОВАГИ В КОЛЕКТИВІ У будь-якій формі колективної роботи наявна моральна оцінка резуль- татів колективної діяльності. Колектив володіє колосальним виховним впливом, тому що мораль- но розвиває особистість. У колективі ніби оголюються всі негативні про- яви підлітка. Відтак, за порушення моральних норм колектив може суво- ро покарати — відчуженням. Саметомутакважливо,щобдітиусвоємукласномуколективіпочували- ся комфортно, щоб у ньому був створений доброзичливий мікроклімат. Тільки в цьому випадку можливий моральний розвиток дитини. На цей урок діти приготували подарунок колективові. На уроці можна використовувати такі прийоми: • складання наставляння хлопчикам і дівчаткам; • ромашка (відірвавши листочок, зроби що-небудь гарне тому, кого скривдив, виправ свою помилку); • злі слова зітри чарівною губкою. Логіка розкриття теми: • вчиняти по-товариськи означає, виконуючи загальну справу, добро- зичливо ставитися одне до одного, тобто вміти спілкуватися одне з од- ним; • друг — поняття більш глибоке, ніж товариш; • ми не завжди буваємо гарними товаришами; • товариство — це і повага, і єдність у поглядах, і спільні позиції стосов- но навколишнього, і почуття взаємної симпатії, і довіра; • товариші теж можуть дружити; • є дружба особиста, а є колективна; • кожний повинен захищати честь колективу; • захищати честь колективу означає дотримуватися правил, установле- них колективом; • щоб захищати честь колективу, іноді необхідно пожертвувати чимось особистим; • від зусиль кожного залежать товариські відносини в колективі. У ч и т е л ь. Розглянемо малюнок на С. 77. Як ви думаєте, чому дів- чатка пішли? (Хлопчики вчинили не по-товариськи.) У ч и т е л ь. А що значить вчинити по-товариськи? Це зав’язка етичного діалогу. Діти міркують. Учитель їм пропонує прочитати статтю на С. 78 «Що таке товариство і як стати товаришем».
  • 89.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 89 Тепер до міркувань про те, що значить вчиняти по-товариськи, мож- на додати, що це також означає доброзичливо ставитися одне до одного, тобто вміти спілкуватися одне з одним, виконуючи загальну справу. У ч и т е л ь. А чим відрізняються поняття «друг» і «товариш»? Діти пояснюють свої відповіді, використовуючи раніше засвоєний матеріал. У ч и т е л ь. А чи завжди ми є гарними товаришами і друзями? Да- вайте виконаємо завдання 2 на С. 78 (тест) і перевіримо ваші здібності до прояву товариства і дружби. У ч и т е л ь. Які риси необхідні для товариства? Діти перераховують їх. Це і повага, і доброзичливість, і єдність у по- глядах, й дотримання спільних позицій стосовно навколишнього, і почут- тя взаємної симпатії і довіри. У ч и т е л ь. Скажіть, а чи можуть товариші дружити? Учні доходять висновку, що є дружба особиста, а є дружба колектив- на. Особиста заснована на почуттях одне до одного, а колективна — на єд- ності у ставленні до певної справи, в оцінці результатів. У класі ми всі товариші. Проте всередині товариських відносин мо- жуть формуватися більш глибокі, особисті; це вже друзі. У ч и т е л ь. Скажіть, якщо товариські відносини формуються у ви- значеному колективі, то чи повинен кожний захищати честь колективу? Як ви розумієте, що таке честь колективу? За допомогою «уявного» мікрофона учні мають відповісти на це пи- тання. Учні доходять висновку, що захищати честь колективу означає дотри- муватися правил, установлених колективом. У ч и т е л ь. А зараз попрацюємо в групах і виконаємо завдання № 5 на С. 81. Виберемо й проаналізуємо одну із ситуацій. З проаналізованих ситуацій можна зробити висновок, що для того, щоб захистити честь колективу, необхідно відмовитися від чогось особис- того, пожертвувати чимось. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи в нашому шкільному колективі все благополучно? Це кульмінація етичного діалогу. — Чи правильно у нас ставляться хлопчики до дівчаток? Пропоную, використовуючи прийом сувою, хлопчикам написати напуття дівчаткам, а дівчаткам — хлопчикам. Учитель потім ці напуття читає.
  • 90.
    90 Етика. 5клас У ч и т е л ь. А щоб у нашому колективі ніколи нічого поганого не було, давайте спочатку запишемо усе, що нам заважає (діти по черзі запи- сують на дошці), а потім зітремо це чарівною губкою. Як бачимо, все не- гарне разом зі злими чарами зникло. А на завершення уроку пограємо в «Ромашку». Учитель тримає виготовлену з паперу ромашку. Той, хто відриває пе- люстку, робить що-небудь гарне тому, кого він скривдив. Адже це по-то- вариськи — визнати свою помилку і попросити вибачення. Домашнє завдання: прочитати статтю «Як розрізнити справжній і ви- гаданий авторитет» на С. 83 підручника. Висновок: від зусиль кожного залежать товариські відносини в колек- тиві — це розв’язка етичного діалогу. Уроки 13–14 проводяться за підручником. Матеріали для вчителя до уроків 15–22 До вивчення теми № 3 діти вже зрозуміли, що у своєму поводжен- ні необхідно керуватися добрими намірами, добрим ставленням до ін- ших людей. Основою в прояві доброзичливості й поваги до інших є ввічливість. Правилам увічливості необхідно слідувати тому, що це допомагає спіл- куванню, запобігає непорозумінню, виникненню конфліктів між людьми. У своєму поводженні людина зобов’язана додержуватися правил, які є за- гальними для всіх людей, що дозволить усім перебувати в рівному становищі. Форма поводження людей закріплюється в етикеті, зводі правил. Ети- кет можна вважати домовленістю між людьми про те, що є правильним і неправильним у даному спілкуванні. За допомогою етикету люди регулювали своє повсякденне спілкування. Не випадково давні греки під словом ethos розуміли «звичай», «вдачу». Відомо, що не тільки мораль є регулятором людської поведінки і між- особистісних стосунків. Регулюють ці відносини і звичаї, і традиції, і ритуали. Ми найчастіше діємо так, як звичайно діють щодо нас і оточуючих. Коли знищуються звичаї, починається хаос. Звичай, на відміну від мора- лі, що полягає у формулі: роби так, як повинні робити усі, — можна ви- значити у такий спосіб: роби так, як роблять усі. Наприклад, відомим звичаєм українського народу є зустрічати доро- гих гостей хлібом і сіллю.
  • 91.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 91 Під традиціями розуміються звичаї, норми поводження, що переда- ються з покоління в покоління, наприклад, традиція садити поруч з бу- динком вербу і калину. «Без верби і калини нема України»,— говорить українське прислів’я. Засновником ритуалу вважають Конфуція, що запропонував норма- тивну програму, названу етикою ритуалу. Учителеві, напевно, буде цікаво дізнатися, що батько ритуалу народився у шлюбі, що порушував усі нор- ми ритуалу, тому що на момент народження хлопчика його батькові було 67 років, а матері — 20. У Китаї допускалася різниця у віці між батьками не більше 10 років. У 30 років Конфуцій відкрив свою школу, у якій ви- вчалися мораль, ритуал, давні тексти. Одним з основних положень нормативної програми Конфуція є лі (ри- туал). Стримувати себе й в усьому додержуватися ритуалу й є, за Конфуці- єм, людинолюбством. Конфуцій вважав, що ритуал забезпечує згоду між людьми. Ритуалом визначалися особливості прояву синівської пошани і принципи виправлення імен. Навіть, якщо батько є злодієм, син зобов’я- заний його шанувати. Пошана повертається через дітей. Принцип виправ- лення імен полягав у тому, що кожний повинен бути собою: государ — го- сударем, батько — батьком, син — сином. Тоді не виникає розбіжностей між людьми в державі, тому що кожний виконує своє призначення. Нормою регуляції, як говорилося в попередніх темах, є також закон. З цими поняттями необхідно познайомити дітей на уроках. Під час організації роботи на уроках, особливо при розгляді тем про українські традиції, звичаї, ритуали, учителеві необхідно враховувати сис- тему особливостей духовного світу особистості українця: 1) національну психологію (працьовитий хазяїн, умілий хлібороб, побор- ник прав людини, державної незалежності); 2) національний характер і темперамент (пошук правди, гостинність, щед- рість, талант, ніжність, ліризм, волелюбність, душевне багатство); 3) національний спосіб мислення (самобутність); 4) народну мораль (людинолюбство, доброта, милосердя); 5) народну естетику (уміння вишивати, смачно готувати і т. ін.); 6) національну філософію, ідеологію, свідомість і самосвідомість. У процесі вивчення етикетних норм необхідно, щоб учні засвоїли, що основними принципами етикету є почуття міри в усьому, розумність і доб- ре ставлення до людей. Ці принципи вироблялися протягом тисячоріч, оскільки люди завжди шукали такі способи і форми спілкування, за яких усім було б добре. Гарні манери — це «золота середина», яку люди зна- йшли для зручності.
  • 92.
    92 Етика. 5клас УРОК 15. ЯК ВИНИКАЮТЬ ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ Логіка розкриття теми: • етикет як прояв вищої культури людини; • внутрішня сутність людини завжди виявляється через зовнішнє пово- дження; • правила поведінки свідчать про зовнішній прояв ставлення до оточу- ючих людей; • етикет як сукупність правил поведінки, що стосується зовнішнього прояву ставлення до людей; • у п’ятикласників можуть виникнути ситуації, коли їм ніяково і незруч- но, але необхідно вміти гідно виходити з цих ситуацій; • церемонії регулювали відносини між людьми і пропонували кожному дотримуватися суворих правил. Це вносило певний порядок у відно- сини між людьми; • до нас дійшли багато церемоній, які свідчать сьогодні про добре став- лення до людини; • поводження повинне бути щирим і не лицемірним; • манери як спосіб поводження, уміння триматися в суспільстві; • щоб виховувати в собі гарні манери, треба багато над собою працюва- ти. При цьому йдеться не тільки про поведінку, але й удосконалюван- ня внутрішнього світу, тому що він — основа нашого поводження. На цьому уроці необхідно актуалізувати наявні в учнів знання про ети- кет, поглибити їх уявлення про етикет як про прояв зовнішньої культури людини, а також познайомити дітей з поняттями «церемонія», «манера». На уроці має бути сформована потреба виховувати гарні манери. Учитель починає урок розповіддю про Ґете, німецького поета і філо- софа. У ч и т е л ь. У Ґете якось запитали: «Що найскладніше побачити?». Він відповів: «Найскладніше побачити те, що лежить під твоїми ногами». Як ви розумієте цей вислів Ґете? Учні висловлюють власні думки. У ч и т е л ь. Не варто поспішати з висновками. Адже людина — це ці- лісна система і зовнішніх, і внутрішніх проявів. Внутрішнє завжди виявляється через зовнішнє. Зовнішній прояв на- шої внутрішньої сутності й є етикетом. Етикет — поняття французьке, що походить від французького слова «ярлик», «етикетка». Учні пам’ята- ють про це з перших уроків.
  • 93.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 93 Учитель запитує учнів: «А як ви думаєте, чому наше зовнішнє пово- дження є ярликом, етикеткою, цінником, якщо хочете, нас самих?». Відповідаючи, учні доходять висновку про те, що правила поведінки свідчать про зовнішній прояв нашого ставлення до оточуючих людей. Таким чином, етикетом будемо називати сукупність правил поведін- ки, що стосується зовнішнього прояву ставлення до людей. У ч и т е л ь. Як вивчення рідної мови дитиною починається не з гра- матики, а з розмовної мови, так і мистецтво бути людиною починається з опанування етичних ситуацій побутового характеру. У словах «етика» й «етикет», як ви вже знаєте, однаковий корінь. Так, перші етичні кодекси виникли ще до нашої ери, а перші зводи поведінки з’явилися усього кілька сторіч тому. Ви ще зовсім недавно навіть не підозрювали, що можуть виникну- ти такі ситуації, коли не будеш знати, як поводитися. Адже раніше бага- то проблем за вас вирішували батьки. А тепер доводиться багато рішень приймати самим. У ч и т е л ь. Згадайте неприємні ситуації, у яких ви опинялися. Зга- дали? Не обов’язково про них говорити вголос, оскільки тоді вам було не- приємно, незручно. Чому? Це зав’язка етичного діалогу. У ч н і. Тому що не знали, як вийти з цього становища. У ч и т е л ь. Давайте спробуємо разом розібратися в правилах етике- ту, щоб ніколи не потрапляти в незручне становище. Розглянемо малюнок на стор. 89, а потім прочитаймо текст під малюн- ком і відповімо на питання до завдання на стор. 90. У ч и т е л ь. Як ви зрозуміли, що таке церемонії і навіщо вони потріб- ні були козакам? Чому козаки не могли обійтися без цих церемоній? Учні відповідають і доходять висновку, що церемонією визначалися чіткі правила для всіх. Кожний знав, що робити і коли робити. Це вноси- ло певний порядок у спілкування між людьми. Далі учні читають статтю на стор. 90 підручника «Що таке церемонія» і виписують у зошит визначення слова «церемонія». Прочитаний учнями матеріал можна доповнити відомостями, взяти- ми з «Енциклопедії етикету» (Санкт-Петербург, 1996). Крім того, можна запропонувати підготувати учням повідомлення, а можна використовувати розповідь учителя. У Давньому Китаї нараховували близько тридцяти тисяч церемоній. Як постукатися в будинок, як вийти, як підвестися, сісти, узяти чашку з чаєм — усе це було суворо визначене й розписане. Багато років витрачали
  • 94.
    94 Етика. 5клас діти феодалів і багатіїв на те, щоб вивчити ці правила. Вивчити їх була здат- на тільки не обтяжена роботою людина, що могла собі дозволити «церемо- нитися». Так багаті відокремлювалися від бідних. І це було в усіх країнах. Існував етикет і для бідних: не юрбитися, як череда баранів; не брудни- ти в приміщеннях; говорити докторові «ваше благородіє», тримати капе- люха в руках тощо. Але у простих людей були також свої правила стосовно, наприклад, рукостискання. Цей спосіб вітання прийшов до нас із глибокої давнини. Колись давно було розумним обмацувати руки одне одного, щоб переко- натися, що в зустрічної людини немає зброї. У ч и т е л ь. Як ви вважаєте, а чи потрібні церемонії сьогодні? І чи не свідчать ці церемонії про лицемірство? Адже можна зовні виявляти щодо людини доброзичливе ставлення, а внутрішньо її ненавидіти? Це кульмінація етичного діалогу. У ч и т е л ь. Давайте не поспішати з відповіддю. Згадайте, про які це- ремонії вам доводилося чути або самим у них брати участь. (Завдання 2 на С. 91 підручника.) Звичайно, учні називають церемонію прийому гостей. У будь-якому випадку усі відповіді учнів необхідно прослухати. Учитель може додати, що церемонія прийому гостей була відома ще в Давньому Римі. Її свого часу прославляли Цицерон, Тацит, Цезар. У творі І. Шерра «Історія звичаїв і культури» цікаво описується церемонія прийо- му гостей у середньовічних замках: «Страж зі свого спостережного пункту оголошує про появу чужоземця, і відразу хазяї замка починають готува- тися до прийому. На почесному дворику господарка вітає гостя, поки той спішується, допомагає йому звільниться від важких обладунків і дає чис- тий одяг. Потім гостеві пропонують охолоджені напої і готують для нього баню. У той же час інші члени родини готують почесне місце навпроти ха- зяїна замка. Дружина хазяїна або його старша дочка сідають поруч з гос- тем, пригощають його стравами і питвом». (З «Енциклопедії етикету») У ч и т е л ь. Ця церемонія відійшла в минуле. Але багато чого й збе- реглося. Так, наприклад, у Болгарії дорогих гостей обдаровують червони- ми гвоздиками і рожевою олією. А як зустрічають дорогих гостей в Укра- їні? (Хлібом-сіллю на вишитому рушникові) У ч и т е л ь. Чи настільки вже потрібні церемонії сьогодні? (Так) Зга- дайте, які урочисті церемонії існують у вашій школі? (Підняття прапора України, вручення атестатів та ін.) У ч и т е л ь. І все-таки, чи не свідчить наше поводження про лицемір- ство? Адже можна не поважати людину, проте ми змушені їй посміхатися.
  • 95.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 95 Учні висувають свої версії і доходять висновку, що поводження повинне бути щирим. Не обов’язково розкланюватися в люб’язностях з людиною, яку ненавидиш або зневажаєш, або такою, що тебе ображає, але привіта- тися стримано ти з нею зобов’язаний. Не розкриваючи перед нею душу, до- цільно стримано відповісти на її питання. Тоді це не лицемірство, а всього лише умовна норма, запропонована правилами спілкування. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, чи можна сказати про людину, що в неї гарні манери, якщо вона принижує і кривдить інших? (Ні, в основі гарних манер — доброзичливе ставлення до людей.) Виконуємо завдання № 4 на С. 91, завдання 5 на С. 92–93. Урок закінчується груповою роботою. Кожна з груп учнів представ- ляє дослідницький інститут, що розробляє рекомендації щодо вихован- ня гарних манер. Кожний з інститутів пропонує свої рекомендації — це розв’язка етич- ного діалогу. Вдома учні будуть виконувати завдання 1, 2, 3 на С. 94–95 підруч- ника. УРОКИ 16–17. ЯКІ МОРАЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ? Використовуючи матеріал підручника, урок можна провести у формі зустрічі делегацій країн Росії, Білорусії з українськими школярами. Цей урок вимагає великої підготовки. Необхідно підготувати українські, ро- сійські, білоруські костюми (жіночі й чоловічі), державну символіку трьох країн, карту. Учні обирають ролі. На цьому уроці згадуємо звичай зустрічати доро- гих гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Саме так українська делегація зустрічає представників інших країн. Після цього представники української делегації розповідають про значен- ня державної символіки, потім переходять на звичаї народу. Питання делегаціям країн, що приїхали, даються заздалегідь. Р о с і й с ь к а д е л е г а ц і я. А що український народ протягом ба- гатьох століть цінує понад усе? Українська делегація відповідає, попередньо прочитавши вдома статтю підручника на С. 97 «Що в Україні споконвіків цінували понад усе». Б і л о р у с ь к а д е л е г а ц і я. Ми читали українську народну ле- генду «Змієві вали» (С. 97 підручника). Поясніть нам, будь ласка, про які якості українського народу йдеться в цій легенді.
  • 96.
    96 Етика. 5клас Українська делегація розповідає, що в легенді оспівана любов до рід- ної землі. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. Кожен народ має свою національну психологію. Є вона й в українців. Українець — працьовитий господар, умі- лий хлібороб, він завжди боровся за права людини. У нашого народу є та- кож своя національна естетика. Наші дівчата й жінки люблять смачно го- тувати, вишивати, прикрашати хату вишитими рушниками тощо. Ми для вас приготували смачні вареники із сиром і сметаною. Але той, хто хоче добавки, повинен згадати українську казку, у якій оспівується працьови- тість, хазяйновитість українського народу. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. А це чарівна скринька. У ній лежать завдання для гостей. Хто правильно відповідає, той матиме можливість за- співати разом з нами українських пісень. Завдання. Пояснити зміст прислів’їв і приказок, що записані на лист- ках паперу і які гості по черзі витягають зі скриньки. Завдання 4 на С. 98 і завдання 6 на С. 99–100 підручника. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. А чи знаєте ви наші свята? (Свято врожаю — обжинки.) Використовуючи матеріал завдання 5 на С. 99, гості розповідають про традиції святкування обжинків. Р о с і й с ь к а д е л е г а ц і я. Ми вам привезли у подарунок на- ших російських матрьошок. Але ми хочемо їх вручити як приз. Той, хто більше усіх придумає епітетів до слова «Україна», той і одержить найбіль- шу матрьошку. Б і л о р у с ь к а д е л е г а ц і я. Ми теж готувалися до зустрічі, ба- гато читали про Україну, її традиції й звичаї, а тому теж хочемо запровади- ти приз. Запис білоруського ансамблю «Пісняри» одержить той, хто кра- ще від усіх знає український етикет. Проводиться вікторина за матеріалом статті «Як в українському ети- кеті втілене шанобливе ставлення до інших» на С. 100 підручника. 1. Як українці вітають одне одного? (Дай, Бог, здоров’я! Помагай, Бог! Будьте здорові! З неділею святою будьте здорові! Зі святом будьте здо- рові!) 2. Як, відповідно до українського етикету, молодші зверталися до стар- ших? Наведіть приклади. (На Ви, використовуючи увічливу форму мно- жини: «Мамо, сідайте до столу»; «Будьте здорові, батьку».) 3. Що вам відомо про українську гостинність? (Гостя запрошують у буди- нок, пригощають його, обдаровують, садять на найзручніше місце. «На- весні гостя пригощають медком, а восени — молочком».)
  • 97.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 97 4. Які свята називають гостями у народних обрядових піснях? (Різдво Христове, Святий Василь, свято Водохрещення) 5. Які свята вважають найкращим часом для гостей? (Різдво, Новий рік, Великдень) У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. Так, дійсно, Великдень — це один із найбільш шанованих українцями свят. Використовуючи матеріал завдання 8 на С. 101–102, вони розповіда- ють про цей величальний день. У к р а ї н с ь к а д е л е г а ц і я. Український народ, маючи свою са- мобутню культуру, з повагою ставиться до культури інших народів (матері- ал статті на С. 103 «Чому потрібно знати звичаї різних народів»), тому що в основі української народної моралі закладені людяність, доброта, мило- сердя, а в основі українського характеру — гостинність, щедрість, душев- не багатство, талант, ліризм. Український народ дуже талановитий, у чому ви зараз зможете пере- конатися. Проводиться невеликий концерт з виконанням українських пісень, танців. Вдома учні виконують завдання 9 на С. 102 і завдання 11 на С. 103–104. УРОК 18. ЯКІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧАЮТЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У СУСПІЛЬСТВІ? Логіка розкриття теми: • люди іноді порушують правила етикету і норми моралі; • порушення цих норм призводить до виникнення конфліктних ситуа- цій, до загострення міжособистісних стосунків; • люди повинні вміти попереджати конфліктні ситуації або гідно з них виходити; • за порушення закону (норм права) можна бути покараним судом, за порушення норм моралі тільки людина може сама себе може засудити. Коли ми порушуємо деякі норми моралі, суд нас покарати не може; • якщо закон не співвідноситься з моральними нормами, краще його порушити; • той закон гарний, що має моральну основу і створений для людей; • кожна людина має обов’язки і права; • права мають усі, але вони існують доти, доки їх поважають інші; • Конституція України є Основним Законом нашої держави;
  • 98.
    98 Етика. 5клас • традиції, звичаї, мораль, закон захищають права людей і вимагають від усіх поважати права і достоїнства кожного. Учитель на початку вивчення теми пропонує учням розглянути малю- нок на С. 107 і виконати завдання № 1 на цій же сторінці підручника. Питання «Як би ви поводилися на місці Богдана в такій ситуації?» є зав’язкою етичного діалогу. Відповідаючи на питання завдання № 1 на С. 107, учні доходять ви- сновку, що Богдан порушив правила і норми моралі. У ч и т е л ь. Які наслідки може мати для нього таке поводження? Як можна було б вплинути на Пашу? (Завдання 2 на С. 108) Міркуючи, учні доходять висновку про те, що подібна поведінка Бог- дана ще більше загострить конфлікт між хлопчиками і не буде сприя- ти примиренню. Потрібно було привітатися з Пашею і чемно попроси- ти його повернути гру. У ч и т е л ь. А ви б змогли відмовити, якби вас чемно попросили? Учні говорять, що і Паша вчинив не зовсім правильно, тому що не можна було довго тримати чужу річ. А Богдан повинен був поцікавити- ся, які були на це причини. Можливо, Паша хворів і не міг вчасно повер- нути гру. У ч и т е л ь. Використовуючи методику незакінченого речення, про- довжте: 1. «Традиції, звичаї і моральні правила допомагають людині...». 2. «Порушення традицій, звичаїв і моральних правил призводить до...». Після того, як учні закінчать речення, вони їх зачитують у класі. У ч и т е л ь. Я зараз вам запропоную для аналізу одне оповідання, яке називається «Колишні сусіди». Вітя і Сашко дружили з 2-х років. Їхні батьки одночасно одержали квартири і стали сусідами. Хлопчики разом ходили в дитячий сад, а от у школи пішли різні. Але вони продовжували зустрічатися, ходили один до одного на дні народження і навіть знали однокласників кожного з них. Але одного разу Вітя побачив, як Сашко, якому нещодавно виповнило- ся 11 років, штовхав і бив хлопчика, який жив у сусідньому під’їзді. Коли Вітя підійшов, він крикнув Сашкові, щоб той зупинився. Але Сашко від- повів, що це не його розуму справа, адже Женька сам винуватий, тому що обіцяв помінятися з ним марками, а тепер відмовляється це робити. Вітя міцно схопив Сашка за курточку, так, що від неї відірвався рукав. Сашко злякався, що мама його буде лаяти за зіпсовану куртку, і припинив бійку. Після цього хлопчики не дружать.
