2. ЦІЛІ МНІ-ПРОЄКТУ:
Розширити і поглибити знання дітей про рослини, що
занесені до Червоної книги
Показати значення рослин в природі та житті людини і
вказати на причини зникнення рослин
Заохочувати до збереження первоцвітів, до природоохоронної
роботи
виховувати любов до природи рідного краю, дбайливе
ставлення до рідкісних рослин.
“ПРОБЛЕМИ:“ НЕ ЗРИВАЙ ПЕРВОЦВІТ!”
ПАСПОРТ МІНІ-ПРОЄКТУ
ТЕМА МІНІ-ПРОЄКТУ: «Збережемо первоцвіти»
ТИП ПРОЄКТУ: предметний (“Я досліджую світ”),
інформаційний, творчий,
короткотривалий (1 тиждень).
УЧНІ 3 класу
ЗМІСТ
І. ВСТУП
1.Чому зникають первоцвіти
IІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.Інтерактивна гра «Мікрофон»
2.Екскурсія-гра «Упізнай весняну квітку»
3.Легенди про підсніжник
4. Червона книга України та її сторінки
Первоцвіти, занесені до Червоної книги України
5.Інсценізація «Про квітку»
3. 6. Творчі роботи учнів
IIІ. ВИСНОВОК
1.Не зривай первоцвіти
2.Список використаної літератури
ВСТУП
Чому зникають первоцвіти
З настанням весни прилавки українських ринків рясніють від
різнобарвних квітів: пролісків, підсніжників та інших первоцвітів. Бабусі
пропонують купити у них оберемок ароматної черемші. Люди часто
забувають, що ці рослини знаходяться на стадії вимирання та занесені до
Червоної книги.
Первоцвіти – це збірна народна назва ранньоквітучих весняних рослин.
Загалом таких рослин є понад 40 видів. Не всі ранньоквітучі види рослин
занесені до Червоної книги, але це не означає, що їх потрібно зривати.
Втім, до неї занесені більшість видів, які привабливі для створення
букетів.
Першочергово первоцвіти знищують люди – це головна причина. Також,
на зменшення їхньої чисельності впливає поширення чужорідних видів
рослин, які занесені до нас з інших континентів, наприклад, амброзія.
Вони заповнюють простір, де мають рости українські види рослин.
Ще одна причина зникнення первоцвітів – спалювання трави та
розорювання територій. Адже таким чином рослини просто
зникають вщент. До прикладу, після оранки не залишається нічого живого.
Також вимиранню первоцвітів сприяє зривання вершечків квітів. Багато
людей, хибно думає, якщо залишати цибулину, то це цілком безпечно для
рослини. Насправді це не так. Вони травмуються не менше, оскільки,
цибулини не мають зеленої маси листя, щоб набратись сил до наступного
року. Водночас первоцвіти – квіткові рослини, а отже вони розмножуються
насінням, зривання квітів не дає їм це зробити.
4. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Інтерактивна гра «Мікрофон»
— Закінчіть речення.
Весна подобається мені, тому що...
Весна — чудова пора року, адже...
Я люблю весну-красну, бо...
Моя улюблена перша квітка...
Не слід рвати первоцвіти в лісах та луках, тому що...
Екскурсія гра «Упізнай весняну квітку»
https://youtu.be/8j07rxubW3A
Легенди про первоцвіти
Пролісок
Ця історія сталася зимою. Жила собі дуже красива пані на ім'я Сніжинка і
була в неї дочка - Квітка. Мати дуже її любила. І мати з дочкою ніколи не
зустрічалися, бо Сніжинка одразу ж після зими летіла на Північ, додому, а
її донька там могла замерзнути. Тому донечка цвіла весною і красувалася
влітку. І не могли вони жити разом, бо мати б розтанула від сонячного
тепла. Вони досі не бачилися. Навесні та влітку всі втішали маленьку
квіточку – і звірі, і інші квітки. У Сніжинки було не менше горе, її теж
втішали інші сніжинки. Так і спливав час: сумували і Сніжинка, і Квіточка.
Якось до землі, де жила Квіточка, прилетіла добра Чарівниця. Побачила
вона Квіточку і запитала, чому та сумує. Квіточка розповіла своє горе.
