газета "Шкільний драйв" випускається в Чернігівському ліцеї №32

1. 03.03.15
Міжнародний жіночий день - свято жіноцтва, що
відзначається 8 березня. Започатковане
як пролетарське феміністське свято.
Початково Міжнародний жіночий
день був днем протесту проти
дискримінації жінок. Існує
традиція прив'язувати виникнення
Міжнародного жіночого дня до
демонстрації, яку провели 8
березня 1857 року в Нью-
Йорку робітниці-текстильниці з вимогами рівної з чоловіками
зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня
(марш порожніх каструль).
У багатьох країнах колишнього СНД, у
тому числі Росії та України, в Англії і
Франції, Німеччини та США він відомий
під назвою -«Міжнародний жіночий
день»,
1

2. у Вірменії - День материнства і краси (7 квітня), а в
Білорусії та Узбекистані – Деньматері. Але яка б назва
не носила це світле свято, суть його в країнах
із усіма різними культурами однакова. У цей день
чоловіки всього світу вітають жінок.
8 Березня у Коломиї ніхто не відміняв. Ні міський
голова, ні жоден із його заступників, ні депутати не
мають права скасовувати державне свято. Про це
повідомили у міській раді. Як стало відомо, члени
виконавчого комітету, які
затверджують план урочистих заходів,
Міжнародний жіночий день у цей
список не внесли, тому цьогоріч не
буде загальноміського відзначення 8
Березня. А от чи святкувати його
вдома - справа кожного зокрема.
Милі, дорогі, улюблені, єдині, часто неоцінені нами по достоїнству,
іноді несправедливо ображені, але завжди обожнювані і,
безсумнівно, глибоко шановані, незважаючи на
ваші постійні причіпки і дріб'язкові докори, ми, тим
не менш, в повній мірі усвідомлюємо 2

3. вашу корисність і незамінність у справі продовження і процвітання
людського роду і себе, коханих,
конкретно. Вітаю вас, обожнюю вас, бажаю вам світлого,
прекрасного, чудесного, гарного, загалом, всього самого кращого в
світі і дуже багато!
Прекрасні жінки, недарма це свято
відзначають навесні. Кожна з вас несе в
собі її частинку. Красиві і сяючі, ніжні і
яскраві, квітучі і пахучі як перші квіти ви
незмінно викликаєте трепет чоловічих
сердець. Нехай з новою весною у ваш
будинок прийдуть щастя і любов. Зі святом! З 8 Березня!
Спасибі вам, милі жінки, за вашу життєлюбність і віру в добро, за те,
що даєте життя, охороняєте і прикрашаєте її. Бажаю вам відмінного
самопочуття, чудового настрою, виконання життєвих планів і надій!
Щастя вашим родинам!
Чарівні наші дівчата! У цей день, 8 березня, хочемо побажати вам
весняного настрою, сонячних посмішок. Ви завжди екстравагантні і
неповторні. На ваших обличчях цілий день сяє
усмішка, від вас виходить любов і ніжність. Ви
такі різні: яскраві, стрункі немов берези,
ароматні немов яблуні. Бажаємо вам
залишатися такими якими ви є все життя і
знайти своє одне єдине і неповторне кохання. Зі
святом вас! 3

4. Любі наші дівчата! Вітаємо вас зі святом весни і молодості – 8
Березня. Бажаємо вам бути завжди юними, красивими, ніжними та
чуйними. Хай збудуться всі ваші маленькі і великі мрії. Нехай ваше
життя буде як свято! Щастя вам, здоров'я і палкого кохання!
Любі наші дівчата! Цим сонячним, світлим весняним днем ми
зібралися разом, відсвяткувати 8 Березня, день любові і ніжності.
Нехай же ваше життя буде наповнене
всіма фарбами веселки, промені сонця
дарують вам усмішку і радість, і нехай
смуток і зневіра ніколи не торкаються
ваших сердець. Нехай посмішка осяває
обличчя і по життю супроводжує вас
здоров'я, виконуються всі ваші
бажання і мрії.
В цей день весняний,
В цей день святковий
Бажаємо щиро, бажаємо радо
Безхмарного неба, сонця в душі
Здоров`я міцного, дитячого слова
Натхнення, кохання й краси!
4

5. 1
Травень 2014 рік
Учитель у моєму житті
У кожного в житті є та людина, якій
потрібно чимось завдячувати, яка відкрила
тобі очі на все навколишнє. Учитель – це
найблагородніша професія. Ця людина
відкриває свою душу кожному, кого навчає.
Шукає підхід до всіх та відкриває потенціал
кожного учня. Учитель, як мама, любить
нас, переживає, як за своїх рідних дітей.
Завжди готовий прийти на допомогу та дати нам пораду, не шкодуючи ні
часу, ні себе.
Наша вчителька навчила нас бути мудрими, привила любов до тих
дрібниць, яких ми часом не помічаємо. Надія Миронівна подавала нам
приклад і тим самим готувала нас до дорослого життя. Саме їй ми
завдячуємо своїми знаннями, вмінням спілкуватися та знаходити вихід з
будь-якої ситуації.
Хоч дехто з нас знає Надію Миронівну лише два роки, проте її людяність і
щирість, уміння знайти ключик до серця кожної дитини викликають у нас
неабияку повагу. Дивує й тішить те, що з моєю улюбленою вчителькою
можна поділитися будь-яким секретом, що вона захистить кожного з нас.
А головне, що її доброзичливість відчувають не лише учні, а й батьки.
Надія Миронівна вчила нас бути сильними, адже вона сама такою є. Ми
знаємо, що не один раз ми ненароком кривдили її. Проте вона не
ображалась, а навпаки, наводила приклади з життя, чому так робити не
можна. ЇЇ уроки ми пронесемо через життя.

6. 2
Закінчуючи школи, виносимо з її стін тепло в душі, адже кожен педагог
залишив найкращі спогади в наших серцях, краплинку мудрості своєї,
доброти, душевної краси, віри в себе, впевненості.
Низький вам уклін!!! Слава Вам і слава Україні!!!
Учениця 11 класу Руденко Анна
Праця учителя складна. Перевірка
зошитів, підготовка до уроків – усе це
забирає багато часу та сил. Крім
того, робота з недбайливими учнями,
які не хочуть учитися і прогулюють
школу. А сам урок! Учителю треба
перевірити наші знання, пояснити
новий матеріал, та ще й дисципліну
підтримувати.
Я вважаю, що кожен вчитель гідний любові й поваги. Мені дуже
подобаються всі учителі, які в мене викладають, але найбільше – учитель
української мови і літератури. Наш народ вправі пишатися своєю мовою,
яка всім світом визнана однією з наймелодійніших мов. Недаремно наші
поети називали її солов’їною і калиновою, недаремно вважали, що кожне її
слово – то перлина. Крім того, українська мова – це одна з найбагатших
мов світу.
Добра, справедлива, уважна – такою бачу свою вчительку з української
мови та літератури Надію Миронівну. На її уроках можна пізнати багато
цікавого, вона розповідає нам про українських письменників, про їхні
твори…Вона розповідає нам про різні народні звичаї, пояснює їх зміст. .
Також моїм улюбленим учителем є Олена Петрівна. Вона викладає
зарубіжну літературу. Олена Петрівна цікаво проводить урок, доступно
пояснює зміст правил або творів зарубіжних письменників. А також мені
вона подобається тим, що має виражене почуття гумору, але іноді вона
буває суворою.
Професія вчителя – дуже важка і відповідальна. Адже в його руках
майбутнє нашої держави. Як це благородно – давати іншим знання, бути

7. 3
порадником і взірцем. Звичайно, далеко не кожний може стати справжнім
учителем. Але наші учителі – саме такі! Ми обіцяємо вам жити так, щоб
не було соромно при нагоді заглянути вам в очі. Перегортаючи останню
сторінку нашого безтурботного дитинства, дякуємо вам за терпіння,
доброту, вимогливість. Хай Бог дарує Вам багато років життя, творчого
натхнення та розумних дітей!!!
Киянець Юлія, уч. 11-В класу
На мою думку, професія вчителя –
дуже важка й відповідальна. Адже
вчитель, як лікар, не може
припускатися помилок, бо в його руках
– душі його учнів. За роки шкільного
життя найкращими вчителями для
мене стали всі, але я хочу відзначити
свою першу вчительку Лідію Іванівну, яка стала для мене другою мамою.
Це вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчився пізнавати
життя. На уроках з Лідією Іванівною нам було цікаво, ми завжди
дізнавались щось нове. Саме вона вражала нас емоційністю, інтересом та
ентузіазмом. Жодного разу вона не підвищила на нас голос. Добра,
справедлива, уважна – такою я бачу свою першу вчительку. Лідія Іванівна
терпляче пояснювала все, що нам, допитливим чомучкам, не зрозуміло.
Пізніше в нашому житті з’являться нові вчителі. Але любов першої
вчительки залишиться в нашому серці назавжди.
Костирко Микола
Учитель... Для багатьох це слово пов'язане
з незабутніми спогадами про чарівний світ
дитинства. Я пригадую, як багато років назад
переступила шкільний поріг. І сьогодні з
хвилюванням і вдячністю я згадую дорогу для
мене людину - першу вчительку Лідію Іванівну.
Це вона прийняла мене з рук батьків
маленькою дівчинкою в перший клас. Вона
завжди щиро раділа нашим маленьким перемогам і близько до серця
сприймала наші проблеми. Усе її тішило: гарно написана стрічка в зошиті,