  • 99.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 99 Питання 1. Чи згодні ви з назвою розповіді? А яку б ви запропонували назву? (Ко- лишні друзі) 2. Чиє поводження вам не сподобалося? 3. Які норми порушив Сашко? 4. Чи правильно вчинив Вітя? Відповідаючи на питання, учні доходять висновку про те, що Сашко порушив не тільки моральні правила, а й норми права, тобто закон. Але через те, що він неповнолітній, за нього несуть відповідальність батьки. Вітя теж почав битися, але він захищав людське достоїнство більш слаб- кого, Женьки. Женька в даній ситуації також виявився порушником моральних пра- вил, тому що пообіцяв і не дотримав слова. Але норм права він не пору- шував. У ч и т е л ь. А що, на вашу думку, краще: порушити норми моралі або норми права? Це кульмінація етичного діалогу. Стосовно цього питання учням необхідно надати можливість обов’яз- ково висловитися. При цьому за допомогою навідних запитань учителя учні повинні дійти висновку про те, що за порушення норм права тебе або твоїх батьків карає закон (суд), а за порушення моральних норм засудити себе зможеш тільки ти сам. Далі учні, використовуючи методику незакінченого речення, викону- ють завдання на 3 на С. 109 підручника. Читаючи притчу і виконуючи завдання № 4 на С. 109, учні роблять висновок про те, що той закон гарний, який має моральну основу, тобто створений для людей. Учні знайомляться з тлумаченням слів «звичай», «традиція», «норма права», «закон». У ч и т е л ь. Кожна людина зобов’язана виконувати закон. Але у лю- дини, крім обов’язків, є ще й права. Скажімо, ви всі користуєтеся правом здобувати безкоштовну освіту, але у вас є й обов’язок — добре учитися. У ч и т е л ь. А тепер розділимося на групи (завдання № 5 на С. 110) і словесно намалюємо місто, у якому люди забули слова, що позначають обов’язки: «зобов’язаний», «повинен», «слід», «потрібно». Люди цього міс- та пам’ятали тільки про свої права. Кожна група розповідає про своє місто. Учні доходять висновку, що місто, у якому є тільки права і немає обов’язків, існувати не може, тому що діти, маючи право ходити до школи, не будуть учитися; батьки не
  • 100.
    100 Етика. 5клас будуть зобов’язані годувати, вдягати і виховувати дітей; діти не будуть пі- клуватися про старших тощо... Права мають усі, але вони існують доти, доки їх поважають інші люди. У ч и т е л ь. Основним Законом нашої держави є Конституція Укра- їни (дітям демонструється примірник Конституції). Обов’язком кожного є не зазіхати на права і свободи, честь і достоїнство інших людей. Виконуючи завдання № 6 на С. 110 підручника, учні вчаться вислов- лювати власну думку і захищати свою позицію з питань, пов’язаних з по- рушенням прав інших людей. Учитель розповідає учням про те, що після 22.00 дітям без супроводу батьків не можна знаходитися на вулиці; що після 22.00 і до 7.00 ранку не можна у власній квартирі чинити галас, робити ремонт, тому що це зава- жає сусідам. Ремонт без згоди сусідів також починати не можна. Паління в навчальних закладах і громадських місцях заборонено. Як ви думаєте, навіщо вводяться такі обмеження? (Для того, щоб наші дії не заважали оточуючим людям.) У ч и т е л ь. Чи можна сказати, що і традиції, і звичаї, і мораль, і за- кон захищають права людей і вимагають від усіх поважати права і досто- їнство кожної людини? Міркування учнів стосовно цього питання є розв’язкою етичного ді- алогу. Вдома учні читають оповідання «Хлопці розважаються» і відповідають на питання до нього на С. 111. УРОК 19. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ГРОМАДЯНИНОМ СВОЄЇ ДЕРЖАВИ Логіка розкриття теми: • коли людина бере участь у подіях, пов’язаних з життям країни, вона є її громадянином, і про це потрібно пам’ятати завжди; • бути сином або дочкою своєї країни означає робити все для її процві- тання; • бути громадянином означає бути відповідальним за долю країни; • під громадянськістю розуміється уміння берегти свою країну; • кожна людина зобов’язана виконувати свій громадянський обов’я- зок; • у громадян України є обов’язок любити країну, захищати її, поважати її символи, культуру, мову, традиції;
  • 101.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 101 • справжній громадянин наділений не тільки громадянськими якостя- ми, але й громадянськими почуттями: почуттям любові, відповідаль- ності, причетності, гордості за свою країну, провини; • п’ятикласники можуть теж виконати свій громадянський обов’язок: берегти природу, шанувати традиції, символи, культуру і т. ін.; • не обов’язково бути дорослим, щоб виявити свої громадянські по- чуття. На початку уроку розглядаємо малюнок на С. 12, читаємо текст і від- повідаємо на питання, поміщені в завданні 1. Розібравшись у державних символах України, діти згадують традиції, пов’язані з ними. У ч и т е л ь. Скажіть, коли ви берете участь у подіях, присвячених жит- тю нашої країни, чи замислюєтеся ви над тим, що ви громадяни України? Це зав’язка етичного діалогу. Після міркувань дітей, учитель їх запитує: «А чи завжди про це пови- нна пам’ятати про те, що вона є сином або дочкою своєї країни, потріб- но пам’ятати? Чому?». Діти доходять висновку, що людина завжди а отже, зобов’язана зробити все для процвітання своєї громади. У ч и т е л ь. А який зміст ви вкладаєте в слово «громадянин»? Діти доходять висновку, що бути громадянином — це означає відпо- відальність за долю країни. У ч и т е л ь. А як співвідносяться слова «громадянин» і «громадян- ськість»? Діти доходять висновку, що під громадянськістю ми розуміємо умін- ня берегти свою країну. Виконуючи завдання № 3 на С. 113, учні, працюють з «уявним» мікро- фоном і наводять приклади громадянськості. У ч и т е л ь. Прослухайте оповідання В. Сухомлинського «Людина, що буде вічно ходити по своїй землі і вічно дивитися в землю». ЛЮДИНА, ЩО БУДЕ ВІЧНО ХОДИТИ ПО СВОЇЙ ЗЕМЛІ І ВІЧНО ДИВИТИСЯ В ЗЕМЛЮ Йшов жорстокий бій за нашу землю рідну. Боровся в цьому бою з во- рогами молодий солдат. Командир наказав йому зв’язати кілька гранат і кинути їх під ворожий танк, що наближався до наших позицій. Зв’язав молодий солдат гранати, поповз у чисте поле. Коли наблизився ворожий танк, солдат подумав, що в нього не ви- стачить мужності. Страх скував його душу і тіло, і він пролежав на землі, а танк пішов на наші окопи.
  • 102.
    102 Етика. 5клас Почув молодий солдат розриви снарядів і кулеметів. Ганебно біг він з поля бою. Ворожа куля ранила його в спину. Довго біг — полями і луга- ми, лісами і нивами. Довкола нього стогнала рідна земля, поневолена во- рогом. Темною ніччю прийшов він до рідної домівки. Вийшла з будинку мати, обійняла сина, пригорнула до грудей, заплакала. Аж ось побачила вона, що поранено сина в спину. — Чому ти поранений у спину? — запитала мати, відсторонюючи сина від грудей. Син мовчав. Він нахилив голову, опустив очі додолу і не міг підвес- ти їх. — Ти боягуз,— сказала мати.— Проклинаю тебе. Йди і будь вічним блу- качем. Вічно ходи по землі і вічно дивися в землю. Застогнав син, проклятий матір’ю, і пішов від рідної домівки. Так і ходить він по рідній землі, нахиливши голову, і дивиться в зем- лю. Ходить і буде вічно ходити з нахиленою головою. Люди відвертаються від нього, діти скрикують від страху, побачивши його згорблену спину. Ніколи не прийме його рідна земля, тому що він зрадив її. Така доля боягуза і зрадника. Питання 1. Чому мати прокляла свого сина? 2. Яке покарання чекало молодого солдата? 3. Який обв’язок він не виконав? Учні доходять висновку, що молодий солдат не виконав громадян- ського обов’язку. У ч и т е л ь. А який громадянський обов’язок не виконав молодий солдат? (Обов’язок захищати батьківщину. «Обов’язок» і «зобов’язаний» — однокореневі слова.) У ч и т е л ь. А які обов’язки є у громадян України? (Любити країну, захищати її, поважати її символи, культуру, мову, традиції.) У ч и т е л ь. Справжній громадянин наділений не тільки громадян- ськими якостями, але й громадянськими почуттями. Як ви думаєте, про які громадянські почуття йде мова? (Ці почуття не дають можливості бути байдужими до проблем країни, людей: почуття любові, почуття відповідаль- ності, почуття причетності, гордості, провини.) Далі учні виконують завдання № 4 на С. 114 підручника, що дозволить поглибити поняття «громадянські почуття».
  • 103.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 103 У ч и т е л ь. Ви вже можете дати визначення словам «громадянин», «громадянськість», перелічити громадянські якості і почуття. Але ви тіль- ки п’ятикласники. Як же на ділі ми можемо виявити свої громадянські якості й почуття? Це кульмінація етичного діалогу. Учитель дає на клас 9 аркушів паперу, складених вдвічі і скріплених так, щоб не було видно, що усередині. Учням пропонується розділитися на групи і написати зовні на цих листках, як можна в 10–12 років вияви- ти свій громадянський обов’язок. Учні пишуть, що можна здати макулатуру, не палити листя, не сміти- ти, не знищувати дерева, прибирати вулиці, на яких живемо, і т. ін. У міру того, як кожна група читає написане, учитель знімає скріпки, і на кожному листі з’являється по одній літері, з яких складається сло- во – громадянин. У ч и т е л ь. Виявляється, не обов’язково бути дорослим, щоб проя- вити свої громадянські якості і почуття. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні виконують завдання 6 і 7 на С. 115 підручника. УРОК 20. З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ДОСКОНАЛІСТЬ ЛЮДИНИ? Логіка розкриття теми: • погане в собі необхідно викорінювати, а гарне — удосконалювати; • удосконалювати свої кращі якості необхідно для того, щоб мирно спів- існувати з іншими людьми, у яких є свої погляди й інтереси; • кращі людські якості необхідно помножити на знання про те, як по- водитися в суспільстві; • етикет не дозволяє нам бути грубими, агресивними тощо, але знання правил етикету ще не робить людину пристойною; • в основі пристойності — поважне ставлення до інших людей, помно- жене на гарні манери; • людина пристойна завжди прогнозує свої вчинки, щоб вони не ви- явилися непристойними для інших людей; • завжди необхідно користуватися «золотим правилом моральності»; • сучасний етикет заснований на людяності й справедливості. Учитель пропонує розглянути малюнок на С. 117, прочитати текст і відповісти на питання завдання № 1.
  • 104.
    104 Етика. 5клас У ч и т е л ь. Який ви зміст вкладаєте в дієслово «удосконалюватися»? Кожний з вас нехай напише, що б ви хотіли у собі удосконалити, зміни- ти на краще. Це зав’язка етичного діалогу. Потім діти читають, що вони хотіли б у собі удосконалити. У ч и т е л ь. Запишіть на листочках із зошита все те погане, що б ви хотіли у собі знищити. Учитель збирає ці листочки, не читаючи. Заздале- гідь він попереджає, що те, що напишуть діти, ніхто не побачить. Зібравши листочки, учитель їх складає на металевий піднос і спалює, якщо дозво- ляють правила протипожежної безпеки (перед відкритим вікном, напри- клад). В іншому випадку їх можна порвати на дрібні шматочки і викину- ти в сміття. Цей прийом дає можливість усвідомити, що все погане мож- на знищити, викорінити. У ч и т е л ь. А як ви думаєте, навіщо нам треба себе удосконалювати? Можливо, нам і так добре? Це кульмінація діалогу. Учні доходять висновку, що ми в цьому світі не одні і постійно співіс- нуємо з різними людьми, у яких є свої погляди, інтереси... Якщо ми буде- мо удосконалювати свої кращі якості, нам легше буде формувати взаєми- ни з різними людьми, тому що ми будемо терпимі до їхніх недоліків, ми- лосердні, жалісливі і т. ін., що природно проявиться й у нашій зовнішній поведінці. Іншими словами, ми наші кращі людські почуття помножимо на знання, як поводитися в тій або іншій ситуації. Далі учні виконують завдання № 2 на С. 118–119. Виконання завдання 3 закінчується міркуванням над питанням «Чи потрібні сучасній людині правила етикету?» У ч и т е л ь. Німецький філософ Шопенгауер назвав етикет «наморд- ником, надягнутим на людину». Як ви розумієте ці слова? Чи не обмежує етикет наших свобод — хочемо, але не можемо? Учні доходять висновку, що етикет не дозволяє нам бути грубим, агре- сивним, дратівливим стосовно інших людей, але це не означає обмежен- ня свобод, тому що свобода людини насамперед виявляється у свободі ви- бору: будеш грубим — тебе не будуть поважати; будеш доброзичливим — люди до тебе будуть доброзичливо ставитися. Виконуючи завдання № 4 на С. 119, учні одержують уявлення про при- стойність. Учні доходять висновку, що знання правил етикету ще не ро- бить людину пристойною. В основі пристойності — поважне ставлення до інших людей, помножене на гарні манери.
  • 105.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 105 Виконуючи завдання 5 на С. 119–120 підручника, учні намагаються оцінити ситуації як пристойні або непристойні. Після обговорення ситуацій учні роблять висновок, що пристойна по- ведінка відповідає правилам ввічливості і прогнозує вчинки, які не будуть неприємними для оточуючих. У ч и т е л ь. Щоб не помилитися у своїх учинках, користуйтеся «зо- лотим правилом моральності». Давайте його згадаємо: «Вчиняй стосовно іншого так, як ти хотів би, щоб він вчинив стосовно тебе». Виконуючи завдання 6 на С. 122, учні придумують або згадують істо- рії, у яких допомагає «золоте правило моральності». Виконання завдання 7 на С. 122 переконує учнів у думці, що сучасний етикет заснований на моральних правилах, таких, як людяність і справед- ливість. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні читають оповідання В. Сухомлинського «Горбата» і відпо- відають на питання. Закріплення матеріалу і тематичне оцінювання здійснюється за під- ручником (уроки 21–22). Матеріали для вчителя до уроків 23–35 Уроки 23–26 присвячені формуванню комунікативних компетенцій учнів. Мовний етикет — один з найважливіших елементів людської культу- ри. У кожній мові існують певні етикетні засоби. На уроках необхідно ство- рити умови для оволодіння учнями етикетними засобами мови. Етикетне поводження має різні прояви, з якими необхідно познайомити учнів. Мовний етикет не існує сам по собі, він супроводжується етикетним поводженням, не пов’язаним з мовою: кивок голови, уклін, посмішка і т. ін. Але головне — необхідно навчити дітей тонко відчувати відтінки сво- го і чужого поводження. У спілкуванні часто використовуються словесні і несловесні засоби, тож дуже важливо навчити учнів визначати зміст цих знаків, тому що не завжди вони розуміються однозначно (наприклад, підморгування). Людину необхідно вчити говорити, щоб вона змогла жити серед лю- дей. Але при цьому необхідно пам’ятати про те, що будь-яке наше сло- во, звертання може бути забарвлено різними, іноді протилежними
  • 106.
    106 Етика. 5клас почуттями, — як доброзичливістю, так ненавистю. Якщо наші почуття добрі, ми одержуємо відповідні почуття, і спілкування відбувається. Дотримання норм мовного етикету дуже важливе для встановлення різноманітних контактів з оточуючими. А для цього необхідно навчитися бути уважними до людей . З метою формування мовної культури вчитель на уроках може вико- ристовувати всілякі мовні ситуації, тести, рольові й ситуативні ігри, гру- пову і парну роботу і постійно при цьому пам’ятати: нашою задачею є не навчити мовних етикетних формул, а переконати учнів у тому, що голо- вним способом застосування етикетних правил є ввічливість. «Ніщо не об- ходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість». (Мі- гель Сервантес де Сааведра) УРОК 23. ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ В СПІЛКУВАННІ Логіка розкриття теми: • у житті кожної людини трапляються ситуації, коли вона постає перед вибором, вимовляти або не вимовляти ввічливі слова й які; • звертання до людей без уживання ввічливих слів ображає їх і ставить у принизливе становище; • словами «спасибі», «будь ласка» та ін. ми виражаємо повагу до людей, з якими спілкуємося; • слово, недобре й глузливе, може завдати шкоди більше, ніж фізичне насильство; • одних увічливих слів недостатньо, потрібно дуже тонко вміти відчува- ти настрій іншої людини; • брутальністю можна вважати не тільки наявність грубих сов, але й від- сутність увічливих; • задоволення від спілкування можливе лише у випадку обопільного увіч- ливого ставлення одне до одного; • слово не повинне розходитися у людини зі справою; • в основі спілкування — доброзичливе, поважне ставлення до інших. Вивчення теми почнемо з невеликого тесту. У ч и т е л ь. Давайте перевіримо, чи часто ми використовуємо звер- тання «Будьте ласкаві...», «Будьте люб’язні...», «Вибачте, будь ласка...» тощо. Запишіть, будь ласка в зошит: 1. Скільки разів на день, кому і для чого ви сказали «спасибі»? 2. Скільки разів і для чого ви сказали «будь ласка»?
  • 107.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 107 У ч и т е л ь. Дуже добре, якщо в кожного за день таких випадків і си- туацій було кілька, але деякі не можуть їх згадати. Як ви думаєте, чому? Це зав’язка етичного діалогу. Діти міркують і доходять висновку про те, що, напевно, такі випадки траплялися, але ми їх не використовували для того, щоб вимовляти сло- ва «спасибі», «будь ласка». У ч и т е л ь. А чи настільки вже важливі ці слова? Можливо, без них швидше щось вирішується і не треба витрачати на них час? Ось послухай- те, будь ласка, діалог між п’ятикласниками. — Дай олівець. — На. — Не той, дай червоний. — На. — Тепер дай коричневий. Що, не бачиш, червоний мені вже не по- трібний. — ... У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому дитина не отримала відповіді? Діти доходять висновку, що подібне звертання ображає і ставить лю- дину в принизливе становище. У ч и т е л ь. Спробуємо розіграти дану сценку. Що б ви у ній зміни- ли? Які б ви слова використовували? Бажаючі розігрують ситуації. У ч и т е л ь. Так вам подобається більше? А чому? Учні говорять про те, що, вживаючи слова «спасибі», «будь ласка», ми у такий спосіб виражаємо повагу до інших людей. У ч и т е л ь. А невже одне якесь слово так багато значить у нашому житті? Давайте послухаємо оповідання Миколи Колцуняка «Насмішливе слово» . НАСМІШЛИВЕ СЛОВО (Байка з народних вуст) Давно се діялось. Побачив один чоловік у лісі огрядного оленя, довго любувався він красою оленя, аж той в кінці запримітив чоловіка і зрадів, бо вже здавна мріяв розпитати в когось про свою вроду. Олень наблизився до чоловіка, став перед ним і питає: — Чи гарний я? — Якби не куций! — сказав чоловік.
  • 108.
    108 Етика. 5клас Олень затремтів з досади і каже: — Зроби мені сокирою рану поміж рогами,— і пригнув голову до чо- ловіка. Сей вагався, та, врешті, цюкнув сокирою рогатого, й одразу бриз- нула кров косицею аж до половини високих дерев. — Дякую тобі за послугу,— сказавши поранений,— за рік прийди на те саме місце, щось цікавого покажу тобі і скажу. Сказав він і погнався в гущаки, залишаючи за собою кривавий слід. Через рік чекає чоловік на оленя, але вже з рушницею в руці, бо боявся помсти оленя. Невдовзі надбіг олень, поклонився чоловікові й каже: — Подивися, чи рана від твоєї сокири загоїлась.— Сказав і нахилив го- лову перед чоловіком. Тремтячи, оглянув чоловік поранене місце і каже: — Загоїлась, і лиш маленький шрам по собі залишила. — Бачиш,— промовив, зітхаючи, олень,— рана від сокири за рік за- гоїлась, але рана, що мені в серці зробило твоє насмішливе слово, не за- гоїться ніколи. У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чому рана від глузливого слова ніколи не загоїться? Учні доходять висновку про те, що слова можуть ранити болючіше від сокири, тому що людина подібні моменти дуже сильно переживає, вони викликають у неї неприємні відчуття, а тому вона їх довго пам’ятає. Сло- во має магічну силу. Разом зі словом ми передаємо людині добро і зло, на нього спрямоване. У ч и т е л ь. А чи достатньо знати ввічливі слова й у потрібний момент їх уживати? Для того, щоб відповісти на це питання, розглянемо малюнок на С. 128, а потім відповімо на питання. Чому ж у даній ситуації непра- вильно витлумачене слово допомогло уникнути конфлікту? Учні доходять висновку, що хлопчик вчасно розрядив обстановку, яка загострилася. І розрядив він її жартом. Виходить, одних слів недостатньо. Потрібно вміти дуже тонко відчувати настрій інших людей. А для цього необхідні знання. Читаючи статтю «Що таке культура спілкування і мовний етикет» на С. 129–130 підручника, виконуючи завдання 2 на С. 129, учні засвоюють такі поняття, як «норми спілкування», «комунікативні ситуації», «спілку- вання», «мовний етикет». Для того, щоб потренуватися у формулах мовного етикету, учні вико- нують завдання № 3 на С. 130. У ч и т е л ь. Мудреці, що мають життєвий досвід, радять: «Проковт- ни зле слово!». Як ви розумієте пораду мудреців?
  • 109.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 109 Діти доходять висновку про те, що злих слів у спілкуванні з іншими людьми необхідно уникати . У ч и т е л ь. Але дівчинка, діалог якої з бабусею я вам зараз прочи- таю, не вживає злих слів. — Ба! Обідати! І скоріше! Хліба! Ба! Неси компот! Ложку дай! Усе! Мене немає! У ч и т е л ь. Як ви думаєте, чи можна це назвати діалогом? (Ні) Як почуває себе бабуся в цей момент? (Вона відчуває образу, адже вона намагалася догодити онучці і заслуговує на поважне ставлення до себе.) У ч и т е л ь. Але ж дівчинка не вимовляла брутальних слів? Учні говорять про те, що брутальність виявляється вже в тих мовних формулах, які застосувала дівчинка. Брутальністю може бути не тільки на- явність брутальних слів, але й відсутність увічливих. У ч и т е л ь. Давайте виправимо ситуацію. Учні розігрують сценку. У ч и т е л ь. Сподіваюся, ніхто з вас не поводиться зі старшими так, як ця дівчинка. Але, якби дівчинка побачила, як це можна зробити, вона обов’язково б виправилася. У ч и т е л ь. Скажіть, будь ласка, коли спілкування приносить задо- волення: тоді, коли ви вживаєте в спілкуванні ввічливі слова чи коли до вас звертаються, використовуючи в мові ввічливі слова? Це кульмінація етичного діалогу. Учні міркують, наводять приклади з власного життя, доходять до дум- ки про те, що задоволення від спілкування можливе лише у випадку обо- пільного поважного ставлення одне до одного. У ч и т е л ь.Щобспілкуваннябулообопільноприємним,необхідновра- ховувати рекомендації для мовця і для слухача (завдання 3–4 на С. 131). Учитель пропонує прочитати вірш «Балакуни» (завдання № 6 на С. 132) і «Вовки» (завдання 7 на С. 132) і відповісти на запитання: — Чому не поважають пустобрехів і брехунів? Учні доходять висновку про те, що в людини слово не повинне роз- ходитися зі справою. Урок закінчується тим, що учні, працюючи в групах, складають пра- вила ввічливого спілкування так, щоб три з них формулювалися запереч- ними реченнями, три — стверджувальними (С. 133). Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні складають казку про те, як брехлива сорока стала найправ- дивішим птахом у лісі (С. 133).
  • 110.
    110 Етика. 5клас УРОК 24. У ЧОМУ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ УМІННЯ КОРИСТУВАТИСЯ МОВНИМ ЕТИКЕТОМ? Логіка розкриття теми: • необхідно уміти використовувати в мові мовні формули, у яких міс- титься відмова; • у той же час увічливі слова ми іноді вимовляємо в недоречних для цьо- го ситуаціях, і тоді вони звучать образливо або безглуздо; • необхідно завжди враховувати адресата мови, ситуацію спілкування і темп, які можуть бути доречними або недоречними в розмові; • мова й мовлення повинні бути зрозумілі, тільки тоді співрозмовники можуть зрозуміти одне одного; • мовні формули, які ми вибираємо, повинні відповідати ситуації спіл- кування; вибираючи їх, необхідно враховувати особу співрозмовника; теми повинні бути зрозумілі і приємні співрозмовникові; • щастя — це коли тебе розуміють. На початку вивчення теми вчитель пропонує учням розглянути малю- нок, відповісти на питання на С. 134–135 підручника. У ч и т е л ь. Чи потрібно вміти говорити «ні»? (Так, тому що трапля- ються ситуації, коли краще сказати «ні», ніж «так».) Це зав’язка етичного діалогу. У ч и т е л ь. А в якій формі може звучати відмова? Запропонуйте ці форми. Учні пропонують різні варіанти відмови. У ч и т е л ь. Ми знаємо ввічливі словесні форми, але виникають си- туації, коли... Учитель читає. Побачив Миколка Сашка, підійшов до нього і каже: — Чи не будете Ви настільки люб’язні, вельмишановний пане, відпо- вісти мені, що нам задали з найбільшої з наук математики? Мені незручно про це Вас запитувати, я дуже засмучений, боюся, що я Вас образив своїм проханням, але я, ще раз прошу вибачення, забув записати домашнє за- вдання. Я не хотів Вас скривдити. Очманілий Сашко витріщив очі і нічого не міг відповісти Миколці. У ч и т е л ь. Чому ця ситуація виглядає безглуздою? Учні доходять висновку про те, що ввічливі слова можна вимовити в ситуації, яка для них недоречна, а тому для людей це буде звучати як об- раза або безглуздість. Тому завжди потрібно враховувати адресата мови, ситуацію, у якій відбувається спілкування, і теми, на які можна говорити з тією або іншою людиною.