Чарівниця подумала і каже: «Он воно як! Але я можу зменшити твоє горе.
Ти станеш квіткою-проліском і цвісти будеш тільки-но прийде весна. Тоді
5. буде зима уходитиме, і твоя мати також. Я точно знаю, що вона буде тут.
Ви будете зустрічатися раз на рік», - посміхнулася Чарівниця.
Так з'явилася квітка Пролісок.
Підсніжник
Латинська назва підсніжника - галантус - походить від грецьких слів
"гала” - молоко і "антос” - квітка. Тому інколи його і називають
"молочною квіткою”.
Існує легенда. Одного разу з коловерті морської піни з'явилась молода
дівчина - Галатея. На березі на неї чекав стрункий і далекозорий юнак
Ацис. Він був одягнений в сизо-зелені шати. Але замріяного юнака
підстеріг горбатий циклоп Поліфем і розчавив його гранітною скелею. З-
під скелі раптово задзюрчало джерельце, утворилась річка, на смарагдових
берегах якої зарясніли білі квіти.
Не дочекавшись коханого, Галатея пішла провідати названу матір.
Посейдон, почувши, що в його царстві з'явилась невідома красуня,
прийшов познайомитись з нею. Бог запропонував їй бути помічницею -
володаркою кількох морів, проте Галатея відмовилась. Образився і
розгнівався кучеряво-сивий Посейдон і вирішив помститися. На дівчину,
яка купалась в морі, звалився страшний дев'ятий вал. Неначе кришталева
ваза розбилась Галатея на дрібні віртуальні частинки, які розлетілись в
різні куточки світу. Ті, що полетіли догори, утворили Молочний Шлях і
далекі Галактики, а ті, що впали на землю, проросли підсніжниками -
рослинами з білосніжними, як тіло Галатеї, квітами та сизо-зеленими
листочками, неначе одяг Ациса.
Легенда стверджує, що ті, хто їх зриває, і ті, хто їх дарує, а також ті, хто їх
продає і купує, ніколи не будуть щасливими в коханні. Правда це чи ні? Не
відомо.
6. Барвінок
Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою
потіхою для них був їхній синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він
гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього.
Сохло серце за Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму.
Посватався Бар до іншої, котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьми не
могла розбити того кохання.
І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для
батьківського благословення і чекали тієї хвилі, щоб піти до святої церкві
до шлюбу.
Аж тут казна-звідки ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед
молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим
настоєм якогось зілля. За хвилю на місці, де стояли Бар і Вінка, вже нікого
не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла
чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою.
Впала матінка Барова на те місце, де стояв її син, і скропила землю
слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля,
уквітчане дрібненьким блакитним цвітом...
А назвали його Барвінком. І тягнеться він до хат, до батьківських могил.
Кожна дівчина вплітає його у свій весільний вінок.
7. Конвалія
Діана – богиня мисливства – у своїх лісових мандрівках любила
підійматися високо в гори. Одного разу її підстерегли злі боги лісів і полів.
Вони вирішили полонити її. Та красуня врятувалася втечею. Бігла так
швидко, що аж піт стікав з її лиця рясними краплинами. І де ці краплини
падали, там проростали чарівні конвалії.
Красень Ландиш безтямно покохав красуню Весну. І як не благав, щоб та
назавжди з ним залишилась, Весна зробити цього не змогла. А коли вона
пішла, то Ландиш плакав такими гарячими слізьми, аж кров йому
виступила із серця і забарвила зелені сльози у червоний колір. Тим і
пояснюється, що зелені плоди конвалії після достигання червоніють.
Мати й мачуха
Жила собі сім’я. Та через деякий час тяжко захворіла мати й невдовзі померла.
Залишилися дочка й батько вдвох, але батько дівчини швидко знайшов собі нову
жінку, а для дочки мачуху. Мачуха була злою до чоловікової дочки: весь час
карала її за різні дрібниці. Дівчина сумувала за своєю рідною ненькою і часто
плакала.
