22 грудня 1833 року народилася українська письменниця, поетеса, перекладачка Марко Вовчок. Справжнє ім'я - Марія Олександрівна Вілінська. Чернівецька обласна бібліотека для дітей пропонує переглянути віртуальну виставку до ювілею письменниці про цікаві біографічні та творчі сторінки.

1. Мовчазна богиня
української літератури
МАРКО ВОВЧОК
віртуальна книжкова виставка

2. 22 грудня 1833 року
народилася
українська письменниця,
поетеса, перекладачка
Марко Вовчок.
Справжнє ім'я -
Марія Олександрівна Вілінська.

3. "Живу і мислю думою одною
про ті світлі часи, коли людина
стане володарем своєї долі,
свого щастя."
Марко Вовчок

4. Батько - Олександр Олексійович Вілінський - був армійським
офіцером, мати - Парасковія Петрівна Данилова -
походила із дворянського роду.
У 1840 році, коли Марії було 7 років, помер батько.
Матір, яка залишилася з трьома дітьми, вдруге вийшла заміж.

5. У 1845 році мати відправляє Марію до приватного
пансіону шляхетних дівчат у Харкові. Вілінська
ставилася до науки серйозно, вчилася старанно, дуже
багато читала.
1847 році дівчину відраховують
(вочевидь, за несплату), і вона переїжджає до
російського Орла, де оселяється в сім’ї своєї тітки
Катерини Петрівни Мардовіної.

6. Наприкінці січня 1851 року відбулося весілля
Марії Вілінської й Опанаса Марковича. Молода
сім'я оселилася в Чернігові, де її чоловік одержав
посаду коректора в редакції газети.
На початку 1852-го прийшло горе в сім'ю -
померла новонароджена дочка Віра.
1853 році Марковичі переїхали до Києва.
У жовтні у подружжя народився син, якого на честь
гетьмана Хмельницького назвали Богданом.

7. У 1856 році Марія Олександрівна розпочинає свою
активну творчу діяльність. Протягом року вона пише
оповідання українською мовою й бере собі псевдонім Марко
Вовчок. Взимку 1857-го вийшла в світ перша книжка
письменниці: "Марко Вовчок. Народні оповідання".
Книжка була надрукована в Санкт-Петербурзі у
друкарні П. Куліша і складалась з 11 творів: "Сестра",
"Козачка", "Чумак", "Одарка", "Сон", "Панська воля"
(пізніше "Горпина"), "Викуп", "Свекруха", "Знай,
ляше!" (пізніше "Отець Андрій"), "Максим Гримач",
"Данило Гурч".

8. Версія виникнення псевдоніму Марії Вілінської –
це прізвище її першого чоловіка Марковича. Згодом
письменниця познайомилася з Пантелеймоном
Кулішем, який вигадав "Марко Вовчок", поєднавши
прізвище чоловіка Марії з її "вовкуватістю" у
спілкуванні. Попри славетний псевдонім, який наразі
знає майже кожен українець, сама письменниця люто
ненавиділа це "прізвисько".

9. Великий Тарас Шевченко ще до особистого знайомства з фактично
письменницею-початківцем організував збір коштів серед друзів на
придбання гідного таланту провінціалки коштовного подарунка —
золотого браслета. Втім, набагато ціннішим даром став присвячений
Марку Вовчку та співзвучний її творчості вірш «Сон».
СОН
Марку Вовчку
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповитеє кричало
У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться їй той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,
Проснулася — нема нічого...
На сина глянула, взяла,
Його тихенько сповила
Та, щоб дожать до ланового,
Ще копу дожинать пішла.
23 січня 1859 року Марко Вовчок
познайомилася з Тарасом Шевченком,
який тільки-но повернувся із заслання.
Захоплений поет присвятив їй
вірш:"Недавно я поза Уралом…".

10. 1862 року з'явився другий том збірки «Народні оповідання», до
якого увійшли 5 оповідань: «Три долі», «Ледащиця», «Два сини»,
«Не до пари», та «Чари».
1865 рік - третій том збірки «Народні оповідання», увійшли
оповідання та повісті: «Девять братів та десята сестриця Галя»,
«Ведмідь», «Кармелюк», та «Невільничка».
У журнальному вигляді вийшло
оповідання Марка Вовчка «Від себе не втечеш».

11. На початку осені 1867 року в Чернігівській лікарні від
сухот помер Опанас Васильович Маркович.
1871 рік можна вважати роком зародження й
формування стосунків з майбутнім чоловіком Михайлом
Дем'яновичем Лобачем-Жученком (1850-1927).

12. За побажанням Т. Г. Шевченка («Гляди ж доню, щоб ти мені
написала копу-дві, або п’ять, а то сім кіп казок...») вона звернула
свою увагу до жанру казки («Дев’ять братів і десята сестриця
Галя», «Кармелюк», «Невільниця», «Лимерівна», «Ведмідь»).
Зазначені твори у виданнях письменниці згруповані під
рубрикою «Казки», так само вони номінуються й у більшості
літературознавчих джерел. Казкотворчість М. Вовчка була
обійдена дослідницькою увагою.
1902 року вперше українською мовою було надруковано казку
«Чортова пригода» з присвятою Т. Шевченку.