  • 111.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 111 Про це — стаття на С. 135 «Коли “чарівні слова” здобувають силу». Виконуючи завдання 2 на С. 135, учні вправляються у виборі ввічливих словесних формул. У ч и т е л ь. Кожен народ уживає свої словесні формули. Докладні- ше ми про це дізнаємося, коли прочитаємо на С. 136 статтю «Як вибра- ти доречне слово». Виконання завдання № 3 на С. 136–137 дозволить учням повправля- тися в складанні діалогів з використанням етикетних прикметників. Далі можна виконати завдання 4, 5, 6, 7 на С. 137–138, що також до- зволять учням потренуватися у виборі мовних етикетних формул. У ч и т е л ь. Наша мова — універсальний засіб передачі інформації. Для того, щоб інформація була прийнята і перероблена співрозмовником, мова й мовлення повинні бути зрозумілі. Якщо вони не зрозумілі, тоді не- можливе спілкування між людьми — вони перестають розуміти одне одного. А можливо, праві ті, хто вважає, що щастя — це коли тебе розуміють? Це кульмінація етичного діалогу. Згадаємо міні-фільм із сатиричного кіножурналу «Єралаш» ...У кадрі звичайний ліфт. Ліфт піднімається угору. У кабіні — літній мешканець будинку і юний громадянин. Старший ставить молодшому запитання: — Як справи? Питання поставлене. Воно зрозуміле. Отже, між супутниками може виникнути спілкування, у процесі якого буде отримана інформація... Ось «інформація» уже починає надходити. Питання: «Як справи?» — викликало цілий потік «інформації». — У, справи моща. Ща один фітіль таке зморозив. Підкочується до шке- та. Дай, говорить, велік поганяти! Сів і почухрав. Аж тут училка. А він ну випендрюватися. Рукавицю роззявив. Та як дерябнеться. Сам з фінгалом. Училка ледве не з котушок, а велік гикнувся. Во ржачка! Кльово, так? — А що, там кінь був? Це питання старшого свідчить, що обсяг отриманої ним інформації поки що дорівнює нулю... — Який кінь? Це питання юного співрозмовника свідчить, що вони зараз говорять «різними мовами»... Але у старшого потреба розібратися, зрозуміти і переробити «потік ін- формації» наростає. — Давай усе спочатку,— пропонує він. — Ну давайте. І чого ви не зрозуміли?! Виходить один фітіль...
  • 112.
    112 Етика. 5клас — Без свічки? — Без. — А що ж це за фітіль? — Ну, хлопець один, довгий, підкотив до шкета... — Він на чому підкотив, на велосипеді? — Та ні, велосипед у шкета був. — У якого шкета? — Ну, шибздик один. Ви його знаєте, ходить тут, ось з таким шнобе- лем. — З ким, з ким? — Так не з ким, а з чим. Ніс у нього у вигляді шнобеля. Ну от, каже, дай велік поганяти. Сів і почухав. — У нього що, чесалося що-небудь? — Та ні, попиляв він. — Ну й як, розпиляв? — Що розпиляв? — Ну, велік? — Чим? — Ну, цим самим, шнобелем. — Та ні, шнобель у шкета був. А у фітіля фінгал, йому бзік у голову вда- рив, він і став кочевряжитися. Рукавицю роззявив, от і дерябнувся. — А чому рукавиця, він що, узимку дерябнувся? — Так не було там ніякої зими, там училка була. — Учителька, ти хочеш сказати? — Ну так, з фінгалом, тобто з веліком, ні, з котушками. Але ж велік гикнувся. — Як гикнувся? — А так — накрився. На дрібні шматочки. Тепер зрозуміло? — Зрозуміло! — сказав старший. — Чому співрозмовники одне одного не зрозуміли? Міркуючи над цим питанням, учні доходять висновку про те, що ро- зуміння неможливе без урахування ситуації спілкування, особи співроз- мовника, теми спілкування. А тому мовні формули, які ми вибираємо, по- винні цьому відповідати. Вдома учні читають оповідання М. Фролової «Восьме березня» (С. 139).
  • 113.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 113 УРОК 25. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ, ДОЛАЮЧИ ВІДСТАНІ Логіка розкриття теми: • можна спілкуватися, долаючи відстані, але при цьому пам’ятати про правила телефонного етикету; • в основі телефонного етикету — ввічливе й доброзичливе ставлення до інших людей; • з різними людьми ми спілкуємося по-різному, але в будь-якому випад- ку ми демонструємо їм наше добре ставлення; • заборони тому й існують, що вони нас утримують від образливого або недоречного ставлення до інших людей; • іноді телефонний дзвоник недоречний: необхідно бути особисто при- сутнім; • виникають ситуації, коли краще спілкуватися за допомогою листу- вання; • в основі телефонного дзвоника і листування — поважне і добре став- лення до інших людей. Розгляд теми починається з обговорення ситуацій, зображених на малюнку на С. 141 підручника. Відповідаючи на питання завдання 1 на С. 141, учні доходять висновку про те, що співрозмовникові цікаві всі теми, отже, не потрібно занадто довго займати телефон. Телефонна розмова по- винна бути короткою. У ч и т е л ь. Скажіть, чи однаково ви будете розмовляти зі знайомими і незнайомими людьми? Учні говорять, що з незнайомими людьми ми говоримо більш стри- мано. Розробіть рекомендації для тих, хто спілкується по телефону. Учні скла- дають рекомендації, потім проводять самокорекцію, користуючись пора- дами телефонним співрозмовникам, розміщеними на С. 142. У ч и т е л ь. Чи відомо вам, що телефон («теле» — далеко, «фон» — звук) з’явився наприкінці ХІХ століття? Ми вже давно звикли до нього, проте чи освоїли його, давайте перевіримо. Це зав’язка етичного діалогу. Питання 1. Коли телефонувати вважається непристойним? 2. Чи є часові межі для телефонного дзвоника? 3. Чи завжди потрібні ввічливі слова в телефонній розмові? 4. Коли не можна обійтися без дзвоника по телефону? 5. Чи можна турбувати сусідів, що мають телефон?
  • 114.
    114 Етика. 5клас Пам’ятка Перш ніж набрати номер, подумайте: 1. Чи буде ваш дзвоник приємний? 2. Чи не стурбуємо ми того, кому телефонуємо? 3. Чи заслуговує справа, стосовно якої ми телефонуємо, на те, щоб зара- ди неї турбувати? Виконання завдань 2, 3, 4, 5, 6 на С. 142–143 допоможе учням повправ- лятися в дотриманні телефонного етикету. У ч и т е л ь. Якщо у людини трапилося нещастя, то висловлювати співчуття по телефону не зовсім доречно. Необхідно особистою присут- ністю продемонструвати своє співчуття. Але скажіть, будь ласка, чи завжди ви раді телефонному дзвоникові? Чи можете ви, скажімо, примиритися по телефону? Це кульмінація етичного діалогу. Учні доходять висновку, що важливі не факт телефонного дзвоника або його відсутність, а наше ставлення до людини. У ч и т е л ь. Чи хотіли б ви від близьких людей одержати поздоров- лення по телефону? (Ні) У ч и т е л ь. Якщо відстань велика, ми можемо писати листа. А чи вмієте ви їх писати? Виконання завдань 7, 8, 9, 10, 11 на С. 144–145 допомагає учням вправ- лятися в етикетних правилах. Наприкінці уроку учням пропонується ви- робити правила, якими користується культурна людина. Вони можуть бути такими: 1. Відповісти на отриманого листа ви повинні не пізніше, ніж через 5–7 днів після його одержання. 2. Не пишіть на брудному папері. 3. Лист починається зі звертання: «Здраствуй», «Добрий день...», «Доро- гий...» і т. ін. 4. Близькій людині можна писати, застосовуючи ті вирази, які ви звик- ли вживати під час спілкування з нею. Людині малознайомій пишіть стримано. 5. Закінчуйте листа побажанням здоров’я, успіхів або виразами «Щас- ливо», «На все добре». 6. Якщо ви випадково забули написати про щось, можете це додати піс- ля підпису, поставивши латинські букви P. S., що означає «після на- писаного». 7. Ніколи не вживайте шаблонних виразів типу «Лети з привітом — по- вернися з відповіддю», «Чекаю відповіді, як соловей літа».
  • 115.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 115 У ч и т е л ь. А що найголовніше можна виділити в телефонній роз- мові і при написанні листа? Учні доходять висновку, що найголовніше — це повага й поважне став- лення до людини, з якою спілкуєшся по телефону або за допомогою лис- тування. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні дізнаються, як оформити листа, присланого по мережі Ін- тернет (С. 146). УРОК 26. ЩО МОЖНА ПРОЧИТАТИ В ПОГЛЯДІ? Логіка розкриття теми: • очі — це дзеркало душі; • необхідно враховувати особливості немовних засобів спілкування різ- них народів, щоб не помилитися в тому, як людина до тебе ставиться; • необхідно знати і розуміти різні відтінки людського погляду; • крім мови слів і мови поглядів, існує мова жестів; • жести бувають пристойні і непристойні; • іноді можна обійтися без слів і жестів за допомогою доброзичливої по- смішки; • посмішку потрібно відрізняти від усмішки; • міміка, жести, так само, як і очі, що є дзеркалом нашої душі, — це лише зовнішній прояв нашої внутрішньої сутності, нашого істинного став- лення до співрозмовника. У ч и т е л ь. Дуже часто говорять, що очі — це дзеркало душі. Як ви розумієте цей вислів? Учні говорять про те, що тільки очі можуть свідчити про щирість лю- дини, незалежно від того, що й як вона говорить. Учитель пропонує учням розглянути малюнки на С. 147–148 і відпо- вісти на питання завдання 1 на С. 148. Учні доходять думки, що іноді слова свідчать про одне, а вираз очей говорить про інше. У ч и т е л ь. Чи бували ви в таких ситуаціях? Це зав’язка етичного діалогу У ч и т е л ь. А що ми хочемо побачити в очах співрозмовника? (По- бачити, як він дійсно до нас ставиться.) Але не в усіх країнах погляди тлумачаться однаково. Про це ви дізна- єтеся, виконавши завдання № 2 на С. 148–149. Виконуючи завдання 3 на С. 149 підручника, ми потренуємося з вами зображувати різні погляди. А навіщо це нам потрібно? (Щоб не помилити- ся щодо того, як до нас ставляться інші люди.)
  • 116.
    116 Етика. 5клас Виконання вправ 4, 5, 6 на С. 149 допоможе учням засвоїти різні ню- анси людського погляду. Учні роблять висновок про те, що погляд є свідченням справжнього ставлення до людини. У ч и т е л ь. Крім мови слів і мови поглядів, існує також мова жестів. Вивчивши статтю «Коли жести бувають красномовніше від слів» на С. 149–150, учні знайомляться з культурою жесту. Учні виконують завдання 7, 8 на С. 151. У ч и т е л ь. А чи можна обійтися без слів і жестів? Це кульмінація етичного діалогу. Учні доходять висновку, що доброзичлива посмішка замінює слова і жести. Вона свідчить про добре ставлення людини до тебе. У ч и т е л ь. А чим відрізняється посмішка від усмішки? (Усмішка бу- ває іронічна, глузлива; а посмішка — доброзичлива.) У ч и т е л ь. Чому ми, спеціально не навчаючись міміки і жестику- лювання, завжди безпомилково ними виражаємо наше ставлення до ін- ших? Учні доходять висновку, що міміка і жести, як і очі, — це усього лише зовнішній прояв нашого внутрішнього (істинного) ставлення до людей. Вдома учні читають уривок з повісті Всеволода Нестайка «Тореодори з Васюківки» на С. 151–152 підручника. УРОКИ 27–28. ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ ОДЯГНЕНИМ ДОРЕЧНО? Логіка розкриття теми: • одяг — не головний, але дуже важливий елемент людської індивіду- альності; • одяг підкреслює особливості характеру кожної людини; • добре, коли одяг підкреслює і національну приналежність людини; • модно одягнена та людина, що має свій стиль; • стиль повинен відповідати зовнішності, характерові, смакам людини; • мода й етикет взаємозалежні; • головною етикетною нормою моди є відчуття міри в усьому; • колір одягу теж підкреслює нашу індивідуальність і настрій; • наш одяг не повинен ображати почуття інших людей. За наш одяг ін- шим не повинно бути соромно. Розглянемо малюнок на С. 153. У ч и т е л ь. Як ви розумієте вираз «Зустрічають за одягом, а прово- джають за розумом»?
  • 117.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 117 Міркуючи, діти доходять висновку, що одяг — це не головний, але дуже важливий елемент індивідуальності людини. Читаючи статтю «Чому одяг є проявом індивідуальності» на С. 154, учні переконуються в тому, що одяг підкреслює особливості характеру. Виконуючи завдання 2, 3, 4, 5 на С. 154–155, учні вчаться підкреслю- вати за допомогою одягу свою індивідуальність, не забуваючи при цьому й про свою національну приналежність. У ч и т е л ь. А як ви розумієте вираз «вам пасує»? Учні доходять висновку про те, що одяг та його стиль повинні підкрес- лювати краще, що є в людині. Другий урок з цієї теми можна почати з демонстрації ділового одягу, що приготували діти, але при цьому вони повинні підкреслити свою ін- дивідуальність. Прочитавши статтю «Що таке мода і стиль» на С. 155–156, учні пере- конуються в тому, що модно одягненою слід вважати ту людину, яка має свій стиль. А стиль повинен відповідати зовнішності, характерові, сма- кам людини. У ч и т е л ь. А як, на ваш погляд, співвідносяться мода й етикет? Це кульмінація етичного діалогу. Учні доходять висновку, що головною нормою є дотримання в усьо- му міри. Щодо одягу ця міра виявляється в доречності, зручності, сполу- чуваності елементів одягу. Діти виконують завдання № 7 на С. 157. Виконавши завдання 8 на С. 157–158, учні дізнаються про символіку квітів українців. У ч и т е л ь. Так, дійсно, наш настрій нерідко асоціюється з квітами. А як ви думаєте, чи можна своїм одягом образити почуття оточуючих? На- ведіть приклади. Учні доходять висновку, що одяг людини не повинен викликати в оточу- ючих почуття незручності, сорому. Адже буває так, що на одяг якої-небудь людини соромно дивитися, оскільки це зачіпає наші моральні почуття. Це розв’язка етичного діалогу. Вдома учні читають казку Ганса Христіана Андерсена «Нове вбран- ня короля». УРОК 29. ЯК СЛІД ПОВОДИТИСЯ В ДНІ СМУТКУ І СУМУ Урок не проводиться, якщо в когось з дітей напередодні або недавно вмер хтось із близьких. Урок проводиться спокійно. Краще, коли на цьо- му уроці застосовуватимуться бесіда і читання текстів.
  • 118.
    118 Етика. 5клас Логіка розкриття теми: • людині, яку спіткали недуга або горе, необхідно допомогти; • допомога виявляється в розраді, співпереживанні; • головне — не залишитися байдужим до чужого горя; • не завжди хворого можна відвідувати, інколи краще використовувати телефон або передати через близьких побажання скоріше видужати; • з людьми, що мають обмежені фізичні можливості або яких спіткало горе, потрібно поводитися тактовно; • такт як відчуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явища життя; • в основі жалобного етикету — уважне, чуйне ставлення до людей, яких спіткало горе; • вихована людина повинна виразити співчуття і прийти на допомогу, якщо її приймають близькі. Учитель пропонує розглянути малюнок на С. 162 і відповісти на пи- тання завдання 1. Далі учні, читаючи статтю «Що потрібно пам’ятати, відвідуючи хво- рого», доходять висновку про те, що людині необхідно допомогти, коли в неї трапилися горе або недуга. Допомога виявляється в різних формах: розраді, співпереживанні. Тут діє моральна норма: не залишитися байду- жим до чужого горя. У ч и т е ль. У яких випадках не можна відвідувати хворого? (Якщо у нього висока температура, інфекційне захворювання, якщо є протипока- зання лікаря або хворому неприємно вас бачити.) Тут може допомогти телефон. Виконуючи завдання 2, 3 на С. 164, учні можуть повправлятися, як поводитися в ситуаціях, коли потрібно продемонструвати хворому свою участь у його долі. Щоб учні відчули, як почувають себе люди з обмеженими фізичними можливостями, слід запропонувати їм виконати завдання 4 на С. 164. У ч и т е л ь. А як ми називаємо людину, яка делікатно, чемно, дотри- муючись відчуття міри, ставиться до інших людей? (Тактовна) У ч и т е л ь. Слова «тактовний» і «такт» — спільнокореневі. Такт — це відчуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ життя. Прожалобнийетикетдітидізнаються,читаючистаттю«Якіосновніпра- вила жалобного етикету» на С. 165 і виконуючи завдання № 5 на С. 166. У ч и т е л ь. Що покладено в основу жалобного етикету? Учні відповідають, що в основі жалобного етикету — уважне, чуйне ставлення до людей, яких спіткало горе.
  • 119.
    Розділ ІІІ. Методичнірекомендації до уроків етики 119 Вихована людина повинна виразити співчуття, запропонувати свою допомогу. У ч и т е л ь. Як можна висловити співчуття людям, яких спіткало горі? (Потиском руки; близькі люди обіймають, цілують одне одного.) На С. 167 поміщені мовні формули, якими можна висловити співчут- тя людям, яких спіткало горе. Вдома учні читають оповідання Я. Стельмаха «Нахаба». УРОКИ 30–31. ЩО ТАКЕ ЕТИКЕТ ОСОБЛИВИХ ВИПАДКІВ? На цих уроках розглядаються різні випадки, що вимагають дотриман- ня визначених норм етикету, тому можна абсолютно у тій же послідовнос- ті використовувати матеріал підручника. Бажано розіграти якнайбільше ситуацій, у яких діти спробували б виявити етикетні норми. 1. Поводження під час торжеств Пам’ятка • Одяг підбирай відповідно до свята. • Будь пунктуальним. • Залиш свій поганий настрій вдома. • Спробуй перейнятися загальним настроєм свята. • Не заважай іншим. • З повагою і подякою стався до організаторів свята. Учитель може запропонувати виготовити запрошення на свято. Під час складання запрошення пам’ятай: • про звертання до того, кого запрошуєш; • про назву свята; • про місце, час, дату проведення свята; • про надання додаткових відомостей, що допоможуть запрошеному краще приготуватися до свята; • вислови особисті сподівання і бажання бачити того, кого запрошуєш; • підпишися під запрошенням. 2. Запрошення до танцю Пам’ятка • До незнайомої дівчини звертаються «Дозволь(те) тебе (Вас) запроси- ти»; до знайомого — «Давай потанцюємо». • Дівчинка повинна подякувати або чемно відмовитися. • Хлопчик після відмови повинен відійти і під час цього танцю іншу ді- вчинку не запрошувати.
  • 120.
    120 Етика. 5клас • Після танцю хлопчик має подякувати дівчинці і проводити її на те міс- це, звідки він її запросив. • Після танцю подякувати одне одному посмішкою і нахилом голови. Після ознайомлення з правилами учитель вмикає музику, і діти про- бують застосувати ці правила в дії. 3. У бібліотеці Пам’ятка • Поводися стримано, не галасуй, не розмовляй. • Не шаруди книгами і журналами. • Не вживай їжі. • Не виривай аркуші з книг. • Не підкреслюй у книгах речення, слова; не наслинюй пальця, пере- гортаючи сторінки. • Не роби в книгах позначок на полях. • Не винось книги з читального залу додому або за межі читального залу. • Не перемальовуй через копіювальний папір малюнки і креслення. • Узявши рідкісну книгу на абонементі, не тримай її занадто довго. • Не забувай, що навколо такі ж читачі, як і ти. 4. У магазині Діти самостійно складають пам’ятку, користуючись матеріалами під- ручника на С. 174–175, і розігрують ситуації «У магазині». 5. Свято в школі і вдома Поради щодо проведення свята учні читають на С. 175–176 підруч- ника. 6. Як дарувати і приймати подарунки Матеріали підручника на С. 176–177. Виконуючи завдання № 7 на С. 178, учні переконуються в тому, що лише гарні і добрі люди гідні дружби і любові. У подарунку головне не його ціна, а те тепло й турбота, яку ви пере- даєте людині. Вдома учні читають казку І. Калинця «Про дівчинку і квіти». Уроки 32–35 допомагають закріпити знання, отримані в процесі вивчен- ня теми, і провести тематичне оцінювання.
  • 121.
    Розділ ІV АВТОРСЬКІ УРОКИЕТИКИ 4.1. ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ Варіант 1 Нехай добрим буде розум у вас, а серце розумним. С. Маршак Учитель показує четверокласникам стилізовану фігурку людини, ви- різану з паперу: — Як ви думаєте, діти, чи вихована це людина? Фігурка прикріплюється до дошки, від неї учитель креслить розбіжні промені і пропонує: — Давайте зробимо його гарним. Нехай кожний при- пише йому яка-небудь рису вихованої людини. Різноманітні достоїнства, обрані дітьми, учитель поєднує в групи за ознаками: уміння поводитися серед людей, ставлення до оточуючих; про- яв гігієнічних навичок, побутової культури. У результаті діти роблять висновок, що вихована людина — це той, хто вміє поводитися серед людей, хто чистий і охайний, у кого в усьому під- тримуються порядок і акуратність. Учитель підсумовує, що вихованість – така якість особистості, у якій органічно поєдналися етичні норми пово- дження і спілкування, культура зовнішності і побутова культура. Учитель підкреслює, що в основі вихованості як якості особистості за- кладений прояв поваги і доброго ставлення до людей. — Чому це важливо, щоб у взаєминах з людьми виявлялася повага до них і доброта? Звідповідейдітейучительробитьвисновок:оскількилюдинаживесеред людей, то вона повинна враховувати, як її вчинки позначаться на інших. Допомогти цьому може знання науки, з основами якої ми будемо з вами знайомитися на заняттях з етичної граматики. Етика (від грець. — вдача, звичай) — це наука, що вивчає закони (за- кономірності моралі, їхню дію в суспільстві.) Мораль (від лат. — моральний) — прояв морального ставлення лю- дини до навколишнього світу: батьківщини, людей, колективу, праці, природи, до самої себе.
  • 122.
    122 Етика. 5клас Як ви вважаєте, у повсякденному житті, у різних, часом дуже супе- речливих ситуаціях, чи легко знайти рішення, вихід, керуючись принци- пами моралі? А чому не легко? (Треба думати насамперед про інших.) – Виявляється, думаючи над своїми словами і вчинками, ми намагає- мося зрозуміти, як їх сприймуть інші. Напевне, тому С. Маршак, звертаю- чись до вас, діти, говорив: «Нехай добрим буде розум у вас, а серце розум- ним буде». Намагайтеся завжди пам’ятати ці слова письменника. — Спробуйте з позицій цього заклику знайти правильне рішення у та- ких ситуаціях: 1. В Олі за стіною жила літня сусідка. Вона часто скаржилася, що Оля грає на піаніно саме тоді, коли їй необхідно відпочити. — От противна, — говорила Оля, — щораз лягає спати о другій годи- ні дня. А для мене це найбільш зручний час. Чи має рацію Оля? 2. Дівчатка зібралися в театр і довго обговорювали, яке плаття кожна з них одягне. Тамара не обговорювала своє вбрання, а, замислившись, сказала: «Я не піду до театру». — Чому Тамара вирішила не йти в театр? (У неї не було красивої сукні.) — Що треба зробити дівчаткам, щоб Тамара пішла до театру? — Яких же висновків ми повинні дійти в результаті нашого заняття? Діти й учитель формулюють основні висновки, поняття етики і мо- ралі. Варіант 2 Заняття починається з відтворення в пам’яті учнів тих знань, що були отримані раніше. Повторення будується в ігровій формі. Учитель прикріплює до дошки дві стилізовані фігурки: чоловічу й жіночу. — Будемо вважати, діти, що обидві ці фігурки — виховані люди. Яки- ми ви їх собі уявляєте, згадуючи наші заняття? (Відповіді дітей можна оформити у вигляді конкурсу.) Підсумовуючи результати висловлень, важливо виділити такі групи ознак: уміння поводитися серед людей, ставлення до оточуючих. — Які якості цих людей ви б хотіли виділити як найбільш важливі для вихованої людини? (Діти записують ці якості у своїх зошитах або на лис- точках, а потім на прохання вчителя підкреслюють 5 найбільш важливих, на їх погляд.) Запитуючи в учнів, які якості вони підкреслили, учитель у процесі їх- ніх відповідей записує на дошці найбільш важливі моральні якості осо-
  • 123.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 123 бистості: доброта, працьовитість, справедливість, чесність, увічливість, чуйність тощо. — Записані поняття, діти, визначають моральні якості людини. Як ви думаєте, чому вони називаються моральними? Тому що в них міс- титься те ставлення до оточуючих, яке повинне характеризувати люди- ну й визначати її поведінку. А як справедливо говорив німецький поет і мислитель Ґете: «Поведінка — це дзеркало, у якому кожний показує свій лик». Спробуйте з цього погляду пояснити, як ви розумієте такі моральні якості, як доброта, чуйність, делікатність. (Свої відповіді дітям пропонується записати.) Коли діти впораються із завданням, вихователь, класний керівник дає їм пояснення понять і просить порівняти, наскільки воно збігається з їх визначеннями. Доброта — це чуйність і делікатність стосовно іншого. Чуйність — уміння відгукнутися на переживання іншої людини, по- думки поставити себе на її місце. Тактовність — уміння побачити і зрозуміти стан іншої людини. Делікатність—уміннянепомітитичужогопромаху,незручності,помил- ки, фізичних недоліків, ненав’язливо допомогти в скрутному становищі. — Спробуйте запам’ятати значення цих визначень, щоб усвідомлено, з розумінням користуватися ними. — А які поняття будуть протилежними названим за значенням? (Злість, черствість, байдужість, безтактність) — Як можна назвати поведінку людини, що відповідає якостям, вира- женим у даних поняттях? (Аморальною) — Отже, в основі поведінки вихованої людини лежить прояв мораль- них якостей і відповідне їм моральне ставлення до оточуючих. Тому і ви- хованість у характеристиці людини є важливою моральною якістю. — Згадайте, яка головна ознака вихованості. (Прояв поваги і доброзич- ливого ставлення до людей) — От наші заняття і будуть допомагати нам ставати вихованими людь- ми, допомагати ростити в собі людину. Один з чудових російських поетів Василь Андрійович Жуковський якось образно висловився: «При думці великій, що я людина, завжди підношуся душею». Ці слова, діти, свідчать про усвідомлення великої відповідальності звання — «людина». «Людина — це звучить гордо», — вигукнув один з героїв творів О. М. Горького. А поет Едуардас Межелайтис стверджував: «Стати люди- ною — велика робота». Давайте ж і ми будемо багато працювати над со- бою, щоб гордо нести це звання — людина!
  • 124.
