454,23.docx

1. МЕТОДИЧНА СТУДІЯ «НАТХНЕННА КЛІО»
РОЗВИВАЄМО КРЕАТИВНЕ МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Ліна Костенко
В умовах сьогодення є очевидним, що розвиток креативного та критичного
мислення здобувачів освіти стає нагальною потребою суспільства.
На початку ХХІ ст. Європейським Союзом була розроблена концептуальна
модель компетентностей. Ця Рамка компетентностей в кластері знань виділяє
необхідність виховання знань та критичного розуміння історії, таких як:
- «знання та розуміння мінливості історії й інтерпретації минулого з часом
та в різних культурних контекстах»;
- «розуміння того, що поняття демократії та громадянства в різних
культурах розвивається по-різному»;
- «розуміння та тлумачення минулого у світлі сьогодення з поглядом у
майбутнє та розуміння актуальності минулого відносно проблем і
викликів, які існують у сучасному світі».
Тому вчитель зацікавлений в тім, щоб безпосередньо навчати учнів креативне
та критичне мислення як наскрізне уміння.
В сучасній школі умовою ефективного навчання здобувачів освіти співпраця
і кооперація з вчителем, один з одним. Актуальність проблеми полягає у
формуванні в учнів мисленнєвих операцій високого рівня, розвитку ефективних
комунікативних умінь, знань і застосування технологій, які знадобляться учням
для життєвого та професійного успіху в ХХІ столітті і в умовах глобалізації.
Домінуюча роль належить інтерактивній діяльності.
Отже, вчителі та учні сучасної школи мають адаптуватись до потреб
демократичного навчання ХХІ століття і бути здатним виконувати багато ролей
для ефективного навчання. Здатність вчителя продуктивно виконувати їх
значною мірою залежить від взаєморозуміння, яке вони встановлюють зі своїми
учнями, і, звичайно, від рівня їх власних знань і навичок. Таким чином, можна
констатувати, що виконання вчителем сучасної школи різних ролей в залежності
від умов та потреб навчального процесу розширюють можливості як учнів, так і
вчителів, а також звільняє вчителя від багатьох труднощів, які може спричиняти
необхідність бути «експертом» з усіх питань і відповідати «за все». Тільки
надаючи учням центральне місце у навчальному процесі, вчитель може
реалізувати завдання сучасної шкільної історичної освіти.
Використовуючи сучасні методи навчання, вчитель має змогу долучити
кожного здобувача освіти до вивчення історії, - це найважливіше і найцінніше.

2. ШІСТЬ КАПЕЛЮХІВ
(за Едвард де Боно)
Метод дозволяє «розкласти думки по поличках», відокремити логіку від
емоцій, бажане від дійсного, фантазії від фактів.
«Одягаючи» один з капелюхів, учень обирає собі певний тип мислення.
Шість капелюхів дозволяють вміло диригувати цілим оркестром думок,
управляти мисленням.
Метод може замінити собою всі методи підсумкової частини як за часом (до
10-15 хв.), так і за змістовим наповненням.
ЛЕГЕНДА ПРО СТАРОГО КАПЕЛЮШНИКА
Жив собі старий мудрий
Капелюшник. З усіх земних
багатств мав він лише
кольоровий фетр. Але він мав
золоті руки й прекрасну мудру
душу, тому майстер дарував
людям дещо більше за головні
убори – капелюхи, кепки, панами
й чепчики.
Просвітленими та одухотвореними, рішучими й твердими духом виходили з
майстерні старого Капелюшника люди, виносячи свої замовлення.
Чи варто говорити про те, як славився майстер, як вдячні були йому люди за
чудові капелюхи, у яких таїлася велика таємниця великого майстра?..
Але минали роки, і прийшов час, коли пішов у інший світ старий Капелюшник,
залишивши шістьом синам майстерню, обрізки кольорового фетру та капелюхи.
Шість різнокольорових капелюхів: білий капелюх, чорний, червоний, зелений,
жовтий і синій.
- Мабуть, це й є те незвичайне замовлення, над яким у останній час так
самозабутньо працював батько, - вирішили сини Капелюшника.
Отже, невдовзі має з’явитись і замовник, який щедро розплатиться з нами за
батьківську роботу. Ми розділимо гроші та зможемо вирушити по світу”.
Але скільки не чекали сини приходу таємничого замовника, так і не дочекались.
Роботи нема чого, треба ділити батьківську спадщину – розбирати капелюхи та
вирушати в різні сторони.
- Я візьму собі капелюх білого кольору, - заявив перший
син. – Він такий витончений, захоплюючий та прекрасний, я буду в ньому
красуватись на балах та прийомах. Саме цей капелюх буде говорити про моє
«непросте» походження. А то хіба це велика честь бути сином простого
капелюшника!
Володар білого капелюха став досить важливим чином.
Він мав повагу людей через свою безпристрасність. Факти, цифри й хроніка
подій були для нього важливішими від усього на світі. Але якимось холодом

