Каталізація ідеї соборності України в роки третього Голодомору (1946-1947 рр)

1. Каталізація ідеї соборності
України в роки третього
Голодомору (1946-1947 рр)
Роботу виконав:
Возняк Володимир Зіновійович,
учень 9 класу Калуської гімназії

2. ЗМІСТ
• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТЕМИ ГОЛОД 1946–1947 рр..
• РОЗДІЛ 2. ГОЛОД 1946–1947 рр. У СВІДЧЕННЯХ
ОЧЕВИДЦІВ
• РОЗДІЛ 3. СХІД І ЗАХІД УКРАЇНИ ПІД ЧАС ТРЕТЬОГО
ГОЛОДОМОРУ
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

3. МЕТА РОБОТИ:
• Виходячи з наукового,
теоретичного та практичного
значення проблеми, враховуючи
важливість зібраних свідчень
очевидців, визначити, якими були
взаємовідносини українців Сходу та
Заходу України в період голоду
1946–1947 рр..

4. ЗАВДАННЯ:
• створити загальну картину
образного уявлення становища
Західної і Східної України в період
голоду 1946–1947 рр.;
• аналізуючи спогади свідків тих
подій, літературні джерела;
визначити, якими були
взаємовідносини, і чи було
взаєморозуміння між українцями
цих двох, майже впродовж триста
років розділених історично,
територій України.

5. НАУКОВА НОВИЗНА
• постановка, аналіз й узагальнення
проблеми дослідження;
• на основі взаємовідносини українців
Сходу та Заходу в період голоду 1946–
1947 рр., узагальнено історичну
проблему збереження єдності нації,
проблему толерантних відносин;
• у роботі вперше досліджено маловідомі
факти голоду 1946–1947 рр. в Україні;
• виявлено і охарактеризовано
особливості менталітету українського
населення, яке виробило власну
стратегію в умовах несприятливої
радянської дійсності.

6. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТЕМИ
ГОЛОД 1946–1947 рр..
РОЗДІЛ 2. ГОЛОД 1946–1947 рр. У
СВІДЧЕННЯХ ОЧЕВИДЦІВ
• 1. 1. Свідчення жителів південно-східних
регіонів України
• 1. 2. Голод 1946–1947 рр. у спогадах
західних українців
• 1. 3. Заходи радянської влади в період
голоду в Україні

7. Взірець
Анкета
1. Назвіться, будь ласка (прізвище, ім’я, по батькові. рік
народження, де проживаєте).
2. Чи була охоплена територія, де Ви проживали,
голодом у 1946-1947 рр.?
3. Чи пережила голод Ваша сім’я?
4. Що розповідали близькі про ті страшні часи?
5. Чи були випадки смертей від голоду у вашому
населеному пункті?
6. Чи відомі Вам факти допомоги українцям із Сходу
західними українцями?
7. Чи робила радянська влада якісь кроки, щоб допомогти
голодуючим?
8. Чим, на Вашу думку, спричинений голод 1946-1947 рр.?
Із записаним з моїх слів погоджуюсь:
(підпис) (Прізвище, ім’я, по батькові)
(дата)

8. 1. Молдаван Р. А., уродженка села Сковородки Староконстянтинівського району
Хмельницької обл..
2. Микитюк А. П., уродженка м. Артемівська Донецької обл..
3. Орлова Є. Г., уродженка с. Ільїни Ужгородського району.
4. Ільницька М. Д., уродженка с. Білоцерківка Запорізької обл..
5. Дмитрів А. В., уродженка с. Барлоги Калуського району.
6. Яросевич В. Й., уродженець м. Калуша.
7. Коваль І. А., уродженець С. Вістова Калуського району.
8. Струс І. Ф., уродженець с. Вороблик Шляхетський Сяноцького повіту Жешевського
воєводства, Польща.
9. Мельник Г. Г., уродженка с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської.
10. Станіславів Д. М., уродженець с. Верхня Калуського району Івано-Франківської.
11. Бенець М. А., уродженка с . Молодиче Ходорівського району Львівської обл..
12. Гавор. М. Л., уродженка с. Долиняни Рогатинського району Івано-Франківської.
13. Шкутяк М. В., уродженка с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської обл..
14. Михайлюк В. Й., уродженець с. Дуліби Ходорівського району Львівської обл..
15. Козак М. І., уродженка с. Студінка Калуського району Івано-Франківської обл..
16. Коліга М. С., уродженка с. Литвинів Тернопільської обл..
17. Єремчик Г. Д., уродженка Польщі.
18. Нестерук Т. П., уродженка с. Яблонька Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.
19. Федоришин В. І., уродженець с. Динки Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл..

9. “Пам’ятаю страшний голод, не було, що їсти: ми ходили
по полях і збирали гнилу картоплю з-під плуга й борони,
висушували її та їли крохмаль з тієї картоплі, аби вижити.
Ходили також в ліс по гриби та ягоди. Зібрані ягоди мама
носила за 20 км від села й продавала, а за ті гроші купляла
кукурудзяне борошно та варила з нього мамалигу…”
“… Пам'ятаю суп, який варила мама: маленька (з горіх)
картоплина й вода. Постійне відчуття голоду заставляло
їсти багато. Від того супу живіт збільшувався, але ситості
не було, їсти хотілося ще більше.
Разом із сестрою взимку ми ходили на колгоспні поля в
розшуках картоплі, яку діставали із мерзлої землі”.

10. “Голод я пам'ятаю. Наша сім'я була багатша, й нас
голод майже не зачепив. Батько багато зерна закопав, і
поля ми повністю засіяли. В Берлогах не було дуже
страшного голоду. Щоправда, наприкінці зими – на
початку весни деякі сім'ї вже зовсім не мали, що їсти”.
“Голод охоплював ті сім'ї, які не мали взагалі землі, були
дуже бідними. На щастя, нашу сім'ю голод не охопив, бо в
нас були ще деякі запаси зерна, які ми потім мололи на
жорні, пекли паляниці та їли. Але сусідні сім'ї дуже
постраждали, померло від дистрофії дуже багато дітей“.

11. “Пам'ятаю, коли переїжджала потягом із Польщі до
України, та майже на всьому шляху, на вокзалах,
залізничних станціях стояли люди й просили, щоб їм
кинули щось поїсти… назустріч рухалися потяги,
завантажені зерном. Це є свідченням радянської влади
до українського народу, який помирав від голоду”
“Посуха, неврожай були однією із причин, та
головною причиною голоду була держава, яка
заплющувала на все очі і робила вигляд, що
проблеми в українських селах немає”

12. РОЗДІЛ 3. СХІД І ЗАХІД УКРАЇНИ
ПІД ЧАС ТРЕТЬОГО ГОЛОДОМОРУ
• 2. 1. Братня допомога голодуючим
землякам зі Сходу західними
українцями
• 2. 2. Ставлення УПА до біженців із Східної
України
• 2. 3. Акції радянської влади для посилення
розколу між українцями

13. • “Маю особливо підкреслити, що жителі
Західної України ставилися до нас по-
братськи, ділилися буквально всім. Я разом
із своїми товаришами здійснив десятки
таких ходок, і ми ніколи не поверталися
без нічого, навіть у тих випадках, коли нам
уже нічого було запропонувати місцевим
селянам”.

14. Листівка
УПА

16. Дякуємо за увагу