Чому діти не хочуть вчитися

1. Чому дитина
не хоче вчитися

2. Коли руйнуються стіни,
з’являються нові горизонти
Головна проблема – відсутність
мотивації учнів
Завдання вчителя – підвищувати цю
мотивацію всіма можливими
засобами

3. Чому ж діти не хочуть вчитися??!
Вони зовсім не знають для чого
це потрібно…
Аргументи, що колись зачіпали нас, до
теперішніх дітей часто просто не
доходять:
-«Подумаєш вчитися він не хоче! Повинен і
все!»
-«Ось я,думаєш,хочу щодня о шостій
вставати і на роботу йти?! Але ж іду. Тому що
повинен. А ти повинен вчитись»

4. Невміння налагодити
відносини з однолітками
Нездатність до
прогностичного
мислення
Причини, через які
діти не хочуть
вчитися досить
різні:
Гіперактивність
Відсутність
інтересу
Несформованість
пізнавальних
процесів
Тотальний
контроль
Безконтрольність
Неблагополучні
друзі
Звикання до
жалості
Комплекси

5. Нездатність до прогностичного
мислення
Діти, особливо до 14 років, не здатні замислюватися
сьогодні про те, що буде з ними через п'ять-шість років, та
ще якось підкоряти цьому сьогоднішні вчинки.
Це непосильна праця для їх розуму!
Вихід:
- Кожен день, при кожному зручному
випадку показувати, що знання роблять
життя людини цікавішим, наповненим,
розширюють межі доступного світу
- Зумійте довести правильне розуміння
ситуації щодо інтересів дитини в тій чи
іншій професії/напрямку діяльності
(бізнесмен,фотомодель тощо), про
існування спеціальної науки, яка цим всім
займається

6. Відсутність інтересу до
навчання
Розвиток дитини не відповідає її
можливостям (обдаровані діти,
«слабкі учні» тощо)
Дитині нецікаво, і ніякі
переконання і загрози тут
не допоможуть
Вихід:
- Підшукати школу, вчителя чи
програму, яка цілком відповідає
можливостям дитини

7. Особистісні відносини в
школі
Батьки дуже мало знають про життя своєї дитини в школі:
тільки з її слів та зі слів вчителя
Не налагоджені відносини з однокласниками,
конфліктні ситуації з вчителями, дідівщина і
т.д. – це ті 70 % причин, через які діти ні в яку
не хочуть йти до школи
Вихід: - Навчитись конструктивно спілкуватись із
дитиною
- Вчити дитину адекватним взаєминам з
однолітками
- Вчитись слухати і чути

8. Несформованість
пізнавальних інтересів
Такі діти,як правило,з самих ранніх років надані самим собі.
Їх здібності можуть бути досить високими, але область
інтересів дуже вузька і лежить в межах найближчого
оточення
Такі діти складають приємне враження своєю самостійністю
і тямучістю, але їх майбутнє малюється аж ніяк не в
яскравих барвах
Вихід:
- Розвивати пізнавальну активність дітей через
відвідування цікавих для дитини місць, наукових
пікніків, дослідних майданчиків, тематичних музеїв,
виставок, вистав, кінофільмів, організація
різноманітних екскурсій із культурно-
розважальною програмою
- Спонукання дитини до знаходження та спільного
відтворення різноманітних досліджень чи
виготовлення чогось

9. Не виходить
Якщо дитина в душі романтик і мріє стати художником,
актром, діджеєм і т.д., а в реальності йому доводиться
ходити в школу із гуманітарним чи природничим
нахилом, чекати від нього завзяття у навчанні марно
Вихід:
- Виявити схильності і таланти та спрямувати
розвиток дитини у потрібне русло
- Якщо для дитини програма, за якою вона вчиться
заскладна, слід подумати про корекційне чи
інклюзивне навчання. Якщо залегка – про перевід у
більш сильніший клас/школу

10. Тотальний контроль
Дитина приходить зі школи втомлена.
І хтось із домашніх (мати, батько, бабуся, старші брати і
сестри) одразу ж починають засаджувати її за уроки,
вимагати щоденник, сварити за оцінки, які їх не
влаштовують
Вихід: - Давати дитині після школи зайнятись
улюбленою справою,яка приносить їй
задоволення приблизно 1-1,5 години
З часом дитина починає дратуватись, часто зривається і ще
більше залишається без відпочинку після школи

11. Безконтрольність
Батьки працюють допізна або змінами, у них немає
можливості проконтролювати виконання домашніх
завдань їх дитиною. А у неї ще й самоорганізованість та
самоконтроль ще з раннього дитинства не розвинені
Вихід: - Вчити дитину самоконтролю та
відповідальності, спочатку спільно
виконуючи якусь роботу, потім залишаючи
все на відповідальність дитини
- Більше цікавитись шкільним життям,
тим, що цікавого було в школі, що
виходить,що ні, які завдання були сьогодні
складними, нецікавими і т.д.

