•Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Київської області відіграють особливу роль у забезпеченні економічного розвитку регіону. За підсумками 2015 року на МСП припадало 55,7% від обсягу реалізованої продукції на Київщині. Майже 57% МСП регіону планують розширювати свою діяльність упродовж наступних двох років.
• МСП виконують важливу соціальну функцію. За підсумками 2015 року у секторі було зайнято 327,5 тис. осіб, що становило 73,9% від усіх занятих на суб’єктах господарювання.
• Майже половина суб’єктів малого підприємництва в 2015 році працювала у сфері торгівлі (47,2%). На промисловість та транспорт припадало, відповідно, 7,2% та 6,9%. Ринок збуту більшості МСП Київщини (56%) обмежений власним регіоном.
• На розвиток МСП Київської області в 2015 році більшою мірою впливали загальнонаціональні політичні та економічні процеси. Основними перешкодами є брак попиту, нестабільна політична ситуація, а також високий податковий тягар (як величина податків, так і складність їх адміністрування).
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент його написання статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяцях з моменту закінчення звітного періоду, у цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на травень 2017 року. У Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців «Щорічна оцінка ділового клімату», проведеного в грудні 2016 – січні 2017 року.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області USAID LEV
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області (2014-2015 роки)USAID LEV
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
В аналітичній записці представлений аналіз стану, сучасних тенденцій та проблем розвитку підприємництва (загальнонаціональний та регіональний аспекти), проаналізовано слабкі і сильні сторони розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, надані пропозиції щодо шляхів мінімізації визначених бар’єрів розвитку малого та середнього бізнесу для учасників та ветеранів АТО.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області USAID LEV
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області (2014-2015 роки)USAID LEV
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
В аналітичній записці представлений аналіз стану, сучасних тенденцій та проблем розвитку підприємництва (загальнонаціональний та регіональний аспекти), проаналізовано слабкі і сильні сторони розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, надані пропозиції щодо шляхів мінімізації визначених бар’єрів розвитку малого та середнього бізнесу для учасників та ветеранів АТО.
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу, а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО, який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ» (м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Published on Jul 18, 2016
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Published on May 24, 2016
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу, а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО, який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ» (м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Published on Jul 18, 2016
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Published on May 24, 2016
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Published on May 13, 2017
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №5USAID LEV
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Презентаця Оксани Кузяків, виконавчого директора, ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», координатора аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ за результатами АBCA опитування 2016.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України» 29 червня 2017 р.
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №6 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у другому кварталі 2017 року. Головною темою випуску є "Податок на виведений капітал". Бізнес часто називає податок на прибуток підприємств (ППП) найбільш корупційним податком. Водночас, цей податок не є ефективним із фіскальної точки зору. На сьогодні розглядають два варіанти реформування ППП: зміна його адміністрування або його заміна податком на виведений капітал.
Портрет сектору МСП та перспективи його розвиткуUSAID LEV
Попри несприятливість умов, в яких відбувається економічна діяльність в країні, в короткостроковому періоді очікується тенденція до певного пожвавлення ділової активності в секторі МСП, яка має високі шанси стати сталою протягом наступних двох років за умови зменшення адміністративного тягаря для бізнесу.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Огляд банківського сектору України. Травень 2017 рокуMinfinDocs
Від початку року зберігалася макроекономічна стабільність, тому в банківській системі закріплювалися позитивні тенденції
попередніх періодів. Попит на банківські послуги відновлюється, банки жвавіше кредитують фізичних осіб. Триває
зниження відсоткових ставок - ця тенденція зберігатиметься. База фондування банків залишається стабільною завдяки
відновленню депозитів. Сектор у цілому отримав прибуток.
Компанія GFK UKRAINE оптилюднила звіт, що містить інформацію про глобальні тренди в роздрібній торгівлі. Глобальні результати можуть деякою мірою відрізнятися від Східної Європи та України, тому для отримання інформації щодо регіональних тенденцій – звертайтесь до представника GfK Ukraine.
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Тернопільської області...USAID LEV
На річній конференції Програми USAID ЛЕВ Ігор Бураковський, старший радник Програми та голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, розповів всі подробиці про те, як писалася Стратегія розвитку МСП Тернопільської області. Всі секрети і особливості процесу написання у презентації пана Ігоря
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Регіональний профіль МСП Київської області (2015/2016 роки)
1. Регіональний профіль МСП Київської області
(2015/2016 роки)
Сектор МСП1
регіону в 2015-2016 рр.:
• Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Київської
області відіграють особливу роль у забезпеченні економічного
розвитку регіону. За підсумками 2015 року на МСП припадало
55,7% від обсягу реалізованої продукції на Київщині. Майже 57%
МСП регіону планують розширювати свою діяльність упродовж
наступних двох років.
• МСП виконують важливу соціальну функцію. За підсумками 2015
року у секторі було зайнято 327,5 тис. осіб, що становило 73,9%
від усіх занятих на суб’єктах господарювання.
• Майже половина суб’єктів малого підприємництва в 2015 році
працювала у сфері торгівлі (47,2%). На промисловість та
транспорт припадало, відповідно, 7,2% та 6,9%. Ринок збуту
більшості МСП Київщини (56%) обмежений власним регіоном.
• На розвиток МСП Київської області в 2015 році більшою мірою
впливали загальнонаціональні політичні та економічні процеси.
Основними перешкодами є брак попиту, нестабільна політична
ситуація, а також високий податковий тягар (як величина
податків, так і складність їх адміністрування).
Методологічна примітка:
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент його написання статистичні дані.
Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяцях з
моменту закінчення звітного періоду, у цьому випуску Профілю використано статистичні дані
станом на травень 2017 року. У Профілі використано також дані опитування підприємств та
підприємців «Щорічна оцінка ділового клімату», проведеного в грудні 2016 – січні 2017 року.
1
Сектор МСП – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, річний дохід яких не перевищує 50
млн. євро, а чисельність працівників не перевищує 250 осіб.
Регіональний профіль
МСП — це інструмент
моніторингу та оцінки
стану, динаміки та
перспектив розвитку
сектору МСП у регіоні, а
також оцінки заходів
регіональної політики з
позиції їхнього впливу на
розвиток МСП.
