Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)

1. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ, МОВИ,
МОВОЗНАВСТВА ТА КУЛЬТУРИ
(до Дня слов'янської писемності та культури)
Щорічно 24 травня, в день вшанування пам'яті
святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, в
Україні відзначають День слов’янської
культури та писемності, який встановлений
«…на підтримку ініціативи органів державної
влади, Національної академії наук України,
громадських і релігійних організацій та
враховуючи історичне та просвітницьке
значення спадщини слов'янських первоучителів
у здобутку національної культури…» згідно з
Указом Президента України «Про День
слов'янської писемності і культури» від 17
вересня 2004 р. № 1096/2004.
Мова й писемність є факторами, що утворюють культуру. Якщо у людей
відібрати право або можливість говорити рідною мовою, то це буде найважчим
ударом по їхній рідній культурі. Якщо в людини відібрати книги рідною мовою,
то вона втратить найважливіші скарби своєї культури.
Початок писемності — особлива віха в історії кожного народу, в історії
його культури. У глибині тисячоріч і сторіч зазвичай губляться імена творців
писемності того або іншого народу. Але завдяки цілому ряду історичних
свідчень нам відомо про початок слов'янської писемності та про її творців —
святих рівноапостольних братів Кирила й Мефодія.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року.
Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який,
прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі
освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши
її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки —
глаголиця і кирилиця.
Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх
слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних
обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням
слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських
первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять
святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).
Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з
грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі
старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову
і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою
мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово

2. Боже.
Значення діяльності Кирила і Мефодія полягало в створенні слов'янської
азбуки, розробці першої слов'янської літературно-письмової мови, формуванні
основ створення текстів на слов'янській літературно-письмовій мові. Кирило-
мефодіївські традиції були найважливішим фундаментом літературно-
письмових мов південних слов'ян, а також слов'ян Великоморавської держави.
Крім того, вони вплинули на формування літературно-письмової мови й текстів
на ній в Давній Русі, а також її нащадках — білоруської, російської й
української мов. Так чи інакше, кирило-мефодіївські традиції знайшли відбиття
в польській, серболужицькій, полабській мовах. Таким чином, діяльність
Кирила й Мефодія має спільнослов'янське значення. У всіх слов’ян,
незважаючи на сторіччя, що минули, до цього дня живе пам’ять про великих
рівноапостольних просвітителів.
Пропонуємо вам список джерел з мережі Інтернет, які будуть корисні всім,
кого цікавить історія просвітницької діяльності Кирила та Мефодія,
виникнення словянської писемності, слов'янські мови, питання
мовознавства, українська філологія.
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ:
"З ІСТОРІЇ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ"
Виникнення та походження словянської писемності
http://global-istory.blogspot.com/2012/06/blog-post_13.html
Історія слова, культура, його сучасні значення
http://readbookz.com/book/187/6717.html
Как появилась письменность у древних славян
http://www.nkj.ru/archive/articles/4175/
Кирило і Мефодій. Українська мова. Енциклопедія.
http://litopys.org.ua/ukrmova/um31.htm

3. Моисеенко В. Наследие, хранимое в веках : история славянской письменности
Монастыри и храмы Киева
Начало славянской письменности
http://slawianie.narod.ru/str/pismo/naczalo.html
Откуда есть пошла славянская письменность
http://newciv.relarn.ru/work/2-09/bukvi/book.htm
Просветительская деятельность Константина (Кирилла) и Мефодия
Славяне
Святі брати Кирило та Мефодій, просвітителі слов'ян
http://cerkva.in.ua/istoria/586-kyrylimefodiy.html
Святі Рівноапостольні Кирил і Мефодій – засновники слов’янської писемності
http://www.eparchia.kharkov.ua/statposts/105
Святі рівноапостольні Кирило і Мефодій — слов’янські просвітителі та
проповідники християнства, творці слов’янської азбуки
http://uaoc-ls.com/2013/05/24/svyati-rivnoapostolni-kyrylo-i-mefodij-—-slovyanski-
prosvityteli-ta-propovidnyky-hrystyyanstva-tvortsi-slovyanskoji-azbuky
Святі рівноапостольні Кирило і Мефодій
http://www.parafia.org.ua/biblioteka/knygy-broshury/zhyttya-svyatyh/kyrylo-i-
mefodij/
Славянская письменность (глаголица и кириллица)
http://www.garshin.ru/linguistics/scripts/alphabet/vocalic/hellenic-abc/cyrillic/
Як народилася слов'янська абетка. 24 травня – День слов'янської Писемності та
культури
http://kpi.ua/05-24

