методичне та дидактичне забезпечення організації навчання історії у 5 класах

1. Методичне та дидактичне забезпечення
організації навчання історії у 5 класах
Трухан О.Ф., доцент кафедри методики
суспільно-гуманітарної освіти та виховання
ІППО Київського університету імені Бориса
Грінченка, кандидат педагогічних наук

2. За традицією, підручник поділено на розділи (відповідно до
програми їх три) та параграфи, а ті, своєю чергою, – на
пункти.
Основний навчальний матеріал викладено у пунктах
параграфа – їх три в кожному параграфі. У сукупності три
пункти-«ліхтарики» вичерпують той навчальний матеріал,
вивчення якого передбачено на уроці. Задля забезпечення
тематичної цілісності та логічної завершеності курсу за
традицією параграфи відповідають урокам.
Пунктам-«ліхтарикам» як структурному компонентові
параграфа відповідає символ-піктограма , разом із
заголовком-запитанням, що передує основному
навчального тексту.

5. Щоб привернути увагу учнів до основної проблеми уроку, створити в них
додаткову мотивацію, актуалізувати їхній досвід, назви параграфів
складаються з двох частин:

9. Після назви параграфа сформульовано навчальні цілі уроку
відповідно до компетентнісно орієнтованого підходу у вигляді
очікуваних результатів.
Наприкінці параграфа пропонуємо оцінити знання й уміння
учнів відповідно до передбачуваних цілей уроку з
допомогою рубрики «Перевірте й оцініть себе» .
Це дає змогу досягти завершеності навчального процесу в
межах уроку.

12. Кожен урок завершує завдання рубрики «Рефлексія».
У цій рубриці запропоновано запитання, які передбачають висловлення
дітей про враження від прочитаного та почутого на уроці. Завдання
апелюють до досвіду дитини й мають узагальнювальний характер.

14. Система запитань і завдань – це основний компонент підручника з
погляду організації пізнавальної діяльності школярів. У методиці
існують різні класифікації запитань і завдань, що
використовуються в шкільному навчанні. За дидактичною
функцією запитання та завдання поділяють на три основні групи:
а) мотиваційні; б) навчальні; в) контрольні.
Зразком запитань та завдань мотиваційної групи за дидактичною
функцією є запитання та завдання до ілюстративного матеріалу на
початку кожного параграфа. По суті, разом з ілюстрацією ці запитання
та завдання складають окрему рубрику, отже, є окремим структурним
компонентом параграфа. Завдання цієї рубрики параграфа мають на
меті актуалізувати та мотивувати навчальну діяльність учнів на етапі
вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок

18. Більшість запитань та завдань у параграфі належать до групи навчальних
(за дидактичною функцією). Левову їх частку у параграфі складають
завдання, що сприяють оволодінню прийомами логічного (критичного)
мислення та досвідом творчої діяльності (аналіз, синтез, порівняння,
узагальнення, формування оцінок, висновків).
Так, опрацьовувати основний текст підручника – кожен пункт параграфа,
учням запропоновано з використанням інтерактивних методик – у парах
наступними навчальними запитаннями та завданнями:
Так, наприклад, у пункті «Що таке архіви»
Що таке архіви?
Складіть план розповіді про архіви, формулюючи пункти плану як пи-
тальні речення. Вислухайте відповіді один одного на ці запитання.

19. Про що розповідають монети та що таке
нумізматика?
1. Як нумізматика пов’язана з археологією? 2.
Сформулюйте за змістом тексту 3 – 5
запитань, по черзі дайте відповіді на них.