13. Марія Вілінська прославила
українську літературу на весь світ,
ставши одним з найавторитетніших
письменників всієї Європи, оскільки
її твори ще за життя були
перекладені на багато європейських
мов (чеська, болгарська, сербська,
польська, словенська, італійська,
французька, німецька, англійська та
ін.) і отримали величезну
популярність.

14. Марко Вовчок – одна з перших в українській літературі
звернулася до творчості для дітей.
Вона підготувала посібник для початкової школи
«Історія для дітей», твори про історичне минуле.
Вийшли її оповідання для дітей молодшого віку
«Прудконогий олень» та «Сибірський ведмідь і дівчинка
Чепурушка», де письменниця продемонструвала знання дитячої
психології, оригінальність створення захоплюючих сюжетів.

15. Перекладацька діяльність
Перекладаючи французьких авторів, Марко Вовчок надавала перевагу книжкам
для дітей (зокрема літературним казкам П.–Ж. Сталя, Жана Масе, Альфреда
Мюссе та ін.). Переклади української письменниці були невід’ємною частиною її
загального творчого доробку.
Її твори, які друкувалися у Франції, збагачували французьку дитячу літературу,
розширюючи її тематику, знайомлячи маленьких читачів з новими героями та
сюжетами. Дитяча література ще не була тоді в центрі особливої уваги, тому
переклади української письменниці були значущими. Казки та оповідання, які
вона писала українською й французькою мовами (а потім перекладала з
української мови французькою і навпаки), стали помітною віхою у розвитку
дитячої літератури як в Україні, так і у Франції.

16. Переклади української письменниці були невід'ємною частиною її
загального творчого доробку. У своїх перекладах Марко Вовчок
дотримувалась точної інтерпретації змісту та ідеї першоджерела,
прагнула адекватного відтворення найтонших відтінків оригіналу.
Для неї принципово важливими були твори, які допомагали
прищеплювати дітям шанобливе ставлення до батьків, любов і
повагу до національних традицій, рідної культури, виховували
громадян-патріотів.

17. Марко Вовчок
дітям
Казки : для серед. шк. віку /
М. Вовчок ; худож. В. А. Євдокименко. -
Київ : Веселка, 1988. - 383 с. : іл.
Горпина : оповідання для мол. шк. віку /
М. Вовчок ; худож. Г. Ф. Мороз. - Київ :
Веселка, 1975. - 16 с. : іл.
Дев'ять братів і десята сестриця Галя : казка для
мол. шк. віку / М. Вовчок ; худож. Г. Ф. Мороз. -
Київ : Веселка, 1976. - 56 с. : іл.
Засновниця дитячої української прози
і більше десятка інших жанрів в
українській літературі.

18. Ведмідь : казка для дошк. віку /
М. Вовчок ; худож. В. А. Ульянова. -
Київ : Веселка, 1980. - 12 с. : іл.
"Ведмідь" — це той самий твір "Сестричка
Мелася". Письменниця, прагнучи виховувати
підростаюче покоління, неодноразово
зверталася да жанру казок. В цьому
дитячому оповіданні авторка майстерно
описує психологічний стан маленької
дівчинки, яка намагається врятувати свого
братика від ведмідя.

19. Кармелюк : казка для серед. дошк. віку /
М. Вовчок ; худож. Н. А. Стороженко. - Київ :
Веселка, 1979. - 45 с. : іл.
Казка "Кармелюк" сповнена
палкої любові до трудівників, до
їхнього славного оборонця
Устима Кармелюка, який
боровся проти панів за щастя, за
світлу долю народу.

20. Народні оповідяння /
М. Вовчок ; худ. А. Канкова. -
Харків : Віват, 2018. - 176 с. :
іл. - (Шкільна бібліотека)
Народні оповідяння. Повісті
"Інститутка", "Три долі" /
М. Вовчок. - Київ : Віват, 2001. -
252 с. - (Бібліотека школяра)
Письменниця здобула визнання читачів та увагу майстрів слова завдяки збірці
"Народні оповідання", в якій правдиво і співчутливо змальовувала життя селян-
кріпаків і особливо - трагічну долю жінок.

21. Інститутка : повісті та оповідання /
М. Вовчок. - Тернопіль : Навчальна книга -
Богдан, 2018. - 264 с.
Маруся. Інститутка : оповідання /
М. Вовчок. - Харків : Фоліо, 2013. - 156 с. -
(Шкільна бібліотека української та світової
літератури)
Інститутка. Народні оповідання : вибрані
твори / М. Вовчок. - Київ : Знання, 2017. -
(Скарби)
"Он лихо, то лихо: що нікого тобі згадати, ніхто й тебе не згадає;
нікуди піти й ніде зостатись. Усі тобі чужі, і все, усе чуже: і хата, і
люди, і одежа..." ("Інститутка")

22. Оповідяння : для серед. та ст. шк. віку /
М. Вовчок ; упоряд. І. Андрусяк. - Київ :
Школа, 2007. - 336 с. - (Шкільна хрестоматія)
Три долі : повісті, оповідання, казки /
М. Вовчок ; упоряд. І. Андрусяк. - Харків :
Фоліо, 2017. - 409 с. - (Шкільна бібліотека
української та світової літератури)
Гірко даремно кохати, гірко даремно
дожидати, а ще гірше не кохати й
не дожидати ("Три долі")
Найвищого ідейно-художнього рівня досягає
Марко Вовчок у зображенні трагічної долі жінки-
кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала
найбільшого приниження і безправ’я. За словами
І. Франка, «з простотою, красою й ніжністю її мови
й стилю в’яжеться нерозривно її ніжна любов до
всіх нещасних і страждущих, а особливо до
найбідніших між бідними – до жінок…».

