4 клас ДПА за 2017 рік (Завдання)

Українська мова
І комбінація
Варіант І
Спиши текст, вставляючи букви на місці пропусків орфограм і потрібні
розділові знаки.
Хто з вас бачив мурашиний будиночок(.?!) Ця складна споруда пр_крита
зверху лис(?)тям хвоєю. Під купою росли(н,нн)их решток містя(тьс,ц)я
підземні лабіринти з в_ликою кількіс(?)тю ходів. Більшість мешканців
мурашника – робочі мурашки. Вони шукають їжу годують личинок. Є
розвідники, які знаходять (з,с)добич і повідомляють про це іншим. Мурашки-
воїни охороняють ж_тло від ворогів. (Не)чіпай мурашник! Мурашки –
корисні комахи. (55 слів.)
Завдання до тексту
1. Знайди та обведи в списаному тексті слово, що називає предмет полю-
вання, ловлі, захвату.
2. Випиши з першого речення особовий займенник.
3. Випиши з п’ятого речення слово, яке відповідає звуковій моделі: =О-О.
4. Підкресли в списаному тексті спонукальне речення.
Творче завдання
Доповни текст описом власних спостережень за мурашником (4–5 речень).
Варіант ІІ
Спиши текст, вставляючи потрібні букви на місці пропущених
орфограм.
Бе(з,с)межний, ро(з,с)дольний степ пролягає на (пів)дні (У,у)країни. У
м_нулому вся ця в_л_чезна рівнина була вкрита ст_повим різнотрав’ям.
(На)весні вона яскріла різнобарвними квітами. Трави були такими в_сокими,
що в них (з)головою ховалися вершники. У небі ширяли орли, шуліки,
зал_валися піс(?)нями жайворонки. Вовки, л_сиці полювали на зайців,
тушкан(?)чиків. Куточок цього первісного степу зараз у заповіднику
«Асканія-Нова». (55 слів.)
1. Знайди та обведи в списаному тексті слово, що називає сірувато-білий
колір.

2. Знайди серед слів третього та четвертого речень прислівник. Випиши його.
3. Випиши з останнього речення слово, яке відповідає звуковій моделі: =О-О.
4. Підкресли в списаному тексті просте речення з однорідними підметами.
Розкажи про природу рідного краю. Склади текст-опис (4–5 речень).
Варіант ІІІ
Спиши текст, вставляючи букви на місці пропусків і потрібні розділові
знаки в останньому реченні.
Джерельна вода – справжн_ диво. Ковток прозорої джерельної води зціляє
мандрівника. Вода з кр_ниці поновлює сили хліборобам у сп_котливі
жн_в’яні днини. Біля кр_ниць завжди росте зел_нь. Люди в_саджують обіч
них калину. Це дер_во не лише пр_крашає місце. Воно об_рігає воду від
спеки. З ранньої в_сни духмяніють тут квіти. Над ними гудуть бджоли
в_тьохкують солов’ї. (53 слів.)
1. Знайди та обведи в списаному тексті слово, що називає видавання
пташкою дзвінкого переливчастого звуку.
2. Випиши з останнього речення тексту прислівник.
3. Підкресли в останньому реченні слово, що відповідає звуковій моделі: --О-
О.
4. Перетвори п’яте речення тексту на спонукальне та запиши його.
Чому люди називають книгу «джерелом знань»? Запиши свої міркування (4–
5 речень).
Варіант ІV
Визнач правопис слів з виділеними орфограмами, спиши текст. У
другому реченні постав необхідні розділові знаки.
Старі гори (К,к)арпати славляться на всю (У,у)країну. Вони пр_ваблюють
мандрівн_ків квітучими полонинами з_леними лісами та цілющими
джерелами. З одних джерел в_тікає холодна вода. З інших – тепла. В інших –
солона або гірка. Люди (з)давна помітили, що джерельна вода дуже корисна.
Вона (з)цілювала від різних (не)дугів. Тепер у санаторії «(К,к)арпати» воду
пр_значають для лікува(н, нн)я дорослих і дітей. (55 слів.)

1. Знайди та обведи в списаному тексті словосполучення (прикм. + ім.), що
означає «витік води, здатної позбавити від різних хвороб».
2. Випиши з тексту прикметник, споріднений з іменником джерело.
3. Випиши з першого речення слово, яке відповідає звуковій моделі: О-
-О=О-О.
4. Підкресли в списаному тексті складне речення.
Чи мрієш ти побувати на екскурсії або вирушити в похід до Карпат? Що саме
хочеш там побачити? Напиши текст-розповідь (4–5 речень)
Варіант V
Спиши текст, вставляючи букви на місці пропущених орфограм і
потрібні розділові знаки в п’ятому та шостому реченнях.
Горобч_ки (не)відлітають (у)вирій. Цих пташок можна побачити всюди.
(У)зимку переселяються вони ближче до ж_тла людини, бо там ле_ше знайти
поживу. Дорослі птахи дбають про пташ_нят. Батьки годують малят
зах_щають від ворогів навчають літати і добувати їжу. Живляться вони
плодами і насі(н,нн)ям комахами і личинками. Горобці знищують багато
шкідн_ків. Це дуже корисні птахи. (54 слова.)
1. Знайди та випиши з тексту синонім до слова піклуватися.
2. Обведи в першому реченні списаного тексту прийменник.
3. Визнач у трьох останніх реченнях слово, у якому звуків більше, ніж букв.
Випиши його.
4. Підкресли в списаному тексті просте речення з однорідними присудками.
Склади текст-розповідь про те, як ти допомагаєш пташкам узимку (4–5
речень).
Українська мова
ІІ комбінація
Варіант І
Спиши текст, позбавляючись дужок і вставляючи потрібні букви на
місці пропусків.
В_л_тіла з вул_ка бджола. Літає над пасікою, дослухає(тьс,ц)я. Десь далеко
дзв_нять голосні дзвіночки. Л_тить бджілка на музику дзвіночків. Пр_літає

(до)лісу. Це її кличуть квіти конвалії! Кожна квітка – маленький срібний
дзвіночок. (30 слів.) За В. Сухомлинським
Завдання
1. Визнач рядок, у якому подано синоніми до слова кликати:
А) клякнути, клопотати
Б) гукати, волати
В) закликати, окличний
2. Визнач, які з поданих іменників в орудному відмінку пишуться з
апострофом:
А) піч, сіль, тінь
Б) радість, юність, гордість
В) любов, мати, кров
3. Визнач відмінок виділеного в реченні іменника.
Дурний язик голові не приятель.
А) родовий
Б) давальний
В) місцевий
4. Запиши математичний вираз словами: 71+19
До _______________________________ додати ____________________
5. Покажи стрілочками прислівники з відповідними питаннями.
унизу, посередині • • звідки?
здалеку, звідусіль • • як?
щедро, ясно • • де?
Склади текст-опис про рослину, яка квітує навесні (4–5 речень).
Варіант ІІ
Мліє степ у малинових пром_нях п_р_дв_чірнього сон?ця. Квітки й лис?тя
після цілоде(н,нн)ої спеки підв_ли голівки, оглядають вічну красу неба.
Трави наче очікують на поцілунок із в_чірнім повітрям. (28 слів.)
Завдання
1. Визнач, у якому рядку подано слова, споріднені зі словом вітер:
А) вітерець, вітрила
Б) вітрами, вітру
В) буревій, суховій
2. Визнач, який з поданих іменників матиме в орудному відмінку однини
закінчення -ою:
А) межа