8. 4
добре вивчений віршик, а пізніше - цікаво
написаний твір, правильно розв'язана задача.
Лідія Іванівна завжди раділа за нас і за це ми її
дуже любили. Це людина з багатим духовним
світом. Мене завжди вражала її внутрішня
красота.
Вона завжди у всьому підтримувала нас і допомагала, виховувала
чуйність, людяність, доброту. Який би в неї не був настрій, вона завжди
випромінювала спокій і душевне тепло. Ця людина навчила мене перших
мудрих істин. Вона говорила про те, що потрібно ставитись до кожного
так, як би ти хотів, щоб усі ставилися до тебе. Якщо будеш допомагати
іншим, то і тебе завжди підтримають в тяжку хвилину, будеш
посміхатися - і люди навколо тебе також посміхнуться і побажають тобі
добра та щастя.
Потім з початкової школи ми перейшли на інший ступінь - середню
школу. Нас , у свої руки, прийняли вчителі, які ще сім років день у день
турбувались про нас, продовжували виховувати, віддавати тепло своєї
душі, своїх сердець. Відчуваючи це ми відповідали їм своєю пошаною і
любов'ю.
Шкільні вчителі дали мені знання, розширили світогляд і, навіть,
допомогли визначити своє місце в житті, адже своєю майбутньою
професією я обрала саме професію вчителя. Своїми творчими підходами
викладачі завжди зацікавлювали нас.
Після закінчення школи ми потрапимо у світ дорослого життя. Але і тоді
ми підтримуватимемо зв'язок з учителями. І я маю надію, що гідно
пройду обраним життєвим шляхом, хоч яким складним він буде.
Гришкова Катерина
Коли наприкінці 9 класу нам повідомили про те, що
математику в старшій школі в нас читатиме
директор, всі дуже переживали та хвилювалися. Але
вже на перших уроках Людмили Василівни ми
зрозуміли, що в нас з’явився ще один хороший

9. 5
наставник. Дехто з нас зразу полюбив математику. Важко було їй з нами.
Не завжди ми були слухняними. Але коли Людмила Василівна пояснювала
новий матеріал, то всі замовкали і з цікавістю прислухалися до кожного її
слова, спостерігали за кожним її жестом. Вона завжди знаходила підхід до
кожного з нас, відкривала душу кожного учня. На її уроки ми йшли, як на
свято. На них ми знову подорожували у роки Піфагора та Архімеда, ніби
жили з ними і знали їх особисто. Нам було цікаво. Усі теореми ми учили не
для того, щоб просто отримати гарну оцінку. Ми їх вчили з захопленням,
тому що Людмила Василівна, читаючи теорему, ще й розповідала
коротку легенду про її створення. На її уроках ми завжди дізнавались щось
нове і цікаве. Не один раз засмучувалась вона через нас, але все одно
знаходила ключик до кожного учня.
Вона не тільки хороший учитель, але й мудрий керівник. Розумна й
цілеспрямована, Людмила Василівна робить все для того, щоб у школі
панувала дружня атмосфера.
Ми щиро вдячні Вам, Людмило Василівно, за науку і хочемо побажати,
щоб кожен день Ваш був наповнений дитячим сміхом та гарним
настроєм.
З повагою 11-В класу

10. 1
Листопад 2014 року
Фріки (від англ. freak - дивак, божевільний) - молодіжна субкультура, яка відмовляється від
загальноприйнятих норм, намагаючись привернути до себе увагу зухвалим зовнішнім
виглядом.
Незмінні атрибути фріків - це яскраві волосся, неординарна одяг, багато пірсингу і татуювання.
Найчастіше поведінка фріків викликає і привертає до себе загальну увагу. Що і є їхньою метою.
Фрік - людина, що відрізняється яскравим, незвичайним, екстравагантним зовнішнім
виглядом і зухвалим (найчастіше епатажним) поведінкою, а також володіє неординарним
світоглядом, який є результатом відмови від соціальних стереотипів.
Фріки виділяються в окрему молодіжну субкультуру. Найчастіше це підлітки . Також
фріками часто бувають люди творчих професій - художники, поети, фотографи,
письменники і т. д., а також люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією
Історія виникнення слова «фрік» формується з давнього часу. Люди з фізичними відхиленнями,
вродженими дефектами або екзотичними хворобами в суспільстві називалися фрікам і не по
своїй волі привертали увагу натовпу.
Також люди, чиєю емоційної необхідністю було залучати до себе погляди оточуючих, розуміли,
що найпростіше цього досягти своїм зовнішнім виглядом. Яскравим прикладом цього була
письменниця Жорж Санд, яка, щоб епатувати публіку і викликати скандал, одягалася в
чоловічий костюм і носила коротку стрижку, що в її час (XIX століття) було вкрай неприйнятним.

11. 2
Одяг для фріків являється одним з найважливішим атрибутом, за допомогою його вони
відрізняються. Підбирають прикид дуже довго і уважно. Видділяють для цього дуже багато
часу, щоб відповідати образу, який успадковують. Найчастіше одяг має яскраві кольори,
незвичайний крій і нестандартні матеріали.
Складно виділити певний стиль, так як у кожного з них своя манера одягатися, а спадкування
часто сприймається негативно. Так як в своїй більшості фріки відносять себе до творчих
особистостей, то іноді їх одяг нагадує театральний.
Фріки - немузична субкультура, тому складно виділити їх музичний стиль. В основному їм
подобається музика, яку виконують люди зі схожим мисленням. Найпопулярніші з них: Мерлін
Менсон (хеві-метал, індастріал-метал, альтернативний рок, шок-рок, глем-метал), Бйорк
(альтернативний рок, електроніка, індії-поп, тріп-хоп, психоделічний рок, фолк, джаз,
експерементальний рок), Бой Джорж (поп, соул). А також купа альтернативних - трешевих груп,
які відіграють все.
Незвичайний колір волосся і стилі, такі як колючки, ірокези, дреди та інші створюються
спеціально, щоб виглядати якомога більш відмінно від нормальних зачісок і все ще
асоціюються з панком, хоча ці стилі не були популярні в період розквіту панк-року в 70-ті .
досить подивитися фільм "Rebel" з Тоні Хенкоком в головній ролі і побачити репрезентації
паризьких художників з синіми, зеленими або малиновими волоссям і чорному одязі. І можна
знайти ще масу подібних прикладів в 50-х і 60-х роках серед музикантів і акторів.
Проколи тіла відомі з давніх часів і їм приписувалося якесь містичне значення. У наші дні
пірсинг часто використовується для зміни природного зовнішності. Пірсинг особи (особливо

12. 3
вух і губ) був інтегрований в підліткову моду, поряд з подальшим розтягуванням цих проколів
шляхом введення більш широких прикрас в зажівшее отвір.
Косметичну хірургію можна звести до простого видалення шраму або вона може бути
послужити повної трансформації і зміни зовнішності людини.
Медичні імплантанти стають звичайною річчю. Наукова фантастика і футурологія припускають,
що ця тенденція може продовжитися аж до тієї точки, коли кордон між машиною і людиною
стане дуже розмитою. Згідно філософії трансгуманізму, такі науки як кібернетика зроблять
можливим человекупревзойті нинішні фізичні
обмеження. Ця філософія пророкує новий різновид
еволюційної мутації, яка вийде за рамки біології.
- Стосунками в сім'ї
не у всіх батьків вистачає терпіння і розуміння, щоб прийняти кардинальні зміни у
зовнішності своєї дитини
- Відносини в соціумі
далеко не всі люди готові терпіти їх неординарні витівки
-Грошима
щоб кардинально змінити свою зовнішність, необхідна велика сума грошей: пірсинг,
татуювання, пластичні операції (вживлення імплантантів) коштують недешево
-Зздоров'ям
щоб зробити собі пірсинг, татуювання, вживити імплантанти, потрібно бути готовим
пройти через біль, запалення, нагноєння, проблеми із загоєнням і з можливими
негативними наслідками.

