Художня
творчість Тараса
Шевченка
Підготували учениці
5-гімназ. класу
Майко Анастасія
Годісь Марія
Художня спадщина Т.Г. Шевченка –
твори живопису і графіки, які виконав Шевченко в різній
техніці протягом усього життя.
До нас дійшло 240 поетичних
творів великого Кобзаря і 1200
мистецьких робіт художника.
Видатний митець пробував себе
у різноманітній техніці, навіть у
скульптурі, а за успіхи у гравюрі
йому було присвоєно звання
академіка.
Потяг до живопису та малювання у Шевченка був з ранніх
років його життя, ще будучи зовсім маленьким Тарас любив
розмальовувати крейдою стіни хати, стіл, лавки, різними
дивними чудернацькими візерунками, також з насолодою
малював людей, тварин, пейзажі. Тарас цілеспрямовано
шукає у навколишніх селах вчителя-маляра.
Виконані вони в техніці
• олійного письма на полотні, аквареллю,
сепією, тушшю, свинцевим олівцем, в техніці
офорту на окремих аркушах білого,
кольорового і тонованого паперу різних
розмірів, а також у п'яти альбомах.
Живописні та графічні твори за часом
виконання їх датуються 1830-1861р.р. і
територіально пов'язані з Росією,
Україною та Казахстаном.
Вид на околиці з тераси
Почаївської Лаври . 1846. АКВАРЕЛЬ
Шевченко уподобав акварельний
малюнок ще в
доакадемічний період свого життя,
маючи в ньому певні навички, а
можливо, і перші здобутки. Цього
досяг він численними вправами й
копіюванням.
За жанрами – це портрети, композиції на
міфологічні,історичні та побутові теми,
архітектурні пейзажі й краєвиди
Почаївська Лавра з
півдня. 1846 . АКВАРЕЛЬ
“Голова
жінки”(1834)
Шевченко набув значної вправності в малюванні
олівцем, а в Петербурзі, очевидно завдяки роботі
у Василя Ширяєва, порадам Івана Сошенка та
праці в класах Товариства заохочування
художників, він уперше почав працювати тушшю
пером і особливо успішно – акварельними
фарбами.
Одна з його картин – «Погруддя
жінки», написана простим олівцем
у 1830 році, Тарасу тоді було всього
16 років. Можливо ця гарна
мрійлива панянка на картині була
одною з його муз.
Козацький бенкет.1838.
ОЛІВЕЦЬ
У 1831 році Енгельгард разом із Шевченком
переїздить до Санкт-Петербургу, тогочасну
мистецьку та культурну Мекку Російської імперії. У
Петербурзі талановитого хлопця помічають видатні
російські художники Карл Брюллов та Василь
Жуковський, які спільними зусиллями викупляють
Тараса із кріпацтва та сприяють його вступу до
Петербурзької академії мистецтв, а Карл Брюллов
стає вчителем та наставником юного художника.
Акварельний портрет
П. Енгельгардта(1833)
У майстерні Карла Брюллова
відбувається його подальше
мистецьке формування. В цей
період Тарас знайомиться із
творчістю відомих майстрів
світового живопису:
Рембрандтом, Рубенсом,
Ван-Дейком, Веласкесом. А
одною з заповітних
Шевченкових мрій, якій так і
не вдалось здійснитись було
відвідати Італію та
познайомитись із великим
італійським мистецтвом
епохи ренесансу.
У перші роки перебування в академії Шевченко
виконував портрети, історичні та жанрові
композиції та ілюстрації (олівець, акварель,
олійні фарби).
Жанрові композиції митця
цього періоду є етапними в
історії українського
мистецтва. Сепія “Хлопчик з
собакою в лісі”(1840)
тематично близька до
незнайденої картини
“Хлопчик - жебрак, що дає
хліб собаці”, яку Рада
Академії мистецтв
1840відзначила срібною
медаллю 2го ступеня
«Катерина»
«Катерина» – одна
з найцікавіших
картин Шевченка,
написана олією у
1840 році.
Ця картина називається «Циганка
гадає українській дівчині», написана у
1841 році.
Підготовчі роботи до
“Живописної
України”,виконані
олією. “Селянська
родина” та “На
пасіці”.
Техніку офорту використав Т. Шевченко для
виготовлення задуманого ним періодичного
видання «Живописна Україна». Найбільш
відомою у цьому виданні є перша ілюстрація до
не виданої ще на той час (1844 рік) «Історії
Русів» — «Дари в Чигрині»[4]
ПРИТЧА ПРО ВИНОГРАДАРЯ. 1858
Свята родина. 1858.
ОФОРТ
Творчість Шевченка періоду від закінчення
Академії до заслання характеризують переважно
портрет і пейзаж. У пейзажах, виконаних
аквареллю та олівцем, переважає замилування
просторами, затишними куточками і особливо
деревами з їхнім вибагливим і складним
рисунком.
А це одна з кращих його картин пейзажного напрямку
– «Пожежа у степу», написана у 1848 році, під час
степного переходу із Орська до Аральського моря,
коли Шевченко став очевидцем дивовижного
вражаючого видовища – велетенського полум’я, від
підпаленої казахами сухої трави.