Б) країна
В) лінія
3. Визнач рід виділеного в реченні прикметника. Якось погожого осіннього
дня піднявся над селом повітряний змій.
А) середній
Б) чоловічий
В) жіночий
До _______________________________ додати ____________________
5. Покажи стрілочками прислівники з відповідними питаннями.
хмарно, холодно • • коли?
угорі, зліва • • як?
щороку, вчора • • де?
Чи подобається тобі літо? Чим саме? Склади текст – опис (4–5 речень).
Варіант ІІІ
Виш_вка (з)давна в (У,у)країні відігравала роль об_рега. Вважалося, що
виш_вка на грудях захищає душу людини від руйнування. Давня україн?ська
традиція – протистояти злу красою. У виш_ті узори вкладали люди
(най)щ_ріші мрії й почу(т,тт)я. (30 слів.)
Завдання
1. Визнач, у якому рядку подано слова, споріднені зі словом вишивка:
А) вишитий, вишивати
Б) оберіг, краса
В) вишивкою, вишивку.
2. Визнач, які закінчення матимуть подані іменники в орудному відмінку
однини: круча, вежа.
А) -ою
Б) -ею
В) -єю
3. Визнач речення, у якому прикметник верхній ужито в родовому відмінку.
А) Не дозволяється заходити в кабінет лікаря у верхньому одязі.
Б) Ми задоволені ремонтом верхнього поверху.
В) Залишився торішній листочок на верхній гілці.
До _______________________________ додати ____________________
5. Пронумеруй слова за алфавітом.

1   ____ радіо
3  ____ президент
2  ____праворуч
Що ти знаєш про народні символи України? Склади текст-розповідь (4–5
речень).
Варіант ІV
місці пропусків. В останньому реченні встав потрібні розділові знаки
На узлі(с,сс)і стоїть старезний дуб. Немає в лісі дер_ва, старшого за нього.
Бач_ть він і липи гі(л,лл)ясті, і клени співучі. Усі д_рева поск_дали вже лис?
тя. Один дуб стоїть у своєму барвистому вбра(н,нн)і. (30 слова.) За В.
Сухомлинським
Завдання
1. Визнач найточніший синонім, який треба вставити в речення замість
крапок. Наша сім’я живе в цегляному… .
А) будинок
Б) палац
В) житло
2. Визнач рядок, у якому обидва з поданих іменників матимуть подовження
приголосних в орудному відмінку однини
А) мазь, молодість
Б) радість, любов
В) сіль, ніч
3. Визнач відмінок виділеного в реченні прикметника.
Світ не без добрих людей.
А) родовий
Б) знахідний
До _______________________________ додати ____________________
5. Покажи стрілочками звукову модель кожного слова.
Бджола   = о - - о - о
Дощ   - - о - о
Яблуко   - о - -
Склади текст-опис лісу в твою улюблену пору року (4–5 речень).

Варіант V
У кожній кри_ті хліба – (не) тільки праця бат?ків. Тут і м_тал, зварений
сталеварами, і нафта, (ви)добута з гл_бин з_млі. Тут розум констру_торів і
праця робітників, які (с,з)творювали сільськогосподарські машини. Пахн_
хліб любов’ю трударів. (30 слів.)
Завдання
1. Визнач, у якому словосполученні прикметник старий ужито недоречно.
А) старий журнал
Б) старий борщ
В) старий чоловік
2. Визнач, яке закінчення матимуть подані прикметники в орудному відмінку
однини: гаряча, свіжа.
А) -ою
Б) -ею
В) -єю
3. Визнач відмінок виділеного в реченні прикметника.
Я зустрівся з давнім знайомим.
А) давальний
Б) орудний
До _______________________________ додати ____________________
5. Покажи стрілочками звукову модель кожного слова.
Джміль   - = о =
Весна   - - о - о
Щука   - о - - о
Склади текст-розповідь «Дорога хліба до столу» (4–5 речень)
Літературне читання
І варіант
Прочитай текст мовчки.
Чаювання з маргаритками
Був собі маленький чайничок для заварного чаю. На одному його боці
був намальований маленький зелений листочок. І все. Більше ніяких прикрас
не подарував йому художник. Але чайничок не сумував. Вірою і правдою
служив господині будинку – заварював смачний і духмяний чай. Спочатку. А
потім з'явилися в господині діти, онуки. Така велика сім'я стала! Маленький

чайничок ніяк не міг на всіх запастися золотистим чаєм. І тоді старенька
вимила чайничок , поставила на кухонну полицю і купила...
Господиня купила новий чудовий великий заварний чайник. Він був
яскраво-червоний, весь у золотих гілочках. А на одній гілочці сидів
незвичайно яскравий і важливий, імовірно, заморський птах. Оселився новий
чайник на полиці старовинного буфету. Там жив й інший посуд для чаю.
Були тут красиві чашки з блюдцями, висока кришталева ваза для варення. І
ще – аж прабабусина! – срібна сухарниця, прикрашена різними гілочками та
квітами. Дуже скоро новий чайник з усіма познайомився і навіть
заприятелював.
А про старий маленький чайничок усі забули. Навіть господиня.
Аж ось одного літнього дня хтось приніс у будинок квіти. Дуже ніжні
маргаритки на коротеньких світло-зелених стеблинках. І захвилювалися всі в
домі, і зашуміли: «Води!»
– От лихо, немає підходящої вазочки для чарівних маргариток, –
господиня розхвилювалася і тут побачила старий заварний чайничок. –
Звісно, не буває вазочок з носиками. Але чайничок низенький, і колір білий
підходить.
Увечері вся сім'я зібралася за великим столом пити чай. На столі були
вазочка з полуничним варенням і старовинна сухарниця з розсипчастим
печивом. Стояв тут і заварний чайник із заморським птахом. А в центрі столу
господиня поставила маленький чайничок з маргаритками.
– Яка зухвалість! – забриніла вазочка.
– Такий маленький, неошатний предмет,– суворо сказала сухарниця, –
а вважає, що гідний квітів.
Червоний заварний чайник нічого не сказав, тільки пихнув. Заморська
птиця згорда глянула на чайничок і теж промовчала.
Здивувався і засмутився маленький чайничок! Гірко стало йому так, що
квіти в ньому... зів'яли. Так буває. Якщо тобі погано, обов'язково погано
комусь поруч... Але чайник цього не знав. Він вирішив, що дуже поганий,
квітам не може бути в ньому добре.
Цілий рік маленький чайничок сумував на своїй полиці.
За рік у будинок знову принесли маргаритки. Знову господиня
поставила квіти в старий маленький чайничок. Маргаритки прикрасили стіл
надзвичайно!
Чайничок зрозумів: він необхідний цим маргариткам. Радість
маленького чайничка росла, росла. Стала такою великою, що й маргариткам
вистачило. І вони... не в'януть досі. Уже майже рік...
За Н. Абрамцевою
1. Знайди в тексті всі слова і словосполучення, які автор використовує для
опису чайничка. Обведи їх.
2. Підкресли речення, яке розповідає, як служив чайничок господині.
3. Запиши, чому господиня вирішила замінити чайничок.