4. МОВА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА:
Всесловянські складники української мови
http://journal.mandrivets.com/images/file/Tyshchenko_2010_3.pdf
Загальні відомості про сучасні слов’янські мови. Генетична класифікація мов.
Слов’янська група.
http://studopedia.org/10-83333.html
Проблеми філософського осмислення мови в XX-му столітті
http://iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/11/articles/sec2/s2a14.html
Рідна мова в житті народу й особистості
http://slovokalinove.blogspot.com/2012/10/blog-post_22.html
Роль мови в житті суспільства і кожної людини
http://svitohlyad.com.ua/novyny-i-suspilstvo/rol-movy-v-zhytti-suspilstva-i-
kozhnoji-lyudyny/
Роль слова у житті людини, у формцванні українського суспільства та культури
http://conferences.neasmo.org.ua/ru/art/704
Славянская письменность: глаголица
http://www.slavianin.ru/nasledie/stati/slavyanskaya-pismennost-glagolitsa.html
Слов'янські мови
http://vseslova.com.ua/word/Слов'янські_мови-98257u
Солодов, Н. Кирилл и Мефодий: почему азбука названа именем младшего из
братьев?
Православие и мир. – 2011. – 24 мая.
Українська мова: історія і сучасність. Роль мови в житті суспільства. Мовні
норми. Стилі мови і комунікативні якості культури мови.

5. НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
З МОВОЗНАВСТВА ТА ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ:
 Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології : підручник. – К. : Академія,
2008. – 344 с.- (Альма-матер).
 Білецький А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. для студ. філол.
спец. вищ. навч. закл. / А.О. Білецький. – К. : АртЕк, 1996. – 224 с.
У пропонованому посібнику в доступній для широкого читача, жвавій і
цікавій формі викладено основне коло проблем загального мовознавства: мова
як знакова система і її відмінність від інших знакових систем, походження
людської мови, й мислення, мови й суспільства, мови й культури, класифікація
мов, систем письма тощо. Виклад теоретичного матеріалу супроводжено
багатим і різноманітним ілюстрованим матеріалом з багатьох індоєвропейських
мов, а також східних (японська, китайська, турецька) мов, фактами з історії
культури (літератури, мистецтва) та необхідними для кращого розуміння
матеріалу відомостями з інших наук (філософії, фізики, біології, тощо). Чільне
місце в ілюстраціях та обговоренні теоретичних проблем посідає українська
мова, адже вперше працю такого роду адресовано безпосередньо
україномовному читачеві.
 Білоусова Т. П. Сучасна слов'янська (російська) мова : навч.- метод.
посібник / Т. П. Білоусова, І. Є. Боднар. – Кам`янець-Подільський :
Буйницький О.А., 2008. – 140 с.
Посібник містить навчально-методичний комплекс дисципліни “Сучасна
слов'янська (російська) мова” . Його створено відповідно до вимог освітньо-
професійної підготовки фахівців з метою сприяти поглибленню теоретичних
знань, удосконаленню практичних умінь і навичок з сучасної російської
літературної мови.
 Бондар О. І. Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія.
Графіка. Орфографія Лексикологія. Лексикографія : навч. посібник /
О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : Академія,
2006. – 368 с. - (Альма-матер).
 Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов / за ред.
О. С. Мельничука. – К. : Наук. думка, 1966. – 586 с.
Книга являє собою систематичний курс порівняльно-історичної
фонетики, граматики і лексикології слов`янських мов. В окремому розділі