Мистецька спадщина Тараса Шевченка для
нас не менше цінна, ніж його поезія. Не
будемо забувати, що саме природний дар
малювання прокинувся в ньому найпершим і
вивів його з безодні кріпацького стану в
мистецьку еліту.

4 художник настя_марія

  • 1.
  • 3.
    Художня спадщина Т.Г.Шевченка – твори живопису і графіки, які виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя. До нас дійшло 240 поетичних творів великого Кобзаря і 1200 мистецьких робіт художника. Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а за успіхи у гравюрі йому було присвоєно звання академіка.
  • 4.
    Потяг до живописута малювання у Шевченка був з ранніх років його життя, ще будучи зовсім маленьким Тарас любив розмальовувати крейдою стіни хати, стіл, лавки, різними дивними чудернацькими візерунками, також з насолодою малював людей, тварин, пейзажі. Тарас цілеспрямовано шукає у навколишніх селах вчителя-маляра.
  • 5.
    Виконані вони втехніці • олійного письма на полотні, аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем, в техніці офорту на окремих аркушах білого, кольорового і тонованого паперу різних розмірів, а також у п'яти альбомах. Живописні та графічні твори за часом виконання їх датуються 1830-1861р.р. і територіально пов'язані з Росією, Україною та Казахстаном.
  • 6.
    Вид на околиціз тераси Почаївської Лаври . 1846. АКВАРЕЛЬ
  • 7.
    Шевченко уподобав акварельний малюнокще в доакадемічний період свого життя, маючи в ньому певні навички, а можливо, і перші здобутки. Цього досяг він численними вправами й копіюванням. За жанрами – це портрети, композиції на міфологічні,історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди
  • 8.
  • 9.
  • 10.
    Шевченко набув значноївправності в малюванні олівцем, а в Петербурзі, очевидно завдяки роботі у Василя Ширяєва, порадам Івана Сошенка та праці в класах Товариства заохочування художників, він уперше почав працювати тушшю пером і особливо успішно – акварельними фарбами.
  • 11.
    Одна з йогокартин – «Погруддя жінки», написана простим олівцем у 1830 році, Тарасу тоді було всього 16 років. Можливо ця гарна мрійлива панянка на картині була одною з його муз.
  • 12.
  • 13.
    У 1831 роціЕнгельгард разом із Шевченком переїздить до Санкт-Петербургу, тогочасну мистецьку та культурну Мекку Російської імперії. У Петербурзі талановитого хлопця помічають видатні російські художники Карл Брюллов та Василь Жуковський, які спільними зусиллями викупляють Тараса із кріпацтва та сприяють його вступу до Петербурзької академії мистецтв, а Карл Брюллов стає вчителем та наставником юного художника.
  • 14.
  • 15.
    У майстерні КарлаБрюллова відбувається його подальше мистецьке формування. В цей період Тарас знайомиться із творчістю відомих майстрів світового живопису: Рембрандтом, Рубенсом, Ван-Дейком, Веласкесом. А одною з заповітних Шевченкових мрій, якій так і не вдалось здійснитись було відвідати Італію та познайомитись із великим італійським мистецтвом епохи ренесансу.
  • 16.
    У перші рокиперебування в академії Шевченко виконував портрети, історичні та жанрові композиції та ілюстрації (олівець, акварель, олійні фарби).
  • 17.
    Жанрові композиції митця цьогоперіоду є етапними в історії українського мистецтва. Сепія “Хлопчик з собакою в лісі”(1840) тематично близька до незнайденої картини “Хлопчик - жебрак, що дає хліб собаці”, яку Рада Академії мистецтв 1840відзначила срібною медаллю 2го ступеня
  • 18.
    «Катерина» «Катерина» – одна знайцікавіших картин Шевченка, написана олією у 1840 році.
  • 19.
    Ця картина називається«Циганка гадає українській дівчині», написана у 1841 році.
  • 20.
  • 21.
    Техніку офорту використавТ. Шевченко для виготовлення задуманого ним періодичного видання «Живописна Україна». Найбільш відомою у цьому виданні є перша ілюстрація до не виданої ще на той час (1844 рік) «Історії Русів» — «Дари в Чигрині»[4]
  • 22.
  • 23.
  • 24.
    Творчість Шевченка періодувід закінчення Академії до заслання характеризують переважно портрет і пейзаж. У пейзажах, виконаних аквареллю та олівцем, переважає замилування просторами, затишними куточками і особливо деревами з їхнім вибагливим і складним рисунком.
  • 25.
    А це одназ кращих його картин пейзажного напрямку – «Пожежа у степу», написана у 1848 році, під час степного переходу із Орська до Аральського моря, коли Шевченко став очевидцем дивовижного вражаючого видовища – велетенського полум’я, від підпаленої казахами сухої трави.
  • 26.
    Мистецька спадщина ТарасаШевченка для нас не менше цінна, ніж його поезія. Не будемо забувати, що саме природний дар малювання прокинувся в ньому найпершим і вивів його з безодні кріпацького стану в мистецьку еліту.