4. Знайди в тексті відповідь на запитання: чому господиня обрала маленький
чайничок для маргариток. Запиши її.
5. Знайди частинку тексту, яка розповідає про те, як інший посуд сприйняв
появу маленького чайничка з маргаритками. Придумай і запиши
словосполучення – назву цієї частини для плану тексту.
6. Як автор у тексті пояснює читачам, чому маргаритки в чайничку зів’яли?
Випиши пояснення.
Придумай і запиши кінцівку тексту (4-5 речень), яка б, на твій погляд,
висловлювала головну думку цього твору.
ІІ варіант
Поговорили
Жила собі блакитна парасолька. Блакитна-блакитна. Навіть у найгіршу
погоду вона здавалася яскравою й веселою. Та й не знала вона іншої погоди.
Парасолька дуже любила свою роботу парасольки. Яким би сильним не був
дощ, жодній крапельці не вдавалося впасти на господарку. Парасолька цього
не допускала. Повернувшись додому, вона любила посушитися, погрітися
біля батареї. А потім її закривали, ховали в шовковий чохол, і вона спала до
наступного дощу.
Одного разу, коли парасолька сушилася, до неї підійшла кішка. Вона
довго дивилася на мокру парасольку, а потім сказала:
– Дивний у тебе смак. Гуляти під дощем... Кожен знає, що немає нічого
кращого за сонце.
– Я не просто гуляю, – парасолька погойдувалася на своїх
розчепірених* спицях.
– Я проводжаю господиню. Я не боюся дощу. А ось це... Як ти сказала?
Сонце, чи що? Хто це? Я його не знаю.
– Як?! – кішка широко розкрила зелені з жовтими цяточками очі. – Як?!
Ти не знаєш сонця?
Кішка мало не задихнулася.
– Ні, – спокійно відповіла парасолька, – ніколи не зустрічалися.
– Та ти що! – кішка витягнула шию, повела хвостом. Вона ледь із себе
не вилізла.
– Ти що! Ти куди дивишся, коли гуляєш?!
– Ну... – анітрохи не соромлячись, заходилася пояснювати парасолька.
– Іноді в небо дивлюся, іноді в калюжі своє відображення розглядаю.
– От! – зраділа кішка.
– От, от! Дивишся в небо. А в небі, блакитному- блакитному... –
Стривай, – перебила її парасолька, – з чого ти взяла, що небо блакитне? Небо
сіре.
І оскільки кішка зовсім оніміла від розгубленості, продовжувала:
– Ну, так. Сіре. Зовсім як ти.

– Ти?.. – зашипіла кішка.
– Що таке?!
Вона аж закашлялася від обурення:
– Що ти таке говориш?! Блакитне воно! Блакитне! Як ти…
Обидва помовчали. Міркували про щось. Потім кішка зітхнула і
спробувала почати спочатку.
– Так от, – лагідно заговорила вона, – у небі живе сонце. Воно знаєш
яке?! Воно... Воно таке... Воно... Ну... Світить!
Кішка нахилила голову набік. Вона не була впевнена, що пояснила
зрозуміло. Але, здається, помилилась. Парасолька все зрозуміла. Як могла.
– Ясно, – кивнула вона, – тепер я все зрозуміла. Тільки ти говориш
неправильно. Це називається не сонце, це називається ліхтар. А точніше,
ліхтарі. Їх багато.
Парасолька сказала це просто і впевнено. Тож кішка змогла тільки
пошепки ойкнути і, задкуючи, піти. «Дивна вона,– подумала парасолька, –
так усе переплутати...»
А кішка сиділа на своєму килимку і намагалася хоч що-небудь
зрозуміти. Можливо, і зрозуміла.
За Н. Абрамцевою
* Розчепірених– розіп’ятих, розставлених.
1. Напиши, хто є головними персонажами твору «Поговорили».
2. Знайди й обведи в тексті всі прикметники, які використовує автор для
опису парасольки.
3. Випиши з тексту речення, які розповідають про ставлення парасольки до
своєї роботи.
4. Що зробила кішка, коли дізналася, що парасолька не знає сонця й ніколи з
ним не зустрічалася? Підкресли в тексті речення, які розповідають про це.
5. Додай слова кішка та парасолька в порівняння так, щоб вони дійсно
допомогли описати колір неба.
«Сіре… Зовсім як ти.» – Сказала (хто?)_________ (кому?)___________.
«Блакитне воно!.. Як ти.» – Відповіла (хто?)______ (кому?)__________.
6. Що відчувала кішка, коли парасолька її не розуміла? Які слова
використовує автор, щоб читачі зрозуміли почуття кішки? Запиши їх.
Як би ти пояснив парасольці, що таке сонце? Запиши свої міркування (4-5
речень).
ІІІ варіант