    124 Етика. 5клас Нехай кожний спробує уявити, яким у результаті такої роботи він ста- не в майбутньому. Спробуємо пофантазувати. Допоможе тут творча роз- повідь, під час якої ви й розкажете нам про свої уявлення. Творча розповідь У майбутньому я, звичайно, буду гарною людиною. Гарною, це зна- чить... Я буду працювати... На роботі я намагатимуся, щоб людям зі мною було... Адже для цього важливо пам’ятати про те, що... У мене буде родина. У родині мені б хотілося, щоб стосунки між усіма... Я прагнутиму зрозуміти кожного — і дорослого, і маленького, а у своїй по- ведінці з ними... Особливу турботу я буду виявляти про..., тому що... У мене, звичайно, будуть друзі, з якими я... Намагатимуся бути корисною людиною, свої обов’язки виконувати- му... А головне, до чого я буду прагнути в майбутньому, це — ... Після виконаної роботи вчитель робить паузу, пропонуючи дітям за- глибитися у зміст своєї розповіді, замислитися. Матеріал же цієї розпові- ді послужить педагогові для аналізу й вивчення дітей. Письменник пише: «Життя як подих — вдих, видих і знову вдих... Життя як дорога — підйом, спуск і знову підйом... Життя як море — штиль, шторм і знову штиль...» — Якими ж якостями в першу чергу треба володіти людині, щоб «гра- фік» її долі був максимально наближений до стрімко висхідної прямої? Про це в мене одного разу велася розмова з дітьми. М и х а й л о (гарячкує і жестикулює). — Сміливість! Тільки сміливість... Сміливість міста бере. Я що хочу сказати: якщо все обмірковувати, та зважувати, та перевіряти і так далі, швидко станеш старим... А коли чогось досягнеш? Коли жити будеш, а не існувати? К е ш а (глузливий, швидкий). — Мені, як усім, теж подобаються сміливі люди. Навіть дуже! Але хіба однією сміливістю можна усього досягти? Техніка затирає з усіх боків... Наука — сила. Батько в мене лікар, а математикою займається. А що? Так зі штучним серцем працювати? Воно ж машина!... Я думаю, настає час розуму. О с т а п (говорить повільно). — А негідники що, не бувають розумниками? Ще як бувають... Згадай- те історію... уважно згадайте... Скільки розумних негідників там наслідили. Жах! А життя повинне робитися кращим... Так? Виходить, усі надії поклада- ти тільки на розум — ризикована справа. Тим більше, що мозок можна на кі-
  • 125.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 125 4.2. ВВІЧЛИВІСТЬ ЯК ОСНОВА ВИХОВАННЯ Ми почали з вами велику розмову про вихованість. — Чому треба прагнути бути вихованою людиною? (Щоб людям легко і приємно було з тобою.) — Що лежить в основі вихованості як якості особистості? (Повага і до- брозичливість до людей) — А як ви вважаєте, що в першу чергу відрізняє виховану людину? (Ввічливість) У чому ж виявляється ввічливість? Відповіді дітей учитель групує за такими ознаками: слова, вчинки, зов- нішні прояви, що характеризують добре ставлення до людей. У висновках учитель підкреслює, що вихованість людини характеризує певні ознаки ввічливості, які не вичерпуються тільки повсякденними ввічливими сло- вами. Поняття ввічливості глибше. До ХVІ століття слово «вежа» означало «знавець», той, хто знає правила пристойності, загальноприйняті форми вираження доброго ставлення до людей. Учитель показує дітям заготовлену заздалегідь картинку з намальо- ваним автобусом, у вікнах якого видно пасажирів, що порушують пра- вила ввічливого поводження. Дітям пропонується знайти порушення, лограми зважувати, а розум — ні... Розум як виміряти?.. Він буває і злий, і до- брий.Правда—першаякість!Ітребаобов’язковочесно,щодня...вусьому— у великому і малому — суворо виконувати її закони... Д а т и к о — Сміливість — добре! Розум — теж! І правда підходить. Ніхто не за- перечує. Але є питання: яка користь буде людям, якщо дуже смілива, ро- зумна і по-своєму правдива людина всі здібності спрямує на досягнення своїх особистих цілей? Що, егоїсти — обов’язково дурні й боягузи? Любов! З цього все повинно починатися. Я про любов до людей, до справи, до життя... про Велику Любов... Все! К о с т я (непосидючий хлопець). — Це все розмови. Кожний себе показує! Таку задачу не можна розв’я- зати — нерозв’язне це рівняння: одних ліків від усіх хвороб не буває. Ал- хіміки вже на цьому накололися. Зрозуміло? У мене батько теж лікар, як у Кешки. Батько говорить: хворобу лікує поганий лікар, а гарний — ви- користовує хворого! Розумієте різницю? Важливо не слова придумувати, а жити правильно. Що значить «правильно»? Відповім: по совісті... — Спробуйте, діти, продовжити цю розмову, поміркуйте над нею, зна- йдіть своє рішення в суперечці. Це й буде вашим домашнім завданням.
  • 126.
    126 Етика. 5клас проаналізувати їх з погляду вихованості. У класі, де організованість учнів не піддається сумніву, можна створити такі ігрові ситуації: а) група (можна по рядах) дітей ставить у ряд стільці, вибирає водія і по- казує, як поводяться в автобусі виховані люди: передають гроші, по- ступаються місцем, проводять до виходу, вітаються зі знайомими; б) аналогічно: ситуації в магазині, шкільній роздягальні, буфеті. Продовжуючи думку дітей, учитель зосереджує їхню увагу на тако- му епізоді: «На передньому сидінні автобуса, біля вікна розмістилася молода, з тонкими рисами обличчя жінка, вишукано одягнена. На колінах у неї ле- жала дитина. Вона зі зворушливою дбайливістю поправляла сліпучі мере- жива, щохвилини заглядала в обличчя своєму маляті, і не можна було не замилуватися цим юним, красивим, якимсь особливо інтеліґентним ма- теринством. На черговій зупинці молода мати піднялася, щоб вийти, але її літня сусідка затрималася, перепинила дорогу. Відбулася затримка. Шо- фер було закрив уже двері... І раптом тишу автобуса прорізав рідкий ве- рескливий голос: «Водію! Осліп, чи що? Розсілися отут усякі — не про- йдеш!». Потім вона вийшла. Зачарування розсіялося. Воно відлетіло ско- ріше, ніж запах її тонких парфумів...» (Бушелева Б. В. О культуре поведения. — М., Знание, 1974.– С. 42.) Чому розсіялося зачарування? А у вашому житті чи не траплялися подібні ситуації, коли різке сло- во, брутальність, нечемне поводження видавали невихованість людини? (Діти висловлюються.) – Древня мудрість говорить: «Заговори, щоб я побачив тебе». — Як ви її розумієте? Що повинна побачити і відчути людина, розмов- ляючи зі співрозмовником? (Зацікавленість, увагу, щирість) — А що допомагає виразити зацікавленість, увагу співрозмовникові? (Посмішка, жест, міміка, слово) — Які ви можете назвати якості людини, що можуть проявлятися в роз- мові? (Ввічливість, делікатність, тактовність, скромність, стриманість, уважність, чарівність, товариськість, природність, життєрадісність, ро- зум, дотепність....) А які з них визначають вихованість людини? –Хочетьсязвернутивашуувагунатакіякості,яктактовність,делікатність, що є тонкими відтінками ввічливості. Можна запропонувати ситуацію, яка підкреслить прояв або відсутність такту, делікатності в поведінці людини. Наташа зайшла до подруги за уроками. Подруга обідала. – Їсти хочеш?— запитала вона.
  • 127.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 127 — Ні, спасибі, — подякувала Наташа. — Та облиш, я ж знаю, що ви погано харчуєтеся. Сідай. Питання: а) У чому безтактність подруги? б) А як можна було б вчи- нити? (Мені одній не хочеться. Мама, говорить, що я одна погано їм, давай разом, буде веселіше.) Сергій з товаришем зайшов до сусіда Толі подивитися його альбом з марками. Хлопчики захопилися розмовою, а товариш Сергія не знався на марках і почував себе збентеженим. Толя, помітивши це, перевів розмову на обговорення спортивних змагань. Це було цікаве всім трьом. — У чому проявилася делікатність поводження Толі? — Які ви можете навести приклади зі свого життя, життя класу або з прочитаних книг щодо прояву тактовності, делікатності людей? — Як ви вважаєте, що відчуває людина в оточенні тактовних, делікат- них людей? (Їй легко, просто, вільно, природно, він не бентежиться, не бо- їться зробити щось не так.) У ч и т е л ь. Давайте спробуємо визначити такі поняття, як «тактов- ність», «делікатність». Чим вони відрізняються? Тактовність — це уміння зрозуміти почуття і настрій оточуючих, по- ставити себе на їхнє місце, уявити, як позначаються на інших наші сло- ва і вчинки. Делікатність — це уміння побачити стан іншої людини, не підкреслю- вати її незручності, помилки, фізичних недоліків. – Який висновок ми зробимо із сьогоднішнього заняття? Вихованість виявляється насамперед у ввічливому поводженні лю- дини. Прояв увічливості — це не тільки слова, але й поводження людини в цілому, коли нею керує прагнення показати повагу і добре ставлення до людини, бути тактовною й уважною до свого співрозмовника. — Поміркуйте, діти, чи треба бути ввічливими з людьми, яких ми не поважаємо? Після нетривалої дискусії дітей учитель повідомляє, що ввічли- вість має безліч відтінків і відповідно до зміни обставин та взаємин можуть змінюватися відтінки ввічливості – незмінної якості вихова- ної людини. Учитель розкриває дітям сутність деяких відтінків: коректність – дещо підкреслена, офіційна ввічливість, іноді трохи сухувата; пошти- вість – ввічливість поштива, наприклад, щодо старших; люб’язність – ввічливість, в якій проявляється прагнення бути приємним та корис- ним іншому.
  • 128.
    128 Етика. 5клас 4.3. ОГЛЯНЬСЯ УВАЖНО НАВКОЛО — Давайте уявімо себе в казці. А як відомо, казкові герої дуже часто постають перед вибором, по якій дорозі йти. От і перед вами сьогодні три дороги. Вибирайте: • Ліворуч підеш — своє щастя знайдеш. Важко тобі доведеться. Друга втратиш, себе зламаєш, назад не повернешся. • Праворуч підеш — щасливим станеш, багато побачиш, чужі таємни- ці дізнаєшся, душею зачерствієш, до людей охолонеш, сміятися розу- чишся. • Прямо підеш — себе знайдеш, у дорозі змучишся, настраждаєшся. Що і чому виберуть діти, педагогові важливо осмислити і поміркува- ти над цим з ними. — У житті, діти, як у казці, ми завжди вибираємо, яким шляхом просту- вати, як вчинити, і наш вибір характеризує нас самих. Як і в чому ха- рактеризує, давайте поміркуємо разом, вирішивши кілька педагогіч- них задач: • Галя і Петрик жили на дачі. Вранці вони любили збирати гриби в ма- ленькому гайку біля ділянки. Одного разу вони побачили кимсь загуб- лені чоловічі годинники і червону дамську парасольку. Діти швидко побігли зі знахідкою до себе на ділянку: «Мамусю! Татусю! — радісно кричали вони. — Дивіться, які подарунки ми знайшли вам на день на- родження!». — Які якості особистості проявилися у цих дітей? • У піонерський табір в один із суботніх днів до багатьох дітей приїхали батьки і, звичайно, привезли гостинці. У палаті, де жили 6 дівчаток, до п’ятьох приїхали відвідувачі, а до однієї — ні. Увечері перед сном дівчатка жували різні солодощі, а одна з них — узятий з їдальні хліб. — Які якості проявилися у всіх дівчаток? (Імовірно, варто виділити гор- дість або скромність, а може, почуття власної гідності в однієї, яке виразилося в тому, що вона не попросила ні в кого їжі, але спробувала триматися з гідністю у данній ситуації, захопивши з їдальні після ве- чері хліб.) • Ліда із Сонею дружили. У Ліди занедужав батько, і вона тяжко пере- живала його хворобу. Якось дівчатка зайшли до Олі, їхньої ровесниці. У розмові Оля і Соня, розповідаючи страшні історії та усілякі випад- ки, завели розмову про цвинтар. Ліда попросила Соню припинити, але та відмахнулась. Ліда пішла, а вночі довго плакала, що в неї тепер немає подруги.
  • 129.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 129 — Які якості дівчаток проявилися в цій ситуації? Учитель пропонує дітям самим навести ситуації для розбору, мож- ливо, використовує тут ситуації класного життя, а потім, підсумовуючи розмову, приводить дітей до дуже важливого висновку: у проявах людини, її поведінці проступають моральні якості характеру, тобто різні форми по- ведінки, учинки характеризують людину як особистість. — Який же звідси випливає висновок? — Як важливо, діти, уважно оглядатися навколо себе. Адже навколо — люди. І їм може бути дуже незатишно і навіть погано від вашої черствості, байдужості, невихованості. Будуючи людське суспільство, дуже важливо по-людськи побудувати і себе. Пригадуєте, ми говорили з вами про ввічливість, різні його відтінки і прояви? Що ви пам’ятаєте про це? — Виходить, ввічливість — це не тільки зовнішні ознаки уваги, а більш глибока внутрішня якість людини, що контролює її поведінку в ці- лому, регулює спілкування людей, етичні норми стосунків. А як говорить наука, «здатність установити правильні стосунки з оточуючими — один з факторів, що формують характер». — Як ви думаєте, чи змінилися ви самі в цьому плані протягом остан- нього року Замислимося над тим, чим кожний з вас сьогодні відрізняєть- ся від себе рік тому. Цю розмову можна провести у формі бесіди, а можна попросити ді- тей письмово відповісти на запитання, а потім проаналізувати й узагаль- нити основне в класі. Можна запропонувати висловитися про те, як, на їхню думку, змінилися інші. — Підбиваючи підсумок нашому аналізові, його, ймовірно, можна виразити словами А. Стендаля: «Щоб добре жилося серед людей, не тре- ба жити для себе». Так, оглядайтеся навколо, діти. Будьте уважні до людей, перемагайте в собі все наносне й непотрібне, формуйте в собі справжню ввічливість і пам’ятайте, що «людина сильнішою стає навіть після маленької перемо- ги над собою» (М. Горький). В одній зі своїх книг А. Маркуша цю думку виразив так: «Людина повинна чути людину. Можливо, це й є найголовніше в житті? Можливо, це та сама вісь, навколо якої обертається все наше існування? Людина повинна нести людині не тільки добре слово, але насамперед справу. Поспішати на допомогу... Людина повинна жити для людини. Саме до цього зводиться, зрештою, зміст усіх законів суспільства». (А. Маркуша «Слава ветру», С. 30)
  • 130.
    130 Етика. 5клас 4.4. УМІННЯ БУТИ САМИМ СОБОЮ — На минулому занятті, діти, ми уважно роздивилися навколо себе, а сьогодні спробуємо заглянути всередину себе. Людині важливо замислюватися, якою вона є і як її сприймають інші. Чи вміємо ми бути самими собою, чи не дуже намагаємося підлашто- вуватися під якийсь шаблон, зберігаючи престиж, а іноді просто боячись видатися смішним, бути незрозумілим, що в результаті так затамовуємо своє «я», своє істинне, справжнє, що воно, можливо, потім ховається вже і від нас самих? Як ви вважаєте? Нехай діти висловляться, можливо, поставлять якісь питання. — Скажіть, що значить уміти бути самим собою? Як ви це розумієте? — Так, виходить, тут є як зовнішній прояв людини в спілкуванні з ін- шими, так і більш глибоке — внутрішнє її ставлення до життя, людей, себе. А тут вже йдеться про питання совісті, честі, більш серйозне осмислен- ня свого «я». Тож давайте спробуємо поміркувати над простим і складним і зробити важливі висновки для себе. — Отже, як ви вважаєте, що значить бути самим собою в спілкуванні з оточуючими, у колі людей, у громадських місцях? Діти обов’язково повинні висловитися. — А от що з цього приводу говорить Анатолій Маркуша: «Мені здаєть- ся, що головне правило по-справжньому гарного тону — будь самим со- бою в будь-якій обстановці і намагайся не завдавати неприємностей ото- чуючим. Природність і доброзичливість цілком зводять нанівець можливі промахи. І ще одна практична порада: потрапивши в нове для себе середо- вище або в незнайому обстановку, уважно придивляйся до оточуючих, не лізь нікого повчати, намагайся не відрізнятися від більшості — і, запев- няю, усе тоді буде гаразд. Але повернемося до взаємодії, що містить у собі, як уже було сказано, й уміння триматися серед людей. З чого починати? Слухай більше, говори менше. Будь відверто попереджувальним до оточуючих й у першу чергу до лю- дей похилого віку, до старших. Пообіцявши щось зробити, — зроби. Не можеш — не обіцяй. Дивуйся, але не намагайся нікого здивувати. Навіть переконавшись, що маєш справу з дурнем, не говори йому про це. У силу своєї дурості дурень зрозуміти тебе не зможе, а образиться не- одмінно.
  • 131.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 131 Говори тільки правду, а якщо правду сказати неможливо, то промовчи. Намагайся приховувати свої недоліки і ніколи не демонструй своїх пе- реваг (ні явних, ні особливо — уявних!). Для початку, мабуть, досить. Самовиховання потребує наполегливості, спостережливості і часу. Са- мовиховання доступне виключно усім. Було б тільки бажання і терпіння! Одного разу у колі вчителів розпочалася розмова на цю тему, і старий поважний географ сумно помітив: — Бути вихованим — дуже важка штука, куди легше здаватися вихо- ваним... При всій повазі до сивини старого вчителя я дозволив собі не погоди- тися з ним і заперечив: — Бути вихованим — це все одно, що ходити у своїх черевиках, а зда- ватися — це все одно, що ходити в чужому взутті: або тисне, або звалю- ється. Ходіть у своїх черевиках, дітки, ходіть сміливо, з достоїнством». («Абет- ка мужності») — Можна як поради до зовнішнього вигляду і поведінки додати кіль- ка веселих правил польської письменниці Аліни Гольдникової. «Люди не товар на вітрині і не експонати музею, з ними потрібно по- водитися делікатно». «Той, хто вважає, що після повернення додому можна разом з пальто залишити в коридорі свою ввічливість, ніколи не стане по-справжньому вихованою людиною». «Красиве вбрання поліпшує настрій, але воно не повинне псувати ха- рактер». «Плями на одязі потрібно зводити перш, ніж ти до них звик». «Немає на землі кращого запаху, ніж запах чистоти». «Не забувай стригти нігті і пам’ятай — у тебе їх двадцять». — Як ви ставитеся до цих порад? — Візьміть усе сказане собі за правило у вашій повсякденній поведін- ці і спілкуванні з людьми. А тепер давайте заглянемо глибше, усередину себе і спробуємо торкну- тися стрижневої основи людської особистості, що диктує їй, як вчинити в різних ситуаціях, і спрямовує її поведінку, її ставлення до людей. — Як ви думаєте, до чого насамперед ми повинні звернутися? (До совісті) Послухаємо ще раз письменника Анатолія Маркушу.
  • 132.
    132 Етика. 5клас «Я думаю, якщо людина не робить сумнівного вчинку, хоча точно може сказати: про це ніхто ніколи не довідається і тому не засудить, — виходить, у такої людини совість є». Батьки на роботі, сестра в школі. Ти ненавмисно розбив блюдечко, можна звалити усі на шкодливу кішку Мурку (вона вже точно тебе не ви- криє), але ти не звалюєш. Чому? Не дозволяє совість. У родині тебе вважають ласкавим, увічливим сином, який шанобли- во ставиться до батьків і взагалі до старших. Удома ти старанно підтриму- єш цю думку, а позаочі, коли дорослі не чують, називаєш батька «мій ста- рий шкарбун». Не претендуй на звання совісної людини. Не заслугову- єш, дорогий, не тягнеш! Звичайно, наведені приклади — спрощені, схематичні. Совість — по- няття тонке, делікатне, і бувають у житті тисячі ситуацій, коли не так про- сто з’ясувати, по совісті або проти совісті діяла людина. Трапляються при цьому і помилки. Але справа не в тому, що про тебе говорять і думають люди, куди важливіше самому віддавати звіт, вчинив ти по совісті чи до- зволив собі піти на компроміс. Розвиненасовість—найтонший вимірювальнийінструмент,найчутли- віший індикатор будь-якого твого вчинку і навіть наміру зробити вчинок. Совість, як і інші властивості людського характеру, піддається удоско- наленню, регулюванню, налаштуванню... У який спосіб? Напевно, треба починати з того, щоб виробити деякий звід заборон і чітко дотримувати- ся цього зводу за всіх обставин. Припустімо, у твій звід заборон входить: я не говорю неправду. Так вже будь люб’язний, не бреши. — А як бути, якщо правду сказати неможливо? Промовчи. Ухилися від відповіді. Переведи розмову на іншу тему... Скажімо, у твій звід заборон входить: я не брешу. Тож намагайся три- матися і не піддавайся спокусі першим передати товаришеві найсвіжішу «новину»... Добре, але як бути, якщо кращий друг запитує, що про нього гово- рив хтось? Відповідай: «На жаль, передавати чужі слова не в моїх правилах. Кра- ще тобі запитати в того, хто говорив...». Дуже непогано включити у звід заборон: я не даю оцінки людям з пер- шого погляду. — Цікаво, а якщо мене запитають: ну як, гарний хлопець Вітька? Мені що ж — мовчати і ляскати вухами?
  • 133.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 133 — Вухами ляскати не треба і мовчати не обов’язково. Скажи, напри- клад, так: «Ми ще недостатньо знайомі, щоб я міг судити про нього...». Совість виховувати важко, а обманювати легко. Адже ніхто, крім тебе, ніколи не дізнається, обманюєш ти свою совість чи не обманюєш. Тим на- полегливіше необхідно боротися за чистоту цієї найважливішої власти- вості душі. І треба чітко розуміти: ніхто, ніколи, нічим не нагородить тебе за успіхи на цій ниві діяльності. Не чекай і не засмучуйся. Порядні люди роблять подвиги — найбільші і найменші — не заради почестей і слави, а за велінням розуму і під контролем совісті. Будь суворий до себе і час від часу згадуй східну мудрість: «Проявивши поблажливість до себе, навіть розумний дурніє». («Абет- ка мужності») Які думки викликала у вас така розмова з письменником? — І ще одне хотілося б додати — людяність. Один з радянських пись- менників Євг. Богат говорив: «Людяності не треба соромитися. І безпосе- редності теж. Боячись відкрито виразити почуття, що нас переповняють, — розсміятися, коли весело, заплакати, коли ми вражені або розчулені, — ми часто боїмося кращого в собі, і це краще, не знаходячи виходу, умирає, як багаття, наглухо завалене труском... Мужність — у щирості». — Хотілося б, щоб цю думку письменника ви понесли із собою і повер- талися до неї кожного разу, коли у вас не виходить бути самим собою. 4.5. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС КЛАСУ I. Вступне слово вчителя – У деяких казках Джанні Родарі, якого ви добре знаєте, розповідаєть- ся про мандрівника Джованіно Периджеріо, що побував у країні солом’я- них людей, готових спалахнути в будь-який момент, у країні крижаних людей, які не знали слова «любов», а також у країнах воскових, скляних і навіть цукрових людей. Ці казки, безсумнівно, алегоричні, але алегорія їх досить прозора. II. Бесіда з питань — Як ви вважаєте, яких же людей мав на увазі Родарі під масками со- лом’яних, крижаних, воскових, скляних і цукрових людей? — А чому, на ваш погляд, ці люди живуть у різних країнах, а не в одній? — Виходить, у казці можна розділити людей з різними характерами, а як у житті? Чи ви зустрічали таких людей, що живуть в одній країні, міс- ті, колективі? — Чи легко уживатися разом цим людям? Чому?
  • 134.
    134 Етика. 5клас — А що ж потрібно зробити, щоб різні за характером, темпераментом люди почувалися комфортно в колективі, наприклад, у вашому класі? ІІІ. Узагальнення вчителя – Над цим питанням люди почали замислюватися з давніх часів. І ді- йшли висновку, що необхідно домовлятися, виробляти прийнятні для всіх правила спільного життя. Спочатку ці правила складали народний етикет. З розвитком цивілізації людство напрацювало безліч законів і правил, що регламентують усі сторони людського життя. Ось перед вами деякі з них (показати Конституцію України, Кримінальний Кодекс, Кодекс законів про працю, Статут школи, Правила для учнів). – От і я вам пропоную виробити етичний кодекс класу на уроці. КОДЕКС — звід законів і правил, що регулюють взаємини між людь- ми певної групи. У кожній групі є зразковий кодекс дружби, що був прийнятий в одно- му з класів. Ви можете його використовувати. Ви одержали домашнє зав- дання дізнатися у батьків, на яких засадах будуються взаємини в родинах, у їхніх трудових колективах. А на уроках етики ви виробили уявлення про стосунки між людьми. Давайте уточнимо, що головне треба пам’ятати. IV. Робота над етичним кодексом класу Кожна група одержує завдання з вироблення правил стосунків між: червоні — вчителем і учнями; зелені — учнем і колективом класу; сині — хлопчиками і дівчатками; жовті — різними класами. Роботавиконуєтьсяпідмузику.Учніможутьвикористовувативисловлення, записані на плакаті. Правил не повинно бути багато, лише 2–3 головних. V. Представлення й обґрунтування правил, вироблених кожною групою Записати їх на дошці, з’ясувати, чи задовольняють вони всі інші групи. Запропонувати надрукувати їх і вивісити в класі. VI. Заключне слово вчителя – Ви сьогодні займалися надзвичайно важливою і складною роботою. Спробували себе в ролі законодавців. Погодилися і прийняли ці прави- ла усі. Тепер залишається, напевно, найскладніше — дотримуватися цих правил, жити відповідно до них. Комусь це буде важче зробити, комусь простіше. Деяким потрібно буде навчитися стримувати себе, змінювати звички, але це того варте. Попереду у вас кілька років спільного навчан- ня, а далі — нові колективи. Життя буде радісніше, щасливіше, якщо лю- дина почуває себе комфортно серед людей, якщо повага і любов взаємні. Я бажаю вам цього. Живіть за етичним кодексом класу!
