Спогади

1. КОЖНА ДИТИНА – НЕПОВТОРНА!
КОЖНА ДИТИНА – ОСОБИСТІСТЬ!
Все починається змалечку: любов до батьків, до
природи, до Батьківщини, до роботиі навіть до життя,
але любов до навчання починається з перших кроків у
школу, з першого дзвоника, з перших розповідей рідного вчителя про наш дивний і
мальовничийсвіт, про диких тварин, що живуть десь далеко від нас у темних і
страшних лісах, про людей, які працюють на заводах і фабриках, про мальовничі
селянськіпоселення... І все це нас дуже захоплює, а вчитель - це провідник у життя,
який слідкує за тим, щоб ми не заблукали або раптом на впали.
Я, Чудан Анна Вікторівна, народилася 16 вересня 1985 рокув м. Кіровоград.
У 1992 роціпішла у перший клас ЗОШ І — III ступенів № 1 м. Кіровограда. В
1997 році перейшла в Іванівську ЗШ І-ІІІ ступенів с. Іванівки Новоукраїнського
району Кіровоградської області, яку закінчила в 2002 році. В 2008 повернулася до
своєї рідної школи, працювати секретарем.
З 2012 по 2017 роки навчалася в Кіровоградськомупедагогічномууніверситеті
ім.. В. Винниченка, де здобулакваліфікацію: філолог. Вчитель української мови та
літератури та зарубіжної літератури середнього навчально-виховногозакладу.
Шкільний бібліотекар.
А з 2017 року працюю в Іванівському НВО вчителем української мови та
літератури, бібліотекарем школи.
Бути вчителем - це мрія дитинства, хоча в дитинстві хотіла стати і вчителем, і
лікарем, і, навіть, дресирувальницею у цирку (мабуть, тому, що люблю тварин). Але
все-таки зупинилася на вчителюванні. Ще малою збирала сусідських хлопчиків і
дівчаток, садила їх за саморобніпарти, роздаваласправжні підручники та зошити і
"вчила" їх.
У школі мене навчала української мови ГарькаваТамара Леонідівна. Це
насправдіталановитий вчитель. Вона давала нам цікаві уроки, які я й досіпам'ятаю.
Ці уроки відклалися в моїйдуші, я з теплотою їх пригадую. Оце, мабуть, і було
поштовхом до виборумоєї майбутньої професії.

2. Я дуже люблю свій предмет та сприймаю дитину як особистість. Вчителю
завжди хочеться йти вперед, але іноді слід зробитизусилля над собою та
зупинитися, оглянутися назад, щось доробити. Інакше іскорки в очах дитини не
запалити. Одноманітні традиційні урокивтомлюють учнів, не викликають інтересу
до виучуваного матеріалу. Щоб пробудитиінтерес учнів до предмета, я постійно
шукаю нові формиі методи навчання. До таких методів належать нестандартні
уроки. Люблю їх проводити, ідіти із задоволенням мені допомагають.
Я постійно у творчомупошуку…
Україномоя,
мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути
і ніжність твою берегти.
(Андрій Малишко).