ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ
ВЕЛИКОГО СИНА
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
1847-1857рр
Підготували учні
V гімназійного класу
Теленько Артур і Гавалко Юрій
У березні 1847 року, після доносу,
почалися арешти членів братства.
Шевченка заарештували 5
квітня 1847, відправили під конвоєм
до Петербурга й ув'язнили в казематі
так званого Третього відділу. Під час
допитів поет виявив неабияку
мужність і незалежність: він не зрікся
своїх поглядів і не виказав нікого з
братчиків. 
Перебуваючи біля двох
місяців за ґратами,
Шевченко продовжував
писати вірші, що їх згодом
об'єднав у цикл «В
казематі». Серед
в'язничних мурів, чекаючи
кари, Шевченко зміг
написати таку рідкісну
перлину лірики, як вірш
«Садок вишневий коло
хати…». Безмежну любов
до України поет висловив у
вірші «Мені однаково».
Øåâ÷åíêîÒàðàñ-Ìåí³îäíàêîâî.MP3
Шевченка, у якого під час обшуку
знайшли альбом поезій «Три літа»,
покарали набагато тяжче, ніж інших
притягнених до слідства братчиків:
заслали в солдати до Оренбурга.
На вироку Микола І власноручно
дописав: «Під найсуворіший нагляд і
з забороною писати й малювати»
“Художника Шевченка за
складання бунтівничих і
надзвичайно зухвалих віршів,
як обдарованого міцною
будовою тіла, опреділити
рядовим в Оренбузький
Окремий корпус, доручивши
начальству найсуворіше
наглядати, щоб від нього
ніяким способом не могли
виходити бунтівничі і
пасквільні твори…”
З вироку
царського суду
В Орській фортеці всупереч суворій
забороні, Шевченко продовжував
крадькома малювати і писати вірші, які
йому вдалося переховати й зберегти в
чотирьох «захалявних книжечках»
(1847, 1848, 1849, 1850).
Деяке полегшення становища Шевченка
стало навесні 1848 унаслідок
включення його до складу
Аральської експедиції. Перебування на
о. Кос –Арал було дуже продуктивним у
його творчості.
Крім виконання численних малюнків,
сепій та акварелей, Шевченко написав
поеми «Царі», «Титарівна», «Марина»,
«Сотник» і понад 70 поезій,
У квітні 1850Шевченка вдруге
заарештовано і, після піврічного
ув'язнення, запроторено в
Новопетровський береговий форт, на
півострів Мангишлак.
Семирічне перебування поета в
Новопетровській фортеці — це
найважчі часи в його житті. Та —
незважаючи на найсуворіший
нагляд, на моральні страждання і
фізичне виснаження — Шевченко
таємно продовжував малярську й
літературну діяльність
Поет тоді почав писати
російською мовою
повісті з українською
тематикою та багатим
автобіографічним
матеріалом («Наймичка»,
«Варнак», «Княгиня»,
«Музыкант»,
«Художник»,
«Несчастный»,
«Близнецы» та інші).
Після смерті
Миколи І
(лютий 1855р.)
друзі поета
(Ф. Толстой
та ін.) почали
клопотатися
про його
звільнення.
Та тільки 1 травня
1857р. було дано
офіційний дозвіл
звільнити
Шевченка з
військової служби
зі встановленням за
ним нагляду і
забороною жити в
столицях.
Довідавшись про звільнення, Шевченко
цілком наново переробив написану ще
в 1847 поему «Москалева криниця», а
також почав вести російською мовою
«Щоденник» («Журнал», з 12 червня
1857 до 13 липня 1858)
2 серпня 1857р. Шевченко виїхав із
Новопетровського укріплення, маючи
намір поселитися в Петербурзі.

5 1847 1857_артур_юра

  • 1.
    ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ВЕЛИКОГО СИНА УКРАЇНСЬКОГОНАРОДУ 1847-1857рр Підготували учні V гімназійного класу Теленько Артур і Гавалко Юрій
  • 2.
    У березні 1847 року, післядоносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу. Під час допитів поет виявив неабияку мужність і незалежність: він не зрікся своїх поглядів і не виказав нікого з братчиків. 
  • 3.
    Перебуваючи біля двох місяцівза ґратами, Шевченко продовжував писати вірші, що їх згодом об'єднав у цикл «В казематі». Серед в'язничних мурів, чекаючи кари, Шевченко зміг написати таку рідкісну перлину лірики, як вірш «Садок вишневий коло хати…». Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково».
  • 4.
  • 5.
    Шевченка, у якогопід час обшуку знайшли альбом поезій «Три літа», покарали набагато тяжче, ніж інших притягнених до слідства братчиків: заслали в солдати до Оренбурга.
  • 6.
    На вироку МиколаІ власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати»
  • 7.
    “Художника Шевченка за складаннябунтівничих і надзвичайно зухвалих віршів, як обдарованого міцною будовою тіла, опреділити рядовим в Оренбузький Окремий корпус, доручивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього ніяким способом не могли виходити бунтівничі і пасквільні твори…” З вироку царського суду
  • 8.
    В Орській фортецівсупереч суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати і писати вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках» (1847, 1848, 1849, 1850).
  • 9.
    Деяке полегшення становищаШевченка стало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. Перебування на о. Кос –Арал було дуже продуктивним у його творчості.
  • 10.
    Крім виконання численнихмалюнків, сепій та акварелей, Шевченко написав поеми «Царі», «Титарівна», «Марина», «Сотник» і понад 70 поезій,
  • 11.
    У квітні 1850Шевченкавдруге заарештовано і, після піврічного ув'язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт, на півострів Мангишлак.
  • 12.
    Семирічне перебування поетав Новопетровській фортеці — це найважчі часи в його житті. Та — незважаючи на найсуворіший нагляд, на моральні страждання і фізичне виснаження — Шевченко таємно продовжував малярську й літературну діяльність
  • 13.
    Поет тоді почавписати російською мовою повісті з українською тематикою та багатим автобіографічним матеріалом («Наймичка», «Варнак», «Княгиня», «Музыкант», «Художник», «Несчастный», «Близнецы» та інші).
  • 14.
    Після смерті Миколи І (лютий1855р.) друзі поета (Ф. Толстой та ін.) почали клопотатися про його звільнення.
  • 15.
    Та тільки 1травня 1857р. було дано офіційний дозвіл звільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях.
  • 16.
    Довідавшись про звільнення,Шевченко цілком наново переробив написану ще в 1847 поему «Москалева криниця», а також почав вести російською мовою «Щоденник» («Журнал», з 12 червня 1857 до 13 липня 1858)
  • 17.
    2 серпня 1857р.Шевченко виїхав із Новопетровського укріплення, маючи намір поселитися в Петербурзі.