12. Несприятлива
атмосфера в сім’ї
Постійні конфлікти і сварки батьків сприяють
замкнутості і нервозності школяра, що знижує
мотивацію в навчанні та уповільнює його
інтелектуальні процеси
Вихід: - Постійний контроль власних емоційних
проявів та стилю спілкування дорослих
між собою
- Вияснення спірних дорослих питань без
присутності дитини та в межах, де вона
б не почула це обговорення

13. Неблагополучні друзі
Якщо дитина перебуває в одній компанії з дітьми,
які з якихось своїх причин не бажають вчитися, він
підтримає їх у цьому
Вихід: - Сприяти розширенню оточення дитини
новими друзями
- Контроль та зацікавленість у теперішніх
його друзях та їх інтересах
- Відсутність категоричної критики в
адресу цих чудо-друзів

14. Наявність комплексів
Якщо у школяра є дефекти зовнішності або
мови (із об’єктивного чи суб’єктивного
бачення), він буде комплексувати, не
відповідатиме на уроках, буде постійно
боятися насмішок з боку інших дітей або
вчителів
Вихід:
- Виробляти впевненість дитини через величезну
любов до неї. Але без гіперболізації та фальші –
діти це відчувають!!
- Наводити безліч «зіркових» прикладів із такими
ж чи іншими «дефектами»,акцентуючи увагу на
їх внутрішніх якостях, завдяки яким вони
добились успіху
- При потребі звернення з проблемою до
відповідного фахівця

15. Гіперактивність
Гіперактивність найяскравіше проявляється у дітей в
старшому дошкільному та молодшому шкільному віці.
У цей період здійснюється перехід до провідної навчальної
діяльності, та у зв’язку із цим збільшуються інтелектуальні
навантаження: від дітей вимагається концентрувати увагу
протягом більш тривалого відрізку часу, доводити почату
справу до кінця, добиватися необхідного результату
Вихід: - Вироблення власної сприятливої для дитини
програми спрямування її енергії
- Залучення до різноманітних спортивних
гуртків та секцій
Причиною поганих результатів навчання гіперактивних
дітей є властива їм нестійка працездатність

16. Психологи рекомендують дорослим,
які працюють з гіперактивними дітьми,
дотримуватися таких правил:
 Тренування слабких функцій проводити в ігровій
формі, щоб зацікавити дитину (тоді їй легше буде
сфокусуватися на завданні).
 Добираючи ігри, брати до уваги, що гіперактивній
дитині важко одночасно бути уважною,
контролювати свою поведінку й сидіти нерухому.
Тому на початкових етапах роботи необхідно
добирати ігри на тренування лише однієї функції,
наприклад, такі, що сприяють розвитку уваги.
 Надалі можна ускладнити роботу, переходячи до
ігор, що сприяють розвитку двох (а згодом і трьох)
функцій одночасно, наприклад, розвитку уваги й
контролю поведінки.

17. Залежність
В початкових класах - від прогулянок з друзями,
комп’ютерних ігор
В 10-12 років - від комп'ютера, планшета, ігор
В підлітковому віці - від соціальних мереж, вуличної
компанії і шкідливих звичок
Вихід: - Вироблення батьками індивідуально прийнятної
стратегії поводження дитини із сучасними
інформаційними технологіями і суворо її
дотримуватись!
Все це відволікає від навчання і ні до чого
хорошого не призводить

18. Існує ще безліч причин, індивідуальних для
кожної дитини, в яких необхідно розібратись
батькам.
Самостійно чи з допомогою психолога –
вирішувати батькам

19. Чому ж теперішнім дітям НУДНО
вчитись за підручниками, читати
книжки?
У чому ж причина того, що сьогодні діти, в
середньому, читають менше, ніж їх
однолітки 15-20 років тому?
Ні для кого не секрет, що сьогодні все
більше дітей виростає, так і не взявши в
руки книгу

20. Існує кілька причин:
1. Зміна характеристик інформаційного
потоку
2. Загальне прискорення темпів життя
3. Зміна суспільних цінностей
4. Зміна ставлення до книги взагалі

21. Все більша кількість інформації, особливо
інформації
актуальної для юнацтва,
йде сьогодні через аудіо- та
відеопродукцію, телевізор, а також через
комп'ютер і комп'ютерні мережі

22. Звикнувши до такої щільності інформації,
природно, що вони ніяк не хочуть читати,
наприклад, англійські чи російські романи
дев'ятнадцятого століття, де
швидкість існування подій і образів суттєво
відрізняється від останнього кліпу якоїсь групи
або сучасної мультиплікаційної продукції
Загальне прискорення темпів життя
полягає в тому, що дитина звикає до
певної кількості інформації і подій на
одиницю екранного або книжкового часу

23. Дитині, яка навчилася отримувати
задоволення від читання, від пізнання нового
через читання, ніякі мультфільми та
комп'ютерні ігри не перешкода. Вона уже
вміє сприймати систему образів з друкованого
аркуша любої книги, й інші системи образів не
затуляють, а лише доповнюють внутрішній світ
дитини
Дитина, яка сьогодні читає книжки
сприймається іншими дітьми як майже
фантастичний персонаж

24. Батьки повинні виробити для себе
індивідуально прийнятну стратегію
поводження з чудесами ХХ ст. і, по
можливості, суворо її дотримуватися
Телевізор, комп’ютер, відео…
Користь чи шкода?