Моніторинг відбувається
на основі індикаторів,
аналіз зміни яких
дозволяє робити
висновки про розвиток
МСП у регіоні, визначати
напрямки регіональної
політики, а в кінцевому
підсумку – сприяти
зростанню добробуту
регіону.
Випуск №2, травень 2017
1
2. 1. Роль МСП у розвитку економіки регіону
Київська область належить до найбільш розвинених регіонів України. За величиною валового
регіонального продукту в розрахунку на одну особу, який у 2015 році становив близько 60,1 тис. грн.,
Київщина посідає четверте місце серед інших регіонів України. Середнє значення по Україні в тому ж
році становило 46,4 тис. грн. Хоча в 2015 році мало місце падіння реального ВРП на 6%, воно було
значно меншим ніж по країні в цілому
(9,8%), а зростання не відбулось у
жодному з регіонів країни.
Разом із тим, у 2015 році реальний
(тобто скоригований на інфляцію, яка в
2015 році становила 48,7%) загальний
обсяг реалізованої продукції скоротився
на 13,7%. Ця негативна зміна відбулась
як за рахунок великих підприємств, так
і сектору МСП, падіння в яких
становило 14,7% та 12,9% відповідно.
За підсумками 2015 року у цілому по
регіону загальна кількість зайнятих
працездатного віку зросла на 18,2 тис.
осіб (на 2,6%), але нові робочі місця,
імовірно, створювались більшою мірою
в бюджетній сфері або тіньовому
секторі, оскільки кількість зайнятих на великих підприємствах зменшилась на 6,3 тис. осіб, а в секторі
МСП зменшилась на 19,2 тис. осіб. При цьому частка зайнятих на МСП становить 45,1% від загальної
кількості зайнятих у регіоні, що на 3 відсоткових пункти більше відповідного значення по країні в
цілому.
Доходи найманих працівників на підприємствах сектору МСП зростають більшими темпами ніж у
середньому по регіону (включаючи й державний сектор). Якщо середня заробітна плата в області
протягом 2015 року зменшилася в реальному вираженні на 22% (номінальна заробітна плата зросла
на 19% до 4,2 тис. грн.), то реальні витрати на оплату праці працівників у секторі МСП (у розрахунку
на 1 зайнятого) зросли на 14,5%.
За підсумками 2016 року суб’єктами малого та середнього підприємництва до бюджетів усіх рівнів
було сплачено 10 млрд. грн. податків і платежів, що на 27,1% більше ніж у 2015 році. При цьому, в
цілому по області частка МСП від усіх податкових надходжень становила 66,6%.
2
3. 2. Діяльність МСП
Основні структурні показники діяльності суб’єктів підприємництва Київщини в 2015 році
Абсолютні показники Відносні показники
Кількість
суб'єктів
Зайнятість,
тис. осіб
Обсяг реалізації,
млрд. грн.
Частка в
кількості
Частка в
зайнятості
Частка в обсязі
реалізованої продукції
мікро 94877 139,9 36,1 96,3% 31,6% 10,3%
малі (без мікро) 2663 55,1 43,1 2,7% 12,4% 12,3%
середні 971 132,5 116,3 1,0% 29,9% 33,1%
МСП 98511 327,5 195,4 99,96% 73,9% 55,7%
великі 40 115,6 155,6 0,04% 26,1% 44,3%
Всього 98551 443,1 351,0 100% 100% 100%
Джерело: власні розрахунки на основі даних Головного управління статистики в Київській області. Окремі
показники можуть дещо відрізнятись унаслідок заокруглень.
2.1. Кількість суб’єктів підприємництва
У 2015 році кількість суб'єктів господарювання в
Київській області зросла на 4,4% до 98,5 тис. З
них лише 40 були великими підприємствами, тоді
як решта складала сектор МСП. Усього в області
налічувалося 56,9 суб’єктів малого та середнього
підприємництва в розрахунку на одну тисячу осіб
наявного населення, що на 10,9 пунктів більше
від відповідного показника по країні в цілому. На
МСП Київської області припадало 5% від
загальної кількості МСП в Україні.
Слід зазначити, що роком раніше (у 2014 році)
кількість МСП зросла на 21,5%. Це зростання
відбулося за рахунок збільшення кількості
фізичних осіб-підприємців, у тому числі у зв’язку
з подрібненням бізнесів. Таке подрібнення може
пояснюватися прагненням підприємств
використати переваги спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності, а також
можливості щодо уникнення чи скорочення
кількості перевірок.
3
4. Практично кожен п’ятий суб’єкт господарювання регіону є юридичною особою, тоді як решта
функціонує у статусі фізичних осіб-підприємців. При цьому, відповідно до результатів дослідження
«Щорічна оцінка ділового клімату 2016» (ABCA), здійсненого в рамках Програми USAID «Лідерство в
економічному врядуванні», лише 9,4% ФОП області планують зареєструватись у формі юридичної
особи.
2.2. Зайнятість
За підсумками 2015 року у секторі малого та
середнього підприємництва було зайнято
327,5 тис. осіб, що на 19,2 тис. осіб менше за
попередній рік. Таким чином, частка
зайнятих на МСП у загальній кількості
зайнятих на суб’єктах господарювання
складала 73,9% (у країні в цілому відповідне
значення становило 79,5%).
У 2015 році майже 218 тис. осіб були зайняті
на МСП-юридичних особах, тоді як решта
(109,6 тис., або 33,5% від зайнятих на МСП)
були зайняті на суб’єктах господарювання,
які належать до ФОП.
Слід звернути увагу на те, що збільшення
кількості МСП (див. Розділ 2.1. Кількість
суб’єктів підприємництва) супроводжується
зменшенням кількості зайнятих на них. Це свідчить про зменшення середнього розміру суб’єктів
господарювання за цим показником.
Крім того, МСП Київщини не повністю використовують трудові ресурси регіону. Попри збільшення
кількості зайнятих у регіоні на 18,2 тис. до 727 тис. осіб (а також зменшення рівня безробіття з 8,1%
до 6,4%) у 2015 році, більшість нових робочих місць, імовірно, створювались у бюджетній сфері чи в
неформальному секторі економіки регіону.
2.3. Обсяги реалізації продукції
У 2015 році реальний обсяг реалізованої МСП продукції зменшився на 12,9% і становив 116,9 млрд.