Мавра
Є неподалік Києва будинок відпочинку Семилипки. Там і справді
ростуть сім дивовижних величезних лип. Коли одна зацвітає, інші чекають
своєї черги: майже ніколи разом не цвітуть. Тому квітування лип і медовий
дух над Семилипками триває довго. Власне, то не стільки будинок
відпочинку, як будинок праці. Будинок праці для людей, що пишуть
книжки…
Була там невеличка на зріст, тигрової масті кицька. Вона чомусь
полюбила саме мене, хоча й інші підгодовували її. Мій голос вона чула
здалеку, бігла назустріч, сяючи зеленими фарами очей. Ніколи не нявкала,
виканючуючи поживу, зате дуже мелодійно вміла промовляти: «мав-рра».
Ніжно і вдячно. Ми так і прозвали її Маврою.
Я раділа, що Мавра віддавала мені свою незрадливу приязнь. Я
залюбки ходила з нею на прогулянку.
Але от у медпункті нашого будинку відпочинку з’явилася нова лікарка.
Огрядна, кругловида – і недобра. Ця лікарка відразу стала лютою ворогинею
моєї Маври. Здавалось, вона вважала справою життя понищити навколо себе
всіх собак і котів.
Мені треба було поїхати на кілька днів із Семилипок. Ми з
прибиральницею віднесли Мавру з кошеням у затишне місце за будинком.
Туди ж мої сусіди обіцяли приносити їжу. Усе влаштували, аби кицька не
траплялася зайвий раз лікарці на очі.
Залагодивши свої справи, я поспішила назад – було дуже тривожно за
Мавру. І недаремно: ящик, у якому ми її влаштували, ― порожній…
Я кинулася до корпусної прибиральниці. Та знітилась:
– Лікарка суворо наказала занести її з кошеням за річку в ліс. Довелося
занести.
– Може, добрі люди їх підберуть, не всі ж такі, як наша лікарка.
Є в Семилипках широка алея, де полюбляють прогулюватися мешканці
будинку відпочинку. Тут я і вгледіла Мавру. Вона несла в зубах свого
безпорадного сина. Підійшла просто до мене і поклала кошеня до моїх ніг.
Навкруги всі вражено охнули. Що за дивина! Кицька не злякалася
людей, від яких так настраждалася. Вона прийшла на людне місце й віддала
своє маля тому, кому вірила. Мавра мовчки дивилась, ніби питала: «Невже не
захистиш? Я ж так довго здалеку несла своє дитя. Тепер віддаю під твою
охорону».
Зачувши крики, Маврина ворогиня-лікарка поспішила до нас.
Побачивши змучену кицьку, що довірливо поклала своє кошеня до моїх ніг,
сторопіла. Зрозуміла, що зараз за Мавру заступляться не лише я, а й інші. Не
сказавши нічого, відвернулася та й пішла собі.
За Л. Письменною
1. Підкресли в тексті речення, які пояснюють, хто така Мавра і чому її так
прозвали.

2. Як автор у творі пояснює походження назви Семилипки? Випиши
пояснення.
3. Випиши з тексту слова, які підтверджують, що між письменницею та
кицькою склалися довірливі стосунки.
4. Знайди й обведи в тексті слова, якими автор виражає своє ставлення до
нової лікарки, що з’явилася в медпункті.
5. Заміни іншими словами вислів «аби кицька не траплялася лікарці на очі».
6. Запиши, чому, на думку автора, лікарка «суворо наказала занести кушку з
кошеням за річку в ліс».
Які якості необхідно, на твою думку, мати людині, щоб інші їй довіряли?
Свої міркування запиши (4–5 речень).
ІV варіант
Камінь і візники
Одного разу вночі в горах розбушувалася буря. Шалені потоки хлинули
в долину, руйнуючи все на своєму шляху. Від білої гранітної скелі
відірвалася брила й скотилася вниз. Вона впала посеред вузької дороги,
глибоко загрузнувши в сирій землі.
Уранці засяяло ясне літнє сонце. На дорозі, що вела із села, з’явився
віз, який тягли два круторогі буйволи. Це сільський крамар їхав до міста по
сіль. Дійшовши до величезного каменя, віз зупинився. Ліворуч – глибока
прірва з каламутною річкою, праворуч – круті скелі. Крамар почухав
потилицю, зліз із воза, підійшов до каменя. Він наліг на нього спиною, але не
зміг зрушити:
– Почекаю, може, прийде хто-небудь сильніший за мене і скине брилу
вниз.
Став біля дороги і почав обстругувати паличку.
Трохи згодом під'їхала підвода, навантажена дровами. За нею йшов
здоровенний чолов’яга, підперезаний червоним поясом. Крикнув ще здалеку:
– Гей, чого зупинився посеред дороги? Дай проїхати! Я поспішаю.
– Ти, може, і поспішаєш, – сказав крамар. – Та спершу треба зрушити
цю брилу, а вже тоді й далі їхати.
Здоровань підійшов, наліг на камінь з одного боку, потім з іншого, а
камінь – ні з місця. Сказав:
– Почекаємо, може, під’їде людина, сильніша за нас, і розчистить
дорогу.
Сів поруч із крамарем і закурив цигарку.
Минуло небагато часу, під'їхав новий возій – маленький, згорблений.
Побачивши на дорозі два вози, розкричався, забігав навколо каменю. Але й
він не зміг зрушити брилу з місця. Угамувався, сів поруч з іншими двома.
Трохи згодом під'їхали два вози з горщиками. Побачивши, що їм не
проїхати, один із візників заходився шмагати брилу батогом. Інші, дивлячись

на нього, тільки покотилися зо сміху. А час спливав. Незабаром на дорозі
стояв цілий обоз… Але ось з'явився на дорозі дідок. На плечі він ніс палицю,
а на ній висів кошик з черешнею. Дідок привітався з візниками і хотів пройти
повз.
– Тобі добре, пройдеш і продаси черешню на базарі, – із заздрістю
крикнув йому вслід гончар.
– Їдьте і ви, – сказав старий.
– Як так? – Із розумом.
– Тут потрібен не розум, а сила, – розсердився гончар.
– Як ми не намагалися, ніхто не зміг зрушити камінь з місця.
– А чого вам не спробувати разом? Он вас скільки зібралося.
– Твоя правда! – сказав один возій.
– Браття, навалюймося всі разом на камінь!
Стовпилися візники перед важкою брилою, навалилися разом.
З гуркотом покотився величезний камінь у прірву. Дорога була
вільною, і візники поїхали далі.
За А. Каралийчевим
1. Коли відбувалися події, описані в основній частині тексту? Запиши,
використовуючи слова автора.
2. Коротко поясни, як брила опинилася на дорозі.
3. Випиши з тексту речення, які розповідають, хто з’явився біля каменя
першим?
4. Підкресли речення, що відповідають на запитання: як вчиняли візники,
коли не могли зрушити брилу з місця.
5. Додай порівняння до тексту твору.
Побачивши, шо їм не проїхати, один із візників заходився шмагати брилу
батогом, наче __________________. Інші, дивлячись на нього, тільки
покотилися зо сміху.
6. Знайди в тексті та обведи речення, у якому автор висловлює думку, що в
світі існує багато людей, не спроможних домовлятися та діяти разом.
Пригадай і запиши прислів’я, яке могло б замінити назву твору. Обґрунтуй
свій вибір (4–5 речень).
V варіант
Найпотрібніша річ
Жив колись в одній країні справедливий і мудрий цар. І було в нього
троє синів. Цар постарів. І вирішив він передати правління синові,
спроможному на таку нелегку роботу. Зібрав синів і мовить:

– Любі мої сини! Батько ваш став старий і не може більше правити
країною. Уже давно б зрікся престолу, аби тільки справдилася моя заповітна
мрія. Вона не дає мені спокою. Той із вас, хто зуміє здійснити мою мрію,
правитиме царством.
– Воля батька священна для нас! Але що це за мрія, виконати яку не
зміг наш мудрий батько?
– Бачите величезне просторе сховище? Побудував я його давно і мріяв
заповнити. Заповнити тим, що принесло б щастя моєму народові. Сховище й
досі порожнє. Той, хто заповнить його найпотрібнішою річчю у світі,
успадкує трон. Вирушайте в подорож поодинці, відшукайте найпотрібнішу
річ і заповніть моє сховище. Даю вам часу тричі по сорок днів.
Сини поцілували руку батька і вирушили в дорогу. Ходили-їздили вони
від міста до міста, із країни в країну. Бачили людей дивовижних і
знайомилися зі звичаями невідомими. У призначений день постали вони
перед батьком.
Батько привів синів до сховища. Тут вже зібралися всі придворні та
народу сила-силенна. Цар відчинив двері й покликав старшого сина.
– Чим ти заповниш це величезне сховище, дорогий мій сину? Якою
такою найпотрібнішою на світі річчю?
Старший син вийняв із кишені жменю зерна та, протягуючи батькові,
сказав:
– Хлібом заповню я це величезне сховище, дорогий батьку! Що в
цілому світі потрібніше за хліб? Ніхто не зможе прожити без хліба.
Покликав батько середнього сина. Запитав і його.
Середній син вийняв із кишені жменю землі та пояснив:
– Землею заповню я це величезне сховище, дорогий батьку! Що в
цілому світі потрібніше за землю? Без землі немає і хліба! Ніхто не може
прожити без землі.
Тоді батько покликав молодшого сина. Той рішуче переступив поріг
сховища, вийняв із кишені свічку і запалив її. Усі вирішили, що він хоче при
світлі свічки краще роздивитися сховище. Молодший син мовив:
– Світлом заповню я це величезне сховище! Без світла земля не вродить
хліба. Без світла на землі не буде життя. Світла потребує все довкола. Багато
країн я обійшов, багато чого побачив. А зрозумів одне: світло знання –
найпотрібніша річ. Тільки світлом знання можна правити світом.
Зрадів батько:
– Молодець, мій сину! Ти заслуговуєш трон і скіпетр, тому що хочеш
наповнити своє царство і душі людей світлом і знанням.
– Хай живе наш молодий світлоносний цар! – із наснагою вигукнули
слуги і весь народ.
За А. Ісаакяном

1. Обведи в тексті казки слова – відповідь на запитання: скільки часу відвів
цар синам на пошук найпотрібнішої речі на світі.
2. Дай коротку відповідь на запитання: де сини шукали найпотрібнішу річ.
Використовуй слова автора.
3. Чому старший син вирішив наповнити сховище хлібом? Знайди в тексті
речення, яке відповідає на це питання, і запиши його.
4. Знайди та випиши, як пояснив середній син свій вибір.
5. Підкресли в тексті слова, які пояснюють, що означала свічка в руках
наймолодшого з синів.
Що діти можуть зробити для щастя своєї Батьківщини? Свої міркування
запиши (4–5 речень).
Літературне читання
І варіант
Притча про мудре зернятко пшениці
Давно те було. Так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди
тоді могли вільно ходити із краю в край.
Жив у Карпатах старий мудрець. Ніхто й не знав, скільки йому років
було.
Одної ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній,
попросив кусень хліба.
Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого — ні скоринки. Усього
його багатства – єдина зернина, яка лежала на дні череп’яного горщика. А
справжня щирість – поділитися з голодним і стражденним останнім, що
маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив того вечора.
Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому:
«Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло. Тоді
через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш
зернята – і знову посій у землю».
Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його
багатством. Збігло кілька років. Зашуміла колоссям земля. У хату мудреця
знову зайшов подорожній – гарно одягнений, веселий, здоровий. А на дворі
стояли вози, повні пшениці та всякого добра.
«Це все для тебе, славний мудрецю. Щоб ти багато років міг учити
мудрості наш народ, як навчив мене». І вклонився низько господареві.
Та мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину. Обійняв
молодого хлібороба. «Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам’ять про
мене. Радий урожаєві, але беру з нього тільки зернятко. Пшеничне зерно
мудре. Воно несе в собі знак роду і народу і береже його навічно. А решту

цих зернят роздай людям – хай вони засіють усю землю. І ти станеш
найбагатшою людиною на землі. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям».
Виконав молодий землероб заповіт свого вчителя. І обнесли люди
довкола землі пшеничне зернятко. І виріс колос-богатир. І народилися з
одного зерняти мільйони пшеничних зерен. І в усьому світі зашуміли
пшеничні поля. (295 слів.)
Ярема Гоян
1. Визнач, де відбувалися події, описані у творі.
А) На Тибеті.
Б) На Кавказі.
В) У Карпатах.
2. Визнач речення з тексту.
А) А справжня щирість — поділитися з голодним і стражденним останнім,
що маєш.
Б) А справжня щедрість — поділитися з голодним і стражденним останнім,
що маєш.
В) А справжня щедрість — поділитися з голодним і стражденним.
3. Пронумеруй послідовність дій, викладених у творі.
2 Посій у землю.
3 Збереш, розітреш, зігрієш.
1 Посади, доглядай, поливай.
4. Визнач, у якому розділі книги можна розмістити цей твір.
5. Запиши, що заповідав учитель молодому хліборобу (1–2 речення).
Розкажи про ставлення українців до хліба (4–5 речень).
ІІ варіант
Три метелики
Було собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий.
Вони весело літали цілий день у великому саду, у сонячному світлі,
перелітали з квітки на квітку, кожній квіточці щось тихенько говорили,
куштували її медок і летіли далі.
Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогледілися, як
сонечко сховалося за хмари. Птаство неспокійно стало літати, ніби в
очікуванні чогось страшного. Усе потроху стало стихати. Далі стало і
гуготіти, мов клекоче море або гуде великий вітер. Хмари нагустили так, що
й не видко нічого. І пустився дощ.

Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері
замкнені, а ключа ніде не можна знайти.
Що тут робити? За той час, що стояли перед дверима та не знали, що
робити, змокли страшенно. Насилу вже крильцями ворушили. Ледве долетіли
до тюльпана, червоного з жовтими крапочками. Попросили в нього захисту:
– Любий тюльпанчику! Просимо тебе, одчини свій келих та сховай нас
од дощу!
Тюльпан подивився на них і промовив:
– Жовтого і червоного прийму, а білий нехай зостається надворі.
Але обидва метелики, жовтий і червоний, промовили:
– Ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика. Тож ми
краще на дощі будемо мокнути!
Метелики смутні полетіли до білої лілеї. Попросили й її, щоб сховала їх
від дощу. Але вона погоджувалася прийняти тільки білого. Тоді він
промовив:
– Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або разом із братами десь
знайдемо захист, або вже вкупі бідувати будемо!
Та й полетіли далі.
Почуло це з-за хмар сонечко, і схотілося йому побачити тих приятелів,
що так один одного обстоювали. Продерлося крізь хмари і кинуло на
метеликів своє проміння. Зараз крильцята їхні висохли, і самі вони зігрілися;
і знов літали, танцювали й раділи, як давніш, аж до самого вечора. А як
сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати. (298 слів.)
З «Молодої України»
1. Визнач головних персонажів.
А) Три метелики.
Б) Тюльпан, лілея і сонечко.
В) Сонечко і метелики.
2. Визнач вислів, який не трапився б у тексті твору під час читання.
А) Ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика. Тож ми краще на
дощі будемо мокнути!
Б) Ховайтеся, брати мої! Мені одному легше буде врятуватися!
В) Або разом із братами десь знайдемо захист, або вже вкупі бідувати
будемо!
3. Пронумеруй послідовність подій, викладених у творі.
3 До тюльпанчика.
1 До хатки.
2 До білої лілеї.
4. Визнач жанр прочитаного твору.
5. Закінчи речення.
У творі йдеться про ….

Пригадай і запиши прислів’я, яке б могло стати заголовком до цієї казочки.
Свій вибір поясни (4–5 речень).
Українська хата
Внутрішня обстановка хати по всій Україні була однаковою. Хоча в
різних місцях в інтер’єрі відображалися національні і регіональні
особливості.
Хату вважали житлом лише відтоді, коли в печі вперше спалахував
вогонь. Піч оздоблювали чудовими візерунками. Вважали, що нечиста сила,
задивившись на цей розпис, забуває про лихо.
На покуті, який розташовувався по діагоналі від печі, облаштовували
домашній іконостас. Перед образами завжди вішали лампадку або ставили
запалені свічки в металевих свічниках.
Вікна були «очима» хати. Із сіней були зроблені входи до хати, до
комори, на горище. Тут зберігали зерно, речі, кошики, жорна. У сінях
містилися полиці для посуду. Тут тримали борошно, картоплю, молоко та
інші продукти.
Стіни білили, а потім розписували, найчастіше рослинним орнаментом.
Рідше – зображеннями птахів і звірів, геометричними фігурами, побутовими
сюжетами.
Українську хату оздоблювали рушниками, килимами та настінним
розписом. Причому вишивка рушників, якими прикрашали ікони, картини,
вікна та двері, була різною.
Інтер’єр постійно змінювався. У будні долівка була незастеленою. Стіл
не застеляли чи застеляли грубою буденною скатертиною без візерунків.
Перед неділею хату обов’язково підбілювали й підмазували, поновлювали
оздоби на печі, стінах. А в неділю свіжо підмазану підлогу застеляли
тканими ряднинами. Стіл вкривали святковою скатертиною, вишитою або з
тканими візерунками. На стіл ставили квіти.
Найбільша небезпека ішла від дверей. Отже, саме тому вхід ретельно
оздоблювали магічними символами. Вони містилися у вишивці рушників, що
ними прикрашали двері. Були вони і в хрестиках, виведених крейдою
навколо входу та вікон. Ховалися в розвішаних понад дверима амулетах
(підкова, часник, різноманітне зілля).
Зовні стіни хати були схожі на свіжопобілене полотно. Їх щотижня
мили, а кожні два тижні вибілювали. Утім, господині не обмежувалися
побілкою, вони розписували стіни хат зовні.
Зовнішнім оберегом хати була призьба. Її обводили червоною глиною й
застеляли домотканими килимками. Призьба не тільки утеплювала хату, була
місцем, де сушили мак, провітрювали часник. Призьба єднала родину – саме
там сім’я збиралася разом. (296 слів.)

Із книги В. Садовничої «Велика книга маленького українця»
1. Визнач, де в хаті містилися полиці для посуду.
А) У сінях.
Б) На горищі.
В) У коморі.
2. Визнач, який малюнок найчастіше наносили на стіни.
А) Геометричні фігури.
Б) Рослинний орнамент.
В) Зображення птахів і звірів.
3. Покажи стрілочкою слово, яким закінчується прислів’я, що найточніше
виражає головну думку твору.
Ваша хата, ваша й • • затишно.
Не дбає щоб пишно, аби • • миліше.
За морем тепліше, а вдома • • правда.
4. Напиши, коли хату вважали житлом.
5. Чим різнився інтер’єр хати в будні та в неділю? Дай коротку відповідь (1–
2 речення).
Розкажи, які обереги має твоє житло, з чим вони пов’язані (4–5 речень).
ІV варіант
Український віночок
Мабуть, кожна дівчинка вміє плести віночок. Плете із жовтих сонечок
кульбаб, із кленових листочків короною. Чи, може, просто з’єднує в барвисте
коло лісові і лугові квіти.
А чи знаєте ви, що український віночок не просто краса? Це оберіг,
«знахар душі». Є в ньому така чаклунська сила, що біль знімає, волосся
береже?
Упліталося до віночка багато квітів. Брали квіточки ружі, калини,
безсмертника і деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошки,
ромашки.
Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі білі квіточки
здалека нагадують велику квітку. Її називають у народі деревцем. Коли квіти
перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та де б не проросла ця
рослинка, вона завжди цвіте. Тому люди і вплели її до віночка як символ
нескореності.
А барвінок – до людської оселі, до городу тягнеться. Узимку відвар
барвінку п’ють од простуди. Улітку барвінком прикрашають святковий хліб,