3. віяло від цією людини, здавалось, що емоції й почуття він утратив назавжди.
Прекрасна машина, а не жива людина відтоді ходила землею.
- А я обираю чорний капелюх, - сказав другий син. – І
він не менш витончений, ніж білий, він має багатий вигляд, пасує до будь-якого
костюму та події, у ньому я буду одночасно суворим, показним та вишуканим.
Господар чорного капелюха раптом став бачити все в
чорному кольорі. Усе в нього підлягало сумніву й критиці, на Сонці шукав
плями, у людині – її тінь, а в світанку бачив неминучий вечір. Часто ця риса
рятувала його від поразки й краху в справах, але саме вона позбавила його
радості.
Радості від сонячного ранку й співів птахів, від зустрічей з людьми та
природою, а найголовніше – від власних думок та вчинків. І це, звичайно ж,
відбилося на його характері. Завжди похмурим та незадоволеним став господар
чорного капелюха.
- Нехай моїм капелюхом стане червоний, - вигукнув третій. – Як я мріяв завжди
вирізнятись з натовпу, як я хотів бути в центрі уваги, щоб мною милувались і
захоплювались. А в цьому капелюсі я буду чарівний!
Власник червоного капелюха з того часу жив під владою
емоцій. Радість і сум, туга й подив, страх і гнів, задоволення й розчарування
володіли його душею. «Яка безпосередня, щира й жива людина!» –
захоплювались люди при зустрічі з ним. «Наче мала дитина, що живе минущістю
почуттів», - казали про нього інші. Як чутлива людина від страждав та радів,
любив та ненавидів, захоплювався та співчував. Але часто він не міг упізнати
свої емоції й почуття, розібратися в їх причинах та джерелах, не знав, як їх
проявляти, і тим більше не міг ними управляти. Найдивовижніше, що не лише
оточуючий світ залишався для нього загадкою, часто він не міг зрозуміти й себе
самого. Такий загадковий та нез’ясовний він привертав увагу жінок та друзів, але
вони через певний час розчаровувались у ньому, оскільки не знаходили в цій
людині постійності й відданості.
- Що ж, я обираю собі жовтий капелюх, - проказав четвертий. - Жовтий колір –
колір сонця, радощів і багатства, а це мені так необхідно! Може бути, що
володіючи жовтим капелюхом, я зможу стати щасливим, хто знає?
Чоловік у жовтому капелюсі радів сонцю, кожному дню, відкрито йшов
назустріч пригодам та відкриттям. Ніщо не лякало його, не зупиняло, адже
попереду лише світло, добро та теплота людських рук. Ця свята віра та наївність
не раз підводили його, але ніщо не могло приголомшити цього оптиміста. У
звичайному камені він бачив дорогоцінні кристали, у росинці – сонячну веселку,
а в повсякденні – дива. «Мрійник, романтик, не від цього світу дурень,
безсрібник», - казали про нього одні. «Багатої душі людина, - казали інші. – Хто
ж він – багатий чи бідний – вирішувати не нам».
-Зелений капелюх нагадує мені весняний луг і льотне поле, широке та безкрає,
яке дарує можливість польоту. Тисячу разів я літав уві сні над зеленою
прекрасною Землею, може бути, зелений капелюх допоможе здійснитися моїй
мрії”, - мрійливо проказав п’ятий син.
А власник зеленого капелюха опинився в дивовижному світі творчості. Усе,
що він бачив, чув, відчував, перетворювалось на поезії та музику, картини та
скульптури, романи, повісті, оповідання, п’єси для театру й кінематографа. Його