6. висвітлюються загальні питання, пов`язані з порівняльно-історичним
вивченням слов`янських мов. У курсі підсумовуються основні досягнення
порівняльно-історичного вивчення слов`янських мов, здобуті попередніми
дослідниками і самими авторами курсу. Серед матеріалів усіх слов`янських мов,
які висвітлюються в курсі, належне місце займають факти української мови.
 Дворницька Н. І. Старослов`янська мова. Тексти. Практичний словник :
навч. посібник. – Кам`янець-Подільський : Зарицький А.М., 2008. – 58 с.
Посібник створено відповідно до діючих програм гуманітарних
факультетів у межах навчально-методичного комплексу. Містить велику
кількість текстів та різноманітних уривків зі Священого письма. В кінці
посібника міститься «Практичний словник».
 Історія української та зарубіжної культури : навч. посібник / Б. Білик [та
ін.] ; за ред. С. Клапчука, В. Остафійчука. - К. : Знання, 1999. - 326 с.
Розкрито закономірності, характерні ознаки, напрями та особливості
світового культурного процесу від давніх часів до сучасності. Аналіз зроблено з
позицій досягнень гуманітарних наук наприкінці XX ст. Особливу увагу
приділено розгляду української культури як системи національних цінностей в
раціональному поєднанні з розвитком світового культурного процесу. Подано
відомості про видатних діячів освіти, науки, літератури і мистецтва.
 Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. - К.
Академія, 206. - 334 с.
 Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посібник / ред.
М. М. Закович. - К. : Знання, 2007. - 567 c.
У цьому навчальному посібнику культурологія розглядається як наука, що
ставить своїм завданням розкрити логіку, внутрішні закономірності та
найважливіші особливості розвитку української та зарубіжної культури. Книга
дає змогу читачеві ознайомитися із фундаментальними досягненнями культури
окремих народів у контексті розвитку світової культури. Посібник підготовлено
відповідно до навчальної програми, за якою автори читають курс культурології
студентам Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
 Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства : підручник. – К. :
Академія, 2006. – 424 с.

7.  Кондрашов Н. А. Славянские языки : учеб. пособие для студентов филол.
спец, пед. ин-тов.— 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Просвещение, 1986.
http://ksana-k.narod.ru/menu/slave/kondrashov.html
В пособии излагаются сведения о всех славянских языках в их
современном состоянии, рассказывается о том, как сформировались
восточнославянские, западнославянские и южнославянские языки. В сжатой
форме характеризуются их грамматический строй, фонетика, лексика,
приводятся сведения о графике и орфографии каждого славянского языка.
 Різник М. Г. Письмо і шрифт : навч. посіб. для студ. художніх ін-тів і
ун-тів / М. Г. Різник ; за ред. В. І. Касіяна. – К. : Вища шк., 1978. – 152 с.
У посібнику описано розвиток письма від первісних – піктографічних –
його форм до сучасних абеткових, розглянуто основні системи неалфавітних
форм письма та алфавітні, що виникли на грунті давньогрецького письма, тобто
слов`янське кириличне й латинське письмо народів Заходу.
 Сучасна українська літературна мова : підручник / М. Я. Плющ, С. П.
Бевзенко, Н. Я. Грипас [та ін.] ; pа ред. М. Я. Плющ. - 7-ме вид., стер. —
К. : Вища шк., 2009. — 430 с.
 Семеног О. Вступ до слов'янської філології : навч. посібник /
О. Семеног. - Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. - 190 с. -
Режим доступу:
http://shron.chtyvo.org.ua/Semenoh_Oksana/Vstup_do_slovianskoi_filolohii.pdf
 Українська і зарубіжна культура : навч. посібник / за заг. ред.
К. В. Заблоцької. - Донецьк : Східний видавничий дім, 2001. - 372 с.
 Українська та зарубіжна культура : навч. посібник / Л. Дещинський,
Я. Денісов, М. Скалецький [та ін.]. – вид. 4-те, переробл. і допов. – Л. :
Бескид Біт, 2005. – 304 с.
 Українська мова : посібник – практикум для абітурієнтів / М. Ф.
Бондаренко, О. З. Дюмін, А. О. Ніколаєва [та ін.] - 2-е вид., допов. і
доопр. – Харків : ХНУРЕ, 2005. – 624 с