  • 135.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 135 4.6. ДЗЕРКАЛО КРАСИ На дошці великий барвистий плакат країни Задзеркалля, де є внизу «розпут- тя», красива галявина і на дереві Мудра Сова, дзеркальне озеро, виставка картин. Звучить музика. — Добрых людей не просто найти, Их в мире, пожалуй, один к десяти. По-настоящему добрых, конечно. Вот почему, повстречав на пути И светлое что-то успев обрести, Мы их уже помним вечно. Нашу сьогоднішню розмову ми присвячуємо красивому і некрасивому в нашому житті, ми обговоримо, чому одні люди володіють надзвичайною притягувальною силою, а інші ніби відштовхують. Розмова непроста, тому знайти істину допоможе нам сьогодні героїня дитячих казок Льюїса Керолла Аліса, що запрошує нас у Задзеркалля. А як ви вважаєте, чому саме Задзер- калля — краще місце для такої розмови? У дзеркалі людина бачить себе всю і помічає, коли вона красива, а коли й не дуже. Задзеркалля — казкова країна, тож, як у багатьох казках, на вході нас очі- кує розпуття: три дороги — три вибори, один з яких вам треба бути зробити. Отже, вибирайте: – Праворуч підеш — писаним красенем станеш. Ліворуч підеш — силу богатирську отримаєш. Прямо підеш — людям милий будеш, — А чому саме цю дорогу ви вибрали? — А коли людина буде милою людям? —Ачинездаєтьсявам,що,вибравшитретюпуть,видосягнетеітого,що очікувало вас на перших двох? — Отже, вирушаємо в дорогу. Перед нами галявина педагогічних ситу- ацій. Мудра Сова намагається знайти правильні відповіді. Давайте допомо- жемо їй у цьому. Дітямпропонуютьсяпедагогічніситуаціїнатеми:«Доброта—сила»;«До- брота — краса». — А чи були у вашому житті ситуації такого вибору? Що ж ви вибрали? — А потім чи не розчаровувалися ви у своєму виборі? А тепер давайте підіб’ємо невеликий підсумок: чого нас навчила Мудра Сова? Чи ми її? Краса — це ... Красива людина — той, хто ...
  • 136.
    136 Етика. 5клас Добра людина — той, хто ... Добрий завжди здається сильним, тому що ... Люби людей, щоб ... А тепер вирушаємо на виставку в Задзеркалля. На дошці або екрані — репродукції, що зображають портрети добрих людей (мадонни Леонардо да Вінчі, Рафаеля, портрети Крамського та ін.). — Що зв’язує ці картини, написані в різні часи різними людьми? — Чому настільки привабливі ці особи? — Давайте і ми залишимо свій слід на виставці Задзеркалля: уявіть, що вам потрібно намалювати портрет найкрасивішої людини. Опишіть слова- ми, що ви намалюєте. Учитель передбачає, що серед портретів буде і портрет мами. — Чому ви вважаєте цю жінку найкрасивішою? — Ось ми й опинилися на межі Задзеркалля. Тут знаходиться знамените Задзеркальне озеро, у якому кожний бачить усі свої переваги й недоліки. — Яку людину ви побачили? — Що б ви хотіли змінити в ній? — Кого з однокласників ви хотіли б бачити поруч? Чому? —Якбагатоживенасвітікрасивихлюдей!Красивихсвоєюдобротою,чес- ністю,скромністю,бажаннямстатикраще.Будемосподіватися,щозроками ця краса не зів’яне, а розцвіте! Адже росте людина, ростуть і її добрі справи. МизалишаємоЗадзеркалля,анапам’ятьпроперебуваннявційдивовиж- ній чарівній країні залишимо в душі маленькі дзеркальця, щоб, побачивши некрасиве в нас, вони яскравими сонячними «зайчиками» відразу ж нагада- ли про небезпеку. Але краще, звичайно, обійтися без таких сигналів. И, чтоб после себя не корить В том, что сделал кому-то больно, Лучше добрым на свете быть, Злого в мире и так довольно. 4.7. ТВОЯ ТРОЯНДА — ЄДИНА У СВІТІ На дошці в класі зображення Маленького Принца і Троянди. На партах дітей лежать листочки паперу для запису. У ході уроку використовуються записи Ф. Шуберта «Аве Марія», П. Чайков- ського «Лускунчик. Вальс квітів», вальси Шопена, Глинки, Прокоф’єва, Чайков- ського, Свиридова, Штрауса. На столі вчителя приготовлені свічки. Звучить фонограма музики Ф. Шуберта «Аве Марія».
  • 137.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 137 — Ця музика і назва теми сьогоднішнього уроку знову повертають нас у казку А. Сент-Екзюпері «Маленький Принц». Уперше ми зустрілися з Маленьким Принцом два роки тому. Разом з ним розгадали таємницю подарунка Лиса Маленькому Принцові: «Головне очима не побачиш». Наступна зустріч з Маленьким Принцом відбулася в нас торік. Пам’я- таєте? «Ти назавжди відповідальний за тих, кого приручив». Сьогодні у нас з вами третя зустріч з Маленьким Принцом і його Тро- яндою, під час якої спробуємо розгадати ще одну таємницю їхньої друж- би: як сталося, що Маленький Принц, полетівши від Троянди, хотів за- бути про неї, але вона, навпаки, стала для нього дорожчою від усіх на сві- ті, єдиною у світі. Для того, щоб розмовляти з вами на цю тему, мені б хотілося запалити свічки. Я вважаю, що тільки при свічках можна говорити про таємницю перевтілення дружніх стосунків у прекрасне почуття любові. (Вмикається фонограма музики Шопена, Глинки, Прокоф’єва, Чайков- ського, Свиридова, Штрауса.) — Які питання вам хотілося б поставити мені з цього приводу? Мож- ливо, буде й так, що питання з’являться у вас протягом уроку. Ви їх мо- жете написати мені. А зараз дозвольте мені задати вам питання: чому ж зустріч Маленького Принца і Троянди не була схожою на міцну дружбу? Їхня зустріч змусила змінити спосіб життя Маленького Принца, він зали- шив свою планету, свої обов’язки. Чому так вийшло? Основна причина — невміння Маленького Принца і Троянди керува- ти своїми почуттями. Вони були занадто молоді, вони не вміли любити, як у цьому пізніше зізнався Маленький Принц. Долаючи перешкоди і труднощі, Маленький Принц зміг пронести ніж- ні почуття до Троянди, тільки тепер ці почуття перетворилися в глибокі, шляхетні, осмислені. Завдяки цим почуттям у Маленького Принца з’яв- ляється бажання перебороти себе, йому хочеться бути добрішим, витри- манішим. Ці почуття змушують його повернутися до Троянди, йому хо- четься скоріше побачити її, говорити з нею, бути поруч. — Чи зміг сам Маленький Принц розібратися у своїх почуттях? — Правильно, йому допоміг Лис — мудрий друг, який усе розуміє. Це Лис допоміг відкрити душевний світ Маленького Принца, він навчив його розуміти ті почуття, якими було переповнене серце. Лис правильно сприйняв дружбу Маленького Принца і Троянди. Але був ще один герой казки, Пілот, який теж правильно зрозумів цю друж- бу. Не було ніяких докорів з їхнього боку, ніхто не глузував з Маленько- го Принца за його теплу вірність Троянді. Навпаки, люди, що оточували
  • 138.
    138 Етика. 5клас Маленького Принца, намагалися допомогти йому, прагнули пояснити йому те, що відбувається, навіть жертвуючи своїми почуттями. Ви, напев- но, помітили, що і Лиса я називаю людиною, це дійсно так. Люди допо- могли зміцніти цій дружбі, допомогли їй перерости в любов. Тепер ви можете сказати, чому вірність і дружні почуття Маленького Принца і Троянди перетворилися в справжню любов? — Звичайно ж, це трапилося завдяки людям, що оточують Малень- кого Принца, завдяки його друзям. Давайте зараз уявімо собі, що ми не знаємо такої казки про Маленького Принца. Ми ніколи не чули ні про Троянду, ні про Маленького Принца, ні про їхню дружбу. Але рап- том ми прочитали або почули одну тільки фразу, що виведена у назві на- шого уроку: «Твоя троянда — єдина у світі». Які асоціації виникають у вас? Про що йдеться в цій фразі? — Правильно, ймовірніше за все йдеться про стосунки між дівчин- кою (Троянда) і хлопчиком (Маленький Принц), про теплі та дружні взає- мини між ними. Ми з вами багато говорили про почуття казкових героїв, але ж насправ- ді ми говорили про реальних людей, про вас, хлопчиків і дівчаток. Яупевнена,щойЕкзюперірозповідавнамказкупроМаленькогоПрин- ца і Троянду, маючи на увазі дружбу між дівчинкою та хлопчиком. Дуже важливо, щоб навколо правильно ставилися до твоєї дружби з дорогою тобі людиною. Але, на жаль, так буває не завжди. Як ви вважаєте, що ж потрібно зроби- ти, щоб оточуючі правильно ставилися до дружби хлопчика і дівчинки? Якщо обмежитися рамками класу, необхідно змінити взаємини між хлопчиками і дівчатками. А як це зробити? Спочатку я звертаюся до хлопчиків: як повинні ви вчиняти стосов- но дівчаток? Це ж питання я пропоную дівчаткам: як повинні вчиняти ви стосов- но хлопчиків? — Цікаво, чи схожі хлопчики в класі на Маленького Принца? Дівчат- ка, прочитайте свої спостереження. А тепер, хлопчики, прочитайте свої думки, будь ласка. Хлопці, ви згод- ні з думкою дівчаток про вас? А дівчатка? Діти обговорюють судження однокласників. — Я бачу, що не всі згодні. А стосовно чого саме і чому? Ми сьогодні дійшли висновку, що дуже важливо, коли тебе оточують люди, які правильно розуміють твої почуття до людини, що подобаєть- ся тобі.
  • 139.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 139 А ви можете назвати себе такою розуміючою людиною? — Давайте перевіримо. «Коли я дізнаюся, що мій знайомий дружить з дівчинкою, я...» «Коли я дізнаюся, що моя знайома дружить із хлопчиком, я...» «Коли я чую, що хтось дражнить дівчинку і хлопчика, які дружать, я ...» — От і закінчується наша зустріч. Дослухаємо останні такти валь- су. Погасимо свічки. І скажемо одне одному «До побачення». А вірність Маленького Принца своїй Троянді залишається в наших серцях надовго, а можливо, назавжди. Пам’ятайте про розуміючих людей! Будьте ними! 4.8. УМІННЯ ВЕСТИ БЕСІДУ На дошці за шторою записані слова: Не перебивай, не перекрикуй. Не нав’язуй нецікаву тему. Не хвастай своїми досягненнями. Чітко викладай свої думки. Зауваження роби, не ображаючи іншого. Кращий співрозмовник той, хто вміє слухати. На партах лежать картки синього і червоного кольорів, листочки з при- слів’ями. На столі вчителя — два іграшкових телефонних апарати. — Доброго дня, діти. Сідайте зручніше, поправте картки і листочки на столах — вони нам зараз знадобляться. (Штору на дошці відкрити і звернути увагу дітей на перелік правил.) — Діти, а які правила написані на дошці? Правильно, правила бесі- ди, телефонних розмов. (Озаглавити перелік на дошці.) — Ми з вами з цими правилами вже знайомі, а тепер давайте загля- немо в книгу мудрості всіх часів і народів (книга «Розум серця — світ мо- ральності у висловленнях, афоризмах»). У вас, діти, на столах лежать висловлення вчених, письменників, відомих людей з різних тем: добра і зла, неправди, заздрості, ввічли- вості. Але ви уважно подивіться і назвіть тільки ті, що стосуються на- шої теми. (Діти зачитують афоризми і висловлення, називають їхніх авторів. Учитель допомагає їм у цьому.)
  • 140.
    140 Етика. 5клас «Талантом співрозмовника відрізняється не той, хто охоче говорить сам, а той, з ким охоче говорять інші...». (Жан Лабрюйєр — французький письменник) «Тільки вміючи слухати і відповідати, можна бути гарним співроз- мовником». (Франсуа Ларошфуко — французький письменник) «Правда, сказана зі злістю, неправді страшенній подібна». (Вільям Блейк — англійський поет, художник) «Нікому не зашкодить, що він промовчав, але може зашкодити те, що він сказав». (Катон молодший — символічний автор у латинській мові) «Треба вміти мовчати взагалі про все, що має значення лише для тебе одного». (Честерфільд — англійський письменник, державний діяч) «Іноді, чесно, так недоречно». (Російське прислів’я) «Ніщо так не підбадьорює людину, як добре слово». (Давньоіндійський афоризм) У міру того, як діти зачитують афоризми, слід звертати увагу на те, яке правило на дошці вони підтверджують. – Отже, ми ще краще засвоїли правила бесіди. Давайте пограємо те- пер і спробуємо застосувати наші знання. 1 ситуація: ви телефонуєте сусідові вашого друга і хочете з ним (това- ришем) поговорити. (Діти обігрують ситуацію.) – Потрібно бути подвійно ввічливим, адже ви обтяжуєте людину сво- їм проханням: «Будь ласка, вибачте, що турбую вас...» — і обов’язково: «Дякую!» 2 ситуація: вам телефонують і хочуть поговорити, але ви зайняті, при- міром, дивитеся цікавий фільм. (Два учні обігрують ситуацію.) – Необхідно вибачитися і запропонувати самому передзвонити друго- ві, тому що зараз ви зайняті, і краще не говорити про телевізор.
  • 141.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 141 3 ситуація: у гостях ви опинилися поруч з незнайомою людиною. Як почнете бесіду, розмову? Адже ви як вихована молода людина не можете не помічати того, хто сидить поруч. – Можна, приміром, щось запитати, а потім довідатися ім’я сусіда, представитися самому і далі продовжити розмову. (Якщо діти з першого разу не зможуть «вчинити» правильно, то вчитель під- казує і повторює ситуацію.) – Діти, а тепер вікторина. У вас на столах картки двох кольорів. Я за- даю вам питання, а ви, якщо вважаєте це правильним, показуєте червону картку, а якщо неправильним, — синю. 1. Вам нецікава розповідь друга — потрібно розвернутися і піти. Пра- вильно це чи ні? (Синя картка) – А як же правильно вчинити в цій ситуації? (Обговорити відповіді дітей.) – Спробуйте перевести розмову на тему, цікаву обом. 2. Вас перебив ваш співрозмовник — треба спробувати заглушити його своїм голосом. Правильно це чи ні? (Синя картка) – А як же правильно вчинити? (Обговорити відповіді дітей.) 3. Вам не подобається мова приятеля — треба спробувати знайти в ній гарні ознаки. Правильно це чи ні? (Червона картка) (Обговорити відповіді дітей. Ситуацію можна обіграти.) 4. Ви йдете з батьком по вулиці і зустрічаєте свого приятеля (вам необ- хідно сказати йому кілька слів). Ви мовчки залишаєте батька і говори- те вдосталь із другом. Правильно це чи ні? (Синя картка) – А як вчинити правильно? (Обговорити відповіді дітей.) – Необхідно вибачитися перед батьком і т. ін. (Ситуацію можна обі- грати.) – А тепер питання ставите ви мені, діти. Ви сьогодні снідали? У вас на дошці помилка! Я забув свого зошита з етикету. І відповіді вчителя: Що ж мені, по-твоєму, не снідати?! Який розумний знайшовся! Я і сама бачу. Забув свого зошита — твої проблеми. – Що ви, діти, відчули, почувши такі відповіді? Чи приємно було вам? А як би ви хотіли, щоб вам відповіли? (Діти самі підбирають увічливі відповіді на задані питання. Їх варто обгово- рити разом з дітьми.)
  • 142.
    142 Етика. 5клас Учитель звертається до класу: – Хлопчик у блакитному светрі, біленький такий, вийди, будь ласка, до дошки. І ти, дівчинка з косою, йди, будь ласка, сюди. (Діти, здивовано переглядаючись, виходять. А з класу навіть чутні вигуки: «Це Валера й Аня!») Учитель запитує дітей: – Чи сподобалося вам моє звертання? А як би ви хотіли, щоб до вас зверталися? (Обговорити з дітьми відповіді.) – Звичайно, краще звертатися на ім’я, багатьом не подобається навіть, коли звертаються на прізвище. – Діти, а якщо ви хочете, щоб вас називали на ім’я, то як ви думаєте, чи цього хочуть інші? Давайте запишемо з вами на дошці ще одне прави- ло бесіди: називайте співрозмовника по імені. А яке ще одне «золоте» пра- вило спілкування людей одне з одним ми з вами засвоїли? (Обговорити з дітьми відповіді.) – Ми, діти, з’ясували — ставитися треба до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе. Бажаю вам, діти, ніколи не забувати цього. До побачення. 4.9. ДЕРЕВО ДРУЖБИ —Здрастуйте,діти!Сьогоднінашезаняттябуденезовсімзвичайним.Да- вайте спробуємо намалювати незвичайну ялинку, яку назвемо «Дружба». Чому я запропонувала це ім’я? — Правильно. Кожній людині добре, коли в неї є друг, а колектив класу повинен бути дружним. Тоді легше й цікавіше жити та навчатися кожному. Як ви вважаєте, наш клас дружний чи ні? Запишіть свою думку. По рядах передається листочок «свитка», кожний на ньому записує свою дум- ку. Тихо грає музика (пісенька про дружбу). — Подивимося, як ви міркуєте... Учитель читає думки дітей. Якщо клас дружний, учитель говорить: «Нам допомагає дружба. Давайте покажемо на малюнку, що саме нам до- помагає». Якщо ні, він підкреслює, що потрібно зробити, якими ми по- винні бути, щоб було легше, приємніше, цікавіше. — Отже, спочатку малюємо ялинку, яку звуть «Дружба», а потім вни- зу коло дітей. Давайте згорнемо листочок навпіл і будемо малювати на пра- вій стороні. Хто може запропонувати розшифрування цього слова?
  • 143.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 143 Якщо заздалегідь було дано таке завдання, то пропонується підбити підсумок конкурсу. Діти називають свої варіанти, учитель звертає увагу на кожну букву слова. Просить придумати слова на цю букву. Після обговорення на лівій половині листочка з’являються правила: 1. Роби розумно. Подумай, а потім роби. 2. Керуй бажаннями. Подумай, чи приємно це іншому. 3. Будь активним. Запропонуй свою справу, вислови свою думку. Як ви це розумієте? Діти висловлюються, вчитель узагальнює і запи- сує збоку. – Подивіться, як цікаво в нас вийшло! Якщо кожний буде додержува- тися цих правил, наш клас обов’язково стане дружним. (Або: «Очевидно, саме ці правила допомагають нам щодня».) — Вам подобаються ці правила? Чудово. Із сьогоднішнього дня ми бу- демо намагатися діяти тільки так. А тепер давайте оцінимо якості людини, що необхідні, щоб вона була другом. Ми вже називали деякі якості на уроках етики. Діти називають, учитель записує найголовніші на дошці біля ялинки або нижче від малюнка і нумерує кожну якість. Діти записують на листку: (1) щедрість, (2) шляхетність, (3) доброта, (4) працьовитість, (5) обов’яз- ковість, (6) спритність, (7) відданість, (8) чесність, (9) довіра, (10) спра- ведливість, (11) взаєморозуміння, (12) розуміння. — Прекрасно! Заплющте на хвилинку очі. Уявіть собі: ваша ялинка при- красилася чарівними іграшками. У кожній іграшці знаходиться якість лю- дини, необхідна їй як другові. Розплющте очі. Намалюйте їх на своїй ялин- ці з відповідними номерами. Наприклад: я вважаю, що найголовнішим для мене в дружбі є відданість. Я цю «іграшку» повішу на саму верхівку (пишу на зірочці № 7 цю якість), а кожний з вас має право вибрати свою. Отже, прикрасьте свою ялинку тими іграшками, що вам подобають- ся, і поставте цифру. (Учитель це робить на дошці, а діти — на своїх листочках). — Подивіться, яка красива ялинка в нас вийшла. Ядаруювамціялинкиіпрошупам’ятатиправила,якінасьогоднімисклали разом. Я сподіваюся, що кожний з вас обов’язково намагатиметься дотриму- ватися цих правил у житті і виховуватиме в собі якості справжнього друга. Якщо ж у нас щось не буде виходити, ми подивимося на ялинку, зга- даємо сьогоднішній урок, правила нашої поведінки, і я вірю, що наш клас обов’язково стане дружним (буде ще дружнішим), а в будь-якій справі вам допомагатимуть ці якості і дружба.
  • 144.
    144 Етика. 5клас 4.10. ТВОРІТЬ ДОБРО, ЩОБ КРАЩИМ СТАВ ЦЕЙ СВІТ У ч и т е л ь. Слова епіграфа повністю відповідають ідеї нашого занят- тя. Сьогодні ми будемо говорити про доброту, милосердя, з’ясуємо, чому викликають занепокоєння долі деяких старих людей, долі покинутих ді- тей, чому не всі люди мають шматок хліба, теплий одяг, адже держава по- винна піклуватись про всіх однаково. Милосердя, доброта, чутливість, співпереживання і щиросердність, уміннярозділитичужийбіль,вчаснопідтриматиуважкухвилину,розрадити в горі й біді — це найкращі риси українських людей. Дуже хочеться, щоб ці риси були притаманні і вам, діти, щоб ви ніколи не проходили повз стареньких бабусі чи дідуся, не привітавшись, не допомігши хоч добрим словом. Ми часто бачимо, як люди плачуть. А чи задумувався хто, Що тії сльози значать? Невже ці крапельки пусті такі прозорі, золоті? Он хоче ляльку й плаче дівчинка маленька, На оченятах голубих блищить сльоза дрібненька, Мов срібна намистинка, капає в долоні. І слізки ті її гірки й солоні. А на сусідній вулиці бабуся Дітей додому слізно жде. «Добридень»,— я до неї обізвуся, Тоді вона з щоки сльозу змахне. Не раз ми бачимо, як люди плачуть. І кожен раз щось сльози тії значать: Сором’язливість, безпорадність, Бентежність, сум, безмежну радість. Дай, Боже, сліз лише щасливих, Легких, веселих, жартівливих, Пошли нам, Боже, днів погожих море, Зітри з лиця землі все горе. Творіть добро, щоб кращим Став цей світ. Не знали б горя щоб старі й малі, Страждання нищіть нанівець, Свій слід залиште на землі. Л. Сліпенко
  • 145.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 145 *** Чи є різниця між слізьми дитини, Людини молодої й літньої людини? Звичайно є, але мала у тім різниця, Бо сльози — то душі криниця. Найбільш вражають сльози ветерана, Бо в нього й досі кровоточить в серці рана. Тож не повинні бути подвиги його забуті. Стареньких менше з року в рік, З лиця землі зітре їх 21-й вік. Щодня шануймо ветеранів, не раз у рік, На свято, що в історію ввійшло навік. Милосердя й доброта — як два крила, на яких тримається світ. Мило- сердя — це не милостиня. Невже для того, щоб з’явилась доброта в наших серцях, потрібен землетрус чи якась катастрофа? В Україні проживає майже 2 мільйони одиноких людей, близько 200 тис. проживають у будинках-інтернатах. Ці люди почувають себе самотніми. Письменник-гуманіст А. П. Чехов писав: «Треба, щоб за дверима кож- ної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь з молотком і постій- но нагадував би стуком, що є нещасні...». Багато діток проживають у дитячих будинках, в школах-інтернатах. Мені неодноразово доводилось там бувати. Уявіть собі 20 пар допитли- вих оченяток, і всі вони дивляться з надією, що прийшла їхня мама і ско- ро їх забере додому. Такий випадок трапився зі мною, він вразив мене, і я написала вірш. Хіба ж це мати, Що може лиш життя дитині дати, А потім в дитбудинок її здати, Бо зовсім їй не хочеться про неї дбати? Її з вовчицею не можна навіть порівняти, Бо та ніколи не залишить вовченяти. Раз довелось мені в дитячому будинку побувати, З тих пір не можу я спокійно спати. Ще й досі бачу погляд оченяток І відчуваю дотик рученяток. В вухах дзвенить тривожне запитання: «Чия ти, мамо, ти моя? Я — Таня». Та враз рум’янєць згас, поблідло личко... Тут вихователька зайшла,
  • 146.
    146 Етика. 5клас Худенька, невеличка. Оце їх мама, двадцятьом — одна. Чи зможе обігріть усіх теплом вона? Не кожен зможе в дитбудинку працювати, Щодня там треба по шматочку серце віддавати, Щоб бути їм усім, як мати, І, як про рідних, дбати, охороняти. Про сиріт всіх піклується держава, Все є у них, та не у тому справа. Самі подумайте ви, люди, Чому у мирний час є сироти повсюди? У сиріт цих — живі батьки, А діти їхні — покидьки. Не вистачає місця в Домі маляти. Коли настане вже той час, Що вже дітей не будуть покидати? Коли у кожного маляти буде мати, Яка готова всю себе до крапельки віддати? Подумайте, чи не пора нам зупинитись, Чи не пора за бідних сиріт заступитись, Чи не пора зозуль бездушних покарати, Щоб не порочили святого слова «мати»? Та не всі такі матері, як сказано у вірші. Таких одиниці. У кожного із вас хороша мама, яка ночей недосипає і дбає про вас. Любіть своїх бать- ків, допомагайте їм, все зробіть, аби не були вони одинокими в старості, бо й після життя батьки житимуть у серцях ваших своїми добрими справами. Немає матінки вже стільки літ, Та все цвіте нею посаджена калина, Вкривається плодами рік у рік І кожну мить тривожить душу сина. Немає матінки, та біля тину груша, Нею посаджена, тривожить сину душу. Вкривається плодами рік у рік, Щоб не забув ти матері повік. Махає вітами і липка біля хати: — Для тебе посадила мене мати, Для тебе цей духмяний жовтий цвіт, Щоб пам’ятав ти матінку багато літ.