13. 4
Будь чужорідний предмет відкидається тілом і тому, швидше за все, доведеться приймати
антибіотики або ще гірше - гормональні препарати. У світі є багато прикладів невдалих
спроб «прикрасити» своє тіло, дивує лише те, що кожен наважився на це вважає, що у
нього все буде добре, не дивлячись на ризик.
У 1960-і роки, особливо в часи розквіту субкультури хіпі на західному узбережжі, багато
підлітки та молоді люди в США, розчаровані суворими реаліями післявоєнного життя
стали називати себе, не без допомоги контркультуральних і нових лівих рухів, «фриками».
Американський музикант і композитор Френк Заппа і його рок-група The Mothers of
Invention стали центральними фігурами музичної фрік-сцени, як в Лос-Анджелесі і Сан-
Франциско, так і в Нью-Йорку, де з 1967 року група грала на сцені Garrick Theatre .
«На персональному рівні, - писав Заппа. - Процес перетворення під фріка - це процес, при
якому індивід відкидає застарілі і стримуючі способи мислити, вдягатися і вести для того,
щоб висловити ТВОРЧО своє ставлення до навколишнього його середовищі, і до системи
в цілому ».
Фріки, на думку Заппи, були далекі від протиставлення правих і лівих, домінуючої
культури і контркультури, консерваторів і хіпі, воліючи естетику, вільну від моди або
політичних догм. Це дозволило Заппи і The Mothers of Invention розширити поняття
«фрік», до цього вживалася в контексті або являвся синонімом виразів «помилка природи»
і «шоу виродків». «Бородаті, грубі, брудні і позбавлені усіляких пристойності, вони були ...
фриками. Це було їх призначенням. Вони були частиною все тієї ж тривала цілу вічність
ігри, epater le bourgeoisie (рос. Епатувати буржуазію), але цього разу це були не дадаїсти
або екзистенціалісти або бітники, це були фріки ».
На концертах The Mothers of Invention глядачі слідували його заклику «freak out!» (Таку ж
назву носив і перший альбом групи) і вільно висловлювали свої емоції, за допомогою
танців чи спонтанних криків, а учасники групи, в свою чергу, поливали публіку збитими
вершками . Таке концертне поведінка була взято на озброєння багатьма іншими
музичними колективами, що з'явилися через десятиліття після групи Френка Заппи.
Фріки з їх войовничої антисоціальної позицією стали предметом критики, яка звучить не
тільки від представників традиційної культури, а й з вуст представників інших
субкультурних течій, у тому числі за їх "теоретично грамотні, але в той же час марні
спроби протистояти« брехні-цивілізації ». Джон Леннон співав про те, як «фріки по
телефону не дають мені спокою» (англ. Freaks on the phone will not leave me alone) і про те,
що йому «набридли всі ці агресивні хіпі або як вони там себе називають, нове покоління ...
претендують на мою увагу, як ніби я їм щось винен ... ». Боб Ділан також страждав від
Ділан-фріків,« що намагаються змусити його жити і вести себе так, як він повинен жити і
вести себе за їхніми уявленнями ». у відповідь на фрази про те, що він« повинен віддавати
собі звіт у своїх обов'язках як кумира мільйонів - адже ти ДІЛАН, хлопче, ти предмет
поклоніння для твоїх фанатів, ти ДІЛАН, ДІЛАН, ДІЛАН », Ділан відповідав: «Не я Ділан,
а ти» .

14. 1
Грудень 2014 року
РІК КОЗИ АБО ВІВЦІ
Новий рік святкується з 31 грудня на 1 січня. Це
міжнародне свято. У всіх країнах святкується Новий
рік. Дорослі, а особливо діти полюбляють це свято. Бо
всі прикрашають свої хати, квартири, магазини та
інше. Ставлять повсюду ялинки. Люди співають пісні
новорічні. І ще вночі діти чекають подарунків під
ялинкою, які принесе їм Дід Мороз, якщо звісно вони
були слухняні весь минулий рік. В школах та дитячих
садочках влаштовують свята на яких також
з`являється Дід Мороз з подарунками. Дітей водять у
філармонію, театри на новорічні вистави.
ОДЯГ
Вже зараз багатьох з нас починає турбувати питання про те,
який одяг одягнути на Новий рік 2015 і яких кольорів і
відтінків він повинен бути – саме цій темі і буде присвячена ця
стаття.
Отже, оскільки наступний 2015 рік синьої Кози , то у
святковому вбранні повинні переважати синій і зелений

15. 2
кольори, а відтінки – блакитний, фіолетовий, колір морської
хвилі і т.д. Так само можна одягти (одягнути) вбрання сірого,
білого і інших кольорів, які притаманні окрасу Кози. Одяг
повинен бути виконаний з м’яких натуральн. тканин – вовни,
кашеміра, замші, що нагадують про наш талісман. Синтетика
виключається повністю, якою б привабливою і модною вона
не здавалася.
ЇЖА
Отже, насамперед потрібно звернути увагу на те,
щоб новорічний стіл 2015 був оригінальним,
неординарним, а кулінарні шедеври вражали не
тільки своїм виглядом, але і смаком. Гарне
оформлення для святкового столу – це 80-90%
успіху. Наприклад, ви можете закуску подати на підносі
сріблястого кольору, а навколо розкласти яскраві тарталетки
У даній статті ми з’ясуємо, що можна приготувати на Новий
2015 рік (Кози), при цьому маючи на увазі, що символ
майбутнього року, є великою любителькою делікатесів.
Дуже просто!
Щоб зробити таку вівцю вам
знадобіться:
Клей (можно скотч), ватні палички,
з картона овал, трохи пластиліну,
овал з картону на якому
намальоване обличчя, довгі
прямокутники з картону (ніжки),
бантик зі стрічок і ножиці.
Спочатку ми ріжемо ватні
палички:
Потім прикріплюємо ці палички на овал:

16. 3
Далі прикріпляємо ніжки
до овала (тільки щоб
накінці був пластилін).
Прикріпляємо обличчя на якому також палички, прикріпляємо
бантик і готово!
Це дуже гарна іграшка до якої можна прикріприти нитку і повісити
на ялинку, або за допомогою булавки повісити на стіну, або
поставити просто на стіл.
Можно намалювати щось на лампах:
Можно повісити на стіну дождик у формі ялинки, намалювати
сніговика і прикріпити на стінку, повісити іграшки які вішаються
на ялинку і ще є багато ідей, які можна знайти в інтернеті.
Всі люди миру зустрічають Новий рік по різному. Давайте
подивимося як.
НОВИЙ РІК У АНГЛІЇ
В Англії старого Дідусю Морозу величають Санта Клаусом. Все не
як у нас і святкують Новий рік в Англії теж інакше. Оповіді
старовинних англійських казок служать мотивами для вистав, які
по всій Англії ставлять у театрах для найменших в усі новорічні
дні . Яскраве карнавальна хода , що
складається з Шалтая - Болтая , Березневого
Зайця, Панча та інших казкових персонажів
веде за собою Лорд Безлад .
Всю новорічну ніч маски, пищалки ,
свистульки , повітряні кульки , іграшки продаються вуличними
торговцями . Шум і гамір , яскраві іграшки ... а що ж Ви хотіли, так
святкують Новий рік в Англії!

17. 4
До речі, саме Англія є батьківщиною звичаю обмінюватися
новорічними посланнями . Перша подібна листівка була проведена
в Лондоні, в 1843 році.
НОВИЙ РІК У АВСТРАЛІЇ
Ми звикли до того , що Новий рік варто
провести вдома , або, як мінімум , у північній
країні, де достатньо снігу і льоду. В якості 3
альтернативи росіяни відправляються до
теплого моря . А як щодо Нового року в
Австралії - справжнього свята догори дригом ?
Банальної таку зустріч року точно не назвеш, а значить, і проведете
його ви цілком гідно . Австралія знаходиться в південній півкулі ,
тому пору року у них в грудні-січні - справжнісіньке літо . Що ж
робити влітку без традиційної ялинки і снігу в Австралії?
Святкувати новий рік на вулиці або пляжі !
НОВИЙ РІК У КИТАЇ
Китайці і мільйони людей у всьому світі відзначають перший день
китайського нового року 19 лютого 2015 . У цей день настане
календарний китайський новий рік
(місячний ), а ось астрологічний
китайський новий рік Кози
(сонячний ) настає з початком весни -
часу, коли сонце входить в триста
п'ятнадцяту градус тропічного
зодіаку. У 2015 році весна в Китаї
настане 4 лютого 2015 . Саме в цей
день, трохи раніше традиційного
китайського нового року, і почнеться справжній рік Дерев'яною
Кози . Головне, не заплутатися в цій " китайській грамоті " . Справа
в тому , що на сході новий рік може визначатися як за
астрологічним (сонячному ), так і за місячним календарем.
Відмінність полягає в тому, що місячний календар, початок року в
якому " плаває" , використовується лише для обліку часу. У 2015
році місячний рік розпочнеться 19 лютого. У китайській ж
астрології Ба Цзи і Фен Шуй використовується астрологічний
календар.