хату, плетуть з нього весільні букети. Цілий рік його шанують, бо вважають
символом життя.
А безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському. Чи виразки, чи
вавочки – дуже гоїть, тому й співають славу цьому цвітові.
Цвіт вишні та яблуні – символи материнської любові.
Ружа, мальва і півонія своєю красою людей милують. У віночку ж це
символи віри, надії, любові.
Любисток, васильки люблять не лише за пахощі, а й за лікувальні
властивості. Ними миють волосся, освіжають помешкання, купають у відварі
маленьких дітей. Ці квіти у віночку – символ людської відданості.
А ромашка у віночку наймолодша за своїм віком. Її почали вплітати,
коли переконалися, що вона приносить не лише здоров’я. Ромашка дарує
доброту та ніжність. Уплітають її разом з гронами калини чи цвітом яблуні,
вишні. Переплітають з вусиками хмелю – символу гнучкості й розуму. А
всього в українському віночку – 20 квіточок, кожна – лікар, оберіг.
Плести віночки – це ціла наука. Наші прабабусі знали секрети: як
плести, коли, як зберегти квіти у вінках.
У вінок в’язали різнокольорові стрічки. Для цього треба знати символи.
Люди вірили в силу стрічок і віночків. (304 слова.)
За О. Кириченком
1. Визнач, яке речення з тексту.
А) А барвінок – до людської оселі, до городу тягнеться.
Б) А барвінок – до людської оселі тягнеться.
В) А барвінок – до городу тягнеться
2. Визнач, яка квіточка в українському віночку наймолодша.
А) Безсмертник.
Б) Ромашка.
В) Калина.
4. Закінчи речення.
У творі йдеться про ….
5. Покажи стрілочкою назву рослини, яка є відповідним символом.
Символ нескореності • • хміль.
Символ людської відданості • • любисток.
Символ гнучкості й розуму • • деревій.
Розкажи, які обереги має твоя родина, з чим вони пов’язані (4–5 речень).
V варіант
Якщо хочеш мати друзів

Не так уже важко знайти друзів! Росло при дорозі одне самотнє дерево.
Сумувало, що в нього не було друзів у цій порожній рівнині. Звісно, полем
шугали вітри, але ніхто не зупинявся біля дерева. У небі пролітали птахи, але
жодна не сідала на його голі гілки. Неподалік бігла весела й шумна річка.
Але вона жодного разу не зупинилася біля дерева погомоніти. Річка
поспішала назустріч іншій річці, щоб веселіше було прямувати до моря.
А люди? Звичайно, неподалік ходили люди. Але в усіх були свої
справи, і ніхто не зупинявся біля дерева. Часом воно думало, що краще було
б йому піти звідси куди-небудь. Але дерева не можуть ходити. Не можуть
утекти навіть тоді, коли прямують до них із сокирами люди.
Так було до самісінької весни. Як тільки настала весна, дерево
вкрилося листям, одягло красиві зелені шати. Однак воно знову було зовсім
самотнім.
Якось дерево побачило, що яструб женеться за горобцем. Наляканий
горобець, не знаючи, куди подітися, шаснув між зеленим листям дерева.
Радощам дерева не було меж. Усю ніч воно шепотілося з горобцем.
Уранці птаха звила на ньому гніздо і сіла виводити пташенят.
А ще якось біля дерева зупинився віз. Візник розпріг коней, кинув їм
сіна, а сам ліг подрімати. Їхали повз дерево інші люди, побачили густий
затінок і теж вирішили відпочити. Люди сіли в затінку і стали розповідати
один одному різні історії. Дерево слухало їх і раділо, що воно вже не
самотнє. Воно намагалося своїм пишним гіллям густіше накласти тіні. Тільки
б люди не подумали, що погана тінь, і не пішли звідси!
Відтоді кожний подорожній зупинявся відпочити під деревом.
Правильно, дерево не може йти в ногу з людиною по дорозі. Зате воно може
захищати її своєю тінню!
Так у дерева з'явилися друзі. Воно зрозуміло: якщо хочеш мати друзів,
потрібно захищати їх своєю тінню. (295 слів.)
За І. Радичковим
1. Визнач, де відбулися події, описані у творі.
А) У парку.
Б) У лісі.
В) У полі.
2. Визнач, у якому розділі читанки можна розмістити цей твір.
А) Праця.
Б) Що росте.
В) Правда, рівність, братерство.
4. Закінчи речення, використовуючи слова автора.
Дерева не можуть … .
Дерево може … .
5. Пронумеруй послідовність подій за порядком, викладеним у творі.
1 Подорожні.

2 Горобець.
3 Віз.
Розкажи про свого друга (4–5 речень).
Математика
І варіант
1. Розв’яжи задачу.
На машину навантажили 840 кг овочів: моркви – 49 кг, буряків – у 3 рази
більше, ніж моркви, а решта була капуста. Скільки кілограмів капусти
навантажили на машину?
2. Знайди значення виразу. Обчислення запиши окремими діями.
79 348 – (11 005 + 64 ∙ 84)
3. Порівняй числа і величини.
40 тисяч  число, яке складається з 17 одиниць другого класу і 520 одиниць
першого класу
27 мм  2 см 4 мм
4. Перетвори величини.
6 км 38 м = м
5 год = хв
5. Запиши число, яке дорівнює 5/6 від 120.
6. Накресли прямокутник, площа якого 24 см2 , а довжина – 6 см.
7. Від дерева хлопчик пробіг 20 м. а потім повернувся і пробіг у
протилежному напрямі 35 м. На якій відстані від дерева він зупинився?
ІІ варіант

Протягом 7 днів учень щодня читав по 32 сторінки книжки, а потім прочитав
98 сторінок. Скільки залишилося прочитати учневі, якщо в книжці є 408
сторінок?
1 428 + (71 370 : 234 ⋅ 14)
Число, яке складається з шістнадцяти одиниць першого класу  600
2 год 45 хв  155 хв
8 км 60 м = м 120 хв = год
6. Накресли прямокутник, площа якого 18 см2 , а ширина – 3 см.
7. Три лелеки стали в один ряд. Відстань між сусідніми лелеками 9 м.
Яка відстань між крайніми лелеками ?
Школярі взяли в бібліотеці 358 книг. Відомо, що учні початкових класів
брали по дві книги кожен, а 64 старшокласники – по три книги кожен.
Скільки учнів початкових класів узяло книги в бібліотеці?
2. Знайди значення виразу.
Обчислення запиши окремими діями. 21) – 1063⋅(6539 : 13
199 тисяч сорок  один мільйон

2 км 95 м  2950 м
7 ц 5 кг = кг
2 доби = год
6. Накресли два однакових квадрати, загальна площа яких дорівнює 18
см2 .
7. Довжина паркової алеї 60 м. Скільки дерев треба посадити на цій алеї,
щоб відстань між кожними сусідніми деревами дорівнювала 6 м ?
ІV варіант
Для дитячого садка купили 18 стільців по 20 грн і 6 столів по 140 грн.
Скільки заплатили за всі стільці і столи разом?
6432 – 6432 : (42 + 54)
1 мільйон 50 тисяч  300 тисяч 300
7 т 30 кг  73 ц
5150 ц = т
1 хв 25 с = с