грн. у цінах 2011 року (195,4 млрд. грн. у поточних цінах), що складало 55,7% від загального обсягу
реалізованої продукції в регіоні. При цьому в середньому по країні відповідна частка становила 64,1%.
Проте як і у випадку із зайнятістю, більша частка МСП характерна для менш економічно розвинених
регіонів.
4
5. Разом із тим, падіння реальних обсягів
реалізації в секторі МСП було меншим
порівняно з великими підприємствами, де цей
показник становив 14,7%. Щоправда,
кількість великих підприємств також
зменшилась на 5 одиниць (з 45 в 2014 році),
частина з яких, імовірно, перейшла в
категорію МСП. Відтак їхні обсяги реалізації
також перейшли в категорію МСП.
Відповідно до результатів дослідження ABCA
ринок збуту 46,6% МСП Київщини обмежений
власним регіоном (у цілому по країні
відповідний показник становить 50,3%).
Значною мірою це пояснюється істотною кількістю МСП, які працюють у сфері роздрібної торгівлі. При
цьому експортерами є 17,2% опитаних представників малого та середнього підприємництва. Водночас,
52,7% опитаних підприємців планують виходити на нові ринки, і половина з них - на зовнішні ринки
збуту.
2.4. Секторальний розподіл малого бізнесу2
Майже половина суб’єктів малого підприємництва Київської області (47,2 тис. або 48,4% від їхньої
кількості) у 2015 році працювала в торгівлі. У цьому секторі було зайнято 80,3 тис. працівників, що
становило 41,2% від усіх зайнятих у малому бізнесі. Також саме на торгівлю припадала половина
продукції, реалізованої суб’єктами малого підприємництва. Така роль торгівлі характерна й для інших
регіонів країни, що значною мірою зумовлено низькими бар’єрами входу в галузь.
Також важливе значення для економіки регіону мають промисловість та сільське господарство. На них
припадає відповідно 12,5% та 9,9% реалізованої суб’єктами малого підприємництва продукції, а
чисельність зайнятих відповідно становить 25,6 тис. та 14 тис. осіб. Окремо слід виділити галузь
будівництва, у якій на 3,5 тис. суб’єктів малого підприємництва припадає 5% зайнятих у малому
бізнесі, а також 6,5% реалізованої малим бізнесом продукції.
Серед інших секторів, у яких зайнята істотна кількість працівників, можна виділити транспорт та
складське господарство, операції з нерухомим майном, а також наукову та науково-технічну діяльність,
у яких сумарно було зайнято 33,5 тис. осіб (17,3% від зайнятих у малому бізнесі), хоча їхня частка в
обсязі реалізованої малим бізнесом продукції є меншою і становить 12,6%.
2
Частина даних про суб’єкти середнього та великого підприємництва є конфіденційною. Тому при аналізі
секторального розподілу МСП враховано лише дані для суб’єктів малого підприємництва.
5
6. Основні структурні показники стану малого бізнесу в Київській області в 2015 році
Вид економічної діяльності
Кількість суб'єктів малого
підприємництва
Зайнятість на суб'єктах
малого підприємництва
Реалізація продукції
суб'єктами малого
підприємництва
тис.
суб'єк
тів
Розподіл
кількості
суб'єктів малого
підприємництва
тис.
осіб
Розподіл
кількості
зайнятих на
суб'єктах малого
підприємництва
млрд.
грн.
Розподіл
реалізованої
суб'єктами малого
підприємництва
продукції
Усього 97,5 100,0% 195,0 100,0% 79,1 100,0%
Оптова та роздрібна торгівля;
ремонт автотранспортних засобів і
мотоциклів
47,2 48,4% 80,3 41,2% 39,6 50,0%
Промисловість 7,2 7,4% 25,6 13,1% 9,9 12,5%
Сільське, лісове та рибне
господарство
3,5 3,6% 14,0 7,2% 7,8 9,9%
Будівництво 3,5 3,6% 9,8 5,0% 5,1 6,5%
Транспорт, складське
господарство, поштова та
кур'єрська діяльність
6,9 7,0% 13,4 6,9% 3,9 4,9%
Операції з нерухомим майном 4,5 4,6% 10,1 5,2% 3,1 3,9%
Професійна, наукова та технічна
діяльність
6,9 7,0% 10,0 5,2% 3,0 3,8%
Інформація та телекомунікації 5,2 5,3% 6,9 3,5% 2,8 3,6%
Діяльність у сфері
адміністративного та допоміжного
обслуговування
2,5 2,5% 6,9 3,6% 1,9 2,4%
Тимчасове розміщення й
організація харчування
2,6 2,7% 6,6 3,4% 0,8 1,0%
Охорона здоров'я та надання
соціальної допомоги
0,8 0,8% 2,2 1,1% 0,2 0,3%
Фінансова та страхова діяльність * * * * * *
Освіта * * * * * *
Мистецтво, спорт, розваги та
відпочинок
* * * * * *
Надання інших видів послуг * * * * * *
Примітка: показники діяльності малого бізнесу в окремих секторах не публікуються у зв’язку з конфіденційністю
даних.
Джерело: власні розрахунки на основі даних статистичного збірника «Діяльність суб’єктів великого, середнього,
малого та мікропідприємництва Київської області в 2015 році», 2016.
6
7. 2.5. Адміністративний розподіл діяльності малих підприємств3
Київській області притаманна істотна нерівномірність розподілу малого бізнесу в адміністративно-
територіальному вимірі. Так, найбільша економічна активність спостерігається в Києво-Святошинському
районі (м. Київ є адміністративним центром цього району, хоча не входить до складу області): у ньому
діє 19,7% від загальної кількості малих підприємств в області, а частка в зайнятості та обсягів
реалізації продукції відповідно становила 19,4% та (27,8%).
Основні показники стану малого бізнесу в Київській області в 2015 році (за
адміністративним розподілом)
Кількість малих підприємств
Зайнятість на малих
підприємствах
Реалізація продукції
малими підприємствами
підприємства
частка в загальній
кількості малих
підприємств
тис.
осіб
частка в загальній
кількості зайнятих на
малих підприємствах
Млрд.
грн.