  • 147.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 147 Усе навкруг нагадує тобі про неньку, Про любу горлицю твою сивеньку: І вишенька, і липка, і калина. Ти матір завжди пам’ятай, бо ти — її дитина. Тільки доброта, тільки милосердя роблять нас справжніми людьми. На уроках зарубіжної літератури ми вивчали твір Шолом Алейхема «Хлоп- чик Моти», твори Омара Хайяма, Діккенса, Короленка, О. Толстого, А. Чехова, Марка Твена, Астрід Ліндгрен... Всі вони покликані виховувати в нас добро, милосердя, співчуття до нещастя людини. Тож поставте перед собою мету творити добро завжди і всюди. Творіть добро, щоб кращим став цей світ, Не знали б горя щоб старі й малі. Страждання нищіть нанівець, Свій слід залиште на землі. Теплом своїм ви серце обігрійте Тому, хто вже наругу притерпів. Тому, кому терпіть не сила, Хто горе побороти не зумів. Байдужими не станьте тільки І пам’ятайте, що ми — люди. Творіть добро, піклуйтеся про інших — І посвітлішає усюди. Слухання пісні «Про доброту». 4.11. ВВІЧЛИВИМ І ЧЕМНИМ БУДЬ, ПРО КУЛЬТУРУ НЕ ЗАБУДЬ Вихованість — якість особи, в якій органічно поєднані культура спіл- кування, культура зовнішності й культура задоволення потреб (побуто- ва культура). Принцип і норми спілкування формувалися віками. Народи всіх країн і часів ретельно відбирали, зберігали, накопичували досвід спілкування за принципом: розумно — морально — гарно. Основою справжньої культу- ри спілкування є гуманне ставлення людини до людини. Тому формуван- ня у дітей позиції відвертості, довір’я, дружелюбності — неодмінна умова виховання культури спілкування.
  • 148.
    148 Етика. 5клас Добре ставлення до людей має виявлятися у зрозумілій для всіх фор- мі. Такою формою, якістю спілкування людини з людиною є ввічливість. Слово «ввічливість» має спільний корінь із словом «вежа», яке до XVI сто- ліття мало значення «знавець», той, хто знайомий із звичаями — умовни- ми і загальноприйнятими способами вираження доброго ставлення до людей. У звичаях закріплені прийняті в тому чи іншому суспільстві фор- ми вітання, звертання, надання деяких послуг, форми подяки і вибачення. Звичаями диктується церемоніал знайомства, деякі правила ведення роз- мов, поведінки в громадських місцях, спілкування чоловіків і жінок. Не- припустимо, щоб діти бачили у звичаях лише пусті умовності, які усклад- нюють життя. Дуже важливо розкрити їм глибокий внутрішній зміст зви- чаїв, переконати дітей, що додержання всього цього свідчить про повагу до людей, до загальноприйнятих традицій. Різні життєві ситуації пов’яза- ні з певними нормами пристойного і непристойного. Тому треба знайо- мити дітей з цим, якщо можна так висловитися, ситуативним етикетом. Нехай знають, як поводитися серед рідних і близьких, у колі товаришів, сусідів, друзів, серед малознайомих і зовсім чужих людей. Нехай уміють поздоровляти й обдаровувати, виявляти співчуття. Існують певні норми поведінки на вулиці, у транспорті, в місцях розваг, в установах тощо. Все це повинне стати надбанням підростаючого покоління. (Тихо звучить музика.) У ч и т е л ь. Невмирущою криницею нашого народу є його культура, витоки якої сягають у глибоку давнину. Завдання, яке стоїть перед нами,— ознайомитися з правилами етике- ту Людини, які вона повинна засвоїти з дитинства і користуватися ними протягом усього життя. Ця тема дуже широка. Зрозуміло, що у кожного народу свої правила, традиції, зумовлені історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються і на манері поведінки. Навчити тебе бути вихованою і ввічливою людиною можеш ти тіль- ки сам і ніхто інший. Ніхто тебе не навчить культури, якщо ти сам цьо- го не захочеш. На першій сторінці Біблії сказано: «Спочатку було Слово...». А оскільки спочатку було слово, то віддамо шану передусім мовно- му етикету. Слово «етикет» грецьке й означає «звичай, характер». Культура мови — це духовне обличчя людини.
  • 149.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 149 Як треба звертатися до людей? У ч н і 1. На Ви звертаються до незнайомої або малознайомої людини; до рів- ної або старшої за віком; при офіційних обставинах спілкування. 2. На Ти звертаються до близької людини; при дружньому ставленні; до рівної або молодшої за віком. (На фоні музики) У ч и т е л ь. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозе- му, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з рози, з Дніпровської води, від зорі і місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, славі і гордо- го духу. Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія? (К. Мотрич) Саме в народних піснях, прислів’ях, приказках виявляється увага до умовного етикету. — Слухай перший — говори останній. — Одне погане слово скажеш — почуєш десять. — Слухай багато, а говори мало. — Де багато слів, там мало мудрості. — На слові зірвався — увесь світ дізнався. — Перш ніж сказати, сім разів у роті язик поверни. — Пташку пізнають по пір’ю, а людину по мові. Звучить пісня «Мова моя» (сл. М. Бойко, муз. Г. Ромаса). ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосіди — Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводився гоже, А другий — навпаки. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку
  • 150.
    150 Етика. 5клас Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з дитсадка. Великий із-зі рогу Їм тиче кулака. Тож, певно, по заслузі Дісталось хлопчакам. В малого всюди друзі, Великий ходить сам. (В. Бичко) Звучить пісня «Настоящий друг» (сл. М. Пляцковського, муз. П. Савельєва). У ч и т е л ь. Діти! Слід згадати, що голову маєте не тільки для шапок. До речі, а навіщо вам голова? Треба розібратися. А тому й продовжимо курс етикету зі з’ясування цього питання. Коли людина мислить, вона обов’язково дійде висновку, що бути ввіч- ливим значно корисніше, ніж неввічливим. Народна мудрість говорить: «Не все перескакуй, інде й перелізь». А щодо голови існує правило. Правило 1. На вулиці негарно крутити головою на всі боки або розглядати людей так, ніби вони експонати. Але варто озиратися, проходячи в двері, бо, якщо за тобою хтось іде слідом, треба двері притримати. У ч и т е л ь. Звичайно, цих правил дотримується людина, яка хоче бути джентльменом. Правило 2. Голос даний людині для того, щоб вона не надривала його, а говори- ла тактовно і ввічливо. Але бувають випадки, коли навіть тактовно і ввічливо розмовляти не слід. Це в театрі чи кіно. Не варто говорити з набитим ротом за столом. Головний убір знімають в приміщенні, крім магазину (це для чоловіків). ЧЕМНІСТЬ Коли я знайомих чи рідних стрічаю, Я кланяюсь, знявши кашкет з голови.
  • 151.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 151 І дякую чемно, як щось їх спитаю: — Спасибі велике! Пробачте. А ви? (С. Маршак) Учитель звертається до глядачів: — Діти, які слова ви кажете, коли дякуєте старшим і своїм товари- шам? — А які слова слід казати, коли ви хочете щось попросити? ДОЗВОЛИВ Перше вересня — і знову Біля школи діти. Всі одягнені святково І тримають квіти. — Ви погляньте, У Миколи Як жоржин багато! — Оточили дружним колом Хлопчика дівчата. — Де ж ти їх зумів дістати? Це ж не квіти — мрія? — Я нарвав їх біля хати Дідуся Андрія. — А дідусь тобі дозволив?! — Так! Микола заспокоїв їх і посміхнувся. — Він за мною біг до школи, А тоді махнув рукою І назад вернувся. (В. Шаройко) Як користуватися руками? Правило 1. Коли розмовляєш, говорять уста — руки мовчать. Правило 2. На столі під час обіду мають лежати тільки кисті рук. Правило 3. В музеї роздивлятися експонати слід очима, а не руками.
  • 152.
    152 Етика. 5клас ДОБРИЙ Він на вулиці хлопчик хороший, І малих захищає, і чемний, а як прийде додому — сестричку він щоразу тяга за косичку. (Я. Курлат) У ч и т е л ь. Кожна людина має п’ять пальців на руках, серед яких один названий вказівним. Таку назву пальцеві вигадав давньогрецький розбійник виключно з метою перевірки вихованості мешканців Старо- давньої Греції. Той, хто, виходячи з підступної назви, користувався паль- цем для того, щоб на щось указувати, вважався невихованим і палець йому відрубували разом з рукою. На щастя, в наші гуманні часи пальця вже ніхто не відрубує, але не- культурні люди ще залишилися. Діти розігрують ситуацію. — Як пройти (до кінотеатру, магазину, музею)? — Де тут пам’ятник? Правило: Відповідь треба давати словами, а не пальцями. (Звучить українська народна пісня «Од Києва до Лубен».) У ч и т е л ь. Бачите, як дівка танцювала, що аж каблуки побила. А навіщо нам ноги? Чарльз Дарвін спочатку розробив теорію про походження видів і, зо- крема про те, що людина походить від мавпи, а решту свого життя при- святив тому, щоб розвінчати свою ж таки гіпотезу. Але нічого з цього не вийшло. Саме тому більшість людей всерйоз вва- жає своїми предками мавп і, відповідно, поводиться так у товаристві. Звучить пісня «Бім-бам-ба» (сл. В. Шаїнського, муз. В. Степанова). Правило 1. Сидіти треба, тримаючи ноги рівно. Не закручувати їх навколо стільця, не класти на парту. Правило 2. По школі ходити спокійно, не лякати сейсмологів, тупаючи, як слон. У ч и т е л ь ЯК СЛІД ВІТАТИСЯ? Кожний народ вітається по-різному. Китайці вклоняються одне одному. Калмики труться носами.
  • 153.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 153 Ескімоси, висловлюючи свою повагу і шану, крутять язиком на всі боки. Але ми маємо заздалегідь попередити: ніхто вам не повірить, що ви ескімос, навіть якщо по вулиці ти ходитимеш на лижах. Тож сховай язик за щоки і згадай, що живеш в Європі на початку XXI століття. Правило 1. Незалежно від того, який у тебе настрій, вітатися з людьми треба при- вітно. Правило 2. Навіть з ровесниками слід вітатися ввічливо, а не гамселити по плечу, волаючи «Привіт, товстий!» Правило 3. Ні в якому разі не слід вітатися сидячи. Правило 4. Перед тим як потиснути руку, слід зняти рукавичку. Як телефонувати? (Дзвенить телефонний дзвінок. Учні розігрують сценку.) У меня зазвонил телефон. — Кто говорит? — Слон. — Откуда? — От верблюда. — Что вам надо? — Шоколада. А потом позвонил крокодил И со слезами просил: — Мой милый, хороший, Пришли мне калоши, И мне, и жене, и Тотоше. А потом позвонили зайчатки: — Нельзя ли прислать перчатки? А потом позвонили мартышки: — Пришлите, пожалуйста, книжки? А потом позвонил медведь Да как начал реветь. — Погодите, медведь, не ревите, Объясните, чего вы хотите? А потом позвонили цапли:
  • 154.
    154 Етика. 5клас — Пришлите, пожалуйста, капли. А потом позвонила свинья: — Пришлите ко мне соловья. И такая дребедень Целый день. Динь-ди-лень. Динь-ди-лень. Динь-ди-лень! То тюлень позвонит, то олень. А вчера поутру Кенгуру: — Не это ли квартира Мойдодыра? Я рассердился да как заору: — Нет! Это чужая квартира!!! — А где Мойдодыр? — Не могу вам сказать... Позвоните по номеру сто двадцать пять. Я три ночи не спал, Я устал. Мне б заснуть, Отдохнуть... Но только я лег — звонок. (К. Чуковський, скорочено) Правило 1. Ніколи не телефонуй незнайомим людям. Правило 2. Дзвонити до 8 годин ранку та після 10 вечора — то вже порушення еле- ментарного етикету. Як ходити в кінотеатр чи Палац культури? У ч и т е л ь. Існує дуже повчальна історія. Три роки зустрічався хло- пець з дівчиною, являючи собою зразок чемності. І ось одного разу, коли дівчина погодилася стати нареченою, хлопець запросив її до театру. Завчивши раз і назавжди, що дівчину слід пропускати вперед, він і цього разу пустив її перед собою продиратися по ряду. Але красуня, за- чепившись за чиюсь ногу, втратила рівновагу і гепнулась просто на про- ході. Наш хлопець, який ішов позаду, випадково наступив їй на сукню, і, коли дівчина підвелася, пролунав оглушливий тріск ниток. Самі розумі- єте, в якій ситуації опинилася дівчина, якщо плаття було легке і вечірнє. Одним словом, весілля так і не відбулося.
  • 155.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 155 Правило 1. Проходити на своє місце слід обличчям до людей, що сидять в ряду. Виховані люди в такому випадку мають підвестися зі своїх місць, аби зручніше було проходити. Правило 2. Коли заходиш в зал кінотеатру з дівчиною, мусиш на місце іти перший і допомогти їй сісти. Правило 3. В кінотеатрі головні убори мають знімати всі, навіть жінки. У ч и т е л ь. Танці, танці... (Виступає танцювальний ансамбль. Глядачів теж запрошують танцювати.) Правило По закінченні танцю кожен джентльмен мусить провести дівчину, яку запросив, на місце. У ч и т е л ь. У кожного народу є прислів’я на зразок нашого «У гос- тях добре, а вдома — краще». Кожна людина саме вдома і має виробляти в собі ті гарні манери, які згодом дадуть їй змогу набути популярності в товаристві і стати культур- ним. Звучить пісня «Ввічливий вальс» (сл. А. Барто, муз. Д. Кабалевського). МОВА МОЯ РІДНА (сл. М. Бойко, муз. Г. Ромаса) Помірно, лагідно М о - в о - м о - я , я к б а р - в і - н о к д у х - м я - -на, пах-неш м’я-то-ю вліт-ку і хлі-бом зем- - л і . С р і б - н о й л е г - к о і с - к р и ш - с я с в о - 3 4
  • 156.
    156 Етика. 5клас -ї-ми піс-ня-ми, ти вог-нис-та і щи-ра, як м р і - ї м о - ї . В к о - л и с - к о - в і й п і с - н і , у п о - к о - с а х т р а в , в р о - с я - н о - м у л и с - т і , в с п а - л а - - х а х з а г - р а в , л и - н е з н о в і з н о в . Мово моя, як барвінок духмяна, Пахнеш м’ятою влітку і хлібом землі. Срібно й легко іскришся своїми піснями, Ти вогниста і щира, як мрії мої. П р и с п і в: В колисковій пісні, у покосах трав, В росяному листі, в спалахах заграв, В вишитій сорочці, в полі за селом Мова моя рідна лине знов і знов. Ллється, як річка, то тиха, то бистра, Слово чисте й прозоре, як ранком роса. Богом створена мова для нашої пісні. Мово! Гордість моя, моя вічна краса. : :
  • 157.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 157 П р и с п і в. В пісні чарівній сміюся і плачу, Бо вирує життя в ній, немов водограй. В своїй мові я чую, в словах її бачу І поля, і криниці, і рідний мій край. БИМ-БАМ-БА (сл. В. Степанова, муз. В. Шаинского) Из тро-пи-чес-ко-го ле-са, где ба-на-ны и ко- -ко-сы, у-бе-жа-ла о-безь-ян-ка на ог-ром-ный теп-ло-ход. Сим-па-тич-ну-ю бег-лян-ку по-лю- -би-ли все мат-ро-сы, по-то-му что о-безь-ян-ка и т а н - ц у - е т , и п о - е т . Бей, ба-ра-бан, зве-ни, ги-та-ра, дуй, тру-ба, дуй, 4 4 :
  • 158.
    158 Етика. 5клас т р у - б а ! Э т о в е - с е - л ы й т а - н е ц « Б и м - б а м - б а ! » Из тропического леса, где бананы и кокосы, Убежала обезьянка на огромный теплоход. Симпатичную беглянку полюбили все матросы, Потому что обезьянка и танцует, и поет. П р и п е в: Бей, барабан, звени, гитара, Дуй, труба, дуй, труба! Это веселый танец «Бим-бам-ба!» В этом танце необычном можно топать, как слонята. Прыгать, словно кенгуру, или птиц изображать. Но при этом непременно надо помнить всем ребятам, Что они должны забавной обезьянке подражать. П р и п е в. Корчат рожицы девчонки, корчат рожицы мальчишки, Пляшет, словно заводная, развеселая гурьба. Хорошо, как обезьянка, танцевать без передышки, Вместе с нею повторяя очень громко «Бим-бам-ба!» НАСТОЯЩИЙ ДРУГ (сл. М. Пляцковского, муз. П. Савельева) Д р у ж - б а к р е п - к а - я н е с л о - м а - е т - с я , н е р а с - к л е - и т - с я о т д о ж - д е й и в ь ю г. 2 4
  • 159.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 159 Друг в бе-де не бро-сит, лиш-не-го не спро-сит — вот что зна-чит нас-то-я-щий, вер-ный друг. Дружба крепкая не сломается, Не расклеится от дождей и вьюг. Друг в беде не бросит, Лишнего не спросит — Вот что значит настоящий, Верный друг. Мы поссоримся и помиримся. «Не разлить водой!» — шутят все вокруг. В полдень или в полночь Друг придет на помощь — Вот что значит настоящий, Верный друг. Друг всегда меня может выручить, Если что-небудь приключится вдруг. Нужным быть кому-то В трудную минуту — Вот что значит настоящий, Верный друг. ВВІЧЛИВИЙ ВАЛЬС (сл. А. Барто, муз. Д. Кабалевського) Помірно На-ста-не по-ра ще до-сі не зна-на — чу-до-ві каз-ко-ві ча- си: хло-п’я-та й дів-чат-ка при-віт-ни-ми ста-нуть, і ввіч-ли- : : 3 4
  • 160.
    160 Етика. 5клас ві бу-дуть у-сі. Не бу-де ді-тей не-хо-ро-ших, нас-та-нутьча- си зо-ло-ті ... Ніх-то до кім-на-ти в ка-ло-шах, в ка-ло-шах не зай-де ні-ко-ли, ні-ко-ли в жит-ті! Вій-не віт-рець при-єм- ний, фі-ал-ки роз-цві-туть, і зник-нуть всі не-чем-ні, на-ві- ки про-па-дуть. Вже чу-ти по-дих даль-ній — вес-на і-де до нас, і в шко-лі, в роз-дя-галь-ні нас-та-не ти-ша враз. Настане пора ще досі не знана — Чудові, казкові часи: Хлоп’ята й дівчатка привітними стануть, І ввічливі будуть усі. Не буде дітей нехороших, Настануть часи золоті ... Ніхто до кімнати в калошах, в калошах Не зайде ніколи, ніколи в житті. Війне вітрець приємний, Фіалки розцвітуть, І зникнуть всі нечемні,
  • 161.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 161 Навіки пропадуть. Вже чути подих дальній — Весна іде до нас, І в школі, в роздягальні Настане тиша враз. Хай грубощі зникнуть навіки, навіки! Хай будуть такі лікарі, Що зможуть від грубощів виписати ліки Й даватимуть їх дітворі. Дитина — така капризуля, Кричить і до всіх пристає, Та їй прописали пилюлі, пилюлі — І враз вона мила й слухняна стає. У ч и т е л ь. Бережіть Землю! Ця думка пронизує всі твори А. де Сент- Екзюпері. Про це і його улюблена казка «Маленький принц». Про любов до людей, про відповідальність перед людством, перед усією планетою роз- повідає ця мудра казка-притча. Сьогоднішній урок я назвала уроком муд- рих порад. Ми спробуємо збагнути, які мудрі поради пропонує нам автор «Маленького принца». Як і в народних казках, мова тут іде про добро і зло, висловлена думка про краще життя. — Чому головним героєм казки є дитина? (Дитинство, на думку пись- менника,— категорія моральна. В дитині закладені моральні здібності, які розвиваються залежно від умов життя.) — Дорослі і діти. Як часто ми не розуміємо одне одного, говоримо май- же різними мовами. Що розділяє дорослих і дітей? Вік? Погляди на жит- тя? Чи це добре, коли дорослий у житті залишається дитиною? У ч и т е л ь. Дивні люди ці дорослі. Замість того, щоб прикрашати дім, радіти сонцю, теплу, друзям, вони ведуть війни, рахують гроші, сва- ряться. А як треба жити? Що робити, щоб життя стало кращим? Давайте звернемось до Маленького принца. Він має відкрити нам таємницю. Яке тверде правило було у Маленького принца? Як він його викону- вав? («Є таке тверде правило: встав уранці, умився, причепурився — і відразу приведи до ладу свою планету...».) — Від чого застерігає нас автор? Чому боротися з баобабами потріб- но щодня? 4.12. «МИ ВІДПОВІДАЄМО ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ»
  • 162.
    162 Етика. 5клас — Що змінилося в житті Маленького принца після того, як на його планеті з’явилася Троянда? (Він любить Троянду, турбується про неї, але вона робить йому боляче своїми капризами. Вперше пізнавши почуття любо- ві, Маленький принц пізнає і почуття душевного болю.) — Щастя для Маленького принца полягає в тому, щоб навчити- ся любити свою квітку. Посварившись із квіткою, він вирушає в по- дорож. Саме це дозволяє автору показати різні типи дорослих людей. Чисті моральні принципи Маленького принца зіткнулись з безглуз- дими вчинками дорослих. Маленький принц відвідав 6 планет. І лише на Землі він зрозумів справжню суть стосунків між людьми. Інсценування епізоду «Лис відкриває Маленькому принцу свою таємницю» (XXI глава). — Як ви розумієте таємницю Лиса? Що означає приручити? (Це означає зробити неповторним, не схожим на інших. Але це несе й вели- ку відповідальність: «Я за неї відповідаю...».) — Ми завжди маємо пам’ятати пораду мудрого Лиса: «Люди забули цю істину, але ти не забувай: ти назавжди відповідаєш за всіх, кого при- ручив». — Як Маленький принц зрозумів, що таке любов? — Що таке щастя на думку автора? (Автор вважає, що щасливий лише той, хто пізнав почуття любові, прихильності, хто зігрів теплим словом ближнього.) — Як Лис говорить про дружбу? («... немає таких магазинів, де б тор- гували друзями».) — На прощання Лис відкриває своєму товаришу просту, але мудру та- ємницю: «Не чути голосу серця означає стати дорослим, якому нічого не цікаво, крім цифр». Отже, на Землі Маленький принц зрозумів велику науку життя, він розуміє, що сила людини в дружбі, щастя — в любові до ближнього, обов’язок — у служінні батьківщині, у відповідальності перед нею. А тепер давайте кожен з вас запалить на небі свою яскраву зірочку, і ми ще раз пригадаємо мудрі поради А. де Сент-Екзюпері. (На дошці клаптик голубої тканини (небо), учні приколюють до нього зіроч- ки і пригадують поради. Звучить «Місячна соната» Бетховена.) — Ми відповідаємо за тих, кого приручили? — Є таке тверде правило: встав уранці... — Щастя в тому, щоб любити.
  • 163.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 163 — Немає таких магазинів, де б торгували друзями. — Могутність людей у дружбі. — В душі кожного дорослого повинен жити Маленький принц, якщо його немає, то цьому дорослому ніколи не зрозуміти дитинство. — А вдома я пропоную вам написати твір-мініатюру про почуття та думки, які у вас виникли після цього уроку. Мета: поглибити та зміцнити знання школярів про правила поведін- ки та ввічливі слова. Правила гри На дошці накреслено квадрати, у крайньому ряду по горизонталі на- писано числа, а по вертикалі букви (поле чисте). У ведучого написані букви (кораблики) і числа, під якими закодовані питання. Ведучий вибирає собі помічників (одні стежать за збитими ко- рабликами (наприклад x — кораблик збитий, пишуть на дошці певну бук- ву, яка була задумана, 0 — постріл не влучив у ціль). У грі беруть участь 2–3 команди по 5–10 чоловік, команда обирає собі капітана. Обов’язки капітана: право на «постріл» (називає цифру і букву, на пе- рехресті яких знаходиться або цифра (закодоване питання), або літера (з одно, дво- або трипарусного кораблика)). Другий помічник ведучого стежить за правильно визначеним питан- ням. «Стріляють» команди по черзі. Якщо капітан своїм «пострілом» влучає в цифру, то команда відповідає на питання, що закодоване під цією циф- рою. На обдумування команді дається 10 секунд. У випадку відсутності відповіді або ж її неправильності право на від- повідь передається наступній команді, тому над поставленим питанням думають всі команди. Якщо жодна із команд не відповіла, можуть відпо- відати вболівальники. Лише за правильну відповідь команді присуджується 1 бал. Якщо ка- пітан своїм «пострілом» влучив у літеру, то команда автоматично отримує 1 бал і має право на наступний «постріл». Під час гри в міру влучень в кораблики будуть відкриватися все більше і більше літер. Тому команди повинні намагатися першими вгадати зако- доване слово. Тій команді, яка вгадала це слово, присуджується 2 бали. 4.13. РЕГАТА ВВІЧЛИВОСТІ
  • 164.
    164 Етика. 5клас У випадку «прямого влучення в однопарусний кораблик» він вважа- ється збитим. Автоматично навколо нього відкриваються сусідні клітини («кораблики» не повинні торкатись один одного). Якщо пряме влучення припадає на дво- або трипарусні кораблики, то вони вважаються поране- ними. Команда отримує 1 бал і знову «стріляє», знаючи, що ці кораблики розташовуються тільки по вертикалі або по горизонталі. Команда-переможець визначається за загальною кількістю набра- них балів. Примітка: під час гри, коли команди обдумують відповідь, варто ро- бити музичні паузи, рекламні паузи, вікторини, ігри з глядачами 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. А 1. 9 18 24 31 40 48 55 І Б 2. 10 19 В 32 41 49 56 64 В 3. 11 20 В 33 42 Ч 57 65 Г 4. 12 21 25 34 43 50 58 66 Д 5. 13 Л 26 35 44 51 59 67 Е 6. 14 И 27 36 45 52 60 68 Є 7. 15 В 28 37 46 53 61 69 Ж 8. 16 22 29 38 І 54 62 70 З С 17 23 30 39 47 Т 63 Ь 1 А (1) Як треба готуватися до прийому гостей? 1 Б (2) Чим святковий стіл відрізняється від звичайного? 1 В (3) Чим відрізняються свята загальні від ювілеїв, днів народження? 1 Г (4) Що має робити господиня до прийому гостей і під час прийому? 1 Д (5) Коли треба приходити в гості, якщо вас запросили?