6. Накресли відрізок АВ завдовжки 6 см. На цьому відрізку познач точку
С так, щоб АС=СВ.
7. Три подруги – Наталка, Лариса, Оля – мають плаття різного кольору:
чорне, біле, синє. У Наталки плаття не чорне і не біле. У Олі – не біле.
Яке плаття має кожна дівчинка?
V варіант
За три дні зібрали 324 ц цукрових буряків. За перший день було зібрано 108
ц, що на 13 ц більше, ніж за другий день. Скільки було зібрано за третій
день?
1755 : (26064 : 36 - 659)
П’ять  тисяч число, яке складається з п’яти одиниць другого класу і п’яти
одиниць першого класу
10 м 9 дм  10 м 10 см
12 кг 50 г = г
180 с = хв
6. Накресли квадрат, периметр якого 12 см.
7. У змаганнях з бігу Юрко, Андрій та Сергійко посіли призові місця.
Яке місце посів кожний, якщо Андрій – не третє і не друге, Сергійко – не
третє?
Математика

І варіант
У трьох цехах працює 425 робітників. У другому цеху працює 147
робітників, що на 12 менше, ніж у першому. Скільки робітників працює в
третьому цеху?
2. Познач число, яке є значенням виразу 20 000 + 900 + 8.
А 2 908
Б 20 908
В 29 008
3. Познач число, яке є найбільшим серед пропонованих.
А 1/2
Б 1/4
В 1/9
4. Познач рядок, у якому числа розміщені в порядку зростання.
А 436 см, 437 м, 438 дм
Б 317 мм, 316 см, 315 дм
В 43 дм, 430 см, 4300 мм
5. Покажи стрілочками значення кожного виразу.
72 : 12∙ 2 • • 8⋅
72 : 12 + 2 • • 12
72 : (12 ∙ 2)• • 3⋅
6. З’єднай лінією рівняння з його розв’язком.
х • (263 + 427) = 69 000 • • 10
(263 + 427) : х = 69 • • 1000
х + (263 + 427) = 1690 • • 100
7. Запиши два числа, які є розв’язком нерівності а : 5 < 5.
а ,

ІІ варіант
За три дні повітряна куля пролетіла 528 км, причому першого дня – 238 км,
другого – у 2 рази менше, ніж першого, а третього дня – решту відстані.
Скільки кілометрів пролетіла куля третього дня?
2. Познач число, яке є значенням виразу 20 000 + 6 000 + 800.
А 26 800
Б 26 080
В 20 680
3. Познач число, яке є найменшим серед пропонованих.
А 1/3
Б 1/6
В 1/8
А 23 т, 230 ц, 2300 кг
Б 166 кг, 165 ц, 164 т
В 536 кг, 537 т, 538 ц
9348 : 41 + 8 • • 1824
9348 : 3 – 8 • • 3108
9348 : 41⋅ 8 • • 236
6. З’єднай лінією рівняння з його розв’язком.
х : (1430 - 620) = 0 • • 2000
(1430 - 620) • х = 16 200 • • 0
х - (1430 - 620) = 1190 • • 0
7. Запиши два числа, які є розв’язком нерівності b : 3 > 10.
b

Першого дня розвантажили 3 287 кг вантажу, другого – на 164 кг менше, ніж
першого, а третього – решту. Скільки кілограмів вантажу розвантажили
третього дня, якщо всього було 9 847 кг вантажу?
А 6 000 016
Б 60 016
В 76 000
А 1/2
Б 1/9
В 1/4
А 264 дм, 2 640 см, 26 400 мм
Б 317 дм, 318 мм, 319 см
В 3 м 7 мм, 3 м 7 см, 3 м 7 дм
590 + 510 : 10 • • 539
590 + 510 ⋅ 10 • • 641
590 – 510 : 10 • • 5690
6. З’єднай лінією задачу з виразом, який є її розв’язанням.
Швидкість орла — b км/год,
а сокола — на 15 км/год більша. b : 3 • 15
Яку відстань подолає сокіл за 3 год?
У 3 однакових коробках лежить b олівців. (b • 3) : 15
Скільки олівців у 15 таких самих коробках?
Довжина ділянки прямокутної форми — b м,
а ширина — 3 м. 1/15 її площі засадили картоплею. (b + 15) • З

Яка площа ділянки, засадженої картоплею?
7. Запиши два числа, які є розв’язком нерівності 600 : n > 20.
n
ІV варіант
Перший турист проїхав на велосипеді 7 годин, долаючи кожну годину по 9
км. Другий турист їхав стільки ж часу зі швидкістю 14 км/год. На скільки
менше кілометрів проїхав перший турист, ніж другий?
А 5 420
Б 50 004 002
В 5 402
А 3/4
Б 1/4
В 2/4
А 61 т, 6 100 ц, 61 000 кг
Б 435 ц, 436 кг, 437 г
В 12 ц, 12 000 кг, 120 т
5. Пронумеруй величини в порядку зростання.
 7 год 7 хв  77 год  7 діб
6. З’єднай лінією задачу з виразом, який є її розв’язанням.
У 7 однакових коробках лежить
олівців. Скільки олівців у 6 таких (7 • b) : 6
самих коробках?
Швидкість сокола b м/с, а орла —

на 7 м /с більша. Яку відстань b : 7 • 6
подолає орел за 6 с?
Город має прямокутну форму.
Його довжина — 7 м, а шири на — b м. ( b + 7) • 6
і площі городу засадили помідорами.
Яка площа городу відведена під помідори?
7 Запиши два значення а, які задовольняють нерівність 996 - а < 100.
a
V варіант
В ательє було 150 м тканини. З цієї тканини зшили 24 жіночих халати,
витративши на кожний по 3 м. З решти тканини зшили дитячі сукні,
витративши на кожну сукню по 2 м. Скільки дитячих суконь зшили в ательє?
А 93 700
Б 90 307
В 90 037
3. Познач число, яке є найбільшим серед пропонованих.
А 3/4
Б 1/4
В 2/4
А 34 дм, 340 см, 3 400 мм
Б 564 мм, 563 см, 562 дм
В 435 см, 436 м, 437 дм
5. Пронумеруй величини в порядку зростання.
 2 год  1 хв 5 с  102 с

6. З’єднай лінією задачу з її розв’язанням.
640 м бджола пролетіла за 2 хв. 640 - 2 = 638
З якою швидкістю ле тіла бджола?
Літак летів 2 год зі швидкістю 640 км/год. 640 : 2 = 320
Яку відстань подолав літак?
До зупинки поїзд пройшов 640 км,
а після зупинки — на 2 км менше. 640 • 2 = 1280
Скільки кілометрів пройшов поїзд після зупинки?
7. Запиши два числа, які є розв’язком нерівності 300 : c < 100.
c

4 клас ДПА за 2017 рік (Завдання)

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to 4 клас ДПА за 2017 рік (Завдання)

Similar to 4 клас ДПА за 2017 рік (Завдання) (20)

More from Ковпитська ЗОШ

More from Ковпитська ЗОШ (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (14)

4 клас ДПА за 2017 рік (Завдання)