частка в
загальному обсязі
реалізованої
малими
підприємствами
продукції
Усього 17167 100% 86.6 100% 58.41 100%
міста обласного значення
м. Бровари 1619 9.4% 7.8 9.0% 5.04 8.6%
м. Біла Церква 1354 7.9% 7.2 8.4% 3.95 6.8%
м. Бориспіль 905 5.3% 4.0 4.6% 2.77 4.7%
м. Ірпінь 797 4.6% 3.4 4.0% 2.18 3.7%
м. Васильків 487 2.8% 2.4 2.7% 2.24 3.8%
м. Обухів 425 2.5% 2.2 2.5% 1.27 2.2%
м. Фастів 330 1.9% 1.7 2.0% 0.77 1.3%
м. Славутич 266 1.5% 1.2 1.4% 0.37 0.6%
м. Буча 257 1.5% 1.2 1.4% 0.65 1.1%
м. П.-Хмельницький 166 1.0% 1.0 1.2% 0.44 0.7%
м. Березань 101 0.6% 0.4 0.5% 0.23 0.4%
м. Ржищів * * * * * *
Райони
К.-Святошинський 3374 19.7% 16.8 19.4% 16.26 27.8%
Вишгородський 1053 6.1% 4.3 5.0% 3.31 5.7%
Бориспільський 683 4.0% 3.5 4.0% 2.61 4.5%
Броварський 592 3.4% 2.8 3.3% 1.79 3.1%
Васильківський 524 3.1% 2.7 3.2% 1.70 2.9%
Сквирський 291 1.7% 1.9 2.2% 0.84 1.4%
Білоцерківський 378 2.2% 1.9 2.2% 0.86 1.5%
3
Дані наведено лише по малих підприємствах (юридичних особах)
7
8. Макарівський 396 2.3% 1.8 2.1% 0.89 1.5%
Обухівський 356 2.1% 1.7 2.0% 0.64 1.1%
Бородянський 349 2.0% 1.7 2.0% 0.70 1.2%
Миронівський 224 1.3% 1.6 1.9% 1.34 2.3%
Кагарлицький 256 1.5% 1.3 1.6% 0.82 1.4%
Рокитнянський 168 1.0% 1.2 1.4% 1.14 2.0%
Таращанський 159 0.9% 1.2 1.3% 0.46 0.8%
Яготинський 190 1.1% 1.1 1.3% 0.78 1.3%
Баришівський 196 1.1% 1.1 1.2% 0.72 1.2%
Тетіївський 193 1.1% 1.0 1.2% 0.35 0.6%
Богуславський 151 0.9% 1.0 1.1% 0.45 0.8%
Ставищенський 171 1.0% 0.9 1.0% 0.60 1.0%
Згурівський 157 0.9% 0.9 1.0% 0.44 0.8%
П.-Хмельницький 143 0.8% 0.8 1.0% 0.51 0.9%
Іванківський 152 0.9% 0.8 0.9% 0.46 0.8%
Фастівський 138 0.8% 0.8 0.9% 0.32 0.6%
Володарський 76 0.4% 0.6 0.7% 0.30 0.5%
Поліський * * * * * *
Примітка: показники діяльності малого бізнесу в окремих адміністративних одиницях не публікуються у зв’язку з
конфіденційністю даних (позначені *).
Джерело: Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва
Київської області в 2015 році», 2016.
Серед інших адміністративних одиниць – лідерів за рівнем розвитку малого підприємництва - варто
виокремити також міста Бровари, Білу Церкву та Бориспіль (і Бориспільській район в цілому). Значення
решти районів та міст з позиції розвитку малого підприємництва є меншим: у 21 районі (з 25) та у семи
містах (з 12) частка малих підприємств у загальній кількості, зайнятості та обсягах реалізації не
перевищує 4%.
3. Інновації
Відповідно до результатів дослідження АВСА в 2016 році близько половини опитаних МСП регіону
(47,4%) запроваджували заходи, які можна віднести до інноваційної діяльності (включаючи збут,
управління та маркетинг). Це дещо менше від показника попереднього року (55,4%). Водночас, у
2016 році порівняно з 2015 збільшилася частка підприємств, які виробляли нові продукти (з 26,2% до
28,4%) та запроваджували нові процеси (з 10,7% до 17,2%).
За підсумками 2015 року промислові підприємства регіону витратили на інновації 144,8 млн. грн., що
на 18,5% більше за 2014 рік. При цьому, інноваційна діяльність майже повністю (99,7%) була
профінансована за рахунок власник коштів. Водночас, згідно з результатами АВСА 2016 94,4% МСП,
які запроваджували інноваційні заходи, розробляли їх самостійно (повністю або частково). Для
порівняння, у 2015 році частка таких підприємств становила 93%.
8
9. Упродовж 2015 року зросла кількість
організацій, які виконують наукові
дослідження й розробки. Якщо в 2014
році таких установ було 24, то в 2015
році – уже 26. Також на 15% (у
номінальному вимірі) зріс обсяг
виконаних наукових та науково-
технічних робіт. Якщо, порівняно з
2014 роком, зменшився обсяг
фундаментальних та прикладних
досліджень, то на 118,5% зріс обсяг
розробок. Водночас, у регіоні на 6%
зменшилася кількість науковців (з
1437 в 2014 році до 1351 в 2015 році).
Згідно з результатами опитування регіональних експертів4
на Київщині високий рівень вищої та
післядипломної освіти, проте на ринку праці недостатньо представлені випускники професійно-
технічних навчальних закладів. За підсумками 2016 року у регіоні діяло 22 вищі навчальні заклади
(близько 6,8 тис. випускників) та 26 професійно-технічних (5,3 тис. випускників). За певних умов
вказані навчальні заклади можуть займатися інноваційною діяльністю. Окрім цього, вони можуть бути
джерелом якісних трудових ресурсів для МСП регіону у відповідності до їхніх потреб. Водночас,
необхідно пам’ятати, що вказані статистичні дані не враховують потенціал міста Києва, яке є
столицею регіону, проте не належить до нього.
4. Оцінка ділового клімату
Результати дослідження ABCA показали, що оцінки ділового середовища Київської області покращилися
в 2016 році. Так, позитивно чи задовільно бізнес-клімат оцінили 60,3% представників МСП
(аналогічним є показник по країні в цілому). У попередньому році цей показник становив 47%. При
цьому, 44,7% опитаних підприємців очікують покращення ситуації впродовж наступних 6-ти місяців,
що на 10% більше ніж у цілому по країні.
