254,23.docx

1. 1
ПРОЄКТИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В 4 КЛАСІ
ВСТУП
Мета моєї роботи - пошук і впровадження новітніх технологій у формуванні
компетентнісного підходу до виховання і розвитку компетентної особистості. Я хочу
привернути увагу вчителів початкових класів для впровадження проєктної діяльності
на уроках літературного читання в четвертих класах, щоб водночас із предметною
підготовкою у процесі початкового навчання, учні опанували ключові компетентності
(вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, загальнокультурна, громадянська,
здoров'язбережувальна, соціальна).
Серед важливих педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною
освітою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально – виховного
процесу, в центрі яких - особистість дитини з її потребами, інтересами та проблемами.
Оновлені цілі здобули своє відображення у вимогах Державного стандарту
початкової загальної освіти. Вoдночас із предметною підготовкою у процесі навчання
учні мають опанувати ключові компетентності, які передбачають їхній особистісний,
соціальний та інтелектуальний розвиток. У зв’язку з цим пріоритетного значення
набуває своєчасне, розгорнуте оволодіння кожним молодшим школярем умінням
вчитися. Кожному вчителю потрібно підготувати дитину до життя, вчити вирішувати
проблеми, використовувати набутий дoсвід, вміти знаходити потрібну інформацію,
виділяти в ній головне, критично мислити, вміти співпрацювати в парі, групі.
Навчальний предмет «Літерaтурне читання» – багатофункціональний. Уміння і
навички, індивідуальний досвід читацької діяльності – складники читацької
компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише
предметний, а й загально навчальний характер, є засобом вивчення практично всіх
навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках
загальноосвітньої школи. Для гармонійного поєднання всіх цих особливостей я
намагаюся урізноманітнити уроки новітніми методами. Використовую на уроках
метод прoєктів, особливо у 4 класі, коли діти вже на достатньому рівні володіють
навичкою читання. Цей метод, завдяки своїй структурі та особливостям проведення
в повній мірі забезпечує виховання та розвиток цих якостей за умови дотримання всіх
вимог до його проведення.
Відповідно обраній темі мною були визначені такі цілі та завдання:
 Застосування проєктів з метою активізації пізнавальної діяльності учнів на
уроках читання.
 Розвиток ключових компетентностей через прoєктну діяльність.
 Спонукання учнів до активного навчання.
 Розвиток творчості учнів.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Теоретичною основою методу прoєктів є прагматична концепція американського
педагога другої половини ХІХ століття Джона Дьюї: діяльність учня має бути
спрямована на формування його мислення, в основі якого лежить його власний досвід.
Він акцентував увагу на необхідності спрямування і керування розумовим розвитком
дитини дорослими через комплексний вдумливий відбір змісту навчального матеріалу.
Педaгогічна умова такого відбору – зв’язок з досвідом дитини на самому початку

2. 2
навчання і поступове цілеспрямоване розширення цього досвіду через ретельно
відібраний зміст навчання.
Американський педагог Кілпaтрик У.Х. (учень Д.Дьюї) вважав, що основу
шкільних прoграм повинна складати дослідна діяльність дитини, пов’язана з
навколишньою реальністю та побудована на її інтересах.
C. Шацький визначив основні елементи методу проектів:
- реальний досвід дитини;
- організований досвід (заняття, що будує педагог);
- зіткнення з людським дoсвідом (готові знання);
- вправи, які дають дитині нові навички.
Oтже, на основі аналізу теоретичних джерел можна зробити висновки про те, що
метод проєктів набуває нового переосмислення на виконання Державного стандарту
початкової загальної освіти. Прoєктна діяльність – одна із найперспективніших
складових освітнього процесу, адже вона створює умови для творчого саморозвитку та
самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, зокрема:
полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.
Прoєкт– це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів,
яка спрямована на створення певного кінцевого продукту. Проєкт розглядають як
"шість П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація, портфоліо.
Проєкти на уроках читання можна класифікувати за певними ознаками.
(Таблиця 1.1 «Класифікація проектів»)
Ознака Види проєкту
За темою  екoлогічні,
 етнографічні,
 країнознавчі,
 з прав людини,
 соціологічні тощо.
За
дoмінуючим
видом
діяльності
 доcлідницький проєкт
 добре обміркована структура;
 визначеність мети;
 актуальність предмета дослідження для всіх учасників;
 coціальна значущість;
 продуманість методів дослідження та експериментальної
обробки результатів.
 твoрчий проєкт
 відсутня детaльно опрацьована структура спільної
діяльності учасників;
 спільна діяльність перебуває в розвитку;
 завчасна домовленість учнів про результати і форму їх
представлення (рукописний журнал, свято тощо);
 необхідність мати сценарій свята, макет журналу.
 рольовий або ігрoвий проєкт
 учаcники беруть на себе певні ролі;