18. 1
жовтень 2014
Хелловін (Хелоуїн, Хеллоуїн, Геловін;
англ. Halloween, Hallowe’en:
IPA: /hæləwin/) або —
сучасне свято, яке походить від
старовинного кельтського. Святкується в
ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Після
прийняття християнства його святкували
як «надвечір'я Дня всіх святих».
Походження слова
Уперше назва Хелловіну (Halloween) згадується у 1745 році. Слово походить від
англійського Hallowe'en — скорочення виразу All Hallow's Eve — надвечірня (переддень)
Дня всіх святих, яке в свою чергу розшифровується як All Hallowed Souls Eve — дослівно:
Надвечірня Всіх Святих Душ. У рівнинній шотландській, надвечірня — це even, що
видозмінилося до e'en або een. Хоча раніше, у давньоанглійській трапляється вислів All
Hallows' (ealra hālgena mæssedæg, день повернення усіх святих), власне «переддень» All
Hallows' Eve згадується лиш у 1556.
Символом свята є світильник у вигляді голови з гарбуза (Ліхтар Джека), якими, одягнені в
біле, діти лякають дорослих, а ті відкуповуються від маленьких примар подарунками
(звичайно солодощами).

19. 2
Їжа
Через те, що у Північній півкулі Хелловін припадає на пору
осіннього врожаю яблук, одне з чільних місць у святковому
столі посідають звично яблука, які вкривають поливою,
цукрують, карамелізують або обвалюють у цукровому
сиропі та горіхах.
Донині, у сучасній Ірландії до свята випікають (або тепер,
купують) Брембрек , легкий плодовий пиріг, у який
закладають перстеник або монетку, та виконуються певні
інші чарівні обряди перед випіканням. Вважається, що той,
кому дістанеться схована річ, того року знайде своє
справжнє кохання. Ця традиція є подібною до звичаю
готування Торту (Трьох) Королів під час Богоявлення,
найбільше поширеної у романських країнах.
Деякі приклади «Хелловінської» кухні:
Брембрек (Ірландія)
Іриски з Багаття (Велика Британія)
Яблука в поливі (en:candy apple en:toffee apple) (Британія й Ірландія)
Цукровані яблука, кукурудзяні цукерки, цукерки-гарбузи (Північна Америка)
«Мавпячі горішки» (арахіс у шкаралупі) (Шотландія й Ірландія)
Карамелеві яблука
Карамелеві бакханці
Колканон (ірландська страва з картопляного пюре та капусти)
Різноманітні цукерки у вигляді черепів, крихітних гарбузів, кажанів тощо
Гарбузові пироги та хліб
Смажене гарбузове насіння
Смажена солодка кукурудза
Торти-душі
Піца зі страшним обличчям
Хеловін в Україні
У наших пострадянських країнах Хеловін ще не набув такої популярності. Зазвичай
люди ставляться до нього або категорично проти, або категорично за. І цілком
зрозумілі думки кожного з двох сторін.
Це свято прийшло до нас зовсім недавно і
принесло з собою не лише чужі звичаї та
традиції, а й чужу ментальність. Тому
більшість людей і вважають його
чужорідним святом, якому не місце в
наших краях.

20. 3
Цю думку підтверджує і наше соцопитування, яке показало, що лише 25%
респондентів підтримують Хеловін як явище і збираються розважатись та
переодягатись в різноманітні костюми в цей день. 10% ще не визначились, як вони
ставляться до Хеловіну і 65% не збираються нічого робити на це свято, бо вважають
його чужим.
Хеловін став популярним в Україні за останні десять років. Святкується свято не з
великим розмахом, проте з кожним роком все інтенсивніше. Переважно це
костюмована вечірка в клубі, або ж «катрусин кінозал» у когось вдома з переглядом
фільмів жахів. Не прихильники Хеловіну просто поминають своїх померлих друзів та
родичів.
Якщо до 31 жовтня ви не встигнете зібрати яблука, горіхи, каміння, а ще гарбуза, ріпи, а
також дині, то ви не зумієте як повинно зустріти переддень дня Всіх Святих - Хелловін,
саме так величається це свято в Англії. Хоча свято Halloween відзначають не тільки в
Англії. Дітки в безлічі держав, в цей день вбираються чортиками, відьмами та іншою
нечистю і прогулюються по квартирах і будинках збирають цукерки та інше

21. 4

22. 5

23. 24.05.2015
Актуальна тема №1
Усі стежки – від шкільного порога. Початок
усіх професій – у шкільному класі. Ключ до
всіх духовних багатств світу – у нього,
шкільного наставника. Це ж бо він, учитель,
повів нас у світ знань, допоміг обрати з усіх
тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише
премудрощів шкільних предметів, а й
найскладнішої з наук – бути людиною. Тому
стільки глибоких почуттів у словах “учителю
мій”, які промовляють люди різного віку й
життєвого досвіду в усіх куточках світу. Саме до вчителя спрямовані найкращі слова подяки
за те, що він робить для дітей, для справи виховання.
Це справді благородна мета – сьогодні працювати для майбутнього, сіяти зерна доброго,
світлого, щоб зійшли вони в душах молодого покоління. Справжній учитель не байдужий до
долі своїх вихованців, він радіє і переживає за них, коли потрібно, підкаже й допоможе. Такі
звичайні, здавалось би, люди, вчителі.
Учитель... Яке звичайне, яке містке це слово! Той, хто
навчає, хто збагачує розум і душу молодої людини,
хто відкриває перед нею невичерпну скарбницю
знань і невмирущих моральних цінностей. І якщо
тобі в житті пощастило і ти зустрів справжнього
вчителя, твоє життя буде прожите недарма.
Частинка його серця, його самого буде в твоєму
житті вічно світити й допомагати вижити в
найскрутніші часи. Промайнуть роки, але пам’ять
повертатиме нас до найкращої пори життя –
шкільної.
Відшуміли, як весняні вітри, молоді роки, відцвіла зріла молодість, як літні квіти, відійшли,
як осіннє листя, шкільні будні. І лише імена залишилися у пам’яті: сьогодні вони зринають у
нашій пам’яті, як кольорова веселка на небосхилі. Вони гордість нашого ліцею, сіяли у душі
юних зерна доброти, чесності та милосердя. Сьогодні хочеться сказати шановним 1

24. вчителям, спасибі за жертовну працю, за теплі години спілкування, за уроки життя. Адже,
життя вчителя – це обов’язок бути світочем, стверджувати ідеали правди, краси, добра.
Вчитель – це той, хто сіє добре зерно. Він повинен направити тих, хто помилився; навчити і
допомогти пізнати правду; усім дати добру пораду; замучених утішити; особисту кривду
терпляче зносити; заподіяну образу щиросердно простити.
Вчитель – це взірець. Він має сам горіти, щоб одне його наближення запалювало серце.
Мудрий учитель виховує постійно. Ми, випускники різних років нашого ліцею, з великою
вдячністю згадуємо своїх наставників. Саме завдяки їм ми
обрали собі свій шлях у житті. У Чернігівському ліцеї №32
були такі чудові вчителі, як: Летошко Олена Іванівна,
Курникова Галина Ігорівна, Шитченко Наталія Анатоліївна,
Марченкова Людмила Олександрівна, Жигун Надія Романівна,
Семенець Наталія Володимирівна, Івченко-Жабинська
Вікторія Серіївна та багато інших. Вони залишили в наших
серцях добру пам’ять, бо посіяли в юних душах зерна
доброти, краси, справедливості, творчості.
Свою подорож у Країну знань кожна дитина починає разом зі своєю першою вчителькою. І
як важливо, щоб ця людина стала для маленького учня світочем науки і правди, була
доброю, чуйною, терпеливою і небайдужою. Такими і є вчителі: Стовпова Олена Вікторівна,
Романчук Зинаїда Михайлівна та Філатова Людмила Семенівна. Скільки любові, добра і
ніжності, розуміння, терпіння вмістилося в їхніх серцях! -
Чарівний світ живого, трепетного, хвилюючого слова відкрили для нас Мартиненко Олег
Дмитрійович, Мостова Надія Миронівна, Католик Олександра Володимирівна, завучі і
завжди люблячий директор ліцею – Тарасюк Людмила Василівна. Вони навчили нас
відчувати красу слова, найтонші його відтінки, сіючи в дитячих душах шляхетні почування,
спопеляючи зло, підлість, жорстокість.
То ж дякуємо Вам, наші дорогі вчителі, за мудрість, безмежну доброту і душевне тепло, яке
зігріває нас, ваших вдячних учнів, усе життя.
Тимошко Юлія 11-Б клас
Актуальна тема №2
Ще минулого вересня здавалося, що бути випускником дуже круто. Минали дні, тижні, місяці,
проходили уроки, контрольні, яких боялися найбільше, відчуття наші докорінно змінювалися, бо
всі відчували прихід близького закінчення шкільних років.
За вікном травень. Щодня сонечко дарує нам своє тепло та
безперестанку несе красу й молодість. У такі дні зовсім не
хочеться сидіти в школі. Але завжди згадується рідний клас
– люди, з якими ми йдемо поруч вже одинадцять років.
Розуміння того, що нам залишиться так мало часу разом
підштовхує проводити ці дні разом.
Наш клас завжди різнився серед інших. Буденно кожен з нас належав до певної малої групи
однокласників, але в складні або спірні моменти, тоді, коли здається, що проти нас повстають усі,
ми стаємо однією могутньою командою. Тільки разом ми досягали успіху та доводили свою
правоту. Ми пройшли крізь хвилі заздрощів, бурі емоцій та всі підводні камені 2