Індекс ділового середовища МСП (короткостроковий) Київської області становить -0,09 і є кращим за
середній по Україні (-0,17). Короткостроковий індекс ділової активності МСП відповідає
загальноукраїнському показнику (-0,06), а довгостроковий Індекс регіону є дещо меншим за середній
по країні (0,12 проти 0,15).
Серед опитаних підприємців 33,6% розширювали свою діяльність протягом останніх двох років (30,7%
по країні в цілому). Водночас, більшою лишається частка тих, які змушені були скорочувати своє
виробництво, – 47,4% опитаних (показник по Україні становить 39,1%). Водночас, кожний четвертий
4
Опитування експертів проводилося в регіонах наприкінці 2016 – на початку 2017 років.
9
10. опитаний має негативні очікування щодо фінансово-економічної ситуації на його підприємстві протягом
наступних 6-ти місяців.
Разом із тим, майже 57% підприємців Київської області планують розширювати свою діяльність
упродовж 2017-2018 років (для України в цілому відповідне значення становить 47,8%), і лише 8,3%
- скорочувати. При цьому, із тих, хто розширював свою діяльність протягом останніх двох років,
планують продовжувати це робити 71,7% опитаних підприємців.
4.1. Перешкоди в розвитку МСП
Рейтинг перешкод, які стримують розвиток МСП у Київській області, в цілому відповідає рейтингу
перешкод у розвитку МСП у країні. Зокрема, до тих перешкод, які найчастіше вказують підприємці,
належать низький попит, нестабільна політична ситуація, високі ставки податків та складне податкове
адміністрування.
Загальні перешкоди в розвитку МСП (АВСА 2015 та 2016)5
Перешкоди загальні
Україна
2016
Київська обл.
2016
Київська обл.
2015
Зміни6
(у в.п.)
Брак попиту 58,5% 53,4% 35,7% ▲17,7
Нестабільна політична
ситуація
44,4% 39,7% 47,6% ▼-7,9
Високі ставки податків 35,1% 36,2% 28,6% ▲7,6
Складне податкове
адміністрування
27,2% 33,6% 26,2% ▲7,4
Часті зміни економічного
законодавства
25,7% 29,3% 22,6% ▲6,7
Корупція 22,6% 26,7% 23,8% ▲2,9
Війна на Сході України 20,4% 25,0% 25,0% 0
Інфляція 25,8% 24,1% 29,8% ▼-5,7
Високий регуляторний тиск 23,0% 23,3% 25,0% ▼-1,7
Високий рівень конкуренції 19,4% 19,8% 11,9% ▲7,9
Низька доступність кредитів 18,6% 19,8% 11,9% ▲7,9
Брак обігових коштів 17,0% 19,0% 16,7% ▲2,3
5
Частка респондентів, які вибрали вказані перешкоди з переліку.
6
Зміни порівняно з 2015 роком
10
11. Неефективність державного
апарату
14,4% 15,5% 14,3% ▲1,2
Високі ставки кредитів 16,5% 14,7% 28,6% ▼-13,9
Обтяжливе валютне
регулювання
9,6% 11,2% 13,1% ▼-1,9
Недостатньо кваліфікованих
працівників
20,3% 10,3% 11,9% ▼-1,6
Для більшості перешкод у розвитку МСП різниця між регіональними та національними показниками є
незначною. Однак підприємці Київщини менш часто вказують на низький попит (53,4% в регіоні проти
58,5% по країні в цілому) та нестабільну політичну ситуацію (39,7% проти 44,4%). При цьому, МСП
регіону частіше скаржаться на високі ставки податків (36,2% на Київщині проти 35,1% по країні в
цілому) та складне податкове адміністрування (33,6% проти 27,2%).
Також необхідно звернути увагу на зміни, які відбулися в оцінці перешкод для розвитку МСП порівняно
з 2015 роком. Зокрема, майже в півтора раза зросла частка підприємців, які скаржаться на брак попиту
(53,4% в 2016 році проти 35,7% в 2015 році). Також на третину більше підприємців вказали на високі
ставки податків та складне податкове адміністрування. При цьому на чверть зменшилася частка МСП,
які відчувають негативний вплив нестабільної політичної ситуації.
Оцінка проблемності регуляторних процедур для МСП у Київській області
Джерело: Звіт опитування експертів 2016/2017
11
12. Згідно з опитуванням експертів Київщини валютне регулювання є найбільшою регуляторною
проблемою для підприємців регіону. При цьому, реєстрація та постановка на облік є найменш
проблемною регуляторною процедурою. Окрім цього, експерти вказали на головні перешкоди в
розвитку МСП Київської області: нестабільне нормативно-правове поле та адміністративне
навантаження.
4.2. Доступ до фінансування
Брак попиту, а відповідно й низькі обсяги реалізації та прибутку істотно обмежують інвестиційні
можливості суб’єктів малого та середнього підприємництва. Так, за підсумками 2015 року кожне
четверте підприємство, що належить до сектору МСП, було збитковим. Проте така ситуація
характерна й для всіх підприємств країни в цілому. При цьому сальдо фінансового результату МСП-
юридичних осіб є від’ємним і
становить 15,1 млрд. грн. Отже,
хоча істотна частка підприємств є
прибутковою, сумарний прибуток,
який ними згенерований, є
недостатнім для забезпечення
розвитку в середньо- та
довгостроковій перспективі.
Також істотною перешкодою для
розвитку МСП Київської області є
обмежений доступ до зовнішніх
джерел фінансування. Київщина
належить до регіонів з найбільшою
насиченістю об'єктами банківської
інфраструктури. Станом на 1
квітня 2017 року на території
області діяв 421 структурний
підрозділ банків (2 одиниці на 10
тис. населення), що дещо менше порівняно з 1 січня 2017 року, коли відповідний показник становив
1270 об'єктів. Водночас, починаючи з четвертого кварталу 2015 року, стабільно зростає попит МСП на
банківські кредити. Проте рівень доступності кредитних коштів продовжує залишатися низьким через
високі кредитні ставки. Окрім цього, упродовж першого кварталу 2017 року на 11,1% зменшився
рівень схвалення кредитних заявок МСП, хоча в третьому та четвертому кварталах 2016 року він
зростав (18,5% та 7,3% відповідно).