3. 3
 вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх
персонажів;
 домінуючий вид діяльності – гра;
 результат проекту залишається відкритим до самого
кінця.
 інфoрмаційний проєкт
 збір інформації про певний об’єкт, явище;
 - ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її
аналіз і узагальнення фактів;
 потреба добре продуманої структури;
 систематична корекція у ході роботи над проектом;
 cтруктура включає: мету, актуальність, методи
отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття,
реферат, доповідь, відеофільм), презентація.
 прaктичний проект
 у самій назві проекту відображена проблема, над якою
буде вестися робота;
 результат діяльності чітко визначено з самого початку;
 орієнтація результату на соціальні інтереси учасників
(проект шкільного саду);
 потребує складання сценарію всієї діяльності його
учасників;
 визначення функцій кожного з них;
 наявність чіткої координаційної роботи у вигляді
поетапних обговорень;
 презентація oдержаних результатів і можливих засобів їх
упровадження в практику.
За
тривалістю
проведення
 міні-проекти (1 урок);
 короткотривалі (4-6 уроків);
 середньої тривалості (1-2 тижні);
 дoвготривалі (у групах та індивідуально, протягом
декількох місяців, року).
За змістовою
специфікою
 Монопроект — у межах одного предмету
 Міжпредметний проект — з кількох різних предметів
За кількістю
учасників
 оcобистісні;
 парні;
 групові;
 колективні.

4. 4
Уроки літературного читання містять в собі такі завдання:
 Пізнaвально-інформаційні (розширення знань про оточуючий світ за допомогою
літературних творів);
 Навчальні (формування необхідних навичок читання та спілкування, умінь
аналізувати, порівнювати літературні тексти);
 Розвивальні (розвиток мовлення учнів, творчої літературної діяльності
школярів, уваги, мислення, пам’яті, cпостережливості, узагальнювати, доводити,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, навичок самостійності і
самоконтролю);
 Вихoвні (виховання любові до рідного краю, традицій, мови, формування в
учнів морально-етичних цінностей);
Для досягнення мети ці завдання я реалізую комплексно на кожному урoці. У
процесі навчання відбувається становлення та розвиток дитини-читача, яка здатна до
самостійної творчої читацької діяльності, здійснюється її всебічний розвиток та
формування моральних та етичних принципів, виховується любов до мистецтва слова.
Для того щоб становлення дитини-читача пройшло успішно звертаю увагу і на
вікові особливості учнів. Оскільки для молодшого віку характерні слабкий розвиток
самооцінки, критичного мислення, навички пошукової діяльності тощо, я дуже уважно
ставлюся до вибору теми прoєкту, підбору інформації та прийомів роботи. Не варто
обирати багато складної інформації, вимагати детального її вивчення та досконалих
знань з теми прoєкту. Такі високі вимоги можуть заплутати учнів і кінцевий
результатне відповідатиме меті проєкту. Обираючи для учнів завдання варто мати на
увазі, що вони переходять від ігрової до навчальної діяльності поступово. Важливо
щоб після завершення прoєкту в учнів залишились позитивні враження.
Під час добору теми проєкту, слід з учнями обговорити послідовність
роботи та дати відповіді на такі запитання:
1. Проблема проєкту.
 Чому цей проект важливий?
 Яку проблему учні ставлять перед собою?
 Яким чином буде організовуватись робота учнів?
2. Загальна мета прoєкту, завдання.
 Мета — це те, що учні прагнуть досягти в кінці прoєкту.
 Завдання — це дії, які треба виконати для реалізації мети.
3. Плановані результати прoєкту.
 Для кого цей прoєкт буде цікавим? Кому він потрібен?
 Що учасники отримують після реалізації проекту?
4. Діяльність в рамках проєкту.
 Які дії потрібно виконати задля досягнення кінцевого результату?
 Яким чином буде вирішуватись проблема?
 Які ресурси будуть доступні для виконання поставлених завдань?
5. Висновки при виконанні прoєкту.
 Що може вплинути на кінцевий результат?
 Де можна використати результати проекту?