Аж ось на її городі виросла дивна квітка, при якій не було листочків. Та квітка
нагадувала дівчині матір, і вона часто плакала, над нею сидячи. Незабаром
з’явилися листочки. Сльози образи капали на поверхню листка і робили її та
холодною. А сльози суму за мамою котилися під низ, там була тепла поверхня,
вкрита м’якими ніжними ворсинками.
З того часу й досі, коли візьмемо листок мати-й-мачухи і прикладемо до лиця, то
відчуємо на дотик, що одна сторона листочка холодна й шершава (то мачуха), а
інша — м’якенька й тепла. То мама…
8. Червона книга України та її сторінки.
Первоцвіти, занесені до Червоної книги України
Червона книга України — основний документ, в якому узагальнено
матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під
загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого
розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону,
відтворення і раціональне використання.
До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно
або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території
України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та
виняткової (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою
зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин
підлягають особливій охороні на всій території України.
- Скажіть, а чому книгу називають червоною?
(Назва книги -«Червона», бо вона подібна до червоного сигналу
світлофора і має викликати в людей тривогу попередження за долю
природи; вона наче говорить нам «Зупинися, людино! Подумай! Будь
обережною!».
Сама Червона книга має різні кольори сторінок, тому що рівень загрози
для рослин неоднаковий:
І. Наприклад, є сторінки червоного кольору – це сторінки на яких
занесено рослини яким загрожує найбільша небезпека, це зникаючі види
рослин.
ІІ. Також є оранжеві сторінки – на них занесені вразливі рослини. А чому
9. їх називають вразливими, як ви гадаєте? Бо якщо ці рослини і надалі
знищуватимуться, вони можуть взагалі зникнути.
ІІІ. Також є жовті сторінки, на них зображають рідкісні рослини. Які це
рослини, на вашу думку, називають рідкісними? ( ті рослини, які тепер ми
зустрічаємо дуже рідко і яких дуже мало).
ІV. І на кінець є чорні сторінки, на них занесені рослини, що вже зникли і
їх ніде немає.
- А ось деякі первоцвіти, які занесені до Червоної книги.
10.
11.
12.
13. Інсценізація «Про квітку»
К в і т к а
Я — маленька квіточка.
Я росту,
Я всміхаюсь сонечку,
Я — живу!
Х л о п ч и к
О! Яка чудова квітка!
Слід мені її зірвати
І на свято для матусі
Від душі подарувати.
К в і т к а
Що ти, хлопчику коханий?!
Як зірвеш мене — я згину.
Чи ж такого подарунка
Хоче вся твоя родина?
Х л о п ч и к
Ні, звичайно. Що ж тоді
Мамі дарувать мені?
Ось метелик пролітає
Мамі я його впіймаю.
К в і т к а
Стій, дитино! Не спіши!
Життя метелику лиши!
Інших є дарів багато,
Їх можеш й сам приготувати.
Х л о п ч и к
14. Дивним світ мені здається:
Все кругом живе, сміється.
Квітку зірвеш — вона в'яне,
І метелика не стане...
К в і т к а
Забув ти, хлопче, що кожна клітина:
Тварина це, людина чи рослина —
Природи нашої дитина.
То слід було б й тобі дізнатись,
Що світом можна милуватись,'
Лиш власним серцем та очима,
Ти ж теж природина дитина.
Х л о п ч и к
Пробач мені, сестричко мила,
Хоч і малий, та зрозумів я все:
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе.
В. Остапчук
17. Сергій 9 років
ВИСНОВОК
Не зривай первоцвіти
- Краще зробіть так, щоб цих квітів ставало в природі все більше.
Замість зірвати квітку, сфотографуйтесь на галявині підсніжників,
відчуйте себе королем чи королевою цих квітів, не завдаючи рослинам
болю. Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель.
Хай квіти тішать око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за Вами у
природу!
18. Ярослав 9 років
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. https://youtu.be/8j07rxubW3A
2. https://vseosvita.ua/library/embed/0100dnnh-895e.docx.html
3. https://vseosvita.ua/library/prezentacia-pervocviti-zaneseni-do-
cervonoi-knigi-ukraini-275751.html
4. Нагорна Л. Підсніжник звичайний//Науково-популярний природничий
журнал для дітей.—2009.—Львів.—С.48