4. талантом захоплювалися люди, знаходили в його творах відповіді на свої
запитання. Але як часто він, який жив у світі своїх творів, опинявся беззахисним
перед суворою дійсністю, непристосованим до життя в реальному світі.
- Мені ж залишається синій капелюх, і я дуже радий цьому. Синій колір – колір
очей нашого батька, безкраїх морських та небесних просторів. Осягти їхню
глибину й висоту – ось моє покликання. Чи вистачить на все задумане сил,
рішучості й часу? – думав шостий із синів Капелюшника.
Володар синього капелюха став вічним мандрівником та мислителем, який
блукав лише йому відомими шляхами, орієнтуючись на лише йому відомі знаки
й символи, не відхиляючись від мети, не поспішаючи й не уповільнюючи своєї
ходи. Помічаючи багато чого, він обирав лише те, що важливо в даний момент
для досягнення поставленої мети. Саме ці якості дозволили йому спуститись на
морське дно й піднятися в небесну височінь.
- Щасливий чоловік – досягнув того, чого хотів, - казали одні.
- А чи зможе він поділитись своїми відкриттями, знахідками, думками й
почуттями з іншими, щоб заразити їх жагою відкриттів, звершень і перемог? –
питали інші.
- Але я поки не маю відповіді на це питання.
Настав той день, коли сини Капелюшника знову зустрілись під дахом
батьківської майстерні. Довгі зимові вечори провели вони за розповідями про
свої мандри, зустрічі, розлуки й життєві уроки. Дивувались брати тим змінам, що
відбулися в кожному з них. І лише зараз почали вони розуміти, яке казкове
багатство залишив їм у спадщину великий майстер. І кожному захотілося
примірити на себе капелюх іншого, щоб стати неупередженим і критично
мислити, уміти бачити позитивні сторони і не боятись почуттів, навчитись
творити й невідступно йти до наміченої мети.
· БІЛИЙ КАПЕЛЮХ:
збір фактів і цифр,
не оцінюючи інформацію, статистика;
· ЖОВТИЙ КАПЕЛЮХ:
позитивне, оптимістичне мислення;
· ЧОРНИЙ КАПЕЛЮХ:
критичне мислення;
· ЧЕРВОНИЙ КАПЕЛЮХ:
емоційне мислення;
· ЗЕЛЕНИЙ КАПЕЛЮХ:
творче, креативне мислення;
· СИНІЙ КАПЕЛЮХ:
продуктивне управління
процесом мислення, висновки.

5. Завдання для створення історичного портрета
Завдання – допомогти виділити сутність життєвого
уроку. Наприклад, є ситуації, які навчають терпінню, співчуттю, вчать не
відчаюватись, своєчасно давати здачі, навчають дисципліни й відповідальності.
Визначте, у чому полягає життєвий урок, обговоріть, у яких життєвих ситуаціях
знадобиться цей досвід.
Питання для рефлексії:
· У процесі роботи сформулюйте запитання у відповідності із запропонованою
систематикою.
· Сформулюйте свої досягнення при виконанні завдання й причини, завдяки яким
вони відбулися.
· Як ви почувались, коли «приміряли» кожен капелюх?
· У якому капелюсі вам було найбільш «зручно»?
· Наскільки відверто ви говорили? Чому?
· Чи легко було працювати в групах? Чому?
КОШИК ІДЕЙ
Метод дозволяє зацікавити учнів, здійснити
актуалізацію опорних знань, з’ясувати все, що знають
або думають учні з обговорюваної теми уроку та
мотивувати пізнавальну діяльність дітей, підвищити
їхню активність, сприяти подальшому вдумливому
читанню тексту.
Вчитель використовує кошик або зображення
кошика, в який умовно буде зібрано все те, що всі учні
разом знають з теми, котра вивчатиметься на уроці.
Ким є історична постать, її біографічні дані
Позитивні аспекти діяльності особи в історії
Негативні сторони, прорахунки особи в діяльності
Цікаві факти про історичну особу
Які знання про історичну особу є важливими для сучасників?
Історичне значення діяльності особи