25. колективного життя. Це було не легко. За час навчання багато хто залишив нас: як учні, так і
вчителі. Натомість до нас приєдналися нові щирі та дружні люди.
Якби хтось запитав нас, чи жалкуємо ми про що-небудь у школі, з упевненістю скажемо – Ні!
Неоціненний досвід спілкування з різними людьми, унікальні методики викладання кожного з
наших учителів по-своєму формували любов до кожного предмету. А однокласники дарували
щодня гарний настрій та незабутні емоції. Слід зазначити, що ті предмети, котрі викладалися
різними людьми, не стали улюбленими. Найбільше зі шкільних предметів мені подобалася рідна
мова та література. Ця любов виникла тільки завдяки талановитій учительці - Надії Миронівні, яка
змогла відкрити талант у тій малій, мовчазній та сором’язливій дівчинці, котрою я була в
початковій школі. Англійська мова – це предмет, котрий спочатку давався дуже важко, але Наталя
Анатоліївна допомогла полюбити та зрозуміти цей
предмет. Уроки історії проходили завжди цікаво та
особливо, бо проводили їх справжні майстрині
історичної науки. Особливо подякувати хочемо нашому
класному керівнику Тетяні Михайлівні, котра дійсно
стала для нас другою ненькою, поруч з якою ми гідно
долали всі труднощі й незгоди.
Чим ближчим стає Останній дзвоник, тим більше туга та
сум огортають наші серця. Кожного разу, коли вчителі
говорять про наше майбутнє або згадують роки, проведені разом, на очах з‘являються сльози.
Осмислення неминучості розлуки не покидає думок, тож намагаємося відкривати кожного для
себе з нового, яскравого боку.
Бажаємо майбутнім випускникам цінувати кожну шкільну мить, що потім не довелось жалкувати
про нездійснені мрії. А всім нашим педагогам обіцяємо , що з нас вийдуть хороші люди і в
майбутньому ви зможете нами пишатись!!!
З повагою Фещенко Наталія та весь 11-В.
Актуальна тема №3
Дівчинка в біленькій блузі, червоній спідниці та
чорних чобітках. Волосся заплетене дбайливою мамою у
хвостики, на які одягнені великі, як маки, бантики. Але
головне – на обличчі цієї шестирічної дитинки щаслива
усмішка, а в голові думки: «я вже доросла», «нарешті я
вже в школі»… Цю дівчину звати Євгенія. Це я… на своїй
першій найкращій шкільній лінійці. Маленькі зелені очі
широко відкриті й намагаються помітити та запам’ятати
кожну деталь цього важливого дня. Усе здається таким
новим та вражаючим. Будучи маленькою, я гадала, що
кожен день у школі буде таким же урочистим та радісним, як Перший Дзвоник.
Перший урок. Майже всіх у цьому класі я бачу вперше. Маленька Женя ще не усвідомлює,
що ці люди будуть разом із нею протягом 11 років. 3

26. Ось я з батьками вже вдома. Вони такі щасливі! Напевно згадали , як нещодавно їх
донечка навчилася ходити та вимовляти перші слова, а тепер перед ними гарна школярка. Мати й
батько не розуміють, чому так швидко?! Вони хотіли ще трошки потримати на руках цю лялечку та
побавитися з нею. Я знаю – вони пишаються.
А що я? Відчуваю себе дорослою. Мій настрій піднесений , ще ніколи мене не
переповнювали мене такі емоції. Не хочу перевдягатися. Форма – вона мені так подобається!..
Євгенія – дитина, для якої навчання – насолода. Щодня вона прокидається о 7.00 і з
нетерпінням чекає на початок занять. Письмо, математика, читання. Від усього такого, на перший
погляд, нудного дівчина отримувала задоволення. Їй все одно на неабиякі оцінки й ніхто не
переконає дівчину в протилежному протягом одинадцяти років навчання. Перші чотири роки
навчання промайнули надто швидко. Перше прощання. І знов здається, що ще аж сім років у школі
– це довго й неможливо. Ех ,які наївні діти… Моя мати знову зі мною. Вона щиро посміхається,
коли я підбігаю до неї і по-дитячому кажу, що ще трошки подорослішала і що це ж неймовірно
багато часу потрібно ще провести у школі. А вона вже тоді знала, що сім років промайнуть так
само швидко, як сім днів тижня. Час – він не вміє
зупинятися.
Старша школа. Тепер по-справжньому
відчуваєш себе частинкою шкільного Всесвіту. О!
Скільки жартів було вигадано в непримітних
кабінетах цієї будівлі. А як всі щиро сміялися над
ними! Сміх був дзвінкий та голосний, дівочий та
юнацький, що сама душа радіє. А пам’ятаєте страх
перед контрольними та екзаменами? А як ми
брали участь у різноманітних конкурсах та
олімпіадах? Ми були найкращі, пам’ятаєте? Нам
ніхто не був потрібен, лиш наш клас та класний
керівник – разом ми і є школа.
Щодня та щомиті я намагалася побачити приємні особливості шкільного життя. Скажу
відверто, це не щоразу вдавалося. Та навіщо занадто ідеалізувати цей життєвий етап. Так, окрім
сміх тут були й сльози…
Шкільне життя складається з моментів, які залишаються з нами спогадами на все життя.
Школа в мене завжди асоціюватиметься з дитячою безтурботністю, незважаючи на те, що вчителі
та батьки намагалися змусити нас приймати певні власні рішення. З посмішкою буду згадувати
кожного однокласника та його особливості, бо я дуже любила спостерігати за оточуючими. Не
один раз у пам‘яті будуть зринати різні уроки історії, літератури, географії. Ніколи не забуду імена
цих учителів, цих мужніх і терплячих людей. І дорогу до школи згадаю ще не раз.
Я повернуся до школи старшою сестрою або мамою. Уже ніколи ця маленька Євгенія не
стоятиме на лінійці та не зайде до школи як учениця. На жаль… Я отримала від цього другого дому
та батьків найнеобхідніші для майбутнього знання. Ми, випускники, як листочки, відриваємося від
гілки дерева та летимо туди, куди нас віднесе лагідний вітерець чи буря. Кожен віднайде себе. І
наші імена ви побачите не лише у шкільному журналі. 4
Луценко Євгенія. 11-В клас