Потенційним джерелом фінансування розвитку МСП регіону можуть бути надходження з-за кордону.
Проте в 2016 році продовжився відтік прямих іноземних інвестицій. Якщо за підсумками 2015 року ПІІ
становили 1750,3 млн. дол., то вже станом на 31 грудня 2016 року – 1502,5 млн. дол. Перекази
фізичних осіб з-за кордону за певних умов могли б стати додатковим ресурсом. Упродовж 2016 року в
Джерело: Опитування про умови кредитування (НБУ)
12
13. Київську область надійшло 1,9 млрд. грн., або 1,4% від загальної суми переказів в Україну. Проте
сума переказів на душу населення становить лише близько 1,1 тис. грн., що є одним із найнижчих
показників у країні.
5. Політика сприяння розвитку МСП на рівні регіону
Упродовж 2016 року в Київській області діяли кілька регіональних програм розвитку, зокрема
«Стратегія розвитку Київської області до 2020 року», яка включає операційну ціль «Створення умов
для пріоритетного розвитку малого та середнього підприємництва, та «Програма розвитку малого й
середнього підприємництва в Київській області на 2015-2016 роки». Також Київська область є
одним із пілотних регіонів Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Напрямки
політики та їх
відповідність
принципам Акта
з питань малого
бізнесу для
Європи
Основні
заходи
Стан виконання
1
Стратегічні
документи
(Підприємницьке
середовище)*
*Див. повні назви
принципів Акта з
питань малого
бізнесу для Європи в
Додатку 1
Стратегія розвитку
Київської області на
період до 2020 року
• Затверджено рішенням Київської
обласної ради від 04.12.2014 №
856-44-VІ
• Операційна ціль 1.3. Створення
умов для пріоритетного розвитку
малого та середнього
підприємництва
План заходів із
реалізації в 2015 – 2017
роках Стратегії розвитку
Київської області на
період до 2020 року
• Затверджено рішенням Київської
обласної ради від 23.06.2015 №
960-49-VІ
• Напрямок 1.3. Створення умов
для пріоритетного розвитку
малого та середнього
підприємництва
Програма розвитку
малого та середнього
підприємництва в
Київській області на
2015-2016 роки
• Затверджено рішенням Київської
обласної ради від 23.06.2015 №
954-49-VI
• Підготовлений Щорічний звіт
(інформація) про результати
виконання Програми розвитку
малого і середнього
підприємництва у Київській
області на 2015-2016 роки за
13
14. 2016 рік.
Програма розвитку
малого та середнього
підприємництва в
Київській області на
2017-2018 роки
Проект
Програма залучення
інвестицій та
поліпшення
інвестиційного клімату в
Київській області на
2016-2018 роки
Затверджено рішенням Київської
обласної ради від 07.06.2016 № 141-
05-VІІ
2
Проекти технічної
допомоги
(Підприємницьке
середовище;
Підвищення
кваліфікації)
Місцевий розвиток,
орієнтований на громаду
(ЄС та ПРООН)
• 2014-2017, триває ІІІ фаза
програми
• У регіоні 8 районів-партнерів
Конкурс малих грантів
для розвитку
підприємництва серед
внутрішньо переміщених
осіб (ПРООН)
• Конкурс оголошено у липні 2016
р.
• Київська область є одним з 8
регіонів, де проводився конкурс
• У регіоні підтримано 74 бізнес-
плани на загальну суму 11,65
млн грн. Буде реалізовано 24
проекти на суму 4,1 млн грн.
Програма «Лідерство в
економічному
врядуванні» (USAID)
• Грудень 2014 – грудень 2017
• Київська область є одним із
пілотних регіонів програми ЛЕВ
• Проведено конкурс Дорожніх
карт розвитку МСП на Київщині.
12 грудня 2016 р. переможці
конкурсу ГО «Надія»
представили проект Дорожньої
карти, спрямований на розвиток
МСП Іванківського, Поліського
та Переяслав-Хмельницького
районів
14
15. Підвищення
інвестиційної
привабливості України та
конкурентоспроможності
регіонів (Міністерство
розвитку Республіки
Польща)
• 30 червня 2016 р. відбулося
урочисте відкриття проекту у
Києві
• Київська область обрана одним з
7 пілотних регіонів
U-Lead component 2 -
«Створення центрів
надання
адміністративних послуг
та підвищення
поінформованості
населення про місцеве
самоврядування» (ЄС)
• 25 січня 2017 р. Гостомельська
ОТГ підписала меморандум про
співпрацю з компанією SKL
International, яка реалізовує
Початкову фазу U-Lead
component 2.
• 14 березня 2017 р.
Калитянська ОТГ також
підписала меморандум про
співпрацю з компанією SKL
International
• Гостомельська та Калитянська
ОТГ отримають матеріальне
забезпечення для створення
ЦНАП
3
Публічні заходи,
присвячені
обговоренню
питань, пов’язаних
із МСП
(Підприємницьке
середовище;
Зовнішні ринки)
Форум «Poland-Kyiv
Oblast’ Regional
Business Day»
• Проведено 1 липня 2016 р. у
КОДА під керівництвом І
заступника Міністра розвитку
Республіки Польща.
• Підписано меморандум про
співпрацю між Польсько-
Українською господарчою
палатою та Київською
областю, в т.ч. для
встановлення ділових
контактів між підприємцями
двох країн
Конференція щодо
розвитку та діяльності
фермерських
господарств Київської
області
• Проведено 19 грудня 2016 р.
Департаментом
агропромислового розвитку
КОДА
• Обговорено питання
державної підтримки
фермерства
15
16. Форум підприємців
міста Славутич
• Відбувся 1 лютого 2017 р. у м.
Славутич
• Головні теми: розширення
можливостей МСП, публічні
закупівлі, ефективність
власного бізнесу
4
Центри надання
адміністративних
послуг
(Підприємницьке
середовище)
Розширення мережі
Центрів надання
адміністративних
послуг
• · ЦНАПи утворені у 25 районах,
12 містах обласного значення,
3 містах районного значення та
1 селищі міського типу
• Проведено семінари з метою
сприяння покращенню якості
надання адміністративних
послуг
• Відкриття перших ЦНАПів в
ОТГ (Гостомельська та
Калитянська громади) у
першому кварталі 2017 р.