6. Вчитель ставить запитання про те, що відомо учням з проблеми чи теми уроку.
Спочатку кожен учень згадує (за завданням вчителя записує в зошиті) все, що
знає індивідуально за 1-2 хвилини. Потім може відбуватися обмін інформацією
фронтально або в парах. Учні діляться одне з одним знаннями чи уявленнями (не
більше 3 хвилин). Це обговорення має бути організованим, наприклад, учні
повинні з’ясувати, в чому збіглися наявні уявлення, з приводу чого виникли
розбіжності. Учні озвучують, а вчитель записує коротко у вигляді тез думки
учнів, «складаючи» їх у кошик (без коментарів), навіть якщо вони помилкові. В
кошик ідей можна «складати» факти, думки, імена, поняття, ідеї, що мають
відношення до теми уроку. Зазвичай зручним є «складати» фактичні знання у
нижню частину кошика, а ідеї, питання — у верхню. Далі в ході уроку ці факти
або думки, проблеми та поняття можуть бути пов’язані в логічні ланцюжки.
Завжди цікавим для учнів є також повернення до вмісту кошика наприкінці
засвоєння нового матеріалу для порівняння. Таким чином урок набуває логічного
завершення.
«ІСТИНА ЧИ ХИБНІСТЬ»
Метод дозволяє сформувати в учнів уміння
давати оціночні судження на основі власних знань
чи уявлень, порівнювати і аналізувати. У вступній
частині уроку метод доречний для актуалізації
опорних знань й мотивації пізнавальної
діяльності.
У кожного учня на столі (або на дошці) є таблиця
(див. таблицю нижче). Вчитель послідовно читає
складені заздалегідь запитання, кожне з яких
починається зі слів «Істина чи хибність?», а учні
ставлять у рядку під номером запитання послідовно «плюс», якщо згідні з
твердженням, і «мінус», якщо не згідні.

7. КЛАСТЕР
Кластер - це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити
наочними думки, які виникають при зануренні в ту чи іншу тему.
Метод передбачає виділення смислових одиниць тексту і графічне
оформлення їх в певному порядку у вигляді грона.
Правила роботи дуже прості. Малюємо модель сонячної системи: зірку,
планети й їх супутники. У центрі зірка — це наша тема (вихідне поняття),
навколо неї планети — великі смислові одиниці, які потрібно з’єднати прямою
лінією із зіркою, у кожної планети свої супутники, у супутників — свої.
Кластери допомагають учням, якщо під час письмової роботи запас думок
вичерпується. Система кластерів охоплює великий обсяг інформації, ніж
можливо отримати при звичайній письмовій роботі.

8. Великий потенціал має
цей прийом на стадії
рефлексії: це виправлення
невірних припущень у
«попередніх кластерах»,
заповнення їх на основі
нової інформації,
встановлення причинно-
наслідкових зв’язків між
окремими смисловими
блоками (робота може
вестися індивідуально, в
групах, по усій темі або по
окремих смислових блоках).
Працюючи над кластерами, необхідно дотримуватися наступних правил:
 Не боятися записувати все, що приходить у голову.
 Дати волю уяві та інтуїції.
 Продовжувати роботу, поки не скінчиться час або ідеї не вичерпаються. –
 Спробувати побудувати якомога більше зв’язків.
 Не діяти за наперед визначеним планом.
 Аналізуючи отриманий кластер як «поле ідей», можна конкретизувати
напрями подальшого дослідження теми.
СИНКВЕЙН
Синквейн – сучасний методичний інструмент розвитку критичного та
креативного мислення на уроках історії.
Французи придумали вірш, який назвали «синквейн» (від фр. «п’ять»). Існує
думка, що у вільному перекладі це означає «п’ять натхнень», або «п’ять удач».
Синквейн — це незвичайний вірш, а вірш, написаний за певними
правилами. Використовується на етапі рефлексії порції навчального матеріалу
або підведення підсумків уроку.
Як організувати роботу.
Запропонуйте учням, підводячи
підсумок уроку або після
опрацювання тексту, написати
синквейн до основного поняття
уроку або тексту:
Наприклад:
Богдан
Мужній, мудрий
Відстоює, бореться, захищає,
Побудував козацьку державу
Гетьман Богдан Хмельницький.

9. ЕСЕ
Більшість вчених-психологів і педагогів відзначають, що найбільш важливою
для розвитку особистості учня є письмова рефлексія, якою власне й є есе.
Есе — це письмовий твір невеликого обсягу (зазвичай, сторінка зошита), що
розкриває думки учня з конкретної теми.
Метою написання есе є привернення уваги учня до власних думок з певного
питання, свого досвіду та міркувань, удосконалити уміння викладати їх
письмово.
Зазвичай есе пишеться в класі після осмислення нової інформації і потребує
від 5 до 15 хвилин навчального часу. Вчитель формулює спірне або відкрите
запитання, з якого учні мають писати есе. Якщо учні ще незнайомі з
пропонованим видом діяльності вчитель може підготувати зразок оформлення
есе на окремому аркуші, який надається кожному учневі.
Зразок формату письмової роботи — есе
Ім’я. Дата. Тема
1. спірне запитання/проблема, яку учень має розв’язати, наприклад: Чи можна
вважати етносоціальну політику держави наприкінці 90-х — на початку ХХ ст.
вдалою, ефективною?
2. Аргументи «за» а) б) в) Аргументи «проти» а) б) в)
3. Власне ставлення до проблеми у вигляді зрозумілого абзацу.
Рекомендації до оформлення:
 Пишіть есе, чітко відповідаючи на запитання.
 Пишіть розбірливо, розділяйте текст на абзаці.
 Пам’ятайте, що ви обмежені в обсязі простором цього аркушу, тому
плануйте обсяг заздалегідь.
QR-КОД
Якщо ви цікавитесь сучасними технологіями та намагаєтесь максимально
залучати їх у освітній процес, то QR-коди стануть змістовним доповненням
ваших уроків.
Переваги використання QR-кодування:
 швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;
 зручно: вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні (4296
символів, а це більше, ніж 2 аркуші машинописного тексту);
 просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш,
стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).
Сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його
використанням сучасними підлітками здійснюються більшість повсякденних
дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук
потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій
з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів
до вивчення предмету.
За допомогою QR-кодів можна урізноманітнити навчальний процес
наступним чином:

10.  кодування посилань на домашні завдання чи практичні
роботи (наприклад, якщо їх виконання передбачає використання гугл-
форми, гугл-диску тощо);
 проведення квесту, підказки до кожної схованки якого будуть
зашифровані у вигляді відповідного QR-коду;
 організація виставки у класі чи коридорами школи, інформацію до
експонатів якої можна отримати після сканування відповідного QR-коду.
 розміщення коридорами школи відповідних кодів, кожний з яких буде
містити посилання на непересічні факти, цікаві статті тощо;
 розміщення кодів на підручниках чи книгах у бібліотеці з посиланнями
доступу до електронної версії відповідного видання.
ЗАВДАННЯ: Розгадайте імена історичних діячів зашифрованих в цих QR
кодах на основі зображень.
1.
(Богдан Хмельницький. На фото місцезнаходження
могили гетьмана в с. Суботові)
2.
(Іван Мазепа. На передньому плані портрет самого
гетьмана.)
3. (Петро Дорошенко. Реверс монети із зображенням
гетьмана)
4. (Кирило Розумовський. Гетьманський палац в
Батурині.)

11. ІНТЕРНЕТ-МЕМИ
Найбільша небезпека для вчителя історії – зробити свій предмет нудним!
Адже історія не має сприйматися учнями як щось чорно-біле, нецікаве та неживе.
А якщо використати інтернет-меми для пожвавлення звичайного уроку історії?
Нині модним трендом усіх найпопулярніших спільнот стали меми –
інформаційні картинки, які дотепно чи іронічно розповідають про якусь подію
або ситуацію, яка нещодавно сталася і набула популярності, або ж є знаною в
культурі й історії країни. Мемами можуть вважатися як слова, так і зображення.
Інакше кажучи, - це будь-які висловлювання, картинки, відео або звукозаписи,
які мають значення і швидко поширюються у Всесвітній павутині.
Меми на історичну тематику стали популярними серед українських
користувачів інтернету відносно недавно. Але вчителі ліцею стараються йти у
ногу з часом і робити процес навчання цікавим для учнів.
Вони, з одного боку, можуть містити інформацію з програми, а з іншого –
стимулюватимуть цікавість до історії та всього, що з нею пов’язане.
1. Меми – це гумор, а гумор дозволяє розслабитись
Психологи всього світу стверджують,
що навіть про найсерйозніші речі треба
говорити з усмішкою на вустах. А що
може бути серйознішим за тисячолітню
історію людства?
Саме сміх і позитивні емоції
дозволять дітям розслабитися та
зарядитися енергією для сприйняття
матеріалу, а також запам’ятовування
різних Тиглатпаласарів та Аменхотепів.
2. Правильний інтернет-мем
підвищить цікавість до предмету
Історію творять живі люди. І саме з них та їхніх вчинків варто іноді
посміятися. Сміх «згладжує» кути, перетворює вивчення минулого на яскраву
мандрівку. А цікавість, у свою чергу, може підштовхнути учнів до серйознішого
та детальнішого вивчення історії. Адже зацікавившись, ми починаємо
розслідувати, збирати інформацію та аналізувати її. Завдяки яскравим та
влучним інтернет-мемам учні вдосконалять уміння встановлювати причиново-
наслідкові зв’язки та навчаться з різних ракурсів дивитися на життя.
Будьте певні, що згодом частина дітей почне самостійно створювати меми.
Це допоможе їм зануритися в історію «з головою».
3. Меми – це дотепні загадки, які розвивають пам’ять і увагу
Одна з особливостей мему в тому, що він зазвичай не несе точної інформації,
а навпаки – своєю провокативністю спонукає до її пошуків. Учені довели, що
самостійно здобуті знання краще запам’ятовуються, а спосіб їх пошуку та
аналізу залишається у свідомості надовго.
Меми, у більшості випадків, не варто сприймати буквально. Їх варто назвати
такими собі «модернізованими ребусами», в яких кожна дрібниця має свій
підтекст. Це чудово розвиває спостережливість та зорову пам’ять.