27. Актуальна тема №4
Мабуть, тільки в 11 класі ми починаємо розуміти, що
школа – це наш другий дім. І чомусь стає так сумно, напевно
через розуміння, що скоро покинемо ці двері і поринемо в
новий,ще незнаний світ, світ дорослого життя.
Але поліяті назавжди залишаться найкращі шкільні
спогади. Ніколи не забуду щирі посмішки вчителів, які
завжди раділи за наші перемоги та кожний день віддавали
частинку себе, своєї любові та знань.
Особисто хочу подякувати Горбатко Ліні Іванівні, яка вселила мені віру в себе, надихнула на
творчу роботу. Також дуже вдячна вчителю правознавства – Повху Сергію Володимировичу. Він
справжній магістр своєї справи, завжди повний енергії та наснаги. Саме він відкрив мій творчий
потенціал та вплинув на вибір майбутньої професії.
Підсумовуючи все сказане, хочу побажати всім вчителям рідного ліцею невичерпної енергії,
добробуту та щастя в сімейному житті. Ваша праця дійсно надихає майбутнє покоління. І я
пишаюся, що провела шкільні роки в такій великій та дружній родині.
Мекшун Д. О.
Від щирого серця
Нехай ти , школо, завжди будеш
Чудовим місцем для усіх!
Хай назавжди тут запанує
Хай назавжди тут запанує
Хай кожен учень буде чемним,
Порядним, людяним й веселим!
Хай вчителі щасливі будуть,
Завзяття, успіх хай прибудуть,
Зарплат високих вам бажаю,
Хай сум Вам жить не заважає!
Я вірю, що вже через кілька років
Ліцей наш зробить безліч кроків
На зустріч розквіту і щастя! 5

28. Хай щезнуть зараз всі ненастя!
Хай запанує на Вкраїні мир!
Хай сяє райдугою вир!!!
Нехай наш рідний альма-матер
В майбутньому, як рідна матір,
Знання дарує, дух гартує,
Наступним поколінням юних,
Таких допитливих малих!
Семенець Денис. 11-В класс
Любі наші випускники!
Вітаємо Вас із закінченням школи.
Хай щастить Вам на обраному шляху!
Наснаги, терпіння, позитиву і обов’язково мирного неба.
Ви завжди залишитися в наших серцях.
Пам’ятайте і ви про нас.
Редакція «Шкільного драйву»
6

30. Жовтень 2015
Прообраз Хелловіна, найімовірніше, зародився лише з появою кельтського язичницького свята
Савин, опис якого з'являється в старо-ірландської літературі починаючи з X століття. Назва цього
свята походить від староірландського слова Samhain, яке означало «кінець літа» та згодом
перетворилося в ірландську назву місяця листопада.
Згідно з Оксфордським словником фольклору, Савин був святом
одночасно для всіх народів Британських островів та міцно
асоціювався зі смертю та надприродним. Водночас немає ніяких
доказів того, що в язичницькі часи свято мало якесь особливе
значення, крім сільськогосподарського та сезонного. Традиційно
вважається, що сприйняття Савина як темного язичницького свята,
пов'язаного з мертвими, зобов'язане своєю появою християнським
ченцям X–XI століть, які писали про нього через приблизно два
сторіччя після затвердження Дня всіх святих та приблизно через
чотириста років після прийняття Ірландією християнства. Водночас вже в VIII столітті День всіх
святих починає поступово заміщати Савин; завдяки взаємопроникненню гельських традицій та
католицьких обрядів починають формуватися перші зачатки майбутнього Хелловіна. З цього
моменту починається спадкоємний розвиток двох свят. Як і Савин, Хелловін традиційно
відзначається в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Досі на півночі Шотландії та Ірландії прийнято
проводити ритуали для заспокоєння мертвих та розповідати вночі 31 жовтня легенди про предків.
Випрошування солодощів
Приблизно в XVI столітті склалася традиція випрошування солодощів вночі 31 жовтня. Діти і
дорослі одягали тканинні маски та ходили від одних дверей до інших, вимагаючи від господарів
частування та дрібно пустуючи. Звичай вдягати рольові костюми та носити з собою «ліхтар Джека»
з'явився лише на рубежі XIX і XX століть, причому в обмін на гроші або їжу спочатку потрібно
було пропонувати різні розваги.
Термін Trick-or-treat вперше став використовуватися в США,
перший раз його використання зафіксовано 1934 року, а сам він
почав активно поширюватися лише з 1939 року.
Літературно його можна перевести як жарт або частування
(поширені варіанти —частування чи шкода, цукерки або смерть""
та ін.) що вказує на жартівливу загрозу нанести шкоду, якщо
господар не принесе дітям частування. Але усталеного перекладу
терміну на українську мову немає та зазвичай він надається в
оригіналі, або з заміною на фразу гаманець або життя. Хоча

31. термін спочатку згадувався лише на заході Північної Америки, до 1940-років відзначено вже
широке поширення по всій країні. В нинішні часи фраза носить виразно жартівливий відтінок і її
часто використовують за межами США, наприклад, в Ірландії та Японії, не боячись отримати
звинувачення в здирництві.
Костюми
Одягання в карнавальні костюми — порівняно недавній
елемент свята. Вперше як повноцінний звичай воно було
зафіксовано на початку XX століття та сходить до
американських традицій костюмованих вечірок. Вперше
носіння маскарадних костюмів на Хелловін зареєстровано в
1895 в Шотландії, коли діти в масках ходили по домівках та
отримували цукерки, тістечка, фрукти та гроші. Немає жодної
згадки про подібні традиції в США, Ірландії або Англії до 1900
року. В Шотландії дітей, які, одягнувшись у карнавальні
костюми, зображують різних монстрів або інших персонажів,
ходять від будинку до будинку та випрошують солодощі,
називають guisers, а сам звичай —Guising («гайзінг», від англ.
guise — носіння маски, наряду, жартівливе перевдягання).
Костюми для Хелловіна, зазвичай, починають продавати ще в
серпні.
Самі костюми на Хелловін значно еволюціонували за минуле
століття. Спочатку костюми були образами потворних схудлих
людей. Це виглядало далеко не святково та достатньо лякаюче.
Але вже до початку 2000 костюми все більше набували яскраві
образи і саме свято перетворювалося на шоу.
Смішні мордашки на гарбузах
Одним з атрибутом Хелоувіна є також традиція вирізати на гарбузах смішні мордашки, і поміщати
всередині гарбузів запалені свічки, створюючи таким чином
традиційний св”ятковий ліхтарик Jack—o—lanterns. Традиція
цього ліхтарика також походить з Ірландії. Легенда говорить,
що багато століть тому на землі жив ірландський коваль
Джек, котрий був знаменитий своєю хитрістю та скупістю.
Він навіть зумів обманути самого Диявила і отримати від
нього обіцянку того, що той ніколи не забере його душі.
Однак гріховність Джека не дала йому можливості потрапити
до раю. З того часу він приречений бродити Землею в
очікуванні Судного дня, освітлюючи свій шлях кусочком
вугля, захищеного від вітру звичайним гарбузом. Тому
ритуальний ліхтарик, названий на честь хитруна Джека
Jack—o—lanterns, символізує неприкаянність грішних душ.

32. Через те, що у Північній півкулі Хелловін припадає на пору
осіннього врожаю яблук, одне з чільних місць на святковому
столі посідають яблука, які вкривають поливкою, цукрують,
карамелізують або викачуюють у цукровому сиропі та горіхах.
Спочатку існувала традиція роздавати дітям яблука-цукерки,
але вона швидко зійшла нанівець через міську легенду, яка
свідчила, що в подібні цукерки злі люди кладуть шпильки та голки. Хоча подібні випадки були
зареєстровані кілька разів, вони ніколи не призводили до серйозних травм. Багато батьків були
впевнені, що ці випадки були спровоковані ЗМІ, які зрощували істерію на тлі неправдивих чуток.
У свою чергу, в Північній Америці популярні кенді корни та кенді пампкіни, цукерки у вигляді
кукурудзи та гарбуза відповідно. Кенді корн представляє з себе цукерки
з цукру, кукурудзяного сиропу, штучних барвників та сполучних
речович. Рецепт та спосіб їхнього приготування практично не змінився,
виробництво кенді корнів досі базується на ручній роботі. Незважаючи
на свою назву, кенді пампкін являє собою лише варіацію кенді корну.
Головна відмінність «гарбузів» від «кукурудзи» це використання меду,
більш рясне додавання зефіру і, нарешті,
часто використовуваний особливий
нежирний крем.
Донині, у сучасній Ірландії до свята випікають (або тепер, купують)
Бармбрек (ірл. гел. báirín breac), легкий плодовий пиріг, у який
закладають горох, дерев'яну тріску, шматок тканини, монету та кільце.
Предмет, що попався їдцю пророкував майбутнє: горох — не чекати
швидкого весілля, тріска — неприємності в сімейному житті, шматок
тканини — бідність, монета — багатство, кільце — швидке весілля.
Відповідно до цієї традиції зараз продаються бармбреки з іграшковими
кільцями всередині.

