1. ТВІР «ПЕРВОЦВІТИ – ПОСМІШКА ВЕСНИ»
Цьогоріч зима не сильно щипала носи, і рум'янила щоки не з таким
захватом. З приходом весни земля сповнилась пахощами трав, буянням
зелені, а також первоцвітами. Вони розкрили свої пелюстки , ще коли сніг не
розтанув. Їх поява засвідчила прихід весни. Ось вірш , що підтверджує це :
Ще спить земля солодким сном.
Ще трави сплять в краю лелечім.
А десь під снігом, за бугром,
Підсніжник розправляє плечі.
До сонця тягне пелюстки
Крізь сніг, і вітер, і морози.
Він промовляє: «Я живий!
Весну стрічайте на порозі!»
(Людмила Заїка)
Первоцвіти - посмішка весни, що милує нас своєю ніжністю,
яскравістю барв, тендітністю своїх пелюсток. Вони - безцінний дар природи,
прикраса лісів і нашого з вами життя. Часто можна помітити цілі поля цього
дива, луки пролісків або шафранів, які сповнені ароматами свіжості,
оновленості, бадьорості й врешті-решт просто неземною красою. Нерідко
хочеться лягти поміж них так обережно, щоб не зламати жодної і дивитись на
небо. Лежиш собі, ні про що не думаєш у цьому морі запахів, що оточує тебе
зусібіч і ніби каже: «Захисти нас і ми віддамо тобі усю свою чутливість».
Тихо захисту просять рослини. Якщо не припинити збирання цих
рослин, то наша земля більше не побачить краси: примули, крокусів,
прострілу, нарцисів, анемони, підсніжника, проліска, шафрана та багато
інших. Нерідко можна помітити, як продають букети цих квіток. Я доведу
чому більшість з цих рослин занесена до Червоної книги України: наприклад,
щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина необхідно 7-8 років.
Сам процес проростання насіння тривалий і складний. А ми можемо зірвати
її одним рухом. Знаючи цю інформацію лише уявіть собі, що їх зривають
масово: сотнями, тисячами, ба й навіть десятками тисяч. Люди не
усвідомлюють всієї загрози цих дій і продають їх.
Через декілька днів опуститься зісохла голівка первоцвіта, але сам він
вже не оживе. А за що йому трапилась така доля? Мабуть за незбагненну
загадкову красу й омріяний цвіт. Отже, чи не час нам спинитись на хвильку
перед тим , як зірвати цих дітей природи і позбавити їх життя , і задуматись:
« А я б хотів такої долі для себе чи для своєї дитини?» Тож бережімо
первоцвіти для себе, своїх дітей та прийдешніх поколінь.

2. Тендітні проліски блакитні,
Такі ви милі і тендітні,
Немов дзвіночки весняні,
Гойдаєтесь серед снігів.
Ще холод ходить сонним гаєм
І сніг вас часом укриває,
Та ви всміхаєтесь. Чудні.
Радієте своїй весні.
І я радію разом з вами.
Зривать для вази вас не стану,
Хай колір ваш зігріє душу,
Оберігати вас я мушу.
(Людмила Заїка)
ВАРЧУК ДМИТРО,
учень ІІІ гімназійного класу
Червоноградського НВК №13
Теслюк Н.Ю., вчитель біології
Червоноградського НВК №13