8. НАУКОВІ ТА НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ВИДАННЯ:
 Брайчевський М. Походження слов`янської писемності /
М. Брайчевський. – 2-ге вид. – К. : Академія. – 2002. – 154 с. – (Книжки
викладачів НаУКМА).
Проблему формування слов`янської писемності автор розглядає у
загальному соціокультурному контексті ранньої історії слов`янства,
користуючись не лише писемними джерелами, а й величезним археологічним
матеріалом.
 Верещагин Е. М. Из истории возникновения первого литературного языка
славян. Переводческая техника Кирилла и Мефодия / Е. М. Верещагин. -
М., 1971.
Первие записи на славянском языке были, как известно, переводами с
греческого. Возникла обширная лингвистическая литература, посвященная
сопоставлению славянского материала с греческими источниками. В настоящем
исследовании, также относящемся к числу сопоставительных разысканий,
рассматривается проблема межъязыковых (греческо-славянских) вариантов
перевода.
 Граматика слов`янська І. Ужевича / відп. ред. М. А. Жовтобрюх. – К. :
Наук. думка, 1970. – 113 с. – (Пам`ятки української мови 17 ст.).
Ця праця становить пам`ятку української мовознавчої (граматичної) науки
середини XVII ст., - це фактично перша граматика власне української
літературної мови XVI - XVII ст. Її склав у 1643 р. латинською мовою
український студент Паризького університету - Сорбонни - Іван Ужевич.
 Демин О. Б. "Мы пришли дать вам слово": Кирилл и Мефодий в истории
славянской культуры / О. Б. Демин. – Одесса : Гермес, 2003 . – 119 с. -
Библиогр.: с. 118.

9.  Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки / В. А. Истрин ; отв. ред.
Л. П. Жуковская. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Наука, 1988. – 199 с. –
(Научно-популярная литература Литературоведение и языкознание).
Книга знакомит читателя с полной драматических событий историей
жизни и деятельности создателей славянской азбуки, великих славянских
просветителей братьев Константина Философа (Кирилла) и Мефодия. Наряду с
этим дается сравнительная характеристика и прослеживается последующая
судьба двух древнейших славянских азбук – кириллицы и глаголицы.
 Ковалик І. Питання українського і слов`янського мовознавства : вибрані
праці / І. Ковалик. – Львів ; Івано-Франківськ, 2008. – 496 с.
Книга містить дослідження І.І. Ковалика в галузі граматики, фонетики і
фонології, лексикології і лексикографії, лінгвостилістики, діалектології та
історії української мови, які відображають широкий спектр наукових
зацікавлень ученого. Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних
закладів.
 Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: міфи і
правда про трьох братів словянських зі «спільної колиски» / Г. Півторак. –
К. : Академія, 2001. – 152 с.
У книзі на основі найновіших досягнень історичних та філологічних наук
розглянуто походження східнослов`янських народів та їхніх мов. Доведено
необґрунтованість доктрини про давньоруську народність і першу руську
державу як «спільну колиску» українців, росіян, білорусів, розкрито терміни
«Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія» та історію їх вживання, пояснено
походження назви «Україна», охарактеризовано етапи та особливості
формування східнослов`янських мов.
 Система і структура східнослов`янських мов : міжкафедральний зб. наук.
праць / [редкол. М. М. Пилинський (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. держ.
пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 1997. – 174 с.
Збірник наукових праць викладачів і аспірантів мовознавчих кафедр
педагогічних вузів України, присвячений актуальним проблемам вивчення
системи і структури східнослов`янських мов.
 Сказания о начале славянской письменности / отв. ред. В. Д. Королюк. –
М .: Наука, 1981. – 200 с. (Памятники средневековой истории народов
Центральной и Восточной Европы).
Эта публикация – первое комментированное издание на русском языке
ценнейших древнеславянских произведений. Она содержит жизнеописания

10. создателей славянской письменности Константина и Мефодия, сказание
черноризца Храбра "О письменах". В комментариях дается характеристика
исторических событий того времени, приводятся сведения о создателях
древнеславянской письменности, дается толкование многих терминов, слов,
выражений.
 От аза до ижицы [Текст] : [История возникновения и развития славянской
азбуки и письменности]. – Оренбург : Кн. изд-во, 2000. – 96 с.
 Уханова У. В. У истоков славянской письменности / У. В. Уханова. – М. :
Муравей, 1998.
 Флоря Б. Н. Судьбы кирилло-мефодиевской традиции после Кирилла и
Мефодия / Б. Н. Флоря, А. А. Турилов, С. А. Иванов. – Спб. : Алетейя,
2000.
 Чудинов В.А., Загадки славянской письменности.pdf
http://qame.ru/book/civilization/riddles/_Чудинов В.А., Загадки славянской
письменности.pdf
Книга «Загадки славянской письменности» представляет собой
исследование истории славянской письменности.
Как возникли кириллица и глаголица? Как еще писали славяне в Средние века?
Что такое слоговое письмо? На эти и другие вопросы отвечает автор книги,
предлагающий новый оригинальный взгляд на истоки и неразгаданные тайны
славянской письменности.