23. Твори / М. Вовчок ; упоряд. А. Г. Погрібного. -
Київ : ЦК ЛКСМУ "Молодь", 1972. - 448 с.
Оповідання, казки, повісті, роман / М. Вовчок ;
упоряд. О. О. Білявська. - Київ : Наукова думка,
1983. - 636 с. - (Бібліотека української
літератури)
Твори в двох томах : Том 1 / М. Вовчок ; упоряд.
О. О. Білявська. - Київ : Дніпро, 1983. - 439 с.
Твори в двох томах : Том 2 / М. Вовчок ; упоряд.
О. О. Білявська. - Київ : Дніпро, 1983. - 487 с.

24. 28 липня 1907 року
о пів на четверту після полудня
Марія Олександрівна померла.
Михайло Дем'янович пам'ятав про
прохання дружини поховати її неподалік
улюбленої груші.
30 липня Марка Вовчка поховали на
подвір'ї на хуторі Долинському, в склепі,
неподалік від її груші.

25. У 1973 році Оксана Іваненко написала й видала
художньо-біографічний роман «Марія» про життя
видатної української письменниці - Марка Вовчка.
Іваненко розповідає про незвичайну жінку, її
дружбу з передовими людьми:
Т. Шевченко, О. Герценом, І. Тургенєвим,
М. Добролюбовим та ін., її блискучий успіх у
літературі та складну особисту долю. Автор
показує тогочасні події на Україні, в Росії, в
Парижі, в Італії - скрізь, де довелося
перебувати героїні роману.
Оксана Дмитрівна Іваненко
(1906-1997)

26. 10 серпня 1985 року в українському місті
Богуславі Київської області відкрито
меморіальний музей-садибу Марка Вовчка.
На подвір'ї меморіального
музею-садиби встановлено
погруддя Марії Вілінської
роботи харківського скульптора
Тараса Братерського.

27. Меморіальна дошка на будинку по вулиці
Трьохсвятительській в Києві, де в 1902
році перебувала письменниця.
Поштова марка, 2008 р.
Вулиці імені Марка Вовчка мають міста Київ,
Львів, Рівне, Дніпро, Суми, Нальчик.

28. Літературно-мистецька
премія імені Марка Вовчка
Заснована у 2007 році Вінницькою обласною краєзнавчою
літературно-мистецькою громадською організацією «Велика
рідня».
Мета премії: вшанування пам'яті та популяризації творчості
видатної української письменниці, продовження найкращих
традицій української літератури та музики, інших видів
мистецтва, заохочення митців до створення кращих творів
цих жанрів.
Вручення відбувається щороку у грудні в урочистій
обстановці в рамках Днів вшанування пам'яті Марка Вовчка
на Вінниччині.

29. ЦИТАТИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ПРО МАРКА ВОВЧКА
"Найкраще в її писаннях, то, без сумніву, її мова. При всій
своїй простоті і популярності вона дуже багата лексиконом і
незрівнянно мелодійна."
(Іван Франко)
"Я наче стою перед мармуровою статуєю, не знаючи, заговорить
вона коли-небудь чи ні... Це насправді дивно, що з нас обох -
чоловіка й жінки - саме чоловік більш балакучий."
(Пєр-Жуль Етцель)
"Найголовніша хиба її - коли се взагалі хиба жінки! - була
страстність, але ся хиба нітрохи не вперечує її літературної
заслуги, епохальної в свій час."
(Михайло Павлик)
"...нахабна кацапка, що вкрала українську личину, почесний
вінець прекрасного українського автора..."
(Олена Пчілка)

30. 1
2
3
Сучасники про Марко ВОВЧОК
"Темний сфінкс"
"Фатальна жінка
української літератури"
"Моцарт любовних
історій"

31. "Я прожила весь свій вік, ідучи по одній
дорозі й не звертаючи убік. У мене могли
бути помилки і слабкості, як у більшості
людей, але в головному я ніколи не
заплямувала себе відступництвом."
Марко Вовчок

32. Підготувала Мар'яна Боднарюк,
бібліограф відділу науково-методичної та
інформаційно-бібліографічної роботи
вул. Т. Шевченка, 29 м. Чернівці
e-mail: childlibbuk@ukr.net
http://children29.blogspot.com
Чернівецька обласна
бібліотека для дітей
INSTAGRAM
FACEBOOK
Чернівці, 2023 biblioteka_bukovinchiki
http://bukovinchiki.cv.ua