25. Це помилка, що б'є не стільки на стан
здоров'я, скільки по процесу
виховання в цілому!!!
Сьогодні у вас бійцівський настрій і ви,
піднімаючи на щит інтереси дитини,
відганяєте її від телевізора чи комп'ютера,
закликаючи пограти, почитати книжку або
допомогти вам по господарству. А завтра до
вас прийшла подруга, і, щоб дитина не
заважала вашiй високоінтелектуальнiй
бесіді, ви самі надсилаєте її до того ж
(дуже шкідливого вчора!) екрану і
протягом трьох годин не згадуєте про неї
Ситуація:

26. Обмежуйте час, проведений перед екраном
телевізора і комп'ютера. Обгрунтовано безпечними
вважаються такі строки:
Порада перша
Поради батькам щодо вироблення стратегії
поводження із чудесами ХХ ст.
3-5 років:ТБ або відео - 3 рази на день по 20
хвилин. Комп'ютер - 1 раз до 30 хвилин
Старше 10-ти років: ТБ або відео - не більше трьох годин на
день з обов'язковими перервами після кожної години.
Комп'ютер - не більше двох годин щодня з обов'язковими
перервами кожні півгодини
7-10 років: ТБ або відео - не більше двох годин на день з
обов'язковими перервами. Комп'ютер - не більше півтори години
на день з обов'язковими перервами після кожних 20 хвилин
навчання або гри
5-7 років: ТБ або відео - 3 рази на день по 30-40 хвилин.
Комп'ютер - 2 рази на день по 20-30 хвилин

27. Не нехтуйте загальновідомими
правилами безпеки
Порада друга
Поради батькам щодо вироблення стратегії
поводження із чудесами ХХ ст.
Дивитися сучасний кольоровий телевізор можна з
відстані не менше півтора метрів.
Для старих телевізорів ця відстань не повинна бути
менше двох метрів.
Якщо на вашому комп'ютері не занадто сучасний
монітор, обов'язково придбайте додатковий
захисний екран.
У перегляді телевізійних передач і роботі на
комп'ютері кожні 30-40 хвилин (для маленьких дітей
кожні 20 хвилин) обов'язково треба робити
перерви!

28.  Якщо дитина страждає невропатією,
неврозом, ММД, нічними страхами або має
інші неврологічні порушення, необхідно
істотно обмежити перегляд страшилок,
кривавих бойовиків і надмірно збуджуючих
передач
Порада третя
Поради батькам щодо вироблення стратегії
поводження із чудесами ХХ ст.
 Якщо серйозне, особливо прогресуюче,
порушення зору, то час, вказаний в пораді першiй,
слід скоротити в 1,5-2 рази
 Якщо дитина носить окуляри, то дивитися
телевізор і працювати за комп'ютером вона
повинна неодмінно в окулярах

29. Не забувайте, що чудеса двадцятого
століття - це не тільки розвага, але й
потужний засіб для навчання і освіти!
Порада
четверта
Поради батькам щодо вироблення стратегії
поводження із чудесами ХХ ст.
Сучасні відео- і комп'ютерні програми можуть
допомогти дитині навчитися іноземної мови,
машинопису і дизайну, навчитися працювати з
довідковою літературою, задовольнити свій
пізнавальний інтерес практично в будь-якій
галузі знання

30. Основна роль у виробленні відрази до
школи і знань належить, поза сумнівом,
сім'ї, але разом з тим не можна
заперечувати, що і вчителі можуть надати
батькам істотну «допомогу» в цьому через:
Аргументоване
повідомлення дитині,що
вона нікудишня і нічого
путнього з неї не вийде
«Влучно» сказані фрази
типу «…до всіх дійшло про
що я говорю, а, Вася?»
Нецікаві та
нудні уроки
І небажання йти до школи досягає
воістину астрономічних розмірів

31. Якщо причина з’ясована – це вже
50% вирішення
Далі все залежить від батьків: їх правильної,
адекватної реакції на ситуацію що склалась.
Сварки, крики, скандали, істерики, покарання із
ременем – однозначно невдале вирішення
проблеми
Головне завдання батьків – зрозуміти дитину і
допомогти їй подолати наявні труднощі

32. Серійного вбивцю засудили до страти, привели
виконувати вирок, а в ньому сто тридцять кілограм,
і він просто не влізає в електричний стілець.
Ладно, думають, посадимо на строгу дієту.
Через місяць зважують — чоловік набрав п'ять кіло.
Здивувались, посадили взагалі на хліб і воду.
Через місяць зважують — чоловік знов набрав сім кіло.
Взагаі перестали годувати. Через деякий час зважили —
плюс два.
— Що ж таке, чого ти не худнеш?
— Та якось все мотивації немає…

33. Розум як парашут – працює
тільки коли відкритий…
Томас Дьюар