Програма
інформатизації
Київської області на
2017-2020 роки
«Електронна
Київщина»
• Затверджено рішенням
Київської обласної ради №317-
14-VII від 19 травня 2017 р.
• Одним з пріоритетних
напрямків Програми є
спрощення адміністративних
процедур, дебюрократизація
надання адміністративних
послуг
• Планується залучити 20350,0
тис. грн.
5
Інфраструктура
підтримки МСП
(Підприємницьке
середовище)
Розширення мережі
підтримки
підприємництва
• Станом на 1.01.2017 у регіоні
було 213 об’єктів
інфраструктури підтримки
підприємництва (12 бізнес-
центрів, 1 технопарк, 1
інноваційний кластер, 3 бізнес-
інкубатори, 11 лізингових
центрів, 101 інформаційно-
консультативна установа, 11
фондів підтримки
підприємництва, 8
інвестиційно-інноваційних
фондів та компаній.
• Всього у 2016 році створено 8
16
17. об’єктів інфраструктури
підтримки МСП
«Перший український
індустріальний парк»
• 23 грудня 2016 р. призначено
керуючу компанію ТОВ
«Індастріал Парк Менеджмент»
• Включено до реєстру
індустріальних (промислових)
парків 8 липня 2014
Індустріальний парк
«Мироцьке»
• Включено до реєстру
індустріальних (промислових)
парків 30 травня 2016 р.
• Знаходиться у с. Мироцьке
Києво-Святошинського району
на площі 36,7 га
• 7 квітня 2016 р. призначено
управляючу компанію ТОВ
Індустріальний парк
«Мироцьке»
Фастівський
індустріальний парк
«Фастіндастрі»
• Включено до реєстру
індустріальних (промислових)
парків, 13 січня 2017 р.
• Розміри складають 15 гектарів,
планується створити близько
450 робочих місць.
• Станом 18 травня 2017 р.
відсутня керуюча компанія
Розвиток мережі центрів
розвитку підприємництва
• Перший Центр розвитку
підприємництва запрацював 22
грудня 2016 року на базі
Києво-Святошинського
районного центру зайнятості
• Планується відкрити ще 5
центрів (у Білоцерківському,
Бориспільському, Ірпінському,
Славутицькому та
Броварському районних
центрах зайнятості
• З початку 2017 року проведено
два навчальні семінари
6
Ініціативи та
креативні
починання
(Підприємницьке
Комплексна програма
підтримки та розвитку
молоді Київської області
на 2015-2020 роки
• Затверджено рішенням
Київської обласної ради від
26.03.2015 №915-47-VI
• Одним із пунктів програми є
17
18. середовище) «Молодь Київщини» сприяння розвитку
молодіжного підприємництва
Конкурс бізнес-планів та
StartUp Київщини
• Проводився в першому
кварталі 2016 року Київською
ОДА
• Проводився з метою реалізації
проектів Стратегії розвитку
Київської області до 2020 року
• Проект був покликаний надати
можливості реалізувати
стартапи в Київській області,
знайти фінансування для їх
впровадження
Проект
«Працевлаштування
через підприємництво»
• У серпня 2016 р. оголошено
про продовження співпраці
Київської обласної служби
зайнятості та Ресурсного
центру «ГУРТ»
• Збір і поширення історій успіху
учасниць і учасників проекту
Нагородження кращих
представників
підприємництва
Щороку нагороджуються сумлінні
платники податків та найкращі
підприємці області в рамках
відзначення Дня підприємця
Школа малого та
середнього
підприємництва (Біла
Церква)
• Проект діє з травня 2016 року
• Реалізується Агенцією
стратегічного розвитку Білої
Церкви.
• Вже відбулося 4 школи, які
випустили 120 слухачів
7
Заходи з
полегшення
доступу МСП до
ресурсів
(Фінансування;
Підвищення
кваліфікації;
Інструменти
підтримки МСП)
Кадрові
• Професійне навчання засадам та
принципам
підприємницької діяльності за
направленням служби
зайнятості пройшли 4,8 тис. осіб
(2016)
• Інформаційні та консультаційні
послуги щодо започаткування
підприємницької діяльності
отримали 4287 осіб (2016)
• Проведено триденний
навчальний семінар з
підприємницької діяльності для
18
19. учасників АТО (січень 2017)
• Проведення курсів підвищення
кваліфікації з сільського
зеленого туризму для власників
селянських та фермерських
господарств. Організатор –
Кафедра аграрного консалтингу
НУБіП за ініціативи
Департаменту економічного
розвитку і торгівлі ОДА (квітень
2017)
Фінансові
• МСП регіону виконали 748
замовлень на суму 1867 млн грн у
рамках державних закупівель
товарів, робіт і послуг за кошти
місцевих бюджетів
• Протягом січня-вересня 2016 року
Державна служба зайнятості в
регіоні надала одноразову
допомогу з безробіття для
зайняття підприємницькою
діяльністю 188 особам.
• Надано фінансову підтримку за
рахунок коштів держбюджету 4
фермерським господарства регіону
Проаналізувавши зазначені заходи підтримки МСП на регіональному рівні, можна зробити висновок,
що вони в цілому відповідають принципам Акта з питань малого бізнесу для Європи. На Київщині
триває комплексна робота над створенням сприятливого для МСП середовища. Влада регіону
прийняла кілька стратегічних документів, заходи яких спрямовані на підтримку малого й середнього
підприємництва. Зокрема, Київська область є одним з 16 регіонів, де впродовж 2016 року діяли
регіональні програми розвитку МСП. Однак малі й середні підприємці Київщини потребують більшої
підтримки у сфері полегшення доступу до ресурсів (кадрових і фінансових).
19
20. 6. Довідкова інформація
Перелік основних індикаторів, які характеризують розвиток підприємництва і відображені в
Регіональному профілі МСП
Індикатор
Дані
регіону
Дані по
країні в
цілому
Відхилення
Основні індикатори економічного розвитку:
Реальний приріст валового регіонального
продукту (2015)
-6,0% -9,8% 3,8 в.п.7
Приріст зайнятості (2015) 2,6% -8,4% 11 в.п.
