2. Мета:поглибитизнання учнівпросвою державнумову; ознайомитишколярівіз поняттями
«мова» і «слово»;виховатиглибокуповагуі пошанудо духовногоскарбу нації – мови.
Обладнання:урочистоприбранасцена.Вправомуі лівомукутку – вишиті рушники;в’язки жита,
пшениці,прикрашені різнобарвнимистрічками.Поцентрі сценивисловипромову.
Хід виховноїроботи
О мово,ночі колискова!
Прийми мійрадісний привіт.
Навік пройшлапорабезславна.
Цвітиі cяй, моя державна.
(О.Олесь)
Вступне слово вчителя.
Сьогодні 21 лютого – Міжнародний день рідноїмови. Це свято українськоїмови – одне із
найцінніших надбань,які створилий залишилинам наші попередники.Моває душеюнації,її
генетичнимкодом,уїї глибинах народилосябагато з того,чим може пишатися нашнарод.
Ведуча. І саме сьогодні ми зможемоперевірити,якдобре визнаєте державнуукраїнську мовуу
дуже цікавійгрі,як «Поле чудес».
Щоб стати учасникомгри, вам необхіднопройтивідбірковийтур.Укожноїдитини є номер,такий
номерзнаходитьсяв прозорійємності.Одинученьдістає почерзі триперших номери.Це і є
першатрійка.Наступні гравці обираютьсяаналогічно.
А зараз дорогі учасники уважно прослухайте умовигри.
Умови гри
1. Учасник має назвати літерутількивтомувипадку,якщо зробленохіднаполі,і стрілкапоказує
певнукількістьбалів.
2. Якщо стрілкапоказує «Банкрут» (Б),усі бали«згорають»,ахідпереходитьдонаступногогравця.
3. Якщо стрілкапоказує «О»,хідпереходитьдонаступногогравця.
4. Якщо стрілкапоказує «+»,учасник має правовідкритиодну букву,яку забажає.
(У перервах міжтрійками ведучий (учень) подає інформаціюзісторії мови,письма.)
Відгадай слово
І. Завдання для першоїтрійкигравців.
Завдання: урочистийвиступ з приводуякоїсь важливої нагоди (Слово).
(Після вгаданого слова помічники ведучого читаютьвірші).
Учень. Колити плекаєшслово,
Мов струна,вонобринить.
Калиново,барвінково
Ріднамова пломенить.
Колимовиш, як належить –
Словочисте,як роса…
І від тебе тежзалежить
Мови рідноїкраса.
Виступ учениці. Найскладнішамова у світі – табасаранська.У ній – 44 відмінки.Такої кількості
відмінківне має жодна мова.На табасаранськійговорятьу Табасаранськомута Хівськомурайонах
Дагестану.Цієюнепростоюмовоюкористується73 тисячі осіб.Писати неюпочалитількиу1932
році,спочаткулатинськимилітерами,аз 1938-го – літерамиросійськогоалфавіту.
ІІ.Завданнядлядругоїтрійки гравців.
3. Завдання: стислий крилатийнароднийвислів,близький до прислів’я.
(Приказка)
Виступ учня. Кожнійосвіченійлюдині требавдумливоставитисьдо слова, уникатиприкрих
помилок, наприклад,увживанні таких термінів,як«положення»,«становище»,«стан».Замість
словосполученняматеріальнийстанможемопочутиматеріальнеположення,тоді яку
літературніймові давнозакріпилисяцілкомвиразні значенняцих слів.«Положення» означає
розташуванняв просторі (горизонтальнеположення),певнудумкуякогосьучення,зведення
законів(«Положенняпровиборидо ВерховноїРадиУкраїни»),«становище» - комплексподій,
обставин,ситуацію(становище в Україні).Слово«стан» має вужче значення,ніж слова
«положення» і «становище».Вононайчастіше означає сукупністьпевних явищ,процесів(фізичний
стан, стан справ).
ІІІ.Завданнядлятретьоїтрійки гравців.
Завдання: невеликийліричнийвірш,щовиконуєтьсяспівом.
(Пісня)
Учениця. Словоі пісня
У слові – мудрістьі душа народу,
Ще ж як у пісні забринитьвоно:
Чи золоте відерце колоброду,
Чи золоте козацьке стремено.
І мужністьлицаря,й дівочувроду –
Як рідне відчуватинам дано,
Співатислово,як джерельнуводу,
Криниці не замулюючидно.
О слово материнське,миз колиски
Доловлюємтвоїграйливі зблиски,
Довікусонцесяйнонамсвіті!
О ріднапісне,в кожнімсерці суща,
Ясна, незатьмаренай невмируща,
Несешти рідне словоу світі.
(Д.Білоус)
Виступ ведучого. Чому ми так говоримо?
По саму зав’язку
Цікаві виразинародні.
Ось каже чоловікодин:
«В провулокнапханосьогодні
По саму зав’язку машин».
А другий каже,що у нього
По саму зав’язку турбот.
Звідкільтутзав’язка? У кого
Дізнатисьучнямпро зворот?
«Так, певно,говорити стали, -
сказав Олесеві дружок, -
томущо зернонасипали
по саму зав’язку в мішок».
Та ось питаютьна уроці
У вчителяпроце слівце.
- Є, народилосяв сорочці, -
всміхнувсявін, - словечкоце.
4. У давнину, колив людини
ще ґудзики не повелись,
булав сорочці чи в кофтині
на шиї зав’язка колись.
Колиж по горлохтосьнаївся –
«посаму зав’язку», - казав.
Отак цейвираз і прижився.
ІV.Гра з глядачами.
А зараз конкурсдля вас, шановні уболівальники.Ваше завдання:додаючи або віднімаючина
початкучи в кінці поданих слівутворітьсловаз новимзначенням: «Буря,буква,їжа, кобза».
V.Фінал
Завдання: найважливішийзасіб спілкуваннялюдейі пізнаннясвіту.Здатністьлюдиниговорити.
(Мова)
Учень. Мова рідна,словорідне,
Хтовас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тількикаміньмає.
Як ту мову мож забути,
Котроюучила
Нас всіх ненькаговорити,
Неньканаша мила?
Як ту мову мож забути?
Та ж звуками тими
Ми до Бога мольбислали
Ще дітьмималими.
У тіймові ми співали,
В ній казки казали,
У тіймові нам минувшість
Нашу відкрили.
Мова рідна,словорідне,
Хтося вас стидає,
Хтогорнетьсядо чужого,
Того Бог карає,
Свої його цураються,
В хатуне пускають.
(С.Воробкевич)
VІ.Нагородженняпереможця.
Заключне слововчителя.
Ведуча. Сьогоднішнє святоще раз показалонам усім,що значить для людейріднамова. Це – тиха
мамина колискова,мудре батьківське слово.Це – наша гордість.Бережімоїї,гордо всім
заявляємо:«Я – українець.Синчи донька цієї землі.Япишаюся цим, люблюсвійнарод,свою
землю,своюмову!»
Списоквикористаних джерел
1. Редакція газети.Позакласний час./С.П.Приходько,В.Г.Давидова.За ред.С. П. Приходько . –
К.: Вид-во Т.О.В.,2009. – 95с.