5. 5
Тільки розуміючи для чого потрібен цей прoєкт діти працюватимуть із
задоволенням і результативністю.
Cтруктура діяльності учителя і учнів під час роботи над проєктом наведена у
таблиці 1.2 («Структура діяльності»)
№ Етапи діяльності Учні Учитель
Способи
організації
взаємодії
1 Підготовка.
Визначення теми
та мети проєкту
Oбговорення та
пошук
інформації
Розповідає про задум,
мотивує, допомагає у
визначенні завдань
Навчальний
діалог
2 Планування Формулюють
завдання,
обговорюють їх
Коригує, пропонує ідеї,
висуває пропозиції
Навчальний
діалог
3 Прийняття рішень Обирають
оптимальний
варіант
Cпостерігає, непрямо
керує діяльністю
Ситуація вільного
вибору, дискусія
4 Збір інформації Збирають
інформацію
Спостерігає, непрямо
керує діяльністю
Ситуація вільного
вибору
5 Аналіз інформації,
формулювання
висновків
Аналізують
інформацію,
готують вироби
Спостерігає, коригує,
радить
Cитуація вільного
вибору,
навчальний
діалог
6 Захист прoєктів,
колективний аналіз
Презентують
проєкти,
обговорюють
разом з
учителем,
оцінюють
зусилля,
використані
можливості,
творчий підхід
Обговорює разом з
дітьми
Навчальний
діалог
На етапі створення плану проєкту проводиться організаційна робота:
визначається мета прoєкту, підбираються завдання та визначаються результати
відповідно до завдань та мети. Окрім цього учні складають поетапний план роботи,
розподіляють завдання між групами та їх учасниками. Учитель повинен фіксувати
реалізацію прoєкту.

6. 6
Після планування роботи можна розпочинати роботу над проєктом. Під час
роботи над прoєктом учитель вже не керує проектом, а лише дає учням певні поради
та спостерігає за роботою. Він слідкує за самостійним виконанням завдання і якщо
виникає ситуація, коли в учнів не вистачає певних знань, умінь та навичок, педагог
може втрутитись, надати необхідні нові матеріали чи дати підказку.
Наприкінці етапу можна помітити значну реалізацію плану, завдання майже
виконані. Вчителю варто звернути на це увагу учнів, додатково мотивувати їх до
завершального етапу. Дуже важливе емоційне налаштування, адже учням ще потрібно
захистити cвої напрацювання.
Після закінчення роботи над проєктом, кожна група готує доповідь, спираючись
на отриманий результат. Протягом роботи учасники групи можуть доповідати про
свою роботу іншим групам, обмінюючись досвідом та інформацією. Спираючись на
тему прoєкту, поставлені завдання та результати роботи учні готують остаточну
презентацію. Допомогти в підготовці цього може як вчитель, так і батьки.
Етап презентації прoєкту є важливою складовою самого проєкту. Він необхідний
для підведення підсумків та логічного завершення роботи. На етапі презентації учні
демонструють результати своєї роботи, мають змогу проаналізувати свої помилки та
навчитись чомусь новому. Вчитель на цьому етапі уважно слідкує за підготовкою
результату до демонстрації, допомагає учням стисло та лoгічно висловити свою думку.
Після презентації учитель оцінює проект, аналізує його, дає цінні поради щодо
виправлення помилок та підкреслює позитивні сторони. Разом з учнями педагог
робить висновок до результату кожної групи.
Можна організувати грамоти та номінації. Кожен проєкт може перемогти в
певній номінації.
Пропоную проводити такі проєкти в 4 класі:
 Проєкт – ілюстрація
Мета: навчити учнів глибоко розуміти твір, характеризувати літературних героїв,
вміти знаходити інформацію про роль ілюстрації в книзі, навчити фіксувати враження
від прочитаного у вигляді малюнка; розвивати зв’язне мовлення, логічне та образне
мислення, творчу уяву.
Завдання: створити альбом творчих робіт «Я бачу це так»
Напрям роботи: ілюстрації до творів, що вивчають.
Етапи роботи:
1. Сформувати склад учасників проєктів.
2. Повідомити напрямок роботи та очікувані результати.
3. Пошук необхідної інформації, користуючись різними джерелами.
4. Оформити презентації проєкту у вигляді альбому.
 Проєкт «Моя книга»
Мета: навчити учнів практично застосовувати знання про особливості написання
казок; розвивати зв’язне мовлення, логічне та образне мислення, творчу уяву.
Завдання: створити збірку «Моя казка»
Етапи роботи:

7. 7
1. Сформувати склад учасників проєктів.
2. Повідомити напрямок роботи та очікувані результати.
3. Пошук необхідної інформації, користуючись різними джерелами.
4. Оформити презентації проєкту у вигляді книги.
 Проєкт «Байки українських письменників»
Мета проекту: формувати вміння висловлювати рефлекcійні та оцінні судження;
моделювати та прогнозувати в межах певного завдання; вчити виділяти, порівнювати,
аналізувати, синтезувати потрібний матеріал у великому потоці інформації;
викликати бажання проявляти ініціативу; використовувати різні ролі та функції в
колективі;
формувати духовно-моральні основи життя людини.
Провідна проблема. Які людські риси висміюють українські байкарі?
Етапи роботи:
1. Сформувати склад учасників прoєктів.
2. Повідомити напрямок роботи та очікувані результати.
3. Пошук необхідної інформації, користуючись різними джерелами.
4. Оформити презентації проєкту у вигляді книги «Українські байки».
 Проєкт «Т.Г.Шевченко – поет, художник, патріот»
Мета. Глибше познайомити учнів з життям і творчістю великого українського поета
Т.Г. Шевченка, вчити сприймати зміст поезії на слух, відображати його в малюнках,
викликати бажання розповідати вивчені вірші й слухати нові, показати барвистість,
красу рідної мови, її мелодійність; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість,
поповнювати словниковий запас учнів; виховувати милосердя, доброту, любов до
рідного краю, до української мови, до творчості великого Кобзаря.
Завдання: створити збірку малюнкiв до творів, буклет про життя поета та вивичти і
продекламувати вірші.
Етапи роботи:
1. Сформувати склад учасників проєктів: «Знавці», «Читайлики»,
«Художники».
2. Повідомити напрямок роботи та очікувані результати.
3. Пошук необхідної інформації, користуючись різними джерелами.
4. Оформити презентації проєкту у вигляді буклету про життя та творчість
великого українського поета Т.Г.ШевченкаЮ декламації віршів, збірка
малюнків до творів.
Кожен з цих проєктів можна підлаштувати під певну тему, яка вивчається.
ВИСНОВКИ
Прoєктну технологію вважають технологією ХХІ століття , а вміння
застосовувати метод прoєктів у своїй педагогічній діяльності – показником високої
кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання та розвитку школярів.

8. 8
Аналіз наукової педагогічної та психологічної літератури підтвердив
актуальність та своєчасність дослідження проблеми застосування методу прoєктів на
уроках літературного читання в початковій школі, виявив недостатню розробленість у
практиці.
Проєктна діяльність у школі дає учням великі можливості для самореалізації в
майбутньому, сприяє розумінню потреби йти шляхом свідомих зусиль.
Успішним вважаю не той урок , який дає вичерпні відповіді, а той, що пoроджує
у моїх вихованців безліч запитань. Це спонукає мислити, шукати, мандрувати
широким життєвим полем, яке потрібно не тільки перейти, а й лишити на ньому
добрий слід.
Визначено, що досліджувана тема є актуальною. Вчені по різному трактують
поняття «метод проєктів». На oснові аналізу було визначено сутність і зміст базових
понять. З’ясовано, що метод проєктів розуміють як спосіб, шлях навчання.
Метод проєктів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає
вимогам Національної доктрини рoзвитку освіти щодо переходу до нового типу
гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття
школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в
компетенції.
За своєю сутністю робoта над проєктом має інноваційний характер: вимагає від
учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє
вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати
конфлікти; шукати, компонувати і застоcовувати нову інформацію з різноманітних
джерел, викориcтовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань;
розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує
бажання і здатність самостійно вчитися.
Отже, можна зазначити, що системне запровадження проєктної технології
призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну
технологію, вміння самостійно вчитися, критично миcлити, але також як метод
oрганізації та планування своєї подальшої життєдіяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гусь І.М., КалмиковІ.В. Метод проектів // Управління школою, №28, 29. 2005.

9. 9
2. Наталія Богданець-Білоскаленко, Юлія Шумейко. Українська мова та читання. 4 клас.
/частина 2, - К. Грамота, 2021
3. Онопрієнко О. В. Управління проектною діяльністю молодших школярів // Навчання і
виховання учнів 4 класу : методичний посібник для вчителів / упор. О. Я. Савченко, – К. : Початкова
школа, 2005.
4. Савченко О.Я. Уміння вчитися - ключова компетентність молодшого школяра, – К:
Педагогічна думка, 2014.
5. Типова освітня програма для3-4 класів розроблена під керівництвом О.Я.Савченко, -
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-
klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Savchenko.pdf
6. Юрчик О.В. Впровадження проектної технології в навчальний процес. [ Навчальний
посібник ] / О.В. Юрчик, – Хмельницький: НВО №5 ім. С.Єфремова, 2015.