Зміна середньої номінальної заробітної плати
(2015)
19% 20,5% -1,5 в.п.
Частка підприємців, які позитивно або
нейтрально оцінюють ділове середовище
регіону (2016)
60,3% 60,9% -0,6 в.п.
Індикатори, які відображають зміни в секторі МСП, у тому числі завдяки
регіональній політиці:
Кількість
Кількість МСП (2015) 98,5 тис.
1,97
млн.
—
Приріст кількості МСП (2015) 4,4% 2,2% 2,2 в.п.
Кількість МСП у розрахунку на 1 тис. осіб,
одиниць (2015)
56,9 46,1 10,8
Частка юридичних осіб серед суб'єктів МСП
(2015)
18,4% 17,4% 1 в.п.
Зайнятість
Кількість зайнятих на МСП (2015)
327,5
тис.
6,6 млн. —
Частка зайнятих на МСП у загальній кількості
зайнятих у суб'єктах господарювання / у
загальній кількості зайнятих (2015)
73,9% /
45,1%
79,5% /
42,1%
-5,6 в.п. /
3 в.п.
7
Відсоткові пункти.
20
21. Приріст зайнятості на МСП (2015) -5,5% -3,8% -1,7 в.п.
Частка зайнятих на МСП-юридичних особах у
загальній кількості зайнятих на МСП (2015)
66,5% 63,1% 3,4 в.п.
Реалізаціяпродукції
Частка суб'єктів МСП у загальному обсязі
реалізованої продукції (2015)
55,7% 64,1% -8,4 в.п.
Реальний приріст обсягу реалізованої продукції
суб'єктів МСП (2015)
-12,9% -9,3% -3,6 в.п.
Частка МСП, які розширювали свою діяльність
протягом останніх двох років (2016)
33,6% 30,7% 2,9 в.п.
Частка МСП, які планують розширювати свою
діяльність у наступні 2 роки (2016)
56,9% 47,8% 9,1 в.п.
Частка прибуткових МСП-юридичних осіб 74,3% 73,7% 0,6 в.п.
Частка підприємців, для яких обмежений
доступ до коштів є перешкодою в розвитку
бізнесу (інтегральний показник) (2016)
37,1% 35,9% 1,2 в.п.
Частка МСП – експортерів (2016) 17,2% 12,0% 5,2%
Основні перешкоди в розвитку МСП:
Найбільші
перешкодив
розвиткуМСП
Частка МСП, які вказали на нестабільну
політичну ситуацію як одну з найбільших
перешкод (2016)
39,7% 44,4% -4,7 в.п.
Частка МСП, які вказали на недостатність
замовлень/обсягів реалізації як одну з
найбільших перешкод (2016)
53,4% 58,5% -5,1 в.п.
Частка МСП, які вказали на високі ставки
податків як одну з найбільших перешкод
(2016)
36,2% 35,1% 1,1 в.п.
Джерело: Держстат, ABCA 2016
21
22. Примітка:
Для порівняння вибирались регіони, які межують із Київською областю, а також окремі
регіони з подібним економічним рівнем розвитку.
Порівняння основних показників розвитку МСП Київської області з показниками інших
регіонів України (2015 рік)
22
23. Додаток 1. Принципи Акта з питань малого бізнесу для Європи (Small Business Act for Europe)8
1. Створити умови, за яких підприємці та сімейний бізнес можуть процвітати, а підприємництво
винагороджується (Підприємницьке середовище).
2. Забезпечити умови, за яких чесні підприємці, яким загрожує банкрутство, можуть швидко
отримати другий шанс (Другий шанс).
3. Розробляти правила відповідно до принципу «спочатку подумай про малих підприємців»
(Спочатку подумай про малих підприємців).
4. Домагатися від Уряду бути чутливим до потреб малих та середніх підприємств (Підтримка з
боку влади).
5. Адаптувати інструменти публічної політики до потреб малих та середніх підприємств
(Інструменти підтримки МСП).
6. Полегшити доступ малих та середніх підприємств до фінансових ресурсів і розвивати правове
й ділове середовище, що сприятиме своєчасним розрахункам за комерційними операціями
(Фінансування).
7. Допомогти малим та середнім підприємствам більш повно скористатися можливостями
спільного ринку ЄС (Спільний ринок).
8. Сприяти підвищенню кваліфікації представників малих та середніх підприємств і розвитку всіх
форм інновацій (Підвищення кваліфікації).
9. Сприяти розвитку можливостей малих та середніх підприємств трансформувати екологічні
виклики в можливості (Можливість відповідати на екологічні виклики).
10. Заохочувати та підтримувати малі та середні підприємства отримувати зиск від ринків, які
зростають (Зовнішні ринки).
8
Small Business Act for Europe. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52008DC0394&from=EN
23
24. Довідка: визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні
Визначення МСП в Україні міститься в Господарському кодексі (стаття 55.3). До них належать суб’єкти
господарювання незалежно від форми власності, річний дохід яких не перевищує 50 млн. євро, а
чисельність працівників не перевищує 250 осіб.
Визначення МСП в Україні
Категорія підприємства Гранична чисельність
працівників
Річний дохід
Суб’єкти мікропідприємництва ≤ 10 ≤ 2 млн. євро
Суб’єкти малого підприємництва ≤ 50 ≤ 10 млн. євро
Суб’єкти середнього підприємництва Невключені до інших груп
Великі підприємства > 250 > 50 млн. євро
Регіональний профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану й перспектив розвитку сектору
малого та середнього підприємництва в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції
їхнього впливу на розвиток МСП.
Це другий випуск регіонального профілю розвитку МСП у Київській області. Він характеризує
загальний стан сектору МСП Київщини, у тому числі в порівнянні з середніми показниками по країні,
показниками окремих регіонів та показниками попереднього періоду.
Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан
та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також
для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Застереження: окремі статистичні дані, наведені в регіональному профілі, можуть бути уточнені
Державною службою статистики в майбутньому. Уточнені дані можуть дещо відрізнятись, хоча
відмінності, зазвичай, є незначними.
Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID "Лідерство в економічному
врядуванні" (ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з
міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
24