12. 4. Розвиток критичного мислення й аналітичних здібностей
Меми не варто дивитися або читати, їх треба розуміти! Для того, щоб
зрозуміти такий «ребус», а тим паче зробити його власноруч, треба мати
розвинені аналітичні здібності. Крім того, бажано добре орієнтуватися у
навчальному матеріалі, знати факти та біографії історичних особистостей.
Мем – це інша точка зору. Він
допомагає дітям усвідомити, що є
історичні факти, а є декілька їх оцінок.
Існують тисячі історичних явищ і
процесів, ставлення до яких не може бути
однозначним. Також меми «чіпляють»
своєю провокативністю та спонукають
детальніше розбиратися у конкретному
питанні.
5. Обмін інтернет-мемами покращує навчальну комунікацію між учнями
Гарними мемами хочеться
поділитися з іншими. І завдяки такій
комунікації між дітьми певний аспект
навчального матеріалу буде
передаватися учнівською аудиторією.
При цьому учні стають
ретрансляторами інформації, а
значить – відчувають
відповідальність за популяризацію
мему та коректність його змісту.
Також інтернет-мем сприяє покращенню комунікації (особливо
неформальної) між учнями та вчителем. Учні можуть створювати власні меми та
демонструвати їх педагогу. Погодьтеся: щирий сміх учителя з приводу якісного
історичного мему є для дитини гарною мотивацією для подальшого вивчення
історії.
6. Робота з інтернет-мемами сприяє розвитку креативного мислення та
емоційного інтелекту
Для того, щоб придумати дійсно «влучний» мем,
замало лише знання фактів. Потрібна неабияка
фантазія, вміння передати через зображення та
декілька слів значний обсяг інформації. Крім того, мем
має викликати емоції та почуття. Адже емоційно
забарвлена інформація краще запам’ятовується, а діти
починають глибше розуміти різницю між хорошим та
поганим.
Не бійтеся використовувати меми під час уроків
історії. Вони обов’язково допоможуть зосередити
увагу дітей, зроблять заняття цікавішими та
ефективнішими. Але пам’ятайте про обмеження:

13.  не варто зловживати мемами;
 використовувати їх треба коректно, у відповідний момент;
 уникати використання мемів «на межі дозволеного»;
 використовувати не лише для розваги, а, в першу чергу, для удосконалення
процесу навчання.
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1. Пометун О., Гупан Н. Методика розвитку критичного мислення
учнів ліцею на уроках історії: методичний посібник [Електронне
видання]. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021 – 250 с.
https://undip.org.ua/library/metodyka-rozvytku-krytychnoho-myslennia-
uchniv-litseiu-na-urokakh-istorii-metodychnyy-posibnyk-2/
2. Інтерактивний урок історії на основі методу «Шість капелюхів»
https://naurok.com.ua/metod-shist-kapelyuhiv-na-uroci-istori-ukra-ni-8-
klas-152317.html
3. Меми на історичну тематику – погляд на історію з гумором
http://liceum.ndu.edu.ua/novuny/item/552-memy-na-istorychnu-
tematyku-pohliad-na-istoriiu-z-humorom
4. Освітній тренд: використання інтернет-мемів на уроках
https://naurok.com.ua/post/osvitniy-trend-vikoristannya-internet-memiv-
na-urokah
5. Тренди освіти: як використовувати QR-коди в навчанні
https://naurok.com.ua/post/trendi-osviti-yak-vikoristovuvati-qr-kodi-u-
navchanni
6. 6 причин використовувати меми на уроках історії
https://naurok.com.ua/post/6-prichin-vikoristati-memi-na-urokah-istori
7. Формування критичного мислення на уроках історії за допомогою
використання історичних джерел https://naurok.com.ua/stattya-
formuvannya-kritichnogo-mislennya-na-urokah-istori-za-dopomogoyu-
vikoristannya-istorichnih-dzherel-231874.html