23 липня – день вшанування християнами пам’яті Преподобного Антонія Печерського. Антонієві Печери своєю таємничістю інтригують і ваблять чернігівців і гостей нашого міста.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей запрошує доторкнутися до історії Чернігова у віртуальному екскурсі «Антонієві печери . Дотик до таємниці»
Скарби стародавнього храму. Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові.estet13
Не можливо сьогодні уявити Україну без її північного дива – міста Чернігова, неповторного за красою та величчю його архітектурних ансамблів та окремих архітектурних пам'яток.
Саме такою архітектурною дивовижою є Троїцько-Іллінський монастир, що знаходиться в одному з живописних куточків Чернігова - на Болдиних горах. Він складається із двох частин: древнього Іллінського монастиря ХІ-ХVІІ ст. (з його Антонієвими печерами) та Троїцького монастиря, зведеного протягом 1677-1780 років, і об'єднаних ландшафтом та архітектурою в один ансамбль.
Дізнатися більше про духовну перлину Чернігівщини та всієї України ви можете ознайомившись із презентацією від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
23 липня – день вшанування християнами пам’яті Преподобного Антонія Печерського. Антонієві Печери своєю таємничістю інтригують і ваблять чернігівців і гостей нашого міста.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей запрошує доторкнутися до історії Чернігова у віртуальному екскурсі «Антонієві печери . Дотик до таємниці»
Скарби стародавнього храму. Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові.estet13
Не можливо сьогодні уявити Україну без її північного дива – міста Чернігова, неповторного за красою та величчю його архітектурних ансамблів та окремих архітектурних пам'яток.
Саме такою архітектурною дивовижою є Троїцько-Іллінський монастир, що знаходиться в одному з живописних куточків Чернігова - на Болдиних горах. Він складається із двох частин: древнього Іллінського монастиря ХІ-ХVІІ ст. (з його Антонієвими печерами) та Троїцького монастиря, зведеного протягом 1677-1780 років, і об'єднаних ландшафтом та архітектурою в один ансамбль.
Дізнатися більше про духовну перлину Чернігівщини та всієї України ви можете ознайомившись із презентацією від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Чернігів - древнє й красиве місто, яке розташоване зовсім недалеко від Києва. На піку свого розвитку воно навіть виступало конкурентом Києву.
Про колишню велич і могутність міста нагадують чисельні пам’ятки сакральної архітектури. Пропонуємо вам ознайомитися із храмами Чернігова, які побудовані впродовж ХІ-ХІХ ст., і до сьогодні вражають своєю неповторністю та красою.
2. К а п л и ц я
Б о ї м і в
Капли́ця Боїмів — пам'ятка
сакральної архітектури у
Львові на площі
Катедральній, 1.
Каплиця збудована у 1609 -
1615 роках (за іншими
даними у 1606 - 1615 роках)
над фамільним гробівцем
родини львівських патриціїв
Боїмів. Будівництво замовив і
розпочав Георгій Боїм, а
завершував один з його синів
Павло Боїм. Каплицю було
побудовано на території
тогочасного міського
цвинтаря поблизу
Латинського собору. Всього
в усипальниці було поховано
14 членів родини Боїмів
3. Архітектурні
особливості Зовні каплиця своєю
архітектурно-об'ємною
композицією нагадує
прикарпатські церковиці 17-го
століття. Квадратна в плані
кубічна будова (четверик)
увінчана восьмериком бані з
восьмигранним світловим
ліхтарем. Верхній купол
завершено хрестом з фігурою
Христа. Архітектурний
стиль фахівці визначають як
зрілий ренесанс з переходом
до барокко, з другого боку -
трактують як
найхарактерніший взірець
північного маньєризму в
Україні.
4. С х і д н и й ф а с а д Східна стіна, що
виходить на вулицю
Галицьку,
розчленована
п'ятьма пілястрами і
прикрашена лише
двома фресковими
портретами —
самого Георгія Боїма
та його дружини
Ядвіги. Портрети
створені 1617 року і
приписуються Яну
Дзіані (Jan Giani).
5. П
і
в Ф
н а
і с
ч а
н д
ий
На північній стіні також розчленованій пілястрами розміщено також
два фрескових зображення: Богоматері та Христа. Трохи вище цих
зображень на одній з граней вісьмигранного барабану
розташований один з найкращих львівських рельєфів — "Юрій
Змієборець". Взагалі образ патрона Георгія Боїма — Св. Юрія
(Георгія) принаймні тричі зустрічається в декоративному
оформленні каплиці.
6. Західний фасад
Найбільш
насиченим
декоративними
елементами є
головний
(західний) фасад
каплиці.. На
відміну від
східного і
північного
фасадів західній
розчленовано
шістьма колонами
по горизонталі і
двома карнизами
по вертикалі.
7. Купол каплиці Ще однією незвичною
особливістю зовнішнього
виду каплиці є фігура Христа
на куполі. Незвичність цього
варіанту скульптури у тому,
що на відміну від усіх інших
зображень сидячого Христа,
тут Христос спирається
щокою на ліву руку, а на
більшості відомих зображень
— на праву. Інтерьєр каплиці
композиційно і стилістично
пов'язаний з її зовнішнім
виглядом. Внутрішнє
оздоблення каплиці і її
будова вражають своєю
витонченністю і гармонією,
величезна кількість
елементів і скульптурних
зображень розміщених в
невеликому посторовому
об'ємі
8. Вівтарна стіна
Вівтарні композиції, які є
домінантою, смисловим і
композиційним центром
інтерьєру, розміщені на
східній внутрішній стіні
каплиці просто напроти
входу. Найважливіші
композиції розташовані у
двох верхніх ярусах. Нижній
ярус відділено карнизом,
який спирається на фігури
чотирьох пророків. В
нижньому ярусі дві двері
прикривають вівтарні ніші.
На зовнішньому боці лівих
дверей зображення Христа,
на правих - Діви Марії.
Головна тема вівтарних
композицій - Страсті
Христові.
9. Купол каплиці
Внутрішня чаша купола каплиці є одним з найважливіших
елементів ансамблю, який робить цілість комплексу
довершенною. В нижній частині купола розміщено три ряди
кесонів, по дванадцять в кожному ряді. Невеличкий затемнений
простір інтер”єру розкривається вгору, мимоволі притягаючи
погляд до вівтаря. Над світловим ліхтарем розміщена верхня
частина купола прикрашена вісьмома барельєфами ангелів і
дещо стилізованим фресковим зображенням Святої Трійці.
Освітлення внутрішнього простору каплиці забезпечують також
три круглих вікна, два у верхній частині північної стіни та одне - у
вехній частині підкупольного восмерика на західному фасаді.
10. У другій половині 18-го століття
поховання з каплиці було
перенесено на львівські
цвинтарі, а ключі від каплиці
згідно з заповітом Г. Боїма було
передано до катедри. У 1945
році радянською владою
каплицю було закрито для
відвідувачів.
З 1969 року каплиця є
підрозділом Львівської
картинної галереї (нині
Львівська Галерея Мистецтв) і
відкрита для відвідувачів.