3. (абстрактівізм, абстрактне
мистецтво – від латин. abstraktio
– відвернення). Абстрактівізм –
тенденція художнього мислення
до абстрагування, відвернення
образотворчих образів від
конкретних матеріальних
об'єктів.
найбільш крайня течія в
модернізмі, яка сформувалась
в першій половині ХХ століття. Це
– безпредметне, нефігуративне
мистецтво, яке принципово
відмовилось від реального
зображення дійсності.
Художники цього напрямку
заперечують будь-яку
образотворчість в мистецтві.
4. Альфонс Алле, «Первое причастие
страдающих анемией девушек в
снежную пору», 1893
У 1883 р. французький художник
Алле Альфонс показав роботу
«Дівчата під снігом», що є
натягнутим на підрамник листом
чистого білого паперу. Цю
картину можна вважати просто
жартом, побачивши в ній цілком
конкретне зображення білого
снігу, що покриває фігури дівчат.
Але суть явища полягає в тому,
що абстрактність – це перш за
все найбільш радикальна
форма загальної абстрагуючої
тенденції історії мистецтва.
Абстрагування – уявне
відвернення від неістотних,
випадкових з погляду художника,
ознак з метою знаходження
істотних, найбільш загальних,
універсальних ідей – це один з
основних невід'ємних способів
мислення взагалі.
5. Його результат - утворення найзагальніших понять і суждень
(абстракцій).
Особливий напрямок художній культурі XX ст., для якого
характерно:
Відмова від зображення реальних об’єктів,
максимальне узагальнення або повна відмова від
форми,
безпредметні композиції (з ліній, крапок, плям,
плоскостей та ін.),
эксперименти з кольором, спонтанне вираження
внутрішнього світу художника, його підсвідомості в
хаотичних, неорганізованих абстрактних формах.
6. В. Кандінський вважав, що
нова абстрактна мова
живопису допоможе
прорватися крізь зовнішнє до
внутрішнього, крізь тіло – до
душі, крізь матеріальну
оболонку речей – до
божественного «дзвону»
духовної суті, що заповнює
Всесвіт. Художник, по
В.Кандінському, «слуга
вищих цілей», який за
допомогою пензля і олівця
створює «вібрацію» душі,
залучаючи її до «Духу
музики», Великого Космосу і
прийдешнього Духовного
царства.
11. Абстрактна мова
живопису В. Кандінського
– мова свободи, гнучка,
«відкрита», не залежна ні
від сюжету, ні від
людського образу.
в живописі В. Кандінського
поміщено «сходження» від
приватного до загального,
послідовне відвернення
від конкретності форм,
що зображаються, з
метою найбільшої
«експресії».
Чорні штрихи
12. «Цвет – это клавиши; глаз – молоточек;
душа – многострунный рояль.
Художник есть рука, которая
посредством того или иного клавиша
приводит в вибрацию человеческую
душу.
Гармония красок может основываться
только на принципе
целесообразного затрагивания
человеческой души».
21. У Росії й Україні на початку
століття завдяки яскравим
майстрам —Казиміру
Малевичу і Василеві
Кандінському набув
поширення варіант
абстракціонізму —
супрематизм — в якому
основу композиції картин
складали геометричні
фігури. Від «Абстрактної
акварелі» В.Кандинського
1910р. Розпочинається історія
сучасного абстрактного
мистецтва. «Чорний квадрат»
Малевича визнається у
певному розумінні
програмним твором.
22. Супремати́зм — напрям модерного мистецтва,
безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку
ХХ століття. Зачинателем вважається К.Малевич (1879 —1935).
Напрям вийшов від кубізму і футуризму, він знайшов
застосування в урбаністиці, плакаті і графіці.
У Росії: Ольга Розанова, Любов Попова, Іван Клюн, Надія Удальцова,
Олександра Екстер, Іван Пуні, Олександр Родченко та ін.
В Україні супрематизм пропагувала «Нова генерація» (В. Єрмілов
й ін.)
Супрематизм, за Малевичем, — це остаточний розрив живопису
із зображенням реального світу. На думку митця, усі зусилля
потрібно зосередити на кольорі, формі, фактурі, русі.
23. «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки
природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки
побачимо чисто живописний витвір» — писав
художник в одному із своїх маніфестів. «Чорний
квадрат» був символом кінця старого предметно-
натурального і першим кроком до нового
мистецтва. «Розфарбована площина, — писав
художник про свою картину, — є
найелементарнішою формою виразу чистого
кольору, вивільненого від тиску предметів».
Більшовицьку революцію К. Малевич, як і більшість
модерністів, зустрів із захопленням, сподіваючись,
що великий соціальний експеримент приведе до
оновлення мистецтва у всесвітньому масштабі.
Художник виступив з програмою супрематизму і
оформив її у книзі «Світ без предметів»
35. 1885-1941 — французький
художник, один з
основоположників (разом з
дружиною — Сонею Делоне))
нового арт-стилю
Орфізм — давньогрецький
релігійний рух, що виник у 6
ст.до н.е і мав на меті за
допомогою «обрядів»
«очищення» і «праведного»
орфічного образу життя
спокутувати давній гріх титанів,
який, за переконаннями
послідовників даної релігійної
течії, лежить на всьому людстві.
Засновником таких обрядів та
автором поем, в яких були
викладені засади нової релігії,
вважався міфічний співець
Орфей.
40. — течія в мистецтві
Голландії 20 століття ,
що пропагує «чисту»
геометризовану форму
(в архітектурі,
живописі та інших
видах мистецтва);
творення
універсального образу
світу за допомогою
прямокутників різного
кольору, відділених
один від одного
жирною чорною лінією.
41. Neo-plasticisme (Nouvelle plasti-que)
Цей термін з'явився в Голландії в XX
столітті.
Піт Мондріан визначив їм свої пластичні
концепції зведені в систему і
захищаються групою та журналом
"Стиль" ("De Sti-ji") заснованими в
Лейдені у 1917.
Головною рисою неопластицизма
було суворе використання виразних
засобів. Для побудови форми
неопластицизм допускає лише
горизонтальні і вертикальні лінії.
Перетин ліній під прямим кутом -
перший принцип. Близько 1920 до
нього додався другий який прибираючи
мазок і підкреслюючи площину
обмежує кольору червоним синім і
жовтим тобто трьома чистими
основними кольорами, до яких можна
додати тільки білий і чорний.
42.
43. різновид негеометричного
живопису (т.зв. живопис
жесту); полягає у творенні
спонтанних композицій з
довільних кольорових плям, їх
отримують (часом
випадково), розливаючи та
розбризкуючи фарби на
підоснові; розвинувся в
Європі і США бл. 1947 і
поширився після 1950 (у
США під назвою action
paiting, у Франції - art
informel).
Ханс Хартунг
П'єр Сула́ж
Жорж Матьйо
Жан Базен