  • 165.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 165 1 Е (6) Що це за несподівані візити? 1 Є (7) Як треба сервірувати стіл? 1 Ж (8) Які обов’язки гостя? 1 З (буква С) 2 А (9) Як ви розумієте вислів «Цінність подарунка зовсім не визнача- ється його вартістю»? 2 Б (10) Що дарують на новосілля? 2 В (11) Які дарунки можна віднести до весільних? 2 Г (12) Коли треба оглядати дарунки? 2 Д (13) Чому квіти на святковому столі слід ставити у низькі вази? 2 Е (14) Що таке самолюбство? 2 Є (15) Чому воно необхідне людині? 2 Ж (16) Які існують правила поводження в театрі? 2 З (17) Яким повинен бути одяг для тих, хто йде в театр? 3 А (18) Що треба робити, коли ви отримали квиток перед самою ви- ставою? 3 Б (19) Коли зустрілися знайомі люди, що треба зробити? 3 В (20) Ваші дії, коли ви запізнилися на виставу у театр? 3 Г (21) Правила поводження у музеї. 3 Д Буква Л 3 Е Буква И 3 Є Буква В 3 Ж (22) Чи варто ображатися? 3 З (23) Як ви розумієте вислів: «Вихованість теж необхідно вихову- вати»? 4 А (24) Як треба обходити на зупинці трамвай? 4 Б Буква В 4 В Буква В 4 Г (25) В кіно і театрі шапки повинні знімати...? 4 Д (26) Що повинен в транспорті зробити ввічливий чоловік? 4 Е (27) Як треба обходити на зупинці автомобіль, автобус, тролейбус? 4 Є (28) Як треба переходити вулицю, коли немає світлофора? 4 Ж (29) Чому чоловік, який йде вулицею поруч з жінкою, повинен триматись від неї ліворуч? 4 З (30) А як правильно ходити попід руку? 5 А (31) Що треба зробити обов’язково, коли виходиш на вулицю? 5 Б (32) На який колір світлофора слід переходити вулицю? 5 В (33) Чи вміємо ми культурно поводитись? 5 Г (34) Що таке культура?
  • 166.
    166 Етика. 5клас 5 Д (35) Кого можна назвати культурною людиною? 5 Е (36) Яку людину ви вважаєте красивою? 5 Є (37) Які вчинки людей можна назвати красивими? 5 Ж (38) Чому вважають, що скромність прикрашає людину? 5 З (39) Краса і культура поведінки. Який між ними зв’язок? 6 А (40) Якою повинна бути сучасна людина? 6 Б (41) Що таке ввічливість? 6 В (42) Навіщо бути ввічливим? 6 Г (43) Як потрібно поводитися із мамою, татом та іншими члена- ми родини? 6 Д (44) Як себе треба поводити із знайомими і незнайомими людьми? 6 Е (45) Чому не можна ламати дерева, кущі? 6 Є (46) Як потрібно відпочивати в лісі? 6 Ж (буква І) 6 З (47) Чому не можна приносити додому лісових звірів і птахів? 7 А (48) Як користуватися виделкою, ложкою і ножем? 7 Б (49) Як часто і в чому допомагаєш ти мамі і бабусі? 7 В (буква Ч) 7 Г (50) Що потрібно зробити перед тим, як ввійти в чийсь будинок або квартиру? 7 Д (51) Як і з ким треба вітатися? 7 Е (52) Які слова вживають при зустрічі та прощанні? 7 Є (53) Як потрібно зустрічати гостей, а також своїх близьких з ро- боти? 7 Ж (54) Чи потрібно знімати шапку, коли прийшли в гості, театр, ди- тячу бібліотеку? 7 З (буква) Т 8 А (55) Якщо ти з’їв цукерку, що потрібно зробити з обгорткою? 8 Б (56) Чи можна розмовляти в кіно, театрі та інших громадських міс- цях? 8 В (57) Як ми назвемо людину, яка рве квіти, ламає в лісі гілки дерев? 8 Г (58) Чи можна назвати ввічливим того, хто ображає звірів? 8 Д (59) Чому ввічлива людина ніколи не буде хвастатися, грубити, об- манювати? 8 Е (60) Чому діти говорять неправду? 8 Є (61) При посадці в транспорт що потрібно зробити ввічливій лю- дині? 8 Ж (62) Назвати, які ви знаєте ввічливі слова. 8 З (63) Назвати народні прислів’я з теми «Етикет».
  • 167.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 167 9 А (буква) І 9 Б (64) Які правила етикету порушують хлопці нашої школи, заходячи в приміщення? 9 В (65) Звідки взялися правила культури поведінки? 9 Г (66) Які існують правила поводження в школі, на уроці? 19 Д (67) До чого призводять порушення правил поведінки? 9 Е (68) Як себе треба поводити на стадіоні? 9 Є (69) У чому полягає справжня, а не показна краса поведінки юна- ка чи дівчини? 9 Ж (70) У чому суть хороших манер? 9 З (буква) ь (м’який знак) Підсумок гри. 4.14. ЩО ОЗНАЧАЄ ЖИТИ КРАСИВО? У ч и т е л ь. Якось запитали мудреця: «З чим можна порівняти життя людини?» Мудрець відповів: «З коливанням маятника». Людина завжди перебуває в сумнівах, завжди шукає відповідь: «так» чи «ні». Вона завжди в пошуку істини. А що таке істина? В чому вона? У кожного істина своя, тому що люди настільки «зациклені» на своєму власному сприйнятті, що просто не можуть зрозуміти ні чиїсь інші сприй- няття, ні реальні факти. Наше заняття присвячене тому, щоб розвивати вміння будь-яке явище, подію, вчинок розглядати з усіх боків, розуміти будь-яку точку зору, іноді в негативному бачити і позитивне. Розминка-тренінг «Аукціон» Ситуація: «Сьогодні на уроці історія — отримав (отримала) найниж- чий бал». Що у цій ситуації ви можете знайти гарного? У ч и т е л ь. Сьогодні ми проведемо диспут у формі «акваріуму». Що таке диспут? Диспут — це шлях розвитку самостійності, подолання інертності мис- лення, формалізму, шаблону. Диспут — це можливість розрядки емоційної напруги, завдяки чому зміцнюється психічна стійкість. Диспут — це інтелектуальна гімнастика. Перш ніж проводити диспут, давайте методом «мозкового штурму» ви- робимо правила диспуту, яких повинні дотримуватись всі.
  • 168.
    168 Етика. 5клас Правила проведення диспуту 1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно. 2. Не перебивайте того, хто говорить. 3. Критикуйте ідеї, а не особу, що її висловила. 4. Поважайте всі висловлені думки. 5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує. 6. Не змінюйте тему диспуту. 7. Намагайтеся заохочувати до участі в диспуті інших. (Правила записуються на дошці.) Оголошення теми диспуту. Питання для обговорення 1. Який зміст ви вкладаєте в поняття «жити красиво»? 2. Як ви вважаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно? 3. Чи хочете ви жити красиво? Якщо так, то що ви для цього робите чи плануєте зробити в майбут- ньому? Якщо ні, — то чому? У ч и т е л ь. Приступаємо до обговорення першого питання. Що най- частіше розуміють під словами «красиво жити»? Часто беруть до уваги зов- нішній бік життя: автомобіль, квартира, дача, гарний одяг, гроші. Але за цим нерідко прихована духовна порожнеча. Який зміст ви вкладаєте в ці слова? Місце в «акваріумі» займає перша група та обговорює дане питання. Закінчивши обговорення, учні займають свої місця. Запитання до класу: — Чи згодні ви з думкою товаришів з даного питання? — Чиї докази були найбільш переконливими? — Чи хочете ви щось доповнити? Перерва. Гра «Чарівний стілець» Один стілець у класі оголошується «чарівним». У того, хто сідає на цей стілець, зникають всі негативні якості, залишаються лише позитив- ні. Учні повинні назвати всі позитивні якості особи, яка сидить на «ча- рівному» стільці. Місце в «акваріумі» займає друга група учнів та обговорює наступне питання. Пауза.
  • 169.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 169 Гра «Крісло відвертості» Всі стільці в класі оголошуються «кріслами відвертості». Всі, хто си- дить на них, повинні говорити лише правду. Учитель називає початок фрази, учні повинні її закінчити: «Я пиша- юсь собою тому ...». Місце в «акваріумі» займає третя група та обговорює наступне питання. Запитання до класу: — Чи можете ви назвати прізвища людей чи літературних героїв, які, на вашу думку, живуть чи жили красиво? У ч и т е л ь. Діти, ви висловили багато цікавих думок з питань, які сьогодні обговорювались. Всі ви хочете жити красиво, але не всі вклада- ють в це поняття однаковий зміст. Підбити підсумок диспуту мені б хотілося словами Й. Бехера. Красиво жить — не просто звук пустой. Лишь тот, кто в мире красоту умножил Трудом, борьбой,— тот жизнь красиво прожил, Воистину, увенчан красотой. Різні думки були висловлені із приводу того, чи можете ви побудува- ти своє життя так, як бажаєте. Дійсно, людське життя визначається як зовнішніми, так і внутрішні- ми ознаками, воно не зводиться до простого втілення наших задумів. Але людина може спланувати своє життя, визначити мету існування, вибра- ти шлях її реалізації. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль. А якщо і не все, то досить багато. Огляд літератури. 4.15. ВЧИСЬ ЖИТИ В МИРІ ТА ЗЛАГОДІ Ми всі з вами — український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, ма- льовничій землі. Тут жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут ко- рінь українського народу. Земля багата хлібом-сіллю, піснею, добрими людьми. Пригадаймо навали татарських орд, турецьких яничар, польських фе- одалів, що хотіли поневолити український народ, який хотів сіяти хліб і ростити дітей, який мріяв жити у мирі та злагоді, бо саме ці цінності є найголовнішими, первинними для всіх і для кожного.
  • 170.
    170 Етика. 5клас Український поет 60-х В. Симоненко в одній з поезій писав: Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші душі вельможні, Найпідліша брехлива сльоза. Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить людей і життя. Так. Найголовніше в житті — це добре, гуманне ставлення до лю- дей. Нерідко ми забуваємо, що в людських стосунках існують певні пра- вила і закономірності. Мати репутацію симпатичної людини, відчува- ти любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе — законне праг- нення кожного. Але як цього досягти? Адже абсолютно однакових людей не буває. Так само, як не має людей цілком гарних або цілком поганих. У різних ситуаціях, за різних обставин одна й та сама людина поводить себе неоднаково. Люди різняться багатьма рисами, у них різні досвід, ха- рактер, вдача; індивідуальною є й школа позитивних якостей. Чи існує якийсь загальний принцип поведінки? Так, є, і в ньому вті- лена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою!» Поряд з цим є ще не менш важливий принцип: «Увійди в становище іншого». Тобто зрозумій його інтереси, бажання, побоювання, мрії. Дуже хочеться, щоб таких людей, про яких говорить Л. Забашта у вір- ші «Моди», стало більше в людському житті. Є моди на зачіски, На гострі носки в черевиках, На декольте на сукні І на короткі штанці, На плечі — вузькі і широкі, На вуха малі і великі І навіть на форму браслета На ніжній дівочій руці.
  • 171.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 171 І ми, незалежні, зайняті завжди ділом, Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості. Та, тільки правду кажучи, я б дуже хотіла, Щоб стали навік панівними інші моди в житті: Моди на світлі душі, На прямоту, на сердечність, На людяність, на гуманність, На серце, повне щедрот... Життя складне, тисячі людей страждають не тільки від холоду, голоду, а й ще через те, що не чують теплого слова, їм немає, з ким поговорити: Кажімо більше ніжних слів Знайомим, друзям... Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів. Нехай тих слів солодкий мед Чиюсь загоїть рану. Кажімо більше ніжних слів, Комусь всміхаймось ненароком. То не життя людське коротке, Короткі в нас слова черстві. Кажімо більше ніжних слів! Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні, а й цілком благополучні, здорові люди, в яких душа глуха й черства до чужого горя. Лікуймо наші душі зачерствілі, Лікуймо наші зболені серця, Лікуймо наші душі загрубілі, Несімо правди непогасний стяг,— І кривда в нашу долю не поцілить. Скропімо серце щире, не черстве Людського милосердя еліксиром. Воно, хоч кволе, знову оживе, У справедливість й людяність повірить. Найвища наука життя — мудрість, а найвища мудрість — бути добрим. Доброта й чуйність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важ- ку хвилину, розрадити в горі й біді — це притаманно нашому народу. Назвати прислів’я про доброту: (За добро добром платять. Хто людям добра бажає, той і собі має. Не одежа красить людину, а добрі діла...)
  • 172.
    172 Етика. 5клас Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доб- роти, злагоди. Бо тільки це зробить нас справжніми людьми. Будьмо милосердними! Поспішаймо творити добро! І хочеться так любить, Щоб навіть каміння байдуже Захотіло ожити і жить! Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця і чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: — Їх на землі не було... (В. Симоненко) Правила мирного співжиття 1. Вчися слухати інших. 2. Спочатку подумай, а потім скажи. 3. Будь завжди ввічливий. 4. Не насміхайся над слабшим. 5. Не давай волю поганим словам і вчинкам. 6. Не пускай в дію кулаки. 7. Не бажай іншому того, що б не хотів мати сам. Прекрасні поради для того, як жити у мирі та злагоді, дає Біблія (кни- га книг), настільна книга майже кожного українця, духовний поводир на- шого народу. Ось про що говорять деякі з 10 Божих заповідей: 5 заповідь. Шануй батька й матір: добре тобі буде і довго будеш жити на землі. Любов найперше треба виявляти до наших батьків. Навіть тварини з любов’ю ставляться до своїх батьків. Тому непошана до батьків — це яви- ще протиприродне. Кожна людина — боржник своїм батькам. Від батьків ми одержали життя. Наша мати вболівала за нас від самого малечку і гото- ва віддати за нас своє життя. Вона не спала ночей над нами, недоїдала, аби ми були ситі і здоровенькі виростали. Батько захищав нас від усього по- ганого, вчив нас працювати, вчитися. Ніхто нас не любить так, як батьки. Отже, любити батьків і шанувати їх не тільки не тяжко, а дуже приємно. — Як же шанувати батьків? 1) Любити їх, як себе. Поводитися з ними з пошаною та любов’ю, слуха- ти їх настанови та поради. 2) Коритися батькам не за страх, а за совість. 3) Поводити себе так, щоб не засмучувати їх та не осоромлювати їх пе- ред людьми. 4) Оберігати їхнє здоров’я, допомагати їм у всьому, а на старості годува- ти та давати притулок.
  • 173.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 173 Але 5 заповідь заповідає нам пошану не тільки до батьків, а й до всіх, хто робить добро нам: 1. До Батьківщини та її влади. 2. До учителів і наставників шкільних. 3. До старших віком («Перед сивим лицем устань і вшануй старе об- личчя»). 6 заповідь. Не вбивай. Забороняє забирати чуже життя в будь-який спосіб. Бо вбити людину можнанетількифізично,айсловомобразливим,наклепомчиповодженням з нею так, що вона сама собі заподіє смерть. Забороняючи чинити будь-яку шкоду життю наших ближніх, 6 заповідь наказує нам всіма силами обері- гати їхнє здоров’я, добробут. Вона заповідає: 1) Допомагати бідним. 2) Утішати зажурених. 3) Служити немічним. 4) Полегшувати стан знедолених. 5) З усіма поводитися лагідно та з любов’ю. 6) Миритися й мирити тих, що ворогують. 7) Прощати образи й робити добро ворогам. 7 заповідь. Не кради. Засуджує, забороняє всяку крадіжку або переконання присвоюван- ня чужого. У нелегкий час ми живемо, але будемо сподіватися, що на нашій рід- ній землі, у всьому світі мир, добро і злагода єднатимуть всіх людей. 4.16. ВВІЧЛИВІСТЬ — ЦЕ ЛЮДЯНІСТЬ В е д у ч а. Добрий день, дорогі діти, гості! Ви так гарно відповіли мені «Добрий день!». Отож ми побажали одне одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задово- лення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим добрим, теплим побажанням.Ащекажуть«Доброгоздоров’я»,«Здоровібули»,«Моєшануван- ня вам...». Є теплі, рідні та близькі слова — «мама», «тато», є й вагомі — «дер- жава», «Батьківщина». А ще є ввічливі слова, і називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху й гарний настрій.
  • 174.
    174 Етика. 5клас Сьогодні ми влаштуємо невеликий екзамен на ввічливість нашим хлоп- чикам. А щоб вони були впевненими в собі, назвемо їх лицарями і споді- ваємось, що недаремно нарекли їх цим ім’ям. Отже, розпочинаємо турнір лицарів ввічливості. Щоб у лицарському турнірі перемогти, потрібно бути мудрим і люб’яз- ним, знати всі закони доброї поведінки. Змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуватися законів ввічливості. Оголошую перший конкурс «Розминка». Запитання для команд: 1. Кого в минулому називали лицарями? 2. Яку людину ми називаємо лицарем у наші дні? — Наступний конкурс — «Лицарські манери». Завдання. Хто скаже найбільше чарівних слів? Кожен з вас повинен назвати відомі всім чарівні слова ввічливості та вирази. За кожне назване слово команда отримує 1 бал. — Наступний конкурс — «Ми йдемо у гості». Запитання для команди: 1. Як обрати подарунок? 2. Як приймати подарунок? 3. Якщо ти прийшов у гості з дівчиною... 4. Коли потрібно приходити в гості? 5. Як повинен поводитись господар? 6. Які ви знаєте правила поведінки за столом? В е д у ч а. Відповіді ми почули. Отже, слово за журі. Та, на жаль, не завжди буває так, як написано в правилах. Тож, як не потрібно робити, ми дізнаємось з літературної сторінки, яку підготували наші дівчата. (Вірші «У гостях», «Гостинна сусідка», «Некультурні хазяї», «Про культуру школяра».) В е д у ч а. Дякую, дівчатка, я думаю, що таких хазяїв і гостей серед нас немає. Наші лицарі відпочили, отже, слід далі проводити конкурс. Всі ми лю- бимо таке свято, як день народження. У цей день хочеться почути найтеп- ліші, найщиріші слова, отже, завдання для лицарів: скласти привітання для однокласниці до дня її народження. Наш народ склав чимало віршів, пісень, казок, легенд, в яких вша- новується людина ввічлива, доброзичлива. Та чи не найбільша мудрість народу міститься у прислів’ях, приказках. Отже, назва наступного конкурсу — «До джерел народної мудрості».
  • 175.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 175 Завдання. Згадати прислів’я, приказки про ввічливість. Останній конкурс — «Від теорії до практики». Завдання командам: сервірування стола. В е д у ч а. Наш турнір закінчується. І, поки журі підбиває підсумки, учасники турніру дають клятву лицарів: — Клянемось лицарями бути! Завжди «спасибі» говорити, «Добрий день» та «до побачення» Мають у житті велике значення. Клянемось лицарями бути! І лінь, грубість позабути, Науки різні знати І про етикет не забувати. Клянемось лицарями бути! У боротьбі зі злом добро творити, Нечему вразити мечем чарівним, Словом суворим і вірним. Клянемось лицарями бути! В е д у ч а. Будьте завжди ввічливими, чуйними, уважними. Припус- тившись помилки, проявивши грубість, попросіть вибачення. Завжди до- помагайте старшим, молодшим, друзям. Ніколи не перебивайте свого спів- розмовника навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєтесь, вислухайте його до кінця і тільки тоді висловіть свою думку. Пам’ятайте, що «ніщо не да- ється так дешево і не коштує так дорого, як ввічливість». Дружіть з ввічливими словами, загляньте в країну ввічливих наук і будь- те завжди шляхетними,— тоді вас любитимуть і поважатимуть. А щоб у вас і надалі був такий гарний настрій, давайте разом заспіва- ємо нашу пісню «Добра посмішка». Даруйте людям ввічливі слова, і в нагороду ви справді побачите «до- бру посмішку на кожному обличчі». 4.17. УРОК ЧЕМНОСТІ Мета: виховувати культуру спілкування у повсякденному житті, мо- ральні основи культури поведінки у колективі, культуру мовлення. Обладнання: іграшка «Ласкавонька», кольорові фішки, смужки паперу «У нас можна» і «У нас не можна», магнітофон. В е д у ч а. Доброго дня, дорогі друзі!
  • 176.
    176 Етика. 5клас Я привіталася з вами так, як я роблю це кожного дня. Ви, мабуть, дуже здивувалися б, якби замість звичайного привітання почули: «Ви їли сьо- годні?» або «Ваша худоба здорова?». Але, виявляється, ці слова — теж ві- тання. Саме такими фразами обмінювалися при зустрічі мешканці старо- давнього Китаю, Монголії, Єгипту. І це лише на перший погляд смішно. Адже, справді, основою життя монгола-кочівника була його череда. Здо- рова худоба була ознакою того, що вистачає їжі, отже, й у господаря все гаразд. Загинула худоба від хвороби чи нестачі корму — це вже показник голоду, недуги, смерті. Ось і виходить — побажати здоров’я худобі все одно, що побажати здо- ров’я самому господареві та його родині. Рухи, жести, якими з давніх-давен користувалися люди різних країн під час вітання, ще різноманітніші. Декотрі вклонялися, інші падали на- вколішки і билися об землю лобом, треті підносили руку до чола та сер- ця, четверті торкалися носами. Та й тепер подивіться навкруги. Ось пройдуть військові — віддають честь. Зустрінуться двоє чоловіків — потиснуть руки. А інші здалеку по- махають одне одному. Жінки, які довго не бачилися, обнімуться, навіть поцілуються. Ось так по-різному відзначають люди найпростішу й найчастішу по- дію у своєму житті — зустріч з іншою людиною. І все-таки спільне тут є. Не привітатися або не відповісти на привітання у всі часи й усіх народів вважалося невихованістю та неповагою до інших. Адже в поклоні, в ко- ротких словах вітання закладений глибокий зміст: «Я тебе бачу, людино. Я тебе поважаю і хочу, щоб ти до мене добре ставилася, бажаю тобі здо- ров’я, миру, щастя, радості, добра». Я тільки привіталася з вами: «Доброго дня, дорогі друзі!»,— але який важливий зміст вклала у ці слова! — Які ви знаєте слова привітання? (Діти називають.) — Як ви думаєте, що означають ці слова? (Бажають здоров’я, зичать добра...) Зараз я вам розповім чудову бувальщину про слово «здрастуйте». Лісовою доріжкою йшли батько з маленьким сином. Навколо тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел і струмок жебонить у лісовій гу- щавині. Раптом хлопчик побачив, як їм назустріч іде бабуся з паличкою. — Коли ми зустрінемося з бабусею, скажемо їй слово «здрастуйте», — попередив батько. — Для чого говорити їй це слово? — здивувався син.— Адже ми зов- сім не знайомі.
  • 177.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 177 — А ось зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш, для чого. Ось і бабуся. — Здрастуйте,— сказав батько. — Здрастуйте,— сказав син. — Здрастуйте,— сказала бабуся і посміхнулася. Ісинздивованопобачив,яквсенавколозмінилося.Сонцезасяялояскра- во, затріпотіло. У кущах заспівали пташки — досі їх не було чути. На душі у хлопчика стало тепло і радісно. — Чому це так? — запитав син. — Чому це так? — запитую я у вас. — Слово «здрастуйте», як і «добрий день», «доброго ранку», має чудо- дійну силу: ці слова зближують людей, відкривають їхні душі. Бажати здо- ров’я, зичити добра — що може бути кращим у житті? Поверніться одне до одного, привітайтеся й усміхніться одне одному. Правда приємно? — А що ви взагалі відчуваєте, коли вам кажуть гарні, добрі слова, коли вам посміхаються? — А з чим це відчуття можна порівняти? (З дотиком до чогось теплого, м’якого, пухнастого, ніжного) — Я вас зараз познайомлю з тим, хто викликає такий ніжний дотик, добрі почуття. Це Ласкавонька. — А ви дарували колись Ласкавоньку? Розкажіть. Коли ви допомагали мамі, поступились дівчинці місцем, поділились з другом,— ви їм подарували Ласкавоньку. Коли ви пестите кішку,— вона мурчить, бо їй це приємно, отже, ви також даруєте їй Ласкавоньку. Спробуйте кожному подарувати її зараз. Коли ми передаватимемо Ласкавоньку, одне одному скажіть щось при- ємне, тож я починаю: «Як мені подобається, як ти посміхаєшся». (Діти передають іграшку.) Але є й інші дотики — злі. Вони колючі, холодні. — Коли ви відчуваєте такі дотики? (Коли лають, ображають погани- ми словами.) — Чи ображали вас колись? — А ви ображали кого-небудь? Це добре чи погано? — А що краще — говорити добрі слова чи злі? Уявіть ситуацію: ви зустріли інопланетянина. Його мови ви не розумі- єте, він не розуміє вас. А як би ви показали йому ваші добрі наміри? (Визначається кращий співрозмовник- інопланетянин.)
  • 178.
