1. УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
Конспект музичної розваги для дітей середньої вікової групи
ТАТО, МАМА І Я – МУЗИЧНА СІМ’Я.
Автор:
Музичний керівник ДНЗ №29 „Барвінок”
Гаєвська Тетяна Миколаївна
М. Біла Церква
2. Тетяна Гаєвська,
музичний керівник ДНЗ №29 „Барвінок”, м. Біла Церква, Київська обл.
Тато, мама і я – музична сім’я
Свято нашого роду
Матеріали та обладнання: музичну залу обладнано під українську світлицю:
предмети побуту та обереги старовинної української сім’ї, виставка робіт (ткацтво,
вишивки,малюнки).
Звучить сопілка. Діти заходять до світлиці.
Вихователь: Діти, ви чуєте чарівні звуки українського народного інструмента. Це
вона, калинова сопілка, запрошує нас до світлиці. За давнім українським звичаєм,
сьогодні гостей ми зустрічаємо хлібом – сіллю.
1-ша дитина: Гостей любих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо хлібом, любов’ю і миром .
2-га дитина: Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
3-тя дитина: Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щиро,
Щоб жилось по правді,
Щоб жилося в мирі.
Вихователь: У нашій світлиці гостей маємо багато. Є бабусі, мами й тата. А це
3. значить, що сьогодні – родинне свято. Сьогодні на нашій зустрічі ми поведемо
розмову про рід кожного із нас, про родовід, про родину. Згадаймо мамину пісню,
оселю, рідних, які бувають в ній.
Звучить українська пісня.
Вихователь: Діти, погляньте на стіну. Що це за гай виріс на ній? Так, це ваші
деревця, які ви виготовляли. Як вони називаються? Розгляньмо це велике дерево і
пригадаймо, що таке родовідне дерево? Що означають листи, гілки? А, одним
словом, як вас назвати?
Відповіді дітей.
Вихователь: У кожного з вас є сім’я, але гілки і листки – це ще не дерево. Про ми
ще не сказали? (Стовбур, коріння). Що на родинному дереві означає стовбур?
(Бабуся, дідусь). А кого ви ще не знаєте з роду? Чи знаєте ви бабусиних та
дідусевих маму, татка? (Прабабуся, прадідусь). Де їх місце на родинному дереві?
(коріння). Ви звернули увагу, що в корені найбільше кружечків? Коріння вашого,
роду, діти сягає глибоко. Саме з прадідів і прабабусь бере початок ваш рід. Чи
розповідали вам батьки про них? Своє походження, своє коріння треба вивчати,
знати, пам’ятати. Лише камінь не має коріння. А це ваш рід, ваша земля, на якій ви
народились, зростаєте. Щоб нашому роду не було переводу, він має жити багато
років, а рід з родом родич, як співається у пісні:
Зроду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти.
То повернімося до ваших родинних дерев. На всіх деревцях заповнені листочки та
гілочки. Ви запитаєте – чому? (Тому що ми про сім’ю все знаємо). А зараз, діти, ви
будете розповідати про свою сім’ю. Але перед цим пригадаємо прислів’я про
родину.
Яке дерево, такі в них квіточки, які батьки, такі в них діточки
Який кущ, такий і син, яка мати, така й дитина
Який дуб, такий тин, який батько, такий син.
Діти розповідають про свою сім’ю.
Вихователь хвалить дітей, звертає увагу на кількість членів сім’ї, на те, які вони
дружні, щасливі.
Вихователь: Скажіть, хто є головною берегинею вашої сім’ї? Пригадайте
4. найкращі слова про маму, вірші, пісні.
До нас на заняття прийшла мама з бандурою. Попросимо, нехай вона нам заспіває.
Мама: Заспівай мені, мамо моя,
Як, бувало, колись над колискою.
Буду слухати, слухати я
І стояти в замрії берізкою.
Мати розповідає про бандуру, грає і співає «Доню моя, донечко».
Інша мати співає «Виростиш ти сину».
Діти співають пісню для мам (на вибір музкеріника).
Вихователь: Мама – у всьому початок, мати – берегиня роду. Діти, а хто ж така
бабуся? Кожна бабуся це теж мати – мати нашого татка чи мами. Бабусі і дідусі,
прабабусі і прадідусі становлять ваш рід.
Діти, якщо ви були уважними, то, мабуть, помітили гарні речі в нашій світлиці:
рушники, килими, вишивки, одяг, посуд, лавки. Це все зібрано в родинах наших
дітей, зроблено руками ваших рідних.
Вихователь запрошує до світлиці одну з мам. Вона розповідає про свою родину,
про дідуся, свого сина, який є у родині найстаршим. Звертає увагу на колиску, яку
зробив дідусь. Розповідає, що першим у ній гойдався її чоловік, а потім ї їх син. Це
колиска чула багато гарних колискових пісень. Співає колискову, діти
допомагають.
Вихователь запрошує до світлиці одну з бабусь. Вона розповідає, що лавку на якій
сидять діти, виготовив ще її тато, розповідає про його майстерність. Звертає
увагу на рядно, яким застелена лава. Розповідає про те, що рядна ткали на
верстатах з ниток, а на верстаті вміла працювати її мама і бабуся. Це ремеслом
передається з покоління в покоління. Далі бабуся говорить про те що, на жаль,
вона не навчилась цього ремесла, але вміє вишивати, в'язати. (Показує рушники,
серветки). У народі кажуть, що все вишите своїми руками оберігає від злого.
Тому й вишиває вона дітям й онукам на щастя, на долю.
Вихователь запрошує до світлиці одного з татусів. Він говорить про те, що
носить сорочку, яку вишила його мати. Співає пісню «Два кольори».
Вихователь: Дуже гарна пісня. Вона нам усім сподобалась. А от Сергійко
5. полюбляє розповідати про свого дідуся. У дитинствівін дуже любив грати в різні
ігри.
Діти грають в народні ігри «Чижик», «Ой, у полі жито».
До світлиці заходить дідусь. Він дякує дітям за те, що нагадали йому дитинство,
відчиняє скриню і дістає звідти торбу з сопілками, які сам зробив для дітей. Діти
грають на сопілках.
Вихователь: Ось і заспівала сопілка, нагадала, що час вже закінчувати заняття. А
Оленчина бабуся приготувала для всіх сюрприз. Відгадайте, що вона приготувала.
Ми в кропі кипіли,
Велику муку терпіли.
Хоч всі нас хвалять,
Та не всі варять.
Бабуся пригощає дітей і дорослих варениками.