33. Після того, як Хеллоуїн почав активно відзначатися з XIX
століття в США і Канаді, він поширився у всьому світі
завдяки впливу американської культури, при цьому існує
ряд регіональних відмінностей. Наприклад, в Ірландії
прийнято влаштовувати великомасштабні піротехнічні
дійства та багаття, а в Шотландії він звичай відсутній. За
межами країн, де живуть нащадки кельтів, свято носить
скоріше комерційний характер, ніж культурний або
ритуальний. В Японії на честь свята проводяться щорічні
паради, що іноді досягають величезної кількості учасників
і створюють великі проблеми міським службам. Найвідоміший захід такого роду проходить в місті
Кавасакі, вважається, що воно — найстаріше місце святкування Хелловіна в Японії.
У Європі особливо популярні вечірки Хелловіна у стародавніх замках, де вештаються страхітливі
привиди. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку
Франкенштайна, що неподалік Дармштадта. Кілька тисяч
люду вдягали найстрашніші з масок, які мали, та лякали
перехожих. Для більшого жаху влаштували навіть кілька
страт. Однак і глядачі, і ті, кого страчували, — лише
гиготіли. За поганськими віруваннями західних європейців у
ніч Хелловіну відчиняються двері у потойбічний світ, і духи
померлих приходять на землю, щоб знайти собі відповідне
тіло. Тому від усіляких скелетів, вампірів та привидів, що
можуть постукати у ваші двері, досвідчені люди радять
відкупитися — насипати торбу гостинців-ласощів.
У США та Великій Британії святкування починають заздалегідь: вечір напередодні Хелловіна, 30
жовтня, називають Ніч пустощів (Mischief Night). У цей вечір діти і підлітки мають право розіграти
своїх знайомих і сусідів. Типові пустощі включають намазування вікон автомобілів милом,
закидання будинків яйцями і гнилою городиною. Діти можуть обмотувати дерева туалетним
папером або дзвонити в двері, а тоді тікати. Нерідко такі жарти межують з вандалізмом, тому часто
крамниці не продають дітям яйця в період святкування Хелловіна.

34. Пасха (грец. Πάσχα, лат. Pascha,
від івр. ‫פסח‬ [Pesaḥ]), Воскресіння
Христове (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ
Ἰησοῦ Χριστοῦ) - найдавніший
християнський свято, головне свято
богослужбового року.
Встановлений на честь воскресіння Ісуса
Христа.
В даний час його дата в кожен конкретний
рік обчислюється за
місячно-сонячним
календарем, що
робить Великдень
перехідним святом. 1

35. Старозавітна Пасха
Старозавітна Пасха, як і нинішнє свято Песах (єврейська
Пасха), святкувалася в пам'ять Виходу з Єгипту [прим. 3].
Назва «Песах» (івр. ‫)פסח‬ означає «минув» [8], «пройшов
мимо». Воно пов'язане з розповіддю про десять страт
єгипетських. Здійснюючи останню з них, Бог убив в
Єгипті всіх первістків, тобто всіх перших по старшинству
нащадків чоловічої статі - і у людей, і в скотини [10]
(волів, коней, овець, кіз [11]). Страта минула лише
первістків іудеїв, житла яких Бог розрізнив по умовному знаку (крові агнця на косяку
дверей) і пройшов мимо:
«А Я тієї ночі в пройду по землі Єгипетській і вражу
кожного первістка в землі Єгипетській, від людини
до худоби, і над усіма єгипетськими богами вчиню
Я суд. Я Господь. І буде кров вам знаком на
будинках, де ви знаходитесь, і побачу кров і пройду
повз вас, і не буде між вами згубної порази, коли Я
вбиватиму в єгипетськім. І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його як
свято для Господа на всі роди ваші; як постанову вічну будете святкувати его.Ісх. 12: 12-30»
На згадку про ці події в Єрусалимі наказувалося приносити в жертву пасхальне ягня -
однорічного ягняти [прим. 4] чоловічої статі, без вад, якого
слід було спекти на вогні і з'їсти повністю, не переломив
кісток, з опрісноками і гіркими травами в сімейному колі
протягом пасхальної ночі (Вих. 12: 1-28, Чис. 9: 1-14) . Після
руйнування в 70 році Єрусалимського храму ритуальне
заклання стало неможливим [8] [12]. У сучасному ритуалі
вчинення Песаха про пасхального агнця нагадує припис
«з'їсти невеликий шматочок випеченого м'яса» під час нічної трапези.
2

36. До святкування Великодня потрібно
готуватися заздалегідь. Церква готує
віруючих до найголовнішого свята
семитижневу постом - часом покаяння і
духовного очищення. Пасхальну радість
неможливо пережити у всій повноті, що
не постив, хоча б і не так суворо, як
наказують чернечі правила. Якщо ви
пробували постити перед Великоднем,
то самі можете підтвердити це.
Святкування Великодня починається з участі в пасхальному
Богослужінні. Воно абсолютно
особливе, відмінне від звичайних
церковних служб, дуже «легке» і
радісне. У православних храмах,
як правило, великодня служба
починається рівно опівночі, але
краще прийти в храм заздалегідь,
щоб не опинитися за його порогом
- більшість церков в пасхальну ніч
переповнені.
3

37. На великодній літургії всі віруючі
намагаються обов'язково
причаститися Тіла і Крові Христових.
А після того, як закінчиться служба,
віруючі «христосуються» - вітають
один одного цілуванням і словами
«Христос воскрес!»
Прийшовши додому, а іноді прямо в
храмі, влаштовують пасхальний бенкет.
Протягом пасхального тижня у всіх
церквах, як правило, дозволяється будь-
якому охочому дзвонити в дзвони.
Святкування Великодня триває сорок
днів - рівно стільки, скільки Христос
являвся Своїм учням після Воскресіння.
На сороковий день Ісус
Христос вознісся до Бога
Отця. Протягом сорока
днів Великодня, а
особливо на першому
тижні - самої урочистій -
ходять один до одного в
гості, дарують фарбовані яйця і паски, грають у великодні
ігри.
4

39. ВЕРЕСЕНЬ 2014
Всесвітній день учителя
5 октября – День учителя
История праздника День учителя
5 октября 1966 года в Париже состоялась Специальная
межправительственная конференция о статусе учителей. В результате
представителями ЮНЕСКО и Международной организации труда был
подписан документ «Рекомендации, касающиеся статуса учителей».
С 1994 года Россия отмечает День учителя по всемирному календарю —
5 октября. А раньше этот профессиональный праздник выпадал на первое
воскресенье октября.
В первое воскресенье октября День учителя по- прежнему отмечают в
странах, входивших ранее в состав СССР: в Азербайджане, Беларуси,
Казахстане, Кыргызстане, Латвии, Украине.
Сегодня 5 октября, Всемирный день учителя (World Teaches' Day),
празднуется более чем в 100 странах мира. В этот день отмечаются заслуги
учителей и всех работников сферы образования в процессе качественного
образования и их неоценимый вклад в развитие общества.
В 2002 году почта Канады выпустила памятную марку в честь Всемирного
дня учителя.
Почему так любим и почётен этот праздник во всём мире? Потому что у
каждого человека, живущего на земле, есть или были учителя. Учитель был у
строителя и президента страны, у повара и математика, у портнихи и
космонавта. Труд учителя — это не только ответственная, но очень
благодарная работа, это ещё и настоящее искусство. Каждый человек,
знаменитый и не очень, начинает свой путь в большую жизнь с первого
урока, на котором первая учительница рассказывает, что ждёт его в будущем.
1

40. Настоящий учитель — это не только человек, который учит детей наукам,
он сам — пример для подражания во всех смыслах — нравственном и
духовном. Воспитание достойного молодого поколения — это миссия, это
цель жизни каждого учителя. Настоящий учитель — это не просто человек,
дающий знания, — это человек, полностью отдающий себя детям. Учителем
стать невозможно, им надо родиться. Только повзрослев, мы понимаем, что
одни учителя остаются в нашей памяти и в жизни навсегда, а другие
забываются, стираются из памяти. Причём помнятся, как правило, самые
требовательные, самые строгие.
Только повзрослев, мы понимаем, какой огромный труд, усилия, знания
вкладывали в нас наши учителя, чтобы мы могли стать в дальнейшем
достойными людьми. В наше время компьютерных технологий часто
родители пытаются переложить львиную долю обучения на плечи
компьютеров. Но ни один компьютер не заменит личности учителя. Пока
существуют дети, до тех пор необходим человек — учитель — наставник,
который объяснит и подскажет, как выйти из сложной ситуации. Призвание
настоящего учителя в том, чтобы не только дать человеку образование, но и
сохранить в нём главное — человечность, передать своему ученику лучшие
идеи человечества, для того чтобы ученики, которых он обучает, стали
личностями мыслящими, самостоятельными, творческими, духовно
богатыми. Всё, что делают учителя, заслуживает самого искреннего
признания и благодарности.
10 сентября – это официальная праздничная дата в Китае. В этот
день по всей стране чествуют педагогов и учителей. Этот
праздник, в разных его интерпретациях существовал в Китае еще
в средние века. Учителя и наставники всегда пользовались
почетом и уважением в Китае. Очень часто учителя выполняли
роль наставников на протяжении всей жизни, в особенности это характерно для
традиционных китайских единоборств.
В этот день в Китае проходят митинги и торжественные мероприятия. Очень часто
проводятся церемонии награждения. Ученики дарят своим наставникам цветы и подарки.
Тысячи школьников и студентов благодарят своих преподавателей за их важный труд.
На сегодняшний день, так как школьная система в Китае построена по западному образцу,
многие старые традиции в честь учителей уже не сохранились. Так, например, в древности
ученики в знак уважения к учителям мыли им ступни. Тем самым они показывали своё
смирение, а также готовность подчиняться и слушаться своих наставников 2