    178 Етика. 5клас — Отже, як ми можемо дізнатися, який настрій у людини? (Не тільки зі слів, а й за виразом обличчя) — Ви пам’ятаєте, з чого ми почали свою зустріч. (Ми привіталися.) У ч и т е л ь. Ми привіталися не тільки тому, що вітали одне одного, бажали добра одне одному, а й тому, що уміння правильно привітати лю- дину — це лише одне з багатьох правил ввічливої культурної поведінки. — А звідки взялися правила поведінки? Ніхто цих правил сам не вигадував. Вони з’явилися в народі поступово. І виникали аж ніяк не випадково. Скільки разів ви, мабуть, чули: «Шап- ку зніміть, коли в приміщення зайшли!». — А навіщо знімати шапку? — Звідки взялося це правило? Ці суворі часи давно минули. У будь-який дім люди заходять без будь- яких побоювань. Але звичай знімати шапку, коли заходиш до кімнати, за- лишився. Знімаючи шапку, ви показуєте господарям, що поважаєте дім, у який зайшли, поважаєте людей. Ось ми зараз і перевіримо, чи добре ви знаєте правила поведінки, чи чесні ви діти. Обираються 2 команди. Запитання даються по черзі кожній команді. За правильну відповідь члену команди дається кольорова фішка. — Які слова називаються чарівними? Для чого вони існують? — У дверях зіткнулися хлопчик і дівчинка. Що робити? — У дверях зіткнулися старший учень з молодшим. Як вчинити? — Чи можна замість слова «здрастуйте» казати слово «привіт!»? — Чи обов’язково вітатися, зайшовши до магазину, аптеки, біб- ліотеки, будь-якого громадського місця? — Як ви звертаєтесь у справах до директора школи? — Як ім’я, по батькові прибиральниці, яка миє у школі? — Розмовляють два учителі. Учневі треба звернутись до одного з них. Як це чемно зробити? — Хто вітається першим, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка; стар- ша людина чи молодша? — У коридорі школи розмовляють двоє учителів. Олег побачив свою вчительку і, проходячи мимо, ввічливо сказав: «Доброго дня, Валенти- но Іванівно!». Чи правильно він вчинив? — Двоє учнів йдуть вулицею. Один з них зустрів свого знайомого, при- вітався. Чи повинен вітатися другий учень, який його не знає? — Петрик біжить по коридору, не помічаючи нікого, штовхнув дівчин- ку. Що слід зробити Петрику?
  • 179.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 179 У ч и т е л ь. Привітаємо тих, хто отримав найбільшу кількість фішок. А зараз ми спробуємо скласти свої правила поведінки, яких би ви до- тримувались вдома, у школі, на вулиці, серед ровесників тощо. Кожна команда складає свої правила, а через 5 хв. ми почуємо, що у нас можна, а чого — не можна. Ті пункти, що збігатимуться або всім спо- добаються, ми запишемо у загальні правила поведінки. У нас можна 1. Вітатися 2. Звертатися на ім’я 3. Усміхатися одне одному 4. Допомагати одне одному 5. Казати тільки добрі слова 6. Дружити 7. Говорити тільки правду У нас не можна 1. Штовхатися 2. Лаятися 3. Ображати одне одного 4. Брати чужі речі — Ось такі наші правила. Ми повинні їх дотримуватися. На цьому наша година спілкування завершується. І на прощання ми кажемо «До побачення!». 4.18. ЛЮДИНА З ПЛАНЕТИ «CТАРІСТЬ» 1 жовтня — Міжнародний, день громадян, похилого віку. Звучить пісня «Гей, роки, гей, літа...». В е д у ч а. На картах небесних тіл така планета не позначена. Але вона існує — тільки не в просторі, а в часі. І свого часу кожен з нас, залишаючись жителем Землі, ступає на цю планету. Час там протікає повільно — з довгими ночами, наповненими безсон- ням, ломотою суглобів, лякаючи перебоями в серці. І люди сприймають його по-іншому і живуть більше в минулому, аніж у теперішньому. У них дивна пам’ять — пам’ятають до найдрібніших деталей події піввікової дав- нини і забувають те, що трапилось нещодавно: куди поділись окуляри, чи ковтнули пігулку, що їли на обід. А як вони ходять! Земляни, наприклад, вгору по східцях стрибають через двоє сходинок, балансують на потужних ногах, а якщо і впадуть, то легко підведуться, розсміються.
  • 180.
    180 Етика. 5клас Жителі планети «Старість» пересуваються повільно, особливо взим- ку, коли слизько, приглядаються напружено, по східцях піднімаються приставним кроком, як вчать їх після інфаркту. А впавши, самостійно підвестися не можуть, чекають простягнутої руки, а інколи й машини швидкої допомоги. Облишмо алегорії, скажемо простіше — старість. Або, якщо зовсім за енциклопедичним словником: «Віковий період від 75 до 90 років». «Старий, що малий»,— говорить прислів’я. І справді, є в них щось подібне. Перш за все безпорадність. Тільки у дитини вона з кожним роком, місяцем, днем зменшується, а у старих, навпаки, збільшується. І ще: старі люди образливі, як діти. Але дитячі образи нас тішать, а ста- реньких — дратують. Дитину поспішаємо заспокоїти, приласкати, загладити образу: зна- ємо, що вона не винна, що це — від незрілості, ранимої нервової сис- теми. На старечі образи намагаємося переважно уваги не звертати. Але ж і вони трапляються через нервову систему. Тільки не від незрілої, а дуже замореної. Старість, по суті своїй, трагічна. Хоча б тому, що у цьому віці впер- ше по-справжньому розумієш закон природи: людина смертна. Зви- чайно, про це ти знаєш з дитинства. Але з часом, постоявши біля тру- ни однолітка, викреслюючи один за одним номери телефонів, по яких вже ніколи не доведеться дзвонити, відчуваючи десь біля самого сер- ця залізний спазм, усвідомлюєш дану інформацію вже не як абстракт- ну істину, а як реальність. Не забувайте також, що більшість старих — це вдівці і вдови, адже рідко кому вдається, як у казці із щасливим кінцем, жити довго і по- мерти в один день. Старість окреслює навколо людини кола самотності. І чим далі, тим вужчим стає це коло. За межею залишається робота, до якої звик, яку любив. Потім — весь божий світ, і ось уже став доступним тільки найближчий квартал або сквер, ось уже не вийдеш за ворота... Звичайно, проти туги, суму, старості повинні боротися. І як — теж відомо. — Знайдіть собі хобі! — вчать психологи. — Будьте активні фізично, займайтесь посильною працюю,— ре- комендує лікар.
  • 181.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 181 — Додавайте не роки до життя, а життя до років! — формулюють завдання інші. Комусь це вдається. Ми знаємо сивобородих стариків, які беруть участь у спортивних змаганнях, і художників, які малюють на схилі років. Знаємо й таких, які читають, пишуть, шиють. (Показ ілюстрацій.) Старі люди люблять давати поради, «вчать жити». Можливо, це якось генетично в них закладено, обумовлено самою природою, яка попіклу- валась про те, щоб не зник дарма досвід поколінь. Але природа попі- клувалась і про те, щоб у молодих спрацьовував інстинкт відштовху- вання від старості і прагнення нового, незвичного. Скільки через це виникає протиріч, образ, сліз, трагедій, а особли- во зараз, коли попередній досвід знецінюється, коли так багато змін трапляється і в нас самих, і навколо нас. — Хочеш я навчу тебе швидко рахувати в умі? — запитує дідусь, у якого з’явилася щаслива можливість дати урок. — Навіщо? — запитує онук. — У мене ж є мікрокалькулятор. Або ще діалог... — Як ти картоплю чистиш? — хмуриться 80-річна мама, спостері- гаючи, за дорослою донькою.— Скільки зрізаєш? У неї, у мами — стійка звичка голодних років, нею й оладки з кар- топляного лушпиння ще не забуті. А у дочки інші знання: «Та нітра- ти ж. Треба товще зрізати!» — і обрізана картоплина, кинута різким ру- хом, падає в каструлю. Ще один характерний діалог двох літніх жінок довелося почути у трамваї. — Ну, як ти живеш з невісткою? — Та ніяк. Говорить, наче телеграму надсилає, зайве слово боїть- ся сказати: доброго ранку, вас до телефону, спасибі, будь ласка — ось і вся наша розмова. — Це ще нічого. Буває гірше. І тоді спадають на думку бувальщина, легенди, розповіді... ЛЕГЕНДА ПРО НАЙСВЯТІШУ ЛЮБОВ МАТЕРИНСЬКУ Дуже давно жила сім’я з трьох поколінь. От якось батько наказав си- нові: «Приготуй назавтра візка, бабусю повеземо». Повставали вони до схід сонця. Батько виніс свою матір, посадив на воза, покликав сина, і вони удвох повезли. Заплакала стара, але нічого вже не могла вдіяти. — Куди ми веземо бабусю? — запитав син у батька.
  • 182.
    182 Етика. 5клас — До старого шахтового обвалу, бо яка від старої користь, якщо тіль- ки сидить та їсть, а робити нічого не може. Коли приїхали до шурфу, розвернув батько возика і тихенько пус- тив його разом із бабусею. — Що ви наробили, тату? — закричав син. — Навіщо і возика вики- нули? Адже, коли прийде час, на чому я вас повезу до звалища? Почув це батько і наче прокинувся, гірко заплакав і поліз до ями — витягати матір і возика. 1 - й у ч е н ь. Існує багато прислів’їв: «Поки баби — доки й ради», «Хто бабусю має — потіху знає», «Бабця скаже, як зав’яже», «Там баби- ні гуки, де онуки», «Бабине слівце — плідне деревце». В е д у ч а. Уже став крилатим вислів: «Є баба, є й діти». І це дій- сно так, бо на плечі цих невтомних трудівниць випадало, крім усього, й виховання онуків. З особливою любов’ю і теплотою змалював образ бабусі Іван Драч: А бабуся, бабусина, бабусенція До дівчиська, дівчиниська так і тулиться, Сиротина ж, сиротуля, сиротиночка Бабумамція, бабубатько, бабусонечко... Якось в електричці мені довелося почути цікавий діалог. Молода мати з дівчинкою їхала до села. Поруч з ними сиділа жінка, уважно придив- ляючись до своїх попутників. Потім сказала: «Куди, доню, їдеш?». — По бабусині казки. — А ти любиш свою бабусю? — Хіба можна бабусю не любити? Що й казати — мудро підмічено: дитячими вустами глаголить іс- тина. В е д у ч а. А ось як інакше деякі ставляться до своїх бабусь. Послу- хайте оповідання «Святковий обід». — Чому не відбувся святковий обід? За сучасної зайнятості батьків бабусі у багатьох випадках беруть на себе левову частку турбот і обов’язків, пов’язаних з вихованням ону- ків. Від бабусь ми вчимося вишивати, садити і вирощувати квіти, го- тувати їжу і білити хату, доглядати і виховувати немовлят, працювати в полі, на городі, поратися біля худоби. Бабуся є берегинею багатьох звичаїв й традицій нашого народу. У зв’язку з цим мені хотілося б звернути увагу на одну обставину — на наш моральний обов’язок перед тими, хто безкорисливо передає
  • 183.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 183 у спадок свій багатющий досвід і знання. Чи завжди ми віддячуємо їм такою ж любов’ю? З кількох фактів, взятих з життя, може, й не варто робити якихось висновків, але замислитись над ними, поміркувати — наш обов’язок. (Виконується пісня «Лист до матері».) «Живе тільки той, хто комусь потрібен»,— писав Сенека. І справді, всі ці зауваження, які інколи доводять до відчаю навіть люблячих рід- них людей,— це теж спроба бути потрібним. Віддати найдорожчим лю- дям останнє, що залишилось, застерегти їх, навчити доброго — це по- винно стати нормою кожного з нас. З роками зникає багато бажань і потреб. Але ніколи не згасне потреба у спілкуванні. Ось що потрібно старшим людям, як хліб, як повітря. А чому так часто ми, молоді, їм відмовляємо? Приходить час — помирають люди... І нічим не можна відкупитися від смерті. Але люди помирають по-різному... В різних умовах. Одні — як у Бо- риса Олійника у вірші «Пісня про матір», інші — як у вірші Володимира Довгалюка «А у баби хата — домовина». Не завжди доживають свого віку старенькі вдома. Звичайно, різні об- ставини змушують покинути свою домівку і переїхати до будинку при- старілих. Коли людина самотня і за нею нікому доглянути — це одна справа. Але, коли діти відмовляються від своїх немічних батька чи матері,— це вже злочин. Рідні діти матері зреклися... Але любов материнська безмірна — «хво- ре серце, хоч і плаче по ночах, але не шле проклін до порогу дітей»... Бу- динок пристарілих... Що ж чекає на тих, хто туди потрапив? Досить крас- номовно цей стан описано у віршу «В будинку пристарілих». У цьому домі тихо, тепло, пилу немає, чисто прибрано, на підвікон- ні, наче символ доброти, квіти. Свіже повітря, блищить паркет... Але дуже важко уявити, що хтось закінчив свій шлях у цьому будинку, де все казен- не, де чекаєш сина, який живе у розкошах і не згадує про матір, яка наро- дила, виростила, вигодувала його, рятуючи від лиха, хвороб, провела без- сонні ночі біля його колиски. (Розглянемо ілюстрацію, на якій зображено дві старенькі бабусі.) Спиніть свій погляд. Сестри? Сусіди? Приятельки? Давні знайомі? Там, за чорним проломом дверей,— усе їхнє життя... З вицвілими рушни- ками на стінах, з фото, на яких усі молоді, з килимами, нехитрим кухон- ним начинням, з калачиками на підвіконні, образами у кутку...
  • 184.
    184 Етика. 5клас І пам’ятаю про минуле з його скупими радощами, з важкими буднями і постійним чеканням чогось більшого, кращого... Шкода, що так і не дочекалися його, бо прийшло воно із «запрошен- ням» на цукор, чергами, шаленими цінами на хліб і все інше і неспівмір- ною з усім цим компенсацією... Отже, думаймо про цих двох. Думаймо про маму чи бабусю, яка живе в селі й часто хворіє. Думаймо про самотню матір у міській квартирі, яка не втомлюється чекати дзвінка чи звістки від нас. Поки старенькі бабусі й мами з нами — ми всі молоді. Вони — наш за- хист, наша добра згадка про незгасне світло дитинства! Тримаймося ж її! Пам’яттю. Думкою. Спомином. Тримаймося за них душею. Кажуть, що найбільша радість — це чекан- ня радості завтрашнього дня. Старі люди позбавлені хвилюючого чекан- ня щастя. Їм завтрашній день нічого не обіцяє. У Анни Ахматової є проникливі рядки: Что войны, что чума? — Конец их виден скорый, Их приговор почти произнесен, Но кто нас защитит от ужаса, Который Был бегом времени Когда-то наречен? Дійсно, хто захистить? Міністерство охорони здоров’я? Міністерство соціального захисту? Фонд милосердя і здоров’я? Чи п’ятирічний онук своїм поцілунком або найближчі люди добрим словом? У старості є не тільки втрати, є й надбання: вона краще знає ціну любо- ві, відданості, навіть простої уваги і піклування, співчутливого погляду. Маленьке може стати для старості великим. І ми не повинні відмов- ляти старим людям у цій малості. (Лунає пісня «Як ішли роки наші на ярмарок ...».) — Чи справді все це так, про що ми сьогодні говоримо? Ми попроси- мо поговорити з нами наших гостей — бабусь, які прийшли до нас. Хочеться вірити, що ніхто з вас не забуде своїх батьків, особливо тоді, коли до них прийде старість, що ви будете пам’ятати про своє ко- ріння, про те, що все життя за вами «будуть мандрувати очі материнські і білява хата», пам’ятатимете ту вербу, що додому поверта.... Людина, на жаль, смертна. І кожен з нас має свій час на землі. Попе- реду — безліч проблем, гори знань, підкорити які нелегко. Але робити це треба, щоб не бути викинутим із життя.
  • 185.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 185 Бути людиною — не дуже просто, Бути людиною — геройство в наші дні. Устати й крикнути з трибуни, з помосту: «О, люди, залишайтеся завжди людьми!» 4.19. ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ВВІЧЛИВОСТІ ТА ДОБРОТИ Етапи: І станція — Словник чемної людини II станція — Містечко вихованих людей III станція — Семафор ввічливості IV станція — Словник народної мудрості V станція — Скринька корисних порад В е д у ч а. Дорогі друзі, сьогодні на нашій традиційній годині спіл- кування ми помандруємо до Країни ввічливості та доброти, подивимось, які ви є насправді — ввічливі, чуйні, добрі, милосердні чи злі, байдужі, невиховані. Перш ніж вирушити в уявну подорож, що потрібно зробити? Зви- чайно, привітатись! Тож добрий день! Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський свого часу писав: — Сказав мудрець: «Живи, добро звершай, Та нагород за це не вимагай! Лиш у добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра. Хай оживає істина стара — Людина починається з Добра! Отже, в путь до Країни ввічливості та доброти! (Оголошується список членів журі.) І станція — «Словник чемної людини» Дві команди за 3 хв. по черзі повинні назвати якомога більше ввічли- вих слів. Оцінка — 1 бал за кожне правильне слово. Конкурс «Закінчи речення» 1. Розтане навіть крижана глиба від теплого... («спасибі»). 2. Зазеленіє навіть пень, Коли почує... («добрий день»). 3. Якщо їсти більш не в силі, Мамі скажемо... («спасибі»).
  • 186.
    186 Етика. 5клас 4. Коли за щось сварять чи за підказку, Скажемо... («вибачте»). 5. І у Франції, і у Словаччині На прощання кажуть... («до побачення»). II станція — «Містечко вихованих людей» Командам даються запитання. За правильну відповідь — два оплески, за неправильну — один. 1. Чи поступаєшся ти місцем старенькій людині у транспорті? 2. Чи треба кидати на вулиці обгортки від цукерок? 3. Чи переходиш ти вулицю на червоне світло? 4. Чи розмовляєш ти за столом під час їжі? 5. Коли прокинувся, мамі кажеш «Доброго ранку»? 6. Чи допомагаєш ти батькам по господарству? 7. Чи дякуєш ти, коли тобі щось подарували? Підсумки. III станція — «Семафор ввічливості» — У кожного з вас червоний і зелений олівець. Я читаю репліки, а ви повинні підняти олівець того чи іншого кольору. 1. «Дайте мені хлібину»,— звернувся хлопчик до продавця у хлібному ма- газині. 2. «Покличте до телефона Марину». 3. «Я трохи пошкодила книгу, підклейте її самі»,— сказала дівчинка біб- ліотекарці. 4. «Люба бабусю, я допоможу тобі». 5. «Мамо, швидше давай їсти!» 6. «Прошу, сідайте будь ласка». Підсумки. Оцінки. IV станція — «Словник народної мудрості» — Тут трапилась пригода — розсипалась наша коробочка зі словами, і вам потрібно їх зібрати. (Команди отримують завдання — зі слів скласти прислів’я і приказки.) — Тяжко тому жити, хто не хоче робити. — Що у хаті маємо, тим і приймаємо. — Чим багаті, тим і раді. — Слова широкого вітання дорожчі від частування. — Ввічливих і лагідних скрізь шанують. — Не радій чужому горю. Підсумок. Оцінки.
  • 187.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 187 V станція — «Скринька корисних порад» За 10 хв. скласти корисні поради з 9–10 пунктів. 1. Не поспішай сідати першим за стіл. 2. Не розмовляй під час їжі. 3. Не перебивай того, хто говорить. 4. Не показуй пальцем на інших. 5. Не забудь зняти шапку, коли заходиш у помешкання. 6. Поступайся місцем людям похилого віку. 7. Не забудь вибачатись, коли штовхнув когось, і т. д. Підсумок. Оцінки. Клятва хлопчиків-лицарів: Клянемось лицарями бути! Завжди «Спасибі» говорити, «Добрий день» та «До побачення» Мають у житті велике значення. Клянемось лицарями бути! І лінь, і грубість позабути, Науки різні знати І про етикет не забувати. Клянемось лицарями бути! У боротьбі зі злом добро здобути, Нечему вразити мечем чарівним, Словом суворим і вірним. Клянемось лицарями бути! В е д у ч а. Отже, сьогодні ви дещо згадали, дечого навчились, що сто- сується морально-етичних норм. Нехай добро, щирість, лагідність ніколи не покидає вас. Будьте завжди Людиною з великої літери! (Нагородження призами активних учасників свята.) 4.20. ДРУГ — ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДРУГИЙ «Я» Хто не шукає дружби з ближнім, той сам собі заклятий ворог. Шота Руставелі Звучить музика. 1 - а в е д у ч а. Дорогі друзі. Вже стало традицією проводити у нас години спілкування на морально-етичні теми. Сьогодні наша розмова про дружбу, товаришування. Це дуже багатогранна тема.
  • 188.
    188 Етика. 5клас Перед вами я поклала гілочки. Як ви гадаєте, для чого вони вам потріб- ні сьогодні? А хто знає казку «Батьківський заповіт»? Про що вона? (Діти розповідають казку.) Батько перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілочці і наказав їх зламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки докупи, перев’язав їх і знову попросив зробити те ж саме, але сини не змогли цього зробити. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті. Кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не здолають, всі негаразди ви легко витримаєте». Ось і ми з вами зберемо наші гілочки у пучечок і перев’яжемо стрічкою. Цей пучечок стане немовби символом нашої єдності, символом дружби. 2 - а в е д у ч а. А які прислів’я та приказки ви знаєте про дружбу? — Дерево міцне корінням, а людина — друзями. — Хто в біді допоміг, той два рази поміг. — Один в полі не воїн. — Дружба — велика сила. — Сила птаха в крилах, а людини — в дружбі. — З добрим дружись, а лихого стережись. — Друга шукай, а знайдеш — тримай. — Дружній табун і вовків не боїться. — Міцну дружбу і вогонь не спалить. — Справжнього друга і за гроші не купиш. — Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже. Так, їх є дуже й дуже багато. То щожтакедружба?Заразнашінформацій- ний центр розкриє нам це поняття, користуючись тлумачним словником. У ч е н ь. Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній допо- мозі, прихильності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей. Це актив- на зацікавленість одне в одному. 1 - а в е д у ч а. Без друзів у наш час важко жити на світі. Давайте по- слухаємо, що означало мати справжнього друга у давні часи. Нам про це розкажуть інформатори. У ч е н и ц я. В усі часи дружба вважалась великою цінністю. У скіфів вона перевірялась кров’ю і служила військовим справам. Дружба оформля- ласьспеціальнимдоговоромівеликоюклятвою:надрізавшипальці,побрати- ми зливали кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя дружба вважалась втіленням благородства, вірності. Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу вище за кохання і сімейні стосунки.
  • 189.
    Розділ ІV. Авторськіуроки етики 189 Наш народ споконвіку культивував лицарські традиції. Із століття в століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за свободу і незалежність України. Товариство, дружба і братерство, народжені не спорідненням крові, а спорідненням думок, мети, справ,— це велика сила. Дружба ушляхетню- вала життя. Вона надзвичайно високо поціновувалась в українській куль- турі. Піднесено писав про дружбу М. В. Гоголь: «Немає уз святіших за то- вариство, і батько любить своє дитя, мати любить своє дитя, дитя любить батька й матір, але це не те; і звір любить своє дитя. А поріднитись по душі, а не по крові може тільки людина». 2 - а в е д у ч а. Так, дійсно, дружити може тільки людина, але дружбу кожен розуміє по-своєму. В основі юнацької дружби лежить величезна по- требаусприйняттііншими.Більшістьзваспогодятьсяздумкою,щощастя — це коли тебе розуміють, і тому кожен постійно прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав, став вашим дзеркалом чи двійником, вашим другим «Я». Але друзі бувають різні. Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. Він писав: «Через те, що дружба така божественна, така приємна річ, що здається, ніби вона — сонце життя, то слід найбільш дбати, щоб не вважати нам вовка вівцею, скорпіона — раком, змію — ящіркою. Немає нічого небез- печнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отрутнішого від уда- ваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі». 1 - а в е д у ч а. У кожного із нас у житті виникають різні ситуації, і ко- жен з нас виходить з них по-своєму. Давайте тепер разом спробуємо це зро- бити. Як би ви вчинили в таких ситуаціях? Ситуація 1. До Ігоря прийшов Толя. — Вмикай телевізор, наші грають! — Не можу, на завтра не підготував історію. — Кінчай зі своїми уроками, пропустимо перший період! — Вибач, Толю, але не можу. Вибач! — Ех, ти, а ще другом називаєшся! Давайте спробуємо знайти відповіді на такі запитання: — Чи правильно вчинив Ігор? — А що б ви зробили на його місці? (Толя мав спочатку привітатись, а потім запропонувати подивити- ся гру.)
  • 190.
    190 Етика. 5клас Ситуація 2. У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, він почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу ска- зати, тому що не хочу зрадити друга». Вчитель попросив цього учня вими- ти парту. — Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який зробив це? — Хіба справжній друг вчинив би так? Хто мав вимивати парту? Ситуація 3. У мене у класі немає друзів, до мене вороже ставляться, насміхаються наді мною,мененіхтонерозуміє.Всіучнікласуякісьдивні,дужечастобуваютьзли- ми, а мені так хочеться мати друзів. Що мені робити? До кого звернутись по допомогу? 2 - а в е д у ч а. Ну що ж, ми з вами спробували проаналізувати деякі ситуації, обговорили їх. А тепер давайте поговоримо про вас. Скажіть: — Чи є у вас друзі? — За що ви їх називаєте друзями? За що поважаєте? — Чи були у вас такі ситуації, коли друг прийшов вам на допомогу? Розкажіть про них. — А чи було у вас таке, що друг вас зрадив? Як ви себе почували в та- кому випадку? — А ви ніколи не зраджували друга? Висновок. А тепер підіб’ємо підсумок сказаного вами, зробимо висновки. — Що означає слово дружба? — Чого вона нас вчить? — Що означає бути вірним другом?
  • 191.
    Підписано до друку27.10.2005. Формат 60×841/16. Папір офсетний. Гарнітура Ньютон. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 11,16. Зам. № 5-10/21-1. ТОВ «Видавнича група «Основа»». Свідоцтво ДК № 1179 від 27.12.2002 р. Україна, 61145, Харків, вул. Космічна, 21-а. Тел. (057) 717-99-30. E-mail: office@osnova.com.ua Головний редактор В. В. Григораш Редактор І. Т. Соколянська Технічний редактор О. В. Лєбєдєва ЕТИКА. 5 КЛАС Навчальне видання