20. Яких історичних діячів уславлюють історичні пісні?
1. Доберіть по 2 – 3 слова – іменники, прикметники, дієслова,
доречні у розповіді про Дмитра-Байду Вишневецького.
2. Сформулюйте відповідь на запитання, винесене в заголовок.
Що в історії називають усними джерелами та як легендарний переказ про
заснування Києва знайшов наукове підтвердження?
1. Із чиїм іменем пов’язує літописець заснування міста Києва? Про
походження яких географічних найменувань, крім назви «Київ», ідеться в
літописній легенді? 2. Передайте зміст прочитаного трьома реченнями
Про які групи населення свідчать джерела від часів Київської Русі та за
наступних століть?
1. Дайте відповіді на три «чому»: 1) Чому в той самий час люди не жи-
вуть однаково? 2) Чому найчисельнішою групою українського населення в 11 –
19 ст. було селянство? 3) Чому із часом з’являються нові групи населення?
2. оберіть 5 – 7 іменників, якими можете себе схарактеризувати: Я (хто?)… На
належність до яких груп указують ці слова? Як називають великі групи людей,
які живуть на певній території (у певній державі), говорять однією мовою,
мають спільні традиції та звичаї?
Кого називають історичними постатями? Чому ім’я Тараса
Шевченка стало символом українського відродження?
Підготуйте вибірковий переказ тексту: 1) про Тараса Шевченка; 2) про
Шевченків «Кобзар». Вислухавши один одного, обміняйтеся запитаннями.

21. Чому свідчення мандрівників є цінними історичними
джерелами?
1. Що мав знати та вміти В. Григорович-Барський, щоб мандрувати
світом? 2. Згадайте, про яких відомих чужоземців, які залишили
свідчення про Україну, ви вже дізналися? 3. На основі розповіді про В.
Григоровича-Барського сформулюйте відповідь на запитання,
винесене в назву пункту.
Як винаходи кінця 19 – початку 20 ст. змінили життя
людей?
1. Сформулюйте до тексту 3 – 5 запитань, які розпочинаються слова-
ми Хто? Що? Де? Як? Коли?, та двоє запитань Чому?, по черзі дайте
відповіді на них. 2. З однокласниками за сусідньою партою поміркуйте,
що підштовхнуло до винаходів, про які йшлося. Як ці винаходи вплинули
на долю людства? Чому дослідникам минулого важливо знати про історію
винаходів? Повідомте свої міркування класу. «Зберіть» усі ідеї, записавши
їх на дошці, зробіть висновок про значення винаходів для пізнання історії.
Коли в Києві постав Софійський собор?
Покажіть один одному на ілюстраціях усі частини / елементи будівлі
славнозвісної Софії, про які йдеться в тексті. Знайдіть 7 – 10 відмінностей
між сучасним виглядом собору та його реконструкцією. Обміняйтеся
спостереженнями з однокласниками за сусідньою партою.

22. Подібними навчальними запитаннями та завданнями
пропонуємо опрацьовувати й такі структурні елементи
параграфа як додаткові текстові компоненти (це адаптовані
фрагменти писемних історичних джерел – уривки літописів,
щоденників, спогадів тощо), а також позатекстові
компоненти, насамперед йдеться про ілюстрації – історичні
картини та фотодокументи. Ці компоненти підручника (а їх
кожен параграф містить 2 – 3) запропоновано
опрацьовувати у групах або загальному колі .
Наприклад:

23. § 1. Подорож починається, або Історія як наука

24. § 3. Коли речі починають говорити, або Що таке археологія

31. Параграф №2 в рубриці «Зроби вдома» має завдання для формування
уявлень про послідовність подій.

33. Підручник містить 8 карт та відповідні завдання на
формування картографічних умінь п’ятикласників.
Карти:
1. «Історичні регіони України»
2. «Східні слов’яни – предки українців»
3. «Київська Русь»
4. «Козацька держава – Гетьманщина»
5. «Україна між двома війнами»
6. «Друга світова війна»
7. Сучасна Україна
8. Пам’ятки культури.
Варто зазначити, що для знайомства з історичною картою
передбачено окремий урок – один параграф підручника
цілком присвячено роботі з цим новим для учнів засобом
формування знань та важливим джерелом інформації.