41. Ежегодно 5 сентября жители Индии поздравляют учителей с их профессиональным
праздником. В этот день преподаватели слышат слова благодарности от своих учеников и
их родителей за те знания и умения, которыми они делятся во время работы, за тяжелый
труд и большую ответственность, являющиеся неотъемлемой частью их профессии.
В День учителя индийские школьники и студенты надевают парадную одежду и спешат
поздравить своих педагогов с этим важным праздником. Они дарят им цветы и
самодельные подарки, устраивают концерты и ставят интересные спектакли. Среди
преподавателей и учеников проводятся различные конкурсы и соревнования на
различную тематику. Организовываются спортивные турниры, праздничные вечера и
другие веселые мероприятия.
Чтобы укрепить отношения между учениками и педагогами, в День учителя часто
устраивается день самоуправления. Так же как и в России, ученики Индии меняются
местами со своими преподавателями и ведут открытые уроки. Чтобы порадовать учителя,
большинство учеников тщательно готовятся к такой ответственной задаче.
Найкращий учитель для дитини той, хто духовно, спілкується із нею, і грає
забувши, що він вчить, і грає з учнем, як з другом або братом. Тільки такий
вчитель знає найпотаємніші куточки сердця свого маленького друга, і слова
старшого стаі могутнім знаряддям впливу на дитинку, що формується. З
кожним роком учитель продовжує себе в своїх учнях. Його думки, почуття,
щедро віддані учням, працюють на майбутнє. Образ улюбленого
вчителя,доброго і водночас суворого, учні будуть любити та пам`ятати усе
життя. У народі кажуть що кожний робітник живе у своїй справі, а вчитель у
своїх учнях. Тому кожна людина, яку ви запитаєте, повинна пам`ятати свою
першу та другу вчительку.
3

42. Дорогим, любимым учителям!!!
Этот добрый и радостный день – особенный, ведь
сегодня мы вспоминаем и поздравляем тех, кто на
протяжении доброго десятка лет практически
ежедневно присутствует в нашей жизни. Это –
учителя, такие любимые и ставшие родными. И
пусть у нас иногда бывают разногласия, пусть
порой нам хватает смелости спорить с вами до
хрипоты – простите нам нашу юность и
горячность. Знайте, что мы действительно любим
и уважаем вас! В этот день желаем вам добра и
счастья, благополучия и терпения, а так же, безусловно, крепкого здоровья и
нервов! С нами порой непросто, но знайте, что всю жизнь мы будем
помнить вас, кто сумел открыть для нас волшебный мир будущего!
Кожна людина пам`ятатиме свою першу вчительку все життя. У
це свято вітаємо своїх перших вчителів, адже саме вони
подарували нам перші знання та навчили нас вчитися!
Люба Наталія Петрівна, ми вітаємо Вас зі святом, Днем
Вчителя! Хочемо побажати здоров`я, успіхів, щоб ваша малеча завжди
перемагала, слухали вас і поважали. Всього найкращого!
Дорога Ніна Миколаївна, ваш клас вітає Вас з Днем Вчителя!
С Днем учителя мы все Вас поздравляем,
От души прекрасной жизни Вам желаем.
В благодарность за заботу и терпенье
Мы подарим поводы для настроенья!
Пожелаем Вам удачи, счастья, вдохновенья,
Чтоб Вам в радость были все наши свершенья.Чтоб уроки были
интересны и Вам тоже.
Помните: Ваш опыт нам всего дороже!
Ваш клас , 6Б 4

44. Діти війни - ці слова переважно асоціюються з пенсіонерами, які вижили у Другій
світовій. Та сьогодні в Україні вже є нове покоління дітей, які бачили війну на власні очі.
Школярів із Луганська і Донецька зараз евакуюють на південь України. Найближчі місяці
вони відпочиватимуть у таборах.
УКРАЇНА У НЕВОЛІ
Країна наша у неволі, ,,Україна наша дуже сильна,
Небачуть діти у ній долі. Шкода що вона спокійна!
Спати люди тут не можуть, Просто так ненападем,
В очах у всіх велика лють. Але у бій ми підем.’’
Лють до ворогів велика, І так весб вечір гомон,
А наша хата вся тиха. І так весь вечір ми сидим.
У тихій темряві сидим Настя, Чернігів.
І щось тихо гомоним.
Листи нашим захисникам
«Добрий день, захисники нашого майбутнього! Мені дуже шкода,
що ви зараз не зі своєю родиною. Шкода людей, які загинули
на літаку. Я дуже щаслива, що такі чоловіки як
Ви не злякалися, а пішли воювати. Віддати своє життя за Україну
зміг би не кожний. Ви молодці, я пишаюся Вами. Дякую!» — пише
в своєму листі учениця 22 групи Старокостянтинівської гімназії
Анастасія.

45. «Дорогі військовослужбовці! Слава Україні!
Дуже страшні події відбуваються на сході
України. Але українці сміливі і непереможні.
Я пишаюся Вами та Україною! Мені шкода,
що зараз Ви не можете бути з родиною. Бажаю
Вам наснаги, сили і віри в те, що Україна
переможе. Слава Україні! З Україною в серці!
Тримайтеся, ми з Вами!» — підтримала
військових Анна.
«Дорогі військові! Вся Україна оплакує загиблих
сміливців, які віддали життя за її майбутнє. І у ці важкі для України дні, коли кулі світять
над Вашими головами, коли Ви так далеко від своїх родин, коли кожну секунду є страх
перед смертю, хочу вам побажати здоров’я, сміливості швидшого закінчення цього жаху.
Ми у Вас віримо!!! З повагою, учениця 22 групи Старокостянтинівської гімназії» —
читали авіатори бригади.
«Любий мій військовий! Я Вам бажаю не здаватися! Я би хотіла, щоб мій лист прийшов
до мого тата! Він теж на війні, як і інші! Україна, ми віримо в тебе! З любов’ю, учениця 3-
А класу Діана» — слова, які не можуть нікого залишити байдужим.
«Шановні бійці! Ви справжні патріоти нашої України! Ваша мужність і витривалість
вражають! Я думаю, що все це принесе нам мир і спокій. Ми знову спокійно заживемо
в наших домівках. Бажаю Вам повернутися додому живими і здоровими! Дякую Вам!» —
написав учень 2-Б класу Старокостянтинівської гімназії
Роман.
Зрадник
Один зрадник…
А за ним вся країна…
Війна…між ким?
Між сусідами та сімєю?
Війна незбагненна та необдуманна...
Люди страждають від загибелі ,багатьох тисяч людей...
І все через кого?!
Зрадника!
Тяжки про це говорити...
Тому що війну починали декілька людей,
а продовжують сотні...
Сотні?на наш час з цим словом повязано багато що!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!ГЕРОЯМ СЛАВА!
МИ НЕ ЗДАМОСЯ!!!
Святослава, Черкаси
Я пам’ятатиму тебе такою
Я пам’таю як була маленька та їздила в Крим. Це було нещодавно, навіть здається, що
вчора. Там було так гарно! Сонце сяяло, море котилося до мене, пісок такий м’який і
теплий і палаци пам’ятаю я, такі великі старі і красиві! Так гарно, прегарно там було. А
тепер, що тепер. Під час війни я там не була, але у вісні бачу, як на пляжі я гуляю і падає
велика бомба та повсюду розилось не блакитне море, а море жаху та вогню. Дуже

46. страшно стало! Хочу попрости і Россії, припини ллити своє страшне море! Сонце, хвилі,
пляж, пісок, куди все це ділось? Вернись будь ласка та Україно тою, якою була!
Юля, Чернігів
Малюнки дітей про Україну

47. ЛИСТИ БІЙЦЯМ